ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

УДК 159.922.73-053.5

ПЕТРІВ ОЛЬГА ПЕТРІВНА

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Науковий керівник: доктор психологічних
наук, професор, дійсний член АПН України, Бех І.Д., Інститут проблем виховання АПН України, директор

Київ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП.......... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ШКОЛЯРІВ........................................................... 13 - 64
1.1. Розумова працездатність особистості як предмет вивчення вікової та педагогічної психології........................................................................................ 13
1.2. Специфіка вивчення розумової працездатності учнівської молоді.... 29
1.3. Сучасні напрями досліджень розумової працездатності учнів у віковій та педагогічній психології.......................................................................... 44
Висновки до першого розділу........... 62
РОЗДІЛ 2. РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ...................................................... 65 - 97
2.1. Сутність поняття „розумова працездатність особистості” ............. 65
2.2. Структура, критерії та показники діагностики розумової працездатності молодших школярів............... 77
2.3. Методи дослідження розумової працездатності ................................. 89
Висновки до другого розділу............................................................ 96
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ...................................... 98 - 165
3.1. Методика дослідно-експериментальної роботи................................... 98
3.2. Психологічна характеристика мікроперіодів розумової активності молодших школярів .............................................................................................. 101
3.3. Вікова гетерохронність розвитку показників розумової працездатності дітей молодшого шкільного віку.................................................115
3.4. Динаміка розумової працездатності учнів молодшого шкільного віку в інтервалі академічної години, доби, тижня, навчального року ......................127
3.5. Взаємозв’язок динаміки розумового навантаження та розумової працездатності в учнів початкових класів впродовж робочого тижня .............149
3.6. Практичні рекомендації ........................................................................155
Висновки до третього розділу .....................................................................163
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................173
ДОДАТКИ..........196

ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах інтенсивного зростання психологічного й фізичного навантаження в усіх сферах діяльності людини особливої ваги набуває проблема, пов’язана з прагненням сучасної молоді зайняти місце рівноправного партнера в суспільних процесах, які протікають надто швидко і вимагають від них одночасно високого рівня працездатності й міцного психічного та фізичного здоров’я.
Актуальною дана проблема є й для дітей молодшого шкільного віку, характерними для якого є нова соціальна ситуація розвитку та навчальна діяльність як провідна. Важливість молодшого шкільного віку зумовлена й тим, що даний період розвитку є найбільш сприятливим для здійснення впливу на особистість з боку дорослих. Тому в психолого-педагогічній науці та практиці особливої актуальності останнім часом набули експериментальні дослідження, спрямовані на виявлення оптимальної тривалості, інтенсивності та емоційної напруженості розумової праці дитини, які зберігають її щоденну високу працездатність у різних видах діяльності й цим забезпечують психічний розвиток особистості.
Аналіз досліджень свідчить, що розумова працездатність особистості є предметом психології, педагогіки, фізіології, гігієни, медицини, яка вивчається науковцями за кількома напрямами.
Згідно першого напряму досліджуються особистісні характеристики (дослідження суб’єкта праці, його емоцій, почуттів, волі, потреб, мотивів, знань, умінь, навичок та самосвідомості), які визначають психофізіологічні детермінанти оптимальної працездатності особистості в різних за тривалістю та емоційною напруженістю видах праці (М.Антропова, А.Здравомислов, В.Зінченко, К.Гуревич, Ф.Ерісман, Л.Коломенський, Г.Костюк, В.Моляко, А.Навакатикян, Н.Пов’якель, В.Правдолюбов, Н.Преображенська, О.Скрипченко, К.Смирнов, Ф.Телятник).
Представники другого напряму зосереджуються на вивченні зовнішніх факторів (організація та обладнання робочого місця, освітлення, шум, вібрація, температура середовища для праці та відпочинку, поєднання розумового навантаження та рухової активності, чергування видів праці за рівнем складності тощо), які впливають на ефективність розумової праці особистості (І.Александрова, Б.Андреєв, М.Антропова, Е.Білостоцька, Л.Бургерштейн, Е.Вайнруб, М.Виноградов, А.Горюнова, И.Дьяченко, В.Крижанівська, В.Левін, Л.Любомирський, А.Навакатикян, Е.Руттенберг).
Згідно третього напряму вченими (І.Андрусишина, Н.Бачериков, Л.Бургерштейн, Е.Вайнруб, А.Дерев’янко, Е.Добромиль, Е.Ільїн, С.Крапивинцева, В.Крижанівська, Л.Луценко, Л.Михайлова, А.Моссо, Н.Пов’якель, О.Скрипченко, Ф.Телятник) визначаються періоди (дослідження фаз, стадій, етапів) оптимальної працездатності особистості в онтогенезі та філогенезі й нормуються різноманітні види праці людини впродовж виявлених мікроперіодів максимальної її продуктивності.
Окремий напрям складають дослідження сучасних вчених, в яких розкриваються різні психологічні аспекти розумової працездатності молодших школярів у контексті вивчення: психологічної готовності та адаптації молодших школярів до навчальної діяльності (О.Боделан, Н.Буняк, Л.Гармаш, Л.Дзюбо, О.Любчик, В.Турбан, В.Шмаргун); впливу окремих властивостей особистості на ефективність учбової діяльності молодших школярів (Т.Васецька, Т.Лисянська, О.Онисюк, К.Островська, Н.Пеньковська, В.Поліщук, С.Савицька, О.Скориніна, Н.Тертична); психологічного потенціалу особистості (І.Воронюк, І.Маноха, Н.Пов’якель, А.Рождественський, С.Терещук); психологічних особливостей навчальної успішності та научуваності молодших школярів (В.Волошина, Н.Губа, М.Дригус, О.Погрібна, Л.Співак, А.Марченко, Л.Чепіга); психофізіологічних засобів активізації розумової працездатності особистості (П.Білоус, В.Войтенко, В.Компанець, Н.Корольова, М.Корольчук, Л.Лєпіхова, М.Малков, С.Операйло, С.Плющ, В.Стадник, Н.Стеценко, А.Черкашин, В.Шевченко); психологічних та дидактичних умов реабілітації розумової втоми учнів початкової школи (С.Білоусов, М.Гордійчук, В.Компанець, Н.Корольова, С.Плющ, Н.Скрипченко, О.Скрипченко, Н.Стеценко).
Отже, проблема дослідження психологічних особливостей розумової працездатності молодших школярів займає значне місце в психолого-педагогічних дослідженнях. Однак доводиться констатувати про ряд проблем, вирішення яких зумовлене запровадженням 12-річного терміну навчання дитини в загальноосвітній середній школі. З поміж інших особливо гостро постали питання експериментального дослідження розумової працездатності молодших школярів, які розпочинають навчання з шестирічного віку в динамічних умовах інтенсивності та емоційної напруженості шкільного навантаження, нормування якого регламентується в сучасній школі новими навчальними планами та програмами.
Саме тому актуальність окресленої проблеми та гостра потреба сучасного освітнього середовища у її вирішенні й зумовили необхідність дослідження на тему: „Психологічні особливості розумової працездатності молодших школярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою тематичного плану наукових досліджень кафедри психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямом „Теорія та технологія навчання і виховання у системі освіти”. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою університету (протокол №8 від 26.02.2004р.) та узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №5 від 14.06.2004 р.).
Об’єкт дослідження - розумова працездатність молодших школярів.
Предмет дослідження - психологічні особливості динаміки розумової працездатності молодших школярів.
Мета дослідження розкрити психологічний зміст поняття „розумова працездатність молодших школярів”, його структуру, показники, критерії виявлення та експериментально дослідити особливості та функціональний перебіг психологічних параметрів розумової працездатності молодших школярів.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущеннях про те, що:
- розумова працездатність, як психологічне утворення суб’єкта, складається з комплексу взаємопов’язаних компонентів, вікова гетерохронність становлення яких обумовлює рівень функціональних можливостей оволодіння ним навчальною діяльністю;
- психологічні особливості динаміки розумової працездатності молодших школярів впродовж академічної години, доби, тижня, року визначають потенційні можливості особистості й функціональний перебіг розумових навантажень, передбачених навчальними планами і програмами;
- у ієрархічній структурі розумової працездатності молодшого школяра домінантним вектором вичленяється процес уваги, який актуалізує інші її структурні компоненти й цим оптимізує процес їх розвитку.
Завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні підходи до проблеми працездатності особистості й, зокрема, розумової працездатності дітей молодшого шкільного віку.
2. Уточнити сутність поняття розумова працездатність молодшого школяра”, розкрити його зміст, визначити структуру, показники й критерії прояву у дітей молодшого шкільного віку.
3. Дослідити взаємозв’язок та гетерохронність у становленні показників розумової працездатності учнів молодшого шкільного віку впродовж їх навчання на початковому етапі сучасної школи.
4. Встановити психологічні особливості динаміки розумової працездатності молодших школярів впродовж академічної години, доби, тижня, року, закономірності якої обумовлюють рівень функціональних можливостей оволодіння молодшими школярами навчальною діяльністю.
5. Вичленити корекційні та розвиваючі напрями психологічного супроводу нормування розумових навантажень в сучасній початковій школі та на їх основі розробити практичні рекомендації.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: вітчизняні концептуальні положення щодо формування та розвитку особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, А.Асмолов, І.Бех, Л.Божович, Б.Братусь, Л.Виготський, Г.Костюк, С.Максименко, В.Мясищев, С.Рубінштейн); положення гуманістичної психології про сутність особистості та активізацію особистісного потенціалу (Р.Бернс, А.Маслоу); положення конфліктної (Е.Ериксон, Г.Крейг, З.Фрейд), емоційної (А.Захаров, А.Прохоров, В.Ротенберг, Г.Сельє, В.Суворова) та дезінтеграційної (Е.Ільїн, В.Зінченко, В.Крижанівська, Г.Костюк, А.Навакатикян, В.Моляко, Н.Пов’якель, О.Скрипченко, А.Смірнов) теорії працездатності особистості; положення теорії функціональних систем (П.Анохін, М.Антропова, А.Здравомислов, В.Зінченко, Ф.Ерісман, Л.Коломенський, В.Крижанівська, Л.Лурия, В.Небиліцин, А.Навакатикян, В.Рождественська, Б.Теплов, О.Тихомиров, Є.Хомська, О.Скрипченко, К.Смірнов).
Методи дослідження:
- теоретичні: історико-логічний (при вивченні теоретичних засад дослідження проблеми розумової працездатності особистості); аналіз, синтез, порівняння й узагальнення (під час визначення напрямів дослідження);
- психодіагностичні: анкетування, бесіда, спостереження; методики „Самохронометраж” (режим дня учня), „Пантоміміка” (емоції), „Нерозв’язана задача” (вольові якості), „Графічний диктант” (оволодіння навчальною діяльністю), „Коректурна проба” (увага), „Запам’ятовування фігур” (пам’ять), „Кубики Коса” (мислення);
- математичної статистики (під час узагальнення експериментальних результатів);
Організація дослідження. Дослідження тривало впродовж 1998 - 2005 років і включало три етапи.
На першому, пошуковому, етапі було уточнено і обґрунтовано тему дослідження, проведено аналіз нормативних документів та наукової літератури з даної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, а також його експериментальну базу.
На другому етапі розкрито психологічну сутність та структуру поняття „розумова працездатність молодшого школяра”, визначено показники та критерії їх прояву в учнів початкової школи, підібрано та обґрунтовано сукупність діагностичних методів для дослідження взаємозв’язку становлення показників розумової працездатності учнів молодшого шкільного віку впродовж їх навчання на початковому етапі сучасної школи.
На третьому етапі здійснено експериментальне дослідження динаміки розумової працездатності у дітей початкової школи впродовж академічної години, доби, тижня, року, узагальнено отримані результати й оформлено їх у вигляді дисертації, розроблено й впроваджено практичні рекомендації.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
- вперше отримані дані, які підтверджують теоретичну концепцію про взаємозв’язок психологічних параметрів структури розумової працездатності особистості, вікова гетерохронність становлення яких обумовлює рівень функціональних можливостей оволодіння молодшими школярами навчальною діяльністю;
- збагачено наукові знання про становлення психофізіологічних систем зростаючої особистості положеннями домінантного вектора в ієрархічній структурі розумової працездатності дітей молодшого шкільного віку, який актуалізує інші компоненти й цим оптимізує процес їх розвитку;
- доповнені й уточнені наукові дані про психологічні закономірності розумової працездатності учнів початкової школи впродовж академічної години, доби, тижня, навчального року психологічними особливостями функціонального перебігу швидкості та продуктивності розумової праці дітей, які розпочинають навчання з шестирічного віку за новими навчальними планами та програмами.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у:
- систематизації діагностичних методик вивчення психологічних особливостей розумової працездатності молодших школярів, які можуть використовуватися практичними психологами в навчально-виховному процесі сучасної початкової школи;
- обґрунтуванні необхідності встановлення орієнтовних нормативів розумового навантаження в молодшому шкільному віці відповідно до виявленого функціонального перебігу психологічних показників розумової працездатності;
- визначенні динаміки розумової працездатності учнів початкової школи впродовж академічної години, доби, тижня, року, психологічні особливості якої, не змінюючи навчальних планів і програм, створюють можливості ефективно розподіляти за показниками тривалості, складності й емоційної напруженості навчальне навантаження;
- встановленні психологічних особливостей функціонального перебігу швидкості та продуктивності розумової праці учнів початкової школи, які розпочинають навчання з шестирічного віку, і можуть бути використаними практичними психологами для реабілітації розумової працездатності особистості.
Особистий внесок автора у розробку проблеми визначається тим, що:
- обґрунтовано ієрархічний взаємозв’язок між поняттями „навчальна”, „фізична” та „розумова” працездатність молодшого школяра;
- розкрито психологічний зміст поняття „розумова працездатність молодшого школяра”, досліджено його структуру, показники та критерії їх прояву в учнів сучасної початкової школи;
- доведено гетерохронність розвитку психологічних компонентів структури розумової працездатності дітей молодшого шкільного віку;
- визначено домінантний вектор в ієрархічній структурі розумової працездатності учнів 1-4 класах сучасної школи, який актуалізує інші її компоненти й цим оптимізує процес їх розвитку;
- виявлено, за показниками швидкості та продуктивності виконання розумової праці, психологічні особливості розумової працездатності учнів початкової школи впродовж академічної години, доби, тижня, року, які розпочинають навчання з шестирічного віку за новими навчальними планами та програмами;
- уточнено корекційні та розвиваючі напрями психологічного супроводу нормування розумових навантажень в сучасній початковій школі та на їх основі розроблено практичні рекомендації.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена: послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження; використанням перевірених в численних дослідженнях валідних і надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних; використанням методів математичної статистики.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Теоретичні та експериментальні результати дослідження доповідалися і отримали схвалення: на Міжнародній науково-практичній конференції „Гумманизация воспитания и обучения детей дошкольного возраста” (м.Рівне, 1992 р.); на Всеукраїнському конгресі з практичної психології (м.Херсон, 1994 р.); на Третіх Костюківських читаннях „Сучасна психологія в ціннісному вимірі” (м.Київ, 1994р.); на П’ятих Костюківських читаннях „Психологія на перетині тисячоліть” (м.Київ, 1998 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції „Теоретикометодологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді” (м.Київ, 1999 р.); на засіданнях кафедри психології та звітних наукових конференціях Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м.Київ, 2003 2005 рр.); на методичних засіданнях відділу освіти і науки Коломийської міської ради; на методичних нарадах практичних психологів, директорів шкіл, вчителів початкових класів відділу освіти і науки Коломийської міської ради Івано-Франківської області.
Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджуються у середніх загальноосвітніх школах №5 м.Коломиї (довідка №09-12/17 від 16.02.05), №6 м.Коломиї (довідка №02-12/16 від 16.02.05), та Турківській ЗОШ Коломийського району Івано-Франківської області (довідка №44-н від16.02.05).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 9 одноосібних публікаціях, серед яких 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаної літератури та додатків.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми психологічних особливостей розумової працездатності молодших школярів, які розпочинають систематичне навчання в школі з шестирічного віку в нових умовах інтенсивності та емоційної напруженості шкільного навантаження, нормування якого регламентується програмами 12-річного терміну навчання.
1. Ретроспективний аналіз напрямів наукових досліджень проблеми розумової працездатності учнівської молоді у навчально-виховному процесі школи дозволив виділити, залежно від домінування теоретико-методологічної концепції активізації пізнавально-перетворюючої діяльності школярів й раціональної організації розумової праці, три етапи їх розгортання.
На першому (пошуковому) етапі актуалізація проблеми вивчення розумової працездатності особистості відбулася в дослідженнях розумової втомлюваності учнівської молоді в навчально-виховному процесі школи і зосередження вчених переважно на вивченні внутрішніх психологічних детермінант розумової працездатності дитини.
На другому етапі (1950-1980 - рр.) розгортання наукових досліджень розумової працездатності учнівської молоді здійснювалося переважно в напрямі вдосконалення зовнішніх умов навчально-виховного процесу школи згідно обґрунтованих фундаментальними дослідженнями в галузі фізіології людини та галузі психології розвитку особистості психофізіологічних закономірностей розумової та фізичної працездатності.
На третьому (сучасному) етапі досліджень розумової працездатності особистості експериментальні пошуки вчених здійснюються у напрямі зближення трьох підходів: процесуального (дослідження фаз, періодів, стадій, етапів), в процесі якого визначається динаміка розумової працездатності особистості в онтогенезі та філогенезі; особистісного (дослідження суб’єкта праці, його емоцій, почуттів, волі, потреб, мотивів, знань, умінь, навичок та самосвідомості), згідно якого досліджуються психофізіологічні детермінанти оптимальної працездатності особистості в різних за тривалістю та емоційною напруженістю видах праці; організаційного (організація та обладнання робочого місця, освітлення, температура, середовище для праці та відпочинку, поєднання розумового навантаження та рухової активності, чергування видів праці за рівнем складності тощо), який спрямований на виявлення впливу зовнішніх факторів на продуктивність розумової працездатності особистості.
2. Розумова працездатність молодших школярів - це психологічне утворення суб’єкта, що складається з комплексу взаємопов’язаних компонентів, вікова гетерохронність становлення яких обумовлює рівень функціональних можливостей оволодіння ним навчальною діяльністю.
3. Розумова працездатність дітей молодшого шкільного віку залежить від зовнішніх умов діяльності й психофізіологічних можливостей особистості. Зовнішні умови діяльності учнів початкової школи визначається кількістю навчального навантаження, необхідного для оволодіння дитиною системою знань у чітко регламентованих параметрах навчально-виховного процесу сучасної загальноосвітньої школи, які об’єктивно задають вимоги до розумової активності особистості.
Психофізіологічні можливості особистості, які визначають внутрішній потенціал молодшого школяра у виконанні розумової праці, детермінуються психологічною структурою розумової працездатності особистості. У структурі цієї інтегральної властивості особистості молодшого школяра нами виділено:
- емоційно-вольовий компонент, показниками якого є емоції та воля, а загальним критерієм розвитку емоційно-вольова стійкість особистості під час виконання заданого планами та програмами початкової школи навчального навантаження;
- індивідуально-діяльнісний компонент, показниками якого нами визначено загальну підготовленість та підготовленість до визначеної розумової праці, а загальним критерієм розвитку означеного компоненту в дітей молодшого шкільного віку є глибина та міцність знань про способи навчальної діяльності, які необхідні для виконання встановленого нормативними документами рівня розумового навантаження;
- інтелектуальний компонент, показниками якого виступають увага, пам’ять та мислення, а загальним критерієм їх розвитку в учнів початкових класів є швидкість і точність обробки інформації.
4. Психологічні особливості розумової праці учнів сучасної початкової школи в умовах п’ятиденного навчального тижня визначаються сукупністю діючих об’єктивних факторів. Домінуючими серед них є законодавчі документи, якими встановлюються кількісні (тривалість занять) і якісні (складність предметів) характеристики шкільного навантаження, та дидактична структура навчально-виховного процесу, яка фокусується у тижневому розкладі уроків. Визначено, саме цими об’єктивно заданими параметрами розподіляється бюджет (добовий, денний, тижневий, річний) часу учня початкової школи на різні види діяльності, і, зокрема, його розумової праці.
5. Аналіз діючого на час експерименту розподілу навчальних предметів у 1-4 класах початкової школи з п’ятиденним навчальним тижнем засвідчив про нерівномірність та динамічність вимог до розумової праці особистості. Зростання розумового навантаження змінюється, з одного боку, за рахунок розширення й удосконалення навчальних планів та програм, що призводить до збільшення насиченості навчально-виховного процесу новою інформацією, а з іншого, структурою уроку навчальних предметів, суб’єктивна складність яких для молодших школярів зростає за рахунок інваріантної складової. Означені параметри були використані нами для психологічної характеристики тривалості та емоційної напруженості навчального навантаження в процесі якого досліджувалися функціональний розвиток компонентів структури розумової працездатності та динаміка швидкості й продуктивності виконання учнями розумової праці.
6. В цілому за час навчання дітей в сучасній початковій школі з п’ятиденним робочим тижнем, починаючи з шестирічного віку, розвиток виділених нами показників розумової працездатності відбувається нерівномірно як у випадках їх зростання між 1 та 2, 2 та 3, 3 та 4 класом, так і загалом за період між 1 та 4 класом. Найсуттєвіші зрушення мають місце у розвитку показника уваги =7,05 і статистично значимий його приріст спостерігається в кожному класі, що дало нам можливість стверджувати про його домінантне значення у структурі розумової працездатності молодшого школяра. При цьому гетерохронність розвитку складових досліджуваного утворення особистості виявляється в тому, що:
- між 1 та 2 класом найсуттєвіші зрушення відбуваються у розвитку показника уваги (p>0,01), підготовленості (p>0,01) та пам’яті (p>0,05);
- між 2 та 3 класом домінанта розвитку зміщується і визначається показниками уваги (p>0,05), підготовленості (p>0,05) та волі;
- між 3 та 4 класом статистично значимі зміни зафіксовані нами у розвитку інтелектуального компоненту (увага - p>0,05, пам’ять - p>0,05, мислення p>0,05).
7. Узагальнення результатів дослідження психологічних особливостей розумової працездатності дитини молодшого шкільного віку впродовж окремих мікроперіодів її розумової праці здійснено нами за допомогою методу встановлення кута динаміки коефіцієнта продуктивності й швидкості виконання завдання методом найменших квадратів згладжування генеральної тенденції розвитку досліджуваного процесу.
Виявлені психологічні особливості динаміки розумової працездатності учнів молодшого віку полягають в тому, що:
- зростання коефіцієнта продуктивності праці між кожним навчальним роком початкової школи відбувається у напрямі збільшення інтервалу частки уроку, впродовж якого дитина може виконувати задане розумове навантаження;
- найсуттєвіше значення приросту найменших квадратів швидкості виконання молодшими школярами розумової праці розміщене між початком уроку та його 15 хвилиною, позитивний або негативний знак якого свідчить про рівень розвитку досліджуваного психологічного новоутворення;
- найголовнішою психологічною особливістю продуктивності виконання учнями тестових завдань впродовж доби є прискорене зростання з кожним наступним навчальним роком можливості дитини відновлювати початковий рівень за час денного відпочинку;
- домінуючим у швидкості виконання розумової праці впродовж доби є зменшення співвідношення числового значення приросту найменших квадратів й наближення з кожним наступним роком навчання дитини в початковій школі кривої динаміки до форми прямої лінії;
- особливістю функціонального перебігу виділених параметрів розумової праці дитини впродовж тижневого навантаження є нерівномірність зростання числових значень показників тестового випробування між понеділком та вівторком, їх стрімким зниженням у період між вівторком та середою і поступовим зростанням у наступні дні тижня;
- найвагомішою психологічною особливістю виконання дитиною розумової праці впродовж навчального року є відмінність у функціональному перебігу продуктивності виконання завдань коректурної проби, яка набуває від’ємного значення приросту між другим (лютий) та третім (квітень) тестовим випробування у всіх вікових групах.
В цілому характеристика динаміки розумової працездатності учнів молодшого віку впродовж академічної години, доби, навчального тижня та року засвідчила про зростання швидкості й продуктивності праці між кожним навчальним роком початкової школи у напрямі збільшення інтервалу, впродовж якого дитина може виконувати задане розумове навантаження. При цьому числове значення проросту найменших квадратів коефіцієнта продуктивності виконання дитиною коректурної проби у часових мікро інтервалах є критерієм вияву рівня розумового стомлення дитини, який може використовуватися в психолого-педагогічній практиці під час нормування тривалості та рівня емоційної напруженості шкільного навантаження.
8. Виявлений нами функціональний перебіг розумових навантажень та динаміка розумової працездатності учнів молодшого шкільного віку дозволила здійснити психологічний аналіз взаємозв’язку заданого навчальними планами та програмами розумового навантаження впродовж тижня та розумової активності школярів за критеріями продуктивності та швидкості виконання завдань коректурної проби та виявити найсуттєвіші взаємозв’язки.
З поміж інших найсуттєвіші негативні зв’язки встановлені:
- в 1 класі в середу підвищення розумового навантаження (∆yk=+0,12) та прогресуюче зниження швидкості (∆ys=-0,31) й продуктивності (∆ya=-0,06) розумової праці дитини;
- у 2 класі в п’ятницю найнижча потужність розумового навантаження (∆yk=-0,27) та найвищий рівень швидкості (∆ys=+0,19) й продуктивності (∆ya=+0,10) розумової праці учнів цієї вікової групи;
- у 3 класі в середу максимальна потужність розумового навантаження (∆yk=+0,14) та найнижчий рівень швидкості (∆ys=-0,47) й продуктивності (∆ya=-0,17) розумової праці молодших школярів;
- у 4 класі в четвер найнижча потужність розумового навантаження та найвищий рівень швидкості (∆ys=+0,21) й продуктивності (∆ya=+0,07) розумової праці учнями цього класу.
9. Психологічний аналіз позитивних та негативних взаємозв’язків функціонального перебігу розумового навантаження та розумової працездатності молодших школярів дозволили підготувати сукупність практичних порад з напрямів удосконалення умов розвитку розумової працездатності дитини:
- дидактичної побудови структури уроку шляхом розподілу видів навчальних робіт залежно від вікової динаміки функціонального перебігу швидкості й продуктивності розумової праці дитини;
- денного розумового навантаження в сучасній початковій школі у напрямі розподілу навчальних предметів за рівнем їх кількості, складності та тривалості залежно від виявлених психологічних особливостей динаміки розумової працездатності учнів впродовж дня;
- тижневого розкладу уроків для учнів початкових класів, який передбачає зменшення кількості суб’єктивно-складних для учнів видів розумових робіт у середу та їх поступовим нарощуванням з понеділка до вівторка та з четверга до п’ятниці.
З поміж інших практичних порад обґрунтовано необхідність здійснення в сучасній початковій школі психологічного аналізу взаємозв’язку функціонального перебігу психологічних параметрів розумової працездатності особистості та розумового навантаження впродовж тижня, результати якого втілюються у тижневому розкладі уроків й цим забезпечується психологічний супровід підтримки високого рівня працездатності, міцного психічного та фізичного здоров’я дитини.
В цілому отримані результати підтверджують сформульовану нами гіпотезу дослідження і свідчать про розв’язання сформульованих дослідницьких завдань. Проте проведене теоретико-експериментальне дослідження не охоплює систему діючих психологічних особливостей розумової працездатності дитини молодшого шкільного віку. Важливими для дослідження залишаються проблеми:
- визначення індивідуально-типологічних відмінностей у розумовій працездатності молодших школярів;
- обґрунтування структури навчальної працездатності дитини;
- виявлення впливу мотиваційно-ціннісної сфери учня молодшого шкільного віку на динаміку його розумової працездатності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аверин В.А. Психология детей и подростков. - СПб: Питер, 1998.-379 с.
2. Аветисян Л.Р., Кочарова С.Г. Изучение влияния новейшей учебной нагрузки на состояние здоровья учащихся //Гигиена и санитария. - 2001 - №6. - С. 48-49.
3. Агарков В.Й. Гигиенические основы нормирования умственной нагрузки младших школьников: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 19. 00. 02. /Інститут гигиены и физ. воспитания. - М., 1987. - 42 с.
4. Адаптация организма подростков к учебным нагрузкам /Под ред. Д.В. Колесова. - М.: Педагогика, 1987. - 149 с.
5. Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузкам /Под ред. А.Г. Хрипковой, М.В. Антроповой. - М.: Педагогика, 1982. - 67 с.
6. Александрова Н.И., Шульга Т.И. Изучение волевых качеств школьников с помощью методики „Нерешаемая задача” //Вопросы психологии. 1987. - № 6. - С. 130-132.
7. Алексеева Г.П., Казначеев С.В., Филипченко Р.Е., Молчанова Л.В; Показатели умственной работоспособности у студентов первого года обучения //Гигиена и санитария. - 1982. - №11. - С. 84-85.
8. Аминев Г. А., Буянкина В. В., Буянкин В. В. О соотношении между параметрами вызванного потенциала и объемом запоминания при однократном предъявлении вербальной информации //Вопросы психологии. 1975. - №3. С. 129-132.
9. Андрієвська В.В. Шкільна неуспішність у країнах Європейської спільності: аналіз основних детермінантів //Українська психологія: сучасний потенціал. - К., 1996. - Т.l. - C. 10 - 11.
10. Андрусишина И.Н., Луценко Л.И. Изменения показателей умственной работоспособности под влиянием различных видов учебной нагрузки //Физиологические проблемы утомления и восстановления: Тез. докл. Всесоюз. конф. к 100-летию со дня рождения академика АН УССР Г.Ф.Фольборта. 4-6 сентября 1985 г. - Киев - Черкассы, 1985 - Ч.1. - С. 21-23.
11. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1975. - 449 с.
12. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. - М.: Наука, 1980. - 197 с.
13. Анохин П.К. Идеи и факты в разработке теории функциональных систем //Психологический журнал. 1984. - Т.5. - №2. - С. 107 - 118.
14. Антипець В.П. Формування початкової навички читання у шестирічних першокласників на основі диференційованого підходу. Дис. канд. психол. наук: 19 00 02 /Інститут педагогіки АПН України. - К. - 1996. - 229 с.
15. Антонов Л.Ф. О педагогических основах нормирования труда учащихся //Среднее специальное образование. - 1969. - №5. - С. 25 - 28.
16. Антропова М.В. Влияние полутора и двухчасового активного отдыха на работоспособность учащихся. - М.: АПН РСФСР, 1955. - Вып. №66. - С. 112 - 127.
17. Антропова М.В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности. - М.: Просвещение, 1967. - 251 с.
18. Антропова М.В., Михайлова Л.В., Сальникова Г.П., Усищева Ц.Л. Гигиена политехнического обучения учащихся средней школы. - М.: АПН РСФСР, 1958. - 75 с.
19. Антропова Н.В., Козлова В.И. Нормализация учебной нагрузки школьников (экспериментальное физиологическое исследование). - М.: Педагогика, 1988. - 160 с.
20. Антропова Н.В., Козлова В.Й. Методические рекомендации по физиолого-гигиеническому изучению учебной нагрузки учащихся. - М., 1984. - 67 с.
21. Аргентов Ю.А. Взаимосвязь воли и психических состояний у старших школьников: Автореф. дис. ... канд. психолог. н.: 19. 00. 07 /ЯГПИ. - Ярославль, 1972. - 16 с.
22. Асеев В.Г., Мишин Ю.Т. Режим труда и отдыха при выполнении особо монотонной работы //Вопросы психологи. - 1971. - № 2. - С. 110 - 120.
23. Асеев В.Г. Проблема монотонности в исследованиях зарубежных психологов //Вопросы психологи. - 1975.- № 1. - С. 163 - 166.
24. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. М.: Медицина, 1979 - 192 с.
25. Аюрова Э.Б. Умственная работоспособность детей с различной подвижностью основных нервных процессов //Физиология человека. 1986 - Т.12. - № 1. - С. 146 - 150.
26. Бавро Н.И., Назаров А.И., Сливницкий Ю.О. Тремор как объективный индикатор двигательного утомления при работе за кнопочным пультом //Вопросы психологи. - 1976. - № 2. - С. 142 - 147.
27. Бедный Г. Режим труда и утомляемость //Проф. - техн. образование. - 1964. - №10. - С. 21 - 24.
28. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. - К: Медицина, 1979. - 298 с.
29. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1966. - 267 с.
30. Бех І.Д. Біля витоків сутності особистості //Шлях освіти. 1999. - №2. - С. 10 - 15.
31. Бех І.Д. Виховання особистості //Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади (Кн. 1). К.: Либідь, 2003. 280 с.
32. Бех І.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології //Педагогіка і психологія. - 1999. - №3. - С. 5 15.
33. Бех І.Д. Образ „Я” як мета формування і розвитку особистості. //Педагогіка і психологія. - 1998. - №2. - 30 - 41 с.
34. Бех І.Д. Социогенез личности как психологическая проблема //Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2000. - №1.- С. 84 - 90.
35. Бех І.Д. Праця головний вихователь школярів: Психологічний аспект трудового виховання молодших школярів. К.: Знання, 1983. 32 с.
36. Бине А., Анри Е. Умственное утомление (перевод с французского Анри Е. /Под ред. Анри А. - М.: Вестник воспитания, 1899. - 346 с.
37. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (психологическое исследование). - М.: Просвещение, 1968. - 452 с.
38. Божович Л.И. Проблемы формирования личности //Под редакцией Д.И. Фельдштейна //Вступительная статья Д.И. Фельдштейна. - М.: Институт практической психологии, Воронеж: НПО „МОДЭК”. - 1995. - 352 с.
39. Большой энциклопедический словарь: В 2-х тт. /Гл. ред. А.М. Прозоров. - М., 1992. - Т.2. - 753 с.
40. Борисов П.П. Психофизиологические причины неуспеваемости и второгодничества, пути их преодоления (на материале школ Якутии). - Якутск, 1980. - 95 с.
41. Боришевський М.І. Психологічні механізми розвитку особистості //Педагогіка і психологія. -1996. - № 3. - С. 26 - 33.
42. Босый М.К., Давиденко И.М., Козлов Л.В., Лизогуб В.С. Влияние занятий по физкультуре и спорту на работоспособность студентов в режиме учебного дня пединститутов //Материалы XI Всесоюз. науч. конф. по физиологии, морфологии, биомеханике и биохимии мышечной деятельности (26-29 мая 1979 г.). - Свердловск, 1970. - С. 56 - 57.
43. Бугаев К.Е., Сукалло М.А. Работоспособность студентов I курса факультета естествознания в динамике учебного дня, недели и года //Научная организация труда в педагогическом институте. - Ростов-на-Дону, 1975. - Вып.2 - С. 26 - 32.
44. Будилова Е.А. Психологическая теория И.М. Сеченова и современная психологическая наука //Психологическая наука, 1980. - Т.1. - №1.- С. 110 - 119.
45. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. - 168 с.
46. Бутивщенко Л.Н. Особенности развития мыслительных операций у младших школьников в процессе обучения. Дис. ... канд. психол. наук: 19. 00. 07. /КГПИ им. А.М. Горького. - К., 1989. - 214 с.
47. Бушанская Н.Б. Влияние учебного режима с облегченным днем на утомление школьников //Гигиена и санитария. - 1965. - №4. - С. 52 - 55.
48. Вайнруб Е.М. Работоспособность школьников в связи с ускорением их развития //Итоги углубленного изучения состояния здоровья школьников за последние 5 лет. - М., 1971. - С. 27 - 28.
49. Вайнруб Е.М., Молдавская С.И. Влияние активного отдыха во время перемен на работоспособность школьников //Научная сессия по гигиене учебного режима, политехнического и производственного обучения школьников. - Л., 1963. - С. 5 - 6.
50. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л.: Наука, 1989.- 144 с.
51. Васильев Л.А. О научной организации труда //Школа и производство. - 1968. - №1. - С. 65 - 68.
52. Величковский Б.М. Внимание как умственное усилие //Вопросы психологи. - 1975.- № 3. - С. 172 - 177.
53. Венгер А., Филиппова Е. О критериях готовности к школьному обучению //Психолого-педагогические проблемы становления личности и индивидуальности в детском возрасте. - М., 1981. - С. 129 - 138.
54. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6-ти т. Т.3. Проблемы развития психики /Под ред. А.М. Матюшкина. - М.: Педагогика, 1983. - 368 с.
55. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6-ти т. Т. 4. Детская психология /Под ред. Д.Б. Эльконина. - М.: Педагогика, 1984. - 432 с.
56. Виленский М.Я., Русанов В.П. Закономерности изменений профессиональной работоспособности студентов в учебном дне и неделе под влиянием дифференцированных физических нагрузок //Сборник трудов: Физическая культура и спорт в научной организации учебного труда студентов.- М., 1977. - Вып.5 - С. 54 - 61.
57. Витте Н.К., Золина З.М., Кандров М.С. Критерии оценки напряженности умственной деятельности //Физиологическая характеристика умственного и творческого труда: Материалы симпозиума. - М.; 1969. - С. 26 - 28.
58. Воловикова М.И. Моральные суждения младших школьников //Вопросы психологии. - 1987 - №2. - С. 40 - 47.
59. Возрастные и индивидуальные различия памяти /Под ред. А.А. Смірнова. - М., 1967. - 299 с.
60. Вопросы психологии личности школьника /Под ред. Л.И. Божович, Л.В. Благонадежиной. - М.: АПН РСФСР, 1962. - С. 277 - 332.
61. Вопросы школьной гигиены //Под ред. М.В. Антроповой. - М.: Просвещение, 1967. - 215 с.
62. Гальперин П.Я. Введение в психологию /Ред. и предисл. А.И. Подольского. - М.: Университетское, 1999. - 332 с.
63. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие. - М.: МГУ, 1985. - 45 с.
64. Гарштейн Р.С. Работоспособность студентов и ее зависимость от режима труда и отдыха //Совершенствование режимов труда и отдыха студентов: Тез. докл. респ. межвузовского науч.-теорет. семинара. (7-8 декабря 1972 г.). - Минск, 1972. - С. 76 - 80.
65. Гаевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. К.: Медицина, 1979. - 298 с.
66. Герасимов В.П. Некоторые особенности учебной работы школьников в связи с их характеристиками подвижности нервных процессов //Вопросы психологи. - 1976.- №6. - С. 108 - 112.
67. Герд М.А. Работоспособность человека в условиях специального режима в термокамере //Вопросы психологии. - 1975. - № 3. - С. 123 - 127.
68. Гехт К. Психогигиена (пер. с нем). - М., 1979. - 175 с.
69. Гильбух Ю.3. Понятие зоны ближайшего развития и его роль в решении актуальных задач педагогической психологии //Вопросы психологии. - 1987. - №3. - С. 63 - 68.
70. Гильбух Ю.3. Психодиагностика в школе. - М.: Знание, 1989. - 80 с.
71. Глаголева Т.А., Мешкова О.К. Зрительная работоспособность при кратковременной и длительной работе //Светотехника. - 1975 - №7. - С. 24 - 27.
72. Глас Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии (перевод с английского Хайрусовой Л.И.) /Общ. Ред. Адлера Ю.П. - М.: Прогресс, 1976. - 495 с.
73. Грэйс Крейг. Психология развития. СПб.: Питер, - 2000. 992 с.
74. Гребняк Н.П. К гигиенической оптимизации деятельности школьников //Гигиена и санитария. - 1990. - №5. - С. 54 - 56.
75. Грижко Н.Т. Методические рекомендации по организации суточного режима жизнедеятельности. - К.: КМУГА, 1994. - 28 с.
76. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: Психологический аспект /М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович, В.А. Пономаренко. - Минск: Университетское, 1985. - 206 с.
77. Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте //Вопросы психол. - 1992. - № 1-2. - С. 22 - 33.
78. Давыдов В.В, Пушкин В.Н., Пушкина А.Г. Зависимость развития мышления младших школьников от характера обучения //Вопросы психологи. - 1972. - № 6. - С. 124 - 132.
79. Демина Л.Д. Динамика вызванных потенциалов при повторении индифферентных и сигнальных раздражителей //Психологические исследования. - М.: МГУ, 1974. - С. 127 - 134.
80. Демьяненко Н.М. Методичні рекомендації та тести психолого-педагогічн