РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ДОСВІДУ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ

Короткий опис

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ХАРЧЕНКО Олег Анатолійович
УДК 35.088.6

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ДОСВІДУ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ

25.00.03 державна служба

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник:
ГОНЧАРУК Наталія Трохимівна,
доктор наук з державного управління, доцент

Дніпропетровськ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП ...3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні11
1.1. Сучасний стан дослідження проблеми професійного навчання державних службовців у науковій літературі ...11
1.2. Поняття та зміст реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні ....24
Висновки до розділу 1 .....49
РОЗДІЛ 2. Реформування системи професійної освіти державних службовців в країнах Східної Європи та пострадянського простору.....52
2.1. Цілі, завдання та принципи системи професійної освіти державних службовців в країнах Східної Європи та пострадянського простору .52
2.2. Системи професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору.67
2.3. Законодавчі та нормативно-правові основи забезпечення професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору ....84
2.4. Стан та розвиток професіоналізації державних службовців через систему професійної освіти в країнах Східної Європи та пострадянського простору.....99
Висновки до розділу 2 ...114
РОЗДІЛ 3. Напрями реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні...117
3.1. Удосконалення організаційно-правових основ забезпечення професійного навчання державних службовців в Україні...117
3.2. Адаптація системи професійного навчання державних службовців в Україні до стандартів Європейського Союзу...136
3.3. Розробка моделі випереджаючого професійного навчання державних службовців в Україні...152
Висновки до розділу 3 ....172
ВИСНОВКИ.....175
ДОДАТКИ... 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ195

ВСТУП

Актуальність теми. Процеси оновлення системи державного управління, зокрема, модернізації державної служби України, що відбуваються на сучасному етапі державотворення, ставлять нові вимоги до професійних і особистісних якостей державних службовців, рівня їх професіоналізму та компетентності. Тому питання вдосконалення діючої сьогодні системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців в Україні, перетворення її на випереджуючу безперервну професійну освіту фахівців даної галузі набуває особливого значення. На цей час персонал державної служби недостатньо підготовлений до інноваційної діяльності, здійснення суспільних реформ. Існуючі підходи до професійного навчання державних службовців не повною мірою відповідають сучасним вимогам, європейським стандартам і пріоритетам нової державної кадрової політики.
Необхідність вирішення даної проблеми обумовлює актуальність вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду реформування системи професійного навчання державних службовців. Особливого значення для України набуває дослідження практики реформування та модернізації систем професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору в контексті можливостей адаптації цього досвіду до соціально-політичних умов України з урахуванням національних особливостей.
У сучасній Україні стала цілком очевидною необхідність створення оновленої системи професійного навчання державних службовців. Саме тому важливо визначити нові концептуальні підходи до створення цієї системи, з’ясувати, як необхідно тлумачити поняття єдиної державної системи професійного навчання державних службовців, які повинні бути її цілі, завдання, структура, види, форми, роль суб’єктів і об’єктів процесу навчання, принципи та зміст навчання. Інноваційний характер державного управління актуалізує розробку та втілення в практику моделі випереджаючого професійного навчання державних службовців, як системи сучасних ідей та переваг, ціннісних орієнтацій та установок, організаційно-технологічних пріоритетів, адекватних українській та світовій освітній ситуації.
У розробці теоретико-методологічних засад функціонування та розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців відіграли значну роль наукові праці таких українських дослідників, як: В. Бакуменко [11-16], В. Вікторов [25; 26], О. Воронько [27-30], Н. Гончарук [34-40], С. Дубенко [50; 51], В. Князєв [14; 93], В. Козаков [68], В. Кремень [74-76], С. Крисюк [77; 78], В. Куценко [96], Н. Липовська [84-86], В. Луговий [88-96], В. Майборода [99-100], О. Мельников [104-107], Т. Мотренко [112; 113], П. Надолішній [16; 114-116], Н. Нижник [122-130], О. Оболенський [146-152], В.Олуйко [123; 129; 157; 158], Г. Опанасюк [159-165], О. Пархоменко-Куцевіл [167], Л. Прокопенко [34; 40; 109; 128; 218], Н. Протасова [216; 219-223], О. Пухкал [225], А. Рачинський [226], В. Ребкало [227], І. Розпутенко [229; 230], С. Серьогін [19; 237-241], Н. Синицина [242], О. Слюсаренко [246-249], Ю. Шаров [237; 264], І. Шпекторенко [19; 25; 268-270], Г. Щокiн [272-274] та ін. Напрацьовані ними науково-теоретичні положення щодо розвитку системи навчання кадрів для державного управління, реформування, організації та функціонування державної служби є базовими для розробки концептуальних засад реформування системи професійного навчання державних службовців і адаптації відповідного зарубіжного досвіду до умов України.
Разом із тим аналіз сучасної наукової літератури засвідчив, що з наукового погляду проблема адаптації зарубіжного досвіду професійного навчання державних службовців в Україні на сьогодні залишається малодослідженою. Теоретико-методологічні засади реформування системи професійного навчання державних службовців розглядаються епізодично, без системного, комплексного підходу, науково обґрунтованих висновків, пропозицій i рекомендацій. З огляду на це вибір теми дослідження визначається об’єктивною необхідністю забезпечення реформування й модернізації державної служби i нагальною потребою розвитку й удосконалення форм, видів, методів i технологій підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців в Україні.
3в’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідних робіт Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Створення організаційно-правових засад кадрової ротації як одного із дієвих елементів підготовки кадрів та попередження можливих корупційних проявів в державних органах» (номер державної реєстрації 0108U003404) і «Кадрова політика у сфері державної служби в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0109U000469), що є складовими комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування» (номер державної реєстрації РК0199U002827) і в яких автор брав участь як науковий співробітник.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні напрямів реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні в контексті досвіду країн Східної Європи та пострадянського простору. Для розгляду були взяті системи освіти державних службовців у Болгарії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині у контексті їх досвіду реформування зазначеної системи освіти в рамках Болонського процесу та інтеграції в ЄС; Росії та Казахстані у контексті їх досвіду реформування радянської системи освіти державних службовців у напрямі наближення до принципів Болонського процесу, сучасних вимог державного управління та державної служби.
Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі були поставлені такі завдання:
- проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми професійного навчання державних службовців у науковій літературі;
- розкрити сутність поняття та змісту реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні;
- визначити цілі, завдання та принципи систем професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору, проаналізувати й узагальнити досвід їх реформування та вивчити можливість його впровадження в Україні;
- проаналізувати законодавчі та нормативно-правові основи забезпечення професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору;
- визначити місце та роль системи професійної освіти в професіоналізації державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору;
- обґрунтувати основні напрями реформування та сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи професійного навчання державних службовців в Україні;
- розробити модель випереджаючого професійного навчання державних службовців в Україні.
Об’єкт дослідження суспільні відносини, що складаються в процесі реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні.
Предмет дослідження реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні в контексті досвіду країн Східної Європи та пострадянського простору.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що узагальнення досвіду реформування системи освіти державних службовців в країнах Східної Європи та пострадянського простору, впровадження запропонованих автором висновків і рекомендацій дасть можливість удосконалити аналогічну систему в Україні, що буде сприяти підвищенню результативності державного управління, ефективності державної служби України та її наближенню до стандартів Європейського Союзу.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплекс загальнонаукових (історичного, компаративного, аналізу і синтезу, системного підходу, моделювання, порівняння й аналогії, експертного оцінювання тощо) і спеціальних методів. За допомогою історичного та компаративного методу проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід реформування системи освіти державних службовців з точки зору його нормативно-правового й організаційного забезпечення. Системний підхід використовувався для вирішення більшості завдань дослідження, у тому числі для аналізу систем професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору. Метод структурно-функціонального аналізу дав змогу дослідити організаційну структуру та зміст системи професійного навчання державних службовців як складової професіоналізації персоналу державної служби. Метод моделювання було використано в процесі розробки моделі випереджаючого професійного навчання державних службовців в Україні.
Інформаційну й емпіричну бази дослідження становили нормативно-правова база України, зокрема Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи органів державної влади, законодавчо-правові документи, що забезпечують професійну освіту державних службовців країн Східної Європи та пострадянського простору, а також наукові праці вітчизняних i зарубіжних учених у галузі державного управління та державної служби, управління персоналом.
У дисертації використано дані центральної й місцевої преси, статистичні матеріали, наведені в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів, звітні дані органів виконавчої влади, що стосуються досліджуваних питань.
Застосування сукупності цих та інших методів, опрацювання широкої джерельної бази дало можливість забезпечити всебічне вивчення проблеми та достовірність отриманих висновків.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є науковою працею, в якій автором вирішено актуальне наукове завдання обґрунтовано теоретико-методологічні засади реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні з використанням досвіду країн Східної Європи та пострадянського простору. У результаті проведених наукових досліджень у дисертаційній роботі
вперше:
здійснено комплексний аналіз і узагальнено досвід реформування систем професійної освіти державних службовців країн Східної Європи та пострадянського простору, обґрунтовано можливість його впровадження в Україні, з урахуванням, з одного боку, наближення систем професійного навчання зазначених країн до вимог Болонського процесу, а з іншого трансформації систем державного управління, реформування та адаптації державної служби України до принципів ЄС;
розроблено модель випереджаючого професійного навчання державних службовців в Україні як систему сучасних ідей і переваг, ціннісних орієнтацій та установок, організаційно-технологічних пріоритетів, адекватних українській і світовій освітній ситуації, що спрямована на вдосконалення існуючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;
удосконалено:
засоби поєднання загальних завдань європейської інтеграції та модернізації органів державного управління зі спеціальними завданнями реформування державної служби і системи професійного навчання державних службовців в Україні, завдяки чому забезпечується ефективність навчального процесу, стажування, контролю знань, розподілу випускників, навчання за замовленням органів державної влади і т.д.;
концептуальні засади реформування системи професійного навчання державних службовців з урахуванням зарубіжного досвіду, соціально-економічного стану країни, цілей і завдань модернізації державної служби, базуючись на системі цінностей демократичного суспільства в єдності з ціннісними орієнтаціями особистості, що дало можливість сформулювати пропозиції й рекомендації органам державної влади щодо подальшого розвитку чинної системи професійного навчання державних службовців в Україні;
дістали подальшого розвитку:
обґрунтування потреби в перегляді цілей, завдань, структури та змісту професійного навчання державних службовців в Україні з урахуванням випереджаючого та інноваційного характеру державного управління;
визначення змісту понять «професія», «професіоналізм державного службовця», «професіоналізація державної служби», «випереджаюче навчання державних службовців», «реформування системи професійного навчання державних службовців»;
обґрунтування необхідності врахування тенденції до зближення національних систем професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору на основі оптимального поєднання різних підходів, адаптованих до історичних, національних, ментальних та інших чинників;
обґрунтування актуальності та цінності зарубіжного досвіду реформування системи освіти державних службовців в умовах інтеграції України в європейський освітній простір і необхідності обережного та вибіркового ставлення до перспектив його адаптації до вітчизняної системи професійного навчання державних службовців;
розробки щодо напрямів реформування системи професійного навчання державних службовців: удосконалення нормативно-правових основ забезпечення професійного навчання та освітньо-кваліфікаційних стандартів; адаптація професійного навчання державних службовців в Україні до стандартів Європейського Союзу; фундаменталізація та випереджаючий характер навчального процесу; ротація кадрів державної служби; удосконалення кадрового забезпечення системи професійного навчання державних службовців.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати дозволяють визначити раціональні елементи й слабкі сторони практики підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, дають можливість критично оцінити спадщину, отриману в цій галузі, сприяють поглибленому вивченню можливостей творчого використання зарубіжного досвіду в процесі професійного навчання державних службовців в Україні.
Теоретичні положення й практичні результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися Національною академією державного управління при Президентові України та іншими навчальними закладами, що проводять навчання з державного управління, у підготовці навчально-методичних матеріалів і навчальних посібників.
Результати дисертаційного дослідження, його висновки, пропозиції та практичні рекомендації впроваджуються в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних установ та організацій Дніпропетровської області (довідка Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області № 625/08-150 від 22.09.2008 р.), Орловської області (акт про впровадження Орловської регіональної академії державної служби № 1249 від 03.10.2008 р.; довідка Управління освіти та молодіжної політики Департаменту соціальної політики Орловської області № 3120 від 25.07.2008 р.) та в навчальному процесі під час підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 03/1-5-16/2-616/1 від 07.07.2008 р.).
Отримані в дисертаційній роботі практичні результати можуть бути використані в діяльності органів державної влади під час організації професійного навчання державних службовців, у навчальному процесі вищих навчальних закладів за програмами підготовки магістрів в освітній галузі «Державне управління», а також у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювались на 10 вітчизняних і міжнародних наукових, науково-практичних конференціях, міжнародних конгресах, зокрема, на ІІІ, ІV, V наукових конференціях «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (Дніпропетровськ, 2006, 2007, 2008); науковій конференції «Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні» (Київ, 2006); міжрегіональній науково-практичній конференції «Россия и Европа: потенциал и перспективы развития в контексте наследия идей Н.Я. Данилевского и Ф.И. Тютчева» (Брянськ, 2006); міжвузівській і міжнародній науково-практичних конференціях «Развитие региона в новой системе социальных, экономических и политических отношений XXI века» (Смоленськ, 2007, 2008); міжнародній науковій конференції «Региональная социально-ориентированная политика: особенности и эффективность на различных уровнях территориальной организации» (Орел, 2007); науково-практичній конференції «Теорія та практика державної служби» (Дніпропетровськ, 2008), IV Загальноросійській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Управление и общество» (Тамбов, 2009). Свідченням цього є публікація тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій і статей у збірниках наукових праць.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, із них: 3 статті у наукових фахових виданнях, 2 статті в інших наукових виданнях, 8 публікацій тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,9 друк. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі дослідження теоретико-методологічних засад реформування системи освіти державних службовців в країнах Східної Європи та пострадянського простору вирішено актуальне наукове завдання обґрунтовано основні напрями реформування, сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи професійного навчання державних службовців в Україні та розроблено модель випереджаючого професійного навчання державних службовців в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі основні висновки та надати практичні рекомендації:
1. Аналіз наукової літератури показав, що теоретичні основи реформування системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, як основних компонентів їх безперервної освіти та професіоналізації державної служби, розроблені на теперішній час недостатньо. Суттєві прогалини існують у концептуальному обґрунтуванні функціонування, розвитку i взаємодії складових даної системи. Малодослідженими залишаються питання практики: організації діяльності навчальних закладів з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, можливостей впровадження новітніх форм і технологій навчання, добору, кваліфікації та досвіду, підготовки викладацького складу, оптимізації управління з урахуванням отриманого досвіду держав Східної Європи та країн пострадянського простору. На основі аналізу наукових і правових джерел щодо реформування системи освіти державних службовців в країнах Східної Європи та пострадянського простору доведено, що європейська інтеграція зумовила не тільки взаємопроникнення й взаємовплив економічних, соціальних, політичних, культурних і правових систем різних країн континенту, а й суттєво позначилася на функціонуванні інститутів державної служби в усіх державах Європейського Союзу. Зокрема, поступово відбувається вироблення такої освітньої парадигми в системі навчання державних службовців, яка має одночасно задовольнити нові запити держави й суспільства. При цьому існує тенденція до зближення національних систем освіти державних службовців, коли в умовах перехідного періоду змінюється парадигма суспільного розвитку, тип культури, духовно-етичні орієнтири.
2. Дослідження особливостей сучасного стану й тенденцій розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців уможливило дати авторське тлумачення базових понять стосовно системи професійного навчання державних службовців, у тому числі таких як «професія», «професіоналізм державного службовця», «професіоналізація державної служби», «випереджаюче навчання державних службовців», «реформування системи професійного навчання державних службовців». Зокрема, суть поняття «реформування системи професійного навчання державних службовців» визначено як діяльність з перетворення соціальних відносин в освітній сфері та результат нової структурної організації системи навчання державних службовців, її зміни та розвитку, що передбачає новий цикл соціальних перетворень. Реформа системи навчання державних службовців являє собою явище історичне: потреба в ній виникає лише тоді, коли для неї існують об’єктивні передумови; необхідні перетворення регулюються законодавчими актами та контролюються спеціальними державними органами. Реформування системи професійного навчання державних службовців нерозривно пов’язане зі становленням державної служби України, є складовою її кадрового забезпечення.
3. В умовах інтеграції в європейський простір у країнах Східної Європи виникла потреба в перегляді цілей, завдань, структури та змісту державного управління та його виокремленні в самостійну сферу наукових досліджень і галузь освіти державних службовців. Законодавством цих країн закріплено правові й організаційні основи академічної автономії вищих шкіл. При цьому соціальна природа професійного навчання державних службовців обумовлює гуманістичну спрямованість і демократичність змісту їх освіти, що втілюється у фундаментальній, багатопрофільній, гнучкій підготовці, її індивідуалізації, поєднанні професійної та різнопланової гуманітарної підготовки, яка має безперервний і випереджаючий характер.
4. Аналіз досвіду реформування системи освіти державних службовців у країнах Східної Європи та на пострадянському просторі продемонстрував, що демократизація державного управління відбувається динамічно там, де професійна освіта державних службовців розглядається у взаємозв’язку та взаємодоповнюваності гуманістичних, етичних, моральних аспектів професіоналізації державної служби, робиться наголос на гуманістичній спрямованості освіти державних службовців, оволодінні духовними i, насамперед, моральними цінностями суспільства, коли під час навчання формуються особистісні цінності державного службовця. Підкреслюється важливість створення умов для найповнішої самореалізації особистості державного службовця.
5. Узагальнення досвіду законодавчого та нормативно-правового забезпечення професійної освіти державних службовців у країнах Східної Європи та пострадянського простору свідчить про те, що він ґрунтується на законодавстві, яке розвивається в єдиному для цих країн напрямі з урахуванням національних традицій, має схожі цілі, завдання, принципи, методи і форми здійснення професійного навчання державних службовців. Впровадження цього досвіду сприятиме вдосконаленню процедур ліцензування, акредитації, посиленню конкурентоспроможності ВНЗ у наданні освіти в галузі державного управління; гнучкості навчальних програм; створенню єдиної спільної системи ціннісних орієнтацій, етичних принципів, удосконаленню професійної культури державних службовців і впровадженню їх у підготовку державних службовців; посиленню мотивації керівників щодо навчання персоналу; регулярному підвищенню кваліфікації професорсько-викладацького складу системи навчання; подальшому розвитку матеріально-технічної бази навчальних закладів.
6. Аналіз систем освіти державних службовців в країнах Східної Європи та пострадянського простору свідчить про те, що для них основоположну роль у професіоналізації державної служби виконує система підготовки державних службовців, яку слід розглядати одночасно як мережу освітніх установ і як єдину загальнодержавну систему навчально-освітньої діяльності, основним завданням якої є забезпечення високого професіоналізму державних службовців з метою ефективного виконання їх завдань і функцій. Позитивною особливістю підготовки державних службовців є оновлення форм, методів і прийомів навчання, їх спрямованості на потреби професійної діяльності й актуалізацію особистісного розвитку. Європейськими країнами створений єдиний освітній простір, у якому навчальні заклади відповідають перед держа­вою за рівень підготовки, що вони забезпечують. Показано, що в умовах створення загальноєвропейського простору, будуючи власну модель освіти державних службовців на засадах Болонського процесу, нові незалежні держави Східної Європи та пострадянського простору беруть за основу одну з моделей навчання державних службовців (як правило, французьку, англосаксонську, німецьку або північноамериканську) та шукають оптимальне поєднання різних підходів, адаптуючи їх відповідно до історичних, національних, ментальних чинників власних держав та народів. Тобто при всій актуальності й цінності зарубіжного досвіду реформування системи освіти державних службовців необхідно здійснювати обережно й вибірково ставитися до перспектив його імплементації в умовах нових національних держав, які утворилися на пострадянському просторі, що вимагає врахування своєрідності суспільної свідомості й сталого менталітету, національних і культурних традицій, потреб реформування системи професійного навчання державних службовців, у тому числі й в Україні.
7. На основі системного підходу визначені основні напрями реформування системи професійного навчання державних службовців: удосконалення нормативно-правових основ забезпечення професійного навчання та освітньо-кваліфікаційних стандартів; адаптація професійного навчання державних службовців в Україні до стандартів Європейського Союзу; фундаменталізація та випереджаючий характер навчального процесу; ротація кадрів державної служби; удосконалення кадрового забезпечення системи професійного навчання державних службовців.
8. Доведено, що в Україні необхідно розробити, прийняти та впровадити в практику державної служби Закон України «Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців».
Розроблено практичні рекомендації, що стосуються нормативно-правових і організаційних аспектів забезпечення процесу реформування системи професійного навчання державних службовців в Україні:
- особистісно-орієнтоване спрямування професійного навчання державних службовців при диференційованому спрямуванні програм навчання на вищий, середній і нижчий рівень персоналу;
- удосконалення переліку галузей освіти, програм підготовки фахівців, потенційно спрямованих на державну службу, у вищих навчальних закладах України з одночасною оптимізацією структури спеціальностей освітньої галузі «Державне управління» відповідно до сучасних потреб державного управління та державної служби;
- запровадження процедури сертифікації різнопланових програм професійного навчання службовців, розвитку й урізноманітнення форм і видів підвищення кваліфікації, формування та підготовки кадрового резерву;
- удосконалення порядку формування та забезпечення державного замовлення на професійну підготовку та післядипломну освіту державних службовців, з поступовим впровадженням децентралізованої системи фінансування освітніх послуг;
- упровадження системи різноступеневої професійної освіти державних службовців та спрямування молоді на державну службу шляхом створення спеціалізованих гімназій, ліцеїв, шкіл, класів, коледжів і проведення розгалуженої профорієнтаційної роботи;
- запровадження досвіду проведення оцінювання професійної компетентності державних службовців на відповідність посадам, які вони обіймають незалежною кваліфікаційною комісією державної служби за участю представників профільних ВНЗ, громадських організацій, органів державної влади;
- створення організаційно-правових і фінансово-економічних засад запровадження в державній службі України системи післядипломної освіти та використання стажування як самостійного виду додаткової професійної освіти державного службовця, складової частини його професійної перепідготовки або підвищення кваліфікації, з передбаченням при цьому вдосконалення шляхом уніфікації нормативно-правових документів щодо порядку надання навчальних відпусток та форм звітності за ними.
9. Розроблено модель випереджаючого професійного навчання державних службовців в Україні як систему сучасних ідей і переваг, ціннісних орієнтацій, організаційно-технологічних пріоритетів, адекватних українській і світовій освітній ситуації. Упровадження моделі випереджаючого професійного навчання державних службовців як базисної стратегії подальшого розвитку державно-управлінської діяльності буде сприяти формуванню корпусу інноваційно спрямованих керівників не лише в системі державної служби, але й у політичній сфері, що дасть їм можливість впливати на формування не лише змісту, а й структури державного управління в плані додання йому адаптивної гнучкості та динамічності в умовах реформування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Законодавче регулювання державної служби: стан та проблеми / Авер’янов В. Б. // Вісн. держ. служби України. 1995. № 1. С. 34-37.
2. Алферов Ю. С. Роль общественности в управлении образованием в зарубежных странах / Ю. С. Алферов // Педагогика. 1994. № 3. С. 100-107.
3. Аналитический обор международных тенденций развития высшего образования № 7 (январь март 2004 г.) / Центр проблем развития образования Белорусского государственного университета. Режим доступа : www.charko.narod.ru.
4. Аналитический обзор международных тенденций развития высшего образования № 9 (июль сентябрь 2004 г.) / Центр проблем развития образования Белорусского государственного университета. Режим доступа : www.charko.narod.ru.
5. Аналитический обзор международных тенденций развития высшего образования № 10 (октябрь декабрь 2004 г.) / Центр проблем развития образования Белорусского государственного университета. Режим доступа : www.charko. narod.ru.
6. Анисимов О. С. Новое управленческое мышление: сущность и пути формирования / Анисимов О. С. М. : Экономика. 1991. 352 с.
7. Анциферова Т. И. Психология способностей и всестороннее развитие личности взрослого человека и проблема непрерывного образования / Т. И. Анциферова // Психологический журнал. 1980. № 2, т. 1. С. 52-60.
8. Арнольдов А. И. Культура и современность / Арнольдов А. И. М., 1973. 56 с.
9. Атаманчук Г. В. Сущность государственной службы: история, теория, закон, практика : монография / Г. В. Атаманчук. 2-е изд., доп. М. : Изд-во РАГС, 2008. 312 с.
10. Афанасьев В. Г. Человек и управление обществом / В. Г. Афанасьєв. М. : Политиздат, 1977. 382 с.
11. Бакуменко В. Державне управління і державно-управлінські рішення: вступ до досліджень / В. Бакуменко // Вісн. УАДУ. 1999. № 4. С. 68-79.
12. Бакуменко В. Методологічна база державно-управлінських рішень / В. Бакуменко // Вісн. УАДУ. 2000. № 1. С. 5-26.
13. Бакуменко В. Методологічний аналiз дiяльностi через системний зв'язок теорії та практики / В. Бакуменко // Вісн. УАДУ. 1999. № 2. С. 256-268.
14. Бакуменко В. Про формування інформаційно-методичного ресурсу для навчання державних службовців / В. Бакуменко, В. Куценко, Є. Ралдугін // Сучасні проблеми державного управління: дослідження технології, методики : наук. вид. / за заг. ред. В. М. Князева. К. : Вид-во УАДУ. 1999. С. 155-160.
15. Бакуменко В. Системно-ситуаційне зображення процесів управління в соціальних системах / В. Бакуменко // Вісн. УАДУ. 1999. № 3. С. 312-324.
16. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. К. : Міленіум, 2003. 256 с. (Бібліотека Академії дистанційної освіти).
17. Бакушев В. В. Государственная служба США, Германии, Франции, Великобритании: организация и регулирование / Бакушев В. В., Литвинцева Е. А., Турчинов А. И. М. : РАГС, 2001. 82 с.
18. Белолипецкий В. К. Профессионализм и профессиональная культура в системе государственной службы / Белолипецкий В. К. // Политико-административная элита и государственная служба в системе властных отношений. Ростов н/Д., 1996. Вып. 2. С. 47-59.
19. Бородін Є. І. Сучасні методи викладання в системі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування : навч. посіб. / Бородін Є. І., Серьогін С. М., Шпекторенко І. В. Д. : ДРІДУ НАДУ, 2003. 44 с.
20. Василенко И. А. Административное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия / Василенко И. А. М. : Логос, 2000. 200 с.
21. Василенко Л. А. Инновационная подготовка кадров государственной службы / Василенко Л. А. ; под общ. ред. В. Л. Романова, Л. А. Василенко. 2-е изд., стереотип. М. : Изд-во РАГС, 2008. 140 с.
22. Василенко Л. А. Опережающее профессиональное образование государственных служащих: технологический поиск / Василенко Л. А. М. : Изд-во РАГС, 2008. 114 с.
23. Васютин Ю. С. Профессиональное образование кадров государственной службы и местного самоуправления / Васютин Ю. С. Орел : Изд-во ОРАГС, 1998. 158 с.
24. Вахруков С. А. О совершенствовании системы профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации государственных и муниципальных служащих / Вахруков С. А. // Чиновник. 2005. № 2. С. 20-25.
25. Вікторов В. Г. Самоосвіта державних службовців у навчанні за професійною програмою підвищення кваліфікації : навч.-метод. посіб. / Вікторов В. Г., Шпекторенко І. В. Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. 38 с.
26. Вікторов В. Г. Управління якістю освіти (соціально-філософській аналіз) : монографія / В. Г. Вікторов. Д. : Пороги, 2005. 286 с.
27. Воронько О. А. Особливості підходу до планування та визначення змісту підвищення кваліфікації кадрів у регіональних центрах / О. А. Воронько // Актуальні проблеми підвищення кваліфікації державних службовців України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 19-20 верес. 1996 р. К. : Вид-во УАДУ, 1996. С. 39-41.
28. Воронько О. Державна кадрова політика України: її формування та принципи / О. Воронько // Вісн. УАДУ. 1999. № 4. С. 60-65.
29. Воронько О. Деякі актуальні питання атестації державних службовців / О. Воронько, А. Северин, І. Олійник // Вісник УАДУ. 1998. № 3. С. 48-57.
30. Воронько О. Система навчання керівних кадрів України: проблеми її становлення i розвитку / О. Воронько // Вісник УАДУ. 1997. № 1. С. 3-10.
31. Вхождение Литвы в Болонский процесс : аналит. обзор междунар. тенденций развития высшего образования № 7 (январь март 2004 г.) / Центр проблем развития образования Белорусского государственного университета. Режим доступа : http://charko.narod.ru/tekst.
32. Высшее образование в Болгарии. Кто и как обеспечивает его качество? Режим доступа : www.russkayagazeta.com/modules.
33. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Гончаренко С. К. : Либідь, 1997. 376 с.
34. Гончарук Н. Т. Державна політика у сфері підготовки державних службовців в Україні: ретроспективний аналіз / Н. Т. Гончарук, Л. Л. Прокопенко // Тези міжнар. наук. конгресу 29-30 берез. 2007 р. Х. : Вид-во ХарРІДУ НАДУ «Магістр», 2007. С. 190-194.
35. Гончарук Н. Мотивація й оцінка керівного персоналу у сфері державної служби / Наталія Гончарук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. Д. : ДРІДУ НАДУ. 2007. Вип. 1 (27). С. 250-256.
36. Гончарук Н. Підготовка вищих керівних кадрів у сфері державної служби: синергетичний підхід / Наталія Гончарук, Олег Харченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. Д. : ДРІДУ НАДУ. 2007. Вип. 3 (29). С. 202-210.
37. Гончарук Н. Підготовка керівного персоналу у сфері державної служби / Наталія Гончарук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. Д. : ДРІДУ НАДУ. 2003. Вип. 4 (14). С. 175-187.
38. Гончарук Н. Планування й розвиток професійної кар’єри керівного персоналу у сфері державної служби / Наталія Гончарук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. Д. : ДРІДУ НАДУ. 2006. Вип. 3 (25). С. 167-180.
39. Гончарук Н. Формування резерву керівних кадрів державної служби / Наталія Гончарук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. Д. : ДРІДУ НАДУ. 2005. Вип. 4 (22). С. 190-199.
40. Гончарук Н. Т. Шляхи вдосконалення системи професійного розвитку державних службовців / Н. Т. Гончарук, Л. Л. Прокопенко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали щорічної міжнар. наук.-практ. конф. (31 жовтня 2007 р.) : у 2-х т. О. : ОРІДУ НАДУ, 2007. Т. 1. С. 78-80.
41. Грицюк Т. В. Система государственного и муниципального управления / Грицюк Т. В. М., 2004. 591 с.
42. Грінівецька Н. M. Проблема формування сучасного типу державного службовця в Україні : автореф. дис канд. наук держ. упр. : 25.00.01 / Грінівецька Н. M. ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2000. 19 с.
43. Дабагян А. В. Некоторые проблемы реформирования системы образования : монографія / А. В. Дабагян, А. М. Михайличенко. Х. : ФОРТ, 2001. 320 с.
44. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація : монографія / відп. ред. Н. Р. Нижник. К. : Вид-во УАДУ, 1997. 448 с.
45. Державний класифікатор України (ДК) : ДК 003-95 Класифікатор професій. Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v257u217-95
46. Дзвінчук Д. I. Психолого-методичні засади розробки програм підвищення кваліфікації державних службовців (освітня сфера) : дис. канд. наук держ. упр. : 25.00.05 / Дзвінчук Д. І. ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. К., 1999. 244с.
47. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. К. : Соцінформ, 1999.
48. Дубенко С. Державна служба в Україні : навч. посіб. для студентів, слухачів із спец. «держ. упр.» / Дубенко С. К. : Вид-во УАДУ, 1998. 168 с.
49. Дубенко С. Курс державної служби як складова підготовки державних службовців / С. Дубенко // Вісн. УАДУ. 1996. № 1. С. 116 124.
50. Евроинфо център. Режим доступу : internetreklama.com/ bulgaria/euroinfocenter.
51. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки : послання Президента України до Верховної Ради України. 30 квітня 2002 р. // Урядовий кур'єр. 2002. 4 черв.
52. Жарая С. Б. Управління системою вищих навчальних закладів недержавної форми власності в Україні : дис канд. наук держ. упр. : 25.00.05 / Жарая С. Б. К., 1999. 169 с.
53. Журавський В. Л. Управління системою підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України : дис канд. наук держ. упр. : 25.00.05 / Журавський В. Л. ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2001. 200 с.
54. Закон о высшем образовании в Республике Болгария от 27 декабря 1995 г. : с изменениями и дополнениями по состоянию на 04 июня 2004 г. Режим доступа : perevod.rila.ru/laws/highedu.
55. Звіт про підсумки діяльності у 2006 році / Головне управління державної служби України. Режим доступу : www.guds.gov.ua.
56. Звіт про підсумки діяльності у 2007 році / Головне управління державної служби України. Режим доступу : www.guds.gov.ua.
57. Звіт про підсумки діяльності у 2008 році / Головне управління державної служби України. Режим доступу : www.guds.gov.ua.
58. Зинченко Г. П. Как изменить работу чиновников: опыт консультирования / Г. П. Зинченко. Ростов н/Д. : РостИздат, 2000. 224 с.
59. Змеев С. И. Образование взрослых в России и в мире / С. И. Змеев // Педагогика. 1999. № 6. С. 106-108.
60. Игнатов В. Г. Непрестижные проблемы престижного профессионального образования в России на пороге 21 века / Г. П. Игнатов // Государственное и муниципальное управление : ученые записки Северо-Кавказской академии государственной службы. Ростов н/Д., 2000. №2. 195 с.
61. Історія держави i права України : підруч. для юрид. вищих навч. закл. i ф-тів : у 2 ч. / за ред. А. Й. Рогожина. К. : Iн Юре, 1996. Ч. 2. 448 с.
62. Кoнституция Peспублики Пoльшa oт 2 aпрeля 1997 г. Режим доступа : www.sejm.gov.pl/prawo/konst/rosyjski/kon1.htm.
63. Калачева Т. Г. Социологический подход к анализу проблем профессионализма государственных служащих / Калачева Т. Г., Мальцев В. А., Марченков П.А. М. : Изд-во РАГС, 1997. 42 с.
64. Карпичев В. С. Инновационная подготовка кадров государственной службы / Карпичев В. С. ; под общ. ред. В. Л. Романова, Л. А. Василенко. 2-е изд., стереотип. М. : Изд-во РАГС, 2008. 140 с.
65. Карпичев В. С. Опережающее обучение государственных служащих / Карпичев В. С., Колесников Ю. В., Романов В. Л., Мельникова Н. С. // Образование и общество. 2004. № 1. С. 72-79.
66. Карпичев В. С. Опережающее профессиональное образование государственных служащих: технологический поиск / В. С. Карпичев. М. : Изд-во РАГС, 2008. 114 с.
67. Кларин М. В. Личностная ориентация в непрерывном образовании / М. В. Кларин // Педагогика. 1996. № 2. С. 14-21.
68. Козаков В. Функціонально-психологічна модель спільної діяльності освітнього менеджменту / В. Козаков, Д. Дзвiнчук // Освіта i управління. 1997. № 2. С. 71-78.
69. Коломінський Н. Л. Психологія педагогічного менеджменту : навч. посіб. / Коломінський Н. Л. К. : МАУП, 1996. 176 с.
70. Коломінський Н. Науково-педагогічні засади менеджменту в освіті / Н. Коломінський // Освіта і управління. 1998. Т. 2, № 2. С. 62-67.
71. Конституция Латвийской Республики. Режим доступа : www.mk.gov.lv/ru.
72. Конституція України : прийнята Верховною Радою України 28 черв. 1996 р. К. : Юрінком, 1996. 90 с.
73. Контрольний список змісту законодавства про державну службу. К. : Вид-во УАДУ, 1989. 40 с.
74. Кремень В. Г. Модернізація системи освіти як важливий чинник інноваційного розвитку держави / Кремень В. Г. // Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України : матеріали наук.-практ. конф. К. : НТУУ «КПІ», 2003. С. 62-68.
75. Кремень В. Г. Україна: альтернативи пошуку (критика історичного досвіду) / Кремень В. Г., Табачник Д. В. К. : ARC-Ukraine, 1996. 313 с.
76. Кремень В. Становлення i розвиток політичної культури українського суспільства / Василь Кремень // Вісн. УАДУ. 1998. № 2. С. 4-6.
77. Крисюк С. В. Підвищення ролі самостійної роботи в підготовці магістрів державного управління / С. В. Крисюк // Організація самостійної роботи слухачів в умовах інформаційного суспільства : матеріали конф., груд. 2001 р. О. : ОРІДУ НАДУ, 2001. С. 43-47.
78. Крисюк С. В. Становлення та розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів України (1917-1941 рр.) / Крисюк С. В. К. : УIПКККО, 1995. 174 с.
79. Кузнецов С. В. Открытые технологии образования / Кузнецов С. В. // Научное обеспечение открытого образования : научно-метод. и информ. сб. М. : МГУ экономики, статистики и информации. 2000. 121 с.
80. Курбатова М. Б. Подготовка резерва на руководящие должности / М. Б. Курбатова // Управление персоналом. 2004. № 12. С. 63-65.
81. Лазарев В. С. Управление образованием на пороге новой эпохи / В. С. Лазарев // Педагогика. 1995. № 5. С. 12-18.
82. Лактеа : Европейский центр за обучение. Режим доступа : www.lactea.hit.bg.
83. Лаптев А. П. Организация управления профессиональным развитием высших управленческих кадров : автореф. дис канд. ист. наук / Лаптев А. П. М., 1994. 20 с.
84. Липовська Н. Інтерпретація професійної компетентності фахівців в акмеологічному дискурсі / Наталія Липовська. Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/e-journals.
85. Липовська Н. Професіоналізація державної служби: теоретико-методологічний аспект / Наталія Липовська // Державне управління та місцеве самоврядування. 2009. Вип. 1 (1). Режим доступу : www. nbuv.gov.ua.