ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СТАСЮК ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 347.991

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Омельченко Олександр Євгенійович
кандидат юридичних наук, доцент

Київ - 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТАТУС В СИСТЕМІ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ 12
1.1. Історія становлення та розвитку Верховного Суду України 12
1.2. Правовий статус Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції 26
Висновки до 1 розділу 53

РОЗДІЛ 2 ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ 57
2.1. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України 57
2.2. Строки, суб’єкти та порядок подання заяви про перегляд судових
рішень 85
Висновки до 2 розділу 132

РОЗДІЛ 3 ПІДГОТОВКА ТА РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРАЇНИ 137
3.1. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України 137
3.2. Порядок розгляду справи Верховним Судом України 151
Висновки до 3 розділу 165

ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175
ДОДАТКИ 196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
РСР – Радянська Соціалістична Республіка
СНД – Співдружність незалежних держав
РНК – Революційний народний комітет
ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
ЦВК – Центральний виконавчий комітет
ВСУ – Верховний суд України
ВССУ – Вищий спеціалізований суд України
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
НАВС – Національна академія внутрішніх справ
ОВС – орган (-ни) внутрішніх справ
ПВСУ – Пленум Верховного Суду України
ППВСУ – Постанова Пленуму Верховного Суду України
ППВССУ – Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Після набуття незалежності в Україні відразу почали формувати судову владу, яка повинна була відповідати демократичному вибору народу. У 1992 році була прийнята Концепція судово-правової реформи, яка повинна була привести судову систему у відповідність із соціально-економічними та політичними змінами. Важливим кроком у цьому напрямку стало прийняття у 1996 році Конституції України, яка закріпила основні положення діяльності судової гілки. Першим етапом реалізації судово-правової реформи було прийняття ряду Законів одним із яких у 2002 році став Закон України «Про судоустрій України». Даний Закон визначив правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, деталізував систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних судів тощо. Нажаль, проведена судово-правова реформа не вирішила всіх проблем в Україні, оскільки її слід реалізовувати послідовно та обґрунтовано, не вдаючись до кардинальних необдуманих кроків. Судова реформа повинна розглядатися як частина загальнодержавної реформи, відповідати внутрішнім (економічним, соціальним, політичним) і зовнішнім (інтеграційним) пріоритетам розвитку, бути гармонійно пов’язаною із загальними цілями розвитку держави в цілому. [74, с. 379]
Подальші напрями реформування української судової системи розроблялися і обговорювалися давно, однак саме 7 липня 2010 року відбулися зміни, обумовлені прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у якому змінено повноваження Верховного Суду України у зв’язку з чим розділ четвертий Кримінально-процесуального кодексу доповнено главою 32-1 «Перегляд судових рішень Верховним Судом України». З прийняттям 13 квітня 2012 року нового Кримінального процесуального кодексу України повноваження Верховного Суду України не змінились, оскільки законодавець повністю продублював норми глави 32-1 КПК України 1961 року у главі 33.
Отже, з прийняттям Закону «Про судоустрій і статус суддів» докорінно змінилася система повноважень Верховного Суду України при розгляді кримінальних справ. Закон фактично завершує судово-правову реформу, яка проводилася, з різним успіхом та швидкістю, протягом усіх років незалежності України.
Однак законодавче закріплення положень реформи не поклало край дискусіям та суперечностям навколо судової системи. Одним із актуальних питань нового Закону є повноваження Верховного Суду України під час перегляду судових рішень за діючим Кримінальним процесуальним кодексом України.
Про необхідність судово-правової реформи підготовлено дуже багато досліджень, як вченими-правниками, так і представниками інших професій. Значну роль у вирішенні цього питання відіграла Концепція судово-правової реформи, яка намітила напрямки розвитку третьої гілки влади в Україні.
У юридичній літературі містяться теоретичні засади здійснення правосуддя в діяльності Верховного Суду України. З цього приводу доцільно згадати роботи таких вчених, як: Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Г.П. Власова, В.К. Весельський, В.І. Галаган, Л.А. Гарбовський, В.Г. Гончаренко, В.В. Городовенко, Ю.М. Грошевий, О.А. Калганова, С.В. Ківалов, Н.І. Клименко, В.І. Косарєв, М.В. Костицький, В.В. Кривенко, В.Т. Маляренко, В.Я. Марчак, М.М. Михеєнко, В.В. Молдован, О.Р. Михайленко, В.Т. Нор, А.Й. Осетинський, А.Й. Пашук, П.П. Пилипчук, В.В. Сердюк, Д.С. Сусло, Є.В. Фесенко, П.В. Цимбал, С.В. Шевчук, М.В. Ярова та інших, але вони розглядають проблеми повноважень Верховного Суду України за Законом 2002 року.
Актуальність даної тематики визначається значними змінами судової системи України. Таким чином, змінюється не тільки система повноважень Верховного Суду України, а й процедура проходження стадій кримінального процесу, що є вкрай важливим при постановлені вироків під час судового розгляду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на основних положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затв. Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006, Концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008).
Тема роботи включена до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2009-2011рр. та затверджена Координаційним бюро Національної академії правових наук України (реєстр. № 1441, 2010 рік).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є комплексне висвітлення проведених реформ у сфері правосуддя щодо забезпечення конституційного права громадян на судовий захист та вироблення на цій основі пропозицій до кримінально-процесуального законодавства в частині повноважень Верховного Суду України з перегляду судових рішень у кримінальних справах.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення таких задач:
– дослідити історію становлення та розвитку Верховного Суду України;
– з’ясувати правовий статус Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції;
– розглянути підстави для перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України;
– з’ясувати коло суб’єктів та строки подання заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України;
– визначити особливості подання заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України;
– дослідити порядок підготовки та розгляду кримінальної справи Верховним Судом України;
– внести науково обґрунтовані пропозиції по вдосконаленню кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування в обсязі досліджуваних питань.
Об’єкт дослідження є суспільні відносини, що виникають під час перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України.
Предмет дослідження є процесуальний порядок перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України.
Методи дослідження. Специфіка та багатоаспектність об’єкта і предмета дослідження визначили систему загальнонаукових і спеціальних методів. В основу дисертаційного дослідження покладено загальний діалектичний метод, як фундаментальний (філософський) метод наукового пізнання (дозволив розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість). Також у роботі використано ряд загальнонаукових методів, а саме історико-правовий (при дослідженні становлення найвищого судового органу), порівняльно-правовий (який дає підстави стверджувати про тенденцію зближення та гармонізації кримінального судочинства з таким судочинством в інших європейських державах), системного аналізу (дав можливість проаналізувати законодавчі та інші нормативно-правові акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо повноважень найвищого судового органу), моделювання (при визначенні перспективної ефективності запропонованих змін та доповнень до чинного Кримінального процесуального кодексу України), індукції та дедукції (використовувалися для виокремлення завдань перегляду судових рішень в кримінальному процесі Верховним Судом України на основі аналізу мети та завдань кримінального судочинства, а також для створення нових правових норм та приписів), аналізу та синтезу (за їх допомогою перегляд судових рішень аналізувався шляхом вивчення властивостей його окремих частин та узагальнення їх в єдине ціле), соціологічний (використано при вивченні правозастосовної практики, а також при анкетуванні професійних суддів стосовно проблем провадження у Верховному Суді України).
Нормативну основу дослідження складають: Конституція України; міжнародно-правові акти у галузі прав людини і судочинства, ратифіковані Верховною Радою України; Кримінальний процесуальний та інші кодекси України; законодавчі акти; постанови Пленуму Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ; відомчі нормативні акти МВС України, Генеральної прокуратури України.
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначаються і забезпечуються емпіричною базою дослідження, яку становлять аналітичні і статистичні матеріали Верховного Суду України за період 2010-2011 рр.; дані опитування 214 суддів (місцевого суду, апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та Верховного Суду України).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дана робота є одним з перших в Україні комплексним монографічним дослідженням теоретичних та практичних проблем перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України. У дослідженні сформульовано ряд нових положень і висновків, які мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше:
– запропоновано авторське визначення перегляду судових рішень Верховним Судом України, під яким слід розуміти врегульовану кримінально-процесуальним законом діяльність Верховного Суду спрямовану на встановлення або спростування неоднаковості застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції, а також вирішення питання про відновлення провадження у кримінальній справі та її перегляд при встановленні Європейським судом з прав людини порушень Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;
– обґрунтовано необхідність надання Верховному Суду України повноваження з перегляду рішень вищих спеціалізованих судів з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї самої норми процесуального права.
удосконалено:
– перелік та статус осіб, які можуть звернутися з заявою про перегляд судових рішень з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень;
– етапи розгляду кримінальної справи Верховним Судом України.
дістало подальший розвиток:
– наукова позиція відповідно до якої провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України є судовою стадією кримінального процесу;
– ідея про існування національного прецеденту у формі ухвал Верховного Суду України;
– узагальнення причин, що призводять до констатації Європейським судом з прав людини порушень Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані й викладені в роботі висновки та пропозиції є внеском у розвиток теорії та практики кримінально-процесуального права, які використовуються:
– у науково-дослідній діяльності – для подальшої розробки наукових основ перегляду судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України;
– у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при прийнятті Постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з відповідних процесуальних питань (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР України №04-19/14 – 1176 від 25.05.2012 р.);
– у правозастосовній діяльності – для забезпечення єдності у застосуванні законодавства під час провадження у Верховному Суді України;
– у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з навчальної дисципліни «Кримінальний процес», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження Волинського національного університету ім. Лесі Українки № 3/2069 від 17.05.2012 р.; акт впровадження Луцького інституту розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» № 50/1 від 14.06.2012 р.).
Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались на: Х Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» (м. Львів, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Київ, 2011 р.); Круглому столі «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у шести публікаціях, у тому числі в трьох наукових статтях, що опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОНмолодьспорту України та у трьох тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження вирішено важливе для теорії та практики кримінального процесу України наукове завдання, яке полягає у дослідженні особливостей перегляду судових рішень Верховним Судом України, на підставі чого отримано нові науково обґрунтовані висновки.
1. На початковому етапі утвердження традиції національного державотворення на теренах сучасної України повноваженнями найвищого судді наділявся князь. Однак, із поширенням впливу польського і магдебурзького права компетенція верховного судді (монарха) поступово обмежувалася, що в подальшому відобразилося на побудові систем судів Запорізької Січі і Гетьманщини. Судова реформа 1864 р., проведена у Російській імперії, відокремила судову владу від адміністративної та запровадила новий судоустрій і правила судочинства. У порівнянні із попередньою правовою традицією така інституційна і процесуальна структури системи судів являли безперечний позитив та приклад адаптації досвіду західноєвропейської юриспруденції і судової практики. Для періоду відродження української державності 1917-1921 рр. властивими є намагання створити найвищий судовий орган як дієву державну інституцію. Але у зв’язку з веденням бойових дій вбачається посилення ролі військової юстиції, яка в цей час фактично презентувала судову владу.
Для радянського періоду є характерним здійснення правосуддя у спрощеному порядку, відсутність вищого судового органу, права на оскарження судового рішення та нагляд адміністративних органів за діяльністю судів. Передумовою створення і функціонування надзвичайних (особливих) позасудових органів стала домінантність репресивних заходів у процесі досягнення державою поставлених цілей. Тому поняття «вищий судовий орган союзної республіки» нівелювалося високим ступенем централізації таких органів шляхом штучного обмеження їх компетенції. В умовах командно-адміністративної системи Верховний Суд УРСР діяв як вищий судовий орган для судів республіки. З виведення у 1990 р. судової системи УРСР із загальносоюзного підпорядкування, набуття нею рис системи судів суверенної держави та надання Верховному Суду УРСР права законодавчої ініціативи у Верховній Раді УРСР розцінюється як початок створення незалежного суду в Україні.
З прийняттям Закону «Про судоустрій і статус суддів» завершився ще один етап судово-правової реформи в Україні. З урахуванням якого Україна ще на один крок наблизилася до світових та європейських стандартів правосуддя. На наступному етапі потрібно, з огляду на напрацьований досвід та наукові дослідження, гармонізувати систему повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
2. Детальний аналіз повноважень Верховного Суду України при перегляді судових справ не знімає питання переформатування стадій кримінального процесу. В першу чергу це стосується касаційного провадження. Законодавцем це було вирішено наступним чином: ч. 2 ст. 31 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачає створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. А п. 21 ч. 1 ст. 3 та ч. ст. 33 чинного КПК України закріплює за цією установою повноваження по розгляду справ у касаційному порядку, що викликає більшість критичних зауважень.
Суттєве обмеження повноважень Верховного Суду України, яке зроблене Законом «Про судоустрій і статус суддів» та конкретизоване у відповідних статтях Кримінального процесуального кодексу, позбавляють його процесуальних можливостей з виконання своєї конституційної функції по перегляду рішень нижчих судів. Крім того, фактичне процесуальне положення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на стадії перегляду судових рішень ставить його вище ніж Верховний Суд України, що суперечить положенням Конституції України.
Створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ є логічним завершенням судової реформи. Але комплекс його повноважень при розгляді кримінальних справ треба гармонізувати з положеннями Конституції щодо статусу Верховного Суду України як найвищої судової інстанції. Ця гармонізація повинна торкнутися в першу чергу процедури подання касаційної скарги на рішення суду та повноважень Верховного Суду України на цьому етапі.
3. До підстав перегляду судових рішень Верховним Судом України слід відносити: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.
При перегляді судових рішень Верховний Суд України компетентний реагувати винятково на порушення під час розгляду судових справ тільки судом касаційної інстанції і встановлювати або спростовувати при цьому лише неоднаковість застосування норм матеріального права. У зв’язку з цим та з метою підвищення рівня захисту прав учасників судового провадження нами вноситься пропозиція віднести до повноважень Верховного Суду України перегляд рішень вищих спеціалізованих судів з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї самої норми процесуального права (Додаток В).
4. Удосконалено перелік та статус осіб, які можуть звернутися з заявою про перегляд судових рішень з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Зокрема, до переліку осіб (ст. 425 КПК), які мають право подавати заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України пропонується включити особу, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру (Додаток В); конкретизовано момент появи у особи процесуального статусу засудженого – обвинувачений набуває процесуального статусу засудженого до позбавлення волі у кримінальному процесі з моменту публічного проголошення постановленого судом обвинувального вироку у якому мірою покарання визнано позбавлення волі: довічно чи на певний строк.
5. Заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України подається через Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ який і вирішує питання про допуск справи до провадження. Такий порядок обмежує самостійність Верховного Суду України, як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції, та ставить його у залежність від правової позиції та волевиявлення суду касаційної інстанції. З метою усунення даної проблеми пропонуємо запровадити порядок, відповідно до якого заяву про перегляд судових рішень необхідно відразу подавати до Верховного Суду України судова колегія якого і вирішувала б питання про її допуск до провадження (Додаток В).
При подачі заяви про перегляд судового рішення Верховним судом України додаються: копії заяви відповідно до кількості учасників судового провадження (за винятком випадку, коли заява подається особою, яка тримається під вартою); копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву; копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України; копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подає заяву, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК України.
6. Розгляд справи Верховним Судом України складається з наступних етапів:
1) Підготовча частина судового засідання. На даному етапі головуючий відкриває судове засідання, оголошує склад суду, перевіряє явку учасників, роз’яснює право відводу та інші права учасникам засідання, вирішує клопотання.
2) Доповідь судді про зміст викладених у заяві вимог, яка надійшла до Верховного Суду України та результати проведених ним підготовчих дій.
3) Давання пояснень особою, яка подала заяву та іншими особами, що приєдналися до неї, а також сторонами судового розгляду.
4) Ухвалення та проголошення рішення.
7. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності зазначену норму закону, та для всіх судів України. Відтак, можна стверджувати, що в Україні діє національний прецеденту у формі постанов Верховного Суду. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов’язковий характер рішення, постановленого іменем держави, підкреслює авторитет судової влади і сприяє утворенню в Україні режиму законності.
В результаті проведеного дослідження запропоновано внести зміни до діючого Кримінального процесуального кодексу, що стосуються порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України (Додаток В).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов А. В. Оправдание в уголовном процессе : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Абрамов Алексей Владимирович. — Нижний Новгород, 2005. — 206 с.
2. Апарова Т. В. Основные исторические тенденции английского прецедентного права / Т. В. Апарова // Ученые записки ВЮЗИ / Т. В. Апарова. — М., 1968. — Вып. ХVІІ. — Разд. 3. — С. 127—130.
3. Беззубов С. И. Производство по уголовному делу в апелляционном суде : проблемы теории, нормативного регулирования и правоприменительной практики : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Беззубов Сергей Иванович. — Нижний Новгород, 2007. — 247 с.
4. Бережна І. Г. Україна увійшла в десятку країн – лідерів з невиконання рішень Європейського суду з прав людини [Електронний ресурс] / І. Г. Бережна. — Режим доступу :
http://blog.liga.net/user/berezhnaya/article/6074.aspx
5. Блудиліна М. Є. Теоретичні питання і практика порушення кримінальної справи у кримінальному процесі України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Блудиліна Марина Євгенівна. — К., 2011. — 201 с.
6. Бойков А. Д. Новый Закон о Верховном Суде СССР / А. Д. Бойков // Вопросы борьбы с преступностью. — 1981. — № 34. — С. 63—67.
7. Васильева Г. Д. Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве / Васильева Г. Д. — Краснодарск : Краснодар. ун-т, 1982. — 108 с.
8. Васьковский Е. В. Курсъ гражданского процесса : в 2-х т. / Васьковский Е. В. — М. : Изд. бр. Башмаковыхъ, 1913 — . —
Т. 1: Субъекты и объекты процесса, процессуальные отношения и действия. — 1913. — 703 с.
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь : Перун, 2002. — 1440 с.
10. Виконання рішень Європейського суду з прав людини в 232 справах проти України щодо невиконання або тривалого виконання рішень національних судів, винесених проти держави та підпорядкованих їй суб’єктів, а також щодо відсутності ефективного засобу юридичного захисту [Електронний ресурс] : промiжна резолюцiя CM/ResDH(2008) Комітету Міністрів Ради Європи від 6 берез. 2008 р. — Режим доступу :
http://helsinki.org.ua/index.php?id=1234896076
11. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Витрук Н. В. — М. : Наука, 1979. — 229 с.
12. Галаган В. І. Система стадій кримінального процесу України: теоретичні аспекти / В. І. Галаган, О. І. Галаган // Проблеми процесуальної науки: історія і сучасність : [зб. наук. праць першої міжнар. наук.-практ. конференції]. — К., 2010. — C. 261—264.
13. Гель А. П. Криміналістичний аспект дослідження особи засудженого до позбавлення волі : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Гель Андрій Павлович. — К., 2002. — 241 с.
14. Городовенко В. В. Проблеми становлення незалежної судової влади в Україні : монограф. / Городовенко В. В. — К. : Фенікс, 2007. — 224 с.
15. Грошевий Ю. М. Професійна правосвідомість судді та правоздатність рішень суду: кримінально-процесуальний аспект / Ю. М. Грошевий // Університетські наукові записки. — 2005. — № 4 (16). — С. 248—255.
16. Давыдов П. М. Прекращение уголовных дел в советском уголовном процессе / П. М. Давыдов, Д. Я. Мирский. — М. : Госюриздат, 1963. — 100 с.
17. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотреблений властью : принята резолюцией 40/34 ГА ООН 29 ноября 1985 г. // СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы. — М. : Междунар. отношения, 1989. — С. 270—272.
18. Дороніна В. П. Про підстави реабілітації та відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, в кримінальному процесі / В. П. Дороніна, М. Є. Шумило // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 1. — С. 48—50.
19. Европейская хартия о статусе судей : постатейный комментарий / [пер. с фр. О. Власовой] // Российская юстиция. — 1999. — № 8. — С. 2—4.
20. Європейський суд з прав людини. Судова практика / за заг. ред. В. Г. Буткевича. — К. : Ред. журн. «Право України», 2011. — Дод. до журн. «Право України».
Вип. 2. Стаття 2 ЄКПЛ. «Право на життя» : у 3 кн. — 2011. — Кн. 2. — 1108 с.
21. Єдність системи судів загальної юрисдикції : теорія і практика [Електронний ресурс] : матеріали круглого столу (Київ, 15 берез. 2012 р.). — Режим доступу :
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/EF96EC152580FAE6C22579C2003FB5B9?opendocument
22. Загорский Г. И. Постановление приговора : проблемы теории и практики : [учеб.-практ. пособие] / Загорский Г. И. — М. : Проспект, 2010. — 127 с.
23. Зайчук В. Демократичні принципи діяльності радянського суду / Зайчук В. — К. : Політвидав України, 1965. — 455 с.
24. Зайчук В. И. Советская судебная система и ее демократическая сущность / Зайчук В. И. — К. : Вища школа, 1977. — 38 с. — (Б-чка «Основы правовых знаний»).
25. Зайчук В. Роль радянського суду в запобіганні правопорушенням / Зайчук В. — К. : Знання, 1970. — 64 с.
26. Закон України «Про судоустрій і статус суддів»: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 4 серп. 2010 р. : (офіц. текст). — К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. — 172 с.
27. Збірник Узаконень і розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду УСРР (ЗУ УСРР). — 1923. — № 39. — Ст. 533.
28. Звіт про результати діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини за 2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.minjust.gov.ua/0/9329
29. Изварина А. Ф. Судебная власть в Российской Федерации: содержание, организация, формы / Антонина Федоровна Изварина. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2005. — 350 с. — (Высшее образование).
30. Ильинский И. П. Конституционный контроль и охрана конституционной законности в социалистических странах / И.П. Ильинский, Б.В. Щетинин // Советское государство и право. — 1969. — №. 9. — С. 40—44.
31. Испания. Конституция и законодательные акты / под ред. Н. Н. Разумовича; [вступ. ст. Н. Н. Разумовича и В. А. Савина]. — М. : Прогресс, 1982. — 352 с.
32. Карпечкін П. Ф. Функції судів загальної юрисдикції в Україні : проблеми теорії та практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Карпечкін Петро Феофанович. — К., 2005. — 212 с.
33. Кирилюк Д. Чи визнається в Україні судовий прецедент? / Д. Кирилюк // Юридичний журнал. — 2006. — № 4. — С. 78—81.
34. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [навч. посіб.] / Коваленко Є. Г. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 576 с.
35. Коваль В. Ініціювання апеляційного провадження / В. Коваль // Вісник прокуратури. — 2003. — №12. — С. 97—101.
36. Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини (ЕТS № 5) 1950 р. : із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу № 11 // Міжнародні договори України про правову допомогу. — Офіц. вид. — Ужгород, 2000. — С. 199—234.
37. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах : підписана 7 жовт. 2002 р. // Офіційний вісник України. — 2005. — № 44. — ст. 2824. — С. 328—344.
38. Конституции зарубежных государств / под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1997. — 586 с.
39. Конституции государств-учасников СНГ / [Л. А. Окуньков (руководитель) и др.] ; / Ин-т законодательства и сравн. правоведения при Правительстве Рос. Федерации. — М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1999. — 715 c.
40. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. — К. : Преса України, 1997. — 80 с.
41. Конституція України : наук.-практ. коментар / [В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін. ; ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін.]. — Х. : Право ; К. : Ін Юре, 2003. — 808 с.
42. Конституция Латвийской Республики от 15 февраля 1992 г. (с изменениями и дополнениями) // Latvijas Republikas Satversme. Latvijas Republikas Saeims kanceleja. Riga, 1997. — Пер. «Biznesa informacijas birojs». — P. 113—136.
43. Концепція судово-правової реформи в Україні : схв. Верховною Радою України 28 квіт. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 30. — Ст. 426.
44. Копиленко О. Л. Держава і право України. 1917-1920 : [навч. посіб.] / О. Л. Копиленко, М. Л. Копиленко. — К. : Либідь, 1997. — 208 с.
45. Кравчук С. С. Повышение роли постоянных комиссий палат в деятельности Верховного Совета СССР (по материалам восьмого созыва) / С. С. Кравчук // Проблемы развития представительных органов власти социалистического государства / Под ред.: Кравчук С. С. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. — 272 c.
46. Кримінальний кодекс України : наук.-практ. коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — К. : Ін Юре, 2003. — 1196 с.
47. Кримінальний Кодекс України : прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квіт. 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — № 21. — Ст. 920.
48. Кримінальний процес : навч. посіб. для студ. з напряму підготовки «Право» / [уклад. : В. С. Канцір, М. М. Олашин] ; Укоопспілка ; Львівська комерційна академія. — Львів : Львівська комерційна академія, 2009. — 432 с.
49. Кримінально-виконавчий кодекс України : прийнятий 11 лип. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 3—4. — Ст. 21.
50. Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» : чинне законодавство з 19 лист. 2012 року : (офіц. текст). К. : ПАЛИВОДА А. В., 2012. — 382 с.
51. Кримінально-процесуальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 17 жовт. 2011 р. : (офіц. текст). К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. — 264 с.
52. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар : станом на 1 берез. 2008 р. / [В. І. Бояров, Т. В. Варфоломеєва, І. В. Вернидубов, В. Г. Гончаренко, С. В. Гончаренко, В. П.Дороніна] ; під заг. ред. В. Т. Маляренко, В. Г. Гончаренко ; Верховний Суд України. — [5-те вид., перероб. та доповн.]. — К. : Юристконсульт, 2008. — 896 с.
53. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. — К. : Форум, 2003. — 938 с.
54. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / за заг. ред. Ю. П. Аленіна. — [4-те вид., допов. та перероб.]. — X. : Одіссей, 2011. — 976 с.
55. Крутоголов М. А. Антидемократическая сущность буржуазных выборов / Крутоголов М. А. — М. : Госюриздат, 1963. — 79 с.
56. Кукреш Л. И. Некоторые вопросы защиты прав потерпевшего в уголовном процессе / Л. И. Кукреш // Теоретическое и правовое обеспечение реформы в сфере борьбы с преступностью в Республике Беларусь : материалы междунар. науч.-практ. конф., (Минск, 22-23 апреля 1999 г.). — Минск, 1999. — С. 302—304.
57. Куликов В. В. Взаимоотношения Верховного Суда СССР с Верховными судами союзных республик / В. В. Куликов // Верховный Суд СССР / под ред. Л. Н. Смирнова, В. В. Куликова, Б. С. Никифорова. — М., 1974. — С. 29—46.
58. Лазарева В. А. Судебная власть и ее реализация в уголовном процессе / Лазарева В. А. — Самара : Сам. ун-т, 1999. — 136 с.
59. Лобойко Л. М. Стадії кримінального процесу : [навч. посіб.] / Лобойко Л. М — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 176 с.
60. Луць Л. А. Сучасні правові системи світу : [навч. посіб.] / Луць Л. А. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. — 247 с.
61. Луць Л. А. Перспективи становлення судового прецеденту як джерела права України / Л. А. Луць // Вісник Центру суддівських студій. — 2006. — № 6. — С. 8—10.
62. Максимов А. А. Прецедент как один из источников английского права / А. А. Максимов // Государство и право. — 1995. — № 2. — С. 97—102.
63. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / Маляренко В. Т. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 320 с.
64. Маляренко В. Т. Про окремі питання касаційного перегляду кримінальних справ за новими правилами / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 4. — С. 40—49.
65. Маляренко В. Т. Прокурор у кримінальному судочинстві : деякі проблеми та шляхи їх вирішення / В. Т. Маляренко, І. В. Вернидубов. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 240 с.
66. Маляренко В. Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : Теорія, історія і практика : [монографія] / Маляренко В. Т. — К. : Ін Юре, 2004. — 544 с.
67. Марочкін І. Є. Порівняльне судове право : [підруч.] / І. Є. Марочкін, Л. М. Москвич. — Х. : Право, 2008. — 134 с.
68. Мартинович С. Правова природа Постанови Пленуму Верховного Суду України / С. Мартинович // Вісник Львівського юридичного інституту МВС України. — Львів, 2005. — № 2 : Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні юридичні читання). — С. 181—184.
69. Мартынчик Е. Г. Гарантии прав осужденного в надзорном производстве / Мартынчик Е. Г. — Кишинев : Штиинца, 1985. — 159 с.
70. Матишевський П. С. Кримінальне право України : Загальна частина : [підруч.] / Матишевський П. С. — К. : А.С.К., 2001. — 352 с.
71. Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України : [підруч.] / Мелащенко В. Ф. — К. : Вентурі, 1996. — 208 с.
72. Михайлова Н. П. Обсуждение новых законов о Верховном Суде СССР, Прокуратуре СССР, Адвокатуре СССР / Н. П. Михайлова // Вестник Московского университета. — 1981. — № 1. — С. 84—86.
73. Мотовиловкер Я. О. Основания прекращения уголовного дела по реабилитирующим лицо мотивам / Я. О. Мотовиловкер // Советское государство и право. — 1972. — № 9. — С. 87—94.
74. Назаров І. В. Судові системи країн Європейського Союзу України: генезис та порівняння : [монографія] / І. В. Назаров. — Харків : Видавництво «ФІНН», 2011. — 432 с.
75. Невтішні підсумки судової реформи. ВС перетворили в бутафорний орган, реальний процесуальний статус якого повністю знівельований // Закон і Бізнес. — № 7. від 28.02.2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://zib.com.ua/ua/1662-nevtishni_pidsumki_sudovoi_reformi.html
76. Новоселов В. И. Правовое положение граждан в советском государственном управлении / Новоселов В. И. — Саратов : Сарат. юрид. ин-т, 1976. — 95 с.
77. Обуховський В. А. Судоустрій УСРР і РСФРР / Обуховський В. А. — Х. : НКЮ УСРР, 1928. — 95 с.
78. Овсянников И. Основания оправдательного приговора : сокращать или расширять? / И. Овсянников // Уголовное право. — 1999. — № 3. — С. 86—91.
79. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Ожегов С. И. ; под ред. д-ра филолог. наук, проф. Н. Ю. Шведовой. — М. : Сов. энциклопедия, 1973. — 846 с.
80. Омельяненко Г. М. Загальні умови апеляційного провадження в кримінальному судочинстві України та шляхи його узгодження з міжнародними стандартами / Г. М. Омельяненко // Міжнародне право і національне законодавство : [зб. наук. праць / за заг. ред. д-ра юрид. наук В. Л.Чубарева]. — К., 2003. — Вип. 3. — C. 104—114.
81. Осетинський А. Сучасні аспекти інституційного забезпечення касаційного перегляду судових рішень та єдності правозастосування у національних судових системах країн ЄС / А. Осетинський // Право України. — 2007. — № 5. — С. 7 — 14.
82. Паліюк В. Застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод / Паліюк В. — К. : Фенікс, 2004. — 260 с.
83. Пастухов М. И. Оправдание подсудимого / Пастухов М. И. — Минск : Университетское, 1985. — 186 с.
84. Патюлин В. А. Государство и личность в СССР. (Правовые аспекты взаимоотношений) / Патюлин В. А. — М. : Наука, 1974. — 246 с.
85. Перлов И. Д. Право на защиту : [учеб. пособ.] / Перлов И. Д. — М. : Знание, 1969. — 80 с.
86. Перлов И. Д. Кассационное производство в советском уголовном процессе / И. Д. Перлов. – М. : Юрид. лит., 1974. — 482 с.
87. Петрухин И. Л. Оправдательный приговор и право на реабилитацию : [монография] / Петрухин И. Л. — М. : Проспект, 2009. — 143 с.
88. Півненко В. П. Про презумпцію правоти і приоритетності прав потерпілого / В. П. Півненко, Є. О. Мірошниченко // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 8. — С. 39—41.
89. Положення про надзвичайні сесії Верховного Суду УСРР і окружних судів : затв. постан. ВУЦВК і РНК УСРР від 18 верес. 1925 р. // ЗУ УССР. — 1925. — № 82. — Ст. 486.
90. Положення про судоустрій УСРР : затв. ВУЦВК 16 груд. 1922 р. // ЗУ УСРР. — 1922. — № 54. — Ст. 779.
91. Положення про судоустрій УСРР : затв. ВУЦВК 23 жовт. 1925 р. // ЗУ УСРР. — 1925. — № 92—93. — Ст. 521.
92. Положення про судоустрій УСРР : затв. ВУЦВК і РНК УСРР 11 верес. 1929 р. // ЗУ УСРР. — 1929. — № 26. — Ст. 203.
93. Постанова Апеляційного суду Закарпатської області від 31 січня 2007 р. у справі №11-110/2007 [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua
94. Постанова Верховного Суду України від 28 лист. 2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/19848651
95. Постанова Верховного Суду України від 4 лип. 2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/16938317
96. Постанова Верховного Суду України від 6 лют. 2012 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21840014.
97. Поточний розгляд справ Європейським судом справ щодо України [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.minjust.gov.ua/0/35406
98. Пошва Б. М. Судовий прецедент: проблеми запровадження в Україні / Б. М. Пошва // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 9. — С. 16—27.
99. Присяжнюк Т. І. Правовий статус потерпілого : проблеми та перспективи / Т. І. Присяжнюк // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 8. — С. 36—38.
100. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика : [монографія] / відп. ред. В. Ф. Погорілко. — К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ; А.С.К., 2003. — 652 с. — (Нормативні документи та коментарі).
101. Проблемы судебного права / [Полянский Н. Н., Строгович М. С., Савицкий В. М., Мельников А. А.] ; под ред. В. М. Савицкого. — М. : Наука, 1983. — 223 с.
102. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним (реєстраційний № 1233 від 13 грудня 2007 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31115
103. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 11. — Ст. 50.
104. Про Вищу раду юстиції : Закон України від 15 січ. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 49. — Ст. 272.
105. Про виконавче провадження : Закон України від 21 квіт. 1999 р. № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 24. — Ст. 207.
106. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини [Електронний ресурс] : Закон України від 23 лют. 2006 р. № 3477-IV. — Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3477-15
107. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав перегляду судових рішень [Електронний ресурс] : Закон України від 11 лют. 2010 р. № 1876-VI. — Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1876-17
108. Про затвердження Регламенту Пленуму Верховного Суду України : постан. Пленуму Верховного Суду України № 5 від 09 квіт. 2012 р. // Вісник Верховного суду України. — 2012 р. — № 5. — С. 8—13.
109. Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» : Закон України від 21 черв. 2001 р. № 2531-ІІІ // Офіційний вісник України. — 2001. — № 25 : Спецвипуск. — Ст. 1141.
110. Про електронний цифровий підпис : Закон України від 22 трав. 2003 р. № 852-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 36. — Ст. 276.
111. Про затвердження Положення про автоматизовану систему документообігу суду [Електронний ресурс] : рішенням Ради суддів України від 26 листо. 2010 р. № 30 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 37. — Ст. 2266. — Режим доступу :
http://court.gov.ua/sud0312/pravova_baza/dokumentoobig
112. Про заходи щодо реалізації Закону України від 31 трав. 2005 р. № 784 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» : постан. Кабінету Міністрів України від 31 трав. 2006 р. № 784 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 22. — Ст. 1655.
113. Про Положення про автоматизовану систему документообігу суду [Електронний ресурс] : наказ Державної судової адміністрації від 26 лист. 2010 р. №188. — Режим доступу :
http://admincourt.net/?p=1786
114. Про попереднє ув’язнення : Закон України від 30 черв. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 35. — Ст. 360.
115. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду : Закон України від 1 січ.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 1. — Ст. 1.
116. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві : постан. Пленуму Верховного Суду України від 2 лип. 2004 р. № 13 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К., 2004. — № 12 : Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. — С. 312—322.
117. Про припинення конституційного провадження у справі про обчислення строку тримання під вартою [Електронний ресурс] : ухв. Конституційного Суду України від 10 вересня 2003 р. за № 3-уп/2003. — Режим доступу :
http://www.ombudsman.gov.ua/index.php?option
118. Про прокуратуру : Закон України від 1 лист. 1991 р. № 1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.
119. Про психіатричну допомогу : Закон України від 22 лют. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 19. — Ст. 143.
120. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції [Електронний ресурс] : Закон України від 17 лип. 1997 р. № 475/97-ВР. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/475/97-%D0%B2%D1%80
121. Про судову практику застосування статей 400-11 — 400-18 Кримінально-процесуального кодексу України [Електронний ресурс] : постан. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 груд. 2011 р. № 15. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va015740-11.
122. Про судоустрій та статус суддів [Електронний ресурс] : Закон України від 7 лип. 2010 р. № 2453-VІ. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17
123. Про судоустрій України : Закон України від 7 лют. 2002 р. № 3018-ІІІ // Офіційний вісник України. — 2002. — № 10. — Ст. 441.
124. Про утворення Президії Верховного Суду і обласних судів УРСР : указ Верховної Ради УРСР від 3 верес. 1954 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1954. — № 6. — Ст. 135.
125. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів : указ Президента України № 361/2006 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 19. — Ст. 1376.
126. Проблеми реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні : [монографія] / за ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчук. — К. : Юридична думка, 2007. — 265 с.
127. Рекецька І. Р. Судова влада у контексті демократичної трансформації українського суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» / І. Р. Рекецька. — Одеса, 2003. — 16 с.
128. Ржевский В. А. Судебная власть в Российской Федерации: конституционные основы организации и деятельности / В. А. Ржевский, Н. М. Чепурнова. — М. : Юристъ, 1998. — 216 с.
129. Рішення у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України стосовно внесення Вищою радою юстиції подань про призначення суддів на посади (справа про призначення суддів) (Справа № 1-8/2001) // Офіційний вісник України. — 2001. — № 43. — Ст. 1934.
130. Рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів «найвищий судовий орган», «вищий судовий орган», «касаційне оскарження», які містяться у статтях 125, 129 Конституції України [Електронний ресурс] : рішення Конституційного Суду України від 11 берез. 2010 р. № 8-рп/2010. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-10.
131. Рішення у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) (Справа № 1-12/2011) [Електронний ресурс] : рішення Конституційного суду України від 12 лип. 2011 р. № 9-рп/2011. — Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-11.
132. Рыжаков А. П. Кассационное производство / А. П. Рыжаков, А. И. Сергеев. — М. : Информ.-изд. Дом «Филинъ», 1997. — 125 с.
133. Самостоятельность и независимость судебной власти Российской Федерации : [науч. изд.] / В. И. Анишина, В. Е. Сафонов, Г. А. Гаджиев и др. ; под ред. В. В. Ершова. — М. : Юристъ, 2006. — 493 с.
134. Сапунков В. І. Представництво як процесуальний інститут / В. І. Сапунков // Вісник прокуратури. — 2002. — № 6. — С. 67—72.
135. Семерак О. С. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України : [навч. посіб.] / Семерак О. С. — [2-ге вид., перероб. і допов.]. — К. : Знання, 2008. — 392 с.
136. Сердюк В. В. Правовий статус Верховного Суду України в системі судової влади: дисс. … доктор. юрид. наук : 12.00.10 / Сердюк Валентин Васильович. — К., 2010. — 563 с.
137. Смородинський В. Судова влада з об’єктивної сторони / В. Смородинський // Державо і право. — К., 2003. — Вип. 20. — С. 14—19.
138. Смородинський В. Проблема систематизації функцій судової влади / В. Смородинський // Вісник Академії правових наук України. — Х., 2004. — № 3 (38). — С. 34—43.
139. Стасюк О. Л. Перегляд судових рішень у кримінальних справах виключно Верховним Судом України / О. Л. Стасюк // Митна справа. — 2011. — № 4 (76), ч. 2. — С. 221—225.
140. Стасюк О. Окремі питання оновленого статусу Верховного Суду України / О. Стасюк // Підприємництво, господарство і право. — 2011. — №8. — С. 157—159.
141. Стойко Н. Г. Окончание уголовного дела производством ввиду недоказанности его фактических обстоятельств : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика ; судебная експертиза» / Н. Г. Стойко. — Л., 1981. — 18 с.
142. Стрельцова О. Співвідношення понять судового прецеденту та судової практики (теоретичний аспект) / О. Стрельцова // Право України. — 2004. — № 10. — С. 136—140.
143. Судові та правоохоронні органи України : [навч. посіб. за вимогами кредитно-модульної системи організації навч. процесу] / А. О. Галай, С. Г. Стеценко, С. М. Тимченко, О. Ф. Штанько ; Київ. нац. ун-т внутр. справ ; Національна академія прокуратури України ; Запорізький національний ун-т. — К. : Правова єдність, 2008. — 208 с.
144. Судові та правоохоронні органи України : навч.-метод. посіб. для самост. роботи / [уклад. К. О. Кіндіров] ; Луганський держ. ун-т внутрішніх справ ім. Е. О.Дідоренка. Кафедра кримінального процесу та правосуддя. — Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2008. — 136 с.
145. Сусло Д. С. Історія суду Радянської України (1917 — 1967 рр.) / Сусло Д. С. — К. : Київ. ун-т, 1968. — 229 с.
146. Суханова Н. Н. Постановление оправдательного приговора в российском уголовном судопроизводстве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Суханова Наталья Николаевна. — Иркутск, 2008. — 204 с.
147. Съезды Советов Союза ССР, союзных и автономных советских социалистических республик. 1917 - 1936 гг. : сб. док. : [в 3 т.] / гл. ред. М. П. Георгазде ; АН СССР. Ин-т государства и права. — М. : Госюриздат, 1959— 1960. —
Т. 3 : Съезды Советов Союза СССР. 1922—1936. — 1960. — 399 с.
148. Темушкин О. П. Организационно-правовые формы проверки законности и обоснованности приговоров / О. П. Темушкин ; отв. ред. В. М. Савицкий. — М. : Наука, 1978. — 239 с.
149. Теорія держави і права : навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копєйчикова. — К. : Юрінком Інтер, 2002. — 368 с.
150. Тихомирова Л. В. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров ; под ред. М. Ю. Тихомирова. — М. : Юринформцентр, 1997. —526 с.
151. Уголовно-процесcуальный кодекс Украины : науч.-практ. коммент. / под общ. ред. В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина. — Х. : Одиссей, 2003. — 960 с.
152. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. — М. : Проспект, 2003. — 592 с.
153. Уманский Я. Н. Советское государственное право / Уманский Я. Н. — М.: Высшая школа, 1970. — 448 с.
154. Ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січ. 2012 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21607458
155. Ухвал