ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Миколенко Віктор Андрійович

УДК 342.5:351.74

ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ
АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне
право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник, –
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник
Ковальська Віта Володимирівна

ХАРКІВ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА…………………………………………………………………………...10
1.1. Поняття та система суб’єктів адміністративного права……………..…10
1.2. Історико-правовий аспект становлення та розвитку прокуратури України…………………………………………………………………………...20
1.3. Нормативно-правове забезпечення функціонування прокуратури України ...............................................................................................................39
Висновки до розділу 1………………………………...…………………………51
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО–ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ………………..………………………………………….……………55
2.1. Поняття та структура адміністративно–правового статусу прокуратури……………………………………………………………………55
2.2. Мета та завдання діяльності прокуратури України......................................63
2.3. Функції та компетенція прокуратури України....................................……..67
Висновки до розділу 2……………………………………………………...…..100
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО–ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ…..………....103
3.1. Акти прокурорського реагування на порушення законності…………..103
3.2. Взаємодія прокуратури України з іншими правоохоронними органами держави………………………………………………………………………….116
3.3. Цивільний контроль за діяльністю прокуратури України..……………127
3.4. Використання зарубіжного досвіду функціонування прокуратури в Україні..................................................................................................................143
Висновки до розділу 3………………………………………………………….157
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………...………………………168

ВСТУП

Актуальність теми. Гарантування реалізації прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина як своєрідної характеристики і необхідної умови життєдіяльності суспільства та держави в цілому є невід’ємною складовою державної політики, тобто найважливішою функцією правової, соціальної, демократичної держави. Правоохоронна діяльність прокуратури України як один із напрямків діяльності адміністративного апарату Української держави ґрунтується на загальних принципах, методах та формах управління у сфері правоохоронної діяльності, є одним із його видів. Однак правоохоронна діяльність прокуратури має свої особливості, що, насамперед, залежить від характеру завдань та функцій щодо забезпечення ними прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, їх повноважень, форм і методів професійної діяльності, що обумовлює доцільність їх розгляду як окремого суб’єкта адміністративного права.
Визначення сутності та особливостей діяльності прокуратури України як суб’єкта адміністративного права, ще не дістало належного теоретико-правового опрацювання. У вітчизняній та зарубіжній адміністративно-правовій літературі ці питання розглядаються фрагментарно, без комплексного підходу, а саме як окремі напрямки правоохоронної діяльності, у зв’язку з чим сутність та особливості діяльності прокуратури залишаються недослідженими, єдиної концепції реформування та функціонування прокуратури в адміністративно-правовій науці ще не вироблено.
Варто зазначити, що загальні проблеми правоохоронної діяльності, державного управління, правоохоронних органів і, зокрема, діяльності прокуратури України досліджували В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко,
М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний,
О.М. Клюєв, В.В. Ковальська, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, М.В. Корнієнко, М.Н. Курко, О.М. Музичук, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, А.М. Подоляка, Т.О. Проценко, М.М. Тищенко, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та ін. Однак, незважаючи на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам цієї проблематики, багато питань у сфері функціонування прокуратури залишаються ще дискусійними. Це стосується насамперед розуміння сутності таких категорій як «правоохоронна діяльність», «правозахисна діяльність», «правозастосовна діяльність» прокуратури та їх розмежування; визначення структурних елементів адміністративно-правового статусу прокуратури; з’ясування особливості взаємодії прокуратури з іншими правоохоронними органами держави. Більше того, на сьогодні в Україні відсутня структурно визначена та нормативно закріплена система суб’єктів цивільного контролю за діяльністю прокуратури.
Таким чином, необхідність ефективного забезпечення реалізації конституційних положень щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина, переосмислення місця та значення прокуратури України як самостійного суб’єкта адміністративного права, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, ряд організаційно-правових проблем діяльності прокуратури обумовлюють актуальність обраної автором теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.10 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України
№ 347 від 29.07.2010 р. п.п. 3.1, 3.3, 3.5 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання та практики правоохоронної діяльності щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина визначити сутність, принципи, правові засади та особливості діяльності прокуратури України як суб’єкта адміністративного права, тобто виробити концепцію побудови та функціонування прокуратури, а також визначити шляхи її удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- визначити поняття, сутність та систему суб’єктів адміністративного права;
- з’ясувати історико-правовий аспект становлення та розвитку прокуратури України;
- окреслити правові та організаційні засади функціонування прокуратури України;
- уточнити сутність та особливості адміністративно-правового статусу органів прокуратури;
- визначити мету та завдання прокуратури України;
- визначити функції та компетенцію прокуратури, з’ясувати їх сутність та особливості;
- окреслити особливості актів прокурорського реагування на порушення законності;
- удосконалити механізм взаємодії прокуратури України з іншими правоохоронними органами держави;
- охарактеризувати систему цивільного контролю за діяльністю прокуратури, визначити їх завдання, функції та повноваження;
- визначити можливості використання зарубіжного досвіду функціонування прокуратури в Україні;
- сформулювати рекомендації, спрямовані на удосконалення теоретичних та адміністративно-правових засад діяльності прокуратури України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються в процесі функціонування прокуратури.
Предметом дослідження є прокуратура України як суб’єкт адміністративного права.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1-3), визначено поняття та система суб’єктів адміністративного права (підрозділ 1.1), поняття та структура адміністративно–правового статусу органів прокуратури, функції та компетенція прокуратури України, сутність та особливості актів прокурорського реагування на порушення законності (підрозділи 2.1, 2.3, 3.1). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження правових засад та особливостей діяльності прокуратури України, взаємодії її з іншими правоохоронними органами держави (підрозділ 1.3, 2.3, 3.2), особливостей цивільного контролю за діяльністю прокуратури України (підрозділ 3.3), характеристики суб’єктів адміністративного права, які здійснюють правоохоронну діяльність (підрозділи 1.1, 3.4). Системно-структурний метод використано для здійснення класифікації способів забезпечення законності правоохоронної діяльності прокуратури (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3). Статистичний, історичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного супроводження діяльності прокуратури (розділи 1-3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних вчених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності прокуратури України. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації управління у зазначеній сфері може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів прокуратури, статистичні матеріали, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання діяльності прокуратури України як суб’єкта адміністративного права та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
- визнано та досліджено прокуратуру як суб’єкт і об’єкт цивільного контролю;
- основні елементи цивільного контроль за діяльністю прокуратури охарактеризовано у взаємозв’язку його мети і завдань; суб’єктів та об’єктів контролю; механізму його реалізації; принципів, форм і методів контролю; механізму взаємодії й координації суб’єктів контролю між собою й іншими органами держави; механізму оцінки ефективності контролюючих заходів;
- запропоновано поділяти функції прокуратури на: наглядові (прямо закріплені у відповідних статтях Конституції України та Закону України «Про прокуратуру») та не наглядові (ті випливають зі змісту Закону України «Про прокуратуру»); постійні та тимчасові; існуючі та перспективні;
удосконалено:
- поняття «адміністративно–правовий статус прокуратури», яке слід розуміти як врегульоване законодавством місце та значення прокуратури у системі державного управління із закріпленням мети, завдань, функцій, компетенції, системи органів, форм і методів діяльності, що реалізуються як в адміністративних правовідносинах, так і поза ними;
- мету та завдання функціонування прокуратури, зокрема метою функціонування прокуратури повинно сьогодні бути утвердження верховенства закону та забезпечення режиму законності;
- законодавче закріплення функцій прокуратури, зокрема пропонується закріпити поряд з існуючими: правозахисну, правотворчу, координаційну функцій, а також функцію міжнародного співробітництва та правового виховання;
- визначення поняття компетенції прокуратури України, під якою розуміється закріплена законодавчими актами сукупність їх прав і обов’язків, а також предмет їх відання;
- механізм координації діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями шляхом прийняття законодавчого акту «Координація діяльності правоохоронних органів щодо боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями»;
дістали подальшого розвитку:
- поняття та сутність суб’єктів адміністративного права. Суб’єкти адміністративного права розглянуто як систему;
- сутність та значення прокуратури як органу, який гарантує забезпечення принципу законності та є елементом механізму стримувань і противаг;
- розуміння категорій «взаємодія» і «координація», які з одного боку є схожими, оскільки в їх основі лежать певним чином узгоджені дії учасників, а іншого боку – доволі відмінні категорії. Взаємодію і координацію у правоохоронній сфері розглянуто як один з пріоритетних напрямів підви¬щення ефективності правоохоронної діяль¬ності;
- сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності прокуратури, у тому числі щодо уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема: 1) Конституції України; 2) законів України «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про міліцію», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 3) підзаконних нормативних актів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:
- у науково-дослідній сфері ці результати, можуть бути основою для подальшої розробки адміністративно-правових засад діяльності прокуратури України;
- у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів у сфері правоохоронної діяльності прокуратури України;
- у правозастосуванні використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність практичної діяльності прокуратури України;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисципліни «Адміністративне право», вони вже використовуються під час проведення занять із зазначеної дисципліни в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме «Сучасні проблеми правової системи та державотворення в Україні» (Черкаси, 2011), «Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи розвитку» (Київ, 2011), «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011 р.), круглих столах, координаційних нарадах, а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в п’яти наукових статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також тезах доповідей і наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів‚ поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок. Список використаних джерел складається із 235 найменувань і займає 20 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні організаційно-правових засад діяльності прокуратури України як суб’єкта адміністративного права. У результаті дисертаційного дослідження автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети основні з них такі:
Визначити поняття, сутність та систему суб’єктів адміністративного права. Зазначено, що суб'єкт адміністративного права – це особа, яка має певні права та обов'язки, сформульовані в нормах адміністративного права, і може вступати в адміністративно-правові відносини. Підкреслено, що слід відрізняти суб’єкта права від суб’єкта правовідносин. Суб’єкт права має потенційну здатність вступати у правовідносини, а суб’єкт правовідносин — це фактичний учасник правових зв’язків, він обов’язково бере у них участь. У конкретному випадку суб’єкт права може і не бути учасником правовідносин.
Визначено, що суб'єктами адміністративного права є органи виконавчої влади, а також їх структурні підрозділи, органи громадських організацій, діяльність яких регулюється правом, адміністрація підприємств, установ, організацій, виконавчо-розпорядницькі структури органів місцевого самоврядування. Суб'єктами адміністративного права будуть і структурні частини підприємств, установ, організацій, такі як, наприклад, факультет, цех, відділення в лікарні і т. д. Суб'єктами адміністративного права також є громадяни, особи без громадянства, іноземні громадяни.
З’ясувано історико-правовий аспект становлення та розвитку прокуратури України. Окреслено правові та організаційні засади функціонування прокуратури України.
Уточнено сутність та особливості адміністративно-правового статусу органів прокуратури. Запропоновано розуміти адміністративно-правовий статус - як наявність у конкретної особи суб'єктивних прав і обов'язків, передбачених нормами адміністративного права. До елементів адміністративно-правового статусу прокуратури України слід віднести мету, завдання, функції, права, обов’язки, відповідальність, організаційну побудову, форми і методи, гарантії її діяльності.
Визначено мету та завдання прокуратури України. Метою діяльності прокуратури є результати, на досягнення яких спрямована вся діяльність прокуратури в цілому. Мета діяльності прокуратури визначається статусом прокуратури, її місцем і роллю в державі і полягає у всемірному утвердженні верховенства закону; зміцненні правопорядку; забезпеченні захисту прав і свобод людини й громадянина; забезпеченні захисту охоронюваних законом інтересів суспільства і держави.
Завдання діяльності прокуратури класифіковано на: загальні, спеціальні й окремі.
Визначено функції та компетенцію прокуратури, з’ясовано їх сутність та особливості. Під функціями прокуратури слід розуміти напрямки її діяльності, які здійснюються у властивих прокуратурі формах і притаманними їй методами, спрямовані на утвердження верховенства закону та забезпечення режиму законності. Запропоновано функції прокуратури класифікувати на: наглядові (прямо закріплені у відповідних статтях Конституції України та Закону України «Про прокуратуру») та не наглядові (ті випливають зі змісту Закону України «Про прокуратуру»); постійні та тимчасові; існуючі та перспективні.
Визначено поняття компетенції прокуратури України, під якою розуміється закріплена законодавчими актами сукупність їх прав і обов’язків, а також предмет їх відання.
Окреслено особливості актів прокурорського реагування на порушення законності. Підкреслено, що визначені законом повноваження прокуратури реалізують у формі актів прокурорського реагування. Особливістю цих актів є те, що їх слід розглядати не тільки як право, а й як обов'язок прокурора реагувати на порушення закону.
Визначено, що актом прокурорського реагування на порушення законності є прийнятий і оформлений з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури, в односторонньому порядку офіційного письмового документу прокурором, на основі та на виконання положень законів, яким встановлюються, змінюються або скасовуються правила поведінки суб’єктів правовідносин.
Удосконалено механізм взаємодії прокуратури України з іншими правоохоронними органами держави. Зазначено, що взаємодію прокуратури з іншими правоохоронними органами держави слід розуміти як, погоджену діяльність для реалізації окремих спільних дій, спрямованих на виконання завдань для досягнення цілей в певній сфері.
Охарактеризовано систему цивільного контролю за діяльністю прокуратури, визначено їх завдання, функції та повноваження. Зазначено, що прокуратура є суб’єктом і об’єктом цивільного контролю. Основні елементи цивільного контроль за діяльністю прокуратури охарактеризовано у взаємозв’язку його мети і завдань; суб’єктів та об’єктів контролю; механізму його реалізації; принципів, форм і методів контролю; механізму взаємодії й координації суб’єктів контролю між собою й іншими органами держави; механізму оцінки ефективності контролюючих заходів.
Окреслені можливості використання зарубіжного досвіду функціонування прокуратури в Україні.
Сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності прокуратури, у тому числі щодо уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема: 1) Конституції України; 2) законів України «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про міліцію», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 3) підзаконних нормативних актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. у двох томах: Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). – К.: Видавництво „Юридична думка”, 2004. – 584 с.
2. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права: учеб. в трех томах: Т. I: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. / Ю. Н. Старилов. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА– ИНФРА М), 2002. – 728 с.
3. Котельникова Е.А. Административное право: учеб. / Е. А. Котельникова, И. А. Семенцова, М. Б. Смоленський. – Ростов–на–Дону: Феникс, 2002. – 352 с.
4. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 348 с.
5. Теория государва и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001.–776с.
6. Право социального обеспечения России: учеб. / М. О. Буянова, К. Н. Гусов [и др.]; отв. ред. К. Н. Гусов. – 4–е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд–во Проспект, 2008. – 640 с.
7. Бояринцева М.А. Адміністративно–правовий статус громадянина України: дис.... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право / М. А. Бояринцева. – Київ, 2005. – 213 с.
8. Бояринцева М.А. Адміністративно–правовий статус громадянина України: автореф. дис.... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право / М. А. Бояринцева. – Київ, 2005. – 20 с.
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. – Ірпінь : Перун, 2002. – 1440 с.
10. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
11. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : учеб. пособие для высш. учеб. заведений / В. Н. Хропанюк ; под ред. В. Г. Стрекозова. – М. : Дабахов, Ткачев, Димов, 1995. – 384 с.
12. Теория государства и права : учеб. для вузов / под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова. – 2–е изд., изм. и доп. – М. : НОРМА–ИНФРА • М, 2002. – 616 с.
13. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
14. Каменська Н.П. Платники податків як суб'єкти адміністративного права й адміністративних відносин / Н. П. Каменська //Держава і право . – 2007 . – № 37 . – С.276–282.
15. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекцій в 2 т.: Т. 1. / С. С. Алексеев. – Свердловск, 1972. – 396 с.
16. Костів М. Деякі дискусійні питання адміністративної правосуб'єктності юридичних осіб в академічному курсі з адміністративного права / М. Костів //Право України . – 2005 . – № 8 . – С.122–123.
17. Коренев А.П. Административное право России: учеб. в 3–х частях. Часть I. / А. П. Коренев. – M.: МЮИ МВД России. Изд–во „Щит–М”, 1999. – 280 с.
18. Адміністративне право України: підруч. для юрид. вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін./ за ред. Ю. П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
19. Административное право Украины: учеб. / под общей ред. С.В. Кивалова.– X.: Одиссей, 2004.– 880 с.
20. Административное право Российской Федерации: учеб. / под ред. А.П. Алехина. – М.: Зерцало–М, 2003. – 608 с.
21. Керимов Д. А. Философские основания политико–правовых ис¬следований / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1986. – 332 с.
22. Богданов А. А. Всеобщая организационная наука (тектология). – Ч. 1 / А. А. Богданов. – СПб. : М. И. Семенов, 1913. – 255 с.
23. Петрушенко Л.А. Единство системности , организованности и самодвижения / Л.А. Петрушенко. – М.: Мысль,1975 .– 286 с.
24. Цит. за: L. von Bertalanffy, General System Theory–A Critical Review, «General Systems». – 1962. – vol. VII. – P. 1–20 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.evolbiol.ru/bertalanfi.htm.
25. Аверьянов А.Н. Системное познание мира. Методологические проблемы. / А.Н. Аверьянов. – М.: Политиздат, 1985. – 263 с.
26. Поспелов Г.С. Программно–целевое планирование в управлениии ./ Г.С. Поспелов, В.А. Приков.– М.: Сов.радио,1976 .– 440с.
27. Тюхтин В.С. Отражение, система, кибернетика. Теория отражения в сфере кибернетики и системного подхода. / В.С. Тюхтин. – М.: Наука, 1972. – 256 с.
28. Мельник Р. С. Система адміністративного права України : монографія / Р. С Мельник. – X. : Вид–во Харківського національного університету внутрішніх справ, 2010. – 398 с.
29. Блауберг И.В. Становление и сущность системного похода / И.В. Блауберг, Е.Г. Юдин. – М.: Наука, 1973.– 270 с.
30. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: дис.... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право. / Л. С. Анохіна. – Х., 2001. – 182 с.
31. Афанасьев В.Г. Системность и общество. / В.Г. Афанасьєв. – М.: Политиздат, 1980 .– 368 с.
32. Сорочан С.Б. Жизнь и гибель Херсонеса. / С.Б. Сорочан, В.М. Зубарь, Л.В. Марченко. – М., 1974. – 318 с.
33. Херсонес Таврический в середине I в. до н.э. – VI в. до н.э. Очерки истории и культуры. – М., 1999.
34. Свербигуз В. Старосвітське панство. / В. Свербигуз. – Варшава, 1999.
35. Михайленко О. Р. Прокуратура України: підруч. / О. Р. Михайленко. – К.:Юрінком Інтер, 2005 . – 296 с.
36. Корнеев М.М. 275 лет на страже военного правопорядка / М.М. Корнеев // Сборник научных трудов. – М.: Военный университет, 1998. – № 2. Ч. 1. – С. 226–236.
37. Звягинцев А.Г. Неизвестная Фемида. Доку¬менты, события, люди. / А.Г. Звягинцев, Ю.Г. Орлов. – М.: ОЛМА–ПРЕСС, 2003.
38. Шобухин В. Возникновение и историческое развитие прокурорского надзора в России / В. Шобухин //История государства и права . – 2007 . – № 14 . – С. 15–18.
39. Градовский А. Высшая администрация России XVIII ст. и генерал–прокуроры. / А. Градовский. – СПб., 1866.
40. Кони А.Ф. Собрание сочинений. Т. 5. / А.Ф. Кони. – М.: Юрид. лит., 1968.
41. Клочков В. Гортаючи архіви. Історія створення та розвиток прокуратури Харківської області / В. Клочков //Міліція України . – 2002 . – №2 . – С.28.
42. Крип'якевич І. Історія України. / І. Крип'якевич, М. Дольницький – Львів, „Мемо¬ріал”, 1991.
43. Шумський П.В. Прокуратура України : навч. посібник для студ. юрид. вузів та фак. / П. В. Шумський. – К.:Вентурі, 1998 . – 336 с.
44. Історія держави і права УРСР. – Київ, АН УРСР, 1961.
45. КПРС у резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК. – Ч. 1 (1892–1924 p.). Видання сьоме. – 1954.
46. Ленин В.И. Полное собрание сочинений / В.И. Ленин. – Т. 44.– М., 1956
47. Ленин В.И. Полное собрание сочинений / В.И. Ленин. – Т. 45. – М., 1957
48. Первый Всеукраинский Съезд работников юстиции: (Краткий обзор) // Вестник сов. юстиции на Украине. – 1922. – №2. – С.63.
49. СУ РСФСР. – 1922. – №36. – Ст.424.
50. СУ УССР. – 1922 – №28. – Ст.440.
51. Бабій Б.М. Українська радянська держава в період відбудови народного господарства (1921–1925 рр.). / Б.М. Бабій. – К.: Вид–во Акад. наук УРСР,1961. – 384с.
52. Єсава О. Становлення органів юстиції / О. Єсава //Радянське право. – 1967. – №8.– С.82–85.
53. СУ УССР. – 1922. – №5. – Ст.74.
54. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Епоха соціалізму. / І.К. Рибалка, В.М. Довгопол. – К.: Вища школа,1982. – 639 с.
55. Сусло Д.С. Організація судових органів Української РСР в період 1917 – 1925 рр. / Д.С. Сусло. – К.: Вид–во Київ. держ. ун–ту,1960. – 88 с.
56. СУ УССР. – 1925. – №92–93. – Ст.521.
57. Про порядок та методи роботи округових прокуратур: наказ Генерального прокурора від 15 липня 1927 р. №128 // Бюлетень Народного комісаріату юстиції УСРР. – 1927. – №40–41. – С.379–399.
58. Мурза В.В. Прокуратура в державному механізмі УСРР (1922 – 1933 рр.): дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. / В.В. Мурза. – Харків,2003. – 186 с.
59. ЗЗ УСРР. – 1932. – №16. – Ст.113.
60. Прокуратура України: Академічний курс: підруч. / за заг. ред. В.В. Сухоноса – Суми: Університетська книга, 2005 . – 566 с.
61. Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1968–1970г. Т.З. – М., 1971. – С.3–24
62. О военном положении. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 22 июня 1941 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – М., 1941. – №29.
63. Положение о военных трибуналах в местностях, объявленных на военном положении и в районах военных действий. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 22 июня 1941 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – М., 1941. – №29.
64. Прокуратура Сумщини: історія та сучасність. – Суми:МакДен, 2006. – 312 с.
65. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1946. – №10.
66. Советская прокуратура: Сборник важнейших документов. – М.: Юрид. лит., 1972.
67. Плевако Л. В. Органы прокуратуры в государственном механизме Российской Федерации: Историко–теоретический аспект: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 . / Л. В. Плевако– СПб.: , 2002 – 212 с.
68. Савицкий М.В. Очерки теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве. / М.В. Савицький. – М., 1975.
69. О прокуратуре СССР: Закон СССР від 30 листопада 1979 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1979. – № 49. – Ст. 843.
70. Про прокуратуру: Закон України 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 53. – Ст.793.
71. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
72. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3–е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520с.
73. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
74. Про демократичний цивільний конт¬роль над Воєнною організацією і правоохоронними орга¬нами держави: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 46. – Ст.366.
75. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). – 1984. – додаток до № 51. – Ст.1122.
76. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2005. – №35–36, № 37. – Ст.446.
77. Кримінально–процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
78. Про організацію роботи і управління в органах проку¬ратури України: наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
79. Про особливості організації роботи прокуратур міст з районним поділом: наказ Генерального прокурора України від 30 грудня 2010 р. № 1/2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
80. Про затвердження Положення про організацію спів¬праці Генеральної прокуратури України з Верховною Ра¬дою України: наказ Генерального прокурора України від 24 січня 2006 р. № 1/4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
81. Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України: наказ Генерального прокурора України від 12.04.2011 р. № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
82. Про організацію прокурорського нагляду за додер¬жанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство: наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
83. Про організацію прокурорського нагляду за додер¬жанням законів органами, які проводять оперативно–розшукову діяльність: наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 4/1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
84. Про організацію участі прокурорів у судовому роз¬гляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення: наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
85. Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень: наказ Генерального прокурора України від 29 листопада 2006 р. № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
86. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян: наказ Генерального прокурора України 6 квітня 2011 р. № 7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
87. Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги у кримінальних справах: наказ Генерального прокурора України від 5 травня 2011 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/gl.html
88. Грицаєнко Л. Елементи конституційно–правового статусу прокуратури / Л. Грицаєнко //Право України . – 2008 . – № 8 . – С.115–123.
89. Словник іншомовних слів / за ред. О. С Мельничука. – К., 1974.
90. Ожегов С. И. Словарь русского языка. / под ред. Н.Ю. Шведовой. – М: „Русский язик”, 1987.
91. Ануфриев Е.А. Социальный статус и активность личности (Личность как объект и субъект обществ. отношений). / Е.А. Ануфриев. – М.:Изд–во Моск. ун–та, 1984. – 288 с.
92. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. / Н.В. Витрук– М.: Наука, 1979. – 229 с.
93. Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР. / Н.С. Малеин. – М.: Юрид лит., 1981. – 216 с.
94. Семенов П.Г. Конституция и гражданин // Теоретические основы советской конституции. / П.Г. Семенов– М.: Наука, 1981. – 207 с.
95. Тосунян Г. А. Административно–правовой статус организаций местного управления. автореф. дис. ... канд. юрид. наук. / Г. А. Тосунян– М., 1991. – 22 с.
96. Молдован В.В. Конституційне право. Опорні конспекти. Словник–довідник. / В.В. Молдован, В.Ф. Мелащєнко. – К., 1996.
97. Бахрах Д.Н. Административное право: учеб. для вузов. / Д.Н. Бахрах. – М.: Издательство ВЕК, 1999 – 368 с.
98. Лебідь Н.В. Адміністративно–правовий статус державних інспекцій в Україні: дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. / Н.В. Лебідь – Х., 2004. – 185 с.
99. Шоптенко С.С. Визначення поняття адміністративно–правового статусу судової міліції в Україні / С.С. Шоптенко //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ . – 2010 . – № 1 (№ 48) . – С.181–188.
100. Додіна Є.Є. Адміністративно–правовий статус громадських організацій в Україні: дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право / Є.Є. Додіна. – Одеса, 2002. – 174 с.
101. Шалумов М.С. Проблемы функционирования Российской прокуратуры в условиях формирования демократического правового государства: дис. ...докт. юрид. наук / М.С. Шалумов. – Екатеринбург, 2002.
102. Габричидзе Б. Н. Конституционный статус органов Советского государства / Б. Н. Габричидзе. – М., 1982.
103. Абасов Г.Г. Конституційно–правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим: дис. … канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право / Г.Г. Абасов. – Київ, 2004. – 240 с.
104. Судебная власть / под ред. И.Л. Петрухина. – М.: ООО „ТК Велби”, 2003. – 720 с.
105. Шобухин В.Ю. Правовой статус прокуратуры и прокурорский работников Российской Федерации: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / В.Ю. Шобухин. – Екатеринбург. , 2005. – 239 с.
106. Ворончихин А. С. О понятиях „система”, „элемент”, „структура” /А. С. Ворончихин. – Ижевск; Изд–во „Удмуртия”, 1974. – 22 с.
107. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підруч. / О.Ф. Скакун / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
108. Петришин А.В. Правовой режим государственной службы: вопросы общей теории: дис. д–ра. юрид. наук: 12.00.01 / А.В. Петришин. – Харьков, 1998. – 383 с.
109. Советское административное право / под ред. С.С. Студеникина – М.: Госюриздат, 1958.
110. Манохин В. М. Порядок формирования органов государственного управления. / В. М. Манохин. – М.: Госюриздат, 1963.
111. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). / И.Л. Бачило. – М.: Юрид. лит–ра, 1976.
112. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. / Б.М. Лазарев. – М., 1972.
113. Коваль А.В. Адміністративне право. курс лекцій для студентів юридичних вузів і факультетів, 3–є вид., / А.В. Коваль. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
114. Серьогіна С.Г. Компетенція Президента України: теоретично–правові засади: дис. ... канд. юр. наук. / С.Г. Серьогіна. – Харків, 1999. – 178 с.
115. Бабкова В. Поняття і структура організаційно–контрольних правовідносин в прокуратурі / В.Бабкова // Право України. – 1996. – № 8. – С.24З.
116. Подоляка А.М. Адміністративно–правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України: дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / А.М. Подоляка. – Харків, 2004. – 194 с.
117. Словник синонімів Караванського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: hohlopedia.org.ua›slovnyk_synonimiv_karavanskogo/
118. Мичко М. І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: дис. ... докт. юрид. наук: спеціаль¬ність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура / М. І. Мичко. – Харків. , 2001. – 376 с.
119. Долежан В. В. Проблемы компетенции прокуратуры: дис. ... докт. юрид. наук. / В. В. Долежав. – М., 1991. – 324 с.
120. Попович Є.М. Шляхи розвитку прокуратури України : монографія. Є.М. Попович. – Х.:Торнадо, 2009 . – 352 с.
121. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: автореф дис. ... докт. юрид. наук: спеціаль¬ність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура. / М. І. Мичко. – Харків, 2001. – 38 с.
122. Чиркин В.Е. Государствоведение: учеб. / В.Е. Чиркин. – М., Юристь, 1999. – 400с.
123. Спиридонов В.М. Понятие отрасли прокурорского надзора / В.М. Спиридонов // Совершенствование прокурорского надзора в СССР. –М., 1972, – С.83–91.
124. Давыденко Л.М. Цель, задачи, функции прокуратуры / Л.М. Давыденко // Закон Украины „О прокуратуре”: теория и практика его применения. – Харьков, 1992. – С. 11–12.
125. Руденко Н. Общий надзор прокуратуры: проблемы реформирования / Н. Руденко //Підпрємництво, господарство і право . – 2001 . – №10 . – С.88–91
126. Цит. по Брагинский М. Первые шаги прокуратуры // Социалистическая законность. – 1947. – №5. – С. 39.
127. Долежан В.В. Проблеми правового регулювання організації діяльності прокуратури в сучасних умовах / В.В. Долежав. – М., 1990.
128. Давиденко Л. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутне / Л. Давиденко //Право України . – 1996 . – №10 . – С.23–26
129. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави: дис. ... докт. юрид. наук за спеціальністю 12.00.10. – Судоустрій, прокуратура та адвокатура / М.В. Косюта. – Х., 2002. – 467 с.
130. Мудров А.Н. О неприродных функциях (так у тексті – М.К.) и мнимых полномочиях прокуратуры / А.Н. Мудров // Актуальн.проблемы гос. и права: Сб.научн.трудов юрид.фак–та Одесск.гос. ун–та им.И.И.Мечникова. – 1994. –Вып. 1. – С.66–71.
131. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / М. С. Строгович. – Т. 2. – М., 1970.
132. Дубинский А. Я. О реформе предварительного расследо¬ваня / А. Я. Дубинский // Проблеми боротьби зі злочинністю в Україні. – Київ, 1992. – 346 с.
133. Стремовский В. А. Участники предварительного след¬ствия / В. А. Стремовский. – Ростов–на–Дону, 1966. – 378 с.
134. Петриченко О. Проблеми реформування законодавства щодо системи органів досудового слідства в Україні / О. Петриченко // Юстиніан. – 2002. – № 5. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=587.
135. Зеленецький B.C. О следственном аппарате и прокурорском над¬зоре в связи с новым Законом Украины „О прокуратуре” / B. C. Зеленецький // Закон Украины „О прокуратуре”: теория и практика его примене¬ния. – X., 1992.– С. 56.
136. Куліш А. М. Правоохоронна система України: адміністративно–правові засади організації та функціонування : дис. ... д–ра юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / А. М. Куліш. – Х., 2009. – 432 с.
137. Корж В.П. Промова прокурора по кримінальній справі: навч. посіб. / В.П. Корж. /– X. Інститут підвищення кваліфікації Генеральної прокура¬тури України, 1999.
138. Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. – Вып. 127. – М., 1990.
139. Басков В.И. Прокурор в суде первой инстанции / В.И. Басков. – М.: Юрид. литература, 1968.
140. Ципкін А.А. Судовий розгляд в радянсько¬му кримінальному процесі / А.А. Ципкін. – Саратов, 1962.
141. Колбая Т.Н. Процесу¬альне становище прокурора в суді / Т.Н. Колбая // Соц. законність. – 1969. – № 10.
142. Галкін Б.А. Функції прокурора в радянсь¬кому кримінальному процесі / Б.А. Галкін // Радянське державне право. – 1957. – № 12.
143. Тадевосян B.C. Прокурорський нагляд в СРСР / B.C. Тадевосян. – М., 1956.
144. Смоленцев Є.А. Закон СРСР „Про статус суддів в СРСР” / Є.А. Смоленцев // Соц. законність, – 1989, – №11, – С.6–7.
145. Сибилёва Н.В. Процессуальное проложение прокурора в суде первой инстанции при рассмотрении уголовных дел / Н.В. Сибилёва // Закон Украины „О прокуратуре”: теория и практика его примене¬ния. – С. 67.
146. Михайлов С. В. Интерес как общенаучная категория и её отражение в науке гражданского права / С. В. Михайлов // Государство и право. – 1999. – № 7. – С. 86–92.
147. Мочерний С. В. Економічна теорія : посіб. / С. В. Мочерний. – К. : Академія, 1999.– 589 с.
148. Социологический энциклопедический словарь / ред.–координатор Г. В. Осипов. – М. : ИНФРА • М – НОРМА, 1998. – 488 с.
149. Кожевников О.Л. Прокурорский надзор за исполнением законов органами расследования: учеб. пособ. / О.Л. Кожевников. – Екатеринбург: Изд–во УрПОА. 1994.
150. Бойков А.Д. Проблемы развития правового статуса Российской прокуратуры (в условиях переходного периода) / А.Д. Бойков, К.Ф. Скворцов, В.П. Рябцев. – М.: НИИ при Ген. прокуратуре Рос. Федерации, 1998.– 92с.
151. Козьяков І.М. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю за законністю оперативно–розшукової діяльності: дис. ... канд. юрид. наук спеціальність: 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура. / І.М. Козьяков. – Х., 2001 р.– 272 с.
152. Зайков С. Ю. Конституционно–правовой статус прокуратуры в Российской Федерации :дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / С. Ю. Зайков. – М.: 2002. – 160с.
153. Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.
154. Файоль А. Учение об управлении: Научная организация труда и управления: Пер. с англ. А. Файоль – М.: Экономика, 1965. – 496 с.
155. Гвишлани Д.М. Организация и управление / Д.М. Гвишлани. – М.: Изд–во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. – 332 с.
156. Основы современного социального управления: теория и методология: учеб. пособ. / под ред. В.Н. Иванова. – М.: ОАО НПО „Экономика”, 2000. – 271 с.
157. Розенфельд В.Г. О функциях и организации деятельности прокуратуры В.Г. Розенфельд, А.В. Фролов // Журнал россий¬ского права. – 1999. – № 2.
158. Українська асоціація прокурорів забезпечує навчан¬ня працівників прокуратури України щодо положень та практики застосування Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uap.org.ua/ ua/news/education/index.html.
159. Полянський Ю. Є. Акти прокуратури: підготовка і внесення : навч. посіб. / Ю. Є. Полянський, В. В. Долежан. – О. : Юрид. літ., 2003. – 248 с.
160. Алексеев А.И. Профессия – прокурор (Введение в юридическую специальность) / А.И. Алексеев, В.Б. Ястребов. – М.: Юристъ, 1998.
161. Мельников Н.В. Прокурорская власть и личность: Правовые средства обеспечения конституционных прав и свобод граждан России. / Н.В. Мельников. – М.: Изд–во Юристъ, 2003.
162. Алексеев С.С. Государство и право. учебный курс / С.С. Алексеев. – М., 1993.
163. Общая теория государства и права: академический курс: в 2 т. / под ред. М.Н. Марченко. – М., 1998.
164. Кудрявцев В. Н. Законность: содержание и современное состояние// Законность в Российской Федерации / В. Н. Кудрявцев. – М., 1998.
165. Козлов А.Ф. Прокурорский надзор в Российской Федерации: Общая часть: учеб. пособие. / А.Ф. Козлов. – Екатеринбург: Изд–во УрГЮА, 1999.
166. Градовский А.Д. Высшая администрация России XVIII столетия и генерал–прокуроры / А.Д. Градовский. – СПб.:Типография Ивана Бочкарева, 1866.
167. Клочков В. Акти реагування прокуратури на встановлені порушення прав і свобод громадян / В. Клочков //Міліція України . – 2010 . – № 1 . – С.26–27.
168. Матусовський Г.А. Правоохоронні органи у боротьбі з організованою злочинністю: компетенція та взаємодія / Г.А.Матусовський, Є.В. Бодянський // Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наукових праць. – Х.: Право. – 1998. – № 2. – С. 19–61.
169. Спиркин А. Г. Основы философии : учеб. пособие для вузов / А. Г. Спиркин. – М. : Полит. лит., 1988. – 592 с.
170. Георгицэ М. Организованная преступность: проблемы теории и практики расследования. Монография: / М. Георгицэ. – Кишинэу: Институт реальных наук, 1998. –– 271 с.
171. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений / И.Ф. Герасимов. – Свердловск: Средне–Уральское книжное издательство, 1975. – 184 с.
172. Ермаков К.К. Взаимодействие и координация в органах внут¬ренних дел: лекция / К.К. Єрмаков. – М.: Академия МВД СССР, 1971. – 24 с.
173. Козаченко І.П. Правові, морально–етичні та організаційні основи оперативно–розшукової діяльності \ І.П.Козаченко, В.Л. Регульський. – Львів: Львів¬ський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутріш¬ніх справ України. – 2000.– 219 с.
174. Бондар Г.Ю. Правове забезпечення взаємодії слідчих правоохоронних відомств у кримінальному судочинстві України: автореф дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. / Г.Ю. Бондар. – Харків, 2004. – 20 с.
175. Філіпенко Н.Є. Співвідношення поняття „взаємодія” і „координація” в теорії оперативно–розшукової діяльності / Н.Є. Філіпенко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ . – 2009 . – Спеціальний випуск до № 2. Ч. 2. – С.79–88.
176. Лаговиер Н. Задачи и роль прокурора как организатора борьбы с преступностью / Н. Лаговиер // Еженедельник советской юстиции. – 1929. – № 47. – С. 1112–1115.
177. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.10 – судоустрій, прокуратура та адвокатура. / Т.В. Корнякова. – Одеса, 2004. – 214 с.
178. Корнякова Т.В. Актуальні проблеми координаційної діяльності прокуратури / Т.В. Корнякова //Право України . – 2004 . – № 9 . – С.13–16.
179. Горпенюк А. Координаційна роль органів прокуратури / А. Горпенюк, О. Темніков //Вісник прокуратури . – 2009 . – № 2 . – С.56–61.
180. Полищук А.Д. Взаимодействие милиции с добровольными народными дружина¬ми в сфере охраны общественного порядка. Административно–правовой аспект: учеб. пособие. / А.Д. Полищук. – К., 1981.
181. Керженцев П.М. Принципы организации. Избранные произ¬ведения. / П.М. Керженцев. – М.: Экономика, 1968. – 339с.
182. Новий тлумачний словник української мови: у 3–х т.: Т. 1. – 2 вид. –– К.: Аконіт, 2003. – 926 с.
183. Научная организация управления в аппаратах милиции / ред. Ю.М. Козлова. – М.: Юрид. лит., 1975. – 243 с.
184. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ. / В.М. Плішкін. – К, 1999.
185. Харченко Ю.В. Взаимодействие аппаратов уголовного розыска 7–х отделов в раскрытии краж из квартир / Ю.В.Харченко, С.Г. Калмыков // Актуальные проблемы взаимодейст» вия оперативных аппаратов органов внутренних дел. – К., 1988. – С. 69–74.
186. Загорный А.В. Координация деятельности органов внутренних дел с другими государственными органами, общественными организациями в предупреждении право¬нарушений и укреплении общественного порядка: учеб. пособие. / А.В. Загорный. –М., 1981.
187. Кобзарев Ф.М. О месте, предмете и пределах координационной деятельности прокуратуры в общей организации борьбы с преступностью / Ф.М. Кобзарев // „Черные дыры” в Российском законодательстве . – 2005 . – № 1 . – С.447–454.
188. Фещенко Л.О. Координація в правоохоронній діяльності: теоретичний аспект / Л.О. Фещенко. //Часопис Київського університету права. – 2005 . – № 2. – С. 100–105.
189. Марчук Е. Мы хотим и будем жить в демократической стране / Е.Марчук // Служба безопас¬ности. – 1998, – №6.
190. Гуславський В.С. Демократичний цивільний контроль над правоохоронними органами України як засіб забезпечення безпеки країн Співдружності Незалежних Держав / В.С. Гуславський //Право і безпека . – 2005 . – № 4 . – С.17–21.
191. Контроль над правоохоронними органами в Україні: цивільний, але не демократичний (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Націона¬льна безпека і оборона. – 2004. –№ 4. – С.2–39.
192. Сучасний слов¬ник іншомовних слів / уклали: О. І Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К., 2006.
193. Новий тлу¬мачний словник української мови: у 3–х т.: Т.З. – К., 2004.
194. Словарь иностранных слов. – 18–е изд., стер. – М.: Русский язык, 1989. – 624 с.
195. Лебедев В. А. Финансовое право: лекции. / В. А. Лебедев. – СПб. Типолитография А. М. Вольфа, 1889. – Т. 2. – 788 с.
196. Тихомирова Л. В. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров. – М. : Юринформцентр, 2002. – 972 с.
197. Мельник К. Ю. Проблеми правового регулювання трудових відносин службовців правоохоронних органів : моногр. / К. Ю. Мельник. – Х. : Харк. нац. ун–т внутр. справ, 2009. – 360 с.
198. Мельник М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі : навч. посіб. / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2001 . – 512 с.
199. Дяченко В. І. Система правоохоронних органів : навч. посіб. / В. І. Дяченко. – К. : КНЕУ, 2003. – 320 с.
200. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы : учеб. для юрид. ву¬зов и фак. / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев ; под ред. К. Ф. Гуценко. – М. : ЗЕРЦАЛО–М, 2006. – 440 с.
201. Утяшев М.М. Контрольные функции региональных парламентов: сравнительный анализ / М. М. Утяшев, А. А. Корнилаева // Право и политика.– 2001.–№ 1.–С. 29–32.
202. Журавський В.С. Теоретичні та організаційно–правові проблеми становлення і розвитку українського парламентаризму: автореф. дис... д–ра юрид. наук: 12.00.01;12.00.02 / В.С. Журавський. – Одеса, 2001. – 36с.
203. Виноградов И. П. Место и роль органов российской прокуратуры в механизме разделения властей (Теоретико–правовое исследование): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / И. П. Виноградов. – Коломна, 2000. – 191 с.
204. Пивненко В.П. Взаимодействие районной (городской) прокуратуры с местными Советами народных депутатов в укреплении законности и правопорядка: учеб. пособ. / В.П. Пив ненко. – Харьков, 1991.
205. Драговоз В. Взаємодія суду та прокуратури в кримінальному судочинстві / В. Драговоз //Вісник прокуратури . – 2006 . – № 8 . – С. 26–31.
206. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у I півріччі 2008 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf
207. Шестак С. В. Цивільний, громадянський та громадський контроль: до визначення понять / С. В. Шестак //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ . – 2006 . – № 35 . – С.36–43.
208. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А.М. Прохоров., изд.4–е. – М.:Сов. энцикл.,1987.
209. Советское административное право: учеб. / под ред. Р. С. Павловского. – М.: „Вища школа”, 1986.
210. Баженов В. Под контролем народа / В. Баженов // На¬родный депутат. – 1990. – №6.
211. Поштар П. Яким бути контролю? / П. Поштар // Радянське право. – 1990. – №7.
212. Скоблик Н. В. Контроль громадян над лідерами в теорії демократії Р. Даля: автореф. дис. ... канд. політ. наук. / Н. В. Скоблик. – Львів, 2005.
213. Ломброзо Ч., Ляски Р. Политическая преступность и революция по отношению к праву, уголовной антропологии и государственной науке / Предисловие докт. юрид. наук, проф. И.А. Исаева. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2003. – 474 с.
214. Кин Д. Средства массовой информации и демократия: Пер. с англ. / Ин–т всеобщ. истории РАН. / Д. Кин – М.: Наука, 1993. – 167 с.
215. Цит. по Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М.: „Рефл – бук”, К.: „Ваклер” – 2000. – 576 с.
216. Почепцов Г.Г. Информация @ дезинформація / Г.Г. Почепцов. – К.: Ника – Центр, Эльга, 2001. – 256 с.
217. Денисюк С.Ф. Громадська думка про діяльність правоохоронних органів, як складова цивільного демократичного контро