ПРОДОВЖЕННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ СТРОКІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ПАВЛОВСЬКА АННА АНАТОЛІЇВНА

УДК 343.123.11

ПРОДОВЖЕННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ СТРОКІВ У
КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Лариса Давидівна Удалова,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

КИЇВ – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..... 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНО–ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ…………………….………………….…….. 11
1.1. Поняття кримінально–процесуальних строків.……………………..……11
1.2. Класифікація кримінально–процесуальних строків.………………….....27
1.3. Порядок обчислення кримінально–процесуальних строків……….……37
Висновки до розділу 1………………………………………………..….……...52

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ………………………………………….…..54
2.1. Продовження строку затримання за підозрою у вчиненні
злочину ………………………………………………………………………..….54
2.2. Продовження строків тримання обвинуваченого під вартою………......73
2.3. Продовження строку досудового слідства…………………………...….102
2.4. Продовження строку здійснення провадження за протокольною
формою досудової підготовки матеріалів……………………………………127
Висновки до розділу 2………………………………..………………….….....137

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ПОНОВЛЕННЯ ПРОПУЩЕНИХ СТРОКІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ……………..…………………….………..139
3.1. Поновлення пропущених строків у досудових стадіях
кримінального процесу ………………………………………………………..139
3.2. Поновлення пропущених строків у судових стадіях
кримінального процесу…..…………………………………………………… 152
Висновки до розділу 3………………………………………….………………165

ВИСНОВКИ………………………………..…………………….…………….167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….………..172
ДОДАТКИ……………………………………………..………….…………….190
ВСТУП

Актуальність теми. В умовах сучасних перетворень правової системи України важливу роль відіграє вдосконалення чинного кримінально–процесуального законодавства, як нормативної основи та найбільш значущого юридичного засобу судово-правової реформи.
Впорядкування суспільних відносин, які виникають у процесі діяльності компетентних посадових осіб і державних органів під час провадження у кримінальних справах, неможливе без злагодженої системи кримінально - процесуальних засобів, які створюють цілісний регулятивний механізм. Одним з дієвих засобів правового регулювання кримінально-процесуальної діяльності виступають строки, що обмежують її загальне часове провадження, в тому числі й час вчинення конкретних дій та прийняття рішень у кримінальних справах.
Процесуальні строки пронизують всі стадії кримінального судочинства, визначаючи їх тривалість, порядок, процедуру і часові межі переходу кримінальної справи з однієї стадії в іншу. Дослідження даного правового явища має важливе значення не лише для засвоєння його сутності, але і для розробки багатьох аспектів розвитку та вдосконалення кримінально-процесуальної форми, механізму кримінально-процесуального регулювання.
Незважаючи на те, що серед праць з кримінального процесу майже неможливо знайти роботи, автори яких не торкалися б питань, пов’язаних з кримінально-процесуальними строками, виключно даній проблематиці присвячена лише незначна кількість досліджень. Серед них слід назвати роботи Ю.П. Аленіна, С.А. Альперта, В.П. Бахіна, О.В. Бауліна, В.В. Гевка, Ю.М. Грошевого, Л.М. Дерев’янкіна, С.О. Заїки, Я.П. Зейкана, В.С. Зеленецького, Н.С. Карпова, О.А. Коваля, Т.В. Каткової, Н.І Клименко, В.Г. Клочкова, Г.К. Кожевнікова, Л.М. Лобойка, В.Т. Маляренка, М.А. Маркуш, Є.О. Мірошниченка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.В. Молдована, А.І. Макаркіна, М.О. Ноздріної, В.Т. Нора, В.О. Попелюшка, Д.П. Письменного, М.І. Сірого, С.М. Стахівського, М.С. Строговича, А.Р. Туманянц, І.Я. Фойницького, С. В. Фоміна, Л.Д. Удалової, П.В. Цимбала, Г.Л. Чигриної, О.Г. Шило, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило, М.Л. Якуба, Ю.П. Яновича.
Вибір теми дисертації визначається низкою обставин, серед яких слід назвати продовження та поновлення строків у реалізації завдань кримінального судочинства й, насамперед, – у забезпеченні прав та законних інтересів осіб, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності; у реалізації деяких принципів кримінального процесу, зокрема у забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження.
Необхідність подальшого дослідження проблеми регламентації продовження та поновлення строків у кримінальному процесі диктується також і тим, що робота по вдосконаленню кримінально-процесуальних норм постійно триває з урахуванням виявлених недоліків і тих завдань, які постають перед кримінальним судочинством у складних сучасних умовах боротьби зі злочинністю. Крім того, чинне кримінально-процесуальне законодавство не дає відповіді на ряд запитань. Так, на практиці непоодинокі ситуації, коли за поданням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суддя продовжує строк затримання підозрюваного, обвинуваченого до 10 діб, проте по закінченні цього строку слідчий до суду не з’являється і не повідомляє суд про необхідність подальшого розгляду подання. У зв’язку з цим закономірно виникає питання щодо подальших дій та рішень судді, тобто щодо форми закінчення продовження по розгляду подання слідчого, винесення відповідного процесуального рішення. Так, у 2010 р. на розгляд до судів надійшло 11,9 тис. подань про продовження строків тримання під вартою, що на 5,1 % менше ніж у 2009 р., із них задоволено 11,5 тис. або 96,4 %. Упродовж 2010 року понад установлені процесуальні строки закінчено 3088 справ, що на 524 справи, або на 14, 5 %, менше, ніж у 2009 році (3612). Їх питома вага становить 1,7 % до загальної кількості [5].
Наведені факти зумовлюють актуальність даної теми та необхідність її розроблення у даному дисертаційному дослідженні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 років (наказ МВС України № 347 від 29.07.2010), Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затв. Указом Президента України №361/2006), Концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України № 311/2008) та планів наукових досліджень кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукових основ порядку продовження та поновлення строків у кримінальному процесі України; внесення пропозицій щодо вдосконалення відповідних кримінально-процесуальних норм і практики їх застосування, що в кінцевому результаті сприятиме підвищенню ефективності кримінального судочинства, забезпеченню прав і законних інтересів осіб, які беруть в ньому участь.
Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувались такі основні задачі:
- розкрити сутність і сформулювати визначення поняття кримінально-процесуального строку;
- з урахуванням різного призначення процесуальних строків у механізмі регулювання кримінального судочинства сформулювати, обґрунтувати і запропонувати їх оновлену класифікацію;
- визначити юридичну природу, значення та порядок обчислення строків, що продовжуються та поновлюються;
- проаналізувати й узагальнити наукові погляди щодо продовження строків у кримінальному процесі України;
- виявити недоліки правової регламентації продовження строків затримання особи за підозрою у вчиненні злочину та тримання обвинуваченого під вартою;
- дослідити процесуальний порядок продовження строків досудового слідства та здійснення провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів;
- узагальнити різні точки зору, висловлені в юридичній літературі та дати загальну характеристику і дослідити призначення строків, які можливо поновити;
- проаналізувати кримінально-процесуальне законодавство та виявити недоліки в правовому регулюванні процедури поновлення строків у кримінальному процесі України;
- внести конкретні пропозиції до чинного та нового КПК України в частині вдосконалення продовження та поновлення строків у кримінальному процесі.
Об’єкт дослідження – кримінально–процесуальні відносини, що виникають між суб’єктами кримінально–процесуальної діяльності в процесі реалізації правових норм, які регламентують продовження та поновлення строків у кримінальному судочинстві.
Предмет дослідження – продовження та поновлення строків у кримінальному процесі України.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети та завдань дослідження, його об’єкта та предмета. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання правової дійсності. Крім того, в роботі використані також такі методи дослідження: загальнонаукові – аналіз і синтез, логічний, історико - правовий; окремі наукові методи – системно-структурний, порівняльно - правовий, моделювання, соціологічні та статистичні.
Історико–правовий метод використовувався для дослідження загальних понять «час» та «строк» у кримінальному процесі України (підрозділ 1.2). При вивченні суті та визначення понять «розумний строк» та «кримінально-процесуальний строк» використовувався системно-структурний метод (підрозділи 1.1, 1.2). Порівняльно-правовий метод вживався при порівняльному аналізі окремих положень КПК України та кримінально-процесуального законодавства деяких зарубіжних країн з метою визначення оптимальної тривалості існуючих строків, їх поновлення і продовження та аргументації необхідності встановлення нових строків у кримінальному процесі України (підрозділи 2.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2). Застосовувалися також соціологічні методи (анкетування) – для вивчення точок зору осіб, які провадять дізнання, слідчих, прокурорів, суддів з питань, що досліджувалися, а також статистичні методи – для узагальнення результатів вивчення матеріалів кримінальних справ та даних анкетування (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4). Перелічені методи використовувались у взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність дослідження, істинність та репрезентативність отриманих наукових результатів.
Нормативною базою дослідження є Конституція України; міжнародно-правові акти (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Європейська конвенція про захист прав людини й основоположних свобод тощо), чинний та новий кримінальний процесуальний кодекс України, закони України, постанови Пленуму Верховного Суду України, відомчі акти правоохоронних органів, що регламентують діяльність у сфері боротьби зі злочинністю, законодавство інших країн (серед них – Республіка Білорусь, Киргизька Республіка, Республіка Казахстан, Республіка Молдова, Республіка Узбекистан, Російська Федерація, Великобританія, Австрія, США, Франція, Федеративна Республіка Німеччини).
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали вивчення 240 кримінальних справ, що перебували у провадженні слідчих МВС України Кіровоградської та Херсонської областей за період 2009-2011р., дані соціологічних опитувань 290 респондентів (співробітників органів досудового слідства, прокуратури та суду), узагальнення та аналізу опублікованих матеріалів слідчої практики, дані статистичних звітів МВС України та Верховного Суду України за 2008 - 2010 роки. Використано також власний досвід дисертанта, набутий за час роботи у слідчому підрозділі системи МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є одним із перших в Україні монографічних досліджень, в якому цілісно розглядаються основні питання щодо продовження та поновлення строків у кримінальному процесі України.
У дисертації сформульовано та обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані та важливих для науки кримінального процесу, а також практики застосування кримінально-процесуального законодавства.
До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше одержано:
- висновок про необхідність усунення в кримінально-процесуальному законодавстві наявності часових характеристик, що набувають абстрактного значення («негайно», «з моменту»), можуть привести до єдиного розуміння, тлумачення та вживання, таким чином усуваючи можливість їх подвійного сприйняття;
- запропоновано доповнити ст. 165-2 КПК України частиною 10, в якій встановити, що копія постанови судді про продовження строку затримання вручається затриманій особі протягом доби;
- запропоновано доповнити КПК України новою статтею: «Наслідки недотримання строку та порядок його поновлення», де закріпити положення про те, що процесуальні дії або рішення, вчинені або прийняті з порушенням передбаченого законом строку, вважаються такими, що не мають юридичної сили, тобто недійсними, а докази, отримані зазначеним шляхом – недопустимими;
удосконалено:
- поняття процесуального строку в кримінальному судочинстві;
- зміст ч. 10 ст. 106 КПК щодо строку затримання підозрюваного у вчиненні злочину;
- наукові погляди щодо продовження строків затримання підозрюваного у вчиненні злочину;
- зміст ст. 165-3 КПК України щодо розгляду судом клопотань про продовження строку тримання під вартою за відсутності обвинуваченого;
- пропозиції щодо положення про вручення обвинуваченому копії подання про продовження строку тримання його під вартою;
дістало подальшого розвитку:
- наукова думка щодо класифікації кримінально-процесуальних строків, із урахуванням різного призначення в механізмі регулювання кримінального судочинства;
- пропозиції щодо необхідності запровадження інституту скороченого досудового провадження;
- наукова позиція щодо нормативного закріплення строку подання клопотання про поновлення пропущеного кримінально-процесуального строку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й викладені в дисертаційному дослідженні положення, наведені висновки, запропоновані рекомендації та пропозиції використані:
- у законотворчій діяльності – при внесенні необхідних змін і доповнень до чинного КПК України та при доопрацюванні нового КПК України. Основні положення та висновки дисертації сформульовані в пропозиціях, направлених до Верховної Ради України (акт впровадження № 04-30/18 – 4599 від 23.12.2011 р.);
- у практичній діяльності органів досудового слідства – пропозиції й рекомендації, викладені у дисертації, прийняті й використовуються ГСУ МВС України (акт впровадження від 07.12.2011 р.);
- у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчально-методичних посібників з курсу “Кримінальний процес України”, при підготовці та проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 22.12.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, рекомендації та висновки дисертації доповідалися автором та були обговорені на науково-практичній конференції «Права людини та механізм їх забезпечення в Україні» (м. Київ, 2009 р.); на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (м. Алушта, 2010 р); на всеукраїнській науково-практичній конференції «Особливості провадження у кримінальному процесі України: проблеми теорії та практики» (м. Донецьк, 2010 р); «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Київ, 2010 р.); на міжнародній науково-практичній конференції «Нове міжнародне та національне законодавство – нові завдання юридичної науки» (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження дістали відображення в 4 наукових публікаціях, надрукованих у фахових виданнях, затверджених МОНмолодьспорту України, та в 5 тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження щодо продовження та поновлення строків у кримінальному процесі України дозволяє зробити ряд пропозицій наукового і прикладного характеру, спрямованих на вдосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства.
1. З метою вдосконалення категоріального апарату кримінального процесу, як відповідної галузі юриспруденції, запропоновано авторське визначення процесуального строку, а саме:
Процесуальний строк у кримінальному судочинстві – це процесуальний строк, що охоплює врегульований кримінально-процесуальним законодавством України для реалізації завдань кримінального процесу часовий проміжок, який обчислюється годинами, добами (днями) й місяцями, визначається точною календарною датою та протягом якого особа, що бере участь у кримінальному судочинстві, має право або зобов'язана здійснити певну кримінально-процесуальну дію чи сукупність таких дій в певній послідовності або утриматися від їх проведення.
2. З урахуванням різного призначення процесуальних строків у механізмі регулювання кримінального судочинства запропонована їх оновлена класифікація:
- за сферою правового регулювання;
- за характером регульованої ними діяльності;
- за формою викладення диспозиції норми права, в якій встановлені строки;
- в залежності від тривалості відведеного часу, ступеня його обмеження та способу обчислення;
- за джерелом встановлення;
- за ознаками можливості продовження;
- за функціональним призначенням;
- за роллю виконання завдань кримінального судочинства;
- за правовими наслідками їх проходження.
3. Обґрунтована необхідність усунення в кримінально-процесуальному законодавстві наявності часових характеристик, що мають абстрактне значення («негайно», «з моменту»), з нашої точки зору, об'єктивно робить кримінальне судочинство неефективним саме з погляду кримінально-процесуальних строків.
Таким чином, видається закономірним хоча б скоротити до мінімуму, якщо не усунути взагалі, в кримінально-процесуальному законодавстві оперування подібними двозначними термінами, привівши їх до єдиного розуміння, тлумачення та вживання, таким чином усунувши їх подвійне сприйняття.
4. Пропонуємо ч. 10 ст. 106 КПК України викласти в такій редакції: «Затримання підозрюваного у вчиненні злочину може тривати більше сімдесяти двох годин лише за наявності відповідної постанови суду».
5. З метою поліпшення ситуації у світлі зміцнення захисту прав і законних інтересів громадян пропонуємо ст. 165-2 КПК України доповнити частиною 10 та викласти її у такій редакції: «Копія постанови судді про продовження строку затримання негайно вручається затриманій особі. На постанову судді до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді».
6. Пропонуємо ч. 8 ст. 165-2 КПК України викласти в такій редакції:
«Суддя вправі продовжити строки затримання до десяти діб за клопотанням однієї із сторін для пред’явлення додаткових доводів обґрунтованості чи необґрунтованості застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У постанові про продовження строку затримання зазначаються дата та година, до якого продовжується строк затримання».
7. Вважаємо за доцільне доповнити ст. 165-3 положенням про необхідність вручення обвинуваченому та його захиснику права на ознайомлення з матеріалами, які обґрунтовують подальше продовження строку тримання під вартою.
8. Зважаючи на проблеми практичної діяльності досудового слідства, вважаємо за доцільне закріпити в КПК України право слідчого на оскарження рішення судді. Тому пропонуємо змінити ч. 7 ст. 165-2 і наділити таким правом слідчого.
9. Пропонуємо передбачити в судовому засіданні при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою обов’язкову участь обвинуваченого та його захисника, оскільки це буде певним зміцненням гарантій його прав і законних інтересів.
10. З метою зміцнення гарантій прав і законних інтересів обвинуваченого пропонуємо доповнити ч. 3 ст. 165-3 КПК України таким положенням: «Розгляд судом клопотань про продовження строку тримання під вартою за відсутності обвинуваченого не допускається, крім випадків перебування обвинуваченого на стаціонарній судово-психіатричній експертизі, а також за наявності інших обставин, що виключають можливість його доставлення до суду, що повинно засвідчуватися відповідними документами».
11. Пропонуємо законодавчо закріпити порядок продовження строків досудового слідства, відповідно до якого подання про продовження строку слідства повинно бути подане не пізніше як за десять днів до закінчення строку слідства, а в разі необхідності продовження процесуального строку слідства понад шість місяців подання зі справою надсилається до Генеральної прокуратури за двадцять днів до закінчення строку слідства.
12. Вважаємо, що скорочене досудове провадження повинно входити в компетенцію органів дізнання, здійснюватися протягом одного місяця тільки у справах про злочини невеликої тяжкості, що вчинені. В разі неможливості зібрати в місячний строк всі необхідні матеріали цей строк може бути продовжено прокурором, але не більш як до двадцяти діб, однак у подальшому він не підлягає ні поновленню, ні продовженню.
13. Доцільно закріпити в чинному кримінально-процесуальному законодавстві положення про те, що процесуальні дії або рішення, вчинені або прийняті з порушенням передбаченого законом строку, вважаються такими, що не мають юридичної сили, тобто недійсними, а докази, отримані зазначеним шляхом, – неприпустимими. Зазначене положення слід закріпити як кримінально-процесуальну норму в ч. 1 ст. 90 КПК України, а назву даної статті замінити на: «Наслідки недотримання строку та порядок його поновлення». Зазначену кримінально-процесуальну норму пропонуємо викласти в такій редакції:
Стаття 90 КПК України. «Наслідки недотримання строку та порядок його поновлення».
1. Процесуальні дії, вчинені учасниками кримінального судочинства після закінчення строку, вважаються недійсними.
2. Процесуальний строк не вважається пропущеним, якщо до закінчення строку скаргу, подання, клопотання подано на пошту, а для осіб, що тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, скаргу чи інший документ подано адміністрації місця попереднього ув’язнення або тримання затриманих, медичного чи психіатричного стаціонару, спеціальної навчально-виховної установи.
3. За клопотанням зацікавленої особи строк, пропущений з поважної причини, може бути поновлений постановою слідчого, прокурора або судді, у провадженні якого знаходиться справа. При цьому строк поновлюється для особи, що його пропустила, але не для інших осіб, якщо інше не передбачене відповідним рішенням органу, що проводить кримінальне судочинство.
4. За клопотанням зацікавленої особи виконання рішення, оскарженого з пропуском встановленого строку, може бути зупинено до вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
5. Відмова в поновленні строку може бути оскаржена в установленому цим Кодексом порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. XІІ Конгресс ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию: семинар-практикум по стратегиям и оптимальным видам практики по предупреждению переполненности исправительных учреждений. Документ ООН А / conf.213/.–2010– 16,25 January. – Р .12.
2. Агапова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании / Агапова Т. В. – 1993. – 157 с.
3. Алибеков А. Н. Методология решения проблем, связанных с интерпретацией категории времени в уголовном процессе / А. Н. Алибеков // Экономика и право Казахстана. – 2003. – № 22. – С. 18 – 19.
4. Американська асоціація юристів. Ініціатива з верховенства права (ABA|ROLI). Реформа досудового розслідування і статусу слідчих. (Біла книга. Проект до обговорення) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.center.gov.ua
5. Аналіз дотримання строків досудового слідства слідчими органів внутрішніх справ за 12 місяців 2010 року: аналітична довідка ГСУ МВС України.
6. Андрійчук О.В. Процесуальні строки у цивільному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.В. Андрійчук. – К., 2009. – 21 с.
7. Аскин Я. Ф. Проблема времени / Аскин Я. Ф. – М., 1966. – С. 70 – 72.
8. Ахмадуллин А. Всесторонность, полнота и объективность предварительного расследования как принцип уголовного процесса / А. Ахмадуллин // Законность.–2005.–№ 8.– С. 46-51.
9. Бахрах Д. Н. Административное право: учебник /Бахрах Д.М. – М.: БЕК, 1995. – 353 с.
10. Бекешко С. П. Подозреваемый в советском уголовном процессе / С. П. Бекешко, Е. А. Матвиенко. – Минск, 1969. – 100 с.
11. Беккариа Ч. Рассуждения о преступлении и наказании / Беккариа Ч. – СПб., 1803. – 268 с.
12. Большая советская энциклопедия / гл. ред. Б. А. Введенский. – 2-е изд. – М.: Большая Сов. Энцикл., 1953. – Т. 21.– 627 с.
13. Бондар Г. Ю. Правове забезпечення взаємодії слідчих правоохоронних відомств у кримінальному судочинстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Г.Ю.Бондар.- Х., 2004. – 21 с.
14. Буланова Н. В. Заключение под стражу при предварительном расследовании преступлений: [науч.- метод. пособие] / под ред. д-ра юрид. наук М. Е. Токаревой. – М.: Юрлитинформ, 2005. – 225 c.
15. Бутов В.Н. Уголовный процесс Австрии / Бутов В.Н. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1988. – 200 с.
16. Быховский И. Е. Соединение и выделение уголовных дел / Быховский И. Е. – М.: Госюриздат, 1961. – 78 с.
17. Васильев Л. М. Процессуальные сроки в советском уголовном судопроизводстве: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. / Л. М. Васильев. – Грозный, 1972. – 19 с.
18. Васильева Е.Г. Меры уголовно-процессуального принуждения: монография/ Васильева Е.Г. – Уфа: Изд. Башкирского госуд. ун-та, 2003. – 136 с.
19. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова. / за ред. А.П. Загнітко, проф. Щукіна І.А. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАЩ», 2008. – 707 с.
20. Вишневецька С. В. Строки у трудовому праві: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 / С. В. Вишневецька. – К., 1996. – 23 с.
21. Вісник Верховного Суду України. – 2011. –№ 5 (129). – С.17-33, 21.
22. Власова Н. А. Досудебное производство в уголовном процессе / Власова Н. А. – М., 2000. – 144 с.
23. Гель А. Строки тримання під вартою на стадії досудового розслідування: проблемні питання / А. Гель, С. Колос // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 139 – 144.
24. Годунов Н. Сроки в уголовном судопроизводстве и их исчисление / Н. Годунов // Сов. юстиция. – 1975. – № 15. – С. 7-8.
25. Грибанов В. П. Сроки в гражданском праве / Грибанов В. П. – М.: Знание, 1967. – С. 17 – 48 с.
26. Громов Н. А. Уголовный процесс России: учеб. пособие / Громов Н. А. – М.:Юристъ, 1998. – 558 с.
27. Громов Н. А. Уголовный процесс России / Громов Н. А., Пономаренко В. А., Францифоров Ю. В. – М., 2001. – С. 245.
28. Гуляев А. Порядок продления срока следствия и его недостатки / А. Гуляев // Соц. законность. – 1970. – № 10. – С. 41 – 43.
29. Гуляев А. П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования / Гуляев А. П. – М., 1976. – 143 с.
30. Гуляев А.П. Процессуальные сроки как средство обеспечения быстроты расследования и охраны прав его участников: учебное пособие / Гуляев А.П. – Волгоград: Изд-во Высшей следственной школы МВД СССР, 1976. – 64 с.
31. Гуткин И. М. Советский уголовный процесс : учебник [для сред. юрид. школ] / Гуткин И. М., Шереметьєв И. М., Мариупольский Л. А. – М., 1962. – 318 с.
32. Гуценко К. Ф. Основы уголовного процесса США / Гуценко К. Ф. – М., 1993. – 88 с.
33. Гуценко К.Ф. Уголовный процесс западных государств / Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2001.– 480 с.
34. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / Даль В. И. – М.: Рус. яз., 1989 – 1991. – Т.4: 1991. – 683 с.
35. Делла Марра Т. Уголовный процесс Италии : Реформа и контрреформа /Т. Делла Марра // Государство и право. – 1994. – № 1. – С. 124 – 131.
36. Денисюк П.Д. Протокольна форма дізнання: автореф. дис. на здобуття наук. ступення канд. юрид. наук: спец 12.00.09./ П.Д. Денисюк. — Х., 2006. – 18 с.
37. Європейська Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод [ Огляд практики Європейського суду з прав людини. Норми та стандарти Конвенції про захист прав і основних свобод людини ]. – К.: Мін’юст України, – 2002. – С. 17 – 21.
38. Єні О.В. Клопотання в кримінальному процессі України: дис. на здобуття наук. ступеня. канд.. юрид. наук: 12.00.09 / Єні О.В. – К., 2009. – 225 с.
39. Желтобрюхов С. Срок для ознакомления обвиняемого и его защитника с материалами дела должен быть разумно ограничен / С. Желтобрюхов // Российская юстиция.– 2003.– № 9.– С. 54.
40. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М.: Юрид. лит., 1965. – 367 с.
41. Жогин Н. В. Строго соблюдать сроки следствия / Н. В. Жогин //Соц. законность. – 1970. – № 3. – С. 13 – 18.
42. Жуковский В.М. Проблема времени и своевременности в советском уголовном процессе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.М. Жуковский. – Свердловск, 1989. – 19 с.
43. Заїка С. О. Основні причини порушення строків у кримінальному процесі України / С. О. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7 – С. 132-134.
44. Заїка С. О. Поняття та значення строків у кримінальному процесі / С. О. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 125 – 129.
45. Заїка С. О. Строк як одна з основних ознак стадії кримінального процесу / С. О. Заїка // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1.–С. 120 – 123.
46. Заїка С. О. Строки у кримінальному процесі України в контексті європейських стандартів: дис. ...кандидата юрид. наук: 12.00.09 / Заїка Сергій Олегович. – К., 2006. – 248 с.
47. Заїка С.О. Щодо порядку обчислення строків у кримінальному процесі / С. О. Заїка // Вісник Верховного Суду України. – 2004. –№ 1. – С. 41 – 43.
48. Затримання та взяття під варту: рекомендації, практика застосування та досвід / за заг. ред. Н. О. Верещінської, А. Г. Алексєєва. – К., 2007. – 216 с.
49. Исаева Е. В. Процессуальные сроки в гражданском и арбитражном процессе: учеб. – практ. пособие / Исаева Е. В. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 224 с.
50. Исаева Е.В. Процессуальные сроки в гражданском и арбитражном процессуальном праве: дис. кандидата юрид. наук.: 12.00.15 / Исаева Е.В. – М., 2004. – 217 с.
51. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве [Електронний ресурс] / В. Б. Исаков – М.: 1984. – 144 с. – Режим доступу: http://ex-jure.ru/law/news.php?newsid=337.
52. Калиновский К. Б. Процессуальные сроки в уголовном судопроизводстве и их регламентация по УПК РФ / К. Б. Калиновский // Ленинградский юридический журнал. – 2005. – № 2(3). – С. 139 – 145.
53. Калугін В.Ю. Проблемні питання виконання вимог ст.ст. 217, 218 КПК України / В.Ю. Калугін //Південноукраїнський часопис. – 2010. – № 2. – С. 206-208.
54. Кітура А. Взяття під варту та продовження строків тримання під вартою. Практика застосування запобіжного заходу / А. Кітура //Прокуратура. Людина. Держава. – 2002. – № 5 .– С. 59 – 61.
55. Клочков В. Г. Судовий контроль законності та обґрунтованості застосування запобіжного заходу – взяття під варту: дис. …кандидата юрид. наук: спец. 12.00.09./ Клочков В.Г. — К., 1998. — 216 с.
56. Клочков В. Прокурорський нагляд за законністю та обгрунтованістю взяття під варту / В. Клочков // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 3. – С.82 – 85.
57. Клочков В. Прокурорський нагляд за законністю та обгрунтованістю обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою / В. Клочков // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 6. – С.41 – 49.
58. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: підруч. / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – 2-е вид., перероб., та доповн. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.
59. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: навч. посіб. / Коваленко Є.Г. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
60. Коляда П.В. Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі./ Коляда П.В.–К.:Юрінком Інтер, 2001.– 201 с.
61. Комсомольская правда в Украине. – 2001. – 17 окт. – С. 4.
62. Конституція України (з офіційним тлумаченням Конституційного Суду України) /відп.ред.канд.юрид.наук. С.Б. Чехович.– К.:Ліра, 2006.– 96 с.
63. Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – 64 c.
64. Корчева Т.В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та суді першої інстанції: монографія / Корчева Т.В. – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007.– 200 с.
65. Костюченко О.Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.Ю. Костюченко. – К. 2005. – 18 с.
66. Костюченко О.Ю. Порядок і строки апеляційного оскарження у кримінальному судочинстві України / О.Ю. Костюченко // Судова апеляція. [Електронний ресурс ] Режим доступу: – http://www.apcourtkiev.gov.ua.
67. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве [Електронний ресурс] / О. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 182 с. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/content/6590.html.
68. Кримінальна справа № 1-534. Архів Ленінського районного суду м. Кіровограда за 2006 р
69. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство з 19 листопада 2012 року: (офіц. текст). – К.: Паливода А.В., 2012. –382 с.
70. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково – практичний коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. – 5 - е вид., переробл. та доповн. – К.: Юрисконсульт, – 2008. – 896 с.
71. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. – 4 - е вид., переробл. та доповн. – К.: Юрисконсульт, КНТ, 2007. – 896 с.
72. Кримінально-процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповн. за станом на 23 травня 2011 р. – К.: Паливода А.В., 2011. –248 с.
73. Лукьянова Е. Г. Юридические факты, опосредующие процес-суальные правоотношения / Е. Г. Лукьянова // Право и политика. – 2001. – № 11. – С. 17.
74. Любавин А. Исчисление сроков на предварительном следствии / А. Любавин, В. Шимановский // – Соц. законность. – 1968. – № 10. – С. 36 – 40.
75. Ляш А. А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса: учеб. пособие / Ляш А. А. – К.: Изд. НИИ РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1991. – 90 с.
76. Маляренко А. Р. Строки та інші часові параметри в кримінальному процесі України: навч. посіб. / Маляренко А. Р. – К., 2000. –40 с.
77. Маляренко В. Кримінально-процесуальне законодавство України: питання становлення і розвитку / В. Маляренко // Право України. – 2003. – № 9. – С. 10 – 11.
78. Маляренко В. Щодо строків кримінального процесу / В. Маляренко // Право України.– 2000.–№ 1. – С. 16 – 23.
79. Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: монографія / Маляренко В.Т.– К.: Юрінком Інтер, 2005.– 512 с.
80. Маляренко В.Т. Про досудове слідство, його недоліки й реформу / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8. – С. 2–5.
81. Маляренко В.Т. Про окремі питання касаційного перегляду кримінальних справ за новими правилами / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 4. – С. 40–49.
82. Маляренко В.Т. Про перегляд судових рішень у кримінальних справах в порядку виключного провадження / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 5. – С. 17–23.
83. Маляренко В.Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 1. – С. 42–53.
84. Маляренко В.Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 2. – С. 48–55.
85. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: стан та перспективи розвитку: навч. посіб. / Маляренко В. Т. – К., 2004. – 600 с.
86. Маслов И. В. Актуальные проблемы правовой регламентации процессуальных сроков в досудебном производстве по уголовным делам: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. В. Маслов. – М., 2003. – 22 с.
87. Маслов И. В. Проблема сроков ознакомления обвиняемого и его защитника с материалами уголовного дела / И.В. Маслов // Концептуальные основы реформы уголовного судопроизводства в России: материалы науч. конф. (Москва, 22 – 23 янв. 2002 г.) / отв. ред. И.Б. Михайловская.– М., 2002. – С. 104.
88. Мацьків Г. Кримінально-процесуальні строки як гарантії прав і законних інтересів учасників процесу / Г. Мацьків // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 147-150.
89. Мацьків Г. Я. Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу: дис. …кандидата юрид. наук: 12.00.09 / Мацьків Галина Ярославівна. – К., 2008. – 170 с.
90. Мешков М. Исчисление процессуальных сроков / М. Мешков // Законность. – 1998. – № 1. – С. 33 – 35.
91. Мизулина Е. Новый порядок ареста и задержания соответствует Конституции Российской Федерации и международным правовым стандартам / Е. Мизулина // Российская юстиция. – 2002. – № 6. – С. 14 – 15.
92. Михайленко О. Р. Момент як окрема одиниця в часових параметрах кримінального процесу України / О. Р. Михайленко // Вісник прокуратури. – 2000. – № 4. – С. 46-49.
93. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри в кримінальному процесі України: / навч. посіб. / Михайленко О.Р. – К., 2000. – 40 с.
94. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України: підруч./ Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П.. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.
95. Міщенко С. М. Взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства / С. М. Міщенко, С. А. Солоткий // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 5 (39). – С. 45-48.
96. Молдован А.В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччина та України (порівняльно-правове дослідження): монографія. / Молдаван А.В. – К.: Видав. – поліграф. центр «Київський університет», 2004. – 242 с.
97. Молдован В. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право : Україна, ФРН, Франція, Англія, США : навч. посіб./ В. В. Молдован, А. В. Молдован. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 398 с.
98. Монтескье Ш. Избранные произведения / Монтескье Ш. – М., 1955. – 737 с.
99. Научно-практический коментарий Уголовно-процессуального кодекса УРСР. – К., 1970. – 778 с.
100. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / под. общ. ред. В.М. Лебедева; науч. ред. В.П. Божьев.–6-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во Юрайт; Юрайт-Издат., 2010.– 1210 с.
101. Николаев И. Повторительный курс уголовного судопроизводства / Николаев И. – СПб., 1902. – 331 с.
102. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України / за ред. Ю.М. Грошевого. – Х.: Право, 2002. – 150 с.
103. О применении судами норм Уголовно-процессуального кодекса Российской Федерации: постановления Верховного Суда Российской Федерации от 5 марта 2004 г. № 1,пункт 10 // Российская газета. – 2004.– 25 марта.
104. О работе следственных отделов: Циркуляр Прокурора СССР от 2 апреля 1937 г. № 18/26 // Сборник приказов прокуратуры СССР. — М., 1938. – 156 с.
105. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред. проф. Н. Ю. Шведовой. – 10-е изд., стереотип. – М., 1973. – 846 с.
106. Ожегов С. И. Толковый словарь / Ожегов С. И. – М., 1976. – 993 с.
107. Павловська А. Дискусійні питання щодо продовження строків тримання під вартою: проблеми залишаються / А. Павловська // Митна справа. – 2011. – № 6. – С. 401 – 405.
108. Павловська А. Співвідношення вітчизняного та зарубіжного кримінально-процесуального законодавства щодо підстав продовження тримання під вартою / А. Павловська // Судова апеляція. – 2010. – № 4. – С. 77 – 83.
109. Павлюкова Т. Строки оскарження дій і рішень слідчого / Т. Павлюкова // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 9.–С. 151-152.
110. Пашкевич П.Ф. Проблема процессуального обеспечения оперативности и быстроты судопроизводства / П.Ф. Пашкевич // Вопросы борьбы с преступностью. – 1971.– Вып. 14. – С. 75.
111. Петрова Г. Б. Сроки как элемент правового регулирования в уголовном судопроизводстве: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Петрова Галина Борисовна. – М., 2005. – 225 с.
112. Петрухин И. О реформе уголовно-процессуального права / И. Петрухин, А. Рогаткин // Законность.–1996.–№ 2.– С. 42 – 43.
113. Пешков М.А. Уголовный процесс США (досудебные стадии) / М.А. Пешков, В.Н. Махов. – М., 1998. – С. 98.
114. Пилипчук П. П. Обрання судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в стадії досудового розслідування кримінальної справи / П. П. Пилипчук // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 6. – С. 44 –49.
115. Поліщук Г.Міжнародні стандарти щодо затримання арешту та взяття під варту / Г. Поліщук // Адвокат. –2007. – № 4. – С. 27 – 32.
116. Попелюшко В.О. “Мала” судова реформа в Україні та захист прав громадян / Попелюшко В.О. – Острог: Націон. ун-т «Острозька академія», 2003. – 123 с.
117. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд.: В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. –К.: Паливода А.В., 2010. – 456 с.
118. Прo зaтвердження положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину: указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1976 р. № 4203 - ІХ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrain/uapravo/net/data/base65/ukr65424.htm
119. Прo зaхoди щoдo дoтримaння закoннocтi при зaтримaннi oсіб, пiдoзрювaних y вчинeннi злoчинy, oбрaннi щoдo них зaпoбiжнoгo зaхoдy y виглядi взяття пiд вaртy тa дoдeржaння встaнoвлeних зaкoнoм cтрoкiв зaтримaння тa тримaння пiд вaртoю пiд чac дocyдoвoгo cлiдcтвa: наказ МВС України і Дeржaвнoгo дeпaртaмeнтy Укрaїни з питaнь викoнaння пoкaрaнь від 23 квітня 2001 р. № 300/73 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ministerstva.xrtmp.com /document/.
120. Про внесення змін і доповнень в Кримінально-процесуальний і Цивільний кодекси Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20 березня 1985р. // Відомості Верховної Ради УРСР.–1985.–№ 14.– С. 351.
121. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовт. 2003 р. № 8. [Електронний ресурс ] Режим доступу: – http://http://www.scourt.gov.ua/
122. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р. № 4 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах .–К., 2010.– С. 254.
123. Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: наказ МВС України від 15.06.2011 №336 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://umdpl.info/index.php?id=1314809946
124. Проект КПК України № 1233 від 13 грудня 2007 р. [Електронний ресурс] / Мойсик В. Р., Кармазін Ю. А., Ківалов С. В., Вернидубов І. В. – Режим доступу: htth: // zakon.rada.gov.ua.
125. Рабинович Ю.M. Время в правовом регулировании (философско-юридические аспекты) / Ю.М. Рабинович// Правоведение. – 1990. – № 3. – С. 27.
126. Разинкина А. Участие прокуратуры в работе над проектом Закона о реформировании института пересмотра судебных решений / А. Резинкина // Законность.– 2010.– № 11.– С. 29 – 33.
127. Ребане И. А. О системе советского социалистического права / И. А. Ребане // Сов. государство и право. – 1958. – № 1. – С. 103 – 110.
128. Ретюнских И. А. Процессуальные проблемы задержания лица по подозрению в совершении преступления: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.09 / И. А. Ретюнских. – Екатеринбург, 2001. – 23 с.
129. Рожнова В. В. Кримінально-процесуальне право України: [посібник для підготовки до іспитів] / Рожнова В. В. – К.: Вид. Паливода А.В., 2006.– 256 с.
130. Рожнова В.В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи: дис. …кандидата юрид. наук: 12.00.09 / Рожнова Вікторія Василівна. – К., 2002. – 215 с.
131. Розин Н. Н. Уголовное судопроизводство / Розин Н. Н. –Петроград, 1916. – 600 с.
132. Савицкий В. М. Презумпция невиновности / Савицкий В. М. – М.: Норма, -1997. – С. 23.
133. Савицкий В.М. Прокурорский надзор за соблюдением законности в деятельности органов дознания и предварительного следствия / Савицкий В.М. — М., 1959. –262 с.
134. Савченко М. Деякі питання застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в стадії досудового слідства / М. Савченко //Юридичний вісник України. – 2004. – № 24. – С. 29 – 32.
135. Сергеев К. А. Соблюдение процессуальных сроков на стадии досудебного производства по уголовным делам / Сергеев К. А. – Челябинск, 2007. – 55 с.
136. Синюков В. Н. О понятии юридического факта в общей теории права / В. Н. Синюков // Вопросы теории государства и права: межвуз. науч. сб. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1986. – Вып. 7. – С. 107 – 121.
137. Слінько О. Гарантії тимчасових та кількісних характеристик кримінального процесу / О. Слінько // Вісник прокуратури. – 2003. – № 11. –С. 84 – 88.
138. Словарь русского языка: в т.4 / под ред. А. П. Евгеньевой. – 2-е изд., испр. и доп.– М., 1981–1984.- Т. 4:–1984.–794 с.
139. Случаевский В. Учебник русского уголовного процесса / Случаевский В. – СПб., 1985. – 832 с.
140. Смирнов А. Спорные вопросы исчисления сроков / А. Смирнов // Законность. – 2001. – № 9. – С. 22-23.
141. Советский уголовный процесс. Вопросы Общей части / В. А. Познанский, В. Я. Чеканов, Н. А. Акинча и др.; под ред В. Я. Чеканова. – Саратов, 1986. – 193 с.
142. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Сов. Энцикл., 1989. – 1632 с.
143. Советское гражданское право: в 2 т. / отв. ред. О. С. Иоффе. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1971. – Т.1. – 472 с.
144. Стандарты ускоренного досудебного производства в полицейской практике за рубежом и возможности их имплементации в Российской Федерации // Труды ВНИИ МВД России. – 2007. – № 10. – С. 3 – 14.
145. Стецовский Ю. И. Право на свободу и личную неприкосновенность: нормы и действительность / Стецовский Ю. И.– М.: Дело, 2000. – С. 186.
146. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / Строгович М.С. – М.: Наука, 1968. – 472 с.
147. Сучасний тлумачний словник української мови / за заг. ред. проф. В. В. Дубічинського.– Х.: Школа, 2006.– 1008 с.
148. Тертишник В. Без суду та слідства: кути реформування кримінально-процесуального законодавства / В.Тертишник // Юридичний журнал.–2004.– № 11 – С. 116 – 118.
149. Тищенко О.І. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту: проблеми обрання та оскарження в досудовому провадженні по кримінальній справі:монографія / Тищенко О.І.–Х.:Фінн, 2008. – 176 с.
150. Токарева М. Е. Процессуальные сроки при расследовании преступлений / Токарева М. Е. – М.: Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1976. – 70 с.
151. Толстой Ю. К. К теории правоотношения [Електронний ресурс] / Ю. К. Толстой. – Ленинград: Изд–во Ленинград. ун-та., –1959. – 281 с. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/content/5733.html.
152. Томин В. Т. Процессуальные документы, сроки и судебные издержки в уголовном судопроизводстве / В. Т. Томин, Р. Х. Якупов. – Омск, 1973. – 50 с.
153. Томин В. Т. Процессуальные документы, сроки и судебные издержки в уголовном судопроизводстве / Томин В. Т., Якупов Р. Х., Дунин В.А. – Омск: Научно-исследовательская и редакционно-издательская группа ОВШ МВД СССР, 1973. – 52 с.
154. Трофименко В. М. Гарантії забезпечення конституційного права на свободу та особисту недоторканність при затриманні підозрюваного, обвинуваченого / В. М. Трофименко //Університетські наукові записки. – 2005. – № 3 (15). – С. 281 – 284.
155. Трунова Л. К. Современные аспекты применения мер пресечения в уголовно-процесуальном кодексе Российской Федерации / Л. К. Трунова // Росийский судья. – 2002. – № 9. – С. 22-25.
156. Туманянц А. Строки розгляду кримінальних справ та тримання під вартою / А. Туманянц, С. Фомін // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 11(41). – С. 42-49.
157. Уголовно-процессуальное право Российской Федерации : учебник / Отв. ред. П. А. Лупинская. – М.: Юристъ, 2003. – 797 с.
158. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.base.spinform.ru/show_ doc.fwx?regnom=2002.
159. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. zakon. kz./ law / pravsys / doczip / upk. zip.
160. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Киргизстан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. zakon. kz./ law / pravsys / doczip / upk. zip.
161. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //yurotdel.com/zakony/ugolovno-processualnyi-kodeks-respubliki-moldova.html.
162. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Узбекистан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. supcourt. gov.uz / ru / codcrp. Html.
163. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Чехия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://business.center.cz/business /pravo/zakony/trestni_rad
164. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации // Российская газета. — 2001. — № 249. — С. 1 — 16.
165. Уголовно-процессуальный кодекс Федеративной Республики Германия [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //paarschool. narod. ru
166. Уголовно-процессуальный кодекс Франции / редкол.: Лунгу П. Ф., Марченко М. Н., Суханов Е. А. – М.: Юрид. колледж МГУ, 1996. – 326 c.
167. Уголовный процесс России: учеб. пособие / под ред. З. Ф. Ковриги, Н. П. Кузнецова. – Воронеж, 2003. – 453 с.
168. Удалова Л.Д. Збірник статей щодо вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства / Удалова Л.Д. – К.: Інга-Прес, 2000. – 46 с.
169. Узагальнення практики застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства 01 липня 2010 р.[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0010700-10.
170. Узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ в апеляційному порядку, проведене Верховним Судом України у 2003 році // Наряд узагальнень Верховного Суду України № 9.1.1. за 2003 рік.
171. Упрощенное (ускоренное) уголовное судопроизводство в некоторых странах Европы // Российская юстиция .–2010.–№ 10. – С. 38.
172. Устав уголовного судопроизводства 20 ноября 1864 г. // Российское законодательство ХХ веков. – М.: Юрид. Лит., 1991. – Т. 8: Судебная реформа.
173. Федеративная Республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. – М.: Манускрипт, 1994. – 204 с.
174. Фельдштейн Г. С. Лекции по уголовному судопрозводству / Фельдштейн Г.С. – М., 1915. – 832 с.
175. Фойницкий И.Я. Курс уголовного судопроизводства: в 2 т. / Фойницкий И.Я. – СПб.: АЛЬФА, 1996. – Т. 2. – 607 с.
176. Фоков А. Основные проблемы защиты личности в уголовном процессе зарубежных стран / А. Фоков // Право и жизнь. – 1999. – № 24. –С.12.
177. Фомін С. Б. Строки у кримінальному судочинстві: поняття, класифікація та функціональне призначення: дис. …кандидата юрид. наук: 12.00.09 / Фомін Сергій Борисович. – Х., 2003.– 207 с.
178. Фомін С. Б. Строки у кримінальному судочинстві: поняття, класифікація та функціональне призначення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.09 / С. Б. Фомін. – Х., 2003. – 20 с.
179. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении [Електронний ресурс] / Р. О. Халфина. – М: Юрид. лит. 1974. – 348с. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/content/5315.html.
180. Чебышев–Дмитриев А. Русское уголовное судопроизводство по судебным уставам 20 ноября 1864 года. / Чебышев–Дмитриев А. – СПб.: Издание В.П. Печаткина, 1875. – 785 с.
181. Чельцов М. А. Советский уголовный процесс: учебник [для студ. юрид. ин – тов и факульт.] / Чельцов М. А. – 4-е изд., исправ. и перераб. – М.: Госюриздат, 1962. – 504 с.
182. Чернушенко Є. А. Апеляційне провадження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Є. А. Чернушенко. – Одеса, 2004.– 20 с.
183. Чигрина Г. Л. Джерела доказів у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: дис. …кандидата юрид. наук: 12.00.09 / Чигирина Галина Леонідівна. –К., 2004.
184. Чувилев А. А. Институт подозреваемого в советском уголовном процессе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.09 / А. А. Чувилев. – М., 1968. – 22 с.
185. Шатилов К. Д. Процессуальные основы и порядок задержания лиц, подозреваемых в совершении преступления / К. Д. Шатилов // Вопросы криминалистики. – 1963. – № 8 – 9. – С. 124 –127.
186. Шевченко Т.В. Нагальні проблеми апеляційного розгляду кримінальних справ / Т.В. Шевченко // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 4. – С. 49–50, 59.
187. Шейфер С. А. Следственные действия. Система и процессуальная форма / Шейфер С. А. – М.: Юрид. лит., 1981. – 127 с.
188. Шило О. Г. Взяття під варту та продовження його строків на стадії досудового розслідування кримінальної справи: проблеми правозастосування О.Г. Шило, В.П. Шпонька // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8 (48). – С.45-47.
189. Шило О.Г. Взяття під варту повинно застосовуватися виключно на підставі обгрунтованих процесуальних рішень / Шило О.Г, Глинська Н.В. // Право України. — 2004. — № 10. – С. 91-94.
190. Шимановский В. Сроки предварительного следствия: порядок исчисления и продления / В. Шимановский // Законность. – 1995. – № 2. – С. 21 – 24.
191. Шиян А.Г. Проблеми продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ще залишаються не вирішеними / А.Г. Шиян // Науковий вісник Дніпропетровського. держ. ун-ту внутр. справ України.–2007.– № 2 (33). – С. 297.
192. Шкарупа В.К. Дізнання та досудове слідство по податкових злочинах: навч. посіб./ В.К. Шкарлупа, П.В. Цимбал, Г.Л. Чигирина. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 236 с.
193. Шпачева Т.В. Некоторые проблемы применения норм процессуального права в кассационной инстанции / Т.