Правовий статус Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) та її еволюція

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ГРЕБЕНЮК Маріанна Степанівна

УДК 341.24

Правовий статус Конференції ООН
з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД)
та її еволюція

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ДЕНИСОВ Володимир Наумович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України,
член-кореспондент Академії правових наук України

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Особливості правової природи ЮНКТАД
1.1. Передумови та підстави створення Конференції Організації Об’єднаних Націй з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) як універсальної міжнародної організації …………………………………………………...

13
1.2. Характеристика правової природи установчого акту ЮНКТАД …. 30
1.3. Правосуб’єктнісь Конференції Організації Об’єднаних Націй з торгівлі і розвитку ........................................................................................
43
Висновки до Розділу 1 ................................................................................. 62

РОЗДІЛ 2. Структура та компетенція органів ЮНКТАД
2.1. Система основних та допоміжних органів ЮНКТАД ....................... 65
2.2. Правила процедури діяльності ЮНКТАД .......................................... 85
2.3. Міжнародно-правовий статус рішень ЮНКТАД ............................... 97
Висновки до Розділу 2 ................................................................................. 111

РОЗДІЛ 3. Співробітництво ЮНКТАД з іншими суб’єктами міжнародних економічних відносин
3.1. Правові засади співпраці ЮНКТАД з органами та спеціалізованими установами ООН ............................................................
114
3.2. Правові засади співпраці ЮНКТАД з іншими міжнародними організаціями ................................................................................................
132
3.3. Правові основи та напрями співпраці України з ЮНКТАД ............. 149
Висновки до Розділу 3 .................................................................................. 161

ВИСНОВКИ ................................................................................................. 163

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........................................ 165

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Закінчення Другої світової війни призвело до виникнення у світі нового міжнародного порядку, складовою якого стало створення міжнародної інституційної системи. Остання уособлюється з Організацією Об’єднаних Націй як універсальною міжнародною структурою, основними цілями якої є підтримання міжнародного миру і безпеки, розвиток дружніх відносин між народами та здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру і в заохоченні розвитку поваги до прав людини (ст. 1 Статуту ООН). Отже, серед зазначених цілей важливе місце посідає міжнародне співробітництвo в економічній сфері як необхідного чинника поліпшення умов життя народів і підтримання між ними мирних відносин.
В результаті в рамках Організації Об’єднаних Націй вперше була створена низка взаємопов’язаних між собою фінансових та економічних організацій з торгівлі та розвитку: Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Міжнародний банк з реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд та ін. В той же час в процесі деколонізації на основі здійснення принципу рівноправності і самовизначення народів, що є одним із основних принципів Статуту ООН, на політичній мапі світу з’явилася велика група незалежних країн, отримавши назву країн, що розвиваються. Вони мали інтегруватися у світову економіку, що вимагало спільних зусиль міжнародного співтовариства. Ці зусилля призвели до створення у 1964 р. на постійній основі Конференції Організації Об’єднаних Націй з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД). Основою для цього послужила Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 1995 (ХІХ) від 30 грудня 1964 р., яка стала установчим актом ЮНКТАД, визначивши її статус в інституційній системі ООН як органу Асамблеї, яка дорівнюється на практиці до міжнародної організації.
ЮНКТАД є автономною міжнародною організацією, що діє на багатосторонній основі, охоплюючи широке коло економічних відносин, пов’язаних, з одного боку, з торгівлею країн, що розвиваються, а з іншого боку, з розвитком цих країн. Визнаючи торгівлю одним з найважливіших елементів економічного зростання та світового розвитку, а також інструментом для викорінення бідності, вона стала також форумом для координації зв’язків між торгівлею і розвитком як на національному, так і на міжнародному рівнях. В нинішній період її діяльність охоплює також проблеми держав з перехідною економікою, до яких відноситься Україна.
Глобалізація міжнародної економіки ставить перед ЮНКТАД серйозні завдання по вирівнюванню для зазначених категорій країн можливостей в отриманні вигод від торгівлі, інвестицій та потоків технології. У зв’язку з цим діяльність ЮНКТАД, що є координаційним центром в Організації Об’єднаних Націй для комплексного розгляду питань торгівлі та розвитку, має ключове інституційне значення для покращення глобального управління міжнародною економікою в напрямі усунення зовнішніх обмежень на шляху утвердження стійкого розвитку країн, які цього потребують.
Виходячи з цього, дослідження правового статусу ЮНКТАД та особливостей організації її діяльності в процесі еволюційного розвитку є важливою проблемою теорії та практики міжнародного інституційного права, яка ще недостатньо висвітлена у вітчизняній науці міжнародного права.
Деяких аспектів діяльності ЮНКТАД у своїх роботах торкалися, зокрема, С. Войтович, І. Лукашук, М. Микієвич, О. Покрещук та ін. Загальні питання функціонування права ООН та її економічних установ досліджували Б. Ашавський, В. Денисов, В. Євінтов, О. Зайцева, Н. Крилов, Л. Мінгазов, Г. Морозов, Т. Нешатаєва, Е. Обмінський, В. Опришко, А. Талалаєв, Е. Шибаєва та багато ін. Правовою природою ЮНКТАД займалися Г. Вельямінов, Б. Пінєгін, В. Фомін та ін., проте їх праці опубліковані вже понад 30-ти років тому і в них не віддзеркалено докорінні зміни, які мали місце за цей час. В зарубіжній науці міжнародного права існує чимало праць, присвячених правовому аналізу структури та діяльності ЮНКТАД в міжнародному інституційному праві, що набуло нових рис після закінчення «холодної війни» та розпаду СРСР разом із створенням в рамках колишніх союзних республік незалежних держав, включаючи Україну. Цими питаннями займалися Е. Аречага, Р. Ашер, Р. Гарднер, Д. Кордовес, К. Кольяр, Х. Лаутерпахт, Е. Луард, В. Моравецький, Дж. Рідель, А. Барлі-Слотер, З. Хаквані, Р. Хюдек, А. Юсуф та ін. Крім праць наведених авторів, в дисертації використано роботи з міжнародного права розвитку М. Беджауї, М. Булаїча, Х. Зінгера, Г. Мюрдаля, Р. Пребіша, О. Ріверо та ін. Теоретичною основою дослідження правового порядку ЮНКТАД слугували роботи з тих чи інших питань міжнародного інституційного права таких відомих представників науки міжнародного права, як С. Бастід, Д. Бовет, П. Дайє, І. Деттер, Нгуен Куок Динь, І. Зайдль-Гогенвельдерн, Р. Лагоні, М. Міллікан, А. Пелле, П. Райтер, О. де Ріверо, Б. Пальєрі, Ш. Розен, У. Фрідман, Г. Шермерс, М. Шоу, а також праці А. Фердросса, Л. Оппенгейма, І. Тункіна та ін. При підготовці дослідження використовувалися офіційні документи Генеральної Асамблеї ООН, матеріали ЮНКТАД та доповіді Генеральних Секретарів ООН і ЮНКТАД.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає науково-дослідній роботі відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Міжнародно-правові проблеми співробітництва України з світовими та європейськими інституційними структурами» (номер державної реєстрації 0101U007291).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є висвітлення правої природи ЮНКТАД та її організаційної структури разом із встановленням форм діяльності Організації.
Дана мета обумовила формулювання і вирішення таких наукових завдань:
висвітлити політико-правові умови створення ЮНКТАД як окремої структури Генеральної Асамблеї ООН;
дати оцінку Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1995 (ХІХ) від 30 грудня 1964 р., що має значення установчого акту ЮНКТАД;
показати правовий зміст цілей, функцій та принципів діяльності ЮНКТАД;
розкрити специфіку міжнародної правосуб’єктності ЮНКТАД як автономної структури Генеральної Асамблеї ООН;
висвітлити структуру органів ЮНКТАД, порядок їх формування та компетенцію;
показати порядок розгляду та прийняття рішень органами ЮНКТАД;
визначити статус рішень ЮНКТАД в міжнародному інституційному праві;
встановити правове значення зв’язків ЮНКТАД з іншими міжнародними організаціями та органами в системі ООН та поза нею;
розглянути форми участі України в ЮНКТАД, виходячи з членства в цій Організації з часу її створення.
Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правове регулювання діяльності ЮНКТАД як автономної економічної структури Генеральної Асамблеї ООН.
Предметом дослідження є принципи та норми, які регулюють цілі, функції та порядок діяльності ЮНКТАД.
Методи дослідження обиралися, виходячи з мети та поставлених в ньому завдань. За допомогою історичного методу надано оцінку фактам та процесам, пов’язаним з розвитком міжнародних економічних відносин у повоєнний та постколоніальний періоди, що характеризувалися пошуком міжнародно-правових засобів врегулювання питань торгівлі як найпотужнішого механізму укріплення співробітництва між країнами. Соціологічний метод використовувався для визначення суспільних процесів в країнах, що розвиваються, і необхідності правового забезпечення їх економічних інтересів в міжнародному інституційному праві, що в решті решт призвело до створення ЮНКТАД як автономної економічної структури Генеральної Асамблеї ООН. Структурно-системний метод застосовано в процесі дослідження організаційно-правового механізму ЮНКТАД, а також при визначенні місця останньої в системі міжнародних економічних організацій. Функціональний метод використовувався при розкритті характеру цілей, форм діяльності та особливостей міжнародної правосуб’єктності Організації. Нормативний метод дозволив розробити класифікацію та розкрити зміст принципів та норм, які складають правовий порядок ЮНКТАД. Для висвітлення правової природи зв’язків ЮНКТАД з іншими міжнародними економічними організаціями застосовано порівняльний метод, тоді як діалектичний метод використано для визначення еволюційних процесів, що стосуються розвитку цієї Організації та форм її діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в сучасний період проведено комплексний аналіз правової природи ЮНКТАД та її інституційного розвитку. Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, які характеризують його новизну, полягають в наступному:
вперше:
виділено складові принципи концепції міжнародного права розвитку які, базуючись на взаємозв’язку між торгівлею і розвитком, слугували підґрунтям для створення ЮНКТАД. Дана концепція виходить з принципів деколонізації, викорінення бідності, невід’ємного суверенітету народу над своїми природними ресурсами та національним багатством, преференційного застосування для країн, що розвиваються, відповідних форм міжнародного співробітництва заради розвитку, спільної, але диференційованої відповідальності та справедливого розподілу світових ресурсів і утвердження фактичної, а не лише формальної рівності держав в міжнародних економічних відносинах;
доведено, що «Принципи міжнародних торгових відносин і торгової політики, що сприяють розвитку», прийняті на Женевській конференції 1964 р., створили правову базу для визначення законності цілей економічної допомоги, яка може надаватися країнам, що розвиваються, у різних формах, що регулюються публічним та приватним міжнародним правом, так і законності угод про таку допомогу на відповідність їх нормам jus cogens. В жодній формі така допомога не може надаватися на умовах, які ведуть до порушення принципів суверенної рівності держав та невід’ємного суверенітету над їх природними ресурсами та національними багатствами;
показано особливості міжнародної правосуб’єктності ЮНКТАД як автономного органу Генеральної Асамблеї ООН. Вона характеризується, з одного боку, існуванням власних прав і обов’язків, що виходять з Резолюції Генеральної Асамблеї 1995 (ХІХ) від 30 грудня 1964 р. і розвиваються практикою, а з іншого боку, відзначається тим, що діє в рамках правосуб’єктності самої Організації Об’єднаних Націй, посилюючи тим самим значення функціональної спроможності ЮНКТАД в розв’язанні глобальних проблем економічного розвитку країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою;
визначено, що в процесі еволюції мандату ЮНКТАД склалися такі інституційні механізми: дослідження та аналіз багатостороннього економічного процесу; визнання консенсусу як способу досягнення в рамках Організації рішень в цілях розвитку країн, що розвиваються; та надання технічної допомоги. Зазначені механізми взаємодіють та взаємодоповнюють один одного, складаючи єдиний правовий порядок, що є інституційною специфікою ЮНКТАД та відрізняє її від інших міжнародних організацій економічного характеру;
показано, що в процесі прийняття ЮНКТАД рішень умовне голосування (conditional vote) не може бути прийнятним для належного функціонування її інституційного механізму, призначеного для спільних дій, оскільки це суперечить належному виконанню її резолюцій;
ЮНКТАД, подібно до Комісії міжнародного права ООН, в процесі своєї еволюції перетворилася також в авторитетний орган, який активно сприяє розвитку міжнародного права в таких сферах міжнародних відносин, як економіка, фінанси та стійкий розвиток;
проаналізовано причини низької ефективності участі України в роботі ЮНКТАД, що є результатом, зокрема, відсутності належного законодавчого забезпечення на національному рівні, а саме відсутності Закону України «Про міжнародну технічну допомогу»;
отримали подальший розвиток наступні положення:
особливістю правової природи ЮНКТАД є те, що Організація, будучи органом Генеральної Асамблеї ООН, характеризується у своїй діяльності певною автономією та міжнародною правосуб’єктністю, що базується на спроможності діяти в якості окремої структури в системі ООН, складовим елементом якої є універсальне членство в ній;
рішення ЮНКТАД консенсуального характеру при згоді держав-членів можуть набувати значення норм міжнародного звичаєвого права. До таких актів ЮНКТАД відносяться: Загальна система преференцій, Кодекс поведінки лінійних конференцій, Угода про глобальну систему торгових преференцій між країнами, що розвиваються, які містять положення, що на практиці діють в якості таких норм міжнародного права;
характер взаємодії ЮНКТАД з неурядовими міжнародними організаціями будується між ними на основі угод про співробітництво, які передбачають офіційні та неофіційні форми участі останніх в діяльності Організації, включаючи роботу під час проведення засідань конференцій, робочих груп та семінарів, виконання спільних досліджень і підготовки публікацій, забезпечення програм з технічної співпраці;
удосконалено:
положення про те, що Заключний акт Женевської конференції з питань торгівлі і розвитку 1964 р. слід розглядати таким, що хоча його положення носять рекомендаційний характер, вони можуть вважатися зобов’язаннями держав-учасниць, виходячи із правового значення змісту їх заяв, висловлених ними в зауваженнях та застереженнях до цього акту;
положення про те, що діяльність ЮНКТАД як головного координуючого органу в системі ООН у сфері торгівлі та розвитку, підпорядкована Генеральній Асамблеї ООН, яка здійснює нагляд за нею, включаючи виконання її резолюцій, шляхом заслуховування Асамблеєю доповідей Конференції та Ради з торгівлі і розвитку;
характеристику статусу ЮНКТАД, а саме, хоча його Секретаріат є інтегрованою частиною Секретаріату ООН, перший, виходячи з наполегливої позиції країн, що розвиваються, в багатьох напрямах своєї діяльності проводить незалежні дії. Те ж стосується бюджету ЮНКТАД, який, будучи частиною бюджету ООН, має право ним розпоряджатися для автономного використання.
Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертаційного дослідження можуть бути використані в роботі відповідних державних відомств України, які займаються міжнародними економічними питаннями в рамках ЮНКТАД, а також сприяти підприємницьким колам щодо активнішого співробітництва з Міжнародним торговельним центром, створеним ЮНКАД спільно з СОТ, з метою залучення програм з технічної допомоги. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані як в науковій, так і у викладацькій роботі, зокрема при підготовці курсів „Міжнародне економічне право” та „Право міжнародних організацій”, а також спецкурсу „Міжнародне право розвитку”.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були викладені в доповідях на наукових конференціях: «П’яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 27–28 жовтня 2006 р.); «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 26–27 жовтня 2007 р.; тези опубліковані); «Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 11 квітня 2008 р.; тези опубліковані); «Національні та міжнародні механізми захисту прав людини» (м. Харків, 19–20 вересня 2008 р.; тези опубліковані).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено автором у 5 публікаціях, які опубліковані в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України. Одна з цих статей видана у співавторстві. Крім того, опубліковано три тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто здійснив дане дисертаційне дослідження. Одна з виданих публікацій підготовлена у співавторстві:
Правосуб’єктність ЮНКТАД // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 4. – С. 149–154 (у співавторстві з В. Н. Денисовим). Не менше половини обсягу статті є науковим доробком здобувача, внесок якого полягає у визначенні міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій на основі висновків Міжнародного Суду ООН, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та доктрин провідних вчених-міжнародників, а також на підставі детального аналізу практики досліджуваної Організації.
Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети та завдань дисертаційного дослідження структура роботи включає вступ, три розділи, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок, список використаних джерел складається з 253 найменувань, викладених на 30 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У Висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження в ході якого проведено різносторонній аналіз правого порядку ЮНКТАД, впливу Організації на регламентацію міжнародних економічних відносин а також перспектив її діяльності.
Поява міжнародних міжурядових економічних організацій, зокрема ЮНКТАД, в якості повноцінних суб’єктів міжнародних відносин у повоєнний час була обумовленою необхідністю регулювання державами торговельних, фінансових та інших економічних правовідносин, що є важливою передумовою мирного співіснування країн.
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 1995 (ХІХ) від 30 грудня 1964 р., яка є установчим документом ЮНКТАД, визначає її статус в якості органа Генеральної Асамблеї ООН. Проведений аналіз документу, де закріплено порядок формування структурних підрозділів, їхні компетенція та повноваження, питання внутрішньої координації, в тому числі порядок розгляду та процедури прийняття рішень свідчить про те, що ЮНКТАД є наділеною всіма ознаками автономної міжнародної організації та діє в такій якості de facto.
Досліджені обсяг та зміст міжнародної правосуб’єктності ЮНКТАД дозволяють говорити про Конференцію, як про центральну універсальну міжнародну організацію системи ООН, що займається усіма найважливішими питаннями в сферах торгівлі, інвестицій, технологій, фінансів, стійкого розвитку а також екологічної стабільності.
Проведений аналіз юридичної сили рішень, які приймаються в рамках міжнародних організацій, зокрема ЮНКТАД, дає підстави стверджувати, що вони можуть набувати статусу міжнародно-правового звичаю – одного з основних джерел міжнародного права.
На даний час міжнародні організації є одними з найважливіших суб’єктів міжнародних правовідносин, зосереджуючи статистичну, наукову інформацію щодо економічного розвитку держав, координуючи їх діяльність та сприяючи співробітництву і мирному співіснуванню. Діяльність ЮНКТАД в свою чергу спрямована на об’єднання зусиль міжнародних інституцій в системі ООН та інших міжнародних організацій щодо вирішення питань асиметричної взаємозалежності, економічної нерівності та інтенсифікації розвитку країн, що мають недостатній рівень економічного благополуччя, що є проявом глобалізації в економічній сфері. ЮНКТАД за час своєї діяльності продемонструвала здатність розвиватися та еволюціонувати відповідно до вимог часу, що свідчить про високу ефективність її роботи та інституційну життєздатність.
Україна – член ЮНКТАД, повинна налагоджувати активнішу співпрацю з даною Організацією, що дозволить їй прискорити процес економічного зростання, активізувати промислову диверсифікацію, підвищити рівень соціального добробуту населення. Передбачається, що прийняття Закону України «Про міжнародну технічну допомогу» сприятиме збільшенню кількості укладення угод про співробітництво та підвищить ефективність їх виконання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/1995(ХIХ) «Учреждение Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию в качестве органа Генеральной Ассамблеи» от 30.12.1964 г. // Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на девятнадцатой сессии (1 декабря 1964 г. – 1 сентября 1965 г.) // Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Девятнадцатая сессия. Дополнение № 15 (А/5815). – Нью-Йорк : ООН, 1965. – С. 1–8.
2. Фердросс А. Международное право / А. Фердросс ; [пер. с нем. ; под ред. Г. И. Тункина]. – М. : Изд-во иностранной лит., 1956. – 652 с.
3. Burley-Slaughter A.-M. Regulating the World: Multilateralism, International Law, and the Projection of the New Deal Regulatory State // The World Trading System: Critical Perspectives on the World Economy; Edited by R. Howse: Vol. 1: Historical and Conceptual Foundations. – London, New York, 1998. – P. 50–77.
4. Friedmann W. General Course in Public International Law // Recueil des Cours. – 1970. – Vol. II (127).– P. 41–246.
5. Yusuf A. Legal Aspects of Trade Preferences for Developing States: A Study in the Influence of Development Needs on the Evolution of International Law. – The Hague, Boston, London : Martinus Nijhoff Publishers, 1982. – 179 p.
6. Millikan M. F. An Introductory Essay // International Organization. – 1968. – Vol. XXII The Global Partnership: International Agencies and Economic Development, № 1. – P. 1–15.
7. Bowett D. W. The Law of International Institutions. Fourth edition. – London : Stevens & Sons, 1982. – 431 p.
8. Доклад Группы экспертов, созданной согласно резолюции 919 (ХIХ) Экономического и Социального Совета. Е/3756 – 27 June 1963. Экономический и Социальный Совет. Тридцать шестая сессия. Пункт 5 повестки дня. – Женева : ООН. – 125 с.
9. Riedel J. Myths and Reality of External Constraints on Development. – Gower-Aldershot, Brookfield USA, Hon Kong, Singapore, Sydney for Trade Policy Research Centre-London, 1987. – 354 p.
10. Дюрозель Ж-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Ж.-Б. Дюрозель ; [пер. з франц.]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. –903 с.
11. Покрещук О. О. Правове регулювання міжнародної торгівлі у контексті норм і правил ГАТТ/СОТ / О. О. Покрещук // Українська академія зовнішньої торгівлі. – К. : Зовнішня торгівля, 2003. – 511 с.
12. Bulajic M. Principles of International Development Law: Progressive Development of the Principles of International Law Relating to the New International Economic Order. – Dordrecht, Boston, Lancaster : Martinus Nijhoff Pablishers, 1986.– 430 c.
13. Singer H. W. International Development: Growth and Change. – New York, 1964. – 265 p.
14. За новую торговую политику, обеспечивающую развитие : доклад Генерального Cекретаря Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития г-на Рауля Пребиша // Бюллетень иностранной коммерческой информации. – М., 1964. – № 1. – С. 5–90. – (Научно-исследовательский конъюнктурный институт МВТ).
15. Обминский Э. Е. Развивающиеся страны: теория и практика многосторонней экономической дипломатии / Обминский Э. Е. – М. : Международные отношения, 1986. – 269 с.
16. Gardner R. N. The United Nations Conference on Trade and Development // International Organization. – 1968. – Vol. XXII, № 1. – P. 99–130.
17. Устав Организации Объединенных Наци й. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org
18. United Nations: Law, Policies and Practice. New, Revised English Edition. Editor-in-chief R. Wolfrum. – Dordrecht/London/Boston. – Vol. 2. – Р. 1274.
19. Экономический и Социальный Совет. Официальные отчеты. Тридцать вторая сессия (4 июля – 4 августа 1961 г.). Резолюция 846 (ХХХІІ) «Рост мировой торговли сельскохозяйственными продуктами» от 03.08.1961 г. Дополнение № 1. – Женева : ООН. – С. 6–7.
20. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/1707(XVI) «Международная торговля как главное средство экономического развития» від 19.12.1961 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org/russian/ga/16/docs/res16_3.htm
21. Резолюція Економічної і Соціальної Ради ООН 917 (ХХХІV) «Конференция по вопросам торговли и развития» від 03.08.1962 р. Экономический и Социальный Совет. Официальные отчеты. Резолюции. – Нью-Йорк : ООН. – 32 с.
22. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/RES/1785 (XVII) «Конференция ООН по торговле и развитию» від 08.12.1962 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org/russian/ga/17/docs/res17_1.htm
23. Resolution adopted by the Economic and Social Council UN. “United Nations Conference on Trade and Development”. E/RES/963(XXXVI), 02.07.1963 р. – 02.08.1963 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org
24. Резолюція Генеральної Асамблеи ООН А/RES/1897(XVIII) «Конференция ООН по вопросам торговли и развития» від 11.11.1963 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://www.un.org/russian/ga/18/docs/res18_1.htm
25. Совместная декларация семидесяти семи развивающихся стран, представленная в конце работы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития. – С. 86–89 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том 1: Заключительный акт и доклад. – 1964. – 451 с.
26. Trebilcock M. J. and Howse R. Trade and Developing Countries // The World Trading System: Critical Perspectives on the World Economy; Edited by R.Howse: Vol. 1: Historical and Conceptual Foundations. – London and New York, 1998. – P. 199–232.
27. Вельяминов Г. М. Правовое урегулирование международной торговли: Опыт ЮНКТАД / Вельяминов Г. М. – М. : Международные отношения, 1972. – 240 с.
28. Вельяминов Г. М. Конференция ООН по торговле и развитию и международное право / Г. М. Вельяминов // Советский ежегодник международного права 1969. – М. : Наука, 1970. – С. 150–169.
29. Гребенюк М. С. Створення Конференцї Организації Об’єднанных Націй з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) як міжнародної організації універсального характеру / М. С. Гребенюк // Вісник Академії адвокатури України. – 2006. – № 6. – С. 62–68.
30. Общие и специальные принципы. – С. 22–31 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том 1: Заключительный акт и доклад. – 1964. – 451 с.
31. Ашавский Б. М. Межправительственные конференции: Международно-правовые вопросы / Ашавский Б. М. – М. : Международные отношения, 1980. – 126 с.
32. Оппенгейм Л. Ф. Л. Международное право / Л. Ф. Л. Оппенгейм ; [пер. с 6-го англ. изд. ; под ред. С. Б. Крилова]. – М. : Изд-во иностранной лит., 1948–1949. –
Т. 1 : Мир. – Полутом 2. – 1949. – 548 с.
33. Замечания и оговорки, представленные отдельными странами. Приложение В: Замечания делегацій. С. 86–107 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том 1: Заключительный акт и доклад. – 1964. – 451 с.
34. Проект доклада Совета по вопросам торговли и развития о работе его второй сессии (Женева, 24 августа – 15 сентября 1965 г.). – Женева : Конференция Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития, 1965. – 10 с.
35. Фомин В. В. ООН и некоторые правовые вопросы международной торговли / В. В. Фомин // Советский ежегодник международного права 1964–1965. – М. : Наука, 1966. – С. 320–329.
36. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/2085(XХ) «Конференция ООН по торговле и развитию» від 20.12.1965 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org/russian/ga/20/docs/res20_2.htm
37. Oswaldo de Rivero B. New Economic Order and International Development Law. – 1980. – 105 c.
38. Евинтов В. И. Международное сообщество и правопорядок: (анализ современных концепций) / Евинтов В. И. – К. : Наукова думка, 1990. – 127 с. – (АН УССР, Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого).
39. Венская конвенция о праве договоров между государствами и международными организациями или между международными организациями от 21 марта 1986 г. – С. 372–409 // Действующее международное право : в 3 т. / [составители: Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М. : Изд-во Московского независимого ин-та междунар. права, 1996–1997. –
Т. 1. – 1996. – 864 с.
40. Динь Н. К. Международное публичное право : в 2 т. / Динь Н. К., Дайе П., Пеле А. ; [пер. с франц.]. – К. : Сфера, 2000–2001. –
Т. 1. – Кн. 1: Формирование международного права;
Кн. 2: Международное сообщество. – 2000. – 440 с.
41. Тарасов О. В. Міжнародна міжурядова організація (ММО) / О. В. Тарасов // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 3: К–М. – 2001. – 789 с.
42. Организационные меры, методы и аппарат, необходимые для осуществления мероприятий, направленных на расширение международной торговли. – С. 75–80 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том 1: Заключительный акт и доклад. – 1964. – 451 с.
43. Программа действий Организации Объединенных Наций. Меморандум, представленный Соединенным Королевством. – С. 44–48 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том VI: Расширение торговли и региональные группировки. – 1964. – 520 с.
44. Микієвич М. М. Конференція ООН з торгівлі і розвитку / М. М. Микієвич // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 3: К–М. – 2001. – 789 с.
45. Ушаков Н. О. Проблемы теории международного права / Н. О. Ушаков ; [отв. ред. А. И. Иойрыш]. – М. : Наука, 1988. – 186 с. – (АН СССР, Ин-т государства и права).
46. Зайцева О. Г. Международные межправительственные организации / Зайцева О. Г. – М. : Наука, 1983. – 168 с.
47. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/2152(ХХІ) «ООН по промышленному развитию» від 17.11.1966 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org/russian/ga/21/docs/res21_1.htm
48. Asher R. E. International Agencies and Economic Development: An Overview // International Organization. – 1968. – Vol. XXII, № 1. – P. 432–458.
49. Schermers H. G. & Blokker N. M. International Institutional Law: Unity within diversity. – Third Revised Edition. – The Hague, London, Boston : Martinus Nijhoff Pablishers, 1995. – 1305 p.
50. Тункин Г. И. Теория международного права / Тункин Г. И. – М. : Международные отношения, 1970. – 511 с.
51. Международное право : учебник / [под ред. Ф. И. Кожевникова]. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Международные отношения, 1981. – 456 с.
52. Шибаева Е. Правовые вопросы структуры и деятельности международных организаций : учеб. пособие для вузов по спец. «Правоведение» / Е. Шибаева, М. Поточный. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 188 c.
53. Міжнародне право : навч. посібник / [за ред. В. М. Буроменського]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 336 с.
54. Лукашук И. И. Международное право. Особенная часть: учебник / Лукашук И. И. – М. : Изд-во БЕК, 1997. – 343 с.
55. Моравецкий В. Функции международной организации / В. Моравецкий ; [пер. с польского ; под ред. и вступ. ст. Г. И. Морозова]. – М. : Прогресс, 1976. – 384 с.
56. Венская конвенция о праве международных договоров от 23 мая 1969 г. – C. 343–372 // Действующее международное право : в 3 т. / [составители Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М. : Изд-во Московського независимого ин-та международного права, 1996–1997. –
Т. 1. – 1996. – 864 с.
57. Friedmann W. The Changing Structure of International Law. – London, 1964. – 411 p.
58. Arechaga E. J. Derecho constitucional de las Nationes Unidas. – Madrid, 1958. – 240 p.
59. Rosenne Sh. Is the Constitution of an International Organization an International Treaty? // Communicazioni e studi. – 1966. – Vol. XII, № 2. – P. 74–125.
60. Mitrany D. The Progress of International Government. – New Haven, 1933. – 368 p.
61. Report of the United Nations Conference on Trade and Development on its Second Session held at New Delhi from 1 February to 29 March 1968. – Geneva, UN. – 155 p.
62. Преамбула. – С. 3–12 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том 1: Заключительный акт и доклад. – 1964. – 451 с.
63. Партнерство в целях роста и развития. – С. 22–57 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Девятая сессия (Мидранд, Южно-Африканская Республика, 27 апреля – 11 мая 1996 г.) Доклад и приложения. – Нью-Йорк и Женева : ООН, 1997. – 119 с.
64. Гребенюк М. С. Правова природа установчого акту Конференцї Организації Обєднанных Націй з торгівлі і розвитку / М. С. Гребенюк // Вісник Львівського університету. Серія міжнародних відносин. – 2006. – Вип. 16. – С. 155–160.
65. Правила прoцедуры Конференции. Приложение "J". – С. 442–450 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том 1: Заключительный акт и доклад. – 1964. – 451 с.
66. Ruzie P. Organisations Internationales et Sanctions Internationales. – P., 1971. – 387 p.
67. Резолюция ЮНКТАД 26 (ІІ) «Приостановление членства Южно-Африканской Республики» от 27.03.1968 г. – С. 75–76// Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Вторая сессия (Дели, 1 февраля – 29 марта 1968 г.) : в 5 т. – Нью-Йорк : ООН, 1968–1968. –
Том 1: Доклад и приложения. – 1968. – 628 с.
68. Крылов Н. Б. О приостановлении членства в международных организациях системы ООН / Н. Б. Крылов // Советский ежегодник международного права. 1983. – М., 1984. – С. 109–120.
69. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/RES/2904 (XХVII) «Конференция ООН по торговле и развитию» від 29.09.1972 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/27/docs/res27_1.htm
70. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/RES/31/2А (ХXХI) «Поправки к резолюции 1995 (ХІХ) Генеральной Ассамблеи, исправленной в соответствии с резолюцией 2904 (ХХVII)» від 29.09.1976 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/31/docs/res31_1.htm
71. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/RES/31/2В (ХXХI) «Поправки к резолюции 1995 (ХІХ) Генеральной Ассамблеи, исправленной в соответствии с резолюцией 2904 (ХХVII)» від 21.12.1976 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/31/docs/res31_1.htm
72. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/RES/34/3 (ХXХIV) «Поправки к резолюции 1995 (ХІХ) Генеральной Ассамблеи, исправленной в соответствии с резолюциями 2904 (ХХVII) и 31/2А и В» від 04.10.1979 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/34/docs/res34_1.htm
73. Lauterpacht E. The Development of the Law of International Organization by the Decisions of International Tribunals // Recueil des Cours. – 1976 (IV). – Vol. 152. – P. 217–253.
74. Шибаева Е. А. Правовой статус межправительственных организаций / Шибаева Е. А. – М. : Юрид. лит., 1972. – 176 c.
75. Reparation for Injuries Suffered in the Service of the United Nations, 28 December 1948 – 14 February 1949. Advisory opinion. International Court of Justice Reports [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.icj-cij.org
76. The Law of Treaties // Yearbook of the International Law Commission, 1956, vol. I: Summary records of the eight session 23 April – 4 July 1956. – United Nations, New York, 1956 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.untreaty.un.org
77. Case concerning United States Diplomatic and Consular Staff in Teheran (United States of America v. Iran). Memorial of the Government of the United States of America, 12 January 1980 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.icj-cij.org
78. Legality of the Treat or Use of Nuclear Weapons. Summaries of Advisory Opinions and Orders. Advisory Opinion of 8 July 1996. International Court of Justice Reports [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.icj-cij.org
79. Ромашев Ю. С. О правосубъектности международных органов / Ю. С. Ромашов // Международнoе право. – International Law. – 2007. – № 1 (29). – С. 72–84.
80. Relations between States and Inter-governmental Organizations // Yearbook of the International Law Commission, 1963, vol. I: Summary records of the fifteenth session 6 May – 12 July 1963. – United Nations, New York, 1964. – P. 323 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.untreaty.un.org
81. Report of the Rapporteur of Committee IV/2. Document 933, IV/2/42(2). – London–New York, 1945. – 36 p.
82. Лукашук И. И. Международная организация как сторона в международных договорах / И. И. Лукашук // Советский ежегодник международного права. 1960. – М., 1961. – С. 144–156.
83. Вельяминов Г. М. Международная правосубъектность / Г. М. Вельяминов // Советский ежегодник международного права. 1986. – М., 1987. – С. 77–97.
84. Rouyer-Hammeray B. Les competences implicates des organizations internationals. – Paris, 1962. – 295 p.
85. Certain Expenses of the United Nations (Article 17, paragraph 2, of the Charter), 28 January 1962 – 22 May 1962. Advisory opinion. International Court of Justice Reports [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.icj-cij.org
86. Войтович С. А. Классификация международных экономических организаций как субьектов международного права / С. А. Войтович // Государство и право. – 1992. – № 5. – С. 97–104.
87. Шибаева Е. А. Право международных организаций: Вопросы теории / Шибаева Е. А. – М. : Международные отношения, 1986. – 159 с.
88. Question of treaties concluded between States and international organizations or between two or more international organizations // Yearbook of the International Law Commission. – 1982, Vol. II, Part II. – 147 p. : Summary records of the session 1982. – United Nations, New York, 1982. – 282 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.untreaty.un.org
89. Заявления, сделанные в ходе 239-го (заключительного) заседания восьмой сессии Конференции. Заявление Генерального секретаря ЮНКТАД. – С. 257–271 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Восьмая сессия (Картахена-де-Индиас, Колумбия, 8–25 февраля 1992 г.). Доклад и приложения. – Нью-Йорк : ООН, 1993. – 421 с.
90. Accra Accord. UNCTAD/IAOS/2008/2. United Nations Conference on Trade and Development. Twelfth session/ Accra, Ghana, 20-25 April 2008. P- 63. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.unctad.org
91. Шреплер Х.-А. Международные экономические организации : справочник / Х. А. Шреплер ; [пер. С. А. Тюпаева, И. Н. Фомичева]. – М. : Международные отношения, 1999. – 456 с.
92. Панитчпакди С. Послание Генерального секретаря ЮНКТАД / С. Панитчпакди // Годовой доклад ЮНКТАД 2005 г. – Нью-Йорк, Женева : ООН, 2006. – 115 с.
93. Резолюция Совета по торговле и развитию ЮНКТАД (ХХІ) «Проблемы задолженности и развивающиеся страны» от 27.09.1980 г. Совет по торговле и развитию. Официальные отчеты. Двадцать первая сессия 15–27 сентября 1980 г. Резолюции и решения. Дополнение 1. – Нью-Йорк : ООН, 1981. – 17 с.
94. Деятельноcть Организации Объединенных Наций. Торговля и развитие / Организация Объединенных Наций: основные факты [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.un.org/russian/esa/economic/trade.htm
95. An Investment Guide to Rwanda. Opportunities and conditions. October 2006. United Nations and International Chamber of Commerce. [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/iteiia20063_en.pdf
96. Investment Policy Review Ghana. United Nations. – New-York and Geneva, 2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/iteipcmisc14rev1_en.pdf
97. An Investment Guide to Nepal. Opportunities and conditions. Jenuary 2003. United Nations and International Chamber of Commerce. – New-York and Geneva, 2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/iteiia20032_en.pdf
98. Report on UNCTAD’s Assistance to the Palestinian People. Prepared by the UNCTAD secretariat. Geneva, 1–12 October 2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/tb48d9.en.pdf
99. Investment Policy Review Peru. United Nations Conference on Trade and Development. United Nations. – New-York and Geneva, 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/iteiipmisc19_en.pdf
100. Aid for Trade Architecture. Developing Countries Expectations towards AfT Statement by Ambassador Gomi Senadhira/ COMSEC/UNCTAD Meeting on Aid for Trade, Geneva, 21 and 22 March 2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org
101. Biofuel production technologies: status, prospects and implications for trade and development. United Nations Conference on Trade and Development. United Nations. – New-York and Geneva, 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/ditcted200710_en.pdf
102. Комплекс согласованных на многосторонней основе справедливых принципов и правил для контроля за ограничительной деловой практикой. Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. – Нью-Йорк : ООН, 1981. – 19 с.
103. Конференция полномочных представителей Организации Объединенных Наций по Кодексу поведения линейных конференций (Женева, 12 ноября – 15 декабря 1973 г. – (первая часть) и с 11 марта – 6 апреля 1974 г. (вторая часть)). – Нью-Йорк : ООН, 1975 – 1975. –
Т. II: Заключительный акт (включая Конвенцию и резолюции) и требования по тоннажу. – 1975. – 175 с.
104. Конвенция Организации Объединенных Наций о морской перевозке грузов 1978 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org
105. Конвенция Организации Объединенных Наций о международных смешанных перевозках грузов. Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию : в 2 т. – Женева, 1980. – С. 14 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.un.org
Том I: Заключительный акт и Конвенция о международных смешанных перевозках грузов. – 1980. – ___ с.
106. Заключительный акт Конференции Организации Объединенных Наций по условиям регистрации судов. – Женева : ООН, 1986. – 38 с.
107. Международная Конвенция о морских залогах и ипотеках 1993 года. – Женева : ООН, 1993 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org
108. Конференция Организации Объединенных Наций по международному кодексу поведения в области передачи технологии. Проект Международного кодекса поведения в области передачи технологии. – Женева : ООН, 1985. – 45 с.
109. Plan of Action. Tenth session. Bangkok, 12–19 February 2000. Conference on Trade and Development. United Nations [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/ux_td386.en.pdf
110. Training and Capacity – Building Activity Report 2005. – Geneva : United Nations Conference on Trade and Development, 2005. – 32 p.
111. Действия в отношении сырьевых товаров, включая решения по интегрированной программе, в свете необходимости изменений в мировой экономике сырьевых товаров. – С. 1–15 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Четвертая сессия (Найроби, 5–31 мая 1976 г.) : в 3 т. – Нью-Йорк : ООН, 1977–1978. –
Том 3: Исходные документы. – 1978. – 382 с.
112. Резолюция ЮНКТАД 153 (VI) Общий фонд для сырьевых товаров. – С. 11–12 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Шестая сессия (Белград, 6 июня – 2 июля 1983 г.) : в 2 т. – Нью-Йорк : ООН, 1984–1984. –
Том I: Доклад и приложения. – 1984. – 197 с.
113. Курс международного права : в 7 т. / [Ю. А. Баскин, Н. Б. Крылов, Д. Ю. Левин и др.]. – М. : Наука, 1989–1993. –
Т. 1: Понятие, предмет и система международного права. – 1989. – 212 с.
114. Corea G. United Nations Conference on Trade and Development // Encyclopedia of Public International Law. R.Bernhardt (ed.). – Vol. 4. – North–Holland, 2000. – P. 1077–1086.
115. Хартия экономических прав и обязанностей государств. Документ 3281 (ХХIХ) от 12.12.1974 г. Организация Объединенных Наций [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r29-3281.pdf
116. Резолюция ЮНКТАД 152 (VI) «Отказ от мер экономического принуждения» от 2 июля 1983 г. – С. 45–46 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Шестая сессия (Белград, 6 июня – 2 июля 1983 г.) : в 2 т. – Нью-Йорк : ООН, 1984–1984. –
Том. 1: Доклад и приложения. – 1984. – 197 с.
117. Декларация тысячелетия Организации Объединенных Наций. – Утверждена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи ООН от 8.09.2000 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org
118. Сан-Паульcкий консенсус. – С. 9–56 // Доклад Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию о работе ее одиннадцатой сессии, проходившей в Сан-Паулу (Бразилия, 13–18 июня 2004 г.). – Нью-Йорк : ООН, 2004. – 136 с.
119. Trade and Development Report, 2007. Report by the secretariat of the United Nations Conference on Trade and Development. United Nations. – New-York and Geneva, 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/tdr2007_en.pdf
120. Review of the technical cooperation activities of UNCTAD and their financing. Report by the Secretary-General of UNCTAD. Annex II: Statistical tables. TD/B/WP/202/Add.2. 04.07.2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.unctad.org
121. Конвенция о правилах и иммунитетах Объединенных Наций. 13.02.1946 г. – С. 615–619 // Действующее международное право : в 3 т. / [составители: Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М. : Изд-во Московского независимого ин-та междунар. права, 1996–1997. –
Т. 1. – 1996. – 864 с.
122. Конвенция о привилегиях и иммунитетах специализированных учреждений. 21.11.1947 г. – С. 620–632 // Действующее международное право : в 3 т. / [составители: Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М. : Изд-во Московского независимого ин-та междунар. права, 1996 1997. –
Т. 1. – 1996. – 864 с.
123. Shaw M. N. International Law. – Third edition. – Cambridge : Grotius Publications Limited, 1991. – 790 p.
124. Difference Relating to Immunity from Legal Process of a Special Rapporteur of the Commission on Human Rights. No. 99/16 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : //http://www.icj-cij.org
125. The Accra Declaration. GE.08-70370. 25.04.2008. United Nations Conference on Trade and Development. Twelfth session/ Accra, Ghana, 20–25 April 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.unctad.org
126. Денисов В. Н. Правосуб’єктність ЮНКТАД / В. Н. Денисов, М. С. Гребенюк // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 4. – С. 149–154.
127. Новое партнерство в целях развития: Картахенские обязательства. – С. 21–77 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Восьмая сессия (Картахена-де-Индиас, Колумбия, 8–25 февраля 1992 г.). Доклад и приложения. – Нью-Йорк : ООН, 1993. – 421 с.
128. Шибаева Е. А. Некоторые правове вопросы сотрудничества государств в рамках международных организаций / Е. А. Шибаева // Советский ежегодник международного права. 1981. – М.: Наука, 1982. – С. 201–209.
129. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/46/207 «Укрепление международных организаций в области многосторонней торговли» від 20.12.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/46/docs/res46_5.htm
130. Решение Совета по торговле и развитию ЮНКТАД 45 (VII) «Улучшение организационного аппарата и методов работы» от 21.09.1968 г. // Совет по торговле и развитию. Официальные отчеты. Седьмая сессия, 2–23 сентября 1968 г. Резолюции и решения. Дополнение 1. – Нью-Йорк : ООН, 1968. – С. 6–8.
131. Правила процедуры Совета по торговле и развитию. Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. – Нью-Йорк : ООН, 1989. – 49 c.
132. Gordovez D. The making of the UNCTAD // Journal of the Trade Law. – 1967. – Vol. I, № 3. – P. 310–354.
133. Решение Совета по торговле и развитию ЮНКТАД 398 (XXXVIII) «Последующие меры во исполнение рекомендаций, принятых Конференцией на ее восьмой сессии» от 7 мая 1992 г. // Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Совет по торговле и развитию. Тридцать восьмая сессия. Вторая часть (21 апреля – 7 мая 1992 г). Официальные отчеты. Дополнение № 1А (Часть ІІ): Доклад. – Нью-Йорк : ООН, 1992. – 23 с.
134. Решение Совета по торговле и развитию 425 (XLI) «Круг ведения Комиссии по международным инвестициям и транснациональным корпорациям» от 31.03.1995 г. // Доклад Совета по тоговле и развитию о работе второй части его сорок первой сессии, проходившей во Дворце наций (Женевa, 20–31 марта 1995 г. – Женева: ООН, 1995. – С. 25–26.
135. International Accounting and Reporting Issues. 2006 Review. Report by the secretariat of the United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс]. – Режим доступy : www.unctad.org/en/docs/iteteb20072_en.pdf
136. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/52/182 «Международная торговля и развитие» від 18.12.1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/52/docs/res52_4.htm
137. Решение Совета по торговле и развитию ЮНКТАД 231 (XXII) «Рационализация постоянного механизма ЮНКТАД» от 20 марта 1981 г. Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Совет по торговле и развитию. Официальные отчеты. Двадцать вторая сессия. Резолюции и решения. Дополнение № 1. – Нью-Йорк : ООН, 1981. – С. 3–7.
138. Haquani Z. UNCTAD for a New Economic Order. – New York : United Nations, 1978. – 57 p.
139. Выступление г-на Рубенса Рикуперу, Генерального секретаря ЮНКТАД. – С. 93–99 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Девятая сессия (Мидранд, Южно-Африканская Республика, 27 апреля – 11 мая 1996 г.). Доклад и приложения. – Нью-Йорк и Женева : ООН, 1997. – 119 с.
140. UNCTAD XI – The Spirit of Sao Paulo. TD/L.382. 17.06.2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.unctad.org
141. Мингазов Л. Х. Эффективность норм международного права / Мингазов Л. Х. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1990. – 205 с.
142. Пушмин Э. А. О процессуальных вопросах современного международного права / Э. А. Пушмин // Советское государство и право. – 1982. – № 1. – С. 107–111.
143. Зокрема, Маргиев В. И. К вопросу о юридической природе внутреннего права международных организаций / В. И. Маргиев // Советский ежегодник международного права. 1980. – М., 1981. – С. 99–110.
144. Pallieri B. Le Droit Interne des Organizationales // Recueil des Cours. – 1969 (II). – Vol. 127. – P. 3–37.
145. Bastid S. Les Fonctionnaires international. – Paris, 1931. – 267 p.
146. Фельдман Д. И., Яновський М. В. Генеральная Ассамблея ООН и вопрос развития международного права. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1968. – 235 с.
147. Kolasa J. La notion de droit interne des organizations internationals // Polish yearbook of international law. – Warsaw. – 1972. – Vol. 3. – P. 89–125.
148. Cahier Ph. Le droit interne des organizations internationals. – Paris, 1963. – 220 p.
149. Reuter P. Institutions Internationales. – Paris, 1955. – 372 p.
150. Skubiszewski K. Enactment of Law by International Organizations // The British yearbook of international Law, 1965–1966. – Oxford, 1968. – P. 230–245.
151. Anzilotti D. Cours de droit international. – Paris, 1929. – 398 p.
152. Detter I. Law making by international organizations. – Stockholm, 1965. – 388 p.
153. Шибаева Е. А. Международные организации в системе международно-правового регулирования международных отношений / Е. А. Шибаева // Советский ежегодник международного права. 1978. – М., 1980. – С. 214–223.
154. Правила процедуры. Конференция Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. – Нью-Йорк : ООН, 1987. – 47 с.
155. Кольяр К. Международные организации и учреждения / К. Кольяр ; [пер. с франц. ; под ред. В. Г. Шкунаева]. – М. : Прогресс, 1972. – 632 с.
156. Rivero O. de B. New Economic Order and International Development Law. – Oxford : Pergamon Press, 1980. – 274 p.
157. Murray T. Trade Preferences for Developing Countries. – New York–Toronto : John Wiley & Sons, 1977. – 253 p.
158. Luard E. International Agencies: the Emerging Framework of Interdependence. – New York : The Royal Institute of International Affairs, 1977. – 576 p.
159. Ministerial Declaration on the occasion of the Fortieth Anniversary of the Group of 77 / Report of the United Nations Conference on Trade and Development on its eleventh session held in Sao Paulo, from 13 to 18 June 2004. – Р.50–56. – Geneva : United Nations Conference on Trade and Development, 2004. – 92 p.
160. Gordovez D. The making of the UNCTAD // Journal of the World Trade Law. – 1967. – Vol. I, № 3. – P. 310–354.
161. UNCTAD: a brief historical overview. Prepared by the UNCTAD secretariat. – UNCTAD/GDS/2006/1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.unctad.org
162. Касьян Н. Ф. Консенсус в современных международных отношениях: Международно-правовые вопросы / Касьян Н. Ф. – М. : Международные отношения, 1983. – 117 с.
163. Куэльяр Х. П. Организация Объединенных Наций: сегодня и завтра. Заявления и доклады Генерального секретаря Организации Объединенных Наций / Куэльяр Х. П. ; [пер. с англ.].– М. : Международные отношения, 1988. – 416 с.
164. Актуальные проблемы деятельности международных организаций: Теория и практика / [Калядин А. Н., Маркушина В. И., Морозов Г. И. и др.] ; отв. ред. Г. И. Морозов. – М. : Международные отношения, 1982. – 351 с.
165. Денисов В. Н. Резолюції Генеральної Асамблеї ООН / В. Н. Денисов // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Вид-во «Української енциклопедії» імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 5: П–С. – 2003. – 736 с.
166. Lagoni R. Resolution, Declaration, Decision // United Nations: Law, Policies and Practice; Editor R.Wolfrum. – Dordrecht, London, Boston : Martinus Nijhoff Publishers, 1995. – Vol. 2. – P. 11081–1091.
167. Schwartz R. Are the OECD and UNCTAD Codes Legally Binding? // International Lawer. – 1977. – Vol. 11. – P. 521–544.
168. The South West Africa (Liberia v. South Africa), Summaries of Advisory Opinions and Orders. Judgment of 18 July 1966 // International Court of Justice Reports. – 1966 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.icj-cij.org
169. Seidl-Hohenveldern I. International Economic “Soft Law” // Recueil des Cours. – 1979 (II). – Vol. 163. – P. 176–220.
170. Войтович С. А. Принципы международно-правового регулирования межгосударственных экономических отношений : учеб. пособие / Войтович С. А. – К. : Киевский гос. ун-т им. Т. Г. Шевченка, 1988. – 127 с.
171. Міжнародне право. Основи теорії : підручник / [за ред. В. Г. Буткевича]. – К. : Либідь, 2002. – 608 с.
172. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе / Лукашук И. И. – М. : Изд-во «Спарк», 1997. – 322 с.
173. Kenneth W. A. and Duncan S. Hard and Soft Law in International Governance // Legalization and World Politics. A special issue of International Organization. – 2000. – Vol. 54, № 3. – P. 380–425.
174. Лукашук И. И. Международное «мягкое» право / И. И. Лукашук // Государство и право. – 1994. – № 8–9. – С. 159–167.
175. Доклад Генерального секретаря Конференции Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций. – С. 709–716 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том II: Программные заявления. – 1964. – 718 с.
176. Etra A. Time for Change: The UN Conference on Trade and Development // Revue Belge de Droit International. – 1966. – Vol. II, № 1. – P. 3–65.
177. Voitovich S. International economic organizations in the international legal process. – Netherlands, 1995. – 192 p.
178. Sloan B. General Resolutions Revisited (Forty tears after) // BYIL 1987. – 1988. – P. 50–79.
179. Arechaga E. J. International Law in the Past Third of a Century // Recueil des cours. – 1978 (I). – Vol. 159. – P. 3–62.
180. Даниленко Г. М. Процесс создания обычных норм в современном международном праве / Г. М. Даниленко // Советский ежегодник международного права. 1982. – М. : Наука, 1983. – С. 158–169.
181. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/1803(XVIІ) «Неотъемлемый суверенитет над естественными ресурсами» від 14.12.1962 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/17/docs/res17_2.htm
182. O’Connell D. P. International Law. – London : Stevens & Sons Limited, 1965. – Vol. 1. – 355 p.
183. Case Concerning Military and Paramilitary Activities in and Against Nicaragua (Nicaragua v. United States of America), Judgment of 26 November 1984 // International Court of Justice Reports. – 1984. – 107 p.
184. Declaration on the Granting of Independence to Colonial Countries and People. А/RES/1514(XV). 14/12/1960. Генеральна Асамблея ООН. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org
185. Выступление Х. Корелла на конференции «Вступая в ХХI век: к примату права в международных отношениях» // Московский журнал международного права. Moscow Journal of International Law. – 2001. – № 2. – С. 3 – 23.
186. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН A/RES181(ІІ) «Будущее правительство Палестины» от 29.11.1947 г. [Электронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un/org/russian/ga/2/docs/res2/htm
187. Baxter R. International Law in “Her Infinite Variety” // International and Comparative Law Quarterly. – 1980. – Vol. 29, Part 4. – P. 549–567.
188. Харт Х. Л. А. Концепція права / Х. Л. А. Харт ; [пер. з англ.]. – К. : Сфера, 1998. – 236 с.
189. Денисов В. Н. Принцип обов’язку держав співробітничати одна з одною відповідно до Статуту ООН / В. Н. Денисов // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Вид-во «Української енциклопедії» імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 5: П–С. – 2003. – 736 с.
190. Коста А. Питання розвитку, що регулюються міжнародним правом, у системі світового співробітництва / А. Коста // Міжнародне економічне співробітництво України (правові проблеми) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / [відп. ред. В. Ф. Опришко]. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 74–96.
191. Принципы, касающиеся транзитной торговли стран, не имеющих выхода к морю. Приложение А.I.2. – C. 31–32 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по вопросам торговли и развития (Женева, 23 марта – 16 июня 1964 г.) : в 8 т. – Нью-Йорк : ООН, 1964–1964. –
Том 1: Заключительный акт и доклад. – 1964. – 451 с.
192. Блищенко И. П. Проблема координации деятельности органов и организаций системы ООН и повышения их эффективности / И. П. Блищенко, А. В. Бикулов // Советский ежегодник международного права. 1988. – М. : Наука, 1989. – С. 141–155.
193. Report of the Joint Inspection Unit on Some Reflections on Reform of the United Nations. Prepared by Maurice Bertrand. 1985. Doc. JIU/REP/85/9 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org
194. Bastid Cf. S. Sur quelques problems juridiques de coordination dans la famille des Nattionas Unies. – Paris : Melanges Reuter, 1981. – 375 р.
195. Дух Картахены. Заявление, принятое Конференцией Организации Объединенных Наций по торговле и развитию на ее восьмой сессии. – С. 19–20 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Восьмая сессия (Картахена-де-Индиас, Колумбия, 8–25 февраля 1992 г.). Доклад и приложения. – Нью-Йорк : ООН, 1993. – 421 с.
196. Мидрандская декларация. – С. 16–22 // Документы Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию. Девятая сессия (Мидранд, Южно-Африканская Республика, 27 апреля – 11 мая 1996 г.). Доклад и приложения. – Нью-Йорк и Женева : ООН, 1997. – 119 с.
197. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/RES/60/184 «Международная торговля и развитие» від 22.12.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/60/docs/60cmt2res.htm
198. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/62/208 «Трехгодичный всеобъемлющий обзор политики в области оперативной деятельности в целях развития в рамках системы Организации Объединенных Наций» від 14.03.2008 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу : www.un.org
199. Резолюція Економічної і Соціальної Ради ООН 1000 (ХХХVII) «Доклады региональных Экономических комиссий» від 20.07.1964 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org
200. Advisory Group on the Strengthening of UNCTAD Training Capacities and Human Resources Development, Report and Recommendations of the Third Advisory Group Meeting on Human Resources Development, Geneva, 1–2 February 2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.unctad.org
201. Резолюцiя Генеральної Асамблеї ООН А/RES/2205 (ХХІ) «Учреждение Комиссии ООН по праву международной торговли» від 17.11.1966 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/ga/2