ПРАВОВА КУЛЬТУРА ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
"ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ"

На правах рукопису

СКУРІХІН Сергій Миколайович

УДК 340.11:008:355.332(477)

ПРАВОВА КУЛЬТУРА ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
ОБОРОТОВ Юрій Миколайович
доктор юридичних наук, професор

ОДЕСА – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ............ 12
1.1. Інформаційно-семіотична концепція культури як
методологічна основа дослідження.............................................................. 12
1.2. Поняття і зміст правової культури в сучасній юриспруденції........... 19
1.3. Структура і носії (суб’єкти) правової культури як основа її
класифікації..................................................................................................... 27
1.4. Поняття, специфіка і види правової культури
військовослужбовців..................................................................................... 33
Висновки до розділу 1................................................................................... 41
РОЗДІЛ 2. СТАТУСНА ПРАВОВА КУЛЬТУРА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ........................................................... 45
2.1. Правовий статус військовослужбовців та їх статусна правова
культура.......................................................................................................... 45
2.2. Функціональний аспект статусної правової культури
військовослужбовців ..................................................................................... 56
2.3. Правові традиції у правовій культурі військовослужбовців……....... 61
2.4. Правові аномалії у правовій культурі військовослужбовців……...... 69
Висновки до розділу 2.................................................................................... 80
РОЗДІЛ 3. КОМПЕТЕНТНА ПРАВОВА КУЛЬТУРА
ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ………...…………………………..... 84
3.1. Компетентність офіцерів і компетентна правова культура………..... 84
3.2. Поняття й особливості правосвідомості військовослужбовців.
Компетентна правосвідомість офіцерів....................................................... 91
3.3. Правове мислення і його роль у правовій культурі
офіцерського складу Збройних Сил України.............................................. 104
3.4. Правовий менталітет офіцерів............................................................... 117
Висновки до розділу 3................................................................................... 126
РОЗДІЛ 4. РІВЕНЬ І ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ........................................................... 129
4.1. Конкретно-соціологічне дослідження правової культури
офіцерського складу Збройних Сил України............................................... 129
4.2. Особливості правової соціалізації в умовах проходження
військової служби........................................................................................... 142
4.3. Поняття і форми правового виховання офіцерського
складу Збройних Сил України...................................................................... 150
Висновки до розділу 4................................................................................... 169
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 172
ДОДАТОК А. Анкета конкретно-соціологічного дослідження правової
культури офіцерського складу Збройних Сил України.................... 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….… 186

ВСТУП

Актуальність теми. Збройні сили як інститут держави посідають особливе місце в її механізмі. Специфіка призначення і діяльності збройних сил, високі психологічні та фізичні навантаження при виконанні військовослужбовцями своїх обов’язків, підвищене почуття обов’язку, пов’язане з сакралізацією відповідальності перед державою, та інші чинники сприяють виділенню військовослужбовців в окрему соціальну спільність. Ця спільність характеризується наявністю особливої системи цінностей, традицій, специфікою менталітету, правосвідомості, правової культури.
Консолідація військовослужбовців у цілісність, у першу чергу, досягається завдяки офіцерському складу, при цьому моральний дух, дисципліна і боєздатність підпорядкованих військовослужбовців безпосередньо залежать від особистих якостей офіцерів, їх компетентності, рівня їх правової культури.
Актуальність вивчення правової культури офіцерського складу Збройних Сил України зумовлена:
по-перше, тим, що діяльність Збройних Сил, як у мирний, так і у воєнний час строго регламентована спектром нормативно-правових актів, і в обов’язки офіцерського (командного) складу входить не лише дотримання ними самими правових приписів, але й вимога їх виконання підпорядкованими їм військовослужбовцями. Для досягнення цієї мети офіцерському складу необхідно не просто сприймати, але й розуміти дію правового інструментарію, перейнятися його духом, ставитися до права як до цінності, що безпосередньо пов’язано з їх правовою культурою;
по-друге, процесами реформування, що відбуваються сьогодні у Збройних Силах України. Будь-яка соціальна структура, у тому числі і Збройні Сили у такі періоди зазнають серйозних потрясінь. Руйнуються існуючі соціальні зв’язки, скорочення Збройних Сил призводить до напруженості у військових колективах, витка правопорушень і зрештою – до зниження рівня боєготовності армії. Тому актуалізуються питання, пов’язані із зміцненням законності і правопорядку в Збройних Силах України, з визначенням шляхів подолання негативних аспектів періоду реформування. Готовність до вирішення цих питань часто буває пов’язана з рівнем правової культури офіцерського складу;
по-третє, тим, що, на відміну від загальнотеоретичних досліджень правової культури суспільства в цілому і окремих соціальних груп, вивчення правової культури такої соціальної спільності як офіцерський склад Збройних Сил України до теперішнього часу не здійснювалося.
Крім того, вивчення правової культури офіцерського складу зумовлене підвищенням в українській юриспруденції уваги до епістемології військово-правових проблем і тенденцією до виокремлення в системі права України військового права, що намітилася, як комплексної галузі права.
Слід зазначити, що прийняття 14 грудня 2010 р. Верховною Радою України Закону України «Про культуру» визначає вектори сучасної державної політики у сфері культури й актуалізує дослідження правової культури офіцерського складу Збройних Сил України.
Питання, що належать до теми дисертаційного дослідження, знаходяться на стику юриспруденції та інших суспільних наук, тому теоретичною основою роботи є праці фахівців, що працюють як у галузі права: С. С. Алексєєва, В. М. Баранова, П. П. Баранова, О. Д. Бойкова, О. О. Ганзенка, В. Г. Графського, В. В. Дудченко, А. Е. Жалинського, М. І. Козюбри, Г. Г. Костакі, Н. М. Крестовської, А. Ф. Крижановського, В. В. Лазарєва, Ю. П. Лободи, О. А. Лукашевої, С. І. Максимова, О. В. Малька, М. Г. Матузова, О. С. Мельничук, А. Ю. Мордовцева, Є. В. Назаренко, В. С. Нерсесянца, Ю. М. Оборотова, О. І. Овчиннікова, М. П. Орзіха, С. С. Павлова, О. О. Пєвцової, І. Ф. Покровського, А. В. Полякова, П. М. Рабіновича, М. М. Рассолова, О. Р. Ратінова, Ю. М. Резніка, В. П. Сальнікова, В. М. Сирих, О. Ф. Скакун, М. Я. Соколова, Ю. О. Тихомирова, В. О. Туманова, І. Ю. Фарбера, Г. М. Чувакової та ін., так і в галузі культурології, філософії, соціології, психології, педагогіки, антропології, в інших галузях гуманітарного знання: О. О. Бандури, А. С. Бароніна, В. С. Біблера, Л. М. Гумільова, О. Г. Данильяна, О. П. Дзьобаня, Г. В. Драча, М. М. Заковича, О. А. Івакіна, А. С. Карміна, Е. Кассірера, І. П. Крип’якевича, Ю. М. Лотмана, В. М. Межуєва, І. Д. Невважая, А. П. Овчиннікової, А. А. Оганова, Л. А. Снігур, І. І. Тюрменко, Б. А. Успенського, С. Хантінгтона та ін.
Окремі аспекти правової культури військовослужбовців і шляхів її формування знаходили своє відображення в теоретичній і спеціальній прикладній літературі, тому в дисертаційному дослідженні використано праці: В. І. Алещенка, М. В. Артамонова, О. В. Барабанщикова, П. П. Богуцького, Г. І. Бушуєва, І. М. Вашкевича, Д. А. Волкогонова, А. Г. Горного, Є. І. Григоренка, М. В. Кравчука, В. В. Лунєєва, Ю. І. Мігачова, Р. В. Мороза, С. В. Назаренка, В. Й. Пашинського, С. С. Соловйова, В. І. Царенка та ін.
Нормативну та емпіричну основу роботи становлять загальне і спеціальне законодавство, що регулює правові взаємовідносини в умовах проходження військової служби у Збройних Силах України, а також статистичні й аналітичні дані з різних соціологічних досліджень. Здійснено також конкретно-соціологічне дослідження рівня правової культури офіцерів, матеріал якого підтвердив теоретичні висновки автора щодо правової культури офіцерів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної програми Національного університету «Одеська юридична академія» на 2006–2010 рр. «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970) і є частиною наукової теми кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» «Традиції та оновлення у правовому житті України (теоретичний аспект)».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є доктринальне обґрунтування особливостей правової культури офіцерського складу Збройних Сил України, визначення шляхів формування й підвищення правової культури цієї категорії військовослужбовців.
Для досягнення мети дослідження було визначено такі основні завдання:
узагальнити сучасні теоретичні підходи до визначення культури для того, щоб окреслити зміст поняття правової культури, відмежувати категорію «правова культура» від суміжних правових категорій;
визначити поняття і зміст правової культури військовослужбовців Збройних Сил України;
виокремити особливості правового статусу військовослужбовців Збройних Сил України і надати функціональну характеристику статусної правової культури військовослужбовців;
дослідити й узагальнити правові традиції у правовій культурі військовослужбовців Збройних Сил України;
обґрунтувати категорію «правові аномалії в правовій культурі», виявити прояв правових аномалій у правовій культурі військовослужбовців Збройних Сил України;
визначити особливості правової культури офіцерського складу Збройних Сил України залежно від рівня і глибини пізнання правових явищ і з позиції оволодіння ними;
виокремити особливості правосвідомості, правового мислення і правового менталітету офіцерського складу Збройних Сил України;
визначитися з правовою соціалізацією в умовах проходження військової служби у Збройних Силах України й показати основні форми правового виховання офіцерів, що дозволяють підвищити їх правову культуру;
запропонувати практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері формування правової культури військовослужбовців Збройних Сил України в цілому і офіцерського складу, зокрема.
Об’єктом дослідження є правова культура військовослужбовців як явище правової реальності.
Предметом дослідження є правова культура офіцерського складу Збройних Сил України, її поняття, зміст функціонування, умови формування.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження побудована з урахуванням використання як сучасної, так і класичної методології.
Центральне місце в дисертаційному дослідженні посідає інформаційно-семіотичний підхід, використання якого дозволило глибше проникнути у сутність правової культури військовослужбовців, розширити сферу явища, що вивчається, виокремити специфіку і зміст правової культури офіцерського складу Збройних Сил України (р.р. 1-4). Застосування аксіологічного підходу зумовлено необхідністю аналізу ціннісних компонентів правової культури офіцерів (п.п. 1.1., 1.2., 3.4., р. 4). Антропологічний підхід дозволив виявити особливості правового менталітету офіцерського складу (п.п. 3.3., 3.4). Історико-правовий і порівняльно-правовий методи дозволили проаналізувати взаємозв’язок і спадкоємність правових традицій та інших елементів групової правової культури (п.п. 1.4., 2.1., 2.4.). Використання формально-юридичного методу сприяло формулюванню ряду дефініцій у процесі дослідження правової культури офіцерів (п. 1.4., р.р. 2, 3). Збройні Сили України є нормативно врегульованою, впорядкованою системою, на яку покладено специфічні завдання щодо захисту держави, тому використання системного методу дозволило розкрити роль і «місце» офіцерського складу серед інших військовослужбовців, розглянути особливості їх правового статусу (п.п. 2.1., 4.2., 4.3). Метод моделювання використано при розробці просторової моделі визначення правової культури військовослужбовця (п. 4.1). За допомогою конкретно-соціологічного і статистичного методів здійснено аналіз кількісних і якісних показників правової культури офіцерського складу Збройних Сил України (п.п. 2.4., 3.1., 4.1).
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим загальнотеоретичним дослідженням правової культури офіцерського складу Збройних Сил України. Наукова новизна дослідження полягає в такому:
уперше:
використано інформаційно-семіотичний підхід при дослідженні правової культури військовослужбовців;
введено категорію «статусна правова культура військовослужбовців», яка характеризується особливостями правового статусу її носіїв;
визначено компетентну правову культуру офіцерського складу Збройних Сил України;
показано роль правового мислення у правовій культурі офіцерського складу Збройних Сил України;
виокремлено особливості правового менталітету офіцерського складу Збройних Сил України;
введено категорію «правові аномалії», що виражає негативний пласт правової культури військовослужбовців;
представлено просторову модель визначення правової культури військовослужбовця;
надано аналіз рівня правової культури офіцерського складу Збройних Сил України;
удосконалено доктринальний підхід до класифікації правосвідомості і правової культури за рівнем і глибиною усвідомлення правової дійсності;
набули подальшого розвитку:
питання використання правових традицій у правовій культурі військовослужбовців;
зміст правового статусу офіцерського складу Збройних Сил України та його зв’язок з правовою культурою офіцерів;
напрями правової соціалізації при формуванні правової культури офіцерського складу Збройних Сил України.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження пов’язане з використанням його теоретичних положень у справі вдосконалення правової культури офіцерського складу Збройних Сил України, що сприятиме підвищенню військової дисципліни, законності, правопорядку і зрештою позначиться на підвищенні боєготовності Збройних Сил України.
Сформульовані в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – для подальших теоретичних розробок сутності та функціонування правової культури, а також поглибленого дослідження статусної правової культури;
практичній сфері – для процесу формування правової культури офіцерського складу Збройних Сил України: при проведенні правової підготовки і правового виховання; при вирішенні проблем військово-правових стосунків;
навчально-методичній роботі – при проведенні занять з навчальних дисциплін «Теорія держави і права», «Проблеми теорії держави і права», для підготовки навчальних програм із дисципліни «Військове право» в юридичних і військових навчальних закладах. Для підготовки фахівців із військово-облікової спеціальності «Правове виховання» є актуальним введення спеціального курсу «Правова культура військовослужбовців».
Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія». Окремі положення і результати дослідження докладалися й обговорювалися на: 6-й (23–24 квітня 2003 р., м. Одеса), 7-й (22–23 квітня 2004 р., м. Одеса), 8-й (22–23 квітня 2005 р., м. Одеса), 9-й (26 квітня 2006 р., м. Одеса) звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії; 10-й ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (27–28 квітня 2007 р., м. Одеса); Всеукраїнській науковій конференції «Правове життя сучасної України» (18–19 квітня 2008 р., м. Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри» (13–14 червня 2008 р., м. Одеса); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє» (14–16 жовтня 2008 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (5–6 червня 2009 р., м. Одеса); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку військового права, удосконалення законодавства з правового та соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» (24 грудня 2009 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (21–22 травня 2010 р., м. Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки – 2010» (26 листопада 2010 р., м. Київ).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в 13 публікаціях, з яких 10 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Правове забезпечення посідає одне з найважливіших місць у Збройних Силах України. Проходження військової служби, взаємовідносини між військовослужбовцями, військова дисципліна, порядок несення бойового чергування, правила поведінки на полі бою тощо строго регламентовані в міжнародних договорах, законах і підзаконних актах. Для використання на практиці всього цього правового інструментарію, мало його знати, необхідно дотримуватися його, перейнятися його духом, ставитися до права як до цінності.
Основу будь-якої армії становить офіцерський склад. Моральний дух, дисципліна і боєздатність підпорядкованих військовослужбовців залежать від особистих якостей офіцерів, їх компетентності, рівня їх загальної і правової культури.
У зв’язку з відсутністю як теоретичних, так і практичних досліджень, актуалізуються питання, пов’язані з вивченням стану правової культури офіцерського складу, з’ясуванням впливу негативних складових цієї корпоративної організації на боєготовність Збройних Сил, розглядом шляхів підвищення правової культури офіцерів.
Найбільш важливими результатами здійсненого дисертаційного дослідження правової культури офіцерів слід вважати:
1. Методологічною основою вивчення правової культури є інформаційно-семіотичний підхід, який дозволив глибше проникнути у сутність правової культури, осмислити правову спадщину народу, розширити сферу явища, що вивчається, включивши до нього не лише позитивні, але й негативні прояви правової дійсності.
2. Широке розуміння правової культури не підміняє собою за обсягом змісту категорії «правове життя», а дозволяє перевести дослідження правової культури на якісно новий рівень, зокрема з’ясувати причини виникнення і характер негативного сприйняття правових явищ у суспільстві, усвідомити зв’язок правопорушень із глибинними особливостями сприйняття правової дійсності тощо.
3. Правова культура суспільства визначена як правова інформація, яка зберігається й накопичується в суспільстві за допомогою створюваних людьми знакових засобів. Зміст правової культури суспільства розглянуто через такі структурні компоненти: ідеолого-психічні – правосвідомість, правовий менталітет, правові аномалії; нормативні – система права, система законодавства (правові тексти); поведінкові – правова поведінка (діяльність) правомірна і неправомірна; об’єктивовані – правові інститути (установи), діяльність органів держави (юридичну практику), правові традиції.
Правова культура особи – це стан правового розвитку особистості, виражений у правовому менталітеті, правосвідомості і правових установках, а також її діяльність відповідно до сформованих правових орієнтацій. Серед структурних елементів правової культури особи можна назвати: правосвідомість і правове мислення; правову поведінку; результати правової поведінки і правового мислення.
Правова культура соціальної групи уявляється як правова інформація, яка зберігається й накопичується у межах соціальної групи за допомогою знакових засобів. До змісту групової правової культури входять такі компоненти: ідеолого-психічні – правосвідомість, правове мислення, правовий менталітет, правові аномалії; нормативні – правові тексти; поведінкові – правова поведінка; об’єктивовані – правові традиції.
4. Під правовою культурою військовослужбовців слід розуміти правову інформацію, яка зберігається й накопичується в середовищі військовослужбовців за допомогою знакових засобів.
5. При вивченні правової культури військовослужбовців Збройних Сил України їх поділено на три групи: 1) рядовий, сержантський і старшинський склад військовослужбовців, що проходять службу як за призовом, так і на контрактній основі; 2) особи офіцерського складу; 3) військовослужбовці, що мають юридичну освіту і здійснюють професійну юридичну діяльність у Збройних Силах України. При цьому, в залежності від рівня і глибини пізнання правових явищ, рядовому, сержантському і старшинському складу є притаманним повсякденний, військовим юристам – професійний рівень правової культури. Рівень правової культури осіб офіцерського складу, що не має юридичної освіти, не є професійним, проте, як уявляється, він істотно відрізняється від повсякденного рівня.
6. Правовий статус військовослужбовців Збройних Сил України безпосередньо пов’язаний із їхньою правовою культурою. Нормативно закріплені права, свободи й обов’язки сприяють формуванню окремої корпоративної організації в суспільстві, відбивають специфіку правової культури військовослужбовців. Виходячи із цього, правову культуру військовослужбовців Збройних Сил України можна визначити не просто як правову субкультуру стійкої соціальної групи, а як статусну правову культуру. Цей різновид правової культури характеризується особливостями правового статусу її носіїв. Статусна правова культура військовослужбовця є станом правового розвитку військовослужбовця, вираженим у рівні знання і розуміння ним своїх статусних прав і обов’язків, а також у його правовій поведінці.
В основі статусної правової культури військовослужбовців Збройних Сил України лежать єдині і специфічні цілі, завдання і функції інституту, який вони представляють, загальне нормативне регулювання їх прав, свобод і обов’язків.
7. Виокремлено такі функції статусної правової культури військовослужбовців: інформаційно-правова, регулятивна, комунікативна, ціннісно-нормативна, правосоціалізаторська.
Функціональна характеристика статусної правової культури військовослужбовців Збройних Сил України поглиблює розуміння правових явищ в армії, дозволяє враховувати тенденції розвитку взаємин в армійському середовищі, своєчасно вносити корективи за наявності правових аномалій, сприяти зміцненню режиму правопорядку у військових колективах.
8. Значення правових традицій у Збройних Силах України виражається в таких аспектах: по-перше, вони сприяють формуванню єдності і згуртованості офіцерського складу; по-друге, вони наказують молодим офіцерам підпорядковуватись існуючим правилам і нормам поведінки; по-третє, вони вимагають очищення рядів Збройних Сил України від тих осіб, які не дотримуються традицій або порушують їх і тим самим сприяють збереженню чистоти рядів офіцерського корпусу; по-четверте, правові традиції синтезують і нормативно закріплюють усе те краще, що є в цій корпорації.
Під правовими традиціями офіцерського корпусу Збройних Сил України слід розуміти ті, що історично склалися і передаються з покоління в покоління, професійні і моральні правила, що стали звичаєм для поведінки офіцерського складу у бойовій обстановці і в мирний час, і, як правило, закріплені в нормах військового права.
9. Викривлене уявлення про роль права в житті соціуму, що криміногенно впливає на поведінку окремої особи (соціальної групи) в юриспруденції пов’язують з деформованою правосвідомістю. Введення категорії «правові аномалії» дозволило виокремити негативний пласт правової культури. Вони пов’язані не лише з деформаціями правосвідомості, але й з ментальними особливостями етносу, соціальної групи; правовими традиціями; способами вираження думки тощо.
У структурі правових аномалій зазвичай виокремлено такі явища, як правовий нігілізм, правовий ідеалізм, правовий інфантилізм, правова демагогія. Кожна із цих форм правових аномалій, тією чи іншою мірою, знаходить прояв у Збройних Силах України, проте найбільш небезпечною правовою аномалією слід вважати правовий нігілізм.
10. Специфіка військової служби, а також статусні характеристики офіцерського складу Збройних Сил України дозволили зробити висновок, що їх статусна правова культура вирізняється більш глибоким рівнем знання і розуміння правової дійсності, у порівнянні з повсякденною правовою культурою. Проте, якщо професійну правову культуру юриста вирізняє більш-менш струнка система знань та уявлень про всі галузі права, то правова культура офіцера, формуючись безпосередньо в практиці реалізації військового права, є обмеженою знанням законодавства тільки в межах своєї компетенції.
11. Враховуючи наявність у офіцерського складу Збройних Сил України чітко виражених владних повноважень і предмета відання, а також потребу в ґрунтовних знаннях, уміннях і навичках при здійсненні ними своїх функцій, запропоновано правову культуру офіцерів, в залежності від рівня і глибини пізнання ними правових явищ, виділити в окрему групу. Ця статусна правова культура позначена як компетентна правова культура. При цьому компетентна правова культура військовослужбовців є особливим видом статусної правової культури, що формується у офіцерського складу Збройних Сил України.
Компетентна правова культура офіцерів є станом правового розвитку, вираженим у певному рівні правової свідомості і військово-професійної діяльності, пов’язаної з реалізацією і застосуванням норм військового права офіцерами у межах їх компетенції.
12. Правосвідомість є одним з основних структурних елементів статусної правової культури військовослужбовців.
Офіцерському складу Збройних Сил України є властивою компетентна правосвідомість. Особливості правосвідомості офіцерів зумовлені наявністю двох специфічних ознак: спеціальний суб’єкт і спеціальний об’єкт відображення правосвідомості, що являє собою особливості нормативно-правового регулювання у сфері оборони держави і функціонування Збройних Сил України. Компетентна правосвідомість офіцерів включає правові знання, емоційно-чуттєві і вольові стани, а також ціннісні орієнтації, що виражають ставлення офіцерського складу до діючого права й успішного здійснення ним професійній діяльності.
13. Правове мислення офіцерського складу Збройних Сил України має певні відмітні особливості. Воно є здатністю розуміння офіцерами юридично значущих аспектів життя і діяльності військової організації, що дозволяє їм орієнтуватися у правових ситуаціях відповідно до їх правового статусу і компетенції.
14. Розгляд правового менталітету офіцерів є можливим за допомогою дослідження його основних проявів, якими є: правові символи, правові установки і цінності, юридичні традиції й ритуали.
Правовий менталітет офіцерського складу Збройних Сил України необхідно розглядати як системотвірний чинник образу думок, душевного складу українських офіцерів. Він лежить в основі їх статусної правової культури, правосвідомості, поведінки, діяльності, спілкування. Правовий менталітет проявляється, передусім, в стереотипах мислення й поведінки. Будучи закріпленим у морально-нормативних формах, він набуває вигляду правових традицій, ритуалів і звичаїв.
15. Результати соціологічного дослідження правової культури офіцерського складу у Збройних Силах України багато в чому підтвердили теоретичні положення цього дослідження.
Загальний рівень правової культури офіцерів у рамках здійсненого дослідження є невисоким (сумарне значення індексу правової культури – 0,57, що близько до знайденого емпіричним шляхом порогового значення низького рівня правової культури – 0,5).
Високий рівень правової культури є притаманним лише 5% опитаних офіцерів. Основна маса офіцерів (серед опитаних їх 68%) має середні показники рівня правової культури. Низький рівень правової культури властивий кожному четвертому офіцерові (серед учасників опитування їх 27%).
16. Серед носіїв низької правової культури виокремлюється особливий шар – респонденти, що негативно налагоджені стосовно існуючого права. Доля офіцерського складу, що однозначно має як негативні нормативно-ціннісні орієнтації, так і негативні поведінкові установки, становить 16%. Правову культуру цієї категорії офіцерів можна позначити як негативну правову культуру, що підтверджує теоретичні положення цього дослідження.
17. Формування правової культури особи, її правової активності багато в чому пов’язане з процесом правової соціалізації.
Правова соціалізація офіцера Збройних Сил України спрямована на: а) адаптацію офіцера до специфічних умов діяльності військової організації, освоєння службово-професійних ролей, засвоєння нормативного регулювання всіх сфер військово-службової діяльності; б) інтеграцію усередині контактної соціальної спільності (взвод, рота, колектив офіцерів військової частини, штабу тощо), визначення свого правового статусу у груповому просторі; в) засвоєння правових норм, цінностей, правових традицій тощо, перетворення їх на внутрішні, інтеріоризовані регулятори правової поведінки всередині соціальної спільності; г) орієнтацію у правовому просторі шляхом формування власної системи ціннісних установок, стратегічних життєвих цілей і засобів їх досягнення у багаторівневій перспективі.
18. Правове виховання слід розглядати як цілеспрямовану діяльність щодо трансляції (передачі) правової культури, правового досвіду, правових ідеалів і механізмів вирішення конфліктів у суспільстві від одного покоління до іншого.
Основними формами правового виховання є: правове навчання, правова пропаганда, юридична практика, безпосередня реалізація права і самовиховання. Ці форми правового виховання активно використовуються у Збройних Силах України, при цьому велика увага приділяється правовому вихованню офіцерського складу.
Безпосередньою метою правового виховання офіцерів слід вважати накопичення у них базових правових знань, а кінцевою метою – підвищення рівня їх статусної правової культури.
Слід зазначити, що запропоновані методики дослідження правової культури офіцерського складу Збройних Сил України й аналізу її рівня можуть бути застосовані для вивчення індивідуальної і групової правової культури будь-якої корпоративної організації.
Враховуючи актуальність питань, зазначених у цьому досліджені, пропонуються такі рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства України:
п. 2 ст. 4-ої Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 р. доповнити новою частиною такого змісту: «– збереження та розвитку культурних традицій у Збройних Силах та інших військових формуваннях України»;
на підставі Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 р. та запропонованих змін до нього затвердити «Концепцію розвитку культури у Збройних Силах та інших військових формуваннях України», в якій передбачити питання культурної спадщини українського війська, патріотичного та правового виховання військовослужбовців;
видати наказ «Про формування правової культури військовослужбовців Збройних Сил України», в якому окрему увагу приділити правовій культурі офіцерського складу Збройних Сил України як складової підвищення престижу військової професії, авторитету української армії, боєздатності Збройних Сил України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко Л. В. Місце поняття «наступність» у категорійному апараті теорії права / Л. В. Авраменко // Проблеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 82. – С. 3–10.
2. Аграновская Е. В. Правовая культура и обеспечение прав личности / Е. В. Аграновская. – М. : Наука, 1988. – 142 с.
3. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т.1 – 360 с.
4. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия : Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
5. Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе / С. С.Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1971. – 223 с.
6. Алещенко В. І. Офіцерська корпоративність : стан єдності чи єдність долі? / В. І. Алещенко // Військо України. – № 1. – 2009. – С. 4–7.
7. Алещенко В. І. Правове виховання у механізмі формування правової свідомості військовослужбовців Збройних Сил України : навч.-метод. посіб. / В. І. Алещенко. – К. : НАОУ, 2008. – 224 с.
8. Аналіз випадків одержання хабарів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (станом на 17.01.11) / Зареєстрований на кафедрі військової підготовки НУ «ОЮА», Вх. № 26 від 07.02.2011 р. – 2 с.
9. Артамонов Н. В. Правовой статус советских военнослужащих и его обеспечение : учеб. пособ. / Н. В. Артамонов. – М. : Изд-во Воен. ин-та, 1984. – 145 c.
10. Артамонов Н. В. Проблемы правового статуса военнослужащих в СССР / Н. В. Артамонов, Г. В. Орлов // Советское государство и право. – 1990. – № 11. – С. 47 – 51.
11. Бабенко А. Н. Правовая социализация как процесс освоения правовых ценностей / А. Н. Бабенко // Государство и право. – 2005. – № 2. – С. 104 – 106.
12. Базов В. П. Воєнні злочини : навч. посіб. / В. П. Базов. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 336 с.
13. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини у праві / О. О. Бандура. – К. : Вид-во Націон. академії внутріш. справ України, 2000. – 200 с.
14. Баранов В. М. Правосознание, правовая культура и правовое воспитание / В. М. Баранов // Теория государства и права : учебник / [В. К. Бабаев, В. М. Баранов, Н. В. Витрук и др.] ; под ред. В. К. Бабаева. – М. : Юристъ, 2007. – С. 328–347.
15. Баранов П. П. Место и роль правового мышления в духовном мире людей / П. П. Баранов, А. И. Овчинников // Юристъ-Правоведъ. – 2000. – № 1. – С. 7–16.
16. Баранов П. П. Правовая психология курсантов вузов МВД России : монография / П. П. Баранов, Л. В. Мещерякова. – Ростов-на/Д. : РЮИ МВД России, 2001. – 168 с.
17. Баронин А. С. Этническая психология / А. С. Баронин. – К. : Тандем, 2000. – 264 с.
18. Бекетова Ю. Б. Дееспособность правосудия – гарантия ликвидации правового нигилизма / Ю. Б. Бекетова // Право и безопасность. – 2005. – № 3. – С. 118–124.
19. Библер В. С. Культура. Диалог культур / В.С. Библер // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С. 31–42.
20. Бидни Д. Понятие ценности в современной антропологи / Девид Бидни // Культурология ХХ век : Антология. Аксиология, или философское исследование природы ценностей. – М. : Институт науч. информации по общественным наукам РАН. – 1996. –С. 12-44.
21. Богданович В. Комплектування Збройних Сил України і демографічний чинник / В. Богданович, О. Маначинський // Розбудова держави. – 2000. – № 7–12. – С. 21–29.
22. Богуцький П. П. Військове право України : джерела, структура та розвиток : монографія / П. П. Богуцький. – О. : Фенікс, 2008. – 188 с.
23. Богуцький П. П. Військове право у системі права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / П. П. Богуцький. – О., 2009. – 23 с.
24. Богуцький П. П. Основи військового права України : курс лекцій / П. П. Богуцький, С. М. Скуріхін. – О. : Фенікс, 2010. – 340 с.
25. Бойков А. Д. Некоторые вопросы теории правового воспитания / А. Д. Бойков // Правовая культура и вопросы правового воспитания / [под ред. А. Д. Бойкова]. – М. : Всесоюз. институт по изуч. причин и разработки мер предупреждения преступности, 1974. – С. 11–38.
26. Бойко Л. М. Деякі системоутворюючі домінанти українського правового менталітету / Л. М. Бойко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. / [редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю. М. Оборотов]. – О. : Юрид. л-ра, 2007. – Вип. 36. – С. 304–307.
27. Большой энциклопедический словарь / [отв. ред. Г. Б. Ерусалимский]. – М. : Большая Российская энциклопедия; СПб. : Норинт, 2004. – 1456 с.
28. Бондарєв В. В. Насильство серед військовослужбовців (поняття, характеристика, причини та попередження) / В. В. Бондарєв. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 272 с.
29. Булыко М. Г. Современный словарь иностранных слов / М. Г. Булыко. – М. : Мартин, 2004. – 848 с.
30. Бура Н. И. Функции общественного правосознания / Н. И. Бура. – К. : Наук. думка, 1986. – 85 с.
31. Бушуев Г. И. Правовое воспитание советских воинов / Г. И. Бушуев. – М. : Воениздат, 1976. – 136 с.
32. Вашкевич И. М. В переводе с юридического : Беседы о правовых основах воинской службы / И. М. Вашкевич. – М. : Воениздат, 1983. – 144 с.
33. Введение в украинское право / [С. В. Кивалов, Ю. Н. Оборотов, П. П. Музыченко и др.] ; под общ. ред. С. В. Кивалова, Ю. Н. Оборотова. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – 768 с.
34. Викторов В. В. Военные СМИ: спрос и предложения / В. В. Викторов // Право в вооруженных силах. – 2011. – № 3. – С. 85–88.
35. Військова психологія і педагогіка : підручник / [Л. А. Снігур, О. А. Хижняк, Є. М. Подтергера та ін.] ; за заг. ред. Л.А. Снігур. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 576 с.
36. Военная педагогика и психология / Под ред. А.В. Барабанщикова. – М. : Воениздат, 1986. – 240 с.
37. Военная психология / [Б. Ц. Бадмаев, А. Д. Глоточкин, М. И Дьяченко и др.] ; под ред. А. Д. Глоточкина, К. К. Платонова, В. В. Шеляга. – М. : Воениздат, 1972. – 400 с.
38. Военная психология и педагогика : учеб. Пособ. / [А. Я. Анцупов, В. Н. Бондаренко, В. И. Буянов и др.] ; под ред. П. А. Корчемного, Л. Г. Лаптева, В. Г. Михайловского. – М. : Совершенство, 1998. – 384 с.
39. Военное законодательство и правовое воспитание / [Х. М. Ахметшин, Ю. М. Бирюков, А. С. Кобликов и др.]. – М. : Воениздат, 1983. – 240 с.
40. Волкогонов Д. А. Воинская этика / Д. А. Волкогонов. – М. : Воениздат, 1976. – 320 с.
41. Волошин В. І книжка є, та спокою немає / В. Волошин // Військо України. – 2010. – № 9. – С. 21–23.
42. Ганзенко О. О. Формування правової культури особи в умовах розбудови правової держави Україна : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О. О. Ганзенко. – К., 2003. – 16 с.
43. Головань М. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / М. Головань // Вища освіта України. – 2008. – № 3. – С. 23–30.
44. Горный А. Г. Социалистическая законность и воинский правопорядок / А. Г. Горный. – М. : Воениздат, 1973. – 159 с.
45. Гранат Н. Л. Правосознание и правовое воспитание / Н. Л. Гранат // Общая теория государства и права. Академический курс в 3 т. / [В. В. Борисов, Н. В. Витрук, Н. Л. Гранат и др.] ; под ред. проф. М. Н. Марченко. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2001. – Т. 3. – C. 303–326/
46. Графский В. Г. Традиции и обновление в праве: ценностное измерение перемен / В. Г. Графский // Проблемы ценностного подхода в праве / [отв. ред. В. С. Нерсесянц]. – М. : Институт государства и права РАН, 1996. – С. 74–88.
47. Григоренко Є. І. Конституційні засади проходження військової служби громадянами України: проблеми теорії та практики : монографія / Є. І. Григоренко. – Х. : Право, 2010. – 280 с.
48. Грушин Б. А. Массовое сознание. Опыт и проблемы исследования / Б. А. Грушин. – М. : Политиздат, 1987. – 367 с.
49. Гумилев Л. Н. Этносфера: История людей и история природы / Л. Н. Гумилев. – М. : Экопрос, 1993. – 544 с.
50. Дамаскин О. В. Правовое воспитание курсантов. Готовится приказ / О. В. Дамаскин, В. Р. Зюбин. – М. : Воениздат, 1990. – 62 с.
51. Дандекер К. Военная культура и стратегическое миротворчество / Кристофер Дандекер // Воины в миротворческих операциях / [под ред. Джинн Каллаган, Матиаса Шенборна]. – М. : Из-во «Гуманитарий» Академии гуманитар. исслед., 2003. – С. 11–31.
52. Дедкова В. В. Процес формування правової культури співробітників правоохоронних органів / В. В. Дедкова // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2002. – № 1. – С. 268–273.
53. Дзьобань О. П. Правове виховання як засіб правової соціалізації: філософсько-правові аспекти / О. П. Дзьобань, Є. М. Мануйлов // Проблеми законності : Респ. міжвідом. наук. зб. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 100. – С. 407–416.
54. Довідка «К» // Камуфляж. – 2009. – № 10. – С. 6.
55. Дорохов М. Наша перемога. Жива історія / М. Дорохов // Військо України. – 2010. – № 4. – С. 4–7.
56. Дудченко В. В. Традиція правового розвитку: плюралізм правових вчень : монографія / В. В. Дудченко. – О. : Юрид. л-ра, 2006. – 304 с.
57. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность : учеб. пособ. / А. Э. Жалинский. – М. : Изд. БЕК, 1997. – 330 с.
58. Задоян А. А. Предупреждение правонарушений и преступлений в воинских коллективах / А. А. Задоян // LEX RUSSICA. – 2010. – № 2. – С. 357–367.
59. Затонский В. А. Правовая активность как качественное состояние правовой жизни / В. А. Затонский // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 3. – С. 6–14.
60. Збірник статистичної інформації про стан злочинності у військових формуваннях та прокурорсько-слідчу роботу за 12 місяців 2010 року // Головне управління військових прокуратур. Організаційно-методичний відділ, Київ, 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gp.gov.ua/ua/statistics_dir.html
61. Зуев Ю. П. Уставные взаимоотношения : как они формируются / Ю. П. Зуев. – М. : Воениздат, 1986. – 108 с.
62. Ивлев А. К. Правосознание и правовое воспитание молодёжи / А. К. Ивлев. – М. : Знание, 1982. – 50 с.
63. Івакін О. А. Диалектична філософія : монографія / О. А. Івакін. – О. : Фенікс; Суми : Університет. книга; М. : ТрансЛіт, 2007. – 440 с.
64. Інструкція з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України : затв. наказом Міністра оборони України від 10.11.2010 р. № 583 / зареєстрований на кафедрі військової підготовки НУ «ОЮА», Вх. № 308 від 17.11.2010 р.
65. Інструкція про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України : затв. наказом Міністра оборони України від 03.12.2005 р. № 722. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1512-05
66. Інструкція про провадження дізнання у Збройних Силах України : затв. наказом Міністра оборони України від 27.07.2006 р. № 465. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0921-06
67. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / [Б. Гнатевич, І. Крип’якевич, З. Стефанів та ін.] ; упорядник Б. З. Якимович. – Львів : Світ, 1992. – 712 с.
68. Історія участі Збройних Сил України у миротворчих операціях [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua/index.php?part=peacekeeping&lang=ua&sub=history
69. Калиновський Ю. Ю. Правове виховання як домінанта розвитку правової культури та правосвідомості українського суспільства / Ю. Ю. Калиновський // Проблеми законності : Акад. зб. наук. пр. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 103. – С. 253–255.
70. Кальниш В. В. Здорв’я призовників як важлива складова проблеми збереження національної безпеки / В. В. Кальниш, А. Н. Каракашян, А. В. Швець // Наука і оборона. – 2010. – № 3. – С. 48–53.
71. Каминская В. И. Правосознание как элемент правовой культуры / В. И. Каминская, А. Р. Ратинов // Правовая культура и вопросы правового воспитания / [под ред. А. Д. Бойкова]. – М. : Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разработки мер предупрежд. преступности, 1974. – С. 39–67.
72. Кармин А. С. Культурология / А. С. Кармин, Е. С. Новикова. – СПб. : Питер, 2004. – 464с.
73. Кармин А. С. Культурология : учебник / А. С. Кармин. – СПб. : Лань, 2006. – 928 с.
74. Карпенко М. І. Кримінальна відповідальність за порушення правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) / М. І. Карпенко / За заг. ред. В. К. Матвійчука : монографія. – К. : КНТ, 2006. – 232 с.
75. Кассирер Е. Избранное. Опыт о человеке / Ернст Кассирер. – М. : Гардарика, 1998. – 784 с.
76. Кейзеров Н. М. Политическая и правовая культура: методологические проблемы / Н. М. Кейзеров. – М. : Юрид. лит., 1983. – 232 с.
77. Кемеровский А. Лучшие люди / [Электронный ресурс] / А. Кемеровский // Офицерский корпус Русской Армии / [сост. Ю. Т. Белов, И. В. Домнин, А. И. Каменев и др.]. – М. : Военный университет: Русский путь, 2000. – С. 391-395. – Режим доступа : http://militera.lib.ru/science/vs17/30.html
78. Керимов Д. А. Законодательная техника : науч.-метод. и учеб. пособ. / Д. А. Керимов. – М. : Норма, 1998. – 127 с.
79. Коваленко І. І. До проблеми цілей правового виховання / І. І. Коваленко // Проблеми законності : Акад. зб. наук. пр. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 103. – С. 256–260.
80. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 р., з подальшими доповненнями та змінами // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.
81. Кожевников С. Н. Личность, государство и право / С. Н. Кожевников // Теория государства и права : учебник / [В. К. Бабаев, В. М. Баранов, Н. В. Витрук и др.] ; под ред. В. К. Бабаева. – М. : Юристъ, 2007. – С. 174–192.
82. Козюбра Н. И. Социалистическое право и общественное сознание / Н. И. Козюбра. – К. : Наук. думка, 1979. – 207 с.
83. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
84. Корніяка В. Хто такий командир – вихователь? / В. Корніяка // Народна Армія. – 2010. – 26 трав. – С. 5.
85. Коробейникова Л. А. Эволюция представлений о культуре в культурологи / Л. А. Коробейникова // СоцИс. – 1996. – № 7. – С. 79–85.
86. Коровин В. М. Офицерская честь: моральные принципы и правовые нормы / В. М. Коровин, С. И. Пустовалов, В. А. Свиридов // Право в Вооруженных Силах. – 2004. – № 1. – С. 21–25.
87. Костаки Г. Правовая культура общества и ее основные элементы / Г. Костаки, С. Злобин // Закон и жизнь. – 2003. – № 12. – С. 4–10.
88. Кравчук М. В. Військове будівництво Української Центральної Ради та його законодавче закріплення / М. В. Кравчук // Правове життя сучасної України : тези доп. Міжнар. наук. конференції / відп. ред. Ю. М. Оборотов. – О. : Фенікс, 2010. – С. 208–210.
89. Кравчук М. В. Збройні Сили Української Держави (1918) / М. В. Кравчук // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2001. – Вип. 11. – С. 728–736.
90. Кравчук М. В. Правові основи будівництва національних Збройних Сил України в 1914 – 1993 рр. (Організація, структура, діяльність): Історико-правове дослідження : дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 / Кравчук Микола Володидирович. – Львів, 1998. – 444 арк.
91. Кравчук М. В. Теорія держави і права (опорні конспекти) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.В. Кравчук. – К. : Атіка, 2003. – 288 с.
92. Краснов П. Н. Душа армии / П. Н. Краснов // Проблемы военной психологи : хрестоматия / сост. К. В. Сельченок ; под общ. ред. А. Е. Тараса. – Мн. : Харвест, 2003. – С. 49–170.
93. Крестовская Н. Н. Теория государства и права : Элементарный курс / Н. Н. Крестовская, Л. Г. Матвеева – Х. : Одиссей, 2007. – 384 с.
94. Крестовська Н. М. Ювенальне право України: історико-теоретичне дослідження : монографія / Н. М. Крестовська. – О. : Фенікс, 2008. – 332 с.
95. Крижанівський А. Ф. Компетентна правова свідомість: до постановки проблеми / А. Ф. Крижанівський // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – 2001. – № 11. – С. 34–38.
96. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р., з подальшими доповненнями та змінами // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
97. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р., з подальшими доповненнями та змінами // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
98. Кроква С. Правове виховання військовослужбовців, його організація та форми / С. Кроква // Право військової сфери. – 2007. – № 7. – С. 7–9.
99. Кузнецов А. Воинский этикет и культура общения / А. Кузнецов // Ориентир. – 2008. – № 8. – С. 53–58.
100. Культурология : учеб. пособ. / [Г. В. Драч, В. Е. Давидович, А. Н. Ерыгин и др.] ; под ред. проф. Г. В. Драча. – М. : Альфа-М, 2003. – 432 с.
101. Культурология : учеб. пособ. / [сост. и отв. ред. А. А. Радугин] – М. : Библионика, 2007. – 304 с.
102. Культурологія : теорія та історія культури : навч. посіб. / [І. І. Тюрменко, С. Б. Буравченков, П. А. Рудик та ін.] ; за ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 368 с.
103. Культурологія : українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / [М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін.] ; за ред. М. М. Заковича. – К. : Знання, 2007. – 567 с.
104. Кульчицкий В. М. Советы молодому офицеру [Электронный ресурс] / В. М. Кульчицкий. – Режим доступа : http://www.vrazvedka.ru/main/main-idea/kulchicky.html
105. Курганов С. И. Социология для юристов : учеб. пособ. для вузов / С. И. Курганов, А. И. Кравченко. – М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1999. – 255 с.
106. Лазарев В. В. Правосознание и правовая культура / В. В. Лазарев. // Общая теория права : учебник для юрид. вузов / [Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др.] ; под общ. ред. А. С. Пиголкина. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1997. – С. 144–151.
107. Лазарев В. В. Теория государства и права : учебник / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – М. : Спарк, 2000. – 511 с.
108. Литвиненко Е. Кому служити завтра в війську? / Е. Литвиненко // Військо України. – 2009. – № 1. – С. 12–15.
109. Лобода Ю. П. Правова традиція українського народу (Феномен та об’єкт загальнотеоретичного дискурсу) / Ю. П. Лобода. – Львів : Світ, 2009. – 280 с.
110. Лотман Ю. М. Беседы о русской культуре : Быт и традиции русского дворянства (XVIII – начало XIX века) / Ю.М. Лотман. – СПб. : Искусство-СПб., 2002. – 413 с.
111. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб. : Искусство-СПб., 2001. – 704 с.
112. Лукашева Е. А. Правовой статус человека и гражданина / Е. А. Лукашева // Права человека : учебник для вузов / [Т. А. Васильева, В. А. Карташкин, Н. С. Колесова и др.] ; отв. ред. Е. А. Лукашева. – М. : Норма, 2004. – С. 91–105.
113. Лукашева Е. А. Социалистическое правосознание и законность / Е. А. Лукашева. – М. : Юрид. лит., 1973. – 344 с.
114. Лунеев В. В. Нарушение можно предупредить / В. В. Лунеев. – М. : Воениздат, 1987. – 158 с.
115. Максимов С. І. Правове виховання в сучасних дослідженнях: проблеми і перспективи / С. І. Максимов // Проблеми законності : Акад. зб. наук. праць / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 103. – С. 228–233.
116. Малько А. В. Категория «правовая жизнь»: проблемы становления / А. В. Малько // Государство и право. – 2001. – № 5. – С. 5–13.
117. Мануйлов Є. М. Правова культура фахівців права / Є. М. Мануйлов // Проблеми законності : Акад. зб. наук. пр. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2009. – Вип. 103. – С. 237–238.
118. Мартышин О. В. Проблема ценностей в теории государства и права / О. В. Мартышин // Государство и право. – 2004. – № 10. – С. 5–14.
119. Марущак А. І. Інформаційне право: Доступ до інформації : навч. посіб. / А. І. Марущак. – К. : КНТ, 2007. – 532 с.
120. Марченя П. П. Парадоксы мифологии «правового нигилизма» в России / П. П. Марченя // Закон и право. – 2006. – № 2. – С. 20–22.
121. Матузов Н. И. Правовой нигилизм и правовой идеализм / Н. И. Матузов // Общая теория государства и права. Академический курс в 3 т. / [В. В. Борисов, Н. В. Витрук, Н. Л. Гранат и др.] ; под ред. проф. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало-М, 2001. – Т. 3. – С. 327–356.
122. Межуев В. М. Культура как философская проблема / В. М. Межуев // Вопросы философии. – 1982. – № 10. – С. 42–52.
123. Мельничук О. С. Шляхи підвищення правосвідомості в сучасній Україні / О. С. Мельничук // Правове життя сучасної України : тези доповідей Всеукр. наук. конф. «Правове життя сучасної України» / [відп. ред. проф. Ю. М. Оборотов]. – О. : Фенікс, 2008. – 568 с.
124. Меморандум про співпрацю у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua/index.php?part=massmedia&sub=read&id=13522
125. Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура / О. Менюк // Право України. – 2001. – № 4. – С. 21–23.
126. Меньшиков М. О. Письма к ближним / М. О. Меньшиков // Офицерский корпус Русской Армии / [сост. Ю. Т. Белов, И. В. Домнин, А. И. Каменев и др.]. – М. : Военный ун-т : Русский путь, 2000. – С. 344–359.
127. Методичний посібник з основних питань організації повсякденної діяльності військ (сил) / За ред. О. І. Затинайка. – К. : Варта, 2003. – 560 с.
128. Мигачев Ю. И. Военное право : учебник / Ю. И. Мигачев, С. В. Тихомиров. – М. : ЗАО «Бизнес Консалтинг Центр», 1998. – 304 с.
129. Мигачев Ю. И. Правовой статус военнослужащих русской армии конца XIX – начала XX столетий / Ю. И. Мигачев // Право в вооруженных силах. – 1999. – № 1. – С. 17–21.
130. Мишенин В. А. Значение правового воспитания для формирования правовой культуры / В. А. Мишенин // Закон и армия. – 2004. – № 8. – С. 25–27.
131. Мордовцев А. Ю. Правовая система в ментальном измерении: постановка проблемы / А. Ю. Мордовцев, Ю. А. Горьковенко // Северо-Кавказский юридический вестник. – 2002. – № 2. – С. 47–64.
132. Мороз Р. В. О правовом инфантилизме и правовом нигилизме военнослужащих / Р. В. Мороз // Право в Вооруженных Силах. – 2004. – № 4. – С. 54–58.
133. Музыченко П. П. Место правового менталитета в историческом изучении права / П. П. Музыченко // Актуальні проблеми політики : зб. наук праць. – О. : Юрид. л-ра, 2003. – Вип. 16. – С. 408–415.
134. Назаренко Е. В. Социалистическое правосознание и советское правотворчество / Е. В. Назаренко. – К. : Изд-во Киев. ун-та, 1968. – 188 с.
135. Назаренко С. В. Социология : учеб. пособ. / С. В. Назаренко. – СПб. : Питер, 2009. – 496 с.
136. Невважай И. Д. Типы правовой культуры и формы правосознания / И. Д. Невважай // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2000. – № 2. – С. 23–31.
137. Неновски Н. Право и ценности / Н. Неновски. – М. : Прогресс, 1987. – 279 с.
138. Нерсесянц В. С. Философия права : учебник для вузов / В. С. Нерсесянц. – М. : Норма, 2001. – 652 с.
139. Обзор всероссийской научной конференции «Правовая культура в России на рубеже столетий», г. Волгоград, 16–17.02.2001 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.lawportal.ru/doc/document.asp?docID=1146552
140. Оборотов Ю. Н. Современное государство : основы теории : учеб. курс / Ю. Н. Оборотов. – О. : Астропринт, 1998. – 132 с.
141. Оборотов Ю. Н. Теория государства и права (прагматический курс) / Ю. Н. Оборотов. – О. : Юрид. л-ра, 2004. – 184 с.
142. Оборотов Ю. Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права) / Ю. Н. Оборотов. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – 280 с.
143. Овчинников А. И. Правовое мышление : Аксиологический и герменевтический аспекты : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 09.00.10 «Философия политики и права (юриди