Павленчик Наталія Федорівна. Кооперація в агробізнесі Львівської області

Короткий опис

Павленчик Наталія Федорівна. Кооперація в агробізнесі Львівської області: дисертація канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроекологічний ун-т. - Житомир, 2003

Павленчик Н.Ф. Кооперація в агробізнесі Львівської області. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2003
Досліджено соціально-економічну сутність і зміст кооперації, її значення у функціонуванні агробізнесу, теоретичні аспекти і правові засади, зарубіжний досвід та особливості її розвитку в Україні, викладено методологію і методику дослідження.
Представлено нову класифікацію сільськогосподарських кооперативів, яка одночасно враховує видову та функціональну ознаки, вивчено стан, динаміку розвитку та ефективність діяльності виробничих й обслуговуючих кооперативів у сфері агробізнесу досліджуваного регіону.
Обґрунтовано, що кооперативи як суб’єкти ринку підпорядковані меті одержання прибутку, викладено підходи до вдосконалення законодавчо-правової бази. Запропоновано модель сільськогосподарського виробничого кооперативу власників особистих селянських господарств та його структуру, розроблено механізм внутрішніх економічних відносин та розраховано економічні показники його діяльності.

Кооперація це соціально-економічна категорія, яка виражає відносини між людьми в процесі їх співробітництва для реалізації економічних інтересів і досягнення взаємовигідної мети на основі спільного використання ресурсів, за рахунок справедливого розподілу одержаного синергетичного ефекту.
В Україні створена правова база для організації і функціонування сільськогосподарських кооперативів. Однак її положення в частині визначення майнових прав, участі іноземного капіталу тощо доцільно удосконалити. Існуюча класифікація сільськогосподарських кооперативів є нераціональною, тому що поділяє кооперативи за характером діяльності і не відображає функціональної ознаки.
Рівень розвитку кооперативних відносин у сфері агробізнесу та кількість кооперативів у Львівській області за 20002001 рр. мають чітко виражену тенденцію до зниження.
Сільськогосподарський виробничий кооператив виступає підприємством особливої організаційно-правової форми, яке здійснює підприємницьку діяльність на засадах приватної власності з метою отримання доходу і відрізняється від будь-яких інших форм організації виробництва тим, що трудові відносини членів кооперативу не відокремлені від відносин власності. Основна мета кооперативу отримання прибутку і задоволення потреб його членів на основі підвищення ефективності використання ресурсів.
Не зважаючи на складні економічні умови в аграрній сфері, сільськогосподарські виробничі кооперативи області зберігають тенденцію до стабільності господарювання. Кооперативна форма організації виробництва сприяє забезпеченню достатнього і стабільного рівня його ефективності.
Сільськогосподарські виробничі кооперативи з більшою площею сільськогосподарських угідь мають можливість зберегти і розвивати великомасштабне виробництво, дотримуватись упорядкованої системи полів з відповідними сівозмінами, мають можливість запроваджувати індустріальні технології, створювати тваринницькі центри, машинні двори, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру, допоміжні галузі і в кінцевому результаті здійснювати значні за обсягами розміри підприємницьких операцій. Збільшення розміру площі землекористування кооперативу позитивно впливає на зростання виробництва валової продукції з розрахунку на 1 га.
Одержання прибутку є основною метою функціонування для будь-якої організаційно-правової форми господарювання. Поширене сьогодні трактування поняття кооперативу як неприбуткової організації економічно некоректним. Як виробничий, так і обслуговуючий кооператив є структурою підприємницької діяльності і його функціонування без отримання прибутку не має змісту.
З метою вдосконалення правової бази діяльності кооперативу власників особистих селянських господарств в основу статуту кооперативу має бути покладено механізм внутрішніх економічних взаємовідносин, які повинні бути чітко визначені і обов’язковими для дотримання всіма членами кооперативу. Кількість членів кооперативу не повинна бути обмеженою, а регулюватись, головним чином, лише обсягами виробництва продукції.
Обов’язковою складовою кооперативу власників особистих селянських господарств має стати служба менеджменту та інформації, яка повинна виконувати функцію вивчення придатності економічних і природних умов для виробництва продукції певного виду у даному регіоні, структури посівних площ, забезпеченості виробників необхідними засобами, можливості вивозу готової продукції до пунктів збору власним чи залученим транспортом тощо.