Рабошук Аліна Володимирівна. Принципи, стандарти та професійне судження в бухгалтерському обліку: теоретико-методичний аспект

Короткий опис

Рабошук Аліна Володимирівна. Принципи, стандарти та професійне судження в бухгалтерському обліку: теоретико-методичний аспект : дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2006

Рабошук А.В. Принципи, стандарти та професійне судження в бухгалтерському обліку: теоретико-методичний аспект. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Київ, 2006.
Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню теоретичних і методичних положень щодо удосконалення формування та застосування принципів, стандартів і професійного судження в бухгалтерському обліку для забезпечення його цілісності. Уточнено поняття принцип бухгалтерського обліку”, що дозволило розмежувати поняття принцип”, правило”, постулат”, припущення”, вимога” та концепція” для систематизації понятійного апарату бухгалтерського обліку. Узагальнено основні фактори впливу на формування принципів бухгалтерського обліку. Удосконалено класифікацію принципів бухгалтерського обліку за етапами облікового процесу (виділено принципи: організації облікового процесу, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності). Обґрунтовано необхідність побудови стандартів бухгалтерського обліку на основі поєднання принципів та правил для забезпечення достовірного ведення бухгалтерського обліку шляхом зменшення невизначеності. З метою забезпечення достовірності показників трансформованої звітності удосконалено методику трансформації фінансової звітності відповідно до МСФЗ (IAS/IFRS). Розроблено алгоритм формування та застосування професійного судження бухгалтера у бухгалтерському обліку, що сприяє запобіганню впливу негативних наслідків прийнятих рішень. Доведено логічний взаємозв’язок принципів бухгалтерського обліку, стандартів, професійного судження бухгалтера, що дозволяє визначати порядок облікового відображення в умовах недосконалості законодавства.

У дисертації розкрито теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень з удосконалення формування та застосування принципів, стандартів та професійного судження у бухгалтерському обліку.
На підставі проведеного дослідження теоретичних і практичних аспектів зазначеної проблеми з’ясоване наступне.
1. Відсутність науково обґрунтованого тлумачення поняття принцип бухгалтерського обліку” перешкоджає розвитку методології бухгалтерського обліку. У результаті дослідження змісту понять принцип”, правило”, постулат”, аксіома”, припущення”, вимога”, концепція” проведено розмежування між ними та виявлено їх взаємозв’язок у межах облікової концепції. Принципи бухгалтерського обліку необхідно розглядати у тісній взаємодії з правилами, вимогами, постулатами, проте використання останніх для тлумачення сутності принципів бухгалтерського обліку є неприпустимим. Виходячи з сутності бухгалтерського обліку та враховуючи філософське розуміння поняття принцип” уточнено, що принцип бухгалтерського обліку є фундаментальною основою організації та ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.
2. Перелік принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, закріплений у нормативних документах, характеризується слабким рівнем наукового обґрунтування. Уточнення економіко-філософського змісту принципів бухгалтерського обліку дозволило розробити пропозиції щодо внесення змін до законодавчо закріпленого їх переліку, а саме пропонується: доповнити перелік принципами документування, вартісної оцінки, подвійного відображення на рахунках бухгалтерського обліку, інвентаризації; виключити зі складу принципів безперервність, обачність, повне висвітлення та превалювання сутності над формою.
3. Дослідження зарубіжного досвіду регламентації бухгалтерського обліку на основі принципів, виявлення розбіжностей у назвах та неоднозначності тлумачення дозволили дійти висновку про неуніфікованість облікових принципів на міждержавному рівні, що ускладнює їх практичне застосування для облікового відображення фактів господарського життя. На основі узагальнення поглядів науковців щодо сутності та ієрархії принципів бухгалтерського обліку визначено основні фактори, що визначають закономірності їх формування: суб’єктивність підходу науковців; належність країни до облікової моделі; наявність домінуючих релігійних поглядів в країні, сформованих історично; якість перекладу.
4. Враховуючи виявлені в економічній літературі недоліки побудови існуючих класифікацій принципів, а також відсутність законодавчо закріпленої класифікації, запропоновано класифікувати принципи бухгалтерського обліку за етапами облікового процесу таким чином: 1) принципи організації облікового процесу автономність та послідовність застосування облікової політики (визначають межі та вимоги до організації облікового процесу); 2) принципи ведення бухгалтерського обліку документування, інвентаризація, вартісна оцінка, подвійне відображення на рахунках бухгалтерського обліку (формують фундаментальні основи ведення бухгалтерського обліку); 3) принципи складання фінансової звітності періодичність, нарахування та відповідність доходів і витрат (виступають загальною основою для надання інформації про стан майна, джерел його утворення та фінансових результатів діяльності суб’єкта господарювання), що сприяє забезпеченню цілісності системи бухгалтерського обліку.
5. Для удосконалення процесу формування національних П(С)БО обґрунтовано, що побудова стандартів виключно на принципах або правилах має ряд недоліків. Встановлено, що за відсутності концептуальної основи стандарти повинні базуватися на принципах з одночасним закріпленням правил для їх тлумачення. Це сприятиме зменшенню невизначеності у способах облікового відображення фактів господарського життя, що, в свою чергу, забезпечить формування й представлення достовірної та порівняної звітної інформації.
6. Враховуючи основні фактори, що впливають на необхідність складання фінансової звітності за вимогами МСФЗ (IAS/IFRS) та їх незначний вплив на загальний стан впровадження міжнародних стандартів серед вітчизняних суб’єктів господарювання, обґрунтовано, що їх застосування в національній обліковій практиці має здійснюватися на добровільній основі. При цьому суб’єкти господарювання, які прийняли рішення про складання фінансової звітності за МСФЗ (IAS/IFRS), повинні продовжувати вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність за національними П(С)БО.
На основі порівняльного аналізу можливих способів складання фінансової звітності за МСФЗ (IAS/IFRS) повного переходу на міжнародні стандарти, конверсії, трансформації визначено оптимальний спосіб складання фінансової звітності за міжнародними стандартами та удосконалено методику трансформації фінансової звітності, складеної відповідно до вимог національних П(С)БО, у звітність за МСФЗ (IAS/IFRS). Запропонована методика трансформації передбачає необхідність врахування суттєвих розбіжностей у вимогах національних та міжнародних стандартів щодо розкриття інформації у фінансовій звітності, що сприяє зменшенню ймовірності виникнення помилок у ході рекласифікації статей звітності, забезпеченню достовірності показників трансформованої фінансової звітності українських суб’єктів господарювання та адекватності трактування таких показників учасниками міжнародного фінансового ринку.
7. Необхідність формування професійного судження бухгалтера виникає за умов непередбачення у нормативних документах з бухгалтерського обліку способів ведення бухгалтерського обліку або існування їх альтернативності. Виявлено, що застосування професійного судження нерозривно пов’язане з можливістю викривлення звітної інформації та представлення її у вигідному для укладачів вигляді. Для запобігання застосуванню професійного судження з метою викривлення звітності запропоновано доповнити положення (стандарти) детальними правилами та вказівками щодо використання диспозитивних норм, зменшити можливість внесення змін до положення (наказу) про облікову політику, передбачити відповідальність бухгалтера за представлення недостовірної інформації у внутрішніх розпорядчих документах.
Розроблено модель формування та застосування професійного судження бухгалтера, що за сучасних умов реформування бухгалтерського обліку дозволяє в умовах недосконалості національних П(С)БО в межах чинного законодавства приймати рішення щодо вибору найдоцільнішого способу відображення фактів господарського життя у бухгалтерському обліку, що сприяє зменшенню впливу можливих негативних наслідків прийнятих рішень.
8. Доведено взаємозумовленість і зв’язок принципів бухгалтерського обліку, положень (стандартів) та професійного судження. Принципи як методологічна основа регулювання бухгалтерського обліку формують основний напрям розробки положень (стандартів). Наявність диспозитивних норм та відсутність суцільної регламентації облікового процесу зумовлюють виникнення невизначеності, для усунення якої бухгалтер приймає рішення, формуючи та застосовуючи професійне судження на основі принципів бухгалтерського обліку. Зворотній зв’язок полягає у закріпленні в якості норми положення (стандарту) найкращої практики розв’язання облікових проблем за допомогою професійного судження.