ПРИНЦИПИ ПРАВОСУДДЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА»

На правах рукопису

УДК 35.078.1+351.853

ШУЛЬГАЧ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

«ПРИНЦИПИ ПРАВОСУДДЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІ В УКРАЇНІ»

Спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Косюта Михайло Васильович,
доктор юридичних наук, професор.

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика правового статусу судді. 11
1.1.Поняття та зміст правого статусу судді. 11
1.2. Поняття та система принципів правосуддя, що характеризують і забезпечують правовий статус судді 29
ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 1. 42
РОЗДІЛ 2. Незалежність та недоторканність судді як найважливіші принципи правосуддя, що забезпечують правовий статус судді 44
2.1. Принцип незалежності судді 44
2.1.1. Поняття та ознаки принципу незалежності судді 44
2.1.2. Правове закріплення принципу незалежності судді 51
2.1.3. Гарантії принципу незалежності судді 62
2.2. Принцип недоторканності судді 86
2.2.1. Поняття та значення принципу недоторканності судді 86
2.2.2. Гарантії недоторканності судді 92
ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 2. 103
РОЗДІЛ 3. Загальна характеристика інших принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді 105
3.1. Принципи незмінюваності та єдності правового статусу судді 105
3.2. Принципи професіоналізму та несумісності судді 123
3.3. Принцип законності 140
3.4. Принцип дотримання суддею морально-етичних норм 155
ВИСНОВКИ до РОЗДІЛУ 3. 174
ВИСНОВКИ 176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ВРУ – Верховна Рада України
ВРЮ – Вища Рада юстиції
ГПК – Господарський процесуальний кодекс України
ДСАУ – Державна судова адміністрація України
КАС – Кодекс адміністративного судочинства України
КК України – Кримінальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України 1961 р.
КПК 2012 – Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р.
КСУ – Конституційний Суд України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах істотного оновлення вітчизняного законодавства про судоустрій України науковці та юристи-практики активно обговорюють низку питань щодо реформування судової системи. Дискусії у цьому напрямі значно посилились після прийняття Верховною Радою України 7 липня 2010 р. Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Прийняття цього доволі важливого нормативно-правового акту, спрямованого на реформування судової системи, лише один із перших реальних кроків на шляху до змін в судовій системі і, зокрема, відновлення довіри до суду як надійного захисника прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина в Україні, посилення значення судової влади в суспільстві. На вирішення цих та низки інших проблем нинішнього стану правосуддя, судової влади загалом й спрямована сама судова реформа, в основу якої покладено низку принципів правосуддя, де вагоме значення мають принципи, що забезпечують правове положення судді, які повинні пронизувати всі нормативні положення законодавства про статус суддів та сприяти не тільки організації діяльності судової гілки влади в чітко визначеному правовому полі, але й забезпечувати справедливе відправлення правосуддя.
Певний внесок у розробку цієї проблеми зробили такі вчені, як Е. Абросимова, С. Аскеров, І. Беспалько, О. Бойков, В. Бринцев, М. Василевич, В. Висоцький, Т. Галайденко, В. Гринюк, В. Гончаренко, Ю. Грошевой, О. Жуковський, Р. Ігонін, С. Ківалов, М. Косюта, П. Кохан, О. Кучинська, В. Маляренко, І. Марочкін, М. Михєнко, О. Михайленко, П. Михайленко, І. Михайловський, В. Молдован, Л. Москвич, І. Назаров, С. Нечипорук, В. Нор, С. Обрусна, І. Петрухін, В. Погорілко, С. Подкопаєв, С. Прилуцький, В. Селіванов, В. Сердюк, М. Руденко, В. Теліпко, А. Тіганов, І. Факас, В. Чебан, В. Шибіко, В. Шишкін, С. Штогун, Н. Юзікова та інші. Незважаючи на таку зацікавленість принципами правосуддя, сьогодні залишаються дискусійними питання, пов’язані з поняттям та системою принципів правосуддя, що забезпечують статус суддів, та малодослідженими принципи як незмінюваності та єдності правового статусу, несумісності посади судді. Крім того, в сучасній юридичній науці не визначено функції та значення принципу законності для правового статусу судді. Все це зумовлює необхідність виконання комплексного наукового дослідження принципів правосуддя, що забезпечують статус суддів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, згідно з Планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Львівського університету бізнесу та права на 2012–2015 роки, Пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 2011–2015 рр. (Постанова загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14-10 (із змінами, внесеними згідно з Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 05.03.2012 р. з № 4-12). Тему дисертаційної роботи затверджено рішенням вченої ради Львівського університету бізнесу та права від 23.05.2011 р. (протокол № 11).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний правовий аналіз наукових питань стосовно принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді в Україні.
Відповідно до визначеної мети, завдання цієї роботи полягають в наступному:
– визначити поняття та зміст правового статусу судді;
– сформулювати поняття принципів правосуддя, що забезпечують статус судді;
– обґрунтувати перелік принципів, які належать до системи принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді;
– дати визначення поняття принципу незалежності судді та проаналізувати його ознаки;
– охарактеризувати гарантії незалежності судді та проблеми їх реалізації;
– дослідити поняття та зміст принципу недоторканності судді;
– розглянути принцип незмінюваності та єдності правового статусу судді;
– дослідити особливості принципу професіоналізму судді;
– визначити значення принципу законності для правового статусу судді;
– проаналізувати принцип дотримання суддею морально-етичних норм та його значення для правового статусу судді;
– сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання та практичного використання принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які стосуються реалізації принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді.
Предмет дослідження – теоретичні та нормативні аспекти принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді, а також особливості їх реалізації.
Методи дослідження. Методи дослідження вибрано, зважаючи на мету та завдання роботи, з урахуванням об'єкта і предмета дисертаційного дослідження. Діалектичний метод дав змогу розглянути поставлені проблеми в динаміці, встановити взаємозв'язок з іншими проблемами й суспільними явищами, вирішити суперечності між окремими елементами правового статусу судді. Дослідження проблем вимагало також системного підходу до вивчення взаємозв'язків між окремими принципами правосуддя, що забезпечують правовий статус судді. За спеціально-юридичним аналізом норм чинного законодавства, що стосується незалежності та недоторканності судді, можна виявити прогалини й суперечності в законодавчих актах і виробити пропозиції для їх усунення. Використання статистичного методу дає змогу простежити особливості реалізації окремих принципів, що забезпечують правовий статус судді, і на цій основі підвищити рівень обґрунтованості теоретичних висновків і практичних рекомендацій. Використано також порівняльно-правовий метод для співставлення судового законодавства і практики його застосування в Україні та в зарубіжних країнах.
Під час написання висновків використано такі методи: узагальнення, групування, прогнозування та моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим у незалежній Україні комплексним дослідженням, в якому розглянуто принципи правосуддя, що забезпечують правовий статус судді.
На основі виконаного дослідження сформульовано низку теоретичних висновків і пропозицій, що мають певну новизну, а саме:
вперше:
– запропоновано під принципами, що забезпечують правовий статус судді, розуміти важливі засади правосуддя, які спрямовані на створення надійних умов для ефективної реалізації правового статусу суддею;
– визначено систему принципів, що забезпечують правовий статус судді, до якої зараховано такі принципи: незалежності судді, недоторканності судді, несумісності суддівської посади, незмінюваності та єдності правового статусу судді, професіоналізму судді та принцип дотримання суддею морально-етичних норм;
– здійснено класифікацію принципів, що забезпечують правовий статус судді, за видами;
– запропоновано під принципом незалежності судді розуміти передбачену чинним законодавством фундаментальну засаду, за якою суддя здійснюватиме процесуальну діяльність без будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання;
– виявлено особливості принципів незмінюваності та єдності правового статусу судді;
– визначено значення принципу дотримання суддею морально-етичних норм для правового статусу судді та запропоновано шляхи його вдосконалення;
удосконалено:
– визначення правового статусу судді, за яким запропоновано розуміти нормативно-визначені права, обов’язки, гарантії, які сприяють суддям здійснювати свої повноваження та особливості їх притягнення до відповідальності;
– критерії класифікації принципів правосуддя;
одержали подальшого розвитку:
– наукові підходи щодо правового статусу судді та його змісту;
– пропозиції щодо вдосконалення принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді.
Практичне значення одержаних результатів. Результати наукових досліджень, сформульовані у висновках та рекомендаціях, можуть бути використані у:
– навчальному процесі вищих юридичних навчальних закладів під час викладання таких дисциплін, як «Судові і правоохоронні органи», «Конституційне право України», «Теорія держави та права» та під час підготовки відповідних підручників, навчальних посібників та навчально-методичної літератури з цих навчальних дисциплін. Також на основі зібраного матеріалу може бути розроблений спецкурс для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів – «Засади (принципи) правового статусу судді в Україні» (акт впровадження ПВНЗ Львівського університету бізнесу та права від 1.02.2012 року №7);
– законотворчій діяльності висловлені пропозиції можуть використовуватись під час вдосконалення законодавства України, що стосується правового статусу судді;
– правовиховній сфері – з метою підвищення правосвідомості людини та громадянина щодо розуміння ролі суду та правового статусу судді в нашій державі.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми загалом, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на двох міжнародних науково-практичних конференціях: «Розвиток економічних і політико-правових систем України та інших країн Європи на початку XXI століття» (м. Львів, жовтень 2011р.), «IX Міжвузівська щорічна міжнародна інтернет-конференція молодих науковців «Наукові обрії» (м. Львів, лютий — березень 2012 p.).
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки, рекомендації і пропозиції, що сформульовані у дисертації, знайшли відображення в чотирьох статтях у фахових наукових виданнях та у двох тезах доповідей. Усі наукові праці, в яких відображено основні положення роботи, написані без співавторів.
Структуру дисертаційної роботи визначено з огляду на мету та предмет дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, до яких входить п’ять пунктів, висновків та списку використаних джерел (222 назв). Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок, з них загальний обсяг тексту – 182 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу наукових напрацювань та чинного законодавства України, міжнародно-правових актів та практики їх застосування, сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на системне удосконалення принципів правосуддя, що забезпечують статус судді:
1.Розділ III «Професійні судді, народні засідателі та присяжні» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить 3 глави. Особливу увагу привертають перші дві глави. Глава 1 «Загальні положення статусу судді» містить окремі статті, які присвячені незалежності (ст. 47), недоторканості судді (ст. 48), відповідальності за неповагу до суду чи судді (ст. 49), посвідченню судді (ст. 50). Глава 2 «Суддя» містить статті «Статус судді» (ст. 51), «Незмінюваність судді» (ст. 52), «Вимоги щодо несумісності» (ст. 53), «Права та обов’язки судді» (ст. 54) та інші. Враховуючи вищезазначені теоретичні положення, вищезазначену главу 2 варто приєднати до глави 1, при цьому назву глави першої не перейменовувати. Крім того, ст. 51 «Статус судді», на нашу думку, доцільно перенести на початок цієї глави, це буде логічно послідовним кроком в процесі вдосконалення Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
2. Принципами, що забезпечують правовий статус судді – це засади правосуддя, які спрямовані на створення надійних умов для ефективної реалізації правового статусу суддею. До системи цих принципів слід відносити такі принципи: незалежності судді, недоторканості судді, несумісності суддівської посади, незмінюваності та єдності правового статусу судді, професіоналізму судді та принцип дотримання суддею морально-етичних норм;
3. Щодо двох найважливіших принципів правосуддя, що забезпечують правовий статус судді незалежності та недоторканності то тут слід мати на увазі наступне:
1) Вони взаємопов'язані і, по суті, складають єдиний комплекс нормативних настанов, що мають найважливіше значення для визначення статусу суддів. Зокрема відповідно до чинного українського законодавства (Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів") принцип незалежності судді забезпечується його недоторканністю.
2) Важливе значення цих принципів полягає в тому, що вони відіграють важливу роль, як для правового статусу судді так і для здійснення справедливого правосуддя.
3) Принципи незалежності та недоторканності судді випливають з більш загального принципу правосуддя - принципу самостійності суду, який також є конституційним принципом.
4. Принципом незалежності судді – це передбачена чинним законодавством фундаментальна засада, яка передбачає здійснення суддею процесуальної діяльності без будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Для принципу незалежності суддів характерні наступні ознаки:
1) обме¬женість законом, процедурними рамками, в межах яких здій-снюється судова влада;
2) легітимна лише при здій¬сненні процесуальної діяльності судді;
3) зміст незалежності суддів включає також елемент особистісної незалежності суддів (тобто наявність у судді певних морально-психологічних якостей, які сприяють реалізації права судді самостійно приймати рішення по спра¬ві);
4) незалежність судді як від зовнішнього (від факторів, що знаходяться за межами судової системи), так і внутрішнього (від факторів усередині самої судової системи) впливу на процес прийняття суддею рішення по справі;
5) формування суддівського корпусу в порядку, що унеможливлює будь-який неправомірний вплив;
6) стабільність трудової зайнятості, виключні підстави для звільнення судді від посади, досить високий рівень їх матеріального й соціального забезпечення та інше створюють певні гарантії реалізації принципу незалежності суддів на додаток до можливої юридичної відповідальності осіб, які перешкоджають здійсненню правосуддя;
7) за посягання на незалежність суддів передбаче¬но найбільш серйозний вид відповідальності – кримінальне покарання.
Наведений аналіз правового закріплення та реалізації принципу незалежності суддів у світовій практиці свідчить, що багато положень Рекомендації Комітету Міністрів держав – членів Ради Європи реалізовані в законодавстві України.
5. В наш час принцип суддівської недоторканності полягає в тому, що суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Закон має бути переглянутий таким чином, щоб захистити суддів від судового переслідування за дії, вчинені відповідно до посадових обов’язків. Незалежність судді не буде обмежена, якщо він знатиме, що може переслідуватися законом за крадіжку в магазині або прийняття хабара. Ці типи переслідувань не стосуються суддівської незалежності, і захист судді від них жодним чином не забезпечить незалежність судової системи.
На сьогодні існує багато прикладів, що відображають значення і призначення суддівської недоторканності. Зловживання повноваженнями, нехтування законом, участь у протиправних схемах суддів призводить до того, що недоторканність судді викликає негативну реакцію в суспільстві. Результати нашого дослідження, зарубіжний досвід, судова практика свідчать про необхідність такої політико-правової ситуації, яка б гарантувала одночасно як незалежність, так і відповідальність судді.
Відповідно доцільно ч.3 ст. 126 Конституції України, ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викласти в такій редакції: «Суддя є недоторканним. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом або до винесення обвинувальної постанови у справі про адміністративне правопорушення, крім випадків затримання судді безпосередньо під час вчинення ним злочину. В разі затримання судді під час вчинення ним злочину негайно повідомляється орган, який призначив суддю на посаду».
6. Важливе значення для правового статусу судді має принцип незмінюваності. Цей принцип визнано законодавствами всього цивілізованого світу. В Україні на законодавчому рівні цей принцип закріплено в ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Виходячи із змісту даної статті, можна стверджувати, що судді в державі незмінювані. Проте під незмінюваністю суддів не слід розуміти безстрокове заняття посади. Законодавством передбачено певний строк перебування судді на посаді, причому строки дуже відрізняються за тривалістю. Це залежить від юрисдикції суду, де працює суддя.
Враховуючи зарубіжний досвід, видається за доцільне ввести безстрокове призначення суддів на посаду судді, оскільки обмеження певним, зазвичай нетривалим строком повноважень, по завершенню якого суддя підлягає переобранню чи перезатвердженню вже на посаду безстроково, досить істотно обмежує незалежність суддів під час їх першого строку повноважень. Для того, щоб сумлінно виконувати службові обов’язки, суддя повинен бути незалежним та наділений владою. Вирішуючи різні судові справи, судді повинні розглядати це на основі фактів і відповідно до принципу законності, без будь-яких обмежень, тиску, впливу, втручання чи погроз.
7. Принцип єдності статусу суддів включає єдиний підхід до відбору кандидатів і до порядку призначення їх на суддівські посади. Єдиний підхід знаходить своє продовження і у вимогах до суддів, призначених на посаду. На відміну від українського законодавця російський законодавець виділив цей принцип в окремій ст.12 «Єдність статусу суддів» Федерального конституційного закону «Про судову систему Російської Федерації». Вважаю за доцільне також в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» виділити це в окремій статті, цим самим підкреслити його роль для здійснення ефективного правосуддя та для забезпечення правового статусу судді.
8. Професіоналізм суддів та якість правосуддя великою мірою залежать від професійного рівня кандидатів на посаду судді, їх моральних та ділових якостей.
Сьогодні до професіоналізму судді ставляться більш високі вимоги, ніж раніше. Оцінити рівень професіоналізму суддівського корпусу можливо за відбором кандидатів на посаду судді на підставі їх відповідності професійно важливим якостям, системою професійного навчання суддів, контролем за профпридатністю суддів та ефективним механізмом самоочищення суддівського корпусу від професійно непридатних суддів.
9. Виконуючи професійно і сумлінно свою функцію, суддя зобов’язаний утримуватись від іншої роботи, якій він змушений буде приділяти увагу протягом робочого часу. Вимоги щодо несумісності закріплено ст. 53 Закону «Про судоустрій і статус суддів». Вони діють протягом усього часу перебування на посаді судді та не можуть бути відміненими або заміненими на інші положення. Головною рисою цих обмежень є те, що особа, перебуваючи на посаді судді, позбавляється певних прав, які входять до загального правового статусу громадянина, передбачені законодавством. Вищевказана риса обмежує дієздатність судді як людини та громадянина, звужуючи частково межі його правового статусу.
10. Суттєвою вимогою до кандидатів на посаду судді є їх високе моральне положення в суспільстві, а для судді при здійсненні правосуддя – принцип дотримання суддею морально-етичних норм. Формуючи суддівський корпус, кваліфікаційна комісія зобов’язана враховувати не лише рівень теоретичних та практичних знань кандидата, а й моральні якості. Але в Україні немає чіткого переліку особистих та моральних якостей, якими повинен володіти кандидат на посаду судді. Тому доцільно в законодавство України про статус суддів включити таку вимогу до кандидатів на посаду судді як бездоганна репутація та високе морально-етичне положення в суспільстві. Не може бути працівником судової влади особа з негативною репутацією в суспільстві.
11. Важливу роль для правового статусу судді відіграє принцип законності. На відміну від принципів незмінюваності, єдності правового статусу судді, професіоналізму та несумісності суддів принцип законності є універсальним принципом, який закріплений на конституційному рівні. У той же час цей принцип не знайшов детального відображення в Законі України «Про судоустрій і статус суддів», в якому лише зазначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Враховуючи погляди науковців та сучасне судове законодавство слід зазначити, що принцип законності для судді означає наступне: безумовне дотримання на всіх етапах у судовій справі правил, встановлених законом; здійснення процесуальної діяльності на законних підставах і у відповідних процесуальних формах; приведення рішень у відповідність до норм матеріального і процесуального права; обов’язок судді здійснювати розгляд справи з чітким дотриманням правил отримання доказів, враховуючи неприпустимість використання під час здійснення правосуддя доказів, здобутих незаконним шляхом.
Якщо з додержанням вимог сто¬совно забезпечення законності у судовій діяльності більш-менш ясно, то питання щодо здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення верхо¬венства права, залишається відкритим і потребує подальших досліджень.
12. Під дотриманням морально-етичних норм суддею слід розуміти утримання суддею від дій, що можуть бути розглянуті як використання свого посадового становища на свою користь та викликає недовіру до справедливості винесених рішень. Етичному аспекту діяльності представників судової влади сьогодні бракує належного рівня розвитку. Етична сторона професії судді досі не отримала ні відповідного теоретичного обґрунтування, ні законодавчого закріплення. В Основному Законі країни немає навіть згадки про моральні правила суддів. Професійне законодавство про суддів теж обмежується єдиним рядком, а Кодекс професійної етики судді не має обов’язкової сили, до того ж ще й недосконалий за змістом.
Нині суддівська спільнота розпочала активну роботу над проектом нового Кодексу професійної етики суддів. На нашу думку, слід надати Кодексу професійної етики судді загальнообов’язкової юридичної сили, саме це сприятиме зміцненню дисципліни в суддівському корпусі. Крім того, при прийнятті на роботу суддя повинен ознайомитись з цим Кодексом, про що повинно робитись письмове засвідчення в його особовій справі. Також, доцільно ввести Главу «Дисциплінарна відповідальність», в якій передбачити дисциплінарну відповідальність суддів, за порушення правил, що містяться в Кодексі. Встановити, щоб вимоги цього правового акту були обов’язковими для виконання всіма суддями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-VI // Вісник Верховної Ради України. – 2010. – № 142. – Ст. 1125.
2. Шемшученко Ю. С., Пархоменко Н. М. Правовий статус // Юридична енцикло¬педія: [в 6 т.] / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; [Редкол.: Шем¬шученко Ю.С. (голов. ред.) та ін.]. – К.: Укр. енцикл., 1998-2004. – Т. 5: П-С – 2003. – 736 с.
3. Великий тлумачник словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Укладач та гол. редактор В.Т. Бусел – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун». – 2005. – 1728 с.
4. Философский энциклопедический словарь / сост. : С.С. Аверинцев, Э.А. Ильичев, С.М. Ковалев, Н.М. Ланда.– М., 1989.
5. Політичний енциклопедичний словник / за ред. Ю.М. Шемчушенка,В.Д. Бабкіна.– К. : Юрінком Інтер, 1997.– 512 с.
6. Панталієнко П.В. Деякі особливості правового статусу суддів України // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Право". – 2011 – Вип. 165 частина 2. – С.245-251.
7. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський; За ред. С. Л. Лисенкова – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 448 с.
8. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К.: Атіка. – 2001. – 176 с.
9. Луць Л.А. Загальна теорія держави та права: Навчально-мето¬дичний посібник (за кредитно-модульною системою). – К.: Атіка, 2008. – 412 с.
10. Скакун О. Ф.Теорія права і держави: Підручник. – К.: Алерта; КНТ ; ЦУЛ, 2009. – 520 с.
11. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посібник – К.: Атіка, 2006. – 568 с.
12. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. – X.: Право, 2008. – 416 с.
13. Чушенко В. І., Заяць І. Я. Конституційне право України: Підруч. – К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2007. – 488 с.
14. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: підручник. – 3-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
15. Совгиря О. В., Шукліна Н. Г. Конституційне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.
16. Чебан В.І. Конституційно-правовий статус суддів в Україні та державах Східної Європи (порівняльно-правовий аналіз). – автореферат дис. … к.ю.н. за спеціальністю 12.00.02. – Харків, 2012. – 21 с.
17. Єгорова В. С. Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції. – Дисертація …к.ю.н. за спеціальністю 12.00.02. – Київ, 2008. – 222 с.
18. Москвич Л.М. Організаційно-правові проблеми статусу суддів. – Автореферат дисертації … к.ю.н. за спеціальністю 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура. – Харків, 2003. – 20 с.
19. Організація судових та правоохоронних органів: підручник / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін. За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – X.: TOB «Одіссей», 2007. – 528 с.
20. Теліпко В.Е. Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар / За ред. Молдована В. В. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 528 с.
21. Руденко М.В., Рибалко Г.С. Судова влада та правоохоронні органи України: Підручник для студ. вищих юрид. навч. закладів. – Х., ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. – 285 с.
22. Тиганов А.И. Правовой статус судей в России в XVII – начале XX века: историко-правовое иследование: автореферат дис. … к.ю.н. по спец. 12.00.01. – Курск, 2012. – 28 с.
23. Чернова В.О. Поняття та зміст правового статусу суддів як суб’єктів трудового права // Митна справа. – 2012. – №3 (ч.2. кн.2). – с.183-190.
24. Лукоянов Д.Н. Правовой статус председателя районного суда как организатора ефективного правосудия: автореферат дис. … к.ю.н. по спец. 12.00.11. – Москва, 2011. – 29 с.
25. Навалихина Юлия Александровна. Эффективность гарантий социальной защиты судей в Российской Федерации автореферат дис. … к.ю.н. по спец.: 12.00.01 – Москва, 2007. – 21 с.
26. Москвич Л.М., Подкопаєв С.В., Прилуцький С.В. Статус судді: питання теорії та практики: Монографія – X.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 360 с.
27. Слінько С.В. Концепція незалежності судової влади: функція та елементи // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – №4. – С.73-79
28. Витрук Н.В. Общая теория правового положення личности / Витрук Н.В.– М.: Норма, 2008. – 448 с.
29. Розвадовський В.І. Визначення поняття правовий статус Голови Верховної Ради України // Соціологія права. – 2011. – №2. – С.112-117.
30. Москвич Л.М. Організаційно-правові проблеми статусу суддів : дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.10 – X., 2003. – 244 с.
31. Абросимова Е.Б. Судебная власть в Российской Федерации : система и принципы / Е. Б. Абросимова. – М.: Ин-т права и публ. политики, 2002. – 160 с.
32. Шмавонян Г.А. Конституционное правосудие в системе разделения властей. – М.: МАКС Пресс, 2001. – 172 с.
33. Петрухин И. Л. Судебная власть / И. Л. Петрухин. – М.: ООО «ТК Велби», 2003. – 720 с.
34. Ермошин Т.Г. Правовой статус судьи: монография. – М.: Российская академия правосудия, 2008. – 524 с.
35. Бабаева О.Н. Проблемные вопросы статуса мировых судей Российской Федерации // Вестник Воронежского государственного университета. – 2007. – №1. – С.130-135.
36. Клеандров М.И. Статус судьи: правовой и смежные компоненты. / Отв. ред. М.М. Славин. – М.: Российская Академия наук, Институт государства и права. "Норма" 2008. – 256 с.
37. Про незалежність судової влади: постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 4.
38. Василенко В. М. Дисциплінарна відповідальності суддів України: підстави, порядок та особливості дисциплінарного провадження // Право і безпека. – 2011. – №3 . – С.132-137.
39. Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98_ВР // Офіційний вісник України. – 1998. – № 6. – 26 лютого. – С. 13.
40. Подкопаєв С., Сирай М. Проблеми законодавчого регулювання дисциплінарної відповідальності суддів // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2011. – №2. – с.83-87
41. Загальна теорія держави і права: підручник / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – 584 с.
42. Демин В.П. Принципы как форма научного познания. – М., 1976. – 44 с.
43. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 477 с.
44. Коваль О. А. Принципи процесуального права та їх втілення в законодавчій регламентації діяльності міліції України. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – Київ, 2006. – 198 с.
45. Марченко М. Н. Судебное правотворчество и судейское право. – Москва : Проспект, 2011. – 512 с.
46. Городовенко В. Принцип незалежностi суддiв i пiдкорення їx лише законовi як один з основних принципiв судочинства в Україні // Право України. – 2002. – № 4. – С. 124–127.
47. Георгіца А. З. Принципи конституційного судочинства (процесу) та їх специфіка: деякі питання теорії і практики // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наукових праць. Вип. 227 : Правознавство. – Чернівці : Рута, 2004. – С. 28-34.
48. Назаров І. В.Принципи побудови судової системи: Монографія. – Харків: Видавництво "ФІНН", 2009. – 144 с.
49. Факас І.Б. Конституційно-правові принципи організації та діяльності судів загальної юрисдикції в Україні. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. – Київ, 2009. – 202 с.
50. Мірінович У.А. Принципи організації судової влади в новому Законі України «Про судоустрій і статус суддів» // Митна справа. – 2012. – №1. – ч. 2, кн.. 2. – C. 232-237/
51. Гумба М. Р. Система конституционных принципов правосудия и формы их реализации в Российской Федерации: Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 . – М.: РГБ, 2003. – 185 с.
52. Гуськова А.П., Шамардин А.А. Правоохранительные органы (судоустройство): Учебник. – Москва: ИГ «Юрист», 2005. – 321 с.
53. Ухвала Конституційного Суду України № 44-з вiд 14 жовтня 1997 року про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням державного зовнішньоекономічного підприємства «Славутич-Сталь» щодо тлумачення статті 124 Конституції України і Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/news/12286
54. Юзікова Н. С. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник. – Вид. четверте, перероб. і допов. – К.: Істина, 2006. – 320 с
55. Беспалько І. Л. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації : монографія – X.: Вид-во «ФІНН», 2011. – 216 с.
56. Молдован В.В.Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2003. – 256 с.
57. Чиркин В.Е. Сравнительное конституционное право. – М. 1997
58. Поляков М.П., Федулов А.В. Правоохранительные органы Российской Федерации: Пособие для сдачи экзамена. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юрайт-Издат, 2005. – 187 с.
59. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141
60. Городовенко В.В. Основоположні принципи судової влади (національний та міжнародний аспект) // Конституційні аспекти судової реформи в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. 24-25 березня 2011 р. – Львів: ФОП Кундельський Г.Л., 2011. – 232 с. – с.24-26.
61. Самостоятельность и независимость судебной власти Российской Федерации / под. ред. В.В. Ершова. – М: Юристь, 2006. – 493 с..
62. Обрусна С. Ю. Адміністративно–правові засади судової реформи в Україні: теорія, історія, сучасність : монографія. – Харків : ХНУВС, 2010. – 304 с.
63. Орлов Ю.К., Швецов В.И. Судоустройство и правоохранительные органы в Российской Федерации. М. Проспект., 2000.
64. Кивалов С. В. Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды : [монография] / С. В. Кивалов. – Одесса : Юридична література, 2010. – 312 с . : ил.
65. Судоустройство Учебник / А.А. Данилевич, Л.Л. Зайцева, И.И. Мартинович, А.В. Солтанович; под ред. А.А Данилевича, И.И. Мартинович. – 2-е изд., перераб. и доп. Минск: Амалфея, 2010. – 464 с.
66. Абросимова Е.Б. Конституционные основы судебной власти в зарубежных странах. Конспект лекций. Тверь. Твер. гос. ун-т, 2000.
67. Судебные системи западных государств. M.: Наука, 1991.– 240 с.
68. Чебан В.І. Правовий статус суддів у міжнародних документах // Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина [Текст]: Мат. Всеукр. наук.-практ. конференції, 30 травня 2009 року. – Чернівці: Чернівецький нац. ун- т, 2009. – С.196-200.
69. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач та гол. редактор В.Бусел – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2006. – 1728 с.
70. Добровольская Т.Н. Принципы советского уголовного процесса. – М.: Юрид. лит., 1971. – 198 с.
71. Семёнов В. М. Суд и правосудие в СССР.– М.: Юрид.лит.,1984. – 320 с.
72. Городовенко В. В. Проблеми становлення незалежної судової влади в Україні: монографія – К. : Фенікс, 2007. – 224 с.
73. Незалежність. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії // Електронний ресурс. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Незалежність
74. Михайленко О.Р. Про забезпечення незалежності суддів у змагальному кримінальному процесі // Етичні та правові проблеми забезпечення незалежності суддів: Матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, 30-31 берез. 2005 p.; м. Харків / Редкол.: В.В.Сташис (голов, ред.) та ін. - X.; К.: ЦНТ "Гопак", 2006. – 170 с. – С.51-56
75. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. – М.: Наука. – 1968. – Т.1. – 470 с.
76. Назаров I.B. Принципи незалежності та самостійності суду: співвідношення понять // Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина [Текст]: Мат. Всеукр. наук.-практ. конференції, 30 травня 2009 року. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – 600 с.– С.170-173.
77. Аскеров С.С. Принцип незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану (порівняльно-правове дослідження). – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – Київ, 2008. – 199 с.
78. Василевич М.В. Конституційно-правові гарантії незалежності судової влади: теорія та практика реалізації.– Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – Київ, 2010. – 17 с.
79. Прилуцький С. В. Вступ до теорії судової влади (Суспільство. Правосуддя. Держава): Монографія. – К: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2012. – 317 с.
80. Савенко М.Д. Незалежність суддів та її правове забезпечення // Етичні та правові проблеми забезпечення незалежності суддів: Матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, 30-31 березня 2005 p.; м. Харків / Редкол.: В.В.Сташис (голов, ред.) та ін. – X.; К.: ЦНТ "Гопак", 2006. – 170 с. – С. 98-110.
81. Галайденко Т.В. Сутність принципу незалежності суддів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011.– №4. – С. 76-85.
82. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г Бара¬баш та ін.; Нац. акад. прав, наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. І –X.: Право, 2012. – 1128 с.
83. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 49. – Ст. 3220. – С. 62.
84. Галайденко Т.В. До питання розмежування категорій «принцип незалежності суддів» та «гарантії його реалізації» // Вісник Вищої ради юстиції. – 2010. – №3. – С. 28-40.
85. Про незалежність, дієвість та роль суддів: Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № R (94)12 // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 4(6). – С. 10-11.
86. Галайденко Т.В. Особливості розмежування категорій «принцип незалежності суддів» та «гарантії незалежності суддів» // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2010. – №6. – С. 22–34.
87. Курило О.М. Гарантії незалежності суддів у кримінальному процесі України // Етичні та правові проблеми забезпечення незалежності суддів: Матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, 30-31 березня 2005 p.; м. Харків / Редкол.: В.В.Сташис (голов, ред.) та ін. – X.; К.: ЦНТ "Гопак", 2006. - 170 с. – С.72-79.
88. Основні принципи незалежності судових органів схвалені Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 р. // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_201
89. Овчаренко О. М. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації : [монографія] / Овчаренко О. М. – Х. : Право, 2008. – 280 с.
90. Луць Л. А. Принцип незалежності суддів та його забезпечення в Україні // Незалежність судді: міжнародні стандарти та національна практика: Навч.-практ. посіб. / Луць Л. А., Савченко М. Д., Городовенко В. В. (та ін.); Центр суддів, студій, Всеукр. незалеж. суддів. асоц. – К. : Поліграф – Експрес, 2008. – С. 37.
91. Шицький І. Б. Про окремі питання судової реформи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/E30D7E92E24C6ED4C325707C0024CA6E?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=E30D7E92E24C6ED4C325707C0024CA6E&Count=500&
92. Кваша О.О. Принцип незалежності суддів як гарантія протидії порушенням прав людини // Часопис Київського університету права. – 2009. – №2. – С. 229-233.
93. Загальна декларація прав людини вiд 10 грудня 1948 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
94. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
95. Європейська Хартія про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_236
96. Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakonl.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg=994_a38
97. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1001-05
98. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3781-12
99. Лист Верховного Суду України Президенту України Щодо Закону України "Про судоустрій України і статус суддів" // Інфодиск «Законодавство України». – 2011. – №12.
100. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. –№ 30. – С. 260.
101. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України “Про статус суддів” від 15 груд. 1992 р. (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 груд. 2004 р. № 19-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 49. – с. 62–67.
102. Пилипчик П.П. Ще раз про незалежність суддів // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 9. – С.2-4.
103. Гринюк В. О. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. – К., 2004. – 20 с.
104. Карпечкін П. Ф. Правові та етичні гарантії забезпечення незалежності суддів судів загальної юрисдикції в Україні // Етичні та правові проблеми забезпечення незалежності суддів : матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, 30–31 берез. 2005 p., м. Харків ; [редкол. : В. В. Сташис (голов. ред.) та ін.]. – X. ; К. : ЦНТ “Гопак”, 2006. – С. 88-97.
105. Галайденко Т.В. Поняття та класифікація гарантій незалежності суддів // Науковий вісник Академії внутрішніх справ України. – 2011. – №5. – С. 30-39.
106. Жуковський О. Г. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» : Науково-практичний коментар. – X.: ТОВ «Одіссей», – 2010. – 304 с.
107. Судебные речи известных русских юристов / Составитель Е. М. Ворожейкин.– М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1958. – 826 с.
108. Моніторинг незалежності суддів в Україні. 2008 p.: [Текст] / за заг. ред. А. Алексеева, Центр суддівських студій. – К.: Поліграф-Екпрес, 2008. – 104 с.
109. Рішення Конституційного Суду України у справі за конс¬титуційними поданнями Верховного Суду України та Служби без¬пеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів Украї¬ни) від 19.05.1999 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 1999. –№ 20. – Ст. 905.
110. Рішення Конституційного Суду №8-рп/2011 у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2011 р. // [Електронний ресурс]. – Ре¬жим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-11
111. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар / [Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.] – К., 2008. – 781 с.
112. Василевич М. В. Удосконалення правового забезпечення гарантій незалежності судової влади в Україні // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – №1. – С. 86-90.
113. Шишкін В. І. Судові системи країн світу : [навч. посіб.] : у 3 кн. Кн. 1. / Шишкін В. І. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.
114. Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 травня 2012 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2012. – 207 с.
115. Про порядок фінансування судової влади в Україні: проект Закону України від 24 вересня 2008 р. (реєстраційний № 4189) // [Електрон, ресурс]. – Ре¬жим доступу: http://gska2.rada.gov.ua
116. Городовенко В. В. Проблеми незалежності судової влади: Дис. ... канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.10. – Харків, 2006. – 196 с.
117. Канигіна Г. Незалежність суддів потребує належного фінансування // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/11513-nezalezhnist_suddiv_potrebue_nalezhnogo_finansuvannya__suddy.html
118. Зімер М. Практики та підходи до процесу формування бюджету судових систем України та США. Проект «Справедливе правосуддя». – К., 2012. – 23 с.
119. Кирилюк Р. РСУ захищає право суддів на належне фінансування // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/11391-rsu_zahischae_pravo_suddiv_na_nalezhne_finansuvannya.html
120. Мурга С. М. Фінансово-матеріальне забезпечення судової системи України // Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина [Текст]: Мат. Всеукр. наук.-практ. конференції, 30 травня 2009 року. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – С. 185-193.
121. Закаблук М. Без службового даху // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/9138-1240_suddiv_ne_zabezpecheni_sluzhbovim_zhitlom.html
122. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: "Укр. енцикл.", 2003. – Т. 5: П - С. – 736 с.: іл.
123. Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.
124. Коротун О.М. Функції суддівського самоврядування за законодавством України // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – №1 . – с.184-191
125. Організація су¬дової влади в Україні : навч. посіб. / за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. – X. : Нац. юрид. акад. України, 2009. - 184 с.
126. Коротун О. М. Організація і фу¬нкції суддівського самоврядування за законодавством України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 – К., 2009. – 16 с.
127. Обрусна С. Ю. Суддівське самоврядування в Україні та шляхи підвищення його ефективності в умовах судово-правової реформи // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – №3. – С.74-81.
128. Ігонін Р.В. Проблеми функціонування органів суддівського самоврядування у сфері адміністративно–правового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції // Держава і право. – 2010. – Вип.51. – С.277-282.
129. Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 №18-рп/2011 (справа про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v019p710-11
130. Податковий кодекс України від 02.12.2010 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №13-14, №15-16. -№17. - ст.112
131. Чимний Р. Виплати працюючим суддям, які мають право на відставку, не оподатковуються // Закон і бізнес №52 (1039). – від 26.12-04.01.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3781-12 http://zib.com.ua/ua/7077-viplati_pracyuyuchim_suddyam_yaki_mayut_pravo_na_vidstavku_n.html
132. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України “Про статус суддів” від 15 груд. 1992 р. (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 груд. 2004 р. № 19-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 49. – с. 62–67.
133. Москвич Л. М Ефективність судової системи: концептуальний аналіз : Монографія. – Харків : Видавництво «ФІНН», 2011. – 384 с.
134. Сердюк В. Недоторканність суддів та її значення для здійснення правосуддя // Юридичний Вісник України. –05.03. 2008. – № 18: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.yurincom.kiev.ua/uvu/
135. Константий О.В. Суддівський імунітет як гарантія об’єктивного і неупередженого правосуддя в державі // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – №1. – С.44-47.
136. Висновок Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи від 19 листопада 2002 р.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jps?id=1050737&Site=COE&BackColorInternet=DBDCF2&BackColorIntranet=
137. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності вимогам статей 157 і 158 Конституції України(справа про внесення змін до статей 80, 105, 126, 149 Конституції України) від 10.07.2012 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://document.ua/u-spravi-za-zvernennjam-verhovnoyi-radi-ukrayini-pro-nadannj-doc104186.html
138. Милоградов С. КС захистив недоторканність законників і Президента // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/10587ks_zahistiv_nedotorkannist_suddiv_i_prezidenta.html
139. Виноградова Л.Є. Юридична відповідальність суддів загальних судів Україні. – Автореферат дис. … к.ю.н. за спеціальністю 12.00.10. – судоустрій; прокуратура та адвокатура. – Одеса, 2004. – 16 с.
140. Закон України «Про Конституційний Суд України» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/422/96-вр
141. Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 1997 року "Про рахункову палату" // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 1. – Ст. 23.
142. Нечипорук С.В. Конституційні засади організації та функціонування судової влади в Україні (питання теорії і практики). – Дисертація на здобуття наук