ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

КІРМАЧ Андрій Віталійович

УДК 342.92 (477)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ:
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ
В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
АВЕР’ЯНОВ Вадим Борисович,
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії
правових наук України

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
1.1. Загальна характеристика змісту правового регулювання проходження державної служби ...............................................................
13
1.2. Основні типи правового регулювання проходження державної служби в європейських країнах ................................................................
41
1.3. Європейські засади правового регулювання проходження державної служби .......................................................................................
68
Висновки до Розділу 1 ............................................................................... 94

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
2.1. Уточнення процедури прийняття на державну службу .................. 99
2.2. Запровадження ефективної системи просування по державній службі ..........................................................................................................
127
2.3. Удосконалення порядку припинення державної служби ................ 154
Висновки до Розділу 2 ............................................................................... 180

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 191

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. З часу проголошення незалежності України вітчизняною юридичною наукою активно досліджується проблематика правового регулювання державної служби. Причому останнім часом все більшого значення набуває вивчення та використання у вітчизняній державно-правовій практиці європейського досвіду правового регулювання державної служби.
Система державного управління та організація державного апарату, які успадкувала Україна від радянських часів, не відповідали вимогам часу та новим реаліям, що зумовило необхідність переосмислення ролі держави у суспільному житті через, зокрема, проведення широкомасштабної адміністративної реформи. Ключовими напрямами адміністративної реформи в Україні визначено вдосконалення правового регулювання державної служби з метою впровадження в роботу вітчизняних державних службовців європейських стандартів належного урядування та обслуговування громадян, у тому числі щодо надання приватним особам адміністративних послуг, та формування висококваліфікованого корпусу державних службовців – професійних чиновників.
Сьогодні більша частина концептуальних засад реформування державної служби досі не реалізована навіть на законодавчому рівні, не кажучи вже про їх впровадження у практику, зокрема, це стосується забезпечення конкурсності, об’єктивності, прозорості та гласності при прийнятті на державну службу та просуванні по державній службі; правової захищеності та політичної нейтральності державних службовців; мотивації, стимулювання та заохочення державних службовців при здійсненні ними службової кар’єри; професійної підготовки кадрів для державної служби тощо. Однією з причин такого стану речей є відсутність у вітчизняній науці сталого розуміння ключових аспектів проходження державної служби, зокрема, порядку проведення конкурсів на посади державних службовців, оцінювання діяльності державних службовців під час здійснення ними службової кар’єри, застосування підстав припинення державно-службових відносин тощо. Така невизначеність зумовлює як недосконалість чинного законодавства, так і недостатню якість проектів нормативно-правових актів, які пропонуються до розгляду.
У цьому зв’язку, одним із основних завдань вітчизняної науки адміністративного права сьогодні є подальше доктринальне осмислення загальних засад проходження державної служби з урахуванням потреб формування в Україні професійної та політично нейтральної державної служби відповідно до європейських стандартів управління.
Щодо наукової розробки зазначеної проблематики, слід зауважити, що різним аспектам правового регулювання проходження державної служби в Україні та європейських країнах приділяли увагу вітчизняні вчені-адміністративісти та представники інших галузей права, зокрема: В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Л. Р. Біла, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, С. Д. Дубенко, М. І. Іншин, Ю. В. Іщенко, С. В. Ківалов, Л. Є. Кисіль, І. Б. Коліушко, А. Т. Комзюк, О. Д. Крупчан, Є. Б. Кубко, Н. Р. Нижник, В. Ф. Опришко, І. М. Пахомов, О. В. Петришин, В. Ф. Сіренко, В. П. Тимощук, О. Ф. Фрицький, Ю. С. Шемшученко, А. М. Школик, М. К. Якимчук та інші, а також радянські та російські учені: С. С. Алексєєв, А. П. Альохін, Г. В. Атаманчук, Д. М. Бахрах, К. С. Бєльський, В. М. Горшеньов, А. І. Єлістратов, Д. А. Керімов, О. М. Козирін, Ю. М. Козлов, Б. Д. Лебін, В. В. Лазарєв, О. Є. Луньов, В. М. Манохін, О. В. Оболонський, Ю. М. Старілов, Ю. О. Тихомиров та ін. Також окремі питання проходження державної служби були предметом досліджень представників європейського адміністративного права, зокрема: У. Батіса, Г. Бребана, К. Демке, Я. Дубе, Ж. Зіллера, Д. Кінгдома, Д. Денхардта, М. Фрідланда та ін.
У вітчизняній науці адміністративного права було проведено лише кілька монографічних досліджень де розглянуто окремі аспекти проблематики правового регулювання проходження державної служби, наприклад, принципи державної служби, кваліфікаційні вимоги до кандидатів на державну службу, атестація державних службовців тощо. На особливу увагу заслуговують також комплексні правові дослідження інституту державної служби, що проведені у працях: О. В. Петришина «Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ» (1998 р.), В. Б. Авер’янова «Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку» (1999 р.) та Ю. П. Битяка «Державна служба в Україні: організаційно правові засади» (2005 р.).
Таким чином, актуальність проведення окремого дослідження європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби та напрямів його впровадження в Україні в інтересах подальшого розвитку вітчизняного інституту державної служби зумовлена як потребами розвитку науки адміністративного права, так і практикою реформування цього інституту з метою його адаптації до стандартів Європейського Союзу. До того ж, нагальна потреба в оновленні чинного Закону України «Про державну службу» та необхідність підготовки на цій підставі низки підзаконних нормативно-правових актів вимагає вироблення сучасного науково обґрунтованого підходу до головних засад проходження державної служби та впровадження європейських стандартів правового регулювання проходження державної служби в Україні. У цьому зв’язку, особливу увагу в даній роботі приділено дослідженню закордонного досвіду правового регулювання проходження державної служби, зокрема, проаналізовано законодавство Німеччини, Франції, Великобританії, Чехії, Болгарії, Греції, Литви, Латвії, Польщі та деяких інших європейських країн.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планових тем відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України: «Розвиток демократичних засад державного управління в Україні: проблеми адміністративно-правового забезпечення» (номер державної реєстрації 0106U008728) та «Система органів виконавчої влади в Україні: адміністративно-правові проблеми удосконалення організації та діяльності» (номер державної реєстрації 0104U007588).
Мета дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретичних засад правового регулювання проходження державної служби, узагальненні сучасного європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби та обґрунтуванні висновків і пропозицій щодо впровадження цього досвіду з метою вдосконалення правового регулювання проходження державної служби в Україні.
Відповідно до поставленої мети в дослідженні вирішуються наступні завдання:
розкрити поняття проходження державної служби та основи правового регулювання проходження державної служби;
проаналізувати основні типи правового регулювання проходження державної служби в європейських країнах;
з’ясувати європейські засади правового регулювання проходження державної служби;
узагальнити сучасний досвід правового регулювання проходження державної служби в європейських країнах з метою визначення першочергових завдань реформування державної служби в Україні;
визначити, базуючись на європейському досвіді правового регулювання проходження державної служби, головні напрями впровадження в Україні такого досвіду;
обґрунтувати висновки і пропозиції щодо впровадження у вітчизняне законодавство та правозастосовчу практику європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби.
Об’єктом дослідження є сучасні правові засади функціонування державної служби в європейських країнах, а також практика правового регулювання і адаптації державної служби України до європейських стандартів.
Предметом дослідження є сучасний досвід правового регулювання проходження державної служби в європейських країнах та напрями його впровадження в Україні з метою вдосконалення вітчизняного законодавства про державну службу та практики його застосування.
Методологічною основою дослідження є сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання.
Діалектичний метод, як провідний метод наукового пізнання, є основою методології дисертаційної роботи і визначає стратегію дослідження європейського та вітчизняного досвідів правового регулювання проходження державної служби. Методи структурного і функціонального аналізу та синтезу були використані для дослідження поняття та структури проходження державної служби, а також для формулювання висновків і пропозицій щодо впровадження у вітчизняне законодавство європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби. Методи системного аналізу також широко використані для дослідження основних стадій та елементів проходження державної служби в європейських країнах. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено стандарти та принципи проходження державної служби, а також поняття та структуру проходження державної служби. Порівняльно-правовий метод дослідження використано для з’ясування загального й особливого у правовому регулюванні проходження державної служби в європейських країнах і формулювання на цій підставі практичних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання проходження державної служби в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дана дисертаційна робота є комплексним монографічним дослідженням європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби та напрямів його впровадження у вітчизняне законодавство та практику державно-службових відносин.
Серед результатів дослідження ознаками наукової новизни характеризуються наступні положення:
1) уперше:
обґрунтовано висновки про зміст сучасного досвіду правового регулювання проходження державної служби в європейських країнах, зокрема, виділено чотири типи правового регулювання проходження державної служби: централізоване, децентралізоване, приватно-правове, прецедентне; розкрито доцільність розмежування політичного та адміністративного управління проходженням державної служби шляхом підпорядкування системи державної служби міністру, відповідальному за питання державного управління, віднесення функціонального керівництва проходженням державної служби до відання спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, та створення незалежного колегіального органу, до компетенції якого мають належати питання управління проходженням державної служби державними службовцями вищої категорії;
визначено і розкрито тенденцію до уніфікації основ правового регулювання проходження державної служби в рамках Європейського Союзу, в тому числі формулювання уніфікованої термінології, вироблення та впровадження загальноєвропейських стандартів і принципів правового регулювання проходження державної служби;
визначено головні напрями впровадження в Україні європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби, а саме: забезпечення конкурсності при прийнятті на державну службу, оновлення змісту кар’єрності при просуванні по державній службі та удосконалення правового регулювання підстав і порядку припинення державної служби;
обґрунтовано авторський підхід до розмежування понять «проходження державної служби», «просування по державній службі» та «службова кар’єра», зокрема, положення про те, що поняття «проходження державної служби» слід розглядати в широкому розумінні та включати до нього такі стадії, як: прийняття на державну службу, просування по державній службі (службову кар’єру) та припинення державної служби; також обґрунтовано доцільність використання терміну «прийняття на державну службу» замість «вступ на державну службу», оскільки йдеться, насамперед, про ухвалення органом державного управління рішення про прийняття чи неприйняття кандидата на державну службу з урахуванням його відповідності критеріям відбору на посаду державного службовця;
2) дістало подальшого розвитку:
формулювання європейських засад правового регулювання проходження державної служби, що передбачають: розмежування публічно-правового та приватно-правового регулювання державно-службових відносин та, зокрема, непоширення на державно-службові відносини трудового законодавства; розмежування правового регулювання так званих державних політичних посад, посад державних службовців, посад працівників патронатних служб та обслуговуючого персоналу органів державного управління; розмежування політичного та адміністративного управління проходженням державної служби; забезпечення конкурсності при прийнятті на державну службу та здійсненні службової кар’єри державного службовця та ін.;
визначення, на основі європейського досвіду, переліку принципів проходження державної служби, до якого слід включати: верховенство права, законність, патріотизм, публічність, професійність, політичну нейтральність, прозорість та відкритість, стабільність та доброчесність, рівність та достойність;
положення про те, що прийняття на державну службу має здійснюватись на основі принципу рівного доступу до державної служби та відбору достойнішого кандидата та включати такі елементи, як: умови прийняття на державну службу, в тому числі критерії відбору на конкретну посаду державного службовця; конкурс для прийняття на державну службу; підготовчу службу в органі державного управління, як передумову постійного призначення на посаду державного службовця; та процедуру оформлення рішення органу державного управління про прийняття особи на державну службу і складання такою особою присяги державного службовця;
3) удосконалено:
положення про те, що конкурс має бути загальнообов’язковим способом прийняття на державну службу, а конкурсна процедура має складатись з: публічного інформування про конкурс на певні посади державних службовців; перевірки дотримання кандидатами умов прийняття на державну службу та критеріїв відбору на конкретну посаду державного службовця; проведення конкурсу (у формі іспиту, тестування, співбесіди тощо); прийняття незалежною конкурсною комісією рішення про рекомендування достойнішого кандидата на посаду державного службовця;
положення про те, що всі особи, які вперше призначаються на посади державних службовців або переходять на службу до інших органів державного управління, перед призначенням на посаду обов’язково мають пройти підготовчу службу (стажування) строком від 6 місяців до 2 років з метою набуття практичних навичок роботи на певній посаді державного службовця;
положення про доцільність запровадження обов’язкового оцінювання діяльності державних службовців, що має проводитись незалежною комісією не рідше одного разу на рік і, на відміну від атестації державних службовців, базуватись на фактичних результатах роботи державного службовця, причому результати оцінювання мають бути головною підставою для просування по державній службі;
формулювання вичерпного переліку підстав припинення державної служби та чіткого групування таких підстав залежно від застосованої процедури та правових наслідків на: позбавлення статусу державного службовця; звільнення з посади державного службовця за рішенням органу державного управління; звільнення з посади державного службовця за власним бажанням службовця; відставку державних службовців вищої категорії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні та практичні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані: у правотворчій роботі – для удосконалення чинного законодавства України, насамперед, нової редакції Закону України «Про державну службу» та розробки нових правових актів, спрямованих на його реалізацію; у правозастосовчій діяльності органів виконавчої влади, зокрема, Кабінету Міністрів України, Головного управління державної служби України, інших центральних органів виконавчої влади тощо; у науково-дослідній роботі – для поглиблення теоретичних розробок правового регулювання інституту державної служби, удосконалення правового регулювання принципів та елементів проходження державної служби, вивчення європейського досвіду адміністративно-правового регулювання суспільних відносин та інтеграції України до європейського адміністративного простору; у навчальному процесі – для викладання курсів адміністративного права, порівняльного адміністративного права, правового регулювання державної служби у вищих навчальних закладах, закладах підвищення кваліфікації державних службовців тощо; для написання підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури з проблем, пов’язаних із проведенням адміністративної реформи в Україні, реформуванням інститутів адміністративно-правової науки у відповідності до європейських стандартів та принципів, а також реформуванням інституту державної служби України.
Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданні відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України. Результати дослідження оприлюднені на: V Національній науково-практичній конференції «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування» (м. Одеса, 15–17 червня 2007 р.; тези опубліковано); Міжнародній науковій конференції «Четверті юридичні читання» (м. Київ, 3–4 квітня 2008 р.; тези опубліковано); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова система України в світлі європейського вибору» (м. Київ, 13 червня 2008 р.; тези опубліковано); Міжнародній науковій конференції «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (м. Київ, 23–24 квітня 2009 р.; тези опубліковано); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та аспірантів «Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні» (м. Івано-Франківськ, 23–24 квітня 2009 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «П’яті Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 27–28 листопада 2009 р.; тези опубліковано).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у: 4 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 6 тезах доповідей на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура дисертаційної роботи визначається її метою та завданнями. Робота складається із вступу, двох розділів, які об’єднують шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, в тому числі список використаних джерел на 24 сторінках (224 найменування).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу європейського та вітчизняного досвіду правового регулювання проходження державної служби, осмислення низки зарубіжних та вітчизняних наукових праць, що стосуються проблематики правового регулювання проходження державної служби в європейських країнах, сформульовано висновки та пропозиції щодо впровадження у вітчизняне законодавство та правозастосовчу практику європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби.
1. Реформування державної служби в Україні з урахуванням європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби є одним із ключових завдань адміністративно-правової реформи, що проводиться з метою створення ефективного і політично нейтрального державного апарату та становлення професійного і авторитетного інституту державної служби, що мають забезпечувати реалізацію прав, свобод та законних інтересів громадян, в тому числі надавати приватним особам якісні адміністративні послуги.
Сучасний європейський досвід правового регулювання проходження державної служби доцільно розглядати як уніфіковану практику правового регулювання проходження державної служби та відповідну правозастосовчу практику в рамках Європейського Союзу, де прослідковується не лише тенденція до уніфікації термінологічного апарату інституту державної служби та основ його правового регулювання, а більш того – ведеться цілеспрямована робота з вироблення та впровадження загальноєвропейських стандартів та принципів правового регулювання проходження державної служби.
При дослідженні європейського досвіду зосереджено увагу не лише на традиційному досвіді «старих» демократій Європи, а на законодавстві країн, які останніми приєдналися до Європейського Союзу – Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Греції, Болгарії тощо. Враховуючи подібні суспільно-політичні умови та нещодавнє реформування державної служби, досвід цих країн є найбільш прийнятним для адаптації в Україні, причому основними напрямами впровадження в Україні європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби мають бути: забезпечення конкурсності при прийнятті на державну службу, оновлення змісту кар’єрності при просуванні по державній службі та удосконалення правового регулювання підстав і порядку припинення державної служби.
2. Проходження державної служби є центральним елементом інституту державної служби, що характеризує правове регулювання перебування особи на посаді державного службовця. Проходження державної служби нерозривно пов’язане зі здійсненням державно-службової діяльності та виконанням службових обов’язків державними службовцями на адміністративних (чиновницьких) посадах в органах державної (насамперед, виконавчої) влади. Діяльність державних політичних діячів та працівників патронатних служб знаходиться за межами правового регулювання державної служби.
Поняття «проходження державної служби» доцільно розглядати у широкому розумінні, що включає в себе, серед іншого, правове регулювання прийняття на державну службу, проходження підготовчої служби, власне просування по державній службі (службову кар’єру), припинення державної служби, оскарження рішень про припинення державно-службових відносин тощо, тобто охоплює всі стадії динаміки розвитку державно-службових відносин. Вузьке розуміння поняття проходження державної служби є обмеженим, оскільки починається з факту призначення особи на посаду державного службовця та закінчується виданням наказу органу державного управління про припинення державної служби й, таким чином, є дуже подібним до поняття службової кар’єри.
3. В європейських країнах існує декілька типів правового регулювання проходження державної служби, зокрема, централізоване регулювання, децентралізоване регулювання, приватно-правове регулювання, прецедентне регулювання. Вітчизняну державну службу за типом правового регулювання можна віднести до централізованого типу, щоправда, з порівняно обмеженим колом державних службовців, адже в європейських країнах коло державних службовців є дуже широким і включає в себе службовців законодавчих, виконавчих та судових органів, професійних суддів, вчителів та викладачів вищих навчальних закладів, лікарів державних закладів охорони здоров’я тощо.
У більшості європейських країн розмежовано політичне та адміністративне керівництво проходженням державної служби. Система державної служби політично підпорядкована уряду країни, а саме міністру, відповідальному за питання державного управління; функціональне керівництво проходження державної служби здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, адміністрацією державної служби; та, крім цього, існує незалежний колегіальний орган, до відання якого належать, серед іншого, питання проведення конкурсів на посади державних службовців вищої категорії, здійснення дисциплінарного провадження щодо державних службовців вищої категорії, позасудове вирішення спорів, що стосуються проходження державної служби тощо.
4. На основі узагальнення європейського досвіду правового регулювання проходження державної служби сформульовано декілька загальноєвропейських стандартів проходження державної служби, зокрема, обґрунтовано публічний характер державно-службових відносин, що передбачає правове регулювання проходження державної служби публічно-правовими нормами, насамперед, нормами адміністративного права. Доведено, що однозначне окреслення меж державної служби, в тому числі розмежування правового регулювання діяльності державних політичних діячів, власне державних службовців, працівників патронатних служб та найманих працівників в органах державної влади дозволить запровадити чітке правове регулювання проходження державної служби та вирішить низку проблем, пов’язаних зі статусом, порядком призначення та звільнення цих осіб.
Розглянуто принципи проходження державної служби і зроблено висновки про необхідність їх розуміння як основоположних ідей, які відображають об’єктивні закономірності та визначають напрями реалізації компетенції, завдань і функцій органів державного управління та державних службовців. На основі систематизації законодавства європейських країн сформульовано уніфікований перелік ключових принципів проходження державної служби, що включає в себе: верховенство права, законність, патріотизм, публічність, професійність, політичну нейтральність, прозорість та відкритість, стабільність та доброчесність, рівність та достойність.
5. Прийняття на державну службу має ґрунтуватись на забезпеченні принципів рівного доступу до державної служби та відбору достойнішого кандидата. Ключова роль має бути відведена органу державного управління, що здійснює відбір кандидата на посаду державного службовця та приймає рішення про його рекомендування або зарахування на посаду державного службовця.
Обов’язковими елементами процедури прийняття на державну службу мають бути чітке та прозоре формулювання умов прийняття на державну службу, в тому числі встановлення критеріїв відбору на конкретну посаду державного службовця, проведення конкурсу для прийняття на державну службу, проходження підготовчої служби в органі державного управління, що сприяє набуттю практичного досвіду роботи на певній посаді державного службовця та перевірці професійного рівня і ділових якостей особи, видання акту органу державного управління про прийняття особи на державну службу та складання такою особою присяги державного службовця.
Призначення на основі конкурсу дозволяє гарантувати рівність на неупередженість в оцінці кандидатів на посаду державного службовця та запобігає протекціонізму при прийнятті на державну службу. Конкурсна процедура має складатись з таких стадій: публічне інформування про конкурс на певні посади державних службовців; перевірка дотримання кандидатами умов прийняття на державну службу та критеріїв відбору на конкретну посаду державного службовця; проведення конкурсу (у формі іспиту, тестування, співбесіди тощо); прийняття незалежною конкурсною комісією рішення про рекомендацію достойнішого кандидата до зарахування на посаду державного службовця.
6. У європейських країнах існує дві системи просування по державній службі – система посад, де державні службовці виконують свої обов’язки на умовах договору, а для кожного підвищення потрібно пройти новий конкурс, та система кар’єри, де зайняття постійної посади державного службовця означає фактично безстрокове працевлаштування. Просування по службі у межах системи кар’єри може відбуватися за двома напрямами – рангом та посадою, причому різницю між рангом та посадою сформульовано таким чином: державний службовець є власником свого рангу і лише тимчасово обіймає посаду в органі державного управління. Для запровадження ефективної системи просування по державній службі потрібно встановити чітку класифікацію посад державної служби та відмежувати просування державного службовця за посадою та рангом.
Одною з ключових умов становлення ефективної системи просування по державній службі є впровадження якісних інструментів оцінки діяльності державних службовців. Причому замість атестації, яка сьогодні оцінює умовну готовність особи виконувати посадові функції, акцент має бути зроблено саме на результатах роботи чиновника за певний період часу, що стимулюватиме чиновників до ефективнішої роботи та допомагатиме органу державного управління адекватно оцінювати діяльність державного службовця в межах конкретної посади. Європейський досвід переконливо свідчить, що оцінювання діяльності державного службовця має здійснюватись незалежною комісією та враховувати, серед іншого, думку громадськості. Результати оцінювання мають стати єдиною підставою для просування по державній службі.
7. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання підстав та порядку припинення державної служби шляхом закріплення вичерпного переліку підстав припинення державної служби та їх групування на: позбавлення статусу службовця, звільнення з посади державного службовця за рішенням органу державного управління, звільнення з посади державного службовця за власним бажанням державного службовця, а також відставку державних службовців вищої категорії.
Припинення державної служби досить часто пов’язане із притягненням державного службовця до відповідальності. У більшості європейських країн встановлено наступні види дисциплінарних стягнень: зауваження, догана, штраф, зменшення заробітної плати, позбавлення можливості просування по державній службі, пониження в посаді або ранзі державного службовця, попередження про службову невідповідність, звільнення з державної служби. Застосування різних дисциплінарних стягнень забезпечує більш ефективний вплив на порушників службової дисципліни та виконує превентивну функцію.
Законодавство має бути спрямовано на захист державних службовців від необґрунтованого звільнення, зокрема, шляхом встановлення чітких процедур проведення службового розслідування незалежними комісіями та створення можливостей оскарження рішень органів державного управління. Для цього доцільно створити спеціальні комісії з розгляду скарг державних службовців, що, серед іншого, дозволить розвантажити адміністративні суди. Такі комісії мають слугувати додатковою гарантією об’єктивного розгляду скарг на неправомірні дії керівників органів державного управління, зокрема, щодо спорів про застосування дисциплінарних стягнень, оскарження результатів щорічного оцінювання діяльності державних службовців тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Адміністративна реформа і правова наука / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20–27.
2. Авер’янов В. Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування / В. Б. Авер’янов // Право України. – 1998. – № 8. – С. 8–13.
3. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / Аверьянов В. Б. – К. : Наукова думка, 1990. – 117 с.
4. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / Авер’янов В. Б. – К. : Ін-Юре, 1997. – 48 с.
5. Авер’янов В. Б. Система органів виконавчої влади України: проблеми реформування / В. Б. Авер’янов // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції : зб. наук. праць. – К. : ООО «АДЕФ–Україна», 2003. – С. 42–45.
6. Авер’янов В. Б. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 9. – С. 24–30.
7. Авер’янов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / Авер’янов В. Б. – К. : Наукова думка, 1979. – 148 с.
8. Административное право зарубежных стран : учебник / [под ред. А. Н. Козырина и М. А. Штатиной]. – М. : Спарк, 2003. – 464 с.
9. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис) / [І. Б. Коліушко, В. Б. Авер’янов, В. П. Тимощук, Р. О. Куйбіда, І. П. Голосніченко]. – К. : Факт, 2001 – 72 с.
10. Адміністративне право України : підручник / [Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дяченко О. В. та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.
11. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : учеб. издание / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – М. : ЗЕРЦАЛО, 1997. – 672 с.
12. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации / А. П. Алехин, Ю. М. Козлов. – М. : ТЕИС, 1995. – 280 с.
13. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Ф. Андрійко. – К., 1999. – 38 с.
14. Артеменко Н. Планування кар’єрного розвитку державного службовця / Н. Артеменко // Вісник державної служби України. – 2008. – № 3. – С. 76–79.
15. Артемьев А. М. Государственная правоохранительная служба: системные свойства, функции, правовое обеспечение : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, финансовое право, информационное право», 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / А. М. Артемьев. – М., 2008. – 56 с.
16. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : [курс лекций] / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1997 – 399 с.
17. Атаманчук Г. В. Сущность государственной службы: история, теория, закон, практика : [монографія] / Атаманчук Г. В. – М. : Изд-во РАГС, 2003. – 268 с.
18. Бахрах Д. Н. Административное право : [учебник] / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1996. – 368 с.
19. Бахрах Д. Н. Государственная служба в Российской Федерации / Бахрах Д. Н. – Екатеринбург : Издательство УрПОА, 1995. – 103 с.
20. Бергман В. Право и система государственной службы в Германии / В. Бергман // Проблемы теории и практики управления. – 1992. – № 5. – С. 86–89.
21. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні, її види / Ю. П. Битяк // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3. – С. 58–65.
22. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади : [монографія] / Битяк Ю. П. – Харків : Право, 2005. – 304 с.
23. Битяк Ю. П. Конституційно-правові засади становлення та розвитку державної служби в Україні / Ю. П. Битяк // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 2. – С. 72–82.
24. Битяк Ю. П. Поняття посади і посадової особи, класифікація посад / Ю. П. Битяк // Адміністративне право України : підручник : у 2 т. / [за ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юридична думка, 2004–2005. –
Т. 1: Загальна частина. – 2004. – С. 313–318.
25. Битяк Ю. П. Правові засади та напрямки розвитку кадрової політики в Україні / Ю. П. Битяк // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Одеса : Одеська нац. юрид. академія, 2003. – Вип. 19. – С. 32–36.
26. Битяк Ю. П. Проблеми нормативно-правового регулювання оцінки діяльності державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування / Ю. П. Битяк // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. праць. – Харків : Право, 2005. – № 4. – С. 116–123.
27. Битяк Ю. П. Співвідношення правового статусу посади та посадової особи / Ю. П. Битяк // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. праць. – Харків : Право, 2005. – Вип. 10. – С. 22–32.
28. Битяк Ю. П. Державні секретарі в системі органів виконавчої влади / Ю. П. Битяк, О. В. Петришин // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. праць. – Харків : Право, 2001. – Вип. 1. – С. 91–98.
29. Біла Л. Р. Атестаційне провадження у державній службі / Л. Р. Біла // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / [редкол.: С. В. Ківалов (гол. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю. М. Оборотов]. – Одеса : Юрид. літ., 2002. – Вип. 16. – С. 296–302.
30. Біла Л. Р. Види державних посад: проблеми теорії та правового регулювання / Л. Р. Біла // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / [редкол.: С. В. Ківалов (гол. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю. М. Оборотов]. – Одеса : Юрид. літ., 2007. – Вип. 35. – С. 49–54.
31. Біла Л. Р. Державна посада: проблеми визначення та правового регулювання / Л. Р. Біла // Часопис адміністративістики. – 2007. – № 1. – С. 14–19.
32. Біла Л. Р. Деякі питання оцінки діяльності державних службовців / Л. Р. Біла // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Т. 2. – Одеса : Юрид. літ., 2003. – С. 70–82.
33. Біла Л. Р. Основні етапи проходження державної служби та їх правове забезпечення / Л. Р. Біла // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / [редкол.: С. В. Ківалов (гол. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю. М. Оборотов]. – Одеса : Юрид. літ., 2001. – Вип. 11. – С. 358–363.
34. Біла Л. Р. Посада як елемент правового статусу державного службовця / Л. Р. Біла // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць / [редкол.: С. В. Ківалов (гол. ред.) та ін. ; відп. за вип. Л. І. Кормич]. – Одеса : ПП «Фенікс», 2007. – Вип. 31. – С. 94–101.
35. Біла Л. Р. Право на державну службу та механізм його реалізації / Л. Р. Біла // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / [редкол.: С. В. Ківалов (гол. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю. М. Оборотов]. – Одеса : Юрид. літ., 2003. – Вип. 19. – С. 52–58.
36. Біла Л. Р. Правовий статус державної посади: поняття і структура / Л. Р. Біла // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 4. – С. 216–219.
37. Біла Л. Р. Службова кар’єра: теоретико-правові питання / Л. Р. Біла // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Т. 5. – Одеса : Юрид. літ., 2006. – С. 143–151.
38. Біла Л. Р. Теоретичні положення атестації державних службовців в Україні / Л. Р. Біла // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / [редкол.: С. В. Ківалов (гол. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю. М. Оборотов]. – Одеса : Юрид. літ., 2005. – Вип. 26. – С. 28–39.
39. Біла Л. Р. Щодо визначення поняття та змісту правового статусу державного службовця / Л. Р. Біла // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Т. 6. – Одеса : Юрид. літ., 2007. – С. 131–140.
40. Брэбан Г. Французское административное право / Г. Брэбан. – М. : Прогресс, 1988. – 488 с.
41. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада (США, Великобритания, Франция, Германия) / Василенко И. А. – М. : Логос, 2000. – 297 с.
42. Виконавча влада і адміністративне право / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
43. Волошина В. В. Государственная служба Российской Федерации: теоретико-правовые аспекты / В. В. Волошина, К. А. Титов. – М. : Луч, 1995. – 179 с.
44. Габричидзе Б. Н. Российское административное право / Б. Я. Габртидзе, Б. П. Елисеев. – М. : НОРМА-Инфра-М, 1998. – 607 с.
45. Габричидзе Б. Н. Принцип профессионализма в государственной службе / Б. Н. Габричидзе, В. М. Коланда // Государство и право. – 1995. – № 12.– С. 19–25.
46. Глушков В. О. Проблеми вдосконалення правової основи боротьби з корупцією: Аналіз практики застосування положень (норм) Закону України «Про боротьбу з корупцією» / В. О. Глушков // Коррупция: региональные и отраслевые тенденции. – Одеса : ФЕНІКС, 2003. – С. 54–60.
47. Голосніченко І. П. Напрямки реформування адміністративного права України / І. П. Голосніченко // Право України. – 1998. – № 8. – С. 9–13.
48. Голосніченко І. П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права / Голосніченко І. П. – К. : Вища школа, 1991. – 207 с.
49. Государственная служба (комплексный подход) : учеб. пособие / [под ред. А. В. Оболонского]. – [2-е изд.]. – М. : Дело, 2000. – 440 с.
50. Государственная служба в зарубежных странах : сб. обзоров законодательства / [Н. М. Касаткина, В. И. Лафитский, А. Ф. Ноздрачев и др.] ; отв. ред. Н. М. Касаткина ; отв. за вып. В. Ф. Ломакина. – М. : ИНИОН РАН, 1996. – 166 с.
51. Государственная служба и государственные служащие во Франции / [под ред. Ж. Бурдона]. – М. : МИД, 1994. – 299 с.
52. Государственная служба основных капиталистических стран / [под ред. В. А. Туманова]. – М. : Наука, 1977. – 250 с.
53. Данильева И. О политической нейтральности государственных служащих / И. Данильева // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 78–81.
54. Данильєва І. Є. Принципи організації та функціонування державної служби в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. Данильєва. – К., 2005. – 24 с.
55. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Ін-Юре, 1999. – 272 с.
56. Державне управління в Україні : навч. посібник / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : ТОВ «СОМИ», 1999. – 266 с.
57. Державне управління в умовах адміністративної реформи в Україні / [за заг. ред. Н. Р.Нижник, О. Д. Крупчана]. – К. : Ін-Юре, 2002. – 95 с.
58. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування / [за заг. ред. О. Ю. Оболенського]. – Хмельницький : Поділля, 1999. – 570 с.
59. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [Авер’янов В. Б., Дерець В. А., Школик А. М. та ін.] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юстиніан, 2007. – 288 с.
60. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
61. Державний службовець в Україні (пошук моделі) / [Н. Р. Нижник, В. В. Цвєтков, Г. І. Леліков, О. Д. Крупчан та ін.]. – К. : Ін-Юре, 1998. – 272 с.
62. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні: [навч.-метод. посібник] / Дубенко С. Д. – К. : Ін-Юре, 1999. – 244 с.
63. Дубенко С. Д. Державна служба: сучасний стан і напрямки розвитку / С. Д. Дубенко // Державне управління: теорія та практика. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 175–189.
64. Елистратов А. И. Должностное лицо и гражданин / А. И. Елистратов // Вопросы административного права. – Книга 1: Сб. ст.: Науч. изд-е. – М. : Тип. А. И. Мамонтова, 1916. – С. 76–90.
65. Етика поведінки державних службовців / [за ред. М. Чугаєвського]. – К. : Асоціація державних службовців, 1999. – 40 с.
66. Ефремов Л. Об опыте организации Британской государственной службы / Л. Ефремов // Советская юстиция. – 1991. – № 19. – С. 11–12.
67. Загальні методичні рекомендації щодо проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами покладених на них обов’язків і завдань : Наказ Головдержслужби України від 30.06.2004 р. [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт. – Режим доступу :
http://www.guds.gov.ua/sub/data/upload/publication/nikolaivska/ua/1278/8888.doc?s216900905=b264a66053e7486183be964c5cb46fd8 (станом на 1 серпня 2009 р.)
68. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз / Ж. Зіллер ; [пер. з франц. В. Ховхун]. – К. : Основи, 1996. – 420 с.
69. Іншин М. І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні / Іншин М. І. – Харків : Вид-во НУВС, 2004. – 337 с.
70. Іншин М. І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / М. І. Іншин. – К., 2005. – 40 с.
71. Іншин М. І. Трудові правовідносини в системі державної служби / М. І. Іншин // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Одеса : Юридична література, 2000. – № 9. – С. 113–118.
72. Іщенко Ю. В. Державна служба та особливості її проходження в органах внутрішніх справ : дис ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Іщенко Ю. В. – К., 1995. – 175 с.
73. Казанцев Н. М. Толковый словарь правового содержания понятий государственной службы / Казанцев Н. М. – М. : РАГС, 1996. – 140 с.
74. Кивалов С. В. Административное право Украины : учеб.-метод. пособие / С. В. Кивалов, Л. Р. Била. – [2-е изд. ]. – Одесса : Юрид. лит., 2002. – 320 с.
75. Кисіль Л. Є. Поняття «посадова особа» у правовій науці і законодавстві / Л. Є. Кисіль // Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Ін-Юре, 1999. – С. 121–128.
76. Кисіль Л. Є. Поняття посади та посадової особи у змісті інституту державної служби / Л. Є. Кисіль // Державне управління: теорія та практика. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 189–195.
77. Ківалов С. В. Державна служба в Україні : підручник / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – Одеса : Юрид. літ., 2003. – 368 с.
78. Ківалов С. В. Закон про державну службу : наук.-практ. коментар / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – Одеса : Фенікс, 2007. – 316 с.
79. Кірмач А. Новий Закон про державну службу: передвиборчий поштовх / А. Кірмач // Юридична газета. – 2007. – № 42. – С. 16.
80. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 32. – Ст. 1918.
81. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375.
82. Колісник В. П. Володіти мовою – обов’язок службових осіб / В. П. Колісник // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод, обов’язків : наук. зб. – Харків : Українська Академія держ. управління при Президентові України, 2000. – С. 102–107.
83. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні / Коліушко І. Б. – К. : Факт, 2002. – 260 с.
84. Коліушко І. Про запровадження у сферу виконавчої влади посад державних політичних діячів / І. Коліушко, В. Тимощук // Право України. – 2000. – № 2. – С. 10–14.
85. Комзюк А. Т. Застосування заходів дисциплінарного впливу до працівників органів внутрішніх справ, які вчинили адміністративні проступки / А. Т. Комзюк // Вісник університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 8. – С. 101–104.
86. Конституции государств Европейского Союза / [под ред. Л. А. Окунькова, Б. С. Крылова, М. Я. Булошникова]. – М. : Изд. Группа Инфра-М. Норма, 1997. – 816 с.
87. Конституція України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.12.2004 р. № 2222-IV) // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
88. Кравець В. Р. Атестація державних службовців в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. Р. Кравець. – Одеса, 2004. – 20 с.
89. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
90. Кубко Є. Б. Про предмет адміністративного права / Є. Б. Кубко // Право України. – 2000. – № 5. – С. 3–6.
91. Лебедев В. М. Трудовое право: проблемы общей части / В. М. Лебедев. – Томск : из-во Томского гос. пед. ун-тета, 1998. – 183 с.
92. Литвинцева Е. А. Государственная служба в зарубежных странах / Литвинцева Е. А. – М. : Изд-во РАГС, 2004. – 226 с.
93. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика : [навч. посібник] / Малиновський В. Я. – К. : Атіка, 2003. – 160 с.
94. Манохин В. М. Советская государственная служба / Манохин В. М. – М. : Юрид. лит., 1966. – 196 с.
95. Манохин В. М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование / Манохин В. М. – М. : Юристъ, 1997. – 296 с.
96. Мелешко Х. Т. Правовые проблемы аттестации рабочих и служащих / Мелешко Х. Т. – Минск : издательство Университетское, 1990. – 121 с.
97. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / [упоряд.: М. І. Камлик та ін.]. – К. : Школяр, 1999. – 480 с.
98. Міністерство юстиції України [Електронний ресурс] / Офіційна Інтернет-сторінка. – Режим доступу :
http://www.minjust.gov.ua/?do=dr&did=41&sid=comments (станом на 1 серпня 2009 р.)
99. Наукові засади реформування державної служби в Україні : наук. доповідь / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юр. Наука, 2000. – 56 с.
100. Неумивайченко Н. Правила поведінки державних службовців: практичні питання / Н. Неумивайченко // Право України. – 2001. – № 2. – С. 80–83.
101. Нижник Н. Політична культура державних службовців / Н. Нижник // Вісник державної служби України. – 1998. – № 1. – С. 64–70.
102. Нинюк М. Патріотизм, професіоналізм, порядність – основні складові підвищення кваліфікації державних службовців / М. Нинюк // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2002. – № 2 – С. 356–360.
103. Ноздрачев А. Ф. Государственная служба : [учебник для подготовки гос. служащих] / Ноздрачев А. Ф. // М. : Статут, 1999. – 592 с.
104. Новий антикомуністичний закон // Юридичний вісник України. – 2007. – № 12. – С. 11.
105. Общая теория права и государства : учебник / [под ред. В. В. Лазарева]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
106. Оболонский А. В. Государственная служба во Франции / А. В. Оболонский // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 60–66.
107. Оболонский А. В. Государственная служба США: История и современность / А. В. Оболонский // Государство и право. – 1999. – № 4. – С. 103–111.
108. Оболонский А. В. Эволюция государственной службы в Великобритании / А. В. Оболонский // Государство и право. – 1996. – № 16. – С. 122–124.
109. Оболенський О. Ю. Державне управління і державна служба України: реформування у світлі світового досвіду / О. Ю. Оболенський // Формування демократичного та ефективного державного управління в Україні : матеріали Наук.-практ. семінару, 11–12 березня 2002 р., Київ / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 9–33.
110. Овсянко Д. М. Административное право / Овсянко Д. М. – М. : ЮристЪ, 1997. – 448 с.
111. Офіційний веб-сайт Головного управління державної служби в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.guds.gov.ua/ (станом на 1 серпня 2009 р.)
112. Пахомов І. М. Адміністративно-правові питання державної служби в СРСР / Пахомов І. М. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1971. – 128 с.
113. Петришин А. В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ : [монография] / Петришин А. В. – Харьков : Факт, 1998. – 168 с.
114. Петров Г. И. Основы советского социального управления / Петров Г. И. – Ленинград : издательство ЛГУ, 1974. – 235 с.
115. Попередній аналіз результатів громадського обговорення проекту Закону України «Про державну службу» // Інформаційний бюлетень «Бюрократ». – 2005, 9 липня. – № 1–2. – С. 6–7.
116. Попков В. Д. Этика советской государственной службы / Попков В. Д. – М. : Юрид. лит., 1970. – 200 с.
117. Про боротьбу з корупцією : Закон України від 05.10.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
118. Про вдосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців : Постанова Кабінету Міністрів України від 16.04.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 16. – Ст. 12.
119. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 880 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 74. – Ст. 2483.
120. Про внесення змін до статей 34 і 35 Закону України «Про статус народного депутата України» : Закон України від 04.07.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 31. – Ст. 1450.
121. Продаєвич О. С. Проходження державної служби в Україні: організаційно-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. С. Продаєвич. – Одеса, 2008. – 19 с.
122. Продаєвич О. С. Проходження державної служби в Україні: організаційно-правовий аспект : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Продаєвич О. С. – Одеса, 2008. – 238 с.
123. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
124. Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 26.05.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 22. – Ст. 989.
125. Про деякі питання впорядкування статусу державних службовців : Указ Президента України від 11.06.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 24. – Ст. 1070.
126. Про деякі питання застосування статей 4, 15, 27 Закону України «Про державну службу» : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. – № 40. – Ст. 252.
127. Про Дисциплінарний статут митної служби України : Закон України від 06.09.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 42. – Ст. 467.
128. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України : Закон України від 22.02.2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 12. – Ст. 791.
129. Про Довідник типових професійних характеристик посад державних службовців (випуск 76) : Наказ Головного управління державної служби України від 01.09.1999 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 1. – С. 163–206.
130. Проект Закону України «Про державну службу в Україні» (нова редакція) [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Головного управління державної служби в Україні. – Режим доступу :
http://www.guds.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=142069&cat_id=140111&ctime=1224573755879 (станом на 1 серпня 2009 р.)
131. Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України : Постанова Верховної Ради України від 06.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 15.
132. Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця : Наказ Головного управління державної служби України від 23.10.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 45. – Ст. 1971.
133. Про затвердження Загального порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань : Наказ Головного управління державної служби України від 31.10.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 48. – Ст. 2546.
134. Про затвердження Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців : Наказ Головного управління державної служби України від 10.05.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 22. – Ст. 1076.
135. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування пункту 2-1 Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. : Наказ Головного управління державної служби України від 20.01.2007 р. // Вісник державної служби України. – 2007. – № 1. – С. 60–62.
136. Про затвердження наукової програми дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 32. – Ст. 14-77.
137. Про затвердження Положення про Головне управління державної служби України : Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 74. – Ст. 27-57.
138. Про затвердження Положення про порядок стажування у державних органах : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.1994 р. // Збірник постанов Уряду України. – 1995. – № 2. – Ст. 35.
139. Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 1. – Т. 1. – Ст. 27.
140. Про затвердження Положення про ранги державних службовців : Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 14. – Ст. 370.
141. Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 7. – Ст. 57.
142. Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 367.
143. Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій : Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 20. – Ст. 902.
144. Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців : Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 351.
145. Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців : Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 1004.
146. Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005–2010 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 23. – Ст. 1554.
147. Про затвердження Регламенту Головного управління державної служби України : Наказ Головного управління державної служби Украї