РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

ПЕТРУК Андрій Миколайович
УДК 339.92

РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ
ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
кандидат економічних наук, доцент
Расшивалов Д. П.

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 15
1.1. Економічна природа інтелектуальної власності 15
1.2. Ґенеза ринку інтелектуальної власності у світогосподарському вимірі в умовах розвитку економіки знань 37
1.3. Міжнародні моделі регулювання ринку інтелектуальної власності 61
Висновки до першого розділу 74
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ 76
2.1. Інституційна складова механізмів регулювання світового ринку інтелектуальної власності 76
2.2. Державні інструменти регулювання розвитку ринку інтелектуальної власності 98
2.3. Механізми стимулювання розвитку національного ринку інтелектуальної власності у недержавному секторі зарубіжних країн 117
Висновки до другого розділу 135
РОЗДІЛ 3 АДАПТАЦІЯ РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ ДО МІЖНАРОДНИХ РЕГУЛЯТОРНИХ ПРАКТИК 138
3.1. Інноватизація регуляторних засад розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні 138
3.2. Мінімізація ризиків незбалансованості обмеженого та вільного доступу до об’єктів інтелектуальної власності 155
3.3. Модель ефективного фінансового регулювання розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні 168
Висновки до третього розділу 188
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195

ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження. Світова криза, що розпочалася в 2008 році, поставила перед економістами та експертами усього світу завдання пошуку нових чинників забезпечення стабільного економічного розвитку. Індустріальний сектор світової економіки, в умовах високої волатильності попиту та обмеження доступу до фінансових та сировинних ресурсів, виявився нездатним швидко знайти альтернативні механізми розвитку та, відповідно, постраждав найбільше. Однак підприємства з високою часткою нематеріальних активів виявилися спроможними набагато швидше перебудуватися відповідно до нових економічних тенденцій ніж компанії з їх низькою часткою.
Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується становленням шостого технологічного укладу, зростанням кількості операцій з результатами інтелектуальної, творчої діяльності людини, збільшенням питомої ваги нематеріальних активів у структурі світового багатства. Як результат поступового переходу від індустріальної економіки до економіки знань, темпи зростання світового ринку інтелектуальної власності в декілька разів перевищують аналогічні показники традиційних ринків товарів та послуг.
Для розвинених країн та країн, що розвиваються, оптимізація механізмів організаційно-економічного регулювання ринку інтелектуальної власності є важливим інструментом стимулювання економічного зростання. Ефективне регулювання на міжнародному та регіональному рівнях здатне пришвидшити процеси формування та збільшити рівень використання світового інтелектуального капіталу. Розвиток національних ринків інтелектуальної власності, їх інтеграція до світового ринку забезпечують глобальну конкурентоспроможність країн в умовах інтернаціоналізації економіки знань.
Низька конкурентоспроможність України на сучасному світовому ринку, суттєвий спад обсягу промислового виробництва внаслідок фінансової кризи вкотре підтвердили потребу у радикальних структурних перетвореннях української економіки. На відміну від глобальних тенденцій, в Україні перехід від економіки індустріального типу, що залежить від сировинних ресурсів та цін на енергоносії, до розбудови економіки знань, здатної забезпечити зростання, спираючись на використання нематеріальних активів, відбувається дуже повільно. За фактичного браку стратегії регулювання національного ринку інтелектуальної власності стали тенденціями недофінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень, високий рівень відтоку інтелектуального капіталу за кордон, низька підприємницька активність та несистемна державна підтримка інноваційних проектів і, як результат, – збереження невисокої наукоємності валового продукту країни, незначна частка нематеріальних активів у структурі національного багатства, несуттєві обсяги вітчизняної торгівлі об’єктами інтелектуальної власності.
Водночас, ринок інтелектуальної власності України відзначається високим потенціалом для розвитку. При його ефективному регулюванні економіка країни здатна зменшити залежність від умов зовнішньої кон’юнктури та цін на сировинні ресурси, збільшити конкурентоспроможність українських компаній на світовому ринку, забезпечити стабільне економічне зростання.
Дослідженню ринку інтелектуальної власності приділяється значна увага не тільки у зарубіжній, але й у вітчизняній науці. Помітний внесок в розробку цього кола питань зробили такі зарубіжні вчені, як Г. Беккер, Д. Белл, М. Болдрін, Е. Брукінг, Ф. Гаррі, П. Друкер, Л. Едвінсон, К. Ерроу, В. Іноземцев, М. Кастельс, І. Кант, Д. Левін, Ф. Махлуп, М. Мелоун, М. Порат, Т. Стюарт, Х. Узава, Т. Умесао, Т. Шульц та багато інших.
Чималий доробок у сфері досліджень ринку інтелектуальної власності мають і вітчизняні фахівці, зокрема, М. Ажажа, О. Амоша, Г. Андрощук, Л. Антонюк, В. Базилевич, О. Бутнік-Сіверський, І. Дахно, Г. Драпак, В. Жаров, Б. Малицький, Т. Медведкін, О. Ноговіцин, М. Паладій, О. Підопригора, В. Полохало, В. Семиноженко та інші.
Разом з тим, недостатньо розкритими і обґрунтованими залишаються механізми економічного регулювання світового ринку інтелектуальної власності, зокрема, з огляду на поглиблення процесу інтелектуалізації світогосподарського розвитку й міжнародного науково-технологічного обміну, інтернаціоналізації економіки знань. Досліджено фрагментарно концепцію регулювання національних ринків інтелектуальної власності, несистематизований світовий досвід побудови національних систем регулювання. Методи та механізми регулювання світового і національного ринків інтелектуальної власності потребують подальшого поглибленого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми кафедри міжнародного бізнесу «Організація управління на національному і господарському рівнях», яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські, правові, політичні та економічні системи» № 06БФ048-01 (2006–2010 рр.) та «Стратегія інтеграції України у світову економіку» (ДР № 11БФ048-01), яка є складовою наукових досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» (2011–2015 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретико-методологічних засад функціонування світового ринку інтелектуальної власності та його регуляторних механізмів і, на цій основі, обґрунтування шляхів вдосконалення інституційних інструментів регулювання ринку інтелектуальної власності України з урахуванням передових міжнародних практик.
Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію таких завдань:
– розкрити економічну природу інтелектуальної власності, вивчити сучасний стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі;
– дослідити умови формування світового ринку інтелектуальної власності, виділити характерні особливості функціонування його об’єктів та суб’єктів в умовах інтернаціоналізації економіки знань;
– проаналізувати світовий досвід та виявити сучасні тенденції побудови систем регулювання світового та національних ринків інтелектуальної власності;
– дослідити механізми та інструменти державного регулювання ринку інтелектуальної власності;
– виявити основні методи впливу приватного сектору економіки на розвиток ринку інтелектуальної власності;
– з’ясувати особливості функціонування сучасного ринку інтелектуальної власності в Україні, дослідити інституційну систему його регулювання, розробити пропозиції щодо її удосконалення;
– дослідити ризики пов’язані з незбалансованістю обмеженого та вільного доступів до об’єктів інтелектуальної власності в Україні;
– дослідити інструменти ефективного фінансового регулювання ринку інтелектуальної власності в Україні.
Об’єктом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають на світовому ринку інтелектуальної власності щодо формування, привласнення, управління та обміну об’єктами інтелектуальної власності.
Предметом дослідження є організаційно-економічні механізми регулювання процесів комерційного застосування, обігу об’єктів інтелектуальної власності на світовому ринку.
Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань дисертаційної роботи було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: історико-логічний метод (під час дослідження природи інтелектуальної власності, еволюції концепцій власності у світовій економічній думці: пп. 1.1); аналізу та синтезу (при виявленні моделей регулювання ринку інтелектуальної власності, дослідженні особливостей функціонування об’єктів та суб’єктів ринку: пп. 1.2, 1.3); метод класифікації та систематизації (під час дослідження механізмів та інструментів державного регулювання ринків інтелектуальної власності; сегментації ринку інтелектуальної власності залежно від типу інтелектуального капіталу: пп. 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (при дослідженні структури та особливостей функціонування світового ринку інтелектуальної власності, організаційно-економічних механізмів регулювання національних ринків у різних країнах та на різних етапах еволюції світового господарства: пп. 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3); метод кількісного та якісного порівняння (при дослідженні методів впливу приватного сектору економіки на розвиток ринку інтелектуальної власності, особливостей функціонування та регулювання сучасного ринку інтелектуальної власності в Україні, дослідженні ризиків, пов’язаних з незбалансованістю обмеженого та вільного доступів до об’єктів інтелектуальної власності: пп. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2); метод моделювання (під час розробки моделі ефективного фінансового регулювання розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні: пп.3.3).
Інформаційною базою дисертації були монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, офіційні статистичні та аналітичні матеріали міжнародних організацій та вітчизняних служб і відомств, закони та нормативно правові акти країн світу, міжнародні договори, а також електронні ресурси. Економічні розрахунки виконано із застосуванням сучасних методик та комп’ютерних технологій обробки статистичних даних.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті автором теоретико-методологічних засад функціонування світового ринку інтелектуальної власності та його регуляторних механізмів і, на цій основі, обґрунтуванні шляхів вдосконалення інституційних інструментів регулювання ринку інтелектуальної власності України з урахуванням найефективніших міжнародних практик. У ході дослідження автор здобув такі найбільш суттєві наукові результати, що розкривають його особистий внесок у розробку досліджуваних проблем та конкретизують новизну роботи:
вперше:
– запропоновано методику оцінювання рівня інституційного розвитку регуляторного механізму ринку інтелектуальної власності. За критеріями спеціалізації і обсягом функцій виділено групи державних і недержавних регуляторних інституцій: органи неспеціалізованого підпорядкування, відомства спеціалізованого регулювання, установи регіонального та галузевого адміністрування, дорадчі органи. Розроблено кількісну шкалу оцінки рівня розвитку інституційно-функціонального механізму регулювання світового, регіональних та національних ринків інтелектуальної власності ранжуючи кожну з чотирьох груп за показниками ефективності здійснення ними своїх функцій;
– типологізовано національні системи регулювання ринків інтелектуальної власності залежно від ступеня впливу та домінування суб’єктів ринку. Виокремлено п’ять типів систем регулювання національних ринків інтелектуальної власності, до яких належать: державний моноцентризм (ключова роль держави), приватний поліцентризм (незначний вплив держави та відсутність монопольного положення окремих суб’єктів ринку), приватний моноцентризм (домінування одного або декількох недержавних суб’єктів, що регулюють ринок через нав’язування своїх правил ведення бізнесу іншим його суб’єктам), приференцизм імпорту (домінування іноземних компаній та іноземних продуктів на ринку інтелектуальної власності), інтелектуальний активізм (високий ступінь співпраці державного та приватного секторів у процеси регулювання ринку інтелектуальної власності);
удосконалено:
– визначення інтелектуальної власності, як суспільних відносин щодо формування, привласнення, управління та обміну відособленими результатами інтелектуальної, творчої діяльності людини або економічного агента. Доведено необов’язковість наявності формального правового закріплення відносин інтелектуальної власності та вилучення вимоги матеріальності при тлумаченні об’єктів цих відносин. Обґрунтовано необхідність розмежування понять інтелектуальна власність та право інтелектуальної власності: інтелектуальна власність виступає категорією відносин, право інтелектуальної власності є закріпленням цих відносин на законодавчому рівні, що надає їм відповідної правової форми;
– обґрунтування регуляторного забезпечення балансу між обмеженим та вільним доступом до результатів інтелектуальної діяльності. З’ясовано, що при формальній уніфікації підходів до регулювання ринку інтелектуальної власності для забезпечення найбільшого рівня захисту прав власників імовірне виникнення негативного ефекту у вигляді монополізації ринку, уповільнення розвитку економіки, або консервація її неефективної структури, примусового придбання комерційного продукту. Доведено необхідність дотримання регуляторного балансу між повним обмеженням та вільним доступом до результатів інтелектуальної діяльності, та урахування ступеня новизни об’єктів інтелектуальної власності, рівня сукупних фінансових витрат на його дослідження та комерціалізацію, рівня конкуренції на ринку, наявності товарів-замінників;
– класифікацію регуляторних типів урядової політики при фінансуванні процесів формування та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності на національних ринках інтелектуальної власності: директорний тип (висока фінансова активність держави, що виражається у значній частці державних коштів у структурі фінансування розвитку ринку інтелектуальної власності); дистанційний тип (усунення держави від процесів фінансування інноваційної діяльності, висока частка фінансування з приватних джерел); та медіаційний, або посередницький, тип (активна участь держави в інфраструктурних проектах та фундаментальних дослідженнях, стимулювання фінансування прикладних досліджень за рахунок приватних інвесторів);
дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування сегментації ринку інтелектуальної власності залежно від форм інтелектуального капіталу (людський, структурний та споживчий капітал); охарактеризовано співвідношення ринку інтелектуального капіталу з ринком прав на об’єкти інтелектуальної власності: до ринку людського капіталу віднесено права на ноу-хау та інжинірингові послуги, знання, навички та досвід фізичних осіб; до ринку структурного (організаційного) капіталу – авторські, суміжні, патентні права, ринок прав на комп’ютерні програми і бази даних, інші об’єкти нематеріальної природи, що належать юридичним особам (організаційна структура, корпоративна культура, система мотивації праці співробітників тощо); ринок споживчого капіталу (капіталу відносин) охоплює ринок прав на товарні знаки та знаки обслуговування, зовнішні зв'язки зі споживачами, постачальниками матеріалів чи послуг, органами управління суспільством та іншими контрагентами;
– характеристика регіональної специфіки функціонування механізмів приватного венчурного фінансування інноваційної діяльності у Сполучених Штатах Америки (схильність до інвестицій в інтелектуальний капітал високоризикових малих компаній проектного типу); у країнах Західної Європи (практика фінансування процесів створення та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, що належать розвиненим підприємствам чи фізичним особам, які вже зарекомендували себе попередніми вдалими проектами); японського «бентя бідзінесу» (характерним є венчурне фінансування великими корпораціями та банківським капіталом проектів, до яких залучені професори та співробітники вищих навчальних закладів);
– методика визначення кількісної оцінки обсягу необхідного державного фінансування та прогнозування обсягів недержавного фінансування інноваційної діяльності в Україні шляхом використання моделі ефективного фінансового регулювання розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні. На основі кореляційного аналізу та розрахованих показників детермінації, статистики Фішера та t-статистики Ст`юдента доведено оптимальність цієї моделі під час її практичного застосування за умови продовження тенденцій, що спостерігались в минулих періодах.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для розробки механізмів регулювання ринку інтелектуальної власності в Україні у процесі його інтеграції до світового ринку інтелектуальної власності. Зроблені в роботі висновки щодо участі держави в процесі розвитку та регулювання національного ринку інтелектуальної власності можуть бути застосовані у діяльності органів законодавчої та виконавчої влади під час розробки та реалізації базових концепцій національної та регіональних програм сприяння розвитку економіки України.
Практичного значення набувають: рекомендації щодо інноватизації регуляторних засад розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні, використання системи оцінювання інституційно-функціонального механізму для виявлення його недоліків та його подальшому удосконаленні; задіяння стимуляційних механізмів пришвидшення розвитку та створення ефективної інфраструктури ринку через забезпечення необхідного рівня та концентрації державного фінансування.
Окремі положення дисертації щодо визначення інтелектуальної власності та теоретичного обґрунтування її економічної природи, дослідження ризиків незбалансованості обмеженого та вільного доступу до об’єктів інтелектуальної власності використані при підготовці навчально-методичних комплексів з дисциплін «Інтелектуальна власність в міжнародному бізнесі», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств», «Кон’юнктура світових товарних ринків», «Інноваційне підприємництво та науково-технічна політика» та «Регулювання діяльності корпорацій» в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Довідка № 048/11 – 203 від 1 червня 2012 р.). Висновки та положення дослідження використано в роботі профільних підрозділів АТ «Фабрика самоходов особових», Польща (Довідка від 14 червня 2012 р.) а також у роботі ТОВ з ІК «Верітекс» (Довідка № 074-12/VY від 8 червня 2012 р.). Під час проведення наукового дослідження дисертант дослідив формування моделі ефективного фінансового регулювання розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні, що дало можливість зробити висновки, які мають не лише суттєве теоретичне, а й практичне значення, і можуть бути використані у діяльності державних установ.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, усі наукові результати, що викладені в дисертації й виносяться на захист, автор здобув особисто. Із написаних у співавторстві робіт використовуються лише ті результати, що були отримані автором.
Апробація результатів дослідження. Проміжні та кінцеві результати дослідження обговорювались на 11 науково-практичних конференціях, зокрема: на науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій» (м. Київ, 2003); IV Міжнародній студентській науково-практичній конференції «Світ молоді – молодь світу» (м. Вінниця, 2004); конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (м. Київ, 2004); конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (м. Київ, 2005); IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Шевченківська весна» (м. Київ, 2006); Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Ломоносов-2006» (м. Москва, 2006); VІ Міжнародній студентській науково-практичній конференції «Світ молоді – молодь світу» (м. Вінниця, 2006); VІ щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії-шляхи європейської інтеграції» (м. Вінниця, 2006); ХХХV науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів університету з участю працівників науково-дослідних організацій та інженерно-технічних працівників підприємств м. Вінниці та області (м. Вінниця, 2006), Х Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (м. Київ, 2007), конференції молодих учених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (м. Київ, 2010).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 наукових праць, з них – 6 у провідних наукових фахових виданнях України (загальним обсягом 2,46 др. арк.).
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Кожний розділ поділяється на підрозділи. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінку, у тому числі основний текст викладений на 180 сторінках та містить 15 таблиць, 18 рисунків та 9 формул. Список використаних джерел містить 242 найменування (26 сторінок), з них 122 іноземними мовами. У додатках (21 сторінка) розміщено 5 таблиць, 4 рисунки та інший допоміжний матеріал.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливе наукове завдання щодо визначення та всебічного обґрунтування засад функціонування регуляторних механізмів світового ринку інтелектуальної власності в умовах інтернаціоналізації економіки знань. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки:
1. Сучасна доктрина інтелектуальної власності сформувалась під впливом вивчення її взаємозв’язку з економікою знань, технологічним прогресом, економічним розвитком та в результаті дослідження правових форм, в яких вона функціонує. У вітчизняній та зарубіжній літературі про інтелектуальну власність основними є юридичний та економічний напрями. Юридичний напрям акцентує увагу на дослідженні об’єктів інтелектуальної власності, що мають матеріальну природу і закріплену на законодавчому рівні юридичну форму. Економічний напрям розглядає інтелектуальну власність в контексті суспільних відносин, що виникають між суб’єктами господарювання. Відповідно до останнього, економічна природа інтелектуальної власності виражається в суспільних відносинах щодо формування, привласнення, управління та обміну відособленими результатами інтелектуальної, творчої діяльності людини або економічного агента.
2. Формування світового ринку інтелектуальної власності відбувається за активної участі транснаціональних корпорацій. Характерною особливістю функціонування ринку в умовах інтернаціоналізації економіки знань є наявність конкуренції між інноваційними «екосистемами», представленими у вигляді інфраструктур, що сформовані та підтримуються ТНК навколо своїх брендів, товарів та послуг. Найуспішніші міжнародні «екосистеми» залучають якнайширший спектр фахівців з різних країн світу, досягають конкурентних переваг використовуючи фактори спеціалізації країн на відповідних типах послуг. Об’єктом перерозподілу на світовому ринку інтелектуальної власності виступає інтелектуальний капітал, що є синтезуючим відображенням трьох його складових: людського, структурного та клієнтського капіталів. Кожен зі складових може бути відокремлений та реалізований при збереженні можливості використання складових капіталу, що залишаються. Право на інтелектуальну власність також є товаром і надає можливості отримання доходів їх власникам шляхом передачі ліцензій, ноу-хау, укладання франчайзингових угод тощо.
3. Процес інтернаціоналізації економіки знань призводить до поступової уніфікації та стандартизації систем регулювання світового та національних ринків інтелектуальної власності. Стійкою є тенденція до поступового переміщення повноважень від інституцій національного рівня контролю (органів неспеціалізованого підпорядкування, відомств спеціалізованого регулювання, установ регіонального і галузевого адміністрування та дорадчих органів) до міжнародних регуляторів ринку, що діють на регіональному і субрегіональному рівнях (EAПO, EПO, НПІ та інші), на світовому рівні (СОТ, ВОІВ). Одним з важливих механізмів, що сприяє поступовій універсалізації правил регулювання ринків інтелектуальної власності та збільшення частки міжнародного захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, є Угода ТРІПС. Ключовою суперечністю в сфері регулювання світового ринку інтелектуальної власності є посилення асиметрії розподілу інтелектуального капіталу в бік розвинених країн внаслідок обмеження доступу країн, що розвиваються, до новітніх технологій.
4. В системі регулювання світового та національних ринків інтелектуальної власності існує п’ять типових моделей відповідно до ступеня впливу та домінування окремих суб’єктів ринку: державний моноцентризм, що характеризується безпосереднім контролем держави за процесами формування та обміну об’єктами інтелектуальної власності; приватний поліцентризм – регулювання відбувається через механізми попиту та пропозиції, основною рушійною силою виступають винахідники та підприємці; приватний моноцентризм – регулювання здійснюється лідером галузі, що займає монопольне положення на ринку; приференцизм імпорту – регуляторне стимулювання закупівлі об’єктів інтелектуальної власності з-за кордону, як наслідок домінування на ринку іноземних компаній та їх інноваційних продуктів, лобіювання умов ведення винахідницької та інноваційної діяльності, орієнтованої за правилами країн-експортерів; та інтелектуальний активізм – високий рівень активності державного та приватного секторів у питаннях розвитку та регулювання ринку інтелектуальної власності, а системні рішення приймаються за умови досягнення консенсусу між державою та приватним капіталом поряд із залученням широкої громадськості.
5. Механізми та інструменти державного регулювання ринків інтелектуальної власності шляхом застосування директорного, дистанційного та посередницького методів державного впливу дозволяють ефективно реалізувати всі складові національного інтелектуального капіталу: людський капітал – через заходи підтримки освітніх закладів, наукових установ, забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів; структурний капітал – через фінансування фундаментальних та прикладних досліджень, стимулювання процесів комерціалізації, венчурного підприємництва; та споживчий капітал – через підтримку та лобіювання національних інтелектуальних компаній та їх продуктів на світовому ринку, сприяння утвердженню їх позитивного іміджу. Держава регулює рівень розвитку ринку методами прямого заохочення, направленими на активізацію довгострокових досліджень у провідних галузях економіки у формі укладання контрактів на виконання науково-дослідних робіт, надання дотацій, кредитних пільг, державних гарантій тощо; та непрямими методами матеріального стимулювання, як, наприклад, надання податкових, митних, пенсійних і страхових пільг, оплата членства в наукових товариствах, організація наукової співпраці тощо.
6. Ефективна системи державного регулювання стимулює наповнення ринку інтелектуальної власності за рахунок винаходів і нововведень, що надходять з приватного сектору економіки. Одним з найуспішніших механізмів фінансування та розвитку ринку інтелектуальної власності недержавними інструментами є венчурне підприємництво. Його основною метою є комерціалізація наукової ідеї, яка надасть можливість капіталізувати отриманий нематеріальний актив на баланс підприємства. У розвинених країнах середній показник обсягу нематеріальних активів підприємств складає 50-80% від їх балансової вартості. З урахуванням регіональних особливостей, найбільшого розвитку регуляторні інструменти венчурного фінансування здобули у США, ЄС та Японії.
7. Сучасний ринок інтелектуальної власності України характеризується нестабільністю та відсутністю системи регулювання, що здатна ефективно реагувати на зміни світової кон’юнктури. Незважаючи на сформовану інституційно-функціональну систему регулюючих органів, до складу яких входять Державна служба інтелектуальної власності, Державна податкова служба України, Державна митна служба, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України та інші, за роки незалежності інтелектуальна власність не стала дієвим чинником підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Інноваційна ак¬тивність українських підприємств залишається на низькому рівні. Частка їх нематеріальних активів не перевищує двох відсотків. Існує недостатнє матеріально-технічне і фінансове забезпечення інноваційних процесів, що породжує подальше відставання економіки та низький обсяг операцій на національному ринку інтелектуальної власності. Характерною є відсутність дієвих програм переходу до економіки знань.
8. Забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності є важливою складовою інтеграції України до світової спільноти. Слабкий захист прав негативно впливає на рівень потенційних інвестицій, не стимулює винахідників до інноваційної діяльність та поширення результатів досліджень. Сильна охорона стримує конкуренцію та подальше вдосконалення наявних досягнень, збільшує вірогідність сповільнення розвитку національної економіки. Формування вітчизняної системи охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, що здійснювалось під суттєвим впливом зовнішніх факторів, відбувалося без належної уваги держави до ризиків, пов’язаних з незбалансованістю обмеженого та вільного доступів до об’єктів інтелектуальної власності. Задля досягнення балансу між обмеженим та вільним доступом рекомендовано впровадити механізми м’якого захисту і державного забезпечення доступу національних підприємств до результатів світових фундаментальних досліджень та притримуватись принципів жорсткого захисту і охорони інтелектуальних прав на результати прикладних досліджень.
9. Важливий регуляторний вплив на ринок інтелектуальної власності здійснюють фінансові інструменти регулювання – темпи розвитку ринку прямо залежать від обсягів та ефективності державного фінансування інноваційних розробок та інноваційної інфраструктури. На основі розробленої моделі визначення достатнього рівня бюджетного фінансування інноваційної діяльності в Україні доведено, що невиконання державної фінансової функції спричиняє негативний регуляторний вплив на тенденцію витрат, які здійснюють інші суб’єкти ринку. Особливо стійкий взаємозв’язок відзначений між попередніми обсягами державного фінансування та поточним обсягом фінансування з іноземних джерел. При забезпеченні тенденції до стабільного збільшення державного фінансування інноваційної діяльності, рівень фінансування з недержавних джерел має зростати вже в короткостроковій перспективі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажажа М. А. Інтелектуалізація економіки: інноваційний і людський потенціал в умовах глобалізації / М. А. Ажажа // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Економіка. – 2008. – № 628. – С. 11–17.
2. Амоша О. І. Перспективні напрями державної політики щодо капіталізації науки в сучасних умовах розвитку / О. І. Амоша, С. М. Гріневська // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект Сборник научных трудов – 2012. – Ч. 1. – С. 9–14.
3. Андрощук Г. А. Зарубежный опыт стимулирования инновационной деятельности / Г. А. Андрощук // Бизнес-информ. – 1996. – № 1. – С. 19–21.
4. Андрощук Г. О. Національна інноваційна система Фінляндії: Формула успіху / Г. О. Андрощук // Наука та інновації. – 2010. – Т. 6, № 4. – С. 93–107.
5. Антонюк Л. Л. Основні тенденції та стандарти діяльності дослідницьких університетів світового класу / Л. Антонюк // Університетська освіта – 2011. – №1. – С. 14-19.
6. Антонюк Л. Л. Актуальні проблеми інноваційного розвитку України на сучасному етапі / Л.Л. Антонюк // Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: Монографія / [за заг. ред. О.І.Амоші, В.П.Антонюк, А.І.Землянкіна та ін.]/ НАН України. Ін-т економіки промисловості.–Донецьк, 2007. – 328 с.
7. Аристотель. Сочинения: в 4 т. / [Пер. с древнегреч.; общ. ред. А. И. Доватура] – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – C. 376–644.
8. Архангельский Ю. О необходимости государственного планирования рыночной экономики / Ю. Архангельский // Экономика Украины. – 2004. – № 3. – С. 47–52.
9. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн – К. : Знання. 2008 – 687 с.
10. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність : підручник. / В. Д. Базилевич – К.: Знання, 2006. – 431 c.
11. Балабанов К. В. Міжнародна співпраця в науково-технічній сфері / К. В. Балабанов // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: Региональный аспект : cб. науч. тр. – Донецк : ДонНУ, 2012. – Ч. 1. – С. 30–35.
12. Бардадим О. І. Аналіз стану міжнародного інноваційного співробітництва промислових підприємств України [Електронний ресурс] / О.І. Бардадим // Publishing house Education and Science s.r.o.:
- Прага, 2011. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/28_PRNT_2011/Economics/16_92765.doc.htm
13. Бережанский А., Продавцы воздуха [Електронний ресурс] / А. Бережанский // Украинский деловой еженедельник «Контракты» – 2007. № 3. – Режим доступу: http://www.kontrakty.com.ua/show/rus/ article/34/0320078447.html
14. Біла книга-2 Інтелектуальна власність в інноваційній еко¬но¬мі¬ці України. / [(упоряд. Дем’яненко О. В., Доровських А. В., Кулаков С. А., Лі А.] — К.: Парламентське вид-во, 2008, — 246 c.
15. Близнец И. А. Интеллектуальная собственность и закон. Теоретические вопросы. / И. А. Близнец – Москва, 2001. – 70 с.
16. Бок Зи Коу. Зкономика Японии. Какая она? / Бок Зи Коу – М., 2002. – 352 c.
17. Боклан Н. С. Адаптація управління промисловими підприємствами до вимог інноваційної моделі розвитку економіки // Матеріали VІI Всеукр. наук.–практ. конф., Київ, 10–11 березня 2011 р. : тези доповідей / [редкол.: В. Г. Герасимчук (відпов. ред.) та ін.]. – К. : НТУУ «КПІ», 2011. – C. 101.
18. Борідченко В. Копілефт – дорога до творчої свободи / В. Борідченко // Інтелектуальна власність. – 2008. № 8. – С. 56–59.
19. Бузаджи І. О. Венчурний капітал в Україні як джерело фінансування інвестиційних проектів / І. О. Бузаджи // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». − 2011. − № 9. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation =1&iid=697
20. Букало А. М. Венчурні фонди в активізації інноваційної діяльності корпоративного сектору України / А. М. Букало // Проблеми науки. − 2011. − № 8. − С. 6−9.
21. Буланова О. В. Власність як економічна категорія / О. В. Буланова – К. 2007.
22. Бутирська І. В. Особливості формування державної інноваційної політики [Електронний ресурс] / І. В. Бутирська –– Режим доступу : http://www.rusnauka.com/29_DWS_2009/Economics/53704.doc.htm
23. Бутнік–Сіверський О. Б. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект / О. Б. Бутнік–Cіверський // Інтелектуальний капітал – 2002. – № 1. – С.16–27.
24. Ващук Я. Свiтовий ринок інтелектуальної власності щороку зростає / Я. Ващук // Галицькі контракти – 2003. – № 28. – С.21–24.
25. Вдовенко Н. М. Роль держави в економічному і соціальному розвитку суспільства. / Н. М. Вдовенко // Інноваційна економіка. – 2011. – № 3. – С. 249–252.
26. Венчурний бізнес в Європі та його адаптація до українських умов [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.bestreferat.ru/referat-218986.html
27. Верхолетов М. А. Интеллектуальная собственность как теоретико–правовая категория : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Максим Анатольевич Верхолетов ; Рос. акад. гос. службы при Президенте Российской Федерации ; Волго-Вят. акад. гос. службы. – М., 2005. – 27 с.
28. Вишневецкий Л. М., Іванов Б. И., Левин Л. Г. Формула приоритета: возникновение и развитие авторского и патентного права. / Л. М. Вишневецкий, Б. И. Іванов, Л. Г. Левин – Ленинград : «Наука», 1990. –205 с.
29. Вовчак О. Д. Інноваційне забезпечення розвитку економіки регіону : сучасний стан та перспективи [Текст] : монографія / О. Д. Вовчак, З. Р. Костак // Львів. комерц. акад. – Львів : ЛКА, 2011. – 217 с.
30. Водкин М. Ю. Проблемы рецепции римского права собственности в европейских кодификациях XIX – XX вв. [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Михаил Юрьевич Водкин ; Каз. гос. ун-т им. В.И. Ульянова-Ленина ; Ун-т Наяновой. - Казань, 2007. – 22 с.
31. ВОИС. Програма и бюджет на двухлетний период 2012–2013 гг. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.wipo.int/export/ sites/www/about-wipo/ru/budget/pdf/budget_2012_2013.pdf
32. Выступление Игоря Щёголева на пленарном заседании в рамках выставки «ИНФОКОМ–2008» // Интернет–портал Минкомсвязи Российской Федерации – Режим доступу : http://minkomsvjaz.ru/ministry/1483/3505.shtml?id_news=7535
33. Гармашова О. П. Фінансове забезпечення науково–технічної діяльності в Україні / О.П. Гармашова // Теоретичні та прикладні питання економіки – 2011. – Випуск 25. – С. 209–216.
34. Гаррі Ф. Передмова до звіту Генерального директора ВОІВ – 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.intelvlas.com.ua/ news/international–experience/1379/
35. Гегель, Г. В. Ф. Філософія права. / Г. В. Ф. Гегель – М. : Наука. 1990. – С. 101.
36. Геєць В. Інноваційні перспективи України: Монографія. / В. Геєць, В. Семиноженко – Х. : Константа, 2006. – 272 с.
37. Глушко Е.С. Интеллектуальная собственность: генезис, структура, функционирование [Рукопись]: Дис. канд. экон. наук: 08.00.01 / Глушко Екатерина Сергеевна; Донецкий национальный университет. - Д., 2011. - 175 с.
38. Гордіца К. А. Дослідження докласичних уявлень про власність у працях українських економістів кінця ХІХ – початку ХХ ст. / К. А. Гордіца // Збірник наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» – Вип. 37/38. – К., 2005. С. 289–297.
39. Гречан А. П. Методологічні основи розвитку легкої промисловості на інноваційних засадах : дис... д-ра екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2006. – 466 c.
40. Грига В. Ю. Сучасний стан венчурного фінансування в Україні: статистичний розріз та експертна характеристика / В. Ю. Грига // Наука та наукознавство. − 2009. − № 3. − С. 18−30.
41. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О. А. Грішнова. — К. : Т–во «Знання», КОО, 2001 — 254 с.
42. Грудий М. Собака унаследовала 12 миллионов долларов / М. Грудий // Газета.УА, 2007. – №441. – С. 6. Режим ел. доступу : http://gazeta.ua/ru/articles/180194
43. Грузков И. В. Человеческий капитал в структуре национального багатства / И.В. Грузков // Вестник Северо–Кавказского государственого технического университета. – 2009. – № 2 (19). – С. 112–117.
44. Дахно І. І., Міжнародна торгівля : навч. посіб. / Дахно І. І. — К. : МАУП, 2003. — 296 с.
45. Дашян М. С. Авторское право: абсурд и гениальность: монография / Дашян М.С. – М. : Волтерс Клувер, 2011. – 632 с.
46. Державне підприємство «Український інститут промислової власності». Безоплатні навчальні та довідкові матеріали Європейського патентного відомства [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ukrpatent.org/ua/epo1.html
47. Державна служба статистики України. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2011 році : Стат. зб. / підгот. І. В. Калачова та ін. – К. : ДП «Інформаційно–видавничий центр Держстату України», 2012. — 305 c.
48. Державний служба статистики України. Наукова та науково–технічна діяльність – дата останньої модифікації: 26/04/2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html
49. Державний служба статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
50. Державний служба статистики України. Методологічні пояснення. Держстат України – дата останньої модифікації: 19/06/2012. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/ind_met.html
51. Державна служба інтелектуальної власності України – Звіт – 2011 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sips.gov.ua/i_upload/ file/ukr.pdf
52. Державна служба інтелектуальної власності України. Внесено охоронних документів до державних реєстрів у 1992 – 2012 роках. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://sips.gov.ua/ua/table7
53. Драпак Г. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник / Г. Драпак, М. Скиба. – Хмельницький : ТУП, 2003. – 135 с.
54. Дюгованець О. М. Особливості венчурного інвестування в Україні / Дюгованець О. М. // Науковий вісник Ужгородського університету. − 2011. − Спецвипуск 33, частина 2. − С. 70−73.
55. Жук Л. А. Господарське право: Навчальний посібник / Жук Л. А., Жук І. Л., Неживець О. М. — К. : Кондор, 2003. — 400 с.
56. Егоров Н. Д. Вопросы правового опосредования отношений собственности / Н. Д. Егоров // Труды по гражданскому праву , под ред. А. А. Иванова. – М., 2003. – С. 28–31.
57. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [за ред. акад. НАН України В. М. Гейця.] – К. : Ін–т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
58. Ефимова E. Экономика для юристов. / Ефимова E. – M., 1999. – С. 32.
59. Єпіфанова І. Ю. Аналіз фінансового забезпечення інноваційної діяльності вітчизняних підприємств у сучасних умовах / І. Ю. Єпіфанова // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : [збірник наукових праць] / відповідальний редактор О. Є. Кузьмін. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – С. 65-70.
60. Жаров В. Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні / В. Жаров // Українське Комерцiйне Право. – 2001. – №1. – С. 5–12.
61. Житенко Е. Д. Эффективность стимулирования инноваций / Е. Д. Житенко // Инновации.– 2004. – № 3. – С. 20–25.
62. Заграюк О. Інтелектуальний хаос [Текст] : реформи у сфері інтелектуальної власності починаються з усвідомлення важливості їх виконання / О. Заграюк // Юридичний вісник України. – 2012. – № 17 (28 квіт. – 4 трав.). – С. 14.
63. Закон України Про Державний бюджет України на 2010 рік, ст.74 п.5. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?page=4&nreg=2154–17
64. Закон України Про наукову і науково–технічну діяльність №1977–ХІІ, із змінами від 19 грудня 2006 року // Відомості Верховної Ради України від 24.03.1992.
65. Захаров С. Є. Розвиток механізмів державного управління інтелектуальною промисловою власністю у контексті інноваційного розвитку регіону : дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Донбаська нац. акад. буд. і арх. – Макіївка, 2007. — 203c.
66. Зинов В., Интеллектуальный капитал как базовая характеристика стоимости бизнеса / В. Зинов, К. Сафарян // Інтелектуальна власність. – 2001. – № 5–6. – С. 23–25.
67. Энциклопедия Юриста. Значение термина Ноу–Хау. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://eyu.sci–lib.com/article0001336.html
68. Игнатовский П. Собственность, её истоки в настоящем и будущем / П. Игнатовский // Экономист. – 1999. – № 11. – С. 43–54.
69. Иноземцев В. Л. За пределами экономического сообщества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире. / Иноземцев В. Л. – М. : Наука, 1998. – 421 с.
70. Интеллектуальный капитал – стратегический потенциал организации : учебное пособие: под. ред.. д.э.н. проф.. А.Л. Гапоненко, д.э.н. Т. М. Орловой.– М.: Издательский Дом «Социальные отношения», 2003. – 184 с.
71. Итальянский кот унаследовал 10 млн. евро / Мой зоомир, Декабрь 2011. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.moizoomir.ru/news/14–12–2011–italyanskii–kot–unasledoval–10–mln–evro
72. Іванов І. Ю. Форми міжнародного науково–технічного співробітництва підприємств / Іванов І. Ю. // Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу і контролю в умовах світовихінтеграційних процесів : Збірник матеріалів I Всеукраїнської науково–практичної Інтернет–конференції «Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу і контролю в умовах світових інтеграційних процесів» – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2012. – С. 113.
73. Інноваційна політика зарубіжних країн: концепції, стратегії, пріоритети / Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти та Міністерством закордонних справ України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/doccatalog/document? id=48725
74. Кант И. Сочинения в 6 т. / И. Кант – М. : «Мысль», 1965 – т. 4, ч. 1. – С. 211–310.
75. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости процента и денег. Избранное. / Кейнс Дж. М. ; вступ статья Н. А. Макашевой. – М.: Эксмо, 2007. – 960 с.
76. Кене Ф. Избранные экономические произведения. / Ф. Кене – М., 1960. – 239 с.
77. Кіріленко Ф. Адміністративно–правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності всесвітньою організацією інтелектуальної власності / Ф. Кіріленко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2010. – № 2. – С. 110–118.
78. Кирилюк Є. Роль власності на сучасному етапі розвитку аграрних відносин / Є. Кирилюк // Галицький економічний вісник. — 2011. — № 2(31). — C. 80–87.
79. Ковалишин П. Загальні особливості та тенденції розвитку венчурного інвестування у США / П. Ковалишин // Економіст. – 2004. – № 10. – С.56–59.
80. Ковальчук О. Г. Приватна власність, свобода, відповідальність: взаємні зв’язки в контексті філософії права / О. Г. Ковальчук // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 466–472.
81. Колесник Д. В. Технологічне кооперування в міжнародній інтеграційній стратегії [Текст]: Дис... канд. екон. наук: 08.00.02 / Колесник Дмитро Володимирович; Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - К., 2010. - 177 арк.
82. Комітет з питань науки і освіти. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів (Проект) [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua /komosviti/control/uk/publish/article?art_id=47920&cat_id=46017
83. Конкурентоспроможність економіки України: місце України в основних світових рейтингах // Міністерство економічного розвитку і торгівлі. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.me.gov.ua /control/publish/article/main?art_id=173714&cat_id=173713
84. Коновченко С. В. Информационная политика в России: Монография / С. В. Коновченко, А. Г. Киселев; Рос. акад. гос. службы при Президенте Рос. Федерации. – М. : Изд–во РАГС, 2004. – 528 с.
85. Корнілова І. М. Міжнародна ліцензійна торгівля: сутність та особливості здійснення / І. М. Корнілова // Науковий вісник Академії муніципального управління. – 2009. – № 6. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_ekon/2009_6/21.pdf
86. Корновенко С. Проблемні питання поняттєвокатегоріального забезпечення інтелектуальної власності в Україні / Інтелектуальна власність в Україні: погляд з ХХІ. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науковопрактичної конференції; Черкассі – 2011. – С. 41–45.
87. Косарев А. И. Римское право / Косарев А. И. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.
88. Кофанов Л. О датировке, сущности и значении закона Петелия / Л. О. Кофанов // Социально–политические и культурные проблемы истории европейских государств от античности до Нового времени – Москва, 1989. – С. 17–33.
89. Красовська А. Український інститут промислової власності: перспективи та проблеми розвитку / А. Красовська // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 10. – С. 54.
90. Кузнєцов К. Криза руйнує інноваційний розвиток в Україні – Економічна правда 20.05.2009. / Кузнєцов К. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/publications/4a140101ed7dd/
91. Кучма І. Інтелектуальна власність, інновації і трансфер технологій: Нові підходи / Кучма І. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uabooks.info/ua/practice/international_practice/?pid=3026
92. Кучма І. Кому належить свобода? / І. Кучма // «Дзеркало тижня» – №45. – 25 листопада 2006. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://dt.ua/SOCIETY/komu_nalezhit_svoboda–48476.html
93. Лапечук П. Підтримка інноваційної діяльності. Досвід економічно розвинутих держав та України / Лапечук П. // В.О. Юстиніан: Юридичний журнал. – 2003. – № 12. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=912
94. Латынина Ю. Противная демократия, или моё политическое кредо / Ю. Латынина // Независимый альманах «ЛЕБЕДЬ» – 2012. – № 648.
95. Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / Левитский В. Ф. — Изд. 2–е. — Харьков, 1914. — 486 с.
96. Леонтьев Б. Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе / Леонтьев Б. Б. – М.: Акционер, 2002. – 200 с.
97. Локк Дж. Два трактата о правлении / Локк Дж. Сочинения: в 3 т. – Т. 3. – М. : Мысль, 1988. – С. 137–405.
98. Ляховець О. О. Порівняльний аналіз методологічних підходів до оцінки людського капіталу / О. О. Ляховець // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму – 2010. – № 1 (3). Т. 2.
99. Макаренко Є. В. Особливості інноваційного розвитку європейських країн / Є. В. Макаренко // Проблеми науки. – 2008. – № 7. – С. 39–42.
100. Маліцький Б. А. Перспективи приведення фінансування науки у відповідність із законодавством та потребами інноваційної моделі розвитку економіки / Б. А. Маліцький, І. О. Булкін, О. С. Попович, Т. В. Шокун // Наука і наукознавство – 2003. – №4. – С.29–40.
101. Маркс К. Собр. Соч. 2 изд. / К. Маркс и Ф.Энгельс // М. : ИПЛ, 1955. – т. 16 – С. 26.
102. Маркс К. Собр. Соч. 2 изд. / К. Маркс и Ф.Энгельс // М. : ИПЛ, 1955. – т. 4 – С. 168
103. Маркс К. Собр. Соч. 2 изд. / К. Маркс и Ф.Энгельс // М. : ИПЛ, 1955. – т. 12. – С. 713, 714., T. 46. – С. 471–485.
104. Матей В. В. Економічні умови формування та розвитку ринків венчурного капіталу у світовій економіці [Текст] : дис… канд. екон. наук : 08.00.02 / Матей Василь Васильович ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2010. - 221 с.
105. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1 %82%D0%B5%D0%BD%D1%82
106. Мееровская О. Доверять но проверять / О. Мееровская // Наука и инновации – 2010. – № 9 (91). – С. 70–72.
107. Медведкин Т. С. Инновационная сфера ЕС в контексте паневропей-ского трансфера знаний / Т. Медведкин // Вісник Хмельницького національного університету Економічні науки, Том 3. Хмельницький: ХНУ, 2012, №4. – C.150-154
108. Медведкін Т. С. Іноземний досвід державного стимулювання міжнародного інноваційного бізнесу в контексті трансферу знань / Т. Медведкін // Вісник Донецького університету. Серія В «Економіка і право», Том 2 Донецьк: ДонНУ, 2010. – С. 189-194
109. Медведкин Т. С. Глобальная парадигма инновационного развития национальных экономических систем / Т. Медведкин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть 2. Донецьк: ДонНУ, 2010. – С. 1021-1025
110. Мединська Т. В. Податкове стимулювання інвестиційної діяльності в Україні: дис ... канд. екон. наук / Мединська Тетяна Володимирівна. – Львів : Б.в., 2010 . – 194 c.
111. Микитюк П. Інноваційний менеджмент. Навчальний посібник / Микитюк П. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 400 с.
112. Миклашевский А. Н. История политической экономии: Философ., истор. и теорет. начала экономии XIX в. / Миклашевский А. Н. – Юрьев, 1909. – 616 с.
113. Милль Дж. С. Основы политической экономики / Милль. Дж. С. – М., 1980. – Т. 1. – 362 с.
114. Мильнер Б. Управление интеллектуальными ресурсами / Б. Мильнер // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://institutiones.com/ general/1072-upravlenie-intellektualnimi-resursami.html
115. Минков А. М. Международная охрана интеллектуальной собственности / Минков А.М. – СПб.: Питер, 2001. – 720 с.
116. Мікульонок І. Основи інтелектуальної власності / Мікульонок І. – К: ІВУ «Видавництво «Політехніка», Ліра, 2008. – 232 с.
117. Міністерство культури і туризму україни. Про затвердження Методичних рекомендацій з обліку нематеріальних активів кіновиробництва [Методичні рекомендації, розд. Загальні поняття]. – 02.04.2008 – № 353/0/16–08.
118. Могильний О. М. Організаційно–економічний механізм державного регулювання аграрного виробництва у трансформаційний період : автореф. дис. … д–ра екон. наук : 08.07.02 / О.М. Могильний. – К., 2003. – 38 с.
119. Монтескье Ш.Л. О духе законов / Шарль Луи Монтескье ; [А. В. Матешук (сост., пер. и коммент.)]. – М. : Мысль, 1999. – 672 с.
120. Моргачов І. В. Особливості державного регулювання інноваційної діяльності / І. В. Моргачов // Економіка будівництва і міського господарства. – 2011. – № 2. т. 7. – С. 101–107.
121. Мэггс П. Б. Интеллектуальная собственность / П. Б. Мэггс, А. П. Сергеев. – М.: Юристъ, 2000. – 400 с.
122. Навічаний І. С. Чинники Інтернаціоналізації інтелектуальної власності/ І. С. Навічаний // Економіка і управління – 2010. – № 2. – С.50.
123. Нагачевська Т. В. Сучасні тенденції міжнародного трансферу технологій та перспективи України / Т. В. Нагачевська // Науковий вісник Академії муніципального управління. – 2009. – №7. – С. 136–150.
124. Назаркевич І. Б. Макроекономічне регулювання інноваційної діяльності в Україні: дис... канд. екон. наук: 08.00.01 / Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів., 2007. – с. 211.
125. Невінчаний І. С. Державне регулювання інтелектуальної власності в Україні [Текст] : дис… канд. екон. наук : спец. 08.00.03 / Невінчаний Ігор Сергійович; Акад. муніципального упр. – К., 2011. – 224 с.
126. Нежиборець В. І. Розвиток інноваційної діяльності в Україні як умова забезпечення конкурентоспроможності економіки / В. І. Нежиборець // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2011. – № 5. – С. 48−54.
127. Нерсесян А. С. Соціально–правові і філософські основи захисту прав інтелектуальної власності / А. С. Нерсесян // Часопис Київського університету права – К., 2009. – С. 167–172.
128. Новицький В. Імперативи інноваційного розвитку / В. Новицький // Економіка України. – 2007. – № 2. – С. 45–52.
129. Ноговіцин О. Інституційні засади вдосконалення державного управління інноваційними процесами та комерціалізацією інтелектуальної власності / О. Ноговіцин, В. Луговський, Н. Волошин, Ю. Шкворець, Є. Онисько // Інтелектуальна власність. – 2005. – № 10. – С. 4–11.
130. Об интеллектуальной собственности / Всемирная огранизация интеллектуальной собственности [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.wipo.int/about–ip/ru/
131. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства – Самміт G – 7+1, Окінава, 2000 р. В кн. Макаренко Є. А. Інформаційне суспільство, політика, право – К. : Наша культура і наука, 2001. – 383 с.
132. ООО «Консалтинг АБВ». А у вас есть «Ноу–Хау»? [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.copyright.com.ua/show_art.php? who=112
133. Орач Є. М. Основи римського приватного права : навчальний посібник / Орач Є. М., Тишик Б. Й. – Львів : Ред.–вид. відділ Львів, ун–ту, 2000. – 238 с.
134. Осипов Ю. М. Философия хозяйства / Осипов Ю. М. – М. : Юристь, 2001. – 624 с.
135. Паладій М. В. Конкурентоспроможність інтелектуальної власності України / М. В. Паладій // Конкуренція: Вісник АМК України. – 2005. – № 2. – С.2–4.
136. Паладій М. В. Проблема розвитку сфери інтелектуальної власності україни в умовах інтеграції в міжнародні співтовариства / М. В. Паладій // Наукові записки інституту законодавства Верховної ради України. – 2011. – №2 (5). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzizvru/2011_2/p5_33. html
137. Паладій М. В. Середній клас та його роль у формуванні інтелектуального капіталу суспільства / М. В. Паладій // Інтелектуальна власність. – 2002. – № 12. – С. 10–13.
138. Панченко М. І. Цивільне право України : навч. посіб. / Панченко М. І. – К.: Знання, 2005. – 583 с.
139. Підопригора О.А. Право інтелектуальної власності України / Підопригора О.А. – К. :Юрінком Інтер, 1998. – 336 с.
140. Полохало В. І. Інтелектуальна власність у формуванні інноваційної економіки України: проблеми законодавчого за безпечення та державного регулювання / За заг. ред. проф. В.І. Полохала. Автор–упорядник: Г.О. Андрощук. – К. : Парламентське вид-во, 2010. – 384 с.
141. Пономарьова Н. А. Облікові підходи до визначення і визнання інтелектуальних активів / Н. А. Пономарьова // Вісник Хмельницького національного університету – 2009. – № 6, T. 1. – С.174.
142. Попов А. П. Теоретичні аспекти становлення і розвитку захисту авторських та суміжних прав / А. П. Попов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності – 2011. – №3 (46) – C.233–240.
143. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. № 1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 30.
144. Право інтелектуальної власності: Академ. Курс / За ред.. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького – К. : Концерн «Видавничий дім «Ін Юре»», 2004. – 672с.
145. Правове регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності, галузеві аспекти: Монографія / Кол. авторів: Орлюк О.П., Святоцький О.Д., Демченко Т.С., Крижна В.М., Штефан О.О. та ін.; кер.авт. колективу, наук.ред. Орлюк О.П.. – К.: ПП “Авокадо”, 2006. – 416 с.
146. Правове регулювання різних типів інтелектуальної власності. Попередній звіт юридичної групи OSL SIG стосовно заперечень МОН України // Інтернет-сайт УАВВПЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uafoss.org.ua/ru/topics/parliament–hearings/ip–regulation/
147. Прахов Б. Питання державного регулювання і участі держави в патентно–правових відносинах / Б. Прахов //«Інтелектуальний капітал». – 2004. – № 2. – С. 22–30.
148. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні. Закон України // Відомості Верховної Ради – 2003. – № 13.
149. Прудон П.Ж. Что такое собственность? или Исследование о принципе права и власти. Пер. с фр. Изд.2, доп. / Прудон П.Ж. – М.: Краснд. 2011. – 280 с.
150. Распоряжение от 18 октября 2007 г. # 1447–р // Интернет–портал Правительства РФ. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.government.ru/content/governmentactivity/rfgovernmentdecisions/archive/2007/10/22/6660883.htm
151. Рассел Б. История западной философии / Рассел Б. – М. : МИФ, 1993.
Режим ел.доступу : http://rychlicki.net/inne/3_West.L.J.151.pdf
152. Рахункова Палата України. Повним ходом у зворотному напрямку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac–rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/ main?art_id=462713&cat_id=502
153. Россошанська О. В. Системне формування стратегічного потенціалу підприємства [Текст] : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Россошанська Ольга Валентинівна; Київський національний університет будівництва і архитектури. - К., 2006. - 254 арк.
154. Рудь Н. Т. Венчурне фінансування інноваційних процесів: особливості та перспективи / Н. Т. Рудь, Н. В. Кучинська // Економічний форум. – 2012. – №2. – С. 427–439.
155. Русинова О. С. Организационно-экономический механизм управления затратами инновационной деятельности предприятий [Текст] : дис... канд. экон. наук: 08.02.02 / Русинова Ольга Сергеевна ; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2006. - 183 л
156. Саєнко Г. В. На шляху до використання інформації і знання, як складових інтелектуального капіталу / Г. В. Саєнко, Л.І. Мікуленко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля – 2011. – № 15. ч. 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_15_2/saenko.pdf
157. Самойлова М. В. Право особистої власності громадян СРСР (поняття, здійснення, основні засоби захисту). / Ав