Первушина Анна Володимирівна. Формування риторичних умінь у майбутніх соціальних педагогів

Короткий опис

Первушина Анна Володимирівна. Формування риторичних умінь у майбутніх соціальних педагогів: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Технологічний ун-т Поділля. - Хмельницький, 2002. - 254 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 177-194

Первушина А.В. Формування риторичних умінь у майбутніх соціальних педагогів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, 2002.
Дисертація містить теоретичне й експериментальне дослідження проблеми формування риторичних умінь у професійній підготовці соціальних педагогів. На основі впровадження розробленої педагогічної технології доведено, що значне зростання рівня сформованості риторичних умінь у студентів забезпечується професійно-педагогічною спрямованістю навчання, активністю студентів у навчально-риторичній діяльності, диференціацією навчання й індивідуальним підходом, формуванням риторичних умінь в єдності мисленнєвого, мовленнєвого й комунікативного компонентів.
Розроблено критерії оцінки рівнів сформованості риторичних умінь у студентів. Підготовлено методичні рекомендації для викладачів та практичні завдання для студентів по вдосконаленню риторичних умінь.

Представлені в сучасній науці підходи до розуміння риторики й концепції риторичної діяльності дозволяють визначити риторичні вміння як інтегративну властивість особистості, що грунтується на раніше засвоєних знаннях і набутих навичках та виявляється у здатності виконувати риторичну діяльність у нових, змінених умовах. До системи риторичних умінь, необхідних соціальному педагогу, входять уміння готувати публічну промову й виступати з нею перед аудиторією; вміння вести бесіду, ділову розмову; володіти конструктивним полілогом у формі дискусії, диспуту, полеміки; вміння давати загальнориторичну оцінку якості й ефективності продукта мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Риторичні вміння в професійній діяльності соціального педагога мають свою специфіку (суб’єкт-суб’єктна модель стосунків; діалогічність риторичної комунікації; мета досягнення взаєморозуміння, співробітництва; переконання засіб досягнення розуміння).
На основі структури риторичної діяльності визначено й обгрунтовано теоретичну модель риторичних умінь майбутніх соціальних педагогів, що є синтезом трьох компонентів: мисленнєвого, мовленнєвого й комунікативного. Мисленнєвий компонент риторичних умінь націлений на розвиток творчого образного й словесно-логічного мислення, вдосконалення таких риторично важливих мисленнєвих якостей особистості як самостійність, гнучкість, критичність, глибина, широчінь, ініціативність. Мовленнєвий компонент риторичних умінь спрямований на формування мовленнєвої компетентності фахівця на основі вдосконалення техніки мовлення (якостей голосу, дикції, фонаційного дихання, інтонації), мовленнєвих якостей (правильності, ясності, точності, доцільності, ємкості), розвитку образності мовлення. Комунікативний компонент передбачає формування комунікативно значущих у риторичній діяльності вмінь та навичок (перцептивних, інтерактивних, емоційно-експресивних), розвиток комунікабельності, контактності, діалогічності, ініціативності, навичок саморегуляції тощо.
Визначена критеріально-рівнева шкала дає можливість встановити рівні сформованості риторичних умінь у студентів (високий, достатній, середній, низький) за п’ятьма параметрами (мотиваційним, змістовим, мисленнєвим, мовленнєвим, комунікативним) на основі таких критеріїв: особистісне ставлення студента до риторичних умінь та потреба в оволодінні ними; усвідомлення студентами сутності риторичної діяльності й риторичних умінь, їх об’єктивної необхідності й суб’єктивного значення в майбутній професії; вияв риторичних умінь в діяльності. Проведене констатуюче дослідження встановило недостатній рівень сформованості риторичних умінь у майбутніх соціальних педагогів (більшість респондентів продемонстрували середній (43,9%) та низький (48,8%) рівні), що обумовлює необхідність цілеспрямованої риторичної підготовки студентів у вищому закладі освіти.
Розроблена, теоретично обгрунтована й експериментально перевірена педагогічна технологія формування риторичних умінь у майбутніх соціальних педагогів є цілісним, послідовним процесом, що передбачає: професійно-педагогічну спрямованість навчання; активне залучення студентів до навчально-риторичної діяльності; здійснення диференціації навчання й індивідуального підходу до студентів, формування риторичних умінь в єдності мисленнєвого, мовленнєвого й комунікативного компонентів. За створеною технологією риторична підготовка майбутніх соціальних педагогів здійснюється у три етапи: теоретичний (оволодіння теоретичними й прагматико-процедурними знаннями), навчально-моделюючий (формування комплексних риторичних умінь на основі набутих знань, навичок і початкових умінь), корекційно-реалізуючий (корекція сформованих риторичних умінь в процесі їх реалізації в нових, нестандартних умовах).
Експериментальне впровадження створеної педагогічної технології у практику професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів забезпечило суттєве підвищення рівня сформованості риторичних умінь у студентів, що підтвердило достовірність гіпотези нашого дослідження і є свідченням досягнення його мети. За результатами дослідження розроблено навчально-методичний посібник з риторики для викладачів і студентів. Методичні рекомендації, вправи, завдання, дидактичні ігри та інші матеріали даного посібника будуть корисними у професійній підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації соціальних педагогів і студентів інших гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти.

У ході нашої роботи виявлено ряд перспективних напрямків, які вимагають подальшого теоретичного вивчення й експериментального дослідження: питання підвищення риторичної компетентності викладачів вищих закладів освіти; виявлення риторичного потенціалу позанавчальних форм організації діяльності студентів та шляхів його реалізації в процесі професійної підготовки фахівців; вивчення зарубіжного досвіду оволодіння риторичними вміннями в умовах вищої освіти.