ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПІДЛІТКА ЯК СУБ’ЄКТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ КУРСУ „СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА”)

Короткий опис

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ТЕРНОВИК НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 159.922.8:82

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПІДЛІТКА ЯК СУБ’ЄКТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(НА МАТЕРІАЛІ КУРСУ „СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА”)
19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
кандидат психологічних наук,
доцент Михальчук Н.О.

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження
1.1. Психологічне розуміння суб’єктної сутності особистості............................. 10
1.2. Психолого-педагогічні та культурологічні засади розвитку
підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності.................................................................37
1.3. Концептуальна модель розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної
діяльності....................................................................................................................................75
ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ.....................................................................................................91
РОЗДІЛ 2. Експериментальна перевірка ефективності програми розвитку
підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності
2.1. Стан сформованості суб’єктності підлітків............................................................95
2.2. Основні напрямки та організація формуючого експерименту........................135
2.3. Аналіз отриманих результатів.....................................................................................145
ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ.....................................................................................................194

ВИСНОВКИ......................................................................................................................................200

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................................204

ДОДАТКИ..........................................................................................................................................225

ВСТУП

Актуальність дослідження. Впродовж XX століття психологи та педагоги сформулювали і обґрунтували уявлення про виключне значення розвитку школяра як суб’єкта пізнавальної діяльності та формування його особистості в процесі шкільного навчання (Ш.А.Амонашвілі, Б.Г.Ананьєв, М.Й.Боришевський, А.В.Брушлинський, Л.В.Занков, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.О.Сухомлинський, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, І.М.Цимбалюк, Ю.В.Швалб [6-8, 35, 39-41, 67, 71, 90-91, 105, 117-118, 194, 195-198, 208, 228, 233]). Таке навчання вважається запорукою забезпечення прав дитини у відкритому суспільстві (В.С.Біблер, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, Ж.П.Сартр, О.В.Сухомлинський [29-30, 51-53, 67, 68, 178, 194]).
Розвиток школяра як суб’єкта пізнавальної діяльності особливо важливе в умовах культурологічно-орієнтованого навчання, яке створює оптимальні умови для самовизначення дитини у національній та загальнолюдській культурі (О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, В.С.Біблер, А.Г.Волинець, Г.В.Згурський, С.Ю.Курганов, Н.О.Михальчук, Т.А.Російчук, С.О.Черепянова [15, 18-21, 29-30, 99-100, 130-132]).
У психології проблема, яку ми розглядаємо, найповніше відображена у суб’єктно-діяльнісній методології, потужний вплив на становлення та розвиток якої пов’язаний із дослідженнями Б.Г.Ананьєва, А.В.Брушлинського, Д.М.Узнадзе, С.Л.Рубінштейна, Г.С.Костюка та О.М.Леонтьєва [7-8, 38-41, 216-217, 175-176, 90-91, 105-106].
Так, А.В.Брушлинським розглянуто взаємозв’язок біологічного та соціального в бутті людини, створено континуально-генетичну концепцію психічного та обґрунтовано положення про його недиз’юнктивність [40]. К.О.Абульхановою-Славською при створенні концепції особистості як суб’єкта життєвого шляху досліджено взаємозв’язки активності, свідомості та особистісної організації часу [1]. Розроблено експериментальну суб’єктно-орієнтовану генетичну методологію психологічного дослідження (С.Д.Максименко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко [118, 196, 208]). У низці сучасних досліджень розглядаються питання філогенетичного та онтогенетичного становлення суб’єкта (Л.І.Анциферова, О.Б.Весна, М.І.Воловикова, Л.І.Гаврищак, А.Л.Журавльов, Є.І.Ісаєв, Н.Ю.Максимова, І.В.Нікітіна, О.К.Осницький, В.М.Пискун, В.В.Селіванов, О.О.Сергієнко, В.І.Слободчиков, В.І.Степанський, В.О.Татенко, В.М.Титов, Г.А.Цуперман та ін. [13, 47, 69, 120, 141, 147, 153, 179, 183, 186, 193, 195, 212, 229]).
Особливе значення має розробка вітчизняними психологами уявлень про підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності та дослідження ними умов, за якими підліток постає таким суб’єктом. У контексті розв’язання цих завдань закономірним є посилення уваги сучасної вікової та педагогічної психології до дослідження суб’єктної реальності людини, її „Я”, самості у пізнавальній діяльності. Фундаментальні проблеми становлення особистості, виховання та самовиховання, розвитку та саморозвитку безпосередньо пов’язані з розкриттям шляхів стимулювання пізнавальної активності підлітків з метою розвитку їх суб’єктності. Вивчення психологічних умов розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності переважно здійснюється у зв’язку з теоретичними дослідженнями рефлексії у її інтелектуальному аспекті: як здатність підлітка усвідомлювати підстави власних дій в ході розв’язування учбових задач.
Водночас недостатньо вивчені питання розгортання в підлітковому віці механізму децентрації, розвитку самоконтролю, становлення самооцінки, розширення сфери соціальної взаємодії дитини, поглиблення її інтересу до власного „Я”, формування вмінь аналізувати свої дії, вчинки, поведінку, риси характеру, особистісні якості. Одним з продуктивних шляхів розв’язання цих питань, на нашу думку, є створення рефлексивного мистецького середовища.
Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, недостатньої її розробленості було обрану тему дисертаційної роботи „Психологічні умови розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності (на матеріалі курсу „Світова література”)”. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану досліджень кафедри психології Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука „Психолого-педагогічні та економічні основи гуманізації виховання й навчання в школах і ВНЗ” (тему затверджено Вченою Радою Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, протокол №1 від 3.04.1998 року та закоординовано Радою з питань координації наукових досліджень в галузі психології та педагогіки в Україні, протокол №4 від 4.06.1998 року).
Актуальність та недостатня розробленість питання розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності на уроках світової літератури зумовили вибір об’єкта (взаємодія учасників навчально-виховного процесу в школі між собою та з літературним текстом) та предмета дослідження (психологічні умови розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності).
Мета дослідження полягає у з’ясуванні психологічних умов розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності та тих характеристик педагогічного впливу вчителя на учня, який найбільшою мірою сприятиме цьому розвиткові.
Починаючи дослідження, ми запропонували такі гіпотези:
формуванню підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності сприяє використання педагогом таких психолого-педагогічних принципів, які відповідають головним засадам гуманізації середньої освіти;
головними умовами ефективного стимулювання вчителем розвитку школяра як суб’єкта пізнавальної діяльності є:
а) заохочення суб’єкт-суб’єктної взаємодії партнерів по спілкуванню;
б) постановка творчих завдань та моделювання проблемних ситуацій;
в) створення рефлексивного мистецького середовища;
г) стимулювання пізнавальної активності в процесі організації навчальних дискусій.
Мета та гіпотеза дослідження визначають наступні завдання дослідження:
1. Окреслити принципи дослідження розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності на уроках.
2. Виявити критерії оцінки розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності.
3. З’ясувати фактори, які впливають на ефективність розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності:
а) виявити специфічні риси діалогу підлітків, що беруть участь у розв’язанні творчих завдань та проблемних ситуацій на уроках;
б) встановити характер зв’язку між особливостями діалогу школярів і ефективністю спільного розв’язання ними мисленнєвих задач та експериментально виокремити етапи становлення підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності.
4. Окреслити вимоги до педагогічних впливів вчителя на учнів, що сприяють розвиткові підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності.
5. Виявити найбільш ефективні психологічні умови розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є: суб’єктно-діяльнісна психологічна концепція С.Л.Рубінштейна, теоретична розробка проблеми людини як суб’єкта психічної активності А.В.Брушлинським; концепція людини як суб’єкта психічної діяльності, положення про суб’єкта як джерело розвитку і саморозвитку та власної життєтворчості К.О.Абульханової-Славської; положення про рефлексію як регулятор саморозвитку, життєвого становлення особистості (Є.І.Ісаєв, В.І.Слободчиков); ідеї щодо сутності пізнавальної діяльності та закономірностей її розвитку в процесі учіння (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, А.Н.Леонтьєв, І.Я.Лернер, С.Д.Максименко, Н.А.Менчинська, В.А.Моляко, С.Л.Рубінштейн, І.М.Сеченов, А.В.Скрипченко та ін.), щодо характеристик діалогу як взаємодії різних смислових позицій (М.М.Бахтін, В.С.Біблер, М.Бубер, ґ.ґадамер та ін.), щодо використання групових форм навчальної роботи (В.М.Бехтєрєв, П.П.Блонський, М.В.Ланге, Х.Й.Лійметс, Е.Мейєр, Н.О.Михальчук, І.П.Сахаров та ін.), щодо психологічних механізмів розуміння тексту (М.М.Бахтін, А.В.Брушлинський, З.Г.Кісарчук, С.Л.Рубінштейн, І.Н.Семенов, С.Ю.Степанов, О.К.Тихомиров, Н.В.Чепелєва). У роботі використано модель рефлексивної психології І.М.Семенова, С.Ю.Степанова, М.І.Найдьонова; результати дослідження Л.А.Найдьоновою ролі рефлексивного потенціалу групи в активації творчості учнів; аналіз М.В.Титовим етапів становлення та рівнів розвитку історичного суб’єкта; теоретичні засади Школи діалогу культур (І.Ю.Берлянд, В.С.Біблер, С.Ю.Курганов, В.Ф.Литовський), положення про діалогічний підхід до гуманізації освіти (В.В.Андрієвська, Г.О.Балл, А.Г.Волинець, Г.В.Згурський, О.В.Киричук, В.Ф.Литовський, С.О.Мусатов, В.М.Титов); логіка та принципи психологічних досліджень (К.О.Абульханова-Славська, С.Д.Максименко, П.Рікер, М.О.Розов, О.М.Славська, В.О.Татенко, В.С.Швирьов).
Основними методами дослідження були констатуючий та формуючий психолого-педагогічні експерименти, допоміжними метод змістово-смислового аналізу дискурсивного мислення (за І.М.Семеновим), спостереження, бесіди, анкетування, аналіз написання творчих робіт, письмові анкетування учнів. Для обробки даних використовувалися відповідні статистичні методи (кореляційний та факторний аналіз).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням якісного й кількісного аналізу експериментальних даних.
Наукова новизна та теоретичне значення роботи визначається тим, що:
а) виділено як спеціальний предмет експериментального дослідження психологічні умови розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності на матеріалі курсу „Світова література”;
б) визначено педагогічні впливи педагога на школярів, що сприяють діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операційної сторін пізнавальної діяльності підлітків на уроках світової літератури;
в) визначено основні фактори, які впливають на активізацію пізнавальної діяльності підлітків та розвиток їх суб’єктності;
г) розроблено способи стимуляції розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності на уроках світової літератури;
д) розроблено систему характеристик, які дозволяють аналізувати психологічні умови розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності та розкрито значення цих характеристик на уроках світової літератури;
е) визначено найбільш доцільні педагогічні впливи вчителя на учнів з метою розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності.
Практична значущість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів з метою розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності на уроках світової літератури, а також інших предметів гуманітарного циклу. Розроблені в дисертаційному дослідженні види педагогічних впливів можуть знайти використання в практиці роботи вчителів середніх класів з метою активізації мислення підлітків, сприяння різнобічному розвитку їх особистості.
Апробація та впровадження результатів дослідження у практику загальноосвітньої середньої школи здійснювалися в процесі обговорення на педагогічних радах середніх шкіл №№ 2,5,7,11,12,13,15,21,23, школи „Центр надії” м.Рівного, Мар’янівської ЗОШ I-III ступеня у Волинській області Горохівського району, Горохівської ЗОШ №1 I-III ступеня у Волинській області, на засіданнях кафедри психології Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, на конференціях з проблем гуманізації навчання та розвитку особистості школярів (Рівне, 2002; Остріг, 2005) та присвячених використанню нових технологій у навчанні (Рівне, 2003-2004; Луцьк, 2004; Донецьк, 2004).
Публікації. Зміст і результати дослідження відображені в 8 публікаціях, серед них 6 статей у наукових фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 258 назв, 66 додатків. Зміст викладено на 355 сторінках машинопису. Обсяг основної частини 203 сторінки, що містить 15 таблиць, 4 рисунки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Теоретичне обгрунтування означеної проблеми та експериментальна апробація висунутих в дисертаційному дослідженні положень дають підстави стверджувати, що:
1. В роботі визначені психолого-педагогічні принципи формування підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності на уроках світової літератури:
а) принцип гуманних відносин між вчителями та школярами;
б) принцип співробітництва;
в) принцип індивідуального підходу, що передбачає врахування індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей учнів;
г) принцип діалогічності мислення й діяльності;
д) принцип проблемності;
е) принцип свідомого здійснення активних дій;
є) принцип ініціативності та відповідальності;
ж) принцип толерантності.
2. Результати формуючого експерименту підтверджують гіпотези дослідження про те, що:
використання педагогом психолого-педагогічних принципів розвитку підлітків як суб’єктів пізнавальної діяльності, відповідних головним засадам гуманізації середньої освіти, стимулює формування суб’єктних якостей як особистісного здобутку школярів;
педагогічні впливи вчителя на підлітків сприяють розвитку школярів як суб’єктів пізнавальної діяльності через:
а) заохочення суб’єкт-суб’єктної взаємодії партнерів по спілкуванню;
б) постановку у творчих завдань та моделювання проблемних ситуацій;
в) створення рефлексивного літературного середовища;
г) стимулювання пізнавальної активності в процесі організації навчальних дискусій.
3. Були з’ясовані фактори, які найбільшою мірою впливають на активізацію мислительної діяльності особистості та розвиток підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності:
а) проблемність, що задається неоднозначністю умов творчого завдання і, таким чином, активізує мислительну діяльність учня;
б) когнітивний дисонанс, що проявляється як особливий емоційний стан людини, який виникає при зіткненні останнього з проблемою, розв’язати яку за допомогою вже існуючого засобу-стереотипу неможливо;
в) перетворювальна чи неперетворювальна стратегії впливу на висловлювання інших учасників обговорення в залежності від субординативного, координативного та егоцентричного їх типів.
4. Визначено основні засоби змістового впливу на розвиток підлітка як суб'єкта пізнавальної діяльності, а саме: проблемне відтворення змісту літературного твору на основі власних уявлень учнів; розв'язання творчих завдань із використанням літературного твору та без нього (що сприяло виходу учнів на творчу позицію); завдання та ігри, спрямовані на пізнання підлітками літературних текстів як особливої форми художнього спілкування, суті процесу спілкування, усвідомлення позицій партнерів по спілкуванню, розуміння думок та переживань інших людей; літературні дискусії, що мали на меті в процесі творчої взаємодії вчителя і учнів відкривати для них реальність смислу твору, виражених в ньому переживань через встановлення паралелей з власним емоційним світом, з'ясування нових для підлітків питань та проблем; заходи, які забезпечували б та відображали взаємозв'язок школярів із ширшим соціально-культурним середовищем (наприклад, літературно-інформаційні бесіди, змістом яких міг бути обмін літературною інформацією між вчителем та учнем).
5. Результати формуючого експерименту показали, що найбільш
важливими для розвитку підлітка як суб'єкта пізнавальної діяльності є дискретні впливи. Вони являють собою заздалегідь організовані вчителем різного роду проблемні ситуації, розв'язання яких потребує переосмислення звичайних засобів дій.
6. Інтелектуально-рефлексивні впливи спонукають школярів до формулювання питань, відповіді на які сприяли б: глибшому розумінню змісту літературного твору; формулюванню сумнівів, які викликаються альтернативними висловлюваннями вчителя чи інших учнів; здійсненню контролю та оцінки чи корекції власного висловлювання чи суджень інших учнів; пошуку (спільного з іншими учнями) засобів розв'язання проблем в області літератури.
7. Особистісно-рефлексивні засоби впливу були спрямовані на встановлення позитивного мікроклімату в колективі учнів за допомогою ігрових ситуацій, що формують у підлітків ставлення до іншої людини як суб'єкта діяльності; розвиток взаєморозуміння; розвиток навичок співробітництва завдяки організації спільної діяльності. З цією метою ми спонукали учнів до пошуку засобів побудови спільної діяльності, адекватних виконанню запропонованого завдання, встановленню правил спільної роботи, оцінки себе та товаришів з точки зору партнерів по спілкуванню.
8. Як показали результати формуючого експерименту, в учнів експериментальних класів відбулися значні зміни у внутрішньо-функціональній структурі мисленнєвих операцій. Ця структура в учнів класів Е1, Е2 дає змогу їм формулювати сумніви щодо висловленої попередньої точки зору партнерів по спілкуванню, обґрунтовувати власну позицію чи думку, пропонувати свій шлях розв'язання проблеми чи творчого завдання, толерантно ставитись до думок інших підлітків, водночас використовуючи те, що є в них прийнятним.
9. Визначено психолого-педагогічні умови розвитку підлітків як суб’єктів пізнавальної діяльності: активізація, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, вдосконалення їхніх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до своєї точки зору та думок інших учнів та вчителя, здатності розуміти та усвідомлювати висловлювання партнерів по спілкуванню, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, виправляти висловлювання інших учасників розв’язання проблемних ситуацій та творчих задач, використовуючи водночас те, що є в них прийнятним, формування вміння суб’єктивного оцінювання дій партнерів по комунікації, відображувати позиції партнерів по діалогу через призму проблемної ситуації, яку необхідно розв’язати, схематизувати дії у разі неможливості розв’язання проблеми, толерантно ставитися до думок та суджень інших суб’єктів пізнавальної діяльності, навіть якщо вони є зовсім протилежними.
Тому їх використання на уроках світової літератури є доцільним та навіть необхідним з метою активізації мисленнєвої та пізнавальної діяльності та діалогічної взаємодії, формування творчої особистості підлітка.
Даним дослідженням проблема застосування психологічних умов та педагогічних впливів, які передбачають розвиток підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності у середній школі, не вичерпується. Здається, зокрема, доцільним подальше вивчення передумов і шляхів ефективного застосування таких впливів не тільки на уроках світової літератури, а й в усьому навчальному процесі загальноосвітньої середньої школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. -М. : Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО МОДЭК”, 1999. 224 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни. М. : Мысль, 1997. 224 с.
3. Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности. М.: Наука, 1973. 287 с.
4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
5. АзаровЮ.П. Искусство воспитывать: Книга для учителя.М.: Просвещение, 1980.448 с.
6. АмонашвилиШ.А.Психологические основы педагогики сотрудничества.К.: Освіта, 1991.111 с.
7. Ананьев Б.Г. Выступление на обсуждении книги Человек как предмет познания” // Художественное творчество. Л.: Наука, 1983. С. 262-268.
8. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. 2-е изд. СПб.: Питер, 2001. 272 с.
9. Андреев А.Л. Художественный образ и спецификация исскуства: Методологические аспекты проблемы. М.: Наука, 1981. 193с.
10. Андреева Г.М. Социальная психология.М.: Изд-во МГУ, 1980. 416с.
11. АндрієвськаВ.В., БаллГ.О., ВолинецьА.Г., та ін. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя // За ред.Г.О.Балла, О.В.Киричука, Р.М.Шамелашвілі.К.: ІЗМН, 1997.136с.
12. Антипов Г.А., Донских О.А. Проблема периодизации историко-философского процесса с позиций представления о рефлексии // Проблемы рефлексии. Современные комплексные исследования. -Новосибирск.: Наука, 1987. С. 176-196.
13. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности // Человек в системе наук. М., 1989. С.426-433.
14. Апаньев Б.Г. Задачи исскуства // Художественное творчество: Вопросы комплексного изучения. М., 1982. С. 234-245.
15. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 367 с.
16. Ахутин А.В., Библер B.C., Курганов С.Ю. Античная культура. Воображаемые уроки в 3-4 классах Школы диалога культур. М.: Интерпракс, 1995. 448 с.
17. БалаянА.Р. Проблемы моделирования диалога // Материалы третьего Всесоюзного симпозиума по психолингвистике.М., 1970. С. 149-152.
18. БаллГ.А, Бургин М.С. Анализ психологического воздействия и его педагогическое значение // Вопросы психологии. 1994. № 4. С. 56-66.
19. БаллГ.А. Основы теории задач: Дис...д-ра психол. наук.К., 1990.386с.
20. БаллГ.О.,ВолинецьА.Г, Копилов С.О. Діалого-культурологічний підхід як напрями гуманізації освіти // Психологія в школі. К., 1997. С. 76-82.
21. Балл Г.О. Про психологічний зміст вільного розвитку особистості // Психологічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя / За ред. Г.О.Балла. Київ-Рівне, 1996. С.53-67.
22. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
23. Белинский В.Г. Идея исскуства // Собрание сочинений: в 9 т. М., 1978. Т.3. С. 278-293.
24. Бердяев Н.А. О назначении человека. М.: Республика, 1993. 383 с.
25. Бердяев Н.А. Самопознание. М.: Книга, 1991. 445 с.
26. Берлянд И.Е. К постановке проблемы рефлексии как проблемы общения // Методологические проблемы психологии личности. М., 1981. С. 134-144.
27. Берлянд И.Е. К построению психологической концепции школы диалога культур // Школа диалога культур. Основы программы. / Под общей ред.В.С.Библера Кемерово: АЛЕФ” Гуманитарный центр, 1992. С. 69-79.
28. БехтеревВ.М., ЛангеМ.В. Влияние коллектива на личность // Педология и воспитание.М., 1928.
29. БиблерВ.С. Мышление как творчество.М.: Политиздат, 1975.
30. Библер B.C. От наукоучения к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век. М.: Политиздат, 1991. 413 с.
31. Блонский П. Избранные психологические произведения М., 1973.
32. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком.М.: Изд-во МГУ, 1982.200 с.
33. БодалевА.А. О состоянии и задачах разработки психологии познания людьми друг друга: Психология межличностного познания.М.: Педагогика, 1981. С. 4-15.
34. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Под редакцией Д.И. Фельдштейна / Вступительная статья Д.И.Фельдштейна. М.: Издательство Институт практической психологии”, Воронеж: НПО МОДЭК”, 1995. 352 с.
35. БоришевськийМ.Й., КиричукО.В. Самосвідомість як детермінант саморозвитку особистості // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості / Тези доп. та матеріали Міжнарод. наук.-практ. конференції, м. Луцьк 18-25 червня 1994р.1 частина, 3 розділ.Київ-Луцьк, 1994. С. 406-408.
36. Братко М.О. Роль культури в онтогенетичному становленні суб’єкта психічної активності // Психологічні проблеми навчання, виховання, активності та розвитку особистості: Матеріали звітної наукової сесії Інституту психології АПН України (10-11 лютого 1994 p.). Київ, 1995 С.246-256.
37. Бреус Т.В. Поступок как критерий анализа понятия субъекта психической активности // Психологія суб’єктної активності особистості /АПН України. Ін-т психології. К., 1993. С.22-24.
38. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта. М.: Институт психологии РАН, 1994. 109 с.
39. Брушлинский А.В. С.Л.Рубинштейн - родоначальник деятельностного подхода в психологической науке // Психологический журнал. 1989. Т. 10, №3. С.43-59.
40. Брушлинский А.В. Субъектно-деятельностная концепция и теория функциональных систем // Вопросы психологии. 1999. №5. С. 110-121.
41. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. -М.: Издательство Институт практической психологии”; Воронеж: НПО Модэк”, 1996. 392 с.
42. Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировозрение, культура, бытие /Отв. ред. В.П.Иванов; АН УССР. Ин-т философии. К.: Наук. думка, 1991. 200 с.
43. Бубер М. Я и ТЫ.М.: Высшая школа, 1993.176с.
44. Варбан М.Ю. Рефлексия профессионального становления в студенческие годы: Дис...канд.психол.наук: 19.00.01. К, 1999. 181с.
45. ВайсбурдМ.Л. Обучение диалогической речи.Иностранные языки в школе.1965.№4. С. 11-19.
46. Векслер С.И. Развитие критического мышления старшеклассников в процессе обучения // Дисканд наук по спец.: 13.00.01. К., 1973. 148 с.
47. Весна Е.Б. Понятия личность” и индивидуальность” в понятийном пространстве, описывающем человека // Мир психологии. 1999. №4(20). С.279-295.
48. Виногородський A.M. Розвиток особистісної рефлексії підлітків (на матеріалі сприйняття музики): Автореф.дис...канд.психол.наук: 19.00.07/Національній пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 1999. 20 с.
49. Возрастные особенности психического развития детей / Под ред. Н.В. Дубровиной,М.И. Лисиной.М.: Просвещ., 1982.164с.
50. ВолковаЕ.В. ЭстетикаМ.М. Бахтина.М.,1990.
51. Выготский Л.С. Развитие личности и мировоззрение ребенка // Психология личности: Тексты. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. М.: Изд-во МГУ. 1982. С.161-165.
52. ВыготскийЛ.С. Мышление и речь.М., 1995.
53. ВыготскийЛ.С. Собрание сочинений:В 6-ти томах / Под ред.А.Р.Лурия, М.Г.Ярошевського.М.: Педагогика,1984. Т.2360с.
54. Гаджиев Ч.М. Организация коллективного изобретательства // Исследования проблемы психологии творчества / Под. ред. Я.А. Понамарёва. М.: Наука, 1983. С.266-279.
55. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Т.3: Философия духа. М.: Мысль, 1977. 471 с.
56. Голицын Г.А. Рефлексия как фактор развития // Проблемы рефлексии. Современные комплексные исследования. Новосибирск.: Наука, 1987. С.54-60.
57. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Политиздат Украины, 1989. 189 с.
58. Давыдов В.В., Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии . 1992. № 3-4. С. 14-19.
59. Декарт Рене. Сочинения: В 2-х т. / Пер. с лат. и фр.; Сост., ред., вступ. ст. В.В.Соколова; Примеч. М.А.Гарицева, В.В.Соколова. М.: Мысль, 1989. Т. 1. 654 с.
60. Дикань В.С. Рефлексивний підхід у теорії і практиці підготовки майбутніх педагогів в університетах США (педагогічний аспект) : Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.04. К. 1999. 20 с.
61. Діалог культур і духовний розвиток людини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 24-26 січня 1995 р.) /Ред.кол.: В.М.Титов (відп. редактор) та ін. К., 1995. 237 с.
62. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя / В.В.Андрієвська, Г.О.Балл, А.Г.Волинець та ін.; за ред. Г.О.Балла, О.В.Киричука, Р.М.Шамелашвілі. К.:ІЗМН, 1997. 136с.
63. ДобровичА.Б. Воспитателю о психологии и психологическом общении. Книга для учителей и родителей.М.: Просвещ., 1987.207 с.
64. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психологічного повсякдення) : Монографія. К.: Либідь, 2001. 334 с.
65. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. М.: ЧеРо”, Издательство МГУ, 2000. 344 с.
66. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. М.: Совершенство, 1997. 208 с.
67. Эльконин Б.Д. Введение в психологию развития. М.: Тривола, 1994. 167с.
68. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: Пер. с англ./ Общ. ред. и предисл. А.В.Толстых. М.: Прогресс, 1996. 344с.
69. Журавлев А.Л. Психология коллективного субъекта // Психология индивидуального и группового субъекта / Под ред. А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой. М.: ПЕРСЭ, 2002. С. 51-81.
70. Зак А.З. Проблемы психологического изучения рефлексии // Исследование рече-мысли и рефлексии /Ред. М.М.Муканова. Алма-Ата, 1979. С.6-13.
71. Занков Л.В. Наглядность и активизация учащихся в обучении. М.: Учпедгиз, 1960.
72. Зарецкий В.К. Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Рефлексивно-личностный аспект формирования решения творческих задач//Вопросы психологии. 1980. №5. С. 112-117.
73. ЗимняяИ.А. Педагогическая психология. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.478 с.
74. Зязюн И.А. Основы педагогического мастерства / Учебное пособие для педагогических институтов. - К., 1987. - 209 с.
75. ІльїнЄ.М. Мистецтво запитання // Пед. пошук / За ред.I.М.Баженова.К., 1988.
76. Кандинский В. О духовном искусстве. М.: Архимед”, 1992. 108 с.
77. Кант І. Критика чистого розуму / І.Бурковський (пер. з нім. та прим.). К.: Юніверс, 2000. 502 с. (Філософська думка).
78. Карамушка Л. Гуманізація управлінського процесу в школі як умова особистісного розвитку керівників, вчителів та учнів // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С. 42-43.
79. Келеси М. Особенности рефлексии как формы самопознания личности: Дис...канд.психол. наук: 19.00.01 / Киевский ун-т им. Тараса Шевченко. К., 1996. 195с.
80. Киричук О.В., Карпенко B.C. Рівні суб’єктності та індикатори духовності людини // Педагогіка і психологія. 1995. №3. С.3-12.
81. Киричук О.В., Карпенко B.C. Метаморфози духу. До питання про предмет гуманітарної психології // Педагогіка і психологія. -1994. -№4. -С.3-8.
82. КиричукО.В. Діалог у контексті педагогічної взаємодії // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С.31-46.
83. Кирпач Н.Б. Психологічний аналіз майєвтичного діалогу // Психологічні проблеми навчання, виховання, активності та розвитку особистості: Матеріали звітної наукової сесії Інституту психології АПН України (10-11 лютого 1994 p.). Київ, 1995. С. 180-187.
84. КовалевГ.А. О системе психологического воздействия // Психология воздействия.М.,1989.
85. Коломінський Н. Особистість як системоутворюючий фактор гуманізації управління в освіті // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С.45-46.
86. Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психологический журнал. -1987. Т.8, №4. С. 126-137.
87. КондратьеваС.В. Психолого-педагогические проблемы общения: Учебное пособие.Гродно: Изд-во Гродненского ун-та, 1982.66с.
88. Конфлікти в педагогічних системах. Зб. доповідей науково-практичної конференції 20-21 травня 1997 року. Вінниця, 1997. 154-159с.
89. Корнєв М.Н., Вітрогон Н.С. Рефлексія, як механізм соціалізації індивіда // Психологія суб’єктності особистості / АПН України. Ін-т психології. К., 1993. С.56-58.
90. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304 с.
91. КостюкГ.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.К. : Рад. школа,1989.608 с.
92. Котик І.О. Вплив рефлексії на процес розвитку та становлення суб’єктності людини // Науковий вісник Національного аграрного університету. К., 2000. Вип. 30. С. 302-310.
93. Котик І.О. Розвиток суб’єктності учнів при розв’язанні конфліктів у процесі діалогічного навчання // Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. К., 2000. Вип. 3(10). - С. 143-150.
94. Котик І.О. Формування в учня вміння конструктивно долати конфлікт під час навчання у Школі діалогу культур // Педагогіка толерантності. 1998. №3-4. С.49-52.
95. Котик І.О. Школа діалогу культур. Розвиток суб’єктності особистості // Педагогіка толерантності. 2001. №2(16). С. 106-116.
96. Краткий психологический словарь / Ред.-сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2 изд., расшир., испр. и доп. Ростов-на-Дону.: Феникс, 1998. 512 с.
97. Кузьмин А.А. Критика рефлексивного разума / Новгородский гос.ун-т им.Ярослава Мудрого., Российское философское общество. Новгород, 1998. 186с.
98. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. С.22-29.
99. Курганов С.Ю. Психологические проблемы учебного диалога // Вопросы психологии. 1988. №2. С.87-96.
100.Курганов С.Ю. Экспериментальная программа Школы диалога культур I IV классы. Кемерово: АЛЕФ”, 1993. 64 с.
101. КучинскийГ.М. Диалог и мышление.Минск: Изд-во БГУ, 1983.190с.
102. Кушерець Т.В. Соціально-історичний суб’єкт: сутність, структура, типологія:Дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1993. 144 с.
103. Лабунская В.А. Экспрессия человека: общение и межличностное познание. Ростов на Дону, 1999. 608 с.
104. Ладенко И.С., Степанов С.Ю. Рефлексивное развитие познавательно-творческой активности /АН СССР, СО. Ин-т истории, филологии и философии. Препр. -Новосибирск, 1990. 52с.
105. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304с.
106. Леонтьев Д.А. Очерк психологии личности. М.: Смысл, 1993. 43 с.
107. Леонтьев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Вопросы психологии. 1995. №1. С. 97-110.
108. ЛернерИ.Я. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам.М., 1972.240 с.
109. Литовский В.Ф. Становление младшего школьника как субъекта письменной речи (в условиях культурологического обучения): Дисканд. психол. наук: 19.00.07. К. 2003. 210 с.
110. ЛийметсХ.Й. Групповая работа на уроке.М.: Знание, 1975.64 с.
111. ЛийметсХ.Й. Как воспитывает процесс обучения.М.: Знание, 1982.96 с.
112. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Изд-во Наука, 1984. 444 с.
113. ЛомовБ.Ф. Проблема общения в психологии (вместо введения) // Проблема общения в психологии.М.: Наука,1981. С.3-23.
114. Лосев А.Ф. Дерзание духа. М.: Политиздат, 1988. 366 с.
115. Лысюк Л.Г. Особенности первых этапов онтогенеза сознания // Вопросы психологии. 1993. №2. С. 26-33.
116. Майєвтика у системі психологічних знань. Тези Міжнародної наукової конференції. Київ, 1993. 245 с.
117. МаксименкоВ.И. Анализ коммуникативных структур диалога при совместном решении задач: Автореф. дис... канд. психол. наук.М., 1979.23 с.
118. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2-х т. К.: Форум, 2002. Т.2: Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. 335 с.
119. Максименко С.Д. Навчання і розвиток: психологічні аспекти // Практична психологія та соціальна робота. 1997. Жовтень. С.5-7.
120. Максимова Н. Гуманізація процесу виховання як фактор попередження адикватної поведінки // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки (Рівне, 15-17 червня 1998р.) Тези доповідей і повідомлень. Рівне, 1998. С.61-63.
121. Малкей М. Наука и социология знания / Пер. с англ. А.Л.Великовича; Послесл. Б.Г.Юдина. М.: Прогресс, 1983. 253 с. (Общественные науки за рубежом. Философия и социология).
122. Маловичко B.C. Необходимость преодоления традиционной парадигмы определения творчества как нового” // Научно-техническое творчество: проблемы эврилогии. Рига. 1987. С.31-33.