Підвищення екологічної безпеки при спорудженні нафтогазових свердловин

Короткий опис

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

На правах рукопису

Пукіш Арсен Володимирович

УДК 504.064:622.016.02

Підвищення екологічної безпеки при спорудженні нафтогазових свердловин

Спеціальність 21.06.01 — екологічна безпека

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
Семчук Я.М.
доктор технічних наук,
професор

Івано-Франківськ
2008 р.

ЗМІСТ
ВСТУП....4
РОЗДІЛ 1
АНАЛІЗ СТАНУ ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З ВПЛИВУ відходів буріння нафтових свердловин НА ДОВКІЛЛЯ...................10
1.1 Аналіз вивчення проблеми впливу відходів буріння свердловин на довкілля .................10
1.2 Характеристика відходів буріння свердловин .............20
1.3 Вітчизняний і зарубіжний досвід знешкодження відходів спорудження нафтогазових свердловин.............27
Висновки з розділу............32
РОЗДІЛ 2
дослідження впливу відходів буріння нафтогазових свердловин на довкілля..................................................................33
2.1 Фізико-хімічні властивості бурових стічних вод ...........33
2.2 Оцінка токсичності відходів буріння ..........45
2.3 Дослідження впливу відходів спорудження нафтогазових свердловин на довкілля ....................................................................................................................54
2.4 Організація моніторингу підземних вод під час спорудження нафтогазових свердловин (на прикладі свердловини № 4 Лисовицької площі).....................61
2.5 Розробка системи моніторингу підземних вод під час проведення бурових робіт............................................................................................................................61
2.6 Результати впровадження системи моніторингу за станом підземних вод...............................................................................................................................65
Висновки з розділу ...................69
РОЗДІЛ 3
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОЧИСТКИ БУРОВИХ СТІЧНИХ ВОД.............................................................................................................................71
Висновки з розділу....................................................................................................93

РОЗДІЛ 4
Розробка науково-технічних Засобів та Заходів зменшення впливу відходів буріння нафтогазових свердловин на довкілля.............................................................................................................95
4.1 Розробка технології очистки бурових стічних вод..........................95
4.2 Удосконалення системи водопостачання і водовідведення бурового майданчика...............................................................................................................105
Висновки з розділу......112
ВИСНОВКИ ............................................................................................................113
ДОДАТКИ........115
Додаток А.....115
Додаток Б......116
Додаток В.................................................................................................................117
Додаток Д.................................................................................................................120
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........131

ВСТУП

Актуальність роботи. Забезпечення енергетичної незалежності держави вимагає збільшення обсягів вітчизняного видобутку нафти і газу. Виконання цього завдання можливе за рахунок буріння нових розвідувально-пошукових та експлуатаційних свердловин.
Одним із пріоритетних аспектів проведення бурових робіт є максимально можливе збереження природного стану навколишнього середовища. Відомо, що бурові майданчики відносяться до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки. Тому вплив на компоненти довкілля під час спорудження свердловин можливий не тільки в результаті аварійних ситуацій, а й за нормальних умов проходження виробничого процесу. Це, в основному, пов’язано з утворенням значних об’ємів відходів, зокрема таких, як відпрацьована промивальна рідина (ВПР), видалена порода (ВП) і бурові стічні води (БСВ), питання утилізації яких на сьогоднішній день повністю не вирішене.
У більшості випадків усі відходи збирають і зберігають, а після закінчення бурових робіт захороняють у спеціально споруджених для цього земляних амбарах. Як свідчить практика, такі способи захоронення кардинально не вирішують проблеми екологічного менеджменту відходів буріння, оскільки не виключають можливості забруднення компонентів довкілля і впродовж тривалого часу залишаються його потенційними джерелами. Найбільш уразливими до забруднення відходами буріння є ґрунти та водні об’єкти. Як наслідок, це може призвести до загибелі живих організмів, погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів, унеможливлення використання водних об’єктів для питних та господарсько-побутових потреб.
Вибір тематики даної роботи зумовлений ще й тим, що за останнє десятиріччя з’явилась низка нових матеріалів та хімреагентів, які застосовують у процесі буріння, а відомі методи знешкодження відходів розроблялися без урахування їх впливу і часто є малоефективними. Таким чином, виникає потреба у пошуку і розробці нових техніко-технологічних рішень, які б давали змогу усунути вказані недоліки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота має науково-прикладний характер. Напрямок роботи пов’язаний з тематикою держбюджетної науково-дослідної роботи Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка виконувалася за рахунок фінансування Міністерства освіти і науки України, Д-5 Науково-методичні основи оцінки впливів об’єктів паливно-енергетичного комплексу на екологічні системи і здоров’я людини в Карпатському регіоні” (номер держреєстрації 0101U001665).
Крім того, обраний напрямок досліджень є складовою частиною тематичного плану Науково-дослідного і проектного інституту ВАТ Укрнафта” (2005-2007 рр.) Власне, дисертація пов’язана з науково-дослідними роботами: Технологічна схема розробки Стрільбицького родовища” (номер держреєстрації 0105U007619), „Проект розробки Андріяшівського газоконденсатного родовища” (номер держреєстрації 0105U004648), „Проект розробки Хухринського родовища” (номер держреєстрації 0106U000032д), „Уточнений проект розробки Турутинського родовища” (номер держреєстрації 0105U007619).
Мета роботи: розробка та впровадження у практику методів та засобів для зменшення впливу на довкілля відходів, що утворюються під час спорудження нафтогазових свердловин.
Завдання дослідження. Досягнення вказаної мети здійснюється шляхом вирішення наступних завдань:
- проаналізувати стан проблеми екологічної безпеки під час спорудження нафтогазових свердловин та визначити можливі напрямки її підвищення;
- дослідити можливість підвищення ефективності очищення БСВ шляхом застосування нових коагулянтів;
- визначити оптимальні умови очистки БСВ методом реагентної коагуляції;
- удосконалити та впровадити у практику технологію очистки БСВ для їх повторного використання у виробничому процесі;
- удосконалити та впровадити у практику спорудження свердловин систему організації моніторингу підземних вод під час спорудження свердловин.
Об’єкт дослідження: вплив на довкілля відходів спорудження нафтогазових свердловин.
Предмет дослідження: способи очистки відходів спорудження нафтогазових свердловин.
Методи дослідження включали аналітичне узагальнення відомих наукових і технічних результатів, системний аналіз, експериментальні дослідження технологічних процесів. Для кількісних розрахунків застосовували стандартні методики. Достовірність отриманих висновків підтверджується результатами експериментальних досліджень та їх успішним впровадженням на виробничих об’єктах ВАТ Укрнафта”, а також позитивними висновками державних еколого-експертних органів на проекти, розроблені автором та в яких використовувалися результати отриманих у дисертаційній роботі досліджень.
Наукова новизна:
- вперше встановлено закономірності підвищення ефективності очищення бурових стічних вод з використанням алюміній гідроксохлоридсульфату, алюміній гідроксохлориду та сульфат залізовмісного реагенту;
- вперше встановлено межі застосування методу реагентної коагуляції з використанням алюміній гідроксохлориду для очищення БСВ в залежності від концентрації завислих речовин та органічних домішок, які складають 6,5 кгО2/м3 за органічними речовинами (ХСК), та 17 кг/м3 за завислими речовинами;
- дістало подальший розвиток застосування принципів термодинаміки нерівноважних процесів коагуляції, що дало змогу виразити їх через безпосередньо вимірювані величини - питому електропровідність та коефіцієнт дифузії та застосувати для вивчення електрокінетичного потенціалу БСВ;
- удосконалено систему спостережень за станом підземних вод під час спорудження нафтогазових свердловин, що полягає у визначенні місць розташування спостережних свердловин в залежності від гідрогеологічних умов розташування бурового майданчика та розміщення потенційних джерел забруднення;
- дістав подальший розвиток метод оцінювання токсичності відходів буріння, що полягає у оцінці їх цитогенетичних властивостей за показниками мітотичної активності у первинній кореневій меристемі тест-об’єкта аllium cepa та індивідуальними абераціями хромосом в клітинах з використанням allium-cepa тесту.
Практичне значення отриманих результатів:
- на основі теоретичних та експериментальних досліджень визначено основні закономірності очищення БСВ, що уможливили підвищення ефективності їх очищення і можуть бути використані з метою налагодження замкнутого циклу водопостачання бурової та для мінімізації кількості відходів буріння;
- визначено основні джерела забруднення бурових стічних вод, на основі чого удосконалено схему водокористування на буровій, що дає змогу суттєво скоротити споживання водних ресурсів та зменшити навантаження на водоочисне обладнання бурової;
- розроблена технологічна схема установки очищення БСВ та удосконалена схема водопостачання і водовідведення бурового майданчика прийняті до впровадження на підприємствах ВАТ Укрнафта” (додаток А);
- за результатами проведених гідрогеологічних досліджень особливостей розташування бурового майданчика та досліджень щодо впливу на довкілля основних компонентів відходів буріння запропоновано та впроваджено під час спорудження свердловини № 4 Лисовицької площі систему екологічного моніторингу за станом підземних вод у районі розташування бурового майданчика (додаток Б).
Особистий внесок здобувача полягає у формуванні мети та завдань дисертаційної роботи, безпосередній участі автора у проведенні теоретичних та експериментальних досліджень, результати яких представлені у дисертації.
Проаналізовано стан проблеми екологічної безпеки при спорудженні нафтогазових свердловин [68, 71, 78]. Проведено дослідження БСВ відібраних з амбарів та ємностей на бурових майданчиках. Розраховано компонентний склад відходів буріння. Визначено основні параметри БСВ, на які слід орієнтуватися в процесі розроблення технологій очищення та систем водокористування на буровому майданчику [70]. Досліджено цитогенетичні властивості відходів буріння за показниками мітотичної активності в первинній кореневій меристемі тест-об’єкта аllium cepa та індивідуальними абераціями хромосом в клітинах з використанням allium-cepa тесту [39, 40]. Встановлено закономірності підвищення ефективності очищення бурових стічних вод з використанням алюміній гідроксохлоридсульфату, алюміній гідроксохлориду та сульфатзалізовмісного реагенту, що дало змогу удосконалити технологію очищення стічних вод [69, 94]. Встановлено межі застосування методу реагентної коагуляції для очищення БСВ в залежності від концентрації завислих речовин та органічних домішок, запропоновано здійснювати руйнування стійких колоїдно-дисперсних систем в полі відцентрових сил [72].
Апробація роботи. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на конференціях та семінарах: другій міжнародній конференції „Чистота довкілля у нашому місті” (м. Трускавець, 2004 р.); науково-технічній конференції „Перспективи нарощування та збереження енергетичних ресурсів України” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.); науково-практичній конференції „Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення” (м. Трускавець 2007 р.), науково-практичній конференції «Екологічна безпека: моніторинг, оцінка ризику, перспективні природоохоронні технології» (м. Львів, 2007), а також другій міжнародній науково-технічній конференції молодих вчених „Проблеми енергоефективності у нафтогазовому комплексі” (м. Гурзуф, 2007 р. (додаток В)). У повному обсязі результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданні науково-технічної ради науково-дослідного і проектного інституту ВАТ Укрнафта”, а також на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності та науковому семінарі інженерно-екологічного факультету в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (2006, 2007).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 друкованих праць (з них 5 одноосібні), у тому числі 8 у фахових виданнях рекомендованих ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 4 розділів, висновків, переліку використаних джерел, що містить 102 найменування. Загальний обсяг роботи становить 141 сторінку і включає 40 рисунків, 17 таблиць та 4 додатки.

Список літератури

висновки

На основі виконаних комплексних теоретичних і експериментальних досліджень з впливу відходів буріння на довкілля вирішено важливе науково-технічне завдання підвищення екологічної безпеки під час спорудження нафтогазових свердловин, сутність якої відображають такі висновки:
1. Проведено аналіз сучасного стану досліджень з впливу на довкілля відходів спорудження нафтогазових свердловин. Встановлено, що майже половину загального обсягу відходів 56 % становлять бурові стічні води, 28% припадає на відпрацьовану промивальну рідину, а решта 16 % на розчин для випробування свердловин та видалену породу.
2. Визначено оптимальну дозу коагулянтів алюміній гідроксохлориду та алюміній гідроксохлоридсульфату для очищення бурових стічних вод, яка становить 0,7-0,8 кг/м3, що удвічі менше, ніж у випадку застосування алюміній сульфату та сульфатзалізовмісного реагенту.
3. Встановлено, що поріг коагуляції у процесі очищення бурових стічних вод складає 6,5 кгО2/м3 за органічними речовинами (ХСК) та 17 кг/м3 за завислими речовинами. У разі перевищення цих показників процес коагуляції завершується просторовим структуроутворенням. Температура середовища, за якої процес коагуляції буде найбільш ефективним, становить: для алюміній гідроксохлориду, алюміній гідроксохлоридсульфату та сульфат залізовмісного реагенту 2-32 0C, для алюміній сульфату 9-32 0С; рН середовища 6-7.
4. Запропоновано технологічну схему установки для очищення БСВ, яка забезпечує приготування і дозування реагентів, їх перемішування з БСВ, осадження утворених пластівців та ущільнення утвореного осаду, скидання з установки очищеної води та ущільненого осаду і дасть можливість очистити БСВ до параметрів, які уможливлюють їх повторне використання у виробничому процесі.
5. Розроблено систему водопостачання і водовідведення на буровому майданчику за двома окремими лініями: для охолодження обладнання доцільно застосовувати свіжу воду, для інших технічних потреб очищені бурові стічні води.
6. Запропоновано і апробовано систему організації моніторингу за станом підземних вод в районі розташування бурового майданчика, яка передбачає розташування спостережних свердловин у залежності від гідрогеологічних умов розташування бурового майданчика та розміщення потенційних джерел забруднення. Залежно від складу промивальної рідини, що використовується на буровому майданчику, запропоновано критерії, за якими необхідно проводити контроль стану підземних вод. Система організації моніторингу дає змогу вчасно виявляти та вживати відповідних заходів щодо зменшення та запобігання можливого забруднення хімічними реагентами компонентів навколишнього середовища.

7. Результати дисертаційної роботи: установка очистки стічних вод, а також схема водопостачання і водовідведення бурового майданчика прийняті до впровадження на об’єктах ВАТ „Укрнафта” (додаток А). Система організації моніторингу за станом підземних вод впроваджена при спорудженні свердловини № 4 Лисовицької площі (додаток Б).

Перелік посилань
1. Андерсон Р.К., Андерсон Б.А., Бочкарев Г.П. Пути рационального использования водных ресурсов при бурении скважин. М.: ВНИИОЭНГ. 1983. 45 с.
2. Артемьева Т.И., Самосова С.М., Магалимов А.Ф., Гилязов М.Ю., Жеребцов А.К., Борисович Т.М., Фильченкова В.И. Влияние загрязнения почвы нефтью на некоторые агрохимические свойства и биологическую активность почвы. // Тезисы докладов всесоюзного совещания-семинара по охране окружающей среды в нефтяной промышленности. ВНИИСПТнефть. 1980. С. 50-52.
3. Бабенков Е.Д. Очистка воды коагулянтами. М.: Наука. 1977. 536 с.
4. Балаба В.И. Обеспечение экологической безопасности строительства скважин на море // Бурение и нефть. 2004. № 1. С. 18-21.
5. Балаба В.И. Экологическая безопасность технологического процесса промывки скважин // Бурение и нефть. 2004. № 3. С. 36-38.
6. Балаба В.И., Колесов А.И., Коновалов Е.А. Проблемы экологической безопасности использования веществ и материалов в бурении. М.: ИРЦ Газпром, 2001. 45 с.
7. Беляева Е.Л., Чучелок А.С. Анализ существующих и поиск перспективных фильтрующих материалов для очистки шахтных вод. // Материалы ежегодной научно-практической конференции «Дни науки ­ 2005». Днепропетровск. 2005. С. 25-26.
8. Бикбулатов Э.С., Ершов Ю.В., Бикбулатова Е.М., Степанова И.Э. Методологические и методические проблемы оценки нефтяного загрязнения в природных водах // Эколого-географические проблемы природопользования нефтегазовых регионов: Теория, методы, практика / Отв. ред. Ф.Н. Рянский, С.Н. Соколов Нижневартовск, 2003. С. 108-121
9. Боровский Н.А. Изменение гидрохимических показателей воды при попадании буровых компонентов. Газовая промышленность. 1990. №6. С. 30-38.
10. Бородавкин П.П., Ким Б.И. Оптимизация проектных решений магистральных нефте и продуктопроводов с учетом охраны окружающей среды // Нефтяное хозяйство. 1976. №10. С. 42-44.
11. Булатов А.И., Левшин В.А., Шеметов В.Ю. Методы и техника очистки и утилизации отходов бурения. М.: ВНИИОЭНГ, 1989. 58 с.
12. Быков И.Ю., Гуменюк А.С., Литвиненко В.И. Охрана окружающей среды при строительстве скважин. М.: ВНИИОЭНГ. 1985. 60с.
13. Быков И.Ю., Гуменюк А.С., Литвиненко В.И., Варфоломеев Б.Г. Замкнутая система водоснабжения буровой. М.: ВНИИОЭНГ. 1989. 57 с.
14. Васильев А.Н., Журавель Н.Е. Организация гидрохимического мониторинга в условиях нефтегазоносного семеро-восточной Украины Харьков: Епограф, 2001 112 с.
15. Васильєв А.М., Журавель М.Є., Клочко П.В. Експлуатація родовища вуглеводнів в умовах загальнодержавного заказника (на прикладі Андріяшівського газоконденсатного родовища) // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. Івано-Франківськ. 2000. Вип. 37. Т.1. С. 33-39.
16. Вейцер Ю.И., Минц Д.М. Высокомолекулярные флокулянты в процессах очистки воды. М.: Стройиздат, 1975. 191 с.
17. Временное рукововдство на подземное захоронение жидких отходов бурения на предприятиях Главтюменнефтегаза. РД 39-3-681-82. ВНИКРнефть. Краснодар, 1982. 20 с.
18. Галиев М.А. Экологическая оценка загрязнителей окружающей среды при добыче нефти. М.: ВНИИОЭНГ, 1988. 56 с.
19. Гильман К.М., Кирпа В.В., Стрилецкий И.В., Терлецкий А.П. Рациональное использование воды при бурении нефтяных и газовых скважин. Бурение, 1978. № 5. С. 33-35.
20. Гомеля М.Д. Створення нових ресурсозберігаючих технологій кондиціювання та очищення води для промислових систем водокористування: Автореф. дис. доктора техн. наук / Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАНУ. К., 2003. 34 с.
21. ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством
22. Грещишин В.И. и др. Установка для очистки сточных вод буровых. Нефтяное хозяйство, 1982. № 6. С. 58.
23. Гуцуляк Б.М., Мельник О.Д. Хімічна термодинаміка. ІваноФранківськ. Факел, 1995. 75 с.
24. Довідник з нафтогазової справи / За заг. ред. Докторів технічних наук В.С. Бойка, Р.М. Кондрата, Р.С. Яремійчука. Львів, 1996. 620 с.
25. Дригулич П.Г. Технологічні рішення і технічні засоби підвищення екологічної безпеки проведення бурових робіт. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. ІваноФранківськ: Факел, 2006. Вип. № 3(20). С. 117-127.
26. Дригулич П.Г., Новоставський В.А. Еколого-геофізичний моніторинг об’єктів захоронення відходів буріння. // Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. праць. Вип. 3. Київ: ДП „Науканафтогаз”, 2006. С. 443-452.
27. ДСанПіН 2.2.7. 029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення».
28. Духин С.С., Дерягин Б.В. Электрофорез. М.: Наука, 1976. 224 с.
29. Ежов М.Ю., Терпелец В.И., Шеметов В.Ю., Шишов В.А., Маркина И.Г. Влияние отработанных буровых растворов на загрязнение почв. // Деп. в ВНИИТЭИ Госагропрома СССР. ФН 175 ВС-86.
30. Жуков А.И., Монгайт И.Л., Родзиллер И.Д. Методы очистки производственных сточных вод (Справ. пособие). М., Стройиздат, 1977. 204 с.
31. Журавель М.Ю., Лилак М.М., Васильєв О.М., Бєлоненко Г.М. Техногенне засоленння чорноземів на Бугреватівському нафтовому родовищі//Нафт. і газова пром-сть. 1997. №7. С 49-52.
32. Исламкин В.Г., Добрынина Л.Ф., Саранчукова В.Ф., Назаров А.А., Кривоногов В.П. Рекультивация территории полигона твердых отходов бурения скважин. // Защита окружающей среды в нефтегазовом комплексе. М.: ОАО «ВНИИОЭНГ», 2007. №6 С. 43-47.
33. Канский А.Б., Сталинский Д.В., Куклич В.И. Влияние конструктивных особенностей камер хлопьеобразования на эффективность работы отстойников // Экология и промышленность. 2006. - №1. С. 17-19.
34. Кардашина Л. Ф., Плашкина Е. Л., Баянова И. И. Сравнительные испытания новых коагулянтов для очистки воды Волчихинского водохранилища”. Тезисы докладов Международной выставки Чистая вода Урала 95”, Екатеринбург, 1995. С.44.
35. Кирпатовский И.П. Охрана природы. М. 1980. 375 с.
36. Клімова Н. Деякі питання методики оцінки стану забруднення грунтів унаслідок нафтогазовидобутку // Вісник Львівського ун-ту. Серія географічна. 2006. Вип. 33. С. 144-151.
37. Клячко В.А., Апельцин И.Э. Очистка сточных вод. М.: Стройиздат. 1971. 580 с.
38. Козицкая Ю.Н., Москвина И.Л. и др. Изменение физико-химического состава почв и грунтовых вод вблизи шламовых амбаров: Мат. Всероссийской конф. «Экологические проблемы промышленных регионов». Екатеренбург, 2004 . С. 187-189.
39. Коробейникова Я., Мельник О., Пукіш А. Розподіл важких металів у фоновому гірському ландшафті. // Фізична географія та геоморфологія. 2004. Вип. 46 Т.2. С. 108-113.
40. Коробейникова Я.С., Мельник О.Д., Пукіш А.В., Ковальчук Л.Є., Телюк П.М. Застосування комплексу геохімічних та біологічних методів для виявлення забруднення ґрунтів важкими металами // Науковий вісник ІваноФранківського національного технічного університету нафти і газу. Івано-Франківськ: Факел, 2005. Вип. № 1(10). С. 151-155.
41. Король В.В., Позднышев Г.Н., Манырин В.Н. Утилизация отходов бурения скважин. Экология и промышленность России . 2005. № 1. С. 40-42.
42. Корпухин Р.И. и др. Определение перспективных методов очистки сточных вод отраслей промышленности на основе прогнозирования. Минск: Белорус. НИИ научно-технической информации, 1974. 38 с.
43. Кручинина Н.Е., Бакланов А.Е., Кулик А.Е. и др. Очистка сточных вод алюмокремниевым коагулянт-флокулянтом // Экология и промышленность России. 2001. № 3. С. 19-22.
44. Кузьмин Ю.И., Войтенко В.С., Братишко Ю.А. Влияние буровых растворов и их ингредиентов на окружающую среду в условиях Крайнего Севера // Нефтяное хозяйство. 1984. № 2. С. 53-55.
45. Лукиных Н.А., Липман Б.Л., Криштул В.П. Методы доочистки сточных вод. М.: Стройиздат, 1990. 158 с.
46. Луков А.Н. Исследование новых реагентов на водопроводных станциях Н. Новгорода. // Архитектура и строительство: Тез. докл. научно-техн. конф. проф.-преподавательского состава, докторантов, аспирантов и студентов ННГАСУ /. Н. Новгород ННГАСУ. 2000. С. 35-37.
47. Матвеева Е.В. Разработка электрофлотационной технологии очистки сточных вод транспортных предприятий от нефтепродуктов. // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук. М.: РХТУ им. Д.И. Менделеева, 2006. 18 с.
48. Матвеева Е.В., Колесников В.А., Капустин Ю.И., Воробьева О.И. Исследование механизма электрофлотационного извлечения моторных топлив из сточных вод, загрязненных нефтепродуктами // Защита окружающей среды в нефтегазовом комплексе. 2006. №8. С. 33-37.
49. Мельник О.Д., Калин Т.І. Фізична та колоїдна хімія. Івано-Франківськ: Факел, 2002. 167 с.
50. Мищенко В.И., Кортунов А.В. Опыт проэктирования и изготовления циркуляционных систем буровых установок и природоохранного оборудования. // Бурение и нефть. 2006. № 3. С. 25-28.
51. Мовсумов А.А., Гусейнов Т.И., Эфендиев Н.Г. Исследование токсичности химических реагентов, применяемых при бурении и пути их нейтрализации. В кн.: Дисперсные системы в бурении. К.: Наукова думка, 1977. С. 117.
52. Мунгиев А.А., Алиев З.М., Мунгиева М.А. К вопросу определения классов опасности буровых отходов. // Защита окружающей среды в нефтегазовом комплексе. М.: ОАО «ВНИИОЭНГ», 2006. №11 С. 53-59.
53. Мустафьев А.М., Гутман Б.М. Гидроциклоны в нефтедобывающей промышленности. М.: Недра, 1981. 260 с.
54. Новиков Ю.В., Зарубин Г.П., Галлиев М.А. Гигиеническая характеристика неионогенных поверхностноактивных веществ // Гигиена и санитария. 1981. № 8. С. 60-63.
55. Осипова Л.О., Сеидов И.М. Нормирование нефтепродуктов в почве. // Гигиенические аспекты охраны окружающей среды. Будапешт, 1982. С. 41-51.
56. Патин С.А. Нефть и экология континентального шельфа. М.: ВНИРО, 2001. 58 с.
57. Первов А. Г., Мотовилова Н. Б., Андрианов А. П. Ультрафильтрация технология будущего // Водоснабжение и сан. техника. 2001. № 9 С. 36-41.
58. Перминов В.И., Выскубенко И.Ф., Журков В.С., Можаев Е.А. Гигиеническая оценка новых поверхностноактивных веществ. // Гигиена и санитария . 1982. №2. С. 85-86.
59. Петер Х. Алберс. Разливы нефти и живые организмы. Режим доступу:www.npacific.ru/np/sovproblem/oil_sea/vozdeistvie/razliv/public1.html.
60. Петряшин Л.Ф., Лысяный Г.Н., Тарасов Б.Г. Охрана природы в нефтяной и газовой промышленности. Львов: Вища школа. Изд-во при Львов ун-те, 1984 188 с.
61. Практикум по коллоидной химии и электронной микроскопии, под ред. С.С. Воюцкого и Р.М. Панич. М.: Химия, 1974. 224 с.
62. Проскурняков В.А., Шмидт Л.И. Очистка сточных вод в химической промышленности . Л.: Химия, 1977. 464 с.
63. Пукіш А.В. Дослідження технологічних особливостей очищення бурових стічних вод // Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. праць. Вип. 5. Київ. 2007. С. 624628.
64. Пукіш А.В. Екологічне забезпечення геологорозвідувальних робіт в районах з підвищеною екологічною чутливістю. // Матер. конф. „Перспективи нарощування та збереження енергетичних ресурсів України”. ІваноФранківськ 2006. С. 60.
65. Пукіш А.В. Методичні аспекти розробки розділу оцінки впливу на навколишнє середовище при проектуванні будівництва нафтогазових свердловин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. Івано-Франківськ: Факел, 2008. Вип. № 1(26). С. 93-96.
66. Пукіш А.В.Організація екологічного моніторингу підземних вод у районі спорудження нафтогазових свердловин. // Матеріали науково-практичної конференції «Екологічна безпека: моніторинг, оцінка ризику, перспективні природоохоронні технології». Львів. 2007. С. 24-25.
67. Пукіш А.В. Оцінка токсичності відходів буріння // Экотехнологии и ресурсосбережение. Київ. 2008. Вип. № 1. С. 52-55.
68. Пукіш А.В., Корицький І.І. Проблеми екологічної безпеки при спорудженні нафтогазових свердловин // Проблеми нафтогазової промисловості: Зб. наук. праць. Вип. 3. Київ: ДП „Науканафтогаз” 2006. С. 452-459.
69. Пукіш А.В., Мельник О.Д., Коробейникова Я.С. Дослідження нових коагулянтів з метою удосконалення технології очистки бурових стічних вод. // Збірка матеріалів наук.-практ. конф. „Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення”. Трускавець. 2007. С. 68-70.
70. Пукіш А.В., Семчук Я.М. Дослідження хімічного складу та фізикохімічних властивостей бурових стічних вод // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. Івано-Франківськ: Факел, 2007. Вип. № 1(22). С. 141-144.
71. Пукіш А.В., Семчук Я.М. Раціональне водокористування при спорудженні нафтогазових свердловин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. Івано-Франківськ: Факел, 2006. Вип. № 1(18). С. 22-26.
72. Пукіш А.В., Семчук Я.М. Дослідження нових коагулянтів для очищення бурових стічних вод // Нафтова і газова промисловість К. 2008. Вип. № 1. С. 55-56.
73. Разработка технологии очистки сточных вод, образующихся при бурении газовых скважин (отчет МИСИ им. В.Н. Куйбышева. ГР № 79040252). 138 с.
74. Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічна безпека та раціональне природокористування в межах гірничопромислових і нафтогазових комплексів (наукові і методологічні основи). К., ЗАТ „Нічлава”. 2001. 528 с.
75. Руководство по краткосрочным тестам для выявления мутагенных и канцерогенных химических веществ. // Программа ООН по окружающей среде, Международная организация охраны труда и ВООЗ. М.: Медицина; Женева, ВООЗ. 1989. 212 с.
76. Рязанов Я.А. Справочник по буровым растворам.— М.: Недра.— 1979. 215 с.
77. Семчук Я.М., Депутат Б.Ю., Лопушанський А. Я. Захист ґрунтових вод від сольового забруднення // Экотехнологии и ресурсосбережение №3. 2006. С. 4852.
78. Смоленський І.М., Котюшко Н.Є., Клід В.В., Пукіш А.В., Штиркало Я.Є. Екоаналітичний моніторинг аеротехногенних мегастресорів біогеохімічними методами. // Матер. другої міжнар. конф. „Чистота довкілля у нашому місті”. Трускавець 2004. С. 76-77.
79. Соколов В.И. Центрифугирование. М.: Химия. 1976. 407 с.
80. Солнцева Н.П. Добыча нефти и геохимия природных ландшафтов. М.: Издво МГУ, 1998. 376 с.
81. Соловьев В.Е., Фролов К.И., Чипкина В.П., Харитонов В.П., Ильин А.Н., Михайлов С.Н. Опыт применения новых коагулянтов на основе солей алюминия на станциях водоподготовки г. Перми. // Вода и экология. 2000. №3. С. 23-25.
82. СОУ 73.1-41-11.00.01:2005 Охорона довкілля. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ.
83. Стрилецкий И.В. Загрязнение буровых сточных вод химическими реагентами, применяемыми в бурении. Тез. докл. К.: Наукова думка. 1981. Ч. 1. С. 184-185.
84. Стрилецкий И.В. Очистка буровых сточных вод в целях их повторного использования. М.: ВНИИОЭНГ, 1977, №4. С. 12-14.
85. Стрилецкий И.В. Технологические особенности загрязнения и очистки буровых сточных вод. М.: ВНИИОЭНГ, РНТС Бурение. 1981, №4. С. 17-19.
86. Технічний звіт по інженерних вишукуваннях. Об’єкт: Інженерногеологічні дослідження ділянки будівництва свердловини №4 Лисовичі, Лисовицької площі. / Прегінець Я.В. ІваноФранківськ. 2006 6 с.
87. Тригубова Е.А., Бородай А.В. Технлогические решения по снижению и нейтрализации вредного воздействия отходов бурения на окружающую природную среду. М.: ИРЦ Газпром. 2002. Обз. информ. Сер. Бурение газовых и газоконденсатных скважин. 38 с.
88. Усов Д. П. Один из подходов к повышению качества очистки сточных вод. // 3 Международная научно-практическая конференция "Хозяйственно-питьевая и сточные воды: проблемы очистки и использования", Пенза , 78 июня, 2001 . С. 56-58.
89. Фесенко І.М., Решетов І.К., Фесенко М.М. Оцінка та контроль впливу відходів буріння нафтогазових свердловин на грунти // Екологія та безпека життєдіяльності. 2001. №3. С. 36-40.
90. Фесенко М.М., Коваленко В.І., Берюк О.В., Євтушенко Г.М., Решетнік Н.П., Фесенко І.М. Удосконалення нормативних документів щодо дотримання екологічних норм під час спорудження нафтогазових свердловин // Матеріали науково-практичної конференції „Екологічні проблеми нафтогазового комплексу”. Яремче. 2003. С. 46-48.
91. Френч Х.М. Проблемы использования почв и утилизации бурового раствора на севере Канады. Перевод с англ. № 2619, ВНИИКРнефть, Краснодар, 1980. 36 с.
92. Фролов Ю.Г. Курс коллоидной химии. Поверхностные явления и дисперсные системы. Учебник для вузов. М.: Химия, 1988. 464 с.
93. Химимя гумусовых кислот, их роль в природе и перспективы использования в народном хозяйстве / Майко И.И. и др.Тюмень. 1981. 86 с.
94. Челядин Л.І., Новосад П.В., Пукіш А.В., Челядин В.Л. Очищення стічних вод целюлозно-паперового виробництва та переробка осаду. // Хімічна промисловість України. Київ. 2005. №6. С. 51-55.
95. Шеметов В.Ю. Ликвидация шламовых амбаров при строительстве скважин. М. : ВНИИОЭНГ. 1989. 33с.
96. Шеметов В.Ю. Очистка буровых сточных вод электрокоагуляцией. М.: ВНИИОЭНГ. 1989. 35 с.
97. Шишов В.А., Шеметов В.Ю., Мойса Ю.Н., Лаштабега О.О. Очистка буровых сточных вод от органических загрязнений методом реагентной коагуляции // Промывка скважин / Тр. ВНИИКРнефти. 1983. С. 89-95.
98. Ягафарова Г.Г., Барахина В.Б. Утилизация экологически опасных буровых отходов. Нефтегазовое дело. 2006. Режим доступу: www.ogbus.ru/authors/Yagafarova/Yagafarova_2.pdf.
99. Яремійчук Р.С., Возний В.Р. Основи гірничого виробництва: видобування нафти, газу та твердих корисних копалин: Підручник. Кондор, 2005 376 с.
100. Ives K.I. J. Inst.Water Eng. 1991. 25. n1. P. 13-20.
101. Jonathan Wills, M.A., Ph.D., A Survey of Offshore Oilfield Drilling Wastes and Disposal Techniques to Reduce the Ecological Impact of Sea Dumping, M.Inst.Pet., for Ekologicheskaya Vahkta Sakhalina (Sakhalin Environment Watch); 25th May 2000. Режим доступу: www.offshore-environment.com/wasteenvimpact.html.
102. Milligan T.G., Gordon D.C., Belliveau D., Chen Y., Cranford P.J., Hannah C., Loder J., Muschenheim D.K. Fate and Effects of Offshore Hydrocarbon Drilling Waste Режим доступу: www.mar.dfo-mpo.gs.ca/science/review/1996/Milligan/Milligan_e.html.