Регулюючий вплив держави на функціонування банківських інститутів

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ФЬОКЛІН ДЕНИС ПЕТРОВИЧ

УДК 352.717; 352.76 (477)

Регулюючий вплив держави на функціонування банківських інститутів

Спеціальність: 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
доктор економічних наук, професор
Бреславцев Олександр
Володимирович

Донецьк 2005

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ МЕТОДІВ і механізмів ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВських інститутів

10

1.1.

Банківська діяльність, як об`єкт державного регулювання

10

1.2.

Аналіз методів державного регулювання комерційних банків

33

1.3.

Економічна природа і суть механізмів державного регулювання банківських інститутів в умовах ринку

45

Висновки до розділу 1

62

РОЗДІЛ 2. Розвиток ФІНАНСОВого МЕХАНІЗМу ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ банківських інститутів в умовах ринку

66

2.1.

Організаційно-правові основи фінансового механізму державного регулювання банківської діяльності та їх розвиток

66

2.2.

Удосконалення системи фінансових інструментів державного регулювання діяльності комерційних банків України

82

2.3.

Оптимізація взаємовідносин між регулятивними органами і банківськими установами

110

Висновки до розділу 2

130

РОЗДІЛ 3. підвищення ефективності державного регулювання банківських інститутів

133

3.1.

Роль держави у визначенні ефективного кредитно-інвестиційного портфелю

133

3.2.

Регулюючий вплив держави на рівні формування прибутковості банківських установ

154

3.3.

Шляхи стимулювання банківського кредитування малих підприємств

169

Висновки до розділу 3

187

ВИСНОВКИ

190

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

196

ДОДАТКИ

211

ВСТУП
Актуальність теми. Проблема регулюючого впливу держави на функціонування банківських інститутів в теорії державного управління завжди посідала чільне місце. Як відомо, державне регулювання банківської діяльності здійснюється з метою захисту вкладників та забезпечення стабільності у банківській сфері. Однак інтереси держави в регулюванні діяльності банківських інститутів цим не вичерпуються. Банківська система є одним з найкращих інструментів регулювання економіки, оскільки економіка не може розвиватися без необхідної кількості грошей. Тому регулювання банківської системи здійснюється з метою не тільки створення безкризових умов її функціонування, але й з метою стимулювання економічних процесів у країні.
Актуальною проблемою державного регулювання діяльності банківських інститутів залишаються питання, пов’язані з правовою сферою. Створено значну кількість законних і підзаконних актів, згідно з якими здійснюється регулювання. Однак, у вітчизняній економічній літературі до останнього часу відсутні комплексні дослідження з питань їх регулювання.
Вимагає наукового обґрунтування створення системи фінансових методів державного регулювання діяльності банківських інститутів, яка б відповідала трансформаційним процесам в Україні. До сьогодні існують значні розбіжності у тлумаченні таких понять, як фінансові методи та фінансові інструменти, відсутні чіткі рекомендації щодо їх впорядкування. Відчувається брак ґрунтовних досліджень взаємодії фінансових інструментів, і насамперед, фінансових нормативів. У зв’язку з тим, що значна кількість фінансових інструментів знаходиться в розпорядженні центрального банку, виникає потреба пошуку альтернатив у складі суб’єктів регулювання.
Застосування фінансових методів державного регулювання банківської діяльності активно досліджується світовою економічною наукою. Зацікавленість у вивченні цих питань виникає вже на початку ХІХ ст., однак науковий характер вона набуває на початку ХХ ст. Проблематиці державного регулювання економічних процесів присвячено чимало праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, а саме роботи Кейнса Дж.М., Ерроу К., Тінбергена Я., Самуельсона П., Лівшиця А.Я., Шамхалова Ф.І., Михасюка І.Р., Пікулькіна В.А., Кулієва Т.А. та інших видатних вчених. Ознайомлення із вказаними науковими роботами дало змогу більш систематизовано підійти до дослідження конкретних проблем державного регулювання, і насамперед до питань регулювання банківських інститутів.
У наукових колах України дослідженням окремих питань державного регулювання на основі фінансових методів присвячені праці вітчизняних економістів: Бєсєдіна В.Ф., Бланка І.О., Василика О.Д., Гальчинського А.С., Геєця В.М., Грушка В.І., Даниленка А.І., Дем’яненка М.Я., Єрмошенка М.М., Задорожнього В.П., Заруби О.Д., Ковальчука Т.Т., Костіної Н.І., Кочеткова В.М. Климка Г.Н., Кононенка В.І., Кравченка В.І., Лукінова І.І., Лютого І.О., Мельника А.Ф., Михасюка І.Р., Мороза А.М., Нестеренка В.П., Опаріна В.М., Пуховкіної М.Ф., П’ятаченка Г.О., Савлука М.І., Федосова В.М., Черваньова Д.М. та інших.
Разом з тим в існуючих наукових розробках виділяються ті чи інші аспекти державного регулювання діяльності економічних суб’єктів і повністю відсутнє комплексне відображення застосування фінансових методів державного регулювання банківських інститутів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління, а також договору про наукове і творче співробітництво між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері і відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2004 рр. Здобувач брав участь у дослідженнях за темою № 99.06.01 Регіональні аспекти інноваційної й інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер держреєстрації 0102U001295). У рамках цієї теми автором досліджено передумови формування і розвитку державного регулювання економіки, обґрунтування виділення фінансових відносин як провідної ланки посилення впливу держави на ефективність економічних процесів і роль комерційних банків в цьому.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка ефективного регулюючого механізму за допомогою якого держава має можливість скерувати на макрорівні кредитну політику банківських інститутів таким чином, щоб забезпечити як стабільність у банківській системі, так і розвиток національної економіки. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
обґрунтувати необхідність державного регулювання банківських інститутів в умовах становлення ринкових відносин в Україні з позицій особливостей їх функцій, стабільності банківської системи, визначення пріоритетних галузей економіки;
проаналізувати класифікацію економічних методів державного регулювання економіки з метою виділення фінансових методів цього регулювання і запропонувати відповідну їх класифікацію;
обґрунтувати розвиток принципів і функцій державного регулювання банківської діяльності з метою розробки відповідної класифікаційних моделей;
запропонувати складові фінансового механізму державного регулювання банківської діяльності, адаптованих до вітчизняної банківської системи;
проаналізувати діючі інструменти регулювання банківської діяльності з метою їх удосконалення;
обґрунтувати можливість використання відомих моделей банківського регулювання, які дають відповідь на питання формування ефективного портфелю інвестицій державними органами для прийняття рішень;
запропонувати модель розрахунку прибутковості комерційного банку, яка б дала змогу не тільки аналізувати вплив факторів лише стосовно однієї банківської установи, але й дозволила проводити адекватний порівняльний аналіз всіх банківських інститутів у часі;
визначити шляхи стимулювання банківського кредитування малих підприємств на підставі узагальнення зарубіжного досвіду.
Об’єктом дослідження є державне регулювання економіки в умовах ринку.
Предметом дослідження є теоретичні і практичні засади формування ефективного механізму державного регулювання діяльності банківських інститутів в умовах становлення ринкових відносин в Україні.
Методи дослідження. Методологія дослідження базується на системному загальнотеоретичному осмисленні об’єктивних історичних процесів виникнення та розвитку державного регулювання діяльності банківських установ. При вирішенні поставлених завдань у роботі використовувались економіко-статистичні, економіко-математичні методи, а також методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльних характеристик. Теоретичною та методологічною основою даного дисертаційного дослідження стало вивчення та творче переосмислення основних досягнень зарубіжної та вітчизняної науки з проблем державного регулювання економічних процесів.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань регулювання банківської діяльності, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, енциклопедичні видання, монографічні дослідження та статті зарубіжних і вітчизняних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено теоретичні і практичні засади ефективного механізму державного регулювання, який забезпечує стабільність у банківській системі і сприяє розвитку національної економіки. Основні наукові результати зводяться до наступного:

вперше:
поставлено питання врахування в процесі державного регулювання банківських інститутів з особливостей їх функцій, стабільності банківської системи, визначення пріоритетних галузей економіки з урахуванням кредитно-інвестиційної політики комерційного банку, захисту інтересів вкладників;
запропоновано складові фінансового механізму державного регулювання банківських інститутів (банківські технології, ризик, умови конкуренції на кредитному ринку та інші), адаптованих до вітчизняної банківської системи, у зв’язку з чим визначено суб’єкти та об’єкти цього механізму;
удосконалено:
класифікаційні моделі принципів і функцій державного регулювання банківської діяльності;
діючі інструменти регулювання банківської діяльності за рахунок введення страхування вкладів з диференціацією страхових виплат в залежності від їх розміру;
модель прибутковості власного капіталу, що адаптовано до умов діяльності українських банків та можливості її використання державними органами регулювання банківської діяльності;
дістало подальшого розвитку:
сутність фінансового механізму державного регулювання банківських інститутів, як узагальненої моделі дій, методів та інструментів держави, необхідних для досягнення довгострокових цілей комерційних банків щодо оптимізації співвідношення між задоволенням потреб клієнтів і максимізацією банківського прибутку шляхом реструктуризації та перерозподілу фінансових ресурсів з метою стабілізації доходів;
класифікація фінансових методів державного регулювання банківської діяльності, які виділено з системи економічних методів державного регулювання і які поділено на три групи: за формою впливу на діяльність банківських установ (прямі, непрямі, змішані); за характером впливу на банківську діяльність (фіскальна та грошово-кредитна політики, політика страхування); за ступенем ефективності державного регулювання (методи, які держава використовує як монополіст, та методи, які держава використовує як рівноправний суб’єкт ринкової економіки)). У зв’язку з цим подано класифікацію фінансових інструментів державного регулювання банківської діяльності (в залежності від того, у складі якого методу вони використовуються та в залежності від того, якими власне державними органами вони застосовуються);
шляхи кредитування банківських підприємств (спрямування частини бюджетних коштів на компенсацію банкам недоотриманих доходів при здійсненні кредитування малого бізнесу на пільгових умовах; виділення державних гарантій уряду України за позиками і кредитами, на­ даними вітчизняними й іноземними кредитно-фінансовими організаціями у сфе­ру малого підприємництва), які нададуть змогу державі здійснити реальну підтримку малого бізнесу і тим са­мим створити умови для формування в Україні середнього класу - найстійкішої економічної, соціальної і політичної верстви населення.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій щодо застосування фінансових методів у державному регулюванні діяльності банківських інститутів. Розроблені автором пропозиції можуть бути використані органами регулювання банківської діяльності під час розробки фінансових нормативів. Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів Банківська справа”, Гроші та кредит”, на кафедрах Фінанси” та Облік та аудит” Донецького державного університету управління (довідка № 125-05 від 12.12.2005). Питання банківського кредитування малих підприємств знайшли своє відображення в розробці щорічних планів соціально-економічного розвитку регіону (довідка Головного управління економіки № 67/12-05 від 13.12.2005)
Висновки та окремі положення дисертаційного дослідження використовуються відповідними органами облдержадміністрації щодо визначення оптимального кредитного інвестиційного портфелю комерційних банків в регіоні (довідка Макіївської філії АКБ Укрсоцбанк” № 15-06/12 від 12.12.2005).
Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і результати досліджень дисертаційної роботи, особливо ті, що характеризують новизну і практичне значення, належать автору. Ідеї співавторів наукових праць у дисертації не використовувалися. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дослідження доповідались на наукових конференціях ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Менеджмент-освіта у вищих навчальних закладах України: підготовка, використання ролі, значення в соціально-економічному розвитку регіонів” (22-26 квітня 2002 р., м. Слов’яногірськ), Всеукраїнській науково-практичній конференції Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” (13 травня 2003 року, м. Дніпропетровськ), І Міжнародній науково-практичній конференції Молодь та держава” (25-27 жовтня 2002 року, м. Авдіївка), Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції Менеджмент-освіта в Україні: стан розвитку та шляхи її удосконалення” (26-29 квітня 2004 р., м. Слов’янськ), І Міжнародному науково-практичному семінарі Держава і регіони: пошуки згоди” (м. Святогірськ, 24-26 березня 2005 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 17 наукових працях (11 у фахових виданнях), з них 1 у науковому журналі, 10 у збірниках наукових праць і 6 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,2 д.а., автору особисто належить 3,3 д.а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо регулюючого впливу держави на функціонування банківських інститутів з використанням фінансових методів та фінансових інструментів в умовах ринку.
Проведене дисертаційне дослідження дало змогу більш ґрунтовно підійти до пошуку шляхів розв’язання проблем регулювання банківської діяльності і сформулювати наступні висновки:
1. Регулювання банківської діяльності слід розглядати як об’єктивний процес, основою якого є окреслення меж, що здійснюється за допомогою різноманітних методів та інструментів для досягнення стабільності в банківській системі.
Важливою рисою цього визначення є те, що регулювання розглядається не лише з позицій держави. Держава як орган регулювання приховує у собі чимало небезпек (зловживання державних службовців, бюрократизм, неефективність регулюючого апарату тощо). Це дає підстави стверджувати, що втручання держави у економічні процеси не є панацеєю від усіх негараздів і за певних умов регулюючий вплив держави може мати не тільки позитивний, але й негативний ефект. Тому існує об’єктивна потреба обґрунтування на кожному етапі розвитку суспільства необхідності та доцільності державного регулювання діяльності економічних суб’єктів, і в тому числі банківських установ; зменшення у майбутньому негативних впливів, зумовлених суб’єктивними факторами, що властиві інституту регулювання.
Державне регулювання економіки - це об’єктивний процес, основою якого є окреслення меж, що здійснюється за допомогою різноманітних методів та інструментів, які є в розпорядженні державних органів влади, для досягнення бажаного економічного і соціального ефекту. Розгляд теорій державного регулювання 30-80-х років дав змогу з’ясувати дійсні причини необхідності державного регулювання економіки: наявність зовнішніх ефектів та суспільних товарів, небезпека створення монополій та руйнівної конкуренції тощо. На противагу їм теорії державного регулювання економіки 90-х років спрямовані в першу чергу на дослідження проблем, які можуть виникнути в самому процесі регулювання: зловживання, неефективність регулюючого апарату тощо. Це дає підстави стверджувати, що втручання держави у економічні процеси не є панацеєю від усіх негараздів і за певних умов регулюючий вплив держави може мати не тільки позитивний, але й негативний ефект. Таким чином, кожний крок держави на шляху розширення своїх повноважень у економічній сфері має обґрунтовуватися не тільки загальними причинами, які названі вище. Це дозволяє зробити висновок, що потрібно доводити не необхідність державного регулювання, а спроможність держави здійснювати ефективне регулювання економіки, і відповідно банківської діяльності.
2. У роботі визначено сутність категорії фінансового механізму банківської діяльності як організаційно-управлінської стратегії пошуку засобів задоволення потреб клієнтури банку за допомогою створення системи ефективного керування грошима, кредитами, відсотками, валютами, розрахунками з урахуванням особливостей зовнішнього середовища та існуючої кон’юнктури ринку позичкового капіталу.
3. На підставі проведеного дослідження, розроблена класифікаційна модель принципів та функцій фінансового механізму. Впровадження визначених принципів в діяльність комерційних банків, повинно здійснюватися за допомогою реалізації наведеної функціональної моделі. Отже, сутність фінансового механізму розкривається через його принципи, а функції є своєрідним інструментом, який забезпечує цей процес.
4. Важливим є розуміння того, що в умовах перехідної економіки лише держава може здійснювати регулювання банківської діяльності, оскільки, по-перше, вона за своїм призначенням повинна уособлювати інтереси усіх прошарків суспільства, по-друге, інші суспільні утворення не мають необхідних передумов для виконання цієї місії.
5. Встановлено, що головною проблемою державних органів у трансформаційний період залишається питання фінансування пріоритетних галузей економіки. У цьому зв’язку запропоновано визначати пріоритетність галузей економіки на основі мікроекономічних підходів, а саме з урахуванням кредитно-інвестиційної політики комерційних банків.
Аналіз показників прибутковості та ліквідності на прикладі українських комерційних банків дає підстави стверджувати, що не існує чітко визначеного негативного зв’язку між показниками загальної ліквідності та прибутковості, оскільки в одних банках дійсно простежується негативний зв’язок, в той час як в інших спостерігається позитивний зв’язок між згаданими показниками.
6. На підставі проведеного дослідження для полегшення аналізу показника прибутковості власного капіталу, а також відображення впливу держави на його структуру запропонована адаптована до українських умов модель розрахунку прибутковості власного капіталу. Модель прибутковості власного капіталу має багато позитивних рис, серед яких можна назвати, по-перше, зручність аналізу структури витрат та доходів комерційного банку; по-друге, можливість розширення бази аналізу за рахунок використання банківськими аналітиками внутрішньої інформації; по-третє, можливість вивчення впливу держави на формування прибутковості банківських установ. На основі аналізу моделі на прикладі українських банків ми дійшли висновку, що держава може використовувати фінансові методи на кожному етапі формування прибутковості капіталу. І в першу чергу використовуються власне фінансові методи держави як монополіста: встановлення фінансових нормативів та відрахувань до страхових фондів, політика мінімальних резервів, податкова політика, здійснення державних витрат тощо. Наочно було продемонстровано лише вплив двох фінансових інструментів: нормативу власного капіталу та податку на прибуток.
7. Запропоновано один з можливих підходів до класифікації фінансового інструментарію, який є в розпорядженні держави, за наступними напрямками:
по-перше, в залежності від того, у складі якого методу вони використовуються (методи, які держава використовує як монополіст, і методи, які держава використовує як рівноправний суб’єкт ринкової економіки);
по-друге, в розпорядженні яких державних органів вони знаходяться (центральний банк НБУ, або інші державні органи).
8. У ході дослідження з’ясовано, що всі інструменти можуть застосовуватися державою одночасно, хоча є інструменти, які діють постійно (превентивні інструменти центрального банку та примусові інструменти інших державних органів влади), або ж які застосовуються час від часу (інструменти держави як рівноправного агента ринку)
9. На основі власних наукових доробок встановлено, що основними принципами побудови та застосування фінансових показників є системність, порівнянність, нормативність, достовірність та відкритість. Відповідно основними функціями пропонуємо вважати інформаційну, попереджувальну, контрольну.
На основі аналізу діяльності вітчизняних державних органів регулювання встановлено, що найбільш уживаними і впливовими фінансовими інструментами державного регулювання банківської діяльності є фінансові показники (фінансові нормативи) та нормативи відрахувань до резервних фондів банків, серед яких найбільший регулюючий вплив мають цільові резервні фонди (на сьогодні це резерви на покриття збитків за кредитними операціями), а також відрахування до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаємо за доцільне спрямування зусиль НБУ, перш за все на створення саме цільових резервних фондів, оскільки, по-перше, українські комерційні банки ще не мають потужностей для створення власних методик оцінки якості активних операцій, по-друге, створення таких резервів залежить виключно від політики комерційних банків: чим вищий ризик позичальника, тим більшими мають бути резерви.
Використання штрафних санкцій у частині порушення банківськими установами фінансових нормативів не можна вважати доцільним, оскільки факт недотримання фінансових нормативів вже свідчить про негаразди у банку і тому застосування штрафних санкцій у даному випадку може призвести не до поліпшення, а навпаки до погіршення ситуації. Як вихід з цього становища можна було б запропонувати, щоб штрафи накладалися на осіб, які не змогли організувати стабільну роботу банківської установи. В цілому, на нашу думку, потрібно швидше не впроваджувати і застосовувати нові штрафи, а розробляти нормативні акти, які б виключали можливість їх недотримання чи невиконання, що в свою чергу означає, що вони повинні бути прозорими і адекватними економічній ситуації.
10. З’ясовано, що хоча страхування вкладів фізичних осіб є важливим інструментом в умовах України, він несе в собі не тільки позитивні, але й негативні риси (втрата зацікавленості інвесторів контролювати процеси, що відбуваються на ринку банківських послуг та підвищена схильність банківських установ до проведення ризикованої політики). Запропоновано альтернативний варіант вирішення цієї проблеми - диференціація страхових виплат в залежності від розміру вкладів.
11. Визначено шляхи кредитування банківських підприємств, яке є перспективним видом бізнесу для українських банків, а також життєво важли­вим і необхідним для розвитку малого підприємництва в Україні. Тому такий нап­рям банківського кредитування потребує подальшого розвитку й удосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л.И. Новый тип экономического мышления. М.: Экономика, 1987. 189с.
2. Абрамишвили Г.Г., Война В.А., Трусов Ю.Ф. Операция «Маркетинг». Стратегия и тактика конкурентной борьбы монополии. М.: Международные отношения, 1976. 240с.
3. Адекенов Т. Банки и фондовый рынок: Анализ. Практика. Эволюция. М.: Ось-89, 1997. 160с.
4. Алексєєв І.В., Захарчук О.В., Рим Н.Н. Банківський маркетинг. Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1998. 96с.
5. Андреев И. Критерии конкурентоспособности однородных банковских услуг // Маркетинг. 1998. №1. С.35-40.
6. Ансофф Й. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ.; науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. М.: Экономика, 1989. 519с.
7. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. М.: АО «Финстатинформ», 1995. 272c.
8. Ауриемма Майкл Дж., Коли Робертс С. Индустрия банковских карточек: Пер. с англ. М.: Инфра-М-Норма, 1997. 240с.
9. Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка. М.: Русский язык, 1975. - с. 467
10. Амели Т., Асхауэр Г. Введение в банковское дело: Учебное пособие. М.: 1997. 627 с.
11. Андреєв Л.Г., Бебело А.С., Беляєв О.О. та інші. Економічна політика: Лекції.- К.:КНЕУ, 1997.- 160 с.
12. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки - М.: АО Финстатинформ”, 1995. - 270 с.
13. Атлас З.В. Хозяйственный расчет, рентабельность и кредит. - М.: Экономика, 1966. - 96 с.
14. Бабо, Андре. Прибыль - М.: Прогресс, 1993. - 176 c.
15. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. 4-е изд., доп. и перераб. М.: Финансы и статистика, 2000. - 416 с.
16. Банки и банковское дело / Под ред. д. э. н., проф. И.Т. Балабанова. СПб: Питер, 2001. 256с.
17. Банківська енциклопедія / За ред. А.М. Мороза. К.: Ельтон, 1993. 328с.
18. Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку. Збірник тез доповідей міжнародної науково практичної конференції. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. 85 с.
19. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. для вузов. М.: Изд. корп. «Логос», 1999. 344с.
20. Белых Л.П. Устойчивость коммерческих банков. Как банкам избежать банкротства. М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1996. 192с.
21. Бернар И., Колли Ж. Толковый экономический и финансовый словарь. - М.: 1994., в 2-х томах: 1-й том - 782 с., 2-й том - 718 с.
22. Бернгольц П., Браєр Ф. Основи політичної економії: У двох томах. Том 2. Економічна теорія політики: Навчальний посібник.- К: Либідь”, Редакційно видавничий центр Київський університет, 1997. 298 с.
23. Бимман А.Б. История банков. СПб: тип. Г.А. Шумахера и Б.Д. Брукера 1914. 116 с.
24. Бікі, Хрістіан. Основні характеристики програм страхування депозитів // Вісник НБУ. 1997. - № 1. с. 20 23.
25. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МП лтд СП АДЕФ Украина”, 1996. - 534 с.
26. Большой коммерческий словарь / Под ред. Т.Ф. Рябовой. - М.: Ред. Война и мир”, 1996. - 400 с.
27. Бородин С.В. Финансы и кредит СССР -М.: Финансы, 1973. - 352 с.
28. Бухгалтерский учет и финансовый анализ / А.И. Олейник, С.И. Юрьева, Л.И. Рыбальченко - Х.: изд. ОКО”, 1996 . - 704 с.
29. Бухгалтерський облік та фінансовий менеджмент - К.: Міжнародний центр приватизації, інвестицій та менеджменту”, 1994. - 350 с.
30. Варьяш И.Ю. Банковская социология: Экспертные оценки в банковском деле. М.: Альфа, 1999. 256 с.
31. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997. 383 с.
32. Василишен Э. Н. Резервные требования как инструмент денежно-кредитного регулирования // Деньги и кредит. 1996. - № 11. с. 34 41.
33. Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами. Х.: Гриф, 1997.- 392 с.
34. Ващишин А.М. Критика буржуазних теорій регульованого капіталізму”. - Львів: Вища школа, 1974.- 178 с.
35. Вейцман Р. Я. Банковое счетоводство. М.: Центросоюз, 1927. 545 с.
36. Версаль Н.І. Показники ефективності банківської діяльності // Фінанси України. 1998. - № 7. с. 96 101.
37. Версаль Н.І. Проблеми вивчення фінансових показників // Матеріали міжнародної наукової конференції Валютнофінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)”. К.: 1998. - с. 46 49.
38. Версаль Н.І. Передумови та проблеми регулювання банківської діяльності в Україні // Фінанси України. 1999. - № 9. с.32 - 34.
39. Версаль Н.І. Проблеми класифікації регулювання банківської діяльності / Банківська система України: теорія і практика становлення. // Збірник наукових праць: В 2 т. Т. 2. Суми: ВВП Мрія 1 ЛТД: Ініціатива, 1999. с. 408 410.
40. Версаль Н.І. Механізм банківського регулювання: основні етапи / Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах // Економічний вісник Дніпропетровського державного фінансвоекономічного інституту, т. 1. Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2000. с. 232 234.
41. Версаль Н.І. Прибутковість комерційних банків // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. в 4 ч. Ч. 4. с. 31 35.
42. Версаль Н.І. Банківська діяльність як обєкт регулювання // Наукові праці НДФІ. 2000. - № 12. с. 65 73.
43. Вісник НБУ № 9, 1999. с. 21
44. Вступ до банківської справи / Відп. ред. М.І. Савлук. К.: Лібра, 1998. 344с.
45. Гальчинський А. Теорія грошей: Навчальний посібник. К.: Основи, 1998. 415с.
46. Голиков В.И., Николян А.В., Голикова Н.В. Предприятие в системе государственного управления и регулирования. К.: Институт экономического прогнозирования НАН Украины, 1998. - 388 с.
47. Гладких, Дмитро. Ціноутворюючі фактори ринку кредитних ресурсів // Вісник НБУ.-1999.- №2. - с. 35 - 38.
48. Глущенко В.В., Кизим Н.А., Чанг Хонгвен. Анализ и регулирование деятельности коммерческих банков. - Х.: Бизнес Информ, 2000. - 76 с.
49. Государственное регулирование рыночной экономики. Научно -исследовательский экономический институт Минэк Украины. Сб. научных трудов. Под ред. В.Ф. Беседина, 1991. - 178 с.
50. Государственное регулирование экономики и социальный комплекс: Учеб. пособие для вузов / В.А. Пикулькин, Ю.М. Дурдыев, В.Э Комов и др. / Под ред. Т.Г. Морозовой, А.В. Пикулькина / Всерос. заоч. фин.- экон. ин-т. - М.: Финстатинформ, 1997. - 220 с.
51. Дайновський Ю.А. Теорія і практика формування банку прийомів бізнесу: монографія / За заг. ред. М. А. Козоріз. Львів: Каменяр, 1998. 208 с.
52. Державне регулювання економіки / За ред. д-ра екон. наук , проф., акад. АН Вищої школи України І.Р. Михасюка. - Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів: Українські технології”, 1999. 640 с.
53. Державне регулювання економіки в перехідний період: монографія / Бутенко А.І., Кучеренко В.Р. - Одеса: Градостроитель, 1999.- 116 с.
54. Довбенко М. В. Видатні незнайомці (Наукові ідеї, здобутки та життя економістів -лауреатів Нобелівської премії). - Івано-Франківськ: Перевал, 1999. - 204 с.
55. Долан Э.Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В. Лукашевича и др. - СПб.: 1994. - 496 с.
56. Дробязко А., Куделя В. Рейтинговые показатели деятельности банков Украины по состоянию на 01.01.97г. // Бизнес. - 1997. - № 6. с. 16 19.
57. Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. Мн.: НПЖ «Финансы, учет, аудит», 1997. 464с.
58. Егоров Е.В., Романов А.В., Романова В.А. Маркетинг банковских услуг: Учеб. пособие / Редактирование и подготовка учебного пособия к изданию В.А. Романова. М.: ТЕИС, 1999. 102с.
59. Економічний словник довідник / За ред. док. екон. наук., проф. С.В. Мочерного - К.: Феміна, 1995. - 368 с.
60. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / Під заг. ред. М.І. Молдованова. - К.: Техніка, 1993. - 856 с.
61. Закон України № 2121 ІІІ від 7 грудня 2000 року Про банки і банківську діяльність” // Офіційний вісник України. 2001. - № 1-2, Ч.1. с. 1 - 52
62. Закон України № 679-ХІV від 20 травня 1999 року Про Національний банк України” // Закони, Постанови, прийняті Верховною Радою України чотирнадцятого скликання на третій сесії 2 лютого 16 липня 1999, Ч.1 Т.2. К.: Парламентське видавництво, 1999. с. 243 280
63. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках: Навч. посіб. К.: Т-во «Знання», КОО, 1997. 172с.
64. Інструментарій економічної науки і практики. Ч.1. Гроші, банки і кредит. Учбово - довідковий посібник / О.В.Заєць, О.П. Осика, Т.І. Титова. - Луганськ: вид-во СУДУ, 1998. - 368 с.
65. Іващук Н.Л., Завербний А.С., Мартинюк Г.І. Моделювання банківських пасивів // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. Випуск 46. К.: КНУ, 2000. С.13-14.
66. Кашин Ю.И. От Адама Смита до Дж. М. Кейнса // Банковские услуги. 1999. №10. С.25-31.
67. Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ.; науч. ред. и авт. предисл. В.А. Приписнов. М.: Экономика, 1991. 239с.
68. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. / Общ. ред. А.К. Милейновского и И.М. Осадчей. М.: Прогресс, 1987. 494с.
69. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. К.: Основи, 1999. 671с.
70. Ковалев А.П. Диагностика банкротства. М.: Финстатинформ, 1992. 92с.
71. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. М.: Финансы и статистика, 1996. 429с.
72. Конопатська Л., Горячек І. Регулювання діяльності комерційних банків // Вісник НБУ. - 1998. - № 7. с. 13 - 15.
73. Коршунов В.І. Облік та аналіз в комерційному банку: Навчальний посібник. - Х.: Основа, 1999. - 176 с.
74. Костіна Н. І., Алєксєєв А.А., Василик О. Д. Фінансове прогнозування: методи та моделі: Навчальний посібник. К.: Товариство Знання”, КОО, 1998. 183 с.
75. Коцовська Р., Тобачук Г., Ричаківська В. та ін. Операції комерційних банків. Львів: Центр Європи, 1997. 280с.
76. Кочетков В.М. Основи управління сучасним комерційним банком: Навчальний посібник. - К.: МАУП, 1998. - 72 с.
77. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект: Монография. К.: МАУП, 1999. 192 с.
78. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Основи теорії та практики. К.: НДФІ, 1997. 276 с.
79. Криза капіталізації. Комерційні банки України. Підсумки діяльності за 9 місяців 1999 року. // Посредник. 01.11.99. с. 6
80. Кулиев Т.А. Регулируемая рыночная экономика. - Баку:ААКЦ, 1999. 387 с.
81. Лившиц А.Я. Введение в рыночную экономику: в 2-х томах - М.: Изд - во Станкин, 1992. - 279 с.
82. Лист НБУ № 97 від 20. 05. 94 Правила проведення закритих кредитних аукціонів з продажу кредитів Національним банком України” // Збірник нормативних актів Національного банку України за 1994 рік. К.: НБУ, 1995. с. 58 67
83. Лукінов І. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду // Економіка України. 1999. - № 5. с. 8 11.
84. Любимцев В.И. Прибыль и рентабельность в развитом социализме: Издательство Казанского университета, 1973. - 240 с.
85. Лютий І.О. Грошовокредитна політика в умовах перехідної економіки: Монографія. К.: Атіка, 1999. 387 с.
86. Магомедов Ш., Петросян Д, Шульга В. Государственное регулирование рыночной экономики // Экономист. 1999. -№8. с. 29 35.
87. Максимов В., Качаев С., Корноушенко Е. Анализ и управление в нестабильной среде // Банковские технологии. 1999.- № 3. с.47 52.
88. Макарова Г.Л. Система банковского маркетинга: Учебное пособие для вузов. М.: Финстатинформ, 1997. 110с.
89. Марти Дж. Планирование развития автоматизированных систем: Пер. с англ.; предисл. В.М. Савинкова. М.: Финансы и статистика, 1984. 196с.
90. Масленченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке: Фундаментальный анализ. М.: Перспектива, 1996. 160 с.
91. Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду (світовий досвід і проблеми України). - Тернопіль, Збруч, 1995. 180 с.
92. Мельник В. Статистика Асоціації українських банків // Вісник НБУ. 1998. №1. с. 38 39.
93. Меньшиков С.М. Новая экономика. Основы экономических знаний. Учебное пособие. М.: Международные отношения, 1999. 400 с.
94. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємств: Навчальний посібник. К: КНЕУ, 1999. 132 с.
95. Мигулин П.П. Наша банковая политика (1729-1903). Харьков: тип. Печатное дело, 1904. 439 с.
96. Михайличенко С. Облікова ставка НБУ: рівень, динаміка, принципи визначення // Вісник НБУ. 1997. - № 3. с. 18 20.
97. Мороз А.Н. Основы банковского дела. - К.: издательство Либра МП, 1994. - 330 с.
98. Народне господарство України: Статистичний щорічник / Міністерство статистики України. К.: Техніка, 1992 1999.
99. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник/ За ред. А. М. Мороза та М.Ф. Пуховкіної. К.: КНЕУ, 1999.- 368 с.
100. Новак М. Дух демократического капитализма / Пер. с англ. В. Г. Марутика. Мн.: Лучи Софии, 1997. 544 с.
101. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навчальний посібник, Київський національний економічний університет. К.: КНЕУ, 1999. 164 с.
102. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та інші; за ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. - 2-ге вид., перероблене і доповнене. - К: Вища школа. Знання, 1997. 743 с.
103. Основы банковского менеджмента / Учебное пособие. Под общ. ред. О.И. Лаврушина. - М.: ИНФРА - М, 1995. - 144 с.
104. Павловський М. Криза неплатежів у хибній ідеології реформ // Економічний часопис. 1997. №9. С.39.
105. Панкрухин А.П. Маркетинг. М.: ИМПЭ, 1999. 398с.
106. Панкрухин А.П. Маркетинг-практикум. М.: ИМПЭ, 1999. 160с.
107. Панова Г.С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. М.: Финансы и статистика, 1996. 270с.
108. Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. - М.: ИНФРА-М, 1996. 624 с.
109. Постанова Правління НБУ № 38 від 04. 02. 98 Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства” // Офіційний вісник України. 1998. - № 12. с. 80 - 104
110. Постанова Правління НБУ № 141 від 14. 04. 98 Про затвердження Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків” // Офіційний вісник України. 1998. - № 21. с. 74 - 145
111. Постанова Правління НБУ № 332 від 09. 07. 99 Про затвердження Положення про нормативи обов’язкового резервування коштів банківською системою України” // Офіційний вісник України. 1999. - № 30. с. 133 - 139
112. Постанова Правління НБУ № 499 від 07. 10. 99 Про затвердження Положення про депозитний сертифіка