ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ПОЛІТИЧНОГО ПРАВА ГРОМАДЯН НА СВОБОДУ ЗБОРІВ, МІТИНГІВ, ВУЛИЧНИХ ПОХОДІВ І ДЕМОНСТРАЦІЙ

Короткий опис

ЗМІСТ
Стор.

ВСТУП...................................................................................................….................3
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН НА СВОБОДУ ЗБОРІВ, МІТИНГІВ, ВУЛИЧНИХ ПОХОДІВ І ДЕМОНСТРАЦІЙ................……............................10
1.1 Соціально–політичний зміст свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій...........................................................……………......…………….....10
1.2 Юридичні засади свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. .....................................……………..............................….....…........45

РОЗДІЛ ІІ. СОЦІАЛЬНО–ЮРИДИЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СВОБОДИ ЗБОРІВ, МІТИНГІВ, ВУЛИЧНИХ ПОХОДІВ І ДЕМОНСТРАЦІЙ..................................................……………....….....…............82

2.1 Поняття механізму і система гарантій реалізації свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій............………………………........…................82

2.2 Основні напрямки удосконалення законодавства щодо забезпечення права громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій...........................................................................................…...........…99

2.3 Основні форми і методи діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення соціально–юридичного механізму реалізації громадянами свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій....................................................................…....................................117

2.4 Профілактика ОВС адміністративних проступків та інших правопорушень, які вчиняються під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій…………………………………………………...……………...…..149

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...174
ДОДАТКИ………………………………………...………………………………194

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Процеси демократизації сучасного суспільства, формування правової держави обумовлюють подолання відчуження індивіда від влади і власності, висування прав людини на передній план у сучасному праворозумінні, формування нової моделі правового становища особи, створення ефективного механізму реалізації основних прав і свобод громадян.
Зміни, що відбуваються в житті народу України, пробуджують високу активність та прагнення людей реально брати участь у вирішенні проблем, які торкаються їх загальних інтересів. У контексті розширення гласності, ствердження реального плюралізму думок і дій у житті виникли такі форми політичної активності громадян (мітинги, збори, вуличні походи, демонстрації), які вийшли за рамки традиційних уявлень про статус особи в сфері політичного життя суспільства. Але незважаючи на всю важливість саме цього різновиду політичних прав, конституційні положення про свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій й дотепер належним чином не конкретизовані в чинному законодавстві, нерідко обмежуються, а то і просто порушуються. Відсутність серйозних розробок юридичного змісту і механізму реалізації зазначених політичних свобод негативно позначилося на їх законодавчому оформленні і реальному забезпеченні їх здійснення. У сучасних умовах необхідно по-новому вирішити більшість питань, пов'язаних із забезпеченням конституційних свобод зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, з діяльністю органів внутрішніх справ у процесі їх здійснення.
Актуальність дослідження визначається практичною необхідністю розробки поточного законодавства про свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій у відповідності з конституційними положеннями. Практика реформування правоохоронної системи настійливо висуває потребу дослідження проблем, пов'язаних з особливостями реалізації цієї свободи в діяльності органів внутрішніх справ. Завдання, що стоять перед органами внутрішніх справ України щодо подальшого зміцнення правопорядку і законності, вимагають від їх працівників кваліфіковано, вміло і оперативно діяти в різних умовах, в тому числі, і під час забезпечення проведення масових заходів. Зазначений аспект проблеми дотепер не був предметом спеціального наукового дослідження у вітчизняній правовій науці.
Нагальна необхідність узагальнення практики діяльності органів внутрішніх справ за умов проведення масових заходів вимагає ґрунтовних теоретичних висновків з приводу того, що забезпечення правопорядку під час зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій можливе лише завдяки комплексному використанню науково обґрунтованих правових, організаційних, тактичних та стратегічних принципів, форм, методів, взаємопоєднаних у своєму спрямуванні.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукової програми кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС Національного університету внутрішніх справ і виконана у відповідності з п. п. 6,7 розділу І та п. п. 3,9 розділу VІІ Наказу МВС України № 635 від 30 червня 2002 року “Про заходи щодо організації проведення науково дослідних робот та впровадження їх результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ України” та рішення розширеного засідання колегії МВС України № 3КМ/1 від 15 травня 2001 року “Про організацію роботи органів внутрішніх справ щодо забезпечення правопорядку та громадської безпеки в державі та заходи щодо її покращення в сучасній політично-економічній та криміногенній ситуації”.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення політичних свобод зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в умовах України, а також у порівняльному плані в ряді інших країн, що входять до Співдружності Незалежних Держав.
Предметом дослідження є конституційні свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, зміст, особливості, механізм їх реалізації в умовах формування правової держави, а також форми і способи забезпечення реалізації зазначених свобод у діяльності органів внутрішніх справ.
Метою дисертаційного дослідження є розробка юридичного та соціально-політичного змісту і механізму реалізації конституційних свобод зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, зокрема їх юридичної природи, системи гарантій, вивчення місця і ролі органів внутрішніх справ у їх реалізації, внесення науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо вдосконалення нормативної бази в цій сфері.
Виходячи з поставленої мети у дисертаційному дослідженні вирішуються такі основні завдання:
- визначення соціально-політичного і юридичного змісту конституційно-правової свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, шляхи їх розвитку;
- дослідження конкретних ознак, що відрізняють збори, мітинги, вуличні походи, демонстрації і пікетування один від одного;
- з’ясування місця свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій серед інших прав, свобод і обов'язків громадян;
- дослідження системи і видів гарантій свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, напрямків їх розвитку;
- аналіз шляхів формування діючого механізму свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
- здійснення наукового аналізу системи законодавства, яка регламентує проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій;
- формулювання основних пропозицій щодо розробки нового законодавства стосовно реалізації права громадян на проведення масових заходів;
- окреслення основних напрямків, організаційно-правових форм діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення реалізації свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
- дослідження основних напрямків діяльності ОВС щодо профілактики правопорушень, які вчиняються під час зборів, демонстрацій, мітингів;
- узагальнення існуючих пропозицій щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку при проведенні зазначених заходів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Для аналізу соціально-політичного змісту свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій використовувалися методи аналізу та синтезу (підрозділ 1.1). Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід для визначення проблемних питань щодо соціально-правової характеристики зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (підрозділ 1.1, 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.4, додатки). Методи класифікації та групування застосовувалися для виділення окремих видів масових заходів (підрозділ 1.2). За допомогою історичного методу досліджено розвиток вчення про політичні права і свободи громадян (підрозділ 1.2). Статистичні методи були використані при дослідженні юридичних засад свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (підрозділ 1.2). Компаративний метод та метод документального аналізу використовувалися для вироблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства щодо забезпечення права громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (підрозділ 2.2, додатки).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці, розробки фахівців в галузі конституційного права, адміністративного права, кримінології, соціології, теорії управління: Авер’янова В.Б., Бандурки О.М., Бахраха Д.М., Битяка Ю.П., Бугайчука К.Л., Васильєва А.С., Витрука М.В,, Герасименка Є.С., Голосніченка І.П., Додіна І В., Ємельянова Б.М., Єропкіна М.І., Ігошева К.Є., Ківалова С.В., Клюшніченка О.П., Колпакова В.К., Комарова С.А., Комзюка А.Т., Коренєва Д.П., Кудрявцева В.М., Остапенка О.І., Павловського Р.С., Пєткова В.П., Поліщука В.Г., Попова Л.Л., Самощенка І.С., Скакун О.Ф, Скуратова Ю.І., Тихомірова Ю.О., Юсупова В.А. та інших.
Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, Закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно правові акти міністерств та відомств України, які регулюють питання реалізації громадянами права на свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Емпіричну базу дослідження складають статистичні матеріали щодо діяльності ОВС по забезпеченню права громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також статистичні дані щодо кількості та змісту цих масових заходів, які проводилися в Україні.
Наукова новизна дисертації полягає перш за все у тому, що це перше в українській юридичній науці комплексне наукове дослідження з проблеми правового забезпечення свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та їх реалізації в діяльності органів внутрішніх справ України. В межах здійсненого дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:
• Вдосконалено поняття та структуру соціально-політичного змісту свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
• Вперше подається аналіз суспільно-правової думки з приводу розвитку ідеї прав людини на проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій,
• На основі історичного аналізу дістало подальшого розвитку вчення про зміст політичних прав громадян на свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
• Вперше проаналізовано та визначено юридичні засади свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
• Одним з перших у вітчизняній літературі визначено поняття та зміст масових заходів;
• Вперше завдяки ґрунтовному науковому аналізу визначено поняття мітингу, демонстрації, пікетування, страйку;
• Дістало подальшого розвитку дослідження механізму і системи гарантій і реалізації політичних свобод зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
• Визначено основні напрямки вдосконалення законодавства щодо забезпечення права громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Представлений проект Закону України “Про масові акції”, який подано на розгляд до комітету правотворчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України.
• Вперше визначено форми та методи діяльності ОВС України щодо забезпечення соціально-юридичного механізму реалізації громадянами свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
• Вперше досліджено діяльність ОВС щодо профілактики адміністративних проступків та інших правопорушень, які вчиняються під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
• у науково дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для розширення загальнотеоретичних уявлень про юридичні засади свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, у розробці пропозицій, спрямованих на істотне поновлення законодавства про політичні свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також рекомендацій з поліпшення діяльності органів внутрішніх справ у забезпеченні їх реалізації;
• у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити діяльність міліції щодо забезпечення права громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
• у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема до КУпАП. Представлений проект Закону України “Про масові акції”, який подано на розгляд до комітету правотворчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України.
• у навчальному процесі - матеріал дисертації може бути використаний у викладанні курсів “Адміністративне право України”, “Адміністративна діяльність ОВС”, “Конституційне (державне) право”, спецкурсу “Організація діяльності ППС міліції”, а також у практичному навчанні працівників органів внутрішніх справ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, пропозиції, рекомендації та висновки результатів даного дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр конституційного та міжнародного права, адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС, управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Окрім цього вони були висловлені на науковій конференції “Юридична біографістика: історія, сучасність, перспективи розвитку” (15-18 вересня 2002 року, Феодосія). Запропоновані автором положення щодо вдосконалення діяльності ОВС щодо забезпечення прав громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій були прийняті для введення в практичну діяльність ОВС у ДАСМ УМВС України Сумської та Чернігівської областей.
Результати досліджень використовувалися здобувачем у навчальній та науково-дослідній роботі слухачів Сумської філії Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення в шести наукових статтях провідних фахових видань. Всі статті опубліковані без співавторів.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що складаються з шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (224 найменувань) та додатків. Обсяг роботи становить 174 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на визначення сутності правового регулювання діяльності міліції по забезпеченню політичного права громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій. Основні з них такі:
1. Соціальне призначення політичних свобод як одного з аспектів свободи особи, полягає в тому, щоб забезпечити всі необхідні умови і засоби для участі громадян, їх об’єднань у суспільно-політичному і державному житті. Політична свобода означає свободу розпоряджатися своїми загальнонародними, державними правами. Вона охоплює сферу політичних відносин, для яких характерно насамперед те, що вони регулюються державою.
2. Свобода зборів, мітингів, вуличних походів і маніфестацій – це цивілізовані форми висловлення народом свого ставлення до дій державних органів влади, органів місцевого самоврядування, окремих посадових осіб, своєї думки з приводу суспільно-політичних питань, привернення до них уваги громадян.
3. Правовий зміст свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, крім диференціації за інститутами, включає наявність правомочностей трьох основних видів: право на позитивні дії (самостійне поводження володаря права), право вимоги (дії зобов'язаних осіб), право претензії (звернення до державного захисту).
4. Масові заходи - це організована, санкціонована, або несанкціонована форма активних дій груп людей, або індивідуальні дії особи в громадських місцях з метою виявлення їх волі, захисту своїх прав і свобод, законних інтересів, задоволення потреб в економічній, політичній, соціально-культурній, інших матеріальних та духовних сферах.
Збори - спільна присутність, засідання фізичних осіб у певному приміщенні з метою вироблення спільної колективної думки з питань державного та суспільного значення, для їх гласного обговорення і вирішення.
Мітинг - зібрання фізичних осіб, яке проводиться поза приміщенням і має на меті вплив на суспільну думку шляхом оприлюднення певної позиції з питань суспільного та державного значення, а також виявлення масової підтримки цієї позиції учасниками зібрання.
Демонстрація - масовий хід фізичних осіб по визначеному маршруту в знак вираження певних суспільно-політичних настроїв з використанням засобів наочної агітації (прапорів, гасел, транспарантів, портретів, символів, емблем тощо).
Похід - організований рух фізичних осіб протягом певного часу по визначеному маршруту, який проводиться без використання атрибутики, передбаченої для демонстрації.
5. Систему гарантій прав, свобод і обов’язків підрозділяють на дві групи: загальні і спеціальні правові (юридичні). Загальні умови (гарантії) треба кваліфікувати на політичні, економічні та ідеологічні, які являють собою сукупність економічних, політичних, ідеологічних факторів, що створюють максимум можливих на даному етапі розвитку суспільства і держави умов і причин для реалізації прав і свобод громадян. Юридичні гарантії треба поділити за галузями права на конституційно-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові, кримінально-правові, кримінально-процесуальні і т.д., включаючи і міжнародно-правові.
6. Компетенція системи органів міліції в сфері забезпечення реалізації свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, включає такі групи повноважень: повноваження щодо охорони громадського порядку на вулицях, площах і в інших громадських місцях проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; повноваження щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; повноваження, пов'язані з проведенням дізнання і розслідування справ про порушення законодавства про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; повноваження щодо виконання судових вироків, постанов і визначень у справах про порушення законодавства про свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, згідно яких визначена міра покарання не пов'язана з позбавленням волі.
7. Основними формами діяльності міліції щодо забезпечення прав громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій на наш погляд є: правозастосовна, організаційна і правоохоронна.
8. Профілактика ОВС адміністративних проступків та інших правопорушень, які вчиняються під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій має поділятися на такі види: загальна спеціальна профілактика, індивідуальна профілактика. Індивідуальна профілактика має складатися з наступних стадій: а) доделіктна профілактика б) припинення вчинення правопорушення на стадії приготування або замаху; в) профілактичні міри по факту вчиненого правопорушення; г) профілактичні міри після вчинення правопорушення.
9. Автором визначено основні напрямки вдосконалення законодавства щодо забезпечення права громадян на свободу зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Представлено проект Закону України “Про масові акції”, який подано на розгляд до комітету правотворчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Конституція, законодавчі та інші нормативні акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
3. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 18 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 51–52. – Ст. 265.
4. Закон України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.
5. Закон України “Про використання ядерної енергії та про радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
6. Закон України “Про внутрішні війська МВС України” від 26 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст. 397.
7. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 33. – Ст. 443.
8. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
9. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – ст. 650.
10. Закон України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 36. – ст. 361.
11. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
12. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
13. Закон України “Про надзвичайний стан” від 26 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 37. – Ст. 538.
14. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
15. Закон України “Про оперативно–розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
16. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
17. Закон України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
18. Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 227.
19. Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” від 23 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – ст. 299.
20. Закон України “Про ратифікацію Європейської конвенції про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів” від 15 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 53.
21. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” 23 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
22. Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 10. – Ст. 43.
23. Загальна декларація прав людини: Прийнято резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Док. ООН АRES217 А // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2–е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18–24.
24. Європейська конвенція з прав людини: Конвенція про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4.11.1950) // Права человека и формирование правового государства в Украине: Материалы научно–практического семинара, Харьков, 24 октября 1998 г. – Харьков: Информационно–правовой центр «Ксилон», 1998. – С.39.
25. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН А/RES/2200 А (ХХІ) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2–е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 36–58.
26. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Прийнято резолюцією 2200 А (XXІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН А/RES/2200 А (ХХІ) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2–е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С . 24–36.
27. Постанова Верховної Ради Української РСР “Про Концепцію нової Конституції України” від 19 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 35. – Ст. 466.
28. Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” від 28 липня 1988 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1988. – № 31. – Ст. 504.
29. Указ Президента України № 1138/2000 від 17 жовтня 2000 року “Про затвердження положення про Міністерство внутрішніх справ України” // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42.– Ст. 1774.
30. Указ Президента України № 1376 від 25 грудня 2000 року “Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001–2005 роки” // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – C. 101.
31. Указ Президента України № 143/2002 від 18 лютого 2002 року “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 331.
32. Постанова Кабінету міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2025 “Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно–видовищних заходів” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51. – С. 37.
33. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України № 160 від 08 липня 1994 року “Про затвердження положення про головний центр громадських зв’язків МВС України”. – К.: МВС України, 1994. – 7 с.
34. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України № 228 від 28 травня 2002 року “Про профілактично–попереджувальні заходи напередодні та під час проведення масових та інших акцій”. – К.: МВС України, 2002. – 5 с.
35. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України № 356 від 11 травня 2001 року “Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001–2005 рр.”. – К.: МВС України, 2001. – 42 с.
36. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України № 404 від 28 липня 1994 р. “Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України”. – К., 1994. – 240 с.
37. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України № 414 від 10 червня 1998 “Про затвердження Інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України”, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 6 серпня 1998 р. за № 495/2935. – К.: МВС України, 1998. – 10 с.
38. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України № 443 від 31.05.99 р. “Про затвердження Настанови про дії органів внутрішніх справ України по ліквідації масових безпорядків. – К.: МВС України, 1999. – 52 с.
39. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України № 635 від 30 червня 2002 року “Про заходи щодо організації проведення науково дослідних робот та впровадження їх результатів у практичну діяльність органів внутрішніх справ України”. – К.: МВС України, 2002. – 57 с.
40. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ України та Державного комітету України з фізичної культури і спорту № 201/468 від 11 березня 1999 року “Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2025 “Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно–видовищних заходів”, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 25 березня 1999 р. за № 187/3480 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 13. – Стор. 67.
41. Розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ України від 22 жовтня 1997 року “Про підвищення готовності сил та засобів органів, підрозділів, части, навчальних закладів системи МВС України по забезпеченню правопорядку під час проведення масових заходів на території держави”. – К., 1997. – 2 с.
42. Рішення розширеного засідання колегії МВС України № 3КМ/1 від 15 травня 2001 року “Про організацію роботи органів внутрішніх справ щодо забезпечення правопорядку та громадської безпеки в державі та заходи щодо її покращення в сучасній політично–економічній та криміногенній ситуації”. – К., 2001. – 15 с.
43. Конституція України. Проект. В редакції від 26 жовтня 1993 р. // Конституції незалежної України: Документи, коментарі, статті / Під ред. С.Головатого. – К.: Укр. правнича фундація, 1995. – С.273–274.
44. Конституція України. Проект. Винесений Верховною Радою України на всенародне обговорення. В редакції від 1 липня 1992 р. // Конституцій незалежної України: Документи, коментарі, статті / Під ред. С.Головатого. – К.: Укр. правнича фундація, 1995. – С. 129.
45. Конституція України. Проект. Внесений Комісією Верховної Ради України по розробці нової Конституції. В редакції від 27 травня 1993 р. // Конституції незалежної України: Документи, коментарі, статті / Під ред. С.Головатого. – К.: Укр. правнича фундація, 1995. – С.203–204.
46. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) // Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. – К., 1993. – С.79–85.

Спеціальна література:

47. Аграновская Е.В. Правовая культура и обеспечение прав личности / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М. Наука, 1988. – 144 с.
48. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел (милиции): Учеб. пособие / Под ред. А.П.Коренева. - М.: МВШМ МВД СССР, 1988. - 90 с.
49. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник / За заг. Ред. Проф. О.М. Бандурки – Х.: Ecпада, 2000. – 368 c.
50. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і факультетів / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
51. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юрид. лит., 1966. – 187 с.
52. Алексеев С.С. Проблемы теории права. – Т.1: Основные вопросы общей теории социалистического права. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1972. – 396 с.
53. Алоян А.М., Эглит В.И. Правовое регулирование охраны общественного порядка при проведении массовых мероприятий // Административно–правовые проблемы охраны общественного порядка. – М., 1987. – С.38–43.
54. Аналітична довідка про масові заходи та акції протесту, що відбувалися на території України у період 1996–1998 років / Відділ масових заходів та організації роботи ПМШР “Беркут” УОГП ГУАСМ МВС України. – К., 1999. – 12 с.
55. Анохіна Л.С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 2001. – 171 с.
56. Балтага Д.А. Политические свободы собраний, митингов, уличных походов и демонстраций и их реализация в деятельности органов внутренних дел: Автореф. … канд. юрид. наук. – М., 1993. – 19 с.
57. Бандурка А.М., Зелинский А.Ф. Вандализм. – Х.: Ун-т внутр. дел, 1996. – 199 с.
58. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
59. Бандурка О.М. Генерал міліції радить і попереджує. – Х.: Основа, Ун-т внутр. справ, 1998. – 258 с.
60. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис… канд.юрид.наук: 12.00.02. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1994. – 158 с.
61. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України. – Х.: Основа, 1999. – 438 с.
62. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Харків: Основа, 1996. – 398 с.
63. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
64. Бандурка О.М. Роль адміністративного законодавства в зміцненні правопорядку // Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: ХІВС, 1995.– С. 13-18.
65. Бачило И.А. Фун¬кции органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации. – М.: Юрид. лит., 1976. – 198 с.
66. Безсмертний Є.О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х., 1997. – 176 с.
67. Беккария Чезаре О преступлениях и наказании [ пер. с итал.] / Предисловие В. Страда. – М.: Стелс, 1995. – 303 с.
68. Бондарь Н.С. Права человека и реформа политической системы // Правоведение. – 1990. – №2. – С. 3–6.
69. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы / Отв. Ред. В.Н. Кудрявцев. М.: Наука, 1990. – 271 с.
70. Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно–правові заходи їх профілактики. – Дис. … канд. юрид. наук, Харків, 2002. – 243 с.
71. Буроменський М.В. Закон України “Про свободу мирних зборів”: плюси та мінуси // Права людини в Україні. – 1993. – №.3 – С. 20-24.
72. В Верховном Суде СССР // Известия. – 1989. – 27 апреля. – С. 2.
73. Варенко В.І. До питання підвищення якості охорони громадського порядку // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Вип.1. Матеріали наукової конференції молодих учених Університету внутрішніх справ. – Харків: Ун–т внутр. Справ, 1996. – С. 58–62.
74. Василенко В.Т. Понятие органа со¬ветского социалистического государства // Вестник Московского государственного университета. Серия “Право”. – 1963. – № 1. – С. 13-26.
75. Витрук Н.В. Механизм реализации по¬литических прав и свобод советских граждан // Советское государст¬во в условиях развитого социалистического общества. – М., 1978. – С.97–106.
76. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалис-тическом обществе. – М. 1979. – 230 с.
77. Витрук Н.В. Права человека: состояние и перспективы развития // Право и власть. – М.: Прогресс, 1990. – С. 127-176.
78. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР. – М.: Юрид. лит., 1985. – 175 с.
79. Витрук Н.В. Процессуальные формы реализации и охраны прав и обязанностей граждан // Юридическая процессуальная форма: теория и практика. – М., 1976. – C. 104–134.
80. Витрук Н.В. Роль социальной среды в реализации прав и свобод личности // Советское государство и право. – 1981. – № 6. – С. 42-49.
81. Витрук Н.В. Социально–правовой механизм реализации конституционных прав и свобод граждан // Конституционный статус личности в СССР. – М., 1980. – С. 195–210.
82. Витрук Н.В. Человек и власть // Народный депутат. – 1992. – № 18. – С. 5-9.
83. Воеводин Л.Д. Гарантии осуществления основных прав и свобод и соблюдение основных обязанностей. – М., 1980. – С. 234–237.
84. Воеводин Л.Д., Краснов И.Л. О формах конституционного закрепления личности в СССР // Советское государство и право. – 1982. – № 4. – С. 8–9.
85. Вышинский А.Я. Вопросы международного права и международной политики. – М., 1951. – 526 с.
86. Гавриленко Д.А. Дисциплина в советском государствен¬ном аппарате и организационно–правовые средства ее обеспечения. – Минск: Наука и техника, 1975. – 147 с.
87. Галиакбаров В.С. Реакционная сущность временных правил о свободе собраний в период первой русской революции // Конституционное законодательство и государственное управление. – Свердловск, 1977. – С. 130-159.
88. Гамбаров Ю.С. Свобода и её гарантии // Популярные социально–юридические очерки. – СПб., 1910. – С. 73-102.
89. Гіда Є.О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції: Дис… канд.юрид.наук (12.00.01) / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2000. – 220 с.
90. Головатий С. Конституційне утвердження свободи для України // Конституції незалежної України: Документи, коментарі, статті / Під ред. С. Головатого. – К.: Укр. правнича фундація, 1995. – С. 1-7.
91. Голоднюк М.Н. Предупреждение преступности: Учебное пособие. – М.: Изд–во МГУ. – 1990. – 112 с.
92. Гонимые за веру // Московские новости. – 1990. – № 18. – С. 16.
93. Гракович О.И. Органы внутренних дел в борьбе за укрепление общественного порядка: Учебное пособие. – Минск: НИ и РИО МВШ МВД СССР, 1980. – 96 с.
94. Григорян Л.А. Народовластие в СССР. – М.: Юрид. лит., 1972. – 296 с.
95. Грушевский М. История Украинского казачества до соедине¬ния с Московским государством. – Т.1. – К.: Тип. 1 Киевской артели печ. дела, 1913. – 408 с.
96. Гущин В. Демонстрации, шествия, митинги … // Народный депутат. – 1990. – № 1. – С. 111-114.
97. Дещо про незалежність ЗМІ // Товарищ. – 2002. – № 13 (495). – С. 2.
98. Дмитриев Ю., Мещеряков Н. Необходим закон о собраниях, митингах и демонстрациях // Молодой коммунист. – 1990. – № 2. – С. 44-55.
99. Дмитриев Ю.А. Правовое обеспечение свободы манифестаций в условиях правового государства: Автореф. … канд. юрид. наук. – М., 1991. – 18 с.
100. Доповідна записка щодо групових порушень громадського порядку та масових безпорядків, що відбулися на території України протягом 1991–2001 років (Заступнику Міністра внутрішніх справ України генерал–полковнику М.І.Ануфрієву).
101. Дубко Ю.В. К вопросу о понятии “Особые условия для органов внутренних дел” // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2002.– Вип 3. – С. 92-111.
102. З програмових засад Братства тарасівців // Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: У 2–х ч. / За ред. В.Панібудьласка. – Ч.1. – К., 1997. – С. 279-282.
103. Золотухина Н.М. Иосиф Волоцкий. – М.: Юрид. лит., 1981. – 102 с.
104. Ибрагимова З. Иркутская история // Литературная газета. – 1988. – 20 января (№ 3). – С. 1.
105. Иванова З.Д. Возникновение субъективных прав советских граждан и роль милиции в их обеспечении // Права и свободы совет¬ских граждан и роль милиции в их обеспечении. – М., 1981. – С. 26-51.
106. Игошев К.Е. Шмаров И.В. Социальные аспекты предупреждения правонарушений: Проблемы социальных конфликтов, М.: Юрид. лит., 1980. – 176 с.
107. История политических и правовых учений / Под ред. В.Нерсесянца. – М.: Норма М, 1997. – 467 с.
108. Історія української конституції / Упоряд. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. – К.: Право, 1997. – 464 с.
109. Казимирчук В.П. Социальный ме¬ханизм действия права // Советское государство и право. – 1988. – № 10. – С. 37-51.
110. Каким должно быть правовое государство // Литературная газета. – 1988. – 8 июня (№ 23). – С. 11.
111. Керимов Д.А. Потенциал науки права // Правда. – 1989. – 10 ав¬густа. – С. 2.
112. Керимов Д.А. Философские проблемы права. – М., 1972. – 472 с.
113. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией. Учебное пособие– М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 60 с.
114. Ковачев Д.А. Механизм правотворчества социалистического государства: Вопросы теории. – М.: Юрид. лит., 1977. – 112 с.
115. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно–практический комментарий). – Х.: ООО «Одиссей», – 2000. – 1008 с.
116. Колонтаевский Ф.Е. Обеспечение социали¬стической законности в административной деятельности милиции. Учебное пособие. – Ташкент, 1975. – 66 с.
117. Комаров С.А. Общая теория государства и права. – М.: Юрайт, 1998. – 411 с.
118. Коментар до Конституції україни. – К.: Інститут Законодавства Верховної Ради України, 1996. – 378 с.
119. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія /За заг.ред.проф. О.М. Бандурки. – Х., 2002. – 336 с.
120. Кононенко М.М., Карпунчиков П.В. Некоторые проблемы охраны общественного порядка при проведении массовых мероприятий на современном этапе // Проблемы совершенствования деятельности ОВД по охране общественного порядка при проведении массовых мероприятий. – М., 1990. – С. 97-100.
121. Кононенко О. Проблеми реалізації конституційного права громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації // Право України. – 1998. – № 2. – С. 48-50.
122. Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVІІ – ХІХ вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия. Сборник документов / Под ред. проф. П.Н. Галанзы. – М.: Госюриздат., 1957. – 587 с.
123. Конституционное (государственное) право зарубежных стран / Руководитель авт. коллектива Б. Страшун. – Т.1. – Москва: БЕК, 1993. – 245 с.
124. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка – К.: Наук. думка, 1999. – 734 с.
125. Коренев Л.П. Права милиции и социалистическая законность // Советское государство и право. – 1983. – № 11. – С. 60–67.
126. Корнієнко М.В. Управління силами і засобами органів внутрішніх справ при ускладненні оперативної обстановки в сфері охорони громадського порядку: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 22 с.
127. Корф С.А. Русское государственное право. – М., 1915. – Ч.1. – 387 с.
128. Краткий психологический словарь // Под общей ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат., 1985. – 432 с.
129. Кряжков В.А. Развитие институтов непосредственной демо¬кратии в современных условиях // Советское государство и право. – 1983. – № 9. – С. 21-40.
130. Кудрявцев В.Н., Лукашева Е.А. Новое политическое мышление и права человека // Вопросы философии. – 1990. – № 5. – С. 3–35.
131. Кудрявцев В.Н. Какое государство мы строим. – M., 1991. – 89 с.
132. Курс кримінології: Підручник у 2–х томах / За заг. Ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – Т.1: Загальна частина. – 352 с.
133. Курс советского го¬сударства / А.И. Лепешкин , А.И. Ким, Н.Г. Мишин, П.И. Романов. – Т.2. – М.: Госюриздат., 1962. – 591 с.
134. Кутафин О.Е., Шеремет К.Ф. Компетенция местных Советов. – М.: Юрид. лит., 1982. – 223 с.
135. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: Юрид. лит., 1972. – 280 с.
136. Ларин В.В. Понятие административно–правовой охраны общественного порядка при проведении массовых мероприятий: теория и практика совершенствования охраны общественного порядка. – М., 1985. – 102 с.
137. Левченко В.Г. Конституционные обязанности советских граждан и укрепление общественного порядка. – Рязань, 1979. – 134 с.
138. Либерализм Запада ХVІІ – ХХ вв. / В.В. Согрин, А.И. Патрушев, Е.С. Токарева, Т.М. Фадеева. – М., 1995. – 227 с.
139. Литвинова Г.П., Литвинов О.М. Профілактика злочинів: Управлінський аспект. Нормативно–правові аспекти та коментарі. – Херсон: Атлант, 2001. – 88 с.
140. Лихолоб В.П. Правовое и нравственное предупреждение преступности ОВД: Учебное пособие. – К.: Академия МВД Украины, 1992. – 119 с.
141. Лукашева Е.А. Декларация есть! А права и свободы? // Поиск. – 1991. – 13–19 сентября (№ 38). – С. 5.
142. Лукашева Е.А. Правовое государство и обеспечение прав человека // Права человека: проблемы и перспективы: Сб. ст. / АН СССР, Ин-т государства и права; Редкол.: Лукашева Е. А. (отв. ред.) и др. – М.: ИГПАН, 1990. – С. 37-53.
143. Лукашева Е.А. Социально–психологические аспекты реализа¬ции прав личности // Реализация прав граждан в условиях разви¬того социализма. – М., 1983. – С. 123–170.
144. Лысенков С.Л. Развитие пра¬вового статуса советских граждан в Конституции СССР 1977 года и задачи органов внутренних дел по обеспечению его реализации. Учебное пособие. – К.: НИИ и РИО КВШ МВД СССР, 1980. – 54 с.
145. Лысенков С.Л. Формы правового регулирования деятельности органов внут¬ренних дел по обеспечению реализации конституционных прав и сво¬бод граждан. – К., 1981. – 97 с.
146. Маклаков В.В. Избирательное право и избирательная система буржуазных и развивающихся стран. – М.: ВЮЗИ, 1987. – 65 с.
147. Максименко И.А. Лекции по истории русского государственного права. – Xарьков, 1910. – 159 с.
148. Максимов В.А. О совершенствовании регулирования порядка организации и проведения собраний, уличных шествий и демонстраций // Проблемы совершенствования деятельности органов внутренних дел по охране общественного порядка при проведении массовых мероприятий: Материалы научно–практического семинара. – М., 1990. – С. 41–48.
149. Малиновский И.А. Народ и власть в русской истории. – К.: Изд-во газеты «Киевские отклики», 1905. – 68 с.
150. Малицкий А. Советская Конституция / 4-е изд., пересм. и доп. – Х.: Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1924. – 484 с.
151. Мальцев Г.В. Социалистическое право и свобода личности. – М.: Юрид. лит., 1969. – 143 с.
152. Мамутов В.К. Компетенция государственных органов в реше¬нии хозяйственных вопросов. – М.: Юрид. лит., 1964. – 266 с.
153. Мезрин Б.Н. Состав механизма охраны прав граждан // Гражданско–правовая охрана интересов личности в СССР. – Свердловск, 1977. – С. 18–37.
154. Москва– 68: выход на площадь // Известия. – 1990. – 24июля. – С. 3.
155. Науково–практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002. – 1104 с.
156. Новый большой энциклопедический словарь. – М.: РОСТ, 1999. – 1097 с.
157. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали: У 2–х ч. – К.: Вища школа, 1997. – Ч.1. – 582 с.
158. Ожегов С. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Рус. яз., 1987. – 816 с.
159. Олейник П.А. Личность. Демократия. Законность. – M.: Юрид. лит., 1981. – 121 с.
160. Организация и эффективность правового воспитания / Керимов Д.А., Мицкевич А.В., Шамба Т.М. и др. – M.: Мысль, 1983. – 286 с.
161. Пастушенко Е.Н. Профилактическая функция административной ответственности // Актуальные проблемы административной деликтологии: Сборник научных трудов КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского. – К., 1984. – 182 с.
162. Патюлин В.А. Государство и лич¬ность в СССР. – М.: Юрид. лит., 1974. – 174 с.
163. Пашуканис Е.Б. Избранные произведения по общей теории права и государства. – М.: Наука, 1988. – 271 с.
164. Пестель П.И. Русская правда. Наказ Временному Верховному Правлению. – СПб.: Культура, 1906. – ХІV, 245 с.
165. Пєтков В.П., Поліщук В.Г. Масові заходи: аспекти реформування законодавства та діяльність щодо охорони громадського порядку // ІІ науково–практична конференція, присвячена пам’яті професора К.Г.Федорова. 12–13 травня 1997 р.: Наукові статті. – Запоріжжя, 1997. – С.146–150.
166. Поліщук В.Г. Адміністративно–правове регулювання та практика проведення масових заходів: Автореф. … к.ю.н. – Запоріжжя, 1999. – 18 с.
167. Поліщук В.Г. Правове забезпечення прав та свобод громадян при проведенні масових заходів // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 1. – С. 30-39.
168. Поляков В.Л. Конституционное право советских граждан на свободу слова / Под ред. И.Е. Фарбера. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1977. – 124 с.
169. Попов Л.Л. Убеждение и принуждение. Организацион¬но–воспитательные и административно–правовые средства охраны об¬щественного порядка в деятельности советской милиции. – М.: Моск. рабочий, 1968. – 159 с.
170. После долгого запрета // Известия. – 1988. – 1 мая – С. 3
171. Права и свободы советских граждан и роль милиции в их обеспечении: Сборник науч. трудов Моск. высшей школы милиции МВД СССР / Редкол.: Л.Л. Попов (отв. ред.) и др. – М., 1981. – 137 с.
172. Права личности в социалисти¬ческом обществе / М.С. Строгович, В.А. Патюлин, Н.В. Витрук и др. Отв.ред. В.Н. Кудрявцев, М.С. Строгович. – М., 1981. – 272 с.
173. Права человека накануне ХХІ века: Сб.ст. – М.: Прогресс-Культура, 1994. – 416 с.
174. Права человека. Сборник универсальных и региональных меж-дународных документов / Сост. Н.Л. Шестаков. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 205 с.
175. Правительственный вестник. – 1905. – № 222. – 18 октября. – 483 с.
176. Проблемы совершенствования деятельности органов внутренних дел по обеспечению охраны общественного порядка при проведении мас¬совых мероприятий: Материалы научно–практического семинара. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 221 с.
177. Профилактика правонарушений: Учебное пособие / Составитель Р.В. Шашев. – Казань: Изд–во Казанского Ун–та, 1989. – 124 с.
178. Радищев А.Н. Избранные философские сочинения. – М.: Госполитиздат, 1949. – 559 с.
179. Радищев А.Н. Полн. собр. соч. – М.–Л.: АН СССР, 1952. – Т.З. – 473 с.
180. Радищев А.Н. Путешествие из Петербурга в Москву // Полное собрание сочинений / Г.А. Гуковский (ред.), В.А. Десницкий (ред.). — М., 1938. — Т.1. – 429с.
181. Ракитянская И.Ф. Политическая мысль итальянского Возрождения. Гуманизм конца ХIV – XV веков. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 134 с.
182. Решетов Ю.С. Механизм правореализации в условиях развитого социализма. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1980. – 167 с.
183. Ростовщиков И.В. Обеспечение прав и свобод личности в СССР. Вопросы теории. – Саратов: Изд-во Сарат ун-та, 1988. – 119 с.
184. Рудинский Р.М. Советские конституции: права человека и гражданина // Советское государство и право. – 1991. – № 9. – С. 3-11.
185. Руссо Ж.–Ж. Об общественном договоре. Трактаты: Пер.с фр. – М. : КАНОН-пресс-Ц, 1998. – 416 с.
186. Серегин А.В. Советский общественный порядок и административно–правовые средства его укрепления. Учебное пособие. – М.: Акад. МВД СССР, 1975. – 194 с.
187. Сиренко В.Ф. Реальность прав со¬ветских граждан. – К.: Наук. думка, 1983. – 139 с.
188. Скакун О.Ф. Политическая и правовая мысль на Украине (1861–1917). – Х.: Вища школа, 1987. – 159 с.
189. Скобелкин В.Н. Юридические гарантии трудовых прав рабочих и служащих. – М.: Юрид. лит., 1969. – 183 с.
190. Скуратов Ю.И. Политические свободы граждан СССР: проблемы реализации // Конституционные реформы в СССР: Актуальные проблемы. – М., 1990. – С. 65-80.
191. Сомин В.Н. Социальное управление предупреждением преступности: Введение в теорию. – Иркутск, 1990. – 228 с.
192. Скуратов Ю.И. Свобода собраний, митингов и демонстраций: теория и практика // Советское государство и право. – 1989. – № 7. – С. 35-43.
193. Соціально–трудові відносини: динаміка розвитку // Профспілки України. – 2000. – № 2. – С. 48–49.
194. Сравнительное конституционное право / РАН, Ин-т гос-ва и права. – М.: Манускрипт, 1996. – 730 с.
195. Стадник М.П. Правові проблеми розв’язання страйків // Правова держава: Міжвузівський зб. наук. Праць. – К., 1993. – Вип. 4. – С. 109–115.
196. Столяренко Л.Д. Самыгин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. Серия “Учебники, учебные пособия”. – Ростов–на–Дону: Феникс, 2000. – 576 с.
197. Стучка П.М. Конституция гражданской войны. Избранные произведения по марксистско–ленинской теории права. – Рига, 1964. – 265 с.
198. Тарковский Е. Четыре свободы. – СПб., 1906. – 227 с.
199. Теория государства и права / Под ред. Н.И.Матузова, А.В.Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
200. Толкачев К.Б., Хабибулин А.Г. Личные конституционные права и свободы граждан СССР: система, характеристика, особенности реализации. – Уфа, 1990. – 181 с.
201. Топорнин Б.Н. Конституционный статус личности: Уроки истории и современные проблемы // Современный конституционализм. – М., 1990. – С. 3-26.
202. Труды Московской высшей шко¬лы милиции МВД СССР. – М., 1977. – Вып.1. Охрана прав личнос¬ти в социалистическом государстве. – 123 с.
203. Туманов В.А. Права человека и исполнительная власть // Советское государство и право. – 1990. – № 2. – С. 48–49.
204. Уманский Я.Н. Советское государственное право. – М.: Высш. школа, 1960. – 448 с.
205. Фарбер И.Е., Ржевский В.А. Вопросы теории советского конституционного права. – Саратов, 1967. – 329 с.
206. Филонов В.П. Состояние, причины преступности в Украине и ее предупреждение / Донецк: Донецкий ин–т внутр. дел, 1999. – 640 с.
207. Фонвизин Д.И. Рассуждения о непременных государственных за¬конах // Собр. соч.: В 2–х т. – М.–Л., 1959. – Т.2. – 742 с.
208. Французская республика. Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1989. – 488 с.
209. ФРГ. Конституционные и законодательные акты. – М.: Прогресс, 1991. – 314 с.
210. Хрестоматия по истории СССР с древнейших времён до конца ХV века / Под ред. М.Н.Тихомирова. – М.: Соцэкиздат, 1960. – 735 с.
211. Цельєв О.В. Міліція як інститут громадянського суспільства: Автореф. дис. … канд.юрид.наук (12.00.01)/ НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1998. – 20 с.
212. Чанишева Г. Право на страйк: міжнародні стандарти та законодавство України // Право України. – 2000. – № 12. – С. 80-86.
213. Чхиквадзе В.М. Международные аспекты проблем прав человека // Права человека: проблемы и перспективы: Сб. ст. / АН СССР, Ин-т государства и права; Редкол.: Лукашева Е. А. (отв. ред.) и др. – М.: ИГПАН, 1990. – С. 20-36.
214. Шнайдер Г. Массовые беспорядки глазами криминолога // Об¬щественные науки и современность. – 1991. – № 4. – С. 22-41.
215. Эбзеев Б.С. Конституционные основы свободы личности / Под ред. И.Е. Фарбера. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1982. – 137 с.
216. Эварницкий Д.И. История запорожских казаков. – Т.1. – 2–е изд., испр. и доп. – М.: Тип. Е.К.Гербек, 1900. – 355 с.
217. Энциклопедический сл