РЕЄСТРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1 ПРАВОВА ПРИРОДА РЕЄСТРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ………………………………………………….. 11
1.1. Інститут реєстрації в системі адміністративного права ……………….. 11
1.2. Зміст і особливості реєстраційної діяльності та її види ……………….. 38
1.3. Принципи реєстраційної діяльності публічної адміністрації …………. 59
1.4. Реформування реєстраційної діяльності з урахуванням дотримання європейських стандартів …………………………………………………………….. 66
Висновки до розділу І ……………………………………………………….. 90
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕЄСТРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ………… 96
2.1. Суб’єкти реєстраційної діяльності: система та повноваження ……...... 96
2.2. Нормативно-правове регулювання реєстраційної діяльності публічної адміністрації ………………………………………………………………………….125
Висновки до розділу ІІ ……………………………………………………...150
РОЗДІЛ 3 МІСЦЕ РЕЄСТРАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СТРУКТУРІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ………………………. 153
3.1. Зміст та особливості реєстраційного провадження ……………………153
3.2. Стадії реєстраційного провадження …………………………………… 166
Висновки до розділу ІІІ ……………………………………………………. 177
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………... 190

ВСТУП

Сучасне суспільно-політичне життя в Україні нерозривно пов’язане зі створенням необхідних умов реалізації й захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Демократичні процеси в українському суспільстві зумовлюють розвиток різних інститутів органів влади й управління, які потребують системного нормативно-правового регулювання та чітко визначеної реалізації через регламентовану діяльність публічних органів управління. Одним із них є інститут реєстрації, який за останні роки значно розширив сферу свого застосування, що призвело до зростання кількості правовідносин, які обслуговуються цим інститутом.
Розвиток ринкової економіки призводить до виникнення все нових самостійних господарюючих суб’єктів, діяльність яких, без сумніву, потребує регулювання з боку держави. Зменшуючи обсяги прямого управління господарюючими суб’єктами, держава зберігає і збільшує обсяги регулювання їхньої діяльності через інститут реєстрації.
Активне застосування інституту державної реєстрації в механізмі правового регулювання суспільних відносин зумовлює необхідність встановлення меж його діяльності, не допускаючи надмірного розширення, а також обґрунтованого наукового і законодавчого визначення єдиних критеріїв, наявність яких передбачає обов’язковість реєстрації того чи іншого об’єкта тощо.
Система органів державної влади й управління характеризується тим, що реєстраційні функції покладено на публічні органи управління (публічну адміністрацію). Стан реєстрації визначається рівнем якісної дієвості правового регулювання, від якого безпосередньо залежить виховання громадян у дусі поваги до закону, а також захист їх прав, свобод і законних інтересів. Реєстраційна діяльність публічної адміністрації набуває особливого значення з огляду на входження української держави до міжнародних (світових і Однак аналіз чинної нормативно-правової бази, якою врегульовано інститут реєстрації та відповідно регламентовано реєстраційну діяльність публічної адміністрації, дозволяє стверджувати, що наявна реєстраційна сфера має прогалини, дублювання та суперечності у змісті норм.
У сучасній Україні реєстраційну діяльність здійснюють понад 50 органів публічної адміністрації, які майже не взаємодіють між собою, а зміст і рівень послуг, що надається ними, не відповідає європейським стандартам. Ці реалії – наслідок застарілого підходу до реєстраційної діяльності, спроба застосовувати традиційні механізми до сучасної моделі суспільних відносин.
Налагодження функціонування органів публічної адміністрації відбувається з багатьма труднощами; невизначеним залишається співвідношення законодавчого і підзаконного врегулювання реєстраційної діяльності, що нерідко призводить до грубих порушень прав і законних інтересів громадян. За таких умов виникає необхідність у поглибленому науковому дослідженні адміністративно-правової природи реєстраційної діяльності публічної адміністрації та особливостей її регулювання.
Теоретичною основою дисертації стали положення, які містяться у працях зарубіжних та вітчизняних вчених у різних галузях юридичної науки й адміністративного права та процесу, зокрема: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексеєва, Д.М. Бахраха, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, В.М. Горшенєва, І.П. Голосніченка, О.М. Доброва, А.Р. Кирсанова, М.В. Коваліва, В.К. Колпакова, П.І. Кононова, О.В. Кузьменко, С.В. Лихачова, І.М. Лазарева, В.В. Михольської, Д.М. Овсянко, В.М. Сорокіна, М.М. Тищенко, Г.Й. Ткач, В.Л. Ортинського, О.І. Остапенка, Х.П. Ярмакі. Роботи зазначених авторів мають важливе наукове, практичне значення та зумовили необхідність розглядати реєстраційну діяльність публічної адміністрації.
Проте досі проблеми реєстраційної діяльності публічної адміністрації розглядалися лише фрагментарно. Вказане свідчить про актуальність дослідження реєстраційної діяльності публічної адміністрації, особливо в умовах проведення в Україні адміністративної реформи, з метою оновлення змісту її організації, функціональних особливостей тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 38 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755) та п. 1 Перспективного плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на 2005–2010 рр. за пріоритетними напрямами наукових досліджень, схваленого Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ 26 серпня 2005 р., протокол № 1. Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ і безпосередньо пов’язана з науково-дослідною роботою «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації з’ясувати сутність, зміст та особливості реєстраційної діяльності публічної адміністрації.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити наступні завдання:
 обґрунтувати наявність феномену державного інституту реєстрації в системі адміністративного права;
 здійснити характеристику змісту, ознак та видів реєстраційної діяльності;
 проаналізувати принципи реєстраційної діяльності публічної адміністрації;
 розглянути стан реформування сфери реєстраційної діяльності публічної адміністрації в Україні з урахуванням дотримання європейських стандартів;
 визначити коло суб’єктів реєстраційної діяльності публічної адміністрації;
 висвітлити стадії реєстраційного провадження суб’єктами публічної адміністрації;
 запропонувати рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання реєстраційної діяльності публічної адміністрації.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини у сфері реєстраційної діяльності публічної адміністрації.
Предмет дослідження становить реєстраційна діяльність публічної адміністрації.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів наукового пізнання щодо реєстраційної діяльності публічної адміністрації. Їх застосування зумовлено системним підходом, що дозволяє комплексно розглядати та досліджувати реєстраційну діяльність в єдності її соціального змісту та юридичної форми.
За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат реєстраційної діяльності, виокремлено її основні види (підрозділи 1.1., 1.2., 3.1.), здійснено аналіз реєстраційної діяльності в контексті виконання та дотримання європейських стандартів (підрозділ 1.4.). Для аналізу суб’єктів реєстраційної діяльності використано методи аналізу та синтезу (підрозділ 2.1.). Структурно-функціональний метод застосовано для дослідження принципів реєстраційної діяльності публічної адміністрації (підрозділ 1.3.), для виокремлення ознак, притаманних реєстрації як правовій категорії (підрозділ 1.2.), а також визначення стандартів реєстраційної діяльності (підрозділ 1.4.). За допомогою структурно-логічного методу здійснено аналіз нормативно-правового регулювання реєстраційної діяльності публічної адміністрації (підрозділ 2.2.). Компаративний метод і метод документального аналізу використано для вироблення пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, яким урегульовано реєстраційну діяльність публічної адміністрації (підрозділ 2.2.). Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричні результати діяльності публічної адміністрації, на яку покладено реєстраційні функції.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали наукові розробки фахівців у сфері теорії та історії держави і права, державного будівництва, адміністративного права і процесу, цивільного права і процесу, правової статистики тощо.
Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти‚ а також міжнародно-правові акти, які врегульовують відносини у сфері реєстрації.
Емпіричною базою дослідження є узагальнення практичної діяльності органів публічної адміністрації, на які покладено реєстраційні функції; довідкові видання; статистичні матеріали тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень реєстраційної діяльності публічної адміністрації. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових теоретичних положень, обґрунтовано висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері реєстраційної діяльності.
Найсуттєвішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у розробку зазначеної проблеми, є такі положення і висновки:
уперше:
 надано авторське тлумачення понять «принципи реєстраційної системи», «принципи реєстраційної діяльності», «предмет правового регулювання реєстраційної діяльності», які забезпечують їх використання в реєстраційній діяльності публічної адміністрації;
 висвітлено ознаки реєстрації та реєстраційного провадження суб’єктами реєстраційної діяльності;
 визначено види реєстраційної діяльності та здійснено їхню класифікацію;
 здійснено систематизацію принципів реєстраційної діяльності публічної адміністрації, які властиві лише цим органам;
 запропоновано більш ефективні критерії оцінки якості реєстраційної діяльності з урахуванням дотримання європейських стандартів;
удосконалено:
 зміст понять «державна реєстрація», «реєстраційна діяльність», «публічна адміністрація», «адміністративні послуги», «реєстраційне провадження»;
 структуру реєстраційного провадження;
 класифікацію стадій реєстраційного провадження;
набули подальшого розвитку:
 пропозиції щодо вдосконалення системи суб’єктів, які здійснюють реєстраційну діяльність;
 напрями реформування реєстраційної системи;
 наукові підходи щодо реєстраційного провадження, яке є структурним елементом адміністративного процесу і містить у собі елементи неюрисдикційного провадження;
 пропозиції щодо структур законопроектів «Про реєстраційну діяльність» і «Про адміністративні послуги».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції мають науково-теоретичне і практичне значення:
 у науково-дослідній роботі – для подальшої розробки актуальних проблем інституту реєстрації, визначення шляхів адаптації чинної нормативно-правової бази до вимог Європейського Союзу;
 у правотворчості – для подальшого розвитку законодавства, вдосконалення і забезпечення правового механізму реєстраційної діяльності публічної адміністрації;
 у правозастосовній діяльності – для оптимізації діяльності державних реєстраторів щодо реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, поліпшення діяльності органів публічної адміністрації (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження у практику діяльності: Управління громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб, Управління державної автомобільної інспекції, відділу дозвільної системи Управління громадської безпеки Головного управління МВС України у Львівській області від 30 жовтня 2009 р.; Організаційно-розпорядчого управління, Управління оподаткування юридичних осіб, відділу реєстрації та обліку платників податків Державної податкової адміністрації у Львівській області від 10 листопада 2009 р.; відділу реєстрації актів цивільного стану, нотаріату, правової освіти, правової роботи, реєстрації нормативно-правових актів та реєстрації об’єднань громадян Головного управління юстиції у Львівській області від 27 листопада 2009 р. № 06-05/1264).
 навчальному процесі – під час проведення занять із навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративна діяльність ОВС» у Львівському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 5 листопада 2009 р. № 31) та в Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 17 листопада 2009 р.).
Особистий внесок здобувача. У дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції сформульовано на підставі особистих досліджень, опрацювання та аналізу наукових, нормативних і статистичних джерел.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ упродовж 2005–2009 рр., оприлюднені під час проведення регіонального круглого столу «Сучасне державотворення в Україні: проблеми теорії та історії» (Львів, 2007 р.), всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій «Роль суспільно-політичних дисциплін у формуванні світогляду працівника ОВС» (Львів, 2008 р.), «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (Львів, 2009 р.), міжнародних науково-практичних конференцій «Актуальні проблеми чинного адміністративного законодавства: шляхи подолання та перспективи вдосконалення» (Івано-Франківськ, 2008 р.) та «Актуальні проблеми адміністративного законодавства України: шляхи його вдосконалення» (Івано-Франківськ, 2009 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з яких сім – у фахових наукових виданнях, включених до переліку, затвердженого ВАК України, та п’ять – у тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено наукові положення та отримані результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання щодо визначення та здійснення цілісного аналізу реєстраційної діяльності публічної адміністрації.
Апробація одержаних наукових результатів, їхнє практичне використання підтверджують гіпотезу та методологію, покладену в основу дослідження, що дає змогу сформулювати такі висновки та рекомендації:
1. Досліджено, що інститут державної реєстрації є важливим елементом системи адміністративного права.
Визначено, що державна реєстрація  це інститут адміністративного права, яким забезпечується фіксація фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об’єктів з метою їхнього державного обліку та контролю, засвідчення дійсності і надання їм законного (легітимного) статусу, в результаті чого наступають певні юридичні наслідки. Вона здійснюється у встановленому законодавством порядку органами публічної адміністрації, на які покладено також обов’язки щодо ведення та належного функціонування відповідного державного реєстру.
Встановлено, що публічна адміністрація – це система органів та установ, які наділені владними повноваженнями і в межах покладених на них функціональних обов’язків організовують та здійснюють діяльність щодо задоволення загальних публічних інтересів. Публічна адміністрація надає адміністративні послуги.
2. Адміністративні послуги – це діяльність публічної адміністрації, спрямована на юридичне оформлення умов, які визначені законодавством як необхідні для забезпечення належної реалізації суб’єктивних прав та обов’язків, охоронюваних законом інтересів і виконання обов’язків фізичних або юридичних осіб, яка здійснюється за зверненням цих осіб і офіційними результатами якої є адміністративний (індивідуальний) акт відповідного органу.
3. Визначено, що реєстрація як правова категорія характеризується наступними ознаками:
 це правовий інститут адміністративного права;
 входить до окремої групи адміністративних послуг;
 проявляється в межах правової форми діяльності;
 необхідність фіксації фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об’єктів, яка встановлена нормативно-правовими актами України;
 наявність відповідного суб’єкта владних повноважень, який наділений правом державної реєстрації в межах встановлених функцій;
 визначена процесуальна регламентація реєстраційних дій;
 обов’язковість здійснення реєстраційних дій;
 видання правового акта управління;
 настання юридичних наслідків за невиконання велінь держави щодо здійснення реєстраційних дій;
 наявність відповідного державного реєстру.
4. Встановлено, що метою державної реєстрації є:
захист права (власності, авторських прав, свободи пересування);
легітимація (легалізація) суб’єкта права (реєстрація юридичних осіб і приватних підприємців);
забезпечення безпеки в суспільстві (реєстрація зброї, отруйних речовин, транспортних засобів і т.п.);
охорона публічних інтересів (реєстрація актів цивільного стану);
забезпечення контролю (виробництво етилового спирту, ввезення нових медикаментів і ін.).
5. Реєстрація, здійснювана у сфері публічного управління, належить до правозастосовного виду адміністративно-правової діяльності. Реєстрація як правова форма діяльності публічної адміністрації здійснюється в межах її компетенції, регламентується нормами адміністративного процесу і виражається у фіксації фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об’єктів з метою їхнього державного обліку та контролю, засвідчення дійсності і надання їм законного (легітимного) статусу, в результаті чого наступають певні юридичні наслідки.
6. Реєстраційну діяльність, яка реалізує відповідні види реєстрації, доцільно класифікувати:
 за об’єктами реєстраційної діяльності;
 за суб’єктами, які здійснюють реєстраційну діяльність;
 за процедурою здійснення реєстраційної діяльності;
 за результатом, що виникає як наслідок здійсненої реєстраційної діяльності;
 за призначенням реєстраційної діяльності.
7. Встановлено, що принципами реєстраційної системи є універсальні, науково обґрунтовані й апробовані, закріплені прямо або опосередковано в нормативно-правових актах основи, які виражають сутність і специфіку реєстраційної системи як самостійного правового явища і які є орієнтиром для практичної діяльності органів публічної адміністрації.
Визначено, що особливу групу принципів реєстраційної діяльності складають спеціальні принципи, властиві лише цьому правовому інститутові:
принцип визначеного та оптимального порядку реєстраційної діяльності публічної адміністрації щодо здійснення відповідних видів реєстрації;
принцип взаємодії органів реєстраційної системи між собою і з іншими публічними органами;
принцип достовірності даних єдиного реєстру;
принцип пріоритету раніше зареєстрованих об’єктів;
принцип платності реєстраційних послуг;
принцип загальнодоступності реєстраційних даних;
принцип інформаційного, наукового, технічного, матеріального і кадрового забезпечення реєстраційних органів.
8. Дослідження проблеми реформування сфери реєстраційної діяльності з урахуванням дотримання європейських стандартів засвідчує, що реєстраційна діяльність, відповідно до встановлених критеріїв, має визначені стандарти якості. Стандарти адміністративних послуг визначаються на підставі оцінки якості надання адміністративних послуг.
Встановлено основні критерії якості реєстраційної діяльності:
 результативність реєстраційної діяльності;
 своєчасність реєстраційної діяльності;
 доступність реєстраційної діяльності;
 зручність реєстраційної діяльності;
 повага до особи в процесі реєстраційної діяльності;
 професійність надання реєстраційної діяльності;
 дотримання принципів реєстраційної діяльності.
9. Визначено, що суб’єктами реєстраційної діяльності є публічні органи управління (публічна адміністрація), які наділені владними повноваженнями та мають різний правовий статус, однак їхня діяльність спрямована на задоволення загального публічного інтересу у сфері реєстрації.
Система суб’єктів, які здійснюють реєстраційну діяльність, має переважно галузевий характер утворення.
Встановлено, що сучасна система суб’єктів реєстраційної діяльності потребує удосконалення:
 системи органів реєстраційної діяльності шляхом систематизації та уніфікації;
 виконавчої дисципліни шляхом підвищення вимог щодо рівня кваліфікації посадових осіб органів публічної адміністрації, чіткої регламентації посадових прав і обов’язків державних службовців, посилення персональної відповідальності посадових осіб за перевищення посадових повноважень та прийняття рішень, що суперечать засадам єдиної регуляторної реформи у сфері реєстрації;
 реєстраційної бази даних, яку необхідно запровадити на територіальному рівні та об’єднати в єдиний накопичувальний банк даних;
 взаємодії реєстраційних органів із громадськими організаціями за профілем, зокрема, наявних у країнах ЄС систем місцевого самоврядування підприємців, до компетенції яких належать окремі функції реєстрації, ліцензування та сертифікації підприємницької діяльності, що дозволить залучити ресурси, ініціативи та зусилля громадських інститутів і підвищить прозорість здійснення зазначених функцій;
 системи реєстраційних послуг суб’єктів реєстрації, яка повинна здійснюватися за принципом організаційної єдності, що передбачає створення «реєстраційних центрів».
10. Предметом правового регулювання реєстраційної діяльності є відносини органів публічної влади з приводу реалізації прав громадян на реєстраційні послуги.
Реформа реєстраційної системи, на наш погляд, повинна здійснюватись у напрямах:
 чіткого визначення предметів і об’єктів реєстраційної системи, її принципів;
 законодавчого відмежування реєстраційної системи від інших, близьких за формами і цілями, видів діяльності (наприклад, ліцензування, видача дозволів);
 перегляду системи органів, які здійснюють реєстраційну діяльність, законодавчого закріплення їхнього вичерпного переліку та правового статусу, усунення паралелізму і дублювання в роботі;
 розробки механізму взаємодії органів, які формують реєстраційну систему, як між собою, так і з іншими органами публічної адміністрації;
 подальшої деталізації в нормативних актах принципу законності, відповідно до якого реєстраційна система може здійснюватися лише: компетентними органами (посадовими особами); у межах їхніх реєстраційних повноважень; з дотриманням процедур (термінів, форм, методів та ін.) щодо здійснення реєстраційної діяльності;
 удосконалення і законодавчого закріплення реєстраційного провадження;
 посилення відповідальності посадових осіб, до повноважень яких відноситься реєстраційна діяльність;
 удосконалення механізму захисту прав осіб, які звертаються до реєстраційних органів.
Запропоновані напрями реформування реєстраційної системи можуть розглядатись як елементи загальних стандартів, єдині для всієї системи органів публічної адміністрації, що здійснюють реєстраційну діяльність, і які доцільно було б закріпити в Законі України «Про реєстраційну діяльність» (умовна назва).
У зазначеному законі, на наш погляд, доцільно визначити:
 загальну систему органів, які здійснюють реєстраційну діяльність в Україні, і принципи їхньої діяльності;
 уніфікувати термінологію; зокрема, закріпити юридичне визначення реєстраційної системи та ін.;
 предмети й об’єкти реєстраційної системи;
 форми і методи здійснення реєстраційної діяльності;
 гарантії дотримання принципу законності органами публічної адміністрації у сфері реєстраційної діяльності;
 загальний порядок реєстрації;
 порядок здійснення контролю за дотриманням встановлених правил реєстрації;
 загальні підстави відповідальності посадових осіб (на яких безпосередньо покладено обов’язки щодо здійснення реєстраційної діяльності), а також осіб, зацікавлених в отриманні реєстраційних документів (за порушення встановлених правил реєстрації);
 загальні засади взаємодії органів сфери реєстраційної системи між собою.
Зазначені питання мають значне юридичне навантаження і повинні обов’язково знайти своє законодавче закріплення у відповідних нормативно-правових актах.
11. Встановлено, що реєстраційне провадження – це послідовна діяльність публічної адміністрації, яка в межах покладеної на неї компетенції здійснює реєстрацію відповідних об’єктів та вносить інформацію до належного реєстру.
Реєстраційні провадження є структурним елементом адміністративного процесу і входять до неюрисдикційної групи проваджень.
12. Визначено характерні ознаки реєстраційних проваджень:
По-перше, реєстраційне провадження – це в будь-якому разі послідовні дії органів публічної адміністрації з прийняття юридичного рішення, і в більшості випадків  видача підтверджувального документа, що засвідчує здійснення реєстраційної процедури.
По-друге, особливістю даного виду адміністративного провадження є множинність суб’єктів, які правомочні здійснювати цю діяльність.
По-третє, сторонами реєстраційного провадження є:
 особа, зацікавлена в реалізації своїх прав і законних інтересів (громадяни й їхні організації);
 орган публічної адміністрації (посадова особа цього органу), який компетентний здійснювати процедуру реєстрації, що дозволяє реалізовувати ці права.
Зацікавленою стороною при реєстраційному проваджені може одночасно виступати не один, а двоє і більше громадян або організацій.
По-четверте, порядок здійснення державної реєстрації врегульовується нормами адміністративно-процесуального права, яке одночасно виконує функцію реалізації відповідних матеріально-правових норм різної галузевої приналежності: конституційного (державного) права, цивільного права, адміністративного.
По-п’яте, реєстраційне провадження має логічно визначений порядок проведення встановлених процесуальними нормами дій.
По-шосте, суб’єкт, що отримав відмову у реєстрації, може оскаржити її в строк, передбачений чинним законодавством.
13. Реєстраційне провадження також має чітко визначену процедуру:
Стадія порушення справи та аналізу наданих документів:
подання відповідних документів, які необхідні для реєстрації об’єкта;
розгляд та перевірка поданих документів;
проведення додаткових спеціалізованих перевірок (експертиза, випробування) – факультативний етап.
Стадія прийняття рішення щодо реєстрації або відмова у реєстрації об’єкта державної реєстрації:
підготовка висновку щодо задоволення звернення про реєстрацію або вмотивована відмова щодо реєстрації;
надсилання копій щодо методів контролю за зареєстрованим об’єктом відповідному органові публічної адміністрації (якщо таке встановлене законодавцем).
Стадія оскарження рішення у справі (факультативна стадія):
оскарження рішення;
перевірка законності рішення;
проведення незалежної експертизи;
винесення рішення щодо оскарження.
Стадія виконання винесеного рішення:
видача свідоцтва (посвідчення) про державну реєстрацію;
внесення даних до реєстру;
надання даних про реєстрацію в органи публічної адміністрації, якщо таке передбачено законодавцем (факультативний етап).
14. Практична реалізація покращення якості надання реєстраційних послуг має відбуватись через ухвалення нормативно-правового акта (Закон України «Про адміністративні послуги»), який би визначив термінологічний базис сфери адміністративних послуг та врегулював би процедурні відносини між приватними (фізичними та юридичними) особами та публічною адміністрацією. Прийняття такого нормативно-правового акта відповідно до Концепції проекту Закону України «Про адміністративні послуги» сприятиме становленню, впорядкуванню та подальшому розвитку системи надання адміністративних послуг на чітко визначених правових засадах, дасть змогу задовольнити потреби споживачів адміністративних послуг, забезпечить захист їхніх прав та інтересів, гарантованих законом [117].
Зазначений нормативний акт, на наш погляд, повинен містити такі складові:
Термінологічний апарат.
Види адміністративних послуг.
Принципи надання адміністративних послуг.
Суб’єкти надання адміністративних послуг.
Споживачі адміністративних послуг.
Критерії якості адміністративних послуг.
Критерії результативності адміністративних послуг.
Критерії своєчасності адміністративних послуг.
Критерії доступності адміністративних послуг.
Критерії зручності адміністративних послуг.
Критерії відкритості адміністративних послуг.
Критерії професійності надання адміністративних послуг.
Стандарти надання адміністративних послуг.
Відповідальність за ненадання або неякісне надання адміністративних послуг.
Прикінцеві положення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
. Колпаков В.К. Предмет адміністративного права: сучасний вимір / В.К. Колпаков // Юридична Україна. – 2008. – № 3. – С. 33–38.
. Авер’янов В.Б. Актуальні завдання створення нового законодавства про державну службу в Україні / В.Б. Авер’янов // Юридичний журнал. – 2005. – № 742. – С. 65–68.
. Коліушко І.Б. Концепція реформування публічної адміністрації в Україні: розроблена Центром політико-правових реформ завдяки підтримці Фонду «Євразія» за рахунок коштів, наданих Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) / І.Б. Коліушко // Аспекти самоврядування. – 2005. – № 3 (29). – С. 20–28.
. Школик А.М. Порівняльне адміністративне право: навч. посібник для юрид. фак. та фак. міжнар. відносин / А.М. Школик.  Львів: ЗУКЦ, 2007.  308 с.
. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко.  К.: Юрінком Інтер, 2003.  544 с.
. Погорілко В.Ф. Публічна влада / В.Ф. Погорілко // Юридична енциклопедія: в 6 т. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2003. – Т. 5. – 736 с.
. Якушев В.С. О понятии правового института / В.С. Якушев // Правоведение. – 1970. – № 6. – С. 62–69.
. Дембо Л.И. Колхозное строительство и его правовые формы / Л.И. Дембо. – Л.: Весник Ленингр. облисполк., 1930. – 76 с.
. Четвернин В.А. Правовой институт / В.А. Четвернин // Юридическая энциклопедия / отв. ред. Б.Н. Топорнин. – М.: Юристъ, 2001. – 1272 с.
. Котюк В.О. Основи держави і права: навч. посіб. для абітур., студ., учнів сер. шкіл і ліцеїв / В.О. Котюк. – К.: Вентурі, 1997. – 224 с.
. Алексеев С.С. Теория государства и права: учеб. для вузов / С.С. Алексеев, С.И. Архипов, Г.В. Игнатенко. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2004. – 484 с.
. Шемшученко Ю.С. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Ю.С. Шемшученко. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – Т. 2. – 744 с.
. Бачило И.Л. Институты административного права / И.Л. Бачило // Государство и право.  1999.  № 10.  С. 1719.
. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: у 2 т. / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юридична думка, 2004. – Т. 1. – 584 с.
. Авер’янов В.Б. Оцінка питання методології сучасної адміністративно-правової доктрини України (аналітичний огляд цікавого і корисного) / В.Б. Авер’янов // Право України. – 2005. – № 1. – С. 26–29.
. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.
. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. № 755 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – С. 12–62.
. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 1 липня 2004 р. № 1952 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.
. Про племінну справу у тваринництві: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3691 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 2. – Ст. 7.
. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2001 р. № 2121 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. / М. Фасмер. – М.: Прогресс, 1987. – Т. 3: Муза - Сят. – 832 с.
. Словник української мови: в 10 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1977. – Т. 8: Природа – Ряхтливий. – 927 с.
. Арсеньев К.К. Энциклопедический словарь / К.К. Арсеньев, Е.Е. Петрушевский. – Санкт-Петербургъ, 1899. – Т. 26. – 704 с.
. Тихомирова Л.В. Юридическая энциклопедия / Л.В. Тихомирова, М.Ю. Тихомиров. – Изд. 5-е, доп. и перераб. – М.: ЮЭ, 2006. – 972 с.
. Козлов Ю.М. Административные правоотношения / Ю.М. Козлов. – М.: Юридическая литература, 1976. – 560 с.
. Большая советская энциклопедия: в 30 т. / гл. ред. А.М. Прохоров. – Изд. 3-е. – М.: Советская энциклопедия, 1975. – Т. 23. – 717 с.
. Административное право: учебник / под ред. Ю.М. Козлова и Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
. Рябко А.И. Социальный контроль и его правовые формы (вопросы теории): монография / А.И. Рябко. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 1999. – 352 с.
. Бахрах Д.Н. Административное право России: учебник для вузов / Д.Н. Бахрах. – М., 2000. – 623 с.
. Лазарев И.М. Административные процедуры в сфере взаимоотношений граждан и их организаций с органами исполнительной власти в Российской Федерации: автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / И.М. Лазарев. – М., 2002. – С. 17.
. Агапов А.Б. Федеральное административное право России: курс лекций / А.Б. Агапов. – М.: Юристъ, 1997. – 349 с.
. Новоселов В.И. Граждане как субъекты административного права / В.И. Новоселов. – М.: Знание, 1985. – 502 с.
. Юсупов В.А. Теория административного права / В.А. Юсупов. – М.: Юридическая литература, 1985. – 160 с.
. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс. Полный курс / Ю.А. Тихомиров. – М.: Юринформцентр, 2001. – 651 с.
. Коліушко І. Управлінські (адміністративні) послуги – новела адміністративного права / І. Коліушко, В. Тимощук // Право України. – 2001. – № 5. – С. 30–34.
. Куц Ю.О. Якісні адміністративні послуги – головна умова підвищення довіри населення до органів влади: монографія / Ю.О. Куц, С.В. Краснопьорова та ін. – Х.: ХарРІНАДУ «Магістр», 2006. – 192 с.
. Тимощук В.П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги: зарубіжний досвід і пропозиції для України / В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
. Авер’янов В.Б. До питання про поняття так званих «управлінських послуг» / В.Б. Авер’янов // Право України. – 2002. – № 6. – С. 125–127.
. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С.С. Алексеев. – М.: Юридическая литература, 1989. – 286 с.
. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В.М. Горшенев. – М.: Юридическая литература, 1972. – 256 с.
. Добров А.Н. Институт регистрации в административном праве: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / А.Н. Добров. – М.: Моск. ун-т Министерства внутренних дел Российской Федерации, 2005. – 177 с.
. Захаров В.А. Создание юридических лиц: правовые вопросы / В.А. Захаров. – М.: Норма, 2002. – 208 с.
. Комаров С.А. Общая теория государства и права: лекции, схемы, определения / С.А. Комаров. – М.: Юрайт, 1995. – 260 с.
. Кирсанов А.Р. Государственная регистрация прав на недвижимость: проблемы регистрационного права / А.Р. Кирсанов. – М.: Ось-89, 2003. – 528 с.
. Михольская В.В. Административно-правовые аспекты государственной регистрации недвижимости: дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / В.В. Михольская. – М., 2002. – 206 c.
. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – 461 с.
. Закупень Т.В. Государственная регистрация юридических лиц и индивидуальных предпринимателей: научно-практическое пособие / Т.В. Закупень. – М.: Инфра-М, 2001. – 240 с.
. Спектор Е.И. Развитие административного законодательства о государственной регистрации / Е.И. Спектор // Журнал российского права. – 2002. – № 7. – С. 16–19.
. Агапов А.Б. Учебник административного права / А.Б. Агапов. – М.: Городець, 1999. – 558 с.
. Лихачов С.В. Дозвільне провадження в адміністративному процесі: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / С.В. Лихачов. – Х.: НУВС, 2001. – 177 с.
. Кононов П.И. Административно-процессуальное законодательство и проблемы его кодификации: дисс. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / П.И. Кононов. – М., 2001. – 201 с.
. Горшенев В.М. Контроль как правовая форма деятельности / В.М. Горшенев, И.Б. Шахов. – М.: Юридическая литература, 1987. – 176 с.
. Полянский Н.Н. Вопросы теории советского уголовного процесса / Н.Н. Полянский.  М.: Госюриздат, 1956.  296 с.
. Тарасов В.А. Охрана прав граждан в пенсионном обеспечении / В.А. Тарасов.  М.: Изд-во МГУ, 1978.  118 с.
. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе / С.С. Алексеев. – М.: Юридическая литература, 1971. – 147 с.
. Юридическая процессуальная форма. Теория и практика / под ред. П.Е.Недбайло и В.М. Горшенева. – М.: Юридическая литература, 1976.  279 с.
. Мицкевич А.В. Субъекты советского права / А.В. Мицкевич. – М.: Юридическая литература, 1962.  212 с.
. Сабо И. Основы теории права / И. Сабо. – М.: Прогресс, 1974. – 214 с.
. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1994. – 311 с.
. Самощенко И.С. О правовых формах осуществления функций Советского государства / И.С. Самощенко // Советское государство и право. – 1956.  № 3.  С. 8587.
. Теория государства и права / под ред. А.М. Васильева. – М.: Юридическая литература, 1977. – 471 с.
. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права: курс лекций / С.С. Алексеев. – Свердловск: Урал. кн.– 1963.  Вып. 1.  265 с.
. Советское административное право. Часть общая / Г.И. Петров и др. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. – 304 c.
. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления / А.Е. Лунев. – М.: Наука, 1974.  247 с.
. Советское государственное право. – М.: Госюриздат, 1948.  360 с.
. Правотворчество в СССР / под ред. А.В. Мицкевича. – М.: Юрид. лит., 1974. – 319 с.
. Матузов Н.И. Теория государства и права: учебник / Н.И. Матузов, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 2002. – 512 с.
. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
. Кононов П.И. Административный процесс в России: проблемы теории и законодательного регулирования: монография / П.И. Кононов. – Киров: Заря, 2001. – 201 с.
. Шмалий О.В. Регистрация как форма государственного управления: дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / О.В. Шмалий. – Ростов-на-Дону, 2004. – 186 с.
. Грущинський І.М. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності: наук.-практ. посібник / І.М. Грущинський, В.М. Кравчук, Є.П. Пограничний. – Л.: Престиж-Інформ, 2000. – 268 с.
. Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право: навч. посібник / О.В. Кузьменко, Т.О. Гуржій. – К.: Атіка, 2007. – 416 с.
. Про органи реєстрації актів цивільного стану: Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3807XII // Відомості Верховної Ради України.  1994.  № 14.  Ст. 78.
. Про утворення Інспекції Головного державного реєстратора флоту: наказ Міністерства транспорту України вiд 20 жовтня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення: Закон України від 23 вересня 1997 р. № 538/97ВР // Відомості Верховної Ради України.  1997.  № 48.  Ст. 296.
. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. № 3759-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994.  № 10.  Ст. 43.
. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 р. № 2498-XII // Відомості Верховної Ради України.  1992.  № 36.  Ст. 531.
. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 р. № 3353XII // Відомості Верховної Ради України.  1993.  № 31.  Cт. 338.
. Про Порядок державної реєстрації виробів медичного призначення в Україні: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 26 вересня 2000 р. № 229 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/ laws.htm.
. Інструкція про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 4 червня 2002 р. № 335 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/ laws.htm.
. Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України: наказ МВС України від 15 червня 2006 р. № 600 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р. № 123/96В // Відомості Верховної Ради України.  1996.  № 22.  Ст. 86.
. Про страхування: Закон України від 7 березня 1996 р. № 85/96В // Відомості Верховної Ради України.  1996.  № 18.  Cт. 78.
. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004XI // Відомості Верховної Ради України.  1994.  № 27.  Ст. 218.
. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.  2002.  № 2122.  Ст. 135.
. Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні: наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. № 52/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Атаманчук Г.В. Сущность Советского государственного управления / Г.В. Атаманчук. – М.: Юридическая литература, 1980. – 289 с.
. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. – Изд-е 5-е. – М.: Политиздат, 1987. – 590 с.
. Лукашева Е.А. Принципы социалистического права / Е.А. Лукашева // Советское государство и право. – 1970. – № 6. – С. 20–25.
. Колодій А.М. Принципи права України: монографія / А.М. Колодій. – Київ: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
. Научные основы государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1968. – 321 с.
. Четвериков В.С. Основы управления в органах внутренних дел / В.С. Четвериков. – М.: Акад. МВД СССР, 1989. – 279 с.
. Социальный менеджмент: учебник / под ред. Д.В. Валового. – М.: Бизнес-школа «Интел-Синтез», Академия труда и социальных отношений», 1999. – 384 с.
. Ямпольская Ц.А. О принципах государственного управления. Некоторые методологические аспекты / Ц.А. Ямпольская // Советское государство и право. – 1967. – № 3. – С. 3–5.
. Хакимов Р.С. Сущность и социальная роль управленческих отношений / Р.С. Хакимов. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1985. – 190 с.
. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / В.М. Плішкін; за ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 702 с.
. Свердлык Г.А. Принципы советского гражданского права / Г.А. Свердлык. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. – 145 с.
. Галлиган Д.Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д.Д. Галлиган, В.В. Полянский, Ю.Н. Старилов. – М.: Юристъ, 2002. – 410 с.
. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. № 2664 // Відомості Верховної Ради України.  2002.  № 1.  Ст. 1.
. Про стан організації контролю та нагляду за додержанням законодавства у сфері ліцензування, реєстрації та дозвільної системи та заходи щодо його поліпшення: рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про стан організації контролю та нагляду за додержанням законодавства у сфері ліцензування, реєстрації та дозвільної системи та заходи щодо його поліпшення від 3 лютого 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Новий тлумачний словник української мови: в 4 т. / уклад. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2001. – Т. 2. – 911 с.
. Тимощук В.П. Оцінка якості адміністративних послуг / В.П. Тимощук, А.В. Кірмач. – К.: Факт, 2005. – 88 с.
. Про підсумки виконання Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва у 2007 році завдань, визначених законами, актами Президента України та Кабінету Міністрів, установлених Прем’єр-міністром України, напрями діяльності у 2008 році щодо подальшого поліпшення роботи: рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 8 лютого 2008 р. № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base01/ukr01206.htm
. Про основні підсумки діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів у 2008 році і першому кварталі поточного року та завдання щодо підвищення ефективності їх роботи у 2009 році: довідка Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk. com.ua/laws.htm.
. Про затвердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 2001 р. № 543 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Виконання контрольних доручень та робота із зверненнями громадян: звіт Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва за 2008 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua.
. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення – «ноу-хау» в соціальній сфері [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua.
. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2006 р. № 1383 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 40. – Ст. 2687.
. Про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за місцем проживання: лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 квітня 2008 р. № 3697 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Про організацію роботи з питань проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав: наказ Міністерства юстиції України від 11 вересня 2007 р. № 757/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. № 795 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст.144.
. Про надання роз’яснень щодо порядку реєстрації філій: лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 6 березня 2008 р. № 1926 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Кошуба Я. Партнери та опоненти / Я. Кошуба // Суботня пошта. – № 681. – 2008. – 24 липня. – С. 2.
. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва повідомляє... // Урядовий кур’єр. – № 41. –2006. – 1 березня. – С. 3.
. Про схвалення Концепції проекту Закону України «Про адміністративні послуги»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 682-р // Урядовий кур’єр. – 2009. – № 119.
. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа і правова наука / В.Б. Авер’янов // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20–27.
. Новий тлумачний словник української мови: в 4 т. / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т. 4: Р–Я. – 942 с.
. Єрмолін В. До питання про співвіднесеність понять виконавчої влади і державного управління / В. Єрмолін // Право України. – 2002. – № 9. – С. 29–32.
. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры: монография / В.Б. Аверьянов. – К.: Наук. думка, 1990. – 148 с.
. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: підручник / О.М. Бандурка. – Х.: Ун-т внутрішніх справ, 1998. – 480 с.
. Бандурка А.М. Психология управления / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская. – Харьков: Фортуна-пресс, 1998. – 464 с.
. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підручник / В.К. Колпаков. – 3-тє вид., стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
. Булыгин Ю.Е. Организация социального управления (основные понятия и категории): словарь-справочник / Ю.Е. Булыгин; под общей ред. д-ра, проф. И.Г. Безуглова. – М.: Контур, 1999. – 254 с.
. Цвєтков В.В. Демократія – Управління – Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства: монографія / В.В. Цвєтков, В.П. Горбатенко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. – 248 с.
. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: Актуальні проблеми реформування / за заг. ред. В.Б. Авер’янова, І.Б. Коліушко. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – 52 с.
. Органи державної влади України: монографія / за ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – 592 с.
. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: навчальний посібник / Н.Р. Нижник, О.А. Машков; за заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади: монографія / О.Д. Крупчан. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 132 с.
. Глазунова Н.И. Государственное управление как система: монография / Н.И. Глазунова. – М.: Изд-во Государственного ун-та управления, 2001. – 373 с.
. Про прийняття Конституції України і введення її в дію: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 142.
. Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: навчальний посібник / О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 672 с.
. Бевзенко В.М. Управління природно-заповідним фондом в Україні: організаційно-правові питання: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В.М. Бевзенко. – Харків, 2005. – 210 с.
. Баб’як О.С. Екологічне право України: навчальний посібник / О.С. Баб’як, П.Д. Біленчук, Ю.О. Чирва. – К.: Атіка, 2000. – 216 с.
. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk. com.ua/laws.htm.
. Про затвердження Положення про порядок роботи у Верховній Раді України із проектами законів, постанов, інших актів Верховної Ради України: розпорядження Голови Верховної Ради України від 22 травня 2006 р. № 428 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.infodisk.com.ua/laws.htm.
. Административное право Украины: учебник / под общей ред.