ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА НАЯВНОСТІ ОБСТАВИН, ЩО ЙОГО ПОМ’ЯКШУЮТЬ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Федорак Леся Миколаївна

УДК 343.211+234

ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА НАЯВНОСТІ ОБСТАВИН, ЩО ЙОГО ПОМ’ЯКШУЮТЬ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
ФРІС Павло Львович
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Львів – 2010
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..……………………………………...с. 4
ВСТУП………………………………………………………………………..….с. 6
РОЗДІЛ 1. Загальні засади дослідження проблеми призначення покарання за наявності обставин, що його пом’якшують………...…………………….…...с. 14
1.1. Стан дослідження проблеми визнання обставин такими, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності у наукових працях українських та зарубіжних учених-юристів.…..……………...…………………………………...с. 14
1.2. Українська кримінально-правова політика у сфері визнання обставин такими, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності: історико-правовий аналіз……………………………………………………………..с. 25
1.3. Поняття і ознаки обставин, що пом’якшують покарання, та їх співвідношення із суміжними кримінально-правовими інститутами.…………….с. 45
1.4. Визнання обставин такими, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності згідно з законодавством окремих зарубіжних держав………………………………………………….................................................с. 72
Висновки по розділу I.……………………………………………………...….с. 79
РОЗДІЛ 2. Особливості призначення покарання за наявності обставин, що його пом’якшують……........................................................................................................с. 81
2.1. Науково-практичні засади визначення судами міри необхідного і достатнього покарання………………..………………………………………………с. 81
2.2. Особливості призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання.....с. 111
2.2.1. Загальні положення про призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання......................................................................................................................с. 111
2.2.2. Теоретико-прикладні питання призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання.…………………………………………….с. 117
2.3. Особливості призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання………………...………………………......с. 141
2.4. Особливості призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом………………………………………………………………………………..с. 150
Висновки по розділу II…………………………………………………….….с. 164
ВИСНОВКИ………………………………………………...……...................с. 166
ДОДАТКИ………………………………………………………………..…...с. 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………...………......................с. 231

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Авт. – авторский
АРК – Автономна Республіка Крим
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини
Вид. – видавництво, видавничий
Вып. – выпуск
Высш. – высшая
ВНИ – Всеукраинский национальный институт
ВЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
ДТП – дорожньо-транспортна пригода
КЮІ КНУВС – Київський юридичний інститут Київського національного університету внутрішніх справ
Кн. – книга
Кол. – колектив
Конф. – конференція
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
Мат. – материалы
Міжвуз. – Міжвузівська
Міжнарод. – міжнародна
МВД – Министерство внутренних дел
МКК – Модельний кримінальний кодекс
Наук. – наукова
НКЮ – Національний комісаріат юстиції
Отв. – Ответственный
Перероб. – перероблено
Практ. – практична
РСР – радянська соціалістична республіка
Ред. – редактор
РАЦС – реєстрація актів цивільного стану
РСФРР – Російська соціалістична федеративна радянська республіка
РСФСР - Російська соціалістична федеративна союзна республіка
СНД – Співдружність незалежних держав
СРСР – Союз радянських соціалістичних республік
ССР – Союз соціалістичних республік
УСРР – Українська соціалістична радянська республіка
УССР – Украинская советская социалистическая республика
Ун-т – університет
Учеб. – учебник
ЦК – Цивільний кодекс
Шк. – школа

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Призначення покарання – один із центральних (базових) інститутів кримінального права. Складовим його елементом є обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Серед робіт монографічного характеру, які безпосередньо присвячені пом’якшуючим покарання обставинам, найбільш відомими є праці Л.А. Доліненко, О.В. Євдокімової, А.Т. Іванової, Т.І. Іванюк, Т.І. Нікіфорової та Г.І. Чечеля. В основу дисертації лягли також праці таких українських та зарубіжних вчених: М.І. Бажанова, Л.С. Бєлогриця-Котляревського, В.І. Борісова, Л.Е. Владімірова, В.К. Грищука, А.Е. Кістяківського, О.Г. Колба, І.В. Красницького, В.О. Меркулової, В.О. Навроцького, М.І. Панова, В.В. Полтавець, Т.В. Сахарук, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, М.І. Хавронюка, П.Л. Фріса, О.С. Яцуна, Я.М. Брайніна, А.Ю. Буланова, І.І. Карпеця, Н.Ф. Кузнєцової, Б.О. Куріного, Л.Л. Круглікова, М.І. Качан, О.А. Мяснікова та інших.
Незважаючи на значну кількість праць з досліджуваної проблематики, слід зазначити, що на сьогоднішній день у науці кримінального права єдиний підхід існує тільки щодо питання віднесення обставин, що пом’якшують покарання, до загальних засад призначення покарання та їх розташування за межами складу злочину. Водночас, судді та працівники прокуратури у вище зазначених питаннях не одностайні: 45% опитаних суддів вважають, що пом’якшуючі обставини належать до ступеню тяжкості вчиненого і особи винного, ще 17% суддів відносять пом’якшуючі обставини до особи винного. І лише 38% суддів стверджують, що досліджуванні обставини належать до загальних засад призначення покарання. Серед працівників прокуратури цієї ж думки дотримуються тільки 75%. Решта відносять обставини до ступеню тяжкості вчиненого злочину і особи винного (25%). Крім того, 11,1% опитаних суддів та 8,3% працівників прокуратури не розрізняють різної правової природи пом’якшуючих покарання обставин та ознак привілейованих складів злочинів. Таким чином, вище зазначені питання у судовій практиці продовжують бути дискусійними.
В свою чергу, в науці продовжується обговорення поняття та правової природи пом’якшуючих покарання обставин, їх змісту, кримінально-правового значення, переліку, місця в системі загальних засад призначення покарання, врахування обставин при призначенні покарання, в тому числі з позиції співвідношення пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Окремі вчені аналізують питання доповнення та зміни норм закону щодо призначення покарання (визначення його розміру чи строку) у випадку наявності в справі як пом’якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин. Однак конкретні пропозиції з цього приводу не наводяться. О.В. Євдокімова на дисертаційному рівні у 2007 р. вивчала питання призначення покарання за наявності обставин, що його пом’якшують, зосередившись, однак, лише на одному аспекті цього інституту – призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Крім того, позиції, наведені у її дослідженні, бачаться достатньо дискусійними.
На нормативному рівні перша спроба визначення впливу пом’якшуючих обставин на покарання була закріплена у ст. 44 Кримінального кодексу Української РСР 1960 року і продовжена у ст. ст. 69, 691 чинного Кримінального кодексу України (далі – КК України). Однак наведені норми, як показала досліджувана судова практика, далеко не досконалі. Позиції авторів щодо нормативного вираження ст. 69 КК України неоднозначні. Водночас, проблемні питання застосування норми ст. 691 КК України у науці кримінального права України на монографічному рівні взагалі не досліджувались.
Зазначене обумовило актуальність проблеми, яка стала предметом дослідження.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Метою дослідження є виявлення основних проблем у сфері призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання, розробка напрямків їх подолання, а також підходів до призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання.
Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:
- проаналізувати наявні досягнення науки кримінального права щодо визнання обставин такими, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності;
- дослідити історію визнання обставин такими, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності;
- визначити поняття «обставина, що пом’якшує покарання»;
- визначити правову природу та ознаки обставин, що пом'якшують покарання, а також їх співвідношення із суміжними кримінально-правовими інститутами;
- проаналізувати досвід окремих зарубіжних держав у питаннях визнання обставин такими, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності;
- встановити науково-практичні засади визначення судами міри необхідного і достатнього покарання із врахуванням загальних засад призначення покарання;
- визначити вплив пом’якшуючих покарання обставин на призначуване судом покарання, в тому числі проаналізувати проблемні питання конкуренції обставин, що пом’якшують покарання, та обставин, що його обтяжують;
- встановити перспективи вдосконалення нормативного регулювання процесу призначення покарання із застосуванням пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Об’єктом даного дослідження є суспільні відносини, пов’язані із призначенням покарання.
Предметом дослідження є призначення покарання за наявності обставин, що його пом’якшують.
Методи дослідження обрано виходячи з поставлених у роботі завдань, із урахуванням об’єкта та предмета дослідження. Основним методом, що був використаний при написанні даного дослідження, є діалектичний метод пізнання соціальних явищ і процесів, який дає можливість розглянути ці явища і процеси у розвитку та зв’язку, виявити їх закономірності та тенденції: становлення інституту призначення покарання за наявності обставин, що його пом’якшують (підрозділ 1.2.), взаємозв’язок пом’якшуючих покарання обставин з іншими загальними засадами призначення покарання (підрозділ 1.3.), врахування пом’якшуючих обставин при призначенні покарання (розділ 2). В ході написання роботи використовувались також методи спостереження, вимірювання, які дали можливість дослідити практику застосування обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання (розділ 2), визначення їх правової природи (підрозділ 1.3.), ступеню тяжкості та особи винного як загальних засад призначення покарання (підрозділ 1.3.), а також забезпечили дослідження практики застосування ст. ст. 69, 691 КК України (пункт 2.2.2. підрозділ 2.4.). Методи аналізу і синтезу дали можливість визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу винного (підрозділ 1.3.). Герменевтичний метод забезпечив тлумачення текстів нормативних джерел, які на різних історичних етапах визначали становлення інституту пом’якшуючих покарання обставин (підрозділ 1.2.). Узагальнення та історично-порівняльний метод забезпечили дослідження історії та світового досвіду врахування обставин, що пом’якшують покарання (підрозділи 1.2., 1.4.), а також вирішення питання поняття, змісту та врахування досліджуваних обставин судами (підрозділ 1.3.), подолання конкуренції при застосуванні пом’якшуючих та обтяжуючих обставин (підрозділ 2.3.), визначення застосування ступеня тяжкості вчиненого злочину та особи винного як загальних засад призначення покарання (підрозділ 1.3.), дослідження практики застосування ст. ст. 69, 691 КК України (підрозділ 2.4., пункт 2.2.2.). Соціологічні методи використовувались для анкетування суддів та працівників прокуратури, які підтримують державне обвинувачення в суді, з метою визначення їх правової позиції щодо питань, які вивчались у дослідженні (підрозділи 1.3., 1.4., розділ 2).
Емпіричну базу дисертації складають 400 кримінальних справ, які знаходились у провадженні місцевих судів Івано-Франківської області, вироки по яких винесені у 2008–2010 рр.. Було досліджено 1300 вироків, які були винесені в Україні в період з 01.06.2008 р. до 01.01.2010 р., якими призначалось покарання за наявності обставин, що його пом’якшують (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень України). Досліджено також 200 вироків, які суди України виносили із застосуванням статті 691 КК України в період з 01.06.2008 р. до 01.01.2010 р. (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень України).
Емпіричну базу складають також анкетування, проведені серед 50 суддів і 50 працівників прокуратури Івано-Франківської області щодо питань, які досліджуються у дисертації, та серед 50 найбільш досвідчених суддів Івано-Франківської області з питань визначення виду та розміру призначуваного покарання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що пропонована робота є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням кримінально-правових аспектів призначення покарання за наявності обставин, які його пом’якшують.
Найбільш важливими з числа теоретичних положень, висновків та пропозицій, сформульованих у дисертації, які містять ознаки новизни, є наступні:
Вперше:
- визначено соціальну зумовленість існування статті 691 КК України як прагнення України виконати зобов’язання перед Радою Європи та одночасно підтримати єдність законодавства держав-учасниць СНД;
- встановлено, що кримінально-правова політика України на рівні реалізації щодо конкуренції пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при призначенні покарання спрямована на призначення якнайм’якших типових покарань;
- запропоновано алгоритм встановлення міри покарання, який включає в себе послідовне врахування всіх загальних засад призначення покарання;
- запропоновано доповнити перелік загальних засад призначення покарання такою засадою, як «ступінь вираженості ознак складу злочину» взамін «ступеня тяжкості вчиненого злочину», під якою розуміються індивідуальні ознаки конкретного злочину, які не включені у склад злочину, за вчинення якого особа притягається до кримінальної відповідальності.

Удосконалено:
- теоретичні положення щодо розуміння правової природи обставин як пом’якшуючих не загалом покарання, а покарання, яке призначається;
- поняття «ступінь тяжкості призначеного покарання» як кількісного виразу небезпечності конкретного злочину з усіма його характеристиками як якісними, так і кількісними, що визначається видом і розміром призначеного судом покарання за конкретний злочин на підставі врахування положень Загальної частини КК України, ступеню вираженості ознак складу злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Набули подальшого розвитку:
- поняття обставини, що пом’якшує покарання: це самостійний засіб забезпечення індивідуалізації покарання, що лежить за межами складу злочину, та безпосередньо впливає на пом’якшення покарання, що призначається судом;
- вчення про обов’язкові ознаки пом’якшуючої покарання обставини: нехарактерність для більшості злочинів, вплив на покарання, що призначається, обов’язковість, суворо визначена направленість впливу на покарання у бік його пом’якшення, непохідний характер від інших обставин, самостійність при призначенні покарання;
- дослідження інституту призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання, та інституту призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, що дало можливість встановити недоліки нормативного визначення вказаних інститутів та запропонувати шляхи їх усунення.
З урахуванням викладених положень запропоновано внесення змін та доповнень до КК України та КПК України, а також до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України з метою удосконалення нормативного врегулювання та правозастосовної практики щодо призначення покарання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у дослідженні теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються:
- у науковій діяльності – при проведенні досліджень у сфері кримінального права;
- у правозастосовній діяльності – як рекомендації щодо призначення покарання у діяльності судів Івано-Франківської області (акт впровадження апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2010 р.);
- у навчальному процесі – під час викладання дисципліни «Кримінальне право» у Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 15 березня 2010 р.) та Юридичному інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (акт впровадження від 14 травня 2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем самостійно, містить повний та систематизований виклад сформульованих автором положень і висновків, які ґрунтуються на власних результатах дослідження автора.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та їх аргументація, рекомендації практичного характеру з удосконалення закону про кримінальну відповідальність, що містяться у дисертації, обговорені на засіданні кафедри кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, а також були оприлюдненні на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських наукових конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Волинський національний університет імені Лесі Українки, 29–30 травня 2009 р., м. Луцьк), Міжнародному симпозіумі «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності» (Львівський державний університет внутрішніх справ, 11–12 вересня 2009 р., м. Львів), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (Міжнародний гуманітарний університет, 9 жовтня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (Київський університет права, 29 жовтня – 1 листопада 2009 р., м. Алушта), Міжнародній науковій конференції «Восьмі юридичні читання» (Хмельницький університет управління та права, 13–14 листопада 2009 р., м. Хмельницький), Всеукраїнському науково-теоретичному семінарі «Політика Української держави в сфері боротьби зі злочинністю» (Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ, 17 грудня 2009 р., м. Івано-Франківськ), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Правова політика Української держави» (Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 19–20 лютого 2010 р., м. Івано-Франківськ), Інтернет-конференції по кримінальній юстиції (Інформаційно-аналітичний портал, Луганськ, 2010 р.), III Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Філософські, методологічні й психологічні проблеми права» (Київський національний університет внутрішніх справ, 23 квітня 2010 р., м. Київ).
Публікації. За темою дослідження нараховується 14 наукових публікацій, з них 5 опубліковано у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 9 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Обсяг і структура роботи визначається метою та завданнями дослідження, відповідає логіці наукового пошуку та композиційно складається із вступу, двох розділів, восьми підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 251 сторінку, з яких: 170 – основний текст, 10 додатків на 60 сторінках та список використаних джерел – 21 сторінка (204 найменування).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене комплексне кримінально-правове дослідження дало можливість вирішити проблемні питання призначення покарання за наявності обставин, що його пом’якшують, шляхом розроблення пропозицій щодо теоретичного, нормативного та правозастосовчого удосконалення дослідженого інституту. Отримані результати дослідження підтверджуються судовою практикою в Україні щодо призначення покарання за наявності обставин, що його пом’якшують, а також результатами анкетування суддів та працівників прокуратури з питань, що становили предмет дослідження.
Узагальнення результатів дослідження дало можливість отримати наступні висновки:
1. Наукова думка щодо визнання обставин такими, які пом’якшують покарання, в Україні простежується ще з кінця ХIХ століття. На сьогодні з визначеної проблематики єдиний підхід існує тільки щодо питання віднесення обставин, що пом’якшують покарання, до загальних засад призначення покарання та їх розташування за межами складу злочину. Водночас продовжується дискусія навіть навколо поняття пом’якшуючих обставин. Проаналізувавши існуючі позиції із зазначеного дискусійного питання, пропонуємо власне визначення обставини, що пом’якшує покарання, яке призначається. Отже, це самостійний засіб забезпечення індивідуалізації покарання, що лежить за межами складу злочину, та безпосередньо впливає на пом’якшення покарання, що призначається судом.
2. Історія кримінально-правової політики у сфері визнання обставин такими, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності, бере свій початок від Закону судного людям (XIII–XV ст.ст.). Таким чином, досліджуваний інститут пройшов тривалий період у своєму розвитку. Вказаний процес триває і досі. Сучасний вигляд досліджуваного інституту є наслідком позитивних поступальних процесів у його формуванні. Таким чином, він хоч і ще потребує удосконалення, однак без відтворення раніше існуючих норм.
3. Правова природа пом’якшуючих обставин впливає на покарання, яке призначається судом. Вказані обставини разом із іншими загальними засадами призначення покарання (обтяжуючими покарання обставинами, врахуванням положень Загальної частини КК України, ступеню вираженості ознак складу злочину та особи винного), кожна з яких самостійно впливає на вид та розмір покарання, який призначається судом, визначають ступінь тяжкості призначеного покарання.
4. Обов’язковими ознаками обставини, що пом’якшує покарання, слід визначити: нехарактерність для більшості злочинів, вплив на покарання, що призначається, обов’язковість, суворо визначена направленість впливу на покарання у бік його пом’якшення, непохідний характер від інших обставин, самостійність при призначенні покарання.
5. Багатосотлітня історія становлення інституту обставин, що пом’якшують покарання, та призначення покарання за їх наявності, а також досягнення доктрини кримінального права дали можливість юридично грамотно, у порівнянні з іншими державами світу, сформувати інститут призначення покарання при наявності пом’якшуючих обставин. Таким чином, серед досліджуваних норм законів про кримінальну відповідальність інших держав не існує таких, які б було доцільно запозичити у КК України.
6. На основі аналізу теорії, законодавства та практики призначення покарання з метою забезпечення визначення судами необхідного і достатнього покарання пропонується доповнення п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» алгоритмом призначення покарання, який включає послідовне врахування всіх загальних засад призначення покарання. При цьому «точкою відліку» повинен стати усереднений вид чи розмір покарання, визначені санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України. Вказаний алгоритм можна виразити наступною формулою:
Pп = (P max + P min)  Q, де
2
P п – остаточне покарання, яке призначає суд;
Pmax – верхня межа покарання, яка передбачена санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України;
Pmin – нижня межа покарання, яка передбачена санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України;
Q – коефіцієнт, який визначається шляхом врахування суддею таких загальних засад призначення покарання, як положення Загальної частини КК України, ступінь вираженості ознак складу злочину, особа винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
7. Питання призначення покарання при наявності обставин, що пом’якшують покарання, та відсутності обставин, що його обтяжують, на сьогодні в теорії кримінального права має різні шляхи вирішення. На основі їх ґрунтовного аналізу та практики призначення покарання слід визначити, що процес врахування пом’якшуючих покарання обставин повинен бути виключно індивідуалізованим. «Ціна» пом’якшуючої покарання обставини має визначатись у кожній конкретній справі судом. В іншому разі призначене покарання не забезпечуватиме досягнення його мети. Законодавчо призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання, та відсутності обставин, що його обтяжують, вирішується в нормі ст. 691 КК України. Однак ст. 691 КК України у такому вигляді, в якому вона наявна сьогодні, не може існувати. Оскільки вона не спроможна забезпечити більш широкі можливості для суду індивідуалізувати покарання особам, які вчинили злочини, що повинно було стати наслідком її прийняття. Зазначена проблема виникла у зв’язку з тим, що внесення до КК України ст. 691 є з одного боку намаганням виконати зобов’язання перед Радою Європи, а з іншої сторони – це спроба підтримати єдність законодавства держав-учасниць СНД. При цьому, виходячи із змісту норми ст. 691 КК України, останнє намагання переважає.
8. Кримінально-правова політика України на рівні реалізації щодо конкуренції пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при призначенні покарання спрямована на призначення якнайм’якшого покарання, в тому числі, і при наявності обставин, що обтяжують покарання. Таким чином, в незалежності від кількості пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин покарання у різних справах залишається однаковим, що є неприпустимим з позиції необхідності індивідуалізації покарання. Зазначене вимагає доповнень КК України ст. 671 у такій редакції:
Стаття 671. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання
1. За наявності однієї обставини, що пом’якшує покарання, строк або розмір покарання не може становити максимального строку або розміру відповідного виду (якщо санкція передбачає декілька покарань, то найбільш суворого) основного чи додаткового (якщо таке є більш суворе ніж основне) покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
2. За наявності однієї обставини, що обтяжує покарання, строк або розмір покарання не може становити мінімального строку або розміру відповідного виду (якщо санкція передбачає декілька покарань, то найм’якшого) основного покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
3. За наявності як пом’якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, покарання призначається у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ст. 69, ч. 2 ст. 70, ч. 2 ст. 71 цього Кодексу.
9. Проаналізувавши теоретичні напрацювання щодо проблемних питань, пов’язаних із існуванням ст. 69 КК України, а також судову практику щодо застосування вказаної норми, пропонуємо її наступну редакцію:
Стаття 69. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
1. За наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує покарання, або даних про особу винного, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин або/ та не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України як обов’язкове.
2. Суд при застосуванні частини 1 статті 69 цього Кодексу не має права призначати покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кистякивский А. Е. Элементарный учебникъ общаго уголовнаго права съ подробнымъ изложеніемъ Началъ Русскаго уголовнаго законодательства. Часть общая / А. Е. Кистякивский. – Кіевъ: Тип. И. и А. Давиденко, 1882. – 1672 с.
2. Владиміровъ Л. Е. Учебникъ русскаго уголовнаго права. Общая часть / Л. Е. Владиміровъ. – Харковъ: Изданіе типографіи Каплана и Бирюкова, 1889. – 844 с.
3. Бълогрицъ-Котляревский Л. С. Учебникъ русскаго уголовнаго права. Общая и особенная части / Л. С. Бълогрицъ-Котляревский. – Кіевъ-Петербургъ-Харковъ: Южно-Русское книгоиздательство, 1908. – 546 с.
4. Абрашкевичъ М. М. Эволюція идеи о преступленіи и наказаніи / М. М. Абрашкевичъ. – Одесса: «Экономическая» типографія, 1903. – 46 с.
5. Учебникъ уголовнаго права профессора П. Д. Калмыкова / П. Д. Калмыков. – Санкт-Петербургъ: Типографія Товарищества «Общественная Польза», 1866. - 894 с.
6. Таганцев Н. С. Курсъ русскаго уголовнаго права. Часть общая. Книга 1 / Н. С. Таганцев. – Санктпетербургъ, 1874. – 285 с.
7. Общая часть уголовнаго права: конспектъ магистра правъ Н. А. Неклюдова / Н. А. Неклюдовъ. – С.-Петербургъ: Типографія П. П. Меркулъева, 1875. – 546 с.
8. Платонов И. В. Популярныя лекцій по уголовному праву / И. В. Платонов. – С.-Петербургъ: Семейный университетъ Ф. С. Комарскаго, 1901. – 178 с.
9. Русское уголовное право: пособіе къ лекціямъ Н. Д. Сергъевскаго / Н. Д. Сергъевский. – С.-Петербургъ: Типографія М. М. Стасюлевича, 1911. – 846 с.
10. Основныя начала науки уголовнаго права. Общая часть уголовнаго права С. В. Познышева / С. В. Познышев. – М.: Изданіе А. А. Карцева, 1912. – 653 с.
11. Основные вопросы ученія о наказаніи: иследованіе С. В. Познышева / С. В. Познышев. – М.: Университетская типографія, 1904. – 407 с.
12. Нікіфорова Т. І. Обставини, які пом’якшують покарання, за кримінальним правом України / Т. І. Нікіфорова. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 208 с.
13. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х томах: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти/ [За ред. В. Д. Гончаренка]. - Вид. 2-ге перероб. і доп.; Том 2: З поч. XX ст. до наших часів. [Уклад. В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький]. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. - 728 с.
14. Пионтковсий А. А. Советсое уголовное право. Т. 1: Общая часть / А. А. Пионтковский. – М. Л.: Гос узд-во, 1929. – 371 с.
15. Утевский Б. С. Вина в советском уголовном праве / Б. С. Утевский. – М.: Госюриздат, 1950. – 320 с.
16. Уголовное право. Часть общая / Под ред. А. А. Герцензона. – М.: Издание РИО ВЮА, 1948. – 516 с.
17. Брайнин Я. М. Принципы приминения наказания по советскому уголовному праву / Я. М. Брайнин // Наукові записки Київського ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. – К., 1953. – С. 60-80
18. Шнейдер М. А. Назначения наказания по советскому уголовному праву: Лекции для студентов ВЮЗИ / М. А. Шнейдер. – М.: ВЮЗИ, 1957. – 102 с.
19. Соловъев А. Д. Вопросы приминения наказания по советскому уголовному праву/ А. Д. Соловъев. – М.: Госюриздат, 1958. – 203 с.
20. Кузнецова Н. Ф., Куринов Б. А. Отягчающие и смягчающие обстоятельства, учитываемые при опридилении меры наказания / Н. Ф. Кузнецова, Б. А. Куринов // Приминение наказания по советскому уголовному праву. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958. – С. 92-151
21. Карпец И. И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в советском уголовно праве / И. И. Карпец. – М.: Госюриздат, 1959. – 120 с.
22. Бабаев М. М. Индивидуализация наказания несовершеннолетних / М. М. Бабаев. – М.: Изд-во «Юридическая литература», 1968 – 120 с.
23. Иванова А. Т. Смягчающие ответственность обстоятельства в советском уголовном праве: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право, криминология; исправительно-трудовое право» / А. Т. Иванова. – М., 1972. – 24 с.
24. Гаверов Г. С. Общии начала назначения наказания по советскому уголовному праву: [Учебное пособие]. – Иркутск: Иркутский государственный университет им. А. А. Жданова, 1976. – 101 с.
25. Чечель Г. И. Смягчающие ответственность обстоятельства и их значение в индивидуализации наказания / Г. И. Чечель. – Саратов: Издательство Саратовського университета, 1978. – 164 с.
26. Личность преступника и приминение наказания / [Под ред. Б. С. Волкова, В. П. Малкова]. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1980. – 216 с.
27. Флоря К. Н. Назначение наказания с учетом причин совершенного преступления / К. Н. Флоря. – Кишинев: Штиинца, 1980. – 136 с.
28. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву / М. И. Бажанов. – К.: Вища школа. Головное издательство, 1980. – 216 с.
29. Долиненко Л. А. Смягчающие ответственность обстоятельства по действующему уголовному законодательству и в судебной практике. [Учеб. пособие] / Л. А. Долиненко. - Иркутский гос. ун-т им. А. А. Жданова, 1980. – 81 с.
30. Чубарев В. Л. Общественная опасность преступления и наказания (количественные методы изучения) / В. Л. Чубарев. – М: ВНИИ МВД СССР, 1982. – 116 с.
31. Кругликов Л. Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве / Л. Л. Кругликов. – Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1985. – 165 с.
32. Скрябин М. А. Общие начала назначения наказания и их приминение к несовершеннолетним / М. А. Скрябин. – Казань: Издательство Казанского университета, 1988. – 128 с.
33. Мельникова Ю. Б. Дифференциация ответственности и индивидуализация наказания / Ю. Б. Мельникова. – Красноярск: Издательство Красноярського университета, 1989. – 118 с.
34. Горя Н. К. Назначение наказания по делам о насильственных преступлениях / Н. К. Горя. – Кишинев: «Штиинца», 1991. – 157 с.
35. Сахнюк С. В. Теоретичні та практичні аспекти пом’якшення покарання за кримінальним законодавством України: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.08/ Сахнюк Сергій Володимирович. - Запоріжжя, 2000. – 199 с.
36. Коржанський М. Й. Популярний коментар Кримінального кодексу України / М. Й. Коржанський. – К: Наукова думка, 1997. – 696 с.
37. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / [Андрусів Г. В., Андрушко П. П., Бенківський В. В. та ін.]; за ред. П. С. Матишевського. – К: Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
38. Полтавець В. В. Загальні засади призначення покарання та їх кримінально-правове значення: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.08/ Полтавець Валерія Володимирівна. - Луганськ, 2005. – 197 с.
39. Сахарук Т. В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України та зарубіжних країн: порівняльний аналіз: дис. …кандидата юрид. наук: 12.00.08/ Сахарук Тетяна Валеріївна. - Харків, 2006. – 226 с.
40. Горбач Л. С., Колб О. Г. Загальні засади призначення кримінальних покарань в Україні: [Навчальний посібник] / Л. С. Горбач, О. Г. Колб; [За заг. ред. О. Г. Колба]. – Луцьк: РВВ «Века», 2006. – 241 с.
41. Іванюк Т. І. Обставини, які пом’якшують покарання, за кримінальним правом України: дис. …кандидата юрид. наук: 12.00.08 / Іванюк Тетяна Іванівна. - Львів, 2006. – 203 с.
42. Мясников О. А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательстве и судебной практике / О. А. Мясников. - М.: ООО Издательство «Юрилинформ», 2002. – 240 с.
43. Буланов А. Ю. Роль смягчающих обстоятельств при квалификации преступлений и назначении наказания / А. Ю. Буланов. – М.: Издательский дом Камрон, 2005. – 154 с.
44. Качан М. И. Обстоятельства, смягчающие наказание, в российском уголовном праве: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.08 / Качан Мария Ивановна. – М., 2005. – 199 с.
45. Кримінальні кодекси України 2001 та 1960 років: порівняльні таблиці / [Упорядники: Є. В. Фесенко, Я. Є. Фесенко]. – К.: Істина, 2001. – 272 с.
46. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=270-17
47. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.08 / Фріс Павло Львович – К., 2005. – 440 с.
48. Історія держави і права України: Підручник. - У 2-х томах / [За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина]. - Том 1. – [Кол. авторів: В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький та ін.]. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. - 648 с.
49. Колачов И. Текст Русской Правды на основании 4-х списков разных редакций / И. Колачов. - М.: Издал. Тип. Семена, 1846. – 52 с.
50. Закон судный людем пространной и свободной редакции. / [Подгот. к печати М. И. Тихомиров, Л. В. Милов. Под. ред. [и со вступит. статьей с. 5-27] акад. М. И. Тихомирова]. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1961. – 286 с.: Библиогр.: С. 283-285.
51. Штамм С. И. Судебник 1497 года. / С. И. Штамм; [Учеб. пособие по истории государства и права СССР]. – М.: Госюриздат, 1955. – 112 с.: Библиогр.: С. 108-111.
52. Соборное уложение 1649 года. Текст. Комментарий / [Буланов В. И., Ирошников М. П., Маньков А. Г., Панеях В. М.]. – Ленинград: Изд-во «Наука», 1987. – 448 с.
53. Наказание по Литовскому статуту в его трех редакциях (1529, 1566 и 1588 гг.) / [Исследование Демченка Г. В.]. - Часть 1. – К.: Типография Императорскаго Университета Св. Владимира, 1894. – 273 с.
54. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х томах: [Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / [За ред. В. Д. Гончаренка]. - Вид. 2-ге перероб. і доп.; Том 1: З найдавніших часів до поч. XX ст. [Уклад. В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький]. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. - 472 с.
55. Хрестоматія з історії держави і права України: [Навч. посіб.] / [Упоряд.: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трефанчук]. – К.: Хрінком Інтер, 2003. – 656 с.
56. Сенкевич Генрик. Крестоносцы: Роман / Генрик Сенкевич; [Перевод с польського Е. Егоровой]. Т. 1. – Варшава: Ксенжка и Ведза, 1988. – 287 с.
57. Костенко Л. В. Маруся Чурай: Іст. роман у віршах: Для ст. шк. віку / Л. В. Костенко; [Худож. Н. О. Лопухова]. – К.: Веселка, 1990. – 159 с.
58. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року / [відповідальний редактор Ю. С. Шемшученко]. – К., 1997. – 547 с.
59. О наказаніи по законодательству Петра Великаго, въ связи съ реформою// [историко-юридическое изслъдованіе Александра Филиппова]. – М.: Университетская типографія, Страстной бульв., 1891. – 459 с.
60. Сергеевский Н. Д. Русское уголовное право. Часть общая: Пособие к лекциям / Н. Д. Сергеевский. – СПб., 1904. – 420 с.
61. Свод законов Российской империи. Т. 15. – СПб, 1833. – 1146 с.
62. Законы уголовные/ [Составилъ Н. А. Громовъ]. – СПб.: Изданіе Юридического Книжнаго Магазина Н. К. Мартынова., 1909. – 776 с.
63. Михайленко П. П. Боротьба с преступногстью в Украинской ССР: В 2 т./ П. П. Михайленко. – К., 1966. – т.1: 1917-1925 г.г. – 831 с.
64. Уголовный кодекс РС ФСР от 26 мая 1922 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://ru.wikipedia.org/wiki
65. Михайленко П. П. Боротьба с преступностью в Украинской ССР: В 2 т./ П. П. Михайленко. – К., 1966. – т.2: 1926-1928 г.г. – 956 с.
66. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - № 5. – С. 38-45.
67. Закон України «Про внесення змін до статті 69 Кримінального кодексу України» від 22 грудня 2006 року// Відомості Верховної Ради України. – 2007. - № 11 (16 березня). – Ст. 96
68. Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності»: пояснювальні записки від 01.03.2007 року та від 23.10.2007 року; висновок Головного науково-експертного управління від 22.03.2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30911
69. Федорак Л. М. Історія кримінально-правової політики у сфері визнання обставин такими, що пом’якшують покарання / Л. М. Федорак // Юриспруденція: теорія та практика. – 2010. - № 1. - С. 27-32
70. Федорак Л. М. Поняття обставин, що пом’якшують покарання / Л. М. Федорак // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез Міжнародної наукової конференції «Восьмі юридичні читання», (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 року): У 4-х частинах. – Частина четверта: «Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Кримінальний процес. Криміналістика. Судова експертиза». – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2009. – 204 с.
71. Великий сучасний словник української мови / [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. - Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. – 1440 с.
72. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: [Підручник для студентів вищих навчальних закладів, 2-ге видання, доповнене і перроблене] / П. Л. Фріс. – К.: Атіка, 2009. – 512 с.
73. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность / Н. Ф. Кузнецова. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – 232 с.
74. Назначение наказания, его эффективность и освождение от уголовной ответственности и наказания: [Учебное пособие]. – Иркутск: Иркутский государственный университет имени А. А. Жданова, 1978. – 90 с.
75. Пинаев А. А. Курс лекций по общей части уголовного права. Книга вторая «О наказании» / А. А. Пинаев.- Х.: Харьков Юридический, 2002. – 196 с.
76. Благов Е. В. Применение уголовного права (теория и практика) / Е. В. Благов. – СПб.: Изд-во Юридический центр «Пресс», 2004. – 505 с.
77. Кругликов Л. Л. Характер и степень общественной опасности преступления и обстоятельства дела, смягчающие и отягчающие ответственность как критерии назначения наказания (понятие, соотношение) / Л. Л. Кругликов // Пути повышения эффективности борьбы с преступностью: Межвуз. сб. / Алт. ун-т. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 1983. – С. 18-28.
78. Велиев С. А. Принципы назначения наказания / С. А. Велиев. – СПб.: Изд-во Юридический центр «Пресс», 2004. – 388 с.
79. Кримінальне право. Загальна частина. / [За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. – Київ - Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
80. Святенюк Н. Дифференциация ответственности и индивидуализация наказания за преступление, совершенное в соучастии / Н. Святенюк // Уголовное право. – 2008. - № 3. – С. 45-49
81. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» з текстами внесених у неї змін та доповнень [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/2B7E0AAF30853651C3256DF7002E9A19?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=2B7E0AAF30853651C3256DF7002E9A19&Count=500&
82. Велиев С. А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания / С. А. Велиев // Правоведение. – 2002. - № 4. – С. 153-165
83. Бурлаков В. Н., Гомонов Н. Д. Патопсихологические особенности личности и механизм преступного поведения / В. Н. Бурлаков, Н. Д. Гомонов // Правоведение. – 2001. - № 3. – С. 157-162
84. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 5-те вид., переробл. та доповн./ [За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – К.: Юридична думка, 2008. – 1216 с.
85. Дагель П. С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / П. С. Дагель. – Владивосток: Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1970. – 132 с.
86. Савченко А. В. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій/ А. В. Савченко, В. В, Кузнецов, О. Ф. Штанько. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. – 640 с.
87. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 12 грудня 2001р./ [За ред. С. С. Яценка]. – К.:А. С. К., 2002. – 936 с.
88. Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: [Підр. для студ. юрид. вузів і фак.] / П. С. Матишевський. – К.: А. С. К., 2001. - 352 с.
89. Навроцький В. О. Посткримінальна поведінка: поняття, види, правове значення / В. О. Навроцький // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень / [За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора А. А. Музики]. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – 688 с.
90. Фріс П. Л. Постзлочинна поведінка як об’єкт правового регулювання та її врахування в правозастосувальні та профілактичній діяльності
П. Л. Фріс // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. (Збірник наукових статей викладачів юридичного факультету). Випуск IV. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 105-119.
91. Кримінальне право України: Загальна частина: [Підручник] / [Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.]. – [Вид. 3-тє, переробл. та допов.]. - За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с.
92. Психологія: Підруч. / [Трофимов Ю. Л., Рибалка В. В., Гончарук П. А. та ін.]; за ред. Ю. Л. Трофимова. – [3-те вид.]. - К., 2001. – 560 с.
93. Колб О., Ткачук В. Соціально-біологічні аспекти вивчення засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі // Право України. – 2006. - № 6. – С. 94-97
94. Федорак Л. М. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, у законодавстві, теорії та практиці / Л. М. Федорак // Еврика – VI. – Збірник студентських наукових праць. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – С. 70-71
95. Миколенко О. М. Теоретичні основи дослідження шкоди, заподіяної злочином: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право, кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. М. Миколенко. - Харків, 2005. – 20 с.
96. Дядькин Д. С. Теоритические основы назначения уголовного наказания: алгоритмический подход/ Д. С. Дядькин. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 510 с.
97. Карпец И. И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве / И. И. Карпец. – М.: Государственное издательство Юридической литературы, 1961. – 152 с.
98. Федорак Л. М. Проблеми визначення правової природи обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання / Л. М. Федорак // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами III Міжнарод. наук.-практ. конф. [м. Луцьк, 2-3 черв. 2006 р.].: У 2-х т. / [Уклад. Т. Д. Климчук, І. М. Якушев]. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – Т. 2. – 272 с.
99. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: [Монографія] / Ю. В. Баулін. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.
100. Михлин А. С. Последствия преступления / А. С. Михлин. − М.: Юрид. лит., 1969. – 103 с.
101. Козлов А. П. Проблема уннификации отягчающих обстоятельств, предусмотреных Общей и Особенной частями уголовного закона / А. П. Козлов // Вестник Московського университета. Право, 1977. – С. 81-84
102. Гаскин С. С. Отягчающие обстоятельства: уголовно-правовая характеристика и пути совершенствования законодательной регламентации / С. С. Гаскин. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1984. – 104 с.
103. Курс советского уголовного права. Часть Общая. – Л., 1970. – Т. 2. – 350 с.
104. Исаев М. М. Назначение, применение и отмена наказания / М. М. Исаев // Советская юстиция. – 1938. - № 17. – С.19-24
105. Строгович М. С. Материальная истина и судебные доказательства в советском уголовном процессе / М. С. Строгович. – М., 1955. – 384 с.
106. Кригер Г. А. Наказание и его приминение / Г. А. Кригер. – М.: Государственое издательство юридической литературы, 1962. – 70 с.
107. Пашкевич П. Ф. Индивидуализация и мотивировка избираемого судом наказания. Научно-практический комментарий судебной практики за 1967 г. / П. Ф. Пашкевич. – М., 1969. – 763 с.
108. Уголовный кодекс Республики Азербайджан: Утв. законом Азерб. респ. от 30 декабря 1999 г. Вступил в силу с 1 сентября 2000 г. / [Науч. ред. И. М. Рагимов; Пер. с азерб. Б. Э. Аббасова]. – СПб.: Изд-во Юридический центр „Пресс”, 2001. – 356 с.
109. Уголовный кодекс Швейцарии / [Пер. с нем.]. – М.: Зерцало, 2000. – 138 с.
110. Уголовный кодекс Франции/ [Под ред. Н. Ф. Кузнецовой и Є. Ф. Побегайло]. – М., 1993. – 158 с.
111. Уголовный кодекс Республики Молдова: Принят Парламентом Респ. Молдова 18 ап. 2002 г. - СПб.: Изд-во Юридический центр «Пресс», 2003. – 408 с.
112. Уголовный закон Латвийской республики / [Пер. с лат., науч. ред. и вступ. ст. А. И. Лукашова и Э. А. Саркисовой]. – Мн.: Тесей, 1999. – 176 с.
113. Уголовный кодекс Грузии / [Под ред. О. Грамкрелидзе; Пер. с грузинского И. Меридьянашвилли]. – СПб.: Изд-во Юридический центр «Пресс», 2002. – 409 с.
114. Уголовный кодекс Республики Беларусь. – Мн.: Амалфея, 2001. – 320 с.
115. Уголовный кодекс Республики Казахстан. – Алматы: Юрист, 2000. – 142 с.
116. Модельный Уголовный кодекс для государств-участников Содружества независимых государств, принят 17 февраля 1996 г. // Правоведение – 1996 - № 1. – С. 136.
117. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. [Монографія] / М. І. Хавронюк. – К.: Юрисконсульт. – 2006. – 1048 с.
118. Уголовный кодекс Республики Польша / [Пер. с польск. Д. А. Барилович и др.; Под общ. ред. Н. Ф. Кузнецовой]. – Мн.: Тесей, 1998. – 128 с.
119. Уголовный кодекс Италии. Общая часть и преступления против государства. – М., 1991. – 163 с.
120. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / [Под ред. И. Д. Козочкина]. – М., 1999. – 232 с.
121. Уголовный кодекс Турецкой Республики. СПб. – 2003. – 59 с.
122. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино. – СПб. – 2002. – 83 с.
123. Уголовный кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.interlaw.ru/law/docs/10008000/
124. Уголовный кодекс Испании / [Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Ф. М. Решетникова]. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. – 218 с.
125. Велиев С. А., Савенков А. В. Индивидуализация уголовного наказания / С. А. Велиев, А. В. Савенков. – М.: РОХОС, 2005. – 216 с.
126. Будзинский С. Начала уголовного права. Сочинение. – Варшава: Главный склад в книжных магазинах Кожанчикова в С.-Петербурге, Варшаве и Казани, 1870. – 251 c.
127. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Т.2. – Тула: Автограф, 2001. – 688 с.
128. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / В. Г. Беляев, А. И. Бойко, Б. В. Волженкин, Б. В. Иванов и др.; Отв. ред. А. И. Бойко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 736 с.
129. Козлов А. П. Понятие и значение типового наказания / А. П. Козлов // Вопросы повышения эффективности борьбы с преступностью. − Томск: Изд-во Томск. ун-та им. В.В. Куйбышева, 1980. − С. 6-24.
130. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву/ М. И. Бажанов. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1980. – 216с.
131. Дементьев С. И. Построение уголовно-правовых санкций в виде лишения свободы / С. И. Дементьев. – Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1986 – 160 с.
132. Грищук В. К., Іванюк Т. І. Теоретико-прикладні проблеми обставин, які пом’якшують покарання / В. К. Грищук, Т. І. Іванюк // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень / За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора А.А. Музики. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – 688 с.
133. Хамитов Р. Н. Специальные правила назначения наказания / Р. Н. Хамитов. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2001. – 166 с.
134. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу Украиїни / Ю. В. Баулін, В. І. Борісов, С. Б. Гавриш та ін.; [Під заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тация]. – К.–Х.: Юрінком Інтер–Право, 2003. – 1196 с.
135. Навроцький В. О. Врахування вироку суду іноземної держави в Україні / В. О. Навроцький // Життя і право. − 2004. − № 1. − С. 46-54.
136. Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. − М.: НОРМА, 2002. – 304 с.
137. Непомнящая Т. В. Учет судами общих начал назначения наказания // Уголовное право. − 2001. − № 3. − С. 29-33.
138. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О. М. Омельчук, В. М. Ярін та ін.; [За ред. О.М. Омельчука]. − К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. − 297 с.
139. Горелик А. С. Положения Общей части уголовного права о назначении наказания (понятие, классификация, соотношение) / А. С. Горелик // Совершенствование уголовного законодательства и практики его применения: Межвуз. сб. науч. тр. − Красноярск: Изд-во КрГУ, 1989. − С.78-85.
140. Ткаченко В. Общие начала назначения наказания / В. Ткаченко// Российская юстиция. − 1997. − № 1. − С. 10-11.
141. Курс уголовного права. Общая часть: Учебник для ВУЗов: В 2 т. / В. С. Комиссаров, Н. Е. Крылова, Н. Ф. Кузнецова и др.; [Под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой]. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1999. – Том 2: Учение о наказании. − 400 с.
142. Стан та структура злочинності в Україні (2008-2009 р.р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/233004;jsessionid=C6D9740C139BEC10D873B3D32BC5B8E5
143. Архів Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області. Справа 1-47/2009 р.
144. Архів Цетрально-городського районного суду м. Макіївки Донецької області. Справа 1-258/2008 р.
145. Архів Черкаського районного суду Черкаської області. Справа № 1-274/2008 р.
146. Архів Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області. Справа № 1-306/2009 р.
147. Архів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Справа № 1-897/2009 р.
148. Нажимов В. П. Справедливость наказания – важнейшее условие его эффективности / В. П. Нажимов // Вопросы организации суда и осуществления правосудия в СССР. – Калининград, 1973. Т.2. – С. 3-11.
149. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения / И. М. Гальперин. – М.: Юрид. лит., 1983 – 208 с.
150. Кругликов Л. Л. О формализации степени влияния смягчающих и отягчающих обстоятельств / Л. Л. Кругликов // Проблемы повышения эффективности борьбы с преступностью. – Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1983. – С. 60-69.
151. Курляндский В. И. Уголовная политика, дифференциация и индивидуализация уголовной ответственности / В. И. Курляндский // Основные направления борьбы с преступностью / Под ред. И.М. Гальперина, В.И. Курляндского. – М.: Юрид. лит., 1975. – С. 90-109.
152. Арямов А. А. Методология назначения наказания по уголовному законодательству Российской Федерации / А. А. Арямов. – СПб.: Изд-во Юридический центр „Пресс”, 2002. – 486 с.
153. Федорак Л. М. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди як обставина, що пом’якшує покарання / Л. М. Федорак // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами VI Міжнарод. наук.-практ. конф., Луцьк, 29-30 травня 2009 р. / [Уклад. Т. Д. Климчук]. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2009. – 722 с.
154. Архів Монастирищенського районного суду Черкаської області. Справа № 1-37/2009 р.
155. Архів Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Справа № 1-91/2009 р.
156. Архів Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Справа № 1-96/2009 р.
157. Архів Краснодонського міськрайонного суду Луганської області. Справа № 1-498/2008 р.
158. Меркулова В. О. Жінка як суб’єкт кримінальної відповідальності: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.08 / Меркулова Валентина Олександрівна. – К., 2003. – 366 с.
159. Архів Феодосіївського міського суду Автономної Республіки Крим. Справа № 1-280/2009 р.
160. Архів Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Справа № 1-86/2009 р.
161. Архів Феодосіївського міського суду Автономної Республіки Крим. Справа № 1-232/2009 р.
162. Красницький І. В. До питання ефективності кримінально-правової політики у сфері диференціації відповідальності за незакінчений злочин / І. В. Красницький, Л. С. Щутяк // Правова політика Української держави [текст]: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Том 2. / 19-20 лютого 2010 року – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2010. – 329 с.
163. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2009 році (за даними судової статистики) // Вісник Верховного Суду України. – 2010. - № 5 (117). - С. 20-35
164. Архів Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Справа № 1-195/2008 р.
165. Грачева Ю. В. Дифференциация, индивидуализация уголовной ответственности и судейское усмотрение/ Ю. В. Грачева // «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності»: Міжнародний симпозіум 11-12 вересня 2009 року. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 304 с.
166. Грищук В. К. Поняття диференціації кримінальної відповідальності / В. К. Грищук // «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності»: Міжнародний симпозіум 11-12 вересня 2009 року. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 304 с.
167. Понамаренко Ю. А. Значення системи покарання для диференціації кримінальної відповідальності в санкціях статей Особливої частини КК України / Ю. А. Понамаренко // «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності»: Міжнародний симпозіум 11-12 вересня 2009 року. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 304 с.
168. Андрушко П. П. Поняття та види диференціації кримінальної відповідальності / П. П. Андрушко // «Крим