Писанко Юлія Миколаївна. Функціональний стан судинного ендотелію у хворих на симптоматичну пульмогенну артеріальну гіпертензію

Короткий опис

Писанко Юлія Миколаївна. Функціональний стан судинного ендотелію у хворих на симптоматичну пульмогенну артеріальну гіпертензію: Дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Запорізький держ. медичний ун-т. - Запоріжжя, 2002. - 162арк. - Бібліогр.: арк. 136-162

Черепок О.О. Структурно-функціональний стан правого шлуночка серця у хворих гіпертонічною хворобою за даними магнітно-резонансної томографії.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.10.11 - кардіологія.-Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2000 р.
При обстеженні хворих гіпертонічною хворобою за допомогою магнітно-резонансної томографії по мірі прогресування ступеня артеріальної гіпертензії виявляється прогресуюча дилатація порожнини правого шлуночка і гіпертрофія його міокарда, що значно підвищує ризик розвитку ускладнень. Встановлено, що наявність легеневої гіпертензії у хворих гіпертонічною хворобою якісно змінює переднавантаження правого шлуночка і приводить до зниження підвищеного венозного тонусу. Виявлено динаміку змін внутрішньоміокардіального напруження правого шлуночка у всіх категорій хворих гіпертонічною хворобою поряд із відсутністю змін інотропізму його міокарда, оціненого за допомогою кінцево-сістолічних кривих об'єм-тиск”. За допомогою факторного аналізу виявлені найбільше суттеві детермінанти розвитку змін структурно-функціонального стану правого шлуночка у хворих гіпертонічною хворобою.

Вивчення змін структури та функції правого шлуночка серця у хворих з патологією серцево-судиної системи є актуальною проблемою кардіології. В роботі вирішується конкретне наукове завдання щодо оцінки механізмів розвитку структурно-функціональних змін правого шлуночка серця у хворих гіпертонічною хворобою з викоританням магнітно-резонансної томографії, що має значення для поліпшення діагностики стану серця у даної категорії хворих.
У хворих гіпертонічною хворобою в міру прогресування ступеня вираженості системної артеріальної гіпертензії спостерігається гіпертрофія міокарда правого шлуночка, маса міокарда якого прогресивно збільшується, складаючи при другому ступені 130,65% і при третьому ступені - 158,52% даних контрольної групи, у той час як дилатація його порожнини розвивається вже при незначному підвищенні системного артеріального тиску: його кінцево-діастолічний об`єм при першому ступені артеріальної гіпертензії складає 110,96% контрольних цифр, при другому ступені - 124,37% і при третьому ступені - 143,21%. Динаміка змін кінетичних параметрів міжшлуночкової перегородки свідчить про дисбаланс різних її складових, питомий внесок яких еволюціонує в міру збільшення ступеня вираженості системної артеріальної гіпертензії, при цьому депресія скорочувальних властивостей міжшлуночкової перегородки спостерігається лише у хворих з третім ступенем артеріальної гіпертензії.
Наявність гіпертрофії міокарда правого шлуночка у хворих гіпертонічною хворобою супроводжується достовірно більш тяжким прогнозом захворювання, обумовлюючи більш високу частоту розвитку ускладнень; при цьому ступінь ризику розвитку ускладнень, обумовлений гіпертрофією правого шлуночка, який складає 3,47 бала, перевищує ступінь ризику для рівня системного артеріального тиску (3,32 бала) і ступінь ризику розвитку ускладнень для гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (3,34 бала).
Найбільш раннім функціональним показником, який свідчить про втягнення до патологічного процесу ремоделювання серця у хворих гіпертонічною хворобою правого шлуночка, є його внутрішньоміокардіальне напруження, яке змінюється у пацієнтів усіх виділених груп хворих, перевищуючи контрольні показники при першому ступені вираженості артеріальної гіпертензії у 2,07 раза, при другому ступені - у 8,28 раза, при третьому ступені - у 12,97 раза; еволюціонуючи від найбільших величин у хворих із легеневою гіпертензією (перевищуючи контрольні цифри в 11,07 раза), закономірно зменшуючись при розвитку гіпертрофії міокарда правого шлуночка (9,76 разів відповідно), але в той же час не досягаючи показників практично здорових осіб.
Наявність легеневої гіпертензії у хворих гіпертонічною хворобою якісно змінює характер гемодинаміки у венозному відділі кровоносної системи, сприяючи зменшенню венозного повернення та депонуванню крові в периферичному венозному руслі: при відсутності легеневої гіпертензії додатковий венозний об`єм перевищує показники контрольної групи на 20,54%, у хворих же з її ознаками цей показник зменшується на 12,14%; при приєднанні гіпертрофії міокарда правого шлуночка відбувається подальше зменшення додаткового венозного об`єму - на 21,91%, це сприяє зміні діастолічної жорсткості міокарда правого шлуночка, яка при другому ступені підвищення артеріального тиску збільшується на 25,38%, при третому ступені ще збільшується, складаючи 133,60% показників контрольної групи.
У хворих з першим ступенем артеріальної гіпертензії не відбувається підвищення тиску в легеневій артерії; при прогресуванні артеріальної гіпертензії розвивається також легенева гіпертензія, при цьому ступінь перевищення систолічного тиску в легеневій артерії у порівнянні з контрольною групою складає при другому та третьому ступені артеріальної гіпертензії 60,54% і 78,96% відповідно; але в обстежених хворих не виявляються зміни інотропних властивостей міокарда правого шлуночка, згідно з даними аналізу кінцево-систолічних кривих об`єм-тиск”.
Результати факторного аналізу змін структурно-функціонального стану правого шлуночка серця у хворих гіпертонічною хворобою свідчать, що визначальними параметрами є чотири фактори: фактор легеневої та системної гемодинаміки, що складається з тиску в легеневій артерії, системного артеріального тиску, загального легеневого опору і його складових частин, тиску в порожнині правого шлуночка в різні фази серцевого циклу, жорсткості міокарда шлуночків серця і кінетичних параметрів міжшлуночкової перегородки; фактор функціонального стану лівого шлуночка, який складається з функціональних об`ємів лівого шлуночка і показників, що характеризують його інотропізм; фактор переднавантаження правого шлуночка, який складається із показників переднавантаження правого шлуночка та венозної гемодинаміки; структурно-морфологічний фактор, який складається з маси міокарда лівого і правого шлуночків та величин, що ними визначаються.