Ринковий Тарас Петрович. Технологізація інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні

Короткий опис

Ринковий Тарас Петрович. Технологізація інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні.- Дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.02, Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Київ, 2015.- 219 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

РИНКОВИЙ ТАРАС ПЕТРОВИЧ

УДК 351: 35.07: 005.21

ТЕХНОЛОГІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Титаренко Олексій Русланович,
кандидат філософських наук, доцент

Київ – 2015
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ………………………………………………………...3
ВСТУП……………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ТЕХНОЛОГІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 15
1.1. Аналіз, класифікація та сутність технологій, що застосовуються в державному управлінні…………………………………………………………. .15
1.2. Технологічні аспекти підготовки і впровадження державно-управлінських рішень…………………………………………………………….26
1.3. Менеджмент і маркетинг як технології в державному управлінні .37
Висновки до розділу 1……………………………………………………..47
РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ……………. 50
2.1. Інформаційно-аналітична діяльність в органах державної влади : основні поняття……………………………………………………………………..50
2.2. Методологія, методи та засоби інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні……………………………………………………………. 68
2.3. Інформатизація та інформаційні технології в державному управлінні………………………………………………………………………….78
2.4. Електронне урядування як елемент технологізації інформаційно-аналітичної діяльності державного управління…………………………………. 91
Висновки до розділу 2…………………………………………………… 117
РОЗДІЛ 3 ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ТЕХНОЛОГІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО СУПРВОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ……………………………………………….. 121
3.1. Аналітичні технології та технологічний цикл інформаційно-аналітичної роботи в державному управлінні………………………………… 121
3.2. Вимоги та вдосконалення організації інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності………………………………………… 146
3.3. Підготовка управлінських кадрів до інформаційно-аналітичної діяльності та технологізація освітнього процесу……………………………… 161
Висновки до розділу 3……………………………………………………. 178
ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. 187
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ГІС – геоінформаційні системи
ІТІС – інформаційно-технологічна інфраструктура
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
ІТ – інформаційна технологія
ЕОМ – електронна обчислювальна машина
ПЕОМ – персональна електронно-обчислювальна машина
НІТ – нова інформаційна технологія
ЄАІС – єдина автоматизована інформаційна система
ДМСУ – Державна митна служба України
АРМ – автоматизоване робоче місце
АІТ – автоматизована інформаційна технологія
ВАК – Вища атестаційна комісія
ЕС – Европейський Союз
США – Сполучені Штати Америки

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Світовий досвід свідчить, що на початку ХХІ ст. невід’ємним компонентом державного управління є інформаційно-аналітична діяльність. Це пов’язано з тим, що державно-управлінська діяльність характеризується швидким зростанням обсягів інформації, якої недостатньо для проведення ефективної державної політики, якість якої не завжди відповідає потребам суспільства. Вирішення цього питання можливе шляхом удосконалення вже існуючих та впровадження нових технологій інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні, що дасть змогу підвищити ефективність функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування, знизити витрати часу на підготовку державно-управлінських рішень та підвищити їх якісні характеристики.
Упровадження технологій і стандартів у сфері розроблення та здійснення ефективної сучасної державної політики покликане надати можливість управлінцям в умовах браку часу зосередитися на розгляді стратегічних рішень у форматі, що є світовою та європейською практикою демократичного врядування. Усе це свідчить про актуальність теми наукового дослідження та підтверджує необхідність розробки методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління України.
У західній науковій думці питання управлінських технологій були та залишаються об’єктом уваги таких науковців, як Ж.Баландьє, Ж.Бодуен, Е.Ведунг, Ю.Габермас, Л.Ган, М.Говлет, Б.Гогвуд, Вілям Н.Данн, Г.Лебон, К.Поппер, М.Рамеш, Г.Райт, Д.Стоун та ін.
Серед праць українських учених, які досліджують проблеми управлінських технологій, зокрема в системі державного управління, слід виділити роботи В.Авер’янова, А.Баровської, В.Бебика, В.Бодрова, О.Валевського, К.Ващенка, Д.Видріна, Р.Войтович, Л.Гаєвської, Н.Грицяк, В.Дзюндзюка, С.Дубенко, В.Князєва, Ю.Ковбасюка, А.Колодій, Л.Кочубей, М.Логунової, В.Лугового, Д.Наріжного, Н.Нижник, О.Оболенського, А.Пойченка, М.Пірен, Я.Радиша, А.Рачинського, В.Ребкала, О.Рудіка, Г.Рябцева, Г.Ситника, Ю.Сурміна, С.Телешуна, О.Титаренка, В.Удовиченка, В.Шахова та ін.
Учені у своїх роботах приділяли значну увагу сутності технологій у політиці та державному управлінні, різноманітним аспектам їх взаємодії, відносинам та державно-владним механізмам управління суспільством тощо.
Разом з тим, незважаючи на велику кількість праць з державного управління, комплексному дослідженню проблеми технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління увага майже не приділялася. Технології, що застосовуються в державному управлінні, потребують наукового обґрунтування та розроблення алгоритмів із практичного впровадження. Це зумовлює необхідність з’ясування концептуальних засад та ключових тенденцій розвитку управлінських технологій, визначення їх національної специфіки в контексті вітчизняної державно-управлінської науки, детермінує новий блок наукових проблем, необхідність розв’язання яких і визначила структуру та логіку дисертаційного дослідження.
У сучасній західній науковій думці вказані проблеми є об’єктом уваги таких науковців, як Г.Лебон, З.Фрейд, К.Поппер [158], Ю.Габермас,
Г.Райт [169], Д.Стоун [212], Вільям Н.Данн [46], Ж.Баландьє [14], М.Говлет, М.Рамеш [41], Б.Гогвуд, Л.Ган [42], Е.Ведунг [26], Ж.Бодуен [22] та ін.
Значна увага дисертантом приділялася працям класиків від Платона [134] до Макса Вебера [ 2;86], Арістотеля у його праці “Політика” [6]. Розглядалися питання самоврядування та організації влади 1869-1870 рр. [ 121;122]. Значна увага приділялася роботам у сфері політичної аналітики та прогнозування [140,141,219,222,223,225,230], вивчались політичні інститути [ 137] та політичні системи [ 142, 145], досліджувався зв'язок політології та державного управління [ 166, 156, 199, 205, 216], конфлікти в публічній політиці та управлінні [ 220], формування української політичної нації [239], філософії політики [242], закордонний досвід з питань управління [ 260, 262].
Серед праць українських учених, які досліджують проблеми управ-
лінських технологій, зокрема в системі державного управління, доцільно від-
значити роботи таких науковців, як А.Колодій [90], А.Пойченко [136], Д.Видрін [28], М.Логунова [104], В.Шахов [104], Л.Кочубей [95], С.Телешун [221], В.Ребкало [36], Ю.Сурмін [214], Д.Наріжний [214], В.Бебик [17], М.Пірен [130], О.Рудік [192], О.Валевський [25], О.Оболенський [110], В.Авер’янов [54], Н.Нижник, С.Дубенко [56], В.Луговий [57], В.Князєв [57]. У процесі дисертаційного дослідження розглядались праці з основ теорії державного управління [10; 19; 60; 65; 75; 109; 169; 217; 250] та системи органів державної влади [50; 87; 124]. Звичайно особлива увага приділялась працям з технологій в державному управлінні [59; 70; 112; 123; 249]. Також розглянемо загальні підходи до визначення змісту поняття “ефективність державного управління” [76–78; 116; 163]. У державноуправлінському контексті розглядалися правові засади управління [49; 55], європейської інтеграції [58; 61; 99; 229], місцевого самоврядування [62–64], соціально-гуманітарної сфери [53; 89; 105; 232–235], історії державотворення [66; 88; 211;69;107], а також питання вивчення системного підходу в організації державного управління [120] та державного управління в контексті громадянського суспільства [167] та теорії суспільної стабільності [194], соціального мислення особистості [1, с. 39–55].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося на кафедрі політичної аналітики і прогнозування Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР № 0199U002827) Національної академії, зокрема в процесі виконання науково-дослідних робіт за темами: “Розроблення теоретико-методологічних засад експертно-аналітичного супро¬воду діяльності Президента України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування” (ДР № 0107U001937); “Розроблення концептуальних¬ засад спеці¬аль¬ності 8.150106 “Публічна політика та управління” (ДР № 0109U003014); “Розроблення теоретико-методологічних засад публічної політики та експертно-аналітичного супроводу діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування” (ДР № 0110U002471); “Розробка теоретико-методологічних засад публічної політики та експертно-аналітичного супроводу діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування” (ДР № 0111U000146), у рамках яких автором досліджено особливості технологізації системи державного управління в Україні й експертно-аналітичний супровід діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні механізмів технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні та розробленні науково-практичних рекомендацій щодо організаційного забезпечення її впровадження.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
– визначити сутність і зміст технологій та технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління;
– дослідити технологічні аспекти підготовки і впровадження державно-управлінських рішень;
– проаналізувати стан та перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні України;
– запропонувати технологічний цикл інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні;
– визначити механізми технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління;
– розробити рекомендації органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо технологізації інформаційно-аналітичної діяльності.
Об’єкт дослідження – інформаційно-аналітична діяльність у державному управлінні.
Предмет дослідження – технологізація інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в умовах глобалізаційних та внутрішніх викликів, широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, становлення нових форм політичної та соціальної архітектоніки особливе значення для поглибленого розуміння сучасних тенденцій розвитку державно-управлінських систем має дослідження динаміки взаємозв’язку та взаємодії системи державного управління і технологізації інформаційно-аналітичної діяльності з урахуванням українських особливостей розвитку.
Методи дослідження. Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувалася сучасна наукова методологія, зокрема такі загальнонаукові й спеціальні методи, як: системний, який уможливив розгляд технологізації інформаційно-аналітичної діяльності й державного управління як цілісних взаємодіючих структур, що розвиваються та змінюються під впливом новітніх світових тенденцій і національних традицій; індукції і дедукції, завдяки яким розвиток, взаємодія та взаємовпливи технологізації інформаційно-аналітичної діяльності й державного управління розглядаються як динамічний процес змін від окремого вияву загальної форми і навпаки; діалектичний, який дав змогу дослідити суспільні явища і цінності, що впливають на функціонування системи державного управління; прогностичний, що дав змогу визначити більш віддалені перспективи технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні.
Інформаційно-аналітичною базою дослідження є наукові розробки, матеріали аналітичних центрів, звітні дані органів влади, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з державного управління, політології, інформаційно-аналітичної діяльності, теорії прийняття рішень тощо.
Наукова новизна одержаних результатів визначається внеском дисертанта у вирішення одного з ключових завдань державного управління – дослідження особливостей і напрямів удосконалення механізмів технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління.
На основі узагальнень і систематизації наукових концепцій та підходів щодо розуміння сутності технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління в дисертації:
уперше:
– обґрунтовано сутність технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління, яка полягає в упровадженні технологій у діяльність органів державної влади зі збирання, обробки та аналізу інформації, необхідної для формування та реалізації державної політики в різних сферах суспільного життя;
– розроблено комплекс заходів організаційного і правового характеру з технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління, що включають: реорганізацію підрозділів з інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади в інтересах підвищення ефективності державно-управлінської діяльності; проведення модернізації стандартів надання публічних послуг з урахуванням упровадження системи “електронного урядування”, “електронної демократії” та сучасних інформаційних технологій, що дасть змогу активніше залучати широкі кола громадськості до діяльності державних установ шляхом електронних голосувань, опитувань та створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи; підготовку працівників з інформаційно-аналітичної роботи за допомогою розширення існуючих напрямів підготовки фахівців у галузі державного управління, змістової реорганізації системи професійного навчання;
удосконалено:
– понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема уточнено визначення понять: “технологія державного управління”, під якою розуміють процес розробки управлінського рішення шляхом збирання, обробки, поширення та зберігання інформації в процесі реалізації функцій державного управління; “технологізація інформаційно-аналітичної діяльності”, під якою розуміють процес упровадження технологій збирання та обробки інформації, що характеризує об’єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні та інші процеси), специфічних прийомів їх діагностики, аналізу і синтезу, а також оцінки наслідків прийняття державно-управлінських рішень;
– технологічну складову інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління відповідно до вимог інформаційного суспільства, що передбачає використання новітніх методів менеджменту і маркетингу з урахуванням таких складових: 1) нормативно-правової, заснованої на системі сучасного інформаційного законодавства; 2) організаційно-технологічної, що базується на системі інформаційних ресурсів України; 3) техніко-економічної, заснованої на науково-технічному та виробничому комплексі інформаційної індустрії; 4) соціально-освітньої, що ґрунтується на системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації професійних кадрів у сфері інформаційно-аналітичної діяльності;
– класифікацію управлінських технологій, які є складовою технологізації державного управління, шляхом поділу їх на реінжиніринг, маркетинг, менеджмент, соціальні, політичні, інформаційні технології та обґрунтування доцільності їх застосування;
– технологічний цикл інформаційно-аналітичної роботи в державному управлінні, що включає такі основні етапи: визначення характеру проблеми та головної мети; синтез головної або глобальної мети; уточнення цілей дослідження; формування первинного бюджету на проведення аналітичного дослідження; формування ініціативної групи спеціалістів; декомпозиція мети відповідно до характеру проблеми; дослідження цілей організації-споживача інформаційної продукції; виділення кадрових та інших ресурсів; визначення комплекту інструментарію збирання інформації; підготовку висновків і звітної документації, здачу або прийняття інформаційної продукції;
набули подальшого розвитку:
– напрями підвищення ефективності технологічного циклу інформаційно-аналітичної роботи в державному управлінні, зокрема: упровадження в практику технологій інформаційно-аналітичної діяльності; адаптація українських механізмів інформаційно-аналітичної діяльності до моделей, поширених у країнах Європейського Союзу; підготовка спеціалістів з інформаційно-аналітичної діяльності тощо;
– з’ясування ролі інформації в діяльності органів державної влади та уточнення поняття “інформатизація” шляхом визначення вимог, які висуваються до інформаційних ресурсів в умовах упровадження електронного врядування;
– технології інституціоналізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління, зокрема запропоновано вдосконалення організаційно-правового оформлення цієї діяльності шляхом оптимізації функцій інформаційно-аналітичних структур органів державної влади, формування загальнонаціональної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, створення ситуаційних центрів із залученням недержавних аналітичних структур для вирішення актуальних політико-управлінських питань.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони містять науково-методологічні й практичні рекомендації органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо технологізації інформаційно-аналітичної діяльності.
Крім того, результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій, навчальних закладів, наукових установ тощо в контексті впровадження нових технологій в управлінській діяльності.
Наукові результати дисертаційного дослідження щодо технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні використано:
– Комітетом з питань інформатизації та інформаційних технологій Верховної Ради України під час розгляду та опрацювання низки законо-проектів, зокрема проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення додаткових умов для реалізації конституційних прав громадян шляхом використання інформаційних кому-нікаційних технологій” (реєстр. № 3681) та “Про внесення змін до Закону України “Про звернення громадян” щодо електронного звернення” (реєстр. № 3480) (довідка від 26 лютого 2014 року № 04-22/27-53(3247);
– Управлінням інноваційних освітніх технологій Національної академії в освітньому процесі та для координації роботи з органами державної влади. Зокрема, було надано матеріали про особливості застосування технологій у державному управлінні на інституційному, правовому, інформаційно-освітньому та політичному рівнях, а також розроблено практичні рекомендації щодо напрямів удосконалення механізмів технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні (довідка від 17 жовтня 2014 року № 1/15-16-871).
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, містить одержані особисто автором нові результати в галузі науки державного управління. У статті, яка була написана у співавторстві із С.Краснянським [174], автором проаналізовано технологічні аспекти напрямів удосконалення міської системи охорони здоров’я.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення дисертаційного дослідження були оприлюднені автором на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Державне управління: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010); “Технології дистанційної (електронної) освіти в сучасній державній кадровій політиці” (Київ, 2011); “Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики” (Київ, 2011); “Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни” (Київ, 2012); “Технології забезпечення якості освіти в державному управлінні: виклики сьогодення” (Київ, 2012); “Модернізація галузевих стандартів вищої освіти та розвиток магістерських програм у галузі знань “Державне управління” (Київ, 2013); “Модернізація державного управління та європейська інтеграція України” (Київ, 2013); “Дні інформаційного суспільства – 2013” (Київ, 2013); “Місцеве самоврядування – основа сталого розвитку України” (Київ, 2014); “Підготовка фахівців у галузі знань “Державне управління”: вимоги до змісту та відповідність сучасним викликам” (Київ, 2014); “Публічне управління: шляхи розвитку” (Київ, 2014).
Публікації. Основні наукові положення, теоретичні висновки і практичні рекомендації дисертаційної роботи висвітлені в 24 наукових працях, з них – у семи статтях в українських наукових фахових виданнях з державного управління, трьох статтях у зарубіжних періодичних виданнях, 12 публікаціях у матеріалах науково-практичних конференцій та двох публікаціях в інших виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок. Обсяг основного тексту – 186 сторінок. Список використаних джерел налічує 269 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в розробці теоретико-методологічних та прикладних положень щодо технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні. На підставі узагальнення результатів теоретичного і науково-практичного характеру сформульовано такі висновки.
1. Проведено аналіз, здійснено класифікацію та визначено сутність і зміст технологій, що застосовуються в державному управлінні. Дослідження теоретико-методологічних засад технологій і технологізації інформаційно-аналітичної діяльності дало змогу уточнити базові поняття дисертаційного дослідження, а саме: “технологія державного управлінні”, під якою розуміють процес розробки управлінського рішення шляхом збирання, обробки, поширення та зберігання інформації в процесі реалізації функцій державного управління; “технологізація інформаційно-аналітичної діяльності”, під якою розуміють процес упровадження технологій, технік, методів, інструментів, засобів та дій, що застосовуються в інтересах підвищення ефективності управлінської та політичної діяльності з метою пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ у політиці, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки інформації висновків, рекомендацій, коментарів та сукупність технологій, методів збирання та обробки інформації, що характеризує об’єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні та інші процеси), специфічних прийомів їх діагностики, аналізу і синтезу, а також оцінки наслідків прийняття державно-управлінських рішень.
На сьогодні можна констатувати, що різні аспекти технологізації державного управління ще залишаються предметом дискусій. З одного боку, це свідчить про значний потенціал, з другого – дає підстави стверджувати, що ідея технологізації управління і пошук шляхів її впровадження не дістали належного концептуального оформлення. Нині технологізація управління характеризується якісними параметрами і принципами, що охоплюють етапи його становлення та адекватність суспільним викликам.
Проведений аналіз свідчить про те, що технологізація інформаційно-аналітичної діяльності є важливою умовою ефективності системи державного управління. Саме технології є інструментом, який забезпечує державному управлінню якість і результативність та дає можливість органам влади надавати послуги населенню на належному рівні і, як результат, – підвищувати рівень соціального добробуту.
2. Досліджено технологічні аспекти підготовки і впровадження державно-управлінських рішень. Доведено, що саме від якості роботи на всіх етапах вироблення та впровадження державно-управлінських рішень залежить ефективність і результативність державного управління. В Україні ще приймаються управлінські рішення державного рівня, яким бракує системності й обґрунтованості. Причиною цього є відсутність достатніх ресурсів, недосконалість системи управління, непідготовленість частини управлінських кадрів, недостатнє використання досягнень сучасної науки управління.
Результати дослідження свідчать, що для підвищення ефективності державного управління необхідно вдосконалити існуючі й розробити нові методи, процедури, технології прийняття і реалізації управлінських рішень.
Менеджмент і маркетинг відносять до найбільш дієвих перетворювальних технологій, що дають змогу постійно підвищувати організаційну ефективність державного управління.
Доведено, що застосування такої технології, як маркетинг сприяє орієнтації державно-управлінських послуг, що надаються, на задоволення потреб громадян, установлення з ними більш тісного контакту.
3. Проаналізовано стан та перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні України. Обґрунтовано, що інформаційно-аналітична діяльність є важливим напрямом як державного управління, так і політичної аналітики. Це особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері державно-управлінської, політичної та економічної діяльності.
Підвищення ефективності роботи аналітичних та інформаційно-технологічних служб передбачає узгоджені дії на державному рівні. Залишається актуальною необхідність подальшого розвитку і використання регіональних і державних інформаційно-комунікаційних систем, які сьогодні є елементами єдиного інформаційно-аналітичного простору органів державної влади. Усі ці проблеми можна розв’язати лише спільними зусиллями органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Аналіз сучасного стану технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні дав змогу уточнити склад механізму інформаційного забезпечення державної влади, до якого належать методи, засоби та інструменти (способи).
З’ясовано, що важливим питанням для інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні є підготовка працівників органів влади щодо набуття інформаційно-аналітичних навичок. Аналіз підтверджує доцільність розширення існуючих напрямів підготовки фахівців у галузі державного управління, змістової організації системи професійного навчання, підвищення загальної культури і відповідальності управлінців. Володіння точною, вичерпною та своєчасною інформацією є важливою умовою прийняття комплексного рішення в професійній діяльності державного службовця.
4. Обґрунтовано необхідність вивчення та використання аналітичних технологій та вироблення окремого технологічного циклу в інформаційно-аналітичній діяльності, який можливо адаптувати до сучасних умов управлінської діяльності.
Запропоновано технологічний цикл інформаційно-аналітичної роботи в державному управлінні, що включає такі основні етапи: визначення характеру проблеми та головної мети; синтез головної або глобальної мети; уточнення цілей дослідження; формування первинного бюджету на проведення аналітичного дослідження; формування ініціативної групи спеціалістів; декомпозиція мети відповідно до характеру проблеми; дослідження цілей організації-споживача інформаційної продукції; виділення кадрових та інших ресурсів; визначення комплекту інструментарію збирання інформації; підготовку висновків та звітної документації; здачу або прийняття інформаційної продукції. Технологічний цикл розроблено як модель, яку можливо накладати на різні ситуації за умови адаптації та коригування до конкретних умов.
5. Визначено механізми технологізації інформаційно-аналітичної діяль-ності в системі державного управління, зокрема: організаційний механізм, що спрямований на забезпечення діяльності осіб, які приймають рішення в управлінській, політичній, економічній та інших сферах, в умовах дефіциту часу, за неповної, нечіткої або суперечливої інформації про досліджувані процеси і на цій основі його обґрунтовано як сукупність технологій, методів збирання та обробки інформації, що характеризує об’єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні та інші процеси), специфічних прийомів їх діагностики, аналізу і синтезу. Організаційний механізм технологізації інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління також характеризується забезпеченням органів державної влади штатними підрозділами з інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах підвищення ефективності управлінської та політичної діяльності, які мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ у політиці, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки інформації висновків, рекомендацій, коментарів. Правовий механізм обґрунтований як система юридичних норм, що регулюють діяльність підрозділів з інформаційно-аналітичної діяльності в органах влади та інформаційно-аналітичне забезпечення і на цій основі його визначено як сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технічних компонентів, що забезпечують необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій.
6. Урахування основних результатів дисертаційного дослідження дає підстави запропонувати для впровадження в практичну діяльність органів державної влади такі практичні рекомендації:
Верховній Раді України:
– забезпечити законодавчі умови комплексного надання управлінських послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування, зокрема законодавчо врегулювати створення певних підрозділів з інформаційно-аналітичної діяльності, до функціональних обов’язків яких мають входити розробка та впровадження технологій ефективного надання державно-управлінських послуг і загальна технологізація інформаційно-аналітичної діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування;
Комітету з питань інформатизації та інформаційних технологій Верховної Ради України:
– прискорити розробку та внесення на розгляд Верховної Ради України законодавчих актів щодо технологізації інформаційно-аналітичної діяльності, зокрема проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення додаткових умов для реалізації конституційних прав громадян шляхом використання інформаційних комунікаційних технологій” (реєстр. № 3681) та внесення змін до Закону України “Про звернення громадян” щодо електронного звернення (реєстр. № 3480);
Кабінету Міністрів України:
– провести модернізацію стандартів надання публічних послуг з урахуванням упровадження системи “електронного урядування” та “електронної демократії”, що дасть змогу активніше залучати широкі кола громадськості до діяльності державних установ шляхом електронних голосувань, опитувань та створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования / К. А. Абульханова-Славская // Психол. журн. – 1994. – № 4. – С. 39–55.
2. Аквінський Т. Коментарі до Аристотелевої “Політики” / Тома Аквінський ; пер. з лат. О. Кислюка ; передм. В. Котусенка. – К. : Основи, 2000. – 794 с.
3. Алексеев О. Б. Культурные основания деятельности организаций / О. Б. Алексеев // Программирование культурного развития: региональные аспекты : сб. науч. тр. – М. : [б. и.], 1993. – Вып. 2. – С. 113–147.
4. Анисимов О. С. Управленческое мышление и перестройка управленческого образования / О. С. Анисимов // Педагогическая концепция последипломного образования. – М. : ВШУ АПК, 1990. – Вып. 2. – 125 с.
5. Анисимов С. А. Культура, идеология, политика: развитие человека / С. А. Анисимов, B. C. Павлов. – Свердловск : Ин-т экономики Уральск. отд-ние АН СССР, 1990. – 270 с.
6. Арістотель. Політика / Арістотель ; пер. з давньогрец. та передм. О. Кислюка. – К. : Основи, 2000. – 239 с.
7. Армстронг М. Менеджмент: методы и приемы : пер. с 3-го англ. изд. / М. Амстронг. – К. : Знання-Прес, 2006. – 876 с.
8. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – Изд. 2-е, доп. – М. : Омега-Л, 2004. – 584 с.
9. Афанасьев В. Г. Социальная информация / В. Г. Афанасьев, А. Д. Ур¬сул // Вопр. философии. – 1974. – № 10. – С. 16–19.
10. Бакуменко В. Д. Державне управління : курс лекцій / В. Д. Бакуменко, Д. І. Дзвінчук, О. С. Поважний. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – 536 с.
11. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 320 с.
12. Бакуменко В. Державне управління і державно-управлінські рішення: вступ до досліджень / Валерій Бакуменко // Вісн. УАДУ. – 1999. – С. 68–79.
13. Бакуменко В. Державно-управлінські рішення як предмет досліджень / Валерій Бакуменко // Вісн. УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 363–374.
14. Баландьє Ж. Політична антропологія / Жорж Баландье ; пер. з фр. О. Хоми. – К. : Альтерпрес, 2002. – 252 с.
15. Бауман З. Философские связи и влечения постмодернистской социологии / З. Бауман // Вопр. социологии. – 1992. – Т. 1. – № 2. – С. 5–22.
16. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика : монографія / В. М. Бебик – К. : МАУП, 2000. – 384 с.
17. Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг : навч.-метод. посіб. / В. М. Бебик. – К. : МАУП, 2001. – 216 с.
18. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент : монографія / В. М. Бебик. – К. : МАУП, 1996. – 144 с.
19. Безверхнюк Т. М. Управління проектами в публічній сфері : навч. посіб. / Т. М. Безверхнюк, Н. О. Котова, С. А. Попов ; за заг. ред. Т. М. Без-верхнюк. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2011. – 344 с.
20. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования / Д. Белл ; пер. с англ. под ред. В. Л. Ино-земцева. – М. : Academia, 1999. – 578 с.