ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВОЇ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОСТРОВИЧ СЕРГІЙ ЕРНЕСТОВИЧ
УДК 351.72[:352.075:336.1](477)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВОЇ ОСНОВИ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Музика-Стефанчук Оксана Анатоліївна

Київ – 2011

ПЛАН

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………….….. 3
ВСТУП ………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВОЇ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ...……. 11
1.1. Поняття і склад (структура) матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування …………………………………….. …………………………..11
1.2. Становлення та розвиток законодавства стосовно матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування в Україні ………………………………… 36
1.3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування в Україні …………………………………………. 66
Висновки до розділу 1 …………………………………….. ………………….. 97
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ СКЛАДОВИХ МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВОЇ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ……………………………………..… 100
2.1. Поняття і зміст права комунальної власності в Україні ………………..100
2.2. Загальна характеристика об’єктів права комунальної власності
в Україні ..…………………………………….. …………………………….…121
2.3. Правове регулювання місцевих бюджетів та їх доходів в Україні …… 135
Висновки до розділу 2 ……………………………………...………………… 170
ВИСНОВКИ ……………………………………...…………………………... 172
ДОДАТКИ ……………………………………..……………………………... 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 200

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АРК – Автономна Республіка Крим
БК України – Бюджетний кодекс України
ВЦВК – Всеросійський центральний виконавчий комітет
ГК України – Господарський кодекс України
ЗК України – Земельний кодекс України
ЗМІ – засоби масової інформації
КПРС – Комуністична партія Радянського Союзу
НЕП – нова економічна політика
РНК – Рада Народних Комісарів
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦВК – Центрльний виконавчий комітет
ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. За сучасних умов розвитку будь-яка правова, соціальна, демократична держава усіма можливими способами намагається забезпечити належний рівень функціонування та розвитку місцевого самоврядування. У цьому контексті важливим є питання стану фінансової та матеріальної основи місцевого самоврядування, що, у свою чергу, торкається інтересів населення відповідної країни і території. Дослідження питань формування та використання матеріальної й фінансової основи місцевого самоврядування, забезпечення цих процесів належним правовим регулюванням завжди є актуальним для нашої держави, особливо зважаючи на процес децентралізації влади.
На сьогодні в Україні відсутні комплексні наукові дослідження матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування. Лише часткове висвітлення цього питання є у вітчизняних роботах, які присвячені конституційному та муніципальному праву; спеціальні фінансово-правові дослідження з цього питання залишаються вкрай обмеженими. Вказані обставини та недостатній стан наукової розробки, а також прийняття у 2010 р. нової редакції БК України обумовлює актуальність та своєчасність дисертації.
Нині основними проблемами, що заважають повноцінному функціонуванню інституту місцевого самоврядування, є: 1) фінансово-економічна несамостійність територіальних громад; 2) надмірна концентрація владних повноважень у центральних та місцевих органах виконавчої влади, обмеженість повноважень і ресурсів органів місцевого самоврядування у частині забезпечення діяльності територіальних громад; 3) недостатня правова урегульованість механізму економіко-фінансового забезпечення діяльності територіальних громад; 4) низький рівень взаємодії органів місцевого самоврядування та контролю за їх діяльністю з боку територіальних громад. На цьому наголошується також у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р., затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001.
Для розв'язання зазначених проблем пропонується внести зміни до законодавства, що регулює процеси місцевого самоврядування у частині чіткого розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (він повинен здійснюватися, виходячи з принципу субсидіарності) і їх фінансово-економічного забезпечення. На жаль, у Стратегії не формулюються конкретні зміни – лише загальними фразами викладаються пропозиції. Така проблема є характерною для бюджетно-фінансового законодавства України. Замість того, аби писати такі узагальнення, у подібного роду стратегічних документах слід вказувати конкретні напрямки дій та можливі (бажані) шляхи для їх реалізації.
Вже давно назріла проблема правового урегулювання питання управління коштами комунальних підприємств. Останні взагалі є великою «білою плямою» у цивільному та господарському законодавстві, як і сама комунальна власність. Хоча загальне питання об’єктів права комунальної власності і знаходять своє певне вирішення у працях вчених-цивілістів (наприклад, у роботах О.В. Дзери, Я.М. Шевченко, Л.А. Музики, О.О. Первомайського), а ось щодо окремих об’єктів (а доходи місцевих бюджетів та деякі інші місцеві фінанси, власне, і є такими об’єктами), які потребують розгляду при поєднанні їх публічно- і приватно-правової природи, залишають більше запитань, ніж відповідей.
Отже, вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений нагальною потребою здійснення комплексних досліджень проблем матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування задля створення відповідної правової бази, яка б забезпечила органи місцевого самоврядування належними та необхідними фінансовими ресурсами.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження є наукові праці українських і зарубіжних фахівців у галузі конституційного, адміністративного та фінансового права, цивільного права, а також теорії держави та права, зокрема, роботи В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяка, М.В. Благовещенської, Л.К. Воронової, В.Ч. Гаглоєва, А.А. Єжкової, А.А. Жданова, О.Б. Заверухи, В.Л. Зайченко, В.О. Зозуляка, Н.К. Ісаєвої, М.В. Карасьової, А.А. Коваленка, В.К. Колпакова, Ю.О. Крохіної, М.О. Кузьміна, А.В. Курочкіна, О.О. Кутафіна, М.П. Кучерявенка, Д.М. Лук’янця, О.О. Майданник, О.А. Музики-Стефанчук, А.А. Нечай, Л.О. Нікітіної, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, М.Л. Пєшина, М.І. Піскотіна, Н.Ю. Пришви, В.В. Руденка, Л.А. Савченко, Н.В. Сидорової, В.І. Фадєєва, Н.І. Хімічевої та інших.
При дослідженні загальнотеоретичних питань матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування використовувалися праці вчених-економістів: І.В. Архіпкіна, О.В. Барінової, О.П. Буряка, О.Д. Василика, О.В. Васіної, В.В. Зайчикової, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, І.О. Луніної, П.В. Мельника, М.В. Романовського, С.В. Слухая, О.О. Сунцової, Т.О. Тарасян, В.О. Федотова, М.П. Хохлова, О.В. Шайманова, Н.А. Ширкевич. Також не залишилися поза уваги і праці окремих вчених ХІХ – початку ХХ ст., зокрема, П. Гензеля, С. Іловайського, П. Кованька А. Котляревського, В. Лебедєва, М. Мітіліно, Г. Тіктіна, І. Янжула.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Юридичного інституту Київського міжнародного університету «Захист прав людини: міжнародні та національні аспекти» (державний реєстраційний номер 0104U003159), де автор є одним із виконавців. Окрім цього, робота розвиває положення Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р. (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001), Концепції реформування місцевих бюджетів (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 308), Стратегії реформування податкової системи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1612-р), Стратегії модернізації системи управління державними фінансами (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 888-р.).
Метою дослідження є наукове розроблення основних фінансово-бюджетних проблем, пов’язаних із формуванням та використанням матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування; викладення на цій основі пропозицій щодо подальшого вдосконалення чинного фінансового, бюджетного та податкового законодавства України, а також практичних рекомендацій у сфері правозастосовної діяльності. Відповідно до мети визначені такі основні завдання дослідження:
- дати визначення поняття «матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування»;
- розкрити принципи формування матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування;
- проаналізувати стан проблеми законодавчої регламентації складу (структури) матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування;
- визначити та сформулювати особливості матеріальної основи місцевого самоврядування у контексті фінансово-правового регулювання;
- розкрити особливості правового регулювання доходів місцевих бюджетів як складової фінансової основи;
- визначити індикатори (критерії) ефективного управління місцевими фінансами;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання аналізованих відносин.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є правове регулювання матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування в Україні.
До методів дослідження, що використовувалися у процесі роботи над дисертацією, належать, зокрема, такі: історико-правовий – застосовувався при дослідженні деяких аспектів становлення та розвитку матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування в Україні, місцевих бюджетів і комунальної власності (підрозділ 2.1, 2.2, 2.3 ); системно-структурний метод – за його допомогою проаналізовано основні правові та організаційні засади регулювання відносин, які виникають, змінюються та припиняються у процесі формування та використання матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування в нашій державі (підрозділ 1.2, 1.3); формально-догматичний метод – використовувався для здійснення доктринального тлумачення відповідних правових норм і нормативно-правових термінів (підрозділ 1.1).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень правового регулювання відносин у сфері матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування. У дослідженні сформульовано та науково обґрунтовано ряд положень, висновків і пропозицій, які відображають її наукову новизну. Зокрема:
вперше:
- досліджено поняття матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, виходячи з розуміння двох понять, а саме матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування, враховуючи поняття економічної основи місцевого самоврядування. Визначено, що матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування – це його економічна основа, що є сукупністю правових норм, які закріплюють та гарантують органам місцевого самоврядування право самостійно формувати матеріальні та фінансові ресурси, а також розпоряджатися ними в інтересах населення відповідної території; тобто йдеться про норми, що регулюють відносини в галузі діяльності органів державної та місцевої влади, а також населення, яке мешкає (перебуває) на відповідній території, стосовно формування, розподілу, використання, управління, володіння, користування, розпорядження об’єктами комунальної власності з метою вирішення завдань місцевого значення.
- на основі фінансового та іншого законодавства зарубіжних країн запропоновано в Україні запровадити та закріпити на нормативно-правовому рівні чітко визначені індикатори фінансового стану та якості управління місцевими фінансами. Саме такі індикатори відображають ключові фактори платоспроможності, дають змогу оцінити поточний фінансовий стан і потенційні фінансові можливості, стійкість по відношенню до правового забезпечення бюджетного процесу, результати впровадження передової практики управління публічними фінансами, доступність та об’єктивність інформації про фінансово-економічний стан окремо взятого регіону;
удосконалено:
- наукове бачення системи принципів, на основі яких ґрунтується та функціонує фінансова основа місцевого самоврядування. Запропоновано виділяти та суворо у бюджетній і податковій практиці дотримуватися таких принципів: 1) збереження за кожним рівнем бюджетної системи та кожною ланкою місцевих бюджетів переліку податків і зборів; 2) найбільш доходні податкові доходи закріплюються за державним бюджетом (наприклад, податок на додану вартість, акцизні збори і мито, що стягується митницями); 3) щорічний перерозподіл міжбюджетних трансфертів на основі щорічних розрахункових даних та інформації про бюджетне забезпечення територій протягом звітного періоду;
- ознаки права комунальної власності як права публічної власності та як самостійної форми власності;
дістали подальшого розвитку:
- складові матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування. Визначено, що такими є: 1) комунальна власність; 2) доходи (надходження) місцевих бюджетів та інші кошти; 3) інша власність, яка призначена та використовується для задоволення місцевих потреб населення;
- дослідження історико-правових аспектів (етапів) становлення та розвитку матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, починаючи з XIV ст. і закінчуючи сьогоденням;
- питання принципів формування матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, що визначаються як обумовлені перш за все самою природою місцевого самоврядування вихідні начала, ідеї, засади, що знаходяться в основі організації та діяльності територіальних громад, населення, представницьких органів, які ним (ними) формуються, органів виконавчої влади на місцях, тобто тих, хто задіяний у процесі управління місцевими матеріальними та фінансовими ресурсами;
- визначення проблем майна, що належить Автономній Республіці Крим. На підставі аналізу положень окремих нормативних актів сформульовано висновок про відсутність чіткого, уніфікованого розуміння цього поняття і юридичної сутності такої правової категорії, як «майно, що належить Автономній Республіці Крим». Наголошено на необхідності чіткого законодавчого визначення статусу цього майна, його суб’єктного та об’єктного складу, місця у системі форм і видів права власності в Україні.
- напрямки вдосконалення нормативно-правового регулювання формування та використання матеріальних і фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування. За доречне прийняти спеціальні нормативно-правові акти про місцеві фінанси, місцеві позабюджетні фонди коштів, а також єдиний реєстр об’єктів права комунальної власності, який має буде ще одним додатковим фактором у системі вільного доступу до інформації про ці об’єкти, контролем за користуванням ними, їх приватизацією, обліку тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері – для подальших досліджень фінансово-правових проблем у сфері матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування (акт впровадження №328/06-10 від 26.06.2010)
– правотворчій сфері – для вдосконалення нормативно-правових актів та прийняття нових, що відображено у висновках і пропозиціях щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства;
– правозастосуванні – для удосконалення процесу формування матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, а також управління нею довідка про впровадження № 2284/31-622 від 01.07.2010);
– навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Фінансове право України», «Адміністративне право України» та спецкурсів з проблем фінансового і конституційного права (акт впровадження №256 від 19.05.2010).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднювалися на науково-практичних конференціях: «Україна в інтеграційних процесах: політико-правові та економічні аспекти» (м. Київ, 14 листопада 2008 р. ); «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення» (м. Суми, 4-5 червня 2010 р.), «Проблеми національної державності» (м. Одеса, 26 березня 2010 р.), «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства» (м. Донецьк, 12 травня 2010 р.). «Україна в євроінтеграційних процесах» (м. Київ, 20-21 лютого 2009 р.).
Публікації. Основні теоретичні розробки й висновки дисертації знайшли відображення у шістьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, що входять до переліку ВАК України, та чотирьох тезах доповідей, опублікованих за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, 6 підрозділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації – 230 сторінок, у тому числі 185 сторінок основного тексту, додатки на 14 сторінках, список використаних джерел на 29 сторінках (306 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дисертаційного дослідження вирішено наукове завдання, що полягає у визначенні сучасного стану та напрямків системного удосконалення правового забезпечення матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування в Україні. Сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є такі:
1. В сучасний умовах розвитку нашої держави вже є достатньо підстав стверджувати, що в Україні матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування має цілковите правове підґрунтя для свого існування. Проте на практиці ще є численні проблеми, які за великим рахунком не підлягають урегулюванню правом. Так, йдеться про зацікавленість усіх сторін, що беруть участь у формуванні та використанні матеріальних і фінансових ресурсів, зберігати їх, збільшувати, створювати умови для їх подальшого розвитку. Нині ж така зацікавленість часто передбачає приватний, а не публічний інтерес. Органам місцевого самоврядування спільно із місцевими виконавчими органами влади варто визначати стратегічні пріоритети інвестиційного та інноваційного розвитку відповідного регіону. У зв’язку із цим потребує удосконалення порядок та умови надання субвенцій для реалізації інвестиційних проектів (визначення критеріїв надання субвенцій, створення фондів регіонального розвитку, вдосконалення процедури здійснення запозичень до місцевих бюджетів).
2. Існування комунальної власності, місцевих бюджетів, інших місцевих фінансів передбачає створення певного правового регулювання відповідних відносин на місцевому рівні. Аналіз поняття «матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування» свідчить про його багатогранність. Практичні проблеми, які нині існують у сфері місцевого самоврядування, перш за все, викликані проблемами у матеріально-фінансовій сфері. Цьому «сприяє» недосконалість законодавства (не визначено повною мірою, що таке матеріальна, фінансова та економічна основа місцевого самоврядування; на рівні наукових розробок також не спостерігається єдності думок у баченні цих понять; проблеми приватноправового характеру, які пов’язані із правом комунальної власності взагалі, з орендою, купівлею та продажем комунального майна тощо). Нині очевидною є потреба у комплексному підході до реформування місцевого самоврядування, необхідна поступова, планомірна (чітко розпланована) систематична розробка законів, підзаконних нормативно-правових актів, які стосуються взагалі господарської діяльності органів місцевого самоврядування. На загальнодержавному рівні варто розробити та прийняти державну програму розвитку матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування на середньострокову чи навіть довгострокову перспективу. Слід нарешті визначити та чітко окреслити склад матеріально-фінансової основи, з’ясувати, що належить до місцевих фінансів. З метою забезпечення місцевого самоврядування відповідними матеріальними та фінансовими ресурсами необхідно: 1) сформувати комунальну власність; 2) забезпечити на рівні закону та на практиці чітке розмежування доходів і видатків між державним та місцевими бюджетами. Зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування можливе лише за умови вдосконалення та розвитку міжбюджетних відносин, зміцнення бюджетних прав і державних гарантій фінансової незалежності цих органів. Проте нині ще зроблено недостатньо для створення реальних економічних і фінансових гарантій такої незалежності. Реалізація всіх конституційних та інших гарантій місцевого самоврядування багато в чому залежить від закріплення в законодавстві стабільних і достатніх власних джерел доходів місцевих бюджетів. Саме вони є підґрунтям формування власної фінансової основи місцевого самоврядування.
3. Аналіз сутності поняття «матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування» свідчить про те, що воно є досить багатогранним. В одних випадках акцентується на його економічній сутності, в інших – на правовій. Хоча очевидним є зв'язок і значення обох сфер. Це пояснюється також подвійною природою власності і фінансів, а саме – економічною та правовою. Визначено, що фінансову основу органів місцевого самоврядування складають: доходи (надходження) місцевих бюджетів; кошти цільових бюджетних фондів; спеціальні кошти (фонди) бюджетних установ, що знаходяться у комунальній власності; матеріальну основу складають інші об’єкти комунальної власності.
4. Принципи формування матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування – це обумовлені, перш за все, самою природою місцевого самоврядування вихідні начала, ідеї, засади, що знаходяться в основі організації та діяльності територіальних громад, населення, представницьких органів, які ним (ними) формуються, органів виконавчої влади на місцях, тобто тих, хто задіяний у процесі управління місцевими матеріальними та фінансовими ресурсами. Наведені принципи відображають певною мірою вимоги щодо розвитку та системи місцевих фінансів, функціонування місцевого самоврядування взагалі, вони слугують критерієм оцінки діяльності органів місцевого самоврядування у матеріально-фінансовій сфері. Реалізація даних принципів забезпечується не лише наявністю їх правової регламентації, але вона також залежить від діяльності самих органів місцевого самоврядування, а також принципів місцевого самоврядування взагалі.
5. Всебічний розвиток місцевого самоврядування має стратегічне значення для вітчизняних реформ в економічній, фінансовій, соціальній та інших сферах. Саме за допомогою місцевого самоврядування: населення відповідної території отримує певні послуги, що забезпечують їхню життєдіяльність; забезпечується акумулювання фінансових ресурсів на місцях; забезпечується співпраця з органами державної влади. Основною ціллю діяльності органів місцевого самоврядування є вирішення питань, що пов’язані із задоволенням побутових, соціально-економічних, медичних, культурних та інших потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці. З цією метою у розпорядженні органів місцевого самоврядування в Україні перебуваються різні матеріальні та фінансові ресурси. Саме за допомогою цих ресурсів вказані органи забезпечують надання населенню цілого комплексу послуг.
6. Визначено, що матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування – це частина його економічної основи, що є сукупністю правових норм, які закріплюють та гарантують органам місцевого самоврядування право самостійно формувати матеріальні та фінансові ресурси, а також розпоряджатися ними в інтересах населення відповідної території; тобто йдеться про норми, що регулюють відносини в галузі діяльності органів державної та місцевої влади, а також населення, що мешкає (перебуває) на відповідній території, стосовно формування, розподілу, використання, управління, володіння, користування, розпорядження об’єктами комунальної власності з метою вирішення завдань місцевого значення. Також економічну основу можна визначати через сукупність суспільних відносин, що виникають, змінюються та припиняються на місцевому рівні у місцевому самоврядуванні (таке узагальнене нами бачення економічних основ зустрічається у працях з муніципального права). За допомогою економічної основи на практиці забезпечується конституційно закріплена самостійність органів місцевого самоврядування. Отже, сам правовий інститут економічної основи місцевого самоврядування має широкий міжгалузевий характер.
7. Необхідно розрізняти матеріальну основу та матеріальне забезпечення. Останнє може розглядатися: 1) як матеріальна основа; 2) як забезпечення вказаних органів різного роду матеріальними об’єктами (приміщенням, меблями, технікою тощо); 3) як забезпечення різного роду виплатами (заробітною платою, преміальними, пенсіями, іншими соціальними виплатами із фондів соціального страхування тощо).
8. Органи державної влади задіяні та беруть участь у вирішенні матеріально-фінансових питань місцевого самоврядування шляхом: 1) розподілу коштів для фінансування загальнодержавних програм на рівні конкретної території; 2) контролю за ефективністю та цільовим використанням бюджетних коштів; 3) контролю за збереженням та ефективним використанням комунального майна; 4) розробки мінімальних державних соціальних стандартів, певних фінансових нормативів; 5) розроблення, прийняття, забезпечення виконання фінансово-правових норм тощо.
9. В Основному Законі України міститься вказівка на те, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. З одного боку, таке положення є певною гарантією того, що місцеве самоврядування має певну захищеність від втручання держави у суто місцеві справи. Якщо ж таке втручання відбулося і потягло за собою певні витрати з місцевого бюджету, то вони гарантовано мають компенсуватися державою. З іншого боку, ця гарантія залишається дещо декларованою, оскільки на сьогодні практично відсутній механізм такого відшкодування.
10. До основних принципів, на основі яких ґрунтується та функціонує фінансова основа місцевого самоврядування, віднесені такі: 1) збереження за кожним рівнем бюджетної системи, за кожною ланкою місцевих бюджетів переліку податків і зборів (цей принцип має своє законодавче закріплення, зокрема в БК України). З одного боку, досить позитивним є гарантування державою таких доходів, гарантування того, що органи місцевого самоврядування можуть беззастережно їх враховувати у своїх місцевих бюджетах. З іншого боку, навіть однаковий перелік податків може забезпечувати одні території значними надходженнями, а інші ж території – залишаються бідними. Йдеться, наприклад, про малі міста, про «депресивні» регіони; 2) найбільш доходні податкові доходи закріплюються за державним бюджетом (наприклад, податок на додану вартість, акцизні збори і мито, що стягується митницями); 3) щорічний перерозподіл міжбюджетних трансфертів на основі щорічних розрахункових даних та інформації про бюджетне забезпечення територій протягом звітного періоду. Проте це не вирішує питань бюджетного вирівнювання. До того ж існування міжбюджетних трансфертів досить часто зменшує стимули до розширення доходної бази території-отримувача таких коштів, хоча за сучасних умов існування міжбюджетних трансфертів і міжбюджетних відносин це є вимогою часу. З іншого боку, вони створюють фінансову залежність, що утворює «замкнене коло».
11. Поки місцеві органи влади не мають законодавчо визнаної та реально закріпленої фінансової автономії, вони, відповідно, не матимуть зацікавленості в ефективному управлінні фінансовими та матеріальними ресурсами. Також вказані органи не матимуть і зацікавленості у питанні створення різноманітних сприятливих умов для сталого економічного розвитку відповідної території. Отже, лише після законодавчого закріплення такої автономії та наділення місцевих органів влади цілим комплексом прав у бюджетно-фінансовій сфері, визначення відповідальності та механізму притягнення до неї як органів влади в цілому, так і її керівників забезпечить належні умови розвитку територій, регіонів і держави взагалі.
12. Визначено, що вагомою перепоною у розвитку фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, територіальних громад є, у першу чергу, внутрішні проблеми самої територіальної громади, яка також певною мірою представляє маленьку частину публічного інтересу. Громадяни не бажають співпрацювати з іншими територіальними громадами, не бажають сприймати себе в єдності з іншими громадами; відсутність «колективізму» вплинула на розпорошеність всередині самих територіальних громад. Україна прагне звільнитися від комуністичної спадщини (зокрема, і у фінансовій сфері), проте, як це не парадоксально, дещо з того, що було, нині у дещо трансформованому вигляді могло би мати місце. Йдеться, наприклад, про утворення домових комітетів за прикладом Китаю.
13. Економічне зростання та розвиток регіонів залежать від інфраструктури, достатньої для організації, підтримки і розвитку такого зростання. Сучасний стан матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування є досить-таки складним. Проте такий стан речей характерний чи не для всіх країн світу, де функціонує місцеве самоврядування. Нині (загалом, як і завжди) в органів місцевого самоврядування не вистачає матеріальних і фінансових ресурсів, необхідних для формування та реалізації програм і планів соціального та економічного розвитку відповідної території. Вони неспроможні забезпечити цілковите та якісне здійснення своїх повноважень. Задля успішного впровадження принципів управління за результатами на відповідній території необхідним є надання методологічної та практичної допомоги органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади в освоєнні ними базових методів і процедур управління місцевими фінансами у створенні дієвої системи фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням коштів місцевих бюджетів.
14. Основною метою політики органів місцевого самоврядування у сфері доходів місцевих бюджетів на найближчі декілька років є збереження податкового потенціалу регіону шляхом створення сприятливих умов для діяльності господарюючих суб'єктів, зокрема і тих, що знаходяться у комунальній власності. У цьому аспекті важливим фактором проведеної політики буде необхідність підтримки збалансованості бюджетної системи. Задля досягнення поставленої мети повтрібно вирішити цілий ряд завдань бюджетної та податкової політики: 1) запобігання різкому зменшенню бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб, збереження діючих та створення нових робочих місць. Враховуючи, що до теперішнього часу популярною є практика виплати заробітної плати «в конвертах», що веде до заниження надходжень від цього податку, необхідно і надалі вживати заходів, спрямованих на виведення «з тіні» доходів підприємців і легалізації заробітної плати найманих працівників; 2) розробка механізмів державної підтримки господарюючих суб'єктів, що мають стратегічне чи соціально-економічне значення для регіонів, що постраждали через кризу та мають тенденцію до занепаду; 3) здійснювати роботи з найбільшими платниками податків до місцевих бюджетів на базі двосторонніх угод про взаємовигідну співпрацю з метою забезпечення своєчасного надходження платежів до бюджету, збільшення бази оподаткування, стабілізації фінансового стану організацій; 4) оптимізація складу місцевих податкових пільг з урахуванням оцінки їх соціальної та бюджетної ефективності. При формуванні категорій платників податків, що мають право на податкові пільги, необхідно надавати переваги пільгам, спрямованим на створення об'єктів матеріального виробництва, що дозволяє в перспективі збільшити дохідну базу бюджету, а також пільг, що надаються з метою пом'якшення соціальних наслідків кризи.
15. Доволі часто порушення органів місцевого самоврядування вчинюються у фінансовій та матеріальній сфері (нецільове використання бюджетних коштів, неефективне використання комунального майна, недотримання режиму збереження такого майна тощо). Проблемним є питання не лише притягнення таких органів до відповідальності, а й механізм захисту прав та інтересів органів місцевого самоврядування у бюджетно-фінансових відносинах; відсутні норми, що встановлюють правові механізми судового захисту фінансових прав і гарантій органів місцевого самоврядування. Окрім цього, проблемою є також механізм захисту прав та інтересів органів місцевого самоврядування у бюджетно-фінансових відносинах; відсутні норми, що встановлюють правові механізми судового захисту фінансових прав і гарантій органів місцевого самоврядування. Очевидною є потреба у закріпленні в бюджетному законодавстві та у процесуальному законодавстві судових і позасудових процедур вирішення суперечностей у галузі, наприклад, міжбюджетних відносин між органами влади різних рівнів. Зрозуміло, що ці органи, які отримують дотації та субвенції з інших бюджетів, не зацікавлені у тому, щоб у разі виникнення спірної ситуації, доводити справу до суду. Оскільки у майбутньому (незалежно від ходу справи і того, на користь кого буде прийняте рішення), надавач коштів робитиме все можливе, щоб або позбавити такого скаржника можливості отримати той чи інший міжбюджетний трансферт, або ж створюватиме інші не дуже сприятливі для отримувача умови.
16. При дослідженні правових й економічних проблем місцевих фінансів підтримано висновок про те, що в Україні необхідно створити (виробити) певні індикатори (критерії) ефективного управління місцевими фінансами, які відображають ключові фактори платоспроможності, дають змогу оцінити поточний фінансовий стан і потенційні фінансові можливості, стійкість по відношенню до правового забезпечення бюджетного процесу, результати впровадження передової практики управління публічними фінансами, доступність та об’єктивність інформації про фінансово-економічний стан окремо взятого регіону.
17. З 80-х років ХХ ст. актуальним стало питання децентралізації управління та перехід регіонів до матеріальної, фінансової й економічної самостійності. Цей процес викликав певні зміни у механізмах формування та, відповідно, використання коштів місцевих публічних фондів. Так, органи місцевого самоврядування отримали відповідні права у галузі оподаткування та розпорядження комунальною власністю. Як результат – підвищення прямої залежності доходної частини місцевих бюджетів від ефективності управління комунальним майном, управління місцевими фінансами, що впливає на процес формування матеріально-фінансового розвитку території.
18. Нині можна виділити різні підходи до комплексної оцінки матеріального та фінансового забезпечення і розвитку органів місцевого самоврядування, що визначаються такими цілями: 1) розробка стратегії розвитку територій у контексті підвищення якості діяльності органів місцевого самоврядування у сфері власної матеріально-фінансової основи та підвищенням якості внутрішнього і зовнішнього контролю за їх діяльністю (реалізація даної цілі має ґрунтуватися на затвердженому належним чином плані стратегічного розвитку територій); 2) розподіл та перерозподіл фінансових, зокрема, бюджетних ресурсів, із урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів (тут слід підвищувати також зацікавленість органів місцевого самоврядування у реалізації даної цілі).
19. Важливим є питання забезпечення прозорості процесу формування матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, а також використання об’єктів комунальної власності. Прозорість у цьому процесі передбачає: 1) надання прозорої інформації про порядок складення бюджетів усіх рівнів, фінансовий стан органів місцевого самоврядування, підготовленої на основі єдиної методики збору, обробки та надання інформації; 2) визначення порядку збору та узагальнення інформації, яка характеризує стан і якість управління коштами місцевих бюджетів та комунальною власністю; 3) формування та постійне удосконалення (оновлення) інформаційно-статистичної бази соціально-економічних показників розвитку регіонів; 4) запровадження публічного обговорення щорічних звітів про виконання місцевих бюджетів та використання коштів місцевих публічних фондів; 5) запровадження міжнародних стандартів фінансової і статистичної звітності для проведення незалежної фінансової експертизи та зовнішнього аудиту на місцевому рівні, вдосконалення внутрішнього фінансового контролю.
20. На відміну від приватних власників, територіальні громади реалізують свої правомочності зазвичай через інститут представництва – через органи місцевого самоврядування (ст. 172 ЦК України). При цьому вони відрізняються й від решти публічних суб’єктів (держави, АРК), які реалізують свої правомочності лише через представників (органи державної влади та органи влади АРК відповідно). Українське законодавство закріплює положення щодо можливої реалізації своїх повноважень комунальним власником і безпосередньо (ч. 15 ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 327 ЦК України). Спільне між суб’єктами права державної та комунальної власності як суб’єктами публічних форм власності в тому, що обсяг їх господарської правоздатності є ширшим, ніж у приватних власників (зокрема, вони можуть займатись тими видами підприємницької діяльності, які заборонені для суб’єктів приватної форми власності). Суб’єкти публічної власності створюються на основі публічно-правового акта, переслідують у своїй діяльності публічні (суспільні) цілі, а також мають певні владні повноваження.
21. Перелік об’єктів права комунальної власності має бути уніфікований у відповідному нормативному акті або в окремому законі про комунальну власність чи у новій редакції Закону про власність. Обов’язково слід відзначити особливість цих об’єктів, їх критерії сутності, види у відповідних класифікаціях. Також важливо точно і чітко врегулювати питання спільної власності територіальних громад.
22. Очевидно, що нині необхідно змінювати бюджетно-фінансове законодавство України, зокрема, до БК України у частині розмежування видатків на виконання делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування; конкретизації видаткових повноважень місцевих бюджетів у галузях бюджетної сфери; перерозподілу видатків між державним і місцевими бюджетами та видатками, що враховуються чи не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Слід також впровадити систему стимулювання органів місцевого самоврядування нарощування дохідної бази по місцевих бюджетах різних рівнів, які отримують дотацію вирівнювання і щороку нарощують дохідну базу, та таких, що забезпечують збільшення надходжень до державного бюджету.
23. Фінансові ресурси є однією із важливих гарантій місцевого самоврядування та, звичайно, є необхідною умовою для реалізації власної компетенції органів місцевого самоврядування. Основною та невід’ємною складовою фінансової основи місцевого самоврядування є місцеві бюджети. Фінансова основа місцевого самоврядування прямо залежить від того, як формуються в державі місцеві бюджети. Наявність бюджету також забезпечує економічну самостійність відповідної території та сприяє певною мірою розвитку місцевої інфраструктури. Місцеві бюджети України складають окрему її ланку, тобто вони є самостійними (у певних межах). Самостійність місцевих бюджетів підтверджується наступним: 1) місцеві бюджети розробляються та затверджуються відповідними місцевими органами влади (виконавчими та представницькими), тобто бюджетний процес на місцях здійснюється паралельно із бюджетним процесом щодо державного бюджету; 2) відповідно до БК України за місцевими бюджетами закріплені доходні джерела, чітко визначені власні та закріплені доходи; тобто органам місцевого самоврядування гарантується право на отримання таких доходів і їхнє зарахування до відповідних бюджетів; 3) бюджетним законодавством передбачений перелік видатків, які фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, при цьому органи місцевого самоврядування мають право самостійно визначати напрямки та обсяги витрачання коштів. Можна стверджувати, що нині місцеві бюджети характеризуються широкою сферою їхнього впливу на суспільне життя. Це пов’язується із тим, що бюджетні відносини, пов’язані із місцевими бюджетами, мають місце на всіх етапах територіального виробничого процесу. Саме за допомогою цих бюджетів відбувається розподіл і перерозподіл місцевих фінансових ресурсів. Місцеві бюджети повинні мати такий рівень доходів, щоб за їхній рахунок можна було б профінансувати місцеві видатки, заплановані поточні місцеві програми тощо.
24. Збільшення надходжень до місцевих бюджетів можливе за рахунок реалізації цілого комплексу заходів щодо збільшення неподаткових доходів місцевих бюджетів. Також необхідно підвищувати зацікавленість органів місцевого самоврядування у збільшенні податкової бази територій. Бюджети кожного рівня мають відповідати повноваженням і функціям, що покладаються на ті органи, які затверджують ці бюджети. Збалансованість місцевих бюджетів можлива за рахунок розширення власної доходної бази. Проте реалізація цього напрямку є доволі проблематичною, оскільки передбачає, зокрема, зацікавленість органів місцевого самоврядування та органів державної податкової служби у зростанні податкового потенціалу регіонів. У цьому зацікавлені владні органи, але аж ніяк – платники податків. До того ж в Україні відсутнє визначення критеріїв і особливих процедур вирівнювання бюджетної забезпеченості органів місцевого самоврядування (застосовуються лише міжбюджетні трансферти).
25. У результаті різного роду фінансових криз (як локального, так і загальнодержавного і світового значення) органи місцевого самоврядування зіштовхуються з новими проблемами (точніше – старі проблеми набувають більшого розвитку). Як правило, гостро відчутно зменшення обсягів податкових доходів (унаслідок зменшення реальних доходів фізичних осіб і прибутків юридичних осіб). За таких умов, звичайно, виникає потреба у додаткових фінансових ресурсах, зокрема, у міжбюджетних трансфертах з державного бюджету. На наш погляд, дуже важливо виважено підходити до трансфертної політики у таких складних умовах. Так, при виділенні, наприклад, додаткових дотацій вирівнювання необхідною умовою має бути повне фінансування соціальних видатків, скорочення видатків розвитку, перегляд інвестиційних проектів на предмет доцільності їх фінансування за рахунок бюджетних коштів.
26. Недостатнє фінансове забезпечення реформ у сфері місцевого самоврядування, а також збільшення видатків місцевих бюджетів, що не забезпечуються відповідними доходами, стоять не перепоні до стійкого соціально-економічного та фінансового розвитку територій. Відповідно, це відбивається і на стійкості місцевих бюджетів.
27. Ґрунтуючись на визначенні поняття фінансово-економічної стійкості бюджету, яке запропонувала Т.В. Дороніна, фінансово-економічну стійкість місцевого бюджету ми визначаємо як рух бюджетних потоків, їх структури та динаміки, що забезпечує органам місцевого самоврядування можливість повного, своєчасного та незалежно від інших бюджетів виконання своїх зобов’язань, що сприяє збалансованому розвитку економіки та соціальної сфери.
28. Нині також чимало місцевих бюджетів формуються переважно за рахунок фінансової допомоги з інших бюджетів через те, що мають слабо розвинуту податкову базу. За доречне видається: 1) розроблення та прийняття методики розрахунку видаткових зобов’язань органів місцевого самоврядування, що забезпечують фінансові потреби відповідних територій, у розрізі поточних і капітальних видатків у найбільш пріоритетних галузях соціальної сфери, яка має відрізнятися від Формули розрахунків міжбюджетних трансфертів; 2) необхідно окремим нормативно-правовим актом врегулювати питання визначення складу інформації, яка є необхідною для прогнозування і планування органами місцевого самоврядування соціально-економічного розвитку територій і порядок її надання відповідним органам; 3) із урахуванням цього слід розробити систему показників регіональної та місцевої статистики, що відповідають потребам прогнозування та планування доходів місцевих бюджетів; 4) на загальнодержавному рівні варто розробити та прийняти державну програму розвитку матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування на середньострокову чи навіть довгострокову перспективу, визначивши та чітко окресливши склад матеріально-фінансової основи, з’ясувавши, що належить до місцевих фінансів; 5) доцільно на рівні Кабінету Міністрів України розробити та затвердити порядок (механізм) стимулювання регіонів і органів місцевої влади по можливості до більш широкого використання власної податкової бази; заохочення тих регіонів і органів місцевої влади, які перевиконують або ж на бездефіцитний рівень виводять свої бюджети; 6) в Україні необхідно створити (виробити) певні індикатори (критерії) ефективного управління місцевими фінансами, які відображають ключові фактори платоспроможності, дають змогу оцінити поточний фінансовий стан і потенційні фінансові можливості, стійкість по відношенню до правового забезпечення бюджетного процесу, результати впровадження передової практики управління публічними фінансами, доступність та об’єктивність інформації про фінансово-економічний стан окремо взятого регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В.Ф. Российское земство: экономика, финансы, культура / В.Ф. Абрамов. – М.: НИКА, 1996. – 166 с.
2. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні: [Кол. монографія] / В.О. Антоненко, М.О. Баймуратов, О.В. Батанов та ін. [За ред.: В.В. Кравченка, М.О. Баймуратова, О.В. Батанова]. – К.: Атіка, 2007. – 864 с.
3. Александров А.М. Финансы социализма / А.М. Александров, Э.А. Вознесенский. – М.: Финансы, 1974. – 335 с.
4. Алексєєв В.М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: теоретичні засади: Дис... канд. наук з держ. управління: Спеціальність 25.00.01 / Національна академія держ. управління при Президентові України / В.М. Алексєєв. – К., 2005. – 206 с.
5. Анимица Е.Г. Основы местного самоуправления / Е.Г. Анимица, А.Т. Тертышный. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 208 с.
6. Апанасенко К.І. Правовий режим майна, що є у комунальній власності: Дис. … канд. юрид. наук: Спеціальність 12.00.04 / К.І. Апанасенко. – К., 2006. – 248 с.
7. Архипкин И.В. Становление и развитие налогового обеспечения местного самоуправления в России XIX-XX столетий: Автореф. дис. ... докт. экон. наук : 08.00.01 / И.В. Архипкин. – М., 2008. – 49 c.
8. Бабич А.М. Государственные и муниципальные финансы: [Учебник] / А.М. Бабич, Л.Н. Павлова. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 687 с.
9. Бабій Н.В. Стан і проблеми міжбюджетних відносин в Україні / Н.В. Бабій // Наукові праці НДФІ. – 2008. – № 4 (45). – С. 23-35.
10. Баймуратов М.А. Муниципальная власть: актуальные проблемы становления и развития в Украине: Монография / М.А. Баймуратов, В.А. Григорьев. – Одесса: Юридична література, 2003. – 248 с.
11. Барановский Н.А. Депрессивность регионов Украины: финансовый аспект / Н.А. Барановский // Экономика и управление. – 2007. – № 2. – С. 87-91.
12. Баринова Е.В. Развитие экономической основы местного самоуправления: Автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / Воронеж. гос. техн. ун-т / Е.В. Баринова. – Воронеж, 2007. – 20 c.
13. Бетин О.И. Развитие межбюджетных отношений в условиях бюджетного федерализма / О.И. Бетин, Т.В. Коновалова, Л.Г. Волкова. – Мичуринск: Изд-во ФГОУ ВПО МичГАУ 2004. – 231 с.
14. Благовещенская М.А. Правовое регулирование финансовых отношений в муниципальных образованиях: Автореф. дисс… канд. юрид. наук. Специальность 12.00.02: «Конституционное право; Муниципальное право» / М.А. Благовещенская. – М., 2002. – 20 с.
15. Блажевич В. Еволюція законодавства України щодо правового регулювання муніципальних позик як інструменту залучення коштів на місцевому рівні / В. Блажевич // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 67-70.
16. Богачев С. Неналоговые поступления в местные бюджеты: опыт и проблемы / С. Богачев // Экономист. – № 6. – 2005. – С. 70-72.
17. Большенко С.Ф. Особливості формування місцевих бюджетів в європейських країнах / С.Ф. Большенко, Н.І. Нікіфорова // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». – 2009. – № 6. – С. 12-18.
18. Бондарь Н.С. Городской совет и администрация: проблемы разграничения полномочий в сфере муниципальной собственности / Н.С. Бондар, С.А. Зинченко // Государство и право. – 1993. – № 3. – С. 86-96.
19. Брюховецька Н.Ю. Державна політика у сфері збалансування місцевих бюджетів України / Н.Ю. Брюховецька, А.О. Двігун, О.А. Ігнатова // Вісник Донецького інституту економіки та господарського права: Збірник наукових праць. – 2008. – № 1-2. – С. 3-10.
20. Буковинський С.А. До питання здійснення бюджетної політики в Україні / С.А. Буковинський // Фінанси України. – 2007. – № 10. – С. 5-32.
21. Буряк О.П. Становлення та розвиток фінансових інститутів місцевого самоврядування України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.08 / НАН України; Інститут регіональних досліджень / О.П. Буряк. – Л., 2007. – 20 с.
22. Бюджетная система Российской Федерации: Учебник / В.М. Романовский и др. / Под ред. В.М. Романовского, О.В. Врублевской.– 2-е изд., испр. и перераб.– М.: Юрайт, 2000. – 615 с.
23. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
24. Бюджетний процес і міжбюджетні відносини на рівні місцевих бюджетів району: навч. посіб. / С. Мельник, В. Серсо, С. Ільїних та ін. – К.: Міленіум, 2003. – 266 с.
25. Василик О.Д. Державні фінанси України / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. – К.: НІОС, 2002. – 608 с.
26. Василик О.Д. Податкова система України: [навчальний посібник] / О.Д. Василик. – К.: ВАТ «Поліграф книга». – 2004. – 478 с.
27. Василик О.Д. Теорія фінансів: [Підручник] / О.Д. Василик. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.
28. Васина О.В. Развитие финансового обеспечения местного самоуправления в Российской Федерации: Автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.10 / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ / О.В. Васина. – М., 2005. – 23 c.
29. Вахненко Т.П. Реформування системи міжбюджетних відносин в Україні / Т.П. Вахненко // Економіка. Фінанси. Право. − 2003.− № 9.− С. 3-9.
30. Величко О. Становлення комунальної власності: розвиток місцевих бюджетів і соціальної сфери / О. Величко // Розбудова держави. – 1998. – № 9/10. – С. 44-50.
31. Величко О.В. Бюджетна політика та особливості її формування в умовах нестабільності соціально-економічного розвитку / О.В. Величко // Економічний вісник Донбасу. – 2010. – № 1 (19). – С. 83-87.
32. Вершило Т.А. Муниципальное образование как субъект межбюджетных отношений: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. Специальность 12.00.14 «Административное право; Финансовое право; Информационное право / Т. А. Вершило. – Саратов, 2002. – 21 с.
33. Воронин А.Г. Основы управления муниципальным хазяйством : [Уч. пособие] / А.Г. Воронин, В.А. Лапин, А.Н. Широков. – М.: Дело, 1998. – 126 с.
34. Воронова Л.К. Банковско-финансово-правовой словарь-справочник / [Автор-сост. Л.К. Воронова]. – К.: А.С.К., 1998. – 288 с.
35. Воронова Л.К. Правовые основы расходов государственного бюджета в СССР (на материалах союзной республики) / Л.К. Воронова – К.: Вища школа, 1981. – 234 с.
36. Воронова Л.К. Про правове регулювання відносин у галузі місцевих фінансів / Л.К. Воронова // Правове регулювання державних доходів та видатків: Доклади та виступи на міжнар. наук.-практ. конф., 24–26.09.1998. – Х.: Академія правових наук України, 1998. – С. 6-11.
37. Воронова Л.К. Фінансове право України: [Підручник] / Л.К. Воронова. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
38. Воскобійник М. Деякі питання права комунальної власності на землю / М. Воскобійник // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 108-111.
39. Гаглоев В.Ч. Правовое регулирование экономической основы местного самоуправления в Российской Федерации: Автореф. дисс… канд. юрид. наук: Специальность 12.00.02 «Конституционное право; Муниципальное право» / В.Ч. Гаглоев. – М., 2003. – 24 с.
40. Газарян А. Місцеве самоврядування Литви в контексті Європейської хартії / А. Газарян // Проблеми малих міст України: розвиток самоврядування і реформування місцевого господарства в контексті національних традицій і світового досвіду. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Золочів – Львів, 27 – 28 травня 2000 р.). – Львів: «Державність», 2000. – 228 с. – С. 193-198.
41. Гапонюк М.А. Місцеві фінанси: Навч.-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / М.А. Гапонюк, В.П. Яцюта, А.Є. Буряченко, А.А. Славкова. – К.: КНЕУ, 2002. – 184 с.
42. Герчаківський С. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення / С. Герчаківський // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. 44-49.
43. Глазунова Н.И. Система государственного управления: Учебник для вузов / Н.И. Глазунова. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – 439 с.
44. Глух М.В. Правові основи фінансування комунального господарства: Дис... канд. юрид. наук: Спеціальність: 12.00.07 / М.В. Глух. – К., 2008. – 213 с.
45. Глух М.В. Фінансова діяльність органів місцевого самоврядування у комунальній сфері / М.В. Глух // Науковий вісник Національного університету ДПС України