РЕГУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БРИТАНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ ЯК ЗАСОБІВ МОВНОГО ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТІВ ЧОЛОВІК ТА ЖІНКА

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

АБРАМОВА ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.111’42’398.91

РЕГУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БРИТАНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ
ЯК ЗАСОБІВ МОВНОГО ВТІЛЕННЯ
КОНЦЕПТІВ ЧОЛОВІК ТА ЖІНКА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, доцент
Мартинюк Алла Петрівна

Харків 2007

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ РЕГУЛЯТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БРИТАНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ ЯК ЗАСОБІВ МОВНОГО ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТІВ ЧОЛОВІК ТА ЖІНКА..............................................................................................................

14

1.1. Статус прислів’їв у лінгвістиці.........................................................

14

1.1.1. Місце прислів’їв у системі паремійних одиниць............................

14

1.1.2. Місце прислів’їв у парадигмі мовних одиниць..............................

22

1.1.3. Прислів’я як дискурсивний знак......................................................

26

1.2. Обґрунтування регулятивної природи британських прислів’їв як засобів мовного втілення концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА.............

35

1.2.1. Специфіка концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА..................................

35

1.2.2. Когнітивне підґрунтя регулятивної функції прислів’їв...............

42

1.2.3. Прагматичне підґрунтя регулятивної функції прислів’їв...........

51

1.3. Ідеографічна параметризація концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, об’єктивованих британськими прислів’ями............................................

58

Висновки до розділу 1...................................................................................

64

РОЗДІЛ 2. РЕГУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БРИТАНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ, ЩО ОБ’ЄКТИВУЮТЬ ІДЕОГРАФІЧНІ ПАРАМЕТРИ КОНЦЕПТУ ЧОЛОВІК......................................................

67

2.1. Природні характеристики чоловіка....................................................

70

2.2. Соціальні характеристики чоловіка...................................................

75

2.3. Поведінкові характеристики чоловіка...............................................

83

2.3.1. Поведінкові характеристики, орієнтовані на морально-етичні норми................................................................................................................

83

2.3.2. Поведінкові характеристики, орієнтовані на утилітарні
норми................................................................................................................

101

2.4. Статусно марковані професійні ролі чоловіка..................................

108

2.5. Статусно немарковані релятивні ролі чоловіка..............................

110

2.5.1. Основні релятивні ролі чоловіка......................................................

110

2.5.1.1. Релятивна роль ЖЕНИХ.................................................................

110

2.5.1.2. Релятивна роль ЧОЛОВІК (HUSBAND)......................................

117

2.5.2. Другорядні релятивні ролі чоловіка................................................

126

Висновки до розділу 2....................................................................................

129

РОЗДІЛ 3. РЕГУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БРИТАНСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ, ЩО ОБ’ЄКТИВУЮТЬ ІДЕОГРАФІЧНІ ПАРАМЕТРИ КОНЦЕПТУ ЖІНКА...........................................................

132

3.1. Природні характеристики жінки........................................................

135

3.2. Поведінкові характеристики жінки...................................................

141

3.3. Статусно марковані соціальні ролі жінки..........................................

148

3.4. Статусно немарковані релятивні ролі жінки....................................

151

3.4.1. Основні релятивні ролі жінки...........................................................

151

3.4.1.1. Релятивна роль ДІВЧИНА НА ВИДАННІ...................................

152

3.4.1.2. Релятивна роль ДРУЖИНА............................................................

161

3.4.2. Другорядні релятивні ролі жінки......................................................

169

Висновки до розділу 3....................................................................................

174

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...............................................................................

177

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................

182

ДОДАТКИ........................................................................................................

205

ВСТУП

Кінець ХХ початок ХХI століття ознаменувався зміною наукової парадигми гуманітарного знання та утвердженням функціональної методології, що виходить з розуміння комунікативної функції мови не як простого обміну інформацією, а як форми здійснення регулятивного впливу людини на картину світу іншої людини з метою ‘нормалізації’ її свідомості у відповідності з власними уявленнями про типове і бажане. Функціональний підхід, обґрунтований у працях Р.М. Блакара [180], Л.Б. Блумфільда [43], Л.С. Виготського [56], О.О. Леонтьєва [105], О.М. Рудякова [136], розширив уявлення про предмет лінгвістики, звернувшись до дискурсу як мовленнєво-розумової діяльності людини в соціально-релевантних умовах реального світу у сукупності процесу й результату, та синтезував здобутки когнітивної й прагматичної лінгвістики у межах дискурс-аналізу як інтегральної сфери вивчення мовленнєво-розумової діяльності (див. роботи Н.Д. Арутюнової [20], Ф.С. Бацевича [32], А.Д. Бєлової [39], Т.А. ван Дейка [189], В.В. Красних [96], І.М. Колегаєвої [90], О.С. Кубрякової [100], М.Л. Макарова [109], Ю.С. Степанова [153], І.С. Шевченко та О.І. Морозової [173], Д. Шифрін [232]). Це відкрило нові можливості для дослідження мови як чинника регуляції соціальної, зокрема гендерно специфічної, поведінки людини та склало наукові передумови для вивчення регулятивного потенціалу британських прислів’їв, дидактична природа яких не могла залишитися поза увагою науковців.
Прислів’я слід віднести до об’єктів наукового аналізу, інтерес до яких не згасає протягом століть. В.І. Даль [64] розглядав їх як малі жанри фольклору. Ця традиція отримала розвиток у роботах В.П. Анікіна [15], М.І. Кравцова [94], В.О. Самохіної (Дмитренко) [70], А. Тейлора [235]. Низка вчених, серед яких Б.М. Ажнюк [13], А.В. Кунін [103], В.М. Мокієнко [120], О.В. Сафронова [140], І.І. Чернишева [166-167], Л.І. Швидкая [171], вивчали прислів’я як одиницю фразеології. Проводилися семіотичні дослідження паремій, зокрема Ш. Аророю [176], П. Гржибеком [200]. Історичні аспекти паремій описувалися В. Мідером [219; 220]. Соціолінгвістичних, зокрема гендерних, аспектів паремій торкалася C.О. Швачко [169]. Проблематика синтаксичного моделювання прислів’їв висвітлювалася в доробках Е.А. Ахундової [23], Н. Барлі [29], В.В. Гвоздєва [61], А. Дандіс [65], О.В. Корень [93], А.А. Крикманна [98], Г.Л. Пермякова [126; 127], З.К. Тарланова [160]. Фонетичне оформлення прислів’їв розглядалося, зокрема, в дисертації С.М. Берковської [40]. Спроби розглянути прислів’я з точки зору теорії мовленнєвих актів реалізувалися в наукових розвідках С.І. Величко [50], К.Н. Джаши, [68], Г.Ш. Карабекової [84], В.В. Прутчикової [134]. Г.В. Ейгер та Л.С. Піхтовнікова студіювали паремії як прогнозуючі висловлювання [72].
Останнім часом у зв’язку із посиленим інтересом не лише до гносеологічного аспекту категоризації світу, але й, насамперед, ціннісного (аксіологічного), безпосередньо пов’язаного з пошуками ключових національних смислів (key national issues), сформувався лінгвокультурологічний підхід до вивчення паремійних одиниць як втілення народної психології й філософії. Як наголошує А.Д. Бєлова, саме аналіз цінностей, їх реструктуризація і рестандартизація знаходяться в центрі уваги аналітиків на порозі нового тисячоліття” [37, с. 24]. В межах лінгвокультурологічного підходу прислів’я активно використовують як матеріал для вивчення лінгвокультурних концептів (див. [60; 62; 69; 102; 111; 119; 137]), етнокультурних мисленнєвих стереотипів (див. [12; 47; 51; 58; 77]). Доробки А.В. Артемової [18], А.С. Бикової [48], І.В. Зикової [78], А.В. Кириліної [89], Д.Ч. Малішевської [110] торкалися дослідження гендерних концептів паремій германських мов.
Попри значний інтерес до прислів’їв, ще очікує висвітлення їхній регулятивний потенціал як засобів мовної об’єктивації лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, спрямований на формування гендерно диференційованих моделей поведінки у представників певної, зокрема англомовної, лінгвокультури. Таке дослідження стає реальним лише на підґрунті нового функціонально-комунікативного підходу до аналізу мови як чинника регуляції соціальної поведінки, що озброює науковця когнітивно-прагматичними методиками аналізу висловлювання як соціальної дії й уможливлює трактування прислів’я як дискурсивного знаку, рівного висловлюванню, структурно зафіксованому у вигляді міні-тексту цілісного продукту мовленнєво-розумової діяльності народу.
Актуальність роботи визначається її антропоцентричною спрямованістю, що відповідає загальній тенденції сучасного мовознавства до вивчення мовлення як складника людської діяльності; новими можливостями наукового пошуку, відкритими останніми здобутками функціонально-комунікативної методології, що виходить з аналізу мовлення як фактору регуляції поведінки людини; залученням гендерного чинника, що відбиває найсуттєвіші фізіологічні, психологічні та соціокультурні характеристики людини і тому посилює перспективність дослідження; а також, власне, відсутністю робіт, які б вивчали регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів мовного втілення концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці.
Сказане визначає необхідність дослідження та формулює його наукове завдання: здійснення когнітивно-прагматичного аналізу та розкриття регулятивного потенціалу британських прислів’їв, що об’єктивують лінгвокультурні концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА.
Зв'язок з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за темою Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов”, номер державної реєстрації 0103U004255.
Мета дослідження полягає в розкритті регулятивного потенціалу британських прислів’їв як засобів мовного втілення лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА.
Для досягнення поставленої мети в роботі розв’язуються конкретні завдання:
Ø визначити теоретико-методологічні підвалини аналізу регулятивного потенціалу британських прислів’їв, що втілюють концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА;
Ø здійснити прагматичну класифікацію прислів’їв-висловлювань, виходячи із ступеня експліцитності/ імпліцитності їхньої спонукальної іллокуції;
Ø встановити первинні та вторинні аксіологічні маркери, що кваліфікують актантів чоловічої та жіночої статі у предметно-референтних ситуаціях, тематизованих досліджуваними прислів’ями;
Ø провести ідеографічну параметризацію лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА за допомогою фрейму як найбільш продуктивного способу структурування концептуальної інформації;
Ø встановити систему гендерно специфічних поведінкових настанов, що містяться в досліджуваних прислів’ях.
Об’єктом аналізу є британські прислів’я, що функціонують як засоби мовної об’єктивації лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, тематизуючи нормативну предметно-референтну ситуацію, обов’язковими учасниками якої є актанти чоловічої та жіночої статі.
Предметом аналізу є ідеографічні, семантико-прагматичні та когнітивні характеристики британських прислів’їв, що уможливлюють їх функціонування як поведінкових настанов, спрямованих на регуляцію гендерно диференційованої поведінки індивіда у відповідності із санкціонованими прислів’ями культурно специфічними нормами та еталонами.
Матеріал дослідження складають 1576 британських прислів’їв, що репрезентують природні, соціальні та поведінкові характеристики британських чоловіка й жінки, а також їхні професійні та релятивні ролі. Прислів’я отримані на основі аналізу англомовних лексикографічних джерел.
Методологічне підґрунтя дисертації становить функціонально-дискурсивний підхід до вивчення мовних явищ, що інтегрує новітні доробки когнітивної лінгвістики, зокрема лінгвокультурологічного (див. роботи О.Л. Бєссонової [41-42], С.Г. Воркачова [53], В.І. Карасика [86], В.А Маслової [115], М.М. Полюжина [129; 130], Г.Г. Слишкіна [147; 148], Ю.С. Степанова, [154], В.М. Телії [161]) напрямку дослідження концептів, та прагматики, а саме розвитку стрижневих положень класичної теорії мовленнєвих актів, сформульованих Дж. Остіним [124], Дж. Серлем [143-145], В.В. Богдановим [44], В.І. Карабаном [83], Г.Г. Почепцовим [132], І.П. Сусовим [158; 159], на підґрунті постулатів Г.П. Ґрайса [63; 196-199] та Дж. Ліча [210], що дозволяє трактувати непряму іллокуцію як компонент смислу, який надбудовується над пропозиційним змістом висловлювання і функціонує як імплікатура (див. роботи Л.Р. Безуглої [33; 34], В. Біервича [178], Д. Буссе [184], Д. Вандервекена [49], В. Діттеля [191], Р. Келлера [206], Дж. Моргана [222]). Обґрунтування регулятивної природи британських прислів’їв як засобів мовної об’єктивації лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА проводиться в рамках теорії лінгвальної регуляції гендерно диференційованої поведінки представника англомовної лінгвокультури, висунутої А.П. Мартинюк [112; 114].
Методи дослідження залучають фреймове моделювання для проведення ідеографічної параметризації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, актомовленнєвий аналіз для визначення іллокутивного потенціалу прислів’їв експліцитної спонукальної іллокуції, методики когнітивно-прагматичної інтерпретації смислу висловлювань для встановлення експлікатур, імплікатур та пресупозицій прислів’їв, що дозволяє прогнозувати інференції інтерпретатора, кількісний аналіз для встановлення та порівняння кількісних співвідношень прислів’їв, що репрезентують різні ідеографічні параметри досліджуваних концептів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше здійснено когнітивно-прагматичний аналіз регулятивного потенціалу британських прислів’їв як засобів мовного втілення лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА й описано механізм мовленнєвої регуляції гендерно диференційованої поведінки представника британської лінгвокультури: проведена прагматична класифікація досліджуваних прислів’їв, виходячи із ступеня експліцитності/ імпліцитності їхньої спонукальної іллокуції, встановлені первинні та вторинні аксіологічні маркери, що кваліфікують актантів чоловіка та жінку на підґрунті морально-етичних та утилітарних норм, й встановлена система гендерно диференційованих поведінкових настанов, спрямованих на регуляцію соціальної поведінки британських чоловіка та жінки.
Новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:
1. Британське прислів’я є дискурсивним знаком, структурно рівним реченню, актуалізованому як висловлювання, що здійснює референцію не до позамовної дійсності як такої, а до системи аксіологічних орієнтирів народної свідомості британської лінгвокультури. Характеристику результат прислів’ям надає фіксованість у лексикографічних джерелах у вигляді мікротексту цілісного продукту мовленнєво-розумової діяльності британського народу, а характеристику процес їх облігаторна залученість до пресупозиційного фонду представника британської лінгвокультури, що складає когнітивне підґрунтя його/ її мовленнєвої діяльності і знаходить вербальну об’єктивацію у вигляді цитування в потоці мовлення.
2. Когнітивним підґрунтям регулятивної функції британських прислів’їв як засобів вербалізації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА є когнітивна операція оцінювання здатних актантів чоловічої та жіночої статі стосовно загальнолюдських та лінгвокультурних морально-етичних й утилітарних норм та гендерних еталонів, результатом якої є інференція інтерпретатора у вигляді поведінкової настанови стосовно бажаних/ небажаних гендерно диференційованих моделей поведінки, яка реалізується у дискурсі як імплікатура.
3. Поведінкові настанови, що містяться в досліджуваних прислів’ях, переважно не залежать від їхньої прямої іллокуції. Вони є прагматичним компонентом, що надбудовується над буквальним, метафоричним, метонімічним чи іронічно переосмисленим пропозиційним змістом прислів’їв, який виводиться інтерпретатором на підґрунті експліцитної та імпліцитної інформації щодо оцінки гендерних актантів стосовно соціально санкціонованих норм та еталонів, відбитих у прислів’ях. Оскільки іллокуція спонукання тут функціонує як імплікатура, такі висловлювання визначаємо як імпліцитні директиви. В поодиноких випадках гендерна поведінкова настанова реалізована на основі іллокуції непрямих чи експліцитних директивів. Прогнозованим перлокутивним ефектом як імпліцитних, так і непрямих та експліцитних директивів є корекція гендерно диференційованої поведінки представників британської лінгвокультури у відповідності із соціально санкціонованими нормами і еталонами, відбитими у прислів’ях.
4. Експліцитні мовні засоби оцінки актанта (його/ її атрибутів та поведінкових характеристик) залучають первинні та вторинні аксіологічні маркери. Первинні аксіологічні маркери охоплюють субстантивні, ад’єктивні та адвербіальні номінації, що безпосередньо кваліфікують актанта-чоловіка та актанта-жінку, їхні атрибути та/ чи дії в термінах добре :: погано. Вторинні аксіологічні маркери налічують (переважно субстантивні, рідше ад’єктивні) номінації, що кваліфікують актанта-чоловіка та актанта-жінку через метафоричні та (значно рідше) метонімічні асоціації, джерелом яких є загальнолюдські чи лінгвокультурні (квазі)еталони чи (квазі)символи негативних чи (рідше) позитивних феноменів, виражених денотатами цих номінацій.
5. Ідеографічні фрейми концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА демонструють кількісну (пов’язану з відсутністю певних слотів у фреймі концепту ЖІНКА) та якісну гендерну асиметрію (пов’язану з розбіжностями у змістовному наповненні слотів, зокрема наборі типових метафор: на відміну від чоловічих, джерелом яких є широке коло феноменів домашніх та диких тварин, рослин, артефактів, що відносяться до різноманітних сфер життя людини, кореляти жіночих метафор переважно налічують домашніх тварин найчастіше гуску чи курку та артефакти-предмети побуту), що є інструментом формування гендерно диференційованих поведінкових настанов. Поведінкові настанови, що містяться у прислів’ях, орієнтують чоловіка на виконання прототипної соціально-психологічної ролі добувача-годувальника, а жінку берегині домашнього вогнища.
Теоретична значущість роботи полягає у подальшому розвитку теорії лінгвальної регуляції поведінки індивіда як представника лінгвокультури на матеріалі британських прислів’їв як засобів мовного втілення концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА. Її результати є внеском у когнітивну лінгвістику (розкриття когнітивного підґрунтя регулятивного потенціалу британських прислів’їв як засобів мовної об’єктивації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА), прагмалінгвістику (розширене тлумачення проблеми прагматичного смислу імпліцитного характеру), гендерну лінгвістику (ідеографічна параметризація концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, встановлення найбільш типових ‘чоловічих’ та ‘жіночих’ метафор).
Практична цінність роботи полягає у можливості використання її положень та висновків у лекційних курсах з лексикології (розділ Фразеологія”), теоретичної граматики англійської мови (розділ Прагматичні типи висловлювань”), загального мовознавства (розділ Мова та суспільство”), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, прагмалінгвістики, гендерних студіях.
Основні положення дисертації пройшли апробацію на всеукраїнській науковій конференції Другі Каразінські читання: два сторіччя Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 5 лютого 2003 р.), міжнародній науково-методичній конференції Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” (Харків, 28 жовтня 2003 р.), V Міжнародній науково-методичній конференції Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 18-21 травня 2004 р.), XI Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики Функциональное описание естественного языка и его единиц” (Ялта, 4-8 жовтня 2004 р.), міжнародній науково-методичній конференції Ювілейні четверті Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”, присвяченій 200-річчю Харківського національного університету (Харків, листопад 2004 р.), всеукраїнському науковому форумі Сучасна англістика: Стереотипність і творчість” (Харків, 16 травня 2006 р.), міжнародній науковій конференції Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування” (Харків, вересень 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у п’яти статтях у фахових виданнях України і шести тезах наукових конференцій.
Обсяг і структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи 211 сторінок, обсяг основного тексту 181 сторінки. Бібліографія містить 240 найменувань, список лексикографічних джерел 15. Додатки містять 7 рисунків.
У вступі подається тема роботи, обґрунтовується актуальність, зв'язок з науковими темами університету, мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, формулюється наукова новизна та положення, що виносяться на захист, визначається методологія і методика, матеріал, встановлюється, теоретична та практична цінність дослідження, наводяться дані про апробацію та публікації.
У першому розділі обґрунтовуються теоретико-методологічні підвалини дослідження, визначається статус прислів’я, встановлюється когнітивно-прагматичне підґрунтя регулятивного потенціалу британських прислів’їв як засобів мовної об’єктивації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА.
У другому розділі проводиться когнітивно-прагматичний аналіз регулятивного потенціалу британських прислів’їв, що втілюють різноманітні ідеографічні параметри концепту ЧОЛОВІК.
У третьому розділі проводиться когнітивно-прагматичний аналіз регулятивного потенціалу британських прислів’їв, що актуалізують ідеографічні параметри концепту ЖІНКА.
У загальних висновках викладаються основні теоретичні положення і практичні результати дослідження, окреслюються перспективи подальших розвідок за його проблематикою.
У додатках наводяться рисунки, що подають результати кількісного аналізу.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Функціональний підхід до вивчення мовленнєвих явищ, що інтегрує новітні здобутки теорії дискурсу, прагматики та когнітивної лінгвістики, дозволяє здійснити когнітивно-прагматичний аналіз регулятивного потенціалу британських прислів’їв, що об’єктивують різноманітні ідеографічні параметри лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА.
Британське прислів’я визначаємо як дискурсивний знак, рівний висловлюванню, що здійснює референцію не до позамовної дійсності як такої, а до системи аксіологічних орієнтирів народної свідомості британської лінгвокультури. Фіксованість прислів’я у лексикографічних джерелах у вигляді мікротексту дозволяє розглядати його як результат цілісний продукт мовленнєво-розумової діяльності британського народу. Залученість до пресупозиційного фонду представників британської лінгвокультури, що складає когнітивне підґрунтя їх мовленнєвої діяльності, й рекурентна вербалізація в дискурсі на правах цитації надають прислів’ю процесуальних характеристик.
У фокусі дослідження знаходяться британські прислів’я, що тематизують нормативну предметно-референтну ситуацію, обов’язковими учасниками якої є актанти чоловічої та жіночої статі, референти гендерних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА.
Концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА є регулятивними лінгвокультурними концептами. Їх ціннісний складник віддзеркалює універсальні та культурно специфічні аксіологічні орієнтири картини світу, відображеної в колективній свідомості британського народу.
Регулятивний потенціал прислів’їв як засобів мовного втілення лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА обумовлений тим, що вони формують культурно специфічні уявлення про еталонного чоловіка/ жінку шляхом презентації соціально санкціонованих атрибутів/ моделей поведінки/ ролей за рахунок кваліфікації різноманітних атрибутів/ поведінкових характеристик гендерних актантів, і тим самим спонукають представника британської лінгвокультури чоловічої/ жіночої статі докласти зусиль для досягнення відповідності еталону, що гарантує суспільне схвалення та/ чи утилітарну вигоду.
Когнітивним підґрунтям регулятивної функції досліджуваних прислів’їв є когнітивна операція оцінювання гендерно маркованих актантів нормативної ситуації стосовно загальнолюдських та лінгвокультурних морально-етичних та утилітарних норм та гендерних еталонів, результатом якої є інференція інтерпретатора у вигляді поведінкової настанови стосовно бажаних/ небажаних гендерно специфічних моделей поведінки, що функціонує у дискурсі як імплікатура.
У переважній більшості випадків поведінкові настанови, що містяться в прислів’ях-висловлюваннях, не залежать від їхньої прямої іллокуції. Вони є прагматичним компонентом, що надбудовується над буквальним, метафоричним, метонімічним чи іронічно переосмисленим пропозиційним змістом прислів’їв й виводиться інтерпретатором на підґрунті пресупозицій за наявності більшого чи меншого ступеня експліцитності оцінки гендерних актантів. Оскільки такі висловлювання характеризуються відсутністю як типової для спонукання структури, так і типових конвенціональних засобів вираження спонукання, а їхня спонукальна іллокуція функціонує як імплікатура, їх класифіковано як імпліцитні директиви. В поодиноких випадках поведінкова настанова реалізована за рахунок спонукальної іллокуції непрямих чи експліцитних директивів.
Експліцитні мовні засоби оцінки актанта (його/ її атрибутів та поведінкових характеристик) залучають первинні та вторинні аксіологічні маркери. Первинні аксіологічні маркери охоплюють субстантивні, ад’єктивні та адвербіальні номінації, що безпосередньо кваліфікують актанта-чоловіка та актанта-жінку, їхні атрибути та/ чи дії в термінах добре :: погано. Вторинні аксіологічні маркери налічують (переважно субстантивні, рідше ад’єктивні) номінації, що кваліфікують актанта-чоловіка та актанта-жінку через метафоричні та (значно рідше) метонімічні асоціації, джерелом яких є загальнолюдські чи лінгвокультурні (квазі)еталони чи (квазі)символи негативних чи (рідше) позитивних феноменів, виражених денотатами цих номінацій.
Ідеографічна параметризація гендерних концептів здійснюється за допомогою фрейму як одного з найбільш продуктивних способів упаковки концептуальної інформації. Фрейми концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА демонструють кількісну та якісну гендерну асиметрію у наповненні маскулінних та фемінінних слотів. Кількісна асиметрія пов’язана з відсутністю певних слотів у фреймі концепту ЖІНКА, зокрема таких, як соціальні характеристики та поведінкові характеристики, орієнтовані на утилітарні норми. Якісна асиметрія виявлена у розбіжностях щодо змістовного наповнення слотів та наборів типових гендерних метафор. Зону джерела типових чоловічих метафор становить широке коло об’єктів (домашніх та диких тварин, рослин, артефактів), що відносяться до різноманітних сфер життя, у той час як кореляти жіночих метафор переважно налічують домашніх тварин (найчастіше гуску чи курку) або предмети побуту.
Адресовані чоловіку поведінкові настанови виходять з традиційного патріархального еталона чоловіка як автономного діяча усіх соціально-економічних сфер британського соціуму, як престижних бізнесу, державного управління, медицини, юриспруденції, релігії, освіти, так і менш престижних, що передбачають нижчий рівень освіти, оплати та переважно фізичний (стереотипно чоловічий”) труд, що відбито у статусно маркованих професійних ролях еталонного чоловіка; його природних характеристиках, що охоплюють високий інтелектуальний та фізичний потенціал; соціальних характеристиках, що залучають соціальний статус, матеріальний достаток; поведінкових характеристиках, що передбачають відповідність (супер)моральним та утилітарним нормам, дотримання яких є необхідним в усіх сферах життя людини. Поведінкові настанови чоловіку в сфері сімейних стосунків, віддзеркалених у релятивних ролях чоловіка, також спираються на традиційний еталон глави сім’ї, орієнтований на такі позиційно-психологічні ролі, як суворий хазяїн та мудрий лідер, що засновані на неврахуванні/ врахуванні інтересів дружини. В межах матріархальної моделі чоловікові відведено позиційно-психологічну роль підкаблучника, що підпорядковує його жінці і не відповідає еталону.
Адресовані жінці поведінкові настанови виходять з традиційного патріархального еталона жінки як неавтономної особи, виконавиці релятивних ролей дружини (позиційно-психологічних ролей рабині та партнера) нареченої/ матері/ вдови/ дочки/ коханки тощо, діяльність якої обмежена сімейно-побутовою сферою, а соціальний статус визначається за статусом чоловіка, з яким її пов’язують шлюбні стосунки. Окремі прислів’я, що тематизують сферу сімейних стосунків, спираються на матріархальний еталон жінки як виконавиці ролі володарки, що передбачає психологічне домінування дружини над чоловіком у сімейних стосунках.
Мотивація адресованих Респонденту-Жінці поведінкових настанов переважно виходить не з відповідності/ невідповідності жінки загальнолюдським/ етнокультурним утилітарним та/ чи морально-етичним нормам, а з її відповідності протитипній фемінінній ролі берегині домашнього вогнища (дружині/ матері/ домашній господарці). Підстави оцінки актанта-жінки імплікують суб’єкта оцінки чоловічої статі. Про це свідчить набір нормативних орієнтирів стосовно природних характеристик жінки, що не схвалюють красу дружини як можливе джерело неприємностей для чоловіка та стереотипно приписують їй невисокий інтелектуальний потенціал, а також набір максим моральних норм (Слід трудитися/ Слід підтримувати чистоту/ Не слід бути сварливою/ невдоволеною/ недоброзичливою/ Не слід бути впертою/ Не слід бути надто цікавою/ Не слід бути надто хитрою/ Не слід бути легковажною / Не слід надто багато говорити), дотримання яких є необхідним, насамперед, у сфері сімейних стосунків для забезпечення життєдіяльності чоловіка (сім’ї). Допоміжним аргументом слугує також наявність у прислів’ях, що відбивають ці максими номінацій для позначення видів діяльності/ об’єктів (артефактів), пов’язаних з домашнім господарством.
Отже, кваліфікація ідеографічних параметрів концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА в британських прислів’ях формує уявлення про чоловіка як виконавця прототипної соціально-психологічної маскулінної ролі добувача-годувальника, а жінки як виконавиці прототипної фемінінної ролі берегині домашнього вогнища і спонукає їх обирати моделі поведінки, адекватні цим ролям.
Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні функціонування гендерних концептів британських прислів’їв у різних типах дискурсу, проведенні міжкультурних досліджень гендерних концептів, вербалізованих прислів’ями, що репрезентують різні лінгвокультури, поглибленому аналізі культурно специфічних символів та еталонів як способів концептуалізації гендерної інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Ю.В. Взаємодія лінгвальних та екстралінгвальних засобів реалізації регулятивної функції гендерних концептів британських прислів’їв // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2006. № 741. С. 31-35.
2. Абрамова Ю.В. Гендерный компонент британских пословиц // Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції (28 жовтня 2003 р.). Харків: ХНУ, 2003. С. 4-5.
3. Абрамова Ю.В. Гендерно маркована паремійна одиниця як фрагмент дискурсу англомовної лінгвокультури // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2006. № 726. С. 101-104.
4. Абрамова Ю.В. Когнітивне підґрунтя регулятивності гендерних концептів британських прислів’їв // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: Матеріали Міжнародної наукової конференції (вересень 2006 р.). Харків: ХНУ, 2006. С. 53-57.
5. Абрамова Ю.В. Метафорическое содержание концептов ‘мужчина’ и ‘женщина’ в британских пословицах // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (5 лютого 2003 р.). Харків: ХНУ, 2003. С. 11-12.
6. Абрамова Ю.В. Мужское и женское начало в британской паремии // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2002. № 567. С. 282-289.
7. Абрамова Ю.В. Отражение культурных концептов ‘мужчина’ и ‘женщина’ в британских пословицах // Нова філологія. 2003. № 2 (17). С. 80-86.
8. Абрамова Ю.В. Паремія як фрагмент дискурсу лінгвокультури // Сучасна англістика: Стереотипність і творчість: Матеріали Всеукраїнського наукового форуму (16 травня 2006 р.). Харків: Торсінг Плюс, 2006. С. 10-12.
9. Абрамова Ю.В. Регулятивная функция английских гендерно маркированных пословиц // Функциональное описание естественных языков: Материалы XI Международной конференции по функциональной лингвистике (4-8 октября 2004 г.). Ялта: Доля, 2004 С. 4-6.
10. Абрамова Ю.В. Роль компаративного фрейма в вербализации концепта ‘женщина’ (на материале английских и украинских пословиц) // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологічні науки”. 2004. № 3 (62). С. 5-9.
11. Абрамова Ю.В. Функциональный аспект исследования британской паремии // Ювілейні Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація (листопад 2004 р.). Харків: ХНУ, 2004. С. 13-15.
12. Аверина М.А. Фразеологизмы-союзы как одно из средств выражения мыслительных стереотипов в русских пословицах // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 165-167.
13. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурологічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 136с.
14. Аксиологическая лингвистика: лингвокультурные типажи: Сб. науч. тр. Волгоград: Парадигма, 2005. 310 с.
15. Аникин В.П. Русские народные пословицы, поговорки, загадки и детский фольклор. М.: Учпедгиз, 1957. 240 с.
16. Аничков И.Е. Труды по языкознанию. СПб.: Наука, 1997. 512 с.
17. Анохина С.А. Русские пословицы и поговорки как репрезентанты концепта развитие” // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 170-175.
18. Артемова А.В. Эмотивно-оценочная объективация концепта ‘женщина’ в семантике ФЕ (на материале английской и русской фразеологии): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.19/ Пятигорский гос. ун-т. Пятигорск, 2000. 16 с.
19. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка. Ментальные действия: Сб. науч. ст. М.: Наука, 1993. 3-6.
20. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энц., 1990. С. 136-137.
21. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341с.
22. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896с.
23. Ахундова Э. А. Синтаксические особенности английских пословиц: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Баку, 1986. 197 с.
24. Бабаева Е.В. Лингвокультурологические характеристики русской и немецкой аксиологических картин мира: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.19/ Волгоград. гос. ун-т. Волгоград, 2004. 40 с.
25. Байбурин А.К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения // Этнические стереотипы поведения. Л.: Прогресс, 1985 С.7-21.
26. Баранов А.Н. Аргументация как языковой и когнитивный феномен // Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации. М.: Наука, 1990. С.40-52.
27. Баранов А.Н. Политическая аргументация и ценностные структуры общественного сознания // Язык и социальное познание. М.: Прогресс, 1990. С.166-176.
28. Баранов А.Н. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону: РГУ, 1993. 182с.
29. Барли Н. Структурный подход к пословице и поговорке // Паремиологические исследования: Сб. статей. М.: Наука, 1984. С. 127-148.
30. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1994. 615 с.
31. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 444с.
32. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лiнгвiстики. К.: Академiя, 2004. 344с.
33. Безугла Л.Р. Перлокуція у дискурсі (на матеріалі німецького діалогічного дискурсу) // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків: Константа, 2005. С. 118-144.
34. Безуглая Л.Р. Теория импликатур Г.П. Ґрайса в свете субъективистской методологии // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2005. № 667. С. 14-18.
35. Бейкер А. Пресуппозиция и типы предложений // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып.16: Лингвистическая прагматика. С. 406-418.
36. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: Лінгвокогнітивний аспект. Херсон: Атлант, 2002. 368с.
37. Белова А.Д. Аксиологические основы афоризмов в лингвистическом освещении // Язык и Культура: Сб. науч. тр. Вып.1. Т. 2. Серия Филология”, К.: Изд. дом Д. Бураго, 2000. С. 22-26.
38. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: КНУ, 1997. 310с.
39. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Іноземна філологія”. 2002. Вип. 32-33. С. 11-14.
40. Берковская С.М. Интонационное оформление пословиц и поговорок в английском языке (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Моск. гос. пед. ин-т. М., 1965. 24 с.
41. Бессонова О.Л. Оценочные абстрактные существительные в когнитивном аспекте // Вістник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія”. 2005. № 667. С. 82-86.
42. Бєссонова О.Л. Оцiнний тезаурус англiйської мови: когнiтивно-гендернi аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362с.
43. Блумфильд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 607с.
44. Богданов В.В. Классификация речевых актов // Лингвистические аспекты речевого общения. Калинин: КГУ, 1989. 25-36.
45. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: ТГУ, 2001. 123с.
46. Бондаренко Е.В. Картина світу і дискурс: реалізація дуальної природи людини // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків: Константа, 2005. 356 с.
47. Боровых Е.А. Национальный характер в языке (на примере русских и английских паремий) // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 175-180.
48. Быкова А.С. Оценочная объективация образа женщины в пословицах и афоризмах русского и английского языков // Язык и литература. Вып. 18. ТюмГУ. Эл. ресурс: http://www.utmn.ru/frgf/No18/list.htm
49. Вандервекен Д. Небуквальные речевые акты // Концептуализация и смысл. Новосибирск: Наука, 1990. С. 31-61.
50. Величко С.І. Фразеологізми-прислів’я як конституенти функціонально-семантичного поля спонукання в сучасній німецькій мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1996. 19 с.
51. Волкова Ю.В. Специфические черты русских и немецких пословиц и поговорок на ассоциативном уровне // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 183-185.
52. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228с.
53. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. М.: ИТДГК Гнозис”, 2004. 236 с.
54. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200с.
55. Воробьева О.П. Художественная семантика: Когнитивный сценарий // С любовью к языку: Сб. науч. тр. М.-Воронеж: ИЯ РАН; Изд-во ВГУ, 2002. С. 379-384.
56. Выготский Л.С. Мышление и речь. М.; Л.: Наука, 1934. 519с.
57. Вяльцева С.И. Речевое использование английских пословиц: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Моск. гос. пед. ин-т. М., 1977. 16 с.
58. Габрик Е.Ф. Современные речевые образования: паремии и паремиологические трансформы // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 185-188.
59. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
60. Гамалі О.І., Скотницька Ю.С. Паремії як джерело моделювання національно-мовної картини світу (концепти ‘дар’ та ‘борг’ в українських, російських та англійських прислівях та приказках) // Проблеми зіставної семантики: Зб. статей. К.: Вид-во КДЛУ, 1999. С. 231-234.
61. Гвоздев В.В. Место пословиц как структурно-семантических образований в языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 02. 19/ Моск. гос. ун-т. М., 1983. 15 с.
62. Голованова А.И. Национальное и интернациональное в репрезентации универсальных концептов // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 196-206.
63. Ґрайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 217-237.
64. Даль В. Пословицы и поговорки русского народа. М.: Правда, 1987. 656 с.
65. Дандис А. О структуре пословицы // Паремиологический сборник. Пословица. Загадка (Структура, смысл, текст). М.: Наука, 1978. С. 13-34.
66. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
67. Дейк Т.А. ван., Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. С.153-211.
68. Джаши К.Н. Семантико-синтаксическая структура пословиц во французском и грузинском языках: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19/ Тбил. гос. ун-т. Тбилиси, 1990. 28 с.
69. Дмитриева О.А. Культурно-языковые характеристики пословиц и афоризмов (на материале французского и русского языков): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20/ Волгоград. гос. ун-т. Волгоград , 1990. 28с.
70. Дмитренко В.А. Типологические аспекты произведений малых форм фольклора // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. пр. Харків: Константа, 1996. С. 63-65.
71. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Ассоциативный фразеологический словарь русского языка. М.: Помовский и партнеры, 1994. 115 с.
72. Ейгер Г.В., Пихтовникова Л.С. Народные приметы (Bauern Regeln) как прогнозирующие высказывания // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія”. 2003. № 609. С. 77-84.
73. Жаботинская С.А. Теория номинации: когнитивный ракурс // Вестник Московского государственного лингвистического университета. 2003. №478. С. 145-164.
74. Журавлева С.И. Реализация вопросительности как супрасинтаксического элемента в нетипичных текстах (на материале англоязычных текстов): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1996. 205 с.
75. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. М.: РГГУ, 1999. 382с.
76. Залевская А.А. Некоторые вопросы отображения реальности у пользователя языком // Реальность, язык и сознание. Тамбов: ТГУ, 1999. С.4-14.
77. Захарова Л.А. Грамматическое функционирование предлогов ПОД1 и ПОД2 в русских пословицах как отражение абстрактного мышления // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 219-221.
78. Зыкова И.В. Способы конструирования гендера в английской фразеологии. М.: Эдиториал УРРС, 2003. 232 с.
79. Ивин А.А. Основания логики оценок. М.: МГУ, 1976. 230с.
80. Иная ментальность / В.И. Карасик, О.Г. Прохвачева, Я.В. Зубкова, Э.В. Грабарова. М.: Гнозис, 2005. 352 с.
81. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 284с.
82. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высшая школа, 1990. 151с.
83. Карабан В.И. Сложные речевые единицы. Прагматика английских асиндетических полипредикативных образований. К.: Вища школа. 1989. 131 с.
84. Карабекова Г.Ш. Значение речевых актов в предложениях с фразеологизмами // Речевые акты в лингвистике и методике: Межвуз. сб. науч. трудов. Пятигорск: ГПИИЯ, 1986. С. 83-90.
85. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: ИТДГК Гнозис”, 2002. 333с.
86. Карасик В.И. Языковой круг: Личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. 477с.
87. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 264 с.
88. Кибрик А.А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания. 1994. № 5. С. 126-139.
89. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. М.: РАН, 1999. 180 с
90. Колегаєва І.М. Хронотроп газетного дискурсу // Записки з романо-германської філології / ред. І.М. Колегаєва. Одесский національний университет ім. І.І. Мечникова: факультет романо-германської філології. Вип. 17. Одеса: Фенікс, 2006. С. 107-113.
91. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке М.: Наука, 1990. 108 с.
92. Кон И. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире // Введение в гендерные исследования. Харьков: ХЦГИ; СПб.: Алетейя, 2001. Ч. 1. С.563-604.
93. Корень Е.В. Системно-функциональные особенности английских пословиц: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Суми, 2000. 207 с.
94. Кравцов Н.И. Славянский фольклор. М.: МГУ, 1976. 263 с.
95. Кравченко А.В. Что такое коммуникация: Очерк биокогнитивной философии языка // Прямая и непрямая коммуникация: Сб. науч. ст. Саратов: ГосУНЦ Колледж”, 2003. C. 27-39.
96. Красных В.В. Свой” среди чужих”: миф или реальность? М.: ИТДГК Гнозис”, 2003. 375 с.
97. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З.Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина. М.: Моск. гос. ун-т, 1996. 245 с.
98. Крикманн А.А. Опыт объяснения некоторых семантических механизмов пословицы // Паремиологические исследования: Сб. статей. М.: Наука, 1984. С. 149-178.
99. Крючкова Т.Б. Социолингвистические методы исследования лексики // Методы социолингвистических исследований. М., 1995. С. 162-190.
100. Кубрякова Е.С. Понятия дискурс и анализ дискурса в современной лингвистике // Дискурс, речь, речевая деятельность: Сб. науч. аналит. обзоров М.: ИНИОН РАН, 2001. С. 3-15.
101. Кубрякова Е.С. Язык и знание. М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
102. Кузнецова Н.Ю. Этноязыковые особенности репрезентации концептов право” и правда” (на материале немецкой и русской паремиологии) // Третьи Лазаревские Чтения: Традиционная культура сегодня: теория и практика: Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием (21-23 февраля 2006 г.). Челябинск: Челяб. гос. акад. культуры и искусств, 2006. Ч.1. С. 257-260.
103. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высшая школа, Дубна: Изд. центр Феникс”, 1996. 381 с.