Правдюк Наталія Леонідівна. Фінансовий облік в агропромисловому виробництві: теорія, методологія, практика

Короткий опис

Правдюк Наталія Леонідівна. Фінансовий облік в агропромисловому виробництві: теорія, методологія, практика : Дис... д-ра екон. наук: 08.06.04 / УААН; Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки". — К., 2006. — 403арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 360-382

Правдюк Н.Л Фінансовий облік в агропромисловому виробництві: теорія, методологія, практика. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН Київ, 2006.
У дисертації досліджено шляхи розвитку теорії, методології та організації фінансового обліку в агропромисловому виробництві. Здійснено уточнення та обґрунтування його категорій і принципів, визначено напрями та необхідність розвитку на сучасному етапі ринкової трансформації в Україні. Обґрунтовано об’єктивну необхідність врахування його галузевих ознак, витоки становлення, роль та місце в цілісній системі бухгалтерського обліку. Сформовано елементи системи дослідження в сфері обліку та регулювання нормативних документів, запропоновано напрями удосконалення та мотиваційний механізм розвитку. Обліковий процес наведено за основними етапами системного дослідження, що характеризуються врахуванням як сучасних світових тенденцій розвитку фінансового обліку так і традицій вітчизняних облікових шкіл.
Поглиблено поняття балансового узагальнення та організаційного процесу шляхом окреслення етапів їх застосування, дослідження кількісних та якісних аспектів придатності сформованої інформації для аналізу, напрямів застосування на різних рівнях управління. Систематизовано та адаптовано до потреб сільськогосподарського обліку інструментарій фінансового обліку. Запропоновано напрями удосконалення методики формування фінансової звітності з використанням аналітичних процедур.

1. Для належного розкриття місця та ролі фінансового обліку в системі економічної інформації та в управлінні агропромисловим виробництвом важливо поглибити його теоретичні засади (предмет, об’єкт, метод, функції, сутність) з урахуванням специфіки галузі.
В теоретичному плані обґрунтовано системну модель господарського обліку з розмежуванням видів обліку. Визначено, що система бухгалтерського обліку це багатофункціональний комплекс, що постає як сукупність відносин організації, форм і методів обліку та звітності. Системність обліку має ознаки: значимість по відношенню до зовнішнього середовища; механізми і засоби, що забезпечують функціонування; зв’язки елементів системи. Вона проявляється у: встановленні якісної ознаки (властивості); визначенні типу (особливостей); виявленні системоутворюючого фактора (функції); дослідженні мети, процесу та продукту; критеріїв ефективності й оптимальності. Система є цілісністю, сформованою з окремих підсистем обліку (фінансовий, управлінський, податковий тощо), в межах яких діють елементи методу обліку.
2. Визначення видів обліку як підсистем поєднується з визначенням предмета і об’єкта. Предмет обліку факти (операції, події), які характеризують стан і використання ресурсів підприємства: матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних та процесів постачання, збуту, обміну й споживання окреслює зовнішні, а інформація про ці об’єкти внутрішні межі кожного виду обліку як підсистем господарського обліку.
За такого підходу фінансовий облік визначено як єдину стандартизовану програму неперервного дослідження об’єкта, спрямовану на об’єктивну і достовірну оцінку й інтерпретацію інформації для забезпечення потреб різних рівнів управління, у тому числі агропромисловим виробництвом.
3. Регулювання фінансового обліку, врахування його специфічних рис та особливостей в сільськогосподарській галузі вимагає особливих підходів на макро- та мікрорівнях, кожний з яких має чітко окреслені завдання. Якщо макрополітика щодо регулювання обліку спирається на традиційні виміри, то основним завданням для підприємств є побудова дієвої облікової політики з метою належного відображення діяльності в обліку та звітності.
4. Витоки формування фінансового обліку ґрунтуються на досвіді країн світу, які застосовують його протягом тривалого часу. За результатами дослідження концепцій формування фінансового обліку визначено, що вони різняться ознаками розгляду діяльності з доходно-витратного, прибуткового і виробничого підходів.
Визначення основних складових концепцій облікових шкіл сприяє дослідженню впливу світової практики на розвиток національної облікової системи. На цій підставі визначено основні складові фінансового обліку як інструмента розкриття загальних тенденцій: фактори, що впливають на розвиток національних систем обліку, інструменти регулювання для різних рівнів управління, повнота врахування потреб споживачів.
5. Напрями удосконалення концепцій фінансового обліку в Україні проявляються у врахуванні потреб національної економіки й управління галузями. Мотиваційний механізм методології фінансового обліку є потребою розвитку теорії науки, що вирішує проблеми пізнання та об’єктивного дослідження дійсності.
6. Визначено особливості фінансового обліку для агропромислового виробництва із зазначенням складових на методологічному та методичному рівнях.
Для методології галузевого фінансового обліку доведено необхідність пріоритетності управлінського підходу, системності визначення і трактування ключових категорій і фінансових показників для сприяння розвитку на принципах системної цілісності.
Систематизація методичних прийомів фінансового обліку, в тому числі в АПВ, дозволила виділити рівні: організацію, облікову політику та формування звітних показників у балансі та звіті про фінансові результати.
Показникам балансового узагальнення діяльності господарства належить провідна роль, тому що його структурно-логічна будова і вимоги до змістовного навантаження статей формують загальну концептуальну основу облікової системи. Баланс є зіставним відображенням обсягу ресурсного потенціалу і сукупного капіталу підприємства.
Облікове забезпечення визначення фінансових результатів залежить від методів, які можна поділити на: загальноекономічні для макроекономічного рівня, що уніфіковані з метою моніторингу і контролю за економічними процесами і базуються на стандартах вимірювання, визначення і надання даних; господарські для мікроекономічного рівня, суттю яких є вимірювання процесів господарської діяльності, що конкретизуються до обслуговування прагматичних завдань управління підприємством.
7. Розкриття суті фінансового обліку на рівні його організаційних і методичних прийомів є ключовим моментом достовірності відображення господарської діяльності. Встановлено визначення організації фінансового обліку як науково обґрунтованої сукупності умов, за яких найбільш раціонально здійснюється збір, обробка і зберігання інформації. Складовими факторів впливу на організацію обліку є вимоги законодавства, облікова політика держави, стан економіки та відкритість зовнішньоекономічних зв’язків, комерційні зв’язки підприємства; форма господарської діяльності, кваліфікація облікового апарату, потреби контролю. Структурними елементами організації фінансового обліку є правове, методологічне, організаційне та технічне забезпечення.
8. Для сільськогосподарських підприємств уточнено сфери щодо облікової політики підприємства. При розробленні облікової політики необхідно дотримання умов: підготовчі роботи організація структури облікового апарату, визначення центрів витрат і відповідальності, первинне спостереження, документооборот, інвентаризація; основні види робіт планування, техніка, методика, технологія, контроль організації; заключні роботи аналіз облікової діяльності, контроль, планування нового облікового циклу.
9. Концепції фінансової звітності є результатом системоутворюючих складових фінансового обліку, виявлення ролі та функцій звітності у процесі інформаційного забезпечення потреб сільськогосподарських підприємств.
Поняття фінансової звітності уточнено як систему забезпечення інформації про взаємозв’язки суб’єктів господарювання, що дає змогу розкрити фактори, які мають безпосередній вплив на її формування: основна інформація, розкриття даних, об’єкт аналізу за звітними даними для різних груп користувачів.
Методика формування фінансової звітності та напрями її розвитку мають загальний рівень підпорядкування вимогам законів, спеціальний підпорядкування вимогам нормативних актів та координаційний збір інформації в межах програм адміністративного та статистичних спостережень, адаптованих до потреб галузевого управління.
10. Визнання на законодавчому рівні облікових особливостей галузі сільського господарства має напрями: розроблення державної політики галузевого фінансового обліку; узгодження галузевих методик ведення обліку з програмами розвитку галузі; орієнтування фінансової звітності на галузеві особливості та забезпечення потреб господарського, податкового, трудового й іншого законодавства; узагальнення передового досвіду ведення обліку з метою забезпечення всіх користувачів, насамперед сільськогосподарські підприємства, необхідною інформацією, зниження трудомісткості ведення обліку; організація державного контролю за достовірністю облікових даних.