Рандюк Юрій Олександрович. Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень

Короткий опис

Рандюк Юрій Олександрович. Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень : Дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Буковинський держ. медичний ун-т. — Чернівці, 2005. — 157арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 127-157

Рандюк Ю.О. „Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень” Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 інфекційні хвороби. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006.
Вивчено особливості перебігу HBV-інфекції під час гестації та її вплив на вагітність і пологи. Досліджено частоту інфікування HBV вагітних жінок на Буковині та частоту розвитку у них різних форм HBV-інфекції (гостра, хронічна, реплікативна, інтегративна). Досліджено інтенсивність ендотоксемії та морфологічний стан плаценти при цих формах інфекційного процесу. Всього обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією та 80 практично здорових вагітних.
Встановлено, що частота інфікування HBV вагітних жінок Буковини значно перевищує аналогічний показник у дорослого населення України і складає 5,13 проти 2,2 %. HBV-інфекція у вагітних перебігає, як правило, без клінічної симптоматики, переважно в хронічній формі (97,4 %). Частота інтегративного типу репродукції збудника переважає над реплікативним (79,1 проти 8,7 %). У частини вагітних (9,6 %) розвиток інфекційного процесу, очевидно, зумовлений мутованим HВsAg-позитивним штамом HBV. Доведено, що у вагітних із хронічною HBV-інфекцією із збільшенням терміну гестації відбувається погіршення основних біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки.
Отримано нові дані про інтенсивність ендотоксемії та розвиток структурних змін у плаценті залежно від тривалості інфекційного процесу та біологічної фази репродукції вірусу, показано зв’язок між характером патоморфологічних змін у плаценті та концентрацією МСМ у плазмі крові вагітних. Доведена доцільність визначення вмісту МСМ у плазмі крові як додаткового критерію для прогнозування ускладненого перебігу вагітності й пологів.
Встановлено, що негативний вплив HBV-інфекції на перебіг та закінчення вагітності визначається тривалістю інфекційного процесу, активністю некрозапальних процесів у гепатоцитах, біологічною фазою репродукції збудника та функціональним станом печінки. Певне значення у розвитку акушерських ускладнень при HBV-інфекції також мають окремі фактори медико-соціального значення (вік, супутні захворювання гепатобіліарної системи, характер харчування, інтенсивність фізичних і психічних навантажень тощо).
Розроблено, обґрунтовано й апробовано алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg, які передбачають проведення клініко-біохімічних та серологічних досліджень у динаміці, та методику прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок, яка базується на визначенні прогностичного коефіцієнта ризику, що дає змогу поліпшити діагностику безсимптомних форм HBV-інфекції та передбачати ймовірність розвитку ускладнень вагітності й пологів на ранніх термінах гестації і своєчасно розробити адекватну лікарську тактику.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової задачі удосконалення верифікації діагнозу у вагітних із вперше виявленим HВsAg та поліпшення профілактики акушерських ускладнень шляхом розробки й обґрунтування алгоритмів обстеження HВsAg-позитивних вагітних та методики прогнозування ускладнень перебігу вагітності й пологів, що дає змогу своєчасно визначати лікарську тактику, направлену на попередження розвитку зазначених комплікацій.

Частота виявлення HBsAg у вагітних жінок м. Чернівці значно перевищує середньостатистичні показники в Україні і складає 5,13 % (проти 1,2 % серед вагітних західних областей). У 88,6 % HBsAg-позитивних вагітних цей антиген виявлено вперше. При цьому у них діагностовано переважно хронічну інтегративну (79,1 %), рідше хронічну реплікативну (8,7 %) та гостру (2,6 %) форми НВV-інфекції. В 9,6 % вагітних можливе інфікування мутованим HBsAg-позитивним штамом НВV.
Хронічна інтегративна HBV-інфекція у вагітних перебігає без жовтяниці, суб’єктивних проявів хвороби та ознак активності інфекційного процесу, інколи із незначним порушенням функцій печінки; хронічна реплікативна без жовтяниці, зі слабо вираженою клінічною симптоматикою, мінімальною активністю інфекційного процесу та незначним порушенням функцій печінки;
Інтенсивність ендотоксемії у вагітних з хронічною HBV-інфекцією залежить від реплікативної активності HBV. За наявності сироваткових маркерів реплікативної активності HBV вміст МСМ у сироватці крові значно вищий, ніж за їх відсутності (P < 0,05).
Характер ураження плаценти при HBV-інфекції визначається тривалістю інфекційного процесу й біологічною фазою репродукції HBV. Гостра безсимптомна HBV-інфекція супроводжується розвитком лише компенсованих (47,6 %), хронічна у фазі інтеграції компенсованих (7,5 %) і субкомпенсованих (42,5 %), у фазі реплікації субкомпенсованих (37,5 %) та декомпенсованих (43,7 %) форм хронічної плацентарної недостатності.
Структурні зміни плаценти при HBV-інфекції, що вказують на розвиток хронічної фетоплацентарної недостатності і є морфологічною основою акушерських ускладнень, частіше виявляються у породіль, у яких під час вагітності спостерігалося тривале підвищення вмісту МСМ у сироватці крові. Тому ступінь підвищення вмісту цих сполук у крові вагітних з HBV-інфекцією є додатковим об’єктивним критерієм у прогнозуванні ускладнень вагітності й пологів.
Застосування алгоритмів обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg та методики прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок сприяє поліпшенню діагностики безсимптомних форм HBV-інфекції й дає змогу передбачати ймовірність розвитку зазначених комплікацій на ранніх термінах гестації і своєчасно застосувати профілактичні заходи.