РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Короткий опис

ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки 9
1.1. Теоретичні засади державної стратегії забезпечення економічної безпеки 9
1.2. Методичні підходи до оцінювання реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки 20
1.3. Чинники забезпечення економічної безпеки 42
Висновки до розділу 1 55
Розділ 2. Ефективність реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки 59
2.1. Регулювання національної економічної безпеки в системі ринкової економіки 59
2.2. Державна політика щодо ліквідації основних загроз економічній безпеці 71
2.3. Забезпечення економічного зростання як бази для підвищення рівня економічної безпеки регіонів України 89
Висновки до розділу 2 102
Розділ 3. Удосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки 106
3.1. Забезпечення економічного зростання в реальному секторі 106
3.2. Активізація інвестиційної активності в національній економіці 115
3.3. Запровадження механізмів проведення соціальних реформ 140
Висновки до розділу 3 156
Висновки 160
Список використаних джерел 165

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема економічної безпеки національної економіки не має кон’юнктурного характеру. Вона буде існувати, поки є держава, визначальним фактором сили й авторитету якої є підтримання відповідного рівня національної безпеки. Підтвердженням цього є правове забезпечення й постійна увага до проблем безпеки в країнах ЄС, США, Японії тощо.
Сьогодні Україна перебуває на етапі трансформування економічної системи, що об’єктивно зумовило зниження ефективності її економічного потенціалу. Різке зниження платоспроможного попиту значної частини населення призвело до скорочення споживання продовольчих товарів, незбалансованості раціону харчування, що негативно впливає на здоров’я та розвиток нації. Інтегруючись у світову економіку, Україна має чітко визначити параметри економічної безпеки, розробити стратегію й напрями розвитку національної економіки з урахуванням раціонального використання його потенціалу та посилення експортної орієнтації.
Необхідність визначити стратегічні напрями реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки, що забезпечує ефективний її розвиток, вимагає розробки відповідних теоретико-методологічних основ економічної безпеки, формування її концепції, кількісних і якісних параметрів.
На актуальність проблеми економічної безпеки як пріоритету державної політики вказують численні теоретичні дослідження й узагальнення як вітчизняних учених, зокрема таких, як: А. Барановський, В. Бойко, С. Біла, З. Варналій, В. Геєць, О. Гойчук, Б. Губський, Б. Данилишин, І. Драган, Я. Жаліло, М. Корецький, В. Мунтіян, В. Огаренко, Б. Пасхавер, Ю. Пахомов, П. Саблук, О. Скидан, В. Шлемко, Л. Яремко, так і зарубіжних учених – А. Алтухова, К. Баррета, І. Богданова, С. Глазьєва, А. Городецького, Ю. Одума, Г. Столярова, Н. Фурса та інших.
Однак на сьогодні залишається неуточненою сутність державної політики у сфері економічної безпеки, що впливає на розробку державної стратегії забезпечення економічної безпеки. Відсутні методичні підходи до оцінювання реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки. Потребує подальшого дослідження оцінка загроз економічній безпеці, на які має бути спрямована державна політика.
Саме ці складові зумовили необхідність комплексного системного обґрунтування основних теоретико-методологічних підходів до вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки в умовах глобалізації економік, інституційних змін в економіці України, радикальних перетворень у відносинах власності та визначили актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах наукової теми Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в розробці напрямів удосконалення державної політики у сфері економічної безпеки.
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та концептуально-прикладних засад реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки. Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:
- уточнити сутність державної політики у сфері економічної безпеки;
- дослідити державну стратегію забезпечення економічної безпеки;
- запропонувати методичні підходи до оцінювання реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки;
- провести аналіз чинників забезпечення економічної безпеки;
- здійснити оцінювання стану регулювання національної економічної безпеки в системі ринкової економіки;
- визначити загрози економічній безпеці, на які має бути спрямована державна політика;
- обґрунтувати сценарії розвитку регіонів України, що передбачають здійснення державної політики у сфері економічної безпеки;
- розробити напрями вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки.
Об’єктом дослідження є процес реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки.
Предметом дослідження є механізми, методи, сукупність організаційних та економічних відносин щодо вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективні механізми, методи, організаційні та економічні відносини з приводу вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки є достатніми умовами розвитку національної економіки.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки), розрахунково-конструктивний (удосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
- запропоновано методичні підходи до оцінювання реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки, що складаються з блоків: моніторинг стану економіки, прогноз, реалізація державної стратегії щодо забезпечення економічної безпеки країни;
удосконалено:
- державну стратегію забезпечення економічної безпеки шляхом визначення напрямів: зіставлення фактичних параметрів економічного розвитку з пороговими значеннями, організація робіт з подолання загроз або їх недопущення, експертиза рішень, що приймаються, впровадження системи контролю за реалізацією заходів з усунення загроз;
- сценарії розвитку регіонів України, що передбачають здійснення державної політики у сфері економічної безпеки за такими варіантами: загальне підвищення конкурентоспроможності економіки як у масштабах окремих регіонів, так і в масштабах всієї країни; фінансова підтримка кризових і депресивних регіонів; підтримка галузей спеціалізації депресивних і кризових регіонів; підтримка найперспективніших виробництв і всіх форм підприємницької діяльності на території кризових і депресивних регіонів;
набули подальшого розвитку:
- сутність державної політики у сфері економічної безпеки через її визначення як ресурсної складової національної безпеки з метою задоволення матеріальних потреб суспільної системи в рамках приєднання України до СОТ для комплексної реалізації національних інтересів і завдання параметрів динамічного розвитку економіки;
- напрями вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки: активна макроекономічна політика держави, чітке розмежування права власності на природні ресурси між державою та її регіонами, зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, проведення адекватної соціальної політики й створення інститутів соціального захисту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці практичних рекомендацій Раді Міністрів АР Крим щодо прийняття комплексу заходів, реалізація яких спрямована на посилення та підвищення ефективності системи державного регулювання і контролю у сфері економіки (дов. № 01-01/2990 від 25.10.2007 р.). Розробки автора щодо обґрунтування концептуально-прикладних засад реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки прийняті використані при розробці проекту постанови Верховної Ради АР Крим “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2007 рік” (дов. № 03-11/562 від 04.12.2007 р.). Науково-методичні розробки автора використані Міністерством промислової політики України при розробці та реалізації Програм стабілізації та розвитку промислового комплексу на період до 2012 року (дов. № 05-01/3011 від 03.12.2007 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: “Державне регулювання економіки”, “Менеджмент у державному та муніципальному управлінні”, “Правове забезпечення державного регулювання” “Інвестиційний менеджмент” (дов. № 231 від 17.08.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Наука та інновації – 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, 2005 р.), “Тиждень науки в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ” (м. Запоріжжя, 2007).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць (5 – у наукових фахових виданнях), загальним обсягом 4,1 обл.-вид. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 181 сторінок, з яких 11 рисунків займають 9 сторінок, список використаних джерел (184 найменувань) – 16 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового питання вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки шляхом визначення теоретичних підходів та заходів, що сприяють підвищенню її ефективності. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Визначено, що державна політика прямо впливає на рівень ділової активності й масштаби господарської діяльності, визначаючи можливість її динамічного та збалансованого розвитку для забезпечення економічної безпеки національної економіки. Проведений аналіз свідчить, що більшість заходів не реалізується, багато найважливіших урядових документів не проходять необхідної експертизи з погляду економічної безпеки, і, незважаючи на контури стратегії економічної безпеки, що сформувалися, роботи в цій сфері украй недостатні. Відповідно до цього в дисертації уточнено сутність державної політики у сфері економічної безпеки через її визначення як ресурсної складової національної безпеки.
2. Державна політика повинна здійснюватись на основі державної стратегії забезпечення економічної безпеки. З урахуванням вимог часу до стратегії економічної безпеки включено: характеристику зовнішніх і внутрішніх загроз економічної безпеки як сукупності умов і чинників, що створюють небезпеку життєво важливим економічним інтересам особи, суспільства і держави; визначення критеріїв і параметрів стану економіки, що відповідають вимогам економічної безпеки й забезпечують захист життєво важливих інтересів країни; механізм забезпечення економічної безпеки країни, захисту її життєво важливих інтересів на основі застосування всіма інститутами державної влади правових, економічних і адміністративних заходів дії.
3. Запропоновано методичні підходи до оцінювання реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки, що складаються з блоків: моніторинг стану економіки (діагностика загроз економічній безпеці, виявлення випадків, коли фактичні параметри економічного розвитку відхиляються від порогових значень економічної безпеки, та визначення цих порогових значень), прогноз (розробка прогнозів соціально-економічного розвитку й оцінювання в рамках цих прогнозів показників, які визначають економічну безпеку держави), реалізація державної стратегії (розробка заходів, методів і механізмів щодо забезпечення економічної безпеки країни).
4. Обґрунтовано, що інвестиційна складова повинна лежати в основі забезпечення економічної безпеки, оскільки зростання інвестицій покликане стимулювати економічну активність, зростання попиту, а це, у свою чергу, зумовить підвищення зайнятості і збільшення національного доходу, тобто реалізацію національних інтересів.
Основним чинником забезпечення економічної безпеки є економічне зростання. Виділені такі чинники, що впливають на економічне зростання: інвестиційний попит, конкуренція, інновації і швидкість їх упровадження, управління й організація праці, кваліфікація працівників, якість продукції, що випускається, зайнятість населення.
5. В Україні Концепція національної безпеки України відзначає межі існування національних інтересів. Відповідно до Концепції, економічна безпека є найважливішою якісною характеристикою економічної системи. Реалізація державної політики у сфері економічної безпеки в Україні полягає не тільки в захищеності національних інтересів, а й у готовності і здатності інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, підтримці соціально-політичної стабільності суспільства. Ці позиції зазначені в Державній стратегії економічної безпеки.
6. В Україні загрози економічній безпеці, на які має бути спрямована державна політика, можна поділити на внутрішні та зовнішні. Серед внутрішніх найбільш суттєвими є структурна деформованість економіки, її низька конкурентоспроможність, посилення сировинної спрямованості, низька інвестиційна активність, криміналізація економіки й корупція в органах державної влади, непослідовність і неузгодженість дій центральних економічних відомств. Серед зовнішніх загроз виділено завоювання іноземними фірмами ринку України; переважання сировинних товарів в українському експорті; високий рівень зовнішнього боргу; відплив капіталу за кордон; дії іноземних спецслужб щодо дестабілізації економічної, соціальної й політичної обстановки в Україні.
Визначено, що одним з основних чинників криміналізації економіки є руйнування механізмів державної влади і втрата з боку державних структур керованості економічними процесами. Цьому значною мірою сприяє відсутність ефективного контролю з боку держави й усього суспільства за походженням і рухом капіталів, фінансових і матеріальних ресурсів.
7. Встановлено, що найбільші загрози економічній безпеці існують у депресивних, кризових і відстаючих з погляду економічних відносин регіонах. У зв’язку із цим особливо актуальним у державній політиці у сфері економічної безпеки стає завдання вирівнювання умов і забезпечення пропорційності соціально-економічного розвитку на міжрегіональному рівні. Для цього запропоновано варіанти сценаріїв соціально-економічного розвитку регіонів. Перший варіант передбачає загальне підвищення конкурентоспроможності економіки країни, ресурсну підтримку найефективніших галузей і підприємств як у масштабах окремих регіонів, так і в масштабах всієї країни. За другим варіантом передбачається фінансова підтримка кризових і депресивних регіонів. У цьому випадку пріоритетом стає фінансування не регіонів-лідерів, а регіонів-аутсайдерів. Варіант третій передбачає державну підтримку галузей спеціалізації депресивних і кризових регіонів. За четвертим варіантом здійснюється підтримка найперспективніших виробництв і всіх форм підприємницької діяльності на території кризових і депресивних регіонів. Для України найприйнятнішими можуть бути перший і четвертий сценарії.
8. Визначено першочергові заходи державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки: сприяння імпортозаміщенню, диверсифікованості експорту, стимулюванню й насиченню внутрішнього виробничого й споживчого попиту. Після їх реалізації головною є розробка взаємозалежної структурної й інноваційної політики держави в короткостроковій і довгостроковій перспективах, а також створення умов для розвитку конкуренції, поліпшення інвестиційного клімату й зростання прямих інвестицій з боку як вітчизняних, так і зарубіжних власників капіталу.
9. Адаптація світового досвіду до умов України дає змогу виділити ряд механізмів забезпечення зростання інвестиційної активності, зумовлених, у першу чергу, активною макроекономічною політикою держави: акумулювання заощаджень і їх перетворення в інвестиції через комерційні банки; здійснення інвестицій через кредитування комерційними банками незалежних економічних суб’єктів; створення державних інвестиційних банків (інститутів розвитку), що здійснюють інвестиційну підтримку пріоритетних з погляду економічного зростання підприємств і галузей; сприяння процесу формування ефективно діючого фондового ринку за допомогою створення загальнодержавної інформаційної системи обслуговування фондового ринку.
10. Для вдосконалення чинних положень Уряду запропоновано чітке розмежування права власності на природні ресурси між державою та її регіонами. Крім того, слід зміцнити фінансову основу місцевого самоврядування, що передбачає передачу бюджетних повноважень та вирішення питань щодо надходження коштів до місцевих бюджетів у належних розмірах та відповідно до економічної суті повноважень. Це буде сприяти вдосконаленню рентних відносин при реформуванні місцевих бюджетів. Тільки за умов забезпечення фінансовими ресурсами (власними та закріпленими) місцева влада спроможна якісно та своєчасно виконувати покладені на неї Конституцією та центральною владою країни функції управління щодо забезпечення економічної безпеки регіонів.
З погляду вищезазначеного, жорсткість бюджетних обмежень щодо неефективно працюючих підприємств має доповнюватися проведенням адекватної соціальної політики й створенням інститутів соціального захисту.
11. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо вдосконалення державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки:
– Верховній Раді України ухвалити такі ефективні правові документи, як Закон України “Про місцеві податки і збори”, Податковий кодекс України, які нададуть можливість органам місцевого самоврядування поповнювати бюджет і впливати на економіку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
– Кабінету Міністрів України сприяти створенню Національного банку розвитку, що акумулює ресурси для інвестицій у пріоритетні галузі реального сектора; внести зміни до Концепції реформування місцевих бюджетів в частині запровадження рентних механізмів розвитку регіонів та зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна реформа в Україні: здобутки і прорахунки // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 5. – С. 2-55.
2. Аграрный доклад 2002 / Федеральное министерство защиты прав потребителей, продовольствия и сельского хозяйства. – Бонн, 2002. – 29 с.
3. Алимов А.Н. Развитие производительных сил и охрана окружающей среды. – К.: Изд-во АН УССР, 1979. – 21 с.
4. Аналітична доповідь “Проблеми економічної безпеки в Україні”. – К.: УЦЕПД, 1997. – 54 с.
5. Андрійцев В., Лапечук П. Екологічна безпека і її конституційне забезпечення // Голос України. – 1994. – № 70 (82а). – 15 квітня. – С. 2.
6. Андрійчук В.Г. Оцінка макро- та мікропараметрів економіки в контексті продовольчої безпеки України // Економіка АПК. – 2001. – № 5. – С. 61-65.
7. Артеменко В. Основи вимірювання регіонального розвитку з використанням концепції якості життя // Регіональна економіка. – 2003. – № 2. – С. 133-141.
8. Бабич А.О., Побережна А.А. Народонаселення і продовольство на рубежі другого й третього тисячоліть = Population and Food Resources at the Turn of Millenium/Babych – К.: Аграр. наука, 2000. – 157 с.
9. Бака¬ев А.А., Гриценко В.И., Козлов Д.Н. Экспертные системы и логическое программирование. – К.: Наукова думка, 1992. – 220 с.
10. Балабанов В.С., Борисенко Е.Н. Продовольственная безопасность: (международные и внутренние аспекты). – М.: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2002. – 544 с.
11. Балацький О., Лук’яніхін В., Лук’яніхіна О. Екологічний менеджмент: проблеми і перспективи становлення та розвитку // Економіка України. – 2000. – № 5. – С. 67-73.
12. Барановский А. Экономическая безопасность регионов // Финансовая Украина. – 1995. – № 48 (106). – С. 11.
13. Барман Жак П. Экологический вызов промышленным предприятиям // Проблемы теории и практики управления. – 1993. – № 4. – С. 83-87.
14. Безпека економічних трансформацій: Зб. матеріалів “круглого столу”. – К.: НІСД, “Альтерпрес”, 2000. – 386 с.
15. Білик Ю.Д. Продовольча безпека України: стан, проблеми та використання потенційних резервів продовольчого забезпечення населення. – К.: Фенікс, 2000. – 55 с.
16. Богданов И.Я. Экономическая безопасность России: теория и практика. – М.: ИСПИ РАН, 2001. – 348 с.
17. Бойко В.І. Продовольча безпека держави та перспективи її гарантування // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник. – Вип. 5 / За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 183-188.
18. Боків В.А., Лущик А.В. Основи екологічної безпеки: Навчальний посібник. – Сімферополь: Сонат, 1998. – 224 с.
19. Болотов Б. Мировая экономика за 100 лет // Международная экономика и международные отношения. – 2001. – № 9. – С. 90-114.
20. Бондар О.С. Формування регіонального споживчого ринку // Аграрний вісник Причорномор’я. – Вип. 22. – Одеса: Астропринт, 2003. – С. 78-83.
21. Боронос В.Н., Каринцева А.И., Евдокимов А.В. Экономические принципы формирования устойчивого развития во времени // Вісник Сумського державного університету. – 1996. – № 1(5). – С. 151-155.
22. Борщевський П., Дейнеко Л. Продовольча безпека країни: стан і тенденції // Розбудова держави. – 2000. – № 1-6. – С. 66-73.
23. Борщевський П.П. Економіко-екологічні аспекти розвитку продовольчої сфери в світовому та регіональному вимірах // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Економіка та менеджмент. – 2001. –№ 2. – С. 26-30.
24. Бюджетний кодекс України. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 63 с.
25. Варченко О. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки // Економіка України. – 2004. – № 8. – С. 53-59.
26. Веклич О. Совершенствование экономических инструментов экологического управления в Украине // Экономика Украины. – 1998. – № 9. – С. 65-74.
27. Верба Ф.О. Фінансові аспекти інтеграції України у Світову організацію торгівлі // Фінанси України. – 2002. – № 3 (76). – С. 81-87.
28. Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.
29. Власов В.І. Глобальна продовольча проблема: Монографія / Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інститут аграрної економіки УААН. – К., 2001. – 506 с.
30. Волошин В., Трегобчук В. Концептуальні засади сталого розвитку регіонів України // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 7-22.
31. Воробйов Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М. Економічна теорія. – Х.; К., 2003. – 704 с.
32. Воропай Н.И., Славин Г.Б., Чельцов М.Б. Энергетическая безопасность – важнейшая составляющая и основа экономической безопасности // Вісник Українського Будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. – № 6. – С. 14-17.
33. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі / За ред. І. Бурковського, Л. Хандріха, Л. Хоффманна. – К.: Альфа-Принт, 2003. – 292 с.
34. Гавриленко Т. Міжнародний імідж споживчого кошика України // Маркетинг в Україні. – 2001. – № 1. – С. 4–7.
35. Гальперин В.М. Микроэкономика. – С.Пб.: Эконом. школа, 1994. – 400 с.
36. Гатаулин А.М., Стратонович Ю.Р., Ахметов Р.Г. Микроэкономика. – М., 2000. – 102 с.
37. Геєць В.М. Перспективи розвитку внутрішніх ринків та кредитна політика в Україні // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 142–155.
38. Глазьев С. Основа обеспечения экономической безопасности страны – альтернативний реформационный курс // Российский экономический журнал. – 1997. – № 1. – С. 3-19; № 2. – С. 3-18.
39. Гойчук О.І. Продовольча безпека в Україні і світі. – К.: Наукметодцентр аграрної науки, 2003. – 114 с.
40. Гойчук О.І. Продовольча безпека та її забезпечення в Україні // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Вип. 4. – Миколаїв, 2001. – С. 205-211.
41. Гончарова В.О., Гончаров А.О. Боротьба з відтоком капіталу як проблема економічної безпеки України на шляху Євроінтеграції // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2003. – С. 29-30
42. Гордеев А.В., Алтухов А.И., Вермель Д.П. Продовольственная безопасность России //Аграрная наука. – 1999. – № 9. – С. 2-4.
43. Горлов С.А. Аграрная сфера США: состояние и перспективы развития //АПК: экономика, управление. – 1999. – № 9. – С. 41-44.
44. Городецький А. Вопросы безопасности России // Экономист. – 1995. – № 10. – С. 44-50.
45. Готін Дж.К. Генетичне розмаїття і продовольча безпека // Кур’єр ЮНЕСКО. – 2000. – № 6. – С. 57-59.
46. Гофман К.Г. Экономический механизм природопользования в условиях перехода к рыночной экономике // Экономика и мат. методы, 1991. –Т. 27. – Вып. 2. – С. 315-321.
47. Григорьева Е. Аграрная политика Канады // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2000. – № 5. – С. 37-46.
48. Губенко В.І. Вплив держави на ринкову рівновагу // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 1998. – Вип. 2. – Ч. 2. – С. 121-126.
49. Губський Б.В. Внутрішні та зовнішні фактори економічної безпеки України // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1-2. – С. 75-79.
50. Губський Б.В. Економічна безпека: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. – К., 2001. – 122 с.
51. Гумеров Р. Как обеспечить продовольственную безопасность страны // Российский экономический журнал. – 1997. – № 19. – С. 57-69.
52. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М., 1969. – 314 с.
53. Данилишин Б.М., Корецький М.Х., Дацій О.І. Інвестиційна політика в Україні: Монографія. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2006. – 292 с.
54. Данилишин Б.М., Лібанова Є.М., Шевчук В.Я. Україна: проблеми сталого розвитку: Наукова доповідь. – К.: РВПС України, 1997. – 149 с.
55. Дворніков М.Є. Міжнародна економіка. – Вінниця: ВДТУ, 2001. – 201 с.
56. Державне регулювання економіки / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
57. Дідківська Л.Д., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.
58. Доманчук Д.П. Деякі економічні аспекти парадигми формування стратегії продовольчої безпеки в регіонах // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 207-210.
59. Дорогунцов С., Федорищева А., Ральчук О. Сталий розвиток в управлінні еколого-економічними системами // Економіка України. – 2001. – С. 74-83.
60. Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М. Проблеми і перспективи сталого розвитку України // Проблеми сталого розвитку України. – К.: НАН України, 1998. – С. 85.
61. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Форт, 2000. – С. 149-186.
62. Економічна безпека держави: Збірник нормативно-правових актів України / Уклад.: Т.Т. Ковальчук, З.С. Варналій, В.В. Фещенко, О.В. Сидорчук. – К.: Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони, 2001. – 106 с.
63. Економічна енциклопедія. – К.: Анцег; Тернопіль: Академія народного господарства, 2000.
64. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
65. Єрмошенко М.М. Національні економічні інтереси: реалізація і захист // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 1-2. – С. 18-24.
66. Жаліло Я. Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми імплементації // Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти. – К.: Сатсанга. – С. 141-152.
67. Забезпечення продовольчої безпеки в Україні. – К.: Німецька консультативна група з питань економіки при Уряді України, 2000. – С. 4.
68. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19.06.03 р. № 964-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 39. – Ст. 351.
69. Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України” від 05.03.1998р. №183-98 ВР // Урядовий кур’єр – 1998. – № 64-65. – 4 квітня.
70. Захарченко В. Обґрунтування територіальної концепції економічної безпеки // Регіональна економіка. – 2000. – № 2. – С. 121-127.
71. Зимин Ю., Половцеві Ф. Повышение безопасности продукции на основе диферсификации и механизма управления // Междунар.сельськохозяйственный журнал. – 1999. – № 5. – С. 27-29.
72. Злупко С. Економічна думка України. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 496 с.
73. Ильина З.И. Научные основы продовольственной безопасности. – Минск: ООО “Мисанта”, 2001. – 227 с.
74. Ильяшенко С.Н. Оценка составляющих экономической безопасности предприятия // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економіка. – Донецьк: ДонНТУ, 2002. – Вип. 47. – С. 16-22.
75. Ильяшенко С.Н. Хозяйственный риск и методы его измерения: Учебное пособие. – Сумы: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1996. – 102 с.
76. Іванух Р., Данилишин Б. Природно-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення ефективності його використання // Економіка України. – 1995. – № 11. – С. 43-45.
77. Ілляшенко С.М., Божкова В.В. Інновації та ризик: проблеми ура¬ху¬вання і управління екологічними ризиками // Методы решения экологических проблем. – Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2001. – С. 82-97.
78. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління: Монографія / За ред. С.М. Ілляшенка – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2002. – 250 с.
79. Історія економічної думки: Навч. посіб. / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко та ін. – К.: Фенікс, 1996. – 416 с.
80. Кейнс Дж.М. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей. – К.: АУБ, 1999. – 189 с.
81. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения: Пер. с франц. – М.: Изд-во соц.-эк. лит-ры, 1960. – 551 с.
82. Кисельова Т. Безпека і якість продукції – наш головний біль // Урядовий кур’єр. – 1997. – 6 лютого
83. Кисільова Т.М. Внутрішній ринок України як рушій економічного зростання // Безпека економічних трансформацій: Зб. матеріалів “круглого столу”. – К.: НІСД, “Альтерпрес”, 2000. – С. 253-254.
84. Кислиця Г.А. Актуальність проблеми забезпечення економічної безпеки в АПК України // Проблемы обеспечения экономической безопасности: Сб. ма¬те-риалов Международной научно-практической конференции. – Донецк: РИА ДонНТУ, 2001. – С. 119-120.
85. Кислый В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. – Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2002. – 232 с.
86. Ковальов Д., Плєтникова І. Кількісна оцінка рівня економічної безпеки підприємства // Економіка України. – 2001. – № 4. – С. 35-40.
87. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989. – 321 с.
88. Концепція (основи державної політики) національної безпеки (схвалена постановою Верховної Ради України від 16.01.1997 р. № 3/97-ВР // Голос України. – 1997. – 4 лютого.
89. Концепція економічної безпеки України / Ін-т екон. прогнозування; Кер. проекту В.М. Геєць. – К.: Логос, 1999. – 56 с.
90. Корецький М.Х., Дацій О.І., Кульнєва Г.М. Економічна теорія: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 256 с.
91. Коробейников М.А. Механизм экономической ответственности. – М.: Мысль, 1989. – 272 с.
92. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 736 с.
93. Кочетков О.В., Марков Р.В. Формування системи показників продовольчої безпеки країни // Економіка АПК. – 2002. – № 9. – С. 43-49.
94. Куликов Л.М. Основы экономической теории. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 400 с.
95. Купман Р. Державне регулювання сільського господарства в розвинених країнах // Пропозиція. – 1996. – № 6. – С. 8-9.
96. Лібанова Е. Нерівності у контексті людського розвитку // Людина і політика. – 1999. – № 3.
97. Лозинська Т.М. Основні задачі забезпечення продовольчої безпеки країни // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. – К., 2001. – Т. 1. – С. 705-707.
98. Лукінов І.І. Продовольча безпека та її гострота у світовому вимірі // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 64-70.
99. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с 13-го англ. изд. – М.: Инфра-М, 2001. – 974 с.
100. Максаковский В.П. Глобальная продовольственная проблема и ее географический аспект // География. – 2002. – № 19.
101. Маркіна І. Системні аспекти управлінської методології // Вісник: Економіка. – Вип. 41. – К.: Видавничий центр “Київський університет”, 2000. – С. 4-7.
102. Маркс К. Капітал. – М.: Полит. лит-ра, 1975. – Т. 1.
103. Маршалл А. Принципи економічної науки: Реферат підручника. – К.: АДС УМК-Центр, 2001. – 211 с.
104. Мельник Л.Г. Экологическая экономика: Учебник. – Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2001. – 350 с.
105. Микитенко В.В. Вимоги до впровадження новітніх технологій і високотехнологічної продукції // Проблеми науки. – 2001. – № 9. – С. 16-20.
106. Милль Дж.Ст. Основы политической экономии. – М.: Прогрес, 1980. – 495 с.
107. Мировая экономика в ХХ веке: потрясающие достижения и серьезные проблемы // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 9. – С. 90-114.
108. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки: Підручник / За ред. І.Р. Михасюка. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 529 с.
109. Миценко І.М. Продовольча безпека України: оцінка стану та світовий досвід вирішення проблеми. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2001. – 204 с.
110. Мишенин Е.В., Семененко Б.А., Мишенина Н.В. Экономический механизм экологизации производства. – Сумы: ИИП “Мрия-1” ЛТД, 1996. – 140 с.
111. Міжнародні організації / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. – Одеса: Астропринт, 2001. – 288 с.
112. Мочерний С. Продовольча криза // Економічна енциклопедія. – К.: Видавничий центр “Академія”; Тернопіль: Академія народного господарства. – Т. 3. – 2002. – С. 111-112.
113. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К., 1999. – 462 с.
114. Народонаселення і продовольство на рубежі другого й третього тисячоліть = Population and Food Resources at the Turn of Millenium/Babych A.O., Poberezhna A.A. / А.О. Бабич, А.А. Побережна. – К.: Аграр. наука, 2000. – 157 с.
115. Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999–2010 роки: Проект. – К., 1999. – 66 с.
116. Нижник О.М. Продовольча безпека: аналіз еколого-економічних проблем та шляхи їх вирішення // Вісник Сумського державного аграрного уні-ту. – Суми, 2001. – Вип. 2. – С. 342-346.
117. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 638 с.
118. Обминский Э.Б. Глобальные интересы и национальный эгоизм (экономический аспект). – М.: Международные отношения, 1990. – 304 с.
119. Овчинников О.Г. Потери продовольствия в США: причины и меры борьбы // США – Канада. Экономика, политика, культура. – 2000. – № 8. – С. 112-125.
120. Одум Ю. Экология. – М.: Мир, 1986. – Т. 2. – 378 с.
121. Окрепилов В.В. Управление качеством. – М.: Экономика, 1988. – 640 с.
122. Орехівський Г. Економічне зростання // Основи економічної теорії. – К.: ІАЕ, 1999. – С. 54-81.
123. Орлова Н.Я. Фізіологія та біохімія харчування. – К., 2001.
124. Основи економічної теорії: Навч. посібник / За ред. В.О. Білика, П.Т. Саблука. – К.: Інститут аграрної економіки, 1999. – 468 с.
125. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін. – К.: Вища школа: Знання, 1997. – 743 с.
126. Основы системной безопасности. – М.: Из-во МАИ, 2000. – 80 с.
127. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность). – М.: ЗАТ “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 1997. – 228 с.
128. Оценка факторов экономической безопасности государства на основе экономико-математических методов // Ризикологія в економіці та під¬при-ємництві: Зб. наукових праць за матеріалами міжнародної науково-прак¬тич¬ної конференції 27-28 березня 2001 р. – К: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. – С. 243-244.
129. Павловський М. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. – К.: Техніка, 1999. – 336 с.
130. Павловський М.А. Від кризи до стабілізації – через державне регулювання // Віче. – 1995. – № 12. – С. 3-12.
131. Пастернак-Таранушенко Г. Історія виникнення та розвитку науки про економічну безпеку держави // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 4. – С. 2-7.
132. Пастернак-Таранушко Г. Оболонки захисту економічної безпеки України // Безпека економічних трансформацій: Зб. матеріалів “круглого столу”. – К.: НІСД, “Альтерпрес”, 2000. – С. 375-377.
133. Пасхавер Б. Продовольча доступність // Економіка України. – 2001. – № 6. – С. 69-77.
134. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 237 с.
135. Петти В. Экономические и статистические работы. – М.: Госуд. соц.-экон. изд-во, 1940. – 322 с.
136. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: Пер. с англ. – М.: Прогрес, 1985. – Т. 1. – 512 с.
137. Плакіда А.О. Вплив державного регулювання на економічну безпеку // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Фінансовий механізм державного управління економікою України». Т. VIII, вип. 85, серія «Державне управління». – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 333-345.
138. Плакіда А.О. Державна політика щодо ліквідації основних загроз економічній безпеці // Економіка та держава. – 2007. – № 9. – С. 67-69.
139. Плакіда А.О. Напрямки державної стратегії економічної безпеки // Теорія і практика державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. – № 4 (19). – С. 145-154.
140. Плакіда А.О. Особливості державного регулювання економічної безпеки // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – № 3. – С. 140-145.
141. Плакіда А.О. Функції національної економічної безпеки в системі ринкової економіки // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – № 2 (32). – С. 54-63.
142. Плакіда А.О. Державна політика щодо ліквідації основних загроз економічній безпеці // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції за міжнародною участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 2. – С 121-123.
143. Побережець Т.І., Гойчук О.І. Теорії технологічного детермінізму як сучасний етап інституціалізму // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 1999.
144. Потапенко Н. Особливості формування ринку екологобезпечних товарів, технологій та послуг в Україні // Економіка України. – 2001. – № 8. – С. 28-33.
145. Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 р. № 656 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 16.
146. Продуктивні сили України: прогноз розвитку і розміщення на період до 2010 р. / Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – К., 2000. – Т. 1. – 291 с.
147. Проект концепції (основи державної політики) національної безпеки України // Дзеркало тижня. – 1997. – 18 січня.
148. Ресурсно-экологическая безопасность. Теоретические и прикладные аспекты / Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, Л.Л. Круглякова, С.К. Харичков и др. – Одесса: УМАОН Консалтинг, 1998. – 180 с.
149. Саловська Л. Метод вимірювання рівня життя в залежності від доходу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2002. – № 1. – С. 97-100.
150. Самуэльсон П.Э. Экономика: Пер. с англ. / Пол Э. Самуэльсон, Вильям Д. Нордхаус. – 16-е изд. – М.: Изд. Дом “Вильямс”, 2000. – 680 с.
151. Саркисян С.А., Голованов Л.В. Прогнозирование развития больших систем. – М.: Статистика, 1975. – 192 с.
152. Свердлова Л.И., Воронина Н.В. Загрязнение природной среды и экологическая патология человека. – Х.: ООП КРГС, 2001. – 216 с.
153. Свистун В.І., Гойчук О.І., Шакалова С.П. Основи маркетингу. – Луганськ, 2002. – 102 с.
154. Сенчагов В.О. О сущности и основах стратегии экономической безопасности России // Вопросы экономики. – 1995. – № 1. – С. 35-37.
155. Сиденко В., Барановський О. Україна і світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси // Дзеркало тижня. – 2002. – № 26 (401).
156. Скидан О.В. Валова додана вартість як індикатор регіональної економічної безпеки // Фінанси України. – 2004. – № 8 – С. 79-83.
157. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Ось-89, 1997. – Кн. 1. – 255 с.
158. Столяров Г.В. Продовольственная безопасность Республики Беларусь // Достижения науки и техники АПК. – 2002. – № 4. – С. 45-48.
159. Сухоруков В. Проблеми підвищення інвестиційної активності регіонів // Економіка України. – 2002. – № 8. – С. 26-34.
160. Трегобчук В.М. Продовольча безпека в контексті національної безпеки держави – К.: Інститут економіки НАН України, 1999. – 56 с.
161. Тринько Р. Методика економічних досліджень. – Л.: Українські технології, 1999. – 355 с.
162. Україна: прогрес на шляху сталого розвитку // Інформаційно-аналітичний огляд виконання “Порядку денного на ХХІ століття” / Наук. кер. Б.М. Данилишин. – К., 2002. – 116 с.
163. Україні невигідно вступати в СОТ після Росії // Дзеркало тижня – 2002. – № 28 (403).
164. Фомин Б., Житницкий Е. Глобальное изменение климата и экономика: современное состояние проблемы // Международная экономика и международные отношения. – 1999. – № 6. – С. 64-70.
165. Фурс Н.И., Хурс М.Н. Продовольственная безопасность. – Минск: ФУАинформ., 2000. – 168 с.
166. Харічков С.К., Купінець Л.Є. Екологічна складова в системі національної продовольчої безпеки України // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 168-172.
167. Хвесик М.А., Бабіч Н. Економічна оцінка природних ресурсів в контексті визначення національного багатства і безпеки України // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С. 148-152.
168. Черняк Ю.И. Системный анализ в управлении экономикой. – М.: Экономика, 1975.
169. Чечель О.М. Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки // Економіка АПК. – 2000. – № 8. – С. 73-76.
170. Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. – К.: НІСД, 1997. – 144 с.
171. Экономические методы управления / Н.Г. Чумаченко, Д. Данаилов, В.К. Мамутов и др. – К.: Наукова думка; София: Пардиздат, 1988. – 296 с.
172. Яремко Л.А. Національна безпека та зовнішньоекономічна політика // Вісник Львівської комерційної академії. – 1999. – Вип. 5. – С. 231-236.
173. Barrett, Christopher B. Food security and food assistance programs // Handbook of Agricultural Economics / Edited by B. Gardner and G. Rausser. – Cornell University, Ithaca, NY. – 2002. – Vol. 2. – 95 p.
174. Bernard A., Lanwerys R., Gengoux P. Characterization of the proteinuria induced by prolonged oral administration of cadmium in female rats // Toxicology. – 20. – 4. – Р. 345-357.
175. Druze J., Sen A. The Political Economy of Hunger. Clarendon Press, Oxford, 1990.
176. FAD/WHO (1992). Nutrition and Development, a Global Assessment, Rome. – P. 34-49.
177. Friedman M. Studies in the Quantity Theory of Money. – Chicago, 1956.
178. Hazel P. Prospects for a Well Fed World. – Washington. March. – 1994.
179. Henderson D.R., Handy C.R. Globalisation of the Food Industry // Food and Agricultural Marketing Issues for the 21st Century: – Texas A&M University, 1993. – P. 23-42.
180. Maxwell S., Frankenberg T. Household Food Security: Concepts, Indicators, Measurements. A Technical Review. UNICEF and IFAD. New York and Rome, 1992.
181. Pritchen L. Big Time // Journal of Economic Perspectives. V. II. Summer 1997. – P. 3-17.
182. Schulte D. Producing methane from wine manure – Hog Farm manag. 1983, 20, 5. – Р. 30-39.
183. Westman Е., Degree E. Safety of the Foodstuffs, global system of the foodstuffs and local resistance: sociological research of a Network of Gardens of Communities of Ottawa. – Carleton University (Canada), 2000.
184. Zeller, M., Sharma, M. Rural Finance and Poverty Alleviation. Food Policy Report. – International Food Policy Research Institute. Washington, D.C. – June 1998. – 32 p.