Результативність функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження КОРПОРАТИВНої КУЛЬТУРи

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Бабич Олександр Борисович
УДк 352.075:331.1

результативність функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження КОРПОРАТИВНої КУЛЬТУРи

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Воронкова Валентина Григорівна,
доктор філософських наук, професор

Запоріжжя 2005

ЗМІСТ

стор.

Вступ

4

Розділ 1. Сутність, структура та роль корпоративної культури в управлінні суб’єктами державного управління та місцевого самоврядування

12

1.1 Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з проблем корпоративної культури

13

1.2. Теоретико-методологічні засади аналізу корпоративної культури

33

1.3. Сутність, структура та роль корпоративної культури в управлінні суб’єктами державного управління та місцевого самоврядування

51

Висновок до першого розділу

70

Розділ 2. Культура корпоративного управління як чинник ефективності функціонування системи державного управління та місцевого самоврядування

73

2.1. Корпоративне управління як засіб стабілізації процесів управління в умовах глобалізації

74

2.2. Корпоративне управління соціально-економічним розвитком територіальної громади

93

2.3. Формування позитивної корпоративної культури як чинника ефективності державного управління

111

Висновок до другого розділу

130

Розділ 3. Підвищення ефективності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах впровадження корпоративної культури

133

3.1. Створення корпоративної культури як інструмента для ефективного управління суб’єктами державного управління та місцевого самоврядування

134

3.2. Підвищення іміджу суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування засобами Public Relations в контексті впровадження корпоративної культури

154

3.3. Шляхи ефективного формування позитивної корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування

172

Висновок до третього розділу

185

ВИСНОВКИ

189

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

197

ВСТУП

Актуальність теми. Реформування українського суспільства зумовлює переосмислення багатьох управлінських проблем, їх аналіз в контексті цивілізаційних підходів. Особливості політико-ідеологічної сфери західного суспільства, висока динаміка економіки в умовах глобалізації, ефективність функціонування політичних, економічних і соціальних структур це наслідки не дії законів, а впливу цінностей, що сформувалися в суспільстві. Одним з таких регулятивів людської діяльності є корпоративна культура, що здатна сприяти підвищенню рівня суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування.
Серед проблем, що актуалізуються в ході трансформаційних перетворень, проблема корпоративної культури у сфері державного управління та місцевого самоврядування є однією з найважливіших. З нею пов’язаний ланцюг соціально-економічних наслідків, менеджерських завдань, що вимагають розробки сучасних концепцій управлінської діяльності. Дослідження системи цінностей корпоративної культури зумовлено зростаючими потребами пошуку ефективних механізмів регулювання діяльності суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування в умовах трансформації економічного, політичного та соціокультурного простору України.
Проблема корпоративної культури, як фактора оптимізації управлінського організму, є принципово новим напрямом наукових досліджень. Її затребування життям пов’язано з об’єктивним розвитком інтеграційних процесів у виробничій і невиробничій сферах, формуванням єдиної світової економіки і переходом від планово-директивної моделі розвитку економіки, що існувала в Україні раніше, до інноваційної моделі, що найповніше відповідає умовам поширення глобалізаційних процесів.
Сам термін корпоративна культура” ще не зафіксований в науковій галузі державне управління” як стале поняття і потребує певного теоретичного осмислення. Отже, зазначений напрям наукових досліджень ще тільки формується, він є новим не лише для України, а й для інших держав.
Особливості функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування розглядалися в працях В.Авер’янова, Г.Атаманчука, В.Бакуменка, Б.Гаєвського, Г.Губерної, Б.Гурне, В.Дорофієнка, В.Князєва, В.Корженка, О.Кривулі, В.Лугового, С.Майбороди, П.Надолішнього, Н.Нижник, С.Поважного, Г.Райта, В.Ребкала, В.Солових, В.Тертички, В.Цвєткова та ін. Механізми впливу корпоративної культури на суб’єкти управління досліджують В.Воронкова, Г.Хаєт, В.Співак та ін.
Однак необхідно відзначити очевидну недостатність комплексних досліджень цього феномена як важливого чинника результативності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, які б узагальнювали організаційні науково-теоретичні напрацювання з цього питання та виходили на адекватний змісту сучасних подій рівень оцінки стану і перспектив оптимізації управлінських процесів. Тому реалії реформування політичної системи України диктують необхідність масштабних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем формування корпоративної культури, обгрунтування шляхів її удосконалення, відпрацювання механізмів оптимізації діяльності суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до науково-дослідних тем, що розроблялися протягом 2000 2004рр. у Запорізькій державній інженерній академії на замовлення Міністерства освіти і науки України, у т.ч. НДР Українська політична антропологія як гуманістичний чинник державотворення в Україні” (номер державної реєстрації 0100U004905, 2000 2002рр.); Формування і розвиток гуманістичного менеджменту в Україні і його вплив на розвиток людського потенціалу” (номер державної реєстрації 01103U003546, 2003 2005рр.). При розробці цих тем автором проведено аналіз становлення і формування корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування в процесі надання управлінських послуг та виконання інших процедур, обґрунтовано напрями її удосконалення.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення шляхів підвищення ефективності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах упровадження корпоративної культури та удосконалення механізмів державного управління.
Реалізація визначеної мети передбачала вирішення таких завдань:
аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури з проблем корпоративної культури;
з’ясування сутності, структури та ролі корпоративної культури в системі державного управління та місцевого самоврядування;
вивчення корпоративної культури як засобу стабілізації державно-управлінських процесів в умовах глобалізації;
визначення особливостей та переваг корпоративного управління соціально-економічним розвитком територіальної громади;
розробка формалізованого механізму формування корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування як чинника підвищення ефективності їх діяльності;
обґрунтування механізму покращення іміджу суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування засобами паблік рилейшнз (далі PR) у контексті впровадження корпоративної культури;
опрацювання шляхів ефективного формування позитивної корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування.
Об’єктом дослідження є діяльність суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є механізми оптимізації функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення чинників результативності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування.
З використанням системно-аналітичного методу здійснено огляд літератури за темою дослідження, теоретичне узагальнення розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних учених.
За допомогою методу системно-структурного та порівняльно-емпіричного аналізу досліджено сутність, структуру та роль корпоративної культури в управлінні суб’єктами державного управління і місцевого самоврядування. Значну роль цей метод відіграв при з’ясуванні внутрішніх і зовнішніх зв’язків та визначенні завдань і функцій органів державної влади.
Базовими при визначенні шляхів ефективного формування позитивної корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, підвищення ефективності і результативності їх діяльності стали основні положення соціальної синергетики: поняття соціальної ентропії, ідеї порогових ефектів, біфуркацій, параметрів порядку, синергетичного резонансу та непрогнозованого розвитку управлінських систем.
Із застосуванням методів прогнозування (моделювання, узагальнення незалежних характеристик, аналогії) розроблено формалізований механізм формування корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування; за допомогою герменевтичного підходу проаналізовано понятійно-категоріальний апарат суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування; за допомогою системного підходу до функціонування суб’єктів управління розглянуто корпоративну культуру як цілісну систему.
Також були застосовані методи порівняльних характеристик (при оцінці переваг корпоративного управління територіальними громадами), аналізу і синтезу, абстрагування і узагальнення (при обгрунтуванні процесу покращення іміджу суб’єктів державного управління і місцевого самоврядування засобами PR у контексті впровадження корпоративної культури), діяльнісного й організаційного підходів, які дозволили визначити механізми оптимізації функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування.
Важливе значення в дослідженні має сучасна законодавча та нормативно-правова база, яка регламентує діяльність суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування. Загальною методологічною настановою став системний моніторинг діяльності органів державної влади. Обґрунтованість і достовірність основних наукових положень, висновків і рекомендацій на підставі результатів дослідження визначаються за допомогою аналізу експертних оцінок, літературних джерел, репрезентативних статистичних відомостей.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці пропозицій щодо підвищення результативності і ефективності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження позитивної корпоративної культури. Робота є першим комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем щодо механізмів реалізації корпоративної культури у владному просторі в умовах трансформаційної економіки України, де з урахуванням світового досвіду пропонується цілісна концепція формування корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування.
Наукова новизна результатів дослідження розкривається в наступних положеннях:
уперше:
з’ясовано, що впровадження корпоративної культури в діяльність суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування обумовлює підвищення її результативності і ефективності;
розроблено механізм підвищення ефективності функціонування суб’єктів управління засобами паблік рилейшнз на засадах упровадження корпоративної культури;
запропоновано методику формування позитивної корпоративної культури органів управління шляхом розширення надання населенню управлінських послуг;
удосконалено:
концепцію організаційної структури управління територіальною громадою на рівні міста за умови впровадження корпоративної культури;
понятійно-категоріальний апарат корпоративної культури суб’єктів управління;
методику надання управлінських послуг населенню суб’єктами влади;
дістало подальший розвиток:
методичні підходи до забезпечення ефективності державного управління та місцевого самоврядування, які ґрунтуються на впровадженні позитивної корпоративної культури;
обгрунтування впливу корпоративної культури на результативність функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, що сприятиме підвищенню їх іміджу та утвердженню стандарту ефективності діяльності;
механізм формування корпоративної культури, придатний для використання іншими суб’єктами управління у виробничій і невиробничій сферах.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані теоретичні положення, методичні підходи та рекомендації щодо підвищення результативності державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури можуть бути використані для вдосконалення управлінських процесів та формування ефективної влади, а також у вузівських курсах Історія управлінських вчень”, Корпоративне управління”, Корпоративна культура”, Теорія і практика державного управління”, Регіональний розвиток і місцеве самоврядування”, Методи прийняття управлінських рішень”, Корпоративний менеджмент”. На підставі результатів дослідження розроблено програму навчальної дисципліни Корпоративне управління”, яка пройшла апробацію в Запорізькій державній інженерній академії і викладається для студентів магістерської підготовки із спеціальності Менеджмент організацій” (довідка про впровадження № 4/573 від 21.09.2004 р.). Наукові висновки і рекомендації можуть бути використані при складанні навчальних планів, освітньо-професійних програм, викладанні курсів з менеджменту організацій.
Основні результати дослідження використані Управлінням власності та корпоративних прав Запорізької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 06/04 від 10.11.2004 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також у публічних виступах на практичних семінарах, круглих столах”. Це зокрема: Всеукраїнська науково-практична конференція Українська політична антропологія як гуманістичний чинник державотворення в Україні” (м.Запоріжжя, 9 10 жовтня 2002 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених Україна у світовій економічній спільноті” (м.Дніпропетровськ, 28 лютого 2003 р.), ІІміжнародна науково-практична конференція Управління у державі ІІІ-го тисячоліття” (м.Львів, 24 26 березня2003р.), науково-практична конференція Інноваційна модель соціально-економічного розвитку Запорізького регіону” (м.Запоріжжя, 29травня2003р.), ІІ міжнародна науково-практична конференція Динаміка наукових досліджень 2003” (м.Дніпропетровськ, 20 27 жовтня 2003р.), міжвузівська науково-методична конференція Соціокультурний і постіндустріальний розвиток Кривбасу” (м.Кривий Ріг, 29 травня 2003р.), Іміжнародна науково-практична конференція Організаційний менеджмент: стан, проблеми, тенденції” (м.Пенза, 17 18 жовтня 2003р.), науково-практична конференція за міжнародною участю Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (м.Київ, 29травня2003р.), Всеукраїнська науково-практична конференція Гуманістичний менеджмент як чинник оптимізації суспільної трансформації” (м.Запоріжжя, 26 27 вересня 2003р.), науково-практична конференція Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м.Київ, 28 травня 2004р.), Всеукраїнська науково-практична конференція Формування гуманістичного менеджменту як інноваційної технології в умовах модернізації українського суспільства”(м.Запоріжжя, 6 7 грудня 2004р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 16 наукових працях, серед яких 2 статті у наукових журналах, 7 статей у збірниках наукових праць, 6 у збірниках тез конференцій. Загальний обсяг публікацій 8,9авт. арк. Усі праці написані без співавторів.

Список літератури

Висновки

У дисертації наведене вирішення актуальної наукової проблеми підвищення результативності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах впровадження позитивної корпоративної культури. З урахуванням наукових висновків дослідників наукової думки, узагальнення практичного світового та вітчизняного досвіду визначено теоретичні засади, передумови і основні проблеми підвищення ефективності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, а також запропоновані шляхи оптимізації функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження позитивної корпоративної культури. Практичне використання отриманих результатів є однією з важливих передумов формування в Україні ефективного, соціально-орієнтованого державного управління.
Проведене дослідження теоретичних та практичних проблем підвищення результативності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування за умови впровадження позитивної корпоративної культури, зокрема показало:
1. Головними проблемами політичного життя суспільства є питання реалізації державної влади, механізмів її функціонування. Враховуючи, що суб’єкти державного управління та місцевого самоврядування є юридичними особами організаціями доцільно їх діяльність розглянути саме на рівні організації (як суб’єкта). Основою життєвого потенціалу організації є її корпоративна культура. Корпоративна культура це гармонійно структурований інструмент управління, який ефективно може впроваджуватися у функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності їх діяльності. Корпоративна культура постає як продукт власне управлінських інновацій. Її плоди дуже матеріальні, тому що щиро сприяють збільшенню результативності організації. Корпоративна культура це не догма, а стан речей у часі і вона є керованою. Її живильним середовищем” слугують насущні” передумови ефективного управління у нових динамічних умовах функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування.
2. З метою використання у державному управлінні та місцевому самоврядуванні єдиного терміну при визначенні культури організації, яка розкриває особливості її зовнішніх та внутрішніх стосунків, пропонується застосування терміну Корпоративна культура”. Феномен корпоративної культури пропонується відокремити від виробництва взагалі, та показати можливість його впровадження у функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності їх діяльності. При цьому, якщо у виробництві головним чинником мотивації виступає економічна зацікавленість, то у суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування пропонується соціальна. Методологія дисертаційного дослідження базується на концептуально-методологічному аналізові та системному підході, використання яких дозволяє виявити структуру і функції корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, визначити істотні фактори впливу зовнішнього середовища на корпоративну культуру і зворотний вплив корпоративної культури на внутрішнє середовище цих суб’єктів.
3. Схематично корпоративна культура організації може бути представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизонтальними, прямими і зворотними зв’язками елементів. Структуруючи корпоративну культуру організації нами виділено три рівні. Запропонована структура корпоративної культури організації побудована по функціональному принципу; відображає основні аспекти корпоративної культури будь-якої організації. Основні принципи корпоративної культури, почуття духовної спільності, що властиві суб’єктам державного управління та місцевого самоврядування, здійснюють більший вплив на результати діяльності, чим технологічні або економічні ресурси, організаційна структура, інновації чи нормування часу. При цьому корпоративна культура надає працівникам організаційну ідентичність і створює у них відчуття надійності самої організації і свого становища у ній, сприяє формуванню почуття соціальної захищеності та стабільності даної соціальної системи. Позитивна корпоративна культура стимулює результативність діяльності організації або її розвиток. Вона відтворює надзвичайно важливий комплекс чинників, формуючих корпоративну культуру організації, що створює її імідж як у регіональному, так і міжнародному плані.
4. Формування позитивної корпоративної культури стає у сучасних умовах глобальним стратегічним ресурсом суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування. Тому свідоме формування корпоративної культури необхідно для того, щоб цей могутній інструмент використовувався на користь органів влади. Запропонований механізм формування корпоративної культури здатний виконувати свою інституційну роль за будь-яких умов і може бути застосований для інших суб’єктів діяльності у виробничій і невиробничій сферах. Ідеальна корпоративна культура суб’єкта державного управління або місцевого самоврядування припускає ситуацію, коли весь його персонал знає, що потрібно робити; володіє фаховою підготовкою і здібностями робити те, що необхідно; хоче робити те, що потрібно для того, щоб досягти поставленої мети. Органи влади, у яких добре ставляться до своїх працівників, виграють від зростання самовіддачі, морального духу і лояльності останніх. Найсильніше на корпоративну культуру впливає поведінка і вчинки перших осіб організації, інших керівників і самих працівників.
5. Одним із шляхів формування позитивної корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування є створення визначеності дій при виконанні типових операцій за рахунок впровадження порядку надання державних послуг та інших процедур. Головною метою такого порядку є поступове розтлумачення кожного кроку вчинення процедури, також він встановлює стандарти етичної поведінки при вчиненні процедури та сприяє ефективному функціонуванню виконавчого органу. Робота за порядком це не додаткові можливості бюрократичної машини, а, перш за все, інноваційний підхід до вирішення системних типових завдань. Запропонований алгоритм роботи по вчиненню процедури можна вважати кістяком або стрижнем бажаної корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування при вчиненні процедур. При цьому особлива цінність вбачається у впорядкованому підході до вчинення процедури. Такий підхід вносить елемент ефективного менеджменту у функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, а також наближує до суттєвої зміни моделі менеджменту у державному управлінні взагалі.
6. Засоби PR здатні вдало висвітлювати позитивні аспекти діяльності суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування і підвищувати їх імідж в контексті впровадження корпоративної культури. Програми PR створюють для суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування сприятливий соціальний клімат або, як мінімум, соціально неагресивне середовище. Запропонована схема взаємодії PR і корпоративної культури досить вдало розкриває модель синергетичного зв’язку різних аспектів функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування. Зазначені чинники сприятимуть підвищенню іміджу державної влади. У контексті державного управління під PR слід розуміти вплив на громадську думку для формування бажаної поведінки різноманітних суб’єктів і розглядати PR як технологію сучасної соціальної політики. При цьому зазначимо, що рейтинг довіри до влади напряму пов’язаний з ефективністю роботи і з відкритістю органів місцевого самоврядування та державного управління для громадськості. Засоби PR, при цьому, посилюють системні і легітимні аспекти корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування. PR уперше використовується як інструмент для створення корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, а їх синергетичне суміщення є науковою новизною що заслуговує на особливу увагу у подальших дослідженнях.
7. Для підвищення ефективності функціонування суб’єктів місцевого самоврядування пропонується застосування корпоративного управління територіальною громадою на рівні міста, що дозволить вдосконалити організаційну структуру управління. Запропонована організаційна структура управління територіальною громадою міста дещо змінить не тільки корпоративну культуру суб’єкта місцевого самоврядування, а навіть і його місію. Впровадження запропонованої структури сприятиме виконанню кожним структурним підрозділом тільки певних визначених функцій на підставі чітко структурованого розподілу виконуваних питань; дасть необхідну сьогодні прозорість, підвищить компетентність фахівців та значно зміцнить довіру територіальної громади, як об’єкта, до влади. Нові підходи в управлінні територіальною громадою дадуть змогу зосередити основну увагу на постановці завдань і цілей, виробленні інструментів їхнього досягнення, вимірі і моніторингу результатів, оцінці ефективності тощо. Якість послуг повинна стати головним моментом при оцінці роботи суб’єкта місцевого самоврядування. Зміна моделі менеджменту у місцевому самоврядуванні сприятиме розвитку інших самоорганізаційних процесів в Україні.
8. Корпоративне управління, як інструмент, значно стабілізує діяльність суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування і розкриває певні переваги. Впровадження якісно нових ефективних механізмів управління територіальними громадами підвищує економічний потенціал і рівень якості життя кожної людини і населення громади в цілому. Корпоративне управління соціально-економічним розвитком територіальної громади сприяє стабілізації її соціальної системи, самодостатності самої громади та позитивному впливу на суспільство взагалі. Культура корпоративного управління, як управлінський феномен, сприяє етичному способу вирішення питань; своїм існуванням завдає певний стандарт якості в управлінні. При цьому корпоративна культура суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування припускає передбачуваність дій і керованість поведінки, певний рівень стабільності, сприяє формуванню відчуття добробуту і досягненню поставлених цілей. Необхідною умовою впровадження корпоративної культури у функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування є певний рівень інтелектуальної зрілості системи державного управління, місцевого самоврядування та їхнього персоналу.
9. Корпоративне управління, як феномен, впроваджений у межах учасників корпоративних відносин, застосовується як самоорганізаційний засіб, який спроможний активізувати і налагоджувати внутрішню діяльність організації та захищати її від натиску зовнішніх впливів. Застосування системи корпоративного управління є гарантом врахування інтересів усіх учасників корпоративних відносин. Такі властивості як підзвітність, прозорість та відповідальність, навіть в умовах розпорошеності капіталу, сприяють створенню єдиного організму та збереженню внутрішньої ідентичності. Це у свою чергу, стабілізує будь-який процес управління, навіть у таких складних динамічних умовах існування, як глобалізація. Корпоративне управління є продуктом еволюції та адекватною відповіддю суспільства на катаклізми у світовій системі управління. Діяльність суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування у таких умовах, може бути оптимізована за рахунок використання саме корпоративного управління та впровадження у їх функціонування позитивної корпоративної культури.
10. Корпоративна культура є об’єктивним явищем, рушійною силою розвитку суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, найхарактернішою ознакою соціально-орієнтованого державного управління. Водночас корпоративна культура не розвивається сама по себе, а вимагає певних управлінських заходів: керівництво повинно підтримувати її позитивні прояви і попереджувати та припиняти негативні наслідки. Корпоративна культура це певний фон діяльності організації, що особливо виявляється при динамічних змінах структури або роду діяльності, який сприяє посиленню вектора результативності в залежності від ступеня керованості усвідомлених цінностей організації. Цей фон включає в себе сукупність колективних базових уявлень учасників діяльності організації. Також, це система особистих і колективних цінностей, що приймаються і розділяються усіма членами організації, набір прийомів і методів вирішення проблеми зовнішньої адаптації і внутрішньої інтеграції працівників, правил, що виправдали себе в минулому і підтвердили свою актуальність на теперішній час. У сучасних умовах корпоративна культура все більше висувається на передній план і грає виключно важливу роль. При усій своїй інтелектуальності підходу вона виявляє системність, що сприяє становленню управління як єдиного соціального організму. Відкритість суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування починає плідно сполучатися з орієнтацією на результат, а прозорість у їх функціонуванні сьогодні вже необхідність.
11. Проблема корпоративної культури як чинника підвищення ефективності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування поки що залишається мало дослідженою в управлінській науці. Більшість авторів, як представники класичного менеджменту, так і сучасні вчені, переважно розглядають загально-теоретичні питання корпоративної культури, вивчають певні закономірності її становлення та окремо розглядають функціонування органів влади. Водночас дослідження теорії та практичних наслідків корпоративної культури все ще залишається недостатнім. Деякі вчені звертаються до питань сутності корпоративної культури, що формує за допомогою сучасних методів і підходів систему цінностей працівників всієї організації, яка визначає даний вид культури. Але ці дослідження до останнього часу не мали серйозної аналітичної бази для теоретичного узагальнення, щоб визначити корпоративну культуру, як могутній і потужний інструмент, ефективний фактор управління суб’єктами державного управління та місцевого самоврядування. Отже, можна стверджувати, що вивчення питань реалізації корпоративної культури, як чинника результативності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, в сучасних умовах глобалізованого світового господарства знаходиться лише на початковій стадії.
12. Формування корпоративної культури в контексті гуманістичного менеджменту, є актуальним завданням організацій ХХІ ст., що базується на гуманістичних засадах всієї сукупності соціальних відносин економічних, політичних, соціальних, культурних; виявленні цивілізаційно-гуманістичних засад управління, в центрі яких була б людина як міра усіх речей”; створенні соціально-орієнтованої стабільної держави; формуванні механізмів управління, що мають сприяти становленню управління як єдиного соціального організму; створенні парадигми гуманізації управління”, створенні умов для самореалізації особистості, виробленні детермінант оптимізації управління в умовах модернізації українського суспільства. Управління суспільством і процесами, що відбуваються у ньому, в остаточному підсумку призводить до глобального упорядкування соціуму. Вдосконалення управлінської діяльності потребує створення ефективної корпоративної культури, яка б сприяла підвищенню ефективності управління як цілісного організму. Тому основним фактором успішного функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування є дотримання її працівниками основних принципів корпоративної культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрієць В. Політологічні аспекти діяльності бюрократії // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Запоріжжя, ЗДІА. Випуск № 13. 2003. 215 с. С. 13-22.
2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. СПб.: Издательство «Питер», 1999. 416 с. (Серия «Теория и практика менеджмента»).
3. Артим І.І. Оцінка ефективності управління в органах державної виконавчої влади (на прикладі районних державних адміністрацій): Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Львів. регіон. ін-т держ. упр. Л., 2004. 21 с.
4. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
5. Бабаєв В. Муніципальний менеджмент для Харкова // Урядовий кур'єр. 10 червня 2003 року (№ 105). С. 6.
6. Бабич А.Б. Влияние корпоративной культуры на экономику страны // Организационный менеджмент: состояние, проблемы, тенденции: Сборник статей І международной научно-практической конференции. Пенза, 2003. 280 с. С. 11-13.
7. Бабич А.Б. Корпоративная культура в условиях экономической трансформации // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Запоріжжя, ЗДІА. Випуск № 13. 2003. 215 с. С. 22-33.
8. Бабич О.Б. Концептуальне забезпечення порядку надання державних послуг // Інноваційна модель соціально-економічного розвитку Запорізького регіону. Збірник наукових праць першої науково-практичної конференції. 29 травня 2003 р. / Ред. Кол. Бєліков С.Б. (відпов. Ред.) та інш. Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. 236 с. С. 111-117.
9. Бабич О.Б. Корпоративна культура в умовах глобалізації // Управління у державі ІІІ-го тисячоліття: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24-26 березня 2003 р.). Лвів, ЛвЦНТЕІ, 2003. 290 с. С. 19-23.
10. Бабич О.Б. Корпоративна культура в умовах економічної трансформації // Соціокультурний і постіндустріальний розвиток Кривбасу (матеріали міжвузівської науково-методичної конференції). Кривий Ріг, Мінерал, 2003. С. 125-127.
11. Бабич О.Б. Корпоративна культура в умовах суспільної трансформації // Збірник наукових праць Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії”. Запоріжжя, ЗДІА. Випуск № 17. 2004. 243 с. С. 223-226.
12. Бабич О.Б. Корпоративна культура органу місцевого самоврядування в управлінні власністю територіальної громади // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. № 2 (20): У 2-х ч. Ч. 1. 296 с. С. 126-130.
13. Бабич О.Б. Корпоративна культура органу місцевого самоврядування в управлінні власністю територіальної громади // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції Динаміка наукових досліджень 2003”. Том 10. Державне управління. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. 30 с. С. 12-14.
14. Бабич О.Б. Корпоративне управління соціально-економічним розвитком територіальних громад в умовах глобалізації // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених Україна у світовій економічній спільноті”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. 148 с. С. 4-7.
15. Бабич О.Б. Модель лідера третього тисячоріччя // Збірник наукових праць з гуманітарних наук, матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Українська політична антропологія як гуманістичний чинник державотворення в Україні” (9-10 жовтня 2002 рік) та Всеукраїнської науково-методичної конференції Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення” (24-25 жовтня 2002 рік). Запоріжжя, ЗДІА. 2003. 300 с. С. 77-79.
16. Бабич О. Значення public relations (PR) у створенні корпоративної культури // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.М. Серьогін (голов. Ред.) та ін. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. Вип. 4(14). 284 с. С. 248-258.
17. Бабич О. Корпоративна культура як чинник підвищення ефективності державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 1 (17). Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. 324 с. С. 142-154.
18. Бабич О. Корпоративне управління соціальноекономічним розвитком територіальної громади // Управління сучасним містом. 2003. № 3/79(11). 192 с. С. 169-175.
19. Бабич О. Основні засади створення корпоративної культури як інструменту управління // Вісн. УАДУ. 2003. № 2. 522 с. С. 449-456.
20. Бабич О. Паблік рилейшнз як чинник прозорості суспільства // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Т. 1. 536 с. С. 225-227.
21. Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навчальний посібник. К.: Міленіум, 2003. 256 с.
22. Бакуменко В, Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку // Вісн. УАДУ. 2003. № 2. 522 с. С. 11-27.
23. Бебик В.М. Менеджмент прес-служб в державних організаціях // PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Монографія / О.В. Бабкіна, В.В. Басалюков, В.М. Бебик та ін.; За заг. ред. В.М. Бебика, С.В. Куніцина. К.; Сімферополь; МАУП, 2003. 240 с.: іл. Бібліогр. в кінці ст. С. 101-113.
24. Бех В.П. Человек и Вселенная: когнитивный анализ. Запорожье: РА Тандем-У”, 1998. 144 с.
25. Бойків І., Ізюмов О., Калишевський Г., Трохименко М. Словник чужомовних слів. К., 1996. С. 6.
26. Борденюк В. Співвідношення органів державної влади та органів місцевого самоврядування: організаційно-управлінський аспект // Вісн. УАДУ 2001. № 4. С. 312-320.
27. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. М.: Книжный мир, 1999. 895 с.
28. Бутирська Т.О. Оптимізація взаємодії державної влади і громадянського суспільства (управлінський аспект): Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Одес. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. О., 2004. 20 с.
29. Вайнер М.К. Вплив глобалізаційних процесів на відкритість економіки України // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених Україна у світовій економічній спільноті”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. 148 с. С. 7-9.
30. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. 3-е изд. М.: Гардарики, 2002. 528 с.
31. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Гардарики, 2000. 296 с.
32. Волобуев В.В. Внутрифирменная идеология: Социально-философский анализ идеологии формальной организации. Запорожье: Изд-во «Павел», 2001. 239 с.
33. Волобуєв В.В. Внутрішньофірмова ідеологія: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис канд. філос. наук: 09.00.03 / Запорізький держ. ун-т. З., 2002. 19 с.
34. Воронкова В.Г. Менеджмент у державних організаціях: Навчальний посібник. К.: ВД Професіонал”, 2004. 256 с.
35. Воронкова В.Г. Муніципальний менеджмент: Навчальний посібник. К.: ВД Професіонал”, 2004. 256 с.
36. Воронкова В.Г. Организационная культура: концептуальное обоснование // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Запоріжжя, ЗДІА. Випуск № 10. 2002. 224 с. С. 41-54.
37. Воронкова В.Г. Основные тенденции развития современного мира как вызов глобализации // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених Україна у світовій економічній спільноті”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. 148 с. С. 10-13.
38. Воронкова В.Г. Управление как единый социальный организм // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Запоріжжя, ЗДІА. Випуск № 11. 2002. 191 с. С. 5-19.
39. Воронкова В.Г. Управление как единый социальный организм // Нова парадигма 1999. выпуск 10. Запоріжжя, ЗДУ. С. 8-18.
40. Воронкова В.Г. Управління як єдиний соціальний організм // Теорія і практика державного управління. Вип. 8. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. 212 с. С. 187-191.
41. Воротін В. Напрямки, завдання та форми впливу держави на трансформаційні економічні процеси в умовах глобалізації // Вісн. УАДУ. 2001. № 3. С. 98-103.
42. Гастев А.К. Как надо работать. Практическое введение в науку организации труда. Изд 2-е. М.: Экономика, 1972. 478 с.
43. Гвишиани Д.М. Организация и управление. 3-е изд., перераб. М.: Изд-во МГТУ им. Н.Е. Баумана, 1998. 332 с.
44. Герич В.П., Лесечко М.Д. Європейські принципи державного управління // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 23 січня 2003 р. / За заг. ред. А. Чемериса. Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. Ч.1. 432 с. С. 44-50.
45. Глобализация: Контуры XXI века: Реф. сб. / РАН. ИНИОН. Центр научно-информ. исслед. глобальных и региональных пробл. Отд. Восточной Европы; Редкол. вып.: Игрицкий Ю.И. отв. ред., Малиновский П.В. отв. ред. и др. М., 2002. Ч. I. 264 с. (Сер.: Глобальные проблемы современности).
46. Глобализация: Контуры XXI века: Реф. сб. / РАН. ИНИОН. Центр научно-информ. исслед. глобальных и региональных пробл. Отд. Восточной Европы; Редкол. вып.: Игрицкий Ю.И. отв. ред., Малиновский П.В. отв. ред. и др. М., 2002. Ч. 2. 252 с. (Сер.: Глобальные проблемы современности).
47. Глобализация: Контуры XXI века: Реф. сб. / РАН. ИНИОН. Центр научно-информ. исслед. глобал. и регионал. пробл. Отд. Восточной Европы; Редкол. вып.: Игрицкий Ю.И. отв. ред., Малиновский П.В. отв. ред. и др. М., 2002. (Сер.: Глобальные проблемы современности) Ч. III. 196 с.
48. Горбатенко В. Стандарти корпоративного управління мода чи вимога часу? // Інформаційно-аналітичний бюлетень проекту МФК Корпоративний розвиток в Україні”, Круглий стіл. 2002, Листопад. № 2. С. 8-10.
49. Горбатенко В. Що таке корпоративне управління? Корпоративне управління спеціальна премія за якість // Інформаційно-аналітичний бюлетень проекту МФК Корпоративний розвиток в Україні”, Круглий стіл. 2002, Жовтень. № 1. С. 19-20.
50. Гота А. Инвестиционная привлекательность региона // Персонал. 2000. № 3. С. 61-63.
51. Гурковський В.І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2004. 20 с.
52. Дафт Р. Организации. Учебник для психологов и экономистов. СПб.: прайм - ЕВРОЗНАК, 2001. 352 с.
53. Деревянко Е., Лагода Т. Культпросвет // Бизнес. 2004. № 3 (574). С. 51-53.
54. Державне регулювання економіки: Підручник для вищих навчальних закладів / І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. 2-е вид. К.: Атіка, Ельга-Н, 2002. 592 с.
55. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України / Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 112 с.
56. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін; За заг. ред. проф. Н.Р. Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
57. Державне управління і менеджмент: Навч. посіб. у таблицях і схемах / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С. Одинцової. Х.: ХРІДУ УАДУ, 2002. 492 с.
58. Джуэлл Л. Индустриально-организационная психология. СПб.: Питер, 2001. 720 с.
59. Дорофиенко В.В., Жеребьев Я.И., Долгалева Е.В. Методы принятия управленческих решений: Учебное пособие. Макеевка: ДонГАСА, 2004. 250 с.
60. Доти Дороти И. Паблисити и паблик рилейшнз / Перевод с англ. Издание 2-е, стереотипное. М.: Информационно издательский дом «Фининъ», 1998. 288 с.
61. Древицька І.Ю. Інформаційне забезпечення органів регіонального управління в сучасних умовах: Автореф. дис... канд. наук. з держ. упр.: 25.00.04 / Донец. держ. акад. упр. Донецьк, 2002. 20 с.: рис.
62. Дробуш І.В. Функції представницьких органів місцевого самоврядування в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. К., 2002. 16 с.
63. Вацлав Дуфала. Инструментарий для формирования стратегии предприятия // Проблемы теории и практики управления. 1998. № 1. С. 97-101.
64. Енциклопедія етнокультурознавства / Ю.І. Римаренко, В.Г. Чернець та ін.; За ред. Ю.І. Римаренка. К.: Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2001. Ч. 1. Кн. 2. 522 с.
65. Енциклопедія сучасної України. К., 2001. Т.1. 823 с.
66. Ермошенко Н.Н. Опыт самоуправления территорий за рубежом. К.: УкрИНТЭИ, 1992. 56 с.
67. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посіб. К.: Знання Прес, 2002. 317 с.
68. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст. 170.
69. Закон України Про місцеві державні адміністрації” // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 20. Ст. 190.
70. Закон України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 34. Ст. 228.
71. Закон України Про свободу совісті та релігійні організації” // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 25. Ст. 283.
72. Зеленский В.В. Толковый словарь по аналитической психологии (с английскими и немецкими эквивалентами). СПб.: Б&К, 2000. 324 с. 2-е расширенное и дополненное издание.
73. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов: Сокр. пер. с нем./ Научн. ред. и авт. предисл. А.Л. Журавлев. М.: Экономика, 1990. 335 с.
74. Зуб А.Т., Локтионов М.В. Системный стратегический менеджмент: теория и практика. М.: Генезис, 2001. 420 с.
75. Капица В.Ф., Макаров О.И. Методологические основания развития управленческой культуры в корпоративных организациях // Соціокультурний і постіндустріальний розвиток Кривбасу (матеріали міжвузівської науково-методичної конференції). Кривий Ріг, Мінерал, 2003. С. 391-426.
76. Карнеги Дейл. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей / Пер. с англ. Ф.П. Красавина. Киев: Наук. Думка, 1991. 224 с.
77. Карташов В.А. Система систем: Очерки общей теории и методологии. М.: Прогресс-Академия, 1995. 325 с.
78. Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. Пер. с англ. М., Сов.радио”, 1974. 280 с. с ил.
79. Коваленко А.А. Становлення і розвиток виконавчої влади в Україні: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 / Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. К., 2003. 36 с.
80. Кови Стивен Р. Семь навыков высокоэффективных людей. Возврат к этике характера / Пер. с англ. М.: Вече, Персей, АСТ, 1998. 2-е изд. 480 с.
81. Козієвська О.І. Особливості формування культури мовлення у професійній діяльності державних службовців: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. К., 2003. 20 с.
82. Козлов В.В., Козлова А.А. Корпоративная культура: костюм успешного бизнеса // Управление персоналом. 2000. № 11(53). С. 35-38.
83. Колесников Г. Стратегическое управление и организационная культура // Персонал. 2000. № 3. С. 40-46.
84. Коллинз Дж., Поррас Дж. Основные ценности, или дальновидность вашей компании // Персонал. 1998. № 1. С. 92-100.
85. Колосок О.В. Структура і функції паблік рилейшнз органів державного управління у технології формування позитивного іміджу // PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Монографія / О.В. Бабкіна, В.В. Басалюков, В.М. Бебик та ін.; За заг. ред. В.М. Бебика, С.В. Куніцина. К.; Сімферополь; МАУП, 2003. 240 с.: іл. Бібліогр. В кінці ст. С. 42-57.
86. Колпаков В. Корпоративная культура и человек // Персонал. 2002. № 2. С. 39-41.
87. Комаров Е. Организационные и дезорганизационные методы управления как составляющие организационной и дезорганизационной культуры предприятия // Управление персоналом. 2000. № 11(53). С. 28-33.
88. Конституція України. Дніпропетровськ: Пороги”, 1996. 47 с.
89. Корпоративна культура: Навчальний посібник / Г.Л. Хаєт, О.Л. Єськов, Л.Г. Хаєт, С.В. Ковалевський, О.А. Медведєва, В.І. Кулійчук, Е.В. Яшина / Під заг. ред. Г.Л. Хаєта. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 403 с.
90. Корпоративне управління. Методичні вказівки до семінарських занять для магістрів спеціальності 8.050.201 Менеджмент організацій” / Укл.: О.Б. Бабич. Запоріжжя, 2003. 84 с.
91. Корпоративне управління як шлях до підвищення ефективності бізнесу, залучення інвестицій і захисту інтересів акціонерів // Матеріали Круглого столу” 30.10.2000. Київ. 68 с.
92. Кохановский В.П. Философия и методология науки: Учебник для высших учебных заведений. Ростов н/Д.: Феникс, 1999. 576 с.
93. Краснікова Я. Зв’язки з громадськістю як спосіб реалізації управлінського потенціалу // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Дніпропетровськ: ДРІ