ПІДГОТОВКА ПІДЛІТКІВ ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ДІТКОВСЬКА ЛЕСЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 376-056.29.016:004(043.3)

ПІДГОТОВКА ПІДЛІТКІВ ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.03 – корекційна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Шевцов Андрій Гаррієвич
доктор педагогічних наук, доцент

Київ-2012

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА ОСІБ ІЗ ОБМЕЖЕННЯМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 11
1.1. Педагогічні аспекти використання
інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні
та корекційно-реабілітаційній роботі 11
1.2. Стан розробленості проблеми підготовки осіб
із обмеженнями життєдіяльності до використання інформаційно-комунікаційних технологій 37
Висновки до розділу 1 56
РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ СТАНУ ПІДГОТОВКИ ПІДЛІТКІВ ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 58
2.1. Зміст і структура підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій 58
2.2. Критерії, показники і рівні готовності підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій 85
2.3. Результати констатувального експерименту 91
Висновки до розділу 2 103
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПІДЛІТКІВ ІЗ ДИТЯЧИМ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 106
3.1. Теоретичні основи методики підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій 106
3.2. Організація і хід експериментального дослідження з підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій (формувальний експеримент) 133
3.3. Аналіз результатів експериментального дослідження, практичні рекомендації щодо підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій 145
Висновки до розділу 3 167
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172

ВСТУП

Актуальність теми. Побудова інформаційного суспільства з рівними умовами для всіх стала актуальною соціальною задачею XXI ст. Одним із вирішальних факторів розвитку сучасного суспільства, що дозволяє ефективно та творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми, є інформаційно-комунікаційні технології (Закон України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, Державна програма „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті й науці на 2006-2010 рр.” та ін.). Активна діяльність молоді з обмеженнями життєдіяльності у громадському житті країни підвищить рівень соціально-економічного розвитку, а їх працевлаштування зменшить навантаження на державний бюджет, сприятиме зміцненню трудового потенціалу країни. Володіння інформаційно-комунікаційними технологіями та можливість їх ефективного застосування, прагнення навчатись впродовж усього життя, комунікабельність і робота у команді – характерні риси сучасної успішної людини.
Дидактичні і методичні проблеми інформатизації навчального процесу вивчали Б. С. Гершунський, В. М. Глушков, М. І. Жалдак, В. В. Краснов, Н. В. Морзе, С. Пейперт та ін., психолого-педагогічні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) - В. П. Безпалько, В. П. Зінченко, Ю. І. Машбиць, М. Л. Смульсон та ін.
Проблеми навчання та реабілітування дітей із обмеженнями життєдіяльності досліджували українські вчені В. І. Бондар, Л. С. Вавіна, В. М. Синьов, Є. П. Синьова, Л. П. Сущенко, В. В. Тарасун, В. Є. Турчинська, Т. В. Сак, М. К. Шеремет, А. Г. Шевцов, О. П. Хохліна та ін.
Державна статистика Міністерства охорони здоров’я України констатує зростання кількості дітей, які хворіють на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Особливості навчально-виховної та корекційно-відновлювальної роботи з особами з ДЦП вивчали Л. О. Бадалян, О. О. Дубовцева, М. В. Іполітова, Р. Б. Карімова, В.І. Козявкін, І. І. Мамайчук, О. М. Мастюкова, В. Ю. Мартинюк, О.Г. Приходько, О. В. Романенко, К. О. Семенова, Т. В. Скрипник, Л. О. Ханзерук, О. В. Чеботарьова, А. Г. Шевцов, Л. М. Шипіцина та ін.
Аспекти застосування ІКТ у корекційній освіті та реабілітуванні осіб з обмеженнями життєдіяльності висвітлювали: О. Л. Гончарова, Т. К. Королевська, О. І. Кукушкіна, О. М. Легкий (діти з порушеннями психофізичного розвитку); П. С. Федорець, Г. Є. Цейтлін (особи з вадами зору); М. К. Шеремет, О. Б. Качуровська (діти з вадами мовлення); С. П. Миронова (діти з вадами інтелекту); К. В. Луцько, Б. С. Мороз (діти з порушеннями слуху); А. Г. Шевцов (методологічне обґрунтування застосування сучасного інформаційно-комунікаційного середовища в освіті та соціальному реабілітуванні осіб з інвалідністю). Проте наразі ще недостатньо розроблені корекційні методики та спеціальні технології підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ, зміст, структура, компоненти, показники зазначеної підготовки і критерії її ефективності.
Уміння використовувати ІКТ забезпечить підліткам із ДЦП можливість спілкування, доступу до інформаційних ресурсів, отримання якісної професійної освіти, самореалізації. Слід зазначити, що саме у віці 11-15 років визначаються життєві і професійні схильності дитини; відбувається динамічний розвиток пам’яті, уваги, мислення; зазнає якісних змін мотивація навчання; підвищуються рівень пізнавальної активності і самостійності (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, О. М. Леонтьєв, В. С. Мухіна, Ж. Піаже, В. О. Сухомлинський та ін.). Тому більш результативним буде процес підготовки до використання ІКТ дітей підліткового віку. Застосування комп’ютерних програм корекційного спрямування дозволить отримати необхідні навички для успішної соціалізації та інтеграції у сучасне інформаційне суспільство.
З огляду на це гостро постає питання щодо психолого-педагогічної підготовки підлітків із ДЦП до роботи з персональним комп’ютером, програмним забезпеченням, мережами Інтернет.
Сукупністю зазначених факторів обумовлений вибір теми дисертаційного дослідження „Підготовка підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукової роботи кафедри ортопедагогіки та реабілітології Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова „Зміст освіти, форми, методи і засоби підготовки вчителів” (протокол №3 від 27 грудня 2010 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол №9 від 28 квітня 2009 р.) і узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол №4 від 26 травня 2009 р.).
Мета дослідження – розробка комплексної методики підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання:
1. Проаналізувати педагогічні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній та корекційно-реабілітаційній роботі з особами з обмеженнями життєдіяльності.
2. Визначити компоненти підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до застосування інформаційно-комунікаційних технологій.
3. Розробити критерії, показники та рівні сформованості готовності підлітків із дитячим церебральним паралічем до застосування інформаційно-комунікаційних технологій.
4. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити методику підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій як складової їх соціалізації.
Об’єкт дослідження – процес корекційної освіти підлітків із дитячим церебральним паралічем.
Предмет дослідження – зміст, структура та засоби підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Методологічною основою дослідження стали: психолого-педагогічна концепція формування і розвитку особистості (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, В. Ф. Паламарчук, С. Л. Рубінштейн та ін.); концепції психологів щодо ефективності комплексного підходу до навчання і виховання учнів (Ю. К. Бабанський, І. Д. Бех, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко та ін.); теоретико-методологічні основи освітньо-реабілітаційної роботи з особами з обмеженнями життєдіяльності (В. І. Бондар, Є. Ф. Соботович, В. М. Синьов, В. В. Тарасун, В. Є. Турчинська, Т. В. Сак, А. Г. Шевцов, М. К. Шеремет та ін.); теорії та моделі підготовки особистості до виконання певного виду діяльності (Г. О. Балл, К. М. Дурай-Новакова, М. І. Дяченко, Л. О. Кандибович, С. Д. Максименко, Л. С. Нерсесян, В. О. Сластьонін, В. В. Тарасун та ін.); моделі операторської діяльності і відношень людина-техніка (В. М. Алефіренко, Є. А. Клімов, О. О. Конопкін, Л. С. Нерсесян, Ю. К. Стрєлков та ін.); теорії і методики використання ІКТ у навчальному процесі (Н. І. Гендіна, Б. С. Гершунський, М. І. Жалдак, Ю. І. Машбиць, Н. В. Морзе, Є. С. Полат та ін.).
Методи дослідження. Теоретичні: аналіз та узагальнення даних літературних джерел для з’ясування сучасного стану теорії і практики підготовки осіб з обмеженнями життєдіяльності до використання ІКТ, систематизації та узагальнення інформації про досліджуваний об’єкт. Емпіричні: спостереження; вивчення медичної документації, бесіди; тестування, інтерв’ю, аналіз навчальної інформації, діагностичні методики, психолого-педагогічний експеримент констатувального та формувального характеру для з’ясування умов і засобів підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ і перевірки їх ефективності. Методи обробки статистичних даних: для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами і процесами, що досліджувались.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:
 вперше обґрунтовано та розроблено комплексну методику підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до застосування інформаційно-комунікаційних технологій як складової їх соціалізації; визначено поняття „підготовка підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій”; обґрунтовано компоненти підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до застосування інформаційно-комунікаційних технологій; розроблено критерії, показники та рівні сформованості готовності підлітків із дитячим церебральним паралічем до застосування інформаційно-комунікаційних технологій;
 удосконалено методи психолого-педагогічного дослідження підготовки осіб із обмеженнями життєдіяльності до використання інформаційно-комунікаційних технологій;
 набули подальшого розвитку структура і зміст підготовки осіб із обмеженнями життєдіяльності до використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено покрокову методику корекції і розвитку психофізіологічних функцій дитини, необхідних для виконання операторських функцій (на прикладі роботи з ПК).
Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі корекційної освіти учнів із ДЦП під час занять у навчально-реабілітаційних центрах, коледжах, професійно-технічних училищах; комп’ютерних Інтернет-клубах; для надомного навчання; для студентів з інвалідністю на перших курсах вищих навчальних закладів; під час розробки програм корекційно-реабілітаційного призначення; у процесі підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до роботи за умов інклюзивної освіти, професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Результати дослідження впроваджено у корекційно-реабілітаційне навчання підлітків із ДЦП у середніх загальноосвітніх школах з інклюзивною формою навчання і школах-інтернатах: середня загальноосвітня школа №168 м. Києва (довідка №76 від 27.05.2011); спеціальна школа-інтернат №15 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами м. Києва (довідка №221 від 26.05.2011); Луганська середня загальноосвітня школа I-III ступенів №45 (довідка №233 від 31.05.2011); Кам’янець-Подільський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр (довідка №180 від 26.07.2011); заклад освіти І-ІІІ ступенів „Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр” (довідка №218 від 14.09.2011).
Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві полягає в аналізі підходів сучасних дослідників до застосування комп’ютерних технологій у навчанні та реабілітуванні осіб із ДЦП ; розробка структури і змісту підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались і знайшли схвалення на V Всеукраїнській конференції молодих науковців „Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (Черкаси, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія і практика використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі загальноосвітньої школи (на прикладі природничо-математичних дисциплін)” (Хмельницький, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Нові технології навчання: психологічні аспекти” (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Тенденції розвитку корекційної освіти в Україні” (Київ, 2008); міждисциплінарній науково-практичній конференції „Технології інтелектуальної діяльності” (Київ, 2009); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-педагогічна реабілітація в закладах освіти: проблеми та перспективи” (Хмельницький, 2009); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Стан та перспективи розвитку корекційної освіти” (Кам’янець-Подільський, 2009); Міжнародній науковій конференції „Проблеми формування і розвитку громадянського суспільства” (Київ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы социогуманитарного знания в России ХХI в.” (Новороссийск, 2010); Першому Всеукраїнському з’їзді „Медична та біологічна інформатика і кібернетика” (Київ, 2010); V Міжнародній науково-практичній конференції „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2010); Міжнародній науковій конференції „Проблеми формування і розвитку громадянського суспільства” (Київ, 2011).
Проміжні та кінцеві результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри логопедії, кафедри ортопедагогіки та реабілітології Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова, кафедри інформаційних технологій та математичних методів Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України.
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 фахових публікаціях, із яких 6  одноосібні.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 193 сторінок. Основний зміст викладено на 171 сторінках. У тексті містяться 11 таблиць, 5 рисунків, 3 формули. Список використаних джерел становить 205 найменувань на 22 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації дістала подальшого розвитку проблема підготовки підлітків із дитячим церебральним паралічем до використання інформаційно-комунікаційних технологій.
1. Аналіз літературних джерел показав актуальність і незадовільний стан розробленості проблеми дослідження. У спеціальній педагогіці більшість наукових праць спрямовані на вивчення питання підготовки до використання ІКТ осіб з порушеннями психофізичного розвитку, вадами зору, мовлення, слуху, інтелекту, але невивченою залишається проблема підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ.
2. У дослідженні підготовку підлітків із ДЦП до використання ІКТ визначено як корекційно-реабілітаційний процес, спрямований на формування готовності дитини до життя і розвитку в інформаційному суспільстві, тобто розвиток психофізіологічних якостей дитини, необхідних для витримування відповідних розумових і фізичних навантажень під час застосування ІКТ; формування мотивацій і потреб у використанні ІКТ; знань, умінь і навичок у сфері ІКТ, інформаційної культури; відповідних світогляду та цінностей; комунікативних здібностей, культури спілкування.
3. Встановлено, що підготовка підлітків із ДЦП до використання ІКТ визначається сукупністю таких взаємопов’язаних компонентів: операційний, психологічний, культурно-аксеологічний, соціальний, фізіологічний. До кожного із цих компонентів розроблені критерії і показники та на їх основі виділені чотири рівні готовності підлітків із ДЦП до використання ІКТ: високий, достатній, середній, початковий.
На основі результатів констатувального експерименту встановлено, що кількість підлітків із ДЦП, які відповідають критеріям достатнього рівня готовності становила 16,9%, середнього – 56,4%, початкового – 26,7%. Підлітки без психофізіологічних порушень розподілилися за рівнями готовності таким чином: високий – 15,0%, достатній  43,5%, середній  32,5%, початковий  9,0%. Визначено, що підлітки із ДЦП відстають від однолітків без психофізичних порушень по всім компонентам підготовки до використання ІКТ. Це зумовлює доцільність розроблення і наукового обґрунтування комплексної методики підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ.
4. Розроблена комплексна корекційно-реабілітаційна методика підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ. Змістом методики є підготовка підлітків із ДЦП до використання ІКТ і навчання роботі на ПК за умов корекційної освіти. Складові методики підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ підпорядковуються таким провідним принципам навчання і корекції психофізичного розвитку: єдність діагностики, прогнозу і корекції з орієнтацією на зону найближчого розвитку дитини; науковості змісту і методів навчання; індивідуалізації; систематичності та послідовності; доступності; свідомості й активності; наочності; зв’язку навчання з практикою. Важливим чинником проектування процесу підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ є комплексне використання традиційних та комп’ютерно орієнтованих методів, засобів і форм навчання за принципом взаємного доповнення. Динаміка досягнення мети розробленої методики підготовки підлітків із ДЦП до використання ІКТ визначається реалізацією таких умов: організаційні; корекційно-розвиваючі; дидактико-методичні; виховні; ергономічні; технічні; естетичні та за умови кадрового забезпечення зазначеного процесу.
5. У процесі дослідження нами розроблена методика покрокового коригування і розвитку психофізіологічних функцій підлітка, необхідних для виконання операторських дій (на прикладі операторської роботи з ПК), що базується на принципах психічної діяльності людини. З цією метою типові складні комп’ютерні операції (робота з операційною системою, текстовими і графічними редакторами та ін.) було розкладено на базові (основні дії мишкою, введення інформації з клавіатури та ін.). При цьому враховувалися можливі психофізіологічні труднощі підлітків із ДЦП при оволодінні цією діяльністю. Крім цього визначалися відповідні корекційні прийоми, за допомогою яких учні тренувалися для подолання психофізичних труднощів при виконанні комп’ютерних операцій.
6. Результати формувального експерименту засвідчили значні позитивні зміни у рівнях готовності підлітків експериментальної групи порівняно з контрольною. Впровадження комплексної методики сприяло підвищення знань, умінь і навичок у сфері ІКТ, мотивації і потреб у застосуванні ІКТ, рівня розвитку психічних процесів, рівня інформаційної культури, розширення світогляду, розуміння цінностей застосування ІКТ, розвитку комунікаційних здібностей. Зокрема, після проведення корекційно-реабілітаційного навчання високий рівень виявили 11,7% підлітків із ДЦП у ЕГ (у КГ  не виявлено), достатній  41,2% у ЕГ (у КГ  18,9%), середній  29,4% у ЕГ ( у КГ  56,8%), початковий  17,7% у ЕГ (у КГ  24,3%) (p