Печенюк Андрій Васильович. Становлення та розвиток ринку цукрових буряків у зоні інтенсивного бурякосіяння

Короткий опис

Печенюк Андрій Васильович. Становлення та розвиток ринку цукрових буряків у зоні інтенсивного бурякосіяння : Дис... канд. наук: 08.07.02 2007

Печенюк А.В. Становлення та розвиток ринку цукрових буряків у зоні інтенсивного бурякосіяння. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Тернопільський державний економічний університет. Тернопіль. 2006.
Досліджено теоретичні основи переходу агропромислового виробництва до ринку, розкрито особливості ринкових перетворень в бурякоцукровому підкомплексі АПК України. Досліджено світовий досвід реформування економіки перехідних суспільств. Обґрунтована пріоритетність розвитку в державі бурякоцукрового виробництва, яке має стратегічне народногосподарське значення.
Проаналізовано основні причини кризових явищ в галузі буряківництва, обґрунтована необхідність ефективного державного регулювання ринку цукросировини та цукру. Систематизовано основні засоби та методи державної підтримки бурякосійних господарств. Запропоновано заходи зі створення єдиної інформаційно-маркетингової системи бурякоцукрового під комплексу АПК. Обґрунтовано рівень мінімальної ціни на цукрові буряки, який дозволить стабілізувати виробництво коренеплодів у зоні інтенсивного бурякосіяння.
Запропоновано нові форми інтеграції в бурякоцукровому виробництві, які дозволять підвищити ефективність співпраці аграрних і промислових підприємств. Розроблено програмні засади розвитку галузі буряківництва у зоні інтенсивного бурякосіяння. Запропоновано заходи з організаційно-економічної перебудови управління бурякоцукровим підкомплексом.

У результаті проведеного дослідження в дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукової проблеми, що полягає у поглибленні теоретичних основ ринку цукрових буряків, сформульовано комплекс пропозицій з підвищення ефективності буряківництва в умовах розвитку ринкових відносин. Основні висновки, які отримані в дисертації, зводяться до наступного:

Ринок цукрових буряків це соціально-економічне середовище вільних відносин учасників бурякоцукрового виробництва з приводу купівлі-продажу цукрових буряків на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів. Він є одним із найважливіших сегментів продовольчого ринку, від ефективного функціонування якого залежить забезпечення населення необхідними продуктами харчування.
Причинами економічної кризи в галузі буряківництва стали втрата ринків збуту українського цукру, безгрошова «обвальна» приватизація підприємств цукрової промисловості, диспаритет цін, старіння матеріально-технічної бази буряківництва, суттєве зменшення обсягів внесення добрив, надмірний імпорт цукру-сирцю, а головне недосконалість державної політики та втрата на певний час контролю за процесами в галузі.
У 2004-2005 рр. намітилася тенденція до стабілізації становища в галузі та розпочались процеси покращення ситуації в буряківництві. За цей період урожайність цукрових буряків в Україні зросла на 40 % і склала 25,0 т/га, валовий збір зріс з 13340 до 15617 тис. тонн. На підприємствах Хмельниччини урожайність в 2005 р. склала 27,8 т/га, обсяги виробництва цукросировини зросли до 1041 тис. т проти 779 тис. т у 2003 р.
Підвищенню рентабельності виробництва цукрових буряків повинні сприяти відповідні засоби та методи державної підтримки галузі буряківництва, серед яких варто виділити розробку та підтримку цільових програм розвитку галузі, захист внутрішнього ринку цукру та пошук зовнішніх, пільгове кредитування та субсидування виробництва цукросировини, відшкодування частини витрат на придбання складної бурякової техніки, сприяння в створенні крупних інтегрованих агропромислових структур.
В Україні необхідно проводити політику протекціонізму щодо захисту інтересів бурякосійних підприємств, насамперед, від надмірного імпорту цукрових матеріалів. Потрібно передбачити запровадження оптимальних закупівельних цін на цукрові буряки. Для забезпечення розширеного відтворення в буряківництві та відновлення стійких позицій на ринку аграрної продукції на найближчу перспективу частка ціни повинна субсидуватися державою.
Успішне розв’язання проблем бурякоцукрового виробництва можливе при органічному поєднанні інтересів бурякосійних господарств і цукрових заводів в інтегрованих формуваннях. Це дасть змогу забезпечити їх необхідними ресурсами, уникнути (або значно скоротити) кількість посередників, зайві ланки оподаткування, зменшити затрати, мобілізувати інвестиції на реструктуризацію бурякоцукрового підкомплексу АПК. При цьому слід використовувати різноманітні інтеграційні форми (корпорації, концерни, закриті і відкриті акціонерні товариства тощо). До таких формувань доцільно залучати ремонтні та машинобудівні заводи, науково-дослідні установи, транспортні організації, підприємства оптової та роздрібної торгівлі цукром, банки, іноземні фірми тощо.
Збільшення обсягів вирощування цукрових буряків у державі обумовлене, насамперед, незадоволеним попитом на них (недовантажені потужності цукрових заводів) і перспективами використання рослин, як сировини для виробництва етанолу.
Структурно-організаційна перебудова управління бурякоцукровим виробництвом повинна передбачати створення міцної ринкової двоступеневої структури на рівні низових акціонерних товариств з виробництва цукросировини й цукру та крупних регіональних формувань бурякоцукрового підкомплексу АПК типу корпорацій, холдінгових компаній, агропромислово-фінансових груп, або концернів залежно від ступеня централізації функцій та регіональних особливостей.
З метою удосконалення управлінських рішень, які приймають менеджери бурякосійних господарств, потрібно створити єдину інформаційно-маркетингову систему бурякоцукрового виробництва, яка спрямована на здійснення методологічного та методичного забезпечення підприємств галузі. Мета такої системи полягає в систематичному зборі, зберіганні, передаванні та обробці інформації, необхідної для підвищення ефективності буряківництва. Для покращення інформування бурякосійних підприємств щодо застосування сучасних інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій, планування виробництва цукрових буряків потрібно створювати на рівні районів консультаційні відділи з питань буряківництва.