ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ 15-20 РОКІВ З ПІДВИЩЕНИМ АРТЕРІАЛЬНИМ ТИСКОМ

Короткий опис

Тернопільський державний медичний університет
імені І.Я. Горбачевського

На правах рукопису

СУСЛОВА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 612.82 + 612.13] - 053

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ 15-20 РОКІВ З ПІДВИЩЕНИМ АРТЕРІАЛЬНИМ ТИСКОМ

14.03.03 - нормальна фізіологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
ВАДЗЮК СТЕПАН НЕСТОРОВИЧ
заслужений діяч науки і техніки України
доктор медичних наук, професор

Тернопіль - 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ОСІБ
З ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)................................................................................................. 14
1.1. Особливості формування психофізіологічних функцій в онтогенезі..................................................................................... 20
1.2. Фізіологічні механізми регуляції артеріального тиску......................................................................................... 27
1.3. Сучасні аспекти етіопатогенезу артеріальної гіпертензії............ 30
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.............................. 39
2.1. Об’єкт та організація обстежень..................................................... 39
2.2. Вивчення індивідуально-типологічних властивостей в
осіб з підвищеним артеріальним тиском....................................... 40
2.2.1. Діагностика темпераменту за Я. Стреляу в модифікації
В.В. Синявського та Т.М.Білінської............................................... 42
2.2.2. Діагностика рівня особистісної тривожності в осіб з підвищеним артеріальним тиском.................................................. 43
2.2.3. Визначення рівня екстраверсії, інтроверсії та нейротизму... 44
2.3. Дослідження особливостей впливу автономної нервової системи на регуляцію серцево-судинної діяльності в осіб з підвищеним артеріальним тиском........................................................................ 45
2.4. Оцінка стану центральної гемодинаміки................................... 48
2.4.1. Вимірювання артеріального тиску.......................................... 51
2.4.2. Розрахунок загального периферичного опору судин,
середньо- динамічного і пульсового тиску................. 53
2.4.3. Розрахунок адаптаційного потенціалу та індексу Руф’є....... 54
2.5. Статистична обробка отриманих результатів............................... 56
РОЗДІЛ 3 ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ
15-20 РОКІВ З ПІДВИЩЕНИМ АРТЕРІАЛЬНИМ ТИСКОМ................... 57
3.1. Властивості основних нервових процесів в обстежуваних
15-20 річного віку............................................................................ 57
3.2. Особистісна тривожність, нейротизм та екстра-інтроверсія в обстежуваних 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском............................................................................................. 61
РОЗДІЛ 4 ЗМІНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ В ОСІБ 15-20 РОКІВ З ПІДВИЩЕНИМ АРТЕРІАЛЬНИМ ТИСКОМ........... 71
4.1. Особливості центральної гемодинаміки в обстежуваних з підвищеним артеріальним тиском............................................... 71
4.2. Функціональні можливості серцево-судинної системи в осіб з підвищеним артеріальним тиском................................... 76
РОЗДІЛ 5 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ АВТОНОМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСІБ 15-17 РОКІВ З ПІДВИЩЕНИМ АРТЕРІАЛЬНИМ ТИСКОМ........................................................................................ 85
РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. 103
ВИСНОВКИ................................................................................................... 119
ДОДАТКИ...................................................................................................... 121
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................. 131

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія
АНС - автономна нервова система
АП - адаптаційний потенціал
АТ - артеріальний тиск
ВНД - вища нервова діяльність
ВПР - вегетативний показник ритму
ДАТ - діастолічний артеріальний тиск
ЗПОС - загальний периферичний опір судин
ІК - індекс Кердо
ІН - індекс напруження
ІР - індекс Руф’є
КДІ - кінцево-діастолічний індекс
КДО - кінцево-діастолічний об’єм
КСІ - кінцево-систолічний індекс
КСО - кінцево-систолічний об’єм
ПАПР - показник адекватності процесів регуляції
ПТ - пульсовий тиск
САТ - систолічний артеріальний тиск
СДАТ - середньо-динамічний артеріальний тиск
СІ - серцевий індекс
СНП - сила нервових процесів
ССС - серцево-судинна система
СПГ - сила процесів гальмування
СПЗ - сила процесів збудження
УІ - ударний індекс
УО - ударний об’єм
ФРНП - функціональна рухливість нервових процесів
ЦНС - центральна нервова система
ХОК - хвилинний об’єм кровотоку
ЧСС - частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність теми. Охорона здоров’я дітей, підлітків, молодих осіб у нашій країні є однією з найважливіших проблем як самого суспільства в цілому, так і його гуманітарних та адміністративних інститутів [1]. Фундаментальні дослідження становлення і розвитку індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності у різному віковому аспекті дозволило глибше пізнати особливості формування людського характеру, індивідуальної поведінки в тій чи іншій ситуації, вивчити адаптивні можливості організму у критичні періоди життя. Вивчення властивостей основних нервових процесів, а також знання про рівні їх коливання можуть бути використані як чутливі та об’єктивні індикатори функціонального стану організму.
На сьогодні, у зв’язку з прискоренням темпу життя та збільшенням навантаження на організм, зросла кількість стресових ситуацій, особливо у молодих людей, що привело до значного омолодження захворювань серцево-судинної системи, нервової, дихальної та інших систем [2]. Ось чому особливе місце повинна займати цілеспрямована робота по збереженню та зміцненню здоров’я молоді (учнів та студентів), які складають особливу соціальну групу об’єднану специфічними умовами навчання і життя. Рання юність (від 14-15 років до 18 років) є періодом завершення фізичного дозрівання організму, завершальний етап початкової соціалізації особистості [3]. У ранньому юнацькому віці закріплюються і вдосконалюються психічні властивості, набуті раніше. Водночас відбуваються подальші якісні зміни всіх сторін психічної діяльності, які і є основою становлення особистості на даному етапі розвитку. Тому пошук ранніх критеріїв оцінки рівня здоров’я є важливим з позиції профілактики не лише на індивідуальному, а й груповому та популяційному рівнях для прийняття своєчасних та адекватних організаційних і медико-соціальних заходів з метою попередження формування порушень здоров’я у молодому віці.
Вивченню властивостей основних нервових процесів та їх зв’язку з нейродинамічними функціями, успішністю навчання, розумовою та фізичною працездатністю, фізичним розвитком, біологічною зрілістю присвячено багато наукових праць [4, 5, 6, 7]. Не дивлячись на велику кількість робіт з цієї проблеми, і тепер вона не втратила своєї актуальності, а набуває подальшого розвитку. Лише на основі глибокого розуміння фізіологічних та психофізіологічних процесів можливою є розробка ефективних профілактичних та лікувальних заходів боротьби з важкими і життєво небезпечними захворюваннями, зокрема артеріальною гіпертензією.
Швидкі темпи зростання захворюваності серцево-судинної системи (ССС), що, до речі, посідає одне з провідних місць серед інвалідизації та смертності населення, спонукає до вивчення нових факторів, зчеплених з факторами ризику, які відіграють чи то самостійну, чи то провокуючу роль у формуванні ризику розвитку захворювань ССС, пошуку зв’язку властивостей основних нервових процесів та центральної гемодинаміки, розробки ефективних методів первинної профілактики.
Вивчення психо-вегетативної організації у підлітків та студентів ускладнюється властивою цим періодам емоційною та вегетативною лабільністю, а також активним процесом становлення характеру. До 15 років завершується дозрівання кори великих півкуль, остаточно формується нейронний апарат усіх ділянок головного мозку [8, 9, 10]. Цілковитого становлення досягає система зв’язків між різними відділами мозку. Завдяки структурному дозріванню мозку збільшуються можливості для виникнення нових зв’язків, нових асоціацій, продовжується функціональний розвиток нервових клітин головного мозку, формуються пізнавальні та професійні інтереси, потреба у праці. У юнацькому віці стверджується самостійність особистості, зростає значення індивідуальних стосунків. Це період формування природної свідомості, вироблення ціннісних орієнтацій та ідеалів, стійкого світогляду, якостей особистості. Проте саме ці причини визначають актуальність даної проблеми, оскільки структури, які формують психологічний та фізіологічний статус у даному віковому діапазоні, є достатньо лабільними і підлягають коригуючим впливам. В умовах зростаючих вимог до адаптаційних можливостей організму є необхідним пошук індивідуально-типологічного підходу до прогностичної оцінки ефективності пристосувальної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри нормальної фізіології людини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Особливості психофізіологічного стану школярів і студентів у сучасних умовах” (№ державної реєстрації 0104U004518). Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (протокол № 7 від ”11” січня 2005 року) та отримала висновок Проблемної комісії ”Фізіологія людини” Української медичної стоматологічної академії, м. Полтава (протокол № 5 від 20 листопада 2007 року).
Мета і завдання дослідження. Вивчити психофізіологічні особливості в осіб 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском; встановити взаємозв’язок між індивідуально-типологічними особливостями та центральною гемодинамікою в учнів старшого шкільного віку та студентів перших курсів; доповнити шляхи первинної профілактики артеріальної гіпертензії.
Для досягнення мети дисертаційної роботи вирішувались наступні завдання:
1. Вивчити психофізіологічні особливості особистості (функціональну рухливість, силу процесів гальмування та збудження, особистісну тривожність, екстра-інтроверсію і нейротизм) в осіб 15-20-річного віку.
2. Дослідити стан центральної гемодинаміки та адаптаційні можливості серцево-судинної системи (індекс Руф’є, показник адаптаційного потенціалу).
3. Вивчити особливості автономної регуляції серцево-судинної системи в осіб з підвищеним артеріальним тиском.
4. Проаналізувати зв’язок між індивідуально-типологічними характеристиками особистості та функціональним станом центральної гемодинаміки в учнів старшого шкільного віку та студентів.
Об’єкт дослідження: психофізіологічні особливості осіб 15-20 років з нормальним та підвищеним артеріальним тиском.
Предмет дослідження: функціональна рухливість, сила процесів гальмування та збудження, особистісна тривожність, екстра-інтроверсія і нейротизм в учнів старшого шкільного віку та студентів перших курсів, стан центральної гемодинаміки.
Методи дослідження. Висунуті завдання вирішувались шляхом дослідження психоемоційних особливостей на основі вивчення властивостей основних нервових процесів (функціональної рухливості, сили процесів гальмування та збудження) за методикою Я. Стреляу, самооцінки рівня особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера та екстра-інтроверсію і ступінь нейротизму за Г. Айзенком. Стан центральної гемодинаміки досліджувався методом двохмірної ехокардіоскопії, з вимірюванням параметрів систолічного, діастолічного, середньодинамічного та пульсового артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ударного об’єму, хвилинного об’єму кровообігу, ударного і серцевого індексів, загального периферичного опору судин у стані функціонального спокою. Дослідження автономної регуляції діяльності серцево-судинної системи здійснювали шляхом проведення математичного аналізу серцевого ритму з використанням кардіоінтервалографії із наступним комп’ютерним визначенням величин моди, амплітуди моди, середнього арифметичного числа кардіоінтервалів, варіаційного розмаху кардіоінтервалів, індексу напруження, показника адекватності процесів регуляції, індексу вегетативної рівноваги і вегетативного показника ритму, а також розрахунком індекса Кердо. Адаптаційні можливості серцево-судинної системи вивчали шляхом розрахунку індекса Руф’є та показника адаптаційного потенціалу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою створеної нами психодіагностично-комп’ютерної програми „Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу” встановлено зниження ступеня вираженості сили процесів гальмування та збудження, функціональної рухливості нервових процесів в осіб різних вікових груп в залежності від показників центральної гемодинаміки.
Розроблена нами психодіагностично-комп’ютерна програма „Методика діагностики рівня тривожності особистості” дозволила встановити, що в обстежуваних з підвищеним рівнем артеріального тиску спостерігається зростання показника тривожності та ступеня нейротизму, збільшується кількість інтровертованих осіб порівняно з групою контролю.
Вперше показана залежність показників центральної гемодинаміки від особливостей нервових процесів та психоемоційного статусу в осіб віком 15-20 років.
Вперше виявлено та науково обґрунтовано взаємозв’язок між індивідуально-типологічними особливостями (силою процесів гальмування та збудження, рухливістю, нейротизмом, екстра-інтроверсією) і центральною гемодинамікою в обстежуваних різних вікових категорій, запропоновано доступні, прості у використанні методи дослідження психоемоційного стану, намічено ефективні профілактичні заходи та шляхи корекції порушень з боку серцево-судинної системи.
Практичне значення одержаних результатів. Дані про особливості психофізіологічного стану школярів старшого шкільного віку та студентів перших курсів в залежності від рівня артеріального тиску поглиблюють знання про роль психофізіологічних особливостей, а саме функціональної рухливості, сили процесів гальмування та збудження, особистісної тривожності, екстра-інтроверсії і нейротизму у виникненні серцево-судинної патології, зокрема гіпертонічної хвороби.
Результати, отримані в процесі дослідження, є корисними для розуміння ймовірних причин виникнення і розвитку захворювань серцево-судинної системи, викликаних психоемоційним впливом, та можуть бути використані для виділення осіб, які складають групу підвищеного ризику виникнення артеріальної гіпертензії.
На основі встановлених даних може проводитись пошук ефективних методів профілактики серцево-судинних захворювань і розробка практичних рекомендацій, застосування яких сприятиме зміцненню здоров’я. Виявлені психофізіологічні особливості в учнів старшого шкільного віку та студентів молодших курсів в залежності від показників центральної гемодинаміки, можуть бути застосовані у навчальному процесі при вивчені нормальної і патологічної фізіології людини, валеології в розділах Фізіологія вищої нервової діяльності”, Фізіологія серцево-судинної системи”, Фізіологія автономної нервової системи”, Фізіологія адаптивних процесів”, Фізіологія праці”, у практичній психології у міждисциплінарних дослідження для співставлення з розробками фізіології, психофізіології та нейропсихології. Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедр нормальної фізіології Дніпропетровської державної медичної академії (додаток А), Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського (додаток Б), Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (додаток В), Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (додаток Д, Е), Буковинського державного медичного університету (додаток Ж). Запропоновані психодіагностичні комп’ютерні програми включені у комплексну програму обстеження підлітків з підвищеним артеріальним тиском на базі Тернопільської дитячої міської лікарні (додаток З, К).
Встановлені дані дисертаційної роботи можуть застосовуватись при проведенні профвідбору працівників, діяльність яких пов’язана з тривалим та надмірним психоемоційним навантаженням і напруженням.
Отримані результати можуть бути основою для розробки методів психокорекції, реабілітації осіб з підвищеним артеріальним тиском, дозволять розширити комплекс заходів первинної профілактики серцево-судинних захворювань у групі ризику з використанням психологічних методів.
Створені нами високоінформативні та, одночасно, прості у роботі психодіагностичні комп’ютерні програми (додаток Л, М) можуть застосовуватись для медико-біологічних досліджень.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора, що полягає у проведенні підбору і обробки літературних даних, аналіз сучасного стану проблеми, що досліджувалась, обґрунтовано актуальність, мету й завдання роботи. Автором самостійно виконано весь обсяг експериментальної частини дисертації, проведено аналіз та статистичне опрацювання отриманих результатів, підготовлено до друку наукові праці та оформлена дисертація. За участі наукового керівника створені комп’ютерні методики тестування, узагальнено результати досліджень і сформульовано висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені на: науково-методичних семінарах кафедри фізіології інституту медико-біологічних проблем Тернопільського державного медичного університету (Тернопіль, 2005-2007); IV Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей”, (Тернопіль, 2005); III Всеукраїнській науковій конференції Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології, (Київ, 2006); 17-му з’їзді фізіологів України (Чернівці, 2006); X Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2006); XI ювілейному Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007); Науково-практичній конференції Медико-соціальні проблеми дитячого віку”, (Тернопіль, 2007); ІV-ій Республіканській науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні проблеми педіатрії” (Євпаторія, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт, з них 6 статей (у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України), 2 авторські права на твір, 6 робіт - у матеріалах і тезах наукових конференцій та конгресів.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає у визначенні психофізіологічних особливостей, стану центральної гемодинаміки та автономної регуляції серцевої діяльності в учнів старшого шкільного віку і студентів перших курсів в залежності від рівня артеріального тиску.
1. У школярів і студентів з підвищеним артеріальним тиском характеристики основних нервових процесів достовірно нижчі, ніж у осіб з нормальним артеріальним тиском: функціональна рухливість нервових процесів на (7,94 - 17,94) %; сила процесу гальмування на (5,85 - 9,77) %; сила процесу збудження на (6,81 - 19,11) %.
2. Для осіб з підвищеним артеріальним тиском характерним є високий рівень особистісної тривожності, який становить (21,17 23,32) балів. Існує позитивний кореляційний зв’язок між рівнем тривожності і величиною систолічного артеріального тиску незалежно від віку (r=0,32; р<0,05).
3. Школярам старшого шкільного віку з підвищеним артеріальним тиском притаманні високий ступінь нейротизму (16,48±0,65 бали), а також переважання інтроверсії (11,46±0,66 бали), які достовірно корелюють з величиною артеріального тиску (r1 = 0,33; р<0,05; r2 = - 0,43; р<0,05) в усіх вікових групах.
4. Стан центральної гемодинаміки в осіб з підвищеним артеріальним тиском характеризується переважанням гіперкінетичного типу кровообігу (збільшення серцевого індексу і частоти серцевих скорочень на фоні незначного зниження загального периферичного опору), зниженням рівня функціональних резервів серцево-судинної системи та напруженням адаптаційних механізмів серцево-судинної системи.
5. Стан автономної регуляції діяльності серцево-судинної системи в осіб з підвищеним артеріальним тиском характеризується значним посиленням активності симпатичної нервової системи, вираженою активізацією центральних механізмів регуляції ритму серця, зниженням адекватності регуляторних реакцій при проведенні ортостатичної проби. Стан вегетативної регуляції ритму серця свідчить про значне напруження механізмів адаптації.
6. Встановлений кореляційний зв'язок між зниженим рівнем функціональної рухливості і силою основних нервових процесів та підвищеним артеріальним тиском вказує на залежність артеріального тиску від індивідуально-типологічних особливостей.
7. Отримані дані можуть знайти застосування для розробки методів донозологічної діагностики, спрямованих на раннє виявлення початкових ознак хвороби, проведення динамічного спостереження за групою ризику щодо виникнення артеріальної гіпертензії з метою своєчасної психокорекції та первинної профілактики гіпертонічної хвороби, розроблені психодіагностичні методики впроваджені у комплексну програму обстеження підлітків з підвищеним артеріальним тиском.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Международный медицинский журнал. 2003. - № 3. С. 6-9.
2. Артеменков А.А. Изменения вегетативных функций у студентов при адаптации к умственным нагрузкам // Гигиена и санитария. 2007. - № 1. С. 62-64.
3. Вадзюк С.Н., Ванджура В.Я., Денефіль О.В. та ін. Особливості розвитку організму школярів і студентів міста Тернополя. / За ред. член-кор. АПН України, проф. В.Г. Шевчука. Тернопіль: ”Воля”, 2005. 188 с.
4. Гайдай М.І., Запорожець О.ІІ., Кошелєва В.Д., та ін. Вікова динаміка функцій уваги та мислення школярів // Фізіологічний журнал. 1999. Т.45, № 5. C. 308.
5. Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Давидова О.М. та ін. Вікова динаміка формування функції пам’яті та її зв’язок з властивостями основних нервових процесів у учнів старшого шкільного віку // Фізіологічний журнал. 1997. Т.43, № 5-6. C. 76-83.
6. Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Хоменко С.М. та ін. Вегетативне забезпечення розумової діяльності різного ступеня складності у дітей молодшого шкільного віку // Фізіологічний журнал. 2000. - Т. 46, № 4. C. 24 31.
7. Андрієнко О.Д., Артюшенко А.О., Нечипоренко Л.А. Властивості основних нервових процесів дітей і підлітків з різним ступенем біологічної зрілості. Матер. ІІІ. наук. конф. Психофизиологические аспекты воспитания волевых качеств и развития физических способностей у учащихся”. Київ Черкаси. 2001. С. 3.
8. Лисий І.С. Ефективність використання комплексу дозованих статико-динамічних навантажень у лікуванні пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією // Одеський медичний журнал. 2005. - № 6 (92). С. 50-52.
9. Ермолаева М.В. Психология развития: Методическое пособие для студентов заочной и дистанционной форм обучения. 2-е изд. Московский психолого-социальный институт, Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2003. 376 с.
10. Психология человека от рождения до смерти. Полный курс психологии развития. Под ред. члена-корреспондента РАО А.А. Реана СПб.: «прайм-ЕВРОЗНАК», 2005. 416с.
11. Цяпець с.В. Роль типу кровообігу та психоемоційних особливостей у формуванні гемодинамічних реакцій на різні типи навантаженнь у здорових чоловіків. Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Київ, 2003. 20 с.
12. Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии / Под ред. В.Н. Коваленко. К.: Лыбидь, 2002. 504с.
13. Вышинская Т., Янушевич П., Ветеска-Климчак А. и др. Артериальная гипертензия у детей и молодежи // Новости фармации и медицины. 1998. - № 1-2. С. 8-21.
14. Макарова В.И., Избенко Н.Л. Значимость факторов риска развития артериальной гипертензии у детей и подростков школьного возраста // Экология человека. 2000. - № 3. С. 51-53.
15. Александров А.А., Розанов В.Б. Эпидемиология и профилактика повышенного артериального давления у детей и подростков // Российский педиатрический журнал. 1998. - № 2. С. 16-20.
16. Острополец С.С., Нагорная Н.В. Современные аспекты первичной артериальной гипертензии у детей и подростков // Прогнозування та профілактика артеріальної гіпертензії в дитячому та підлітковому віці: Зб. доповідей симпозіуму. Харків, 2001. С. 53-56.
17. Feldman P.J., Cohen S., Lepore S.J. et al. Negative emotions and acute phisiological responses to stress // Ann. Behav. Med. 1999. 21, № 3. P. 216-222.
18. Steptoe A. Psychosocial factors in the development of hypertension // Ann. Med. 2000. 32, № 5. P. 371-375.
19. Баранов А.А., Щеплягина Л.А., Сухарева Л.М. Федеральная целевая программа «Здоровый ребенок» // Российский педиатрический журнал.- 2000, № 1.- с.8-10.
20. Калмыкова А.С., Евсигнеева Ю.В., Ткачева Н.В. и др. Состояние здоровья и особенности физического развития детей дошкольного возраста Ставрополя // Гигиена и санитария. 2004. - № 3. С. 55-57.
21. Нечитайло Ю.М. Комплексна оцінка впливу екологічних чинників на фізичний розвиток школярів. Режим доступу:.http://www.kristti.kiev.ua./do/ma/ma-t1.25/htm
22. Прохоров Є.В., Мальцева Л.О., Мальцева О.М. та ін. Динаміка формування серцево-судинної патології серед дітей Донецького регіону // Вісник соціальної гігієни та охорони здоров’я України. 2006. - № 1. С. 13-16.
23. Хільчевська В.С., Нечитайло Ю.М., Ковтюк Н.І. та ін. До застосування тесту Айзенка для оцінки нервово-психічного розвитку школярів в умовах екологічного пресингу. Режим доступу: http://www.msa.cv.ua/bmv/1998/v2_98/index.htm
24. Михайлова Э.А. Вегетативная дезинтеграция с артериальной гипертензией у детей и подростков претензии на обьективность // Прогнозування та профілактика артеріальної гіпертензії в дитячому та підлітковому віці: Зб. доповідей симпозіуму. Харків, 2001. С. 41-46.
25. Бунина Е.Г., Ровда Ю.И., Миняйлова Н.Н. и др. Психосоматические особенности личности подростков с артериальной гипертензией // Педиатрия. 2007. Т. 86, № 2. С. 28-31.
26. Антонова Л.К., Кушнир С.М., Бухарева М.В. Сравнительная характеристика психоневрологических нарушений у подростков с различными клиническими формами нейроциркуляторной дистонии // Матер. IV конгресса педиатров России «Охрана психического здоровья детей и подростков». М., 1998. С. 10-12.
27. Клименко В.І. Психосоматична природа хвороб системи кровообігу як підгрунтя для зміни показників стану здоров’я населення в Україні // Запорожский медицинский журнал. 2007. - № 5 (44). С. 76-80.
28. Ford DE, Mead LA, Chang PP, Cooper-Patrick L, Wang NY. Depression is a risk factor for coronary artery disease in men: The Precursors Study // Arch Intern Med. 1998. Vol. 158. P. 1422-1426.
29. Lesperance F, Frasure-Smith N. Depression in patients with cardiac disease: a practical review // J Psychosom Res. 2000. Vol. 48. P. 379-391.
30. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Дмитриченко Е.В. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Український кардіологічний журнал. 2006. - № 3. С. 68-72.
31. Малацківська О.В., Горбась І.М. Зв’язок між традиційними факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань та тривожно-депресивними станами у жінок // Український кардіологічний журнал. 2005. - № 6. С. 97-100.
32. Барбараш Н.А., Кувшинов Д.Ю., Тульчинский М.Я. Взаимосвязь стрессов и процессов физического развития у лиц юношеского возраста // Вестник Российской Академии медицинских наук. М.: Медицина, 2003. - С. 38-41.
33. Вадзюк С.Н., Шуган Т. Б. Розумова працездатність: методики дослідження, зміни та корекція / За ред. В. Г. Шевчука.- Тернопіль: Богдан, 2000.- 170 с.
34. Lagercrantz Н., Slotkin Т. The stress of being born. Sci.Am. 1986. V. 254. P. 100.
35. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1989. 399 с.
36. Чабан О.С. Неврозы: патоморфоз, концепция, пространство и территория. Тернополь: Изд. Збруч”. 1996 161 с.
37. Wittchen HU, Beesdo K, Bittner A et al. Depressive episodes-evidence for a causal role of primary anxiety disorders? Eur Psychiatry 2003; 18(8): 384-93.
38. Paterniti S, Alperovich A, Ducimetiere P et al. Anxiety, but not depression is associated with elevated blood pressure in a community group of French eldery. Psychosom Med 1999; 61: 77-83.
39. Клименко В.І. Методи оцінки психоемоційного стану кардіологічних хворих, пов’язаного зі стресом // Запорожский медицинский журнал. 2007. - № 3 (42). С. 43-45.
40. Дроздова І.В. Акцентуації характеру хворих на артеріальну гіпертензію // Медичні перспективи. 2007. -№ 1, Т. XII. С. 31-35.
41. Хайтович М.В., Терешина О.Б., Сологуб Г.Є. та ін. Креативність дітей із захворюваннями серцево-судинної та ендокринної систем // Педіатрія, акушерство та гінекологія 2007. - № 4. С. 67.
42. Хайтович М.В., Сологуб Г.Є., Глєбова Л.П. та ін. Фактори ризику артеріальної гіпертензії у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія 2007. - № 4. С. 66.
43. Игишева Л.Н. Психофизиологические особенности подростков с первичной артериальной гипертензией. Автореф. дис. ... канд. мед. наук Томск. 1996. 15 с.
44. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності: Підручник. К.: Либідь, 1993. 218 с.
45. Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Давидова О.М. та ін. Функціональна рухливість та сила нервових процесів в онтогенезі людини // Фізіологічний журнал. 1999. Т.44, № 3. C. 316-317.
46. Макаренко Н.В., Лизогуб В.С., Юхименко Л.И. Реакции вегетативной нервной системы студентов с различными свойствами высшей нервной деятельности в ситуации экзаменационного стресса // Физиология человека, - 2006, том 32, № 3. - С. 136-138.
47. А. с. 16413 МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності. Психодіагностична комп’ютерна програма „Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу / С.Н. Вадзюк, Н.О. Суслова, Т.М. Білінська (Україна). заявл. 28.02.06; опубл. 15.07.06, Офіційний бюл. № 9.
48. А. с. 16412 МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності. Психодіагностична комп’ютерна програма „Методика діагностики рівня тривожності особистості” / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова, Т. М. Білінська (Україна). заявл. 28.02.06; опубл. 15.07.06, Офіційний бюл. № 9.
49. Бойко Е.И. Механизмы умственной деятельности. Избранные психологические труды / Под ред. А. В. Брушлинского и Т. Н. Ушаковой.-М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО «МОДЭК», 2002.- С. 281-307.
50. Основы профессионального психофизиологического отбора / Макаренко М.В., Пухов В.А., Кольченко Н.В., Майдиков Ю.Л. и др.- К.: Наукова думка, 1997.- 244с.
51. Макаренко М.В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методики вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми. Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних сил України, Київ, 2006. 395 с.
52. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. / Учебное пособие. Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. 672 с.
53. Борейко Т.І., Мацейко І.І., Шинкаренко В.І., Шинкаренко С.О. Вікові особливості зв’язку короткочасної пам’яті у 7-10-річних дітей з різними властивостями основних нервових процесів // Фізіологічний журнал. - 1998. Т.44, № 3. C. 82.
54. Богуцька Т.О., Куценко Т.В., Чайченко Г.М. Психофізіологічний рейтинг як показник ефективності розумової діяльності дітей 6-7-річного віку // Фізіологічний журнал. - 1998. Т.44, № 3. C. 82 83.
55. Поліщук С.М., Самчук В.А. Вікові особливості швидкості реакції на подразники в учнів з різним рівнем розвитку вищої нервової діяльності // Фізіологічний журнал. - 1998. Т.44, № 3. C. 88.
56. Куценко Т.В., Чайченко Г.М. Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку і вплив на них соціальної ізоляції // Фізіологічний журнал. 1999. Т.45, № 5. C. 100-105.
57. Лизогуб В.С. Онтогенез психофізіологічних функцій людини. Автореф. дис. ... док. біол. наук. Київ. 2001. 21с.
58. Коробейникова Л.Г. Особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку в умовах різних форм навчання. Автореф. дис. ... канд. біол. наук. Київ. 2002. 10 с.
59. Мацейко І.І. Стан психофізіологічних функцій та успішність навчання учнів середнього шкільного віку і їх зв’язок з властивостями основних нервових процесів. Автореф. дис. ... канд. біол. наук. Київ. 2003. 14 с.
60. Макаренко М.В. Теоретические основы и методики профессионального отбора военных специалистов / НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медициской академии. К.: «Сент-Жак», 1996. 336 с.
61. Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Довадова О.М. Стан нейродинамічних функцій в учнів старшого шкільного віку з різним рівнем формування властивостей основних нервових процесів // Фізіологічний журнал. 1999. Е. 45, № 3. с. 3-10.
62. Вадзюк С.Н., Ратинська О.М. Сенсомоторні реакції в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди // Фізіологічний журнал. 2004. Т. 50, № 1. С. 81-83.
63. Никоненко О.П. Порівняльний аналіз рівня основних властивостей нервових процесів у юнаків різних вікових груп // Фізіологічний журнал. 1996. Т. 42, № 1-2. С. 59-64.
64. Артюшенко А.О. Волевые качества школьников и их взаимосвязь с психофизиологическими функциями и физическими способностями. Режим доступу: http://www.doctor.ru/2001/3/302.htm
65. Голяк С.К. Властивості нейродинамічних і психомоторних функцій у спортсменів // Фізіологічний журнал. 2006. Т.52, № 2. C. 73.
66. Іванюра І.О. Адаптаційні можливості функціональних систем організму учнів середнього шкільного віку при тривалих фізичних навантаженнях. Автореф. дис. ... канд. біол. наук Київ. 2001. 36 с.
67. Іванюра І.О., Скрипник Н.М., Лисенко С.Г. та ін. Тривала адаптація вегетативних функцій до фізичних навантажень та її взаємозв’язок з типологічними властивостями вищої нервової діяльності // Фізіологічний журнал. 2006. Т. 52, № 2. С. 73-74.
68. Аракелян А.Н., Григорян В.Г., Агабабян А.Р. Функциональное состояние вегетативной нервной системы по показателям сердечной деятельности при выполнении зрительно-пространсвенной задачи на компьютере // Журнал высшей нервной деятельности. 2001. Т. 51, № 2. - С. 248-251.
69. Волянський О.М., Краснопольська Т.Є., Левіт Й.Р. Оцінка ступеня напруження регуляторних механізмів серцевої діяльності при розумовій праці // Лікарська справа. 2006. - № 3. С. 30-34.
70. Курко Я.В. Психофізіологічні особливості осіб, які займаються плаванням за різних типів погоди. Автореф. дис. ... канд. мед. наук Львів. 2007. 20 с.
71. Куценко Т.В. Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку. Автореф. дис. ... канд. біол. наук. Київ. 2000. 12 с.
72. Дегтярев В.П. Взаимосвязь индивидуально-типологических свойств студентов с успешностью их обучения // Вестник Российской АМН. 2007. - № 1. С. 31-36.
73. Кравченко О.К. Стан властивостей основних нервових процесів, функції пам’яті та уваги у людей зрілого та похилого віку. Автореф. дис. ... канд. біол. наук Київ. 2000. 12 с.
74. Макаренко М.В. Методика проведення обстежень та оцінки індивідуальних нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини // Фізіологічний журнал. 1999. Т.45, № 4. C. 125 132.
75. Украинцева Ю.В., Русалова М.Н. Психофизиологическая характеристика лиц с различной стрессоустойчивостю // Успехи физиологических наук. 2006. Т. 37, № 2. С. 19-40.
76. Квашніна Л.В. Оцінка стану здоров’я дітей та їх резервних можливостей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1996. - № 1. С. 12-13.
77. Кобринський В.А. Концепция континиума переходных состояний от нормы к патологии и значение компьютерного мониторинга здоровья детей // Росс. Вестник перинатологии и педиатрии. 1993. Т.38, № 2. С. 3-7.
78. Богмат Л.Ф. Нейрогуморальные и метаболические аспекты предвестников атеросклероза у подростков с артериальной гипертензией // Прогнозування та профілактика артеріальної гіпертензії в дитячому та підлітковому віці: Зб. доповідей симпозіуму. Харків, 2001. С. 11-119.
79. Хайтович М.В., Гордок О.О., Терлецький Р.В. та ін. Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006, № 2.- С. 28-35.
80. Нормальна фізіологія. /За ред. проф. В.І. Філімонова. К.: Здоров’я, 1994. 608с.
81. Алмазов В.А., Шляхто Е.В., Соколова Л.А. Пограничная артериальная гипертензия. СПб.: Гиппократ, 1992. 192с.
82. Превентивная кардиология. Под ред. Г.И. Косицкого. М.: «Медицина», 1977. 560 с.
83. Быков К.М., Курцин И.Т. Кортико-висцеральная теория патогенеза язвенной болезни. Изд-во Академии медицинских наук СССР. М. 1952. 270 с.
84. Демко Е.А., Прахин Е.И., Булыгин Г.В. и др. Зависимость содержания катехоламинов и серотонина в лимфоцитах детей от варианта вегетативной дисфункции // Росс. педиатрический журнал. 2007. № 1. С. 58-60.
85. Тарасова О.Л. Особенности психофизиологической адаптации к учебной деятельности у подростков с различным типом вегетативной регуляции. Автореф. дис. ... канд. пед. наук Архангельск. 2005. 20 с.
86. Лозинський С.Е., Жебель В.М. Дослідження взаємозв’язків артеріального тиску, росту, маси тіла та параметрів ехографічної кардіометрії у здорових осіб та хворих на гіпертонічну хворобу // Український терапевтичний журнал. 2006. - № 2. С. 25-29.
87. Рывкин А.И., Андрианова Е.Н., Побединская Н.С и. др. Гемодинамические механизмы лабильной артериальной гипертензии у подростков // Педиатрия. - 2005. - № 2. - С.23-26.
88. Лисий І.С. Ефективність використання комплексу дозованих статико-динамічних навантажень у лікуванні пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією // Одеський медичний журнал. 2005. - № 6 (92). С. 50-52.
89. Цибулин А.Е. Внутренняя картина заболевания у лиц с пограничной артериальной гипертензией и гипертонической болезнью //. Кардіологія. 1997. Т. 28, № 8. С. 27-29.
90. Никитин Ю.П., Воевода М.И., Максимов В.Н. и др. Артериальная гипертензия и ее связь с наследственной отягощенностью в мужской популяции Новосибирска // Кардиология. 2005. - № 8. С. 44-45.
91. Капустинская О.А. Ранняя диагностика нейро-циркуляторной дистонии как профилактика развития сердечно-сосудистых заболеваний у работников транспорта // Актуальные проблемы транспортной медицины. 2005. - № 1. С. 120-125.
92. Сидоренко Г.И. Нейроциркуляторная дистония // Международный медицинский журнал. 2003. - № 1. - С. 22-27.
93. Панков Д.Д., Румянцев А.Г. К вопросу о дефиниции терминов „нейроциркуляторная дистонія” и „пограничне состояния” // Педиатрия. 2003. - № 2. С. 98-100.
94. Шварков С.Б. Современная концепция о вегетативных расстройствах и их классификация // Педиатрия. 2003. - № 2. С. 108-109.
95. Неудахин Е.В. К вопросу о вегетативных расстройствах у детей // Педиатрия. 2003. - № 2. С. 101-103.
96. Курочкин А.А., Виноградов А.Ф., Аникин В.В. и др. Нейроциркуляторная дистония у детей и подростков болезнь или пограничное состояние // Педиатрия. 2003. - № 2. С. 96-98.
97. Баевский Р.М., Берсенєва А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. М., 1997. 232 с.
98. Регуляция артериального давления в норме и при патологии. Алмазов В.А., Цырлин В.А., Маслова Н.П. и др. Л.: Наука, 1983. 160с.
99. Соколов Е.И., Остроумова О.Д., Первичко Е.И. и др. Психологические и гемодинамические особенности больных артериальной гипертензией при эмоциональном стрессе // Артериальная гипертензия. 2003. Т. 11, № 1. С. 29-33.
100. Кручинина Н.А., Порошин Е.Е. Особенности регуляции и ауторегуляции вегетативной функции при психоэмоциональном напряжении у лиц с разным уровнем артеріального давления // Физиология человека. 1994. - № 20 (3). С. 89-97.
101. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Дмитриченко Е.В. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Український кардіологічний журнал. 2006. - № 3. С. 68-72.
102. Лещинский П.М., Елисеев А.О. Современные аспекты патогенеза артериальной гипертензии // Медицина и здравоохранение. 1990. - № 2. С. 1-19.
103. Бебихов Д.В., Никоненко Т.А., Постнов А.Ю. и др. Роль повторяющихся последовательностей генома в первичной гипертензии // Рос. Физиол. Журн. Им. И. Сеченова. 1999. - № 85. С. 948-958.
104. Yan LL, Kiang L, Matthews KA et al. Psychosocial factors and risk of hypertension: the coronary artery risk development in young adults (CARDIA) Study. JAMA 2003; 290: 2138-48.
105. Леонтьева И.В., Агапитов Л.И. Метод суточного мониторирования артеріального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей // Росс. Вестник перинатологии и педиатрии. 2000. - № 2. С. 32-38.
106. Коренев Н.М., Богмат Л.Ф., Толмачева С.Р. и др. Структура инвалидности детей и лиц молодого возраста с хроническими соматическими заболеваниями // Лікарська справа. 2002. - № 3-4. С. 131-133.
107. Юшковська О.Г. Вплив психофізичної реабілітації на толерантність до фізичного навантаження хворих на ішемічну хворобу серця // Одеський медичний журнал. 2006. - № 1 (93). С. 66-70.
108. Стринадко М.М. Особливості морфофункціонального стану серцево-судинної системи дітей дошкільного віку та скринінгові методи його оцінки. Автореф. дис. ... канд. мед. наук Тернопіль. 2006. 20 с.
109. Updates on the 1987 task force report on high blood pressure in children and adolescents a working group report from national blood pressure education program. Pediatrics 1996; 98 (4): 649-50.
110. World health organization international society of hypertension guidelines for the management of hypertension. J Hypertens 2003; 21: 1983-92.
111. Лямина Н.П., Долотовская П.В. Высокое нормальное давление у лиц молодого возраста болезнь или фактор риска? // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2005. - № 4(6). С. 16-20.
112. The Sevens report of the joint national committee on prevention, detection, evaluation and treatment of high blood pressure. Hypertension 2003; 42: 1206-52.
113. Сиренко Ю. Диагностика, профилактика и лечение артериальной гипертензии // Ліки України. 2004. - № 2. С. 6-9.
114. Сиренко Ю. Диагностика, профилактика и лечение артериальной гипертензии // Ліки України. 2004. - № 1. С. 6-9.
115. Дочкина Л.Н., Барбараш Н.А. Взаимосвязь груповой принадлежности крови и факторов риска сердечно-сосудистой патологии // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2005. - № 4(5). С. 89-93.
116. Кисляк О.А., Сторожаков Г.И., Петрова Е.В. и др. Факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний у подростков с артериальной гипертензией // Педиатрия. 2003. - № 2. С. 16-20.
117. Эльгарова Л.В., Эльгаров А.А., Кардангушева А.М. Эпидемиологическая характеристика факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний и особенности питания у детей школьного возраста // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2006. - № 5(1). С. 14-20.
118. Щеплягина Л.А. Факторы риска и формирование здоровья детей // Росс. педиатр. ж. 2002. - № 2. С. 4-6.
119. Бойчук Т.В., Лібрик О.М., Левандовський О.С. Показники добового моніторування артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від регіону проживання // Буковинський медичний вісник. 2005. Т. 9, № 4. С. 142-144.
120. Белов В.В., Правило В.С. Взаимосвязь психологических особенностей личности, некоторых факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний и показателей гемодинамики головного мозга в зависимости от 10-летнего прогноза развития гипертонической болезни у молодых мужчин // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2006. - № 5(3). С. 39-44.
121. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина. Москва „ГЭОТАР МЕДИЦИНА” 1999; 126 с.
122. Шабалин А.В., Гуляева Е.Н., Торочкина Е.Е. и др. Диагностическая значимость циркадной вариабельности артериального давления и ритма сердца в оценке клинико-функционального статуса больных с артериальной гипертензией // Кардиология. 2005. - № 8. С. 45-46.
123. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика. /Под ред. А.М. Вейна. М.: Медицинское информационное агенство, 2000. 752с.
124. Коркушко О.В., Шатило В.Б. Ортостатические реакции кровообращения и вегетативной регуляции у здоровых людей разного возраста // Физиологический журнал. 1989. Т. 35, № 1. С. 3-8.
125. Костина Т.Г., Длигач Д.Л. О влиянии возраста на антигравитационные реакции кровообращения и возникновение преколаптоидных состояний // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1990. - № 1. С. 13-15.
126. Москаленко Н.П., Глезер М.Г. Ортостатическая проба в практической работе врача-кардиолога // Кардиология. 1979. Т. 19, № 11. С. 112-116.
127. Приминение ортостатической пробы для определения работоспособности реконвалесцентов /Решетнюк А.А., Волкова П.С., Земская Л.И., Гдаль В.А // Врачебное дело. 1990. - № 6. С. 100-102.
128. Осадчий Л.И. Постуральные реакции // Физиология кровообращения: Регуляция кровообращения. Л.: Наука, 1986. С. 317-334.
129. Физиология человека. В 3-х томах Т.2. Пер. С англ.. / Под ред. Р. Шмідта и Г. Тевса. М.: Мир, 1996. С. 498-565.
130. Кепеженас А., Жимайтите Д. Зависимость структуры сердечного ритма от физической работоспособности спортсменов // Физиология человека. 1983. Т.9, № 4. С. 729-732.
131. Зависимость характеристик сердечного ритма и кровотока от возраста у здоровых и больных заболеваниями сердечно-сосудистой системы / Д Жимайтите, А Кепеженас, А. Мартинкенас, П. Жилюкас // Физиология человека. 1998. Т.24, № 6. С. 56-65.
132. Левченко В.А., Вакалюк І.П., Бондаренко В.М. та ін. Аналіз варіабельності серцевого ритму в умовах активної ортостатичної проби у молодих людей з проявами синкопе // Галицький лікарський вісник. 2006. Т.13, № 2. С. 39-41.
133. Візір В.А., Волошина І.М. Особливості перебігу та корекції артеріальної гіпертензії у хворих із супутньою вегетативною дисфункцією // Український терапевтичний журнал. 2006. - № 2. С. 62-66.
134. Баевский Р.М. Анализ варибельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика // Клиническая информатика и телемедицина. 2004. - № 1. С. 54-64.
135. Василенко С.Г., Беренштейн Г.Ф. Функциональные возможности организма подростков в зависимости от индекса массы тела. // Гигиена и санитария - 2003. - № 2. - С. 53-55.
136. Спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи // Медичний індекс Діагностика. 2006. - № 2. С. 22.
137. Дорогой А.П. Структура та динаміка смертності населення України від мозкових інсультів на фоні артеріальної гіпертензії. Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми: Зб. наук. пр. Київ, 2002. С. 41-42.
138. Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. Артеріальна гіпертензія: медико-соціальні результати Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії // Український кардіологічний журнал. 2002. - № 4. С. 6-10.
139. Оганов Р.Г. Профилактическая кардиология: успехи, неудачи, перспективы // Кардиология. 1996. - № 3. С. 4-8.
140. Гундаров И.А. Недостаточная масса тела, как фактор риска смерти от сердечно-сосудистых заболеваний. Тер. архив. 2000. - № 1. С. 72-74.
141. Кодочигова А.И., Киричук В.Ф., Кучеров М.Г. и др. Диагностика интрапсихических конфликтов у больных артериальной гипертензией молодого возраста // Артериальная гипертензия. 2003. Т. 11, № 1. С. 49-51.
142. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С. Сміяна, В.Г. Майданика. - Тернопіль - Київ, 1999. С. 70-72.
143. Жаркова Л.П., Козлова Л.В., Макарова В.и. и др. Артериальная гипертензия детей и подростков: реальная проблема врача-педиатра // Вопросы современной педиатрии. 2006. Т.5, № 5. С. 30-34.
144. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. Вінниця - Київ, 2001. С 440.
145.