ПСИХОТЕРАПІЯ, ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ ВНАСЛІДЛОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Короткий опис

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

На правах рукопису

Гриневич Євгенія Геннадіївна

УДК: 616.89 84 083: 614.88 (477)

ПСИХОТЕРАПІЯ, ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ ВНАСЛІДЛОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

14.01.16-психіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
медичних наук

Науковий консультант
Табачніков Станіслав Ісакович
доктор медичних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

7

ВСТУП

9

РОЗДІЛ 1 ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХІЧНІ НАСЛІДКИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЯК СТРАТЕГІЧНА ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

25

1.1. Основні визначення науки про небезпеку та класифікації надзвичайних ситуацій

25

1.2. Психолого-психіатричні та нейрофізіологічні наслідки перебування людини в умовах надзвичайної ситуації

28

1.2.1. Базові складові етіології й патогенезу психічних розладів при надзвичайних ситуаціях

29

1.2.2. Психофізіологічні аспекти впливу стресу на психічний стан людини

31

1.2.3. Психологічна, психодинамічна теорії, психопатологія стресу

35

1.2.4. Клінічна структура й динаміка психічних розладів у постраждалих внаслідок аварій та катастроф техногенного характеру у гострому, підгострому, віддаленому періодах надзвичайних ситуацій та при наявності коморбідної патології

45

1.3. Пріоритетні напрямки розвитку системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій

57

1.3.1. Структура, функціонування та напрямки подальшого формування Державної служби медицини катастроф України

57

1.3.2. Спрямованість заходів психогігієни, психопрофілактики, психотерапії в умовах надзвичайної ситуації та після неї

63

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

75

2.1. Дизайн та програма дослідження

75

2.2. Методи дослідження

80

2.2.1. Характеристика методів дослідження

83

2.3. Загальна характеристика обстежених

90

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ. СПІВВІДНОШЕННЯ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

93

3.1. Надзвичайні ситуації в Україні в 1997-2004 роках

94

3.1.1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій

94

3.1.2. Надзвичайні ситуації природного походження

96

3.1.3. Надзвичайні ситуації техногенного походження

97

3.1.4. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями природного та техногенного походження в регіонах України

99

3.1.5. Надзвичайні ситуації малого (побутового) масштабу

100

3.1.6. Інтегральний показник небезпеки протягом 1998-2004 років в регіонах України

102

3.2. Психічні та поведінкові розлади в Україні в 1999-2004 роках

103

3.2.1. Загальна характеристика захворюваності на психічні та поведінкові розлади

103

3.2.2. Епідеміологічна характеристика психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин

104

3.2.3. Епідеміологічна характеристика психічних та поведінкових розладів непов’язаних із вживання психоактивних речовин

107

3.3. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями різного масштабу і психічними та поведінковими розладами в Україні в 1999-2004 роках

110

3.3.1. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями і невротичними, пов'язаними із стресом та соматоформними розладами

110

3.3.2. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями і розладами особистості зрілого віку, афективними розладами та шизофренією

114

3.3.3. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями і психічними та поведінковими розладами, що виникають внаслідок вживання психоактивних речовин

116

3.3.4. Вплив окремої надзвичайної ситуації на стан психічного здоров’я населення регіону, де вона мала місце (на прикладі Скнилівської трагедії 2002 року)

118

3.3.5. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями малого (побутового) масштабу і невротичними, пов'язаними із стресом та соматоформними розладами

119

3.3.6. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями малого (побутового) масштабу і психічними та поведінковими розладами, що виникають внаслідок вживання психоактивних речовин

122

3.3.7. Співвідношення поміж надзвичайними ситуаціями малого (побутового) масштабу і психічними та поведінковими розладами, що непов’язані із вживанням психоактивних речовин (на прикладі пожеж)

124

3.3.8. Співвідношення поміж інтегральним показником небезпеки і станом психічного здоров’я населення регіонів країни

125

РОЗДІЛ 4 ПСИХІЧНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

131

4.1. Психічний стан працівників гірничодобувної промисловості України, що зазнали впливу екстремальних подій

131

4.2. Психічний стан населення, що постраждало внаслідок екстремальної події

135

РОЗДІЛ 5 Фактори ризику-антиризику та маркери сприйнятливості-резистентності, що сприяють формуванню або супроводжують розвиток психічних та поведінкових розладів у осіб, що зазнали впливу екстремальних подій

148

5.1. Фактори ризику-антиризику формування психічних та поведінкових розладів у осіб, що зазнали впливу екстремальних подій

148

5.1.1. Прогностична таблиця для оцінки ризику-антиризику формування психічних та поведінкових розладів у працівників вугільної промисловості (шахтарів та гірничорятувальників), що зазнали впливу екстремальних подій.

168

5.2. Маркери сприйнятливості-резистентності до розвитку психічних та поведінкових розладів у осіб, що зазнали впливу екстремальних подій

171

5.2.1. Діагностична таблиця для оцінки рівня сприйнятливості-резистентності до формування психічних та поведінкових розладів у працівників вугільної промисловості (шахтарів та гірничорятувальників), що зазнали впливу екстремальних подій

184

5.3. Фактори ризику-антиризику та маркери сприйнятливості-резистентності, які сприяють формуванню виражених психічних розладів непсихотичного рівня у шахтарів, що зазнали впливу екстремальних подій, або супроводжують розвиток таких розладів

187

5.3.1. Прогностична таблиця для оцінки ризику-антиризику формування виражених ПРНР у шахтарів, що зазнали впливу екстремальних подій

205

5.4. Маркери сприйнятливості-резистентності до формування виражених ПРНР у шахтарів, що зазнали впливу екстремальних подій.

207

5.4.1. Діагностична таблиця для оцінки рівня сприйнятливості-резистентності до формування виражених ПРНР у шахтарів, що зазнали впливу екстремальних подій

211

5.5. Базисні особливості психоемоційного стану працівників вугільної промисловості, що є мішенями психокорекційного та психотерапевтичного впливів

213

РОЗДІЛ 6 ДОНОЗОЛОГІЧНІ ФОРМИ ПСИХІЧНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ У ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

227

6.1. Результати аналізу інформативності та диференціально-діагностичних властивостей психічних, психологічних, психофізіологічних параметрів при діагностиці реакцій дезадаптації у рятувальників аварійно-рятувальних служб

229

6.2. Структура психопатологічних проявів у рятувальників аварійно-рятувальних служб та осіб, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

246

6.3. Визначення чутливості, специфічності, безпомилковості дослідження у обстежених рятувальників аварійно-рятувальних служб та осіб, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

252

6.4. Розподіл обстежених рятувальників аварійно-рятувальних служб з реакціями дезадаптації за сукупністю проявів психопатологічної симптоматики

255

РОЗДІЛ 7 СИСТЕМА ПСИХОТЕРАПІЇ, ПСИХОПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ ПОСТРАЖДАЛИХ З ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ОЦІНКА ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

264

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

301

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

325

ВИСНОВКИ

326

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

331

Додаток А Уніфікована карта обстеження постраждалого внаслідок надзвичайних ситуацій

365

Додаток Б Протокол медичного (психологічного, психіатричного, нейрофізіологічного) огляду рятувальників аварійно-рятувальних служб та осіб, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

392

Б.1. Скринінг психопатологічних симптомів (розроблений за результатами дисертаційного дослідження)

399

Додаток В Ілюстративний матеріал до розділу 3

401

Додаток Ґ Ілюстративний матеріал до розділу 5, підрозділ 5.5

440

Додаток Д Психодіагностичні ознаки інформативність яких не досягла рівню необхідного для їхньої ідентифікації як маркерів сприйнятливості-резистентності до формування ППР серед обстежених контингентів

447

ВСТУП

Актуальність теми. Останнім часом поширеність соціально стресових розладів неухильно зростає не тільки в Україні, але і в усьому світі. При цьому на їх формування значно впливає збільшення числа надзвичайних ситуацій (НС) [1 24].
Умови, які склалися в Україні у зв’язку з ризиком НС техногенного характеру, привертають значну увагу з боку державних установ: надмірний регіональний промисловий розподіл, наявність індустріальних конгломератів, розвинуті транспортні мережі тощо зумовлюють виникнення до 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру щорічно, та збільшують вірогідність їх формування [25 27]. До потенційно небезпечних видів виробництва відносяться атомні електростанції, комбінати з переробки ядерного палива, хімічні, металургійні, мікробіологічні, нафтопереробні та гірничодобувні комплекси [1 8, 28, 29].
Психологічні, психіатричні наслідки перебування людини в умовах НС, стосуються всіх рівнів функціонування (фізіологічний, особистісний, соціальних взаємодій), суттєво погіршують стан здоров’я, якість життя широких верств населення [30 42, 24]. Але до теперішнього часу відсутні оцінка ступеню впливу НС на психічне здоров’я населення України, а також конкретні клініко-епідеміологічні дані щодо поширеності, захворюваності на психічні та поведінкові розлади (ППР) внаслідок екстремальних подій.
З іншого боку, тривала інтенсивна дія несприятливих чинників призводить до дезорганізації функцій центральної нервової системи, що веде до стомлення, зниження уваги, бистроти реагування на стрімкі кількісні та якісні зміни довкілля, порушень у сферах психіки та ін. [43 48] у осіб, що залучені до ліквідації наслідків НС. Тяжкими результатами цього постають медико-психологічні наслідки, що ведуть до зниження якості життя вказаного контингенту, делінквентної та саморуйнівної поведінки, передчасної інвалідизації [49 54].
Виходячи з вищезазначеного, нагальною необхідністю у галузі медицини катастроф є гарантована охорона психічного здоров'я населення. Між тим, існуюча система надання медичної допомоги є недосконалою, перш за все, внаслідок ігнорування складного медико-соціального стану при НС його психологічних, психіатричних аспектів. Слід зазначити, що матеріальні витрати на лікування та соціальну допомогу потерпілим без урахування цих складових здоров’я не призводять до належних результатів, зокрема відповідного рівню соціального функціонування постраждалих [55 62].
Тому, розвиток служби медицини катастроф на сучасному етапі, вимоги на загальнодержавному рівні до інтенсифікації проведення та впровадження наукових розробок з позицій пріоритетного напряму соціальної психіатрії психіатрії катастроф висуває необхідність комплексного підходу щодо психологічних, психіатричних, психотерапевтичних та медичних заходів при НС.
Необхідність створення науково-методичної бази з зазначених проблем регламентується низкою нормативно-правових актів, а саме: шістьма Законами України, трьома Указами Президента України, тринадцятьма Постановами Кабінету Міністрів України, а також наказами МОЗ України та спільними наказами МОЗ і МНС України [63 64]. Але дотепер передбачених цими актами виконаних досліджень недостатньо.
З урахуванням зазначеного, основними напрямами щодо вдосконалення державного управління у сфері захисту населення і територій від наслідків НС (Указ Президента України від 27.01.03 № 47/2003 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій») є наступні:
поліпшення стану здоров’я населення України завдяки впровадженню нових технологій діагностики, профілактики, мінімізації наслідків та зменшення рівня психолого-психіатричних проблем [65 69], які детерміновані перебуванням в умовах НС;
стратегічний розвиток єдиної державної служби медицини катастроф у напрямі «Психіатрія катастроф» через створення загальної науково-методичної та практичної бази щодо захисту та відновлення психологічного й психічного здоров’я населення [70 72] в екстремальних умовах;
розробка стандартів медичних технологій, гарантованих обсягів психотерапевтичної, психопрофілактичної та корекційної допомоги [37, 47, 73] постраждалим внаслідок НС;
створення науково-методичного забезпечення діяльності лікарів: медичних психологів, психотерапевтів, психіатрів [74].
Однак у даний час цей розділ роботи практично не здійснюється, що визначає актуальність, своєчасність та пріоритетність проведення досліджень з питань наукового обґрунтування та розробки цілеспрямованих адекватних психотерапевтичних, психопрофілактичних, корекційних мір допомоги постраждалим с психічними розладами внаслідок НС.
Вищезазначене обумовило мету та завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темами: «Розробка диференційованої системи лікувально-профілактичних, реабілітаційних та організаційних заходів щодо надання спеціалізованої психологічної, психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок аварій та катастроф (на прикладі небезпечних видів промисловості України)» (№ державної реєстрації 0102U000098), «Розробка системи психіатричного, психологічного, психофізіологічного забезпечення, супроводу, відбору та експертизи професійної діяльності рятувальників аварійно-рятувальних служб й осіб, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф» (№ державної реєстрації 0106U005125), відповідає розділам V, пп. 1, 2,VІІІ, п. 4, ХVІ Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002 2011 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року, № 14) та Європейському плану дій з охорони психічного здоров’я (Європейська конференція ВООЗ на рівні міністрів з охороні психічного здоров’я «Проблеми та шляхи їх вирішення», 12-12.01.2005, Ґельсінкі, Фінляндія).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження на основі комплексного клініко-епідеміологічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного, психофізіологічного дослідження розробити систему психотерапії, психопрофілактики та корекції психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.
Для досягнення цієї мети було поставлено наступні задачі:
1. Провести компаративний аналіз клініко-епідеміологічних показників та оцінити ступінь впливу надзвичайних ситуацій на психічне здоров’я населення України.
2. Визначити фактори ризику, маркери формування і дослідити їх роль у розвитку психічних та поведінкових розладів, а також реакцій дезадаптації у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.
3. Розробити критерії діагностики і прогнозу для оцінки ризику формування психічних та поведінкових розладів, а також реакцій дезадаптації у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.
4. Дослідити та систематизувати клініко-феноменологічні особливості психічних та поведінкових розладів і реакцій дезадаптації у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.
5. Розробити, оцінити ефективність та впровадити систему психотерапії, психопрофілактики та корекції психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.
Об’єкт дослідження психічні та поведінкові розлади у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.
Предмет дослідження клініко-епідеміологічні, соціально-демографічні, клініко-психопатологічні, психологічні, психофізіологічні аспекти психічних та поведінкових розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій, фактори ризику, маркери формування, клінічна феноменологія психічних та поведінкових розладів, їх донозологічних форм, методи їх діагностики, профілактики, лікування та прогнозу.
Методи дослідження. Системний інформаційно-теоретичний, клініко-епідеміологічний, соціально-демографічний, клінічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, психофізіологічний та математичної статистики.
Нами через застосування системного інформаційно-теоретичного методу дослідження проведений аналіз вітчизняних та закордонних літературних джерел (включно законодавчої та нормативної бази) з питань психологічних, психічних, психофізіологічних наслідків перебування людини в умовах надзвичайних ситуацій, а також щодо структури, методології та засобів надання їм медичної допомоги. Отримані результати дозволили сформулювати наукові гіпотези, напрямки їх підтвердження, створити дизайн дисертаційної роботи.
Детальне визначення взаємозалежностей поміж НС і станом психічного здоров’я (ПЗ) населення України, а також рівню патогенного впливу техногенних та природних НС (в тому числі на прикладі окремої НС Скніливської трагедії), проведено шляхом клініко-епідеміологічного дослідження із використанням даних офіційної статистики МОЗ та МНС України. При цьому зіставлено, проаналізовано та зроблено висновки щодо впливу техногенних НС на стан ПЗ.
Соціально-демографічна характеристика контингентів, які вивчалися, включала їх розподіл за віком, рівнем освіти, сімейним станом, професійним маршрутом та професійними шкідливостями тощо.
Клінічний метод полягав у дослідженні медичної документації та даних об’єктивного обстеження щодо соматичного стану хворих.
Клініко-психопатологічне дослідження базувалося на загальноприйнятих підходах до психіатричного обстеження шляхом стандартизованого інтерв'ю та спостереження. Окрім того використовували: структуроване клінічне діагностичне інтерв'ю СКІД (SCІ Structured Clіnіcal Іntervіew for RDSM) [75]; розроблену нами «Уніфіковану карту дослідження постраждалого внаслідок надзвичайних ситуацій»; «Протокол медичного (психологічного, психіатричного, нейрофізіологічного) огляду рятувальників аварійно-рятувальних служб та осіб, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій».
Психодіагностичне дослідження здійснювали за допомогою:
Міннесотського багатопрофільного опитувальника ММРІ, який був розроблений S.R. Hathaway, J.Mc. Kinly та адаптований Ф.Б. Березіним і М.П. Мірошниковим (1976) [76]; його модифікацію СБДО (2000) [77] використовували з метою кількісної та якісної оцінки базисної структури особистості постраждалого; індивідуального типологічного опитувальника (ІТО), запропонованого Державним науковим центром соціальної і судовий психіатрії ім. В.П.Сербського, РФ (1999) [78] для оцінки індивідуально-типологічної приналежності і ступеня адаптованості конкретного хворого з урахуванням різного ступеня виразності психічних розладів пограничного рівня; шкали особистісної та реактивної тривожності Ч.Д. Спілбергера Ю.Л. Ханіна (2001) [79], яка дозволила визначити рівні тривожності пацієнта та їх приналежність (до конституціональних або реактивних). Тест диференціальної оцінки функціонального стану (САН) (2001) [79], який побудований на принципах полярних профілів Ч. Осгуда СОФ застосували для з’ясування суб’єктивної оцінки власного самопочуття, активності та настрою постраждалих; методику Q-сортування (2001) [79] використовували для вивчення суб’єктивного ставлення до себе, самоповаги і самооцінки у пацієнтів з метою виявлення показань до психопрофілактики, психотерапії, корекції, а у хворих з психічною патологією для оцінки ефективності розробленої нами системи. При цьому за даними авторів суб’єктивні переживання внутрішнього конфлікту, дискомфорту, які супроводжуються емоційними і поведінковими порушеннями, насамперед напругою, незадоволенням, невпевненістю окреслені саме рівнем розходжень між співвідношеннями реального та ідеального «Я». Дослідження рівню інтелектуального розвитку проводили за допомогою прогресивних матриць Равена (RPM Raven Progressive Matrices у їх чорно-білому варіанті, за В.М. Блейхером, 1986) [80, 81]; аналіз зв’язку між травматичними життєвими ситуаціями та подальшими психологічними симптомами проводили за шкалою оцінки впливу травматичної ситуації (ШОВТС) (2001) [82]. Методику експрес-діагностика неврозу K. Hek і H. Hess (2001) [79] здійснювали з урахуванням рекомендацій авторів. Скринінг та диференціальну діагностику депресивних станів різного походження проводили за методикою диференціальної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т.І. Балашової) (2001) [79]. Кольоровий тест М. Люшера застосовували для виявлення та диференціально-діагностичного дослідження станів емоційної напруженості та їх ситуаційних змін (2000) [77].
За допомогою відповідного програмного забезпечення визначали відповідні психофізіологічні показники, що регламентовані спільним наказом МОЗ України та Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 р. № 263/121 «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.01.95 р. за № 18/554 [83], а саме: коефіцієнт сили нервової системи (КСНС), рухомість нервових процесів (РНП), працездатність головного мозку (ПГМ), точність реакції слідкування (ТРС), а також показники розвитку пам’яті (ПРП), збудливості нервових процесів (ПЗНП), гальмування (ПГ) та рівноваги (ПР).
Для визначення середніх величин кількісних параметрів, їхніх стандартних помилок, вірогідності відмінностей, взаємозалежностей, задля багатофакторної ієрархічної класифікації використовували методи математичної статистики, а саме засоби дисперсійного, кореляційного, регресійного та кластерного аналізів, відповідно (С.Н. Лапач та ін., 2000) [84] із обчисленням на ПЕОМ за допомогою програм «SPSS 15.0» та «Excel» з пакету «Microsoft Office 2003». Фактори ризику-антиризику та маркери сприйнятливості-резистентності до формування ППР внаслідок НС визначали шляхом розрахунку діагностичних коефіцієнтів (ДК) і мір інформативності Кульбака (J) для кожної з досліджених ознак із подальшим формуванням відповідних зведених таблиць, що використовуються у послідовній діагностичній процедурі Вальда (у модифікації Є.В. Гублера, 1978) [85]. Комплексну оцінку ефективності системи психотерапії, психопрофілактики та корекції постраждалих з психічними розладами внаслідок НС визначали шляхом розрахунків спеціальних коефіцієнтів при співставленні основної та контрольної груп ОЗЛННС за відповідними формулами.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше комплексно досліджені та систематизовані клініко-епідеміологічні, соціально-демографічні, клініко-психопатологічні, психологічні, психофізіологічні аспекти стану психічного здоров’я постраждалих внаслідок НС.
Вперше проведений компаративний аналіз клініко-епідеміологічних показників щодо НС й психічних та поведінкових розладів, а також оцінений ступінь впливу НС різного походження та масштабу на психічне здоров’я населення України, в результаті чого:
визначені істотні відмінності регіонів країни за інтегральним показником небезпеки (який визначається, переважно, НС), що свідчать про нерівномірний розподіл впливу несприятливих умов життя на стан психічного здоров’я населення різних частин країни;
виділені епідеміологічні маркери психоемоційної напруги в популяції населення України: провідні первинна захворюваність на невротичні, пов'язані із стресом та соматоформні розлади (НПССР) та додаткові захворюваність на розлади особистості зрілого віку, на афективні розлади, на алкогольні психози та на шизофренію, а також суїцидальна активність;
доведено, що техногенні НС справляють більш потужний несприятливий вплив на стан психічного здоров’я населення постраждалого регіону, ніж НС природного походження;
показаний вплив окремої масштабної техногенної НС на психічне здоров’я населення постраждалого регіону (на прикладі Скнилівської трагедії).
Вперше досліджений та оцінений рівень функціонування психіатричної служби України у зв’язку з наданням спеціалізованої медичної допомоги особам з психічними та поведінковими розладами внаслідок надзвичайних ситуацій.
Вперше встановлені численні фактори ризику-антиризику формування психічних та поведінкових розладів у постраждалих внаслідок НС (зі створенням відповідних прогностичних таблиць), а також маркери сприйнятливості-резистентності для підтвердження діагнозу ППР (зі створенням відповідних діагностичних таблиць) та показники (психологічні, психічні, психофізіологічні) надійності людини при виконанні професійних обов’язків в умовах НС.
Вперше науково обґрунтовано й застосовано комплексну діагностику психічних та поведінкових розладів у постраждалих внаслідок НС, їх донозологічних форм, що заснована на оцінці вірогідності спонтанних випадків та клінічної значущості їх наслідків. Отримані нові відомості щодо клінічної феноменології та типології ППР внаслідок НС. Вперше надано кореляційну структуру реакцій дезадаптації (донозологічний рівень ППР), а також за результатами кластерного аналізу психопатологічних проявів встановлені їх найбільш поширені та стійки варіанти.
Вперше оцінені інформативність та ди

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми захисту, збереження та відновлення психічного здоров’я населення, що постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій (НС). З позицій доказової медицини на підставі комплексу рандомізованих клінічних досліджень досліджені та систематизовані клініко-епідеміологічні, соціально-демографічні, клініко-психопатологічні, психологічні, психофізіологічні аспекти стану психічного здоров’я постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. На цій основі розроблена, впроваджена та оцінена ефективність системи психотерапії, психопрофілактики та корекції психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних подій.
2. Регіони України істотно відрізняються один від одного за інтегральним показником небезпеки (ІПН), значний внесок в який робить саме НС. Внаслідок цього, рівень «тиску» несприятливих умов життя на мешканців різних областей країни є достовірно відмінним, що необхідно враховувати при оцінці стану психічного здоров'я і плануванні заходів щодо його збереження.
Первинна захворюваність на невротичні, пов'язані із стресом та соматоформні розлади (НПССР) достовірно корелює з щорічною кількістю НС в країні і тому є одним із маркерів психоемоційної напруги, що виникає у популяції, зокрема, внаслідок екстремальних подій. При цьому, існує достовірна регресійна залежність поміж частотою техногенних НС в регіонах України і захворюваністю на НПССР в них, на відміну від НС природного походження.
Додаткові епідеміологічні маркери психоемоційної напруги це захворюваність на розлади особистості зрілого віку, на афективні розлади, на алкогольні психози і на шизофренію. Встановлено статистично достовірні регресійні залежності поміж захворюваністю на зазначені розлади та частотою техногенних (але не природних) НС в регіонах країни. Це також свідчить про те, що в умовах сучасної України, серед екстремальних подій різного походження саме техногенні НС справляють найбільший патогенний вплив на психічне здоров'я населення.
3. До факторів ризику формування ППР внаслідок техногенних надзвичайних ситуацій відносяться: незадовільні побутові умови, вік до 26 або більше 45 років, робочий стаж більше 10 років, шкідливі умови праці (вібрація, локальна м'язова напруга, шум, фізичне навантаження на опорно-руховий апарат), робота на командних посадах. Відповідно, до факторів антиризику відносяться: робочий стаж 6-10 років а також робота на рядових (виконавчих) посадах.
До маркерів сприйнятливості, які дозволяють підтвердити діагноз ППР внаслідок техногенних НС у працівників вугільної промисловості (шахтарів та гірничорятувальників) відносяться: висока особистісна (> 46 балів) та реактивна (> 36 балів) тривога за тестом Спілбергера-Ханіна, низьки (≤ 4,0 балів) показники самопочуття, активності і настрою за методикою САН, а також високий (≥ 6,0 балів) рівень інтроверсії та низькі рівні залежності (< 6,0 балів), конфліктності (< 5,0 балів), агресивності (< 5,0 балів) за ІТО, середній або нижче ніж середній рівень інтелекту.
Серед маркерів резистентності встановлені: низька особистісна (< 40 балів) та реактивна (< 30 балів) тривога за Спілбергером-Ханіним, високі показники самопочуття (> 5,1 балів), активності (> 4,1 балів) і настрою (> 4,1 балів), за методикою САН, а також високі рівні агресивності (≥ 5,0 балів), конфліктності (≥ 5,0 балів) та залежності (≥ 6,0 балів) та низький (< 6,0 балів) рівень інтроверсії за методикою ІТО, вище середнього та високий рівень інтелекту.
4. Визначено діагностичну цінність використаних психодіагностичних методик щодо оцінки сприйнятливості-резистентності працівників вугільної промисловості до ППР внаслідок надзвичайних ситуацій. Встановлено, що найбільш інформативним є тест САН (сумарна величина мір інформативності Кульбака ((J)=13,89), менш інформативним - тест Спілбергера-Ханіна ((J)=11,09) і найменш інформативними - ІТО ((J)=4,19), тест Равена ((J)=2,05).
5. До психодіагностичних та психофізіологічних маркерів, що забезпечують надійність та безпеку праці в умовах НС належать: екстраверсія за тестом ІТО > 8 балів, ДК=-4,40, J=0,41, ригідність за тестом ІТО > 6 балів, ДК=-3,86, J=0,29; ТРС за психофізіологічним обстеженням  10 балів, ДК=-2,94, J=0,22; ПГ за психофізіологічним обстеженням -10-0 балів, ДК=-2,90 J=0,25; брехня за тестом ІТО > 5 балів, ДК=-2,26, J=0,21.
Психічними маркерами надійності є такий рівень виразності психопатологічної симптоматики за прийнятими в вітчизняній психіатрії критеріями оцінки психопатологічних синдромів, що не досягає 5 балів за значенням інтегрального показника її інтенсивності.
До маркерів, що заважають оптимальному функціонуванню РАРС та ОЗЛННС належать наступні значення психологічних, психофізіологічних показників: особистісна тривожність за тестом Спілбергера-Ханіна > 40 балів, ДК=9,04, J=1,09; ПР за психофізіологічним обстеженням > 8 балів, ДК=6,39, J=0,22; тривожність за тестом ІТО > 5 балів, ДК=6,35, J=0,36; активність за тестом САН  5 балів, ДК=3,02, J=0,21; агресивність за тестом ІТО > 4 балів, ДК=2,59, J=0,31; інтроверсія за тестом ІТО > 4 балів, ДК=2,24, J=0,18; реактивна тривожність за тестом Спілбергера-Ханіна > 35 балів, ДК=2,11, J=0,22.
6. Встановлені найбільш інформативні психопатологічні симптоми реакцій дезадаптації, що виникають внаслідок НС, які доцільно використовувати при скринінг діагностиці: неадекватно підвищений настрій ДК=12,05, J=1,56 (афективні прояви); роздратованість ДК=10,91, J=1,07 (астенічні прояви); розлади глибини й тривалості сну ДК=10,91, J=1,07 (вегетативні і психосоматичні прояви); підвищена фізична втома ДК=10,46, J=0,91 падіння ініціативи, пасивність ДК=9,94, J=0,76 (астенічні прояви); емоційна лабільність ДК=8,69, J=0,48 (афективні прояви); фобії ДК=8,69, J=0,48 (прояви синдрому нав’язливих станів); «втома, що не шукає покою», нетерпеливість ДК=7,90, J=0,35 (астенічні прояви); знижений настрій ДК=7,90, J=0,35 (афективні прояви); істеричний тремор ДК=7,90, J=0,35 (істеричні прояви); відчуття тривоги ДК=6,93, J=0,24 (афективні прояви); відчуття страху ДК=6,93, J=0,24 (афективні прояви); розлади засипання ДК=6,93, J=0,24 (вегетативні і психосоматичні прояви); підвищений АТ ДК=6,93, J=0,24 (вегетативні і психосоматичні прояви); вегетативний біль, у тому числі головний 6,93, J=0,24 (вегетативні і психосоматичні прояви).
7. Визначено кореляційну структуру психопатологічних проявів у рятувальників аварійно-рятувальних служб. Показано, що астенічні прояви міцно пов’язані з афективними (r = 0,57), вегетативними (0,42) та істеричними (0,31), вегетативні з істеричними (0,36) та іпохондричними (0,32). При порівняльному аналізі встановлено наступне: в осіб з реакціями дезадаптації відмічено послаблення кореляційних зв’язків між астенічними та вегетативними проявами, їх зміцнення між вегетативними та іпохондричними на відміну від здорових (зміцнення першого зв’язку та відсутність другого).
В результаті аналізу сполучень частот психопатологічних проявів встановлені найбільш поширені і стійкі варіанти реакцій дезадаптації, а саме: депресивний синдром (19,15 %), астено-депресивний синдром з переважанням депресивних проявів (17,01 %), астенічний («чистий») синдром (17,01 %), вегетативний («чистий») синдром (14,89 %), астено-депресивний синдром (без переважання астенічної або депресивної симптоматики) (8,51 %), астено-депресивний синдром з переважанням астенічних проявів (4,26 %), а також астено-обсесивний («чистий») (4,26 %), обсесивний (4,26 %), обсесивно-вегетативний (4,26 %), астено-обсесивний з істеричними включеннями (2,13 %), астено-істеричний (2,13 %), истеро-депресивний (2,13%) синдроми.
8. В результаті порівняльного аналізу психологічного, психофізіологічного та клініко-психопатологічного методів дослідження встановлені їх інформативність та диференційно-діагностичні властивості щодо визначення реакцій дезадаптації. Показано, що найбільш інформативним є клініко-психопатологічне дослідження, при цьому діагностична цінність різних синдромів має рейтинговий порядок (у порядку зменшення): афективні ΣДК=42,52, ΣJ=2,87, астенічні ΣДК=39,22, ΣJ=3,09, вегетативні і психосоматичні ΣДК=31,72, ΣJ=1,77, нав’язливі ΣДК=8,69, ΣJ=0,48, істеричні ΣДК=7,90, ΣJ=0,35. Наступними є індивідуально-типологічний опитувальник (ДК=15,96 та -15,34), потім тест Спілбергера-Ханіна(ДК=11,15 та -3,09), психофізіологічні методики (ДК=8,24 та -2,94) та тест САН (ДК=3,02 та -0,76).
На якісно відмінних контингентах оцінено комплекс методів для визначення психічних та поведінкових розладів (тести Спілбергера-Ханіна та САН). За оцінкою параметрів специфічності, чутливості та безпомилковості тестових методик, а саме: висока чутливість при помірній специфічності, - дозволяє вважати цей комплекс придатним для скринінг досліджень.
9. Розроблена впроваджена та оцінена ефективність системи психотерапії, психопрофілактики та корекції психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій. Показана її ефективність та перевага перед стандартними заходами, які проводять при наданні медико-психологічної допомоги постраждалим. Встановлено, що використання даної системи в умовах спеціалізованих закладів, надає можливість в 3,8 рази підвищити ефективність надання їм психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Организация работы кабинетов эмоционально-волевой подготовки для работников АЭС: Методические рекомендации / Табачников С.И., Филатов А.Т. и соавт.. К., 1987. 37 с.
2. Табачников С. И. Значение факторов риска при пограничных нервно - психических расстройствах у работников современного промышленного производства // Пограничные психические расстройства (социальный и клинический аспекты). М., 1988. С. 114.
3. Табачников С. И., Александровский Ю. А., Кутько И. И., Филатов А.Т и соавт. Психическая дезадаптация у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. // Акт. вопр. психиатрической практики. Полтава, 1993. С. 55 56.
4. Табачников С.И., Титиевский С.В., Найденко С.И. и соавт. Оценка психопатологических нарушений у шахтеров участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Укр. вісн. психоневрології. Харків, 1994. Вип. 4. С. 50-53.
5. Табачников С. И., Кутько И. И., Александровский Ю. А. Клинико эпидемиологическое изучение пограничных нервно-психических и психосоматических расстройств у работников промышленных предприятий // Актуальные проблемы пограничных нервно-психических расстройств: Сб. науч. трудов (Вып. 1.). Донецк, 1996. С. 4 7.
6. Табачников С.И., Бабюк И.А., Черкасов В.Г. и др. Профилактика и коррекция посттравматических и социально-стрессовых расстройств // Вестн. гигиены и эпидемиологии. 1999. Т.3, №2. С. 156.
7. Психотерапия: Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений III-IV уровней аккредитации / Михайлов Б.В., Табачников С.И., Витенко С.И., Чугунов В.В. Харьков:Око, 2002. 768 с.
8. Табачніков С.І., Ігнатов М.Ю., Михайлов Б.В., Маркова М.В. Деякі науково-практичні проблеми соціальної психіатрії // Акт. питання неврології, психіатрії та наркології. Чернівці: Вітім. 2002. С. 172-174.
9. Ю.А. Александровский, С.И. Табачников О некоторых проблемах и особенностях современной пограничной психиатрии // Арх. психіатрії. 2003. Т.9, № 2 (33). С. 4 7.
10. Табачніков С.І., Пєрвий В.С., Маркова М.В. Сексологічні аспекти фобчних станів у структурі невротичних, пов’язаних зі стресом розладів у чоловіків: Методичні рекомендації. Д.: АРТ_ПРЕС, 2005. 44 с.
11. Табачніков С.І., Гриневич Є.Г., Дубінська Ю.В. Психіатричні та психологічні наслідки окремої надзвичайної ситуації (на прикладі Скниліввської трагедії) // Int. J. of radiation med.: Abstracts of Int. conf. Health consequences of the Chernobyl catastrophe. Strategy of recovery. К. 2006. V.8 (1). P. 73 74. Health effects of the Chernobyl accident: result of 15-year follow-up studies. К.,
12. Табачніков С.І., Гриневич Є.Г. Надзвичайні ситуації й психічні і поведінкові розлади на національному та регіональному рівнях (співвідношення і тенденції розвитку) // Int. J. of radiation med.: Abstracts of Int. conf. Health consequences of the Chernobyl catastrophe. Strategy of recovery. К. 2006. V.8 (1). P. 74 75.
13. Богницкая Т.Н., Эскина Л.Ю., Колесников В.Д. и др. // Организация медицинской помощи при массовых катастрофах за рубежом: ОИ/ ВНИИМИ МЗ. Социальная гигиена, организация и управление здравоохранением. 1986. Вып.6. 46с.
14. Воробьев А.И. Организация защиты и оказание медицинской помощи населению США при катастрофах и других чрезвычайных условиях // ВМЖ. 1990. - №4. С. 50 58.
15. Г.М.Румянцева, Т.М.Левина, М.О.Лебедева и др. Экологические катастрофы и проблемы психического здоровья. // Социальная и судебная психиатрия: история и современность: Сб. науч. тр. М.,1996. С.242 245.
16. Тітієвський С.В. Лонгітудінальне дослідження психічних розладів у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: Дис. докт. мед. наук: 14.01.16 Український НДІ соціальної та судової психіатрії МОЗ України. Київ, 1999. 320 с.
17 .Москаленко В.Ф., Горбань ЄМ., Табачніков С.І., Волошин П.В.Психічне здоров’я як складова подальшого розвитку нації (підсумки за 10 років незалежної України) // Архів психіатрії. 2001. №4(27). С. 5 10.
18. Москаленко В.Ф., Горбань Є.М., Табачніков С.І. Роль і місце соціальної психіатрії у сучасному суспільстві // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т.10. № 1 (30). С.9 12.
19 .Александровский Ю.А. Социально стрессовые расстройства у пострадавших после аварии на Чернобыльской АЭС // Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катострофы: Матер. 2-й междунар. конф. К. 1998. С.434 435.
20. Александровский Ю.А. Социально-стрессовые расстройства: модели развития и их клинико-диагностические характеристики // Психиатрия и общество: Сб. науч. работ, посвященный 80-летию ГНЦССП им. В.П.Сербского. Москва, 5 7 декабря 2001 г. М.: ГЭОТАР-МЕД. 2001. С. 3249.
21. Напреенко А.К., Марчук Т.Е. Посттравматическое стрессовое расстройство (обзор литературы) // Арх. психіатрії. 2001. № 3 (26). С. 33-42.
22. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2002 р. № 14 «Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002 2011 роки». К.: МОЗ України. 82 с.
23. Європейський план дій з охорони психічного здоров’я Європейська конференція ВООЗ на рівні міністрів з охороні психічного здоров’я, «Проблеми та шляхи їх вирішення», Гельсінкі, Фінляндія (12-12.01.2005 р.). Гельсінкі: ВООЗ, 2005. 17 с.
24. The World Health Report 2007 A safer future: global public health security in the 21st century // World Health Organization, Publications, Programmes and projects, The world health report, 2007. www. who.int/whr/2007/ en/index.html.
25. Стан техногенної та природної небезпеки в Україні в 2002 році // МНС України, Міністерство охорони навколишнього середовища України, НАН України. К.: Чорнобильінтерінформ, 2003. 291 с.
26. Національна доповідь про стан техногенної та природної небезпеки в Україні в 2003 році // МНС України, Міністерство охорони навколишнього середовища України, НАН України. К.: Чорнобильінтерінформ, 2004. 435 с.
27. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні в 2004 році // МНС України, Міністерство охорони навколишнього середовища України, НАН України. К.: Чорнобильінтерформ, 2005. 576 с.
28. Т.Д. Бахтєєва, С.І. Табачніков, Є.Г. Гриневич Стратегія надання психіатричної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації на етапах медичної евакуації // Зб. наук. праць до ювіл. наук.-практ. конф., присв. 80-річчю з дня народження професора Г.Л. Воронкова. К. 2003. С. 5.
29. Морозов А.М., Л.А. Крыжановская. Клиника, динамика и лечение пограничных расстройств у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. К.: Чернобыльинтеринформ, 1998. 330 с.
30. Напреенко А.К., Логановский К.Н. Патологическое развитие личности у пострадавших в связи с аварией на Чернобыльской АЭС // Акт. и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле. Психиатрические аспекты Чернобыльской катастрофы: Тез. докл. междунар. конф. (Киев, 24 28 мая 1995 г.). К.. 1995. С. 112.
31. Напреенко А.К., Логановский К.Н. Экологическая психиатрия. К.: Здоров’я, 1997. 95 с.
32. А.М. Морозов Психогенные психические расстройства // Арх. психіатрії. 2005. Т.11, № 3 (42). С. 105 119.
33. Михайлов Б.В., Сердюк А.И., Маркова М.В. Проблема острых массовых нарушений психической сферы среди населения Украины // Арх. психіатрії. 2001. № 4 (27). С. 235 236.
34. Михайлов Б.В., Черкасов В.Г., Маркова М.В. Посттравматические стрессовые расстройства в Украине // Арх. психіатрії. 2001. № 1 2 (24 25). С. 14 19.
35. Черкасов В.Г., Михайлов Б.В., Маркова М.В. Медикаментозная терапия и организационные принципы оказания медицинской помощи больным с посттравматическим стрессовым расстройством // Арх. психіатрії. 2001. № 3 (26). С.42-44.
36. Б.В. Михайлов, А.А. Григорова Невротические расстройства у работников угольной промышленности, работающих в экстремальных условиях // Арх. психіатрії. 2005. Т.11, № 3 (42). С. 98 102.
37. Б.В. Михайлов Психогенные расстройства и проблемы психотерапии // Міжн. психіатричний, психотерапевтичний та психоаналітичний журн. 2007. Т.1, № 1. С. 85 89.
38. Поплавська О.М. Ергономіка: навчальний посібник. К.:КНЕУ, 2006. 320 с.
39. Пшук Н.Г. Розширена психофізіологічна інтерпретація поняття «напруженості» // Психофізіологія та вищі функції в нормі та патології. К. 2006. С. 110 114
40. В.Н. Запорожан, В.С. Битенский Проблемы нооэтики и механизмы ноогенных психических расстройств // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. 2007. № 2 (12). С. 7 10.
41. Доклад о состоянии здоровья в мире: 2001. Женева: ВООЗ, 2001. 215 с.
42. Health effects of the Chernobyl accident and special health care programs. // World Health Organization, Publications, Programmes and projects, The world health report, 2006 www. who.int/whr/2006/ en/index.html.
43. Л.Н. Юрьева Кризисные состояния // Библиотека Кротова, 1999. http://www.krotov.info/ libr_min/yu/yuryeva/ yur_06.html.
44. Марута Н.А., Мороз В.В. Невротические депрессии (клиника, патогенез, диагностика и лечение): Монография. Харьков: Арис, 2002. 144 с.
45. Чабан О.С., Хаустова О.О. Виробничі фактори в етіопатогенезі психосоматичних розладів // Мед. залізничного транспорту України. 2002. №3. С.84 87
46. Чабан О.С., Хаустова О.О. Психическая дезадаптация в роботе железнодорожников в экстремальной ситуации // Арх. психіатрії. 2003. Т.9, №3(34). С.8 10.
47. Б.В. Михайлов Депрессии как междисциплинарная проблема современной медицины // Арх. психіатрії. 2004. Т.10, № 1 (36). С. 182 188.
48. В.Д. Мішиєв Сучасні депресивні розлади: керівництво для лікарів. Львів, 2004. 208 с.
49. Чуприков А.П., Пилягина Г.Я. К вопросу о необходимости организации суицидологической службы в Украине // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т.10, Вип. 2 (31). С. 154 157.
50. О.А. Ревенок, А.В. Сергієнко, В.В. Нечипоренко та співав. Радіаційна (радіаційно-токсична) психічна травма як варіант оперативно-бойовій психічної травми та один із чинників скорочення оперативного довголіття військових ветеранів Чорнобиля // Арх. психіатрії. 2003. Т.9, № 2 (33). С. 62 66.
51. Пострелко В.М., Ревенок О.А. Психопатологічна характеристика коморбідних станів, які виникли внаслідок сукупного впливу іонізуючих випромінювань та алкоголю // Арх. психіатрії. 2003. Т.9, № 3 (34). С. 59 62.
52. Т.Б. Дмитриева, Б.С. Положий Промышленная психиатрия в условиях новой социально-экономической реальности // Арх. психіатрії. 2004. Т.10, № 2 (37). С. 46 50.
53. М.І. Винник Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України 20 років // Арх. психіатрії. 2006. Т.12, № 1 4 (44 47). С. 8 12.
54. Пшук Н.Г. Деякі особливості міжособистісної комунікації хворих на невротичні розлади // Сучасні аспекти надання психофармакологічної допомоги. Чернівці, 2007. С. 14 21.
55. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. 3-є вид., перероб. і доп./ Під заг. ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина. Київ : «Медекол» МНІЦ БІО-ЕКОС МНС та НАН України, 2000. 206 с.
56. Бендерук А.М. Медицина катастроф вимагає до себе уваги // Надзвичайна ситуація. 2001. №12. С.52 53.
57. Кочін І.В., Черняков Г.О., Баранова Н.В. Організація діяльності державної служби медицини катастроф територіального рівня при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій // Укр. журн. екстремальної мед. ім. Г.О. Можаєва. 2000. №1. С.16 20.
58. Кочін І., Черняков Г. Проблеми медицини катастроф України // Надзвичайна ситуація. 2001. №5. С.34 36.
59. Слівко С. Медичні аспекти безпеки людини // Надзвичайна ситуація. 2001. №4. С.38 39.
60. Б.В.Михайлов, Н.О.Марута Концептуальні основи та стратегія розвитку психотерапії в Україні // Акт. пробл. сексологии и сексопатологии. Харьков, 2002. С. 157 163.
61. Чабан О.С., Хаустова Е.А. Концептуальна схема інфраструктури забезпечення психолого-психіатричної допомоги працівникам залізничного транспорту // Мед. залізничного транспорту України. 2003. №2(6). С. 4 7.
62. Пшук Н.Г., Кривоніс Т.Г. Психотерапія осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС // Чорнобиль біль України. Вінниця, 2006. С. 96 97.
63. Соціальні ризики та соціальна безпека в умовах природних техногенних надзвичайних ситуацій та катастроф / Відп. ред. В.В.Дурдинець, Ю.І.Саєнко, Ю.О.Привалов. К.: Стилос, 2001. 612 с.
64. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Вип.3.//Під заг. ред. В.В. Дурдинця К: Чорнобильінтерінформ, 2001. 532 с.
65. Шестопалова Л.Ф. Прогнозирование развитие посттравматических стрессовых расстройств на основе данных клинико-психопатологического исследования // Арх. психіатрії. 2003. Т.9, № 2 (33). С.8 11.
66. Абрамов В.А., Бурцев А.К. О стандартах качества психиатрической и психотерапевтической помощи // Журн. психиатрии и мед. психологии. 2004. № 4 (14). С. 17 23.
67. Б.В. Михайлов, А.О. Мартиненко, Г.П. Андрух, В.В. Чугунов, І.М. Сарвір та співав. Пріоритетні напрямки розвитку медичної психології та психотерапії в Україні // Арх. психіатрії. 2006. Т.12, № 1 4 (44 47). С. 215 217.
68. В.Я. Пішель, І.А. Марценковський, Ф.О. Здорик, Н.О. Дзеружинська, М.Ю. Полив’яна та співав. Стратегії лікування хворих з депресивними розладами: Реальна вітчизняна практика та міжнародні стандарти // Арх. психіатрії. 2004. Т.10, № 4 (39). С. 40 44.
69. А.М. Морозов Синдромология в психиатрии // Арх. психіатрії. 2007. Т.13, № 3 4 (50 51). С.114 123.
70. В.А. Абрамов, Т.Л. Ряполова, И.В. Жигулина, А.В Абрамов та співав. Реабилитацинный психиатрический диагноз // Арх. психіатрії. 2006. Т.12, № 1 4 (44 47). С. 59 64.
71. В.А. Абрамов, Т.Л. Ряполова, И.В. Жигулина, А.В. Абрамов, Г.Г. Путятин Основные сферы и критерии оценки эффективности медико-социальной реабилитации больных с психическими расстройствами // Журн. психиатрии и мед. психологии. 2006. № 1 (16). С. 3 7.
72. В.А. Абрамов, Т.Л. Ряполова, Е.М. Денисов, И.В. Жигулина Современные направления реабилитации больных с психическими расстройствами // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. 2007. № 1 (11). С. 50 52.
73. Б.В. Михайлов Проблемы психотерапевтического диагноза // Арх. психіатрії. 2004. Т.10, № 2 (37). С. 227 230.
74. Б.В. Михайлов В.В. Чугунов Сравнительная характеристика и взаимодействие клинико-психической синдромологии в сфере компетенции психотерапии // Таврический журн. психиатрии. 2007. V.11, № 1 (38) 2 (39). С. 49 62.
75. Структурированное клиническое интервью для расстройств оси I DSMIVTR. Версія 2.0, 9/98 Revision / Микаэл В.Фест, Мириам Джиббоун, Роберт Спитцер, Жанет Вильямс. NY: Stat. Research Institute, Biometrics Research Department, 1998. 125 c.
76. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Рожанец Р.В. Методика многостороннего исследования личности. М.: Медицина, 1976. 144 с.
77. Собчик Л.Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ. СПб.: Речь, 2000. 219 с.
78. Собчик Л.Н. Дифференциальные методы психологической диагностики невротических расстройств. Индивидуально-типологический опросник (ИТО) (Пособие для врачей). М.: ГНЦ ССП им. В.П. Сербского, 1999. 32 с.
79. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Самара, 2001. 668с.
80. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Патопсихологическая диагностика.— К.: Вища школа., 1986. 142 с.
81. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическая патопсихология. Минск: Вышейшая школа, 1996. 287 с.
82. Тарабарина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса. СПб.: Питер, 2001. 272 с.
83. Наказ МОЗ України та Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 р. № 263/121 «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі» (зареєстр. у Мін’юст. України 25.01.95 р. за № 18/554).
84. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с Использованием Excel . К.: Моріон, 2000 320 с.
85. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. М.: Медицина, 1978. 294 с.
86. С.І. Табачніков, Є.М. Харченко, Є.Г. Гриневич та співав. Диференційна система лікувально-профілактичних та організаційних заходів щодо надання спеціалізованої психіатричної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Т.9, вип. 2(27). С.49 50
87. С.И. Табачников, В.В. Домбровская, Е.Г. Гриневич Система организации специализированной психотерапевтической, психопрофилактической и психогигиенической помощи лицам, трудовая деятельность которых происходит в экстремальных условиях.// Арх. психіатрії. 2004. Т.10, № 3 (38). С.33 35
88. Табачніков С.І., Є.Г. Гриневич, Домбровська В.В. та співав. Актуальні проблеми психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф.// Арх. психіатрії. 2002. №1(28), С. 5 8.
89. С.І.Табачніков, Є.Г. Гриневич, В.В. Домбровська та співав. Деякі особливості клінічної структури й динаміки психічних розладів у постраждалих внаслідок аварій та катастроф техногенного характеру. // Арх. психіатрії. 2003. Т.9., № 2 (33). С. 11 13.
90. С.І. Табачніков, В.А. Піщиков, Є.Г. Гриневич, В.В. Домбровська Сучасні аспекти надання психіатричної, психотерапевтичної допомоги, а також реабілітації постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф // Арх. психіатрії. 2003. Т.9. № 4 (35). С.13 16.
91. О.М. Орда, С.І. Табачніков, Є.Г. Гриневич та співав. Основні принципи та дос