ПСОРІАЗ І ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ: ПРОГНОСТИЧНІ ВАРІАНТИ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ВИБІР ТЕРАПІЇ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.ГОРЬКОГО

На правах рукопису

СВИСТУНОВ ІГОР ВАНІФАТІЙОВИЧ

УДК 616.517+616.513.7]-037-085

ПСОРІАЗ І ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ:
ПРОГНОСТИЧНІ ВАРІАНТИ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ
ТА ВИБІР ТЕРАПІЇ

14.01.20 шкірні та венеричні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
АЙЗЯТУЛОВ Рушан Фатіхович
Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2009

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...

5

ВСТУП

7

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ ТА ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ (аналітичний огляд літератури)...

15

1.1. Етіопатогенетичні аспекти псоріазу та червоного плоского лишаю..............

15

1.2. Клінічний поліморфізм псоріазу та червоного плоского лишаю..

33

1.3. Лікування хворих на псоріаз та червоний плоский лишай

44

1.4. Застосування сульфасалазіну в клінічній практиці.

58

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...

73

2.1. Загальна клінічна характеристика хворих

73

2.2. Загальноклінічні лабораторні методи дослідження.

91

2.3. Біохімічні методи дослідження.

91

2.4. Імунологічні методи дослідження

95

2.5. Морфологічні методи дослідження .

97

2.6. Методи моделювання дерматозів (опис послідовної діагностичної процедури Вальда)

101

2.7. Методи статистичної обробки результатів дослідження.

107

РОЗДІЛ 3. КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ ТА ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ..............

110

3.1. Аналіз результатів госпіталізації хворих на псоріаз і червоний плоский лишай в міському шкірно-венерологічному диспансері № 1 м.Донецька за 10 років..

110

3.2. Клінікоанамнестична характеристика хворих на псоріаз..

117

РОЗДІЛ 4. ДІАГНОСТИЧНА ІНФОРМАТИВНОСТЬ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ ТА ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ

129

4.1. Діагностичної інформативності клініко-лабораторних показників хворих на псоріаз

129

4.2. Діагностичної інформативності клініко-лабораторних показників хворих на червоний плоский лишай.

177

РОЗДІЛ 5. ПРОГНОСТИЧНІ ВАРІАНТИ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ПАПУЛЬОЗНО-БЛЯШКОВОГО ПСОРІАЗУ ТА ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЮ.....

199

5.1. Прогностичні варіанти клінічного перебігу папульозно-бляшкового псоріазу...

199

5.1.1. Характеристика І прогностичного варіанту клінічного перебігу папульозно-бляшкового псоріазу...

203

5.1.2. Характеристика II прогностичного варіанту клінічного перебігу папульозно-бляшкового псоріазу

203

5.1.3. Характеристика III прогностичного варіанту клінічного перебігу папульозно-бляшкового псоріазу

204

5.2. Прогностичні варіанти клінічного перебігу червоного плоского лишаю......

205

5.2.1. Характеристика I прогностичного варіанту клінічного перебігу червоного плоского лишаю.....

209

5.2.2. Характеристика II прогностичного варіанту клінічного перебігу червоного плоского лишаю.

209

5.2.3. Характеристика III прогностичного варіанту клінічного перебігу червоного плоского лишаю.

210

РОЗДІЛ 6. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ І ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРОГНОСТИЧНОГО ВАРІАНТУ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ..

214

6.1. Основні принципи та методи лікування хворих на псоріаз і червоний плоский лишай.

214

6.2. Оцінка ефективності методів лікування хворих на псоріаз і червоний плоский лишай і рекомендації по їх практичному використанню..

219

РОЗДІЛ 7. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ ТА ЧЕРВОНИЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ (аналіз і узагальнення результатів дослідження)..

230

ВИСНОВКИ...

245

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

252

ДОДАТКИ..

298

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ антиоксидантний захист
АСК аміносаліцилова кислота
АСО антистрептолізин
АТ артеріальний тиск
Гіст гістіоцити
ГРВІ гостра респіраторна вірусна інфекція
ДК дієнові кон’югати
ДНК дезоксирубонуклеїнова кислота
ЕПМЯЛ еозинофільні поліморфноядерні лейкоцити
ЗП звичайна форма псоріазу
ІГХТ імуногістохімічне типування
ІЛ інтерлейкін
ІФА імуноферментний аналіз
Л лімфоцити
Лабр лаброцити
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
МАТ моноклональні антитіла
МГЦР мікрогемоциркуляторне русло
МД малоновий диальдегід
МКХ міжнародна класифікація хвороб
МКШВД міський клінічний шкірно-венерологічний диспансер
НПЗП нестероїдні протизапальні препарати
НПМЯЛ нейтрофільні поліморфноядерні лейкоцити
ПА псоріатичний артрит
ПГЕ перекисний гемоліз еритроцитів
ПЕ псоріатична еритродермія
Пл плазматичні клітини
ПМЯЛ поліморфноядерні лейкоцити
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПП пустульозний псоріаз
ПРП протиревматичні препарати
РА ревматоїдний артрит
РІА радіоімунологічний аналіз
РНК рибонуклеїнова кислота
РФ ревматоїдний фактор
САС сульфасалазін
СП сульфапирідин
СПЛТ сульфідопептидні лейкотрієни
СРБ С-реактивний білок
ТФ токоферол
ФНП-α фактор некрозу пухлини-α
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦНДЛ Центральна науково-дослідна лабораторія
ЦНС центральна нервова система
ЦОГ циклооксигеназа
ЧПЛ червоний плоский лишай
DK діагностичний коефіцієнт
J інформативність

ВСТУП

Актуальність теми
Хронічні рецидивуючі папульозні дерматози осіб будь-якого віку є однією з найбільш значущих та актуальних медичних і соціально-економічних проблем сьогодення. Це обумовлено широкою поширеністю їх і в той же час недоліком знань щодо причин, патогенезу і відповідно лікування уражень шкіри у людей [Коляденко В.Г.,2006, 2007, 2008]. Зокрема псоріаз є генетично обумовленим (визначеним), хронічним рецидивуючим запальним захворюванням усього організму з переважним ураженням шкіри, що проявляється під впливом усіляких комбінацій змін стану навколишнього середовища й/або людського організму, тобто морфо-функціонального стану його органів і систем. При цьому, зміни зовнішнього й внутрішнього середовища не обов'язково повинні бути стійкими, структурними і патологічними як по силі, так і по тривалості їхнього впливу. А червоний плоский лишай є проявом загальної імунозапальної реакції організму з виникненням у шкірі ліхеноїдних змін, в основі яких лежить реакція гіперчутливості сповільненого типу на різні ендо- і екзогенні фактори.
Вибір найбільш ефективної й адекватної терапії в лікуванні хронічних рецидивуючих папульозних дерматозів залежить від багатьох факторів: клінічна форма дерматозу, поширеність процесу, стадія захворювання, соматичний статус хворого, вік і стать пацієнта, професія, соціальний статус й інші. З огляду на те, що дотепер не існує абсолютного успішного методу лікування псоріазу та червоного плоского лишаю, загальна мета всіх наявних підходів до терапії цих дерматозів полягає у зниженні ступеня захворювання і зменшенні ділянок ураження шкіри, а також працездатності й соціальної адаптації хворого [Коржова Т.П., Степаненко В.І., 2001].
Враховуючи дані вітчизняної і зарубіжної літератури, можна з впевненістю сказати, що на сьогодні все ж існує недостатня ефективність сучасних методів лікування псоріазу й червоного плоского лишаю, що зумовлює потребу в пошуку найбільш оптимальних, патогенетично обґрунтованих варіантів протизапальної терапії хворих.
Для успішного вибору терапії й розробки ефективних заходів профілактики захворювання необхідно враховувати тригерні фактори зовнішнього й внутрішнього середовища хворого, а також виявлені зміни з боку різних органів і систем організму. Ґрунтуючись на визначенні найбільш інформативних і патогенетично значимих клінічних і морфологічних показників є доцільним виділення прогностичних варіантів клінічного перебігу хронічних рецидивуючих папульозних дерматозів, що враховують різні сторони прояву патологічного процесу й відображають їхню важкість. Це дозволить диференційовано підходити до розробки й вибору терапії в кожному конкретному випадку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шкірних і венеричних хвороб ДонНМУ «Вивчення особливостей патогенезу, клініки й діагностики деяких хронічних дерматозів і інфекцій, переданих статевим шляхом, корекція їхнього лікування й профілактики» (№ державної реєстрації 0100U000025, шифр УН 00.03.03) і фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри дерматовенерології ДонНМУ «Удосконалення і розробка нових методів діагностики, лікування й профілактики хронічних дерматозів» (№ державної реєстрації 0103U007857, шифр теми УН 04.03.07). Автор брав безпосередню участь у визначенні особливостей патогенезу й клініки у хворих на псоріаз і червоний плоский лишай, а також в удосконаленні й розробці нових методів діагностики, лікування й профілактики даної групи дерматозів.
Мета дослідження підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз і червоний плоский лишай шляхом застосування адекватних методів диференційованої терапії з урахуванням прогностичних варіантів клінічного перебігу дерматозів.
Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні задачі дослідження:
1. Провести клінічне обстеження 300 хворих на різні форми псоріазу і хворих на червоний плоский лишай.
2. Провести порівняльний аналіз і виявити особливості даних анамнезу, клінічної картини, показників лабораторного загальноклінічного, біохімічного, імунологічного, морфологічного досліджень у хворих на псоріаз і червоний плоский лишай, що дозволяють проводити диференційну діагностику зазначених хронічних папульозних дерматозів.
3. Встановити у хворих на псоріаз і червоний плоский лишай показники клінічних, лабораторних загальноклінічних, біохімічних, імунологічних, морфологічних досліджень, які є найбільш значимими при оцінці результатів лікування.
4. Розробити інформаційно-діагностичні прогностичні варіанти клінічного перебігу псоріазу і червоного плоского лишаю для диференційованого призначення лікування.
5. Розробити й впровадити адекватні методи диференційованої, патогенетично обґрунтованої терапії хворих на псоріаз і червоний плоский лишай з урахуванням прогностичних варіантів клінічного перебігу дерматозів.
6. Визначити клінічну ефективність методів терапії хворих з урахуванням прогностичних критеріїв перебігу псоріазу і червоного плоского лишаю та сформулювати рекомендації їх практичного використання.

Об'єкт дослідження хворі на папульозно-бляшковий псоріаз та червоний плоский лишай.
Предмет дослідження анамнестичні дані, особливості клінічної картини, показники лабораторного загальноклінічного, біохімічного, імунологічного та морфологічного досліджень у хворих на псоріаз і червоний плоский лишай; прогностичні варіанти клінічного перебігу цих дерматозів; методи диференційованої терапії та їх ефективність.
Методи дослідження: загальноклінічні лабораторні, біохімічні, імунологічні, загальногістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, поляризаційнооптичні, методи моделювання дерматозів (опис послідовної діагностичної процедури Вальда), статистична обробка отриманих результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше на основі клініко-морфологічних проявів псоріазу і червоного плоского лишаю встановлені загальні закономірності запальної реакції шкіри при цих дерматозах.
Вперше показано, що найбільш інформативними та діагностично значущими ознаками у хворих на папульозно-бляшковий псоріаз є: вміст гаптоглобіну, співвідношення відносної кількості СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах, індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів, вміст кислого α-1-глікопротеїну та середніх молекул, вік хворого, в якому з'явився дерматоз, вміст інтерлейкіна-6 (ІЛ-6) в ураженій шкірі та сульфідопептидних лейкотрієнів (СПЛТ) в ураженій шкірі, тривалість хвороби до початку лікування, вміст ЦІК (11-19S) периферичної крові, значення PASI, що дозволило виділити три прогностичні варіанти клінічного перебігу папульозно-бляшкового псоріазу; у хворих на типову форму червоного плоского лишаю індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів, вміст гістаміну та середніх молекул, активність γ-глутамілтрансферази, вміст гаптоглобіну та кислого α-1-глікопротеїну, активність аланінамінотрансферази, вміст сульфідопептидних лейкотрієнів в ураженій шкірі та ІЛ-6 в ураженій шкірі, вміст серотоніну, співвідношення відносної кількості СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах, тривалість хвороби до початку лікування, вміст серомукоїду, питомий об’єм дермальних клітинних інфільтратів, активність аспартатамінотрансферази.
Вперше на підставі діагностичних алгоритмів виділені прогностичні варіанти клінічного перебігу папульозно-бляшкового псоріазу та типової форми червоного плоского лишаю:
- об’єктивними клініко-морфологічними критеріями I, II та III варіантів папульозно-бляшкового псоріазу є: вміст сульфідопептидних лейкотрієнів в шкірі та ІЛ-6 в ураженій шкірі; індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів; співвідношення відносної кількості СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах; значення PASI; вміст гаптоглобіну; кислого α-1-глікопротеїну; ЦІК (11-19S) периферичної крові та середніх молекул; тривалість хвороби до початку лікування; вік хворого, у якому з'явився дерматоз;
- на відміну від псоріазу для I, II та III клініко-морфологічних варіантів червоного плоского лишаю характерні наступні середньоарифметичні диференційно-діагностичні показники: вміст сульфідопептидних лейкотрієнів в ураженій шкірі; питомий об’єм та індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів і співвідношення відносної кількості СD4+/СD8+ лімфоцитів у них; вміст гістаміну, серотоніну, гаптоглобіну, кислого α-1-глікопротеїну, серомукоїду та середніх молекул; активність γ-глутамілтрансферази, аланінамінотрасферази, аспартатамінотрансферази, тривалість хвороби до початку лікування.
Вперше в залежності від прогностичного варіанту клінічного перебігу дерматозу розроблені патогенетично обґрунтовані методи терапії з використанням протизапальних та імуномодулюючих препаратів, науково обґрунтована можливість використання сульфасалазіну як одного з препаратів вибору базисної терапії важких форм псоріазу і червоного плоского лишаю.
Практичне значення одержаних результатів
Розроблені і впроваджені в клінічну практику методи комплексного лікування хворих на псоріаз: при II варіанті з застосуванням ербісолу, текому, поліоксидонію та L-лізину есцинату, при III сульфасалазіну (Патент України № 3018), а також хворих на червоний плоский лишай: при II варіанті із застосуванням пресоцилу, натрію тіосульфату, унітолу, тавегілу і легалону (Патент України № 3019), при III сульфасалазіну. Розроблені схеми комплексного лікування хворих на псоріаз і червоний плоский лишай, які передбачають патогенетично обґрунтований і диференційований підхід, забезпечують високу ефективність лікування й можуть бути використані в умовах різного рівня шкірно-венерологічних диспансерів України. При I прогностичному варіанті клінічного перебігу кожного з дерматозів повна клінічна ремісія настала у 100% хворих. При II варіанті папульозно-бляшкового псоріазу повна клінічна ремісія настала у 82,4% хворих, при цьому термін лікування у порівнянні з традиційною терапією скоротився в середньому на 4,8±0,5 діб (р≤0,05), а тривалість ремісії збільшилась в 1,7 рази. При II варіанті червоного плоского лишаю у 93,6% хворих настала повна клінічна ремісія, тривалість лікування скоротилась на 5,6±0,2 діб (р≤0,05), а ремісія подовжилась в 2,4 рази. В результаті використання сульфасалазіну у комплексній терапії хворих на папульозно-бляшковий псоріаз та червоний плоский лишай з III прогностичним варіантом клінічного перебігу відповідно в 71,3% та 85,7% відзначене клінічне одужання, терміни стаціонарного лікування скоротилися в середньому на 4,1±0,3 і 5,3±0,4 ліжко-днів (р≤0,05), а ремісія збільшилась в 1,5 та 1,8 рази.
Особистий внесок здобувача
Автору належить ідея наукового дослідження. Дисертантом самостійно визначено основні напрямки наукового пошуку, мету і задачі роботи, розроблено методологію дослідження й опрацьовано наукову літературу. Автором оброблений весь матеріал, представлений у роботі, особисто проведені клінічне обстеження, лікування хворих на хронічні рецидивуючі папульозні дерматози, дана оцінка діагностичної інформативності клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних та морфологічних показників хворих на псоріаз і червоний плоский лишай, визначені основні принципи та методи лікування хворих на папульозні рецидивуючі дерматози, дана оцінка ефективності методів лікування хворих на папульозно-бляшковий псоріаз і червоний плоский лишай і рекомендації по їх практичному використанню. Статистично оброблений фактичний матеріал, написані і проілюстровані всі розділі дисертації, сформульовані її висновки. У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертації і її фрагменти повідомлені й обговорені на І З'їзді Міжнародного товариства асоціацій патологоанатомів (3-6 жовтня 1995 р., Москва), конференції вчених і фахівців, присвяченій 65-річчю Донецького державного медичного університету (Донецьк, 1996), Українській науковій конференції з міжнародною участю (19-21 травня 1999 р., Київ), VII Українському з’їзді дерматовенерологів (Київ, 1999), Науково-практичній конференції (9-10 вересня 1999 р., Донецьк), І Національному Конгресі дерматологів та косметологів (2-3 березня 2000 р., Донецьк), ІІ Національному Конгресі дерматологів та косметологів «Сучасні питання дерматокосметології та естетичної медицини» (16-17 лютого 2001 р., Донецьк), Міжнародній науково-практичній конференції «Нові методи лікування в дерматовенерології та косметології» (13-14 вересня 2001 р., Донецьк), науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора М.О.Торсуєва «Актуальні питання дерматовенерології» (13 грудня 2002 р., Донецьк), науково-практичній конференції «Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології й косметології» (13-14 травня 2003 р., Донецьк), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (21-22 листопада 2003 р., м. Одеса), науково-практичній конференції «Вік та шкіра» (3-4 червня 2004 р., Київ), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 120-річчю заснування кафедри шкірних та венеричних хвороб Національного медичного університету імені О.О.Богомольця «Клініка і лікування шкірних і статевих захворювань з урахуванням патології шлунково-кишкового тракту (16-17 квітня, 2004 р., Київ), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми тяжких дерматозів та інфекцій, які передаються статевим шляхом» (27-28 травня 2004 р., Донецьк), науково-практичній конференції (24-25 лютого 2005 р., Київ), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Досягнення в лікуванні тяжких хронічних дерматозів та інфекцій сечостатевої сфери» (23 травня 2007 р., Донецьк), засіданнях обласного товариства дерматовенерологів (1995-2008, Донецьк).
Публікації
Результати дисертації опубліковані у 5 розділах монографій, 22 статтях фахових наукових журналів, котрі входять до переліку ВАК України, відображені в 6 патентах на винаходи, в 27 матеріалах з'їздів і наукових конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування та нове практичне вирішення актуальної проблеми сучасної дерматології підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз і червоний плоский лишай шляхом застосування адекватних методів диференційованої терапії з урахуванням прогностичних варіантів клінічного перебігу дерматозів.
1. Встановлено, що розподіл хворих на прогностичні варіанти клінічного перебігу дерматозу залежить від інформативності найбільш значимих показників клінічних, лабораторних та морфологічних досліджень:
у хворих на папульозно-бляшковий псоріаз це вміст у крові гаптоглобіну, кислого α-1-глікопротеїну, середніх молекул, рівень ЦІК (11-19S) крові, вміст в ураженій шкірі ІЛ-6 та СПЛТ, індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів, співвідношення відносної кількості СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах, вік хворого, у якому з'явився дерматоз, тривалість хвороби до початку лікування, значення PASI;
у хворих на типову форму червоного плоского лишаю це вміст у крові гістаміну, серотоніну, гаптоглобіну, кислого α-1-глікопротеїну, серомукоїду, середніх молекул, індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів, активність γ-глутамілтрансферази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази; вміст в ураженій шкірі ІЛ-6 та СПЛТ, питомий об’єм дермальних клітинних інфільтратів, співвідношення відносної кількості СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах, тривалість хвороби до початку лікування,;
значення діагностичних коефіцієнтів наведених вище показників дозволили виділити три прогностичні варіанти клінічного перебігу дерматозів.
2. Для I прогностичного варіанту клінічного перебігу дерматозів характерні наступні диференційно-діагностичні показники:
у хворих на папульозно-бляшковий псоріаз вміст у крові гаптоглобіну 2,25±0,11 г/л, середніх молекул 0,24±0,01 од. Е; кислого α-1-глікопротеїну 1,68±0,08 г/л; рівень ЦІК (11-19S) крові 125,7±5,8 ум. од.; індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів 1,17±0,04; СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах 2,19±0,10; рівень ІЛ-6 в шкірі 0,042±0,002 пг/мл; вміст СПЛТ в шкірі 9,53± 0,31 пг/мл; вік хворого, у якому з'явився дерматоз 52,3±2,1 років; тривалість хвороби до початку лікування - 8,7±0,40 днів; значення PASI 8,7±0,36 (всі значення достовірні, р≤0,05);
у хворих на червоний плоский лишай вміст у крові гістаміну 971±42,1 нмоль/л; середніх молекул - 0,26±0,01 од. Е; гаптоглобіну 2,12±0,10 г/л; кислого α-1-глікопротеїну 1,59±0,07 г/л; серотоніну 312±14,7 нмоль/л; серомукоїду 0,14±0,06 ум. од.; активність γ-глутамілтрансферази 68,8±3,3 МО/л, аланінамінотрасферази 52,08±2,60 МО/л, аспартатамінотрансферази 43,7±2,19 МО/л; вміст СПЛТ в шкірі 7,46± 0,36 пг/мл; рівень ІЛ-6 в шкірі 0,037±0,001 пг/мл; питомий об’єм дермальних клітинних інфільтратів 0,063±0,003 ум. од.; індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів 1,76±0,08; СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах 2,31±0,11; тривалість хвороби до початку лікування 6,9±0,32 днів (всі значення достовірні, р≤0,05).
3. Для II прогностичного варіанту клінічного перебігу дерматозів характерні наступні диференційно-діагностичні показники:
у хворих на папульозно-бляшковий псоріаз вміст у крові гаптоглобіну 2,46±0,11 г/л, кислого α-1-глікопротеїну 1,94±0,09 г/л; середніх молекул 0,28±0,01 од. Е; рівень ЦІК (11-19S) крові 139,8±6,72 ум. од.; індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів 1,34±0,06; СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах 1,15±0,03; вік хворого, у якому з'явився дерматоз 35,1±1,6 років; рівень ІЛ-6 в шкірі 0,051±0,002 пг/мл; вміст СПЛТ в шкірі 10,80± 0,43 пг/мл; тривалість хвороби до початку лікування 16,4±0,81 днів; значення PASI 21,8±1,02(всі значення достовірні, р≤0,05);
у хворих на червоний плоский лишай вміст у крові гістаміну 998±47,4 нмоль/л; серотоніну 428±20,9 нмоль/л; середніх молекул 0,28±0,01 од. Е; гаптоглобіну 2,54±0,12 г/л; кислого α-1-глікопротеїну 1,74±0,08 г/л; серомукоїду 0,16±0,07 ум. од.; індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів 1,37±0,06; активність γ-глутамілтрансферази 72,4±3,5 МО/л; аланінамінотрасферази - 66,12±3,21 МО/л; аспартатамінотрансферази 50,1±2,48 МО/л; вміст СПЛТ в шкірі 8,76± 0,42 пг/мл; рівень ІЛ-6 в шкірі 0,058±0,002 пг/мл; питомий об’єм дермальних клітинних інфільтратів 0,121±0,006 ум. од.; СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах 1,89±0,09; тривалість хвороби до початку лікування 13,8±0,61 днів (всі значення достовірні, р≤0,05).
4. Для III прогностичного варіанту клінічного перебігу дерматозів характерні наступні диференційно-діагностичні показники:
у хворих на папульозно-бляшковий псоріаз вміст у крові гаптоглобіну 3,25±0,19 г/л, кислого α-1-глікопротеїну 34±0,15 г/л; середніх молекул 0,33±0,02 од. Е; рівень ЦІК (11-19S) крові 154,9±7,44 ум. од.; індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів 1,63±0,08; СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах 0,91±0,04; рівень ІЛ-6 в шкірі 0,069±0,003 пг/мл; вміст СПЛТ в шкірі 12,53± 0,94 пг/мл; вік хворого, у якому з'явився дерматоз 16,5±0,8 років; тривалість хвороби до початку лікування 32,3±1,42 днів; значення PASI 43,5±1,97 (всі значення достовірні, р≤0,05);
у хворих на червоний плоский лишай вміст у крові гістаміну 1086±51,3 нмоль/л; середніх молекул 0,34±0,01 од. Е; гаптоглобіну 3,11±0,15 г/л; кислого α-1-глікопротеїну 1,96±0,09 г/л; серотоніну 493±25,3 нмоль/л; серомукоїду 0,15±0,07 ум. од.; індекс поліморфізму дермальних клітинних інфільтратів 1,12±0,05; активність γ-глутамілтрансферази 72,3±3,5 МО/л; аланінамінотрасферази 64,23±3,12 МО/л; аспартатамінотрансферази 49,5±2,42МО/л; питомий об’єм дермальних клітинних інфільтратів 0,182±0,009 ум. од.; СD4+/СD8+ лімфоцитів у дермальних клітинних інфільтратах 0,92±0,04; вміст СПЛТ в шкірі 9,83± 0,47 пг/мл; рівень ІЛ-6 в шкірі 0,072±0,003 пг/мл; тривалість хвороби до початку лікування 27,6±1,29 днів (всі значення достовірні, р≤0,05)
5. Диференційований підхід у виборі методу терапії хворих на псоріаз і червоний плоский лишай включає наступне:
при I прогностичному варіанті клінічного перебігу дерматозів доцільне призначення тільки традиційної терапії, яка включає при псоріазі вітаміни, біостимулятори, аутогемотерапію, седативні й гіпосенсибілізуючі препарати, зовнішню негормональну терапію, УФО, а при червоному плоскому лишаї антигістамінні препарати, сорбенти, зовнішню гормональну терапію;
при II варіанті перебігу призначається додаткова терапія: при псоріазі протизапальна та імунокоригуюча (ербісол, теком, поліоксидоній та L-лізину есцинат); при червоному плоскому лишаю протизапальна, детоксикаційна та гепатопротекторна (пресоцил, натрію тіосульфат, унітіол, тавегіл та легалон);
хворим на дерматози з III прогностичним варіантом клінічного перебігу до комплексної терапії призначається препарат базисної терапії, зокрема сульфасалазін.
6. Застосування адекватних методів диференційованої терапії дозволяє досягти:
при I прогностичному варіанті клінічного перебігу псоріазу і червоного плоского лишаю в усіх випадках клінічної ремісії;
при II варіанті папульозно-бляшкового псоріазу клінічная ремісія настала у 82,4% пацієнтів, термін лікування скоротився у порівнянні з традиційною терапією на 4,8±0,5 діб (р≤0,05), тривалість ремісії збільшилясь в 1,7 рази; при II варіанті червоного плоского лишаю повна клінічна ремісія досягнута у 93,6% хворих, тривалість лікування скорочена на 5,6±0,2 діб (р≤0,05), а ремісія подовжена в 2,4 рази;
при III прогностичному варіанті клінічного перебігу використання сульфасалазіну у комплексній терапії хворих на папульозно-бляшковий псоріаз та червоний плоский лишай відповідно в 71,3% та 85,7% відзначене клінічне одужання, терміни стаціонарного лікування скоротилися в середньому на 4,1±0,3 і 5,3±0,4 ліжко-днів (р≤0,05), а ремісія збільшилась в 1,5 та 1,8 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на псоріаз або червоний плоский лишай при значенні вмісту гаптоглобіну в сироватці крові більше 3 г/л треба прогнозувати тяжкий клінічний перебіг дерматозу.
2. При I прогностичному варіанті клінічного перебігу псоріазу доцільне призначення наступної терапії: натрію тіосульфату по 10 мл, внутрішньовенно, 1 раз на добу, № 10; алоє екстракту по 1 мл розчину підшкірно, 1 раз на добу, № 10; тіаміну хлориду (витамін В1) по 1 мл 5% розчину, внутрішньом’язово, через добу, № 10; пірідоксину гідрохлориду (витамін В6) по 1 мл 5% розчину, внутрішньом’язово, через добу, № 10; аутогемотерапія вводити під шкіру живота через добу послідовно 2, 4, 6, 8, 10, 10 і 10 мл крові; УФО загальне, суберітемні дози, 1 раз на добу, № 10-15; зовнішня негормональну терапія.
При I прогностичному варіанті клінічного перебігу червоного плоского лишаю доцільне призначення наступної терапії: еріус по 1 табл. 1 раз на добу, 15-20 діб; ентеросгель по 1 столовій ложці 2 рази на добу за 2 години до та через 2 години після їжі, 10 діб; зовнішня гормональна терапія.
3. При II прогностичному варіанті клінічного перебігу псоріазу призначається додаткова терапія з опосередкованою протизапальною і імунокоригуючою дією: ербісол по 2 мл внутрішньом’язово, 1 раз на добу, надвечір, № 20 або поліоксидоній по 6 мг внутрішньом’язово, через добу, № 10, теком - по 2 капсули 4 рази на добу під час їжі, 20-30 днів та L-лізину есцинат по 10 мл внутрішньовенно 1 раз на добу протягом 10 діб.
При II прогностичному варіанті клінічного перебігу червоного плоского лишаю призначається додаткова протизапальна, детоксикаційна та гепатопротекторна терапія: пресоцил по 2 таблетки перорально 3 рази на добу протягом 5-6 тижнів, на тлі якого вводять з першого дня лікування натрію тіосульфат по 10 мл 30 % розчину внутрішньовенно 1 раз на добу ранком протягом 10-20 діб, унітіол по 5 мл 5 % розчину внутрішньом’язово 1 раз на добу вдень протягом 10-20 діб, тавегіл по 2 мл розчину внутрішньом’язово 1 раз на добу ввечері протягом 10-20 діб, легалон по 1 капсулі (140 мг) перорально 2 рази на добу протягом 20-30 діб.
4. Хворим на ці дерматози з III прогностичним варіантом клінічного перебігу до комплексної терапії потрібно підключати препарати базисної терапії, зокрема сульфасалазін по 1 таблетці (500 мг) перорально 4 рази на добу за 1 годину до їжі, запиваючи 1 склянкою рідини, протягом 30-60 діб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: руководство / Автандилов Г.Г. М.: Медицина, 1990. 384 с.

Автоматизированные информационные системы в дерматологии и венерологии / И.И.Мавров, Э.Н.Солошенко, В.Н.Волкославская [и др.] // Дерматологія та венерологія. — 2004. — N 2. — С. 18 23.

Андрашко Ю.В. Використання лікувальних властивостей ропи і мулу озера Кунігунда в Українському Закарпатті при псоріазі / Ю.В.Андрашко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2002. — N 1 (4). — С. 37 38.

Андрашко Ю.В. Галофільні мікроорганізми: загальні відомості, класифікація, методика культивування, перспективи застосування в комплексі бальнеогеліотерапії псоріазу / Ю.В.Андрашко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2002. — N 3. — С. 28 31.

Андрашко Ю.В. Нове у бальнеотерапії псоріазу / Ю.В.Андрашко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2005. — N 3. — С. 124.

Андрашко Ю.В. Терапевтична та ліпідонормалізуюча дія курортних факторів Солотвино при псоріазі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.20 Шкірні та венеричні хвороби” / Ю.В.Андрашко. — К., 2003. — 38 с.

Андрашко Ю.В. Терапевтична та ліпідонормалізуюча дія курортних чинників Солотвино при псоріазі / Ю.В.Андрашко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2004. — N 2. — С. 92.

Балтабаев М.К. Состояние клеточного иммунитета у больных псориазом и хроническим гепатитом / М.К. Балтабаев, Ш.А. Хамидов // Вестник дерматологии. 1996. № 1. С. 41 45.

Барановский П.В. Сульфасалазин при ревматоидном артрите / П.В. Барановский, И.Ю. Высоцкий // Тер. архив. 1989. Т. 61, № 5. С. 138 140.

Барінова М.Е. Патогенетичне обгрунтування і клінчна ефективність застосування нестероїдних протизапальних препаратів у комплексній терапії хворих на псоріаз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.20 Шкірні та венеричні хвороби” / М.Е.Барінова. Х., 2002. 20 с.

Баринова М.Э. Терапевтическая эффективность применения нестероидных противовоспалительных препаратов у больных с тяжелыми формами псориаза / М.Э. Баринова // Дерматологія та венерологія. 2003. № 2 (20). С. 51 54.

Белозоров А.П. Современные аспекты иммунопатологии псориаза / А.П. Белозеров // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 2 (10). С. 7 12.

Белозоров А.П. Циркулирующие иммунные комплексы различного размера у больных псориазом, экземой и нейродермитом / А.П. Белозеров // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 1 (9). С. 17 20.

Белозоров А.П. Показатели иммунной реакции на глиадин и клинические проявления псориаза / А.П. Белозоров, И.А. Олейник // Дерматологія та венерологія. 2003. № 1 (19). С. 26 28.

Белоусов Ю.Б. Клиническая фармакология и фармакотерапия: рук-во для врачей / Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. [ 2-е изд., испр. и доп.]. М.: «Универсум паблишинг», 1997. 531 с.

Беляев Г.М. К вопросу трактовки результатов иммунологических исследований при псориазе / Г.М.Беляев, А.Н.Огурцова // Дерматологія та венерологія. — 2005. — N 2. — С. 23 27.

Беляев Г.М. Псориаз. Псориатическая артропатия: (этиология, патогенез, диагностика, лечение, профилактика) / Беляев Г.М. — М: Медпресс-информ, 2005. 291 с.

Беляев Г.М. Стресс, адаптация, псориаз, планирование научных исследований по проблеме этого заболевания / Г.М.Беляев // Дерматологія та венерологія. — 2002. — N 2 (16). — С. 11 14.

Беляев Г.М. Псориаз. Псориатическая артропатия (этиология, патогенез, диагностика, лечение, профилактика) / Г.М. Беляев, П.П. Рыжко. СПб.: Ореол, 1996. 291 с.

Беневоленская Л.И. Антигены гистосовместимости при псориатическом и серонегативном ревматоидном артрите / Л.И. Беневоленская, Ш. Эрдес, Д.Б. Яковлева // Тер. архив. 1986. № 7. С. 17 19.

Бестужев-Лада И.В. Поисковый и нормативный прогнозы как основа для предпроектной иерархизации перспективных социальных проблем и целей социального развития / И.В. Бестужев-Лада // Вопросы социального проектирования. М., 1990. - С. 165.

Богданов В.К. Біохімічні дослідження гепатобіліарної системи у хворих на псоріаз / В.К. Богданов, Г.М. Ротарь // Дерматологія, косметологія, сексопатологія. 2000. № 1 (3). С. 8 11.

Богомолець О.В. Гіпотеза та фізико-математична модель формування передньо- та задньомедіальних судинних невусів / О.В. Богомолець, О.В.Чалий // Дерматологія та венерологія. 2002. № 2 (16). С. 15 18.

Болотна Л.А. Новий фармакотерапевтичний підхід до лікування псоріазу / Л.А. Болотна, О.В. Решетняк // Дерматологія та венерологія. 2002. № 2 (16). С. 56 58.

Бондар С.А. Використання органічних та неорганічних радіопротекторів у комплексній терапії псоріазу / С.А. Бондар, І.Н. Ляшенко, Т.І. Трунина // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2002. № 2 (5). С. 25 27.

Бочаров В.А. Регуляторні фактори запально-репаративного процесу при хронічних рецидивних дерматозах / В.А. Бочаров, Алавніх Муат, С.М. Тарнопольська // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2003. № 1 (8). С. 18 21.

Братусь-Сухорукова О.Ю. Особливості клінічних проявів, перебігу та лікування псоріазу у осіб похилого віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.20 Шкірні та венеричні хвороби” / О.Ю. Братусь-Сухорукова. К., 2003. 21 с.

Броше О.А. Глюкамін у комплексній терапії хворих на псоріаз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.20 Шкірні та венеричні хвороби” / О.А.Броше. К., 1998. 15 с.

Бутов Ю.С. Клиническая и патоморфологическая характеристика некоторых форм красного плоского лишая / Ю.С. Бутов, А.А. Фролов, В.А. Смольянникова // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2000. № 6. С. 11 18.

Бутов Ю.С. Влияние липидстабилизирующей терапии на показатели иммунной реактивности и липидного обмена у больных псориазом / Ю.С. Бутов, Е.А. Хрусталева, Е.Г. Федорова // Рос. журн. кожных и венерических болезней. 2000. № 2. С. 24 26.

Бутов Ю.С. Уровень липидов и показатели клеточного иммунитета у больных псориазом / Ю.С. Бутов, Е.А. Хрусталева, Е.Г. Федорова // Рос. журн. кожных и венерических болезней. 1999. № 2. С. 11 14.

Буянова О.В. Комплексне лікування псоріазу з використанням "Кверцетину" та "Ербісолу" / О.В.Буянова, І.Г.Цідило // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2007. — N 2. — С. 102.

Буянова О.В. Спосіб застосування препарату "Флуренізид" в комплексній терапії псоріазу: інформаційний лист / Буянова О.В., Петрух Л.І., Гринюк С.М. — К: Укрмедпатентінформ, 2003. Вип. 9 з проблеми "Дерматологія та венерологія". 2 с.

Буянова О.В. Стан проблем етіопатогенезу, лікування хворих на псоріаз в Україні, розробка сучасних теорій (Огляд сучасних літературних даних та обгрунтування перспективних напрямків подальших досліджень) / О.В.Буянова, Х.Д.Аль-Рамлаві // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2005. — N 4. — С. 36 39.

Буянова О.В. Нові аспекти імунопатології псоріазу та методи їх медикаментозної корекції / О.В. Буянова, С.М. Гринюк // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. 2001. № 2 3. С. 39 41.

Вавилов А.М. Иммуноморфологические исследования Т-лимфоцитов в коже больных псориазом / А.М. Вавилов, В.А. Самсонов, Л.Е. Димант // Вестник дерматологии и венерологии. 2000. № 4. С. 4 5.

Ваисов А.Ш. Сандиммун в лечении тяжелых форм псориаза / А.Ш. Ваисов // Вестник дерматологии и венерологии. 1998. № 6. С. 33 34.

Вайс В.В. Вивчення змін жирнокислотного складу ліпідів сироватки крові та об'єктів неінвазивного характеру у хворих на псоріаз / В.В.Вайс, Т.С.Брюзгіна, Ю.В.Андрашко // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2006. — N 4. — С. 13 15.

Вайс В.В. Вивчення змін ліпідних показників біологічних матеріалів у хворих на псоріаз / В.В.Вайс, Ю.В.Андрашко, Т.С.Брюзгіна // Буков. мед. вісн. — 2006. — Т. 10, N 3. — С. 16 18.

Валимухаметова Д.А. Применение неоднородной последовательной процедуры Вальда для прогнозирования течения острой пневмонии / Д.А. Валимухаметова, В.Г. Новоженов, Р.Ф. Хамитов // Казанский мед. журнал. 1996. Т. 77, № 1. С. 25 28.

Василенко В.Х. Врачебный прогноз / Василенко В.Х. Душанбе: Дониш, 1987. 108 с.

Венецкий И.Г. Вероятностные методы в демографии / Венецкий И.Г. М.: Финансы и статистика, 1981. 223 с.

Визначення впливу перебігу псоріазу на психоемоційний стан пацієнтів / О.В.Буянова, С.М.Гринюк, Аль Рамлаві Хішам Джаміль [та ін.] // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2005. — N 3. — С. 135.

Використання зеленої глини "Глауконіт" при лікуванні псоріазу / М.О.Дудченко, М.О.Артеменко, М.О.Есаулов [ та ін.] // Практична медицина. — 2006. — N 2. — С. 66 67.

Владимиров В.В. Современные представления о псориазе и методы его лечения / В.В. Владимиров, Л.В. Меншикова // Рус. мед. журн. 1998. Т. 6, № 20 (80). С. 1318 1323.

Власов В.В. Введение в доказательную медицину / Власов В.В. М.: Медиа Сфера, 2001. 392 с.

Власов В.В. Эффективность диагностических исследований / Власов В.В. М.: Медицина, 1988. 256 с.

Влодавский Е.А. Эпителиальные опухоли почек: морфология, дифференциальная диагностика, прогноз: автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук: спец. 14.00.15 Онкология” / Е.А. Влодавский. Донецк, 1988. 22 с.

Волкославская В.Н. О применении точных методов для математического прогнозирования заболеваемости сифилисом в регионе / В.Н. Волкославская // Журнал дерматологии и венерологии. 1997. № 1 (3). С. 23 27.

Волкославская В.Н. Экологическая обусловленность заболеваемости дерматозами в Украине. Синдром экологической дезадаптации больных и оптимальная врачебная тактика / В.Н. Волкославская // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 1 (9). С. 53 57.

Высоцкий И.Ю. Изыскание антидотно-лечебных средств при острой интоксикации эпоксидными соединениями / И.Ю. Высоцкий // Вісн. Сум. держ. ун-ту. 1999. № 1. С. 115 124.

Гаєвська М.Ю. Циркулюючі імунні комплекси в сироватці крові хворих на псоріаз / М.Ю. Гаєвська // Журнал дерматологии и венерологии. 1999. № 2 (8). С. 39 42.

Глутаргин в комплексном лечении больных системными заболеваниями соединительной ткани / И.И.Мавров, В.В.Савенкова, М.С.Гончаренко [и др.] // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. — 2005. — N 3. — С. 154.

Глухенький Б.Т. Псориаз / Б.Т. Глухенький // Лікування та діагностика. 1998. № 1. С. 47 51.

Глухенький Б.Т. Иммунозависимые дерматозы / Б.Т. Глухенький, С.А. Грандо. К.: Здоров’я, 1990. 476 с.

Глухенький Б.Т. Лечение тигазоном (этретинатом) и неотигазоном (ацитретином) больных псориазом / Б.Т. Глухенький, Л.В. Духовский, А.Б. Романенко // VII Укр. з’їзд дерматовенерологів: тези доп. К., 1999. С. 33.

Гончаренко М.С. Состояние и роль свободнорадикальных процессов у больных псориазом / М.С.Гончаренко // Вестник дерматологии и венерологии. 1983. № 6. С. 7 11.

Гончаренко М.С. Основные пути изменения клеточных мембран при псориазе / М.С. Гончаренко, А.К. Кондакова // Материалы междунар. конф., 28 мая 1 июня 2001 г. Пущино, 2001. С. 123.

Гребенников В.А. Основные типы иммунных нарушений у детей, больных псориазом, на основе кластерного анализа / В.А. Гребенников, В.В. Зотова // Вестник дерматологии и венерологии. 1992. № 4. С. 23 25.

Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Гублер Е.В. Л.: Медицина, 1978. 296 с.

Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии / Гублер Е.В. Л.: Медицина, 1990. 176 с.

Гублер Е.В. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях / Е.В.Гублер, А.А. Генкин. Л.: Медицина, 1973. 141 с.

Дащук А.М. Псориаз как коллагеновая болезнь / А.М. Дащук, Н.Н. Питенко. Харьков: Основа, 1993. 168 с.

Денисова М.Ф. Современные принципы лечения детей с неспецифическим язвенным колитом / М.Ф. Денисова // Doctor. 2002. № 3. С. 26 30.

Джаміль Аль-Рамлаві Хішам. Вдосконалення методу комплексного лікування розповсюдженого псоріазу: інформаційний лист / Аль-Рамлаві Хішам Джаміль, О.В.Буянова. — К: Укрмедпатентінформ, 2007. Вип. 1 з проблеми "Дерматологія та венерологія". 2 с.

Дмитренко С.В. Деякі антропогенетичні аспекти псоріазу / С.В.Дмитренко, В.Г.Коляденко // Укр. журн. дерматології, венерології, космет