ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВКЛЮЧЕННЯ ВЧИТЕЛЯ В ПЕДАГОГІЧНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

Короткий опис

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

На правах рукопису

ГАЛЬЦЕВА Тетяна Олексіївна

УДК 37.015.3

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВКЛЮЧЕННЯ ВЧИТЕЛЯ В
ПЕДАГОГІЧНІ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

19.00.07 педагогічна і вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Швалб Юрій Михайлович,
доктор психологічних наук,
старший науковий співробітник

Київ-2003

ЗМІСТ

Вступ...3
Розділ 1. Психологічні проблеми диференціації
системи освіти ...9
1.1. Соціальні реформи і нова парадигма освіти............9
1.2. Проблема вибору і прийняття нових педагогічних систем
у діяльності вчителя ... 21
1.3. Психологічні чинники інноваційного процесу .........36
1.4. Психологічна зрілість особистості вчителя ...49
Розділ 2. Показники психологічних якостей,
необхідних педагогам для усвідомленого вибору і прийняття
інноваційної системи навчання ..80
2.1. Відношення педагогів до нових педагогічних систем ..........80
2.2. Уявлення педагогів про інтегральні якості особистості,
що сприяють педагогічній діяльності ....85
2.3. Дослідження особистісних якостей педагогів, що впливають на
вибір і прийняття нових педагогічних систем ..93
Розділ 3. Формування психологічної готовності вчителів до
освоєння нових педагогічних систем ..125
3.1. Модель психолого-педагогічної підготовки вчителів ....125
3.2. Результати формуючого експерименту ....141
Висновки .159
Список використаної літератури...161
Додаток А 173
Додаток Б 176
Додаток В ....183

ВСТУП
Актуальність проблеми. В умовах демократизації і гуманізації українського суспільства, коли стверджується пріоритет загальнолюдських цінностей, виникає потреба в зміні світоглядних орієнтацій в галузі освіти. Найважливішим завданням сучасної школи стає розвиток інтелектуальної, духовної, культурної особистості громадянина України, розкриття його творчого потенціалу, створення умов для самореалізації і самовизначення свого життєвого шляху. Зміна освітньої парадигми вимагає від учителя пошуку нових ідей, подолання усталених стереотипів, професійного саморозвитку й самовизначення.
Диференціація системи освіти призвела до зникнення уніфікованої системи навчання і породила ситуацію педагогічного плюралізму. Сучасна система освіти знаходиться у стадії реформування і являє собою структуроване розмаїття форм організацій, змістів і методів навчання.
Розпад єдиної загальноосвітньої школи почався не сьогодні. З середини 60-х років великого поширення набув досвід педагогів-новаторів: В.О.Сухомлинського, Ш.А.Амонашвілі, С.Н.Лисенкової та ін. Паралельно з ними розроблялись науково-педагогічні і психолого-педагогічні концепції: В.В.Давидова, В.В.Рєпкіна, О.В.Занкова, О.В.Тарасова, Т.О.Пушкарьової, Школи діалога культур та ін. Важливим фактором зміни педагогічної ситуації стало проникнення в останні десятиріччя теоретичних підходів і практик систем навчання з-за кордону. Значного поширення набула Вальдорфська педагогіка.
Яскравим проявом педагогічної творчості стало виникнення великої кількості авторських шкіл і програм. Відкриття гімназій, ліцеїв, приватних шкіл і таке інше завершило процес розпаду державної системи навчання. Безсумнівно, нові організаційні форми навчання в майбутньому будуть все більше витісняти традиційну школу, поки не настане деяка рівновага, заснована на задоволенні основних типів соціальних потреб, що склалися в суспільстві.
Педагог вперше потрапив в нові умови, де звичні і виховані в ньому з дитинства норми мислення і діяльності виявилися просто непридатними. Таким чином, вчитель реально стає перед ситуацією, коли перед ним розкривається велика кількість змістів, методик і форм організації навчальної роботи. Виникає питання: чи усвідомлюють вчителі ситуацію необхідності і можливості вибору педагогічної системи навчання? Якщо таке усвідомлення здійснюється, то виникає проблема вияву та опису тих психологічних механізмів, які визначають сам процес вибору. Але виникають питання: чи існують педагогічні критерії оцінки різних педагогічних систем; чи є, та які саме ціннісні основи переваги тієї чи іншої системи; чи є психологічні можливості (здібності) в оволодінні новим змістом; які психологічні захисти” і бар’єри” виникають при сприйнятті вчителями різних педагогічних систем?
Відповіді на поставлені запитання дозволять, з нашої точки зору, не тільки розкрити психологічні закономірності діяльності учителя в процесах навчання і виховання, але і показати вчителя як дійсного суб’єкта педагогічної діяльності. Численні заклики психолого-педагогічної громадськості про те, щоб побачити за вчителем і учнем реальні особистості, залишаться пустими доти, доки суспільство не зможе на теоретичному і практичному рівнях створити умови їх життя як реальних суб’єктів сумісної діяльності у сфері освіти. Тому розв’язання проблем виявлення і опису механізмів вибору вчителем педагогічної системи навчання є першим необхідним кроком на цьому шляху.
Основна мета роботи полягає у визначенні умов формування у вчителя здатності до особистісного включення у нову педагогічну систему.
Об’єкт дослідження діяльність вчителя у процесі освоєння нової педагогічної системи навчання.
Предмет дослідження особистісні якості педагогів, які є потенційно значущими для здійснення усвідомленого вибору та прийняття педагогічної системи.
Основна гіпотеза дослідження необхідною умовою особистісного включення у нову педагогічну систему є усвідомленість вибору і прийняття освітньої системи.
Додаткова гіпотеза 1 полягає в тому, що усвідомлений вибір і прийняття нової педагогічної системи здійснюється за рахунок цілісної дії трьох взаємопов’язаних структурних компонентів: системи значущих педагогічних ціннісних орієнтацій учителя; сформованої системи критеріїв оцінки педагогічних систем; особистісної здатності до професійного зростання.
Додаткова гіпотеза 2. Розвиткові якостей зрілої особистості педагога сприяють цілеспрямовані формуючі дії в системі післядипломної освіти.
Перевірка гіпотез передбачає розв’язання наступних дослідницьких завдань:
1. Розробити структурно-функціональну модель психологічного механізму включення вчителя у нову педагогічну систему.
2. Виділити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на свідомий вибір та прийняття освітньої системи.
3. Розробити робочу модель психологічно зрілої особистості сучасного педагога.
4. Виявити найбільш поширені типи психологічних бар’єрів”, що перешкоджають становленню вчителя як суб’єкта педагогічної діяльності.
5. Розробити систему рекомендацій для побудови навчальних програм для інститутів підвищення кваліфікації вчителів, спрямовану на підвищення особистісної здатності вчителя до включення у нові педагогічні системи навчання.
Методологічну основу дослідження становлять: теорія діяльнісного опосередкування розвитку особистості в процесі навчання С.Д.Максименка, гуманістичні концепції зрілості особистості А.Маслоу та К.Роджерса, концепція цілепокладання в учбовій діяльності Ю.М.Швалба, теорії прийняття учбової задачі В.В.Давидова, В.Т.Дорохіної, В.Н.Романової, Є.І.Машбіца, теоретичні засади сучасних новітніх психолого-педагогічних технологій та систем навчання (В.С.Біблера, В.В.Давидова, О.К.Дусавицького, В.В.Рєпкіна, Т.О. Пушкарьової та ін.).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки висунутих гіпотез була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачає застосування комплексу методів, таких як теоретичні методи: аналіз, осмислення та узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; емпіричні методи: спостереження, анкетування, тестування, індивідуальні та групові бесіди, психолого-педагогічний експеримент.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено психологічні механізми особистісного включення вчителя до діяльності в нових педагогічних умовах. Доведено, що ефективне прийняття вчителем нової системи можливе тільки за умови самовизначення вчителем себе як суб’єкта педагогічної діяльності. Обгрунтовано, що процес такого прийняття базується на особистісній здатності вчителя до самостійного й відповідального вибору педагогічної системи навчання і виховання. Показано, що усвідомлений вибір вчителем нової педагогічної системи є важливим компонентом педагогічної творчості.
Теоретичне значення роботи полягає в побудові низки моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем нових педагогічних систем. Показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є особистісна здатність до професійного росту і навчання, яку можна визначити як особистісну зрілість вчителя. Побудовано модель процесу прийняття нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до цього акту, серед яких провідне місце займає усвідомлення вчителем власних ціннісних орієнтацій та професійних критеріїв оцінки нових педагогічних систем. Показано можливості цілеспрямованого формування психологічної готовності до включення, сформульовано принципи та психолого-педагогічні засади її формування у закладах післядипломної освіти.
Практична значимість роботи полягає в розробці навчальних програм і рекомендацій, спрямованих на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого вибору і прийняття педагогічних систем навчання. Розроблені навчальні програми і рекомендації сприятимуть оптимізації процесу підготовки майбутніх учителів, а також ефективній адаптації вчителя в системі освіти, що швидко змінюється.
Надійність та вірогідність наукових результатів забезпечується методологічним обгрунтуванням вихідних положень, цілісною організацією дослідження, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних з їх якісним психологічним аналізом.
Апробація і впровадження результатів дослідження проводилися в процесі експериментальної роботи, яка здійснювалась в Дніпропетровському інституті післядипломної педагогічної освіти. Основні положення і результати дослідження висвітлювалися на наукових конференціях: «I Всеукраїнський конгрес з практичної психології» (Херсон, 1994), «Методи психологічного впливу шкільного психолога на характер взаємовідносин між учасниками педагогічного процесу» (Дніпропетровськ,1995), «Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє» (Тернопіль,1996), «Психолого-педагогічні проблеми самопізнання, саморозвитку та самореалізації особистості в умовах гуманізації освіти» (Дніпропетровськ,1998)
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології АПН України ім.Г.С.Костюка та засіданнях кафедри педагогіки і психології Дніпропетровського інституту післядипломної педагогічної освіти, а також висвітлювалися у доповідях, лекціях, семінарах в системі післядипломної освіти.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, який налічує 150 найменувань та додатків. Основний зміст роботи викладений на 160 сторінках. Дисертація містить 16 таблиць, 2 схеми, 11 діаграм, 3 графіки.

Зміст та результати роботи відображені у 8 публікаціях, з них 4 у фахових виданнях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене теоретико-експериментальне дослідження й отримані результати підтвердили висунуті гіпотези і дозволили зробити такі висновки.
1. Диференціація системи освіти є стійким соціально-значущим процесом, що істотно впливає не тільки на умови розвитку підростаючих поколінь, але і на умови діяльності сучасного педагога. Диференціація освіти висуває нові вимоги до знань учителів, до їх педагогічних і особистісних якостей. Необхідність ефективного включення і освоєння нових педагогічних систем є актуальною проблемою для педагогічної громадськості і є особистісно важливим завданням для конкретних учителів. Розв’язання цього завдання здійснюється як процес вибору і прийняття нових педагогічних систем.
2. Важливою умовою вибору й прийняття педагогічної системи є психологічна готовність учителя, яка включає 5 компонентів:
1) ставлення до плюралізму в освіті як цінності;
2) зміна професійної самосвідомості педагогів, перехід до поліваріативного педагогічного мислення;
3) здатність до професійної і особистісної рефлексії власних ціннісно-цільових установок, особистісних якостей і педагогічних умінь;;
4) здатність до критичного аналізу будь якої педагогічної системи з метою визначення основних інноваційних ідей;
5) розвиток особистісних якостей і педагогічних умінь та співвіднесення їх з вимогами і характеристиками обраної педагогічної системи.
3. Процес прийняття рішення про включення в нову педагогічну систему є розгорнутим психологічним актом, який має певну послідовність етапів. Модель процесу прийняття нової педагогічної системи включає в себе дев’ять значущих етапів, від моменту усвідомлення необхідності освоєння НПС до вирішення педагогом задач на саморозвиток у процесі реалізації нової системи.
4. Успішне оволодіння новими педагогічними системами безпосередньо залежить від рівня зрілості особистості педагога. Цей рівень можливо визначити на основі психологічних показників, які охоплюють: характеристики потребово-мотиваційної сфери, особливості Я-концепції, інтелектуальні здібності, емоційність та здатність до саморегуляції станів, стильові особливості педагогічного спілкування, моральні та особистісні якості.
5. Одним з ефективних шляхів підвищення інноваційного потенціалу вчителів є реорганізація діяльності інститутів післядипломної освіти. Їх робота повинна бути спрямована на формування психологічної зрілості вчителя, формування механізмів прийняття свідомих рішень і розвитку психологічної готовності до прийняття нових педагогічних систем. Це можливо при орієнтації на принципи цілісності; системності; діалогічності і співробітництва; пріоритетності інтерактивних методів навчання над репродуктивними; саморозвитку; рефлексивності.
Перспективи подальшого дослідження проблеми полягають у вивченні закономірностей формування інноваційного потенціалу сучасного вчителя як суб’єкта творчого розвитку і перетворення системи освіти ХХ1 сторіччя, а також у розробці психолого-педагогічних засобів розвитку психологічних механізмів інноваційної діяльності і прийняття нових педагогічних систем у процесі вузівської підготовки майбутніх учителів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности.- М.: Наука, 1981.- С.19-45.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальнй психологии.: Пер. с анг.- М.: Фонд «За экономическую грамотность», 1995.- 296 с.
3. Аминов Н.А. Дифференциальный подход к исследованию структурной организации главных компонентов педагогических способностей // Вопр. психологии. - 1995.- №5.- С.5-18.
4. Анциферова Л.И. Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрахама Маслоу // Вопросы психологии 1973.- №4.- С.173-180.
5. Анциферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системе.// Психология формирования и развития личности.- М.: Наука, 1981. С.1-15.
6. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования.- М.: МГУ, 1984.- 104 с.
7. Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: МГУ, 1990.- 387 с.
8. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности.- М.:Мысль, 1976.-156 с.
9. Айламазьян А.М. Выбор мотивов деятельности: теоретические аспекты проблемы и экспериментальное изучение // Вопр. психол. 1990 - №4.-С.123-131.
10.Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса. В вопросах и ответах.- К.: «Радянська школа», 1984. 286 с.
11.Бассин Ф.В., Бурлакова М.К., Волков В.Н. Проблема психологической защиты // Психол журнал. 1998.-Т.9, №14.-С.94-106.
12.Березин Ф.Б. Психологическая и психофизиологическая адаптация человека М.: Наука, 1988.- 270с.
13.Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание.- М: Прогресс”, 1986. 420 с.
14.Беспалько В.П. Слогаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989.-192 с.
15. Бех І.Д. Проблеми особистісних цінностей: стани, орієнтири, дослідження // Українська психологія сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань 25 вересня 1996р. - Том1.- К.: Вид-во ДОК, 1996.-С.57-67.
16.Битянова М. Стереотип. Что за ним? // Газета Первое сентября”. Приложение Школьный психолог”.- 1999.- №10.- С.14
17.Бурлачук И.В., Морозова С.М. Словарь справочник по психологической диагностики. К.: Наук. думка,1989.- 200 с.
18.Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1989.- 301 с.
19.Божович Л.И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И. Анцыферовой. - М.: Наука, 1981.- С. 257 -384.
20.Большая Советская Энциклопедия . 3 е изд. - М.: Сов.Энц., 1977.- Т.26.- 624 с.
21.Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. М.: МГУ, 1984. 200 с.
22.Вилютас В.К. психологические механизмы мотивации человека .- М: Изд.-во Моск. Ун-та, 1990.-282 с.
23. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. - Т.3. 432 с.
24.Гиппенрейтер Ю.Б. (Выступление с обсуждением доклада А.Г.Асмолова О предмете психологии личности”) // Вопросы психологии 1983.- № 3.- С.16-24.
25.Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе.- М.:Педагогика, 1965.- 231 с.
26.Грановская Е.М., Крыжанская Ю.С. Творчество и преодоление стереотипов. СПб.: Изд-во ин-та образ., 1994.- 195 с.
27.Давыдов В.В. О понятии личности в современной психологии // Психол. журнал.-1988.-Т.9, №3.- С. 22-33.
28.Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986.-240 с.
29.Давыдов В.В. Психологическая характеристика учебной задачи // Вопросы психологии обучения и воспитания .- К.:,1961.- С.15-17.
30.Державна національна програма «Освіта» (Україна XXIстоліття).- К.: Райдуга”, 1994. 62 с.
31.Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. - М.: Дом педагогики”, 1996.- 208 с.
32.Дусавицкий А.К. Развивающее обучение.- Харьков, 1996.- 46 с.
33.Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. / Практическая психология. Псков: Изд-во Псковского обл. ин-та усовер. учит, 1994.-279 с.
34.Жуков Ю.М. Ценности как детерминанты принятия решения // Психол. проблемы социальной регуляции поведения .- М: Наука, 1976.-505 с.
35.Занков Л.В. Избранные педагогические труды. - М: Педагогика, 1990. 418с.
36.Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки российской психологии. М.: Тривола, 1994. 304 с.
37.Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии.- М.: МГУ, 1982.-128 с.
38.Ильин Е.П. Сущность и структура мотива // Психологический журнал.1995.-№2.- С.27- 41.
39.Ильясов И.И. Структура процесса учения.- М.: МГУ, 1986.-198 с.
40.Карне К. Одаренный ребенок.- М.: Прогресс”, 1991.-386 с.
41.Кален Л.М. Особливості трансформування мотивів у процессі профессійної переорієнтації вчителів: Дис канд. психол. наук: 19.00.07.- Київ, 1998.-150 с.
42.Кальницкая К.О. Теорія мотивації А.Маслоу // Практична психологія та соціальна робота.-1998.-№3.- С.36-38.
43.Киричук О.В. Духовно-катарсична активність особи: сутність, функції генеза.//Науково- методичний альманах Нива знань”.- Дніпропетровськ: Промінь”, 1998.- С.3 - 7.
44.Кияшко Л.А. Индивидуально-стилевые особенности проявления и коррекции профессиональных стереотипов при смене специальности: Дис канд. психол наук: 19.00.05. - Одесса, 1996.- 220 с.
45.Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе.-М.: Прогресс”, 1989.-135 с.
46.Козелецкий Ю. Психологическая теория решений.- М.:Прогресс, 1979.-503с.
47.Козиев В.Н. Психологический анализ профессионального самосознания учителя: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / ЛГУ.- Л., 1980.- 20с.
48.Колесникова И.А. Гуманитарная миссия программы Образ и мысль”в современной образовательной ситуации //”Образ и мысль”: проблема подготовки педагогов .- СПб: Изд. Ин-та образов., 1996.- С.13-45.
49.Колесников Л.Ф. Резервы эфективности педагогического труда. Новосибирск, 1985.-167 с.
50.Костюк Г.С. Навчально виховний процес і психічний розвиток особистості / Под ред. Л.Н.Проколиєнко; Упор. В.В. Андрієвська. Г.О.Балл, О.Т.Губко, О.В.Проскура. К.: Рад. шк., 1989. 609 с.
51.Костюк Г.С. Избранные психологические труды. 1988.- 304 c.
52.Краткий психологический словарь./ Сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского.- М.:Политиздат, 1985.- 431 с.
53.Крегжде С.П. Психология формирования профессиональніх интересов: Дис д-ра психол. наук: 19.00.05. К., 1998.- 452 с.
54.Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя.- Л.: Изд-во ЛГУ,1989.-156 с.
55.Лазарев Н.Е. Педагогическое общение как условие творческой работы учителя и школьников в условиях эксперимента Экология и диалектика”// Cборник методических материалов: Теория и практика психолого-педагогического обеспечения модели общего образования Экология и диалектика”/ Под ред. Тарасова Л.В. М.: Авангард”,1993.- С.152 175.
56.Ларичев О.И. Наука и искусство принятия решений.- М.: Наука,1979.-197с.
57.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность.// Избранные психологические произведения: В 2-х томах. - М.: Педагогика, 1983. -Т.2.- С.94-231.
58.Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В2-х томах.-М.: Педагогика, 1983. -Т1.- 892 с.
59.Леонтьев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Вопр. психол ., 1995 - №1.-С.97-111.
60.Личность. Внутренний мир и самореализация. Идеи, концепции, взгляды / Cост. Ю.Н.Кулюткин, Г.С.Сухобская. СПб.: Изд. Ин-та образования, 1996.-175 с.
61.Люшер М. Цвет вашего характера .Тайны почерка Д.Сара: Пер с анг.- М.: Вече, Персей, АСТ, 1996. 400 с.
62.Лыкова В. Объект влияния // Газета Первое сентября.” Приложение. Школьный психолог”.- 1998.- №15-16. - С.13
63.Маслоу А. Мотивация и личность. Самоактуализирующиеся люди: исследование психологического здоровья.// Курс практической психологии.- Ижевск: Удмурдский унив., 1999.- С.65-88.
64.Макагон К.В. Формування готовності педагогів до інноваційної діяльності // Педагогіка і психологія. - 1997.- №4.- С.155-160.
65.Максименко С.Д. Генетична психологія: проблеми та перспективи //Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах.-К., 2000.- С.3-16.
66.Максименко С.Д. Теоритичні основи взаємоз’язку навчання і розвитку //Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах.- К., 2000.- С.17-41.
67.Машбиц Е.И. Психологический анализ учебной задачи // Сов. Педагогика.-1973.- №2. С.58 65.
68.Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя // Советская педагогика.- 1990.-№8.- С.82-88.
69.Миронова М.Н. Попытка целостного подхода к построению модели личности учителя //Вопросы психологии. - 1998.- № 1. - С.44-53.
70.Митина Л.М. Формирование профессионального самосознания учителя //Вопр. психол.- 1990.- №3.- С.58-64.
71.Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях // Вопр. психол. 1997.- №4.- С.28-39.
72.Митина Л.М., Кузьменкова О.В. Психологические особенности внутриличностных противоречий учителя // Вопр. психол. -1998.- №3.- С.3-17.
73.Молчанов С.С. Модель личности учителя // Сборник научных трудов.-Днепропетровск: ДГУ, 1994.- С. 144-152.
74.Моральный выбор / под ред. А.И.Титаренко. М., 1980.- 340с.
75.Морозов Е.П., Пидкасистый П.И. Подготовка учителей к инновационной деятельности //Сов. Педагогика, 1991.-№10.- С.88-93.
76.Мышление учителя. Личностные механизмы и понятийный аппарат./ Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской.- М.: Педагогика, 1990.-104 с.
77.Назаров А.В. Свобода выбора и моральная ответственность. Дис д-ра. филос.наук: 09.00.08.-Киев, 1971.- 169 с.
78.Назарова Т.С. Педагогические технологии //Педагогика. - 1997.- №3.- С.18-22.
79.Наумова Н.Ф.Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения.- М.: Наука,1988.-199 с.
80.Непомнящая Н.И. Опыт системного исследования психики ребенка.-М.:Педагогика,1975,. 217 с.
81.Николенко Д.Ф., Шкиль Н.И. Становление учителя. К.: О-во «Знание» УССР, 1986. -№15. 47 с. (Сер.7 , Педагогическая).
82.Нові технології навчання та виховання: Все для вчителя / Інформ. метод. бюллетень. Випуск 2. К., 1999. С.11 13.
83.Обуховский К. Психологическая теория строения и развития личности // Психология формирования и развития личности.- М.: Наука, 1981.- 368 с.
84.Обучаем по системе Л.В.Занкова // Книга для учителей.- М.: Просвещение, 1991.-234 с.
85.Оборина Д.В. Становление профессиональной ментальности педагогов и психологов.: Автореф. дис канд. психол. наук:19.00.07 / МГУ.- М., 1992.- 21 с.
86.Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М.:Просвещение, 1987.-316 с.
87.Петрушин В.И. Психологические аспекты деятельности учителя и классного руководителя. М.: Центр «Педагогический поиск», 2001. 160с.
88.Проблемы принятия решений.- М.: Наука,1976.-319 с.
89.Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учеб. для студ. высш. заведений: В 2-х кн. М.: Гум. Изд. ц. ВЛАДОС, 2001. - Кн. 1: Общие основы процесса обучения. 576 с.
90.Понамарев Я.Л. К вопросу об исследовании психологического механизма принятия решения в условиях творческих задач // Проблемы принятия решения . - М:Наука, 1976. - С.85-98.
91.Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт
/ Пособие для учителей.- К.: Рад.школа, 1988. 234 с.
92.Подмазин С. И. Личностно ориентированное образование: Социально философское исследование. Запорожье: Просвіта, 2000. 250 с.
93.Практическая психология в тестах или Как научиться понимать себя и других. М.: АСТ - ПРЕСС, 2000. 376 с.
94.Психология одаренности детей и подростков / Под ред. Н.С. Лейтеса. - М.: Изд. ц.«Академия», 1996.- 416 с.
95.Психологія і педагогіка життєтворчості.: Навч.-метод. Посібник / Ред. Рада: В.М.Доній (голова), Г. М. Несен (заст. голови), Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков (наук. ред.) та ін.-К.,1996.-792 с.
96.Психология индивидуальности Оллпорта // Холл Кэлвин С., Линдсей Гарднер. Теории личности: Пер. с анг. И.Б.Гриншпун. М.: ЗАО Изд. ЭКСМО - ПРЕСС, 1999. С.337 369.
97.Радул В.В. Становлення соціальної зрілості молодого вчителя. Дис д-ра пед. наук: 13.00.01. - Киев, 1998. 429 с.
98.Репкин В.В. Формирование учебной деятельности в младшем школьном возрасте// Cвоб пед ун-т. -Красноярск.: Эврика”,1990. С.13-22.
99.Репкин В.В., Дорохина В.Т. Экспериментальный анализ процесса принятия задания // Психология: Респ. Науч-метод сб.- К.:Рад. шк.,1976.-Вып.15 .- С.11-18.
100.Репкин В.В., Дорохина В.Т. Процесс принятия задания в учебной деятельности //Теория задач и способ их решения.- К.,1973.- С.34-41.
101.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании //Учебное пособие.- М.: «Владос», 1995.- 529 с.
102.Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер с англ. / Общ. ред. и предисл. Исениной Е.Л.- М.: Изд группа Прогресс”- Универс”, 1994. 480 с.
103.Розин В. Инновационное педагогическое творчество // ALMA MATER, 1997.- С.14-19.
104.Романова В.Н Анализ процесса принятия цели в формирующейся профессиональной деятельности оператора // Техническая єстетика.-1978.-№12.-С.22-24.
105.Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М.: Изд. Наркомпроса, 1940. 536 с.
106. Рудестам К. Групповая психотерапия. СПб.: Питер, 2000. 384 с.: (Серия Мастера психологии”).
107.Саврасов В.П. Особенности развития профессионального самосознания молодого учителя: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / ЛГУ - Л., 1986. 21 с.
108.Селевко Г.К. Современные образовательные технологии.-М.: «Народное образование», 1998.-256 с.
109.Селиванов В.И. Волевая регуляция активности личности // Психол. журн. 1982. -Т.3, №4.- С.110-121.
110.Семиченко В.А. Пути повышения эффективности изучения психологии.-К.: «Магистр-S», 1997.-119 с.
111.Светашева М.Л. Функциональна янаправленность психологической защиты в онтогенезе. Дис... канд. психол. наук: 19.00.01.- Днепропетровск, 1996.-155 с.
112.Самоукина Н.В. Игры в школе и дома: Писхотехнические упражнения и коррекционные программы.- М.: Новая школа, 1995.-144 с.
113.Синица И.Е. О такте и мастерстве ( беседы с молодыми педагогами). К.:Изд. Рад шк., 1976. 167 с.
114.Собчик Л.Н. Метод цветовых выборов (модифицированный цветовой тест Люшера) // Метод. руководство..Выпуск2.- М: Инф.- комерч. агентство 1990.- 88 с. - (Серия «Методы психологической диагностики»)
115.Собчик Л.Н. Метод диагностики межличностных отношений (адаптированный вариант интерперсональной диагностики Т.Лири..- М: Госкомиздат, 1990.-74 с.
116. Стрельников В.Г. Методики оцінювання інтелекту та критерії творчої особистості //Психологічна підтримка творчості учня / Упоряд. О.Главник, В.Зоц. К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. 128 с.- (Бібліотека Шкільного світу”)
117. Степанов С.Ю., Похмелкина Р.Ф., Колюмина Т.Ю. Принципы рефлексивной психологии педагогического творчества. //Вопр. психол. 1991.- №5.- С.5-10.
118.Столин В.В. Самосознание личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983.-284 с.
119.Столяренко Л.Д., Самыгина С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах.-М.:АСТ, Ростов-на Дону: Феникс, 1999.-585 с.
120.Тарасов Л.В., Митин А.Н. Какой учитель необходим для модели школы Экология и диалектика”//Психолого-педагогические основы модели школы «Экология и диалектика» / Cост. Л.В.Тарасов, Л.Б.Ермолаева-Томина. - М.: Авангард”, 1992 - С.12-16 .
121.Учителю о педагогической технике /Под ред. Л.И.Рувинского.- М.: Педагогика, 1987.-160 с.
122.Ушакова Г.К. Эволюционный аспект формирования личности// Проблемы личности . Материалы симпозиума.- М., 1970.- Т.2.- С.76-82
123.Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.: Прогресс”, 1990.- 366 с.
124.Фридман Л.М Педагогический опыт глазами психолога.-М.:Просвещение,1987.-224 с.
125.Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений.-М.: Просвещение, 1989.- 448 с.
126.Фромм Э. Бегство от свободы; Человек для себя : Пер. с англ. Д.Н.Дудинский.- Мн.: ООО Попурри”, 1998.- 672 с.
127.Халецкий А.М. К вопросу о развитии личности // Проблемы личности. Материалы симпозиума. М, 1970.- Т.2 - С.260-267.
128.Хайнц Хекхаузен Мотивация и деятельность: В 2-х томах. Пер. с нем. /Под ред Б.М.Величковского; Предисловие Л.И.Анциферовой, Б.М.Величковского.- М.:Педагогика,1986. -Т.2. 392 с
129.Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. М.:Владос,1998.-507с.
130.Шевелева С.С. К становлению синергетической модели образования: Общественные науки и современность // Педагогика.-1997.-№1. - С.126-130.
131.Шибутани Т. Социальная психология.-М.: Прогресс, 1969.-535с.
132.Швалб Ю.М. Психологические модели целеполагания. -К.: Стилос,1997.-240с.
133.Швалб Ю.М. Диагностика учебной деятельности как средство повышения творческого потенциала учителя // Вопр. психол..-1987.-№6.-С.66-70.
134.Штейнер Р. Воспитание к свободе. - М.: Изд Центра вальдорфской пед., 1993.-318 с.
135.Штейнер Р. Педагогика, основанная на познании человека: Пер. с нем. Д.Виноградова . - М.: Парсифаль, 1996.- 128 с.
136.Школа диалога культур: Идеи. Опыт. Проблем / Под общ ред. В.С. Библера. - Кемерово.: Алеф”, 1993.- 478 с.
137.Шуркова Н.Е. Практикум по педагогической психологии.- М.:Пед об-во России, 1998.-250 с.
138.Юсупов Ф.М. Педагог ищущий новое: штрихи к психологическому портрету.// Вопросы психологии. -1991.- №1 С.5-10.
139.Эльконин Д.В. Избранные психологические труды / Под ред В.В.Давыдова, В.П.Зинченко .- М.: Педагогика,1989.-560 с.
140.Ядов В.А. О диспозиционной регуляции социального повеления личности // Методологические проблемы социальной психологии. - М.: Наука, 1975.-230с.
141.Яценко Т.С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению с учащимися. - К.: Освіта, 1993.-208 с.
142.Яценко Т.С. Социально-психологическое обучение в подготовке будущих учителей .- К.: Выща школа, 1987.-111 с.
143.Яценко Т.С., Олійник О.Г. Передумови психокорекційної роботи у процесі активного соціально-психологічного навчання педагога // Психологія: Респ. наук метод зб.- К.: Освіта.- Вип. 41.- С.77-86 .
144.Яценко Т.С., Лисенко О.М. Динаміка психологічного захисту в процесі активного соціально-психологічного навчання майбутніх учителів //Психологія: Респ наук-метод зб.- К.: Освіта- Вип.40.- С. 97-105.
145.Allport, G.W. Pattern and growth in personality. New York: Holt, Rinehart and Winston,1961
146.Ennic R. Critical Thinking and the Curriculum/ National Forum, 1985. - 61 р.
147.Milgrem R.M., Milgrem N.A. Self- consept differences in student teachers in primary, elementary, secondary and special educftsjn // Psychology in shool. 1976. V.B. P. 439 441.
148.Sinnott J. D. (Ed.). Everyday problem solving: Theory and application. New York: Morrow, 1989.- 72 p.
149.Wade C., Tavris C. Psychology . Harper and Row., 1990. 692 p.

150.White W. F., Burke C.M. Effective teaching and beyond // J. instructional Psychol. -1993.- V.20, №2. - P. 155-167.