Поченчук Галина Михайлівна. Кредит в системі чинників економічного зростання України

Короткий опис

Поченчук Галина Михайлівна. Кредит в системі чинників економічного зростання України. : Дис... канд. наук: 08.00.01 2007

Поченчук Галина Михайлівна. Кредит в системі чинників економічного зростання України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 економічна теорія та історія економічних вчень. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.
У роботі на основі системного аналізу еволюції кредитних відносин, змісту, структури та функцій кредиту, дано уточнене його визначення. Розглянуто питання взаємозв‘язку кредиту із процесами економічного зростання, зокрема транзитивної економіки. Виявлено, що кредит є одним із важливих факторів досягнення усталеного економічного зростання. Проведено огляд останніх розробок у сфері досліджень взаємовпливу кредиту та процесів економічного зростання. Охарактеризовано інституційну побудову кредитного ринку України та сучасні тенденції його розвитку. На основі визначення фінансових показників, які характеризують стан розвитку інститутів кредитного ринку, обґрунтовано основні можливі напрямки їх реформування. Обґрунтовано необхідність інвестиційної спрямованості монетарної політики.

У дисертації здійснено дослідження теоретичних та методологічних основ функціонування кредиту, його впливу на процеси зростання національної економіки.

Визначено, що методологічною основою дослідження кредитних відносин в ринковій економіці та їх впливу на економічне зростання виступає теорія кредиту, яка розкриває економічну природу, сутність та функції кредиту, його взаємозв‘язок із виробництвом, вплив на соціально-економічні процеси, побудову кредитної системи. Кардинальні зміни у кредитних відносинах у ході історичного розвитку вказують на зростання їх ролі в економічному житті суспільства. У сучасних умовах функціонування кредитної системи забезпечує взаємозв‘язок усіх сфер економіки.
Аналіз розвитку теорії кредиту та її співвідношення з концепціями економічного зростання свідчить, про еволюцію поглядів щодо впливу кредиту на економічне зростання: від заперечення його активної ролі та надання суто технічного значення посередника до визнання за ним капіталотворчих можливостей. В сучасних умовах кредит відіграє активну роль у процесах, які відбуваються в реальному секторі економіки, враховуючи кредитний характер сучасних грошей.
З‘ясовано, що кредит виступає важливим чинником економічного зростання. Використання кредиту відрізняється різноманітністю сфер і напрямків застосування: важливе джерело фінансування інвестицій для технічного переоснащення та технологічного оновлення діючих підприємств; створення нових підприємств на інноваційній основі; споживче кредитування для розвитку людського капіталу; важливий інструмент державного регулювання економіки.
Визначено, що в умовах ринкових трансформацій роль кредиту значно зростає навіть порівняно з розвинутою ринковою економікою. Заходи щодо створення ринкового інституційного середовища, зміни форм власності, структурної перебудови виробництва потребують значного обсягу фінансових ресурсів. Крім того, перехід на ринкові засади функціонування економіки суттєво розширює сферу розповсюдження кредитних відносин, а відновлення дієвості основних принципів кредитування, які не виконувалися повною мірою за умов планово-адміністративної економіки, робить кредит дієвим засобом контролю ефективності втілюваних проектів.
Інституційне забезпечення реалізації кредиту передбачає всебічний розвиток різноманітних фінансово - кредитних інститутів економічних суб’єктів, основним (виключним) видом діяльності яких є надання фінансово кредитних послуг. Економічне призначення фінансово-кредитних інститутів полягає у створенні базовим суб'єктам ринку максимально сприятливих умов для успішного функціонування, їх функціонування забезпечує капіталізацію нагромадженої вартості та спрямування її на розвиток економіки.
Кредитний ринок України характеризується випереджаючим розвитком банківського сектору. Розвиток банківської системи в останні роки відбувається досить динамічно: зростають обсяги залучених коштів фізичних осіб та суб‘єктів господарювання, збільшуються обсяги кредитування, зокрема, довгострокового, зменшуються обсяги проблемних кредитів. Однак банківська система все ще не використовує достатньою мірою свого інвестиційного потенціалу. При нормативі інвестування для банків близько 60% не досягається і третини внаслідок надмірної ризиковості інвестиційного кредитування, недостатньої за розмірами та нестійкої за термінами ресурсної бази, недостатнього розвитку фондового ринку, що зумовлено недосконалою інфраструктурою його функціонування й законодавчою базою, незахищеності кредиторів, зокрема щодо можливості реалізації заставного права. Тому визначено необхідність підвищення рівня капіталізації банківської системи, оскільки нестача банківського капіталу є одним із чинників, що гальмують економічний розвиток. У цій сфері важливе значення мають такі джерела як прибуток банку, додаткові внески акціонерів або інших учасників, випуск привілейованих акцій, залучення субординованого боргу.
Встановлено, що сектор небанківських фінансово-кредитних інститутів в Україні розвивається досить повільно. На перших етапах реформування це було зумовлено відсутністю належного законодавчого забезпечення, досвіду роботи, необізнаністю населення, як основного споживача продукції цього сектору. Нині найбільш динамічно розвиваються страхові компанії. Інститути спільного інвестування дискредитували себе впродовж ваучерної приватизації і відновлення довіри до їх діяльності неможливе. Найбільші надії на залучення значних обсягів фінансових ресурсів на тривалий термін покладаються на розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення. Проте реалізація цього прогнозу наштовхується на низький рівень доходів населення, відсутність позитивного досвіду функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення. Однак потенціал розвитку сектору небанківських фінансово-кредитних інститутів за належного управління та регулювання досить значний.
Визначено особливості впливу державного втручання у сферу кредитних відносин з метою використання кредитного потенціалу стимулювання сталого економічного зростання. З‘ясовано, що регулювання кредитного ринку з боку держави передбачає встановлення правил його функціонування, обов’язкових для всіх, з метою забезпечення стабільності його розвитку, довіри населення як основного носія заощаджень. Держава, в особі відповідних органів, є учасником кредитних відносин при здійсненні грошово-кредитного регулювання та реалізації економічної політики.