Писаренко Ганна Федорівна. Особливості порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу і методи їх корекції у жінок з хронічною нирковою недостатністю

Короткий опис

Писаренко Ганна Федорівна. Особливості порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу і методи їх корекції у жінок з хронічною нирковою недостатністю: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2003.

Писаренко Г.Ф.Особливості порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу і методи корекції у жінок з хронічною нирковою недостатністю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л Шупика МОЗ України. Київ, 2003.
Проведено порівняльний клінічний аналіз гінекологічного і репродуктивного анамнезу у 101 жінки до та після нефрологічного захворювання та появи ХНН. Вивчена структура, частота, перебіг та ускладнення генітальної патології. Встановлено особливості порушень мікробіоценозу піхви, гормонального, імунологічного статусу та стану системи ПОЛ-АОС у хворих з ХНН в період гемодіалізного лікування та після пересадки нирки. В процесі дослідження встановлено високий ризик розвитку ЗЗСО, ПМЦ, гіперпластичних процесів і пухлин статевої сфери. Розроблений та апробований алгоритм діагностики та корекції порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу. Це дозволяє знизити частоту ЗЗСО, ПМЦ, гіперплазії ендометрію та пухлин, а також зменшити частоту гнійно-септичних ускладнень, інфікування пересадженої нирки, запобігти зайвих оперативних втручань, провокації відторгнення трансплантату, та збільшити термін функціювання алонирки.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі розроблені алгоритми обстеження та патогенетичні методи корекції порушень мікробіоценозу піхви і гормонального гомеостазу у жінок з термінальною уремією та після пересадки нирки для зниження частоти гінекологічної патології, поліпшення перебігу основного захворювання та підвищення якості життя хворих жінок.
1. У жінок з хронічною нирковою недостатністю якість життя залежить не тільки від основного захворювання та способу його лікування, але в великій мірі і від наявності, перебігу, тяжкості та ускладнень супутньої гінекологічної патології. Частота виникнення запальних гінекологічних ускладнень складає 67,6% у пацієнток на гемодіалізі та 84,5% у жінок після трансплантації нирки; доброякісних пухлин і гіперплазії ендометрію 34,5% та 52,1%, порушень-менструального циклу у 95,5% та 44,9% відповідно.
2. Мікробіоценоз піхви в уремічних пацієнток з нирковою недостатністю в період гемодіалізу та після трансплантації нирки характеризується різким зниженням нормальної мікрофлори (лактобацил) до повного її зникнення. Превалює умовно патогенна та патогенна мікрофлора з великою частотою бактеріального вагініту, кандидозу, бактеріального вагінозу, дисбактеріозу.
3. Гормональний гомеостаз жінок з термінальною нирковою недостатністю перебуває у стані дисбалансу, що визначається порушенням секреції гіпофізарних гормонів (у 62,9% хворих, які отримують гемодіалізне лікування та в 36% хворих після пересадки нирки), гіперпролактінемією, гіперандрогенією, відносною гіперестрогенією та недостатністю лютеїнової фази.
4. Стан імунологічної реактивності організму у жінок з уремічною ХНН характеризується достовірним зниженням лейкоцитів, абсолютного числа лімфоцитів та глибоким імунодефіцитом, особливо клітинного імунітету (знижена кількість Т-лімфоцитів за рахунок ТфР (Е-РУЛ), ТфЧ (Е-РУЛ), лімфоцитів (ЕАС-РУЛ).
У реципіенток з нирковим трансплантатом спостерігається ще більш глибокий імунодефіцит, обумовлений в цей час медикаментозною імунносупресією.
5. Місцевий імунітет піхви у жінок з хронічною нирковою недостатністю характеризується достовірним зниженням вмісту секреторного Ig А в період лікування гемодіалізом, та ще більшим зниженням секреторного Ig А після пересадки нирки на фоні імуносупресивної терапії.
6. У жінок з хронічною нирковою недостатністю при послідовній замінювальній терапії відмічені порушення в системі ПОЛ-АОС, які мають характер активації пероксидації на основі виявленого достовірного підвищення загальних ліпідів, дієнових конюгатів, малонового диальдигіду, шиффових лугів. Спостерігається неспроможність антиоксидантної системи контролювати ПОЛ в зв’язку з достовірним зменшенням природних антиокислювачив, вітамінів А і Е та каталази. Після пересадки нирки не спостерігалось повної нормалізації ПОЛ-АОС.
7. Використання розробленого алгоритму діагностики та корекції порушень мікробіоценозу піхви та гормонального гомеостазу у пацієнток з хронічною нирковою недостатністю дозволили зменшити частоту геморагічних ускладнень при проведені гемодіалізу в 3 рази і в 2 рази після трансплантації, частоту запальних захворювань на гемодіалізному лікуванні в 1,7 рази, і в 1,6 рази після пересадки нирки, знизити анемізацію хворих в 1,5 рази, гнійно-септичні ускладнення в 4 рази, пухлин і гіперпластичних процесів в 1,8 рази, гормонально залежних захворювань молочних залоз в 1,7 рази, сексуальних порушень в 2 рази, досягти нормалізації мікробіоценозу піхви у 95% зменшити інфікування трансплантованої нирки в 8 разів. Це сприяло поліпшенню перебігу основного захворювання, підвищенню адекватності гемодіалізного лікування, покращенню загального стану та підвищенню якості життя хворих жінок.