ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

Короткий опис

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

Процюк Тетяна Леонідівна

УДК 616-056.7-02:616.248-053.2 /3

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ШКОЛЯРІВ
ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Наукові консультанти:
Кожем'яка Анатолій Іванович
доктор медичних наук, професор;
Гунас Ігор Валерійович
доктор медичних наук, професор

Вінниця - 2007

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1 РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ, ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА РОЛЬ КОНСТИТУЦІЇ У ФОРМУВАННІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ (Огляд літератури)

15

1.1. Розповсюдженість та фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей

15

1.2. Генетичні аспекти бронхіальної астми

27

1.3. Конституційний підхід у формуванні і прогнозуванні мультифакторіальних захворювань

37

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

44

2.1. Матеріали дослідження

44

2.2. Методи дослідження

48

2.2.1. Визначення функції зовнішнього дихання.

48

2.2.2. Шкірні алергологічні тестування та визначення рівня загального сироваткового Ig E у дітей шкільного віку.

51

2.2.3. Антропометричні та соматотипологічні обстеження.

54

2.2.4. Дерматогліфічні.

61

2.2.5. Методи математичного аналізу.

63

РОЗДІЛ 3 АНАМНЕСТИЧНІ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ МАРКЕРИ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ОБСТЕЖЕНИХ ДІТЕЙ

64

3.1. Результати проведеного анкетного скринінгу серед дітей шкільного віку, які проживають на території Подільського регіону України

64

3.2. Вплив факторів ризику на формування бронхіальної астми серед дітей Подільського регіону

78

3.3. Клінічні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей шкі-

льного віку, які проживають та території Подільського регіону

87

3.4. Результати шкірних алерготестів та дослідження рівня загального сироваткового Ig E у дітей та підлітків Подільського регіону

90

РОЗДІЛ 4 Особливості антропометричних параметрів, соматотипу та компонентного складу маси тіла у ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ подільського регіону, хворих нА бронхіальну астму

100

РОЗДІЛ 5 Особливості структурної організації шкіряного малюнку пальців рук та долонної дерматогліфіки, у дітей шкільного віку РІЗНОЇ СТАТІ, хворих на бронхіальну астму, які проживають на території подільського регіону

161

РОЗДІЛ 6 Математичне моделювання ризику виникнення бронхіальної астми залежно від СТАТІ, особливостей БУДОВИ І РОЗМІРІВ ТІЛА ТА дерматогліфічних показників

215

розділ 7 Аналіз і узагальнення результатів досліджень

264

ВИСНОВКИ

328

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

332

Список використаних джерел

334

ДОДАТОК А

387

ДОДАТОК Б

392

ДОДАТОК В

396

ДОДАТОК Г

407

ПЕРЕЛІК УМОВНих СКОРОЧЕНь

А дуга
БА - бронхіальна астма
ГКГС головний комплекс гістосумісності
ГРВІ гострі респіраторно-вірусні інфекції
Д дівчатка
ПП подвоєна петля
ЛП латеральна кишенькова петля
ВВ випадковий візерунок
Х хлопчики
ЦК центральна кишеня
Df показник класифікації
FRC пальцевий гребеневий рахунок
I-V порядковий номер пальця
L ліва кисть
Lr радіальна петля
Lu ульнарна петля
R права кисть
SRC сумарний гребеневий рахунок для 5-ти пальців кисті
t наявність долонного трирадіусу кисті у зоні t
TRC тотальний гребеневий рахунок
W завиток

ВСТУП

Актуальність проблеми. Бронхіальна астма (БА) - одне з найбільш розповсюджених хронічних захворювань, яким хворіють люди всіх вікових груп і яке розглядається в сучасному суспільстві не лише, як значна медична, але й як соціально значима проблема [1, 3, 9, 92, 258, 277, 432], що характеризується прогресуючим, а нерідко інвалідизуючим перебігом.
Слід зазначити, що окрім високої розповсюдженості та більш важкого перебігу хвороби, почастішали епідеміологічні спалахи БА, що є принципово новим у еволюції захворювання [110, 207].
У 80 % випадків захворювання формується в ранньому дитячому віці і є найбільш поширеною хронічною патологією цього періоду. Незважаючи на значні досягнення у розумінні патогенезу, морфології запального процесу при бронхіальній астмі, які були отримані останнім часом, багато питань залишаються неузгодженими та не вирішеними [96, 97, 106, 165, 166, 207].
Особливого значення ця проблема набуває в дитячому віці внаслідок не тільки значної розповсюдженості хвороби серед дітей (захворюваність у дітей випереджає таку у дорослих) і тенденції до її неухильного подальшого зростання у всіх країнах світу, але й тому, що починаючись у ранньому дитячому віці, ця патологія обмежує відвідування шкільних занять, життєдіяльність дітей, знижує соціальну і фізичну активність, впливає на психоемоційний стан дітей, а при важких проявах призводить до інвалідності і навіть смертності. Все це пояснює значимість проблеми бронхіальної астми, та увагу, яку вона привертає у всьому світі [3, 8, 12, 76, 101, 216, 242, 253, 362, 397, 508].
Епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про те, що від
5 до 10 % дітей страждають цим захворюванням, і з кожним роком цей показник неухильно зростає. Велику стурбованість викликають також показники зростання смертності від бронхіальної астми і кількість госпіталізацій в дитячі установи [9, 27, 101, 110, 167, 327, 436, 442].
Зростання частоти бронхіальної астми серед дитячого і дорослого населення, її ранній початок, важкість перебігу, наступність в роботі дитячих та дорослих лікарів пояснюють зацікавлення проблемою вікової еволюції бронхіальної астми, взаємовідношення «дитячої» та «дорослої» астми [17, 96, 397].
Астма у дітей представляє особливо складну діагностичну проблему внаслідок широкого розповсюдження у них симптомів бронхіальної обструкції, кашлю, нерідко відсутністю відхилень при обстеженні в періоді ремісії, недостатньої інформативності і об’єктивності діагностичних тестів, складністю їх виконання [88, 93 98]. Факти свідчать, що останнім часом збільшився ризик виникнення важких ускладнень чи смерті дітей від бронхіальної астми навіть у хворих з легким перебігом [286, 508].
Тому питання ранньої діагностики, профілактики, ефективності лікування та підвищення якості життя хворих на бронхіальну астму є актуальними для більшості країн світу, в тому числі і для України [106, 165, 207]. Для вирішення даного питання необхідно сконцентрувати увагу на когортних епідеміологічних дослідженнях серед дитячого населення, в тому числі і у хворих різних соціальних груп та економічних умов проживання, з урахуванням різних територіальних зон України. Все це б дозволило б ідентифікувати визначні фактори ризику для конкретних груп населення та спрогнозувати ризик захворювання і розробити відповідні профілактичні заходи [207].
Сучасні досягнення медицини дозволяють передбачити найбільш ефективну організацію індивідуальної профілактики захворювань на основі знання конституціональних особливостей дітей та виявлення дітей з морфологічними ознаками напруження та перенапруження процесів адаптації підростаючого організму. Виявлення генетичних факторів схильності до розвитку мультифакторіальних захворювань обумовило, в значній мірі, об’єднання проблем конституції і генетичних маркерів та погляди на конституцію як на систему маркерів [70, 91, 112, 117].
Однак, не дивлячись на значну кількість публікацій у цьому напрямку, питання зв’язку особливостей конституції людини (у тому числі антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників) з розвитком астми залишаються практично не вивченими як в Україні, так і в усьому світі, що без сумніву потребує подальших наукових розробок. Рішення вказаних проблем буде сприяти зниженню захворюваності на бронхіальну астму та підвищенню ефективності лікування дітей, дасть змогу виділити групи ризику по ранньому розвитку захворювання серед дітей, а відтак і розробити заходи профілактики даної патології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою медичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України (протокол №3 від 20.06.2000 року). Дисертаційна робота є фрагментом держбюджетної теми науково-дослідного центру Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова за замовленням МОЗ України: Дослідження ролі генетичних та середовищних факторів у розвитку бронхіальної астми у дітей ” (№ держреєстрації: 0107U009976), а також є фрагментом планової наукової роботи науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)” (№ держреєстрації: 0103U008992 ). У її виконанні автором проведено анкетування дітей та підлітків, виконані клініко-лабораторні і антропогенетичні дослідження здорових та хворих на бронхіальну астму міських і сільських дітей 7-12 років та хворих на астму підлітків, що послужило підґрунтям дисертаційної роботи.
Мета дослідження. Встановити закономірності виникнення і особливості перебігу бронхіальної астми у школярів різного віку та статі, які проживають у міській і сільській місцевості Подільського регіону України та на підставі аналізу особливостей статевих, антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників розробити прогностичні математичні моделі можливості її виникнення для запобіжного застосування профілактичних заходів у групах підвищеного ризику розвитку захворювання.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні задачі:
1. Провести комплексний аналіз клініко-анамнестичних даних та основних факторів ризику у дітей, що страждають на бронхіальну астму з виділенням найбільш інформативних критеріїв атопічної аномалії конституції і тригерних (зовнішньосередовищних) факторів, що сприяють клінічній маніфестації хвороби та ранньому формуванню астми у дітей і підлітків.
2. Вивчити розповсюдженість основних клінічних ознак захворювання у школярів різного віку, що проживають у міській і сільській місцевості Поділля.
3. Вивчити особливості клінічного перебігу астми у школярів різного віку, що проживають у міській і сільській місцевості Поділля.
4. Визначити спектр алергенів, які найчастіше викликають захворювання та виявляються найбільш специфічними для даного регіону України.
5. Вивчити відміни пальцевої і долонної дерматогліфіки у дітей та підлітків хворих на бронхіальну астму від відповідних груп здорових дітей шкільного віку.
6. Визначити відміни антропометричних та соматотипологічних показників у хлопчиків і дівчаток, різного віку і місця проживання, хворих на бронхіальну астму від відповідних груп здорових дітей.
7. Визначити особливості пальцевої і долонної дерматогліфіки у школярів різної статі і місця проживання, хворих на бронхіальну астму.
8. Розробити прогностичні математичні моделі ризику виникнення бронхіальної астми у міських і сільських хлопчиків і дівчаток 7-12 років та підліткового віку, мешканців Подільського регіону України за допомогою фенотипічних ознак і генетичних маркерів, що вивчалися.
Об’єкт дослідження клініко-лабораторні та антропогенетичні аспекти виникнення і перебігу бронхіальної астми.
Предмет дослідження особливості перебігу бронхіальної астми у дітей та підлітків, спектр алергенів, фактори ризику розвитку захворювання, маркери атопії, особливості антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників у міських і сільських хлопчиків та дівчаток 7-12 років і підліткового віку, хворих на бронхіальну астму.
Методи дослідження анкетування, загально-клінічні та алергологічні, імунологічні для верифікації діагнозу астми, вивчення розповсюдженості основних клінічних ознак захворювання, спектру алергенів, та особливостей перебігу астми; антропометричні та соматотипологічні для встановлення констатуючих ознак виникнення астми; дерматогліфічні для встановлення прогностичних ознак виникнення астми; математичні для статистичної обробки отриманих результатів та побудови моделей, що до прогнозування схильності виникнення бронхіальної астми.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексний аналіз клініко-анамнестичних даних у дітей Подільського регіону України, що страждають бронхіальною астмою з виділенням найбільш інформативних критеріїв атопічної аномалії конституції і тригерних (зовнішньосередовищних) факторів, які сприяють клінічній маніфестації хвороби та ранньому формуванню астми у дітей.
Вперше визначена розповсюдженість основних клінічних ознак захворювання та особливості клінічного перебігу астми у школярів різного віку, що проживають у міській та сільській місцевості Подільського регіону України.
Показано, що позитивний сімейний анамнез по атопічним захворюванням та наявність у анамнезі алергодерматозів у дітей раннього віку, мають високу діагностичну цінність для виявлення атопічної аномалії конституції. Їх об’єднання з імунологічним критерієм атопії високим рівнем загального IgE сироватки крові, призводить до значного росту діагностичної цінності цього тесту. Виникнення алергодерматозів у дітей раннього віку впливає на формування респіраторної алергії у дітей шкільного віку, тобто, їх ранній початок з ознаками екзематизації сприяє більш ранньому формуванню бронхіальної астми у дітей шкільного віку.
Уперше встановлено, що у дітей 7-12 років і підлітків різної статі, хворих на бронхіальну астму, незалежно від місця проживання, спостерігаються так звані діатезні” конституціональні типи, які характеризуються різнонаправленістю змін антропометричних і соматотипологічних показників.
Встановлено мінливість якісних і кількісних ознак пальцевої і долонної дерматогліфіки здорових і хворих на бронхіальну астму дітей 7-12 років та підлітків Подільського регіону України залежно від їх стану здоров’я, статі, віку та місця проживання. Доведено, що варіабельність ознак, зумовлена станом здоров’я і статевим фактором більша, аніж варіабельність, обумовлена віковим та територіальним факторами.
Вперше показано, що сукупність виявлених морфогенетичних варіантів дерматогліфічних ознак дітей 7-12 років та підлітків хворих на бронхіальну астму створюють типологічну модель дерматогліфіки характерну для даного захворювання.
За результатами досліджень отримано 4 деклараційні патенти України: Патент № 2289. Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб прогнозування виникнення бронхіальної астми серед сільських дітей молодшого шкільного віку різної статі № u 2006 10236; Опубл.25.04.07; Бюл.№5; Патент №2288 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб раннього прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у сільських підлітків різної статі № u 2006 10235; Опубл.25.04.07; Бюл.№5; Патент № 21865 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб раннього визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей молодшого шкільного віку різної статі № u 2006 10190; Опубл.10.04.07; Бюл.№4; Патент № 22290 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей підліткового віку № u 2006 10237; Опубл.25.04.07; Бюл.№5.
Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження мають теоретичне і практичне значення в галузях медицини: пульмонології, педіатрії, сімейної медицини, терапії.
Визначення факторів ризику розвитку бронхіальної астми у дітей та підлітків Подільського регіону України сприяє формуванню груп хворих,
які потребують оптимізації лікування та диспансерного нагляду.
Отримані дані стосовно клінічних особливостей перебігу алегро-дерматозів у дітей раннього віку можливо використовувати в якості прогностичних факторів формування атопічних захворювань для визначення напрямку та інтенсивності профілактичних заходів. Зокрема, ранній початок (до 3 міс.), наявність екзематизації та високий індекс активності є предиктором респіраторних атопічних захворювань, що потребує раннього відокремлення дитини від дії алергенів.
На основі проведених комплексних досліджень визначено особливості перебігу бронхіальної астми у дітей та підлітків у сучасних умовах.
Розроблені математичні дискримінантні моделі розвитку бронхіальної астми у школярів різної статі і віку, що проживають у міській та сільській місцевості Подільського регіону України, які дозволяють на їх основі формувати групи підвищеного ризику виникнення бронхіальної астми у дітей 7-12 років і підлітків, та є підґрунтям для своєчасного застосування профілактичних заходів. Апріорна практична перевірка моделей засвідчила високий рівень їх адекватності та оптимальне віднесення міських і сільських дітей і підлітків до певної категорії, яка враховує ступінь схильності до формування та розвитку бронхіальної астми як на етапі спостереження, так і в подальшому.
Отримані результати досліджень використовуються в лекційних курсах та практичній роботі кафедр педіатрії, сімейної медицини, терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Результати досліджень впроваджені й використовуються в роботі дитячих обласних лікарень та міських поліклінік м. Вінниці і Вінницької області, м. Кіровограду, Київської та Хмельницької областей, м. Одеси та Одеської області.
За результатами досліджень видано інформаційний лист №120-2007 Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей молодшого віку за допомогою особливостей дерматогліфіки та особливостей будови тіла, методом покрокового дискримінантного аналізу, розроблено методичні рекомендації з грифом МОЗ України: «Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей та підлітків Поділля за допомогою генотипових та фенотипових маркерів (К.- 2008.- 20с.)», отримано 3 раціоналізаторські пропозиції.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблено карти обстежених хворих і анкети по вивченню факторів ризику у дітей шкільного віку. Самостійно проведено увесь клінічний етап обстеження хворих на астму дітей та підлітків, що включає вибір контингенту обстежених дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму з наступним оглядом, фізичним обстеженням, проведення антропометричних замірів та дерматогліфічного дослідження з аналізом отриманих даних, аналіз результатів лабораторних даних у хворих і в контрольній групі, а також подальшою статистичною обробкою отриманих результатів. Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Автором проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано усі положення і висновки. Автором самостійно написано 35 друкованих праць в наукових фахових виданнях. 18 друкованих праць за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковими консультантами та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно особливостей перебігу захворювання, антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників у дітей шкільного віку Подільського регіону України, хворих на бронхіальну астму. Частина результатів (не більше 5 %), що стосуються особливостей антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників у здорових підлітків Подільського регіону України, отримана спільно з групою виконавців планової наукової роботи НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи вик-ладені та обговорені на 4-му міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Санкт-Петербург, 2002); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); 11-му з'їзді педіатрів України (Київ 2004); всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання дитячої алергології” (Запо-ріжжя 2005); науково-практичній конференції Медицина дитинства Вінничини” (Вінниця 2005); 2-му з'їзді алергологів (Одеса, 2006); науково-практичній конференції Сучасні методи діагностики та лікування алергічних захворювань” (Київ 2006); українській науково-практичній конференції Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи” (Харків 2007); науково-практичній конференції Актуальні питання клінічної та лабораторної імунології, алергології і імунонореабілітації” (Київ 2007); науково-практичній конференції Медико-соціальні проблеми дитячого віку” (Тернопіль 2007), VIII науково-практичній конференції Українського товариства спеціалістів по імунології, алергології та імунореабілітації Сучасні аспекті діагностики і лікування імуно- та алергопатології” (Київ 2006); у матеріалах ХХІ Асамблеї оториноларингології хірургії голови і шиї та науково-практичній конференції з міжнародною участю Запальні та алергічні захворювання дихальних шляхів” (АР Крим 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю Рання діагностика та профілактика алергічних захворювань у дітей та підлітків” (Запоріжжя 2007); І Національному конгресі з астми (Київ 2007); ІІ Національному конгресі з імунології, алергології і імунореабілітації (м. Миргород).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 40 наукових праць, в тому числі: 25 статей опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах (з них 16 самостійних), які повністю відображають зміст проведеного дослідження, 9 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій, з’їздів, видано інформаційний лист, методичні рекомендації з грифом МОЗ України, отримано 4 деклараційні патенти України і 3 раціоналізаторські пропозиції.

Список літератури

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми, яка полягає у встановленні розповсюдженості основних клінічних та астмоподібних ознак захворювання на бронхіальну астму сільських і міських дітей шкільного віку Подільського регіону України з виділенням найбільш інформативних критеріїв атопічної аномалії конституції і тригерних (зовнішньосередовищних) факторів, які сприяють клінічній маніфестації хвороби та її ранньому формуванню. За допомогою аналізу антропогенетичних показників здорових і хворих на бронхіальну астму дітей розкриті констатуючі і прогностичні фактори та розроблені дискримінантні моделі ризику виникнення захворювання, що надає змогу розробляти своєчасні профілактичні заходи.
1. За даними анкетного скринінгу астмоподібні стани виявлено у 28,9±0,8 % дітей та підлітків. Серед міських школярів вони реєструвалися значно частіше (р<0,001) в порівнянні із школярами, що проживають в сільській місцевості.
2. Встановлено, що на формування атопічної” конституції у дітей 7-12 років, які проживають на території Подільського регіону України, впливають чисельні як генетичні, так і середовищні чинники, що диктує необхідність створення умов для запобігання розвитку астми з урахуванням адаптивних можливостей організму. Виявлена у більшості дітей схильність до алергодерматозів у ранньому віці, які були проявом початку атопічного маршу”, в поєднанні з високим рівнем IgE в сироватці крові є важливим прогностичним критерієм формування у них респіраторних алергозів. В підлітковому віці серед факторів ризику домінують неінфекційні чинники полютанти, психоемоційні навантаження, стресові ситуації, які можуть самі провокувати захворювання, або підсилювати дію інших агентів.
3. Бронхіальна астма у підлітків найчастіше має класичний перебіг,
проте як серед дітей 7-12 років, ще зберігається переважання у клініці високого відсотку свистячого дихання. Для Подільського регіону характерна пізня діагностика бронхіальної астми (на 3-4 році від початку захворювання), особливо у дітей із сільської місцевості, що пов’язано з відсутністю достатньої кількості фахівців-алергологів на периферії, а основними помилками в діагностиці астми були недооцінка анамнезу, факторів ризику та хибна орієнтація лікарів на класичні” симптоми ядухи в якості головного критерію діагнозу, пізнє призначення алергологічного обстеження.
4. Алергологічним тестуванням доведено, що спектр сенсибілізації у хворих на бронхіальну астму дітей, що проживають в сільській і міській місцевості в значній мірі співпадає, однак, мають місце певні розбіжності: серед сільських дітей частіше зустрічається сенсибілізація до хатнього пилу та епідермальних алергенів свійських тварин, в той час у міських до алергенів домашніх тварин, тарганів та пилку рослин. Полівалентна сенсибілізація встановлена у 78,9±5,7 % міських та 54,3±4,8 % сільських дітей.
5. У дітей і підлітків, хворих на бронхіальну астму встановлені діатезні” конституціональні типи, які характеризуються дисгармонічністю змін різних антропометричних і соматотипологічних показників, а саме: на тлі різнонаправлених змін частини поперечних, поздовжніх, охватних або габаритних розмірів тіла встановлені найбільш виражені, практично однонаправлені зміни, незалежно від віку та місця проживання, які характеризуються збільшенням товщини шкірно-жирових складок, ендоморфного компоненту соматотипу та жирової маси тіла за Сірі, при одночасному зменшенні кісткової маси.
6. Дерматогліфічна конституція хворих дітей 7-12 років характеризується підвищеною частотою ульнарних петель, зменшеною частотою завитків та центральних кишень. Для дерматотипу хворих підлітків характерна знижена частота ульнарних петель і підвищена латеральних кишенькових петель; величина індексу Каммінса знижена, долонні кути dat і atd, а також міжпальцеві гребінцеві рахунки ab і bc підвищені. У хворих дітей 7-12 років і підлітків встановлене виражене підвищення тотального гребінцевого рахунку, яке зумовлене підвищенням гребінцевої ємності пальцевих візерунків, а не їх інтенсивністю. Виявлену розбалансованість між рівнем складності візерунків і високим тотальним гребеневим рахунком можна розцінювати фактором ризику виникнення бронхіальної астми.
7. Визначена статева специфічність маркіруючих можливостей пальцевої та долонної дерматогліфіки. Внесок статевої компоненти у мінливість якісних ознак дерматогліфіки у дітей 7-12 років проявляється підвищеною частотою подвійних петель у хлопчиків і зниженою частотою у дівчаток, а у підлітків проявляється підвищеною частотою центральних кишень у хлопчиків і підвищеною частотою ульнарних петель у дівчаток. За кількісними ознаками: тотальний гребінцевий рахунок і дельтовий індекс у хворих дівчаток вищий, ніж у хлопчиків. Індекс Каммінса у хлопчиків нижчий на обох кистях, а у дівчаток на правій кисті.
8. Фактор віку проявляється у більш низьких показниках індексу Каммінса у підлітків порівняно із дітьми 7-12 років. Кут atd, а також міжпальцеві гребінцеві рахунки ab і bc у хворих дітей 7-12 років вищі порівняно із контролем незалежно від впливу інших факторів, а у хворих підлітків їх значення проявляють статеву і географічну специфічність. Фактор місця проживання найменше впливає на варіабельність ознак дерматогліфіки і проявляється лише в групах хворих дітей 7-12 років. Так, у міських хворих хлопчиків відмічена більша частота центральних кишень і випадкових візерунків, у дівчаток більша частота завитків і менша частота латеральних кишенькових петель.
9. Найбільш часто до дискримінантних моделей, які за допомогою антропометричних і соматотипологічних показників дозволяють розділити на здорових і хворих на бронхіальну астму дітей 7-12 років, входять охватні (37 %), поздовжні (14,8 %) розміри, товщина шкірно-жирових складок (33,3 %) та компоненти маси тіла (14,8 %); а в моделях, що дозволяють розділити підлітків товщина шкірно-жирових складок (36 %), охватні (16 %), поперечні (16 %) розміри тіла та компоненти маси тіла (16 %).
До дискримінантних моделей, які за допомогою дерматогліфічних показників дозволяють розділити як дітей 7-12 років, так і підлітків на здорових і хворих на бронхіальну астму, найбільш часто входять: тип візерунку на пальцях лівої кисті (відповідно 29,6 % та 36 %) і величина кутів на правій кисті (відповідно 18,5 % та 28 %).

. З метою удосконалення ранньої діагностики бронхіальної астми у дітей рекомендується лікарям педіатрам, алергологам, пульмонологам користуватися скринінг-програмами раннього виявлення симптомів бронхіальної астми серед дитячого населення шляхом анкетування, визначення функції зовнішнього дихання та рівня загального IgE у сироватці крові, особливо в критичні періоди - в 7-8 років і 11-15 років та враховувати, що ймовірність бронхіальної астми при діагностиці зростає, якщо спостерігається поєднання симптомів нічного кашлю та свистячого дихання у дитини.
2. Рекомендується педіатрам при формуванні диспансерних груп враховувати фактори ризику розвитку бронхіальної астми, як на сімейному так і індивідуальному рівнях, використовуючи в якості прогнозування початок атопічного маршу” в ранньому дитячому віці у вигляді атопічного дерматиту, як предиктора респіраторних алергозів, що потребує раннього обмеження дії на них харчових, побутових та епідермальних алергенів і запобігання гострих респіраторних інфекцій.
3. При наявності у дітей нападів нічного кашлю та свистячого дихання слід проводити поглиблене обстеження дітей в умовах спеціалізованого відділення з використанням алерготестування.
4. При встановленні факторів ризику розвитку бронхіальної астми слід користуватися розробленими нами математичними моделями прогнозування, що дає змогу оптимізувати методи профілактики щодо зменшення дії несприятливих чинників на дітей та застосування профілактичних заходів з урахуванням статі, віку та місця проживання (Інформаційний лист № 120-2007 Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей молодшого шкільного віку за допомогою особливостей дерматогліфіки та особливостей будови тіла методом покрокового дискримінантного аналізу” та методичних рекомендацій Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей та підлітків Поділля за допомогою генотипічних та фенотипічних маркерів”).
6. Рекомендовано лікарям шкіл, дитячих поліклінік та дитячим психологам проводити роботу по професійному орієнтуванню підлітків з високим ризиком розвитку захворювання, а також хворих на бронхіальну астму, оскільки це має велике соціальне значення.

Список використаних джерел

1. Аллергические болезни у детей. Руководство для врачей /Под ред. М.Я.Студеникина, И.И.Балаболкина.- М.: Медицина, 1998.- С.188-229.
2. Алергологічні та клінічні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей Подільського регіону України /Т.Л.Процюк, А.І.Кожемяка, Т.В.Ка-пітан, О.В.Чирка, О.В.Катілов //Матеріали ХХІ Асамблеї оториноларин-гології хірургії голови і шиї та науково-практичної конференції За-пальні та алергічні захворювання дихальних шляхів” /Журнал вушних, носових і горлових хвороб.- 2007.- №3.- С.226-227.
3. Аллергопульмонологическая помощь детям проблемы и пути решения /Е.Г.Кондюрина, Т.Н.Елкина, Т.А.Филатова, и соавт. //В кн., Аллергические заболевания у детей от эпидемиологии к терапии.- Новосибирск.- 2000.- С.5-19.
4. Антонець Т.І. Зміна охватних розмірів тіла, товщини підшкірно-жирових складок, показників соматотипу та компонентного складу маси тіла у міських підлітків, хворих на алергічні риніти //Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2004.- Том.8, №1.- С.231-235.
5. Антонець Т.І. Особливості пальцьової дерматогліфіки у міських підлітків Подільського регіону України хворих на алергічні риніти //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения”:Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского.- 2003.- Том.6, №4.- С.13-19.
6. Антонець Т.І., Гунас І.В. Зміна маси, поздовжніх і поперечних ант-ропометричних розмірів тіла у міських підлітків, хворих на сезонний та ціло-річний алергічні риніти //Науковий вісник Ужгородського універ-ситету, серія Медицина”.- 2003.- Вип. 21.- С.3-6.
7. Ассоциация полиморфизма генов IL4 и IL4RA с показателями вентиляционной функции легких и патогенетическими признаками атопической бронхиальной астмы в семьях /Дубаков А.В., Фрейдин М.Б., Тетенев Ф.Ф., Огородова Л.М., Пузырев В.П. //Пульмонология.- 2004.- №2.- С.10-15.
8. Астафьева Н.Г. Бронхиальная астма у подростков //Аллергология.- 2005.- № 2.- С.36-40
9. Ахметгалеева И.Р., Гаймоленко И.Н., Третьякова Н.Н. Эпидемиология бронхиальной астмы у школьников Забайкалья //Материалы 13-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания.- СПб., 2003.- С.4.
10. Бадогіна Л.П., Клавдієва І.М. Особливості фізичного розвитку дітей сільської місцевості //Матеріали науково-практич. конференції «Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи».- Харків, 2007.- С. 50.
11. Байжанова М.М., Чукумова С.Т. Факторы риска развития бронхиальной астмы у детей //Тез. докл. IХ Съезд педиатров России.- М.,- 2001.- С.60.
12. Балаболкин И.И. Бронхиальная астма у детей.- M.: Медицина, 2003 319c.
13. Балаболкин И.И. Вирусная инфекция и бронхиальная астма у детей /Российский медицинский журнал.- 2006.- №3.- C.38-40.
14. Балаболкин И.И., Брянцева О.Н. Значение генетических факторов в развитии бронхиальной астмы у детей //Иммунопатология, аллергология, инфектология.- 2003.- №2.- С.60-66.
15. Берестова Т.Г., Гунас І.В. Оцінка особливостей соматотипу, розпо-ділу компонентів маси тіла та їх роль в клініці гострих нейроінфекцій //Вісник морфології.- 1999.- Т.5, №2.- С.208-211.
16. Бержец В.М., Кропотова И.С., Петрова Н.С. Использование различных методов с целью установления связи экологии жилища и аллергических заболеваний //Иммунопатология, аллергология, инфектология.- 2003.- №2.- С.92-97.
17. Беш Л.В., Мушак І.З. Прогнозування перебігу бронхіальної астми. //Астма та алергія.- 2006.- № 1-2.- С.89.
18. Богорад А.Е. Роль генетических факторов в развитии бронхиальной астмы у детей. //Пульмонология.- 2002.- №1.- С.47-55.
19. Божук Т.Н., Крикун Е.Н. Особенности кожного рисунка дистальних фаланг пальцев рук в зависимости от типа телосложения //Актуальные вопросы интегративной антропологии. Сб. трудов республиканской конференции.- Том 2.- Красноярск: издательство КрасГМА.- 2001.- С.27-30.
20. Боровиков В.П. Популярное введение в программу STATISTICA.- Компьютер Пресс, 1998.- 267c.
21. Боярська Л.М., Недельська С.М., Давидова А.Г. Клініко-імунологіч-ні особливості алергічних захворювань у підлітків міста Запоріжжя //Матеріали науково-практич. конференції Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи”.- Харків, 2007.- С.64.
22. Бронхиальная астма у детей: вопросы распространенности, гиподиагностики, инвалидизации и терапии /А.В. Почивалов, А.С. Блинова, А.С. Платонова и др. //Тез. докл. IХ Съезд педиатров России.- М.,- 2001.- С.472.
23. Бронхиальная астма у подростков /Н.В.Юхтина, О.Р.Тирси, А.В.Ля-пунов и др. //Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. -2003.- № 1.- С.19-20.
24. Булат Л.М., Щерба В.В., Зализюк А.А. Особливості стану здоров'я та фізичний розвиток у дітей, що народилися від жінок, опромінених в дитя-чому віці //Матеріали науково-практич. конференції Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи”.- Харків, 2007.- С. 65
25. Бунак В.В. Антропометрия.- М.: Наркомпрос РСФСР.- 1941.- 384с.
26. Бутова О.А., Цатурян Л.Д. Конституционология: морфотип и дерматотип //Тезисы научной конференции Фундаментальные и прикладные исследования в медицине”, о. Эвия (Греция).- 2003, Журнал успехи современного естествознания.- 2003.- № 10. С. 5657.
27. Василевский И.А. Распространенность бронхиальной астмы среди детей в Беларуси //Белорусский медицинский журнал.- 2001.- № 1(3).- С.26-29.
28. Взаимосвязь острого инфаркта миокарда с конституцией человека /М.М.Петрова, И.В.Романова, С.Ю.Штарик, Е.О.Белова //Мат. конференции «Актуальные вопросы биомедицинской и клинической антропологии».- Красноярск, 1997.- С.151-153.
29. Вікторов О.П. Фармакокінетика і фармакодинаміка ліків у системі «мати плід» //Нова медицина. 2002. № 4. С. 54-58.
30. Влияние возраста и пола на предрасположенность к бронхиальной астме детей с различными генотипами GSTM1, GSTT1 NAT2 /С.И.Макарова, В.А.Вавилин, О.Б.Часовникова и др. //Пульмонология. 2002.- № 5. С.46-52
31. Возможности доклинической диагностики и математического риска возникновения бронхиальной астмы /Г.Б.Федосеев, М.А.Петрова, В.И.Тро-фимов, Е.М.Углева //Аллергология.- 2005.- С.60-64.
32. Войтенко В.П., Полюхов А.М. Феногенетика пальцевых дерматогли-фов человека //Генетика. 1984. Т. 20, № 2. С. 349-356.
33. Волоцкой М.В. К вопросу о генетике папиллярных узоров пальцев //Труды медико-генетич. инстит. им. Горького.- 1936.- Т.4.- С.404-439.
34. Гальперина З.З. Пальцевая дерматоглифика и факторы ее определяющие (популяционно-генетический анализ): Автореф. дис. канд. биол. наук.- Минск, 1987.- 17с.
35. Гавалов С.М. Гиперреактивность бронхов как один из ведущих пато-физиологических механизмов в возникновении «рецидивов» бронхолегочных заболеваний у детей перенесших пневмонию или ОРВИ. //Детский доктор.- 1999.- №4.- С 19-24.
36. Геппе Н.А. Современные представления о бронхиальной астме у детей и принципах ее терапии //Медицинская помощь.- 2001.- №3.- С.19-22.
37. Гавриш Т.В. Значение фактора гиперантигенемии в патогенезе персистирующего воспаления у больных бронхиальной астмой подростков //
Известия Челябинского научного центра.- 2003.- вып.1 (18).- С.141-146.
38. Гиндилис В.М., Финогенова С.А. Наследуемость характеристик па-льцевой и ладонной дерматоглифики //Генетика.- 1976.- Т.XII, №8.- С.139-150.
39. Гладкова Т.Д. Кожные узоры кисти и стопы обезьян и человека.- М.: Наука, 1966.- 151с.
40. Гладкова Т.Д., Ящук Е.В. Корреляционный анализ пальцевой дерматоглифики в семьях русских Архангельской и Вологодской областей //Вопросы антропологии.- М., 1982.- №70.-С.77-86.
41. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы (Global Initiative for Asthma, пересмотр 2006 г.) /Пер. с англ. М.: Атмос-фера, 2007. 106 с.
42. Горовенко Н.Г. Генетика бронхіальної астми //Нова медицина. 2003. № 1. С.22-23.
43. Гришило П.В., Зайков С.В. Використання прик-тесту для діагнос-тики алергії до тарганів //Матеріали IІ з'їзду алергологів України. Астма та алергія -2006.-№ 1-2.- С.97.
44. Гундаров И.А., Матвеева С.В. Здоровье здоровых: методы прогностической оценки и индивидуальной коррекции //Валеология. -1996. -С. 16-29.
45. Гусева И.С. Генетические проблемы в дерматоглифике: Автореф. дис. д-ра биол. наук.- Минск, 1982.- 38с.
46. Гусева И.С. Морфогенез и генетика гребешковой кожи человека.- Минск: Беларусь, 1986.- 160с.
47. Гусева И.С., Сорокина Т.Т. Дерматоглифика как конституцио-нальный маркер при мультифакториальной патологии //Вопросы антропологии. - М.: МГУ, 1998, вып. 89.- С. 99-111.
48. Давыдова А.Г. Эпидемиология и причины формирования аллергических заболеваний у детей и подростков //Запорожский медицинский журнал.- 2005.- №5.- С.74-76.
49. Деклараційний патент на корисну модель № 2289. Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб прогнозування виникнення бронхіальної астми серед сільських дітей молодшого шкільного віку різної статі //Т.Л. Процюк (Україна).- Заявка № u 2006 10236; Опубл.25.04.07; Бюл.№5.
50. Деклараційний патент на корисну модель №2288 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб раннього прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у сільських підлітків різної статі //Т.Л. Процюк (Україна).- Заявка № u 2006 10235; Опубл.25.04.07; Бюл.№5.
51. Деклараційний патент на корисну модель № 21865 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб раннього визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей молодшого шкільного віку різної статі //Т.Л. Процюк (Україна).- Заявка № u 2006 10190; Опубл.10.04.07; Бюл.№4.
52. Деклараційний патент на корисну модель № 22290 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей підліткового віку //Т.Л. Процюк (Україна).- Заявка № u 2006 10237; Опубл.25.04.07; Бюл.№5.
53. Джальчинова В.Б., Чистяков Г.М. Эозинофилы и их роль в патогенезе аллергических заболеваний //Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 1999.-№5. С.42-45.
54. Дидковский Н.А., Жарова М.А. Наследственные факторы при болезнях органов дыхания //Пульмонология.- 2005.- № 4.- С.53-60.
55. Динамика антропогенетического статуса у детей и подростков с патологией щитовидной железы /С.Б.Мельнов, О.А.Рыбальченко, Т.В.Бе-лоокая, Л.В.Шафаренко //Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии.- СПб.: Издательство СПБГМУ, 2002.- С.232-233.
56. Дмуховська Т.М. Роль ендогенних, генетично зумовлених, факторів у розвитку хронічного бронхіту у робітників пилових професій машинобудування 1999 года. Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 /Харк. держ. мед. ун-т.— Х., 1999. 24с.
57. Дорофеева Н.А. Особенности дерматоглифики у детей с ревматизмом и ревматоидным артритом //Вестник РГМУ.- 2005.- Т.42, №3.- C.125-126.
58. Доценко Э.А., Новиков Д.К. Определение IgE антител к аллергенам домашней пыли методом ИФА на основе пенициллиназы //Иммунология. 1992.- №5.- С.47-49.
59. Дуброва Е.Ю., Шенин В.А., Седов К.Р. Изменчивость антропомет-рических признаков при рождении у здоровых детей и детей, перенёсших острые респираторные заболевания на первом году жизни //Генетика. 1989. Т. 25, № 10. С.1878-1883.
60. Дука К.Д., Каленникова О.А. Стан імунітету у дітей шкільного віку при комплексному впливі біотичних факторів //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2005.- №1.- С.46-48.
61. Жафярова С.А. Конституция и морфофункциональные особенности детского организма //Актуальные вопросы биомедицинской и клинической антропологии: Матер. научной конференции.- Красноярск, 1997.- С.31-32.
62. Загромова Т.А., Корнетов Н.А., Белобородова Э.И. Значение психофизической конституции в клинической оценке язвенной болезни //Мат. конференции «Актуальные вопросы биомедицинской и клинической антропологии».- Красноярск, 1997.- С.127-128.
63. Загрязнение атмосферного воздуха и болезни органов дыхания у населения /Т.Н.Биличенко, Э.И.Чигирева, Н.В.Ефименко и др. //Пульмоно-логия.- 2003.- №2.- С.9-21.
64. Зіставлення поширеності алергічних захворювань у дітей з еколо-гічним станом довкілля Харківського регіону /А.І.Кожем'яка, В.О.Фьоклін, В.П.Кандиба та спів. //Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі».- Київ, 2004.-С.256-257.
65. Змачинская И.М., Царев В.П. Частота выявляемости состояния предастмы у лиц с мезоморфным соматотипом и связь с нарушениями ФВД //Материалы 12 Национального конгресса по болезням органов дыхания.- М., 2002.- С. 35.
66. Значимость маркеров атопии у детей с аллергическими заболевани-ями /Т.Р.Уманец, В.Ф.Лапшин, В.А.Павловский и др. //Матеріали І з'їзду алергологів.- Київ,2002.- С. 175.
67. Значение генетических предикторов для первичной профилактики бронхиальной астмы у детей с атопическим дерматитом /Л.М.Огородова,
О.С.Федорова, Е.Ю.Брагина, М.Б.Фрейдин //Педиатрия.- 2005.- №6.- С.4-6.
68. Індикул О.П., Пінчук Н.М., Назаренко О.Д. Порівняльний аналіз рівня сенсибілізації дітей м. Києва залежно від віку та клінічних проявів атопії //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2005.- №1.- С.56-59.
69. Інструментальні методи дослідження функції зовнішнього дихання при захворюваннях бронхолегеневої системи //Ю.М. Мостовий, Т.В. Константинович-Чічірельо, О.М.Колошко, Л.В.Распутина //Метод. рекомен-дації.- Київ.,2001.- 35с.
70. Интегративная антропология методические подходы и результаты научных исследований /В.Г. Николаев, В.В. Гребенникова, В.П. Ефремова, и др. //Саміт нормальних анатомів України та Росії: Збірник статей між-народної конференції присвяченої року Росії в Україні.- Тернопіль: Укр-медкнига.- 2003.- С.97-104.
71. Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія і алергологія. Вінниця: Нова книга, 2006. 528 с.
72. Каменская В.Г., Клопова В.И., Рудкевич Л.А. Конституция дошкольника //Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии.- СПб.: Издательство СПБГМУ, 2002.- С.148-151.
73. Касаткина К.В., Никогосян Э.А. Некоторые особенности пальцевих дерматоглифов подростков разного темперамента //Медицина в Кузбассе.-2007.- №2.- С.83.
74. Касимцев А.А., Вахтина Л.Ю. Показатели корреляции структур бронхиального дерева