Рибченко Лариса Костянтинівна Педаго­гічні умови організації корекційної роботи з аутичними дітьми

Короткий опис

Рибченко Лариса Костянтинівна, заступник директора громадської організації «Бригантина м. Києва»: «Педаго­гічні умови організації корекційної роботи з аутичними дітьми» (13.00.03 - корекційна педагогіка). Спецрада Д
у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
РИБЧЕНКО Лариса Костянтинівна
УДК 376.091.- 056.34(043.3) ДИСЕРТАЦІЯ
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З АУТИЧНИМИ ДІТЬМИ
Спеціальність: 13.00.03 - корекційна педагогіка
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Л.К. Рибченко
Науковий керівник:
Шульженко Діна Іванівна, доктор психологічних наук, професор
Київ - 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З АУТИЧНИМИ ДІТЬМИ 20
1.1. Значення та роль педагогічних умов у навчально-
виховному процесі 20
1.2. Система організації корекційної роботи з аутичними
дітьми в розвинутих країнах світ 31
1.3. Теоретичні підходи до поняття «корекційної роботи» з
огляду на світові та вітчизняні дослідження 49
1.4. Особливості корекційної роботи з аутичними дітьми.. 57
Висновки до першого розділу 75
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ АУТИЧНИХ ДІТЕЙ ЯК ЧИННИКА СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ
ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ 78
2.1. Аналіз практичного досвіду організації педагогічних
умов корекційної роботи з аутичними дітьми 78
2.2. Особливості психічного розвитку дитини із аутизмом як
чинник створення спеціальних педагогічних умов 88
2.3. Організація дослідження та аналіз результатів
констатувального експерименту 99
Висновки до другого розділу 118
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЕФЕКТИВНОЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З АУТИЧНИМИ ДІТЬМИ 121
3.1. Теоретико-методичне обґрунтування структурно- функціональної моделі корекційної роботи з аутичними
дітьми 121
3.2. Результати впровадження спеціальних педагогічних
умов 149
3.3. Практичні рекомендації корекційним педагогам, які
працюють з аутичними дітьми 162
Висновки до третього розділу 170
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 190
ВСТУП
Сучасні вимоги суспільства до освіти орієнтують фахівців багатьох країн світу переглянути якість і рівень шкільної освіти, що зумовлює необхідність її оновлення і реформування. В Законі України «Про загальну середню освіту» зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості. Реалізація цього завдання може забезпечуватися лише за умови здійснення особистісно-орієнтованого навчання, впровадження інноваційних освітніх технологій, що передбачають відповідне зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на розвиток та соціалізацію учнів із аутизмом. Навчальний процес на сьогодні треба орієнтувати на особистість учня із аутизмом і враховувати його індивідуальні особливості.
У сучасній спеціальній педагогічній науці проблема організації та проведення корекційної роботи стає більш актуальною у зв’язку з розвитком інклюзивної освіти (Віт. Бондар, О. Глоба, О. Гноєвська, В. Засенко, І. Кузава, С.Миронова, Л. Руденко, В. Синьов, Є. Синьова, М. Супрун, В. Тарасун, В.Шевцов, М. Шеремет, Д. Шульженко). Вчені підкреслюють складність застосування інклюзивних технологій в загальноосвітній школі, відсутність компетенцій учителів щодо особливостей навчання, виховання та розвитку дітей із особливими освітніми потребами. У зв’язку з цим практичну значущість у системі спеціальної та інклюзивної освіти має не тільки розвиток, поглиблення та удосконалення професійних знань і вмінь фахівців, а й пошук ефективних шляхів організації системи подолання аутистичних порушень у дітей.
Деякі аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення у наукових працях сучасних психологів та педагогів (О. Аршатська,
0. Баєнська, Н.Базима, В. Башина, М. Веденіна, О. Гаврилушкіна,
1. Гладченко, О. Граборов, Т. Головіна, Ж. Декролі, Ж. Демор, М. Дем’янович, А. Душка, М. Єфименко, К. Зелінська, В. Каган, І. Костін, К. Лебединська, М.
Ліблінг, І. Логвінова, І.Мамайчук, С. Миронова, О. Нікольська, К. Островська, О. Позднякова, М. Річардсон, Х. Сайко, В. Синьов, Т. Скрипник, В. Тарасун, Г. Хворова, М. Шеремет, Д. Шульженко, D. Asperger, H. Baron-Cohen, В. Bettelheim, D. Cohen, B. Folstein, C. Gillberg, J. Gould, S. Harris, L. Kanner, К. Lotter, G. Mesibov, E. Schopler, F.Volkmar, L. Wing, I. Wolf). Науковці переконливо підтвердили, що у випадках, коли діти зі спектром аутистичних порушень не охоплені освітніми впливами, у тому числі спеціальної дошкільної, шкільної та інклюзивної, які б відповідали їхнім дизонтогенетичним психофізичним, нейропсихологічним,
психолінгвістичним особливостям, і перебувають вдома, не отримуючи ніяких корекційних послуг, вже до юнацького віку стають глибокими інвалідами з усіма відповідними негативними соціально-психологічними наслідками для них самих, їхніх рідних та найближчого оточення.
Водночас, труднощі, що виникають у процесі взаємодії з аутичними дітьми, недостатня теоретична і методична розробленість цілісної системи організації, управління та змісту корекційним процесом та визначення його педагогічних умов обумовили вибір теми дослідження «Педагогічні умови організації корекцшної роботи з аутичними дітьми».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри психокорекційної педагогіки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямом «Зміст освіти, форми, методи і засоби підготовки вчителів». Тема дисертацшного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 3 від 24 жовтня 2013 р.) й узгоджена в Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 26 листопада 2013 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці комплексу педагогічних умов організації корекційної роботи з аутичними дітьми.
Для досягнення мети були окреслені такі завдання:
1. Провести аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення проблем корекційної роботи з аутичними дітьми.
2. Дослідити психолого-педагогічні та нейропсихологічні особливості розвитку аутичних дітей як чинника створення спеціальних педагогічних умов організації корекційної роботи.
3. Розробити структурно-функціональну модель корекційної роботи з аутичними дітьми.
4. Обґрунтувати та перевірити ефективність педагогічних умов організації корекційної роботи з аутичними дітьми.
Об’ єкт дослідження - процес організації корекційної роботи з аутичними дітьми у дошкільних та шкільних спеціальних та інклюзивних навчальних закладах.
Предмет дослідження - педагогічні умови організації корекційної роботи з аутичними дітьми.
Методи дослідження: Для розв’язання завдань роботи було використано наступні методи:
теоретичні: аналіз літературних джерел з метою визначення теоретичних підходів до тлумачення змісту та структури понять «педагогічні умови» та «корекційна робота» в категоріально -термінологічному апараті дослідження;
емпіричні: анкетування, тести, бесіди, спостереження, констатувальний експеримент для вивчення психолого-педагогічних, нейропсихологічних характеристик розвитку та виявлення стану організації навчально-виховного процесу з аутичними дітьми, формувальний експеримент для обґрунтування та виявлення ефективності впровадження педагогічних умов у роботі з аутичними дітьми; порівняльний відсотковий аналіз за опитувальником PEP-
R та відсоткового аналізу за шкалою оцінювання проявів дитячого аутизму (CARS).
1 еоретико-методологічну основу дослідження становлять вчення Л.Виготського про соціальну ситуацію розвитку людини як співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов розвитку психіки; теорія соціальних і біологічних факторів розвитку особистості (Л. Божович, Л. Виготський, Г. Костюк, С.Максименко, В. Синьов та інш.); наукові положення про підготовку дітей дошкільного віку до навчання в загальноосвітній школі (Е. Аркін, О. Венгер, Т.Зикова, А. Катаєва, С. Коробко, І. Осипенко, Г. Петроченко, Т. Поніманська, О.Проскура, С. Русова); теоретичні положення щодо корекційного навчання та виховання дітей з обмеженнями психофізичного розвитку (В. Бондар, Т. Власова, В. Засенко, Г. Коберник, В. Лапшин, В. Лубовський, Н. Малофєєв, М. Певзнер, Б. Пузанов, В. Синьов, Е. Стребелєва, М. Шеремет), теорія розвивального навчання (Л. Занков, Д. Ельконін); особистісно орієнтований підхід (Ш.Амонашвілі, І. Бех, О. Савченко, І. Якиманська).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
- виявлено психолого-педагогічні та нейропсихологічні особливості аутичних дітей як чинника створення спеціальних педагогічних умов;
- визначені рівні готовності фахівців до створення педагогічних умов корекційної роботи з аутичними дітьми;
- обґрунтовано педагогічні умови, за якими діти, які мають аутистичні порушення, найбільш успішно піддаються корекційному впливу;
- розроблено структурно-функціональну модель корекційної роботи з аутичними дітьми;
уточнено психологічну сутність аутистичних розладів як феномена порушеної взаємодії;
набули подальшого розвитку уявлення про педагогічні умови корекційної роботи в структурі спеціальних та інклюзивних закладів; організаційні форми, методи та прийоми корекційної роботи з дітьми з аутизмом.
Практичне значення дослідження полягає в тому що його результати можуть бути використані при укладанні навчальних програм та розробленні посібників для навчання дітей з аутизмом; при розробці, апробації та впровадженні у практику роботи закладів освіти та навчально-реабілітаційних центрів орієнтовної моделі системи організації корекційної роботи; корекційних технологій подолання аутистичних порушень; науково- методичному забезпеченні підготовки фахівців спеціальної та інклюзивної освіти.
Отримані в дисертаційному дослідженні дані можуть доповнити зміст навчальних дисциплін «Спеціальна психологія», «Корекційна психопедагогіка», «Інклюзивна освіта», спецкурсу «Корекційна робота з подолання аутистичних порушень у дітей».
Особистий внесок здобувача в публікації, написаній у співавторстві, полягає в аналізі особливостей інклюзивного виховання та навчання дітей з аутизмом в Україні [12].
Апробація результатів дослідження здійснювалося на науково- практичних конференціях різного рівня: міжнародних: «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2013); симпозіумі «Творче мислення у спеціальній освіті» (Шефаім, Ізраїль 2015); «Инклюзивное образование: современные проблемы и перспективы» (Ереван, Армения, 2015); «Актуальні проблеми комплексної корекції аутистичних порушень» (Київ, 2016); «Инклюзивное образование: современные проблемы и решения» (Минск, Беларусь, 2016); «Інноваційні підходи до освіти та соціалізації дітей зі спектром аутистичних порушень» (Київ, 2019); всеукраїнських: форум батьків дітей з інвалідністю (Вінниця, 2014); «Людина з обмеженими можливостями: соціально-психологічний та культурний виміри» (Львів, 2014); «Аутизм в Україні (Київ, 2014); «Індивідуальний супровід осіб із спектром аутистичних порушень: підготовка та підвищення кваліфікації фахівців» (Львів, 2015), «Правові, освітні та соціальні аспекти інклюзії дітей із особливими освітніми потребами» (Львів, 2016), «Освіта дітей з особливими освітніми потребами в місті Києві: основні досягнення та виклики» (Київ, 2016), «Науково-методичні засади створення моделі психолого-педагогічної та соціальної реабілітації й інтеграції дітей із загальними розладами (спектр аутизму)» (Київ, 2017); «Освіта дітей з ментальними порушеннями. Права та проблеми». (Київ, 2018); «Проблеми навчання, виховання та корекції розвитку дітей з аутистичними та інтелектуальними порушеннями в інклюзивних закладах освіти» (Київ, 2018); «Інноваційні підходи до освіти та соціалізації дітей зі спектром аутистичних порушень» (Київ, 2019).
Впровадження результатів дослідження здійснено в експериментальному навчальному закладі всеукраїнського рівня навчально- реабілітаційному центрі «Довіра» (Львів) (довідка № 145 від 18.05.2018 р.); Комунальному закладі освіти «Криворізький багатопрофільний навчально - реабілітаційний центр «Натхнення» Дніпропетровської обласної ради» (довідка № 19-13/01-48 від 20.04.2018 р.); Полтавському навчально-
реабілітаційного центрі (довідка № 163 від 13.04.2018 р.); Спеціальній школі - інтернаті № 26 (Київ) (довідка № 120 від 17.05.2018 р.); навчально-виховному комплексі Приватний навчальний заклад «Перлина» підрозділу «Дитячий садок для дітей з особливостями розвитку «Дитина з майбутнім» (Київ) (довідка № 428/2 від 23.04.2018 р.).
Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 19 наукових публікаціях автора, серед яких 1 методичний посібник, 12 статей у наукових фахових виданнях, серед них 3 статті у іноземних наукових виданнях, 2 тез доповідей.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (151 найменування, з них 18 - іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації складає 191 сторінку, з них, основний текст дисертації викладено на 175 сторінках. Робота містить 15 рисунків, 9 таблиць.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі теоретично узагальнено й практично розв’язано наукове завдання створення педагогічних умов організації колекційної роботи з аутичними дітьми, що дозволяє зробити такі висновки:
1. З’ясовано поняття педагогічних умов, що виступають як результат цілеспрямованого відбору, конструювання та застосування елементів змісту, методів, а також організаційних форм навчання для досягнення педагогічних цілей. Педагогічні умови ми визначаємо як особливості організації навчально- виховного процесу, що детермінують результати виховання та розвитку учнів з аутизмом, забезпечують розвиток когнітивних процесів та успішну соціальну адаптацію.
2. Визначені критерії, за якими вивчалися психолого-педагогічні та нейропсихологічні характеристики дітей з аутизмом: комунікація, пізнавальна діяльність, наслідування, реакції на подразники (зорові, слухові, тактильні), гнозис, перцепція, пам’ять (показники заучування, рухової та зорової пам’яті), мовлення та мовленнєві функції, велика та дрібна моторика, орієнтація у навколишньому середовищі, зорово-рухова координація, реципрокна координація. Вирішальне значення у діагностиці описаних критеріїв займають вербальна комунікація, здатність до встановлення соціальних контактів, пізнавальна діяльність і пам’ять та запам’ятовування. За узагальненими результатами констатувального експерименту були визначені високий, середній та низькій рівні розвитку аутичних дітей та їх нейропсихологічних і психолого-педагогічних характеристик.
3. Вивчення готовності корекційних педагогів до створення педагогічних умов роботи з аутичними дітьми дозволило констатувати, що 72,9 % з них знаходяться на середньому та низькому рівнях знань. У них недостатньо знань, умінь та навичок роботи з зазначеною категорією дітей, вони не знають шляхів вирішення складних педагогічних ситуацій в роботі з аутичними дітьми, об’єктивних та суб’єктивних чинників ефективності навчально-виховного корекційного процесу, ефективних педагогічних умов корекційної роботи з аутичними дітьми тощо.
4. Визначено педагогічні умови організації корекційної роботи з аутичними дітьми у дошкільних та шкільних установах, а саме: наявність фахівців педагогічного супроводу, організація діяльності педагогічного консиліуму, взаємодія педагогів та фахівців психолого -педагогічного супроводу, наявність відповідної матеріально-технічної бази та її ефективне використання. Психологічними механізмами реалізації педагогічних умов корекційної роботи з античними дітьми є: розуміння та прийняття всіма учасниками корекційного процесу психологічних особливостей аутичних дітей, специфіку їх психологічного захисту від сигналів навколишнього середовища; суб’єктно-особистісна готовність персоналу спеціальних, інклюзивних, дошкільних, шкільних, позашкільних закладів, що включає толерантні, ціннісні, емпатійні, емоційно-стійкі психологічні установки до взаємодії з дитиною; психологічна проникливість та спрямованість на доброзичливе ставлення до дитини; професійна компетентність корекційних педагогів.
5. З метою впровадження обгрунтованих педагогічних умов була
розроблена структурно-функціональна модель корекційної роботи з аутичними дітьми, що включала п’ять основних етапів корекційно- розвиваючої роботи, а саме: діагностичний, модифікаційний,
впроваджувально-коректувальний, просувальний та аналітично-підсумковий.
Застосування педагогічних умов організації корекційної роботи з аутичними дітьми сприяло успішній психолого-педагогічній адаптації дітей з аутизмом як дошкільних, так і шкільних установ та нівелюванню негативного впливу особливостей психічного розвитку аутичних дітей на засвоєння знань, вироблення умінь та формування навичок.
Кращих показників досягли аутичні діти віку саме експериментальної групи, що дає підставу стверджувати про результативність та доцільність застосування у процесі корекційно-розвивального навчання дітей з аутизмом запропонованих педагогічних умов організації корекційної роботи.
Представлене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу подальшої роботи вбачаємо в теоретичному обґрунтуванні й розробці педагогічних умов організації корекційної роботи з учнями з аутичними рисами, пошуку шляхів практичної інтеграції дидактичних і корекційних засобів впливу на розвиток учнів з аутизмом в практичній роботі.