ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН В СФЕРІ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий опис

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

На правах рукопису

ЧЕРНАДЧУК Тамара Олександрівна

УДК 342.951

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН
В СФЕРІ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
АРІСТОВА Ірина Василівна,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади правового регулювання
інформаційних відносин в сфері банківської діяльності............................ 13
1.1. Загальноправова характеристика та структура інформаційної сфери в Україні ………………………………………………………………………….. 13
1.2. Місце та роль інформаційної сфери у забезпеченні функціонування банківської діяльності….………………………………………………………. 32
1.3. Проблеми класифікації інформації в сфері банківської діяльності.....…. 55
1.4. Міжнародний досвід розвитку банківської сфери в умовах розбудови інформаційного суспільства …………………………………………………... 73
Висновки до Розділу 1 ……………………………………………………….... 88
РОЗДІЛ 2. Інформаційні банківські правовідносини в умовах
розбудови інформаційного суспільства в Україні....................................... 92
2.1. Концепція інформаційних правовідносин у сфері банківської діяльності в Україні………………………………………………………………………….. 92
2.2. Об’єкт інформаційних банківських правовідносин …………………… 110
2.3. Особливості суб’єктного складу інформаційних банківських правовідносин ……………………………………………………………..….. 126
Висновки до Розділу 2 ……………………………………………………….. 143
РОЗДІЛ 3. Сучасний стан та напрями вдосконалення
правового регулювання інформаційних відносин
в сфері банківської діяльності....................................................................... 146
3.1. Юридичні факти в механізмі правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності……………………………………... 146
3.2. Напрями вдосконалення правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності ................….……………………………….... 168
Висновки до Розділу 3 ………………………………………………………. 190
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….……201

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах відбувається розвиток інформаційних процесів, які пронизують усі сфери суспільного життя. Інформатизація сфер суспільного життя стає незворотнім процесом, що зобов’язує державу забезпечити стан захищеності суб’єктивних інформаційних прав, а також створювати умови для якісного та ефективного інформаційного забезпечення різних сфер діяльності і в першу чергу банківської. Державне регулювання банківської діяльності має публічно-правовий характер і передбачає розробку спеціальних вимог і правил, що мають захищати інтереси вкладників банку, забезпечувати стабільність банківської системи та її безперебійне функціонування, ефективність банківської діяльності. Особливості правового статусу банку, надання банківських послуг та здійснення банківських операцій, правових засад здійснення банківської діяльності, її інформатизації зумовлюють наявність спеціального законодавства. Ефективність комунікацій та управління банком в цілому залежить від досконалості способів фіксації, збереження й підготовки інформації до її сприйняття працівниками банку та іншими користувачами, від вибору каналів та технічних засобів передачі банківської інформації, організації доступу до неї та її використання при прийнятті управлінських рішень.
Суспільні відносини, що виникають і розвиваються в інформаційній сфері банківської діяльності підпадають під правове регулювання і, будучи врегульованими, набувають значення інформаційних правовідносин. Сучасний розвиток суспільних відносин зумовлює необхідність забезпечення правового захисту інформації в сфері обігу грошових коштів, зокрема при наданні банківських послуг, оскільки. клієнт не лише довіряє банку свої грошові кошти, а й потенційно допускає його до інформації про свій фінансовий стан. Розголошення відомостей, що стосуються фінансового стану клієнта і особливо відомостей, що становлять банківську таємницю, може негативно вплинути на безпеку та репутацію клієнта банку, що підсилює необхідність чіткого державного регулювання інформаційної сфери банківської діяльності.
Проблемою сучасного законодавства, що регулює інформаційні відносини в сфері банківської діяльності, є відсутність законодавчого визначення поняття банківської інформації, її чіткої класифікації та встановлення правового режиму для кожного виду банківської інформації. За чисельністю значень та функцій, які може мати інформація при обігу в соціальних системах, вона може виступати не лише як джерело інформування про події та явища банківсько-правової дійсності та отримання знань, а й як таємниця за посередництвом якої обмежується доступ до інформації, отримують захист державні та комерційні секрети. Наступною проблемою можна визнати необхідність вироблення єдиного підходу в уточненні права на банківську інформацію і банківську таємницю, підстав та порядку реалізації цього права, його охорони та захисту.
Наукове осмислення процесів, які відбуваються в інформаційній сфері банківської діяльності, з позицій сучасного правознавства дещо запізнюється. Поза увагою залишаються проблеми вироблення теорії інформаційних правовідносин в сфері банківської діяльності; по-різному розуміються окремі поняття інформаційного та банківського права; бракує наукового супроводження процесу реалізації відповідних норм інформаційного та банківського права, недостатньо уваги приділяється розвитку інституту банківської інформації в умовах розбудови інформаційного суспільства.
Науково-теоретичне підґрунтя дослідження склали праці українських та російських фахівців у галузі загальної теорії права, адміністративного, інформаційного та фінансового права: С.С. Алексєєва, І.В. Арістової,
І.Л. Бачила, І.А. Безклубого, К.І. Бєлякова, В.М. Брижка, Ю.П. Бурило,
Л.К. Воронової, О.П. Гетьманець, В.О. Копилова, В.П. Кохановської,
М.П. Кучерявенка, В.Л. Кротюка, Б.А. Кормича, Т.А. Латковської,
А.І. Марущака, А.О. Монаєнко, В.П. Нагребельного, О.М. Олейника,
О.П. Орлюк, В.Г. Пилипчука, М.М. Рассолова, В.О. Селіванова,
Ю.О. Тихомирова, Г.А. Тосуняна, В.С. Цимбалюка, В.Д. Чернадчука,
В.О. Шамрая та інших.
Відзначаючи існування наукових досліджень, присвячених теоретико-методологічним засадам правового регулювання суспільних відносин, що проводяться фахівцями у різних галузях права, вважаємо за необхідне вказати на відсутність комплексних напрацювань з питань правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності. Важливість створення правового фундаменту розвитку інформаційного суспільства в Україні та відсутність комплексних напрацювань щодо правового регулювання інформаційних відносин у сфері банківської діяльності в Україні обумовлюють актуальність обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах тематики науково-дослідних робіт кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми «Наука в університетах на 2008–2012 роки» від 18 липня 2007 року, а також безпосередньо пов’язана з інформаційно та фінансово-правовими аспектами науково-дослідної теми «Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції» (номер державної реєстрації 0106U004241).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення наукових праць, міжнародного досвіду, чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, а також узагальнення практики їх застосування розробити якісно нову модель правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності, надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення інформаційного та банківського законодавства України в умовах розвитку інформаційного суспільства.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання дослідження:
 здійснити аналіз теоретичних питань та з’ясувати сучасний стан правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності, виявити існуючі проблеми та запропонувати напрями їх вирішення;
 виявити проблеми формування понятійного апарату інформаційного та банківського права, уточнити визначення деяких існуючих понять та надати обґрунтовані визначення окремих понять;
 розглянути сучасні наукові концепції щодо сутності понять інформаційної сфери та банківської діяльності, а також надати правову характеристику цих понять;
 проаналізувати існуючі класифікації інформації та розробити класифікацію інформації в сфері банківської діяльності;
 розкрити особливості інформаційних правовідносин в сфері банківської діяльності;
 виявити особливості структури та змісту інформаційних банківських правовідносин;
 розкрити значення юридичних фактів в механізмі правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності та сформулювати вимоги щодо їх нормативного закріплення;
 сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення чинного інформаційного та банківського законодавства України в умовах розвитку інформаційного суспільства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в інформаційній сфері банківської діяльності в умовах розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Предметом дослідження є правове регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності та його теоретико-методологічне забезпечення в умовах розвитку інформаційного суспільства.
Методи дослідження. Філософсько-світоглядною основою дослідження є основні положення, принципи та парадигми діалектики, герменевтики, феноменології та синергетики. Дисертаційне дослідження здійснювалося виходячи з принципів всебічності, об’єктивності, історизму, обґрунтованості, що сприяло отриманню достовірних результатів. Обґрунтованість та достовірність наукових результатів забезпечувалися використанням як філософських, загальнонаукових, так і спеціально-наукових методів. У ході роботи над дисертацією використовувалися різноманітні методи дослідження, провідним серед яких є діалектичний метод пізнання, який надав можливість розглянути у взаємозв’язку правові засоби та елементи механізму правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності, виявити усталені напрями й закономірності. Метод системного аналізу сприяв дослідженню проблем в єдності їх соціального змісту і юридичної форми і застосовувався при розгляді змісту базових категорій понятійного апарату, під час аналізу організаційних засад діяльності суб’єктів та виявленні особливості інформаційних банківських правовідносин та їх структури (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1.). Історико-правовий метод використовувався при дослідженні наукових поглядів та думок на окремі аспекти правового регулювання інформаційних відносин в різні історичні періоди (підрозділи 1.3, 3.1). За допомогою формально-логічного методу досліджувалися зміст та сутність інформаційних правовідносин в сфері банківської діяльності (розділ 2). Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі міжнародно-правових актів та зарубіжного законодавства; вивченні міжнародного досвіду правового регулювання інформаційних відносин, визначенні базових понять, а також при порівнянні елементів механізму правового регулювання у галузях вітчизняного права (підрозділи 1.4, 3.2). Для визначення місця інформаційних банківських правовідносин в системі правовідносин використано метод емпіричної типології (підрозділ 2.1), а для визначення місця нормативної моделі правовідносин у системі права – метод теоретичної типології (підрозділ 3.1). За допомогою соціологічного методу було з’ясовано позиції та думки щодо ефективності правового регулювання інформаційних відносин у сфері банківської діяльності (підрозділ 1.2, 3.1, 3.2).
Нормативною основою дослідження є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють інформаційні та банківські відносини.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших вітчизняних комплексних досліджень, присвяченим теоретичним та практичним проблемам правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності. У результаті проведеного дослідження сформульовано та обґрунтовано ряд нових положень і висновків. Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять, зокрема, такі основні положення, висновки та рекомендації:
уперше:
 виявлено особливості інформаційних правовідносин в сфері банківської діяльності в умовах розвитку інформаційного суспільства, які зумовлені сферою їх виникнення та розвитку, функціональним призначенням, об’єктом та суб’єктним складом;
 аргументовано пропонується ввести в термінологічний обіг поняття «інформаційні банківські правовідносини», під якими розуміються врегульовані нормами інформаційного та банківського права суспільні відносини, що виникають між уповноваженими та зобов’язаними суб’єктами внаслідок реалізації ними своїх інформаційних повноважень в сфері банківської діяльності;
 запропоновано визначення поняття стандартизації у сфері банківської діяльності як діяльності, що полягає у встановленні положень та правил для багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеню впорядкування інформаційних відносин в сфері банківської діяльності, результатом якої є уніфікація банківських послуг, підвищення ступеня відповідності банківських послуг їх функціональному призначенню, підвищення інформаційного забезпечення банківської діяльності та банківської безпеки.
удосконалено:
 понятійно-категоріальний апарат, запропоновано уточнені визначення понять «інформаційна сфера», «банківська діяльність», «банківська інформація», «власник банківської інформації», «зберігач банківської інформації», «одержувач банківської інформації» тощо;
 визначення поняття банківської інформації як будь-яких відомостей, безпосередньо або опосередковано пов’язаних із банком, банківською діяльністю та банківською системою, які необхідні при прийнятті відповідного рішення банком або клієнтом;
 положення про необхідність вдосконалення нормативного закріплення юридичних фактів;
 запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності;
здобули подальшого розвитку:
 розуміння банківської діяльності як сфери виникнення і розвитку інформаційних банківських відносин. Банківська діяльність є опосередкованою правом видом діяльності, яка здійснюється за допомогою спеціальних юридичних дій, операцій та процедур, способів та засобів, спрямована на вирішення публічних та приватних завдань та функцій, а також задоволення потреб та інтересів відповідних суб’єктів;
 характеристика та класифікація банківської інформації, запропонована класифікація банківської інформації залежно від стадії банківської діяльності на попередню (установчу), поточну (власне банківську) та підсумкову (завершальну) банківську інформацію;
 характеристика об’єкта інформаційних банківських правовідносин, під яким розуміються нематеріальні блага (банківська інформація) як результат дій, що фіксується на матеріальних носіях та є відображенням матеріальних наслідків (результатів) банківської діяльності та стану банківської системи, з приводу якої виникає правовий зв’язок між суб’єктами інформаційних банківських правовідносин, детермінований їх інтересами в сфері банківської діяльності у межах їх правосуб’єктності;
 положення про інформаційну функцію Національного банку України як інтегровану, що проявляється в інших функціях, зокрема  банківського регулювання і нагляду;
 положення про юридичні факти як виражені зовні конкретні обставини, що мають місце в інформаційній сфері банківської діяльності, проявляються в наявності або відсутності певних явищ матеріального світу та несуть інформацію про стан суспільних відносин, що складають предмет правового регулювання, безпосередньо або опосередковано передбачені нормами права, зафіксовані у встановленій законодавством процесуальній формі й спричиняють передбачені законом правові наслідки: виникнення, зміну та припинення правовідносин;
 пропозиції щодо стандартизації та уніфікації банківської інформації.
Практичне значення одержаних результатів визначається їх актуальністю, новизною і висновками, які становлять як науково-теоретичний так і практичний інтерес:
 у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень актуальних проблем інформаційного, фінансового та адміністративного права;
 у правотворчій діяльності – для вдосконалення інформаційного та банківського законодавства;
 у правозастосовчій діяльності – для вдосконалення практики застосування, інформаційного, фінансового та адміністративного законодавства, а також нормативно-правових актів Національного банку України (акт впровадження від 27.01.2012 р.);
 у навчальному процесі – для підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання навчальних дисциплін «Інформаційне право», «Банківське право», «Адміністративне право», а також при підготовці підручників та навчальних посібників із зазначених навчальних дисциплін (довідки від 16.11.2011 р., 25.11.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та висновки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на наукових конференціях, круглих столах, семінарах, зокрема на ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 9-10 листопада 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика (м. Суми, 31 травня – 1 червня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука» (м. Суми, 16-17 травня 2008 р.); ХІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 28-29 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення» (м. Суми, 4-5 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності» (м. Ірпінь, 26-27 листопада 2010 р.); Науково-практичному круглому столі «Становлення інформаційного суспільства в Україні: економіко-правовий аспект» (м. Ірпінь, 16 травня 2011 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин» (м. Суми, 10-11 червня 2011 р.); ХІV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 27-28 жовтня 2011 р.).
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження викладені у 17 наукових статтях, 7 з яких опубліковані у наукових фахових виданнях, індивідуальній монографії та навчальному посібнику.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації відображає мету та завдання дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, в яких об’єднано дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок, з них основного тексту - 200 сторінок. Список використаних джерел складається із 240 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження правового регулювання інформаційних відносин у сфері банківської діяльності, аналіз відповідного законодавства та практики його застосування, наукових точок зору, позицій, викладених у спеціальній літературі дозволив сформулювати ряд теоретичних та практичних висновків. У ході такого дослідження сформульовано важливі теоретичні положення, наведені теоретичні узагальнення та нові підходи до вирішення наукової проблеми щодо визначення напрямів вдосконалення правового регулювання інформаційних відносин в сфері банківської діяльності, з’ясування найбільш актуальних теоретичних та практичних питань інформаційних банківських правовідносин та визначення перспектив їх розвитку.
1. У роботі поділяється та отримала подальший розвиток точка зору про інформаційну сферу як багатогранну, багатоаспектну категорію, що враховує єдність змісту та форми, інформаційні закономірності, еволюцію розвитку інформаційного суспільства та інформаційної держави, зв’язок з державним управлінням. У широкому розумінні інформаційна сфера розглядається як єдиний інформаційний простір, який формується суспільством і державою. У вузькому розумінні як: а) сфера, у якій здійснюється суто інформаційна діяльність (діяльність у якій виробництво, розповсюдження та споживання інформації є основною метою, а не засобом досягнення мети); б) сфера, у якій здійснюється забезпечення суто інформаційної діяльності.
2. Банківська діяльність охарактеризована як опосередкований правом вид діяльності, що здійснюється за допомогою спеціальних юридичних дій, операцій та процедур, способів та засобів, спрямована на вирішення публічних та приватних завдань та функцій, а також задоволення потреб та інтересів відповідних суб’єктів. Визнання банківської діяльності як сфери розвитку не лише банківських, а й інформаційних відносин дозволяє констатувати, що інформація становить основу процесу управління як банківською системою, так і кожним окремим банком; без неї неможливо сформувати мету управління, оцінити ситуацію, визначити проблеми, підготувати та прийняти рішення і, відповідно, організувати контроль його виконання.
3. Інформаційні правовідносини у сфері банківської діяльності є досить широким поняттям і мають комплексний міжгалузевий характер. В межах цих правовідносин виокремлюються суто інформаційні правовідносини, які є результатом впливу норм інформаційного права, а також галузеві інформаційні правовідносини, які є результатом впливу норм інформаційного та банківського права. В межах останніх за пріоритетом мети можна виокремити інформаційні банківські правовідносини (мета – досягнення інформаційного результату) та банківські інформаційні правовідносини (досягнення результату банківської діяльності). Уявляється, що такий поділ є досить умовним, але він відображає різноманіття банківських та інформаційних правовідносин, їх взаємозв’язок та взаємозалежність. Інформаційні банківські правовідносини – це врегульовані нормами інформаційного та банківського права суспільні відносини, що виникають між уповноваженими та зобов’язаними суб’єктами внаслідок реалізації ними своїх інформаційних повноважень у сфері банківської діяльності. Банківські інформаційні правовідносини – це врегульовані нормами банківського та інформаційного права суспільні відносини, що виникають між уповноваженими та зобов’язаними суб’єктами внаслідок реалізації ними своїх повноважень в інформаційній сфері банківської діяльності.
4. У дисертації проаналізовано існуючі класифікації інформації та уточнено окремі з них стосовно банківської діяльності. Зокрема, за спрямованістю інформація може бути низхідною (від уповноваженого суб’єкта до зобов’язаного) та висхідною (від зобов’язаного до уповноваженого). За джерелом виникнення інформації вона поділяється на зовнішню та внутрішньобанківську інформацію. За юридичною силою виділено правову та довідкову банківську інформацію, а в межах правової інформації, за правовими наслідками – регуляторну та не регуляторну. За режимом доступу банківська інформація поділяється на банківську інформацію з відкритим доступом та банківську інформацію з обмеженим доступом, яка, в свою чергу, поділяється на конфіденційну банківську інформацію та банківську таємницю, а в межах останньої можна виділити службову та професійну банківську таємницю.
5. Проведений аналіз існуючих класифікацій правовідносин дозволив уточнити окремі з них та запропонувати авторську класифікацію інформаційних банківських правовідносин. За особливостями об’єкта інформаційних банківських правовідносин (правового режиму об’єкта), виділено: правовідносини банківської інформації (інформаційні банківські правовідносини, пов’язані з банківською інформацією з вільним доступом); правовідносини банківської таємниці (інформаційні банківські правовідносини, пов’язані з банківською таємницею); правовідносини конфіденційної банківської інформації (інформаційні банківські правовідносини, пов’язані з конфіденційною інформацією).
За критерієм сукупності прав та обов’язків суб’єктів правовідносин виокремлено прості та складні інформаційні банківські правовідносини. Прості інформаційні банківські правовідносини характеризуються реалізацією одного суб’єктивного інформаційного права та обов’язку. У складному інформаційному банківському правовідношенні можна виділити основне та похідні. Призначенням основного є створення конструкції, на якій розвиваються усі інші похідні інформаційні правовідносини. Тому основним інформаційним банківським правовідношенням у системі складного є таке, без якого не може виникнути складне, а отже, й здійснюватися виникнення та розвиток похідних інформаційних банківських правовідносин, воно є нібито «підставою виникнення» складного і, відбувшись, забезпечує подальший розвиток правовідносин. Значення цієї класифікації полягає в тому, що вона має сприяти процесу вдосконалення правового регулювання інформаційної діяльності у банківській сфері.
6. Поняття «об’єкт інформаційних банківських правовідносин» є вужчим за обсягом, ніж поняття «об’єкт інформаційних правовідносин» або «об’єкт банківських правовідносин» і становлячи лише перетинаючу частину цих понять, звужується як за обсягом змісту, так і за системою об’єктів.
Об’єктами інформаційних банківських правовідносин є нематеріальна субстанція як результат дій, яка фіксується на матеріальних носіях, будучи відображенням матеріальних наслідків (результатів) банківської діяльності, з приводу чого виникає правовий зв’язок між суб’єктами інформаційних банківських правовідносин, детермінований їх інтересами у сфері банківської діяльності в межах їх банківської правосуб’єктності.
7. Об’єкти інформаційних банківських правовідносин за правовим режимом можуть бути відкритими (інформація з вільним доступом) та закритими (інформація з обмеженим доступом, зокрема банківська таємниця, конфіденційна інформація, комерційна таємниця, службова таємниця).
8. Встановлено, що наявність інформаційної правореалізації є критерієм, що дозволяє відмежувати суб’єкта інформаційних банківських правовідносин від суб’єктів права. Суб’єктами інформаційних банківських правовідносин є індивідуалізовані або конкретні суб’єкти інформаційного права, які реалізують свою правосуб’єктність у правовідносинах, виступаючи «реалізаторами» інформаційних суб’єктивних прав та обов’язків у банківській сфері.
9. Запропонована модель трансформації суб’єкта інформаційного права у суб’єкта правовідносин. Суб’єкт інформаційного права наділений правовою можливістю вступати в інформаційні банківські правовідносини, перетворює цю можливість, реалізуючи інформаційну правосуб’єктність у банківській сфері, в правову дійсність і набуває нової якості – стає суб’єктом інформаційних банківських правовідносин. Правова можливість (інформаційна правосуб’єктність у банківській сфері) органічно і нерозривно поєднана із правовою реальністю (інформаційними банківськими правовідносинами), будучи її продуктом та наслідком розвитку. Правова можливість характеризує стан цієї реальності – інформаційних банківських правовідносин в їх розвитку і є проміжною ланкою між існуючою реальністю (цими правовідносинами) та її майбутнім станом. Інформаційна правосуб’єктність у банківській сфері, будучи абстрактною правовою можливістю, має певну ймовірність реалізації і за наявності умов перетворюється у реальну правову можливість внаслідок реалізації цієї правосуб’єктності. З іншого боку, абстрактна правова можливість за відсутності умов може зникнути, але в той же час за наявності відповідних передумов (норм інформаційного права) та умов її реалізації (юридичних фактів) перетворюється в конкретну реальність. Таким чином, розвиток інформаційних банківських правовідносин (правової реальності) перетворює абстрактну правову можливість (інформаційну правосуб’єктність у банківській сфері) в конкретну правову реальність (інформаційні банківські правовідносини), яка, в свою чергу, змінює її, внаслідок чого суб’єкт інформаційного права стає суб’єктом інформаційних банківських правовідносин, одночасно залишаючись суб’єктом інформаційного права, набуваючи нової якості  суб’єкта інформаційних банківських правовідносин.
10. Банк як власник інформаційних ресурсів реалізує повноваження володіння, користування і розпорядження інформаційними ресурсами, з урахуванням того, що банківська інформація є належно оброблена, має відповідні реквізити, що дозволяють її ідентифікувати або має відповідні засвідчувальні або погоджувальні надписи.
11. Суб’єктами інформаційних банківських правовідносин крім Національного банку України можуть бути в окремих випадках судові органи; органи прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України; органи Державної податкової служби України; центральний органу виконавчої влади із спеціальним статусом із питань фінансового моніторингу; органи державної виконавчої служби), банки, юридичні особи  суб’єкти приватного права, фізичні особи.
12. Юридичний факт в механізмі правового регулювання інформаційних відносин у банківській сфері виступає у подвійному значенні: як елемент і як стадія. Як елемент механізму правового регулювання юридичний факт є встановленою гіпотезою правової норми фактичною обставиною, що спричиняє правові наслідки – виникнення, зміну чи припинення інформаційного банківського правовідношення. Як стадія механізму він є зв’язуючим елементом між першою та третьою стадією, забезпечуючи трансформацію (перенесення) встановленої правової моделі інформаційних правовідносин в реальні правовідносини, тобто перехід правової абстракції в правову реальність.
13. Юридичні склади мають вдосконалюватися в напрямі спрощення їх лінгвістичної структури, оскільки громіздкий юридичний склад унеможливлює його розуміння суб’єктами інформаційних правовідносин. Підсумовуючи наведені міркування, можна визнати, що практичні проблеми юридичних складів полягають в їх правильному підборі та чіткому закріпленні у нормативно-правових актах (правотворча діяльність) та їх подальшому встановленні (правозастосовча діяльність). Встановлення юридичних фактів є інформаційним процесом, що полягає у перетворенні інформації про факти з розрізненої у систематизовану. Встановлення усіх обставин дозволить дати їм юридичну силу, вирішивши питання надання чи ненадання цим обставинам властивостей юридичних фактів (юридичного складу). Соціальні обставини, що мають місце у сфері банківської діяльності, породжують правові наслідки, якщо вони зафіксовані у гіпотезі правової норми.
14. Вдосконалення інформаційного та банківського законодавства має передбачати вирішення двох завдань  тактичного (поточного) та стратегічного (перспективного). Вирішення першого завдання передбачає внесення змін до чинного інформаційного та банківського законодавства, які запропоновані автором у дисертації, а другого – вироблення сучасної інформаційної ідеології, формування сучасної інформаційної політики у банківській сфері з урахуванням не лише вітчизняного, а й світового досвіду.
15. Вирішення тактичного завдання передбачає внесення змін до інформаційного та банківського законодавства, зокрема Закон України «Про банки і банківську діяльність» має бути доповнений окремою главою «Банківська інформація». У цій главі має бути надано визначення поняття банківської інформації; визначені види банківської інформації; окреслено коло суб’єктів та їх правовий статус; принципи інформаційної діяльності у банківській сфері; порядок надання, користування та збереження банківської інформації; спеціальні інформаційні режими; питання захисту банківської інформації та відповідальність за порушення законодавства.
16. Проведений у дисертації аналіз законодавства, що регулює інформаційні банківські відносини, свідчить про те, що перелік відомостей, які становлять банківську таємницю, потрібно розширити, доповнивши ч. 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» пунктами про персональні дані про діючих клієнтів банку, отриманими банком офіційно; відомості про майно, яке перебуває на зберіганні банку (про власника майна, перелік майна та його вартість, види банківського збереження); інформація про осіб, які хотіли стати клієнтами банку, але за наявності певних причин ними не стали; інформація про клієнтів, які припинили свої відносини з банком.
17. При вдосконаленні правового регулювання відносин, пов’язаних з банківською таємницею, необхідно враховувати три аспекти. По-перше, законом має бути визначено вичерпний перелік відомостей та інформації, що становлять банківську таємницю та технічних засобів її захисту. У будь-якому разі не може становити банківську таємницю інформація про банк, його керівників та учасників (засновників) та інформація, що підлягає обов’язковому опублікуванню; інформація про умови надання кредиту; умови залучення вкладів. По-друге, оскільки банківська таємниця є одним із елементів правового режиму, то має бути визначене обмежене коло осіб, докладно врегульовані процедури збереження, використання та захисту відомостей (інформації), що становлять банківську таємницю, а також питання застосування спеціальних технічних засобів захисту. По-третє, забезпечення дотримання вимог щодо банківської таємниці повинно знаходитися в площині системи правових засобів, які встановлюються законодавством з метою належного захисту прав клієнтів. Реалізація відповідних прав клієнтів має здійснюватися шляхом встановленого законом обов’язку банку гарантувати таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
18. Сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного інформаційного та банківського законодавства, зокрема, до Законів України «Про інформацію», «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України».

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В.Б. Аверянов. – К.: Наукова думка, 1979. – 148 с.
2. Аверянов В.Б. Ще раз про співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»: полемічні нотатки / В.Б. Аверянов // Право України. – 2004. – № 5. – С. 115.
3. Адамик Б.П. Інформаційні технології у банківській сфері : навч. посібник / Адамик Б.П., Литвин І.С., Ткачук В.О. – К. : Знання, 2008. – 351 с.
4. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник] в 2 т. / [Аверянов В.Б., Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П. та ін. ] ; за заг. ред. В.Б. Аверянова. – К. : Видавництво «Юридична думка», 2004. – 2004. – Т. 1. – 2004. – 584 с.
5. Актуальні проблеми інформаційної безпеки України (аналітична доповідь УЦЕПД) // Національна безпека і оборона. – 2001. – №1. – С. 2-59.
6. Алексеев Д.Г. Банковское право : учеб. пособие / Алексеев Д.Г., Пыхтин С.В., Хоменко Е.Г. – М. : 2006. – 478 с.
7. Алексеев Н.Н. Основы философии права : учебник / Алексеев Н.Н. – СПб. : 1998. – 326 с.
8. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
9. Алексеев С. С. Общая теория права : учебник : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981–1982. – Т. 2. – 1982. – 360 с.
10. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712, [1] с.
11. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / Алексеев С. С. – Свердловск : Мин-во высшего и среднего спец. образования РСФСР; Свердловский юрид. ин-т, 1972–1973. – Т. 1: Основные вопросы общей теории социалистического права. – 1972. – 396 с.
12. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
13. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти : [монографія] / І.В. Арістова ; за заг. ред. О.М. Бандурки. – Х. : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
14. Арістова І.В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади : дисс. … доктора юрид наук : 12.00.07. / Рістова Ірина Василівна – Харків, 2002. – 408 с..
15. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
16. Бандурка О. М. Бюджетне право України : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. М. Бандурка, О. П. Гетьманець – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 152 с.
17. Банківське право України : навч. посібник / [Селиванов А.О., Кротюк В.Л., Заруденко Л.Н. та ін.] ; за заг. ред. А.О. Селіванова. – К. : Ін Юре, 2000. – 384 с.
18. Банковское право : учебник / [В.С. Белых, С.И. Винниченко, Д.А. Гаврин и др. ] ; под ред.. В.С. Белах. – М. : Проспект, 2011. – 696 с.
19. Барановський О. Банківська таємниця / О. Барановський // Вісник Національного банку України. – 2000. – № 2. – С. 36-39.
20. Баскаков В. Захист інформації з обмеженим доступом / В. Баскаков // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - № 4. – С. 126-128.
21. Бахрах Д. Н. Административное право. Часть общая : учебник / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1993. – 328 с.
22. Бачило И.Л. Информационное право: основы практической информатики / Бачило И.Л.. – М., 2001. – 352 с.
23. Бачило И.Л. Информационное право : [учебник для студ. высш учебн. зав.] / Бачило И.Л., Лопатин В.Н., Федотов М.А. ; под ред. Б.Н. Топорнина. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2000. – 799 с.
24. Бачило И.Л. Информационное право : учебник / Бачило И.В., Лопатин В.Н., Федотов М.А. ; под ред. Б.Н. Топорина. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 789 с.
25. Безклубий І.А. Банківські правочини : монографія / І.А. Безклубий. – К. : Ін Юре, 2007. – 456 с.
26. Безклубий І.А. Співвідношення понять «банківська послуга», «банківський правочин» і «банківська операція» / І.А. Безклубий // Підприємництво, господарство і право. – 2004.  № 8. – С. 63-67.
27. Бедняков Д.И. Непроцесуальная информация и расследование преступлений / Д.И. Бедняков. – М.: Юрид. лит., 1991. – 208 с.
28. Берг А.И. Информация и управление / Берг А.И., Черняк Ю.И. – М., 1966. – 64 с.
29. Бєляков К.І. Інформатизація в Україні: проблеми організаційного, правового та наукового забезпечення : [монографія] / Бєляков К.І.. – К. : КВІЦ, 2008. – 576 с.
30. Біленчук П.Д. Банківське право України та європейське : навч. посібник / Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В.; за ред. П.Д. Біленчука. – К. : Атака, 1999. – 400 с.
31. Болгарін І. Проблеми інформаційного забезпечення аналізу та макроекономічного прогнозування / І. Болгарін, Р. Даценко // Вісник Національного банку України. – 2000. – № 2. – С. 11.
32. Бондаренко Л. Интерес как категория политической экономии / Л. Бондаренко // Экономические науки. – 1970. – № 8. – С. 12–20.
33. Бурило Ю.П. Організаційно-правові питання державного управління в інформаційній сфері : дисс. … канд.. юрид. наук : 12.00.07. / Бурило Юрій Павлович. – К., 2008. – 215 с.
34. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А.М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
35. Васильев Р.Ф. Акты управления /Значение, проблема исследований, понятие / Р.Ф. Васильев.. М. : МГУ,1987.140с.
36. Вебер М. Избранные произведения. – М. : Политиздат, 1990. – 808 с.
37. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с. – (Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України).
38. Великий тлумачний словник сучасної української мови : словник / [уклад. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ Перун, 2002. – 1440 с. – (Мін-во освіти і науки України).
39. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник [для студ. юрид. вузов] / Венгеров А. В. – М. : ИКФ Омега-Л, 2002. – 608 с.
40. Викулин А.Ю. Банковские сделки, банковские услуги, рынок банковских услуг: понятие и виды. Банковское право Российской федерации. Особенная часть: в 2 т. / Отв. ред. Г.А. Тосуняня. – М. : Юристъ, 2002. – Т. 2 – 340.с.
41. Вишневский А.А. Банковское право Европейского Союза : учебное пособие. / А.А. Вишневский – М. : «Статут», 2000. – 388 с.
42. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права : [монографія] / Ю.Л. Власов. – К. : Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького, 2001. – 180 с.
43. Гаврилов О.А. Основы правовой информатики : учеб. пособие / Гаврилов О.А. – М. : Институт государства и права, 1998. – 43 с.
44. Гегель. Энциклопедия философских наук. – М., «Мысль» 1974. – Т. 1. – 452 с.
45. Гетьманцев Г.О. Банківське право України : [навч. посібник] / Гетьманцев Г.О., Шукліна Н.Г. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.
46. Говальда К. Банковское право (Учреждения – Счета – Операции – Услуги) / К. Говальда, Ж. Стуфле / Пер. с фр. ; под ред. В.Я. Лисняка. – М. : Финстатинформ, 1996. – 566 с.
47. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : учебник / Головистикова А. Н., Дмитриев Б. А., Гулиев В. Е. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 872 с. – (Российское юридическое образование).
48. Городов О.А. Основы информационного права России : [учеб. пособие] / О.А. Городов. – СПб., 2003. – 305 с.
49. Горшенев В. М. Структура правового статуса гражданина / В. М. Горшенев // Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете Конституции СССР 1977 года. – Саратов : Изд-во Саратовського ун-та, 1980. – С. 51–58.
50. Господарський кодекс України від 16січня 2003 року - [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=436-15
51. Государственное управление: основы теории и организации.  М. : Статут, 2000. 912с.
52. Гражданское право : учебник [Калпин А.Г., Малеин Н.С., Масляев А.И. и др.] ; под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М. : Юристъ, 1997. – Ч. 1. – 410 с.
53. Гревцов Ю. И. Правовые отношения и осуществление права : монография / Гревцов Ю. И. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1987. – 129 с.
54. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения: монография – Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1981. – 83 с.
55. Гревцов Ю.И. Очерки теории и социологии права. – СПб. : Из-во Санкт-Петербургского ун-та, 1996. – 224 с.
56. Гусарев С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти : монографія / Гусарев С. Д. – К. : Знання, 2005. – 375 с. – (Мін-во внутрішніх справ України; КНУВС).
57. Даценко Р. Проблеми інформаційного забезпечення аналізу та макроекономічного прогнозування / Р. Даценко // Вісник Національного банку України. – 2000. – № 2. – С. 11.
58. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П. та ін.] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
59. Державний стандарт ДСТУ 2394-94 «Iнформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення». Чинний з 01.01.1995.- 89 с.  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://lovial.ifolder.ru/10590797
60. Директива про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей (91/308/ЄЕС) від 19 червня 1991 року.  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://www.yur-info.org.ua/doc/118412.jsp
61. Директива 2005/60/ЄС про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму від 26 жовтня 2005 року – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://www.yur-info.org.ua/doc/301489.jsp
62. Дрегваль Л.Н. Субъекты российского финансового права : монография / Дрегваль Л.Н. ; под ред. Е.Ю. Грачевой. – М. : Юриспруденція, 2008. –
288 с.
63. Дроздова Н.В. Договір про надання фінансових послуг у цивільному праві України : автореф. дисс. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук спец. 12.00.03. / Н.В. Дроздова – К., 2005. – 21 с.
64. Друга Директива Ради 89/646/ЄЕС « Щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних актів, які стосуються початку і здійснення діяльності кредитних установ, та внесення змін до Директиви 77/780/ЄЕС» від 15 грудня 1989 року  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=994_353
65. Дудин А. П. Объект правоотношения (вопросы теории) : монография / Дудин А. П. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 80 с.
66. Енциклопедія банківської справи Стельмах В.С., Альошин В.Б., Воронова Л.В. та ін. ; за заг. ред... В.С. Стельмаха. – К. : Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 88 с.
67. Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право: понятие, предмет, система / Ерпилева // Государство и право. – 2000.  № 2. – С. 77-85.
68. Ефимова Л.Г. Банковское право : учебн. и практич. пособие / Ефимова Л.Г.. – М. : БЕК, 1994. – 360 с.
69. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121  III – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
70. Закон України «Про банки і банківську діяльність» : наук.-практ. коментар / [за заг. ред. В. С. Стельмаха]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 520 16 с.
71. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 30 січня 2011 року № 2939- VI – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17
72. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11вересня 2003 року № 1160-ІV – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=1160-15
73. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=3206-17
74. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07 червня 1996 року № 236/96-ВР  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80
75. Закон України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.g ov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2297-17
76. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 2001 року № 1023-ХІІ – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1023-12
77. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12 .
78. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04 лютого 1998 року № 75/98-ВР – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ закон україни про концепцію національної програми інформатизації
79. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=679-14
80. Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04 лютого 1998 року № 74/98-ВР – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/.
81. Закон України «Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року № 3341-XII - [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=3341-12
82. Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1789-12
83. Закон України «Про стандартизацію» від 10 травня 1993 року № 46-93 – [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=46-93
84. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ  [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2664-14
85. Заруба Ю. Принципи і завдання інформаційної політики Національного банку України / Ю. Заруба // Вісник Національного банку України. – 2007. – № 8. – С. 42-43.
86. Зинченко С. А. Юридические факты в механизме правового регулирования : [монография] / Зинченко С. А. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 152 с.
87. Зубок М.І. Організаційно-правові основи безпеки банківської діяльності в Україні : навч. посібник / Зубок М.І., Ніколаєв Л.В. – [2-ге вид. доповн.] – К. : Істина, 2000. – 88 с.
88. Иванов А.Н. Платежные услуги американских банков / А.Н. Иванов // Деньги и кредит. – 1997.  № 9. – С. 57-61.
89. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе // Иоффе О. С. Избранные труды : в 4 т. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003–2003 – Т. 1. : Правоотношение по советскому гражданскому праву. Ответственность по советскому гражданскому праву. – 2003. – С. 31–193.
90. Исаков В. Б. Нормативное закрепление фактических составов / В. Б. Исаков // Советское государство и право. – 1977. – № 2. – С. 126–130.
91. Исаков В. Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / Исаков В. Б. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 128 с.
92. Исаков В. Б. Функции фактических обстоятельств в механизме правового регулирования / В. Б. Исаков // Советское государство и право. – 1975. – № 2. – С. 114–117.
93. Исаков В.Б. Юридические факты в российском праве: Учебное пособие. – М.: «Юстицинформ», 1998. – 48 с.
94. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве / Исаков В. Б. – М. : Юрид. лит., 1984. – 144 с. – (Библиогр. в примеч. – С. 134–144).
95. Каныгин Ю.М. Индустрия информатики / Каныгин Ю.М. – К. : Вища школа, 1987 –152 с.
96. Карасева М. В. Бюджетное и налоговое право России (политический аспект) / Карасева М. В. – М. : Юристъ, 2003. – 173 с.
97. Карасева М. В. Финансовое правоотношение / Карасева М. В. – М. : НОРМА, 2001. – 288 с. – (Ин-т государства и права РАН).
98. Карасева М. В. Финансовое право / М. В. Карасева, Ю. А. Крохина. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – 288 с
99. Качан Е.В. Проблемы информационного обеспечения правовых актов местных Советов / Е.В. Качан // Вестник Московского .университета.- Право. 1976.  №3.  С.57-63.
100. Качан О.О. Банківське право : навч. посібник. / Качан О.О. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 288 с.
101. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – Львів : «Новий Світ-2000», 2003. – 584 с.
102. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) : [монография] / Керимов Д. А. – [2-е изд.]. – М. : Аванта +, 2001. – 560 с.
103. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Кечекьян С. Ф. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 187 с.
104. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. – 2003.  № 7. – С. 29-33
105. Кикоть Г.В. Юридичні факти в системі правовідносин : дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.01 / Кикоть Григорій Валерійович. – К., 2006. – 198 с.
106. Кириллов В.И. Логика познания сущности: Монография. – М. : Высш. школа, 1980. – 175 с.
107. Киримова Е.А. Системообразующие критерии современного российского права // Правоведение. – 2002.  № 5. – С. 151-165.
108. Ковалко Н.Н. Вопросы терминологии в банковском законодательстве / Н.Н. Ковалко // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы: Материалы Международного «круглого стола» (Черновцы, 21-23 сентября 2006 года) / Под ред. доктора юридических наук, профессора, заслуженного деятеля науки РФ В.М. Баранова, доктора юридических наук, профессора, заслуженного юриста Украины П.С. Пацуркивского, кандидата юридических наук Г.О. Матюшкина. – Нижний Новгород: Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника», 2007. – С. 1047-1054.
109. Колодій І. Поняття та зміст інформації: соціальні та правові аспекти / І. Колодій // Підприємництво, господарство і право. – 2007.  № 1. – С. 83-86.
110. Колодій І. Правове регулювання інформації як елемента державного управління в банківській сфері / І. Колодій // Підприємництво, господарство і право. – 2008.  № 1. – С. 10-12.
111. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Кондаков Н. И. – М. : Наука, 1975. – 720 c.
112. Конституція України від 26 червня 1996 року № 254к/96-ВР– [Електронний ресурс] – Режим доступу до матеріалу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
113. Копылов В.А. Информационное право : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. зав] / В.А. Копылов. – М. : Юристъ, 1997. – 472 с.
114. Копылов В.А. Информационное право : [учебн. для студ. высш. учеб. зав.] / В.А. Копылов. – М. : Юристъ, 2003. – 512 с.
115. Кормич Б.А. Інформаційне право : підручник / Кормич Б.А.. – Харків : БУРУН і К, 2011. – 334 с.
116. Кормич Б.А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України: дис. доктора юрид. наук: 12.00.07. / Кормич Борис Анатолійович. – Одеса, 2004. – 427 с.
117. Костюченко О.А. Банківське право: підручник / Костюченко О.А. – К. : ВД «Професіонал», 2004 – 544 с.
118. Кохановська О. Класифікація та види інформації у доктрині права і законодавстві України / О. Кохановська // Підприємництво, господарство і право. – 2005.  № 3. – С. 78-81.
119. Кохановська О. Теоретичні підходи до визначення основних ознак та юридичних властивостей інформації / О. Кохановська // Підприємництво, господарство і право. – 2005.  № 5. – С. 116-118.
120. Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві : [монографія] / О.В. Кохановська. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2006. – 463 с.
121. Кохановский В.П. Философия и методология науки : учебн. для высш. учебн. заведений / В.П. Кохановский. – Ростов-на-Дону, 1999. – 448 с.
122. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / Красавчиков О. А. – М. : Госюриздат, 1958. – 182 с.
123. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков // Красавчиков О. А. Категории науки гражданского права. Избранные труды : в 2 т. – М. : Статут, 2005–2005. – Т. 2. – 2005. – С. 49–241.
124. Крохина Ю. А. Бюджетное право и российский федерализм : [монография] / Ю. А. Крохина ; [под ред. Н. И. Химичевой]. – [2-е изд.]. – М. : НОРМА, 2002. – 455 с.
125. Крюков В.И. Функционально-структурные аспекты исследования социальных систем // Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Крюков В.И. ; под общ. ред. Е.Б. Кубко. – К.: Юринком, 1998. – 463 с.
126. Кубко Е.Б. Современные концепции организационного развития социальных систем / Е.Б. Кубко // Введение в теорию государственно-правововой организации социальных систем. – К.: Юринком, 1999 – 508 с.
127. Кураков Л.П. Информация как объект правовой защиты / Кураков Л.П., Смирнов С.Н.. – М., 1998. – 240 с.
128. Кутафин О. Е. Предмет конституционного права : [монография] / Кутафин О. Е. – М. : Юристъ, 2001. – 444 с.
129. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. / Кучерявенко Н. П. – Харьков : Легас, 2002 – Т. 2: Введение в теорию налогового права. – 2004. – 600 с.
130. Латковська Т.А. Фінансово-правові питання формування центральних та державних банків в Україні, країнах центральноєвропейської та англосаксонської систем права : монографія / Т.А. Латковська. – Одеса : Юридична література, 2007. – 280 с.
131. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О. Э. Лейст. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
132. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права : [монография] / Лейст О. Э. – М. : ИКД «Зеркало-М», 2002. – 288 с. – (Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова).
133. Логінов О.В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Логінов О.В. – К., 2005. – 236 с.
134. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Лукьянова Е. Г. – М. : НОРМА, 2003. – 240 с.
135. Марущак А.І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом : курс лекцій / А.І. Марущак. – К. : КНТ, 2007. – 208 с.
136. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права : [учебник для студ. высш. учеб. заведений] / Марченко М. Н. – М. : ТК Велби, Проспект, 2007. – 768 с. – (Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова).
137. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Матузов Н. И. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 280 с.
138. Мацюк В.Я. Використання інформаційного ресурсу підрозділами податкової міліції для прийняття управлінського рішення : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. / Мацюк Володимир Ярославович – Ірпінь, 2004. – 205 с.
139. Михайлов С.В. Категория интереса в российском гражданском праве / Михайлов С.В.. – М. : Статут, 2002. – 205 с. (В сер. «Новые імена»).
140. Михеєнко М.М. Порівняльне судове право : підручник / Михеєнко М.М., Молдаван В.В. Радзієвська Л.К.. – К.: Либідь, 1993. – 431 с.
141. Нагребельний В. П. Фінансове право України. Загальна частина : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закладів] / Нагребел