ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СУСПІЛЬСТВА ВІД ШКІДЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЛИСЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 351.751

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СУСПІЛЬСТВА
ВІД ШКІДЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Комзюк Анатолій Трохимович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ВІД ДІЇ ШКІДЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 11
1.1. Сутність інформації в умовах інформаційного суспільства 11
1.2. Поняття та види шкідливої інформації 34
1.3. Правові аспекти захисту від дії шкідливої інформації 89
Висновки до розділу 1 109
РОЗДІЛ 2 СПОСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ДІЇ ШКІДЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 114
2.1. Способи захисту від неналежної реклами 114
2.2. Способи захисту від дії інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію 132
2.3. Способи захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль 147
2.4. Способи захисту від дії інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи 168
2.5. Способи захисту від дії інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров’я людей 180
Висновки до розділу 2 189
ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 202

ВСТУП
Актуальність теми. За роки незалежності в Україні зроблено суттєвий поступ у розвитку вітчизняної інформаційної сфери як особливої системи суспільних відносин, які виникають в усіх напрямках життєдіяльності суспільства та держави в результаті одержання, використання, поширення і зберігання інформації. Насамперед це стосується законодавчого закріплення права особи на інформацію та на вільне поширення її всередині країни і за кордоном, трансформації моделі взаємовідносин між органами державної влади та засобами масової інформації, створення національних систем і мереж інформації тощо.
Взаємовідносини між людиною, суспільством і державою відображаються в інформаційній сфері, яка охоплює і впливає практично на всі інші сфери життєдіяльності. Дуалізм інформаційних впливів полягає в тому, що вони не лише породжуються особистими, суспільними й державними інтересами, а й одночасно змінюють їх. Це відбувається в інформаційно-комунікаційному середовищі, яке може або сприяти, або протидіяти виникненню чи реалізації тих або інших інтересів. Позитивні інформаційні впливи спрямовані на узгодження чи підтримку життєво важливих інтересів, негативні – на їх зіткнення чи порушення природного балансу.
Широкі можливості сучасних мас-медіа щодо цілеспрямованого впливу на індивідуальну, колективну і масову свідомість надають їм домінуючого становища в інформаційно-психологічному протиборстві особистих, суспільних і державних інтересів. Деструктивні конфлікти цих інтересів є першопричиною виникнення інформаційно-психологічних загроз, що проявляються через боротьбу індивідів, угруповань, партій, релігійних та інших організацій за лідерство, матеріальні та фінансові переваги, службові і професійні регалії тощо.
Необхідність кваліфікованого підходу та швидкого реагування на динамічні зміни умов суспільного життя в інформаційному просторі вимагає насамперед захисту людини від впливу шкідливої інформації. Актуальною проблемою сьогодення є вдосконалення законодавства у відповідній сфері з урахуванням власного досвіду України та досвіду зарубіжних країн.
Питання реалізації права особи на інформацію, трансформації моделі взаємовідносин між органами державної влади та засобами масової інформації, створення та використання національних систем і мереж інформації все частіше стають предметом наукових досліджень. Разом із тим проблема правового захисту суспільства від шкідливої інформації й досі залишається поза увагою вчених.
Отже, необхідність захисту суспільства від негативного впливу шкідливої інформації, а також недостатня розробленість цих питань у юридичній науці обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пп. 1.1, 3.1, 5.3, 9.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2005–2010 рр., схвалених Вченою радою ХНУВС 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення сутності та механізму правового захисту суспільства від шкідливої інформації, а також шляхів його вдосконалення.
Відповідно до поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
– з’ясувати сутність інформації в умовах інформаційного суспільства;
– визначити поняття та види шкідливої інформації;
– з’ясувати правові аспекти захисту від дії шкідливої інформації;
– визначити способи захисту від неналежної реклами;
– охарактеризувати способи захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль;
– розкрити способи захисту від інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи;
– дати характеристику способів захисту від інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров’я людей;
– виявити недоліки та сформулювати основні напрямки вдосконалення законодавства щодо захисту від дії шкідливої інформації в умовах інформаційного суспільства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються в процесі правового захисту суспільства від шкідливої інформації.
Предмет дослідження становить система правового захисту суспільства від дії шкідливої інформації.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, провести системний аналіз правового захисту суспільства від шкідливої інформації.
У ході дослідження використано загальнонаукові та спеціальні правові методи дослідження. За допомогою діалектичного методу пізнання здійснювалось дослідження та обґрунтування основних понять, які використовуються в роботі, та розгляд правових явищ у контексті їх взаємозв’язку. Логічний метод (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) використано під час дослідження нормативно-правових актів, аналітичних матеріалів, концепцій та точок зору авторів з окремих питань, які входили до предмета дослідження. За допомогою методу системного аналізу визначено систему правового регулювання захисту суспільства від дії шкідливої інформації. Для встановлення змісту правових норм та вимог використовувався метод доктринального тлумачення правових норм. З використанням емпіричного методу досліджувалась практика застосування чинного законодавства.
Усі використані методи наукового дослідження ґрунтуються на вимогах об’єктивного і всебічного аналізу процесів та явищ суспільного розвитку, що відбувалися і відбуваються в Україні при здійсненні правового захисту суспільства від шкідливої інформації. Це, у свою чергу, дозволило різнобічно дослідити правові аспекти захисту суспільства від шкідливої інформації та обґрунтувати напрями подальшого вдосконалення законодавства України щодо їх реалізації.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, адміністративного та інформаційного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних учених, зокрема: В. Б. Авер’янова, А. Б. Агапова, А. В. Анісімова, І. В. Арістової, О. М. Бандурки, О. А. Баранова, Ю. М. Батуріна, І. Л. Бачило, О. І. Безпалової, Ю. П. Битяка, М. М. Биченка, В. М. Брижка, В. Д. Гавловського, В. М. Гаращука, В. П. Горбуліна, І. С. Гриценка, О. Г. Додонова, В. Г. Заблоцького, А. В. Іщенка, Р. А. Калюжного, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. А. Копилова, Б. А. Кормича, В. В. Костицького, П. У. Кузнецова, З. В. Кузнецової, А. І. Марущака, О. Г. Марценюка, І. В. Панової, А. А. Письменицького, А. О. Рося, В. Я. Рубана, Г. П. Стежки, А. В. Стрельникова, В. Г. Хахановського, В. С. Цимбалюка, М. Я. Швеця, Ю. С. Шемшученка та ін. Нормативною основою дисертації є Конституція та закони України, підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють захист суспільства від шкідливої інформації. Використано також ряд проектів законодавчих актів. Інформаційну і емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практики діяльності різних органів державної влади, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній юридичній науці проведено дисертаційне дослідження правового захисту суспільства від шкідливої інформації в процесі розвитку демократичного суспільства в Україні. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, висновків та рекомендацій, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
– набуло подальшого розвитку визначення поняття інформаційного суспільства як найбільш організованої соціальної системи, що припускає не тільки вищий рівень обороту інформації, але й вищий ступінь регулювання інформаційних правовідносин, зокрема й необхідних обмежень у цій сфері, що можливо, перш за все, на правовій основі;
– удосконалено визначення поняття інформації як характеристики навколишнього світу, що розуміється людиною у всій його різноманітності, яка виникає в процесі пізнання останнього і дозволяє на основі вимірювання властивостей предметів, явищ, процесів, фактів і відображення їх у різних формах сприйняття відрізняти їх ознаки, значення і встановлювати взаємозв’язок;
– дано авторське визначення шкідливої інформації, що підкреслює необхідність зміни ставлення держави і суспільства до шкідливої інформації з погляду посягання на життєво важливі інтереси суб’єктів інформаційних правовідносин, а також характеру і ступеня її суспільної небезпеки;
– вперше запропоновано розширену класифікацію шкідливої інформації, що дозволяє чітко визначити в споживаній користувачем інформації наявність шкідливої;
– набула подальшого розвитку характеристика правових засад захисту суспільства від дії шкідливої інформації з огляду на їх важливість з точки зору забезпечення прав і свобод громадян, а також інтересів держави;
– удосконалено розуміння змісту правових засад захисту суспільства від впливу шкідливої інформації, а також виявлено окремі недоліки, які необхідно усунути;
– вперше визначено колізії і проблеми, що виникають з приводу розповсюдження рекламної продукції; запропоновано створення механізму контролю над рекламою ще до її розповсюдження;
– набули подальшого розвитку питання захисту від дії інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію; означено і запропоновано створення превентивних механізмів, що не допускали б посягання на честь, гідність і ділову репутацію в Україні;
– удосконалено визначення способів захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль, зокрема запропоновано вдосконалити діяльність Національної експертної комісії, наділивши її додатковими повноваженнями щодо боротьби з інформацією, яка може завдати шкоди дітям та молоді; Інтернету, молодіжних ЗМІ; блокування сайтів з дитячою порнографією; популяризації норм безпеки для батьків і т. ін.; створення позитивного діалогу зі ЗМІ;
– набула подальшого розвитку характеристика форм захисту від дії інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи; запропоновано розширити коло правопорушень щодо поширення інформації, котра породжує дискримінацію прав і законних інтересів осіб, за вчинення яких передбачається кримінальна відповідальність; налагодити співпрацю з недержавними організаціями, особливо у сферах розроблення законодавства, збирання та аналізу інформації про дискримінацію, а також сприяти підготовці й проведенню освітніх і навчальних програм, спрямованих проти всіх форм дискримінації;
– подальшого розвитку набуло визначення способів захисту від інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров’я людей, а також захисту від дії «прихованих вставок» та дій деструктивних релігійних організацій;
– вперше узагальнено існуючі недоліки в правовому регулюванні захисту суспільства від дії шкідливої інформації, на підставі яких сформульовано висновки і пропозиції щодо шляхів їх подолання, основними з яких є вдосконалення чинного законодавства та створення організаційних умов для ефективного захисту суспільства від впливу шкідливої інформації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення й висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правового захисту суспільства від шкідливої інформації, визначення нових напрямків розвитку правового захисту в цій сфері;
– у правотворчості – у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення законодавства України, зокрема внесення змін до Законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про рекламу», Кодексу України про адміністративні правопорушення та низки підзаконних нормативно-правових актів;
– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити функціонування різних органів державної влади у сфері захисту суспільства від шкідливої інформації;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників, навчальних посібників та навчально-методичних матеріалів з дисципліни «Інформаційне право», а також під час проведення занять із зазначеної дисципліни.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені дисертантом на двох науково-практичних конференціях: «Роль та місце органів внутрішніх справ у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 20 квітня 2010 р.) та «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 24 травня 2010 р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні поняття, видів шкідливої інформації та способів захисту від її дії, розробленні науково обґрунтованих пропозицій щодо основних напрямків удосконалення законодавства щодо захисту від дії шкідливої інформації в умовах інформаційного суспільства. Дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. Наголошується, що однією з необхідних умов існування як окремої людини, так і людського суспільства в цілому є інформація та інфраструктура, що забезпечує можливість обміну інформацією між людьми. Інформація стала одним із найбільш ефективних засобів управління поведінкою людей, формування їх ставлення до навколишньої дійсності. Інформаційна дія є основним способом навчання і виховання людини, у зв’язку з чим вона використовується як основа механізмів соціального регулювання поведінки членів суспільства у всіх сферах його життєдіяльності. Захищеність цих властивостей людини і суспільства, механізмів соціальної комунікації від загроз є умовою їх вільного розвитку.
2. Під інформацією пропонується розуміти характеристику навколишнього світу, що розуміється людиною у всій його різноманітності, яка виникає в процесі пізнання останнього і дозволяє на основі вимірювання властивостей предметів, явищ, процесів, фактів і відображення їх у різних формах сприйняття відрізняти їх ознаки, значення і встановлювати взаємозв’язок.
3. Шкідливу інформацію визначено як інформацію, що посягає на життєво важливі інтереси особи, суспільства і держави, характер і ступінь суспільної небезпеки дії якої обумовлюють необхідність ухвалення державою таких заходів, які б забезпечували належний правовий захист від втрат, що завдаються цим суб’єктам у результаті її розповсюдження.
4. Серед ознак шкідливої інформації виділено: розповсюдження (надання) помилкової (неповної, спотвореної) інформації або ж правдивої, але невигідної інформації, що приховується або інтерпретується об’єктом; загроза спричинення (спричинення) шкоди життю, здоров’ю, іншим інтересам; легкість для сприйняття; приховування шкідливого спрямування; інформаційно-психологічна дія (з метою стимулювання певного типу поведінки) тощо. Для досягнення мети дисертаційного дослідження шкідливу інформацію запропоновано об’єднати в 5 груп: 1) неналежна реклама; 2) інформація, що містить посягання на честь, гідність і ділову репутацію; 3) інформація, що негативно впливає на суспільну мораль; 4) інформація, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи; 5) інформація, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров’я людей.
5. Незважаючи на те, що в законодавстві України не визначено власне поняття «неналежна реклама», до видів неналежної реклами віднесено недобросовісну, приховану та неправомірну порівняльну рекламу. Такі види неналежної реклами виділено, виходячи з аналізу вимог, що ставляться до рекламної інформації.
6. Інформацію, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію, визначено як недостовірну інформацію та таку, що ганьбить гідність, честь чи ділову репутацію особи. Зокрема, під гідністю розуміється визнання значущості кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах інших, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб – підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
7. Під інформацією, що негативно впливає на суспільну мораль, розуміється інформація (відомості), котра посягає на систему етичних норм, правила поведінки, що склалися в суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість, характер і ступінь суспільної небезпеки дії якої обумовлює необхідність ухвалення державою заходів, які забезпечували б належний правовий захист від втрат, що завдаються членам суспільства в результаті її розповсюдження.
8. Інформацією, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів, визнається інформація, яка містить негативну емоційну оцінку і виражає шкідливу установку відносно певної етнічної (національної), расової (антропологічної), конфесійної (релігійної), вікової, гендерної, мовної групи або окремих осіб як членів цієї групи, підбурює до обмеження їх прав або насильницьких дій проти них.
9. Інформацією, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на людей, визнається така інформація, що поширюється із використанням засобів і технологій, які діють на підсвідомість, що, у свою чергу, спричиняє зменшення порогу критичності, підвищення догматизму і стереотипії в інтелектуальній діяльності, призводить до придушення творчої індивідуальності, знижує вольову і розумову діяльність людей, позбавляє їх критичного мислення, нав’язує їм внутрішні, необумовлені цінності, робить їх психічно залежними і керованими.
10. Головним об’єктом негативного інформаційного впливу визнається свідомість людини, оскільки саме вона зумовлює людську діяльність (або бездіяльність) і саме через неї проявляється дисфункціональний вплив на групову і масову свідомість. Інформаційно-психологічна безпека людини розглядається як такий стан захищеності її психіки від впливу різноманітних інформаційних чинників, при якому надійно функціонує особистий механізм психологічної адаптації, тобто забезпечується адекватне інформаційне сприйняття навколишнього світу і самого себе як суб’єкта інформаційних відносин.
11. Зроблено висновок, що основною проблемою у сфері захисту суспільства від неналежної реклами є неефективність законодавства у сфері рекламної діяльності, у зв’язку з чим, – легковажне ставлення до виконання своїх обов’язків осіб, що займаються наданням інформації, виробництвом і розповсюдженням реклами і в цілому до соціальної відповідальності їх перед суспільством і окремими громадянами. Притягнення до відповідальності «постфактум» не є адекватною мірою захисту прав людини, оскільки свою шкідливу дію реклама вже зробила, причому цей вплив був здійснений на необмежене коло осіб. Тому необхідне створення механізму контролю над рекламою ще до її розповсюдження.
12. У сфері захисту від дії інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію, основною проблемою названо відсутність державного органу спеціальної або функціональної компетенції, до повноважень якого в якості основного або одного з основних видів діяльності входило б попередження негативного впливу інформації, що посягає на честь, гідність і ділову репутацію. Практично всі правові механізми захисту в цій сфері пов’язані з судовим захистом уже порушеного права. Превентивних механізмів, що не допускали б посягання на честь, гідність і ділову репутацію, в Україні не розроблено. Єдиним винятком є механізми, створені для захисту персональних даних, серед яких заплановане створення спеціально уповноваженого органу.
13. У частині захисту від інформації, що негативно впливає на суспільну мораль, підкреслюється необхідність удосконалення діяльності Національної експертної комісії і пропонується наділити її такими повноваженнями: а) кураторство інформаційних галузей, створення профільних рад та органів саморегулювання, сприяння міцній позиції органів саморегулювання, підтримка системи внутрішніх галузевих штрафів, репутаційних санкцій тощо; б) сприяння створенню етичних кодексів для журналістів, рекламних працівників, розроблення механізмів їхньої роботи; в) боротьба з інформацією, яка може завдати шкоди дітям та молоді, моніторинг Інтернету, молодіжних ЗМІ, блокування сайтів з дитячою порнографією, популяризація норм безпеки для батьків і т. ін.; г) створення позитивного діалогу зі ЗМІ, співпраця та взаємодопомога. Крім того, особливу увагу варто звернути на потік інформації, яка адресована молоді. Аналіз причин та умов, що породжують протиправну чи аморальну поведінку неповнолітніх, показує, як на молоду особистість сьогодні буквально обвалюється величезний потік інформації, значну частину якої вона не в змозі адекватно сприйняти. Окремі матеріали часто подаються в упередженому вигляді і здатні призвести до моральних деформацій, породити у молодих людей агресію, прагнення до проявів насильства.
Пропонується також внести зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за розміщення реклами чи показ відеофільмів, що містять елементи насильства, порнографії, жаху та які негативно впливають на психіку дітей та молоді, та висвітлювати у засобах масової інформації актуальні питання політики з питань дитинства, сімейної політики, проблем дитячої бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, популяризувати кращі історичні традиції української родини та нові форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
14. Для якісного захисту від дії інформації, що породжує дискримінацію прав і законних інтересів особи, пропонується розширити коло складів правопорушень щодо розповсюдження інформації, котра породжує дискримінацію прав і законних інтересів осіб, за вчинення яких передбачається кримінальна відповідальність. Відповідно до ст. 4 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, злочином є будь-яке поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті; будь-яке підбурювання до расової дискримінації; усі акти насильства або підбурювання до таких актів, спрямованих проти будь-якої раси чи групи людей іншого кольору шкіри або етнічного походження; надання будь-якої допомоги для проведення расистської діяльності, включаючи її фінансування; участь в організаціях, що заохочують расову дискримінацію і підбурюють до неї, а також участь у таких організаціях чи в такій діяльності. Стаття 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначає як злочин створення організацій і пропаганду ідей, пов’язаних із дискримінацією, передусім расовою. Отже, для забезпечення відповідності законодавства України міжнародним договорам необхідно вводити відповідні склади злочинів до Кримінального кодексу України.
15. Недосконалість законодавства України щодо захисту суспільства від дії інформації, що здійснює неусвідомлювану негативну дію на здоров’я людей, названа чинником, що перешкоджає формуванню адекватної інформаційно орієнтованої основи соціальної поведінки і життєдіяльності особи в цілому, пригнічує її емоційно-вольову сферу. Це ускладнює формування адекватних суспільних відносин, стимулює непрогнозовану рухливість і різкі стихійні коливання соціально-політичних орієнтацій, оцінок, установок у значної частини населення: сприйняття захисту суспільної моралі державою як спробу влади обійти конституційно визначені положення про заборону цензури в країні тощо. Це, у свою чергу, трансформується в чинник, що провокує негативні соціальні і політичні процеси та соціально-політичні ситуації в цілому в країні, висуваючи його як одну із загроз національній безпеці в політичній, соціальній, духовній і економічній сферах. Тож пропонується розробити проект Закону України «Про захист громадян від шкідливих психологічних впливів», який регулював би процедуру звернення до суду і доведення під час судового процесу фактів негативного впливу на громадян; сформулював дефініції термінів «негативна дія на підсвідомість людини», «прихована вставка», «традиційна релігія», «секта», «деструктивний неокульт»; встановив небезпеку дії прихованих вставок на здоров’я людей з метою визначення ступеня відповідальності за їх використання.
16. На шляху розвитку вітчизняної інформаційної сфери, зокрема у сфері захисту суспільства від негативного впливу шкідливої інформації, постає ряд проблем, до яких, зокрема віднесено:
– недосконалість законодавства про інформацію;
– намагання суб’єктів інформаційних відносин маніпулювати громадською думкою шляхом розповсюдження недостовірної, неповної та упередженої інформації у засобах масової інформації;
– наявність значної кількості інформаційної продукції, що не відповідає вимогам законодавства, негативно впливає на систему суспільних цінностей та призводить до деградації суспільства;
– високу інформаційну залежність України від зарубіжних інформаційних ресурсів;
– брак системних державно-управлінських рішень, спрямованих на забезпечення захисту стратегічних національних інтересів на міжнародному рівні, зокрема щодо можливості контролювати і регулювати потоки інформації з-поза меж держави з метою додержання законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави.
17. Для якісного вдосконалення системи захисту суспільства від впливу шкідливої інформації як одного з напрямків інформаційної безпеки пропонується діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України зосередити на конструктивному поєднанні діяльності держави, громадянського суспільства і людини за трьома напрямами:
1) інформаційно-психологічним, зокрема щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, створення сприятливого психологічного клімату в національному інформаційному просторі задля утвердження загальнолюдських та національних моральних цінностей;
2) технологічного розвитку, зокрема щодо розбудови та інноваційного оновлення національних інформаційних ресурсів, впровадження новітніх технологій створення, оброблення та поширення інформації;
3) захисту інформації, зокрема щодо забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, у тому числі технічного захисту інформації в національних інформаційних ресурсах від кібернетичних атак.
18. Для ефективного захисту суспільства від дії шкідливої інформації пропонується:
– залучення засобів масової інформації до забезпечення неухильного додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина, захисту конституційного ладу, вдосконалення системи політичної влади з метою зміцнення демократії, духовних та моральних засад суспільства; підвищення ефективності функціонування органів державної влади;
– створення дієвої та прозорої системи громадського контролю за діяльністю органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадсько-політичних структур, зокрема через створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України;
– поліпшення взаємодії органів державної влади з громадськими організаціями у сфері боротьби з проявами обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та маніпулювання масовою свідомістю;
– гармонізація законодавства України з питань інформаційної безпеки в економічній сфері з міжнародними нормами і стандартами;
– формування та реалізація державної політики національного духовного та культурного відродження, яка відповідає інтересам Українського народу і визначає чіткі критерії і пріоритети формування інформаційної політики в соціальній сфері;
– удосконалення законодавчого регулювання діяльності засобів масової інформації, зокрема, з метою підтримки діяльності, спрямованої на формування оптимістичної морально-психологічної атмосфери в суспільстві, популяризації національних культурних цінностей, сприяння соціальній стабільності і злагоді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адміністративне право. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юстініан, 2008. – 288 с.
2. Алексенцев А. И. Сущность и соотношение понятий «защита информации», «безопасность информации», «информационная безопасность» / А. И. Алексенцев // Безопасность информационных технологий. – 1999. – № 1. – С. 32–45.
3. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. В. Арістова. – Х., 2002. – 39 с.
4. Арістова І. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти : монографія / І. В. Арістова ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 368 с.
5. Ахлибининский Б. В. Информация и система / Б. В. Ахлибининский. – Л. : Лениздат, 1969. – 211 с.
6. Бандурка О. М. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток / О. М. Бандурка, Ю. Д. Древаль. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. – 288 с.
7. Баранов А. Информационный суверенитет или информационная безопасность? / А. Баранов // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 1. – С. 70–76.
8. Баранов О. А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи : підручник / О. А. Баранов. – К. : Софт-Прес, 2005. – 315 с.
9. Бачило И. Л. Информационное право : учебник / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов ; под ред. Б. Н. Топорнина. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 789 с.
10. Бачило И. Л. Информационное право. Роль и место в системе права Российской Федерации / И. Л. Бачило // Государство и право. – 2001. – № 2. – С. 14–17.
11. Бачило И. Л. Информационное право: основы практической информатики : учеб. пособие / И. Л. Бачило. – М. : Изд. г-на Тихомирова М. Ю., 2001. – 352 с.
12. Безлепкин Б. Т. Судебно-правовая защита прав и свобод граждан в отношениях с государственными органами и должностными лицами / Б. Т. Безлепкин. – М. : ЮрИнфоР, 1997. – 128 с.
13. Беляков K. I. Інформаційні технологи як чинник терористичного акту / К. І. Беляков, В. С. Цимбалюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – № 8. – С 90–97.
14. Биченок М. М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою / М. М. Биченок. – К. : ПоліграфКонсалтинг, 2005. – 196 с.
15. Біденко А. Кому потрібні борці за мораль [Електронний ресурс] / Артем Біденко. – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/scandal/4bc2e9ae8ad8a/.
16. Блюмкин В. А. Категории достоинства и чести в этике / В. А. Блюмкин. – М. : Политиздат, 1983. – 257 с.
17. Брижко В. М. Інформаційне право: нормативні та методологічні засади упорядкування інформаційних відносин : [монографія] / В. М. Брижко, М. Я. Швець ; Наук.-дослід. центр правової інформатики Акад. правових наук України. – К. : [НДЦПІ АПрН України], 2009. – 289 с.
18. Брижко В. М. Методологічні та правові засади упорядкування інформаційних відносин : монографія / Брижко Валерій Михайлович ; Наук.-досл. центр правової інформатики АПН України. – К. : [ПанТОТ], 2009. – 415 с.
19. Брижко В. М. Організаційно-правові питання захисту персональних даних : автореф. дис. за здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. М. Брижко. – Ірпінь, 2004. – 20 с.
20. Брижко В. М. Юридичні та організаційні аспекти розбудови системної інформатизації в Україні / В. М. Брижко, В. С. Цимбалюк, М. Я. Щвець // Правова інформатика. – 2004. – № 5. – С 16–29.
21. Бриллюэн Л. Научная неопределенность и информация / Л. Бриллюэн. – М. : Мир, 1966. – 271 с.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь ; ВТФ Перун, 2002. – 1440 с.
23. Венгеров А. Б. Право и информация в условиях автоматизации управления / А. Б. Венгеров. – М. : Юрид.лит., 1978. – 178 с.
24. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учебник для юрид. вузов] / Венгеров А. Б. – М. : Юриспруденция, 2000. – 411 с.
25. Визначення правових основ захисту суспільства від розповсюдження інформаційної продукції, що негативно впливає на суспільну мораль [Електронний ресурс] / М-во юстиції України. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/?do=dr&did=15676&sid=zmi_2.
26. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М. : Изд-во иностр. лит., 1958. – 200 с.
27. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине / Н. Винер. – М. : Сов. радио, 1958. – 253 с.
28. Волченко В. Н. Миропонимание и экоэтика XXI века / В. Н. Волченко. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2001. – 432 с. – (Сер. «Наука – философия – религия»).
29. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права : монографія / В. М. Брижко, В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний [та ін.] ; за заг. ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного ; Акад. прав. наук України ; Наук.-дослід. центр правової інформатики. – Ужгород : ІВА, 2003. – 239 с.
30. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Ю. Габермас. – Л. : Центр гуманітарних досліджень, 2000. – 318 с.
31. Гавловський В. Д. Інформаційна безпека як нова парадигма нового Кримінального кодексу України / В. Д. Гавловський, В. С. Цимбалюк // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. – К. : НТУУ «КШ», 2001. – Вип. 3. – С. 214–216.
32. Гавловський В. Д. Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики в Україні / В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко, В. С. Цимбалюк // Наук. вісн. Акад. держ. податков. служби України : зб. наук. пр. – 2002. – № 3 (17). – С. 177–182.
33. Головій В. М. Механізми взаємодії влади та ЗМІ в контексті становлення громадянського суспільства в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В. М. Головій. – Запоріжжя, 2009. – 20 с.
34. Голубєв В. О. Інформаційна безпека: проблеми боротьби з кіберзлочинами : монографія / В. О. Голубєв ; Гуманітар. ун-т «Запорізьк. ін-т держ. та муніципальн. упр.». – Запоріжжя : [б. в.], 2003. – 246 с.
35. Горбулін В. П. Проблеми захисту інформаційного простору України : монографія / В. П. Горбулін, М. М. Биченок ; Ін-т проблем нац. безпеки. – К. : Інтертехнологія, 2009. – 136 с.
36. Горбулін В. П. Проблеми захисту інформаційного простору України : монографія / В. П. Горбулін, М. М. Биченок ; Ін-т проблем нац. безпеки. – К. : Інтертехнологія, 2009. – 136 с.
37. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] : станом на 15 січ. 2011 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=436-15.
38. Гриценко І. С. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. С. Гриценко. – Х., 2008. – 35 с.
39. Данилин B. И. Реализация и охрана брачно-семейных прав : учеб. пособие / В. И. Данилин. – Уфа : Башк. гос. ун-т, 1989. – 121 с.
40. Даніл’ян В. О. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук. : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / В. О. Даніл’ян. – Х., 2006. – 19 с.
41. Двозначна реклама дитячої школи англійської мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://if.com.ua/?p=2556.
42. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь : около 200 тыс. слов и словосочетаний / И. Х. Дворецкий. – 4–е изд. – М. : Русск. яз., 1996. – 852 c.
43. Демкова М. Інформація як основа інформаційного суспільства: поняття та правове регулювання [Електронний ресурс] / Мар’яна Демкова, Марія Фігель ; Центр політико-правових реформ. – Режим доступу: http://pravo.org.ua/?w=r&i=111&d=176.
44. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / [Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін.] ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
45. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
46. Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті : монография / О. П. Дубас. – К. : Генеза, 2004. – 207 с.
47. Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: політологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / О. П. Дубас. – К., 2004. – 20 с.
48. Дюжев Д. В. Інформаційне суспільство: соціально-правова парадигма суспільного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Д. В. Дюжев. – Донецьк, 2004. – 19 с.
49. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право : [монографія] / В. М. Брижко, М. Я. Швець, В. С. Цимбалюк ; Акад. прав. наук України ; Наук.-дослід. центр прав. інформ. – К. : [б. в.], 2007. – 233 с.
50. Жиляєв І. Б. Інформаційне право України: теорія і практика : [монографія] / І. Б. Жиляєв. – К. : [Парлам. вид-во], 2009. – 104 с.
51. Заблоцький В. В. Мовна політика в Україні: стан та напрями оптимізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / В. В. Заблоцький. – Х., 2007. – 16 с.
52. Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2009 рік [Електронний ресурс] / Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. – К., 2009. – 69 с. – Режим доступу: http://nrada.gov.ua/upload/2009.pdf.
53. Информационно-психологическая безопасность в эпоху глобализации : учеб. пособие / В. М. Петрик, В. В. Остроухов, А. А. Штоквиш [и др.] ; под. ред. В. В. Остроухова. – К., 2008. – 544 с.
54. Информационно-психологические проблемы безопасности личности и общества : тез. докл. науч.-практ. семинара (26–27 нояб. 1997 г.). – СПб. : Акад. нац. безопасности, 1997. – 42 с.
55. Ільченко Н. М. Механізми реалізації державної політики у сфері засобів масової інформації (регіональний рівень) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Н. М. Ільченко. – К., 2008. – 20 с.
56. Інструкція про порядок проведення експертизи Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moral.gov.ua/documents/34/.
57. Інструкція про порядок проведення перевірок Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moral.gov.ua/documents/18/.
58. Інформаційна безпека України : глосарій / Л. С. Харченко, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов. – К. : [б. в.], 2004. – 135 с.
59. Інформаційна безпека України та шляхи її забезпечення : навч. посіб. Ч. 1: Основні засади забезпечення інформаційної безпеки України / В. Ю. Богданович ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : НАДУ, 2005. – 100 с.
60. Інформаційна безпека України: сутність та проблеми : матеріали «круглого столу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/panorama/kr_stil.htm.
61. Інформаційне законодавство України : зб. законодавч. актів : у 6 т. Т. 1 / Ю. С. Шемшученко, І. С. Чиж, В. Ф. Костецька [та ін.] ; за заг. ред. І. С. Чижа ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Держ. ком. телебачення і радіомовлення України. – К. : Юрид. думка, 2005. – 411 с. – (Сер. «Інформ. законодавство»).
62. Інформаційне законодавство України : наук.-практ. комент. / В. О. Горобцов, Т. А. Костецька, І. О. Кресіна [та ін.] ; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Держ. ком. телебачення і радіомовлення України. – К. : Юрид. думка, 2006. – 230 с.
63. Інформаційне законодавство України: концептуальні основи формування / В. Гавловський, В. Цимбалюк, М. Швець, Р. Калюжний // Право України. – 2001. – № 7. – С. 88–91.
64. Інформаційне право від Др. Міхаеля Клопфера, Др. Андреаса Нойна // Інформаційне право: стан та перспективи розвитку в Україні : матеріали «круглого столу» (1 квітня). – К., 2004. – 63 с.
65. Інформаційне право та правова інформатика у сфері захисту персональних даних : [монографія] / В. Брижко, М. Гуцалюк, В. Цимбалюк, М. Швець. – К. : [б. в.], 2005. – 333 с.
66. Інформаційне суспільство. Дефініції / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко, B. C. Цимбалюк, A. M. Чорнобров ; за ред. Р. А. Калюжного і М. Я. Швеца. – К. : Інтеграл, 2002. – 220 с.
67. Інформація – феномен загальний та універсальний : кат. виставки / Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Х. : [б. в.], 2002. – 93 с.
68. Інформація, зв’язок і телекомунікації в Україні: економіка, право, управління / ред. С. О. Довгий, Б. І. Холод. – К. : Укртелеком, 2001. – 738 с.
69. Калініченко Б. М. Влада засобів масової інформації: політологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / Б. М. Калініченко. – К., 2009. – 16 с.
70. Калюжний Р. А. Інформатизація державного управління і національна безпека України / Р. А. Калюжний, В. С. Цимбалюк // Розбудова держави. – 1993. – № 8. – С. 20–21.
71. Каращук М. Г. Інформаційна влада як чинник демократизації сучасного суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / М. Г. Каращук. – К., 2006. – 19 с.
72. Карпенко В. О. Інформаційна політика та безпека : підручник / В. О. Карпенко. – К. : Нора-Друк, 2006. – 319 c.
73. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. М. Хома. – Л. : Закарпаття, 2003. – 450 с.
74. Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс] : станом на 24 лют. 2011 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=322-08.
75. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] : станом на 5 лют. 2011 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10.
76. Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ наук. : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / А. В. Колодюк. – К., 2005. – 20 с.
77. Конах В. К. Забезпечення інформаційної безпеки держави як складової системи національної безпеки (приклад США) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 21.01.01 «Основи національної безпеки держави» / В. К. Конах. – К., 2005. – 20 с.
78. Конвенція про захист прав людини і основних свобод [Електронний ресурс] : міжнар. док. від 4 листоп. 1950 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.
79. Конституція України : від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
80. Кормич Б. А. Деякі проблеми інформаційної безпеки в Україні / Б. А. Кормич // Держава і право : зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. – Вип. 14. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – С. 180–185.
81. Кормич Б. А. Запозичення законодавчого досвіду Російської Федерації в стратегії національної безпеки України / Б. А. Кормич //Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 15. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – С. 155–162.
82. Кормич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи / Б. А. Кормич. – К. : Кондор, 2004. – 384 с.
83. Кормич Б. А. Концептуально-методологічні засади аналізу правового регулювання інформаційної безпеки / Б. А. Кормич // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 17. – О. : Юрид. л-ра, 2003. – С. 89–94.
84. Кормич Б. А. Національна безпека як категорія аналізу законодавчого забезпечення державної політики / Б. А. Кормич // Парламентаризм в Україні: теорія і практика : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 10-й річниці з дня проголошення незалежності України та 5-й річниці з дня прийняття Конституції України (26 черв. 2001 р.). – К., 2001. – С. 228–232.
85. Кормич Б. А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України : монографія / Б. А. Кормич. – О. : Юрид. л-ра, 2003. – 472 с.
86. Кормич Б. А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Б. А. Кормич. – Х., 2004. – 41 с.
87. Кормич Б. А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Кормич Борис Анатолійович. – О., 2004. – 427 с.
88. Кормич Б. А. Правова регламентація інформаційної безпеки держави / Б. А. Кормич // Держава і право : зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. – Вип. 17. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – С. 193–198.
89. Косевцов В. О. Національна безпека України: проблеми і шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів / В. О. Косевцов, І. Ф. Бінько ; Рада нац. безпеки України ; НІСД. – К., 1996. – 54 с.
90. Костирєв А. Г. Роль засобів масової інформації в процесі демократичного розвитку суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / А. Г. Костирєв. – К., 2003. – 17 с.
91. Кохановська О. В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві : монографія / О. В. Кохановська. – К. : Київський ун-т, 2006. – 463 с.
92. Кремень В. Г. Політична безпека України: концептуальні засади та система забезпечення / В. Г. Кремень, І. Ф. Бінько, С. І. Головащенко. – К. : МАУП, 1998. – 91 с.
93. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс] : станом на 5 лют. 2011 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
nreg=2341-14.
94. Кузнецов А. В. Объект преступления и его значение для решения некоторых вопросов ответственности за оскорбление и клевету / А. В. Кузнецов // Уч. зап. Всесоюзного ин-та юрид. наук. – Вып. 13. – М., 1961. – С. 120–146.
95. Кузнецов П. У. Системные проблемы правового обеспечения информационной сферы / П. У. Кузнецов // Право и политика. – 2001. – № 6. – С. 43–51.
96. Лауристин М. И. Коммуникация. Энциклопедический социологический словарь / М. И. Лауристин ; за общ. ред. Г. В. Осипова. – М. : ИСПИ РАН, 1995. – 288 с.
97. Лисиця Н. М. Реклама в сучасному суспільстві / Н. М. Лисиця. – Х. : Основа, 1999. – 54 с.
98. Ліпкан В. А. Адміністративно-правові основи забезпечення національної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. А. Ліпкан. – К., 2008. – 34 с.
99. Луценко К. В. Політична реклама як іміджева технологія у системі комунікації та маркетингу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / К. В. Луценко. – Чернівці, 2006. – 18 с.
100. Макаренко Є. А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО : монографія / Є. А. Макаренко. – К. : Наша культура і наука, 2001. – 383 с.
101. Малахов В. А. Етика. Курс лекцій : навч. посіб. / В. А. Малахов. – К. : Либідь, 1996. – 304 с.
102. Малеина М. Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан : пособие / М. Н. Малеина. – М. : Знание, 1991. – 128 с.
103. Марущак А. І. Інформаційне право: доступ до інформації : навч. посіб. / А. І. Марущак. – К. : КНТ, 2007. – 532 с.
104. Марценюк О. Г. Теоретико-методологічні засади інформаційного права України: реалізація права на інформацію : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Г. Марценюк. – К., 2009. – 20 с.
105. Мастяниця Й. У. Інформаційні ресурси України: проблеми державного управління : монографія / Й. У. Мастяниця, О. В. Соснін, Л. Є. Шиманський ; Адміністрація Президента України ; Нац. ін-т стратегіч. дослідж. ; Центр інформ. ресурсів і технологій. – К. : [б. в.], 2002. – 141 с.
106. Матузов Н. И. Право в системе социальных норм / Н. И. Матузов // Правоведение. – 1996. – № 2. – С. 144–157.
107. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США / Ф. Махлуп. – М. : Прогресс, 1966. – 462 с.
108. Международная защита прав и свобод человека : сб. док / сост. и авт. вступ. ст. Г. М. Мелков. – М. : Юрид. лит. – 1990. – 672 с.
109. Международное информационное право : метод. материалы к междисципл. спецкурсу / сост. Т. М. Смыслова. – М. : СТЭНСИ, 2002. – 192 с.
110. Минбалеев А. В. Проблемы правового регулирования информации ограниченного использования (вредной информации), распространяемой в сети Интернет [Электронный ресурс] : доклад на VII Междунар. конф. «Право и Интернет» (Москва, 27–28 окт. 2005 г.) / Минбалеев Алексей Владимирович. – Режим доступа: http://www.ifap.ru/pi/07/program.htm#4.
111. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс] : міжнар. док. від 16 груд. 1966 р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043.
112. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие / А. Моль. – М. : Мир, 1966. – 352 с.
113. Національна безпека в контексті євроатлантичної інтеграції України: нормативно-правові аспекти / за заг. ред. В. П. Горбуліна. – Вип. 7. – К. : Євроатлантикінформ, 2005. – 288 с.
114. Несвіт Г. П. Інформаційна політика держави як фактор реформування суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Г. П. Несвіт. – О., 2001. – 16 с.
115. Нисневич Ю. А. Информация и власть : [монография] / Ю. А. Нисневич ; ред. Ю