Пластун Сергій Дмитрович. Організаційно-економічні основи формування і розвитку ринку продовольчих товарів

Короткий опис

Пластун Сергій Дмитрович. Організаційно-економічні основи формування і розвитку ринку продовольчих товарів : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний вищий навчальний заклад "Державний агроекологічний ун-т". — Житомир, 2006. — 224арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 198-211

Пластун С.Д. Організаційно-економічні основи формування ринку продовольчих товарів.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2006 р.
Дисертація присвячена питанням організації ринку продовольчих товарів та удосконаленню підходів щодо підвищення ефективності його функціонування.
Досліджено теоретичні основи формування ринків продовольчої продукції в сучасних умовах, розглянуто методичні аспекти аналізу ефективності виробництва продукції та розвитку ринку продовольства, визначено тенденції формування і регулювання продовольчого ринку.
Запропоновано розробки з формування конкурентної організаційної структури продовольчого ринку, обґрунтовано напрямки удосконалення механізму регулювання функціональних параметрів продовольчого ринку, а також здійснено прогноз його розвитку на перспективу.

Продовольчий ринок являє собою систему, для якої характерні всі ознаки інтеграції: єдність мети, тісні виробничо-технологічні зв’язки та відповідність кількісних характеристик рівню розвитку складових частин. Формування продовольчого ринку відбувається під дією чинників, які становлять його специфічні особливості: сукупність товарів, що реалізуються на ньому із характерним високим рівнем взаємозамінності і, водночас, низькою еластичністю за доходами; обумовленість обсягів виробництва продуктів не лише платоспроможним попитом, але й фізіологічними нормами споживання; пропозиція і попит детермінуються сезонністю виробництва аграрної продукції та її споживанням, часом, якістю, асортиментом, місцем доставки та ін.; продовольство має найважливіше значення для існування людини.
Сучасний стан формування товарних ресурсів на продовольчому ринку визначається такими основними факторами, як розвиток сировинної бази, рівень цінової рівноваги на окремих сегментах ринку, платоспроможний попит населення. При цьому темпи зростання виробництва сільськогосподарської продукції, їх переробка у переробних галузях повинні випереджати темпи підвищення номінальної і реальної заробітної плати працюючого населення, цим вимогам сучасний стан формування і розвитку продовольчого ринку не відповідає.
Фактичний рівень споживання продовольчих товарів у розрахунку на душу населення зумовлений різним рівнем економічного і соціального розвитку областей України, питомою вагою міського і сільського населення в регіоні, кількістю дітей у домогосподарствах, рівнем розвитку переробної і харчової промисловості та доходами населення.
Основним стимулом для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та зростання поставок продовольства на ринок є реалізаційна ціна на продукцію. У цьому зв’язку необхідно переглянути імпортну політику стосовно обмеження обсягів продовольчих товарів по імпорту. Оптимальна норма споживання продовольства в сучасних цінових умовах може бути досягнута при збільшенні доходів досліджуваних груп населення залежно від середньодушових витрат від 1,5 до 5 разів. Формування ефективної організаційної структури продовольчого ринку необхідно розглядати як складний інтегрований соціально-економічний процес з великою кількістю господарюючих суб’єктів і посередників, неоднозначністю завдань, які необхідно вирішити, значними обсягами інформації, постійно зростаючим числом зв’язків між учасниками ринку. Його основними системними властивостями є відокремленість, структурованість та динамізм.
Упродовж 1990-2004 рр. відбулося значне скорочення об’єктів роздрібної торгівлі, особливо в сільській місцевості. Зменшення кількості організаційних структур продовольчого ринку в окремих містах і районах супроводжувалося абсолютним скороченням цих показників також у розрахунку на 10 тис. осіб населення.
Стратегічна перевага серед різних організаційних структур у формуванні попиту і пропозиції, ціни на продовольство повинна належати оптово-продовольчим ринкам. Пріоритетним напрямком їх розвитку є створення Єдиної системи оптових продовольчих ринків (ЄСОПР), як основи ефективної Національної системи продовольчого забезпечення. Ним передбачено створення на території Хмельницької області міжрегіонального оптового продовольчого ринку „Хмельницький” як базового оптового міжрегіонального продовольчого ринку для відпрацювання технологічної, організаційної та управлінської моделей майбутніх гуртових продовольчих ринків в Україні.
В регіоні доцільно створити 7 міжрайонних маркетингово-консультаційних центрів - Хмельницький, Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Красилівський, Ізяславський, Славутський, Шепетівський. Організація регіональної мережі маркетингових центрів вимагає коштів у межах 5-8 % загального обсягу реалізації сільгоспсировини та продтоварів області.
Запропоновані концептуальні засади комплексного і ефективного формування ринку продовольчих товарів на перспективу враховують наявність циклічних закономірностей розвитку обсягів пропозиції продовольчих ресурсів, які визначаються головним чином виробничими циклами у сільському господарстві, а не ціновими факторами. У цьому зв’язку запропонований маркетинговий механізм управління ринком забезпечуватиме динамічну рівновагу між виробництвом (пропозиція) і споживанням (попит), що становить суть розробленої регіональної системи агромаркетингу.
За результатами дослідження здійснено прогнозування раціонального рівня виробництва, споживання, попиту і пропозиції продовольства, яке має декілька етапів. Враховуючи науково обґрунтовані нормативні і фактичні норми споживання продовольчої продукції, у дисертації обґрунтовано стратегічні етапи розвитку продовольчого ринку на перспективу: І етап - забезпечення мінімальних норм споживання продовольства населенням регіону (фізіологічного мінімуму), 2010 р.; ІІ етап - досягнення раціональних (оптимальних) норм споживання продовольства (потенційного попиту), 2015 р.; ІІІ етап - експортно-орієнтований розвиток регіонального ринку продовольства.