ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШВЕЦЬ АННА ЮРІЇВНА

УДК 343.7

ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Лащук Єфрем Вікторович –
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5-15
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІЗНАННЯ
ПРЕДМЕТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ 16
1.1. Об’єкт злочинів проти власності 16-36
1.1.1. Поняття об’єкта злочину у кримінально-правовій доктрині 16-24
1.1.2. Об’єкт злочинів проти власності 25-36
1.2. Поняття і ознаки предмета злочину
у кримінально-правовій доктрині 37-50
1.2.1.Поняття предмета злочину. Взаємозв’язок об’єкта
та предмета злочину 37-45
1.2.2. Ознаки предмета злочину 46-50
1.3. Поняття та ознаки предмета злочинів проти власності 51-70
Висновки до розділу 1 71-72
РОЗДІЛ 2. ВИДИ ПРЕДМЕТІВ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ 73
2.1. Майно як предмет злочинів проти власності 73-126
2.1.1. Майно як предмет злочинів проти власності 73-92
2.1.2. Нерухоме майно як предмет злочинів проти власності 93-108
2.1.3. Знайдене чи таке, що випадково опинилося у
винної особи, чуже майно, або скарб, які мають особливу
історичну, наукову, художню чи культурну цінність 109-120
2.2. Електрична та теплова енергія як предмет
злочинів проти власності 121-126
2.3. Документ як предмет злочинів проти власності 127-141
Висновки до розділу 2 142-144
РОЗДІЛ 3. ПРЕДМЕТ І КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
ПРОТИ ВЛАСНОСТІ 145
3.1. Реалізація положень про предмет злочинів проти власності
при кваліфікації злочинів 145-161
3.1.1. Поняття кваліфікації злочинів та кваліфікація злочинів проти власності за предметом злочину 145-157
3.1.2. Поняття помилки у предметі злочину та види помилок у предметі злочинів проти власності 158-161
3.2. Кваліфікація злочинів проти власності при конкуренції кримінально-правових норм 162-207
3.2.1. Основні концепції конкуренції кримінально-правових норм 162-164
3.2.2. Кваліфікація злочинів проти власності з урахуванням предмета злочину при конкуренції кримінально-правових норм 165-172
Висновки до розділу 3 173-174
ВИСНОВКИ 175-177
ДОДАТКИ 178-209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210-240

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КУ – Конституція України
ВК України – Водний кодекс України
ЗК України – Земельний кодекс України
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МК України – Митний кодекс України
ПК України – Податковий кодекс України
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЗУ – Закон України
КМУ – Кабінет Міністрів України
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
НКРЕ – Національна комісія з питань регулювання електроенергетики
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПВСУ – Пленум Верховного Суду України
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РСФРР – Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка
п. – пункт
р. – рік
рр. – роки
ст. – стаття
ч. – частина

ВСТУП
Актуальність теми. Процес розбудови правової держави в Україні безпосередньо пов’язаний із дотриманням та належною реалізацією гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та громадянина, до яких, у тому числі, належить право власності. На захист права власності спрямовані норми не лише цивільного, а й інших галузей права, зокрема, і кримінального. Так, кримінально-правова охорона суспільних відносин власності забезпечується відповідними нормами Кримінального кодексу України (далі – КК України), основний перелік яких закріплено у розділі VІ «Злочини проти власності» Особливої частини КК України.
Злочини проти власності є одним із найпоширеніших видів злочинних діянь. Про це свідчать статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України), відповідно до яких кількість зареєстрованих злочинів цієї категорії залишається стабільно високою (2006 р. – 172 766, 2007 р. – 192 237, 2008 р. – 223 756, 2009 р. – 242 766, 2010 р. – 318 216, 2011 р. − 78523). При цьому кількість осіб, яких було притягнуто до кримінальної відповідальності, значно скоротилася, що зумовлено наявністю у судово-слідчій практиці таких проблем, як неправильне розуміння предмета злочинів проти власності, неможливості їх розмежування, що істотно впливає на правильність кваліфікації таких злочинних діянь. Про це свідчать результати проведеного анкетування серед слідчих органів внутрішніх справ України (75 % з опитаних 250 респондентів зазначили, що у них виникають труднощі з визначенням предмета злочинів проти власності). Крім того, проведене нами емпіричне дослідження (вивчено 857 вироків кримінальних справ за 2005−2010 роки за обвинуваченням осіб, які вчинили злочини, передбачені ст.ст. 185–198 КК України) показало, що неправильне розуміння предмета злочину призводило до перекваліфікації дій винного у 4 % від загальної кількості досліджених справ, до виправдання – у 5 %. Крім того, на ці недоліки вказував і Пленум Верховного Суду України (далі – ВСУ) в постанові «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06 листопада 2009 р. № 10.
Викладене вище зумовлює актуальність дослідження питання предмета злочинів проти власності, вдосконалення кримінального законодавства, підвищення дієвості його норм, що дозволить суттєво зменшити кількість цих злочинних проявів, обмежить їх негативний вплив на соціальні та економічні процеси в державі.
У становлення та розвиток теоретичних знань щодо предмета злочинів проти власності значний внесок зробили такі вчені, як П.П. Андрушко, Н.О. Антонюк, М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, М.П. Бікмурзін, І.Г. Богатирьов, О.І. Бойцов, Г.М. Борзенков, В.І. Борисов, Я.М. Брайнін, В.О. Владимиров, П.А. Воробей, Н.В. Вишнякова, Л.Д. Гаухман, М.А. Гельфер, В.К. Грищук, О.М. Джужа, О.О. Дудоров, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко, Г.А. Крігер, В.М. Кудрявцев, В.В. Кузнєцов, Є.В. Лащук, Ю.І. Ляпунов, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, П.П. Михайленко, А.А. Музика, В.О. Навроцький, Б.С. Нікіфоров, П.В. Олійник, В.І. Осадчий, М.І. Панов, О.Я. Свєтлов, О.В. Смаглюк, В.В. Сташис, Є.Л. Стрельцов, М.С. Таганцев, В.Я. Тацій В.П. Тихий, А.М. Трайнін, В.О. Туляков, В.І. Тютюгін, І.Я. Фойницький, П.Л. Фріс, Є.А. Фролов, М.І. Хавронюк, С.О. Яшков. Деякі питання предмета злочинів проти власності досліджував у своїй дисертаційній роботі П.В. Олійник («Предмет злочинів проти власності: поняття, види, кримінально-правове значення», м. Харків, 2010 р.). Однак у цій роботі увагу переважно приділено питанням визначення типології предмета злочинів проти власності та їх відмежуванню від суміжних складів злочинів, натомість аналіз видів предмета цих злочинів наводиться лише узагальнено, питання кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм не розглядалось взагалі.
Окрім робіт зазначених авторів, теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали також праці українських і зарубіжних учених, зокрема С.Р. Багірова, А.М. Бойка, С.Б. Гавриша, В.О. Глушкова, Н.О. Гуторової, С.Я. Лихової, В.Т. Маляренка, О.А. Мартиненка, А.В. Наумова, В.П. Пєткова, В.М. Поповича, О.І. Рарога, А.В. Савченка, Є.В. Фесенка, В.І. Шакуна, Н.М. Ярмиш, О.Н. Ярмиша, С.С. Яценка та ін.
Незважаючи на вагомий внесок вітчизняних науковців у розробку обраної проблематики, тема предмета злочину загалом та предмета злочинів проти власності зокрема є далеко не вичерпною в теоретичному плані. Багато питань, пов’язаних із прийняттям нового Кримінального кодексу України 2001 р., законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення в галузі електроенергетики» від 31 травня 2005 р. № 2598-IV, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки» від 11 січня 2007 р. № 578-V та інших законодавчих актів України, є дискусійними, тлумачаться неоднозначно і вимагають не тільки подальшого вивчення, але й нових підходів до їх вирішення. Зокрема, це стосується питання кримінально-правового трактування поняття «майно» (наприклад, чи можна визнавати майном інформацію, теплову чи електричну енергію, грошові кошти, безготівкові гроші), кваліфікації злочинів проти власності з урахуванням предмета злочину тощо. У зв’язку із зазначеним виникає необхідність глибокого аналізу кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за злочини проти власності, судової практики, за результатами якого може бути запропоновано ймовірні шляхи вирішення дискусійних питань в теорії кримінального права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження обумовлюється положеннями Концепції державної програми профілактики правопорушень за період до 2015 р., ухваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р; Пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 2011–2015 роки, затвердженої постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року № 14-10, а також відповідає паспорту спеціальності 12.00.08, затвердженому Постановою президії ВАК України від 21 травня 2008 року № 38-06/6, та Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки, затвердженому наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347 (п.п. 66 і 67 додатку 6).
Тему дисертації розглянуто й затверджено вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол від 27 січня 2009 року № 1), передбачено щорічними планами проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ протягом 2009–2011 рр. та схвалено Національною Академією правових наук України (реєстр. № 1080 за 2009 р.).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є здійснення всебічного аналізу теоретичних положень кримінального права про предмет злочинів проти власності, судової практики, а також формулювання на цій основі пропозицій щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
 вивчити та проаналізувати об’єкт злочинів проти власності;
 дослідити поняття і ознаки предмета злочину у кримінально-правовій доктрині;
 з’ясувати поняття предмета злочинів проти власності та його ознак;
 здійснити аналіз поняття майна як предмета злочинів проти власності;
 дослідити поняття електричної та теплової енергії як предмета злочинів проти власності;
 визначити, які саме документи можуть виступати предметом злочинів проти власності;
 з’ясувати значення предмета злочинів проти власності для кваліфікації злочинів;
 на підставі проведеного дослідження сформулювати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою вдосконалення норм, що передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти власності.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають з приводу предмета злочинів проти власності.
Предметом дослідження є предмет злочинів проти власності у кримінальному праві України.
Методи дослідження. Завдяки історико-правовому методу проаналізовано генезис вчення про об’єкт і предмет злочину (підрозділи 1.1 і 1.3); діалектичний метод застосовувався для з’ясування сутності об’єкта та предмета злочину як кримінально-правових явищ, їх змісту і співвідношення між собою (розділ 1); метод формально-догматичного аналізу дав можливість з’ясувати структуру і співвідношення понять, що досліджувалися, а також слугував вивченню відповідних положень законодавства України про кримінальну відповідальність (розділи 2 і 3); системно-структурний метод використовувався для поглибленого дослідження нормативних положень щодо предмета злочинів проти власності, співставлення їх з іншими положеннями чинного КК України та окремих постанов Пленуму ВСУ (застосовувався у всіх розділах дисертації); порівняльно-правовий метод – при аналізі й порівнянні понять, які вживаються, зокрема, у кримінальному, цивільному, господарському праві тощо (розділ 2); метод опитування – при проведенні опитування серед слідчих правоохоронних органів (розділи 2 і 3); статистичний метод забезпечив обґрунтування, аналіз й узагальнення емпіричної інформації, що стосується досліджуваної теми (застосовувався у всіх розділах дисертації); метод моделювання – дотримання правил юридичної техніки при побудові кримінально-правових норм, що запропоновані дисертантом до встановлення у КК України (розділи 2 і 3). Зазначені методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність дослідження, істинність отриманих наукових результатів.
Науково-теоретичною базою дисертації є наукові праці з питань кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного, конституційного права, кримінології, теорії держави і права, філософії та соціології.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, КК України та інші закони, а також підзаконні нормативно-правові акти України.
Емпіричною базою дослідження є: а) дані статистичної звітності та аналітичні документи МВС України, узагальнення матеріалів судової та слідчої практики за період 2005–2010 рр.; б) статистична звітність Державної судової адміністрації України 2005–2010 рр.; в) дані вивчення 857 вироків кримінальних справ за матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, порушених за ст.ст. 185–198 КК України, що розслідувалися протягом 2005–2010 рр.; г) результати анкетування 250 слідчих органів внутрішніх справ стосовно предмета злочинів проти власності.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що автором на концептуальному рівні обґрунтовано ряд якісно нових ідей і висновків щодо розвитку вчення про предмет злочину проти власності. Найбільш важливими теоретичними висновками і практичними положеннями, які відображають новизну дисертаційного дослідження, є такі:
уперше:
– обґрунтовано положення, що інформація може виступати предметом злочинів проти власності лише у тому випадку, якщо вона зафіксована на матеріальному носії (документові, електронному пристрої) та засвідчує право особи на майно;
– з огляду на попередню тезу визначено, що електронні кошти (безготівкові кошти у формі записів на рахунках у банку), які зберігаються на матеріальному носії – «чип, що міститься на платіжній картці» або «чип, що міститься на іншому носії», є матеріальними, їм притаманні соціально-економічні та юридичні ознаки предмета злочину, а тому вони можуть виступати предметом злочинів проти власності;
– доведено, що законодавець при конструюванні ст. 193 КК України допустив стилістичну ваду, вказавши у її назві на «знайдене або чуже майно», що не відповідає змісту самої норми та створює помилкове сприйняття предмета злочину. Запропоновано викласти назву статті у такій редакції «Стаття 193. Незаконне привласнення особою знайденого або такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу»;
 аргументовано доцільність доповнення ст. 197-1 КК України такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення дій (самовільне зайняття земельної ділянки) «поєднаних із незаконним утримуванням чужої земельної ділянки, якщо вони завдали матеріальної шкоди у великих розмірах»;
удосконалено:
– визначення предмета злочинів проти власності. Запропоновано під ним розуміти матеріальні цінності (майно, теплова та електрична енергія, документ, що засвідчує право на майно), які для винного є чужими та з приводу яких і шляхом безпосереднього впливу на які (чи без такого впливу) вчиняється злочин проти власності;
– визначення кримінально-правового поняття «майно» як одного із предметів злочинів проти власності. Під ним пропонується розуміти матеріальні цінності (окремі речі або їх сукупність), яким притаманні ознаки фізичного, соціально-економічного і юридичного характеру;
– класифікацію предметів злочинів проти власності, відповідно до якої всі предмети злочинів проти власності поділяються на такі три групи: 1) майно (речі або сукупність речей): а) нерухоме майно (земельні ділянки (ст.ст. 189, 190, 192, 194, 195–197-1 КК України; будівлі, споруди (ст.ст. 189, 190, 192, 194, 195–197-1 КК України)); об’єкти електроенергетики (ст. 194-1 КК України); б) рухоме майно (валютні цінності, грошові кошти, засоби виробництва, вироблена продукція, предмети домашнього господарювання, насадження на земельній ділянці, продуктивна та робоча худоба (ст.ст. 185, 186, 187, 189, 190, 191, 192, 194, 195–198 КК України), кошти, за допомогою яких визначається вартість дій майнового характеру (ст. 189 КК України), транспортні засоби (ст.ст. 194, 195, 196 КК України), культурні цінності та скарб, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність (ст. 193 КК України), інше майно споживчого та виробничого призначення); 2) електрична або теплова енергія (ст. 188-1 КК України); 3) документ, що засвідчує право на майно (ст.ст. 189, 190 КК України);
набули подальшого розвитку:
– визначення ознак предмета злочинів проти власності: 1) фізичні ознаки його полягають у тому, що предмет злочинів проти власності: а) завжди виступає матеріальними цінностями, які можна відчути органами чуття людини або зафіксувати за допомогою спеціальних технічних засобів; б) предмет має певну форму, вагу, площину, об’єм тощо; в) предмет можна спожити або використати чи пошкодити, тощо; 2) соціально-економічні ознаки предмета аналізованих злочинів характеризуються тим, що, по-перше, вони нерозривно пов’язані із суспільними відносинами, по-друге, їм завжди властиві ціна, а також мінова та споживча вартість; 3) юридичними ознаками предмета злочинів проти власності є те, що: а) предмет злочину безпосередньо чи опосередковано випливає зі змісту конкретної статті КК України; б) злочинне діяння вчиняється щодо цих матеріальних цінностей та (або) спрямоване безпосередньо на них; в) предмет злочину підпорядкований його об’єкту; г) наявне суб’єктивне ставлення винного до предмета (бажання вплинути на нього певним чином); д) факультативність (предмет не є обов’язковим для всіх складів злочинів); е) матеріальні цінності, на які посягає винний, мають бути чужими для нього; є) матеріальні цінності є водночас предметом відносин власності. Чужими для винного є такі матеріальні цінності, які не належать йому на праві приватної власності (крім тих випадків, коли вони перебувають у спільній сумісній власності з іншою особою), і винний усвідомлює цей факт;
– пропозиції вчених щодо необхідності уточнення предмета злочину, передбаченого ст. 193 КК України. У зв’язку із цим запропоновано у диспозиції статті формулювання «чуже майно або скарб, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність» замінити на «чуже майно або скарб, які мають культурну цінність»;
– обґрунтування, що предметом злочинів, передбачених ст.ст. 189–190 КК України, є документ, який засвідчує чиєсь право на майно, а саме: 1) цінні папери (акції; облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, сертифікати фондів операцій із нерухомістю, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов’язання України, ощадні (депозитні) сертифікати; векселі, приватизаційні цінні папери, похідні цінні папери, товаророзпорядчі цінні папери); 2) деривативи (ф’ючерсні контракти, форвардні контракти, опціони); 3) платіжні інструменти (акредитиви, меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки); 4) розписки; 5) довіреності; 6) заповіти; 7) свідоцтва; 8) договори. Саме суб’єктивне право – право на майно не є матеріальним, а тому не може виступати предметом злочину;
– точка зору, відповідно до якої під поняттям «дії майнового характеру» (предмет злочину, передбаченого ст. 189 КК України) слід розуміти виконання робіт або надання послуг оплатного характеру, які внаслідок незаконного впливу надаються безоплатно, у зв’язку із чим потерпілий несе власні витрати або не отримує належні йому грошові кошти за виконання таких робіт чи наданих послуг. Результати робіт, а також витрати, понесені потерпілим, вказують на матеріальний характер зазначених дій;
– положення про те, що при кваліфікації злочинів проти власності важливу роль відіграє предмет аналізованих злочинів. При цьому певні соціально-економічні ознаки предмета злочинів проти власності посилюють ступінь тяжкості окремих злочинів проти власності, виступаючи їх кваліфікуючою ознакою.
Практичне значення одержаних результатів визначається пропозиціями стосовно доцільності внесення змін до кримінального законодавства України (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 15 березня 2011 року № 04-19/14-457). Крім того, результати, отримані при проведенні дослідження, може бути використано:
− у правозастосуванні – при вирішенні судами, слідчими та іншими працівниками правоохоронних органів проблемних питань кваліфікації злочинів проти власності (акт впровадження у практичну діяльність Головного слідчого управління МВС України від 10 березня 2011 р.), у процесі вдосконалення відповідних положень постанов Пленуму ВСУ (лист ВСУ щодо зауважень та пропозицій до проекту постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 07 квітня 2009 р. № 202-1348/0/8-09) та розробки нових постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) (акт впровадження ВССУ від 14 вересня 2011 р. № 8-1124/0/4-11);
− у науково-дослідній діяльності – для подальшого дослідження питань як предмета злочину в цілому, так і предмета злочинів проти власності;
− у навчальному процесі – при підготовці та проведенні лекцій, семінарських і практичних занять з курсів Загальної та Особливої частин кримінального права України у вищих юридичних навчальних закладах і на юридичних факультетах (акт впровадження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 10 квітня 2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки і рекомендації було оприлюднено на Міжнародній науково-практичній конференції «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути их развития, 2009» (м. Одеса, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м. Запоріжжя, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (м. Запоріжжя, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Верховенство права та права людини» (м. Запоріжжя, 2010 р); Науково-теоретичній конференції пам’яті професора П.П. Михайленка «Актуальні проблеми кримінального права» (м. Київ, 2010 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 10 наукових роботах: чотирьох наукових статтях, які опубліковано у виданнях, внесених ВАК України до переліку фахових з юридичних наук, шести тезах виступів на зазначених наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягало в комплексному та системному дослідженні теоретичних положень щодо предмета злочинів проти власності та його кримінально-правового значення, а також у формуванні обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення кримінального законодавства України. Серед висновків, що виносяться на захист, варто виділити:
1. Родовим та основним безпосереднім об’єктом злочинів проти власності слід визнавати охоронювані законом України про кримінальну відповідальність суспільні відносини власності, які полягають у правомочностях власника вільно володіти, користуватись та розпоряджатись матеріальними цінностями на свій розсуд та яким заподіюється шкода чи створюється загроза її заподіяння. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом злочинів проти власності можуть виступати здоров’я, психічна або фізична недоторканість людини та її особиста свобода. Додатковим факультативним безпосереднім об’єктом злочинів проти власності може виступати життя, честь і гідність особи, а також громадський порядок та екологічна безпека.
2. Предмет злочину є факультативною ознакою об’єкта злочину, який знаходить свій прояв у матеріальних цінностях (які людина може сприймати органами чуття або фіксувати спеціальними технічними засобами) та з приводу яких і шляхом безпосереднього впливу на які (чи без такого впливу) вчинюється злочинне діяння. У тих випадках, коли предмет (безпосередньо чи опосередковано) випливає зі змісту конкретної статті КК України, він виступає обов’язковою ознакою об’єкта злочину. Предмету злочину притаманні фізичні, соціальні та юридичні ознаки.
3. Предмет злочинів проти власності – це матеріальні цінності (майно, теплова та електрична енергія, документи, що засвідчують право на майно), які для винного є чужими, а також із приводу яких та шляхом безпосереднього впливу на які (чи без такого впливу) вчиняється злочин проти власності. Предмет злочинів проти власності характеризується ознаками: фізичними, соціально-економічними, юридичними.
Фізичні ознаки предмета злочинів проти власності полягають у тому, що: а) предметом завжди виступають лише матеріальні цінності, які можна відчути органами чуття людини або зафіксувати за допомогою спеціальних технічних засобів; б) предмет має певну фізичну форму, вагу, площину, об’єм тощо; в) щодо предмета злочину можна вчинити певні дії (спожити, використати, пошкодити).
Соціально-економічні ознаки предмета аналізованих злочинів полягають у тому, що вони, по-перше, виступають предметом суспільних відносин власності, по-друге, їм завжди властиві ціна, мінова та споживча вартість.
Юридичні ознаки предмета злочинів проти власності характеризуються тим, що: а) предмет злочину безпосередньо чи опосередковано випливає із змісту конкретної статті КК України; б) матеріальні цінності є чужими для винного, тобто вони не належить йому на праві власності (крім тих матеріальних цінностей, що перебувають у спільній сумісній власності);
4. Під майном, як одним із предметів злочинів проти власності, слід розуміти матеріальні цінності (окремі речі або їх сукупність), яким притаманні ознаки фізичного, соціально-економічного і юридичного характеру. Предметом злочинів проти власності може виступати як рухоме, так і нерухоме майно.
5. Електрична та теплова енергії є товарною продукцією, що, у свою чергу, характеризує їх як матеріальну цінність, якій властиві фізичні, соціально-економічні та юридичні ознаки, а, отже, енергія може виступати предметом злочину, передбаченого ст. 188-1 КК України.
6. Визначено, що під правом на майно необхідно розуміти документ, що засвідчує таке право. Саме суб’єктивне право – право на майно – не є матеріальним, а тому не може виступати предметом злочину. Інформація може виступати предметом злочинів проти власності, лише у тому випадку, якщо вона зафіксована на матеріальному носії (документі, електронному пристрої) та засвідчує право особи на майно;
7. Встановлено, що предмет злочинів проти власності безпосередньо впливає на кваліфікацію злочинів проти власності та тісно пов’язаний з елементами складу злочину;
8. З метою удосконалення правового регулювання злочинів проти власності дисертант пропонує:
– назву та диспозицію ст. 193 КК України викласти у такій редакції:
«Стаття 193. Незаконне привласнення особою знайденого або такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу
1. Незаконне привласнення особою знайденого або такого, що випадково опинилися у неї, чужого майна або скарбу, які мають культурну цінність, – карається…»;
– доповнити ст. 197-1 КК «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» новою частиною третьою, відповідно існуючі частини третю і четверту, передбачити як четверту і п’яту. Нову частину викласти у такій редакції:
«3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані із незаконним утримуванням чужої земельної ділянки, якщо вони завдали матеріальної шкоди у великих розмірах, караються…».
– примітку до ст. 197-1 КК України доповнити формулюванням «а у великих розмірах – така, що у двісті п’ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ :
1. Андрушко П. П. Документи, як предмет злочинів, склади яких передбачені статтями 357, 358, 366 КК України / П. П. Андрушко // Альманах кримінального права: збірник статей. [Вип. 1] / Відповід. ред. П. П. Андрушко, П. С. Берзін. – К. : Правова єдність, 2009. – 424 с.
2. Анисимов А. П. Клад как основание приобретения права собственности / А. П. Анисимов // Вестник Саратовской государственной академии права, 2004. – № 4 (Ч. 1). – С. 122-124.
3. Антонюк Н. О. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою : [монографія] / Антонюк. Н. О. – Львів : ПАІС, 2008. – 216 с.
4. Антонюк Н. О. Родовий об’єкт злочинів проти власності: дискусійні питання / Н. О. Антонюк : матеріали XIII регіон. наук.-практ. конф. [«Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні»]. – Л., 2007. – С. 432-434.
5. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть : [конспект лекций] / И. М. Бажанов. – Днепропетровск, 1992. – 167 с.
6. Безверхов А. Г. Имущественные преступления : [монография] / Безверхов А. Г. – Самара, 2002. – 359 с.
7. Белогриц-Котляревский Л. Воровство-кража по руському праву : [історик.-догматич. исслед.]. / Белогриц-Котляревский Л. – К., 1880. – [вып. 1.] – 378 с.
8. Бердяга C. Придбання, одержання, зберігання або збут майна, здобутого злочинним шляхом / С. Бердяга // Юридичний журнал, 2005. – № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1726
9. Берновський К. Цивільне право : [підручник] / Берновський К. – Харків : Юр. Вид-во Наркомюсту, 1929.– 538 с.
10. Бикмурзин М. П. Предмет преступления: теоретико-правовой аналіз: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Максим Павлович Бикмурзин. – Уфа, 2005. – 192 с.
11. Бойцов А. И. Преступления против собственности / Бойцов А. И. – Спб, 2002. –775 с.
12. Большая Советская Энциклопедия : [в 30-ти т.] // Гл. ред. А. М. Прохоров. – [изд. 3-е.]. – М. : «Советская энциклопедия», 1975.–
Т. 20. – 1975. – 608 с.
13. Большой экономический словарь / под. ред. А. Н. Азрилияна. – [5-е изд. доп. и перераб.]. – М. : Институт новой экономики, 2002. – 1280 с.
14. Большой энциклопедический словарь / Под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крупских : [2-е изд. перероб. и доп.]. – М. : ИНФРА, 2002. – 704 с.
15. Большой энциклопедический словарь : [в 2-х т.] / Гл. ред. А. М. Прохорова. – М. : Сов. энциклопедия, 1991. – [т. 2]. – 768 с.
16. Большой Энциклопедический Словарь. / Гл. ред. А. М. Прохоров, [4-е изд.] – М. : Сов. Энциклопедия, 1989. – 1632 с.
17. Борзенков Г. Н. Личная собственность под. охраной закона / Борзенков Г. Н. – М. : Знание, 1985. – 64 с.
18. Борзенков Г. Н. Ответственность за мошенничество (вопросы квалификации) / Борзенков Г. Н. – М. : «Юридическая литература», 1971. – 168 с.
19. Борьба с преступностью в Украинской ССР : [в 2 т.] / авт. очерка проф. П. П. Михайленко.. – К., 1966-1967. – Т. 1 : 1917-1925 гг. – К., 1966-1967. – 831 с.
20. Брайнин Я. М. Некоторые вопросы учения о составе преступления в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин // Юридический сборник Киевского государственного университета. – К., 1950. – № 4. – С. 58–59.
21. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве / Брайнин Я. М. – М. : Юридическая литература, 1963. – 240 с.
22. Буртовой М. О. Документ як предмет злочинів у сфері господарської діяльності : дис. кандидата юрид. наук. : 12.00.08 / Максим Олександрович Буртовой. – Дніпропетровськ., 2010. – 259 с.
23. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений / Бурчак Ф. Г. – [2-е изд., доп.]. – К. : Политиздат Украины, 1985. – 120 с.
24. Векленко В. В. Преступления против собственности как уголовно-правовая фикция / В. В. Векленко. – Российский юридический журнал, 2000. – №5. – С. 15-18.
25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
26. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность / Венедиктов А. В.– М. : Изд-во АН СССР, 1948. – 839 с.
27. Вирок Бородянського районного суду Київської області (справа № 1-223/10) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10936230
28. Вирок Броварського районного суду Київської області (справа № 1-146/08 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua.
28. Вирок Заводського суду м. Запоріжжя (справа № 1- 328/2009 р.) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3973446
29. Вирок Зборівського районного суду Тернопільської області (справа № 1-88/09 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
30. Вирок Іванівського районного суду Одеської області (справа № 1-46 2007 р. ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/826349
31. Вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області (Справа № 1-42\2010 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11161445
32. Вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області (справа № 1-114/09 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
33. Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області (справа № 1-99/2010 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10706115
34. Вирок Крюківського райсуду м. Кременчука Полтавської області (справа № 1-383/2009р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5736178
35. Вирок Печерського районного суду м. Києва (справа № 1-166/08 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
36. Вирок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (справа № 1- 53/ 2009 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5935246
37. Вирок Сквирського районного суду Київської області (справа № 1-42/2009 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4148697
38. Вирок Срібнянськго суду Чернігівської області (справа № 1-8/2010 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7879946
39. Вирок Суворівського районного суду м. Одеси (справа № 1-29/2008 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5431209
40. Вирок Фрунзівського районного суду Одеської області (справа №1-109/2010 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11875557
41. Вирок Хорольського районного суду Полтавської області (справа № 1-154/07 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5134874
42. Вирок Хустського районного суду Закарпатської області (справа № 2-234/09 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13354225
43. Вирок Шосткінського міськрайонного суду Сумської області (справа № 1-209/09 р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
44. Вишнякова Н. В. Объект и предмет преступлений против собственности [Электронный ресурс] : дис… кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Наталья Валерьевна Вишнякова. – М. : РГБ, 2003. – 213 с.
45. Владимиров В. А. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов. – М. : «Юридическая литература», 1986. – 224 с.
46. Владимиров В. А. Квалификация похищей личного имущества / Владимиров В. А. – М. : «Юрид. лит.», 1974. – 208 с.
47. Владимиров В. А. Квалификация преступлений против личной собственности : [учеб. пособие] / Владимиров В. А. – М., 1968. – 171 с.
48. Власність : економічний аспект : [альтернативні концепції та методики]. / [В. М. Положій, Л. П. Чижов]. – Суми : ВВП «Мрія» – ЛТД, 1994. – 80 с.
49. Волженкин Б. В. Мошенничество: Серия «Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе» / Волженкин Б. В. – Спб., 1998. – 67 с.
50. Володіна О. О. Кримінальна відповідальність за викрадення людини (аналіз складу злочину) : автореф. дис… на здобут. наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. «Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. О.Володіна. – Харьків, 2003. – 22 с.
51. Вольфсон Ф. Учебник гражданского права РСФСР / Ф. Вольфсон [часть 1].– М. : Юридическое издательство НКЮ РСФСР, 1925. – 156 с.
52. Гаазька Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.lawbelarus.com/repub2008/sub36/text36273.htm
53. Гайдашов А. В. Уголовная ответственность за хищения предметов, имеющих особую историческую, научную или культурную ценность : дис. кандилата. юрид. наук / Алексанр Васильевич Гайдашов. – М., 1997. – 168 с.
54. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины / Проблемы теории и развития законодательства. – Х. : «Основа», 1994. – 530 с.
55. Гаухман Л. Д. Ответсвтенность за мелкое хищение государственного и общественного имущества / Гаухман Л. Д. – М. : Профиздат, 1990. – 128 с.
56. Гельфер М. А. Некоторые вопросы общего учения об обьекте преступления в советском уголовном праве / М. А. Гельфер // Ученые записки ВЮЗИ. – [Вып. 7]. – М., 1959. – С. 39–59.
57. Гельфер М. А. Преступления против личной собственности граждан : [учеб. пособ.] / Гельфер М. А. – М., 1987. – 37 с.
58. Герасимова Е. В. Предмет хищения в Российском уголовном праве : дисс. кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Елена Владимировна Герасимова. – М., 2006. – 184 с.
59. Герцензон А. А. Уголовное право. Общая часть : [учебник] / Герцензон А. А. – М., 1948. – 291 с.
60. Герцензон А. А. Квалификация преступлений / Герцензон А. А. – М., 1947. – 96 с.
61. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) : [монография] / Глистин В. К. – Л., 1979. – 127 с.
62. Господарський кодекс України 16 січня 2003 р. № 436-1 // Відомості Верховної Ради України, 2003. – № 18-22. – Ст. 144.
63. Грищук В. К. Кодифікація законодавства Української РСР (1956–1985 рр.) : [текст лекцій] / Грищук В. К. – Л. : ЛДУ, 1991. – 82 с.;
64. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / Даль В. И. – [в 3-х т.] – М, 1995. – [3-й т.]. – 750 с.
65. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 затвердженого наказом Держстандарту України № 507 від 17 серпня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?code=va507565-00
66. Диденко В. П. Квалификация хищений государственного или общественного имущества путем присвоения, растраты или злоупотребления служебным положением / Диденко В. П. – К., 1992. – 80 с.
67. Дозорцев В. А.Информация как объект исключительного права / В. А. Дозорцев // Дело и право, 1996. – № 4. – 30 с.
68. Дудоров О.О. Кримінально-правова характеристика самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва / О. О. Дудоров, М. І Мельник // Вісник верховного суду 2007. – № 12. – С. 45-52.
69. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дякіна. – К. : Міжнародна економічна фундація, 2000. – 703 с.
70. Етимологічний словник української мови : [в 7 т.] / Ред. кол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К. : Наук. думка, 1985. –. –
Т. 2 : [Д – Копці / Укл. : Н. С. Родзевич та ін]. – 1985. – 572 с.
71. Етимологічний словник української мови : [в 7 т.] / Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. – К. : Наук. думка, 1982. – . –
Т. 1 : [А – Г / Укл. : Р. В. Болдирєв та ін.], 1982. – 632 с.
72. Ємельянов В. П. Кваліфікація злочинів проти власності : [навч. посіб.] / Ємельянов В. П. – Х., 1996. – 112 с.
73. Емельянов В.П. Концептуальные аспекты исследования объекта преступления / В.П. Емельянов // Право и политика. – 2003. – № 2. – С. 67–77.
74. Завдання і дія кримінального закону / [Воробей П. А., Коржанський М. Й., Щупаківський В. М.]. – К. : Генеза, 1997. – 298 с.
75. Загородников Н. И. Понятие объекта преступления в советском уголовном праве / Н. И. Загодников // Труды ВЮА. – [вып. ХІІІ]. – М., 1951. – С.44–50.
76. Зелинский А. Ф. Квалификация повторных преступлений / Зелинский А. Ф. – Волгоград, 1976. – 56 с.
77. Земельний кодекс України від 25 січня 2001 р. № 2768-III // Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
78. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті : постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0377-04
79. Иногамовой-Хегай Л. В. Российское уголовное право. Особенная часть : [в 2-х т.] / Под ред. проф. Л. В. Иногамовой-Хегай, проф. В.С. Комисарова, проф. А.И. Рарог. – М., 2003. – Т. 2. Автор статьи Г. М. Борзенков, 2003. – 799 с.
80. Карпова Н. А. Хищение чужого имущества: вопросы квалификации и проблемы дифференциации уголовной ответственности / Карпова Н. А. ; [под ред. д. ю. н. Н. Г. Кадникова]. – М. : ИД «Юриспруденция», 2011. – 184 с.
81. Кваліфікація злочинів : [навч. посіб.] / За ред. О. О. Дудорова, Є. О. Письменського. – К. : Істина, 2010. – 430 с.
82. Кісілюк Е. М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917-1921 рр.) : автореф. дис. на здобуття : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Е. М. Кісілюк. – Київ, 2003. – 27с.
83. Кириченко В. Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву / Кириченко В. Ф. – М., 1952. – 96 с.
84. Кириченко Ю. В. Кримінальна відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії дис. кандидата. юрид. наук : 12.00.08 / Юрій Вікторович Кириченко. – Д., 2009. – 218 с.
85. Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. Часть общая : [учебник] / Кистяковский А. Ф. – Киев, 1891. – 1230 с.
86. Клепицкий И. А. Собственность и имущество в уголовном праве / И. А. Клепицкий. – М. «Государство и право», 1997. – № 5. – С 74-78.
87. Кодекс про адміністративні правопорушення України / Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР), 1984. – № 51. – 1122 с.
88. Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності : Конвенції Організація Об’єднаних Націй (ООН) від 14 листопада 1970 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.791.2&nobreak=1
89. Конвенція про охорону підводної культурної спадщини від 3 листопада 2001 р. (ратифіковано із заявами Законом України від 20 вересня 2006 р. «Про ратифікацію Конвенції про охорону підводної культурної спадщини» / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006. – № 45. – 438 с
90. Конституція України : Закон України № 254к/96-ВР від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради, 1996. – № 30. – Ст. 14
91. Копылков В. А. Информационное право: [учебник] / Копылков В. А. [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Юристъ, 2003. – 512 с.
92. Коржанский Н. И. Обьект посягательства и квалификация преступлений : [учеб. пособ.] / Коржанский Н. И. // Высшая следственная школа. – Волгоград, 1976. – 119 с.
93. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
94. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності / Коржанський М. Й. – К. : Юрінком, 1996. – 144 с.
95. Коржанський М. Й. Об’єкт і предмет злочину : [лекція] / М. Й. Коржанський. – К., 1997. – 112 с.
96. Коржанський М. Й. Об’єкт і предмет злочину: [монографія] / Коржанський М. Й. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС : Ліра ЛТД. – 2005. – 252 с.
97. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів / Коржанський М. Й. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 416 с.
98. Коржанський М. Й.Кваліфікація злочинів : [навч. посіб.] / Коржанський М. Й. – [2 вид.]. – К. : Атіка, 2002. – 640 с.
99. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти власності / Коржанський М. Й. – К., 1995. – 57 с.
100. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів. : [навчн. посібн.] / Коржанський М. Й. – [вид. 3-тє, доповн. та переробл.] – К. : Атіка, 2007. – 592 с.
101. Коржанський М. Й. Нариси уголовного права. – К. : ТОВ «Генеза», 1999. – 208 с.
102. Костюк М. Ф. Хищение несовершеннолетним имущества с незаконным проникновением в жилище, помещение или иное хранилище : [монография] / М. Ф. Костюк, Ж. В. Салахова. – М. : Проспект, 2010. – 192 с.
103. Кравцов С. Ф. Предмет преступления : автореф. дис… на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / С. Ф. Кравцов. – Л. : ЛГУ им. А. А. Жданова, 1976. – 19 с.
104. Кригер Г. А. К вопросу о понятии объекта преступления в советском уголовном праве / Г. А. Кригер // Вестник московского университета. – М., 1955. – №1. – С. 111–123.
105. Кригер Г. А. Ответственность за хищение государственного и общественного имущества по советскому уголовному праву / Кригер Г. А. – М., 1957. – 208 с.
106. Кримінальне право України. Особлива частина : [підручник] / [Александров Ю. А., Дудоров О. О., Клименко В. А., Мельник М. І. та ін.] ; За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка [3-тє вид., переробл. та допов.]. – К. : Атіка, 2009. – 744 с.
107. Кримінальне право України. Особлива частина : [підручник] / [Александров Ю. А., Дудоров О. О., Клименко В. А., та ін.] ; За ред. М.І. Мельника, В.А Клименка. – К. : Юридична думка, 2006. – 656 с.
108. Кримінальне право України: Загальна частина : [підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти] / [Бажанов М. І., Баулін Ю. В., Борисов В. І. та ін.] ; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ–Харків : Юрінком Інтер–Право, 2002. – 416 с.
109. Кримінальне право України : Особлива частина : [підручник] / [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Тютюгін В. І. та ін.] ; За ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [4-те вид., переробл. і допов.]. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
110. Кримінальний кодекс України : [науково-практичний коментар] / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш, та ін.] ; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація – [вид. третє, переробл. та доповн]. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2007. – 1184 с.
111. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України, 2001 . – № 25-26. – Ст. 131.
112. Кримінально-процесуальний кодекс України : [Електронний ресурс] / Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=4&nreg=1001-05
113. Кудашев Ш. А. Проблемы дифференциации уголовной ответственности за хищения чужого имущества (в законе и судебной практике) : [монография] / Кудашев Ш. А. – М. : Юрлитинформ, 2010. – 144 с.
114. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / Кудрявцев В. Н. – [2-е изд., перераб. и дополн.]. – М. : «Юристь»., 2004. – 304 с.
115. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / Кудрявцев В. Н. – М., 1960. – 244 с.
116. Кузнецов В. В. Кримінальна відповідальність за крадіжки : [монографія] / Кузнецов В. В. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2005. – 158 с.
117. Кузнецов В. В. Кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку як інститут кримінального законодавства : дис… кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Віталій Володимирович Кузнецов. – К., 2000. – 228 с.
118. Кузнєцов В. В. Відгук офіційного опонента – кандидата юридичних наук, доцента Віталія Володимировича Кузнецова на дисертацію Ю. В. Кириченко «Кримінальна відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії», поданої на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук за спеціальністю : 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право». – К., 2009 р. – 11 с.
119. Курс совеского уголовного права [Т. 4]. – М, 1970. – 438 с.
120. Курс советского уголовного права : [часть Особенная] / [А. А. Пионтковский, В. Д. Меньшагин]. – М. : Наука, 1971. – Т. 5 : Преступления против личности, её прав. Хозяйственные преступления. – М. : Наука, 1971. – 571 с.
121. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : дис… кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Єфрем Вікторович Лащук. – К., 2005. – 262 с.
122. Лащук Є. В. Правила розмежування предмета злочину і знарядь та засобів його вчинення / Є. В.Лащук // Проблеми кримінально-правових наук : історія, сучасність, міжнародний досвід (пам’яті професора П. П. Михайленка) : [тези доп. наук.-теорет. конф.]. – К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2009. – С. 75-77.
123. Ленин В. И. Материализм и эмпириокритицизм : [т. 14] / Ленин В. И. – М., 1931. – 543 с.
124. Литовченко В. Н. К вопросу о понятии кражи личного имущества граждан / В. Н. Литовченко / Труды ВЮЗИ [Вып. 27.]. – М., 1972. – [Ч. 1].– С. 169-206.
125. Лопашенко Н. А. Преступление против собственности : теоретико-прикладные исследования / Лопашенко Н. А. – М. : Лекс Эст, 2005. – 408 с.
126. Мазуренко Е. А. Объект и предмет уголовно-правовой охраны против собственности : [Электронный ресурс] : Дис… на соиск. учен. степ. кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Елена Александровна Мазуренко. – М. : РГБ, 2003. – 181 с.
127. Малков В. П. Конкуренция уголовно-правовых норм и ее преодоление / В. П. Малков. – М. :Сов. госудорство и право, 1975. – № 3. – С. 59–66.
128. Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм : [монографія] / Марін О. К. – К. : Атака, 2003. – 224 с.
129. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручн. для студ. юрид. вузів та фак.] / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – 352 с.
130. Матишевский П. C. Преступления против собственности и смежные сними преступления / Матишевский П. С. – К. : Юринком, 1996. –240 с.
131. Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу : Наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 110 від 12 вересня 2007р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.25427.0
132. Милин А. Е. Уголовная ответственность за приобретение или сбыт имущества, заведомо добытого преступным путем : дисс. … кандандидата юрид. наук : 12.00.08 / Андрей Евгеньевич Милин. – М., 2004. – 200 с.
133. Митний кодекс України вiд 11 липня 2002 р. № 92-IV / Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
134. Михайленко П. П. Уголовное право Украины. Общая часть [учебник] / Михайленко П. П. – Киев, 1995. – 250 с.
135. Михайленко П. П. Уголовно-правовая охрана сельского хозяйства / П. П. Михайленко, И. А. Гельфанд. – М., 1963. – 244 с.
136. Мовчан Р. О. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Мовчан Роман Олександрович. – Л., 2009. – 246 с.
137. Муженко П. М. Кримінально-правова кваліфікація вимагання за новим Кримінальним кодексом України / П. М. Муженко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика), 2002. – № 6. – 46-47 с.
138. Музика А. А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів / А. А. Музика. – К. : Логос, 1998, - 324 с.
139. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : [навч. посіб.] / Навроцький В. О. – [2-ге вид.]. – К. : Юрінком Інтер, 2009. -512 с.
140. Навроцький В. О. Чи можна вкрасти електроенергію? / Навроцький В. О. // Предпринимательство, хазяйство и право, 2000. – № 8. – С. 45-47.
141. Науковий коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. Й. Коржанського. – К. : Атіка, Академія, Ельг-Н, 2001. – 656 с.
142. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : [у 2-х т.] / За заг. ред. Андрушка П. П., Гончаренка В. Г., Фесенка Є. В. [3-тє вид. перероб. та доп.]. – К. : Алерта ; КНТ ; Центр учбової літератури, 2009. – Т. 1, 2009. – 964 с.
143. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка [3-тє вид., переробл. та доповн. ]. – К. : Атіка, 2004. – 1056 с.
144. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України : [4-тє вид., переробл. та доповн.] / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Юридична думка, 2007. – 1184 с.
145. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України [2-е вид., переробл. та доп.] / За заг. ред. П. П. Андрушко, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – К. : Дакор, 2008. – 1428 с
146. Наумов А. В. Российское уголовное право / Наумов А. В. – М., 1996. – 560 с.
147. Наумов А. В. Применение уголовно- правовых норм : [учеб. пособ.] / Наумов А. В. – Волгоград, : Высш. следственная школа МВД СССР, 1973. – 175 с.
148. Неклюдов Н. А. Преступления против собственности / Неклюдов Н. А. . – Спб., 1876. – [Т. 2]. – 696 c.
149. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Никифоров Б. С. – М., 1960. – 228 с.
150. Новое уголовное право России. Особенная часть : [учебное пособие] / Под. ред. проф. Кузнецовой Н. Ф. – М. : Зерцало, ТЕИС, 1996. – 391 с.
151. Ожегов С. И. Словарь русского языка [изд. 10-е, стереотип.] / Под ред. д-ра филолог. наук. проф. Шведовой Н. Ю. – М. : «Сов. энциклопедия», 1973. – 846 с.
152. Олійник П.В. Енергія як предмет злочину, передбаченого ст. 188-1 Кримінального кодексу України / П.В. Олійник // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. – 2007. – № 37. – С. 131-138.
153. Олійник П.В. Земля як предмет злочинів проти власності / П.В. Олійник // Віс. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. – 2007. – № 39. – С. 160-171.
154. Олійник П. В. Предмет злочинів проти власності: поняття, види, кримінально-правове значення : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 / Петро Володимирович Олійник. – Х., 2010. – 219 с.
155. Основах законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 р. / Відомості Верховної Ради України, 1992. – № 21. – Ст. 294.
156. Панов М. І. Про об’єкт злочинів проти соціалістичної власності / М. І. Панов. – Х, «Проблеми правознавства», [вип. 25], 1973. – С. 119-125
157. Пинаев А. А. Уголовно-правовая борьба с хищениями / Пинаев А. А. – Харьков : Изд. при Харьк. гос. ун-те «Вища школа», 1975. – 189 с.
158. Пионтковский А. А. Посягательства на социалистическую собственность : [Курс советского уголовного права] / Пионтковский А. А. – [Т. IV]. – М., 1970. – 638 с.
159. Пионтковский А. А. Уголовное право РСФСР : [часть общая] / Пионтковский А. А. –М., 1924. – 572 с.
160. Пионтковский А. А. Учение о преступлении / Пионтковский А. А. – М., 1961. – 673 с.
161. Плохова В. И. Ненасильственные преступления против собственности : криминологическая и правовая обомнованность / Плохова В. И. – Спб. : изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 295 с.
162. Податковий кодекс від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17
163. Познышев С. В. Учебник уголовного права. Очерк основных начал Общей и Особенной части науки уголовного права : В 2 ч. – М. : Юриздат НАРКОМЮСТА, 1923. – Ч 1 : Общая часть. – М. : Юриздат НАРКОМЮСТА, 1923. – 280 с.
164. Покровский И. А. История римского права / Покровский А. И.. – СПб. : издат.-торг. дом «Летний сад», 1999. – 535 с.
165. Политехнический словар : [3-е изд.] – М. : Современная энциклопедия, 1989. – 656 с.
166. Політологічний енциклопедичний словник : [навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів]. – К. : Генеза, 1997 – 400 с.
167. Порядок занесення унікальних пам’яток Музейного фонду України затверджений наказом Міністерства культури і мистецтв України від 25 жовтня 2001 р. № 653 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/45/1
168. Потяркин Д. Безналичные деньги – имущество / Д. Потяркин // Хозяйство и право. 1997. –№3. – С.139-140
169. Пояснювальна записка до проекту Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.rada.gov.ua
170. Правила випуску та обігу фондових деривативів : Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 червня 1997 р. № 13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http: // search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KML97026.html
171. Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 08.02.2006 р., № 122 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 6. – Ст. 307.;
172. Про альтернативні джерела енергії : Закон України вiд 20 лютого 2003 р. № 555-IV / Відомості Верховної Ради, 2003. – № 24. – Ст. 155 с.
173. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей : Закон України від 21 вересня 1999 р. / Відомості Верховної Ради України, 1999. –№ 48. – Ст. 405.
174. Про власність : Закон УРСР № 697-12 від 07 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. – № 20. – Ст. 249.
175. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення в галузі електроенергетики : Закон України від 31 травня 2005 р. № 2598-IV / Відомості Верховної Ради 2005. – № 27. – Ст. 359.
176. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки : Закон України від 11 січня 2007 р. № 578-V / Відомості Верховної Ради України, 2007. – № 13. – Ст. 131 с.
177. Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» : Закон України від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV // Відомості Верховної Ради України, 2006. – № 7. – Ст. 84.
178. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності : Закон України від 15 квітня 2008 р. № 270-VI // Відомості Верховної Ради України, 2008. – № 24. – Ст. 236.
179. Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати : Закон України від 20 жовтня 2009 р. № 1646-VI / Відомості Верховної Ради України, 2010. – № 4. – Ст. 19.
180. Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» визначає поняття дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння : Закон України від 18 листопада 1997 р. / Відомості Верховної Ради України, 1998. –№ 9. –34 с.
181. Про державний бюджет України на 2011 рік : Закон України від 23 грудня 2010 р. № 2857-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2857-17
182. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 963-IV / Відомості Верховної Ради України, 2003, – № 39, – Ст. 350.
183. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон України № 963-IV від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
184. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Закон України від 1 липня 2004 р. № 2375-IV / Відомості Верховної Ради України, 2004. – № 51. – Ст. 553.
185. Про електроенергетику : Закон України вiд 16.10.1997 № 575/97-ВР / Відомості Верховної Ради, 1998. – № 1. – Ст. 1.
186. Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від 31 травня 2005 р. № 2599-IV / Відомості Верховної Ради, 2005. – № 29. – Ст. 157.
187. Про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна : положення від 9 червня 1999 р. № 31/5 затверджене наказом Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg
188. Про засади запобігання та протидії корупції : Закон України вiд 07 квітня 2011 року № 3207-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3207-17
189. Про затвердження Галузевої методики розрахунку шкідливих викидів, які надходять від теплогенеруючих установок комунальної теплоенергетики України : Наказ Міністерства будівництва, архітектури, та житлово-комунального господарства України від 16 березня 2006 р. № 67 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/?uid=1075.1.25
190. Про затвердження Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні : Постанова Правління Національного банку України № 45 від 14 лютого 2007р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uazakon.com/documents/date_67/pg_gencsa/pg2.htm
191. Про затвердження Методологічних роз’яснень щодо порядку ведення обліку нерухомого майна нерезидентів у рамках статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності : наказ Державного комітету статистики України № 110 від 1 березня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg
192. Про затвердження Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна : Постанова Кабінету Міністрів України № 1442 від 28 жовтня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?code=1442-2004-%EF
193. Про затвердження Положення про депозитарну діяльність : Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. № 999 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1238-06
194. Про затвердження положення про Державний реєстр національного культурного надбання : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. № 466 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=466-92-%EF
195. Про затвердження Правил користування електричною енергією : Постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ), затвердженої Міністерством Юстиції України від 31 липня 1996р., № 28 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0417-96
196. Про затвердження Правил користування електричною енергією Постанова НКРЕ, затвердженої Міністерством Юстиції України від 22 вересня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG4930.html
197. Про затвердження Правил Оптового ринку електричної енергії України : постанова НКРЕ затвердженої Міністерством Юстиції України від 12 вересня 2003 р. №