Павлів Олександра Борисівна. Синдром Шегрена: офтальмологічні, імуногістохімічні та патоморфологічні критерії діагностики

Короткий опис

Павлів Олександра Борисівна. Синдром Шегрена: офтальмологічні, імуногістохімічні та патоморфологічні критерії діагностики: дис... канд. мед. наук: 14.01.18 / Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України. - О., 2005

Павлів О.Б. Синдром Шегрена: офтальмологічні, імуногістохімічні та патоморфологічні критерії діагностики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 офтальмологія. Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України, Одеса, 2005.
Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики сухого кератокон’юнктивіту (СКК) при первинному та вторинному синдромі Шегрена (СШ) шляхом визначення імуногістохімічних критеріїв інтенсивнсть експресії муцинів різних типів (секреторних і трансмембранних); патоморфологічних (гістологічних та імпресійно-цитологічних) ступінь дегенеративних змін кон’юнктиви; офтальмологічних порушення функції сльозоутворення та доповнення класифікації СКК. Обстежено 60 хворих (120 очей) з СКК при СШ. Вперше методом імуногістохімії встановлено порушення муцинового шару у кон’юнктиві ока, а також слизівці порожнини рота залежно від стадії захворювання за рахунок значного зменшення або повної відсутності експресії як трансмембранних, так і секреторних муцинів, що зумовлено дистрофічними змінами кон’юнктиви та слизівки ротової порожнини. Визначено, що імпресійна цитологія, оцінка якої проведена за 11-бальною градацією, відображає ступінь дистрофічних порушень у 76,7% хворих на СШ. Показано, що дослідження біоптатів слизівки порожнини рота є доступним інформативно-діагностичним тестом у 80% хворих, а також менш травматичним порівняно з біопсією кон’юнктиви.
Рекомендований комплекс стандартних діагностичних тестів у визначеній послідовності для діагностики СКК ефективний у 85% пацієнтів. Доповнена класифікація ССК з використанням індексу сухого ока” найбільш повно відображає клінічні прояви важкості захворювання (90%). Запропонована схема лікування СКК при СШ залежно від уточненої нами стадійності захворювання з коливаннями ефективності від 60 до 85%.

1. Сухий кератокон’юнктивіт є розповсюдженим захворюванням переднього відтинку ока, до 12% хворих офтальмологічного профілю віком до 40 років та понад 67% після 50 років мають ознаки цього захворювання, яке у важких випадках, в першу чергу при cиндромі Шегрена, можуть привести до значних пошкоджень зорових функцій. Так як порушення муцинового шару відіграє важливу роль у патогенезі синдрому Шегрена, подальше вивчення його ролі та критеріїв діагностики має актуальне значення для клінічної офтальмології.
2. Вперше методом імуногістохімії у кон’юнктиві ока хворих на синдром Шегрена виявлено порушення муцинового шару за рахунок зменшення або повної відсутності експресії муцинів різних типів (трансмембранних та секреторних), яка за 3-бальною шкалою становить: а) трансмембранний при І стадії 2 бали, ІІа 1 бал, ІІб 1 або 0 балів, ІІІ 0 балів; б) секреторний при І стадії 1 або 0 балів, при наступних стадіях 0 балів.
3. Доповнені знання про стадійність дистрофічних змін кон’юнктиви при синдромі Шегрена на основі гістологічних та імпресійно-цитологічних методів, які полягають у зміні структури епіталіоцитів (пікнотизації ядра, гідропічній дистрофії цитоплазми, порушенні латерального з’єднання між клітинами до повної їх деструкції), у значному зменшенні або повній відсутності келихоподібних клітин, наявності інтенсивного, дифузного інфільтрату субепітеліально та викликають порушення утворення муцинового шару.
4. Вперше виявлено, що у слизівці порожнини рота при синдромі Шегрена відбуваються аналогічні дистрофічні зміни епітеліальних клітин та слинних залоз, що зумовлює зниження або повну відсутність експресії як секреторних, так і трансмембранних муцинів.
5.Запропоновано комплекс стандартних діагностичних тестів у визначеній послідовності для діагностики сухого кератокон’юнктивіту (ефективність 85%), який полягає у визначенні ліпідінтерференції за методикою Мак-Дональда, складок кон’юнктиви у нижньо-темпоральному квадранті, слізного меніска, проби Норна, тесту з бенгальським рожевим за бальною системою ван Бийстервельда, тесту з флюоресцеїном за бальною системою Норна, модифікованій пробі Шірмера та проведенні імпресійної цитології (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №7121 від 12.02.2003).
6. Пропонується об’єктивний метод виявлення морфологічних змін епітелію кон’юнктиви імпресійну цитологію, за допомогою якої виявлені дистрофічні порушення у 76,7% хворих на синдром Шегрена по запропонованій 11-бальній градації: 0 балів норма, до 4 балів слабо виражений, 5-7 балів середньо виражений, 8-11 балів важкий ступінь дистрофії.
7. Рекомендовано проводити дослідження біоптатів слизівки порожнини рота як доступний інформативно-діагностичний тест (80%) при синдромі Шегрена, який є менш травматичний порівняно з біопсією кон’юнктиви.
8. Найбільш повно клінічні прояви важкості сухого кератокон’юнктивіту (90%) характеризуються шляхом використання індексу ”сухого ока”: до 0,3 І стадія (початкова); 0,3-0,5 ІІа стадія (виражена легка форма); 0,5-0,8 ІІб стадія (виражена важка форма); 0,8-1,0 ІІІ стадія (пізня).
9. Запропонована схема лікування сухого кератокон’юнктивіту при синдромі Шегрена залежно від уточненої нами стадійності захворювання (з коливанням ефективності від 60 до 85%), яка полягає у застосуванні при І стадії монотерапії низьковіскозних замінників сльози не більше 4 разів у день, а при ІІ та ІІІ стадіях у поєднанні низьковіскозної та високовіскозної штучних сліз на фоні регенеруючої та магнітотерапії, причому при ІІа стадії до 6 разів за день, при ІІб до 8 разів за день та при потребі, при ІІІ до 10 разів за день та при потребі.