ПРОБЛЕМА ОБ’ЄКТНОСТІ ЛЮДИНИ У СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЯХ МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА: ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний вищий навчальний заклад
„Ужгородський національний університет”

На правах рукопису

ВЕГЕШ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 321.01 : 316.325

ПРОБЛЕМА ОБ’ЄКТНОСТІ ЛЮДИНИ
У СУЧАСНИХ КОНЦЕПЦІЯХ МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА: ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Денисенко Валерій Миколайович
доктор політичних наук, професор

Ужгород – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….... 3

РОЗДІЛ 1. Історико-теоретичні витоки сучасних концепцій масового суспільства
1.1 Визначення феномену масового суспільства у філософсько-політичних концепціях кінця ХІХ – початку ХХ століть……………………..…………... 13
1.2 Теоретичні основи дослідження концепцій масового суспільства у ХХ – на початку ХХІ століть…………………………………………………...……. 25

РОЗДІЛ 2. Понятійно-категоріальний та методологічний дискурси проблеми об’єктності людини у концепціях масового суспільства
2.1 Теоретико-методологічні підходи до трактування понять „об’єктності людини” та „масового суспільства” у сучасній політичній науці ……….…. 51
2.2 Типологія сучасних концепцій масового суспільства………..………..… 68

РОЗДІЛ 3. Еволюція формування масової людини у ліберальних концепціях масового суспільства
3.1 Масовізація як процес механізації поведінки людини у екзистенційній концепції Карла Ясперса..................................................................................... 77
3.2 Виникнення „ринкової особистості” та її „втеча від свободи” у вченні Еріха Фромма........................................................................................................ 91
3.3 Людина як об’єкт впливу масової культури у концепції тоталітаризму Ханни Арендт…..................................................................................................108

РОЗДІЛ 4. Форми попередження та протидії „масовій людині” у ліворадикальних та постмодерністських концепціях масового суспільства
4.1 „Одномірність” як базова характеристика сучасної людини у концепції Герберта Маркузе .............................................................................................. 126
4.2 Феномен “масового індивіда” у вченні Вільгельма Райха ...................... 143
4.3 Людина як „інший” в екзистенційній філософії Жана-Поля Сартра .… 154
4.4 Місце та роль людини у структурі „суспільства споживання” Жана Бодріяра............................................................................................................... 167
4.5 Сучасне капіталістичне суспільство у концепції „шизоаналізу” Жіля Дельоза та Фелікса Гваттарі………………………………………………..… 183

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...…… 205

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…. 211

ВСТУП

Актуальність дослідження. У зв’язку з процесами глобалізації та поширенням західної масової культури, особливої гостроти набуває питання ідентичності людини та майбутніх альтернатив вибору стратегії соціально-політичного розвитку. Сучасний світ, який перебуває у постійному русі та процесі швидких змін, не дозволяє людині адекватно оцінити результати і перспективи, а найголовніше – якісні показники цих змін. На даний момент можна лише констатувати домінування та розповсюдження певного типу культури, походження якої тісно пов’язане з логікою розвитку постіндустріальних суспільств та „хвилями демократизації”. Цей тип культури формувався впродовж десятків років, здобуваючи як прихильників, так і опонентів, і врешті досяг тієї стадії, коли будь-яка критика на його адресу, сприймається крізь категорії „відступу”, „беззаконня” та, що найбільш показово, „нераціональності”. Саме тому виникає нагальна потреба осмислити переваги та недоліки феноменів „масової культури”, „масової свідомості” і „масового споживання” як структурних елементів масового суспільства, а також з’ясувати місце та роль людини у цій структурі. Для цього необхідно звернутися до напрацювань тих вчених, які безпосередньо займалися даною проблематикою. Однак попри різноманіття концепцій, які розглядають людину у контексті масового суспільства, майже всі вони надають перевагу вивченню людини як суб’єкта у просторі соціально-політичних процесів. Однак, враховуючи ці незворотні та неконтрольовані впливи, яких зазнає сучасний індивід, і які детермінують не лише його поведінку, але й спосіб мислення та бажання, постає необхідність дослідити саме об’єктність людини у концепціях масового суспільства.
Крім того, у політичній науці не існує чіткої типології концепцій масового суспільства. Це зумовлюється у першу чергу тим, що саме поняття „масове суспільство” є доволі розмитим та не має чіткого визначення. На нашу думку, класичне трактування даного типу суспільства як такого, в якому порушені традиційні зв’язки та норми життя, більше не відповідає сучасним знанням про масове суспільство. У зв’язку з цим необхідно залучати новітні концептуальні підходи до трактувань даного явища, а також з’ясувати критерії для їх класифікації.
Слід також зазначити, що у вітчизняній науці проблема значення та ролі людини у структурі масового суспільства найчастіше була предметом дослідження філософії, культурології, психології та соціології. У свою чергу, політична наука в Україні, як правило, оминала дану проблематику. Саме тому особливої актуальності набувають дослідження „масової людини” крізь призму політологічного аналізу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах комплексної науково-дослідної теми кафедри політології, факультету суспільних наук ДВНЗ „Ужгородський національний університет” – „Трансформаційні процеси в Україні та країнах Центрально-Східної Європи”.
Мета дослідження – дослідити феномен об’єктності людини у сучасних концепціях масового суспільства з позицій політологічного аналізу.
Завдання дослідження:
1. Визначити та систематизувати історико-теоретичні витоки та підходи до трактування феномену об’єктності людини у концепціях масового суспільства.
2. З’ясувати та довести доцільність теоретико-методологічного аналізу об’єктності людини крізь призму концепцій масового суспільства.
3. Розробити критерії класифікації та типологізувати сучасні концепції масового суспільства.
4. Дослідити об’єктність „масової людини” у ліберальних концепціях масового суспільства.
5. Визначити місце людини „одновимірного світу” у ліворадикальних концепціях масового суспільства.
6. З’ясувати соціально-політичні детермінанти людини у постмодерністських концепціях масового суспільства.
7. Визначити об’єктні характеристики та ознаки людини масового суспільства.
Об’єктом дослідження є людина як об’єктна складова (структурний елемент) соціально-політичної взаємодії у сучасних концепціях масового суспільства.
Предметом дослідження є місце та роль людини як об’єкту соціально-політичних відносин у концепціях масового суспільства.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від початку ХІХ століття – до початку ХХІ століття. Початок ХІХ століття – період після подій Великої французької революції, коли в історії суспільно-політичної думки почали з’являтися перші концептуальні підходи до трактування поняття „маса”, які на початку ХХ ст. перетворилися у цілісні концепції масового суспільства. Початок ХХІ століття – період розвитку сучасних тенденцій та підходів до вивчення концепцій масового суспільства; період – домінування постмодерністського підходу у трактуванні „суспільства мас”.
Основний акцент у дослідженні був зроблений на середину ХХ – початок ХХІ століть, коли чітко окреслилися основні напрямки дослідження масового суспільства, а саме – ліберальний та ліворадикальний у 1940-1960-х рр., а також постмодерністський на початку 1970-х рр.
Методологія дослідження. Основним методологічним інструментарієм дисертації є фундаментальні дослідницькі засади наукового аналізу – принципи об’єктивності, системності та цілісності. Вони дають змогу розкрити основний зміст концепцій масового суспільства, з’ясувати витоки цих концепцій і виявити їх подібність або, навпаки, оригінальність відносно провідних течій в історії політичної думки. В основу дослідження покладено політологічний аналіз праць теоретиків концепцій масового суспільства та аналітичних узагальнень сучасних прихильників даного напряму соціально-політичної думки.
У виробленні загальної концепції дослідження величезне значення мав системно-цілісний (інтегральний) підхід до визначення сутності людини у масовому суспільстві. Це надало можливість всебічного осмислення об’єктності людини та втрати нею екзистенціальних модусів свого буття – самовизначення, самототожності і самоідентифікації у масовому суспільстві.
У дослідженні використано принципи некласичної діалектики, яка представлена не стільки як рух мислення, а значно ширше – як рух свідомості, у всьому різноманітті його проявів та смислів. З основних підходів некласичної діалектики випливає, що передумовою існування та розвитку суспільно-політичних систем сучасної некласичної глобальної доби є розвиток та рух суспільства до різних форм консолідації, однією з яких є масовізація.
У роботі безсумнівну методологічну цінність мали філософсько-політична компаративістика та теорія „ідеальних типів” М. Вебера, що дозволили орієнтуватися у різноманітті явищ, пов’язаних із масовізацією суспільств, систематизувати й інтерпретувати основні соціально-політичні аспекти розвитку людини.
Методологія дослідження визначена відповідно до сформульованої мети та завдань роботи, і представлена такими методами:
– аналітичний метод – застосовувався у визначенні методологічних підходів до розгляду та розуміння людини як об’єкту соціально-політичних відносин у концепціях масового суспільства, а також розгляду масового суспільства як феномену соціального, політичного та культурного розвитку;
– системний метод – дозволив узагальнити соціально-політичні характеристики масового суспільства та виявити умови об’єктивації людини у ньому;
– хронологічний метод – використано у дослідженні змін історичних чинників розвитку людини у масовому суспільстві;
– порівняльний метод – використано у дослідженні відмінностей місця, ролі та становища людини у концепціях масового суспільства, крізь призму понять „суб’єктності” та „об’єктності”;
– прогностичний метод – застосовано для підведення підсумків дослідження і обґрунтування можливих напрямів розвитку концепцій масового суспільства у сучасній політичній науці.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі обґрунтовано низку положень і висновків, що мають наукову новизну, зокрема:
Вперше:
1. Встановлено та уточнено зв'язок і відповідність таких концептуальних понять політології як „масове суспільство”, „одномірне суспільство”, „суспільство спектаклю”, „атомізоване суспільство” і „суспільство споживання”. Кожне із зазначених понять, запропонованих на тому чи іншому етапі розвитку концепцій масового суспільства, поєднує апеляція до явищ об’єктивації людини та стандартизації потреб індивіда.
2. Визначено та запропоновано критерії для класифікації концепцій масового суспільства. Зокрема за критерієм розробленості у структурі різних наук систематизовано та класифіковано такі концепції масового суспільства: 1) психологічні (Г. Лебон, З. Фрейд, Е. Фромм, В. Райх); 2) культурологічні (Х. Ортега-і-Гасет, О. Шпенглер); 3) філософські (Т. Адорно, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс); 4) соціологічні (М. Вебер, Д. Белл, Ж. Бодріяр); 5) політичні (Г. Маркузе, Г. Дебор) та ін. За критерієм протистояння та подолання процесів „масовізації” виділено наступні концепції масового суспільства: 1) еволюційні (Е. Фромм, Д. Белл) та 2) революційні (Г. Маркузе, Г. Дебор). За критерієм можливостей розвитку людської свободи, виокремлено такі концепції: 1) ліберальні (К. Ясперс, Е. Фромм, Х. Арендт); 2) ліворадикальні (Г. Маркузе, В. Райх, Ж.-П. Сартр); 3) постмодерністські (Ж. Бодріяр, Ж. Дельоз).
3. Досліджено проблему об’єктності людини у сучасних концепціях масового суспільства крізь призму політологічного аналізу. Розглянуто соціально-політичні особливості суб’єкт-об’єктних відносин людини, а саме – ті моменти за яких вона нездатна виступати у якості самостійного суб’єкта соціально-політичних змін. Різноманітні соціальні, культурні, економічні та політичні впливи, спровоковані логікою системи виробництва і споживання, формують сучасний тип стандартизованого індивіда, критичне мислення якого не здатне вийти за межі цієї системи. Відповідно бажання, протести і спротив індивідів, задані у межах системи, не варто розглядати як індивідуальний вибір, а скоріше як свідчення неспроможності людини перейти до нового усвідомлення власної свободи, як прояв власне об’єктних характеристик людини.
4. Здійснено політологічний аналіз впливу масового суспільства на детермінацію соціально-політичної активності людини. У дисертаційній роботі вперше у вітчизняній політичній науці систематизовано механізми впливу масового суспільства на людину як об’єкт соціально-політичних відносин. До основних механізмів такого впливу можна віднести систему виробництва і споживання як домінуючого модусу у структурі сучасних суспільств; масову культуру, яка через індустрію розваг і моди прищеплює загальнообов’язкову форму духовності, котра так чи інакше випливає із споживацького модусу існування сучасної людини; розвиток техніки, який своєю стрімкістю та розмахом підриває впевненість людини у власних силах; політичну владу, яка зацікавлена у збереженні існуючого стану індивіда, оскільки це забезпечує їй легітимність.
5. Доведено, що філософські та соціально-політичні ідеї Ж.-П. Сартра, Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі можна розглядати у контексті концепцій масового суспільства. Вперше запропоновано комплексний підхід до аналізу екзистенційних та постмодерністських філософсько-політичних концепцій з позицій розуміння ними масового суспільства. Зокрема, Ж.-П. Сартр у контексті філософії атеїстичного екзистенціалізму запропонував трактування поняття „іншого” крізь призму протистояння суб’єкта і об’єкта. Саме присутність „іншого” зумовлює об’єктивацію індивідуального людського „Я”. Трансформація, якої за таких умов зазнає індивід, неодмінно призводить до виникнення у нього прагнення об’єднатися із такими самими знеособленими особами. У даному контексті можна говорити про екзистенціальну концепцію масового суспільства, у якій основними категоріями виступають „буття”, „сутність” і „свобода”. Саме усвідомлення можливостей власної свободи відрізняє свідомо мислячу особистість від „масової людини”. У свою чергу, філософ Ж. Дельоз та психоаналітик Ф. Гваттарі не мали на меті створення концепції масового суспільства. Однак вихідні положення здійсненої ними критики „суспільства споживання” звертають увагу на процеси знеособлення індивідів, зумовлені пануванням системи тотального контролю людських бажань. Це дає достатньо підстав для розгляду поглядів Ж. Дельоза і Ф. Гваттарі у контексті концепцій масового суспільства на сучасному етапі розвитку політичної науки.
Отримало подальший розвиток:
6. Визначено й доповнено доцiльнiсть аналізу та розгляду людини як об’єкта соціально-політичних відносин у концепціях масового суспільства. Політична наука традиційно схиляється до дослідження людини з позицій як суб’єкта, так і об’єкта політичних процесів. Однак, масова культура і масове споживання є тими домінантами сучасного життя, які з переконливою очевидністю засвідчують об’єктивацію міжособистісних та групових взаємозв’язків у масовому суспільстві, що й зумовлює потребу в аналізі людини переважно як об’єкта суспільно-політичних процесів. У роботі доведено, що питання об’єктності людини у масовому суспільстві є евристично цінними для вивчення вітчизняною політичною наукою, оскільки допомагають вирішити одну з важливих проблем сучасності – проблему соціально-політичної самоідентифікації людини масового суспільства.
7. З’ясовано, що концепція „суспільства спектаклю” Г. Дебора, у якій основний акцент зроблено на тотальній детермінації поведінки та мислення людини шляхом навіювання образів, безпосередньо базується на концепції „одномірного суспільства” Г. Маркузе, який трактував проблему вибору суспільних та політичних альтернатив для сучасного індивіда крізь призму „штучних” потреб, нав’язаних системою споживання. У свою чергу, представники постмодерністських концепцій масового суспільства, виходячи з ідейних засад і Г. Дебора, і Г. Маркузе, розглядали „суспільство споживання” як суспільство, у якому маніпуляція образами і потребами доведена до максимальної гостроти, що призводить до „атомізації” критично налаштованих соціальних груп та формує „масову свідомість” як єдиний простір для розвитку сучасного індивіда.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретична значимість дисертаційної роботи полягає у тому, що вперше у вітчизняній політичній науці здійснено спробу розглянути проблему об’єктності людини у концепціях масового суспільства, крізь призму політологічного аналізу, на засадах міждисциплінарних зв’язків, які існують у вивченні даної проблеми. Отримані результати дають обґрунтоване цілісне уявлення про основну проблематику історії політичної думки кін. ХІХ – ХХ століть; про основний методологічний та концептуальний інструментарій політичної науки, який використовувався в аналізі феномену масового суспільства. У роботі здійснено перехід від розгляду окремих складових масового суспільства до його системного дослідження з урахуванням усіх компонентів, взаємозв’язків та взаємовпливів між ними.
Представлені у роботі результати і висновки можуть стати методологічною основою для розробки філософських та політологічних концепцій з дослідження особливостей розвитку сучасного суспільства А також допомогти в осмисленні та обґрунтуванні досліджень з історії та теорії політичної науки, у сфері аналізу сутності і змісту основних категорій та понять концепцій масового суспільства та західної політичної думки другої половини ХХ століття.
Переважна частина напрацювань даної роботи можуть бути використані у розробці програм навчальних дисциплін з філософії політики, історії і теорії політичної науки, соціальної філософії, порівняльної політології, суспільствознавства та ін., а також спецкурсів „Політична філософія ХХ століття”, „Маса і політика”, „Людина і маса” та ін.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є результатом самостійних наукових пошуків автора, положення, умовиводи та висновки наведені у роботі авторські та отримані одноосібно. Всі публікацій та матеріали, що були опубліковані за темою дисертаційного дослідження є авторськими і самостійними.
Публікації з теми дослідження не мають співавторів. У публікації „Політична наука” за загальною редакцією доктора історичних наук, професора Миколи Миколайовича Вегеша, автором представлені особисті напрацювання з тематики даного дослідження у розділі „Концепція масового суспільства в сучасній зарубіжній політичній науці”.
Усі використані у роботі міркування, думки та концепції інших авторів, супроводжуються посиланнями.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження апробовані у педагогічній діяльності автора на факультеті суспільних наук ДВНЗ „Ужгородський національний університет” під час викладання дисциплін „Історія зарубіжних політичних вчень” та „Політична культура”.
Основні результати дослідження викладені у доповідях на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських конференціях, зокрема:
– „Особистість ХХІ століття” (6 червня 2012 р., м. Сімферополь), з темою „Місце людини у сучасних концепціях масового суспільства”;
– „Філософія та соціологія трансформаційного суспільства” (24-26 травня 2012 р., м. Сімферополь – м. Судак), з темою „Ринкова особистість” та „втеча від свободи” у вченні Еріха Фромма”;
– „Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність” (3-5 листопада 2011 р., м. Сату Маре, Румунія), з темою „Інтерпретація понять „людина” і „масове суспільство” у філософських концепціях представників країн Центрально-Східної Європи: на прикладі Румунії та України”;
– „Трансформація суспільно-політичних процесів в Україні воєнного та післявоєнного періодів” (21-22 жовтня 2011 р., м. Мукачево), з темою „Поняття „іншого” в екзистенційній філософії Жана-Поля Сартра”.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 7 публікаціях, з них 4 статті у наукових фахових виданнях
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів і тринадцяти підрозділів, висновків та списку використаної літератури, який налічує 234 позиції. Основний зміст роботи викладено на 192 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети, яка реалізується шляхом розкриття основних завдань дослідження, одержано такі результати:
1. Визначено та систематизовано історико-теоретичні витоки та підходи до трактування феномену об’єктності людини у концепціях масового суспільства. У роботі з’ясовано, що людина у структурі масового суспільства стала об’єктом вивчення у ХІХ ст. Цьому посприяли праці А. де Токвіля, Ф. Ніцше, Г. Лебона, Г. Тарда та інших вчених, які різко засуджували збільшення ролі мас у політиці, інтерпретуючи цей процес як негативний наслідок демократизації. Представники різних наукових напрямків та шкіл у першій половині ХХ ст. розглядали явище масового суспільства та його вплив на соціального індивіда, оперуючи притаманними цим напрямкам термінологією та методологією. Х. Ортега-і-Гасет та О. Шпенглер, працюючи у сфері культурології, з консервативних позицій розглядали маси з їхніми претензіями на владу як занепад культури та „смерть цивілізації”. З позицій психоаналізу критику цивілізації вели З. Фрейд та К. Г. Юнг. Їхні дослідження сприяли пізнанню психології „масової людини” та мотивів, що визначають її поведінку. На становлення концепції масового суспільства великий вплив мали також екзистенціалісти, зокрема М. Хайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, які вважали „масовою” ту людину, котра боячись відповідальності, позбувається свободи вибору і живе „неістинним” життям. Найбільшою мірою дослідженням масового суспільства займались представники Франкфуртської школи, фундаментальні праці котрих заклали основу сучасного розуміння ролі та значення людини у масовому суспільстві, яке згодом знайшло відбиток у концепціях постмодерністів.
2. У дисертаційній роботі доведено доцільність аналізу та розгляду людини як об’єкта соціально-політичних відносин крізь призму концепцій масового суспільства. Під проблемою об’єктності людини у масовому суспільстві слід розуміти втрату людиною атрибутів суб’єкта та її опредметнення, зумовлене впливом „масового суспільства”, яке нівелює здатність до автономної активності індивідів, позбавляючи їх можливості самостійного вибору пріоритетів та альтернатив.
У роботі запропоновано комплексний методологічний підхід до дослідження проблеми об’єктності людини у сучасних концепціях масового суспільства. Оскільки у сучасній політичній науці не існує одностайності у трактуванні сутності масового суспільства, у дисертаційній роботі, шляхом порівняльного аналізу встановлено зв'язок та відповідність таких понять як „масове суспільство”, „одномірне суспільство”, „суспільство споживання”, „атомізоване суспільство” та „суспільство спектаклю”. Будучи складовими концепцій різних учених, цим поняттям притаманна смислова синонімічність.
3. Розроблено та запропоновано кілька критеріїв та підходів до класифікації концепцій масового суспільства. Так, у роботі виділено три типи концепцій масового суспільства: ліберальні (К. Ясперс, Х. Арендт, Е. Фромм), ліворадикальні (Г. Маркузе, В. Райх, Ж.-П. Сартр) та постмодерністські (Ж. Бодріяр та Ж. Дельоз). Дану типологію можна розглядати у кількох аспектах, наприклад, як еволюцію усвідомлення проблеми свободи сучасного індивіда крізь призму концепцій масового суспільства. Три етапи цієї еволюції виглядають наступним чином: 1) ліберальний, який обумовлював перспективи розвитку людської свободи в умовах суспільства споживання; 2) ліворадикальний, який заперечував можливість розвитку свободи в умовах суспільства споживання та закликав до революції; 3) постмодерністський, який заперечував можливість та сенс будь-якого протесту.
4. З’ясовано та досліджено, що вчені, які досліджували масове суспільство з ліберально-критичних позицій, вважали вихідним пунктом своїх міркувань осмислення тоталітарності. Так, К. Ясперс стверджував, що масові люди нічим не цікавляться і нічого не прагнуть, вони позбавлені сенсу і слухають тільки того, хто задовольняє їхні потреби. Для них не існує майбутніх перспектив, відсутній зв'язок з історичним минулим; вони повністю поглинені „тотальністю” сьогоднішнього дня. Це зумовлює процес об’єктивації людини, який відбувається у межах всього суспільства.
На думку Х. Арендт, тоталітаризм може виникнути всюди, де існують маси. За своєю сутністю тоталітарні рухи є масовими організаціями атомізованих ізольованих індивідів, характерною рисою яких є вимога від своїх членів тотальної відданості. Х. Арендт була переконана, що такої відданості можна очікувати лише від цілком ізольованої істоти, яка втратила будь-які соціальні прихильності і черпає почуття міцності свого місця у світі виключно зі своєї належності до руху. У концепції Х. Арендт масову людину слід розуміти як знеособлену істоту, як людину-об’єкт, що характеризується абсолютною покорою відносно вождя.
Характерними рисами масової людини за Е. Фроммом є конформізм та любовно-мазохістське ставлення до влади. Така людина прагне, щоб її свободу обмежили, оскільки вона боїться самостійно розпоряджатися нею. Це призводить до втрати суб’єктності людини та неодмінно завершується утвердженням авторитарних форм панування у суспільстві.
Стосовно подолання об’єктності людини та відвернення імовірності тоталітарних режимів, ліберальні мислителі пропонували різноманітні підходи. Так, К. Ясперс вбачав порятунок у „філософській вірі” та екзистенціальній комунікації. Х. Арендт наполягала на посиленні демократичних інститутів, які можуть активно протистояти проявам масової істерії та виховувати у масах неперехідні моральні та правові цінності, без яких суб’єкт політики є немислимим. Е. Фромм вважав за необхідне віднайти віру у Бога та дотримуватись гуманістичних цінностей, на основі яких можна побудувати „здорове суспільство”, тобто суспільство, яке зможе опиратися масовій об’єктивації.
5. Визначено, що для ліворадикальних концепцій масового суспільства характерною була жорстка критика капіталістичного „одномірного” суспільства, яке нівелює будь-які опозиційні настрої, вважаючи своєю основною цінністю технічний прогрес. Вчені Франкфуртської школи, зокрема Т. Адорно та М. Хоркхаймер намагалися обґрунтувати тезу про занепад цивілізації, вивчаючи тенденції раціоналізму, який, на їх думку, призвів до стандартизації свідомості людини.
Працюючи у руслі фрейдомарксизму, Г. Маркузе ввів у науковий обіг поняття „одномірності”, під яким розумів безальтернативність людського існування в умовах індустріальної цивілізації, котра, використовуючи технічне панування, маніпулює індивідами як позбавленими волі об’єктами. У дисертаційній роботі доведено, що поняття „одномірності” людини, запропоноване Г. Маркузе, співпадає з поняттям „об’єктність” людини. Індивід знову зможе здобути свободу як суб’єкт соціально-політичного та культурного життя лише шляхом розкріпачення інстинктів, які репресивна цивілізація поневолила шляхом нав’язування „хибних” потреб.
Досліджуючи причини виникнення фашизму, В. Райх розробив власну концепцію масового суспільства. Вчений стверджував, що формування фашизму відбувається ще на сімейному соціальному рівні у зв’язку із пригніченням сексуальності у дітей. Людина як об’єкт маніпуляцій, котрі стосовно неї здійснює авторитарна влада, у розумінні В. Райха, є наслідком нестачі природної чуттєвості. На думку В. Райха, фашистські тенденції можуть бути присутні у будь-якому суспільстві, адже суб’єкт-об’єктні відносини у більшості сучасних суспільств будуються не на користь суб’єктності людини. Для визволення людини необхідна „сексуальна революція”, яка звільнила б сексуальні ваблення людини одночасно від впливу первинної (сім’я) і вторинної (держава) репресій.
Французький екзистенціаліст Ж.-П. Сартр розглядав проблему об’єктності людини крізь призму онтологічного протистояння суб’єктності людини з „іншими”, у сприйнятті яких „Я” завжди постає як об’єкт. Однак, на думку вченого, людина наділена безмежною свободою, а тому втечу соціального індивіда у „масу” слід інтерпретувати як примирення із власною об’єктністю.
6. З’ясовано, що для постмодерністських концепцій масового суспільства притаманним було розглядати проблему людини у суспільстві споживання як тотальний процес об’єктивації людської сутності. Ж. Дельоз, у зв’язку з цим, пропонував розглядати людину лише як „машину”, як певний механізм, наділений нав’язаними прагненнями та жагою їх задовольнити.
Тотальна симуляція, якою пронизане масове суспільство, у концепції Ж. Бодріяра, є найвизначнішою ознакою деградації людини. У світі копій, повторень та симулякрів людину не можна розглядати інакше, ніж як об’єкт. Всі сутнісні характеристики людини як суб’єкта, здатного самостійно визначати перспективи свого розвитку, стали частиною товарного фетишизму. Більше того, сама людина стала структурним елементом „системи речей”. Доведена до абсурду „пристосовницька здатність” масових індивідів, змусила Ж. Бодріяра говорити про „гіперреальність”, створену ЗМІ систему контролю людей-об’єктів.
Шляхи визволення суб’єктності людини розглядалися постмодерністами по-різному. Ж. Дельоз та Ф. Гваттарі запропонували метод „шизоаналізу”, основним завданням якого було звільнення потоків бажання від згубної автоматизації споживацького суспільства. У свою чергу, Ж. Бодріяр, переосмислюючи марксизм, виступив з ідеєю „символічного обміну”, що мав би у подальшому стати альтернативою пізньо-капіталістичній системі соціальних відносин. Однак ані перший, ані другий проекти не виправдали сподівань своїх авторів. Тому політичну філософію постмодернізму можна розглядати як песимістичне продовження дискурсу ліворадикальних концепцій масового суспільства. Оскільки нових підходів до трактування мас на початку ХХІ ст. поки що не з’явилось, припускаємо, що песимізм, залишений нам у спадок постмодерністськими концепціями, триватиме і у найближчому майбутньому.
7. Визначено такі об’єктні характеристики та ознаки масової людини:
1) Схильність до програмування активності, діяльності та цілепокладання, а також навіювання ціннісних установок. Масова людина нездатна виробити для себе духовних орієнтирів, якими могла б керуватися у соціально-політичному житті, а тому вдається до програмування цілей та є схильною до нав’язувань масових цінностей культурою споживання.
2) У тих випадках, коли соціальне відчуження набуває особливої драматичності, масова людина здатна проявляти: нецілеспрямованість; неспроможність ставити мету та визначати засоби її досягнення. Необхідна якась зовнішня сила, яка змогла б нав’язати певну мету та надати сенс існуванню масової людини. Якщо така сила знаходиться, масова людина відчуває задоволення, яке межує із втратою власної суб’єктності як умови розвитку незалежної особистості.
3) Вплив засобів масової інформації формує у людині залежність від орієнтування на фактори зовнішнього середовища. Масова людина не здатна до активної творчої діяльності, натомість вона чекає наказів та установок, які змогли б регламентувати її життя та надати цілісності її бажанням. Таким чином, система споживання продукує і нав’язує людині „штучні” потреби.
4) Сакралізація продуктів споживання, яка обумовлена перевагою володіння матеріальними речами над якістю духовного становлення особистості. Таким чином, речі набувають атрибутів суб’єкта, який у вигляді фетишу починає регулювати стосунки між індивідами, перетворюючи їх тим самим на об’єкти.
5) Відсутність здатності фіксувати та раціонально осмислювати соціально-політичні процеси, а також контролювати та корегувати власні внутрішні прагнення. Як наслідок, об’єктність проявляється в людині у вигляді хаосу, який вона нездатна впорядкувати, але який може організувати реклама, телебачення чи політичний лідер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адорно Т. Исследование авторитарной личности / Теодор Адорно / под общ. ред. В. П. Култыгина. – М. : Серебряные нити, 2001. – 416 с.
2. Адорно Т. Негативная диалектика / Теодор Адорно / [пер. с нем. Е. Л. Петренко]. – М. : Академический проект, 2011. – 538 с. – (Философские технологии).
3. Адорно Т. Теорія естетики / Теодор Адорно. – К. : Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 518 с.
4. Алексеева Л. В. Субъектно-объектная сущность личности и возможности психического самоуправления / Любовь Васильевна Алексеева // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Профілактика психологічного насильства і маніпулювання свідомістю та розвиток критичного мислення у молодіжному середовищі», 27-28 травня 2004 р., м. Київ. – К. : Український центр політичного менеджменту. – С. 55 – 60.
5. Алексеева Т. А. Современные политические теории / Татьяна Александровна Алексеева. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2000. – 479 с.
6. Андерсон П. Истоки постмодерна / Перри Андерсон / [пер. с англ. А. Апполонова; под ред. М. Маяцкого]. – М. : Издательский дом «Территория будущего», 2011. – 208 с. – (Серия «Университетская библиотека Александра Погорельского»).
7. Андреев Л. Жан-Поль Сартр. Свободное сознание и ХХ век / Леонид Григорьевич Андреев. – М. : Гелеос, 2004. – 416 с.
8. Андрущенко В. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз / В. Андрущенко, Л. Губернський, М. Михальченко. – К. : Знання України, 2002. – 578 с.
9. Антология мировой политической мысли. В 5 т. / Нац. Обществ.-науч. фонд. Акад. полит. науки ; руков. проекта Г. Ю. Семигин. – М. : Мысль.
Т 2. Зарубежная политическая мысль. ХХ в. – 1997. – 830 с.
10. Арендт Х. Vita activa, или О деятельной жизни / Хана Арендт / [пер. с нем. и англ. В. В. Бибихина; под ред. Д. М. Носова]. – СПб. : Алетейя, 2000. – 437 с.
11. Арендт Х. Джерела тоталітаризму / Ханна Арендт / [пер. з англ.]. – К. : Дух і літера, 2002. – 539 с.
12. Арендт Х. Між минулим і майбутнім / Ханна Арендт / [пер. з англ.]. – К. : Дух і літера, 2002. – 321 с.
13. Арендт Х. Скрытая традиция : [эссе] / Хана Арендт / [пер. с нем. и англ. Т. Набатниковой, А. Шибаровой, Н. Мовниной]. – М. : Текст, 2008. – 221 с. – (Чейсовская коллекция).
14. Бабосов Е. М. Эрих Фромм / Евгений Михайлович Бабосов. – Мн. : Книжный Дом, 2009. – 192 с. – (Мыслители ХХ столетия).
15. Бадью А. Делез. Шум бытия / Ален Бадью/ [пер. с фр. Д Скопина]. – М. : Фонд научных исследований «Прагматика культуры», издательство «Логос-Альтера», 2004. – 184 с. – (Интеллектуальные биографии).
16. Байме К. Політичні теорії сучасності / Клаус фон Байме / [пер. з нім. М. Д. Култаєвої та М. І. Бойченка]. – К. : Стилос, 2008. – 396 с. – («Сучасна гуманітарна бібліотека»).
17. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Образец социального прогнозирования /Дэниэл Белл / пер с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Academia, 2004. – 785 с.
18. Белл Д. Эпоха разобщенности : Размышления о мире XXI века / Дэниэл Белл, Владислав Леонидович Иноземцев. – М. : Центр исследований постиндустриального общества, 2007. – 304 с.
19. Бимель В. Мартин Хайдеггер: сам свидетельствующий о себе и о своей жизни / Вальтер Бимель / [пер. с нем. А. Верникова]. – Челябинск : Издательство «Урал LTD», 1998. – 285 с.
20. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального / Жан Бодрийяр / [пер. с фр. Н. В. Суслова]. – Екатеринбург : Издательство Уральского университета, 2000. – 95 с.
21. Бодрийяр Ж. К критике политической экономии знака / Жан Бодрийяр / [пер. с фр. Д. Кралечкин]. – М. : Академический проект, 2007. – 335 с. – (Философские технологии).
22. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры / Жан Бодрийяр / [пер. с фр. ; примеч. Е. А. Самарской]. – М. : Республика ; Культурная революция, 2006. – 269 с. – (Мыслители ХХ века).
23. Бодрийяр Ж. Пароли. От фрагмента к фрагменту / Жан Бодрийяр / [пер. с фр. Н. Суслов]. – Екатеринбург : У-Фактория, 2006. – 199 с. – (Серия «Академический бестселлер»).
24. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла / Жан Бодрийяр / [пер. с фр. Л. Любарской и Е. Марковской]. – М. : Добросвет, 2000. – 258 с.
25. Бодрийяр Ж. Система вещей / Жан Бодрийяр / [пер. с фр. С. Н. Зенкина]. – М. : Издательство «Рудомино», 1999. – 222 с.
26. Бодрийяр Ж. Соблазн / Жан Бодрийяр / [пер. с фр. А. Гараджи]. – М. : Издательство «Ad Marginem», 2000. – 319 с.
27. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть / Жан Бодріяр / [пер. з фр. Л. Кононовича]. – Львів : Кальварія, 2004. – 376 с.
28. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляції / Жан Бодріяр / [пер. з фр. В. Ховхун]. – К. : Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 230 с.
29. Бодріяр Ж. Фатальні стратегії / Жан Бодріяр / [пер. з фр. Л. Кононовича]. – Львів : Кальварія, 2010. – 192 с.
30. Больнов О. Ф. Философия экзистенциализма / Отто Фридрих Больнов. – СПб. : Издательство «Лань», 1999. – 224 с.
31. Вебер М. Политические работы (1895-1919) / Макс Вебер. – М. : Праксис, 2003. – 424 с.
32. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / Макс Вебер. – К. : Основи, 1994. – 261 с.
33. Вебер М. Соціологія. Загально-історичні аналізи. Політика / Макс Вебер. – К. : Основи, 1998. – 534 с.
34. Великие мыслители ХХ века / [автор-составитель Алиса Логрус]. – М. : Мартин, 2002. – 512 с.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
36. Войцехівська О. І. Масова культура і масова свідомість в контексті сучасних соціокультурних трансформацій / Олена Іванівна Войцехівська // Філософські проблеми гуманітарних наук / [Збірка наукових праць. До 175-ї річниці Київського національного університету імені Тараса Шевченка ; відп. ред. Л. В. Губерський]. – К. : Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого, 2008 – 2009. – № 14 – 15. – С. 73 – 77.
37. Всемирная философия. ХХ век / [авт.-сост. А. П. Андриевский]. – Мн. : Харвест, 2004. – 832 с.
38. Габермас Ю. Залучення іншого. Студії з політичної теорії / Юрген Габермас. – Львів : Астролябія, 2006. – 416 с.
39. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну / Юрген Габермас / [пер. з нім. та комент. В. М. Купліна]. – К. : Четверта хвиля, 2001. – 424 с.
40. Гаджиев К. С. Политическая философия / Камалудин Серажудинович Гаджиев. – М. : ОАО «Издательство «Экономика», 1999. – 606 с.
41. Гаєк Ф. А. Індивідуалізм та економічний порядок / Фрідріх Август фон Гаєк. – К. : Акта, 2002. – 416 с.
42. Гаєк Ф. А. Конституція свободи / Фрідріх Август фон Гаєк. – Львів : Літопис, 2002. – 556 с.
43. Гайденко П. П. Человек и история в экзистенциальной философии Карла Ясперса / Пиама Павловна Гайденко // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Республика, 1994. – С. 5-26.
44. Галеви Д. Фридрих Ницше / Даниэль Галеви, Евгений Трубецкой. – М. : Изд-во Эксмо, 2003. – 480 с.
45. Гваттари Ф. Язык, сознание и общество (О производстве субъективности) / Феликс Гваттари / [пер. с фр. А. Скард-Лапидуса] // Логос. – Кн. 1. – Л. : Издательство ЛГУ, 1991. – С. 152 – 159.
46. Герасимов Г. И. Общество потребления : мифы и реальность / Геннадий Иванович Герасимов. – М. : Знание, 1984. – 248 с. – (Империализм. События. Факты. Документы).
47. Глюксманн А. Философия ненависти / Андре Глюксманн. – М. : АСТ МОСКВА : Транзиткнига, 2006. – 284 с.
48. Гобозов И. А. Куда катится философия. От поиска истины к постмодернистскому трепу (Философский очерк) / Иван Аршакович Гобозов. – М. : Издатель Савин С. А., 2005. – 200 с.
49. Гобсбаум Е. Вік екстремізму. Коротка історія ХХ віку / Ерік Гобсбаум. – К. : Видавничий дім “Альтернативи”, 2001. – 543 с.
50. Грицанов А. А. Жак Деррида / А. А. Грицанов, Е. Н. Гурко. – Мн. : Книжный Дом, 2008. – 256 с. – (Мыслители ХХ столетия).
51. Грицанов А. А. Жан Бодрийяр / А. А. Грицанов, Н. Л. Кацук. – Мн. : Книжный Дом, 2008. – 256 с. – (Мыслители ХХ столетия).
52. Грицанов А. А. Жиль Делёз / Александр Алексеевич Грицанов. – Мн. : Книжный Дом, 2008. – 320 с. – (Мыслители ХХ столетия).
53. Гроф С. За пределами мозга: Рождение, смерть и трансценденция в психотерапии / Станислав Гроф. – М. : ООО «Изд. АСТ», 2002. – 504 с.
54. Грушин Б. А. Массовое сознание : Опыт определения и проблемы исследования / Борис Андреевич Грушин – М. : Издательство политической литературы, 1987. – 368 с.
55. Гурко Е. Тексты деконструкции. Деррида Ж. Difference. / Елена Гурко. – Томск : Издательство «Водолей», 1999. – 160 с.
56. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Джон Кеннет Гэлбрейт. – М. : «Издательство АСТ»: ООО «Транзиткнига» ; СПб. : Terra Fantastica, 2004. – 602 с.
57. Данканич Р. І. Проблема людини в філософії Фрідріха Ніцше / Римма Іванівна Данканич // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 18. – Дніпропетровськ : Видавництво ДНУ, 2008. – С. 55 – 62.
58. Дарендорф. Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы / Ральф Густав Дарендорф. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2002. – 288 с.
59. Дебор Г. Общество спектакля / Ги Дебор / [пер. с фр. С. Офертас и М. Якубович, ред. Б. Скуратов, послесл. А. Кефал]. – М. : Издательство “Логос”, 2000. – 184 с.
60. Декомб В. Современная французская философия : [Сборник] / Винсент Декомб / [пер. с франц. М. М. Федоровой]. – М. : Издательство «Весь мир», 2000. – 344 с.
61. Делёз Ж. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения / Жиль Делёз, Феликс Гваттари / [пер. с франц. и послесл. Д. Кралечкина ; науч. ред. В. Кузнецов]. – Екатеринбург : У-Фактория, 2008. – 672 с. – (Philosophy).
62. Делёз Ж. Логика смысла / Жиль Делёз / [пер. с фр. Я. И. Свирского]. – М. : Академический Проект, 2011. – 472 с. – (Философские технологии).
63. Делёз Ж. Ницше и философия / Жиль Делёз / [пер. с фр. О. Хомы]. – М. : Издательство «Ad Marginem», 2003. – 391 с.
64. Делез Ж. Различие и повторение / Жиль Делез / [пер. с фр. Н. Б. Маньковской и Э. П. Юровской]. – СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1998. – 384 с.
65. Делёз Ж. Складка. Лейбниц и барокко / Жиль Делёз / [пер. с фр. Б. М. Скуратова]. – М. : Издательство «Логос», 1997. – 264 с.
66. Делез Ж. Тысяча плато : Капитализм и шизофрения / Жиль Делез, Феликс Гваттари / [пер. с франц. и послесл. Я. И. Свирского ; науч. ред. В. Ю. Кузнецов]. – Екатеринбург : У-Фактория ; М. : Астрель, 2010. – 895 с.
67. Делёз Ж. Что такое философия? / Жиль Делёз, Феликс Гваттари / [пер. с фр. и послесл. С. Зенкина]. – М. : Академический Проект, 2009. – 261 с. – (Философские технологии).
68. Делез Ж. Эмпиризм и субъективность: опыт о человеческой природе по Юму. Критическая философия Канта: учение о способностях. Бергсонизм. Спиноза / Жиль Делез / [пер. с франц. Я. И. Свирский] – М. : «ПЕР СЭ», 2001. – 480 с.
69. Дерида Ж. Письмо та відмінність / Жак Дерида / [пер. з фр. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. – 602 с.
70. Деррида Ж. Голос и феномен: и другие работы по теории знака Гуссерля / Жак Деррида / [пер. с фр. С. Г. Кашина, Н. В. Суслов]. – СПб. : Издательство «Алетейя», 1999. – 208 с.
71. Деррида Ж. Диссеминация / Жак Деррида / [пер. с франц. Д. Кралечкина]. – Екатеринбург : У-Фактория, 2007. – 608 с. – (Philosophy).
72. Деррида Ж. Маркс & Сыновья / Жак Деррида / [пер. с франц. Д. Новикова]. – М. : «Логос-Альтера», «Eccehomo», 2006. – 104 с.
73. Деррида Ж. О почтовой открытке от Сократа до Фрейда и не только / Жак Деррида / [пер. с франц. Г. А. Михалкович]. – Мн. : «Современный литератор», 1999. – 832 с. – (Классическая философская мысль).
74. Деррида Ж. Призраки Маркса. Государство долга, работа скорби и новый интернационал / Жак Деррида / [пер с. франц. Б. Скуратова; под. ред. Д. Новикова]. – М. : Logos-altera, издательство «Ecce homo», 2006. – 256 с.
75. Деррида Ж. Эдмунд Гуссерль. Начало геометрии / Жак Деррида / [пер. с франц. М. Маяцкого]. – М. : Издательство «Ad Marginem», 1996. – 267 с.
76. Дерріда Ж. Дарувати час / Жак Дерріда / [пер. з фр. М. Ющенко]. – Львів : Літопис, 2008. – 208 с.
77. Дерріда Ж. Позиції / Жак Дерріда / [пер. з фр. А. Ситника, упоряд. К. Сігов]. – К. : Дух і літера, 1994. – 158 с.
78. Дугин А. Г. Постфилософия. Три парадигмы в истории мысли / Александр Гельевич Дугин. – М. : Издательство «Евразийское Движение», 2009. – 744 с.
79. Дьяков А. В. Жан Бодрийяр : Стратегии «радикального мышления» / Александр Владимирович Дьяков. – СПб. : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2008. – 357 с.
80. Дьяков А. В. Феликс Гваттари : Шизоанализ и производство субъективности / Александр Владимирович Дьяков. – Курск : Изд-во Курского государственного университета, 2006. – 246 с.
81. Дьяков А. В. Философия пост-структурализма во Франции / Александр Владимирович Дьяков. – М., Нью-Йорк, СПб. : Издательство «Северный Крест», 2008. – 364 с. – (Серия Российско-Американский диалог).
82. Енциклопедія політичної думки / [за ред. Девіда Міллера ; пер. з англ. за ред. Н. Лисюк]. – К. : Дух і літера, 2000. – 472 с.
83. Енциклопедія постмодернізму / [за ред. Чарлза Е. Вінквіста та Віктора Е. Тейлора ; пер. з англ. В. Шовкун ; наук. ред. пер. О. Шевченко]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 503 с.
84. Зимбардо Ф. Социальное влияние / Филипп Зимбардо, Майкл Ляйппе / [пер. с англ. Н. Мальгиной, А. Федорова ; под ред. проф. А. Л. Свенцицкого]. – СПб. : Питер, 2011. – 448 с. – (Серия «Мастера психологии»).
85. Зінченко Н. О. Після Маркса: суспільство та споживання за версією Жана Бодріяра [Електронний ресурс] / Наталія Олександрівна Зінченко // Гілея : науковий вісник : [збірник наукових праць]. – Вип. 26. – К. : 2009. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_26 /Gileya26/F19_doc.pdf
86. Зінченко Н. О. Симукляр і знак у тлумаченні Ж. Бодрійяра [Електронний ресурс] / Наталія Олександрівна Зінченко // Гілея : науковий вісник : [збірник наукових праць]. – Вип. 39. – К. : 2010. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_39/Gileya39/F11_doc.pdf
87. Зінченко Н. О. Симулякр: реінкарнація платонівського поняття у французькій постмодерній філософії / Наталія Олександрівна Зінченко // Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2010. – № 17. – С. 200 – 204.
88. Иванов Д. Общество как виртуальная реальность / Дмитрий Иванов // Информационное общество. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 355 – 427. – (Philosophy).
89. Ильин А. Н. Субъект в массовой культуре современного общества потребления (на материале китч-культуры) : [монография] / Алексей Николаевич Ильин.– Омск : «Амфора», 2010. – 376 с.
90. Ильин В. В. История философии : Учебник для вузов / Виктор Васильевич Ильин. – СПб. : Питер, 2003. – 732 с. – (Серия «Учебники для вузов»).
91. История мировой философии : учебное пособие / [А. И. Алешин, К. В. Бандуровский, В. Д. Губин и др., под ред. В. Д. Губина и Т. Ю. Сидориной]. – М. : Астрель : АСТ : Хранитель, 2007. – 494 с.
92. История политических учений : учебник для вузов / [под ред. проф. О. В. Мартышина]. – М. : Норма, 2010. – 912 с.
93. К’юбільє Ж.-М. Порногламур / Жан-Марі К’юбільє. – К. : Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2009. – 175 с.
94. Канетти Э. Маса и власть / Элиас Канетти / [пер с нем. и предисл. Л. Ионина]. – М. : Издательство «Ad Marginem», 1997. – 527 с.
95. Карпенко А. О. Феномен самовизначення у світлі онтології М. Гайдеґгера та граматології Ж. Дерріда / А. О. Карпенко // Філософія і соціологія у контексті сучасної культури : [збірник наукових праць]. – Дніпропетровськ : Друкарня ДНУ, 2008. – С. 185 – 189.
96. Катаев С. Л. “Анти-Эдип” и критика буржуазного технологизма [Електронний ресурс] / Станислав Львович Катаев // Соціальні технології. – 2009. – № 42. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Staptp/2009_42/files/42_13Kataev.pdf
97. Каюа Р. Людина і сакральне. / Роже Каюа / [пер. з фр.] – К. : «Ваклер», 2003. – 256 с.
98. Кенен Г. Веспер, Энслин, Баадер : немецкий терроризм : начало спектакля / Герд Кенен. – Екатеринбург : Ультра. Культура, 2004. – 480 с.
99. Кимелев Ю. А. «Субъект» и «субъективность» в современной западной социальной философии : [научно-аналитический обзор] / Юрий Анатольевич Кимелев. – М. : РАН ИНИОН. Центр гуманит. информ. исслед., 2006. – 95 с. – (Серия : Проблемы философии).
100. Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера / [пер. з нім. ; під ред. проф. Є. Причепія] – К. : Тандем, 2002. – 584 с.
101. Колотило В. В. Сучасна картина світу і світогляд людини / Володимир Володимирович Колотило // Філософські проблеми гуманітарних наук / [Збірка наукових праць]. – К. : Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого, 2009. – С. 193 – 197.
102. Контексты современности: актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории : хрестоматия / под ред. С. А. Ерофеева. – Казань : Изд-во Казанского университета, 2001. – 188 с.
103. Короткий оксфордський політичний словник / [за ред. І. Макліна й А. Макмілана ; пер. з англ.]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2005. – 789 с.
104. Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції : [підручник] / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К. : Книга, 2005. – 528 с.
105. Кукаркин А. В. Буржуазная массовая культура : Теории. Идеи. Разновидности. Образцы. Техника. Бизнес // Кукаркин Александр Викторович – М. : Политиздат, 1985. – 399 с.
106. Кулик А. В. Онтологические аспекты философии Ж. Бодрийяра / Александр Викторович Кулик // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2002. С. 58 – 67.
107. Куцепал С. В. Свобода як скарб і кара у концепції Ж.-П. Сартра / Світлана Вікторівна Куцепал // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Філософія. Політологія. – Вип. 105. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2011. – С. 75 – 78.
108. Куцепал С. Дві моделі влади в постмодерні / Світлана Куцепал // Практична філософія та правовий порядок: [збірка наукових статей ; наук. ред., д-р філос. наук, проф. О. М. Кривуля.]. – Харків : Центр Освітніх Ініціатив, 2000. – С. 283 – 285.
109. Лебон Г. Психология толп / Гюстав Лебон // Психология толп. – М. : Интитут психологи РАН, Издательство «КСП+», 1998. – С. 15 – 256.
110. Ледерер Э. Государство масс и угроза бесклассового общества / Эмиль Ледерер. – М. : Рудомино, 1994. – 172 с.
111. Лефор К. Политические очерки (XIX—XX века) / Клод Лефор / [пер. с фр. Е. А. Самарской]. – М. : РОССПЭН, 2000. – 367 с.
112. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Жан-Франсуа Лиотар / [пер. с фр. Н. А. Шматко]. – М.: Институт экспериментальной социологии, СПб. : Алетейя, 1998. – 160 с. (серия «Gallicinium»).
113. Липовецки Ж. Эра пустоты. Эссе о современном индивидуализме / Жиль Липовецки. – М. : Владимир Даль, 2001. – 331с.
114. Майерс Д. Социальная психология / Дэвид Майерс / [пер с англ. З. Замчук]. – СПб. : Питер, 2011. – 800 с. – (Серия «Мастера психологии»).
115. Макиенко М. А. Проблема объективности научного знания в философии Ж. Делеза / Мария Алексеевна Макиенко // Известия Томского политехнического университета. – Т. 314 ; № 6. – 2009. – С. 140 – 144.
116. Маковецкий Е. А. Социальная аналитика ритма : Жиль Делёз, или О спасении / Евгений Анатольевич Маковецкий. – СПб. : Издательство С.-Петерб. Ун-та, 2004. – 176 с.
117. Марков Б. Человек в эпоху масс-медиа / Борис Марков // Информационное общество. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 355 – 427. – (Philosophy).
118. Маркузе Г. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества / Герберт Маркузе // Эрос и цивилизация. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2003. – С. 251 – 515.
119. Маркузе Г. Разум и революция. Гегель и становление социальной теории / Герберт Маркузе / [пер с англ. А. П. Шурбелев]. – СПб, «Владимир Даль», 2000. – 541с.
120. Маркузе Г. Эрос и цивилизация / Герберт Маркузе // Эрос и цивилизация. Одномерный человек : Исследование идеологии развитого индустриального общества. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2003. – С. 5 – 250.
121. Михайлов В. В. Социальные ограничения : Структура и механика подавления человека / Владимир Владимирович Михайлов. – М. : Издательство ЛКИ, 2011. – 280 с.
122. Михайлов И. А. Макс Хоркхаймер. Становление Франкфуртской школи социальных исследований. Ч. 1 : 1914 – 1939 гг. / Игорь Анатольевич Михайлив. – М. : ИФ РАН, 2008. – 207 с.
123. Михалев А. А. Япония: социальная рефлексия в модернизированном обществе (50–70-е гг. XX столетия) / Адольф Александрович Михалев.– М., 2001.– 332с.
124. Моисеев Н. Информационное общество : возможность и реальность / Никита Моисеев // Информационное общество. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 355 – 427. – (Philosophy).
125. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / Серж Московичи / [пер. с фр. Т. П. Емельяновой]. – М. : «Центр психологии и психотерапии», 1998. – 480 с.
126. Московичи С. Машина, творящая богов / Серж Московичи / [пер. с фр.]. – М. : «Центр психологии и психотерапии», 1998. – 560 с.
127. Нейсбит Д. Высокая технология, глубокая гуманность : Технологии и наши поиски смысла / Джон Нейсбит при участии Наны Нейсбит и Дугласа Филипса / [пер. с англ. А. Н. Анваера]. – М. : АСТ : Транзиткнига, 2005. – 381 с. – (Philosophy).
128. Нейсбит Д. Мегатренды / Джон Нейсбит. – М. : ООО «Издательство АСТ» : ЗАО НПП «Ермак», 2003. – 380 с.
129. Ницше Ф. Воля к власти. Посмертные афоризмы / Фридрих Ницше. – Мн. : ООО «Попурри», 1999.- 464 с.
130. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. Казус Вагнер. Антихрист. Ессе Номо / Фридрих Ницше. – Мн. : ООО «Попурри», 1997. – 544 с.
131. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. К генеалогии морали. Рождение трагедии, или Эллинство и пессимизм / Фридрих Ницше. – Мн. : ООО «Попурри», 1997. – 624 с.
132. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое. Веселая наука. Злая мудрость / Фридрих Ницше. – Мн. : ООО «Попурри», 1997. – 704 с.
133. Ніцше Ф. Повне зібрання творів : Критично-наукове видання у 15 томах / Фрідріх Ніцше. – Львів : Астролябія, 2004.
Т.1. Народження трагедії. Невчасні міркування І-ІV. Твори спадку 1870-1873. – 770 с.
134. Новая технократическая волна на Западе / отв. ред. П. С. Гуревич. – М. : Прогресс, 1986. – 450 с.
135. Новейший философский словарь. Постмодернизм / Главный научный редактор и составитель А. А. Грицанов. – Мн. : Издательство «Современный литератор», 2007. – 816 с.
136. Ольшанский Д. В. Психология масс / Дмитрий Вадимович Ольшанский. – СПб. : Питер, 2002. – 368 с.
137. Орлова Т. В. Історія сучасного світу : Навч. посіб. / Тетяна Володимирівна Орлова. – К. : Знання, 2006. – 551 с. – (Серія «Вища освіта ХХІ століття»).
138. Ортега-и-Гассет Х. Запах культуры / Хосе Ортега-и-Гассет. – М. : Алгоритм, Эксмо, 2006. – 384 с.
139. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас / Хосе Ортега-і-Гасет / [пер. з іспан. В. Бургардта] // Вибрані твори. – К. : Основи, 1994. – С. 15 – 139.
140. Ортега-і-Гасет Х. Дегуманізація мистецтва / Хосе Ортега-і-Гасет / [пер. з іспан. О. Товстенко] // Вибрані твори. – К. : Основи, 1994. – С. 238 – 272.
141. Ортега-і-Гасет Х. До питання про фашизм / Хосе Ортега-і-Гасет / [пер. з іспан. В. Сахна] // Вибрані твори. – К. : Основи, 1994. – С. 196 – 204.
142. Ортега-і-Гасет Х. Мистецтво в теперішньому і майбутньому / Хосе Ортега-і-Гасет / [пер. з іспан. В. Сахна] // Вибрані твори. – К. : Основи, 1994. – С. 306 – 314.
143. Осетрова О. А. К. Ясперс : логические конструкции суицидальных мотивов / О. А. Осетрова // Філософія і соціологія у контексті сучасної культури : [збірник наукових праць]. – Дніпропетровськ : Видавництво ДНУ, 2008. – С. 16 – 23.
144. Парне К. Алфавит Жиля Делеза / Клер Парне/ [пер. с фр. А. Корбута] Мн. : Klinamen, 2003. – 67 с.
145. Перов Ю. В. Проект философской истории философии Карла Ясперса / Юрий Валерианович Перов // Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. – СПб. : Наука, 2000. – С. 5-50.
146. Політологічний енциклопедичний словник / [упоряд. В. П. Горбатенко ; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіної, В. П. Горбатенка]. – К. : Генеза, 2004. – 736 с.
147. Політологічний словник : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [за ред.. М. Ф. Головатого та О. В. Антонюка]. – К. : МАУП, 2005. – 792 с.
148. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер. – К. : Видавництво «Основи», 1994.
Том 1. У полоні Платонових чарів / [пер. з англ. О. Коваленка]. – 444 с.
149. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер. – К. : Основи.
Том 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники / [пер. з англ. О. Буценка ]. – 494 с.
150. Постмодернизм. Энциклопедия. – Мн. : Интерпресссервис ; Книжный Дом, 2001. – 1040 с.
151. Проблема человека в Западной философии : переводы / сост. и послесл. П. С. Гуревича. – М. : Прогресс, 1988. – 552 с.
152. Райх В. Анализ личности / Вильгельм Райх / [пер. с англ. С. Ю. Романюк, Т. В. Русина, Я. Л. Шапиро]. – М. : «КСП+» ; СПб : «Ювента», 2000. – 528 с.
153. Райх В. Анализ характера / Вильгельм Райх / [пер. с англ.]. – М. : ЭСКМО, Апрель-Пресс, 1999. – 333 с.
154. Райх В. Посмотри на себя, маленький человек! / Вильгельм Райх. – М. : Издательская компания «Мир Гештальта», 1997. – 112 с.
155. Райх В. Психология масс и фашизм / Вильгельм Райх. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2004. – 539 с.
156. Рассел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел. – К. : Основи, 1995. – 759 с.
157. Ритцер Дж. Макдональдизация общества 5 / Джордж Ритцер / [пер. с англ. А. В. Лазарева ; вступ. статья Т. А. Дмитриева]. – М. : Издательская и консалтинговая группа «Праксис», 2011. – 592 с. – (Серия «Образ общества»).
158. Ритцер Дж. Современные социологические теории / Джордж Ритцер. – СПб. : Питер, 2002. – 688 с. – (Серия «Мастера психологии»).
159. Ріддерстралє Й., Нордстрем А. К. Караоке-капіталізм / Йонас Ріддерстрплє, К’єлл А. Нордстрем / [пер. з англ.]. – Дніпропетровськ : Баланс Бізнес Букс, 2004. – 304 с.
160. Рікер П. Ідеологія та утопія / Поль Рікер. – К. : Дух і Літера, 2005. – 386 с.
161. Рудинеско Е. Філософи в обіймах бурі / Елізабет Рудинеско / [пер. з фр.]. – К. : Ніка-Центр, 2007. – 208 с.
162. Рьод В. Шлях філософії ХІХ – ХХ століття / Вольфґанґ Рьод / [пер. з нім. М. Д. Култаєвої, В. І. Кебуладзе, В. М. Терлецького]. – К. : Дух і Літера, 2010. – 368 с. – («Сучасна гуманітарна бібліотека»).
163. Сайтарли І. А. Постмодерністський соціокультурний проект сучасності / Інна Анатоліївна Сайтарли // Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук – 2010. – № 19 – С. 170 – 175.
164. Сартр Ж. П. Проблемы метода. Статьи / Жан Поль Сартр / [пер. с фр. В. П. Гайдамака]. – М. : Академический проект, 2008. – 222 с. – (Философские технологии).
165. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис фен