ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТУНІК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 35.077.91:347.777

ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

12.00.07 - адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Сопілко Ірина Миколаївна
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………. 3
ВСТУП……………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1 НАУКОВА РОЗРОБЛЕНІСТЬ, МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ……………………………………………..

12
1.1. Стан наукових досліджень, присвячених захисту персональних даних у вітчизняній правовій доктрині…………………………………..
12
1.2. Методологія дослідження………………………….………………… 30
1.3. Персональні дані як вид інформації ………………............................ 42
Висновки до першого розділу…………………………………………… 60
РОЗДІЛ 2 ЗАРУБІЖНЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ……………………………………………...
64
2.1. Правові засади захисту персональних даних в СНД………………... 66
2.2. Європейські стандарти захисту персональних даних……………..... 103
Висновки до другого розділу………………………………………......... 146
РОЗДІЛ 3 СТАН ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕНННЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УКРАЇНІ………………………………
150
3.1. Стан вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних………………………………………………………………………...
150
3.2. Шляхи удосконалення захисту персональних даних в Україні……. 170
Висновки до третього розділу………………………………………… 186
ВИСНОВКИ………………………….......................................................... 189
ДОДАТКИ……………………………………………………...................... 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………............. 207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ Верховна Рада України
ЗМІ засоби масової інформації
ЄС Європейський Союз
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
ККУ Кримінальний Кодекс України
НПА нормативно-правовий акт
СБУ Служба безпеки України
СНД Співдружність незалежних держав
ЦКУ Цивільний кодекс України
ДСЗПД України Державна служба України з питань захисту персональних даних

ВСТУП

Актуальність теми. Поява, становлення та розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, та, як наслідок, входження в інформаційну еру та формування інформаційного суспільства в провідних країнах світу з одного боку, а також переосмислення ролі та значення людини, її прав і свобод щодо інтересів держави у ракурсі її пріоритету з іншого, призвів до необхідності чіткого окреслення меж втручання компетентних органів і інституцій в життя окремого індивіда, можливості порушення її прав і свобод задля захисту державних інтересів.
З технологічним розвитком повсякчас збільшується кількість протиправних посягань на носії інформації та інформацію про особу. При чому такі діяння становлять загрозу не лише державним і колективним інтересам, а й інтересам окремих осіб. Стрімкий розвиток новітніх технологій та їх упровадження в життя зумовлюють появу нових видів злочинності і наштовхують на думку про постійну еволюцію законодавства щодо формування захисних механізмів з метою недопущення незаконних посягань не тільки на особу, її майно, життя та здоров'я, а також на інформативну базу про особу.
Починаючи з другої половини ХХ сторіччя, правовий захист приватного життя в умовах побудови інформаційного суспільства став одним із пріоритетних напрямів дослідження зарубіжних вчених.
Персональні дані не є новий, невідомим чи недослідженим феноменом в науково-правовій доктрині. Хоча розуміння їх сутності і змісту, особливостей захисту тощо для кожного історичного періоду та країни було неоднозначним, та суттєво відмінним від сучасної інтерпретації у вітчизняних розвідках та легалізації в нормативно-правових актах.
Здебільшого різні аспекти порушеної проблематики розглядались в межах конституційного, інформаційного та міжнародного права. Щодо інших юридичних наук, то вищезазначена тематика є доволі новою та не розробленою.
Прийняття Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року, що набув чинності лише з 1 січня 2011 року, а також Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року стало важливим етапом підвищення ефективності системи захисту персональних даних. Водночас нині відсутні монографічні дослідження дисертаційного характеру, де б розглядався цей правовий феномен у контексті вищезазначених нормативно-правових актів, а також змін і доповнень, що були ними детерміновані.
Це обумовлює актуальність дослідження саме правових засад захисту персональних даних в Україні на рівні комплексного монографічного дослідження.
У вітчизняній юридичній літературі окремі аспекти цієї проблематики в різні часи приділяли увагу такі фахівці, як В. Авер’янов, І. Арістова, О. Баранов, В. Баскаков, К. Бєляков, В. Брижко, В. Бутузов, В. Гавловський, О. Задорожний, В. Залізняк, Є. Захаров, Р. Калюжний, О. Копан, Б. Кормич, О. Кохановська, О. Кулініч, В. Ліпкан, О. Логінов, Ю. Максименко, А. Марущак, П. Матвієнко, Н. Нижник, А. Новицький, А. Пазюк, О. Рябченко, І. Сопілко, В. Цимбалюк, М. Швець, О. Фролова та інші.
Не менш потужно розгляд цього питання здійснюється і зарубіжними вченими Ф. Агре, К. Беннетт, Д. Беркін, Л. Брейдейс, С. Воррен, С. Дейвіс, І. Гостев, В. Іванський, Ю. Колосов, В. Копилов, Б. Кристальний, І. Мелюхін, М. Петросян.
Незважаючи на те, що порушеною проблематикою займалася значна кількість науковців, багато її аспектів нині залишаються малодослідженими чи дискусійними. У зв’язку з чим обрання цієї тематики як напряму наукової розвідки є актуальним. Крім того, оновлення законодавства у цій сфері потребує системного дослідження правових основ захисту персональних даних в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 21слистопада 2002 року № 228-IV; пп. 1, 4 Пріорітетних напрямків розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14-10. Крім того, наукове дослідження виконано в межах науково-дослідної теми кафедри конституційного і адміністративного права Юридичного інституту Національного авіаційного університету «Права людини публічно-правовий вимір» №85/13.01.02 р. Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Юридичного інституту Національного авіаційного університету 24 жовтня 2011 року.
Робота спрямована на виконання основних положень Національної програми інформатизації, затвердженої Законом України від 4 лютого 1998 року „Про Національну програму інформатизації” та плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року „Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки””.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є з’ясування стану вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних, обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо удосконалення правового регулювання досліджуваного явища.
Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі розв'язувались такі задачі:
- вивчити стан наукових досліджень, присвячених розгляду персональних даних у вітчизняній правовій доктрині;
- окреслити методологічні засади дослідження;
- визначити особливості персональних даних як виду інформації та співвідношення понять «персональні дані», «конфіденційна інформація про особу», «інформація про особу»;
- розкрити співвідношення понять «персональні дані», «конфіденційна інформація про особу», «інформація про особу»;
- охарактеризувати європейські стандарти захисту персональних даних;
- проаналізувати правові засади захисту персональних даних у СНД;
- розглянути стан вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних та виділити основні недоліки у цій сфері;
- запропонувати основні напрями удосконалення захисту персональних даних в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із захистом персональних даних.
Предметом дослідження є правові основи захисту персональних даних.
Методи дослідження. Методологію дисертаційного дослідження становить широкий спектр сучасних філософських, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання державно-правових процесів та явищ. Їх застосування ґрунтується на системному, діяльнісному, функціональному та класифікаційному підходах, що дає змогу досліджувати порушені проблеми всебічно, виходячи зі специфіки предмета, поставленої мети та задач.
У роботі застосовуються такі методи наукового пізнання як діалектичний, завдяки якому було встановлено сучасний стан захисту персональних даних та розуміння сутності цього правового феномену, беручи до уваги їх динаміку, враховуючи взаємозалежність з іншими явищами суспільного та державного життя (підрозділ 1.3., 3.1.).; аксіологічний - спрямовувалося на з’ясування і визначення суспільної небезпечності порушень у сфері персональних даних та суспільну корисність державної діяльності щодо їх подолання (підрозділ 3.1., 3.2.); герменевтичний - дозволив розкрити залежність тлумачення нормативно-правових актів чи положень, що викладені у наукових текстах від суб’єкта тлумачення, розкрити зміст норм права та наукових знань, виходячи з особливостей юридичної нормативно-правової та наукової мови (підрозділ 1.3., 2.1., 2.2., 3.1., 3.2.); структурний - використовувався для визначання складових персональних даних як виду інформації, а також структури методології дослідження (підрозділ 1.2., 1.3.); синергетичний – для розкриття саморганізаційної природи цього правового феномену в контексті різних інформаційних процесів (підрозділ 1.3.).
Використовуючи історичний метод, було окреслено генезис (процесів та умов виникнення, становлення, розвитку та припинення існування) персональних даних як правового та неправового феномену, особливості їх забезпечення на відповідному проміжку часу як в Україні, так і за кордоном, а також розвиток наукових досліджень, присвячених окремим аспектам захисту персональних даних тощо (підрозділ 1.1., 1.3.).
Порівняльно-правовий метод застосовувався для вивчення загального, особливого та унікального між інтерпретацією сутності і змісту персональних даних, а також правових засад їх захисту в вітчизняній правовій і науковій доктрині щодо зарубіжної тощо (розділ 2, 3).
У досліджені також використовувались методи документального аналізу, соціологічного опитування, експертних оцінок і ряд інших.
Нормативну базу дисертації становлять Конституція України, закони України та підзаконні акти. У процесі написання дисертації, враховуючи комплексний характер досліджуваної проблеми, використано наукові праці ряду вчених у галузі теорії держави та права, адміністративного, кримінального, цивільного, інформаційного права.
Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення результатів анкетування, у якому брало участь 263 особи, що працюють в правоохоронній системі України (СБУ, МВС), а також проведено вивчення періодичної преси, довідкових, у тому числі і електронних видань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці монографічним дослідженням правових основ захисту персональних даних. Дослідження чинних норм права, нових поглядів і тенденцій розвитку суспільних відносин у цій сфері дало змогу обґрунтувати низку висновків і пропозицій із зазначенням напрямів удосконалення законодавства. Зокрема:

вперше:
- запропоновано «ліберальний» і «реалістичний» напрями розвитку вітчизняної законодавчої бази у сфері захисту інформації про особу;
- аргументовано необхідність правового закріплення юридичної відповідальності за порушення правил використання персональних даних неповнолітніх, зокрема адміністративної та кримінальної;
удосконалено:
- методологічні засади дослідження проблематики захисту персональних даних;
- підходи до визначення особливостей персональних даних як виду інформації та співвідношення понять «персональні дані», «конфіденційна інформація про особу», «інформація про особу».;
- напрями підвищення ефективності вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних;
дістали подальшого розвитку:
- вивчення стану наукових досліджень, присвячених розгляду персональних даних у вітчизняній правовій доктрині;
- аналіз вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних та виокремлення його основних недоліків;
- характеристика європейських стандартів захисту персональних даних;
- аналіз правових засад захисту персональних даних в СНД.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки та пропозиції, сформульовані дисертантом, можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – для проведення подальших досліджень правових основ захисту персональних даних (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у науково-дослідну роботу Національного авіаційного університету від 11.06.2012 р.);
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідних нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері захисту персональних даних, при розробленні й затвердженні проекту Інформаційного кодексу України та інших законодавчих і підзаконних актів, а також при гармонізації українського інформаційного законодавства до міжнародно-правових стандартів у цій сфері;
– у навчальному процесі – при підготовці підручників та навчальних посібників із таких дисциплін, як інформаційне право, інформаційна безпека, основи національної безпеки, адміністративне право та при викладанні вказаних дисциплін; а також для підвищення рівня правової освіти населення (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальну роботу Національного авіаційного університету від 14.05.2012 р.);
– у практичній діяльності публічної адміністрації – при безпосередній діяльності її суб’єктів щодо застосування норм нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини в Україні у сфері захисту персональних даних (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність ПАТ «Концерну Галнафтогаз» від 09.07.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки інформаційного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Результати розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені дисертантом на чотирьох науково-практичних конференціях та круглих столах: «Актуальні проблеми державотворення» (м. Київ, 28 червня 2011 року); «Інформаційні технології в глобальному управлінні» (м. Київ, 29 жовтня 2011 року); «Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах» (м. Київ, 29 грудня 2011 року), «Проблеми правового регулювання діяльності органів публічної влади» (м. Київ, 22 березня 2012 року), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри конституційного і адміністративного права Національного авіаційного університету.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях, які опубліковані у фахових юридичних виданнях, та трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації відображає мету та завдання дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (264 найменування на 23 сторінках) і 5 додатків (на 12 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 229 сторінок, з них основного тексту – 191 сторінка.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Сучасний стан правового регулювання персональних даних в Україні потребує поліпшення й узгодження з міжнародними стандартами шляхом прийняття відповідних змін та доповнень до вітчизняного законодавства. Така ситуація поєднана з тим, що правових розвідках приділяється недостатня увага цьому виду інформації, оскільки відсутнє цілісне й адекватне системне дослідження проблеми правових основ захисту персональних даних, ураховуючи прийняття законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних».
За результатами проведеного дослідження вважаємо за необхідне сформулювати такі найбільш важливі та практично значущі, науково обґрунтовані висновки.
1. Досліджено стан наукових досліджень, присвячених розгляду персональних даних у вітчизняній правовій доктрині, що дало змогу дійти таких висновків: 1) Персональні дані є предметом дослідження багатьох юридичних наук – теорії держави та права, інформаційного права, адміністративного права, кримінального права, цивільного права та інших. 2) Здебільшого ця проблематика порушується в рамках конституційного, інформаційного, міжнародного права, а також спеціалізованих досліджень, присвячених інформаційній безпеці чи інформації з обмеженим доступом. 3) Генезис таких досліджень має не системний, фрагментарний характер, що унеможливлює виокремлення стадій розвитку з окресленням їх змістовних характеристик. 4) У монографічних працях, предметом розгляду яких є персональні дані, здебільшого розкриваються правові та організаційні засади захисту цього феномену, залишаючи осторонь інші важливі аспекти (теоретичні, психологічні, технічні тощо). 5) Ураховуючи зміни та доповнення до вітчизняного законодавства у цій сфері, зокрема доповнення до КУпАП, відповідно до яких встановлена адміністративна відповідальність за порушення у цій сфері чи норми Закону України «Про захист персональних даних», нині відсутні будь-які монографічні дослідження, що безпосередньо розглядають персональні дані в умовах оновлення вітчизняного законодавства у цій сфері. 6) Відсутній єдиний уніфікований понятійно-категоріальний апарат в зазначеній сфері, оскільки здебільшого у дослідженнях використовуються як синонімічні поняття без чіткої аргументації такі категорії: «персональні дані», «особиста інформація», «приватна інформація про фізичну особу», «приватна інформація», «персональна інформація», «конфіденційна особиста інформація», «персоніфікована інформація» тощо.
2. Визначено методологічні засади дослідження. Беручи до уваги предмет і завдань дослідження, було виокремлено світоглядні, філософські та наукознавчі засади дослідження; використані домінуючі методологічні принципи і підходи (діяльнісний, функціональний, системний, класифікаційний); застосовані основні наукові методи для вивчення предмету і побудови відповідних наукових знань, що склали понятійно-категоріальний апарат дослідження (загальні, філософські, загальнонаукові, частково-наукові та спеціальні методи дослідження). Щодо світоглядних, філософських та наукознавчих засад дослідження, то констатовано, що поява та розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, а також їх активне використання в життєдіяльності суспільства та держави, сприяло становленню світогляду інформаційного суспільства як сукупності уявлень про світ, визначальну роль у якому мають знання та інформація. Крім того, ідея інформатизації як домінуючого фактора майбутнього розвитку людства, який приходить на зміну матеріального виробництва і відповідно матеріальним цінностям, обумовила появу і нових цінностей, що мають інтелектуальний характер. Філософські та наукознавчі засади складають, насамперед, філософські системи комунікації (Ю. Хабермас), герменевтики (Г.-Г. Гадамер), феноменології (М. Гайдеггер).
3.Окреслено особливості персональних даних як виду інформації та співвідношення понять «персональні дані», «конфіденційна інформація про особу», «інформація про особу». Відповідно до Закону України «про захист персональних даних» поняття «персональні дані» та «інформація про особу» є змістовно ідентичними. Не всі персональні дані є інформацією з обмеженим доступом. Винятки охоплюють знеособлені персональні дані та персональні дані певних категорій громадян, зокрема персональні дані фізичної особи, яка претендує зайняти чи займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії. Саме тому поняття «персональні дані» та «конфіденційна інформація про особу» співвідносяться між собою як загальне та часткове, тобто саме конфіденційна інформація про особу є завжди інформацією з обмеженим доступом і її поширення без згоди цієї особи можливе лише у чітко визначених випадках: у інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конфіденційна інформація про особу охоплює поряд з іншими відомостями і інформацію про особисте та сімейне життя особи.
4. Охарактеризовано європейські стандарти захисту персональних даних. У європейських країнах правовий захист персональних даних здійснюється на рівні двох законів, що взаємодоповнюються – закон Data Protection Act і закон Information Freedom Act (закон про свободу інформації). Такі типи законів, як правило, розробляються і приймаються одночасно. В окремих країнах принцип свободи доступу до інформації безпосередньо закладається в положеннях закону Data Protection Act. Закони про захист персональних даних у розглянутих в межах дослідження країнах намагаються охопити усі послідовні етапи циклу, починаючи зі збору даних і закінчуючи їх знищенням, інформуванням, участю і контролем зі сторони індивідуума. Розбіжності в національних підходах, що спостерігаються в даний час у законах, законопроектах і законодавчих пропозиціях, стосуються таких аспектів, як масштаб дії законодавчого акта, акцентування в ньому різних елементів системи захисту, дотримання вищезазначених принципів, система контролю за виконанням законодавства. Крім того, можна вказати на розбіжності в категоріях даних, що не підлягають розголошенню, в методах забезпечення відкритості та індивідуальної участі. Акцентовано, що механізми захисту даних, які відносяться до приватних осіб не можуть бути аналогічні тим, що необхідні для захисту даних ділових підприємств, асоціацій і груп, що мають статус юридичної особи. Водночас, дослід багатьох країн свідчить проте, що чітко розмежовувати персональні і не персональні дані досить складно.
5. Проаналізовано правові засади захисту персональних даних в СНД. У країнах СНД системою захисту персональних даних обрано закон типу Data Protection Act (Закон про захист даних), де обов’язково закріплюються: ознаки персональних даних; права суб’єкта даних у зв’язку з обробкою і використанням даних; правила доступу до чужих персональних даних, їх розкриття і передача; вилучення з правового регулювання даних в інтересах державної і суспільної безпеки, у зв’язку з розслідуванням злочинів; заходи правового регулювання збору, збереження, обробки, передачі і використання персональних даних; вимоги до організаційно-технічних заходів по забезпеченню безпеки при їх обробці, використанні, передачі та збереженні; норми, що встановлюють відповідальність за порушення принципів захисту даних тощо.
Висновується, що Модельний закон СНД «Про персональні дані» має ряд недоліків, зокрема: не визначено повноваження і діяльність Уповноваженого органу відповідно до національних законодавств країн-учасниць СНД щодо захисту персональних даних; не закріплено загальні засади узгодження механізмів правового захисту персональних даних згідно з прийнятими нормативно-правовими актами країн СНД на державному рівні.
6. Розглянуто стан вітчизняного законодавства у сфері захисту персональних даних та виділено основні недоліки у цій сфері. Суспільні відносини у сфері захисту персональних даних регулюються Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних», іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких видана Верховною Радою України. Серед основних недоліків вітчизняного законодавства слід виокремити такі: «всеохопленість» понять персональні дані та база персональні даних; відсутність чіткого правового закріплення механізму взаємодії суб’єкта персональних даних і володільця персональних даних щодо їх використання, обробки та знищення; занадто широкі повноваження надані контролюючому органу, хоча на законодавчому рівні не встановлено ні порядок проведення, ні механізм проведення перевірок; нечіткість визначення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних; невизначеність статусу персональних даних, отриманих із загальнодоступних джерел тощо.
7. Запропоновано основні напрями удосконалення захисту персональних даних в Україні. Пропонується створення системної цілеспрямованої інформаційної політики, що повинна в першу чергу забезпечити такі основні стратегічні напрямки розвитку суспільства і законодавства щодо захисту інформації про особу: 1) захист конституційних прав та свобод громадян в інформаційній сфері, а саме свободи висловлювання та права на поінформованість; 2) протидія структурам міжнародної організованої злочинності, які користуються недосконалістю та прозорістю світових інформаційних потоків; 3) забезпечення об’єктивної діяльності засобів масової інформації на рівні владних, наукових, господарчих та інших структур; 4) створення умов для входження України до європейського та світового інформаційного простору; 5) розв’язання протиріч між національною нормативно-правовою базою та європейським та міжнародним законодавством у сфері захисту інформації про особу; 6) впровадження новітніх медіа-інформаційних технологій, розвитку в Україні електронних систем для захисту інформаційних баз; 7) створення програм для підтримки інтелектуальної еліти країни та підтримки молодих фахівців; 8) розвиток так званої «інтелектуальної економіки» на обов’язкових засадах створення нормативно-правової бази, для захисту інтелектуальної власності, інтелектуальних продуктів і боротьбу з проявами незаконного вторгнення до інформаційних баз. Крім того, виокремлюється два підходи до удосконалення системи захисту інформації про особу - «реалістичний» і «ліберальний». Перший підхід характеризується такими аспектами і вимогами: збільшення безпеки в середині інформаційної системи; створення нових внутрішніх мереж, що можуть додатково контролювати інформацію незалежно від глобальних мереж; постійний моніторинг рівня інформаційної безпеки, цілеспрямований пошук недоліків в програмному забезпеченні, контроль за розповсюдженням інформації і відповідних технологій; зменшення відкритості доступу до персональних баз даних. «Ліберальний» підхід полягає у: збільшенні взаємозалежності щодо захисту персональних даних між країною і особою власником персональних даних; забезпеченні загальної безпеки через створення мережі спеціалізованих організацій і підписання спеціалізованих договорів; лібералізації інформаційних стосунків. Загальне визнання «ліберального» підходу дозволяє більш ефективно, на основі спільних дій боротися зі злочинністю і контролювати розповсюдження персональних даних без згоди власника персональних даних. Однак цей підхід передбачає, що між країною і власником персональних даних стосунки повинні будуватись на основі взаємної довіри і неухильного виконання договорів. Нажаль, сьогодні рівень забезпечення довіри у цій галузі не може робити таку політику ефективною. Водночас такий підхід передбачає зниження обмежень на подачу інформації третім особам, від чого у критичних ситуаціях може постраждати діяльність окремих спецслужб. Також запропоновано внести доповнення до деліктного законодавства України щодо запровадження юридичної відповідальності (адміністративної та кримінальної) за порушення персональних даних неповнолітніх.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Иванский В. П. Правовая защита информации о частной жизни граждан. Опыт современного правового регулирования : [монография] / В. П. Иванский. — М. : Издательство РУДН, 1999. — 276 c.
2. Про захист персональних даних : Закон України // Відомості Верховної Ради України . — 2010. — № 34. — Ст.481
3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних : Закон України // Відомості Верховної Ради України . — 2011. — № 50. — Ст. 549
4. Основи інформаційного права України : [навч. посіб.] / [В.С. Цимбалюк, В.Д. Гавловський, В.В. Гриценко та ін..; за ред.. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного та П.В. Мельника] — К. : Знання, 2004. — 274 с.
5. Марущак А.І. Інформаційне право: регулювання інформаційної діяльності : [навч посіб.] – К. : Видавничий дім «Скіф», КНТ, 2008. – 344 с.
6. Цимбалюк В.С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : [монографія]. – К. : «Освіта України», 2010. – 388 с.
7. Марущак А.І. Інформаційне право України : [підручник] – К. : Дакор, 2011. – 456 с.
8. Кормич Б.А. Інформаційне право : [підручник]. – Харків: БУРУН і К., 2011. – 334 с.
9. Основи інформаційного права України : [навч. посіб.] / [В.С. Цимбалюк, В.Д. Гавловський, В.М. Брижко та ін..; за ред.. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного та П.В. Мельника] — К. : Знання, 2009. — 414 с.
10. Копылов В.А. Информационное право : [учебник] / В. А. Копылов. — М. : Юристъ, 2005. — 512 с.
11. Бачило И.Л. Информационное право : [учебник] / И. Л. Бачило. — М. : Издательство Юрайт; ИД Юрайт, 2010. — 454 с.
12. Василюк В.Я. Інформаційна безпека держави : [курс лекцій] /В.Я. Василюк, С.О. Климчук. — К.: КНТ, 2008. — 135 с.
13. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції : [навчальний посібник] / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський. – К. : КНТ, 2006. – 280 с.
14. Марущак А.І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом : [курс лекцій]. – К. : КНТ, 2007. – 208 с.
15. Бєляков К. І. “Інформаційна” аксіоматика у праві: проблеми формування / К. І. Бєляков // Науковий вісник Юрид. академії МВС України. — 2004. — № 3. — С. 263—268
16. Марущак А.І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації : [навч.-практ. посіб.] – Біла Церква : Вид-во «Буква», 2006. – 432 с.
17. Ботвінкін О.В. Інформація з обмеженим доступом, що не є державною таємницею, в законодавстві України : [аналіт. огляд] / О.В. Ботвінкін, В.П. Ворожко. — К. : Вид-во НА СБ України, 2006. — 96 с.
18. Дворецкий А. В. Защита персональных данных работника по законодательству Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Андрей Валерьевич Дворецкий. — Томск., 2005. — 222 с.;
19. Покаместова Е. Ю. Правовая защита конфиденциальности персональных данных несовершеннолетних : дис. ... канд.. юрид. наук : 05.13.19 / Елена Юрьевна Покаместова. — Воронеж., 2006. — 204 с.
20. Маркевич А. С. Организационно-правовая защита персональных данных в служебных и трудовых отношениях : дис. ... канд. юрид. наук : 05.13.19 / Анна Сергеевна Маркевич. — Воронеж., 2006. — 170 с.
21. Вельдер И. А. Система правовой защиты персональных данных в Европейском Союзе : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Илья Александрович Вельдер. — Казань., 2006. — 165 с.
22. Черняев С. В. Информационная система обработки персональных данных регионального отделения Пенсионного фонда с оценкой эффективности функционирования : дис. ... канд. технич. наук : 05.25.05 / Сергей Валентинович Черняев. — Москва., 2003. — 171 с.
23. Федосин А. С. Защита конституционного права человека и гражданина на неприкосновенность частной жизни при автоматизированной обработке персональных данных в Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Алексей Сергеевич Федосин. — Саранск, 2009. — 189 с.
24. Просветова О. Б. Защита персональных данных : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Ольга Борисовна Просветова. — Воронеж, 2005. — 193 с.
25. Алешкин Е. Ф. Информационная сеть автоматизированной системы учета персональных данных населения административного округа города Москвы : дис. ... канд. технич. наук : 05.13.13 / Евгений Федорович Алешкин. — Москва., 2006. — 244 с.
26. Петрыкина Н. И. Правовое регулирование оборота персональных данных в России и странах ЕС ( сравнительно-правовое исследование) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Наталья Ивановна Петрыкина — Москва, 2007. — 173 с.
27. Брижко В. М. Організаційно-правові питання захисту персональних даних : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Валерій Михайлович Брижко. — К., 2004. — 221 с.
28. Баранов А. А. Защита персональных данных. / А. А. Баранов, В. М. Брыжко, Ю. К. Базанов. – К. : Национальное агентство по вопросам информатизации при Президенте Украины, 1998. – 128 с.
29. Баранов А. А. Права человека и защита персональных данных / А. А. Баранов, В. М. Брыжко, Ю. К. Базанов. – Харьков : ХПГ–Фоліо та Національний фонд підтримки демократії (США), 2000. – 280 с.
30. Брижко В. М. Правовий механізм захисту персональних даних : [Монографія] / За заг. ред. д.е.н., професора, заслуженого діяча науки і техніки України М.Я. Швеця та д.ю.н., професора Р.А. Калюжного. – К. : Парламентське видавництво, 2003. – 120 с.
31. Інформаційне право та правова інформатика у сфері захисту персональних даних [Текст] / В. Брижко [и др.] ; ред. М. Швець. - К. : НДЦПІ АПрН України, 2005. - 334 с.
32. Електронний банкінг у контексті захисту персональних данних [Текст] / В. Брижко [и др.]. - К. : НДЦПІ АПрН України, 2008. - 141 с.
33. Порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України законодавству ЄС у сфері персональних даних [Текст] : В. М. Брижко, А. І. Радянська, М. Я. Швець. - [Б. м. : б. и.], 2006. - 256 с.
34. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності ОВС України: організаційно-правові засади : дис… д-ра. юрид. наук: 12.00.07/ Ірина Вікторівна Арістова. — Х., 2002. — 408 с.
35. Гурковський В. І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки : дис... канд... юрид. наук : 25.00.02 / Володимир Ігорович Гурковський. — К., 2004. — 225 с.
36. Кормич Б. А. Інформаційна безпека : організаційно-правові основи : [навч. посіб.] / Б. А. Кормич. — К. : Кондор, 2004. — 382 с.
37. Кормич Б. А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України : [монографія] / Б. А. Кормич. — Одеса : Юридична література, 2003. — 472 с.
38. Кормич Б. А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Борис Анатолійович Кормич. — О., 2004. — 427 с.
39. Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: [монографія] / В. А. Ліпкан. — К. : Текст, 2008. — 440 с.
40. Ліпкан В. А. Адміністративно-правові основи забезпечення національної безпеки України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Володимир Анатолійович Ліпкан. — К., 2009. — 643 с.
41. Логінов О. В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади : дис… канд… юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Володимирович Логінов. — К., 2005. — 237 с.
42. Залізняк В.А. Систематизація інформаційного законодавства України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Віталій Анатолійович Залізняк. — К., 2011. — 210 с.
43. Олійник О. В. Організаційно-правові засади захисту інформаційних ресурсів України: дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Олег Вікторович Олійник. — К., 2006. — 199 с.
44. Пазюк А. В. Міжнародно-правовий захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації : дис… канд. юрид. наук: 12.00.1/ Андрій Валерійович Пазюк. — К., 2004. — 204 с.
45. Рудик М. В. Незаконний збут, розповсюдження комп’ютерної інформації з обмеженим доступом : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Михайло Вікторович Рудик. — Х., 2007. — 221 с.
46. Кулініч О. О. Інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних відносин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ольга Олексіївна Кулініч. — О., 2006. — 200 с.
47. Харченко Л. С. Інформаційна безпека України : глосарій / Л. С. Харченко, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов, за заг. ред. Р. А. Калюжного. – К. : «Текст», 2004. – 136 с.
48. Інформаційне законодавство України : [навчально-практичний коментар] / за ред.. Ю. С. Шемшученко, І. С. Чижа. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 232 с.
49. Захаров Є. Ю. Свобода висловлювань в Україні / Є. Ю. Захаров, М. М. Недайвода. – Харків: Фоліо, 2004. – 312 с.
50. Захаров Є. Ю. Свобода інформації та право на приватність в Україні / Є. Ю. Захаров, М. М. Недайвода. – Харків: Фоліо, 2004. – 212 с.
51. Право на приватність: conditio sine qua поп / Харківська правозахисна група; О.Герчук – Харків : Фоліо, 2003. – 216 с.
52. Теорія держави та права : [підручник] / за вимогами кредитно-модульної системи навчання / Є.О. Гіда, Є.В. Білозьоров, А. М. Завальний та ін..: за заг. ред.. Є.О. Гіди. – К. : ФОП О.С. Ліпкан, 2011. – 576 с.
53. Жоль К. К. Методы научного познания и логика (для юристов) : [учеб. пособие]. – К. : Атика, 2001. – 288 с.
54. Жоль К. К. Философия и социология права : [учеб. пособие]. – К. : Юринком Интер, 2000. – 480 с.
55. Рабінович П. М. Трансформація методології вітчизнаного праводержавознавства: досягнення і проблеми / П. М. Рабінович // Юридична Україна. – 2003. – № 1. – С. 20 – 25.
56. Костицький М. Необхідність трансформації юридичної методології як бази розвитку права / М. Костицький // Укр. правовий часопис. – № 7. – 2004. – С. 16–17.
57. Машко А. Проблеми теорії держави та права. Основи : [курс лекцій] / А. Машко - К. : Четверта хвиля, 2008. – 464 с.
58. Алексеев С. С. Общая теория права : [учебник]. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Проспект, 2011. – 568 с.
59. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [Підручник] / О. Ф. Скакун. — Харків : Консул, 2008. — 656 с.
60. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : [навчальний посібник] / С. Д. Гусарєв, А. Ю. Олійник, О. Л. Слюсаренко. — К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. — 270 с.
61. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : [підручник] / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К : Знання-Прес, 2002. – 295 с.
62. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посібник]. – К. : «Юрисконсульт», 2006. — 355 с.
63. Лазарев В. В. Теория государства и права : [учебник для вузов] / В. В. Лазарев, С. В. Липень. — М. : Спарк, 2004. — 528 с.
64. Теория государства и права: [курс лекций] / Под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. — М. : Юристъ, 1997. — 672 с.
65. Мельничук О. С. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К., 1974. — 775 с.
66. Websters new universal unabridged dictionary : N.y. —1993. — P. 1134.
67. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : [навч.посіб.] / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. — 4-те вид., стер. – К.: Знання, 2010. – 435 с.
68. Тихомиров А .Д. Юридическая компаративистика: философские, теоретические и методологические проблемы. — К. : Знання, 2005. — 356 с.
69. Козюбра Н. И. Понятие и структура методологии юридической науки / Н. И. Козюбра // Методологические проблемы юридической науки. – К.: Наук. думка, 1990. – С. 5-19.
70. Лукич Р. Методология права / Р. Лукич. – М. : Прогресс, 1981. – 304 с.
71. Сырых В. М. Метод правовой науки: основные элементы и структура / В. М. Сырых. – М. : Юрид. лит., 1980. – 176 с.
72. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев : в 2-х т. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360 с.
73. Рекомендації міжнародної науково-теоретичної конференції «Проблеми методології сучасного правознавства» // Вісник Академії правових наук. – 1997. – № 1(8). – С. 150-154.
74. Рабінович П. М. Проблеми трансформації методології вітчизняного правознавства: досягнення, втрати, перспективи / П. М. Рабінович // Методологічні проблеми правової науки. – Х. : Право, 2003. – С. 75-78.
75. Козюбра М. І. Наукознавчі проблеми загальної теорії держави і права / М. І. Козюбра // Методологічні проблеми правової науки. – Х. : Право, 2003. – С. 91-94.
76. Тарасов Н. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) / Н. Н. Тарасов // Правоведение. – 2001. – № 1. – С. 31-50.
77. Казимирчук В. П. Право и методы его изучения / В. П. Казимирчук. – М. : Юрид. лит., 1965. – 204 с.
78. Токарська А. С. Правова комунікація в контексті посткласичного право розуміння : автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.12 / Антоніна Семенівна Токарська; Київський національний ун-т внутрішніх справ. — К., 2008. — 35 с.
79. Осадча Л. В. Соціальна комунікація як об’єкт філософського аналізу: автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03 / Л. В. Осадча; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2010. — 18 с.
80. Яременко І. А. Комунікативне вчення Юргена Хабермаса в проблемному полі незавершеності модерну: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / І. А. Яременко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2007. — 17 с.
81. Дудаш Т. І. Праворозуміння: герменевтичне дослідження: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Т. І. Дудаш; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 16 с.
82. Бернюков А.М. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / А. М. Бернюков; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Л., 2008. — 16 с.
83. Триняк В. Ю. Інформаційна безпека як соціокультурний феномен (соціально-філософський аналіз): автореф. дис... канд. філософ. наук : 09.00.03 / В.Ю. Триняк; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О.Гончара. — Д., 2009. — 19 с.
84. Ляшенко В. М. Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння дійсності : автореф. дис... канд. філос. наук: 12.00.12 / В. М. Ляшенко; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 1999. — 16 с.
85. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві України: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07/ В.К. Колпаков; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 37 с.
86. Єзеров А. А. Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / А. А. Єзеров; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2007. — 18 с.
87. Заінчковський М. Л. Права людини як новоєвропейський філософський та політико-правовий феномен : автореф. дис... канд. філософ. наук: 12.00.12 / М. Л. Заінчковський; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. — К., 2003. — 20 с.
88. Левчук-Хмара М. В. Право в сучасному етико-філософському дискурсі: автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.07 / М. В. Левчук-Хмара; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2010. — 15 с.
89. Лемак В. В. Правова реформа в Чехії і Словаччині в умовах постсоціалістичної модернізації: теоретичні і практичні проблеми : автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / В. В. Лемак; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2003. — 40 с.
90. Стовба О. В. Правова ситуація як онтологічна основа правової реальності : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / О. В. Стовба; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2005. — 16 с.
91. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність : методологічні та теоретичні аспекти. — К. : Знання, 2005. — 375 с.
92. Гусарєв С. Д. Функціональний підхід та функції юридичної практичної діяльності / С. Д. Гусарєв // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 30. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. — С. 55-60.
93. Ганьба Б. П. Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Б. П. Ганьба; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2001. — 19 с.
94. Храбан І. А. Конфігурація європейської безпеки в контексті реалізації національних інтересів України (воєнно-політичний аспект): автореф. дис... д-ра політ. наук: 21.01.01 / І. А. Храбан; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки Ради нац. безпеки та оборони України. — К., 2008. — 32 с.
95. Миндалёв И. В. Системы классификации //Теория экономических информационных систем: Электронный учебно-методический комплекс /И. В. Миндалёв.- Красноярский аграрный государственный університет // http://www.kgau.ru/istiki/teis/index.html
96. Сагатовский В. Н. Системная деятельность и ее философское осмысление // Системные исследования. Методологические проблемы. - Ежегодник, 1980. — М. : Наука, 1981. — С. 52-68.
97. Батишев С. С. Деятельность и ценности. Критика деятельностного подхода к теории интериоризации / С. С. Батишев // Вопросы философии, 1985. — № 2. — С. 41-44.
98. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Пер. с англ. 2-е изд. — М. : Изд-во МГУ : Издательская группа ИНФРА.М-НОРМА, 1998. — 624 с.
99. Дмитренко В. А. О методологическом значении деятельностного подхода к науке / В. А. Дмитренко // Вопросы методологии наук. — Вып. 5. — 1975. — С. 3-20.
100. Кудрявцев В.М. Правовое поведение: его субъекты и пределы /В. М. Кудрявцев, Н. С. Малеин // Правоведение. — 1980. — № 3. — С. 31-40.
101. Нурпеисов Е. К. Психология правомерного поведения. — Алма-Ата : Изд-во “Наука” Казахской ССР, 1984. — 127с.
102. Щербакова Н .В. Социально-психологические основы правомерного поведения личности в СССР : [учебное пособие]. — Ярославль: ЯрГУ, 1984. — 80 с.
103. Тихомиров А. Д. Профессиональное поведение работников органов внутренних дел : социально-правовой анализ./ Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Институт государства и права им. В.М. Корецкого. — К., 1990. — 270 с.
104. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров — К. : ВІРА-Р, 1999. — 346 с.
105. Теорія управління в органах внутрішніх справ : [навчальний посібник] / за ред. В. А. Ліпкана. – К. : КНТ, 2007. – 884 с.
106. Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект-Пресс, 1997. – 564 с.
107. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії : [монографія]. — К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. — 352 с.
108. Оніщенко Н.М. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи : автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01/ Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К., 2002. — 32с.
109. Оніщенко Н.М. Розвиток соціальності сучасних державних і правових систем / Н. М. Оніщенко // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — Вип. 14. — К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. — С. 3—11.
110. Тихомиров О. О. Забезпечення інформаційної безпеки як функція держави : дис… канд… юрид. наук : 12.00.01 / Олександр Олександрович Тихомиров. — К., 2011. — 231 с.
111. Ковальський В. Охоронна функція держави як система / В. Ковальський // Юридична Україна. – 2003. – № 11. – С. 26-30
112. Основы научных исследований : [учеб. пособие] / Под ред. А. А. Лудченко. – К. : «Знання», 2000. – 114 с.
113. Максимов С. І. Проблеми методології сучасного правознавства / С.І. Максимов, М.П. Рабінович, Ю.М. Тодика, І.М. Данишин // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 1997. – Вип. 1. – С. 146-150
114. Загальна декларація прав людини // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015
115. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004
116. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України // Відомості Верховної Ради. — 1997. — № 40. — Ст. 263.
117. Ліпкан В. А. Права і свободи людини та громадянина в інформаційній сфері в умовах проведення конституційної реформи в Україні/ В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко// Конституція України: зміни чи нова редакція : матеріали круглого столу, присвяченого 15-й річниці прийняття Конституції України : спец. вип., 24 черв. 2011 р. / редкол.: В.В. Коваленко (голов. ред..) та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 196 с.
118. Данільян О. Г. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації / О. Г. Данільян, О. П. Дзьобань, М. І. Панов. — Харків : “ФОЛІО”, 2002. — 296 с.
119. Цимбалюк О. В. Інформація як об’єкт права в інформаційному суспільстві / О. В. Цимбалюк // Інформаційні технології в глобальному управлінні : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 29 жовтня 2011 р.). — К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. — 140 с.
120. Фатьянов А. А. Тайна как социальное и правовое явление. Ее виды. / А. А. Фатьянов // Государство и право. — 1998. — № 6. — С. 5-14.
121. Щербак Н.О. Конституційний процес та інформаційна сфері в Україні / Н.О. Щербак, Н. М, Щербак // Конституція України: зміни чи нова редакція : матеріали круглого столу, присвяченого 15-й річниці прийняття Конституції України : спец. вип., 24 черв. 2011 р. / редкол.: В.В. Коваленко (голов. ред..) та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 196 с.
122. Конституція України // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
123. Про Національний архівний фонд та архівні установи : Закон України // Відомості Верховної Ради. — 1994 — № 15. — Ст. 86
124. Кримінальний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради. — 2001 — № 25-26. — Ст. 131
125. Про звернення громадян : Закон України // Відомості Верховної Ради. — 1996 — № 47. — Ст. 256
126. Про телебачення і радіомовлення : Закон України // Відомості Верховної Ради. — 1994 — № 10. — Ст. 43)
127. Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28 січня 1981 року // Офіційний вісник України. — 2011. — № 1. — Ст. 85
128. Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних // Відомості Верховної Ради. — 2010 — № 46. — Ст. 542
129. Основні напрямки захисту прав фізичних осіб у зв’язку з обробкою персональних даних у інформаційних супермагістралях : Рекомендації Ради Європи // http://www.europa.eu
130. Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних: Директива ЄС від 24 жовтня 1995 року // http://www.europa.eu
131. Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі: Директива ЄС від 15 грудня 1997 року // http://www.europa.eu
132. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №48. — Ст. 650
133. Висновок Головного юридичного управління щодо законопроекту «Про захист персональних даних» // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
134. Про доступ до публічної інформації : Закон України // Офіційний вісник України. — 2011. — № 10. — Ст. 446
135. Виноградова Г. В. Правове регулювання інформаційних відносин в Україні : [навч. посібник]. – К. : Видавництво «Юстініан», 2006. – 176 с.
136. Марущак А. І. Інформаційне право: доступ до інформації : [навч посіб.] — К. : «КНТ», 2007. — 535 с.
137. Про державну службу : Закон України // Відомості Верховної Ради України . — 1993. — № 52. — Ст.490
138. Про вибори Президента України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 14. — Ст. 81
139. Про місцеві державні адміністрації : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 20-21. — Ст. 190
140. Про Кабінет Міністрів України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 9. — Ст. 58.
141. Радкевич О. П. До розуміння персональної інформації та персональних даних / О. П. Радкевич // Інформаційні технології в глобальному управлінні : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 29 жовтня 2011 р.). — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. — 140 с.
142. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка) // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
143. Кодекс законів про працю України : Закон України // http://zakon2.rada.gov.ua
144. Сербінов О. С. Договір про надання послуг мобільного звзяку як джерело інформації про фізичну особу / О. С. Сербінов // Імперативи розвитку юридичної та без пекової науки : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 15 квітня 2010 р.). — К. : Ліпкан О.С., 2010. — 102 с.
145. Деякі питання практичного застосування Закону України «Про захист персональних даних» : Роз’яснення Міністерства юстиції України від 21 грудня 2012 року // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0076323-11
146. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України // Офіційний вісник України . — 2012. — № 9. — Ст. 332
147. Про принципи регулювання інформаційних відносин в державах-учасницях СНД : Модельний закон від 23 травня 1993 року // http://www.rcc.org.ru
148. Про транскордонний супутниковий радіомовний і міжнародний супутниковий інформаційний обмін : Модельний закон від 15 червня 1998 року // http://www.rcc.org.ru
149. Про персональні дані : Модельний закон від 16 жовтня 1999 року // http://www.rcc.org.ru
150. Про науково-технічну інформацію : Модельний закон від 13 червня 2000 року // http://www.rcc.org.ru
151. Про електронний цифровий підпис : Модельний закон від 09 грудня 2000 року // http://www.rcc.org.ru
152. Про міжнародний інформаційний обмін : Модельний закон від 26 березня 2000 року // http://www.rcc.org.ru
153. Про телекомунікації : Модельний закон від 15 листопада 2003 року // http://www.rcc.org.ru
154. Про право на доступ до інформації : Модельний закон від 17 квітня 2004 року // http://www.rcc.org.ru
155. Про поштову діяльність : Модельний закон від 18 листопада 2005 року // http://www.rcc.org.ru
156. Про фельд’єгерський зв'язок : Модельний закон від 18 листопада 2005 року // http://www.rcc.org.ru
157. Про інформатизацію, інформацію і захист інформації : Модельний закон від 18 листопада 2005 року // http://www.rcc.org.ru
158. Про інноваційну діяльність : Модельний закон від 16 листопада 2006 року // http://www.rcc.org.ru
159. Модельний Інформаційний кодекс для держав учасниць СНД" (частина 1): Модельний закон від 3 квітня 2008 року // http://www.rcc.org.ru
160. Про електронну торгівлю : Модельний закон від 25 листопада 2008 року // http://www.rcc.org.ru
161. Про електронні державні послуги : Модельний закон від 7 квітня 2010 року // http://www.rcc.org.ru
162. Про паспортно-візові документи та інші ідентифік