Педагогічні умови формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів у процесі навчальної діяльності

Короткий опис

Харківський національний педагогічний університет
ім. Г.С. Сковороди

На правах рукопису

Шилкунова Зоя Ігорівна

УДК 373.313.156

Педагогічні умови формування конструктивного
ставлення до себе у молодших школярів у процесі
навчальної діяльності

Спеціальність 13.00.09 теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Лозова Валентина Іванівна
доктор педагогічних наук,
професор

Харків - 2005

ЗМІСТ РОБОТИ.
ВСТУП ......................................................................................................................2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СТАВЛЕННЯ
ОСОБИСТОСТІ ДО СЕБЕ.....................................................................................10
1.1. Філософський аспект проблеми формування ставлення особистості
до себе......................................................................................................................10
1.2. Питання формування ставлення до себе в психології..................................26
1.3. Конструктивне ставлення до себе як категорія педагогіки.........................52
ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ.................................................................................74
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ
ФОРМУВАННЯ КОНСТРУКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ У
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ....................................................................................76
2.1. Організація і проведення експериментальної роботи................................75
2.2. Характеристика і реалізація педагогічних умов формування
конструктивного ставлення до себе у молодших школярів 90
2.2.1. Організація навчання, спрямованого на розвиток рефлексії у
молодших школярів................................................................................................90
2.2.2. Розробка й використання педагогічного інструментарію.........................96
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи...........................................113
ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ...............................................................................154
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................................157
ЛІТЕРАТУРА........................................................................................................161
ДОДАТКИ..............................................................................................................180

ВСТУП.
Актуальність дослідження. Важливим інтегративним критерієм прогресу людства виступає рівень гуманізації суспільства. Система освіти, з одного боку, є показником рівня гуманізації суспільства, а з іншого, засобом для її реалізації. Перед сучасною системою освіти стоїть завдання формування основ розуміння світу як динамічно змінюваного, в якому особистість перебуває в стані постійного творця цього світу й самої себе, головним результатом і умовою чого є гармонія людини із самою собою, зі світом, що посилює інтерес до педагогічних досліджень питань самосвідомості, формування ставлення особистості до себе.
На сьогодні в педагогічній і психологічній науках накопичена велика кількість даних про те, що особливості внутрішньої динаміки самосвідомості, структура і специфіка ставлення особистості до себе має регулюючий вплив на різні важливі сторони життєдіяльності людини; на розвиток міжособистісних відносин; формування мотивації й цілеутворення, ініціативи і відповідальності, виховання поваги до себе, власної гідності, що робить надзвичайно актуальними дослідження, спрямовані на вивчення педагогічних умов цілеспрямованого формування конструктивного ставлення особистості до себе.
У філософських, психологічних, педагогічних дослідженнях представлені різні аспекти проблеми, що можуть стати теоретико-методологічним фундаментом для вивчення педагогічних умов формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів: розкриті загальні основи формування ставлення особистості до інших і до себе (Р. Декарт, І. Кант, А. Камю, К. Маркс, Е. Муньє, І. Фіхте); досліджені питання становлення самосвідомості особистості (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Столін П. Чамата, Н.Чеснокова, О. Шорохова,); вивчені побудова, структура й динаміка ставлення особистості до себе (Р. Бернс, У. Джемс, Х. Каплан, І. Кон, С. Пантилєєв, К. Роджерс, М. Розенберг, В. Столін, Р. Уайлі); досліджені особливості самооцінки та її взаємозв'язок з оцінками оточення (Н. Анкудінова, М. Боришевський І. Кон, Г. Липкіна, Г. Прихожан, Є. Савонько, В. Сафін та ін.); науково обґрунтовані психологічні основи формування й розвитку особистості (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, В. Давидов, О. Дусавицкий, Г. Костюк, Б. Ломов, О. Леонтьєв, С. Максименко, С. Рубінштейн, Г. Цукерман, Д. Ельконін); розроблені нові парадигми освіти (Г. Балл, І. Бех, В. Давидов, О. Дусавицький, С.Максименко, С. Подмазін, В. Рєпкін, О. Савченко Г. Цукерман, Д.Ельконін, І. Якиманська).
Досвід психолого-педагогічних досліджень останніх десятиріч дозволяє переглянути існуючі уявлення про вікові можливості молодших школярів (В. Давидов, О. Дусавицький, Л. Занков, С. Максименко, В. Рєпкін, Д.Ельконін) і зробити висновок про те, що їхні пізнавальні можливості практично невичерпні, що відбуваються кардинальні зміни в мотиваційній структурі особистості учнів, а процес побудови різноманітних міжособистісних зв'язків у спілкуванні дітей сприяє розвитку самосвідомості.
Однак у педагогічній науці не розкритий цілісний процес формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів у процесі навчальної діяльності. Дана проблема потребує обґрунтування педагогічних умов і розробки технології формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів.
Актуальність, теоретичне і практичне значення проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній науці і шкільній практиці обумовили тему дослідження: «Педагогічні умови формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів у процесі навчальної діяльності».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах (РК № 120019900410). Тема затверджена Ученою радою Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (протокол №2 від 30 квітня 2004р.) і погоджена з Радою по координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №4 від 28.04.2004р).
Метою дослідження є визначення змісту й способів формування конструктивного ставлення молодших школярів до себе, наукове обґрунтування педагогічних умов успішності даного процесу й експериментальна їх перевірка.
Об'єкт дослідження процес формування ставлення до себе у дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження педагогічні умови формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів у процесі навчальної діяльності.
Концептуальна ідея дослідження. Гуманізація освіти, що проводиться державою, сприяє тому, що найважливішим завданням сучасного навчання стає підготовка учнів не пристосовуватися, а активно освоювати ситуації соціальних змін. Це передбачає формування відповідного типу особистості, для якої характерними є самостійність у прийнятті рішення; індивідуальна відповідальність, що підтверджує право на самостійність; здатність до вибору в різних ситуаціях; партнерство, що розуміється як співробітництво і взаємодія, здатність до сприймання різних точок зору; унікальність як визнання й усвідомлення своєї неповторності й неповторності інших людей; рефлексивність як здатність критично оцінювати свої дії й, відповідно, свою діяльність. Перелічені особистісні характеристики можуть бути притаманні тільки людині, яка володіє почуттям власної гідності, впевнена у своїх можливостях, здатна ставити перед собою й вирішувати завдання саморозвитку.
У ході дослідження була висунута гіпотеза: формуванню у молодших школярів конструктивного ставлення до себе сприяє реалізація таких педагогічних умов: а) організація навчання, яке забезпечує формування рефлексії в учнів; б) використання педагогічного інструментарію, що об'єктивує для учнів власні зміни, забезпечуючи розвиток самосвідомості дітей молодшого шкільного віку як за традиційною системою навчання, так і в умовах спеціального формування навчальної діяльності.
Відповідно до предмета, мети й гіпотези сформульовані основні завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукової літератури розкрити філософські, психологічні аспекти дослідження питання формування ставлення особистості до себе.
2. Теоретично обґрунтувати сутність поняття «конструктивне ставлення особистості до себе» як категорії педагогіки.
3. Науково обґрунтувати педагогічні умови формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів.
4. Експериментально перевірити результативність реалізації педагогічних умов формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів.
5. Розробити методичні рекомендації для вчителів початкових класів з питання формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів.
Методологічну основу дослідження становлять гуманістичні філософські положення про особистість як найвищу цінність суспільства; діалектична теорія про загальний зв'язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об'єктивної дійсності, діяльнісний підхід до розвитку особистості; ідеї персоналізму й екзистенціалізму, які проголошують метою існування людини любов до ближнього і, через неї, до себе, становлення людини як вільної й відповідальної особистості; системний підхід до вивчення питань формування й розвитку особистості.
Теоретичний фундамент дослідження складають роботи Л. Виготського щодо провідної ролі навчання в розвитку, положення про «зону найближчого розвитку»; дослідження про роль діяльності в розвитку особистості (В.Давидов, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, С. Рубінштейн); ідеї М.Квінтіліана, погляди Я. Коменського, досвід учителів-гуманістів А.Дістервега, Д. Локка, І. Песталоцці, Ж. Руссо; прогресивні погляди українських просвітителів: Х. Алчевської, О. Духновича, Я. Козельського, С. Русової, Г. Сковороди, В. Сухомлинського; теорія навчальної діяльності (В.Давидов, О. Дусавицький, В. Рєпкін, Г. Цукерман, Д. Ельконін та інші); теорія розвивального навчання (В. Давидов, О. Дусавицький, Г. Костюк, С.Максименко, Д. Ельконін, В. Рєпкін); особистісно-орієнтовані підходи до розвитку особистості (І. Бех, І. Якиманська); педагогічні системи В.Сухомлинського, Ш. Амонашвілі; сучасні дидактичні дослідження Г. Балла, М. Кларіна, О. Савченко та інших.
Відповідно до поставлених завдань для перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичні (методи аналізу для порівняння й зіставлення різних точок зору на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань з метою визначення понятійно-категоріального апарату); діагностичні (методики, спрямовані на вивчення особливостей особистості молодших школярів з метою виявлення ставлення до себе); педагогічний експеримент для перевірки ефективності реалізації науково обґрунтованих педагогічних умов формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів; статистичні (кількісний і якісний аналіз даних здійснювався з використанням методів математичної статистики).
Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідна робота проводилася на базі середньої школи №1 (1996-1999р.р.) і на базі спеціалізованої економіко-правової школи з поглибленим вивченням англійської мови Харківського гуманітарного інституту «Народна українська академія» (1999-2002р.р.). Загальна кількість школярів, охоплених експериментом 244 особи.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що науково обґрунтовано концепцію цілеспрямованого формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів, педагогічні умови успішності цього процесу; вперше розкрито сутність конструктивного ставлення особистості до себе; виявлено зміст ставлення до себе учнів 1-х і 3-х класів, які навчаються в умовах спеціального формування й розвитку навчальної діяльності (система розвивального навчання Ельконіна-Давидова) і за традиційною системою навчання; розроблено педагогічний інструментарій, що об'єктивує для дітей власні зміни, соціальний статус, особистісні особливості.
Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в науковому обґрунтуванні поняття «конструктивне ставлення особистості до себе»; у розробці критеріїв, показників конструктивного ставлення до себе у молодших школярів і науково обґрунтованих способів реалізації педагогічних умов (розвиток рефлексії в навчанні; використання педагогічного інструментарію), які забезпечують формування конструктивного ставлення до себе в учнів початкових класів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що висновки дослідження, а також підтверджені дослідно-експериментальною перевіркою розроблені автором посібники «Щоденник росту» і «Щоденна соціометрія» як інструментарій формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, у підготовці підручників, навчальних посібників з педагогіки, написанні студентами курсових і дипломних робіт у педагогічних вищих навчальних закладах.
Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечується сукупністю вихідних методологічних і теоретичних позицій, пов'язаних з питаннями формування відносин особистості; використанням теоретичних і емпіричних методів дослідження, що відповідають його завданням і логіці; надійністю використаних методів; репрезентативністю вибірки іспитованих, кількісним і якісним аналізом експериментальних даних; доказовістю й логічною несуперечливістю висновків, тривалим характером експерименту й можливістю його повторення.
Апробація роботи. Результати дослідження були представлені й обговорені на VI науково-практичній конференції учителів «Актуальні проблеми гуманітарних наук і їх інформаційне забезпечення» (м. Харків, 1999 р.), VII науково-практичній конференції вчителів «Актуальні проблеми гуманітарних наук і їх інформаційне забезпечення» (м. Харків, 2000 р.), VIII науково-практичній конференції вчителів „Інноваційні технології в освіті” (м. Харків, 2001р.), I Обласній науково-практичній конференції „Розвивальне навчання на Харківщині: стан і перспективи” (м. Харків, 2002 р.), науково-практичній конференції молодих учених (м. Харків, 2002 р.).
Матеріали дослідження впроваджені в практику роботи кафедри початкового навчання спеціалізованої економіко-правової школи з поглибленим вивченням англійської мови Харківського гуманітарного інституту «Народна українська академія» (довідка № 121 про впровадження результатів дослідження).
Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли своє відбиття в 13 наукових працях, у тому числі: в 6 одноосібних статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях, 5 публікаціях у збірниках тез доповідей на наукових конференціях, „Щоденник росту” для 1-их, 2-их, 3-іх класів.
Структура й обсяг роботи обумовлені логікою наукового пошуку. Дисертація складається зі вступу, трьох глав, висновків, викладених на 183 сторінках тексту (159 сторінка основний текст), включаючи 21 таблицю, списку використаної літератури й 2 додатків. Список літератури складає 246 позицій, з них 33 іноземною мовою.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. На основі аналізу наукової літератури розкриті філософські, психологічні, педагогічні аспекти дослідження питання формування ставлення особистості до себе. Обґрунтовано, що філософською основою проведеного дослідження є ідеї гуманізму, персоналізму, екзистенціалізму, в основі яких лежить підхід до людини як до вищої цінності, яка гідна жити в суспільстві, що забезпечує її духовну емансипацію, особистісну цілісність.
Психологічний аспект виконаного дослідження передбачає розгляд позитивного ставлення до себе як потреби, задоволення якої приводить людину до «згоди з самою собою».
Педагогічний аспект проблеми полягає в дослідженні й розробці технології, реалізації умов формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів у процесі навчальної діяльності.
2. Теоретично обґрунтовано сутність поняття «конструктивне ставлення» особистості до себе, під яким розуміється позитивне, критичне, рефлексивне ставлення, що передбачає сформованість адекватної самооцінки, адекватного рівня домагань, упевненості у своїх силах і можливостях, широких пізнавальних інтересів, моральних цінностей, позитивного мислення.
3. Науково обґрунтовано педагогічні умови формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів, а саме:
3.1. Організація навчання, спрямованого на розвиток рефлексії молодших школярів як знання й розуміння суб'єктом самого себе, з'ясування того, як інші знають і розуміють його самого, його особливості, емоційні реакції й когнітивні уявлення. Системою навчання, що найбільше сприяє розвитку рефлексії, є система, спрямована на розвиток теоретичного мислення в дітей молодшого шкільного віку
3.2. Педагогічний інструментарій, під яким розуміються засоби, що надають можливість учням простежити за власними змінами, об'єктивувати їхні власні особливості, емоційні реакції, дозволяє побачити себе всередині міжособистісних відносин і робити побачене предметом аналізу, що забезпечує формування в них конструктивного ставлення до себе.
Розроблені автором посібники «Щоденник росту» і «Щоденна соціометрія» дозволяють вирішувати завдання, поставлені з урахуванням року навчання.
4. На основі аналізу результатів експериментальної варіативної перевірки педагогічних умов доведено суттєву різницю в рівні сформованості основних показників конструктивного ставлення до себе в експериментальних класах. Установлено, що переважна більшість учнів Е1 класу, де були реалізовані обидві умови, має адекватну самооцінку в навчальній діяльності. Вони більш критичні до себе, відрізняються високою впевненістю у своїх силах, правильно оцінюють свої можливості і здатності, володіють адекватним рівнем домагань, мають невисокі показники тривожності в різних соціальних ситуаціях, серед них відсутні учні, які характеризуються «надмірною спокійністю». Більшість учнів (63,04%) мають високий рівень розвитку особистісної рефлексії.
Установлено, що в учнів Е2 класу (використання педагогічного інструментарію) відсоток адекватної самооцінки в навчальній діяльності нижчий (62,23%), ніж в Е1 і Е3 класах, що пояснюється недостатністю реалізації лише однієї умови. Школярі Е2 класу схильні менше довіряти своїм можливостям, ніж діти Е1 класу, але в процесі виконання завдань підвищують рівень домагань; характеризуються більш високою тривожністю в різних соціальних ситуаціях. При цьому в частини учнів сформовані захисні механізми, що знаходять вияв в «надмірній спокійності» і свідчать про неадекватне ставлення до себе й до дійсності.
У Е2 класі в учнів переважає конструктивно нестійке й суперечливе ставлення до себе, обумовлене низьким рівнем сформованості теоретичного мислення і способів пізнання, що є перепоною для формування конструктивного ставлення до себе, оскільки засоби пізнання навколишньої дійсності, зокрема і власної особистості, формуються в процесі реалізації другої умови.
Учні Е3 класу (система навчання, що сприяє розвитку рефлексії) мають тенденцію до завищення самооцінки особистісних якостей і, в більшості своїй (81,55%), мають адекватну самооцінку в навчальній діяльності. Вони мають переважно низький початковий рівень домагань, підвищуючи його в процесі виконання завданнь, іноді переоцінюючи свої можливості; показники тривожності перевищують показники Е1 класу і нижчі за аналогічні показники учнів Е2 класу. Однак наявність учнів, які характеризуються «надмірним спокоєм», також свідчить про формування захисних механізмів у дітей даного класу і неадекватного ставлення до себе й дійсності. В цілому, показники самооцінки за особистісними якостями близькі до показників Е2 класу, а показники самооцінки в навчальній діяльності близькі до показників Е1 класу. Таким чином, аналіз результатів проведеного варіативного експерименту доводить, що недоліком реалізації тільки однієї умови є несформованість способів пізнання і способів роботи з наявними знаннями або відсутність інтересу до пізнання і розуміння себе й інших людей.
Переважна більшість учнів К класу мають завищену самооцінку (59,01%) особистісних якостей, а близько половини (45,46%) учнів даного класу мають занижену самооцінку в навчальній діяльності, характеризуються неадекватним рівнем домагань, високою тривожністю, нерозвиненою особистісною рефлексією.
5. Розроблено методичні рекомендації для учителів початкових класів стосовно використання технології й реалізації умов формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів у процесі навчальної діяльності, а також організації роботи з «Щоденником росту» і «Щоденною соціометрією», діагностики ефективності реалізації науково обгрунтованих виділених педагогічних умов.
Проведене дослідження не вичерпує дану проблему. Перспективними залишаються такі аспекти дослідницької діяльності, як удосконалення технології формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів; подальша розробка, експериментальна апробація і впровадження педагогічного інструментарію.

ЛИТЕРАТУРА.
1. Авдеева Н.Н. Роль ведущей деятельности в развитии генетических основ личности у детей первого года жизни. // Проблемы периодизации развития психики в онтогенезе. М.: 1976. С. 32-48.
2. Алхазишвили А.А., Имедадзе Н.В. Исследование уровня тревожности в экспериментальном и обычном классах / Экспериментальные исследования по проблемам перестройки начального обучения. Тбилиси, 1969. С. 447-459.
3. Амонашвили Ш.А. В школу с шести лет // Педагогический поиск. М.: Педагогика, 1988. С.46-49.
4. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. К.: Освіта, 1991. С. 5-10.
5. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. Мн.: Университетское, 1990. 560 с.
6. Ананьев Б.Г. К постановке проблемы развития детского самосознания. - Известия АПН РСФСР, 1948, №18. С.12-31.
7. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Аспект-пресс, 1997. 376 с.
8. Андреева Г.М. Психология социального познания. М.: Аспект Пресс, 2000. 288с.
9. Андрющенко Т.Ю. Психологические условия формирования самооценки в младшем школьном возрасте // Вопросы психологии. 1978, №4, С. 147-151.
10. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Отв. ред. М. В. Фоменко. М.: Педагогика, 1988 640с.
11. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. Донецк: Ровесник, 1993. 184 с.
12. Барулин В.С. Социально-философская антропология. М.: Онега, 1994. 452с.
13. Барулин В.С. Социальная философия. Ч.2., М.: МГУ, 1993 280с.
14. Бердяев Н. А. Самопозннаие. М.: Книга,1991 446с.
15. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 422с.
16. Бех І.Д. Категорія «ставлення» в контексті розвитку образу «Я» особистості // Педагогіка і психологія. 1997. № 3 . С.9-22.
17. Бех І.Д. Образ «Я» як мета формування і розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1998 . № 2. С.3041.
18. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. К.: Либідь, 2003. 280с.
19. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади: Наук. видання. К.: Либідь, 2003. 344с.
20. Блонский П.П. Избранные педагогические произведения. М.: АПН РСФСР, 1961. 284с.
21. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. М.: АПН РСФСР, 1964. 231с.
22. Бодалев А.А. Психология о личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. 188с.
23. Бодалев А.А. О психологических основах воспитания личности // Вопр.психол. 1986. № 1. С.1927.
24. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464с.
25. Бороздина Л.В. Динамика самооценки от подросткового возраста к взрослости // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. 1989. № 2 . С. 914.
26. Выготский Л.С. История развития высших психических функций. Собр соч.: в 6 т. Т.3. М.: Педагогика, 1984. С. 5-328.
27. Выготский Л.С. Развитие личности и мировоззрения ребенка // Психология личности: Тексты. М.: Изд-во МГУ, 1982. С.161166.
28. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М.: Педагогика Пресс, 1999. 533с.
29. Выготский Л.С. Педология подростка: Проблема возраста. Собр соч.: В 6 т Т.5. - М.: Педагогика, 1983. С.189197.
30. Воронцов А.Б. Дневник. М.: Международная ассоциация «Развивающее обучение». 1996. 63с.
31. Гальперин П.Я. Введение в психологию. М.: Изд-во МГУ, 1976. С.33.
32. Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. М.: 1979. С.100.
33. Гегель Г. Эстетика, Т.1. М.: Наука, 1968. 312с.
34. Гегель Г. Сочинения, Т.4, Ч. 1, «Феноменология духа» - М.: Наука, 1959. 440с.
35. Гегель Г. Энциклопедия философских наук, Т.3 Философия духа» - М.: Мысль, 1977. 471с.
36. Гегель Г. Сочинения, Т.8. М.-Л.: Госиздат, 1935. 470с.
37. Гессен С.И. Основы педагогики: введение в прикладную философию. М.: Школа Пресс, 1995. 447с.
38. Гозман П.Я., Алешина Ю.Е. Взаимосвязь отношения к себе и другим // Вестн. МГУ. Сер.14: Психология. 1982. № 4. С.113117.
39. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы. М.: Педагогика, 1977. 136с.
40. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. 564с.
41. Гуткина Н.И. Аффективные переживания и неадекватное восприятие межличностных отношений // Формирование личности в онтогенезе. М.: Акад. пед. наук СССР, 1991. С. 8489.
42. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении (логико-психологические проблемы построения учебных предметов). М.: Педагогика, 1972. 422 с.
43. Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопр. психол. 1992. № 1. С. 2233.
44. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240с.
45. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996 544 с.
46. Давыдов В.В., Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопр. психол. 1992. № 34. С.1419.
47. Декарт Р. Избранные произведения. М.: 1950. 720с.
48. Джемс У. Психология. М: Педагогика, 1991. 367с.
49. Джемс У. Личность. // Психология личности: Тезисы / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. М., 1982. С.61-71.
50. Долженко О. Очерки по философии образования. М.,Б. И., 1995. С. 54.
51. Драгунова Т.В. Особенности самосознания подростка. Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. С.47-51.
52. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики, 1996. 208с.
53. Дусавицкий А.К. 2х2=Х ? М.: Инфолайн, 1995. 176 с.
54. Дусавицкий А.К. О социальной ситуации развития личности при включении ребенка в учебную деятельность // Вестн. ХГУ. 1988. № 320: Психология деятельности и познавательных процессов. С.37.
55. Дусавицкий А.К. Экспериментальное изучение содержания познавательных интересов младших школьников // Вестн. ХГУ. 1976. № 132: Психология. Вып. 9. С. 1624.
56. Дусавицкий А.К. Развивающее образование: Основные принципы. Х.: Центр психологии и методики развивающего обучения, 1996. 46с.
57. Захарова А.В. Генезис самооценки: Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.07/ АПН СССР НИИ общ. и пед. психол. М., 1989. 44 c.
58. Залученова Е.А. Соотношение самооценки и уровня притязаний и его влияние на личностные особенности: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. М., 1995. 187с.
59. Зак А.З Групповые методики диагностики развития школьников. Рига: Педагогический центр «Эксперимент», 1992. 30с.
60. Захарова А.В. Развитие контроля и оценки в процессе формирования учебной деятельности // Формирование учебной деятельности школьников. М.: Педагогика, 1982 . С. 107114.
61. Захарова А.В. Формирование самооценки в учебной деятельности //Психологические проблемы учебной деятельности школьников. М.: Издво «Советская Россия», 1982. С. 242249.
62. Захарова А.В., Андрущенко Т.Ю. Особенности формирования оценки и самооценки качеств личности в младшем школьном возрасте //Новые исследования в психологии. 1981. № 2 . С.7277.
63. Захарова А.В., Боцманова М.Э. Особенности рефлексии как психического новообразования в учебной деятельности //Формирование учебной деятельности школьников. М.: Педагогика, 1982 . С.152163.
64. История философии /Под ред. В.М. Мапельман, Е.М. Пенькова. М.: Приор, 1997. 458с.
65. Ильенков Э.В. Что же такое личность // С чего начинается личность. М.: Политиздат, 1983. С. 319-358.
66. Исаев Е.И. Внутренний план действий как компонент теоретического мышления младших школьников // Развитие психики школьников в процессе учебной деятельности. М.: Изд-во АПН СССР НИИ общ. и пед. психол. 1983. С.98107.
67. История педагогики, Ч.1 / Под ред. А.И.Пискунова. М.: Сфера. 1998. 506с.
68. Как построить свое «Я» / Под ред. В.П. Зинченко. М.: Педагогика, 1994. 134с.
69. Камю А. Сочинения: Пер. с фр. М.: Прометей, 1989. 416с.
70. Камю А. Бунтующий человек. М.: Политиздат, 1990. 415с.
71. Кант И. Сочинения в шести томах, Т.6. М.: Мысль, 1965. 743с.
72. Кант И. Сочинения в шести томах, Т.4, Ч.2. М.: Мысль, 1965. 478с.
73. Кант И. Сочинения в шести томах, Т.4, Ч.1. М.: Мысль, 1965. 544с.
74. Каптерев П.Ф. Детская и педагогическая психология. Москва-Воронеж, 1999. 331с.
75. Карпенко З.С. Психологические особенности самоопределения младших школьников: Автореф. дис. канд психол. наук: 19.00.07. Киевск. гос. пед. инст. им. А.М. Горького. К. 1989. 24с.
76. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике. Москва-Рига, 1998. 176с.
77. Кон И.С. Категория Я в психологии // Психол. журнал. 1981. Т 2. № 3. С.2539.
78. Кон И.С. Открытие Я. М.: Политиздат, 1978. 367с.
79. Кон И.С. Социология личности. М.: Политиздат, 1967. 384с.
80. Кон И.С. В поисках себя. М.: Политиздат, 1978. 368с.
81. Кон И.С. Категория Я в психологии // Психол. журнал. 1981. Т 2. № 3. С.2539.
82. Конт О. Дух позитивной философии: (Слово о положительном мышлении). СПб, Вестник знаний, 1990. 76с.
83. Косолапов В.И. Сущность самовоспитания и его организация в школе и семье. Киров, 1975. 105с.
84. Костюк Г.С. Навчально виховний процес і психічний розвиток особистості / Під ред. Л.М. Проколієнко. Київ: Рад. шк., 1989. 243с.
85. Костюк Г.С. Актуальные вопросы обучения и развития младшего школьника //Обучение и развитие младших школьников. К.: Раянська школа. 1970. С.3-8.
86. Кочетов А.И. Самовоспитание подростка. Свердловск: Средне-Уральское Книжное Издательство, 1967 168с.
87. Кочетов А.И. Организация самовоспитания школьников. Минск: «Народная асвета», 1990. 176.
88. Ковальов О.Г., Сапожнікова Л.С. Самовиховання учнів. Київ, 1964. 44с.
89. Курбатов В.И. История философии. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. 425с.
90. Лавриненко А.И. К вопросу об устойчивости моральных суждений у школьников // Вопр. психологии, №3, 1970. С. 94-105.
91. Левицкий С.А. Очерки по истории русской философии, Т.2. М.: Канон, 1996. 495с.
92. Лейтес Н.С. К проблеме сензитивных периодов психического развития человека // Принцип развития в психологии. М.: Просвещение, 1978. С.196-212.
93. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения, Т.2. М.: МГУ, 1983. 318с.
94. Липкина А.И. Самооценка школьника. М.: Знание, 1976. 64с.
95. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность и самооценка в учебной деятельности. М.: Просвещение, 1968. 142с.
96. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка.- Москва-Воронеж, 1997. 383с.
97. Лисина М.И. Развитие общения у дошкольников. М.: Знание, 1974. 158с.
98. Лисина М.И., Силвестру А.И. Психология самопознания у дошкольников. Кишинев ШТИИНЦА, 1983. 111с.
99. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.: Педагогика, 1986. 144с.
100. Лозова В.І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. Харків «ОВС», 2002. 398с.
101. Локк Д. Избранные философские произведения в двух томах, Т.1. М.: Просвещение, 1960. С.131.
102. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти. К.: Магістр-S, 1996. С. 47.
103. Майерс Д. Социальная психология: Перев. с англ. СПб: Питер, 1997. 688с.
104. Максименко С.Д. Методологічні проблеми загальної психології //Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 3. С.24.
105. Максименко С.Д. Навчання и розвиток: психологічні аспекти //Практична психологія та соціальна робота. 1997. № 10. С.58.
106. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220с.
107. Максименко С.Д. О формировании у младших школьников теоретического отношения к действительности //Психология учебной деятельности школьников. Тез. докл. 2 Всесоюзной конференции по пед. психол. М., 1982. С.154.
108. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. Т. 42. М.: Политиздат, 1974. 535с.
109. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. Т. 23. М.: Политиздат, 1974. С. 125.
110. Мерлин В.С. Проблемы экспериментальной психологии личности. (Сборник статей). Под ред. Проф. В. С. Мерлина. Пермь, 1970 296с.
111. Мещерякова С.Ю. Психологический анализ „комплекса оживления” у младенцев: Автореф. диск...канд. психол. наук: 19.00.07 / АПН СССР, НИИ общ. и пед. психол. М., 1979. 19с.
112. Миль Д. Ст. О свободе. СПб., Изд. В. И. Губинского, 1901. 236с.
113. Мудрик А.В. Личность школьника и ее формирование в коллективе //Коллектив, общение, личность. М.: Просвещение, 1983. 150с.
114. Мунье Э. Манифест персонализма. М.: Республика, 1999. 580с.
115. Мунье Э. Персонализм. М.: Искусство, 1992. 143с.
116. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы. М., 1995. 360с.
117. Общая психодиагностика // Под ред. А.А. Бодалева, В.В.Столина. М.: Изд-во МГУ, 1987. 303с.
118. Олейник Л.Д. Индивидуальное самосознание и пути его формирования: Автореф. дис... канд. фил. наук: 09.00.01. Л., 1975. 19с.
119. Общая психодиагностика //Под ред. А.А. Бодалева, В.В.Столина. М.: Изд-во МГУ, 1987. 303с.
120. Оценка без отметки /Под ред. Г.А.Цукерман. Москва-Рига: Педагогический центр «Эксперимент», 1999. 133с.
121. Ольшанский Д.В. Взросление Я. М.: Знание, 1988. 190с.
122. Павлов И.П. Полное собр. соч., изд.2-е, Ч.3, кн. 2. М.-Л.: 1951. С. 454-455.
123. Пантилеев С.Р. Строение самоотношения как эмоционально-оценочной системы: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01/ Моск.гос.ун-т. М.,: 1988. 18с.
124. Пантилеев С.Р. Самоотношение как эмоционально-оценочная система: Спецкурс. М.: Изд-во МГУ, 1991. 108с.
125. Патаки Ф. Некоторые когнитивные аспекты Я-образа // Психологические исследования познавательных процессов и личности. М.: Изд-во Наука, 1983. С.4551.
126. Петровский А.В. Личность в психологии с позиции системного подхода // Вопр. психол. 1981. № 1. С.5766.
127. Петровский А.В. Развитие личности и проблема ведущей деятельности // Вопр. психол. 1987. № 1. С.1526.
128. Петровский А.В., Ярошеский М.Г. Основы теоретической психологии. М.: ИНФРАМ, 1998. 528с.
129. Пирс Ч. С. Избранные философские произведения. М.: Логос, 2000. 412с.
130. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование. Социально-философское исследование. Запорожье: «Просвіта», 2000. 249с.
131. Поршнев Б.Ф. Социальная психология и история. М.: «Наука», 1960. 213с.
132. Психология обучения: Учеб.пособие / Под ред. В.В.Давыдова. М: 1978. 69 с.
133. Практические занятия по психологии /Под ред. А.В.Петровского. М.: «Просвещение», 1972. 167с.
134. Прихожан А.М. Анализ причин тревожности в общении со сверстниками у подростков: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07/ АПН СССР НИИ общ. и пед. психол. М., 1977. 18с.
135. Прихожан А.М. Изучение личностной тревожности в контексте теории Л.И.Божович // Формирование личности в онтогенезе. М.: Академия пед.наук СССР, 1991. С. 8999.
136. Прихожан А.М. О возрастном подходе в нравственном воспитании детей // Вопр. психол. 1981. № 2. С.143149.
137. Психология. Словарь / Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2-е изд., испр. и доп. М.: Политиздат, 1990. 494с.
138. Психологические особенности формирования личности школьника: Сб.науч.тр / Под ред. И.В.Дубровиной. М.: Изд-во АПН СССР, 1983.
139. Психологічні особливості гуманізації освіти: Книга для вчителя /За ред. Г.О.Балла. К., 1996. 128с.
140. Психолого-педагогические аспекты учебного процесса в школе /Под ред. С.Д.Максименко. К.: Рад.школа, 1983. 176с.
141. Психолого-педагогические проблемы развития школьника как субъекта учения. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЕК», 2000. 192с.
142. Психология обучения: Учеб.пособие / Под ред. В.В.Давыдова. М: 1978. 69с.
143. Психология развивающейся личности / Под ред. А.В.Петровского М.: Педагогика, 1987. 238с.
144. Психология формирования и развития личности: Сб. статей / Под ред Л.И.Анцыферовой. М.: Наука, 1981. 365с.
145. Психологический словарь / Под ред. В.В.Давыдова. М: ПедагогикаПресс, 1996. 440с.
146. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста: Пер с фр. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 656с.
147. Репкин В.В. О понятии учебной деятельности // Вестн.ХГУ. 1976. №132: Психология. Вып. 9. С. 310.
148. Репкин В.В. Строение учебной деятельности // Вестн.ХГУ. 1976. №132: Психология. Вып. 9. С.1015.
149. Репкина Н.В. Система развивающего обучения в школьной практике //Вопр. психол. 1997. № 3 . С. 4051.
150. Репкина Г.В., Заика Е.В. Оценка уровня сформированности учебной деятельности: В помощь учителю начальных классов. Томск: Пеленг, 1993. 61с.
151. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. М., «ВЛАДОС», 1996 . 529с.
152. Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия: Пер с анг. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 1997. 320с.
153. Розов Н.С. Ценности и образование / Вехи истории европейской мысли //Alma Mater. 1991, №12. С.41-42.
154. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт их применения в клинике. М.: Медицина, 1970. С.187-190.
155. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М.: Учпедгиз, 1946. 704с.
156. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 1978. 424с.
157. Русова С. Нова школа соціального виховання //Український освітній журнал. №1, 1994. С.12-44.
158. Савонько Е.И. Возрастные особенности соотношения ориентации на самооценку и оценку другими людьми // Изучение мотивации поведения детей и подростков. М.: Педагогика, 1972. С.81112.
159. Савонько Е.Н. Оценка и самооценка как мотивы поведения школьников //Вопр.психол. 1969. № 4. С.107116.
160. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. Київ «Абрис», 1997. 416с.
161. Савченко О.Я. Стан і завдання реформування змісту загальної шкільної освіти //Педагогіка і психологія. 1999. - №4. С.6-17.
162. Саган О.В. Логічна підготовка молодших школярів під час навчання математики //Таврійський вісник освіти Херсон: видавництво РІПО. - №3. 2002. С.27-36.
163. Сайко В.Д. Ценностные ориентации детей при переходе в младший школьный и подростковый возраст // Вопросы психологии. 1986. №2. С.67-74.
164. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии. М.: Республика, 2000. 638с.
165. Сафин В.Ф. Психология самоопределения личности. Свердловск: Свердлов. ГПИ, 1986. 141с.
166. Слободчиков В.И. Категория возраста в психологии и педагогике развития // Вопр. психол. 1991. № 2 . С. 3749.
167. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Учебное пособие для вузов. М.: ШколаПресс, 1995. 384с.
168. Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Интегральная периодизация общего психического развития // Вопр психол. 1996 . № 5. С.3850.
169. Смирнова Е.О., Утробина В.Г. Отношение к сверстнику в дошкольном возрасте // Вопросы психологии. 1996. - №3. С.5-14.
170. Современный философский словарь /Под общ. ред. В.Е.Кемерова. 2-е изд., испр. и доп. Лондон-Франкфурт-на-Майне; Париж; Люксембург; М.; Минск: Панпринт, 1998. 1064с.
171. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М.: Изд-во МГУ, 1989 215с.
172. Спенсер Г. Синтетическая философия Г. Спенсера. К.: Ника-Центр: Фирма «Вист-С», 1997. 511с.
173. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М.: Политиздат, 1992. 542с.
174. Столин В.В. Познание себя и отношение к себе в структуре самосознания личности: Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.01/ Моск. гос.ун-т. М., 1985. 37с.
175. Столин В.В. Самосознание личности. М.: МГУ, 1983. 288с.
176. Столин В.В. Проблема самосознания личности с позиций теории деятельности А.Н.Леонтьева. М.: МГУ, 1983. 132с.
177. Сунягин Г.Ф. О некоторых предпосылках культуры Возрождения //Вопросы философии. 1985. - №7. С. 12-26.
178. Сухомлинский В.А. Избранные произведения в пяти томах. К.: Радянська школа, 1979. Т.2. С.126.
179. Сухомлинська О.В. Цінності у вихованні дітей та молоді і стан розроблення проблеми //Педагогіка і психологія. 1997. - №1. С.105-111.
180. Сухомлинська О.В. Проблеми теорії виховання дітей і молоді в Україні // Педагогіка і психологія. 1997. - №4. С.6-17.
181. Тайчинов М.Г. Воспитание и самовоспитание школьников. М.: Просвещение, 1982. 160с.
182. Токарская Т.С. Условия формирования адекватности самооценки младшего Школьника //Психолого-педагогические основы воспитания сознательной дисциплины младшего школьника в разных видах деятельности. Рязань, 1988. С.136-142.
183. Токарская Т.С. Формирование адекватной самооценки младших школьников в процес се обучения и межличностного общения: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 Киев, 1988. 18с.
184. Трунова Н.М. Влияние учебной деятельности на развитие самосознания младших школьников //Новые исследования в психологии. 1981. № 1. С.4853.
185. Фейербах Л. Избранные философские произведения в двух томах. Т.1. М.: Учпедгиз, 1955. 676с.
186. Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 368с.
187. Фельдштейн Д.И. Психологические особенности развития личности в подростковом возрасте // Вопр. психол. 1988. № 6. С.3141.
188. Фихте И. Факты сознания. Назначение человека. Наукоучение. Минск: Харвест; М.: АСТ, 2000. 783с.
189. Флоренская Т.А. «Я» против «Я». М.: Знание, 1985. 80с.
190. Фурман А., Комісаров В. Школа здібностей // Рідна школа. 1996. - №8. С.5-10.
191. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: Пер. с нем. М.: Педагогика, 1986. 406с.
192. Хрестоматия по истории педагогики / Под ред. С.А. Каменева. Т.1. М.: Учпедгиз, 1936. 639с.
193. Хрестоматия по истории педагогики / Под ред. С.А. Каменева. Т.4. Ч.1. М.: Учпедгиз, 1936. 525с.
194. Хрестоматия по истории педагогики. Т.2. Ч.1. М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР, 1940. 687с.
195. Цукерман Г.А. Виды общения в обучении. Томск: Пеленг. 1993. 268с.
196. Цукерман Г.А. Психология саморазвития: задача для подростков и их педагогов. Рига: ПЦ «Эксперимент», 1995. 242с.
197. Цукерман Г.А., Елизарова Н.В. О детской самостоятельности //Вопр. психол. 1990. № 6. С.3745.
198. Цукерман Г.А. Эффективность коллективно-распеределенной формы обучения // Новые исследования в психологии. 1979. № 2. С.4246.
199. Чамата П.Р. К вопросу о генезисе самосознания личности //Проблемы сознания. М.: 1966. С. 228240.
200. Чепіга Л.П. Розвиток Я-концепції у підлітковому віці в залежності від засобу організації учбової діяльності у початковій школі. Автореф. дис. ... канд.. психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2002. 20с.
201. Чеснокова Н.И. Самосознание личности //Теоретические проблемы психологии личности. М.: Наука, 1974. С.209225.
202. Чеснокова Н.И. Особенности развития самосознания в онтогенезе //Принцип развития в психологии. М., 1978. С.316-337.
203. Шакенова Л.Х. Совместные формы учебной деятельности и формирование самооценки младшего школьника: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 АПН СССР НИИ общ. и пед. психол. М. 1986. 21с.
204. Шибутани Т. Социальная психология: Пер. с англ. Ростов на Дону.: Изд-во Феникс, 1998 . 544с.
205. Шиянов Е.Н., Котова И.Б. Развитие личности в обучении. М.: Академия, 1999. 288с.
206. Шорохова Е.В. Проблема «Я» и самосознание //Проблемы сознания. М.: 1966. 128с.
207. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возрастах. М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. 416с.
208. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте //Избр. психол. труды. Проблемы возрастной и педагогической психологии. М.: Медународная пе