ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ШВЕЦІЇ

Короткий опис

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

КУЛІКОВА Анастасія Євгенівна

УДК [364.62:378] (485) (043.3)

ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ШВЕЦІЇ

13.00.05 – соціальна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Ваховський Леонід Цезаревич,
доктор педагогічних наук, професор

Луганськ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Становлення та розвиток соціальної роботи й системи підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах Швеції

11
1.1. Історичні аспекти становлення соціальної роботи та системи професійної підготовки кадрів для соціальних служб у Швеції
11
1.2. Сучасний стан, чинники та тенденції розвитку системи підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах Швеції

39
1.3. Напрями й тенденції розвитку системи соціальної роботи з дітьми та молоддю у Швеції на сучасному етапі
70
Висновки до першого розділу 104
РОЗДІЛ 2. Особливості змісту й організації підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у вищих навчальних закладах Швеції

108
2.1. Зміст, форми та методи теоретичної підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у Швеції
108
2.2. Практична підготовка соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у Швеції
141
2.3. Неформальна освіта як додаток та продовження професійного навчання соціальних працівників у Швеції
176
Висновки до другого розділу 191
ВИСНОВКИ 195
ДОДАТКИ 202
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 207

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. На початку розбудови незалежної держави соціально-економічне становище України було доволі складним, кризові явища спричинили погіршення умов життя багатьох людей нашої країни. Найбільш уразливими демографічними групами стали діти та молодь, які опинилися в ситуації повної беззахисності. Кризова ситуація в країні призвела до зростання кількості неповних сімей, смертності серед дітей та молоді, яка трапляється через отруєння алкоголем, наркотиками, використання вогнепальної зброї, самогубства, бідність та інші негативні соціально-економічні явища, які в цілому погіршують соціальне здоров’я суспільства.
У зв’язку з таким становищем у 90-х роках ХХ ст. виникла необхідність створення в Україні системи соціальної роботи, основна мета якої полягає в організації професійної, цілеспрямованої діяльності в суспільстві через уповноважені державні та недержавні соціальні інститути, направленої на створення соціальних умов для повноцінної життєдіяльності та розвитку різних категорій населення (захист конституційних прав, свобод, інтересів, задоволення культурних та духовних потреб та ін.). Для реалізації цього складного завдання потрібні компетентні спеціалісти, які здатні діяти в широкому діапазоні професійних обов’язків і функцій з надання допомоги дітям та молоді, яких можна віднести до одних з найбільш уразливих верств населення.
За останнє десятиріччя в нашій країні організовано державні установи соціальної роботи, соціальні служби, що відповідно до законодавства України здійснюють соціальний захист і надають соціальну допомогу дітям та молоді. У національній програмі „Діти України”, Законах України „Про охорону дитинства”, „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, „Про молодіжні та дитячі громадські організації” передбачається створення соціально-економічних, правових, медичних, екологічних, педагогічних умов захисту дитинства в Україні. Ужиті заходи покращують соціальну ситуацію серед дітей та молоді, але через соціально-економічну й політичну нестабільність держави та світову фінансову кризу становище цих демографічних груп є далеким від ідеального. До того ж на сьогодні рівень підготовки висококваліфікованих соціальних працівників, які могли б професійно виконувати роботу з діагностики й прогнозування соціальних процесів, надавати профілактичну, соціально-терапевтичну, психологічну, педагогічну й правову допомогу дітям та молоді в Україні не достатньою мірою задовольняє потреби держави. Це зокрема пояснюється тим, що професійна підготовка фахівців соціальної роботи розпочалася в нашій країні тільки в середині 90-х років ХХ століття й пов’язана із значними труднощами, які зумовлені насамперед відсутністю як практичного досвіду роботи в цій галузі, так і вагомих науково-теоретичних розробок з актуальних питань соціальної роботи та підготовки фахівців для соціальної сфери.
Проте в розвинених країнах світу, і зокрема Швеції, фах „соціальний працівник” дуже поширений, користується великою повагою з боку держави та громадськості, а система різнорівневої підготовки соціальних працівників є динамічною й ефективною. Тому доцільним є аналіз зарубіжного досвіду підготовки фахівців соціальної роботи й виявлення можливостей його застосування в Україні. Цінність вивчення саме шведського досвіду зумовлена кількома чинниками. Насамперед, привабливою для України соціально-демократичною моделлю державної соціальної політики, а також розвиненими системами соціальних служб і підготовки фахівців для роботи в цих службах. Саме завдяки такій моделі соціальної політики, яка визнається у світі як „шведський соціалізм”, наприкінці ХХ ст. Швеція посіла перше місце за рівнем соціального забезпечення та соціальної захищеності населення й дотепер знаходиться на верхніх щаблях за цими показниками та вважається взірцем „держави загального добробуту”.
Теоретичні засади соціальної роботи та професійної підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників висвітлюються в дослідженнях вітчизняних учених І. Звєрєвої, А. Капської, Н. Кривоконь, Г. Лактіонової, Ю. Мацкевіч, І. Миговича, Л. Міщик, В. Поліщук, В. Полтавця, С. Харченка та ін.; у працях російських дослідників М. Богуславського, Ю. Галагузової, С. Григор’єва, В. Гурова, М. Єфремової, І. Зимньої, В. Ковальова, Г. Корнетова, І. Мавриної, А. Соловйова та ін. Досвід західних країн (Великобританії, Ізраїлю, США, Франції) з організації підготовки фахівців соціальної роботи з дітьми та молоддю й діяльності соціальних служб частково проаналізовано в роботах українських та російських дослідників З. Багатової, Л. Віннікової, Н. Корольової, О. Пічкар, Т. Пічушкіної, Н. Собчак, І. Сорокіної, І. Фокіна та ін [1; 2; 11; 16; 17; 19; 20; 26]. Проте зазначені дослідження не вичерпують усіх питань, пов’язаних із засадами підготовки соціальних працівників. Проблема навчання соціальних працівників у вищих навчальних закладах Швеції в названих працях зовсім не розглядається.
Шведський досвід з теорії соціальної роботи та організації вищої соціальної освіти представлено значною кількістю праць зарубіжних дослідників, а саме: С.-А. Берглюнд (S.-A. Berglund), К. Демстедер (C. Demsteader), А. Джердман (A. Gerdman), Г. Сандштрьом (G. Sandström), Х. Союдан (H. Soydan), С. Сунесон (S. Sunesson), В.Ф. Фрік (W.F. Frick) У. Холм (U. Holm) та ін.; теоретичні аспекти соціальної роботи з дітьми та молоддю, її напрямів та змісту у Швеції висвітлюють дослідження зарубіжних науковців Б. Вінерлюнга (B Vinnerljung), Г. Кріштінсдотір (G. Kristinsdottir), Т. Ліндстейн (T. Lindstein), К. Сундел (K. Sundell), С. Хесле (S. Hessle) та ін. Проблеми діяльності соціальних служб для дітей та молоді представлено в роботах Г. Андерсена (G. Andersson), О. Бергмарка (Å. Bergmark), С. Корпі (S. Korpi), Т. Люндштрьом (T. Lundström), В. Остберг (V. Östberg) та інших зарубіжних науковців. Це створює сприятливі умови для вивчення й узагальнення досвіду підготовки фахівців соціальної роботи з дітьми та молоддю у Швеції.
Протиріччя, що виникли між необхідністю створення сучасної ефективної системи соціальної роботи з дітьми та молоддю й системи підготовки фахівців цієї галузі в Україні та відсутністю достатніх науково-теоретичних надбань і практичних розробок у вітчизняній науці, з одного боку, та вагомий досвід підготовки соціальних працівників і організації системи соціальної роботи з дітьми та молоддю в Швеції, – з іншого, а також урахування досвіду розвинених країн світу та можливостей його творчого використання при підготовці фахівців соціальної роботи в національних умовах і недостатня вивченість цієї проблеми вітчизняними науковцями і стали підґрунтям для вибору теми дисертаційного дослідження: „Підготовка соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у вищих навчальних закладах Швеції”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом наукової роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка в межах комплексного дослідження кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи „Теоретико-методичні основи змісту і технології навчання студентів соціальній роботі” (державний реєстраційний номер 0101U001373). Тема затверджена вченою радою Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 27 жовтня 2005 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26 вересня 2006 р.)
Об’єкт дослідження – система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах Швеції.
Предмет дослідження – професійна підготовка соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у вищих навчальних закладах Швеції.
Мета дослідження – визначити зміст, форми та методи теоретичної й практичної підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у вищих навчальних закладах Швеції.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:
1. Розглянути історичні аспекти становлення соціальної роботи та системи підготовки соціальних працівників у Швеції.
2. Вивчити сучасний стан, чинники й тенденції розвитку системи підготовки фахівців соціальної роботи у Швеції.
3. Проаналізувати сучасний стан і тенденції розвитку соціальної роботи з дітьми та молоддю у Швеції.
4. Розкрити зміст навчальних програм, форми та методи теоретичної й практичної підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у вищих навчальних закладах Швеції.
5. Висвітлити роль неформальної освіти в підготовці соціальних працівників Швеції.
6. Розробити рекомендації щодо використання позитивного шведського досвіду підготовки соціальних працівників для вдосконалення системи соціальної освіти в Україні.
Методологічними засадами дослідження є положення теорії наукового пізнання, зокрема, про діалектичну єдність теорії і практики, про взаємозумовленість педагогічних і соціокультурних явищ та необхідність їх вивчення у зв’язку з конкретно-історичними умовами життя; принципи системного підходу й елементи системного аналізу; діяльнісний підхід у розкритті процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах; здобутки в галузі сучасних педагогічних технологій.
Теоретичну основу дослідження становлять ідеї робіт українських і російських учених із загальних питань теорії освітніх систем (А. Алексюк, Є. Барбіна, І. Зязюн, Н. Ничкало, Л. Пуховська та ін.), підготовки кадрів для соціальної сфери (А. Капська, Л. Міщик, В. Поліщук, Є. Холостова та ін.), соціальної роботи з дітьми та молоддю (І. Звєрєва, І. Козубовська, Г. Лактіонова та ін.), а також наукові положення й висновки робіт шведських учених з питань теорії соціальної роботи (С.-А. Берглюнд (S.-A. Berglund), Л. Еріксон (L. Erikson), І. Харе (I. Hare) та ін.), теорії підготовки соціальних працівників (Г. Сандштрьом (G. Sandström), Х. Союдан (H. Soydan), С. Сунесон (S. Sunesson) та ін.).
Для реалізації визначених завдань використовувалися такі методи наукового дослідження: теоретичні – історичний аналіз, який дав змогу розкрити основні етапи становлення соціальної роботи та системи підготовки соціальних працівників і тенденції її розвитку; синтез, індукція, дедукція, які дозволили схарактеризувати сучасний стан підготовки соціальних у системі вищої освіти; аналіз наукових, документальних та інших джерел з використанням інтерпретації, систематизації й узагальнення для розкриття особливостей та основних напрямків соціальної роботи з дітьми та молоддю; узагальнення й систематизація отриманого матеріалу для виявлення ролі неформальної освіти в підготовці соціальних працівників; емпіричні – спостереження, інтерв’ю, бесіди з викладачами та студентами шкіл соціальної роботи Швеції, практиками соціальної роботи з дітьми та молоддю, вивчення документації шведських вищих навчальних закладів з метою виявлення змісту й основних напрямів організації підготовки соціальних працівників у Швеції.
Джерелознавчу базу дослідження складають фонди Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Королівської національної бібліотеки Швеції (Kungliga Biblioteket) (Стокгольм, Швеція), бібліотеки університету Карлштада (Karlstads universitet) (Швеція), нормативні документи, Закони й постанови Уряду Швеції, Міністерства освіти і науки та Національної агенції вищої освіти Швеції, джерельна база шведської національної організації „Шведський інститут” (Swedish Institute), навчальні плани та програми підготовки фахівців соціальної роботи з дітьми та молоддю в різних вищих навчальних закладах Швеції, зокрема, Карлштадського, Стокгольмського, Люндського та ін. університетів, вітчизняні та зарубіжні наукові роботи, підручники й посібники з проблеми дослідження, періодичні видання „Практична психологія та соціальна робота”, „Соціальна політика і соціальна робота”, „Соціальна робота в Україні: теорія і практика”, „Child and Family Social Work”, „The British Journal of Social work”, „Child Abuse and Neglect”, „Nordisk social arbete”, „Research and Social Work Practice”, „Stockholm Studies in Social Work” тощо, а також електронні інформаційні ресурси Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше в Україні на основі численних аутентичних джерел було виявлено та узагальнено чинники й тенденції розвитку системи підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах Швеції, визначено принципові положення, якими керуються вищі навчальні заклади при розробці навчальних програм різнорівневої теоретичної та практичної підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у вищих навчальних закладах Швеції, виявлено структуру й особливості змісту та організації теоретичної й практичної підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у Швеції; подальшого розвитку дістав аналіз зарубіжного досвіду соціальної роботи та підготовки соціальних працівників; удосконалено підходи до періодизації історії соціальної роботи (на матеріалі Швеції).
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в підготовці підручників, навчально-методичних посібників із соціальної роботи, соціальної педагогіки та порівняльної педагогіки, а також під час вивчення курсів „Моделі соціальної роботи в зарубіжних країнах”, „Порівняльна педагогіка”, „Соціальна педагогіка”, „Теорія та практика соціальної роботи”, „Методика роботи соціального працівника”, „Соціальна робота з дітьми та молоддю” у вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації. Результати дослідження можуть бути використані в процесі теоретичної та практичної підготовки соціальних працівників та соціальних педагогів у системі вищої освіти й системі підвищення кваліфікації кадрів соціальної сфери України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри соціальної роботи Карлштадського університету (Швеція), а також під час міжнародних семінарів „Соціальні кооперативи для осіб зі специфічними потребами: труднощі та перспективи розвитку” (Вара, Швеція, 2008), „Лідери та лідерство у масовому спорті” (Луганськ, 2007, Карлштад, 2008), „Використання шведського досвіду превентивної роботи для покращення соціальної ситуації серед дітей та молоді в Україні” (Карлштад, 2008), висвітлювалися в доповідях на Міжнародних конференціях: „Європейська наука ХХІ століття – 2007” (Дніпропетровськ, 2007), „Актуальні проблеми наукових досліджень – 2007” (Дніпропетровськ, 2007), „Ставайки съвременна наука – 2007” (Софія, Болгарія, 2007), „Спорт у нашому житті: проблеми і перспективи розвитку (Луганськ, 2008), Всеукраїнській конференції „Актуальні проблеми соціальної педагогіки: теорія і практика” (Чернігів, 2007).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у 8 одноосібних статтях, з них 5 – у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 227 сторінок складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (222 найменування, з них 192 –іноземні джерела), 3 додатків на 5 сторінках, 8 таблиць, 8 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки та узагальнення:
1. У дисертації здійснено аналіз наукової проблеми підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у Швеції, що виявляється в узагальненні шведського досвіду різнорівневої теоретичної та практичної підготовки фахівців соціальної роботи з дітьми та молоддю у вищих навчальних закладах країни, визначенні та характеристиці змісту, форм і методів, які застосовуються при підготовці таких фахівців.
2. Історичний аналіз, який передбачав вивчення об’єкта дослідження на матеріалі Швеції, дав змогу розкрити основні етапи становлення соціальної роботи та системи підготовки соціальних працівників у Швеції. Беручи за основу періодизації критерій „рівня соціальної захищеності”, було виділено чотири етапи розвитку соціальної роботи у Швеції: етап створення передумов (середина ХІХ ст. – початок ХХ ст.), етап зрушення (30-ті роки ХХ ст.), етап росту (40-ві – 70-ті рр. ХХ ст.), етап високого рівня масової соціальної захищеності (початок 80-х рр. ХХ ст. і до сьогодні). Аналіз праць шведських учених з питань історії підготовки соціальних працівників, законів і постанов уряду Швеції дає змогу стверджувати, що у Швеції професійна підготовка соціальних працівників розпочалася в 1910 році та подолала у своєму розвитку такі етапи: зародження професійної підготовки соціальних працівників (початок ХХ ст.), розвиток системи підготовки фахівців соціальної роботи (30 – 50-і рр. ХХ ст.), переведення підготовки соціальних працівників на рівень вищої освіти (60-і рр. ХХ ст.), модернізація вищої освіти та системи підготовки соціальних працівників (70-і рр. ХХ ст. і до теперішнього часу).
3. Вивчені матеріали (науково-методична література, офіційні урядові документи, статистичні звіти, навчальні плани, програми, звіти Агенції вищої освіти Швеції та ін.) дозволяють зробити висновок, що на сучасному етапі система підготовки соціальних працівників може бути схарактеризована як демократична, динамічна, відкрита, мобільна. Система вищої освіти Швеції має трирівневу вертикальну побудову: основний (бакалаврський), просунутий (магістерський), дослідницький (докторський) рівні. Розвиток системи підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю знаходиться під впливом низки чинників: з одного боку, загальних чинників та тенденцій розвитку вищої освіти Швеції, з іншого, – змістом сучасної соціальної роботи з дітьми та молоддю й тенденціями її розвитку.
4. Аналіз наукових, документальних та інших джерел з використанням інтерпретації, систематизації й узагальнення дозволяє виділити чинники, які впливають на систему вищої освіти: соціальна політика шведської держави; національна політика в галузі освіти; міжнародна політика країни, міжнародна глобалізація та Болонський процес як її частина; географічні особливості країни; діяльність Національної агенції вищої освіти; діяльність професійних організацій; практична спрямованість соціальної роботи; зміст практики соціальної роботи. Дослідження чинників впливу на систему вищої освіти Швеції дало змогу визначити тенденції подальшого розвитку системи вищої освіти країни, які є підґрунтям реформування системи підготовки соціальних працівників: зростання конкуренції між вищими навчальними закладами; об’єднання міжнародних педагогічних зусиль і ресурсів; підвищення ролі англійської мови; розвиток та оновлення змісту навчальних програм, запровадження нових курсів і розробку нових програм, які б відповідали сучасним інтересам студентів та задовольняли б потреби держави у кваліфікованих кадрах у різних галузях, популяризації вищої освіти; зростання мобільності в темпах навчання та виборі майбутньої спеціальності за рахунок упровадження загальноєвропейської багаторівневої системи організації вищої освіти та ін.
5. Спостереження, інтерв’ю, бесіди з практиками соціальної роботи з дітьми та молоддю під час участі в роботі науково-практичних семінарів у Швеції, а також аналіз наукових досліджень шведських та інших зарубіжних учених дає змогу стверджувати, що соціальна робота з дітьми та молоддю у Швеції дуже розвинута, а більшість дипломованих соціальних працівників після закінчення вищого навчального закладу задіяні в мережі служб соціальної роботи, яка охоплює дітей та молодь різних соціальних груп; вона орієнтована на особистість та її потреби. Аналіз законів та нормативних актів Швеції вказує на те, що на соціальних працівників покладена велика відповідальність із забезпечення соціального захисту дітей і молоді та впровадження соціальної політики держави. Робота соціальних служб з дітьми та молоддю Швеції базується на засадах демократії та солідарності. Основні напрямки соціальної роботи з дітьми та молоддю: превенція, інспекція у справах неповнолітніх, соціальна підтримка й соціальна допомога без вилучення із сім’ї, опіка. Характерною рисою шведської соціальної роботи є децентралізація, соціальна робота з дітьми та молоддю як різновид соціально-педагогічної роботи та система соціального захисту дітей знаходиться під відповідальністю місцевих органів влади, які самостійно вирішують, як організовувати роботу соціальних служб. Також проведений аналіз дав змогу визначити тенденції характерні для соціальної роботи з дітьми та молоддю в сучасних умовах, до них слід віднести: розвиток волонтерського (недержавного) сектора, у якому превалюють громадські організації, який перебирає на себе частину функцій, що їх виконували раніше безпосередньо державні служби; залучення родичів до процесу догляду за тими, хто цього потребує; урахування інтересів споживачів послуг та їхніх близьких; формування через Європейський Союз єдиної європейської соціальної політики, чутливішої до запитів різних регіонів, ніж існуюча політика в більшості членів союзу.
6. Порівняльний аналіз навчальних планів ВНЗ Швеції, що здійснюють підготовку фахівців різних рівнів соціальної роботи з дітьми та молоддю, дає змогу стверджувати, що програми підготовки бакалаврів соціальної роботи з дітьми та молоддю розроблені таким чином, щоб забезпечити випускників необхідними знаннями, етичними цінностями та практичними навичками, необхідними для побудови кар’єри соціального працівника-практика. Зміст підготовки бакалаврів соціальної роботи забезпечує широту й глибину знань у галузях, які мають відношення до соціальної роботи з дітьми та молоддю, включаючи теорію соціальної роботи, необхідні вміння та навички, напрямки діяльності, коло послуг, знання поведінки людини й соціального оточення, досліджень із соціальної роботи. Теоретичній підготовці відводиться більшість навчального часу. Вона складається з базових теоретичних курсів та курсів поглибленої спеціалізації. Спираючись на результати порівняльного аналізу, можна виділити єдину структуру організації навчання бакалаврів, яка має блоковий характер і складається з таких блоків: базове теоретичне навчання, практика, поглиблені теоретичні курси з різних напрямків соціальної роботи. Зміст базової теоретичної підготовки не відрізняється в більшості університетів. Обов’язковими є курси з основ соціальної роботи, права, соціальної політики. Курси поглибленої спеціалізації „Соціальна робота з дітьми та молоддю” поєднано в чотири цикли, які відповідають напрямам соціальної роботи з дітьми та молоддю соціальних служб: превенція, робота з дітьми та молоддю без вилучення з сім’ї, інспекція у справах неповнолітніх, опіка. При вивченні курсів спеціалізації студенти інтегрують теорію та практичний досвід, надбаний під час проходження практики. Дотримання єдиної структури організації навчання бакалаврів соціальної роботи всіма ВНЗ Швеції сприяє покращенню розробки та розвитку теоретичної бази освіти, методичної та практичної бази соціальної роботи як навчальної дисципліни, спрощує перехід студентів з одного навчального закладу до іншого в разі потреби, вступ до магістратури в іншому ВНЗ, дає змогу отримати кілька спеціалізацій.
7. Структурний аналіз нормативних документів про вищу освіту та порівняльний аналіз навчальних планів підготовки бакалаврів соціальної роботи Швеції дає підстави стверджувати, що практична підготовка студента є обов’язковою складовою вищої професійної освіти країни. Проведені дослідження вказують на те, що у Швеції вищі навчальні заклади, які готують соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю, достатньо зосереджуються на практичних аспектах, дбають про відповідність практики програмі теоретичної підготовки. Практика у шведських ВНЗ безперервна, триває один семестр, являє собою самостійну професійну діяльність студента під наглядом наставника. Практична підготовка соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю має високу ефективність завдяки: відповідності практики програмі теоретичної підготовки; чіткій організації всіх етапів практики (підготовчий, ознайомлювальний, професійного зростання, оцінювальний, екзаменаційний); залученню до практики трьох дійових осіб (керівник практики, студент, наставник) і чіткому розподілу функцій та обов’язків між ними; підтримці всіх учасників допоміжними опорними матеріалами, інституту наставництва. Провідний метод практичної підготовки – наставництво. У цілому практична підготовка орієнтована як на професійний, так і на особистісний розвиток студента, який повинен володіти значним обсягом знань, умінь і навичок у поєднанні з відповідними особистісними якостями та здатністю до творчого, нестандартного вирішення проблем клієнта. Це, у свою чергу, сприяє прагматизації навчального процесу, збагаченню новими елементами практичної соціальної роботи.
8. Під час участі в науково-практичних семінарах у Швеції, відвідання вищих навчальних закладів Карлштада, Стокгольма, Люнда, інтерв’ю та бесід із соціальними працівниками, а також завдяки аналізу наукової літератури з’ясовано, що у Швеції як додаток до формальної вищої освіти широко використовується потенціал неформальної освіти. Найбільші громадські рухи та організації тісно пов’язані й підтримують цей різновид освіти. Соціальні працівники часто очолюють такі організації або беруть участь у різних проектах, що впроваджують організації, студенти беруть активну участь у волонтерському русі. Завдяки проектам різної спрямованості (спортивні, соціальні, освітні та ін.) соціальні працівники та студенти знаходяться в процесі неперервної пізнавальної діяльності, що забезпечує розвиток професійно-творчого потенціалу особистості. Неформальна освіта сприяє формуванню лідерських якостей, активної громадської позиції, розвитку комунікативних навичок, професійної креативності майбутніх соціальних працівників. Принцип „навчання протягом життя” забезпечується неформальними методами навчання, насамперед супервізією та менторством, які займають провідне місце в підвищенні кваліфікації соціальних працівників та в процесі обміну досвідом, у тому числі із зарубіжними колегами.
9. У цілому вивчення шведського досвіду з організації соціальної роботи з дітьми та молоддю й підготовки фахівців цієї галузі становить великий інтерес для аналізу, осмислення й збагачення сучасної науки та оптимізації вітчизняної соціальної освіти. Безперечно, через відмінності культурного, соціального, ментального, матеріального характеру зробити ідентичну копію шведської системи професійної соціальної освіти в Україні неможливо та неефективно. Проте, урахування й творче застосування деяких теоретичних ідей та практичних надбань з підготовки фахівців соціальної сфери, які практикуються у Швеції, є доцільним в умовах подолання кризових явищ у суспільстві, сприятиме покращенню соціальної ситуації серед дітей та молоді. Результати дослідження дають підставу сформулювати пропозиції та рекомендації щодо використання шведського досвіду з метою вдосконалення систем соціальної роботи з дітьми та молоддю й соціальної освіти в Україні. По-перше, заслуговує на увагу шведський досвід роботи соціальних кооперативів, пересувних консалтингових центрів тощо. По-друге, доречною є активізація волонтерського сектора та використання його потенціалу для превентивної роботи серед дітей та молоді та соціальної підтримки та допомоги зазначеним демографічним групам в Україні. По-третє, доцільним є використання шведського досвіду роботи „контактних осіб” та „контактних сімей”, залучення відомих людей до роботи в цій сфері. По-четверте, необхідно розробити єдиний підхід до оцінювання програм підготовки соціальних працівників та кількості балів (кредитів), що мають отримати фахівці різних освітніх рівнів. По-п’яте, важливе обґрунтування й затвердження більш вузьких спеціалізацій фаху в Україні. По-шосте, заслуговує на увагу шведська структура підготовки бакалаврів соціальної роботи, розробка єдиної структури підготовки фахівців соціальної роботи в нашій країні дасть змогу зробити систему соціальної освіти більш мобільною. По-сьоме, необхідне оновлення змісту традиційних дисциплін, таких, як право, має забезпечити знання законів і нормативних актів, що регулюють соціальну роботу в Україні. По-восьме, необхідно вдосконалити організацію проведення практики студентів, зокрема впровадити інститут професійного наставництва, розробити допоміжні опорні матеріали, які б орієнтувалися не тільки на відпрацювання методик та технологій соціальної роботи, а також ураховували необхідність особистісного розвитку студента. По-девяте, використовувати потенціал неформальних методів навчання як додаток та продовження формальної вищої освіти.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. До перспективних питань, що потребують подальшого наукового вивчення, вважаємо за доцільне віднести розробку спільних міжнародних програм підготовки магістрів соціальної роботи; зміст, форми та методи підготовки супервізорів; використання сучасних засобів комунікації в навчальному процесі підготовки соціальних працівників; порівняльний аналіз системи підготовки фахівців соціальної роботи різних рівнів у Швеції та Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Багатова З. Б. Педагогические основы социальной работы во Франции : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / З. Б. Багатова. – Махачкала, 2002. – 23 c.
2. Віннікова Л. В. Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / Віннікова Лариса В’ячеславна. – Луганськ, 2003. – 217 с.
3. Вступ до соціальної роботи : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. – К. : Академвидав, 2005. – 304 с.
4. Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика: методология, практика / Б. С. Гершунский. – К. : Вища шк.., 1986. – 197 с.
5. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
6. Звєрєва І. Розвиток соціальної роботи та соціальної педагогіки в Україні: досягнення, проблеми, перспективи / І. Звєрєва // Соц. політика і соц. робота. – 2004. – № 3. – С. 44 – 55.
7. Звєрєва І. Д. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні: дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.05 / Звєрєва Ірина Дмитрівна. – К., 1998. – 390 с.
8. Жданович Ю. Змістовне дозвілля підлітків: проблеми й перспективи / Ю. Жданович // Соц. педагогіка: теорія та практика. – 2007. – № 3. – С. 23 – 29.
9. Капська А. Й. Соціальна робота : навч. посіб. / А. Й. Капська. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 328 с.
10. Конвенция о правах ребенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.un.org/russian/documen/convents/childcon.htm
11. Королева Н. Е. Содержание подготовки социальных работников для учебных заведений в США и Великобритании : автореф. дис на соискание учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Н. Е. Королева. – Казань, 2003. – 22 c.
12. Кузьмин К. В. История социальной работы за рубежом и в России (с древности и до начала ХХ века) : учеб. пособие / К. В. Кузьмин, Б. А. Сутырин – М. : Академ. Проект; Трикста, 2006. – 624 с.
13. Мигович І. І. Соціальна освіта в Україні / І. Мигович, В. Жмир // Соц. робота в Україні: теорія і практика. – 2006. – № 1. – С. 173 – 204.
14. Мигович І. І. Типологія зарубіжних моделей соціального захисту та соціальної роботи / І. Мигович, В. Жмир // Соц. робота в Україні: теорія і практика. – 2006. – № 3. – С. 66 – 72.
15. Міщик Л. І. Теоретико-методичні основи професійної підготовки соціального педагога у закладах вищої освіти : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.05 / Міщик Людмила Іванівна. – Запоріжжя, 1997. – 358 с.
16. Пічкар О. П. Система підготовки фахівців соціальної роботи у Великій Британії : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / Пічкар Олена Павлівна. – Тернопіль, 2002. – 371 с.
17. Пичушкина Т. П. Становление и развитие социальной работы в Израиле : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Т. П. Пичушкина. – Казань, 2002. – 20 c.
18. Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика : навч. посіб. / Т. В. Семигіна – К. : МАУП, 2005. – 276 с.
19. Собчак Н. М. Зміст і форми професійної підготовки соціальних працівників у системі неперервної освіти США : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Н. М. Собчак. – К., 1996. – 23 с.
20. Сорокина И. Р. Социально-педагогические условия профилактики наркотизации среди учащейся молодежи в зарубежной науке и практике: (На материалах США и Англии) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / И. Сорокина. – М., 2002. – 16 c.
21. Соціальна політика і соціальна робота: Термінологічно-понятійний словник / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк. – К. : МАУП, 2005. – 560 с.
22. Соціальна робота в Україні : навч. посіб. / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Марченко та ін. ; за заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 256 с.
23. Соціальна робота: Теорія, досвід, перспективи : матеріали доп. та повідомл. міжнар. наук.-практ. конф. / Ужгород, 21 – 22 жовт. 1999 р. / І. І. Мигович та ін. (ред.) ; Ужгород. держ. ун-т, Закарпат. обл. держ. адміністрація. – Ужгород, 1999. – Ч.1. – 1999. – 412 с.
24. Стандарты и стандартизация в неформальном образовании: подходы и определения [Електронний ресурс] // Адукатар – 2006. – № 9. – Режим доступу до журн. :
http://adukatar.net/storage/users/2/2/images/499/standartyGA.pdf
25. Фокин И. В. Педагогические модели в социальной работе с пожилыми людьми в США : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / И. В. Фокин. – М., 2002. – 24 c.
26. Хайле А. Современное состояние и перспективные направления развития социальной работы в Федеративной Демократической Республике Эфиопия : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / А. Хайле. – М., 2001. – 20 c.
27. Хедберг Дж. Професійне навчання соціальних працівників в Україні / Дж. Хедберг // Соц. політика і соц. робота. – 1998. – № 3. – С. 69 – 72.
28. Хеер А. Визначення соціальної роботи 21-го століття / А. Хеер // Практ. психологія та соц. робота. – 2005. – № 9. – С. 63 – 68.
29. Шанин Т. Социальная работа как культурный феномен современности: новая профессия и академическая дисциплина в контексте социальной теории и политической практики наших дней / Т. Шанин // Вопр. философии. – 1997. – № 11. – С. 55 – 73.
30. Щеклеина А. В. Педагогические условия взаимодействия субъектов социальной работы в зарубежном опыте : автореф. дис. на соиск. учен. Степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.06 / А.В. Щеклеина. – М., 1999. – 24 c.
31. Adoption: handbook for Socialstyrelsen [electronic resource]. – Stockholm : Socialstyrelsen, 2008. – Available from :
http://www.socialstyrelsen.se/NR/rdonlyres/0392599A-223C-4D61-BC15-E53833942045/10982/20081015_rev.pdf
32. Alexanderson K. Producing and consuming knowledge in social work practice: research and development activities in a Swedish context / K. Alexanderson // Evidence and Policy. – 2009. – 5(2), May – P. 127 – 139.
33. Andersson G. Contact person as a court ordered solution in child visitation disputes in Sweden / G. Andersson, M. Arvidsson // Child and Family Social Work. – 2008. – Vol.13. – P. 197 – 206.
34. Andersson G. Family relations, adjustment and wellbeing in a longitudinal study of children in care / G. Andersson // Child and Family Social Work. – 2005. – Vol. 10. – P. 43 – 56.
35. Andersson G. Foster children: a longitudinal study of placement and family relationships / G. Andersson // International Journal of Social Welfare. – 2009. – 18(1), January. – P. 13 – 26.
36. Andersson G. Små barn på barnhem / G. Andersson. – Malmö : Liber, 1984. – 356 р.
37. Andersson G. Socialt arbete med små barn / G. Andersson. – Lund : Studentlitteratur, 1991. – 486 p.
38. Andersson G. Socialtjänsten och de utsatta barnen / G. Andersson // Socialmedicinsk Tidskrift. – 1993. – Vol.9, № 10. – P. 465 – 470.
39. Andersson G. Socialtjänsten, barnpsykiatrin och de små barnen / G. Andersson // Psykisk Hälsa – 1993. – Vol. 2. – P. 110 – 125.
40. Andersson G. Social workers and child welfare / G. Andersson // The British Journal of Social work. – 1992. – № 22. – P. 253 – 269.
41. Andersson G. Support and relief: the Swedish contact person and contact family program / G. Andersson // Scandinavian Journal of Social Welfare. – 1993. – Vol. 2. – P. 54 – 62.
42. Andersson G. Bam i samhällsvård / G. Andersson. – Lund : Studentlitteratur, 1995. – 112 p.
43. Armelius B-Å. Vård av ungdomar med sociala problem – en forskningsöversikt / B-Å Armelius, S. Bengtzon, P.-A. Rydelius, J. Sarnecki. – Stockholm : Liber Utbildning/SiS, 1996. – 92 p.
44. Arnsberg K.-O. Svenskar och zigenare / K.-O. Arnsberg. – Stockholm : Carlssons, 1998. – 120 p.
45. Assessment of the Social Work Practice [Electronic resource]. – Available from :
http://www.soch.lu.se/assessment.htm
46. Backe-Hansen E. Når barna er små og beslutningen vanskelig // E. Backe Hansen, T. Havik // Barnevern på barns premisser. – Oslo: Ad Notam Gyldendal, 1997. – P. 86 – 104.
47. Bamford F. The physical and mental health of children in care: research needs / F. Bamford, S. Wolind. – London : NCB, 1988. – 88 p.
48. Barnkommittén. The best interest of the child – a primary consideration: Implementation of the Convention of the Rights of the Child in Sweden: Summary of the report of the Parliamentary Child Committee / Swedish government official reports. – Stockholm : Regeringskansliet, 1999. – 56 p.
49. Barth R. Child welfare services in the United States and Sweden: different assumptions, laws and outcomes / R. Barth // Scandinavian Journal of Social Welfare. – 1992. – Vol. 1. – P. 36 – 42.
50. Bean P. Children of the empire / P. Bean, J. Melville. – London : Unwin Hyman, 1989. – 76 p.
51. Bebbington A. The background of children who enter local authority care / A. Bebbington, J. Miles // British Journal of Social Work. – 1989. – Vol. 19, № 5. – P. 349 – 368.
52. Berglind H. Omsorg som yrke eller omsorg om yrket / H. Berglind, U. Pettersson. – Stockholm : Liber, 1980. – 179 p.
53. Berglund S.-A. Social pedagogik. I goda möten skapas goda skäl / S.-A. Berglund. – Lund : Studentlitteratur, 2000. – 230 p.
54. Bergmark Å. Prioriteringar i socialtjänsten / Å. Bergmark. – Stockholm : Stockholms Universitet Akademitryk, 1995. – 96 p.
55. Bergström B. Invandrarungdomar på särskilda ungdomhem i Stockholms län åren 1990 – 1994 / B. Bergström, J. Sarnecki // Armelius B-Å. Vård av ungdomar med sociala problem - en forskningsöversikt. / B-Å. Armelius, S. Bengtzon, P-A. Rydelius, J. Sarnecki, K. Soderholm Carpelan. – Stockholm : Liber Utbildning/SiS, 1996. – 64 p.
56. Berridge D. Closing children's homes / D. Berridge. – Oxford : Basil Blackwell, 1985. – 92 p.
57. Berridge D. Foster home breakdown / D. Berridge, H. Cleaver. – Oxford : Basil Blackwell, 1987. – 104 p.
58. Björnström U. Children's rights in a dual-earner family context in Sweden // Wintersberger H. Children on the way from marginality towards citizenship. Childhood policies: conceptual and practical issues. – Stockholm : Liber, 1996. – 64 р.
59. Blom B. Social work students’ use of knowledge in direct practice – reasons, strategies and effects [Electronic resource] / B. Blom // Social Work and Society. – 2007. – Vol. 5. – Available from :
http://www.socwork.net/2007/1/articles/blometal
60. Bloom M. Primary prevention and foster care / M. Bloom // Children and Youth Services Review. – 1998. – Vol. 20, № 8. – P. 667 – 696.
61. Bronfenbrenner U. The bioecological model of human development // Making Human Beings Human: Bioecological Perspectives on Human Development / Bronfenbrenner U. (Ed.) – London : SAGE Publications, 2005. – P. 3 – 15.
62. Browne K. Preventing family violence / K. Browne, M. Herbert. – New York : Wiley & Sons, 1997. – 224 p.
63. Brunnberg E. Avhandlingar i Socialt arbete 1980 – 2005. [electronic resource] / E. Brunnberg, K. Larsson Sjöberg. – Available from :
http://www.barnhuset.a.se/engine/data/media/AVHANDLINGAR%20I%20SOCIALT%20ARBETE%20Till%202005.txt
64. Brunngerg E. Assesment process in social work with children at risk in Sweden and Croatia / E. Brunngerg, N. Pecnik // International Journal of Social Welfare. – 2007. – Vol. 16. – P. 231 – 241.
65. Callahan M. Valuing the fold / M. Callahan, S Hessle. – Aldershot : Ashgate, 2000. – 80 p.
66. Cederborg A.-C. Investigative intrviews of child Witnesses in Sweden / A.-C. Cederborg, Y. Orbach, K. J. Sternberg, M. Lamb // Child Abuse and Neglect. – 2000. – Vol. 24, № 10. – P. 355 – 361.
67. Crain W. Theories of development: concepts and application. – Englewood Cliffs, N.J. : Prentice Hall, 2005 – 180 p.
68. Christopherson J. Social work students' perception of child abuse: An international comparison and postmodern interpretation of its findings / J. Christopherson // British Journal of Social Work. – 1998. – Vol. 28. – P. 57 – 72.
69. Claussen S.-E. Klientekarrierer i barnavernet 1990 – 1993 / S.-E. Claussen // Tidskrift for Norsk Psykologforening. – 1998. – № 35. – P. 115 – 123.
70. Cliffe D., Berridge D. Closing children's homes / D. Cliffe, D. Berridge. – London : NCB, 1991. – 216 p.
71. Cochrane A. Comparing welfare states. Britain in international context / A. Cochrane, J. Clarke. – London : SAGE, 1993. – 128 p.
72. Cohen S. Visions of social control: Crime, punishment and classification. – Cambridge : Polity Press, 1985. – 219 p.
73. Colton M. Betrayal of trust / M. Colton, M. Vanstone. – London : Free Association Books, 1996. – 64 p.
74. Colton M. Dimensions of substitute child care / M. Colton. – Avebury : Aldershot, 1988. – 64 p.
75. Colton M. The world of foster care / M. Colton, M. Williams. – Avebury : Aldershot, 1997. – 96 p.
76. Country Reports on Human Rights Practices – 2005 [electronic resource] / March 8, 2006. – Available from :
http://www.state.gov/g/drl/rls/hrrpt/2005/61677.htm
77. Degner J. Youths in coercive residential care: perceptions of parents and social network involvement in treatment programs / J. Degner, A. Henriksen, L. Oscarsson // Therapeutic Communities. – 2007. – Vol. 28. – P. 416 – 432.
78. Demsteader C. The road from Bologna to Sweden [Electronic resource] / C Demsteader. – Available from :
http://www.studyinsweden.se/templates/cs/Article____16854.aspx
79. Dencik L. Growing up in the post-modern age: On the child’s situation in the modern family and the position of the family in the modern welfare state / L. Dencik // Acta Sociologica. –1989. – Vol. 2, № 32. – P. 155 – 180.
80. Denvall V. För samhällets bästa. Socialtjänstens medverkan i samhällsplaneringen / V. Denvall. – Lund : Studentenlitteratur, 1994. – 237 p.
81. Denvall V. Vardagsbegrepp s socialt arbete / V. Denvall, T. Jacobsson. – Stockholm : Nordstedts, 1998. – 268 p.
82. Dingwall R. Some problems about predicting child abuse and neglect // Child abuse. Public policy and professional practice. Stevenson O. (Ed). – London : Harvester & Wheatsheaf, 1989. – 128 p.
83. Dingwall R. The protection of children. State intervention and family life / R. Dingwall, J. Eekelaar, T. Murray. – Oxford : Blackwell, 1983. – 186 p.
84. Dingwall R. Times change and we change with them? / R. Dingwall, J. Eekelaar, T. Murray // Community Care. – 1983. – June 16. – P. 18 – 19.
85. Donzelot J. The policing of families / J. Donzelot. – New York : Pantheon Books. 1979. – 254 p.
86. El-Guebaly N. The offspring of alcoholics: a critical review / N. El-Guebaly, D. Offord // The American Journal of Psychiatry. – 1977. – Vol. 134, № 4. – Р. 357 – 365.
87. Elmer A. Socionomutbildingen in Serige / A. Elmer // Nordisk social arbete. –1991. – Vol. 11. – P. 31 – 40.
88. Eriksson L. Socialpedagogik och Samhällsförståelse. Teori och praktik i socialpedagogisk forskning / L. Eriksson, H. Hermansson, A. Münger. – Stockholm : Symposion, 2004. – 75 p.
89. Esping-Andersen G. Three Worlds of Welfare Capitalism / G. Esping-Andersen. – Princeton : Princeton University Press, 1998. – p. 32.
90. Farran D. Effects of intervention with disadvantaged and disabled children: a decade review / D. Farran // Handbook of early childhood intervention. – Cambridge : Cambridge University Press, 1990. – P. 43 – 56.
91. Fein E. After foster care: outcomes of permanency planning for children. / E. Fein, A. Maluccio, J. Hamilton, D. Ward // Child Welfare. – 1983. – LXII/ 6. – P. 485 – 558.
92. Fein E. Last best chance: findings from a reunification services program / E. Fein, I. Staff // Child Welfare. – 1993. – LXXII/ 1. – P. 25 – 40.
93. Fernandez E. Pathways in substitute care: representation of placement careers of children using event history analysis / E. Fernandez // Children and Youth Services Review. – 1999. – Vol. 21, №3. – P. 177 – 216.
94. Finkelhor D. A sourcebook on child sexual abuse / D. Finkelhor. – Beverly Hills, Ca : SAGE, 1986. – 226 p.
95. Forsberg G. Nätverksboken / G. Forsberg, J. Wallmark. – Stockholm : Liber, 1998. – 316 p.
96. Forsberg M. The Evolution of Social Welfare Policy in Sweden / M. Forsberg. – Lund : The Swedish Institute, 1984. – 328 p.
97. Fransehn M. The importance of supervision in social work – the example of Sweden [electronic resource] / M. Fransehn. – Göteborg University. – Available from :
http://www.eassw.org/regionalSeminars/BRNO/Supervision%20in%20social%20work.pdf
98. Frick W. F. Social Work Education: Historical and Sociocultural Context / W. F. Frick. – Westport : Greenwood Press, 1995. – 256 p.
99. Furniss N. The case for the welfare state / N. Furniss, T. Tilton. – Bloomington, Ind : Indiana University Press. 1977. – 192 p.
100. Gerdman A. Klient Praktikant Handledare – om att utveckla en egen yrkesteori / A. Gerdman. – Lund : Wahlström & Widstrand, 2003. – 150 p.
101. Gilbert N. Welfare state regimes and family policy: a longitudinal analysis / N. Gilbert, J. Guo // International Journal of Social Welfare. – 2007. – Vol. 16. –P. 307 – 313.
102. Ginsburg N. Sweden: the social democratic case // Comparing Welfare States / A. Cochrane, J. Clarke & S. Gewritz (eds). – London : SAGE, 2001. – P. 195 – 222.
103. Giovanni J. Defining child abuse / J. Giovanni, R. Becerra. – New York : The Free press, 1979. – 112 p.
104. George R. The reunification process in substitute care / R. George // Social Services Review. – 1990. – Sept. – P. 422 – 457.
105. Gough D. Child abuse interventions. A review of the research literature / D. Gough. – London : HMSO, 1993. – 64 p.
106. Gould A. Conflict and control in welfare policy: the Swedish experience / A. Gould. – London : Longman House, 1988. – 304 p.
107. Graham P. Research issues in child abuse / P. Graham, R. Dingwall, S. Wolkind // Social Science and Medicine. – 1985. – Vol. 21, № 11. – P. 117 – 128.
108. Granath K.-E. Föräldrar och fosterföräldrar / K.-E. Granath // Barnavård och Ungdomsskydd. – 1958. – Vol. 33. – P. 88–96.
109. Gray E. Ethnocentric perception of childrearing practices in protective services / E. Gray, J. Cosgrove // Child Abuse & Neglect. – 1985. – Vol. 9. – P. 389 – 396.
110. Harding L. F. Perspectives in child care policy / L. F. Harding. – London : Longman, 1997. – 340 p.
111. Hare I. Defining social work for the 21 century / I. Hare // International social work. – 2004. – № 47. – P. 407 – 424.
112. Hearn J. What is child protection? Historical and methodological issues in comparative research on child protection / J. Hearn, T. Pösö, C. Smith, S. White, J. Korpinen // International Journal of Social Welfare. – 2004. – Vol. 13. – P. 28 – 41.
113. Hegeland H. Barnhemsbarn. Min kollektiva uppväxt / H. Hegeland. – Stockholm : Natur och Kultur, 1998. – 224 p.
114. Hellspong M. Land och stad / M. Hellspong, O. Löfgren. – Lund : Nature och Kultur, 1997. – 160 p.
115. Hessle S. Riktlinjer för psykosocialt arbete / S. Hessle. – Stockholm : AWE/Gebers, 1995. – 282 p.
116. Hessle S. Familjer i sönderfall / S. Hessle. – Stockholm : Norstedts, 1998. – 112 p.
117. Hessle S. Child Welfare and Child Protection on the Eve of the 21st Century/ S. Hessle // Stockholm studies in social work. Dep. of Social work. – 1997. – Vol. 21. – 58 p.
118. Hessle S., Vinnerljung B. Child Welfare in Sweden – an overview / S. Hessle, B. Vinnerljung // Studies in Social Work. Department of Social work. – Vol. 14. – Stockholm: Akademitryck, 2000. – 62 p.
119. Higher education and research in Sweden [Electronic resource]. – Available from :
http://www.sweden.se/templates/cs/FactSheet_16958.aspx
120. Hirdman. Y. Att lägga livet tillrätta / Y Hirdman. – Stockholm : Carlssons, 1989. – 256 p.
121. History of Sweden [electronic resource]. – Available from :
http://www.sweden.se/eng/Home/Lifestyle/Facts/The-History-of-Sweden/
122. Holm U. Disciplinary Barriers between the Social Sciences and Humanities / U. Holm, M. Liinason // National Report on Sweden. – Göeteborg: Göeteborgs Universitet Akademtryk, 2005. – 52 p.
123. Holt M. The orphan trains. Placing out in America / M. Holt. – Lincoln, Nebr. : University of Nebraska Press, 1992. – 276 p.
124. Hutchison E. Child maltreatment: can it be defined? // Child Welfare Research Review / Barth R., Berrick J.D., Gilbert N. (Eds). – 2004. – Vol. 1. – P. 87 – 113.
125. Håkansson H. Jag känner mig så himla osäker... / H. Håkansson, K. Stavne. – Stockholm : Skeab Förlag, 2003. – 32 p.
126. James A. Constructing and reconstructing childhood : Contemporary issues in the sociological study of childhood / A. James, A. Prout. – London : Falmer, 2001. – 128 p.
127. Jeppsson Grassman E. Third age volunteering in Sweden / E. Jeppsson Grassman // Sköndalsinstitutet Skriftserien. – 1995. – № 1. – P. 23 – 37.
128. Johansson S. Den sociala omosorgens akademisering / S. Johansson. – Stockholm : Liber, 2002. – 135 p.
129. Jonassen W. En gång klient – alltid klient? / W. Jonassen, S.-E. Clausen, L. Kristofersen. // Barnevem på bams premisser / Backe Hansen E., Havik T. (Eds). – Oslo : Ad Notam Gyldendal, 1997. – 177 p.
130. Jonsson G. Att bryta det sociala arvet / G. Jonsson. – Stockholm : Tiden/Folksam, 1973. – 120 p.
131. Kazdin A. Psychotherapy for children and adolescents // Handbook of psychotherapy and behavior change / Bergin A., Garfield S. (Eds). – New York : John Wiley & Sons, 1994. – P. 346 – 405.
132. Korpi S. Samhällets insatser for ungdomar. // Vård av ungdomar med sociala problem – en forskningsöversikt. / Armelius B.-Å., Bengtzon S., Rydelius P.-A., Sarnecki J., Söderholm Carpelan K. (Eds). – Stockholm : Liber, 1996. – P. 234 – 248.
133. Kälvesten A.-L. 40 fosterfamiljer med Skå-barn / A.-L. Kälvesten. – Stockholm : Almqvist & Wiksell, 1994. – 244 p.
134. Lagerberg D. Sexual viaimization (invited commentary) // Acta Paediatrica. – 1998. – Vol. 87. – P. 130 – 131.
135. Lagerberg D. Growing up in Uppsala: the “new morbidity” in the adolescent period. A longitudinal epidemiological study based on school data and some external sources / D. Lagerberg, T. Mellbin, C. Sundelin, J.-C. Vuille // Acta Paediatrica. – 1994. – Vol. 83. – Supplement 389.
136. Levy A. The Pindown experience and the protection of children / A. Levy, B. Kahan. – Staffordshire County Council, 1991. – 346 p.
137. Lindsey D. Reliability of foster care placement decision: a review // Research and Social Work Practice. – 1992. – Vol. 2, № 1. – P. 65 – 80.
138. Lindstein T. Working with children of alcoholics / T. Lindstein // Stockholm Studies in Social Work. – 1996. – № 10. – P. 56 – 67.
139. Lorenz W. Social Work in a changing Europe. – London : Routledge, 1994. – 287 p.
140. Lundström T. Child protection, voluntary organizations and public sector in Sweden / T. Lundström // Stockholm Studies in Social Work. – 1994. – Vol. 12. – P. 355 – 371.
141. Lundström T. The state and voluntary social work in Sweden / T. Lundström // Voluntas: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations. – 1996. – Vol. 7. – P. 123 – 146.
142. Lundström T. Tvångsomhändertagande av barn / T. Lundström. Diss, Stockholms Universitet: Institutionen for socialt arbete, 1993. – 297 p.
143. Lundström T. Staten och det frivilliga sociala arbetet i Sverige / T. Lundström. – Stockholm: Sköndalsinstitutet, 1994. – 160 p.
144. Maitra B. Child abuse: a universal “diagnostic category”? The implication of culture in definition and assessment / B. Maitra // International Journal of Social Psychiatry. – 1996. – Vol. 42, № 4. – Р. 287 – 304.
145. Marsh P. Family Group Conferences in child welfare / P. Marsh, G. Crow. – Oxford : Blackwell, 1998. – 168 p.
146. Maugham B. Childhood adversities and psychosocial disorders / B. Maugham, G. McCarthy // British Medical Bulletin. – 1997. – Vol. 53, № 1. – P. 156 – 169.
147. McCord J. A forty-year perspective on effects of child abuse and neglect / J. McCord // Child Abuse and Neglect. – 1983. – Vol. 7. – P. 284 – 289.
148. Meeuwisse A. Social work programmes in the social democratic welfare regime / A. Meeuwisse, H. Swärd // International journal of social welfare. – 2008. – June. – P. 35 – 51.
149. Ministry of Education, Research and Culture. New world – new further education. Government Bill – 2004/05, 162 p.
150. Nixon P. Exchanging practice. Some comparisons, contrasts and lessons from the practice of Family Group Conferences in Sweden and the United Kingdom / P. Nixon // Protecting Children. – 1998. – Vol. 14, No 4 – P. 13 – 18.
151. Noh Ahn H. Cultural diversity and the definitions of child abuse // Child Welfare Research Review / Barth R., Berrick JD., Gilbert N. (Eds). – 1994. – Vol. 1. – New York: Columbia University Press. – P. 255 – 276.
152. Ohrlander K. I barnens och nationens intresse / K. Ohrlander. – Stockholm : Högskolan för Lärarutbildning, inst för pedagogik, Studies of Psychology and Education no 1992. – 270 p.
153. Olsson M. Toward a deresidualization of Swedish childwelfare policy and practice / M. Olsson, S. E. Horts // Combating child abuse: International perspectives and trends / Gilbert N. (Ed). – Oxford : Oxford University Press, 1997. – P. 20 – 40.
154. Olsson M. Relationships among risk, sense and coherence, and well-being in parents of children with and without intellectual disabilities / M. Olsson, P. Larsman, Ph. C. Hwang // Journal of Policy and Practice in Intellectual Disabilities. – 2008. – 5(4), December. – P. 227 – 236.
155. Pfannenstill B. Tattarna – en sociologisk grupp och ett socialt problem / Pfannenstill B. Tattarna. – Statsvetenskaplig Tidskrift, 1948. – P. 316 – 335.
156. Postgraduate programmes. – Available from :
http://www.hsv.se/highereducation/postgraduateprogrammes.4.539a949110f3d5914ec800062161.html
157. Practice placement autumn 2006. Umeå University: Department of Social Work, 2006.
158. Professional ethical guidelines for social work. – Stockholm : Akademikerförbundet SSR, 1997. – Available from:
http://www.masw.info/swedish%20code%20of%20ethics%20-%20english%20
version.pdf
159. Roivainen I. From community work to community-based strategies: transformation of social work in Finnish and Swedish contexts / I. Roivainen // Nordisk Sosialt Arbeid. – 2008. – 28(3/4). – P. 154 – 168.
160. Rose S. Defining child neglect: evolutions, influences and issues / S. Rose, W. Meezan // Child welfare research review / Berrick JD, Barth R., Gilbert N (Eds). – Vol. 2. – New York : Columbia University Press, 1997. – P. 276 – 297.
161. Rutter M. Pathways from childhood to adult life / M. Rutter // Journal of Child Psychology and Psychiatry. – 1989. – Vol. 30, No 1. – P. 23 – 51.
162. Sallinäs M. Art utreda föräldraskap. Om modern institutionsvård för barn / M. Salinäs // Socialveten-skaplig Tidskrift. – 1995. –Vol. 2, No 4. – P. 334 – 349.
163. Salinäs M. Breakdown of teenage placement in Sweden foster and residential care / M. Salinäs, B. Vinnerljung, P. Kyhle Westermark // Child and family social work. – 2004. Vol. 9. – P. 141 – 152.
164. Sameroff A. Transactional regulation and early intervention / A. Sameroff, B. Fiese // Handbook of early childhood intervention / Meisels S., Shonkoff (Eds). – Cambridge : Cambridge University Press. 1990. – P. 337 – 389.
165. Samet J. Evolution of the cohort study / J. Samet, A. Munoz // Epidemiologic Reviews. – 1998. – Vol. 20, No 1. – P. 1 – 14.
166. Sanders R. The balance of prevention, investigation and treatment in the management of child protection services / R. Sanders, S. Jackson, N. Thomas // Child Abuse & Neglect. – 1996. Vol. 20, No 10. – P. 899 – 906.
167. Sandström G. Higher Education for Social Work in Sweden / G. Sandström // Australian Social Work. – 2007 – Vol. 60. – P. 56 – 67.
168. Sandström G. Socionom med inrikting mot socialpedagogik – en ny examenstitel. Manuscript / G. Sandström. – Umeå : Umeå Universitet Akademtryk, 2005. –128 p.
169. Schwarz I. Is child maltreatment a leading cause of delinquency? / I. Schwarz, J. Rendon, C-M. Hsieh // Child Welfare. – 1994 LXXXIII/5 – P. 639 – 655.
170. Sewpaul V. Global Standards for Social work education and training / V. Sewpaul, D. Jones // Social Work Education. – 2004. – № 23. – P. 493–513.
171. Sinclair R. Social work and assessment with adolescents / R. Sinclair, L. Garnett, D. Berridge. – London: NCB, 1995. – 564 p.
172. Shaw M. Specialist fostering / M. Shaw, T. Hipgrave. – London : Bats-ford/BAAF, 1983. – 176 p.
173. Sjöberg B. Fosterbarn och fosterlegor / B. Sjöberg // Barnavard och Ungdomsskyd. – 1999. – Vol. 34. – P. l51 – 159.
174. Sjöblom Y. Runaway or thrown out? – a case study / Y. Sjöblom // Nordic Journal of Youth Research. – 2004. – Vol. 12, No 2 May. – P. 117 – 135.
175. Sjögren A. Integrity and honour in the organization of Diversity in Sweden / A. Sjögren. – Stockholm : The Swedish Immigration Institute, 1990. – 88 p.
176. Smith A. Commitment to children’s right pays off in Sweden [electronic resource] / A. Smith // The Independent. – 2007. – 14 February. – Available from :
http://www.independent.co.uk/news/europe/commitment-to-childrens-rights-pays-off-in-sweden-436318.html
177. Social Services Act 1981:5. – Stockholm : Ministry of Health and Social Affairs, 1981.
178. Social Services in Sweden – an overview 2003 [Electronic resource] – Available from :
http://www.sos.se/FULLTEXT/111/2003-111-1/Summary.htm
179. Socialstyrelsen: Insatser for barn och unga 1997 (Children and youth subjected to measures 1997). – Stockholm : Socialstyrelsen Statistik, Socialtjänst, 1998:10. – 110 p.
180. Socialstyrelsen: Social report 2006 [Electronic resource]. – Available from :
http://www.socialstyrelsen.se/Publicerat/2006/9101/Summary.htm
181. Socialstyrelsen: Vård utom hemmet (out of home care). – Stockholm : SoS-rapport, 1990. – 61 p.
182. Soydan H. A cross-cultural comparison of how social workers in Sweden and England assess a migrant family / H.A. Soydan // Scandinavian Journal of Social Welfare. – 1995. – Vol. 4. – P. 85 – 93.
183. Soydan H. From Vocational to knowledge-based education – an account of Swedish social work education / H.A. Soydan // Social work education. – 2001. – Vol. 20. – P. 111 – 121.
184. Spicker P. Principles of social welfare. – London: Routledge, 1988. – 220 p.
185. Statistics Sweden, SCB. Statistiska Centralbyrån. [Electronic resource]. – Available from :
http://www.scb.se/templates/Product23276.asp
186. Strauss H. Social work in the Nordic countries: contemporary trends and shifts in education and policy / H. Strauss // International Social Work. – 2008. – Vol. 51. – P. 253 – 261.
187. Sudin E. C. Supervisor trainee’s and their supervisor’s perceptions of attainment of knowledge and skills: an empirical evaluation of psychotherapy supervisor training programme / E. C. Sudin // British Journal of Clinical Psychology. – 2008. – 47(4), November. – P. 381 – 396.
188. Sundell K. Social workers’ attitudes towards family group conferences in Sweden and the Unites Kingdom / K. Sundell, B. Vinnerljung, M. Ryburn // International Journal of Child and Family Welfare. – 2003. – Vol. 5, No 1. – P. 28 – 40.
189. Sundell K. Child-care personnel's failure to report child maltreatment: some Swedish evidence / K. Sundell // Child Abuse and Neglect. – 1997. – Vol. 21, No 1. – P. 93 – 105.
190. Sundell K. Familjerådslag i Sverige / K. Sundell, U. Haeggman. – Stockholm : Stockholms stad, FoU-rapport, 1999. – 68 p.
191. Sundell K. Att hjälpa sin nästa. En undersökning av kontaktfamiljer i Stockholm / K. Sundell, E. Humlesjö, M. Carlsson. – Stockholm : Stockholms Stad, FoU-rapport, 1994. – 56 p.
192. Sunesson S. Familjevården, en del av individ och familjeomsorgen i socialtjänsten. I Socialstyrelsen Sju perspektiv på barns och ungdomars levnads-förhållanden / S. Sunesson. – Stockholm : Socialstyrelsen, 1990. – 219 p.
193. Sunesson S. Socialt arbete. En grundbok / S. Sunesson, H. Swärd. – Stockholm : Natur & Kultur, 2006. – 256 p.
194. Supervised field work. Practical placement. [Electronic resource]– Available from :
http://www.soch.lu.se/SOLO51eng.htm
195. Supervised field work. Study Programme. [Electronic resource] – Available from :
http://www.soch.lu.se/programblad.htm
196. Svedberg L. En bok om marginalitet / L. Svedberg. – Stockholm : Stockholms Universitet, 1994. – 57 p.
197. Swedish Code of Statutes. Act Prohibiting Discrimination and Other Degrading Treatment of Children and School Students (2006:67). Issued: 16 February 2006 Sveriges Riksdag Svensk författningssamling, SFS, nr 1053, 2005 [Electronic resource]. – Available from :
http://www2.ohchr.org/english/bodies/crc/docs/AdvanceVersions/CRC.C.SWE.1-appendix1.pdf
198. Sweden. Country Reports on Human Rights Practices – 2005. Released by the Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor, 2006. – Available from :
http://www.state.gov/g/drl/rls/hrrpt/2005/61677.htm
199. Swedish Higher Education Act, 1992. SFS No. 1992:1434, Stockholm: Ministry of Education and Research, Swden. [Electronic resource]. – Available from :
http://www.sweden.gov.se/content/1/c6/02/15/40/74807ef2.pdf
200. Swedish Higher Education Ordinance [Electronic resource]. 1993. SFS No. 1993:100. Reprint: SFS 1998:1003. Stockholm: Ministry of Education. – Available from :
http://www.regeringen.se/content/1/c6/02/15/41/92fc8fff.pdf
201. Swedish Higher Education System [Electronic resource]. – Available from :
http://www.hsv.se/download/18.1b5d7151142bc5ae1180001304/the_swed_high_system.pdf
202. Sweden: the Institutional-Redistributive Model // An introduction to Social policy. [Electronic resource]. – Available from :
http://www2.rgu.ac.uk/publicpolicy/introduction/state.htm
203. Titmuss R. M. Social policy: an introduction / R. M. Titmuss. – London : Allen & Urwin, 1994. – 112 p.
204. Training and research in Social Work in Sweden. A summary of an evaluation of undergraduate education, post-graduate training and research in social work. [Electronic resource]. / National Agency for Higher Education. Swedish Council for Working Life and Social Research. – Available from :
www.fas.forskning.se/upload/document/evaluation/socialwork.pdf
205. Usher C. Placement patterns in foster care / C. Usher, K. Randolph, H. Gogan // Social Services Review. –1999. – March. – P. 22 – 36.
206. Vass A. Social Work competences / A. Vass. – London : SAGE, 2006. – 226 p.
207. Vinnerljung B. Asociala ungdomar och socialtjänsten – en läges bild / B. Vinnerljung. – Malmö : Municipaltryk, 1990. – 56 p.
208. Vinnerljung B. Out-of-home care among immigrant children in Sweden: a national cohort study / B. Vinnerljung // International Journal of Social Welfare. –2008. – 17(4), October. – P. 301 – 311
209. Vinnerljung B. Svårplacerade ungdomar / B. Vinnerljung. – Helsingborg : Municipaltryk, 1989. – 100 p.
210. Vinnerljung B. 235 syskon med olika uppväxtöden – en retrospektiv aktstudie / B. Vinn