ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Кочура Анастасія Володимирівна
УДК 343.13

ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Бандурка Олександр Маркович
академік НАПрН України
доктор юридичних наук
професор

Харків – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1 Принципи права як вихідні начала
кримінального процесу ………………………………...... 10
1.1. Поняття, зміст та сутність принципів права…………. 10
1.2. Класифікація принципів права……………………….. 28
1.3. Принцип верховенства права як базовий
принцип кримінального процесу………………………….
42
Висновки до першого розділу…………………………… 58
РОЗДІЛ 2 Загальноправові принципи
в кримінальному процесі України …………………….. 62
2.1. Особливості застосування загальноправових принципів у сфері кримінального процесу…………….....
62
2.2. Процесуальні форми реалізації загальноправових
принципів кримінального процесу ………………………..
76
2.3. Принципи кримінального процесу як форми
захисту конституційних прав і свобод людини ………….
89
Висновки до другого розділу…………………………….. 104
РОЗДІЛ 3 Галузеві принципи кримінального процесу України .. 106
3.1. Форми закріплення галузевих принципів
у кримінально-процесуальному законодавстві …………..
106
3.2. Види галузевих принципів кримінального процесу
та їх нормативний зміст …………………………………...
116
3.3. Винятки, передбачені кримінально-процесуальним
законом у реалізації принципів кримінального процесу ..
135
Висновки до третього розділу ………………………….. 142
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….. 147
ДОДАТКИ ……………………………………………………………….. 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….. 160

ВСТУП

Актуальність теми. Принципи кримінального процесу є основою формування механізму правового регулювання діяльності не лише органів дізнання, слідчого, прокурора, суду, а й інших учасників кримінального судочинства. Саме тому в умовах формування сучасної демократичної та правової держави особливої актуальності для кримінально-процесуальної науки та правозастосовної діяльності набула проблема дотримання положень принципів кримінального судочинства, в яких відображаються сучасний стан та тенденції розвитку системи кримінального процесу, його функціональне призначення. У зв’язку із проведенням судово-правової реформи, а також необхідністю розробки нового Кримінально-процесуального кодексу України особливого значення набуває формування системи принципів кримінального процесу, їх нормативного змісту, співвідношення положень окремих принципів між собою. Крім цього важливим є вивчення винятків із положень процесуальних принципів, які спрямовані на створення оптимальної збалансованості діяльності органів державної влади та окремих учасників кримінально-процесуальної діяльності, що одночасно забезпечує ефективне функціонування системи кримінального судочинства та захист прав і свобод людини. Усе це робить необхідним приведення чинного кримінально-процесуального законодавства у відповідність до міжнародних та європейських стандартів у сфері захисту прав людини.
Принципи кримінального процесу, їх система та сутність неодноразово були предметом наукових досліджень. Вагомий внесок у їх вивчення був зроблений вітчизняними та зарубіжними вченими: С. А. Альпертом, В. П. Бож’євим, О. М. Бандуркою, Ю. М. Грошевим, Т. М. Добровольською, П. С. Елькінд, О. М. Ларіним, В. Т. Маляренком, Т. М. Мірошниченко, М. М. Михеєнком, Я. О. Мотовіловкером, В. В. Назаровим, С. В. Сліньком, М. С. Строговичем, В. М. Тертишником, І. В. Тирічевим, В. Т. Томіним, І. Я. Фойницьким, М. О. Чельцовим та ін. Однак єдності думок щодо визначення поняття принципів кримінального процесу та їх системи, нормативного змісту немає до цього часу. Тому питання щодо правової природи принципів, які діють в сфері кримінального судочинства, до кінця не вирішені, хоч вони мають особливе теоретичне та практичне значення, що вказує на необхідність розробки та удосконалення норм кримінально-процесуального законодавства, які закріплюють зміст принципів кримінального процесу, а також на приведення у відповідність із положеннями принципів інших норм кримінально-процесуального права. Це і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження та свідчить про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження ґрунтується на основних положеннях п. 1 ст. 3 Закону України від 11 липня 2001 року «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» та відповідає п. 4.4.2.1 Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 рр., прийнятих згідно з постановою загальних зборів Національної академії наук України від 25.02.2009 р. № 55, спрямована на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2005-2010 років (підпункт 2 пункту 4 наукових досліджень відділення кримінально-правових наук Національної академії правових наук України), відповідає пріоритетним напрямам наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років (наказ МВС України № 347 від 29.07.2010 р.), а також тематиці п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки, затверджених Вченою радою університету 23 грудня 2005 року (протокол № 13).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб дослідити правову природу принципів кримінального судочинства, встановити їх систему та нормативний зміст їх положень для усунення порушень при їх практичному застосуванні. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- визначити сутність принципів кримінального процесу та їхнє функціональне призначення;
- установити і проаналізувати класифікацію принципів кримінального процесу України, їх систему, а також зв’язки між ними;
- вивчити значення принципу верховенства права в системі принципів кримінального судочинства;
- з’ясувати специфіку застосування загальноправових принципів у сфері кримінального процесу;
- охарактеризувати процесуальні форми реалізації принципів кримінального судочинства;
- з наукових позицій розглянути загальноправові принципи кримінального процесу як форму захисту конституційних прав і свобод особи;
- виявити та проаналізувати особливості форм закріплення галузевих принципів у кримінально-процесуальному законодавстві;
- з’ясувати види та нормативний зміст галузевих принципів кримінального процесу;
- виявити винятки, передбачені кримінально-процесуальним законом у реалізації принципів кримінального процесу;
- розробити пропозиції щодо нормативного удосконалення застосування принципів кримінального процесу.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають, розвиваються і припиняються у зв’язку із реалізацією положень принципів кримінального процесу України.
Предмет дослідження є принципи кримінального процесу України.
Методи дослідження зумовлені метою роботи, а тому для забезпечення достовірності наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему принципів та прийомів, заснованих на філософських, загальнонаукових і спеціальних методах.
Основу методики дисертаційного дослідження становить загальнонауковий діалектичний метод пізнання. Обґрунтованість висновків і рекомендацій, що містяться в дисертації, досягається за рахунок комплексного застосування діалектичного та спеціального методів пізнання: конкретно-історичного, системно-структурного, формально-логічного, порівняльно-правового, а також методу конкретно-соціологічних досліджень.
За допомогою конкретно-історичного методу досліджено питання становлення та розвитку принципів кримінального судочинства, поглядів на вказане явище в науці кримінально-процесуального права (п. 1.1). Застосування системно-структурного аналізу дало змогу виявити структуру принципів кримінального процесу, їх основні ознаки, внутрішні зв’язки між принципами (п. 1.2), а системно-функціональний аналіз дозволив установити функціональне призначення принципів кримінального процесу (п. 1.1). Виходячи з порівняльно-правового методу, на основі зіставлення норм національного та іноземного процесуального законодавства, норм міжнародного права було виявлено прогалини у внутрішньодержавному правовому регулюванні принципів кримінального судочинства (п. 1.2, 3.1). Статистичний метод використовувався для аналізу та узагальнення емпіричної інформації по темі дослідження (п.п. 1.3, 2.1, 2.3), а соціологічний метод застосовувався при аналізі результатів проведеного під час дослідження анкетування (п.п. 1.2, 2.1, 2.2). Зазначені методи застосовувались у взаємозв’язку та взаємозалежності, що обумовило всебічність, повноту та об’єктивність отриманих наукових результатів.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі філософії, філософії права, теорії права, кримінально-процесуального права, криміналістики, кримінального права.
Нормативно-правову базу дослідження складають Конституція України, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, рішення Конституційного Суду України, кримінально-процесуальне законодавство України, а також окремих зарубіжних країн, постанови Пленуму Верховного Суду України та проекти Кримінально-процесуального кодексу України (проект КПК України, підготовлений робочою групою Верховної Ради України та внесений на розгляд народними депутатами В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним за реєстраційним номером 1233 від 13 грудня 2007 р., та проект КПК України, підготовлений робочою групою Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права від 11 вересня 2008 р.).
Емпіричну базу дослідження склали результати вивчення матеріалів 100 кримінальних справ, розглянутих судами Харківської області та анкетування 195 слідчих та дізнавачів практичних підрозділів Управління МВС України на Південній залізниці та Головного управління МВС України в Харківській області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у таких положеннях, що виносяться на захист:
вперше:
- досліджено специфіку застосування загальноправових процесуальних принципів, яка полягає у тому, що реалізація їх положень можлива лише в рамках кримінального судочинства і тільки суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності;
- установлено процесуальні форми реалізації положень процесуальних принципів, якими, з точки зовнішньої визначеності, є кримінально-процесуальні документи, що складаються під час провадження по кримінальній справі;
- розроблено класифікацію галузевих принципів кримінального процесу залежно від їх функціонального призначення й виокремлено зобов’язальні, забезпечувальні та змішані принципи;
удосконалено:
- поняття принципів кримінального процесу як керівних положень, основних, фундаментальних засад кримінального процесу, що виконують суто правові (охоронну, регулятивну, виховну) та низку соціально-політичних функцій;
- систему правових положень, що відносяться до принципів кримінального процесу, а також запропоновано закріпити їх перелік в окремій статті КПК України, проект якої розроблено та внесено на розгляд відповідного парламентського комітету;
- поняття загальноправових процесуальних принципів як керівних засад, що покликані захищати конституційні права та свободи людини, шляхом виключення можливості незаконного звуження їх обсягу, тобто за допомогою встановлення у законі підстав, порядку та меж обмеження конституційних прав та свобод особи;
набули подальшого розвитку:
- визначення принципу верховенства права як базового принципу кримінального процесу, який встановлює таку побудову системи кримінального процесу, за якої встановлюється оптимальний режим розслідування і судового розгляду та вирішення кримінальних справ, що одночасно забезпечує як захист прав особи, так і дієвість правових заходів боротьби зі злочинністю;
- положення про те, що за формою вираження принципи кримінального судочинства тільки тоді вважаються такими, коли набувають закріплення у відповідних нормативно-правових актах;
- обґрунтування положення про те, що галузеві принципи, у відповідності з якими здійснюється кримінальне судочинство, частіш за все знаходять своє відображення в спеціалізованому кодифікованому акті - в Кримінально-процесуальному кодексі, але вони водночас можуть закріплюватись також у нормах інших законодавчих актів;
- розуміння того, що форма нормативного втілення галузевих принципів кримінального судочинства ніяким чином не зменшує їх значення для всієї системи кримінального судочинства;
- положення про те, що процесуальні принципи мають окремі винятки при реалізації їх основних засад, які забезпечують стабільність і ефективність функціонування всієї системи кримінального процесу та захист прав і свобод осіб, які приймають у ньому участь.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані й обґрунтовані в дисертаційному дослідженні висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані:
- у науково-дослідницькій сфері - для подальшого наукового дослідження правової природи процесуальних принципів, їх нормативного змісту, форм реалізації та закріплення;
- у правотворчій діяльності - для вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України та при розробці проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України в частині, що стосується принципів кримінального судочинства. Основні положення та висновки дисертації були сформульовані в пропозиціях направлених до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (акт впровадження від 30 листопада 2010 року);
- у практичній діяльності слідчих підрозділів та органів дізнання. Пропозиції і рекомендації, викладені у дисертації, прийняті і використовуються слідчим відділом Управління МВС України на Південній залізниці (акт впровадження від 19 листопада 2010 року);
- у навчальному процесі - при підготовці підручників і навчальних посібників, методичних матеріалів, проведенні лекцій та практичних занять зі слухачами, курсантами і студентами юридичних навчальних закладів. Матеріали дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 1 грудня 2010 року);
- у правовиховній сфері – при роз’ясненні населенню основних положень кримінального процесу.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичній конференції "Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення" (м. Харків, 22 жовтня 2010 року), міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми юридичної науки - 2010" (м. Київ, 26 листопада 2010 року), науково-практичній конференції "Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності" (м. Харків, 17 грудня 2010 року).
Публікації. Матеріали дисертації викладені у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та тезах двох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Комплексне реформування законодавства України обумовлює необхідність по-новому розглядати проблеми кримінально-процесуальної науки, у тому числі пов’язані з правовими принципами, що діють у сфері кримінального судочинства. Обрана тема дослідження має не лише важливе теоретичне значення, вона також є актуальною і з практичної точки зору, оскільки охоплює всі стадії кримінального процесу, стосується всіх його суб'єктів, сприяє захисту прав та свобод осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Недостатня розробленість досліджуваного питання в юридичній науці потребує особливо виваженого підходу до аргументації відповідних теоретичних положень та висновків з метою розробки необхідних у даній сфері рекомендацій.
Проведене дослідження дозволяє сформулювати ряд теоретичних висновків, які відображають результати, що свідчать про досягнення мети дослідження та виконання всіх завдань, сформульованих у вступі до даного дисертаційного дослідження. Автором розв’язана конкретна наукова задача: комплексно досліджено сутність правових принципів, що діють в сфері кримінального судочинства, на підставі чого отримані нові науково обґрунтовані висновки, до яких належать:
1. Під принципами кримінального процесу слід розуміти керівні положення, осноповоложні, фундаментальні засади кримінального процесу, що закріплені у законі (незалежно від способу матеріалізації у праві та без дублювання змісту один одного), носять об’єктивно-суб’єктивний характер і визначають сутність та тип кримінального процесу, забезпечують реалізацію прав, свобод та законних інтересів осіб, які беруть участь у ньому, визначають зміст, спосіб та направленість діяльності суб’єктів, що ведуть кримінальний процес, перебувають у тісному взаємозв’язку між собою та з метою і завданнями кримінального процесу діють на всіх або на більшості його стадій. Крім того, такі засади мають обов’язковий характер і їх порушення веде до скасування раніше прийнятих за таких умов рішень у справі та до інших негативних наслідків.
2. Принципам кримінального процесу притаманно виконання суто юридичних функцій: регулятивної, охоронної, виховної, а також ряду соціально-політичних функцій.
3. Принципи кримінального процесу можна класифікувати за такими підставами: 1) залежно від їх призначення у кримінальному судочинстві; 2) залежно від джерела, в якому вони закріплені; 3) залежно від форми їх закріплення у законодавстві; 4) залежно від того, на яку сферу правових норм поширюється їх дія. Але незалежно від того, до якого виду відноситься той чи інший процесуальний принцип, вони не підпорядковуються один одному, а навпаки знаходяться між собою у так званому зв’язку координації (взаємодії), доповнюють один одного і забезпечують в цілому несуперечливість створюваної ними системи.
4. Систему правових положень, що відносяться до принципів кримінального процесу України складають: законність; доступ до правосуддя та забезпечення права на судовий захист; рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; забезпечення прав і свобод людини; презумпція невинуватості; забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів; забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист від обвинувачення; свобода від обов’язку самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; повне, всебічне та об’єктивне встановлення обставин у справі; публічність; диспозитивність; здійснення правосуддя виключно судами; незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону; змагальність сторін у судовому розгляді; здійснення судочинства державною мовою; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; усність процесу; об’єктивна оцінка доказів; безпосередність дослідження доказів; обов’язковість рішень суду; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду; завершення провадження у кримінальній справі у розумний строк.
5. Базовим принципом кримінального процесу є принцип верховенства права. Реалізація положень цього принципу вимагає такої побудови системи кримінального процесу, за якої встановлюється оптимальний режим розслідування і судового розгляду та вирішення кримінальних справ, що одночасно забезпечує як захист прав особи, так і дієвість правових заходів боротьби зі злочинністю.
6. Процесуальні принципи, що діють в сфері кримінального судочинства, можуть застосовуватись лише у зв’язку із порушенням, розслідуванням, судовим розглядом та вирішенням кримінальної справи. При цьому реалізація їх положень починається не з моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи, а з моменту прийняття та реєстрації відповідними правоохоронними органами інформації про скоєний злочин чи злочин, що готується.
7. Реалізація процесуальних принципів, у тому числі і загальноправових, можлива лише через діяльність суб’єктів кримінально судочинства.
8. З точки зору зовнішньої визначеності кожен із загальноправових процесуальних принципів під час провадження по кримінальній справі повинен мати певну письмову форму, індивідуалізуватись та відображатись у відповідних кримінально-процесуальних документах.
9. Загальноправові процесуальні принципи, що діють в сфері кримінального судочинства, є керівними засадами, покликаними визначати та затверджувати здійснення провадження по кримінальній справі у такий спосіб, за якого одночасно забезпечується ефективне функціонування системи кримінального процесу та захист конституційних прав і свобод людини. При цьому останнє досягається за допомогою виключення можливості незаконного звуження їх обсягу, а саме шляхом установлення у законі підстав, порядку та меж обмеження конституційних прав та свобод особи.
10. За формою вираження принципи кримінального судочинства тільки тоді вважаються такими, коли набувають закріплення у відповідних нормативно-правових актах, а ті засади, які ні яким чином не відображені та не закріплені у законодавстві, не можуть бути віднесені до його принципів.
11. Галузеві принципи, у відповідності з якими здійснюється кримінальне судочинство, частіш за все знаходять своє відображення в спеціалізованому кодифікованому акті - в Кримінально-процесуальному кодексі, але вони, водночас можуть закріплюватись також у нормах інших законодавчих актів. Разом з тим форма нормативного втілення галузевих принципів кримінального судочинства ніяким чином не зменшує того значення, яке вони мають для всієї системи кримінального судочинства.
12. Галузеві процесуальні принципи не є однорідними за своїми якісними характеристиками, а тому можуть бути поділені на конкретні види залежно від ряду критеріїв. Зокрема, залежно від їх функціонального призначення, залежно від джерела їх закріплення та залежно від способу їх нормативного втілення в кримінально-процесуальному законодавстві.
13. Процесуальні принципи мають окремі винятки при реалізації своїх положень, які забезпечують стабільність й ефективність функціонування всієї системи кримінального процесу та захист прав і свобод осіб, які беруть у ньому участь.
14. Кримінально-процесуальний закон встановлює винятки у реалізації положень галузевих принципів кримінального судочинства, але не всіх. Єдиним галузевим процесуальним принципом, щодо якого кримінально-процесуальний закон передбачає певні винятки, є принцип публічності. При цьому дані винятки із вказаного принципу визначаються положеннями принципу диспозитивності.
Принципи кримінального судочинства є основними засадами, які визначають всі його основні риси, а тому потребують окремої правової регламентації. На підставі зроблених у роботі теоретичних висновків науково обґрунтована практична доцільність передбачити у новому КПК України окрему главу під назвою "Принципи кримінального судочинства", що буде входити до розділу "Основні положення". В окремих статтях даної глави доцільно викласти положення всіх принципів, що діють у сфері кримінального процесу. А разом з тим, на початку даної глави розмістити статтю із переліком процесуальних принципів у такій редакції:
"Стаття… Принципи кримінального судочинства
Кримінальне судочинство здійснюється органами досудового розслідування, прокуратурою та судом на підставі принципу верховенства права та основних засад судочинства (перелік яких не є вичерпним), визначених частиною другою цієї статті.
Основними засадами кримінального судочинства є:
- законність;
- доступ до правосуддя та забезпечення права на судовий захист;
- рівність усіх учасників процесу перед законом і судом;
- забезпечення прав і свобод людини;
- презумпція невинуватості;
- забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів;
- забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист від обвинувачення;
- свобода від обов’язку самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
- повне, всебічне та об’єктивне встановлення обставин у справі;
- публічність;
- диспозитивність;
- здійснення правосуддя виключно судами;
- незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону;
- змагальність сторін у судовому розгляді;
- здійснення судочинства державною мовою;
- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
- усність процесу;
- об’єктивна оцінка доказів;
- безпосередність дослідження доказів;
- обов’язковість рішень суду;
- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду;
- завершення провадження у кримінальній справі у розумний строк".
У роботі також дано теоретичне обґрунтування практичної доцільності зміни окремих норм діючого Кримінально-процесуального кодексу України. На підставі отриманих результатів дослідження пропонується внести до діючого КПК України ряд змін та доповнень такого змісту:
1. Доповнити чинний КПК України статтею, зміст якої викласти у такій редакції:
"Стаття 2-1. Забезпечення прав і свобод людини у кримінальному судочинстві
Кримінальне судочинство в Україні здійснюється у відповідності до принципу верховенства права, тим самим гарантується забезпечення прав і свобод людини, передбачених Конституцією України, цим Кодексом, а також міжнародно-правовими угодами, ратифікованими у встановленому законом порядку.
Обмеження зазначених прав і свобод людини, у тому числі при застосуванні запобіжних заходів, а також інших заходів процесуального примусу, допускається лише як тимчасовий захід у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом.
Під час провадження по кримінальній справі недопустимим є необґрунтоване застосування запобіжних та інших примусових заходів. Заборонено піддавати будь-кого катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, розголошувати обставини особистого життя.
У разі наявності достатніх даних про заподіяння шкоди особі, в результаті незаконного обмеження її прав та свобод, а також втручання в її особисті інтереси, спричиненої незаконними діями чи рішеннями органу дізнання, слідчого, прокурора, суду, дана шкода підлягає відшкодуванню у встановленому законом порядку".
2. Главу 7 доповнити статтею 88-3, зміст якої викласти у такій редакції:
"Стаття 88-3. Строки провадження по кримінальній справі
Розпочате провадження по кримінальній справі повинно бути закінчене у найкоротший термін. У тих випадках, коли закінчити провадження по кримінальній справі у найкоротший строк не є можливим, воно повинно бути закінчене у розумні строки, з урахуванням строків, встановлених цим Кодексом.
Критеріями визначення розумності строків провадження є:
1) складність кримінальної справи;
2) поведінка учасників кримінального судочинства, у тому числі спроби перешкоджання здійснення кримінального провадження у встановлені законом строки.
Кримінальні справи щодо осіб, які перебувають під вартою, а також щодо неповнолітніх осіб, повинні розглядатися судом невідкладно та першочергово після їх надходження до суду.
Обов’язок щодо проведення досудового слідства у розумні строки покладається на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, а судового розгляду – на суд.
Нагляд за додержанням вимог про розумність строків кримінального провадження здійснює прокурор".
3. Доповнити ст. 32 КПК України "Роз’яснення значення термінів Кодексу" пунктом 8-а такого змісту:
"8-а) неповнолітній – це фізична особа, яка на момент провадження у справі не досягла вісімнадцятирічного віку".
4. Частину 1 ст. 168 КПК України викласти у такій редакції:
"Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого – віком до вісімнадцяти років, проводиться за правилами статті 167 цього Кодексу в присутності педагога, а при необхідності – лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього".
5. Частину 1 ст. 307 КПК України викласти у такій редакції:
"Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом суду – до вісімнадцяти років, проводиться у суді за правилами, зазначеними в статті 168 цього Кодексу".
6. Доповнити частину 1 статті 45 КПК України нормою такого змісту:
"1-1) у справах, коли потерпілою від злочину є особа у віці до вісімнадцяти років – з моменту визнання особи потерпілою";
7. Частину першу статті 52 КПК України викласти у такій редакції:
"Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду. Призначення особи законним представником неповнолітнього потерпілого має бути проведено після винесення постанови про визнання неповнолітньої особи потерпілим, але до початку проведення першого допиту неповнолітнього потерпілого".
8. Доповнити чинний КПК України нормою такого змісту:
"Стаття 171-1. Допит неповнолітнього потерпілого
Виклик неповнолітнього потерпілого проводиться через його законних представників чи захисника згідно з правилами, встановленими у статті 166 цього Кодексу.
Допит неповнолітнього потерпілого проводиться за правилами, передбаченими частинами 1, 2 та 3 статті 167, частиною 2 статті 168 та частиною 2 статті 171 цього Кодексу. Допит неповнолітнього потерпілого у віці до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого - у віці до вісімнадцяти років, проводиться у присутності педагога-психолога та законних представників неповнолітнього. Участь захисника при допиті неповнолітнього потерпілого незалежно від його віку є обов’язковою.
Перед початком допиту слідчий роз’яснює неповнолітньому потерпілому, який не досяг віку шістнадцяти років, його обов’язок говорити лише правду, але про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань він не попереджається.
Про допит неповнолітнього потерпілого складається протокол з додержанням правил статті 170 цього Кодексу".
9. Доповнити чинний КПК України статтею, зміст якої викласти у такій редакції:
"Стаття 308-1. Допит неповнолітнього потерпілого
Неповнолітній потерпілий допитується за правилами допиту неповнолітнього свідка. Допит неповнолітнього потерпілого проводиться перед допитом свідків. Участь захисника при допиті неповнолітнього потерпілого є обов’язковою."
10. Пункт 20 ст. 32 КПК України викласти у такій редакції:
20) "Протокол" - документ, складений у встановленому законом порядку про проведення слідчих, судових та інших процесуальних дій, а також оперативно-розшукових заходів, в якому відображається зміст, порядок проведення та наслідки зазначених дій.
11. Частину 1 ст. 7-3 КПК України викласти у такій редакції:
"Стаття 7-3. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність
Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння, вчинене особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, за згодою прокурора складає мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру".
Вищезазначені пропозиції свідчать про необхідність удосконалення кримінального процесу шляхом прийняття змін та доповнень до чинного законодавства, але найбільш доцільним є прийняття нового КПК України, який би відповідав сучасним умовам суспільного життя, був спрямований на пріоритет захисту прав та свобод особи, в якому б знайшли відображення європейський вибір розвитку української державності, а також більше б відповідав потребам правоохоронних і судових органів в їх діяльності по зміцненню законності та правопорядку в державі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдрахманов Р. С. Протокольная форма досудебной подготовки материалов [Текст]: лекция / Р. С. Абдрахманов, В. Т. Очередин. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1986. – 43 с.
2. Азарёнок Н. В. Программа уголовного судопроизводства: цель, задачи и условия деятельности [Текст] / Н. В. Азарёнок, А. А. Давлетов // Известия вузов. Правоведение. - 2007. - №2. - С. 123-124.
3. Александров А. С. Принципы уголовного судопроизводства [Текст] / А. С. Александров // Известия вузов. Правоведение. - 2003. - № 5. – С. 162-178.
4. Алексеев С. С. Проблемы теории права [Текст]. Курс лекций в 2-х томах Т.1. / С. С. Алексеев. –– Свердловск, 1972. – 396 с.
5. Алиев Т. Т. Основные начала уголовного судопроизводства [Текст] / Т. Т. Алиев, Н. А. Громов. – М.: Изд-во Норма, 2003. – 240 с.
6. Альперт С. А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего [Текст]: учебное пособие / С. А. Альперт. – Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1976. – 46 с.
7. Альперт С. А. Субъекты уголовного процесса [Текст] / С. А. Альперт. - Х., 1997. - 60 с.
8. Альшевский Т. В. Образцы судебных документов по уголовным делам [Текст] / Т. В. Альшевский. – М.: Юрид. лит., 1976. – 192 с.
9. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2009 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/09F805995C5F5CA6C2257752002A196D?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=09F805995C5F5CA6C2257752002A196D&Count=500&
10. Багаутдинов Ф. Расширение частных начал в уголовном процессе [Текст] / Ф. Багаутдинов // Российская юстиция. - 2002. -№ 2. - С. 32-34.
11. Байтин М. И. О принципах и функциях права: новые моменты [Текст] / М. И. Байтин // Известия вузов. Правоведение. – 2000. - № 3. – С. 4-16.
12. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність. Частина I [Текст]: підручник / О. М. Бандурка. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту. внутр. справ, 2002. - 336 с.
13. Бандурка А. М. Реформирование уголовно-процессуального законодательства Украины [Текст] / А. М. Бандурка. – Наше право / Our law. – 2005. - № 3. – С. 9-19.
14. Барабаш С. А. Природа российского уголовного процесса, цели уголовно-процессуальной деятельности и их установление [Текст] / С. А. Барабаш. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2005. – 257 с.
15. Баулін О.В. Процесуальний порядок оформлення протокольної форми досудової підготовки матеріалів міліцією [Текст] / О. В. Баулін, О. І. Поповченко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 74 с.
16. Берестова В. Е. Проблеми захисту прав неповнолітніх потерпілих [Текст] / В. Е. Берестова // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2006. - № 2(27). – С. 288-294.
17. Берназ В. Д. Психологічна характеристика найважливіших факторів процесів, що впливають на прийняття та реалізацію тактичних рішень у перебігу слідчої діяльності [Текст] / В. Д. Берназ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 1. – С. 124-127.
18. Берназ В. Д. Тактичне рішення слідчого в умовах протидії розслідуванню: криміналістичні та психологічні проблеми дослідження [Текст] / В. Д. Берназ // Право і безпека. – 2004.- Т. 3. - № 1. – С. 45-48.
19. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения [Текст] / В. П. Божьев - М.: Юрид. лит., 1975. - 176 с.
20. Вандышев В. В. Уголовный процесс [Текст]: Курс лекций / В. В. Вандышев- СПб.: Питер, 2002. — 528 с.
21. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / [Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел.] - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002.- 1440 с.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] (з дод., допов. та CD) [Текст] / [Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел.] - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2009.- 1736 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Кер. вид. проекту П. М. Мовчан, В. В. Німчук, В. Й. Клічак. – К.: Видавництво "Дніпро", 2009. – 1332 с.
24. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Кримінально-процесуального кодексу України (до № 1233 від 13 грудня 2007 р. народних депутатів В. Р. Мойсика, І. В. Вернидубова, С. В. Ківалова, Ю. А. Кармазіна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_l?id=&pß511= 31115
25. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР (Реальный социализм: теория и практика) [Текст] / Н. В. Витрук. – М.: Юрид. лит., 1985. – 175 с.
26. Вітвіцька В. В. Неповнолітній потерпілий: кримінально-правовий аспект [Текст] / В. В. Вітвіцька // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2008. - № 1. – С. 198-205.
27. Галаган А. И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми [Текст]: учеб.-практ. пособ. / А. И. Галаган. – К.: КВШ МВД СССР, 1986. - 84 с.
28. Гейц С. О. Норми кримінально-процесуального права [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Гейц Світлана Олександрівна; Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. - Дніпропетровськ, 2007. – 20 с.
29. Гейц С. О. Норми кримінально-процесуального права [Текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Гейц Світлана Олександрівна; Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. - Дніпропетровськ, 2007. – 195 с.
30. Гойман В. И. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву. Круглый стол журнала "Государство и право" [Текст] / В. И. Гойман // Государство и право. – 1998. - № 7. – С. 26-27.
31. Головко Л. В. Новый УПК Российской Федерации в контексте сравнительного уголовно-процессуального права [Текст] / Л. В. Головко // Государство и право. – 2002. - № 5. – С. 51- 61.
32. Гончаренко В. Г. Деякі зауваження у зв’язку з прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу України [Текст] / В. Г. Гончаренко // Кримінальне право України. – 2006. - № 8.- С. 3-11.
33. Гошовський М. І. Потерпілий у кримінальному процесі України [Текст] / М. І. Гошовський, О. П. Кучинська. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 192 с.
34. Григорьева Н. Принципы уголовного судопроизводства и доказательства [Текст] / Н. Григорьева // Российская юстиция. – 1995. - № 8. – С. 39-42.
35. Гриненко А. В. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе [Текст] / А. В. Гриненко, К. Г.Кожевников, С. Ф. Шумилин. – Х.: Консум, 1997. – 97 с.
36. Грошевой Ю. М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе [Текст] / Ю. М. Грошевой. – Х.: Вища школа, 1979. – 143 с.
37. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі [Текст]: наук.-практ. посіб. (2-е вид., стереотипне) / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007. – 272 с.
38. Грошевий Ю. М. Проблеми реформування кримінального судочинства [Текст] / Ю. М. Грошевий // Право України. – 2009. - № 2. – С. 4-10.
39. Гуляев А. П. Процессуальные документы и сроки [Текст]: лекция / А. П. Гуляев. – М., 1992. – 18 с.
40. Денисюк П. Д. Протокольна форма дізнання [Текст] / П. Д. Денисюк. – Рівне: Волинські обереги, 2005. – 140 с.
41. Дергай Б. И. Особенности расследования по делам невменяемых [Текст]: учеб. пособ./ Б. И. Дергай. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1976. – 32 с.
42. Деревянкін С. Л. Публічність та диспозитивність у кримінальному судочинстві [Текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Деревянкін Сергій Леонідович; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 226 с.
43. Джига М. Права та суть потерпілого у системі учасників кримінального процесу [Текст] / М. Джига, О. Михайленко // Вісник прокуратури. – 2006. - № 4(58). – С. 63-68.
44. Дикарев И. С. Диспозитивность в уголовном процессе России [Текст] / И. С. Дикарев / под ред. проф. А. П. Кругликова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2005. – 164 с.
45. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса (вопросы теории и практики) [Текст] / Т. Н. Добровольская. – М.: Юрид. лит., 1971. – 200 с.
46. Дорохов В. Я. Понятие документа в советском праве [Електронний ресурс] / В. Я. Дорохов // Известия вузов. Правоведение. – 1982. – № 2. – С. 53-60. Режим доступу:http://www.law.edu.ru/magazine/article.asp?magID=5&magNum= 2&magYear=1982&articleID=186661
47. Дубина И. А. Задачи досудебного уголовного судопроизводства и роль прокурора в их достижении [Текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. / Дубина Илья Анатольевич. – Волгоград, 2006. – 203 с.
48. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы [Текст] / А. Я. Дубинский. – К.: Наукова думка, 1984. - 182 с.
49. Дубинский А. Я. Разрешение органами внутренних дел заявлений и сообщений о преступлениях несовершеннолетних [Текст] / А. Я. Дубинский. – К.: КВШ МВД СССР, 1988.- 67 с.
50. Дубинский А. Я. Применение следователем органов внутренних дел мер пресечения к несовершеннолетним / А. Я. Дубинский. – К.: КВШ МВД СССР, 1988. – 92 с.
51. Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини: Прийнята 4 листопада 1950 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.echr.ru/documents/doc/2440800/2440800-002.htm
52. Ермолаев И. П. Свод законов Киевской Руси [Текст] / И. П. Ермолаев, Р. Г. Кашафутдинов. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1985. – 89 с.
53. Жеребкин В. Е. Логика [Текст] / В. Е. Жеребкин. - Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1968.- 254 с.
54. Жогин Н. В. Возбуждение уголовного дела [Текст] / В. Н. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М.: Юрид. лит. 1961. – 205 с.
55. Загальна теорія держави і права [Текст]: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
56. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1991 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 20 (з наступними змінами та доповненнями) – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-12
57. Закон України "Про попереднє ув’язнення" від 30 червня 1993 року [Електронний ресурс]// Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 360 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3352-12
58. Закон України "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України" від 21 червня 2001 року [Текст]// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25: Спецвипуск. - Ст. 1142.
59. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року [Текст] // Офіційний вісник України. - 2010. - № 55\1. - Ст. 1900.
60. Збірник статистичної інформації про роботу прокурора за 6 місяців 2010 року по Україні [Текст]. – К., 2010. – 672 с.
61. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі [Текст]: науково-практ. посіб. / Я. П. Зейкан. – К.: Вища школа, 2002. – 271 с.
62. Зеленецкий В. С. Принципы доследственного уголовного процесса [Текст] / В.С. Зеленецкий // Бизнес Информ. – 1998. - № 3 - С. 22-24.
63. Зеленецкий В. С. Технология восстановления (реконструкции) утраченных уголовных дел [Текст] / В. С. Зеленецкий, В. Ю. Кузьминова. – Х.: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2002. - 236 с.
64. Зеленецкий В. С. Теория и практика обоснования решений в уголовном процессе Украины [Текст] / В. С. Зеленецкий, Н. В. Глинская. – Серия "Юридичний радник". – Х.: "Страйд", 2006. – 336 с.
65. Зінченко І. Поняття принципів кримінального процесу України та їх нормативний характер [Текст] / І. Зінченко // Питання боротьби зі злочинністю. – Х.: 2006. - Вип. 11.- С. 158-164.
66. Зінченко І.Л. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. / Зінченко Інна Леонідівна; Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – Х., 2010. – 20 с.
67. Інформація про стан законності в державі за 2008 рік (відповідно до статті 2 Закону України "Про прокуратуру") [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/vlada.html?_m=publications&_t=rec&id=23367
68. Інформація про стан законності в державі за 2009 рік (відповідно до статті 2 Закону України "Про прокуратуру") [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/vlada.html?_m=publications&_t=rec&id=36585
69. Карабут Л. В. Структура принципу публічності у кримінальному процесі України [Текст] /Л. В. Карабут// Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2007. - № 2. – С. 270-277.
70. Карабут Л. В. Поняття, функціональне призначення і визначення принципу публічності (офіційності) у кримінальному процесі України [Текст] / Л. В. Карабут// Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. - № 3. – С. 119-127.
71. Карабут Л.В. Принцип публічності у кримінальному процесі України [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. / Карабут Людмила Володимирівна; Акад. адвокатури України. - Луганск, 2008. – 20 с.
72. Катькало С. И. Судопроизводство по делам частного обвинения [Текст] / С. И. Катькало, В. З. Лукашевич.– Л.: Изд-во Ленинрадского ун-та. 1972. – 207 с.
73. Коваль О. Поняття та основний зміст принципів права України [Текст] / О. Коваль // Адвокат. – 2005. - № 7. – С. 25-29.
74. Ковтун Н. Н. Производство по применению принудительных мер медицинского характера [Текст]: учебно-практ. пособ. / Н. Н. Ковтун. – Н. Новгород: Нижегородский юридический институт МВД РФ, 1997. – 110 с.
75. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради Української РСР.- 1984. - додаток до N 51. - ст. 1122 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10
76. Козюбра М. Принцип верховенства права та вітчизняна теорія і практика [Текст] / М. Козюбра // Українське право. – 2006. - № 1(19). – С. 15-23.
77. Козюбра М. Права людини і верховенство права [Текст] / М. Козюбра // Право України. – 2010. - № 2 – С. 24-35.
78. Колодій А.М. Принципи права України [Текст]: монографія./ А.М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998.–206 с.
79. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні [Текст]: підручник / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 332 с.
80. Комарова Н. А. Производство по применению принудительных мер медицинского характера к душевнобольным [Текст]: учебное пособие / Н. А. Комарова, Н. А. Сидорова. – Спб.: Изд-во СПбГУ, 1996. – 57 с.
81. Коментарі до проекту Кримінально-процесуального кодексу експертів Ради Європи. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://helsinki.org.ua.index.php?id= 1109854088
82. Кондаков Н. П. Логический словарь-справочник [Текст] / Н. П. Кондаков. – М.: Изд-во "Наука", 1975.- 720 с.
83. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 – Ст. 141 Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
84. Костін М. Мета кримінального судочинства: поняття і сутність [Текст] / М. Костін // Право України. – 2008. - № 4. – С. 80-83.
85. Кочура А. В. Поняття та сутність принципів кримінального процесу [Текст]/ А. В. Кочура // Наше право / Our law. - 2010. - № 3. – С. 82-86
86. Кочура А.В. Система принципів кримінального процесу України [Текст] / А. В. Кочура // Наше право / Our law. - 2010. - № 4.- Ч. 2 – С. 116-119.
87. Кочура А. В. Принцип верховенства права як базовий принцип кримінального процесу [Електронне видання] / А. В. Кочура // Форум права – 2010. - № 4. - С. 516-521. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10kavpkp.pdf
88. Кочура А. В. Винятки у реалізації принципів кримінального процесу, що передбачені кримінально-процесуальним законом [Текст] / А. В. Кочура // Європейські перспективи / European Perspective. – 2010. - № 4. – С. 111-115.
89. Кочура А. В. Презумпція невинуватості як галузевий принцип кримінального судочинства та її нормативний зміст [Текст] / А. В. Кочура // Право і безпека. - 2010. - № 4 (36). – С. 163-166.
90. Кочура А. В. Реалізація принципів кримінального судочинства в закріпленні процесуального статусу неповнолітнього потерпілого [Текст] / А. В. Кочура // Дізнання та досудове слідство в ОВС: сучасний стан та шляхи удосконалення: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 22 жовтня 2010 р.). – Х.: ХНУВС, 2010. –
С. 245-248.
91. Кочура А.В. Принципи кримінального судочинства як керівні засади у визначенні профілактичної діяльності ОВС [Текст] / А. В. Кочура // Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності: матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 17 грудня 2010 р.). – Х.: ХНУВС, 2010. – С. 85-86.
92. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26 - Ст. 131 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14
93. Кримінальне право України. Загальна частина [Текст]/ за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - К.: Юрінком Інтер, 2002.- 409 с.
94. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - № 2. – Ст. 15 (з наступними змінами та доповненнями). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05
95. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар [Текст] / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. – К.: "Форум", 2003. – 938 с.
96. Кримінальний процес України [Текст]: підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. / М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, В. П. Шибіко.– К.: Либідь, 1999. – 536 с.
97. Кримінальний процес України [Текст]: підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Ю. М. Грошевий, Т. М. Мірошниченко, Ю. В. Хоматов та ін.] під заг. ред. Ю. М. Грошевого, В. М. Хотенця. – Х.: Право, 2000. – 494 с.
98. Кримінальний процес [Текст]: підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
99. Кузнецов Н. П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела [Текст] / Н. П. Кузнецов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1983. – 117 с.
100. Кучинский В. А. Личность, свобода, право [Текст] / В. А. Кучинский. – М.: Юрид. лит, 1978. – 207 с.
101. Лазарева В. А. Охрана прав и законных интересов несовершеннолетних потерпевших в советском уголовном процессе [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. / Лазарева Валентина Александровна; Всесоюзн. юрид. заочн. ин-т. – М., 1980. – 19 с.
102. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами [Текст] / А. М. Ларин. – М.: Юрид. лит, 1966. – 156 с.
103. Левицька Л. Захист неповнолітніх потерпілих: кримінологічний і кримінально-процесуальний аспекти [Текст] / Л. Левицька // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. – С. 113-116.
104. Ленский А. В. Производство по применению принудительных мер медицинского характера [Текст]: научное издание / А. В. Ленский, Ю. К. Якимович. - М. : Юристъ, 1999. - 46 с.
105. Лисенко В. Проблеми отримання та використання у доказовому процесі інформації, що міститься в електронному вигляді на магнітних носіях (за матеріалами діяльності податкової міліції) [Текст] / В. Лисенко // Вісник прокуратури. – 2007.- № 4. – С. 61-69.
106. Лисенко В. В. Ухилення від сплати податків: виявлення та розслідування [Текст]: Монографія / В. В. Лисенко, О. С. Задорожний, О. П. Дзісяк. – К.: Істина, 2008. – 216 с.
107. Лобойко Л. Н. Актуальные проблемы доследственного уголовного процесса [Текст]: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09. / Лобойко Леонид Николаевич. - Х.,1997. - 209 с.
108. Лобойко Л. М. Цілі та завдання дослідчого кримінального процесу [Текст] / Л. М. Лобойко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 1997. - № 2. – С. 93-97.
109. Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України [Текст]: монографія / Л. М. Лобойко. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ; Ліра лтд. – 2004. - 216 с.
110. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право [Текст]. Курс лекцій: навч. посібник / Л. М. Лобойко. - К.: Істина, 2005. - 456 с.
111. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій [Текст]: Монографія / Л. М. Лобойко, А. П. Черненко. - Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2005. - 211 с.
112. Лобойко Л. М. Основні підстави і цілі реформування кримінально-процесуального законодавства України [Текст] / Л. М. Лобойко // Право України. – 2009. - № 2. – С. 36-42.
113. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права [Текст] / Е. Г. Лукьянова. - М.: Норма, 2003. – 236 с.
114. Лупинская П. А. Законность и обоснованность решений в уголовном судопроизводстве. [Текст] / П. А. Лупинская. – М.: ВЮЗИ, 1976. – 79 с.
115. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве. Их виды, содержание и формы. [Текст] / П. А. Лупинская. – М.: Юрид. лит., 1976. – 168 с.
116. Маляренко В. Т. Поняття, загальна характеристика та класифікація основних засад кримінального судочинства [Текст] / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 1999. - № 1(11). – С. 40-44.
117. Маляренко В. Т. Становленні і розвиток кримінально-процесуального права на різних етапах історії України [Текст] / В. Т. Маляренко // Право України. – 2004. - № 8. – С. 3-6.
118. Манаев Ю. В. Процессуальные решения следователя [Текст] / Ю. В. Манаев. – Во