ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОВАЛЬЧУК Алла Юріївна

УДК 347.73:351.713.078.3
УДК 347.73

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, доцент
Іванський Андрій Йосипович

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ..................................
14
1.1 Поняття та зміст контрольних повноважень правоохоронних
органів у загальнодержавному механізмі фінансового контролю......................

14

1.2 Мета та завдання правоохоронних органів при здійсненні
фінансово-контрольних заходів...........................................................................
55
1.3 Об’єкт та предмет фінансово-контрольних заходів правоохоронних органів......................................................................................................................
67
Висновки до розділу 1............................................................................................ 77
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ..
83
2.1 Фінансово-контрольні повноваження Державної служби боротьби з
економічною злочинністю та підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.............................................................................................................

83
2.2 Особливості проведення фінансового контролю спеціальним підрозділом державної податкової служби – податковою міліцією (методи, прийоми фінансового контролю)...........................................................................................

112
2.3 Напрями налагодження взаємовідносин правоохоронних органів як дієвий спосіб забезпечення фінансової дисципліни та законності в державі....................................................................................................................

131
Висновки до розділу 2............................................................................................ 159
ВИСНОВКИ........................................................................................................... 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................... 178

УМОВНІ ПОЗНАЧКИ:

МВС України – Міністерство внутрішніх справ України.
ДКРС України – Державна контрольно-ревізійна служба України.
ДПА України – Державна податкова адміністрація України.
ДПС України – Державна податкова служба України.
ГУБОЗ – Головне управління боротьби з організованою злочинністю.
Підрозділи БОЗ – Підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю.
ДСБЕЗ – Державна служба боротьби з економічною злочинністю.
ЄС – Європейський Союз.
КК України – Кримінальний кодекс України.
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України.
ОФК – Органи фінансового контролю.
ОВС – Органи внутрішніх справ.
ООН – Організація Об’єднаних Націй.
ОБСЕ – Організація по безпеці та співробітництву в Європі.
ОЗГ – Організовані злочинні групи.
ОГ – Організовані групи.
ЗО – Злочинні організації.
ІНТОСАІ – Міжнародна організація вищих контрольних органів.
ВОФК – Вищі органи фінансового контролю.

ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток фінансового контролю в Україні відбувається в умовах економічної та політичної нестабільності. Кризові явища, що поглиблюються, характеризуються насамперед ослабленням узгоджених зв’язків між найважливішими елементами системи державного управління, незбалансованістю бюджетних доходів і видатків, нераціональною структурою бюджетних витрат, неоптимальним рівнем податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів, при цьому відсутнє комплексне та систематизоване законодавство, яке б урегулювало основні питання організації та здійснення фінансового контролю як засобу налагодження порядку, забезпечення фінансової дисципліни та законності у державі. Усе це негативно впливає на загальний рівень економіки в державі, поглиблює кризові явища та й псує імідж держави в її зовнішньоекономічних відносинах, перешкоджає вступу України до Європейського Союзу. Для подолання цих негативних явищ необхідно посилити контроль з боку держави за формуванням, розподілом і перерозподілом, використанням фінансових ресурсів.
Контроль за фінансами покладений на ряд контролюючих органів, які спеціально створені в державі. Але показники порушень чинного законодавства у сфері економіки останніми роками свідчать про недостатність існуючих засобів контролю та недосконалість, відсутність єдності у діяльності суб’єктів, що наділені контрольними повноваженнями (на 14,3% – збільшилася питома вага злочинів з використанням бюджетних коштів, на 4,3 % – у сфері приватизації, на 7,1 % – у сфері земельних відносин). Ураховуючи те, що правоохоронні органи, а саме підрозділи органів внутрішніх справ (далі – ОВС), податкова міліція наділені спеціальними повноваженнями: можливістю застосування системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, уповноважені приймати заяви та повідомлення про скоєні злочини, у тому числі й у сфері економіки, притягнення до відповідальності винних осіб, їх контрольні функції у фінансовій сфері потребують окремого дослідження. Ці правоохоронні органи у сфері державного фінансового контролю, не мають заміняти або частково дублювати функції контролюючих органів, вони повинні лише доповнити загальну систему контрольного механізму держави, зробити її більш цілісною та ефективною. Тому на сучасному етапі розвитку та оптимізації діяльності державного управління необхідно вдосконалити законодавчу базу яка б чітко визначила організаційно-правовий механізм контролю за фінансами, необхідно також, окреслити коло державних органів, які наділені контрольними повноваженнями у сфері фінансів.
Питання фінансового контролю як основного засобу забезпечення законності й дисципліни в економічній діяльності держави завжди цікавило вчених і частково знайшло своє відображення в низці наукових праць. Під час роботи над дисертаційним дослідженням використано наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених у галузі державного управління, фінансового та адміністративного права, теорії держави та права, також учених – економістів, а саме: В.Б. Авер’янова [22-25], С.А. Андрюшина [137], О.М. Бандурки [7], М.Т.Білухи [10], В.Т. Білоуса [119], В.В. Бурцева [1], Ф.Ф.Бутинця [5], Е.О. Вознесенського [11], Л.К. Воронової [8], Б.Н. Габричидзе [46], В.М. Гаращука [6], О.Ю. Грачової [9,40,87,126], А.З. Дадашев [137], Н.І. Дорош [141], В.С. Єгорова [63], М.М. Ерошенко [104], Д.Л. Зими [74], А.М. Зевайкіної [185], Є.В. Калюги [61], О.Г. Кальман [102], Л.М. Касьяненко [49], О.М.Ковалюка [115], В.В. Копейчіков [145], М.М. Коцупатого [55], О.А. Кузьменко [28], М.П. Кучерявенька [8], В.А. Лебедєва [3], О.П. Лебедєва [72], Д.В. Лученко [111], А.С. Наринского [127], О.П. Пащенко [150], Ю.І. Пивовара [71], В.М. Плішкіна [2], В.Д. Понікарова [89], М.В. Романова [132], А.В. Румянцев [154], Л.А. Савченко [12,58], І.Б. Стефанюка [157], М.А. Cаннікова [63], Ю.А. Тихомирова [21], Б.Ф. Усача [62], І.П. Устинової [110], Н.І. Хімічевої, В.В. Цвєткова [26,17], М.В. Чадіна [196], С.О. Шохіна [57], Є.В. Шорина [50], В.О. Шевчука[43], А.А. Яблуганова [4], О.О. Яковенко [66] та багатьох інших.
Незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, нині в Україні поки що не існує концепції у якій було б визначено місце і роль правоохоронних органів у загальнодержавному механізмі фінансового контролю, також не розглядалась особливість застосування ними методів фінансового контролю під час здійснення своїх безпосередніх правоохоронних функцій. Отже, в умовах сьогодення актуальним є проведення поглибленого дослідження як теоретичних джерел, так і практичного досвіду проведення фінансового-контрольних заходів правоохоронними органами.
Відсутність чітко визначеного понятійного апарату, розходження в тлумаченні одних і тих самих понять, колізія з ратифікованими міжнародними положеннями, стандартами, прогалини в законодавстві, яке регулює контрольні повноваження органів, що спеціально створені або частково забезпечують додержання в державі режиму законності та фінансової дисципліни, породжують цілий ряд недоліків у практичній діяльності державних органів, що наділені контрольними повноваженнями, а іноді й зловживання з боку посадових осіб.
Слід визначити місце і роль правоохоронних органів та окремих їхніх структурних підрозділів, що наділені контрольними повноваженнями у сфері фінансового контролю, серед суб’єктів загальнодержавного механізму фінансового контролю, окреслити методи, які вони застосовують у своїй діяльності. Зазначене і зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Отже, актуальним буде проведення більш детального аналізу фінансового контролю як механізму, що здійснюється правоохоронними органами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження обрана з урахуванням заходів, що проводяться в Україні і стосуються реформування державного фінансового контролю (Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2005 № 158-р), протидії правопорушенням (Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767), які реалізуються й у фінансової сфері.
Відповідно до Рішення колегії МВС України від 11 березня 2006 року № 1 км/2 „Про Концептуальні засади реформування системи Міністерства внутрішніх справ”, яким передбачаються заходи по реформуванню правоохоронних органів.
Дослідження є частиною науково-дослідної теми Юридичного інституту Київського міжнародного університету “Захист прав людини: міжнародні та національні аспекти” (державний реєстраційний номер 0104U003159).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб ураховуючи надбання різних галузей правової та економічної науки, аналізу діяльності правоохоронних органів та вітчизняного й зарубіжного законодавства, розкрити правові й організаційні проблеми здійснення правоохоронними органами фінансово-контрольних заходів, запропонувати правоохоронним органам дієвий механізм контрольних заходів з метою виявлення, протидії та попередження правопорушень у сфері економіки.
Досягненню поставленої мети сприяло вирішення таких завдань:
– уточнити понятійний апарат фінансового контролю як механізму, що постійно функціонує в державі, та його окремих елементів;
– з’ясувати місце правоохоронних органів у системі державних органів, що наділені контрольними повноваженнями;
– визначити та розкрити сутність механізму фінансового контролю, що здійснюється правоохоронними органами;
– охарактеризувати контрольні повноваження правоохоронних органів у сфері державних фінансів, форми і методи, які вони використовують під час фінансового контролю;
– окреслити напрями налагодження співпраці та взаємодії правоохоронних органів у сфері фінансового контролю;
– запропонувати шляхи гармонізації правової бази України щодо здійснення фінансового контролю з міжнародними стандартами;
– сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в сфері організації та здійснення фінансового контролю правоохоронними органами.
Предметом дослідження є правове регулювання фінансового контролю, що здійснюється правоохоронними органами.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, що обрані з урахуванням мети роботи. Важливе місце при проведенні наукового дослідження відведено методу моделювання, який дозволив сформулювати визначення багатьох понять (п.1.1, 1.2, 1.3). Формально-догматичний метод дав можливість дослідити сутність фінансового контролю взагалі та здійснення його правоохоронними органами зокрема (п.1.1, 1.2, 1.3). За допомогою статистичного методу досліджено фактичні показники виявлених правоохоронними органами, порушень чинного законодавства у сфері економіки (п. 2.1, 2.2). Системно-функціональний аналіз дав можливість охарактеризувати механізм фінансового контролю як цілісну систему та його складові (п.2.1, 2.2, 2.3). За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано зарубіжне законодавства з питань організації і проведення фінансового контролю, що сприяло формулюванню пропозицій стосовно внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів нашої держави (розділ 1, п.2.3).
Наукова новизна одержаних результатів проведених досліджень зумовлена як поставленими завданнями, так і засобами їх розв’язання і полягає в тому, що за характером розглянутих питань дисертація є першим в українській правовій літературі комплексним, узагальненим дослідженням нормативно-правової бази та організації фінансового контролю, який здійснюють правоохоронні органи. У дисертаційному дослідженні обґрунтовується низка концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо вдосконалення порядку здійснення фінансового контролю правоохоронними органами.
Елементи новизни знайшли своє вираження у таких положеннях:
вперше:
- дано визначення контрольної діяльності правоохоронних органів як діяльності уповноважених суб’єктів, посадових осіб, які наділені контрольними повноваженнями, що спрямована на виявлення, припинення та попередження вчинення порушень законодавства у сфері економіки, з метою забезпечення режиму законності та фінансової дисципліни;
- визначено та охарактеризовано механізм фінансового контролю, що здійснюється правоохоронними органами, який складається з мети, завдань, предмета та об’єкта, контролюючого суб’єкта та підконтрольного суб’єкта, контрольного процесу, форм і методів, запропоновано закріпити його на законодавчому рівні для чіткого розуміння понять, що характеризують фінансовий контроль чи процес, який має місце під час проведення фінансово-контрольних заходів;
- розглянуто методи фінансового контролю, що застосовуються спеціальними підрозділами ОВС, податковою міліцією з метою виявлення, документування та попередження правопорушень у сфері економіки;
- запропоновано розробити Порядок проведення перевірок та огляду об’єктів фактичного перебування господарюючих суб’єктів та інших їхніх нерухомих активів, а саме: виробничих, складських та інших службових приміщень і прилеглих територій співробітниками Державної служби боротьби з економічною злочинністю, підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та оперативними підрозділами податкової міліції;
удосконалено:
- понятійний апарат фінансового контролю, зокрема сформульовані авторські визначення таких понять: „фінансовий контроль”, „стратегічна мета фінансового контролю”, „тактична мета фінансового контролю”, „предмет та об’єкт фінансового контролю правоохоронних органів”, „контролюючий суб’єкт”, „контрольний процес”, „правоохоронні органи”, „контрольна діяльність правоохоронних органів”;
- класифікацію методів фінансового контролю, що використовуються правоохоронними органами залежно від стадії збору матеріалів про правопорушення у сфері економіки, зокрема умовно їх поділено на ті, що застосовуються на стадії проведення оперативно-розшукових заходів, на стадії збору та перевірки матеріалів, порушення кримінальної справи та на стадії проведення попереднього слідства;
- аргументацію щодо назви суб’єкта, про який ідеться у статті 2 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” – „контролюючі органи”, який з урахуванням специфіки контрольної сфери, у якій він наділений контрольними повноваженнями, доцільно перейменувати на „контролюючі органи у сфері оподаткування”;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні засади окреслення місця правоохоронних органів серед інших державних органів, що наділені контрольними повноваженнями у механізмі фінансового контролю. Їхня діяльність у сфері контролю повинна доповнити, зробити більш ефективною чинну систему контролю. Бо вони покликані попереджати та виявляти тяжкі форми правопорушень у сфері економіки;
- положення про необхідність внесення змін та доповнень до Законів України: „Про захист працівників суду та правоохоронних органів”, „Про боротьбу з корупцією”, ”Про міліцію”, ”Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”;
- висновок про те, що для однакового розуміння механізму фінансового контролю слід розробити та впровадити „Концепцію розвитку системи фінансового контролю в Україні” з урахуванням міжнародних стандартів Європейського Союзу щодо контролю та аудиту за державними фінансами;
- фінансово-правова характеристика принципів фінансового контролю, що зазначені у Лімській Декларації керівних принципів фінансового контролю, які доцільно закріпити у Законі України „Про фінансовий контроль”, а особливого значення надати принципу невідворотності покарання за правопорушення у сфері економіки;
- теоретичні підходи до методів фінансового контролю, які безпосередньо застосовують у своїй діяльності Державна служба боротьби з економічною злочинністю та підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, а також оперативні підрозділи податкової міліції, до яких віднесено: огляд виробничих та складських приміщень; огляд кабінетів службових, посадових осіб, територій; контрольну та оперативну закупівлю; контрольне постачання; одержання пояснень про фінансово-господарську діяльність від матеріально відповідальних осіб та осіб, що мають інформацію про порушення чинного законодавства; перевірку бухгалтерської документації; перевірку фактичної наявності цінностей; вилучення фінансово-господарської й іншої документації, що свідчить про ознаки безгосподарного використання державних коштів;
- обґрунтування необхідності з метою недопущення або вирішення конфлікту між контролюючим суб’єктом та господарюючим суб’єктом під час проведення перевірки створення при Державній службі боротьби з економічною злочинністю та у підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, а саме у структурі головних управлінь, відділу по роботі з громадянами, куди зверталися б господарюючі суб’єкти у разі виникнення непорозумінь під час проведення у них перевірки або за наданням юридичної допомоги;
- пропозиція про зосередження функції з адміністрування податків та інших обов’язкових платежів у єдиному органі виконавчої влади та передачі повноважень податкової міліції Міністерству внутрішніх справ України. Цей захід посилить контроль за наповненням бюджету, а зосередження в єдиній правоохоронній структурі підрозділів боротьби з економічною злочинністю дозволить визначити єдину державну стратегію і тактику боротьби зі злочинністю в сфері економіки.
Практичне значення одержаних результатів становлять як науково-теоретичний , так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – визначаються комплексом наукових висновків щодо змістовного аспекту та внутрішньої логіки здійснення фінансово-контрольних заходів співробітниками правоохоронних органів, які мають стати основою для подальшого вивчення наявних проблем;
- у правотворчості – можуть бути використані в законотворчій діяльності, зокрема при внесені змін до законів України „Про міліцію”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про захист працівників суду та правоохоронних органів” , до Кримінально-процесуального Кодексу України та інших відомчих правових актах;
- у навчальному процесі – можуть застосовуватися під час проведення лекцій з дисциплін: „Фінансове право”, „Судова бухгалтерія”, та занять з інших економіко-правових дисциплін, при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених курсів (акт впровадження № 46/4292 від 09.12.2009).
- у правозастосовчій діяльність – для подальшого реформування діяльності правоохоронних органів під час здійснення фінансового контролю (акт впровадження № 5/8929 від 31.10.2005; акт впровадження № 23/6818 від 09.12.2009).
Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження виконано і обговорено на кафедрі теорії та історії держави та права Київського міжнародного університету. Окремі положення роботи викладені на науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 18-19 грудня 2003 року); ”Проблеми гармонізації законодавства країни СНД та Європейського Союзу” (м. Ірпінь, 16 квітня 2004 року); „Актуальні проблеми розвитку та модернізації податкових і інших правоохоронних органів України у ХХІ столітті” (м. Ірпінь, 26 травня 2004року); „Проблеми захисту прав людини і громадянина в умовах громадського суспільства в Україні” (м. Київ, 22-23 квітня 2005 року); „Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів” (м. Київ, 27-28 квітня 2005 року); „Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі” (м. Ірпінь, 23-24 травня 2005 року,); „Реформування держави і права України у контексті євроінтеграції” (м. Ірпінь, 19 травня 2006 року); „Проблеми державного будівництва в Україні ”( м. Київ, 20-21 лютого 2010 року).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дев’ять наукових праць, п’ять з яких – наукові статті у фахових виданнях з юридичних наук, що входять до переліку ВАК України, чотири – тези доповідей за матеріалами науково – практичної конференції.
Структура дисертації обумовлюється поставленою метою та сформульованими завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел – 219 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки, з яких 177 основний текст.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Всебічний аналіз наукової літератури та законодавчої бази з теми дослідження засвідчив, що фінансовому контролю приділяли увагу в різні періоди як учені-юристи, так і економісти. У їх полі зору перебували різні питання фінансового контролю: теоретичні, організаційні та правові. Хоча можна зазначити, що застосуванню фінансового контролю як засобу виявлення, попередження порушень фінансового законодавства не було приділено належної уваги. Зміни, які постійно відбуваються в загальнодержавному механізмі фінансового контролю, збільшили перелік завдань, що, в свою чергу, викликало необхідність розширення кола суб’єктів, які наділені контрольними повноваженнями. У загальнодержавному механізмі фінансового контролю беруть участь не тільки спеціально уповноважені на те суб’єкти, а й низка правоохоронних органів. У процесі забезпечення режиму законності та фінансової дисципліни саме правоохоронні органи, які наділені повноваженнями не тільки застосування спеціальних заходів, а й притягнення до кримінальної відповідальності, відіграють значну роль у досягненні вищезазначеної мети фінансово-контрольної діяльності держави. Досліджуючи місце правоохоронних органів у загальнодержавному механізмі фінансового контролю, ми дійшли таких висновків:
1. З метою приведення у відповідність до стандартів ЄС структури органів фінансового контролю необхідно розробити і прийнять „Концепцію розвитку та реструктуризації системи фінансового контролю в Україні” з урахуванням міжнародних визнаних стандартів (IFAC, IIA, INTOSAI) та методик, а також найкращого досвіду ЄС щодо контролю за державними надходженнями, витратами, активами та зобов’язаннями.
2. У системі чинного законодавства України відсутній єдиний нормативно-правовий акт у якому б знайшло відображення поняття ”фінансовий контроль”. Тому нині необхідно прийняти Закон України ”Про фінансовий контроль”, у якому закріпити визначення фінансового контролю у такій редакції: фінансовий контроль – комплекс заходів, які здійснюють державні органи та недержавні організації, у межах своєї компетенції чи наданих прав, з метою забезпечення фінансової дисципліни та законності під час мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів.
3. Необхідно закріпити основні функції фінансового контролю загалом та функції суб’єктів, що наділені контрольними повноваженнями зокрема. Це сприятиме чіткому визначенню місця того чи іншого контролюючого суб’єкта в загальнодержавній системі фінансового контролю. Це, в свою чергу, усуне дублювання повноважень вищезазначених суб’єктів.
4. Необхідно внести зміни у Закон України „Про боротьбу з корупцією”, а саме у статтю 6, зазначивши в назві – контроль за матеріальним статком, доходами та витратами осіб, на яких покладено виконання функцій держави. Це внесе відповідність дій, що описані у статті, до їх теоретичного значення.
5. Необхідно замінити термін „контролюючий суб’єкт” у Законі України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на „контролюючі суб’єкти в сфері оподаткування”. Це сприятиме конкретизації сфери дій контролюючого суб’єкта, внесе ясність у практичну діяльність у випадках, коли те чи інше порушення законодавства у сфері економіки виявляється одночасно двома суб’єктами, що наділені контрольними повноваженнями.
6. Необхідно прийняти Закон України „Про фінансовий контроль виконавчої влади”, де закріпити перелік органів виконавчої влади, наділених контрольними повноваженнями, коло їхніх повноважень, виходячи з об’єкта та предмета контрольної діяльності, з обов’язковим визначенням шляхів взаємодії цих суб’єктів. Слід також передбачити відповідальність осіб, наділених контрольними повноваженнями, які вчиняють незаконні дії під час проведення контрольного заходу, а також відповідальність посадових осіб за затягування процесу перевірки, що перешкоджає законній господарській діяльності, та за непередачу матеріалів щодо здійснення контрольних заходів за належністю та територіальністю; закріпити межі участі правоохоронних органів як органу виконавчої влади у здійсненні фінансового контролю.
7. Під механізмом фінансового контролю у теорії фінансового контролю слід розуміти єдину цілісну систему елементів, які знаходяться в постійному взаємозв’язку та взаємодії, та у динаміці розкривають саму сутність, природу контролю. Це, на нашу думку, внесе чіткість у розуміння фінансового контролю, як механізму, який складається із взаємопов’язаних (а особливо взаємозалежних) елементів, дасть можливість встановити місце, роль правоохоронних органів у ньому.
8. У державі існують не тільки державні органи, що наділені контрольними повноваженнями, а й недержавні організації, що мають функції у сфері контролю за фінансами. Тому вважаємо за доцільне розмежувати контролюючі суб’єкти на державні контролюючі суб’єкти та недержавні контролюючі суб’єкти. Це сприятиме чіткості розуміння поняття контролюючого суб’єкта у теорії фінансового права.
9. Необхідною умовою ефективного державного управління, здійснення фінансового контролю правоохоронними органами є законодавче визначення поняття ”правоохоронні органи”, яке слід внести у статтю 2 Закону України ”Про захист працівників суду та правоохоронних органів” у такій редакції: правоохоронний орган – державний орган, основним завданням якого є протидія правопорушенням та забезпечення режиму законності й дисципліни в усіх сферах держави.
10. У працях вчених та нормативних актах використовується поняття ”сфера економіки”, але відсутня його дефініція. На нашу думку, чітке законодавче закріплення категорії ”сфера економіки”, під якою слід розуміти середовище, у якому здійснюється господарська, фінансова діяльність, окреслить межі розуміння (тлумачення) такої діяльності й чітко встановить перелік відносин, які виникають у цій сфері. Доцільним буде виділення статей Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення за єдиною ознакою – „сферою” скоєння протиправних дій. Отже, слід внести зміни до КК України і повернути назву розділу – „Злочини у сфері економіки”.
11. Система фінансового контролю формується для реалізації права держави забезпечити власні фінансові інтереси. Історично склалося, що фінансові інтереси держави мають певний пріоритет по відношенню до приватних. Сьогодення вимагає більш уважного ставлення до суб’єктів господарювання, а саме до їхніх прав. Слід звернути особливу увагу на таке завдання фінансового контролю, як надання допомоги підконтрольній структурі в наведенні порядку на об’єкті. На нашу думку, слід створити при зазначених нами структурних підрозділах, а саме у структурі головних управлінь, відділ по роботі з громадськістю, куди господарюючі суб’єкти могли б звернутися у разі виникнення непорозумінь під час проведення у них перевірки. Тобто, цей дорадчий підрозділ виступав би арбітром під час конфліктних ситуацій, які виникають у період проведення перевірки, а також надавав би необхідні роз’яснення. Формою такої допомоги може бути розробка й упровадження в практичну діяльність інформаційної сторінки на офіційному сайті зазначених нами правоохоронних органів у мережі Інтернет, куди б могли звертатися за допомогою господарюючі суб’єкти.
12. Необхідно виділити стратегічну мету фінансового контролю, під якою слід розуміти (в широкому сенсі) встановлення режиму законності та фінансової дисципліни в державі або гарантування економічної безпеки держави. На нашу думку, під поняттям ”стратегічна мета” фінансового контролю правоохоронних органів, які були нами виділені, слід розуміти гарантування економічної безпеки держави або встановлення режиму законності та дисципліни в сфері економіки. Визначаючи основні завдання, варто враховувати повноваження суб’єкта, сферу контролю. Похідними завданнями буде перелік конкретних дій при здійсненні того чи іншого контрольного заходу (окремо взятої контрольної дії). Тактичною метою фінансового контролю правоохоронних органів є виявлення на підконтрольних суб’єктах відхилень від прийнятих норм, документування порушень законного, ефективного формування та використання фінансових і матеріальних ресурсів, попередження фінансових правопорушень, притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків, вжиття заходів, з метою запобігання таким порушенням у майбутньому.
13. Встановлення чіткості у розумінні предмета та об’єкта проведення фінансового контролю, що здійснюється правоохоронними органами, виключить непорозуміння, які виникають у процесі здійснення ними контрольних заходів. Об’єктом фінансового контролю правоохоронних органів є дія чи бездіяльність господарюючих суб’єктів, що оцінюється з погляду додержання ними чинного законодавства в сфері економіки. Предметом фінансового контролю правоохоронних органів є фінансово-господарська та інша документація, яка містить ознаки незаконної діяльності господарюючого суб’єкта.
14. Нагляд за додержанням фінансової дисципліни й законності покладений як на систему органів фінансового контролю, так і на правоохоронні органи України. Так, відповідно до Закону України „Державний бюджет України на 2009 рік” вказано, що до органів, за якими закріплені повноваження щодо контролю за справлянням платежів до бюджету, належить і Міністерству внутрішніх справ. Органи внутрішніх справ, центральним органом є МВС України – найчисельніші серед інших правоохоронних органів, в структурі яких існують спеціалізовані підрозділи, безпосереднім завданням яких є боротьба з економічною злочинністю – Державна служба боротьби з економічною злочинністю та спеціальні підрозділи служби по боротьбі з організованою злочинністю. На працівників ДСБЕЗ та спеціальних підрозділів БОЗ покладаються обов’язки щодо об’єктивного, всебічного і вчасного проведення перевірок відомостей, викладених у заявах про злочини, де наводяться дані про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
15. До методів фінансового контролю, які безпосередньо застосовують у своїй діяльності Державна служба боротьби з економічною злочинністю та підрозділи боротьби з організованою злочинністю ОВС України, а також оперативні підрозділи податкової міліції, належать: огляд виробничих та складських приміщень; огляд кабінетів службових, посадових осіб, територій; оперативна та контрольна закупівля; контрольне постачання; одержання пояснень про фінансово-господарську діяльність від матеріально відповідальних осіб та осіб, що мають інформацію про порушення чинного законодавства; перевірка бухгалтерської документації; перевірка фактичної наявності цінностей; вилучення фінансово-господарської та іншої документації, що свідчить про ознаки безгосподарного використання державних коштів. Особливу увагу слід звернути на такий метод контролю, як витребування, аналіз і перевірка інформації про стан банківського рахунка (рух по рахунках) та перевірка комп’ютерних (мультимедійних) носіїв інформації. Оскільки сучасні фінансово-господарські звіти у більшості випадків виконуються на комп’ютерній техніці й передаються електронною поштою. Необхідно зауважити, що такі методи, як перевірка, обстеження, огляд, контрольна закупівля підрозділами, які використовують ДСБЕЗ, розглядалась лише як методи оперативно-розшукової діяльності.
16. Механізм проведення перевірки співробітниками ДСБЕЗ визначений в законах України ”Про міліцію”, ”Про оперативно-розшукову діяльність”, КПК України та відомчих документах МВС України. У Законі України ”Про міліцію” вказаний тільки строк опечатування каси, архівів та складів не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі і чітко не встановлений строк проведення перевірки. У КПК України, а саме у статті 108 передбачається, що строк дізнання становить не більше 10 діб з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин. Враховуючи це пропонується на законодавчому рівні закріпити мінімальний та максимальний термін проведення фінансово-контрольних заходів співробітниками міліції. На нашу думку, у даному випадку слід керуватися терміном, встановленим КПК України, і внести відповідні зміни до Закону України ”Про міліцію”, а саме до статті 11 пункту 24 – визначити граничний термін опечатування кас, архівів не більше 10 діб з моменту їх опечатування.
17. Враховуючи особливості діяльності ДСБЕЗ у сфері контролю фінансів, необхідно внести певні зміни та доповнення до Закону України „Про міліцію”:
17.1. з пункту 24 статті 11 виключити обов’язкове зазначення виду перевірки, оскільки перевірка є комплексних заходом і включає в себе низку контрольних дій, спрямованих на певний результат – встановлення фактичного фінансово-економічного стану господарюючого суб’єкта;
17.2. з пункту 24 статті 11 слід виключити обов’язкову присутність понятих, та обов’язкову присутність керівника підприємства.
17.3. пункт 24 статті 11 доповнити абзацом про те, що проведення перевірок та огляду виробничих, складських та інших службових приміщень і територій здійснювати відповідно до відомчих нормативних актів. На виконання цієї настанови слід розробити і впровадити у практичну діяльність ”Положення про порядок проведення фактичного огляду службових кабінетів посадових та службових осіб та проведення документальної перевірки підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій”, у якому, враховуючи практику, вказати на типові ситуації, які виникають під час проведення перевірки та огляду приміщень й територій та алгоритми дій працівників міліції.
18. З метою збереження документів, що свідчать про господарську діяльність господарюючого суб’єкту, факт їх передачі контролюючому суб’єкту обов’язково необхідно зафіксувати актом прийому-передачі документів та супровідним листом.
19. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначає Закон України „Про оперативно – розшукову діяльність” та відомчі документи, що ж стосується контрольної закупівлі то порядок її проведення чітко не встановлений. Тому необхідно розробити і впровадити у практичну діяльність „Порядок проведення контрольної закупівлі, а також перевірки правильності розрахунку зі споживачами”, у якому зазначити алгоритми дій контролюючого суб’єкта. У подальшому це позитивно відобразиться на фіксації та доказуванні протиправних дій господарюючого суб’єкта під час складання протокольної форми досудових матеріалів.
20. Хоча мета проведення контрольної закупівлі та оперативної закупівлі є однакова, однак між ними існує суттєва різниця. По-перше, нормативно-правова основа проведення, по-друге, масштаби проведення (контрольна закупівля проводиться при встановлені нетяжких фактів порушення, оперативна ж закупка відрізняється масштабами проведення), а відповідно і залучення кількості співробітників, витрачання бюджетних коштів. Отже, слід внести зміни до Закону України ”Про оперативно - розшукову діяльність” а саме до статті 8 де закріпити різницю між оперативною та контрольною закупівлею. Або встановити, граничні показники (тобто при розробці особи, яка вчинила (намагається вчинити) нетяжкі форми злочину, або правопорушення проводити контрольну закупку, а щодо особи, яка вчинила злочин середньої тяжкості або тяжкий злочин проводити оперативну закупівлю, або в основу покласти витрачення коштів).
21. Виходячи з основних завдань, які стоять перед податковою міліцією, методи фінансового контролю, що нею використовуються, можна поділити за їхнім призначенням: попереджувальні методи контролю та методи, які використовуються для припинення правопорушення (злочину) в сфері економіки (а саме оподаткування). Особливістю методів фінансового контролю, які застосовує в своїй діяльності податкова міліція в процесі припинення правопорушення в сфері економіки, є те, що вони розрізняються залежно від стадії збору матеріалів про злочини у сфері економіки. Тобто, умовно їх можна поділити на: ті, що використовуються на стадії проведення оперативно-розшукових заходів; стадії збору та перевірки матеріалів на етапі порушення кримінальної справи; на стадії проведення слідства. Податковою міліцією активно застосовується такий метод як перевірка, але в Законі України ”Про державну податкову службу в Україні” не міститься визначення поняття ”перевірка”, лише частково вказуються окремі види перевірки. Вважаємо за доцільне закріпити у цьому законі й інші її види, а також особливості їх проведення (зустрічної перевірки, оперативної перевірки, тотальної перевірки).
22. Удосконалення фінансового контролю, методів його проведення, розширення методик фінансового контролю як засобу виявлення порушень може позитивно відобразитися на боротьбі з економічною злочинністю. Особливою умовою забезпечення ефективності фінансового контролю є забезпечення невідворотності покарання порушників фінансової дисципліни, поновлення порушених прав особи та держави, найголовніше головне – попередження порушень у майбутньому.
23. Взаємовідносини суб’єктів, що наділені контрольними повноваженнями у сфері фінансового контролю здійснюється у трьох напрямах: співпраця, взаємодія, координація. Співпраця суб’єктів, що наділені контрольними повноваженнями, – це спільна діяльність суб’єктів з метою досягнення єдиної мети, а саме: ефективного забезпечення фінансової дисципліни та законності. До співпраці можна віднести: надання допомоги під час здійснення контролю, надання інформації про господарюючого суб’єкта (створення єдиного доступу баз даних) та інші. Взаємодія суб’єктів, що наділені контрольними повноваженнями, – це взаємний зв’язок між ними, рівнозначна участь їх у контрольній діяльності, а також погодження дій між ними. До взаємодії можна віднести проведення спільних контрольних заходів. Координація суб’єктів, наділені контрольними повноваженнями, – це погодження, приведення у відповідність, установлення взаємозв’язку, контакту в їхній діяльності. Саме координація об’єднує й систематизує зусилля суб’єктів, що наділені контрольними повноваженнями, для досягнення спільної мети, забезпечення режиму законності та фінансової дисципліни. До основних напрямів координації можна віднести: спільні засідання колегій, оперативні наради, обмін інформацією, взаємне використання можливостей підготовки кадрів, проведення спільних семінарів, конференцій, розробку й здійснення спеціальних операцій, видання методичних рекомендацій та інших організаційно-розпорядчих документів щодо покращення показників діяльності.
24. Сучасний стан взаємовідносин між державними органами, що наділені контрольними повноваженнями, можна класифікувати:
за рангом управління:
- за горизонталлю (серед рівних за статусом органів державної влади);
- за вертикаллю (за субординацією).
за суб’єктом взаємовідносин:
- взаємодія, співпраця та координація діяльності серед правоохоронних органів;
- взаємодія, співпраця та координація діяльності правоохоронних органів та контролюючих органів;
- міжнародна взаємодія, співпраця та координація органів, що наділені повноваженнями у сфері забезпечення фінансової дисципліни та законності.
25. Покращення ефективності взаємодії між підрозділами ОВС та податковою міліцією можна розглядати в двох аспектах: як, удосконалення сучасного стану їхньої спільної діяльності, та як уніфікацію підрозділів ОВС та податкової міліції. Ми підтримуємо думку, що слід зосередити функції виявлення, документування, попередження та притягнення до відповідальності осіб, що вчинили порушення закону, у єдиному органі виконавчої влади та передати повноваження податкової міліції МВС. Цей захід, у свою чергу, посилить контроль за наповненням бюджету, а зосередження в єдиній правоохоронній структурі підрозділів боротьби з економічною злочинністю і податкової міліції дозволить визначити єдину державну стратегію і тактику боротьби із злочинністю в сфері економіки.
26. З метою недопущення та розв’язання конфліктних ситуації, які виникають під час проведення перевірок працівниками ДСБЕЗ та підрозділами БОЗ, податковою міліцією слід розробити нормативно правову базу та організувати можливість проведення незалежного аудиту господарчої діяльності перевіряємого підприємства.
27. Запропоновано внести доповнення до статті 16 Закону України ”Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” і перерахувати шляхи взаємодії органів, що наділенні повноваженнями у сфері забезпечення фінансового дисциплін та законності. А зокрема такі: проведення спільних перевірок на підприємствах, установах, організаціях, також документальних перевірок та ревізій, обстежень в зв’язку з виявленням прихованих від оподаткування доходів або зменшення їх з тією ж метою; сприяння в наданні допомоги у вилученні документації; проведення спільного аналізу процесу сплати податків до бюджетів різних рівнів; проведення спільних перевірок зберігання матеріальних цінностей на об’єктах, що перевіряються; надання технічної взаємодопомоги; проведення спільної профілактичної роботи серед юридичних та фізичних осіб.
28. Для активізації міжнародної взаємодії необхідно запровадити спільні рекомендацій для контролюючих суб’єктів України і окремих держав Європейського простору щодо механізму фінансового контролю за проведенням фінансовий операцій. Для цього необхідно узагальнити практику виявлення незаконних фінансових операцій, що вчиняються як на території України, так і на території держав Європейського Союзу, окреслити їхні ознак і способи проведення процедур із їх виявлення та блокування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бурцев В.В. Организация системы государственного финансового контроля в Российской Федерации: Теория и практика. ─ М.: Издательско-торговая корпорация ”Дашков и К◦”, 2002. ─ 496 с.
2. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. Наук Ю.Ф. Кравченка. ─ К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. ─ 702 с.
3. Лебедев В. А. Финансовое право. Учебник.─ М.: «Статут» (в серии «Золотые страницы российского финансового права России»), 2000. ─ 461 с.
4. Яблуганов А.А. Финансовый контроль как правовой институт: основные этапы развития // Известие вузов ”Правоведение”. ─ 2003.─ № 3. ─ С. 84 -91.
5. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. ─ Житомир: ЖІТІ, 2000. ─ 512 с.
6. Гаращук В.М. Контроль і нагляд у державному управлінні. Монографія. ─ Харків. ”ФОЛІО” 2002.─ 174 с.
7. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення ─Х.: ”Основа”, 1996. ─ 398 с.
8. Воронова Л. К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. ─ Харьков: Легас, 2003. ─ 360 с.
9. Грачева Е.Ю. Основные тенденции развития государственного финансового контроля в Российской Федерации // Правоведение. ─ 2002. ─ №5. ─ С. 74-75.
10. Білуха М.Т. Теорія фінансово – господарського контролю і аудиту.─К.: ПП ”Влад і Влада”, 1996. ─ 320 с.
11. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР.─М.: Юрид. лит., 1973. ─ 134 с.
12. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Дис. докт. юрид. наук 12.00.07 / Національна академія державної податкової служби . ─ Ірпінь, 2002. ─ 455 с.
13. План дій „Україна-Європейський Союз” Схвалено КМУ 12.02.2005 року — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_693&check=SE7MfTNFZoChEGCMZiV3pqQTHI4Zss80msh8Ie6
14. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закону України № 228 від 21.11.2002 року — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=228-15
15. Стратегія розвитку системи фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади, що затверджена постановою Кабінету міністрів України від 24.07.2003 року № 1156— Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd
16. Про державний контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення. Проект закону внесений народним депутатом А.Пінчуком. № 3087 від 02.02.2007. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/control/uk/publish/article/news_left?art_id=91106&cat_id=37486
17. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р. № 356/95 (з подальшими доповненнями та змінами) // Відомості Верховної Ради. ─ 1999.─ № 26. ─ Ст. 213.
18. Про державний фінансовий контроль: проект Закону України від 08.02.2008 № 2020. — Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc4_1?=&pf3511= 31663
19. Про фінансовий контроль в Україні: проект Закону України. – Режим доступу:portal.rada.gov.ua/control/uk/publish/article/news_left?art
_id=48980&cat_id=37486
20. Комаров С. А. Общая теория государства и права: учебник. ─ 3-е изд., переработанное и дополненное. ─ М.: Юрайт, 1997. ─ 416 с.
21. Тихомиров Ю.А. Механизм управления в развитом социалистическом обществе. - Москва 1978 г. - 336 с.
22. Аверьянов В.Б., Купчан А.Д. Функционально-структурный аспект повышения эффективности деятельности органов государственного управления. Вып. 41. - К. - 1980. - С. 17-48.
23. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные струкутры. - К. 1990. - С. 3-19.
24. Авер’янов В.Б. Питання правового забезпечення організаційних структур управлінського апарату // Проблеми правознавства. - К. - 1991. - Вип. 52. - С. 44-57.
25. Авер’янов В.Б. Теоретичні засади вирішення проблем державного управління в Україні: Наукова доповідь. - К. - 1995. - С. 13-29.
26. Цвєтков В.В. Удосконалення методів управління - важлива умова підвищення його якості // Радянське право. - 1976. - № 9. - С 23-29.
27. Цвєтков В.В. Ефективність державного управління. Державно-правова реформа в Україні. - К. - 1997. - С. 25-33.
28. Кузьменко О. А. Контроль за виконанням Державного Бюджету України як функція управління. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Спеціальність 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. Національна академія внутрішніх справ України. Київ -2002 року – С. 205
29. Германчук П.К., Стефаник І.Б., Рубан Н.І., Александров В.Т., Назарчук О.І. Державний фінансовий контроль: ревізія і аудит. ─ Київ: НВП ”АВТ”, 2004. ─ 424 с.
30. Зима Д. Л. Контролюючи та підконтрольні суб’єкти: поняття і види // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. ─ 2004. ─ № 1(23. ) ─ С. 142-148.
31. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Законі України N 2181-III від 21 грудня 2000 року – режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=5&nreg=2181-14
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. ─К.;Ірпінь: ВТФ ”Перун”, 2001. ─ 1440 с.
33. Большой экономический словарь/ Под. ред. А. Н. Азрилияна.  5-е. Изд. доп. и перераб.  М.: Институт новой экономики, 2002.  1280 с. (1245)
34. Щодо єдиного порядку обліку злочинів у сфері економіки / спільна вказівка Генпрокуратури, МВС, СБ та ДПА України від 02.06.04 р. № 12-157.
35. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник/ В.С. Ковальський, В.Т. Білоус, С.Є. Демський та ін. Відп. ред. Я. Кондратьєв. ─ К.: Юрінком Інтер, 2002. ─ 320 с.
36. Бандурка А.М., Бесмертный А.К. и др. Судебные и правоохранительные органы Украины. Учебник/ Под ред. проф. Бандурки А. М. ─Харьков: Ун-т в.д., 1999 ─350 с.
37. Популярна юридична енциклопедія / кол. Авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Головченко. В.С. Ковальський (кер.)та ін. ─ К.: Юринком інтер, 2002. ─ 528 с.
38. Мельник М.І., Хавронюк М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі: Друге видання, виправлене і доповнене. Навчальний посібник / Автори і упорядники: М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. ─ К.: Атіка, 2001. ─ 512 с.
39. Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів: Закон України від 23.12.93 № 3781-ХІІ // Відомості Верховної ради України. ─1994.─ № 11. ─Ст. 50. Із змінами, внесеними згідно із Законом України № 312-ХІVвід 11.12.98 // Відомості Верховної Ради України ─ 1999. ─№4. ─Ст. 35.
40. Грачева Е.Ю. Правовая форма финансового контроля // Финансовое право. ─ 2003.─ № 3. ─ С. 3 ─ 6.
41. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 № 3341-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 35. — Ст. 358.
42. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу , захист) / Закон України від 12.01.2005 № 2322-ІV // Урядовий кур’єр. ─ 2005.─ № 29. ─ С. 2-10.
43. Шевчук В.О. Контроль господарських систем у суспільстві з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, методології). К.: Київській державний торгівельно-економічний університет, 1998. ─ 370 с.
44. Николов П.Е. Совершенствование правового статуса отделов и управлений исполкомов местных советов // Вестник Московского университета (Право).─ 1978.─ № 4. ─С. 48-55.
45. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления.─ М.: Юрид. литер., 1972.─ 280 с.
46. Габричидзе Б.Н. Конституционный статус органов Советского государства. ─ М.: Юрид. литер., 1982 ─ 184 с.
47. Авер’янов В.Б. Фактори централізації і децентралізації у структурно-функціональній організації апарату державного управління // Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. ─ К., 1997.─ С. 96-103
48. Молдован В.В., Мелещенко В.Ф. Конституційне право: Опорні конспекти. Словник –довідник. ─ К., 1996 ─ 227 с.
49. Касьяненко Л.М. Правовий статус державної податкової служби як контролюючого суб’єкта // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. ─ 2003.─ № 3 (21) ─ С. 177-181
50. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. ─М.: Наука, 1981. ─ 301 с.
51. Про державну податкову службу в Україні / Закон України № 509-XII вiд 04.12.1990 року. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=50912&key=dCCMfOm7xBWMEGCEZiV3pqQTHI4Zss80msh8Ie6
52. Про міліцію / Закон України № N 565-XII 20 грудня 1990 року. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=565-12
53. Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю / Постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року, № 510. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=510-93-%EF
54. Лимская Декларация руководящих принципов контроля // Правовое регулирование государственного финансового контроля в зарубежных странах. Аналитический обзор и сборник нормативных документов/ Составители: С. О, Шохин, В. И. Шлейников. Аналитический раздели общ. ред. С.О. Шохина.─ М.: Прометей, 1998.─ С. 42 - 51.
55. Державний фінансовий контроль: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Н.С. Вітвицька, І.Ю. Чумакова, М.М. Коцупатрий, М.Т. Сенченко. ─ К.: КНЕУ, 2004. ─ 408 с.
56. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. ─ 2-ге вид., перероб. ─ К.: Вище шк..: ─ Т-во ”Знання”, КОО, 1999.─ 574 с.
57. Шохин С.О., Воронина Л.И. Бюджетно-финансовый контроль и аудит. Теория и практика применения в России. Научно-методическое пособие ─ М.: Финансы и статистика, 1997 ─ 240 с.
58. Савченко Л.А. Законодавче закріплення поняття фінансового контролю, завдання органів фінансового контролю та принципів їх діяльності // Проблеми правознавствата правоохоронної діяльності.─ 2000. ─№ 3.─ С. 215─225
59. Бандурка О.М., Духов В.Є., Петрова К. Я., Червяков І.М. Основи економічної безпеки: Підручник. ─ Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. ─ 236 с.
60. Мала українсько-російська енциклопедія з податків / Упорядник В. Жадько. ПП ”Павлушка”, 2000. ─ 735с.
61. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління. ─ К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. ─ 360 с.
62. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник . ─ 4-те вид. стер. ─ К.: Знання – Прес, 2002. ─ 253 с.
63. Егоров В.С., Санников М.А. Практикум по контролю и ревизии в сельском хозяйстве. ─ 2-е изд., перераб. и доп. ─ М.: Агропромиздат, 1990. ─ 144 с. ( Учебник и учеб. пособие для студентов высш. Учеб. заведений ).
64. Фінансове прав: Підручник / Алісов Є.О., Воронова Л.К., та ін. Керівник авт. кол. і від. ред. Л.К. Воронова. ─ Видання друге, виправлення та доповнення ─ Х.: Фірма ”Консум”, 1999. ─ 496 с.
65. Касьяненко Л.М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України: Дис. канд. юрид. наук. 12.00.07 / Національна академія державної податкової служби України. ─ Ірпінь,2004. ─ 232с.
66. Яковенко О.О. Адміністративно – правові засади реалізації контролю у сфері оподаткування як функції управління: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний університет внутрішніх справ України. – Київ, 2007. – 208 с.
67. Лученко Д.В. Контрольне провадження: Автореф. дис. канд. юрид. наук 12.00.07 / Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. ─ Харків, 2003. ─ 19с.
68. Роздайбіда А.В. Податкове правопорушення як підстава адміністративної відповідальності: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Академія державної податкової служби України. – Ірпінь 2003. – 200 с.
69. Про державний бюджет України на 2009 рік. Закон України. // Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T080835.html
70. Протидія економічній злочинності / П.І. Орлов, А.Ф. Волобуєв, І.М. Осика, Р.Л. Степанюк, І.М. Зарецька, Едвард Картер, Ричард Ворнер. ─ Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. ─ 568 с.
71. Пивовар Ю.І. Організаційно – правові засади взаємодії міліції і органів фінансового контролю: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний університет внутрішніх справ України. – Київ 2008. – С. 266
72. Лебедєв О.П. Організаційно – правові засади фінансового контролю діяльності учасників фінансового ринку: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київській національний університет внутрішніх справ. – Київ. 2008. – С.204.
73. Зюнькін А.Г. Фінансове право: Опорний конспект лекцій. ─ 3-те вид., доп. ─ К.: МАУП, 2003. ─ 160 с.
74. Зима Д.Л. Теоретико – правові питання координації державного фінансового контролю: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний університет державної податкової служби України – Ірпінь, 2008. – С. 206.
75. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В.Т. Маляренко, В.Г. Гончаренка ─ К., ─ ”ФОРУМ”, 2003. ─ 939 с.
76. Кузнєцова З.В. Управління у сфері рекламної діяльності: організаційно – правові аспекти: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Одеський національний університет ім.. І.І. Мечникова. – Одеса, 2003. – С. 196
77. Про оперативно-розшукову діяльність / Закон України від 18.02.1992 № 2135-Х11 (Із останніми змінами, внесеними згідно Закону України № 1130-IV від 11.07.2003 )
78. Гаруст Ю.В. Правове регулювання контрольної діяльності податкових органів України: : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2007. – С. 180
79. Про деякі заходи для дерегулювання підприємницької діяльності / Указ Президента України Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0619-98
80. Обіжисвіт М.М., Конорєв В.М., Бей Ю.Г. Про додержання вимог чинного законодавства працівниками підрозділів ДСБЕЗ під час проведення перевірок суб’єктів господарювання. Методичні рекомендації / За редакцією В.В. Шапоренко – К.: Департамент ДСБЕЗ, РВВ МВС України, 2004.- 97 с.
81. Сервецький І.В. Науково-практичний коментар Закону України ”Про оперативно розшукову діяльність”. ─ К.: парламентське вид-во, 2000. ─ 208 с.
82. Про реалізацію окремих положень Закону України „Про захист прав споживачів” / Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 215
83. Методичні рекомендації щодо застосування ”Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин.
84. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації): ─ К.: Ред. журн. ”Вісник податкової служби України”, 2002. ─ 432 с.
85. Данілов О.Д., Гриценко В.В., Проценко Т.О., Шевчук В.П. Податкова служба та вдосконалення її діяльності: Монографія. ─ Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. ─ 152 с.
86. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні / Закон України № 2939 – ХІІ від 26 січня 1993 року. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-12
87. Грачева Е.Ю. Финансовое право. Учебник ─ М.: Право и Закон, КолоС, 2003.─ 384 с.
88. Шестаков А.В., Шестаков Д.А. Введение в финансово-экономическую экспертизу. ─ М.: Издательский дом ”Дашков и К◦”, 2002. ─ 288 с.
89. Понікаров В.Д., Кр