ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП
4
Розділ 1. Теоретичні основи функціонування місцевих бюджетів у національній бюджетній системі

13
1.1. Розвиток інституту місцевих бюджетів як основного інструменту функціонування місцевих фінансів та вагомої складової бюджетної системи України

13
1.2. Сучасний стан правового забезпечення самостійності місцевих бюджетів як фінансової основи місцевого самоврядування
32
1.3. Структура місцевих бюджетів та її значення для ефективного функціонування місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування

49
1.3.1. Порядок формування дохідної частини місцевих бюджетів та форми мобілізації ресурсів, які становлять систему доходів місцевих бюджетів

49
1.3.2. Види видатків на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів місцевих бюджетів

71
Розділ 2. Правові засади участі місцевих бюджетів у міжбюджетних відносинах

90
2.1. Сутність та тенденції розвитку міжбюджетних відносин 90
2.2. Правові засади функціонування трансфертної системи України як основного інструменту перерозподілу фінансових ресурсів між бюджетами всіх рівнів

107
2.3. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини у контексті здійснення бюджетної реформи

130
Розділ 3. Правові основи реформування бюджетної системи в умовах необхідності підвищення ефективності фінансування на місцевому рівні

149
3.1. Дослідження зарубіжного досвіду функціонування місцевих (муніципальних) бюджетів
149
3.2. Напрями вдосконалення національного законодавства щодо розширення бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування

182
ВИСНОВКИ
201
ДОДАТКИ
209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 226

ВСТУП
Актуальність теми. З утворенням нової суверенної держави, зміною економічної основи в Україні, наданням широких повноважень органам місцевого самоврядування змінюється фінансова система, а разом з нею великі зміни відбуваються у фінансово-правовому регулюванні грошових відносин, що виникають у процесі фінансової діяльності. Формується нова національна правова система. Перед державою стоять важливі соціально-економічні проблеми, вирішення яких пов’язане із забезпеченням макроекономічної стабільності та економічного зростання, підвищенням ефективності та якості надання послуг населенню.
У цьому контексті дедалі більшого значення набуває питання використання бюджету як найдієвішого інструменту управління економікою та фінансового забезпечення діяльності державних, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування при здійсненні покладених на них Конституцією та законами України функцій.
Забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку країни можливе за умови функціонування самодостатніх місцевих бюджетів, проведення активної державної політики щодо підтримки регіонів через регулювання міжбюджетних відносин, механізмів фінансового вирівнювання та зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.
На цьому поприщі посилюється значення доходів та видатків бюджету взагалі та доходів і видатків місцевих бюджетів на здійснення органами місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень зокрема. Пояснюється це тим, що держава бере на себе функцію перерозподілу фінансових ресурсів держави через бюджетну систему для забезпечення спеціальних програм, соціальних гарантій населенню, фінансування соціально- культурної сфери тощо.
Сьогодні в Україні питання, пов’язані з формуванням місцевих бюджетів, набули великої актуальності та вимагають теоретичного переосмислення і практичного дослідження місця і ролі бюджету в фінансовій системі держави.
Теоретичним підґрунтям дослідження є наукові здобутки зокрема таких вітчизняних і зарубіжних учених-юристів, як Л.К. Воронової, О.Ю. Грачової, О.Б. Заверухи, О.А. Кузьменко, М.П. Кучерявенка, О.А. Музики, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, О.Г. Пауля, Н.Ю. Пришви, Л.А. Савченко, С.Д. Ципкіна; учених-економістів: С.А. Буковинського, О.Д. Василика, Н.М. Дєєвої, Т.І. Єфименко, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, О.Я. Лилик, І.О. Луніної, В.М. Опаріна, Н.А. Ширкевич, О.О. Чечуліної, С.І. Юрія та інших дослідників місцевих фінансів, міжбюджетних відносин та місцевого самоврядування. Віддаючи належне їх науковим напрацюванням з цієї проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні. Це зумовлено наявністю дискусійних питань, що пов’язані з децентралізацією управління бюджетною системою за умов зміни парадигми державного регулювання; недостатнім рівнем розробки теоретичних аспектів сутності й особливої ролі механізму міжбюджетних трансфертів у процесі регіонального розвитку; недостатністю досліджень, в яких аналізується управлінський потенціал місцевих бюджетів та доходів і видатків, що становлять їх структуру; необхідністю наукового обґрунтування, комплексного підходу щодо розв’язання проблем фінансового забезпечення регіонального розвитку в контексті реформування системи державного управління в Україні у напрямі її децентралізації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі економіко-правових дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ з урахуванням положень Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001, пункту 1 плану заходів, визначених розділом 1.2.5.4 Цільового плану Україна – НАТО на 2007 рік у рамках Плану дій Україна – НАТО, затвердженого Указом Президента України від 18 червня 2007 року № 535, Декларації цілей та завдань бюджету на 2008 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 316), напрямів реформування податкової системи України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 року № 56р) та Концепції реформування місцевих бюджетів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 308-р).
Тема дисертації є складовою частиною загальної науково-дослідної програми університету.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування методологічних і прикладних засад формування та розвитку місцевих бюджетів в Україні, їх структури – доходів і видатків місцевих бюджетів, ефективної системи міжбюджетних відносин та визначення напрямів удосконалення національного законодавства щодо розширення бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування.
З огляду на поставлену мету визначено такі завдання:
– систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до розуміння понять та змісту місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин та їх місця у бюджетній системі України;
– проаналізувати сучасний стан правового забезпечення самостійності місцевих бюджетів як фінансової основи місцевого самоврядування та чинного механізму міжбюджетних відносин в Україні;
– розкрити загальні наукові передумови структури місцевих бюджетів та її значення для ефективного функціонування місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування;
– з’ясувати форми мобілізації ресурсів, які становлять систему доходів місцевих бюджетів та визначити види видатків на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів місцевих бюджетів;
– дослідити правові основи реформування бюджетної системи за умов необхідності підвищення ефективності фінансування на місцевому рівні;
– здійснити теоретичний аналіз зарубіжного досвіду функціонування місцевих бюджетів;
– визначити напрями вдосконалення національного законодавства, яке регламентує діяльність місцевих бюджетів як фінансової основи місцевого самоврядування;
– розробити рекомендації щодо вдосконалення законодавства для розширення бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування.
Об’єктом дослідження виступають відносини, що виникають при формуванні доходів і видатків місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин в Україні.
Предметом дослідження є норми права, які регулюють правові засади доходів та видатків місцевих бюджетів в Україні.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети і завдань дослідження, його об’єкта та предмета. Дисертаційне дослідження проводилося з використанням загальних та спеціальних методів наукового пізнання.
Перелік завдань дослідження визначив необхідність застосування діалектичного методу пізнання, за допомогою якого об’єкт дослідження розглянуто в аспекті становлення, розвитку та взаємозв’язків його структури і системи (п.1.1; п.2.1). Використання системного методу пізнання дозволило з’ясувати роль місцевих бюджетів у бюджетній системі України та доходів і видатків місцевих бюджетів у їх структурі (п.1.1; п.1.3). За допомогою порівняльно-правового методу розглянуто погляди представників юридичних та економічних наук на визначення сутності доходів, видатків місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин, що дало можливість сформулювати авторську позицію щодо цих питань (п.1.3; п.2.1). Порівняльно-історичний метод пізнання дозволив дослідити розвиток місцевих бюджетів в Україні, а також ступінь законодавчої регламентації питань місцевих бюджетів у фінансовому законодавстві інших країн (п.1.1; п.3.1). Формально-догматичний та формально-юридичний методи використано при аналізі норм чинного законодавства (п.1.2; п.1.3; п.2.2; п.2.3; п.3.2). Крім цього, у дослідженні також використано метод опитування у вигляді анкетування (додаток А).
Емпіричну базу дослідження становлять: Конституція України, Бюджетний кодекс України (далі – БК України), закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України. У роботі використані практичні та аналітичні матеріали Міністерства фінансів України. У межах дисертаційного дослідження опитано 282 спеціалісти-фінансисти та працівники місцевих фінансових органів України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційне дослідження є першим комплексним науковим дослідженням основних елементів структури місцевих бюджетів, проблем правового регулювання доходів і видатків місцевих бюджетів, що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, виявленні основних причин, які обмежують фінансові мож¬ливості органів місцевого самоврядування щодо здійснення своїх функцій та пошуків шляхів їх розв’язання. На підставі результатів дослідження здобувачем особисто визначено та обґрунтовано основні напрями вдосконалення фінансового законодавства та надано ряд пропозицій щодо внесення змін до чинного податкового і бюджетного законодавства.
У межах здійсненого дисертаційного дослідження дисертації висунуто і сформульовано ряд положень, нових у концептуальному плані та важливих для юридичної практики, а саме:
вперше:
– запропоновано авторське визначення фінансового нормативу бюджетної забезпеченості;
– системно переглянуто джерела здійснення видатків, які визнаються функціями держави та передаються до виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх виконання на основі принципу субсидіарності;
– теоретично доведено необхідність відміни або уточнення окремих видів надходжень, зокрема тих, питома вага яких у структурі доходів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, становить менше одного відсотка;
– обґрунтована авторська пропозиція щодо зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів шляхом розширення податкової бази місцевих органів влади за рахунок введення податку на нерухомість та інших місцевих податків (зборів);
– запропонована нова модель щодо підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів та здійснення децентралізації управління бюджетними коштами;
– зумовлено доцільність поділу видів міжбюджетних трансфертів за критерієм призначення на дві групи: врівноважуючі або вирівнювальні та обов’язкові, підтримуючі або стимулюючі;
– доведено непрозорість трансфертної системи України та повну відсутність послідовних критеріїв розподілу та надання міжбюджетних трансфертів у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток;
– сформульовано основні засади розподілу та надання одного з основних видів міжбюджетного трансферту – субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток, запропоновано авторський варіант нової редакції ст. 105 БК України;
– запропоновано авторський проект Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”, спрямований на зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів;
удосконалено:
– з урахуванням позицій вітчизняних учених – значення основних елементів структури місцевих бюджетів, сформульовано авторське розуміння доходів і видатків місцевих бюджетів як правової категорії бюджетного законодавства;
– базуючись на результатах комплексного аналізу класифікацій доходів і видатків місцевих бюджетів – класифікацію місцевих доходів та видатків, додавши до її основи нові ознаки;
набули подальшого розвитку:
– положення, що стосуються необхідності проведення адміністративно- територіальної реформи та у контексті її здійснення прийняття Закону України “Про місцеве самоврядування громади, району та регіону”;
– положення щодо проведення адекватної податкової політики із встановлення економічно виправданих податкових надходжень, які є джерелом наповнення місцевих бюджетів;
– ПРОПОЗИЦІЇ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ: УХВАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ; ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ” ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ВСТАНОВЛЕННЯ У НЬОМУ ДВОХ ВИДІВ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ТА ОСОБЛИВИХ); ЗБІЛЬШЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ СТАВОК НА ПОДАТОК З РЕКЛАМИ, КУРОРТНОГО ЗБОРУ (ТУРИСТИЧНОГО ЗБОРУ), ЗБОРИ ЗА ВИДАЧУ ДОЗВОЛУ НА РОЗМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ТОРГІВЛІ ТА СФЕРИ ПОСЛУГ; ВСТАНОВЛЕННЯ ГРАНИЧНОЇ СТАВКИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ У ВІДСОТКАХ ДО МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ; ВВЕДЕННЯ ТАКИХ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ (ЗБОРІВ), ЯК БУДІВЕЛЬНИЙ ЗБІР, ЗБІР ЗА УТИЛІЗАЦІЮ СМІТТЯ ТА ВІДХОДІВ, ВЕТЕРИНАРНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ, ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ; ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО”;
– питання щодо створення якісної інформаційної бази, яка включала б статистичні показники на макрорівні та у розрізі адміністративно- територіальних одиниць, дані податкових декларацій, що відображають фактичні показники надходжень і дозволяють провести пофакторний аналіз – як у цілому по державі, так і в розрізі видів економічної діяльності та територій.
Практичне значення одержаних результатів зумовлене можливістю їх використання:
– у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки організаційно – правових проблем розвитку інституту місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин;
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного бюджетного законодавства та при розробці законопроектів у податковій та бюджетній сферах;
– у сфері практичної діяльності Міністерства фінансів України, місцевих рад народних депутатів, місцевих державних адміністраціях – акт впровадження від 8 серпня 2007 року (додаток Б);
– у навчальному процесі – для викладання навчальних дисциплін та при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників з курсу “Фінансове право”, “Бюджетне право”, “Податкове право” та ін. – акт впровадження від 8 вересня 2007 року (додаток В).
Матеріали дисертаційного дослідження використовують у навчальному процесі в Київському національному університеті внутрішніх справ під час проведення лекційних, семінарських та практичних занять з курсу “Фінансове право”. Окремі положення дисертаційного дослідження використані при підготовці курсу лекцій “Фінансове право”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження, викладені дисертантом у роботі, були обговорені на засіданні кафедри економіко-правових дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ, міжкафедральному семінарі та отримали позитивну оцінку. Окремі з них були апробовані у формі доповідей на практичній конференції з обміну досвідом між Росією, Казахстаном та Україною (Симеїз, 22 – 25 липня 2006 року), тренінгах USAID від американського народу для здійснення реформи місцевих бюджетів України (Київ, 21 грудня 2006 року), засіданні київського представництва Проекту DFID “Сприяння реформі соціальних послуг в Україні” (Київ, 14 грудня 2007 року).
Пропозиції щодо проведення подальшої узгодженої та послідовної реформи у сфері місцевих бюджетів розглянуті на круглому столі з обговорення Концепції реформування місцевих бюджетів у Науково- дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України (Київ, 8 квітня 2007 року).
Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, відображені у 5 одноособових наукових статтях, з яких 4 опубліковані у фахових виданнях ВАК України та 1 – у збірнику матеріалів конференції.
Структура та обсяг дисертації. Специфіка проблем, що стали об’єктом дисертаційного дослідження, мета і завдання роботи зумовили її структуру. Робота складається із вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел, та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок, містить 3 таблиці, 6 рисунків, 7 додатків. Список використаних джерел налічує 217 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства та практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць учених, сформульовані основні результати і пропозиції, які мають теоретичне та практичне значення.
1. Місцеві бюджети є важливою складовою фінансової системи держави, виступаючи фінансовою основою місцевого самоврядування та виконуючи функції розподілу суспільного продукту, регулювання економічних процесів та стимулювання соціально-економічного розвитку на відповідних територіях. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються найважливіші заходи держави у галузі соціально-культурної сфери, зокрема здійснюються видатки на державне управляння, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення, культуру і мистецтво, фізкультуру і спорт. Місцеві бюджети відіграють значну роль у забезпеченні функціонування, житлово- комунального та дорожнього господарства, транспорту, засобів масової інформації тощо.
Результати дослідження свідчать, що в Україні всього 7% місцевих бюджетів можна вважати самодостатніми у частині виконання делегованих державних повноважень, решта є фінансово залежними від державного бюджету. Джерела здійснення видатків на реалізацію прав та обов’язків місцевого самоврядування, які мають місцевий характер у загальному фонді місцевих бюджетів, становлять всього 10%, що є свідченням слабкої власної фінансової бази місцевого самоврядування. Такий їх стан є гальмом не тільки економічного розвитку територій, а й причиною розшарування регіонів за рівнями розвитку, зростання соціального напруження, пригноблення місцевої ініціативи, нерозвиненості інститутів місцевої демократії.
2. Неналежне здійснення органами місцевого самоврядування своїх функцій є значною мірою наслідком недосконалого правового регулюванням доходів та видатків місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин.
На сучасному етапі розширення бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування суттєво залежить від джерел здійснення видатків місцевого самоврядування.
3. Необхідно внести зміни до БК України у частині перегляду доходів та видатків місцевих бюджетів, що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, що дасть змогу суттєво зміцнити фінансову основу місцевого самоврядування, зокрема:
– перерозподілити податок з доходів фізичних осіб між обласними та районними бюджетами (внести зміни до ч. 2 ст. 65 та п.1 ч.1 ст. 66 БК України);
– плату за землю зараховувати виключно до доходів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (внести зміни до п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 66 і відповідно – п. 2 ч. 1 ст. 69 БК України);
– відмежувати від доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, доходи спеціального фонду (змінити редакцію ст. 69 БК України);
– до власних доходів місцевих бюджетів зараховувати податок на нерухоме майно та частину податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності) – доповнити ч. 1 ст. 69 новими пунктами;
– здійснювати за рахунок видатків, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів видатки на позашкільну освіту (внести зміни до п. 2 ч. 1 ст. 89 та п. 2. ч. 1 ст. 90 БК України);
– закріпити основні засади розподілу (пропорційно чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці) та надання (із врахуванням елементів обов’язкової наявності розроблених та затверджених місцевими органами влади й органами місцевого самоврядування програм соціально- економічного розвитку; економічної необхідності, доцільності і ефективності цілей програм соціально-економічного розвитку; фінансової обґрунтованості щодо спроможності подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів об’єктів комунальної власності) субвенції на соціально-економічний розвиток – ст.105 БК України викласти у новій редакції.
4. Для досягнення ефективного планування доходів і видатків місцевих бюджетів автором запропоновано змінити значення фінансового нормативу бюджетної забезпеченості і визначити його як рівень фінансового забезпечення делегованих державних повноважень, розрахований на підставі державних соціальних стандартів, і використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету).
5. В Україні потрібна подальша реформа, спрямована на розвиток місцевого самоврядування. В сучасних умовах доходи місцевих бюджетів повинні дозволити у повному обсязі вирішувати завдання, покладені на органи місцевого самоврядування, для чого необхідно:
1) провести адміністративно-територіальну реформу:
- чітко розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування різного рівня за принципом субсидіарності;
- прийняти закони України “Про місцеве самоврядування громади, району, регіону”;
2) провести адекватну податкову політику по встановленню економічно виправданих податкових надходжень:
- стабілізувати місцеві і загальнодержавні податки і збори шляхом проведення податкової реформи;
- ухвалити Податковий кодекс (скоротити кількість загальнодержавних і місцевих податків та зборів та забезпечити рівномірний розподіл податкового навантаження по всіх регіонах;
3) прийняти Закон України “Про місцеві податки і збори”, законодавчо встановивши 2 види місцевих податків і зборів (обов’язкові і особливі):
- збільшити коефіцієнт ставок по податку з реклами, курортному зборі (туристичному зборі), зборі за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
- встановити граничні ставки місцевих податків і зборів у відсотках до мінімальної заробітної плати;
- ввести такі місцеві податки (збори), як будівельний збір, збір за утилізацію сміття та відходів, ветеринарне обслуговування, використання природних будівельних матеріалів місцевого значення, забруднення довкілля;
4) прийняти Закон України “Про податок на нерухоме майно”;
5) створити якісну інформаційну базу, яка включала б до себе статистичні показники на макрорівні та в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, дані податкових декларацій, що відображають фактичні показники надходжень і дозволяють провести пофакторний аналіз – при чому, як в цілому по державі, так і в розрізі видів економічної діяльності та територій.
6. Згідно із ч. 1 ст. 5 БК України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Разом з тим, у ч.2 вказаної статті визначено значення бюджетів місцевого самоврядування, а у ч.3 – значення місцевих бюджетів. Встановлено, що бюджети місцевого самоврядування за своєю суттю фактично є місцевими бюджетами. З цього приводу ми поділяємо думку вчених (приміром, О.А. Музики) про те, що необхідно внести відповідні зміни до БК України у частині об’єднання понять “місцеві бюджети” та “бюджети місцевого самоврядування”, замінивши їх єдиним поняттям “місцеві бюджети”.
7. Враховуючи дві точки зору щодо формування місцевих бюджетів (згідно з першою місцеві бюджети мають формуватися “знизу”, тобто, забезпечивши потреби конкретної адміністративно-територіальної одиниці, надлишок коштів передавати до вищих бюджетів, відповідно до іншої точки зору – навпаки, потрібно насамперед забезпечити загальнодержавні потреби, тобто місцевим бюджетам залишати тільки забезпечення мінімальних потреб, і в разі наявності коштів – розподіляти їх між усіма відповідними адміністративно- територіальними одиницями, вважаємо, що зведений бюджет повинен формуватися на центральному рівні, тобто на рівні держави, безперечно забезпечивши необхідні загальнодержавні потреби, але при цьому обов’язковою умовою при формуванні закону про державний бюджет на відповідний рік повинно бути забезпечення повного фінансування видатків на здійснення делегованих державних повноважень та достатня, визначена законодавством, матеріально-фінансова основа для здійснення власних повноважень органів місцевого самоврядування.
8. У сучасних умовах залишається суттєвим недоліком практики бюджетного планування – відсутність безпосередньої ув'язки, взаємообумовленості між соціально-економічним і бюджетним плануванням. Раніше тісно пов'язані між собою процеси, сьогодні виявилися абсолютно відокремленими і непотрібними один для одного. Разом із запровадженням централізованого порядку визначення обсягів місцевих бюджетів склалася парадоксальна ситуація, коли програми розвитку адміністративно-територіальних одиниць, їх практичне втілення і загалом соціально-економічна ситуація на території місцевого самоврядування ніяким чином не впливають на визначення обсягів місцевих бюджетів. Але ж останні, за чинним законодавством, є фінансовим планом органів місцевого самоврядування, а отже, функціонування і розвитку певної території.
9. На підставі позицій вітчизняних учених та аналізу сучасних форм мобілізації ресурсів, які становлять систему доходів місцевих бюджетів та видів видатків на здійснення повноважень, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів сформовано власну думку щодо цих питань, яка полягає у такому:
– доходи місцевих бюджетів – це визначені законом і встановлені щорічними актами про бюджет грошові надходження, що отримуються за рахунок податкових, неподаткових та спеціальних надходжень, а також трансфертів (дотацій, субвенцій), які є необхідними для забезпечення виконання завдань та реалізації функцій, покладених на органи місцевого самоврядування у межах Конституції та законів України;
– в основу класифікації доходів місцевих бюджетів покласти такі ознаки:
1) мету утворення (обов’язкові та добровільні);
2) порядок утворення (централізовані – зосереджені на рівні місцевого бюджету) та децентралізовані – акумульовані на рівні комунальних підприємств, організацій чи установ);
3) юридичну форму надходжень (податкові та неподаткові);
4) економічну природу (власні, закріплені, регулюючі);
5) джерела утворення (від комунального господарства, юридичних осіб, заснованих на недержавній формі власності, громадських організацій та фізичних осіб);
– видатки місцевих бюджетів – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, пов’язаних з виконанням визначених законом делегованих державних та власних повноважень місцевого самоврядування, джерелом здійснення яких є доходи місцевих бюджетів;
– класифікацію видатків місцевих бюджетів здійснювати за такими ознаками:
1) функціональною (делеговані, власні, обов’язкові, факультативні);
2) за економічною (поточні або споживання, капітальні або розвитку (інноваційні або інвестиційні));
3) за відомчою (основний критерій: головні розпорядники бюджетних коштів – керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад).
10. Основними аспектами міжбюджетних відносинн є такі:
1) розподіл функцій, компетенцій та відповідальності у сфері надання управлінських, державних та громадських послуг, а також здійснення фінансового контролю;
2) виконання органами місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень органів виконавчої влади;
3) перерозподіл бюджетних доходів та видатків;
4) розподіл фіскальних повноважень та відповідальність за встановлення відповідних податків, зборів і платежів;
5) здіснення фінансового вирівнювання.
11. Першочерговими заходами посилення ролі місцевих бюджетів, крім розширення переліку закріплених за місцевими бюджетами дохідних джерел, повинно стати зміщення акцентів у бік того, що її національна трансфертна політика має базуватися виключно на прозорих правових нормах і стабільних формулах розподілу ресурсів.
12. За критеріями призначення види міжбюджетних трансфертів доцільно поділити на дві групи:
1) врівноважуючі або вирівнювальні (дотація вирівнювання та кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів);
2) обов’язкові, підтримуючі або стимулюючі (субвенції та різного роду дотації), відповідно, обов’язкові – це міжбюджетні трансферти на здійснення соціальних програм, підтримуючі або стимулюючі – на здійснення програм соціально-економічного та культурного розвитку.
13. Подальше реформування системи міжбюджетних відносин необхідно здійснювати за пріоритетними напрямами, які повинні бути визначені та закріплені у відповідних програмних документах, концепціях. Слід зазначити, що таких напрямів не може бути багато, особливо враховуючи обмеженість бюджетних коштів. Подальше реформування необхідно здійснювати за окремими етапами, і на кожному етапі мають бути встановлені свої проміжні цілі та пріоритети, після досягнення цілей і реалізації пріоритетів одного етапу можна переходити до іншого.
14. Ефективна організація державної влади розвинутих країн базується на її децентралізації, водночас поєднаній із сильними інститутами місцевого самоврядування. За нашими спостереженнями децентралізована модель довела свою перевагу над централізованою лише за умови сталого соціально- економічного розвитку. Саме тому у зв’язку з відсутністю в Україні стабільних заходів, спрямованих на сталий соціально-економічний розвиток, процес децентралізації міжбюджетних відносин здійснюється майже непомітними, дуже повільними темпами, хоча деякі спроби робляться (на 2008 рік до складу видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, включено кошти на забезпечення реалізації програм соціально-економічного розвитку регіонів, які раніше фінансувалися за рахунок субвенції з державного бюджету).
Європейська модель місцевого бюджету на відміну від української в основному ґрунтується на податках на майно та різних видах місцевих податків та зборів, які органи влади можуть вводити на конкретні місцеві потреби.
В питанні встановлення місцевих податків майже всюди діє принцип, який полягає у такому: органи місцевого самоврядування користуються правом податкової ініціативи в межах, установлених національним законодавством. Ми являємося прихильниками такого принципу і вважаємо за доцільне прийняти Закон України “Про місцеві податки і збори”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гаврилюк Р. Конституція України і публічні фінанси: проблеми теорії // Право України. – 2006 – № 12. – С. 15 – 19.
2. Артус М. Проблеми трактування сутності та функцій категорії “Фінанси”// Фінанси України. – 2007. – № 4. – С. 127 – 135.
3. Василик О.Д. Державні фінанси України – К.: Вища школа, 1997.
4. Фінансовий словник / Упоряд. А.Г.Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. – 3-тє вид., випр. та доп. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – 587 с.
5. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент. – 2006. – 448 с.
6. Фінансове право України: Підручник / Г.В. Бех, О.О.Дмитрик, І.Є. Криницький: За ред. М.П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 320 с.
7. Василенко Л., Бабич П. Місцеві фінанси та фінансова незалежність // Фінанси України. – 1998. – № 8. – С. 112 – 117.
8. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія) – К., 2001.
9. Юрій С.І., Бесіда Й.М. Бюджетна система України. Навчальний посібник. – 2000. – 397.
10. Конституція України. – К.: Право, 1996. – 128 с.
11. Гук А., Третякова А. Коментар до Резолюції 123 (2001) та Рекомендації 102 (2001) щодо місцевої та регіональної демократії в Україні //Європейська хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої та регіональної демократії в Україні: Наук.-практ. посібник / Упоряд. О.В. Бойко, А.К. Гук, В.М. Князєв: За ред. М.О. Пухтинського, В.В. Толкованова. – К.: Крамар, 2003. – С. 166 –167.
12. Бабич А.М., Павлова Л.Н. Государственные и муниципальные финансы: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 2000. – 687 с.
13. Фінанси: Навчальний посібник / О. П. Близнюк, Л. І. Лачкова, В. І. Оспіщев та ін.: За ред. В.І. Оспіщева. – К.: Знання, 2006. – 415 с.14. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навчальний посібник. – К.:КНЕУ, 1999. – 164 с.
15. Синцова О.О. Місцеві фінанси: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 206 c.
16. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навчальний посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – С. 112.
17. Місцеві фінанси: підручник / За ред. О.П. Кириленко. – К.: Т-во “Знання”, 2006. – С. 677.
18. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базидевича. – 5-е вид., стер. – К.: Знання. – Прес, 2006. – 615 с.
19. Мочерний С.В., Устинко О.А. Основи економічної теорії: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 504 с.
20. Орлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посібник. – К., 2003. – 528 с.
21. Музика О. Трансформація щодо визначення бюджету // Право України. – 2002. – № 2. – С. 42 – 47.
22. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія і практика). – К., 2000. – С. 41 – 44.
23. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37 – 38. – Ст. 189.
24. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
25. Заблоцька О. Поняття та зміст бюджетної системи України // Право України. – 2007. – № 2. – С. 52 – 56.
26. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
27. Європейська хартія “Про місцеве самоврядування”: Прийнята у Страсбурзі 15 жовтня 1985 р. // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 1 – 2. – С. 90 – 94.
28. Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування: Закон України від 15 липня 1997 р. № 452/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 38. – Ст. 249.
29. Всесвітня Декларація “Про місцеве самоврядування” // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 1 – 2. – С. 95 – 97.
30. Чернадчук В. Щодо класифікації бюджетних правовідносин // Підприємництво, господатство і право. – 2004. – № 5. – С. 65 – 68.
31. Пацурківський П. Начала фінансового права: постановка проблеми // Право України. – 2006. – № 6. – С. 25 – 29.
32. Цілі міжбюджетного компонента кодексу // Міжбюджетна реформа в Україні 2001 р. – К.: Парламентське видавництво. – 2001. – С. 125 – 127.
33. Музика О.А. Правове регулювання неподаткових доходів місцевих бюджетів України: Автореф. дис. канд. юрид. наук / КНУ ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 22 с.
34. Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку. – К.: НІОС, 2003. – С. 186.
35. Опарін В.М. Фінансова система України (теоретико-методологічний аспект). – К.: КНЕУ, 2005 – С. 186.
36. Пасічник Ю.В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні. – Донецьк, 2005.
37. Галушко О.С. Формування державного та місцевих бюджетів в умовах трансформації економіки //Фінанси України. – 2001. – №5. – С. 51 – 57.
38. Буковинський С. До питання про Бюджетний кодекс України // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 3 – 13.
39. Стефанюк І. Методологічні засади визначення ефективності витрачання бюджетних коштів // Економіка, фінанси, право. – 2001. – № 12. – С. 9 – 11.
40. Воротіна Н.В. Основи теорії бюджету і бюджетного процесу та деякі проблеми правового регулювання цих питань в Україні / Правова держава. Щорічник. – Вип. 13. – 2002. – С. 206.
41. Кузьменко О. Дотримання принципів бюджетної системи України у сфері міжбюджетних відносин // Право України. – 2007. – № 5. – С. 85 – 88.
42. Огонь Ц. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації // Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 3 – 12.
43. Збірник досліджень з ефективності роботи державних організацій України / Шведське нац. бюро аудит; Шведський ін-т держ.упр.; Кол. авт. – К., 2001. –156 с.
44. Гордей О., Василик Д. Бюджетний механізм забезпечення зростання суспільного добробуту // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 29 – 32.
45. Ющенко В.А. Не розподіл влади, а гармонізація управління: Виступ Президента України на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування 26 квітня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 29 квітня.
46. Мягченко М. Загальнотеоретичні засади діяльності органів самоорганізації населення у системі місцевого самоврядування в Україні // Право України. – 2000. – № 7. – С. 18 – 20.
47. Петраш І.Ю. Бюджетно-фінансові повноваження органів місцевого самоврядування // Збірник наукових праць з фінансового права: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – С. 204.
48. Прієшкіна О. Децентралізація державної влади та розширення прав місцевого самоврядування: проблеми й перспективи // Право України. – 2006. – № 11. – С. 86 – 89.
49. Борденюк В. Деякі проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування у містах з районним поділом // Право України. – 2001. – № 2. – С. 53 – 57.
50. Ковріга О. Відповідальність органів місцевого самоврядування за неправомірні дії // Право України. – 2001. – № 2. – С. 57 – 59.
51. Делія Ю. Юридична відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування // Право України. – 2003. – № 10. – С. 29 – 32.
52. Даневич О. Оптимізація процесу управління бюджетними коштами// Казна. Інформаційно-аналітичне видання. – Липень – серпень, 2001. – С. 10 – 12.
53. Заяць В. Роль платежів за землю у формуванні місцевих бюджетів // Фінанси України. – 2006. – № 10. – С. 32 – 39.
54. Семчик О. Доходна частина бюджету як складова Державного бюджету України //Право України. – 2003. – С. 68 – 73.
55. Стукало Н.В. Деякі аспекти формування фінансової політики України в умовах глобалізації // Фінанси України. – 2006. – С. 24 – 30.
56. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2006 р. № 1837 // Офіційний вісник України. – 2007. – №1. – 26 с.
57. Кабмін розробив концепцію реформування місцевих бюджетів. – 7 березня 2007, HTH / Економіка // http://ntn.tv/news/biz/07/03/07/09/59.html.
58. Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів: постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 10. – Ст. 632.
59. Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”: постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 р. № 605 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 18. – Ст. 1349.
60. Пенюшкевич С.А. Бюджет області: виконання та проблеми // Фінанси України. – 2006. – № 11. – С. 155 – 157.
61. Наумова Л. Бюджетний механізм фінансової стабілізації економіки // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 19 – 29.
62. Дорохін Д. Проблема визначення фінансової основи місцевого самоврядування в Європейській хартії місцевого самоврядування //Юридична Україна. – 2007. – № 1. – С. 35 – 39.
63. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999 р. – № 20. – Ст. 190.
64. Холлис Г., Плоккер К. На пути к демократической децентрализации: перестройка региональных и местных органов власти в новой Европе / Европ. Экспертн. Служба по программе Тасис. – Брюссель, 1995. – 328 с.
65. Деркач М. И., Гордеева Л. П. Бюджет и бюджетный процесс в Украине. Днепропетровск: Пороги, 1995. – С. 113 – 114.
66. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 16.
67. Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань: Закон України від 1 липня 2004 р. № 1953 – IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 52. – Ст. 561.
68. Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2008 рік (Бюджетної декларації): постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 316 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 6. – 602 с.
69. Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами: постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 р. № 1195 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 38. – Ст. 1729.
70. Деякі питання врегулювання міжбюджетних відносин: постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1782 // Офіційний вісник України. –2005. – №1. – Ст. 19.
71. Селиванов А. Адміністрування податків: нові проблеми в адміністративному та фінансовому праві України // Право України. – 2002. – № 2. – С. 34 – 42.
72. Луніна І. Міжбюджетні відносини в Україні: концептуальні підходи до реформування // Економіка України. – 2002. – № 5. – С. 10 – 16.
73. Буковинський С. До питання про Бюджетний кодекс України // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 3 – 13.
74. Музика О. Повноваження органів місцевого самоврядування на отримання доходів у місцеві бюджети // Право України. – 2004. – № 4. – С. 25 – 27.
75. Заверуха О. Міжбюджетні відносини в Україні: проблеми правового регулювання // Право України. – 2000. – № 9. – С. 34 – 37.
76. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні. Автореф. дис. д.ю.н. – Харків. Національна юридична академія імені Я.Мудрого, 2002 – 42 с.
77. Пауль А.Г. Понятие доходов бюджета / Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. Выпуск 2. – Черновцы, 2003.
78. Музика О. Поняття “доходи місцевих бюджетів” і відмежування його від суміжних бюджетно-правових категорій // Право України. – 2004. – № 10. – С. 63 – 68.
79. Музика О.А. Доходи місцевих бюджетів за українським законодавством. – К., 2004.
80. Крохина Ю.А. Бюджетное право и российский федерализм / Под ред. проф. Н.И. Химичевой. – М., 2001.
81. Музика О. Класифікація доходів місцевих бюджетів // Право України. – 2003. – № 10. – С. 68 – 72.
82. Фінансове право: Підручник. – 2-е видання / За ред. Л.К. Воронової. – Харків, 1999. – 167 с.
83. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право: Учебное пособие. – М., 2002.
84. Сидорова Н.В. Теоретичні основи бюджетного права. – Х., 1998. – 236 с.
85. Сидорова Н.В. Органи, які здійснюють контроль за виконанням бюджету: їх система та правовий статус // Правове регулювання державних доходів та видатків (Доклади та виступи на міжнародній науково-практичній конференції). – Академія правових наук України: Харків, 1998. – С. 289 – 297.
86. Марченко А. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів// Фінанси України. – 2002. – № 9. – С. 102 – 108.
87. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ,1999. – 527 с.
88. ФИНАНСЫ: УЧЕБНОЕ ПОСОБИЕ / ПОД РЕД. ПРОФ. А.М. КОВАЛЕВОЙ. – М: ФИНАНСЫ И СТАТИСТИКА, 1996. – 336 С.
89. Ісмаїлов А. Бюджетний процес та напрями його вдосконалення // Фінанси України. – 2002. – № 8. – С. 26 – 28.
90. Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік // Економіст. – 2001. – № 6. – С. 26 – 27.
91. Пришва Н. Фінансово-правове регулювання відносин зі справляння обов'язкових платежів: актуальні питання // Право України. – 2004. – № 5. – С. 49 – 52.
92. Музика О. Повноваження органів місцевого самоврядування на отримання доходів у місцеві бюджети // Право України. – 2004. – № 4. – С. 25 – 27.
93. Данкерс С.М. Муниципальная бюджетная система в Нидерландах // Государство и право. – 1993. – № 1. – С. 9.
94. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України / М.Я. Азаров, В.А. Копилов, Л.К. Воронова та ін.: За заг. ред. М.Я. Азарова. – К.: НДФІ, 2006 – 632 с.
95. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Знання – Прес, 2002. – 495 с.
96. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. – М.: Новый Юрист, 1998. – 624 с.
97. Про внесення змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами: постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2006 р. № 1318 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 38. – Ст. 2591.
98. Про внесення змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами: постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2007 р. № 1108 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 68. – Ст. 2609.
99. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. 334/94-ВР у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
100. Про плату за землю: Закон України від 3 липня 1992 р. № 2535-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38. – Ст. 560.
101. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Мінцістрів України від 20 травня 1993 р. № 56-93// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 30. – 336 с.
102. Лазар П.Д. Збільшення дохідних джерел місцевих бюджетів забезпечить фінансову незалежність органів самоврядування // Фінанси України. – 2007. – № 4. – С. 149 – 154.
103. Про бюджетну систему України: Закон України від 5 грудня 1990 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 1. – Ст. 1.
104. Користін О.Є. Податки в регулюванні підприємницької діяльності: Автореф.дис. канд. економ. наук: 08.04.01 / Київський університет ім. Тараса Шевченка. – К., 1998. – 16 с.
105. Кравченко В.І. Фінанси місцевого самоврядування України: проблеми становлення (1989 – 2001). – К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 2001. – 460 с.
106. Чечуліна О. Шляхи удосконалення управління видатками // Казна. Інформаційно-аналітичне видання. – Червень, 2001 – С. 9 – 11.
107. Чечуліна О.О. Реформування системи управління доходами та витратами бюджету і розвиток казначейської системи його виконання: Автореф. дис. канд. економ. наук: 08.04.01 / Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України. – К., 2002. – 20 с.
108. Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим: Закон України від 23.12.1998 № 350-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5 – 6. – 43 с.
109. Про столицю України — місто-герой Київ: Закон України від 15 січня 1999 р. № 401-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – 79 с.
110. Химичева Н.И. Государственные и муниципальные расходы как финансово-правовая категория: вопросы теории и практики.// Правове регулювання державних доходів та видатків (Доклади та виступи на міжнародній науково-практичній конференції). – Академія правових наук України: Харків, 1998. – С. 306 – 319.
111. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України від 05.10.2000 № 2017-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 409
112. Кузьменко О.А. Ретроспектива розвитку правових засад міжбюджетних відносин в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 4. – С. 106 – 112.
113. Про реалізацію статей 24 і 27 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”: постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 643 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 21. – Ст. 1021.
114. Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів Показники видатків місцевих бюджетів повинні ґрунтуватися на нормативах соціальної забезпеченості, які визначають рівень соціальних стандартів з розрахунку на споживача суспільних послуг: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 2002 р. № 293 // Юридичний вісник України. – 2003. – № 20.
115. Копилов В.А. Проект державного бюджету на 2007 рік як складова стратегії прискореного економіного зростання // Фінанси України. – 2006. – № 11. – С. 3 – 11.
116. Буковинський С. Концептуальні підходи до формування перспективного бюджетного плану // Фінанси України. – 2006. – № 3. – С. 21 – 28.
117. Лилик О. Поняття та сутність міжбюджетних відносин // Наукові праці НДФІ. – 2002. – № 1. – С. 13 – 22.
118. Про основні напрями бюджетної політики на 2000 рік (бюджетна резолюція): постанова Верховної Ради України від 1 липня 1999 р. № 795-XIV // Відомості Верховної Ради України – 1999. – 35. – Ст. 304.
119. Про Державний бюджет України на 2000 рік: Закон України: Закон України від 17 лютого 2000 р. № 1458-III // Відомості Верховної Ради України. 2000. – № 14 – 15 – 16. – Ст. 121.
120. Бюджетная система России: Учебник для вузов / Под ред. проф. Г.Б. Поляка. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 1999. – 550 с.
121. Тихомиров Ю.А. Социальные управляющие системы // Советское государство и право. – 1970. – № 5. – С. 67– 68.
122. Про Державний бюджет України на 2001 рік: Закон України від 07.12.2000 р. № 2120-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2001. – № 2 – 3. – Ст. 10
123. Про затвердження Порядку розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що передаються до бюджету вищого рівня) та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 рік: постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2000 р. № 1932// Офіційний вісник України. – 2001. – № 1 – 2. – Ст. 34.
124. Про Державний бюджет України на 2002 рік: Закон України від 20.12.2001 № 2905-14 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 12 – 13. – Ст. 92.
125. Про Державний бюджет України на 2003 рік: Закон України від 07.12.2002 № 2120-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 10 – 11. – Ст. 86.
126. Кузьменко О. Ретроспектива розвитку правових засад міжбюджетних відносин в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 4. – С. 139 – 148.
127. Яричевский В.С., Яричевская Л.В. Проблемы формирования и реализации принципов правового регулирования государственных доходов в Украине // Правове регулювання державних доходів та видатків (Доклади та виступи на міжнародній науково-практичній конференції). – Академія правових наук України: Харків, 1998. – С. 343 – 351.
128. Соколова Є.Д. К вопросу о правовом регулировании государственных доходов и расходов // Правове регулювання державних доходів та видатків (Доклади та виступи на міжнародній науково-практичній конференції). – Академія правових наук України: Харків, 1998. – С. 298 – 301.
129. Демків О. Напрями подальшого удосконалення міжбюджетних відносин // Фінанси України. – 2007. – № 1. – С. 153 – 157.
130. Кузьменко О.А. Ефективні міжбюджетні відносини як запорука економічної безпеки в бюджетній сфері / Шлях України до економічної безпеки: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, 2007. – С. 63 – 68.
131. Кузьменко О. Напрями вдосконалення організаційно-правового механізму здійснення фіскальної функції держави // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – № 4. – С. 116 – 121.
132. Кузьменко О. Ретроспектива розвитку правових засад міжбюджетних відносин в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 4. – С. 139 – 148.
133. Крисоватий А.І., Мельник В.І. Місцеві податки у США та особливості їх справляння // Фінанси України. – 1999. – № 1. – С. 100 – 106.
134. Офіційне тлумачення частини першої статті 140 Кодексу див. у Рішенні Конституційного суду України від 18 червня 2002 р. № 12-рп/2002.
135. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 р. № 889-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 37. – 308 с.
136. Про Державний бюджет України на 2004 рік: Закон України від 27 листопада 2003 р. № 1344-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 7 – 18. – 250 с.
137. Про Державний бюджет України на 2005 рік: Закон України від 23 грудня 2004 р. № 2285-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 7– 8. – 162 с.
138. Про Державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20 грудня 2005 р. № 3235-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 9, 10 – 11. – 96 с.
139. Про Державний бюджет України на 2007 рік: Закон України від 19.12.2006 № 489-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 7 – 8. – Ст. 66.
140. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – Ст. 156.
141. Про плату за використання лісових ресурсів: постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2006 р. № 174 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. – Ст. 433.
142. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
143. Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення: постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 // Зібрання постанов Уряду України. – 1992. – № 9 – Ст. 217.
144. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
145. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546
146. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. №18-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 82.
147. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 27. – Ст. 1109.
148. Про єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.1992 № 2097-ХІІ (з подальшими змінами) //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19. – Ст. 259.
149. Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна: постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 2. – Ст. 57.
150. Про державне мито: Декрет Кабінету