Психологічні особливості відношення батька як чинник формування статеворольової «я»-концепції у дівчат-підлітків

Короткий опис

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

На правах рукопису
Барінова Наталія Вікторівна

УДК 159.922.1(775)+923.2

Психологічні особливості відношення батька
як чинник формування статеворольової «я»-концепції
у дівчат-підлітків

19.00.07 Педагогічна та вікова психологія”

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук
професор Кочарян
Олександр Суренович

Харків 2006

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................ 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВІДНОШЕННЯ БАТЬКА ЯК ЧИННИКА СТАТЕВОРОЛЬОВОГО РОЗВИТКУ ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ.................................................................................................12
1.1.Дитячо-батьківські відношення як чинник становлення статеворольової ідентичності...............................................................................................................12
1.2.Психологічні аспекти становлення жіночої статеворольової Я”-концепції
...................................................................................................................................20
1.3. Роль відношення батька в становленні статеворольової ідентичності дівчини-підлітка........................................................................................................28
Висновки з розділу 1...............................................................................................40
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 42
2.1. Методологічні основи дослідження ..............................................................42
2.2. Характеристика дослідницької вибірки ........................................................44
2.3. Опис методів дослідження .............................................................................46
Висновки з розділу 2 ..............................................................................................54
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВІДНОШЕННЯ БАТЬКА ДО ДОНЬКИ НА СТАТЕВОРОЛЬОВИЙ РОЗВИТОК ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ............................55
3.1. Вплив повноти сім’ї на формування симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у дівчат-підлітків......................................................55
3.2. Вплив емоційної структури сім’ї на формування симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у дівчат-підлітків......................................................63
3.2.1. Вплив структури уявлень про батьків у дівчат-підлітків із повної та неповної сім’ї на характер оцінки відношення батька..........................................64
3.2.2. Характер відношення батька як чинник статеворольового розвитку дівчини-підлітка........................................................................................................74
3.2.3. Структура маскулінності і фемінінності у дівчат-підлітків із повної сім’ї з різноманітними особливостями відношення батька до доньки........................................................................................................................80
3.2.4 Структура маскулінності і фемінінності у дівчат-підлітків із неповної сім’ї з різноманітними особливостями відношення батька до доньки ...............85
3.2.5. Типи маскулінності і фемінінності у дівчат-підлітків із сімей з різноманітними особливостями відношення батька до доньки .....................................................................................................................................91
3.3. Особливості взаємозв’язку сімейної структури та психосексуального розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією .................................................................................................................................. 102
3.4. Особливості динаміки формування статеворольової Я”-концепії у дівчат- підлітків з різним типом відношення до них батька ...........................................108
3.4.1. Вплив структури сім’ї на особливості статеворольової Я-концепії у дівчат-підлітків........................................................................................................108
3.4.2. Зв’язок характерологічних особливостей дівчат-підлітків з параметрами жіночих ролей у сім’ях з різним типом відношення батько-донька......................................................................................................................123
Висновки з розділу 3.............................................................................................128
РОЗДІЛ 4. ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ
Я”-КОНЦЕПЦІЇ ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ВІДНОШЕНЬ БАТЬКА ДО ДОНЬКИ............................................................................................130
4.1. Методологічні принципи і структура тренінгу ґендерної ідентичності для дівчат-підлітків .......................................................................................................130
4.2. Програма сімейного консультування дівчат з порушеними відносинами з батьками ................................................................................................................. 144
Висновки з розділу 4.............................................................................................153
ВИСНОВКИ.............................................................................................................155
СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ .........................................................160
ДОДАТКИ................................................................................................................183

ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблематика ґендерного функціонування особистості жінки в період трансформації суспільних відносин в Україні привертає все більшу увагу вітчизняних дослідників (Т.В.Говорун, Н.М.Городнова М.Є.Жидко, О.Ф.Іванова, О.С.Кочарян, А.В.Коцар, М.І. Мушкевич, Р.П.Федоренко та ін.). Формування нової ґендерної ідентичності жінки, з якою пов’язані повнота реалізації жіночого потенціалу, вибір життєвого сценарію (І.В.Найдовська), задоволеність тілом (Н.М.Терещенко), сімейними та сексуальними стосунками (І.А.Семьонкіна, Г.Темкіна) тощо, є багатовимірним процесом, що активізує чинник первинної сімейної соціалізації (Т.В.Говорун, В.Є.Каган, Д.М.Ісаєв, Н.М.Терещенко, Д.Пайз, A.B.Heilbrun та ін.). У більшості праць (Ф.Тайсон, Р.Тайсон, З.Фрейд, О.Лоуен та ін.) перевага надається материнській фігурі, а роль батька в процесі психосексуального розвитку особистості дівчини розглядається як менш значуща, другорядна, а в теоретичному сенсі вона виявляється недооціненою (Б. Уайнхольд, Дж.Уайнхольд). Конструкція материнства як теплоти, м’якості, емоційної близькості, які пом’якшували владу батька у сім’ї і створювали умови для нормального особистісного розвитку дитини сформувалася з кінця XIX століття (Е.Гідденс). Ідеалізація матері і, як наслідок, недооцінка ролі батька в емоційному розвитку дитини, стала однією з рис такої конструкції материнства. Батько ж був втрачений”, і тепер знов з’являється на авансцені. В психологічній літературі робота з „реабілітації батька” як значущої виховної фігури тільки почалася. Останнім часом низка дослідників (Р.Ронер, П.Венеціано) відзначає рівнозначність батьківської й материнської фігур у процесі статеворольової соціалізації дівчат. В певному сенсі батьківська любов виявляється важливішою, ніж материнська, а її дефіцит являє собою погану прогностичну ознаку щодо низки поведінкових та особистісних розладів (харчової поведінки, емоційної сфери, розладів залежного типу, академічної успішності тощо). Однак, поза увагою дослідників залишається власне статеворольовий аспект проблеми впливу батьківської фігури й відношення батька до доньки на формування статеворольових структур її особистості й ґендерної ідентичності. Вивчення впливу особливостей відношення батька до доньки на розвиток її статеворольової ідентичності й формування симптомокомплексу маскулінності/фемінінності (М/Ф-симптомокомплекс) є важливим для забезпечення психологічного здоров’я жінки та підвищення якості її життя.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри прикладної психології Харківського національного університету, присвячених становленню статеворольової ідентичності особистості в межах НДР Чинники та механізми розвитку залежної особистості: ґендерний аспект, програми психотерапії” (№ держ. реєстрації 0104U002360) та спрямована на визначення закономірностей розвитку симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у дівчат-підлітків в контексті стосунків „батько-донька”, створення програми психологічної корекції статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків.
Об’єкт дослідження статеворольова Я-концепція дівчат-підлітків.
Предмет дослідження психологічні особливості відношення батька до доньки як чинник формування статеворольової Я-концепції у дівчини-підлітка.
Мета дослідження полягає у розробці програми психологічної корекції статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків у контексті відношення батька до доньки на основі поглиблення теоретичних уявлень про психологічні особливості структури сім’ї як чинника формування статеворольової соціалізації дівчат.
Концептуальна ідея дослідження: на підставі теоретичного й експериментального вивчення психологічних особливостей формування статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків у контексті впливу структури сім’ї та відношення батька до доньки розробити та впровадити програму психологічної корекції статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що особливості відношення батька до доньки є чинником, який впливає на тип формування статеворольової моделі особистості дівчини-підлітка, та особливості її статеворольової Я-концепції. Найбільш значущими у відношенні батька до доньки є особливості його виховної стратегії, яка визначається рівнем задоволення потреб доньки, характером санкцій та особливостями протекції, а також ступенем його емоційної експресивності.
Відповідно до поставленої мети та гіпотези дослідження були визначені наступні завдання:
1. На основі аналізу данних наукової літератури створити методологічну модель дослідження психологічних особливостей відношення батька до доньки як чинника становлення статеворольової Я-концепції дівчини-підлітка;
2. Виявити вплив батьківської, сіблінгової, владної структури сім’ї в контексті відношення батька до доньки на розвиток симптомокомплексу маскулінності/фемінінності дівчат-підлітків;
3. Визначити специфічні виховні чинники впливу відношення батька на статеворольовий розвиток особистості дівчат-підлітків;
4. Виявити вплив структури сім’ї на змістовні аспекти статеворольової Я-концепції у дівчатпідлітків;
5. Розкрити вплив емоційної структури сім’ї на особливості статеворольового функціонування Я-концепції та на розвиток статеворольових девіацій у дівчат-підлітків;
6. Розробити програму психологічної корекції статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: загальні положення психології та психотерапії сім’ї (Е.Г.Ейдеміллер, В.В. Юстіцкіс), статеворольової та ґендерної психології (Т.В.Говорун, І.С.Кон, О.С.Кочарян), психоаналітична модель розвитку міжособистісних стосунків дітей в неповних сім’ях (Ґ.Фігдор), концепція батьківської любові (Р.Ронер, П.Венеціано), епігенетична теорія Е.Ериксона, дизонтогенетична теорія психосексуального розвитку особистості (Г.С.Васильченко і соавт.). Конкретно психологічну методологію дослідження склали положення генетичної психології С.Д.Максименка, теорія відносин В.М.Мясіщева, закономірності розвитку особистості у підлітковому віці, які містяться в наукових працях І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, О.К.Дусавицького, В.В.Рибалки та ін.
Методи дослідження: для розв’язання дослідницької проблеми був застосований комплекс методів, вибір якого зумовлений об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження: теоретичні аналіз, систематизація й узагальнення психологічних даних за темою дослідження; емпіричні анкетування, інтерв’ювання, тестування (останні застосовувались для вивчення психологічних особливостей ставлення батька до доньки та його ролі у становленні статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків); розвиваючі програма психологічної корекції статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків, яка об’єднує індивідуальні та групові форми роботи.
Обробка емпіричних даних проводилася за допомогою статистичної комп’ютерної програми SPSS - 10.
Організація та експериментальна база дослідження. Відповідно до поставлених мети й завдань дослідження проводилось у три етапи впродовж 2000-2005 рр.
На першому етапі (2000-2002рр.) дослідження було проаналізовано теоретичні підходи до визначеної проблеми.
На другому етапі (2002-2003рр.) був проведений констатуючий експеримент в основних дослідницьких вибірках дівчат-підлітків.
На третьому етапі (2003-2005рр.) розроблено та впроваджено до психолого-педагогічної практики програму психологічної корекції статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків: тренінг ґендерної ідентичності та програму корекції структури дитячо-батьківських стосунків у діаді батько-донька”. Здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів, систематизовано дані, які узагальнено та оформлено у вигляді дисертації.
Дослідницькою роботою було охоплено 96 дівчат віком 16-17 років, які навчаються у випускних класах загальноосвітніх шкіл м.Сєвєродонецька та виховуються в сім’ях з різною батьківською та емоційною структурою. Робота проводилася на базі міжшкільного навчально-виробничого комбінату м.Сєвєродонецька.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в роботі:
· вперше представлені дані про особливості становлення статеворольової Я-концепції у дівчат-підлітків із повних і неповних родин у контексті відношення батька до доньки;
· вперше показана роль суб’єктивного сприйняття характеру батьківського виховання дівчатами-підлітками як чинника, що впливає на розвиток їх статеворольової Я-концепції;
· набули подальшого розвитку теоретичні положення про трансформацію соціокультурних уявлень щодо чоловічих та жіночих ролей;
· уточнено дані, стосовні характеру впливу батьківського виховання на кількісні та якісні параметри фемінінності й маскулінності в дівчат-підлітків;
· уточнено особливості сімейної структури й статеворольового розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією;
· подальшого розвитку набули теоретичні уявлення про характер взаємозв’язку між поведінковим і соціогеннним рівнями функціонування симптомокомплексу маскулінності/фемінінності” в дівчат-підлітків.
Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні теоретичних уявлень щодо ролі батька в сімейній соціалізації дівчини в контексті статеворольового розвитку, а також особливостей психосексуального розвитку дівчат-підлітків у сім’ях з різними типами сімейної структури та стилями батьківського виховання.
Практичне значення роботи. Дисертаційне дослідження містить програму психологічної корекції дитячо-батьківських стосунків і статеворольової ідентичності дівчат-підлітків, яка передбачає поєднання індивідуальної і групової (соціально-психологічний тренінг) форм роботи. Програму зорієнтовано на корекцію статеворольової сфери особистості дівчат-підлітків, а також на оптимізацію їх стосунків з батьками. Розроблено й частково модифіковано корекційний інструментарій для підлітків зі статеворольовими девіаціями. Запропоновано низку діагностичних методик (анкета Сексуальний досвід”, анкета Структура родини”), яка може бути застосована в практиці шкільної психологічної служби.
Результати дослідження впроваджено в програми курсів Психологія сім’і”, Основи сексології та сексопатології. Психологія статі та ґендерних відносин”, Психологія особистості” на кафедри психології Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» (довідка від 6.06. 2006 р.), в роботу міжшкільного навчально-виробничого комбінату м.Сєвєродонецька (довідка №48-А від 11.03.2005 р.) та в роботу психологічної служби Сєвєродонецького колегіуму Національного університету Києво-Могилянська академія” (довідка № 26 від 21.02.2004 р.).
Особистий внесок автора полягає у доповненні теоретичних даних з проблеми формування статеворольової Я-концепції в контексті відношення батька до своєї доньки; у розвитку практичного аспекту проблеми; в реалізації програми психологічної корекції статеворольової Я-концепції дівчат-підлітків. Наведені в роботі наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми розвитку статеворольової Я-концепції та її корекції.
Апробація здобутих результатів дисертації. Основний зміст роботи докладався: на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю Кафедри психології Психологічно-педагогічного факультету ПДПУ іменіВ.Г.Короленка Розвивальна освіта та багатовимірний досвід освіти” (Полтава, 5-7 жовтня 2005 р.), на Першій міжвузівській науково-практичній конференції, присвяченій 10-й річниці заснування Факультету психології та соціології ХНПУ імені Г.С. Сковороди Сучасний напрямок розвитку харківської наукової школи психології” (Харків, 7 квітня 2005 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції ХНУ імені В.Н. Каразіна Девіантна поведінка неповнолітніх: проблеми, пошуки, рішення” (Харків, 30 листопада 2005 р.).
Публікації. Основний зміст роботи відображено у 5 статтях, серед яких 4 одноосібні, 1 написана у співавторстві з О.С.Кочаряном, 4 статті опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 публікація - у збірнику матеріалів конференції.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку з 258 використаних джерел (з них 106 - іноземними мовами), 4 додатків на 14 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 159 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 197 сторінок. Текст містить 31 таблицю та 2 рисунки.

Список літератури

висновки

У роботі представлено теоретичне узагальнення та нове розв`язання проблеми впливу сімейної структури на становлення статеворольової Я-концепції у дівчат в контексті ставлення батька до доньки. На підставі результатів дослідження можно зробити такі висновки:
1. Конструкція материнства як емоційної близькості, яка є необхідною для нормального особистісного розвитку дитини є конкретно-історичним феноменом, який сформувався у XIX столітті. Отже, ідеалізація матері, переоцінка її ролі у вихованні дитини і, як наслідок, недооцінка ролі батька в емоційному розвитку дитини, є однією з рис сучасної конструкції материнства. Батько ж став суто публічною фігурою, «загубленою» для дитини, яке лише тепер знов з’являється на авансцені виховання. В психологічній літературі робота з „реабілітації батька”, як значущої виховної фігури тільки почалася незважаючи на велику кількість розрізнених фактів, робіт, спеціально присвячених аналізу ролі батька в статеворольовому розвитку дівчини-підлітка, замало. Видається за доцільне переглянути традиційні теоретичні уявлення про батька як другорядного учасника виховного процесу та відносно неважливу фігуру для розвитку дівчат.
2.1. Відсутність батька у сім’ї призводить до семантичної поляризації статеворольової Я-концепції дівчини, одним із векторів якої є конструкт непотрібність”, який задає специфічне особистісне навантаження змістовній організації М/Ф-симптомокомплексу та відбиває статеворольову травму покинутості.. Якісніми особливостями реалізації ґендерних ролей у таких дівчат відбивають невпевненість в потрібності себе іншому, в собі і труднощі формування відносин психологічної інтимності.
2.2. Чинником, що модулює вплив батька на формування статеворольової сфери особистості дівчат є його владна позиція у сім’ї. Домінування батька сприяє формуванню більш високого рівня маскулінності й андрогінності. Разом з тим, вплив владної позиції батька модифікується якістю його відносин до доньки. Так, андрогінна Я-концепція формується переважно в дівчат з повних сімей з високою якістю ставлення до них батька. Емоційно теплий батько впливає на розвиток у дівчат не лише фемінінних (експресивних) якостей, а й сприяє прийняттю цінностей самоактуалізації, що базуються, здебільшого, на традиційно маскулінних рисах.
2.3. Вплив відношення батька до доньки на особливості організації М/Ф-симптомокомплексу опосередковується її сіблінговою позицією: молодша донька в родині має більш високу соціогенну фемінінність, ніж єдина або старша. Наявність старшого брата приводить до формування високого рівня соціогенної маскулінності в дівчат; сіблінгова позиція „старша/єдина донька” пов’язана з низьким рівнем поведінкової маскулінності. Водночас гарні стосунки з батьком безпосередньо пов’язані з високою маскулінністю молодших доньок.
3. Якість батьківського ставлення є значущим чинником формування соціогенної маскулінності/фемінінності. Висока якість відносин з батьком суб’єктивно означає гіперпротекцію та надмірне задоволення потреб дівчат; погане - мінімальність санкцій за умови надання матір’ю переваги жіночим якостям. Низька якість відносин з батьком для дівчат суб’єктивно пов’язана з браком уваги до фемінінної складової їх особистості. Висока якість відносин "батько-донька" за умови, що батько - глава родини стійко впливає на формування андрогінності, адаптивного ставлення до проблеми сексуальності і перешкоджає розвитку досяжницького сексуального сценарію, який ґрунтується на почутті власної незначущості, непотрібності.
4. У дівчат з повних сімей з високою емоційною якістю відносин з батьком формується переважно андрогінна модель статеворольової Я-концепції; у дівчат з неповних сімей з високою якістю відносин з батьком формується переважно фемінінна статеворольова Я-концепція; у дівчат з повних та неповних сімей з низькою якістю відносин з батьком переважно формується дифузна, недиференційована статеворольова Я-концепція.
4.1. Дівчата з повних родин з високою якістю стосунків з батьком схильні оцінювати себе як поважних, практичних, мужніх, терплячих, дотепних, винахідливих (переважно в міжособистісних контактах), ініціативних, дружелюбних лідерок, що демонструють розуміння інших, прагнення допомагати, співчувати, виявляти тепло стосовно інших людей. Вони характеризуються високим рівнем соціальної компетентності й адаптивності.
4.2. Структура статеворольової Я-концепції дівчат з повних родин з поганим відношенням батька відрізняється внутрішньою конфліктністю: найяскравіше виражені такі параметри як високий рівень маскулінності і покірність. Сполучення цих полярних рис дозволяє говорити про утискання дівчатами соціогенної маскулінності на користь реалізації традиційного "жіночого" сценарію, незважаючи на нерозвиненість фемінінних якостей.
4.3. Дівчата з неповних родин з високою якістю стосунків „батько-донька” відрізняються гіперфемінінною структурою статеворольової Я-концепції: розуміння інших, делікатність, залежність, покірність, легка збудливість, скромність і мінливість поєднуються з обережністю, працьовитістю, передбачливістю і практичністю. Їм властивий традиційний соціокультурний сценарій "віддана дружина-домогосподарка".
4.4. Дівчата з неповних родин з низькою якістю стосунків "батько-донька" демонструють поведінкові й особистісні стратегії, засновані на сполученні мінливості, передбачливості, дотепності і мужності.
4.5. Психосемантична структура параметрів маскулінності/фемінінності, отримана на основі експертної оцінки, вказує на розмивання твердих рамок дихотомії чоловічих і жіночих якостей, що, очевидно, відбиває становлення нової соціокультурної норми маскулінності й фемінінності. У зв’язку з цим, важливим напрямком наступних досліджень є розробка нових семантичних карт стереотипів маскулінності й фемінінності, які б відбивали зміни суспільних уявлень про ролі чоловіків і жінок.
5.1. Наявність емоційної близькості з батьком формує в дівчини-підлітка відчуття жіночої привабливості, що характерно для ролі "Красуня" і "Стерво", безтурботності і легковажності, властивих ролі "Метелик", материнського начала, властивого ролі "Воїн". Фактор повноти родини впливає на формування ролі "Стерво" - вона більш виражена в дівчат з неповних родин.
Повнота ґендерного функціонування пов’язана з актуалізацією всього ролевого репертуару, що спостерігається в тих сім’ях, де, по-перше, батько є і, по-друге, з ним складаються добрі, теплі, довірчі відносини. Порушення відносин, які пов’язані як з дистанційованістю, так і з гіперприхильністю приводять до звуження рольового патерну і посиленню ролей (Стерво”, Метелик”, Красуня”), що несуть в собі загрозу психологічної інтимності.
5.2. Рівень статеворольової девіації зворотньо пов’язаний з високою якістю відносин з матір’ю. Неповна родина, де холодні стосунки з домінатною матір’ю, яка віддає перевагу чоловічим якостям, супроводжуються високою якістю стосунків „батько-донька”, стають причиною розвитку девіантної статеворольової поведінки в дівчат. Формуванню статеворольової девіації сприяє лабільна та істероїдна акцентуації характеру. Істероїдна акцентуація знижує поріг "передуваги" до сфери статевих стосунків і призводить до актуалізації досяжницького сценарію сексуальності. Дівчата з лабільною акцентуацією схильні до досяжницького та комунікативного сценаріїв, що відбиває високу потребу в похвалі, підтримці з боку оточення. Сексуальні стосунки лабільних дівчат з неповної родини є свого роду компенсацією нестачі прийняття з боку батьків.
6. За результатами дослідження розроблена програма тренінгу ґендерної ідентичності, що ставить за мету активізацію особистісного потенціалу дівчат, забезпечує можливість засвоєння ними нових знань у сфері статеворольового самовизначення і розвитку, формування навичок і умінь статеворольової поведінки, розширює межі пізнання себе й інших. Мішенями психокорекційного впливу є наступні структурні утворення особистості: Я-концепція, статеворольові травми, дезадаптивні когніціі (афірмації) та переживання, а також міжособистісні відносини в сім’ї та з однолітками, тіло, поведінкові рольові патерни тощо. У програмі реалізовано психотерапевтичні можливості різних форм впливу - індивідуальної, спільно-подружньої, групової, вона включає груповий структурований тренінг комунікативних умінь, групу особистісного зростання і сімейне консультування. Надано рекомендації щодо специфіки корекційної роботи з конкретними типами сімейних порушень. Розроблена програма виявила психотерапевтичну ефективність.

список використованих джерел

1. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопр. психологии. 1987. №2 С. 152-158.
2. Адлер А. Воспитание детей. Взаимодействие полов / Пер. с. англ. Ростов н/Д: изд во «Феникс», 1998.- 448 с.
3. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: Лекции по введению в психотерапию для врачей, психологов и учителей. М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. 214 с.
4. Алексеева А.В. Трансформация семейных ролей мужчины и женщины в современном украинском обществе // Семейная психология и семейная терапия. 2003 №4.
5. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины. // Психология семьи. Уч. пособие. Самара: Бахрах-М, 2002. с. 294-308.
6. Антонов А.И. Структуры социокультурных ролей семьи и родства (свойства) // Микросоциология семьи: методология исследования структур и процессов. М.: Изд.Дом»Nota Bene». 1998. С. 244-252.
7. Антонов В.В. О роли контакта с матерью в психическом развитии ребенка // Журнал невропатал. и психиатр. 1975 т.75. вып.10. с. 1568 1572.
8. Анурин В. Сексуальная революция на марше // Гидденс Э. Трансформация интимности.- СПб.: Питер, 2004.- С.7-28.
9. Бадинтэ Э. О мужской идентичности // Философско культурологический журнал. 2000. № 1/2. С.16-37.
10. Баринова Н. Влияние структуры семьи на формирование симптомокомплекса маскулинности/ фемининности у девушек 16-17 лет // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. Випуск 34 - 2005. - № 702. - С. 8-11.
11. Баринова Н. Вплив емоційної структури сім’ї на формування соціогенного рівня симптомокомплексу маскулінності/фемінінності в дівчат-підлітків з повних родин // Вісник ХДПУ ім. Г. Сковороди. Психологія. 2005. - №15 ч.1. - С. 11-17.
12. Бех І.Д. Виховання особистості в соціогенетичному дискурсі // Гуманистично спрямований виховний процес і становлення особистості. Сб. наук. праць. Київ, 2001. С. 8 16.
13. Боришевський М.Й.Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості // Початкова школа, 1995, № 4.
14. Берко Д.В. Влияние стилей родительского воспитания на личностные особенности девушек. Автореф. дисс. канд. психол. н. (19.00.07). СтГУ. Ставрополь, 2000. 18 с.
15. Берлингейм Д. Доэдиповы отношения между отцом и ребенком // Журнал практической психологии и психоанализа 2002. - №2. - http://psychol.ras.ru/ippp_pfr/j3p/vol.php?id=200202
16. Берн Ш. Гендерная психология. СПб.: Прайм Еврознак., 2001. 320с.
17. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. Пер. с англ.-М.: Прогресс.-1986.-422с.
18. Бессонова Т.Л. Психологические особенности полоролевого самосознания и самопринятия личности студента педагогического ВУЗа. Автореф. дисс. канд. психол. наук МПГУ им В.И.Ленина. М., 1994. 18 с.
19. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическая психодиагностика. Ростов н/Д.: Феникс. 1996. С.166-169.
20. Боринская С.А., Коротаев А.В. Алгебра и гармония социальных структур: от общины до империи // Природа 2005. №6. С. 31-40.
21. Брутман В.И., Ениколопов С.Н., Панкратова М.С. Некоторые результаты социологического и психологического обследования женщин, отказывающихся от своих новорожденных детей // Вопросы психологии. 1994. № 5. С. 31-36.
22. Бурбо Л. Слушай свое тело снова и снова. Том 2 К.: София, 2001.
256 с.
23. Бухановский А.О., Андреев А.С. Структурно-динамическая иерархия пола человека. Ростов н/Д.: ЛРНЦ «Феникс», 1993. 152 с.
24. Варга А.Я. Смехов В.А. Психологическая коррекция взаимоотношений детей и родителей // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1986. № 4. С.22-31.
25. Варга А.Я.Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологииипсихоанализа2000№2.-http://psychol.ras.ru/ippp_pfr/ j3p/pap.php?id=20000209.
26. Видра Д. Помощь разведенным родителям и их детям: от трагедии к надежде. По страницам научных трудов Гельмута Фигдора. М.: Издательство Института Психотерапии, 2000. 224 с.
27. Винникот Д.В. Маленькие дети и их матери. Пер. с англ. М.: Класс, 1998. 80 с.
28. Винникотт Д. Игра и реальность М.: Институт общегуманитарных Исследований, 2002 288 с.
29. Воронина О. А. Социокультурные детерминанты развития гендерной теории в России и на Западе // Общественные науки и современность. - 2000. - N 4. - С. 9-20.
30. Воронцова М.Г. Участвуют ли отцы в обеспечении детей? // СоцИс. 2000. № 11. С.145-148.
31. Вудман М. Волшебники, трикстеры и клоуны: проявление маскулинности в зависимостях и пристрастиях // Опустошенный Жених. Женская маскулинность: Аналитическая психология/ Пер. с англ. М.: ИНФРА М.: 2001. с 36 59.
32. Геодакян В.А. Эволюционная теория пола // Природа. 1991. №8. С. 60-69.
33. Говорун Т.В. Самореалізація статі та сексуальності: Монографія. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2001.- 240 с.
34. Гидденс Э. Трансформация интимности.- СПб.: Питер, 2004.- 208 с.
35. Горлач М.Г. Гендерный аспект семйно-ролевого диссонанса // СоцИс. 2002. № 1. С.135-136.
36. Гордонова Н.М. Соціально-психологічні чинники становлення статеворольової ідентифікації підлітків. Автореф. дисс. канд. психол. н. (19.00.07). Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Київ, 2006. 24 с.
37. Градскова Ю.В. Женщина в семье и семья в жизни женщины: исторический обзор противоречий «советского эксперимента» // Журнал практического психолога. 2000. №8-9. С.3-14.
38. Гурко Т.А. Гендерная социология // Социология в России. / Под ред. В. А. Ядова. - М.: ИС РАН, 1996. - С. 169-194.
39. Гурлева Т.Д. Дівчинка-підліток у дорослому світі // Психолог, № 10-11, 2003. с.1 43
40. Джонсон Р. Она. Глубинные аспекты женской психологии. Харьков: Фолио; М.: Институт общегуманитарных исследований, 1996. 186 с.
41. Дубас М.К. Підготовка молоді до сімейного життя: гендерний вимір // Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003). К.: ПЦ Фоліант, 2003. С. 228-230.
42. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики”, 1996. 208 с.
43. Душкина М.Р. Психологическая андрогиния и внутрисемейные отношения // Семейная психология и семейная терапия. 2003. №3.
44. Егорова Т. Кто будет сидеть с ребенком? // 9 месяцев 2003. № 4. С.26.
45. Ениколопов С. Н., Дворянчиков Н. В. Концепции и перспективы исследования пола в клинической психологии // Психологический журнал. Т. 22. 2001. N3. С.100-115.
46. Ерохина Л. Феминистская онтология в обнаружении гендерных реалий // Россия в XXI веке: экономика, политика, культура. 2002. № 1(4).
С.4-16.
47. Ефимкина Р. Три инициации в «женских» волшебных сказках // Российский гештальт вып.4.- М.-Новосибирск, 2003. С.18 37.
48. Ефимкина Р.П., Горлова М.Ф. Психологическая инициация женщины //Семейная психология и семейная терапия. М. 2000. № 4. с. 18-32.
49. Жидко М.Є. Особистісні чинники формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків. Автореф. дисс. канд. психол. н. (19.00.01). Х.: Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2006. 18 с.
50. Жеребкина И., Пушкарева Т., Кон И., Телек А. Проблемы и перспективы развития гендерных исследований в бывшем СССР // Гендерные исследования. - 2000. -№5. - С.27-33.
51. Закирова В.М. Развод и насилие в семье феномены семейного неблагополучия // СоцИс. 2002. № 12(224). С.131-133.
52. Запорожец А.В. Условия и движущие причины психического развития ребенка. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. Работы советских психологов периода 1946 1980 г.г. / Под ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис. М.: Изд во Моск. ун та, 1981. 304 с.
53. Здравомыслова О.М. Психологические и социально-культурные функции семьи // Психология семьи. Уч. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. С.8291.
54. Зоркая Н., Леонова А. Семья и воспитание детей: частные изменения или системный сдвиг? // Отечественные записки 2004 № 3. http://magazines.russ.ru/oz/2004/3/2004_3_5.html
55. Иванова Е. Новые тенденции в процессе формирования семьи: молодые поколения в меняющейся России // Российское общество на рубеже веков: штрихи к портрету. М., 2000. С.17-31.
56. Иванова Е.Ф. Антология гендерной теории. Составление, комментарии Елены Гаповой и Альмиры Усмановой. Минск: Пропилеи, 2000.
57. Ижванова Е. М. Развитие полоролевой идентичности в юношеском и зрелых возрастах. Автореф. дисс. к. психол. н. (19.00.13 Психология развития, акмеология). М.: МГУ, 2004. 18. с.
58. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 2003. 544 с.
59. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Психогигиена пола у детей. Л.: Медицина, 1986. С. 72-73.
60. Исупова О.Г. Социальный смысл материнства в современной России / Социологические исследования. 2000. №3. С. 98 107.
61. Каган В. Е. Половые аспекты индивидуальности. // Психологические проблемы индивидуальности. 1984. Вып. 2. С. 109—112.
62. Каган В.Е. Половая идентичность и развитие личности. // Обозрение Института психиатрии и медицинской психологии им. Бехтерева. Л.: Ин-т им. Бехтерева 1991. № 4. С.25-33.
63. Казанцева Г.Н. Особенности системы отношений одиноких женщин. // Ананьевские чтения 2001: Тезисы научно практической конференции. СПб., 2001. С. 83-84.
64. Калшед Д. Эволюционная теория происхождения Темной Самости // Внутренний мир травмы: архетипические защиты личностного духа. М.: Академический проект, 2001. 386 с.
65. Карлсон А. Химера андрогинности // Общество Семья Личность: Социальный кризис Америки. Альтернативный подход. Пер. с англ. / Под ред. А. Антонова. М.: МГУ, 2003. С. 135-148.
66. Кернберг О. Отношения любви: норма и патология. Пер. с англ. М.: Независимая фирма Класс”, 2000. 256 с.
67. Клименкова Т. Насилие как основа культуры патриархатного типа. Гендерный подход к проблеме // Гендерный калейдоскоп. Курс лекций. / Под общей ред. М. Малышевой. М.: Academia, 2001. С.121145.
68. Кляйн М., Айзекс С., Райвери Дж., Хайманн П. Развитие в психоанализе. Пер. с англ. / Под ред. И. Романова. М.: Академический Проект, 2001. 256 с.
69. Кокберн С. Пространство между нами: обсуждение гендерных и национальных идентичностей в конфликтах. Пер. с англ. М.: Идея-Пресс, 2002. 260 с.
70. Коломинский ЯЛ., Мелтсас М.Х. Ролевая дифференциация пола у дошкольников // Вопросы психологии. - 1985. - № 3. - С. 165-171.
71. Кон И.С. Материнство и отцовство в историко-этнографической перспективе // Советская этнография. 1987. №6. С.30-35.
72. Кон И.С. Психология индивидуальных различий . Хрестоматия / Под ред. Ю. Гиппенрейтер, В. Романова М.: Че Ро. - 2000. С.154 160.
73. Кон И.С. Психология половых различий. Вопросы психологии. 1981. № 2. с.47-57.
74. Кон И.С. Ребенок и общество: (Историко-этнографическая перспектива). М.: Наука. 1988. С. 76.
75. Конусов Ю.А. Мужчина в семье: типы поведения // Семья и социальная структура / Под. ред. М. Мацковского и др. М.: МЦГИ, 1987. С.97-106.
76. Коростылева Н.Н. Основы гендерной конфликтологии. Воронеж: Изд-во ВГУ, 2003. 187 с.
77. Костюк Г.С.
78. Коцарь А.В. Особливості психосексуального розвитку жінок, хворих неврозом які знаходяться у відношеннях подружньої залежності. Автореф. диссертації на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук. Київ, 2002.- 20 с.
79. Кочарян А.С. Личность и половая роль. Симптомокомплекс маскулинности в норме и патологии. Х.: Основа, 1996. 127 с
80. Кочарян А.С. Полоролевая структура личности больных с язвенной болезнью желудка и 12-перстной кишки // Український вісник психоневрології. -1995. - Т. 4. - № 4. Вип. - 2(9). - С. 156-160.
81. Кочарян А.С., Терещенко Н.Н. Особенности картографии личностных полоролевых образований у девушек // Вісник Харківського університету, 2000, № 483. С. 9397.
82. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. С. 146.
83. Краснов Н.Г., Николаева Я.Г. Семья и современные тенденции изменения ее структуры // Семья в России. 2001. № 1. С.13-33.
84. Лакан Ж. Инстанция буквы в бессознательном, или судьба разума после Фрейда. М.: Логос. - 1997. С. 109
85. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л.: Медицина, 1983. 395 с.
86. Лоуэн А. Любовь и оргазм. Ростов на Дону: изд-во «Феникс», 1998. 448 с.
87. Лыткина Т. Распределение власти в семье как фактор стратегий занятости и организации домохозяйства // Рубеж (Альманах социальных исследований). 2001. №16-17. С. 34 46.
88. Максименко С.Д.Основи генетичної психології. К., Перспектива, 1988, С. 220
89. Макушина О.П. Причины психологической зависимости от родителей в подростковом возрасте // Вопросы психологи. 2002. №5. С.135-143.
90. МалерМ., Мак-ДевиттДж. Процесс сепарации-индивидуации и формирование идентичности // Журнал практической психологии и психоанализа2005.№2.-http://psychol.ras.ru/ippp_pfr/j3p/pap.php?id =20050209
91. Марез Т. Женское и мужское. Книга 1. Киев: София. 2000. С. 16.
92. Марковская И.М. Мужские семейные роли в картине мира разных поколений //Семейная психология и семейная терапия 2003. №4. С.54-62.
93. Мацанова Е. Современная семья как психологическая реальность // Журнал практического психолога. 2000. №8-9. С.150.
94. Медіна Т.В. Трансформація ґендерних ролей у сучасній сім’ї // Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 11-13 грудня 2003). К.: ПЦ Фоліант, 2003. С. 64-65.
95. Менегетти А. Женщина третьего тысячелетия. Пер. с итал. М.: ННБФ «Онтопсихология», 2001. 256 с.
96. Мид М. Культура и мир детства. М.: Наука, 1988. С.158-164.
97. Минигалиева М.Р., Ничипоренко Н.П. Зрелые межличностные отношения: условия развития // Семейная психология и семейная терапия. 2002. №1. С.86-97.
98. Миронов Б.Н. Семья: нужно ли оглядываться в прошлое? // Психология семьи. Уч. пособие. Самара: Изд. дом „Бахрах-М”, 2002. с. 230.
99. Московцева О.В., Кочарян А.С. Личностные особенности девочек с нарушением менструального цикла в форме ювенильного маточного кровотечения // Материалы конф. «Актуальні проблеми сучасної психології. Матеріали других міжнародних психологічних читань. Медична психологія та психокорекція». - Харків, 1995. - С. 45-46.
100. Мушкевич М. І. Особливості формування моделі шлюбу молоді в залежності від особливостей батьківської сім’ї: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. Максіменко С.Д. - Рівне: Волинський оберіг, 2000. Т.2. ч.2. с. 58-62.
101. Мушкевич М. І. Психокорекція сімейних дисфункцій зумовлених батьківської сім’єю. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. Максіменко С.Д., Кісарчук З.Г. - Київ: Міленіум 2003. Т.3. Випуск 2 с.169 174.
102. Мушкевич М. І. Психологічний аналіз гендерної дифференціації межособистосної поведінки. Актуальні поблеми психології: Збірник наукових праць. Луцьк: Волиньский державний університет ім. Лесі Українки, 2003. с.
103. Мясищев В.Н. Личность и неврозы.- Л.:Изд-во ЛГУ, 1960. 425 с.
104. Найдовська І.В. Особливості життєвого шляху жінок в залежності від типу їх гендерної ідентичності. Автореф. диссертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. (19.00.01) К.: Інстітут психологіі ім. Г.С. Костюка АПН України м. Київ, 2003. 20 с.
105. Носов С.С. Дворянчиков Н.В. Психический пол в динамической системе психической адаптации // Сексология и сексопатология. 2004 № 1. С.19-26.
106. Об акцентуациях